Клись Юлія Григорівна Стан системи гемостазу при запальних та онкологічних процесах ЛОР- органів : КЛИС Юлия Григорьевна Состояние системы гемостаза при воспалительных и онкологических процессах ЛОР органов

Краткое описание

Клись Юлія Григорівна, науковий співробітник лабо­раторії біохімії ДУ «Інститут отоларингології імені профе­сора О. С. Коломійченка НАМН України»: «Стан системи гемостазу при запальних та онкологічних процесах ЛОР- органів» (03.00.04 - біохімія). Спецрада Д 26.001.24 у Київ­ському національному університеті імені Тараса Шевченка

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
КЛИСЬ ЮЛІЯ ГРИГОРІВНА
УДК 577.1.15:616.212:616.22-006:616.15
ДИСЕРТАЦІЯ
СТАН СИСТЕМИ ГЕМОСТАЗУ ПРИ ЗАПАЛЬНИХ ТА ОНКОЛОГІЧНИХ
ПРОЦЕСАХ ЛОР-ОРГАНІВ
03.00.04 – біохімія
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
__________ Клись Ю.Г.
Науковий керівник Верьовка Сергій Вікторович доктор біологічних наук,
старший науковий співробітник.
Київ – 2018

ЗМІСТ
СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ СКОРОЧЕНЬ…………………………….19
ВСТУП…………………………………………………………………………...20
РОЗДІЛ 1. Огляд літератури
1.1. Протеолітичні каскади в системі гемостазу…………………………….27
1.2. Компоненти системи гемостазу при запальних та онкологічних
процесах…………………………………………………………………...34
1.3. Шляхи та механізми утворення структурно ушкоджених білків за
норми та патології…………………………………………………...……43
РОЗДІЛ 2. Матеріали та методи
2.1. Характеристика груп, які досліджувалися………………………………...49
2.2. Реагенти та матеріали……………………………………………………….50
2.3. Обладнання………………………………………………………….………50
2.4. Отримання плазми крові…………………………………………………....51
2.5. Визначення загальної протеолітичної активності (ПРА)…………………..51
2.6. Визначення вмісту α1-інгібітора протеїназ (α1ІП)………………………..52
2.7. Визначення вмісту альфа-2-макроглобуліну (α2М)………………………53
2.8. Визначення концентрації фібриногену у плазмі крові……………….…..54
2.9. Визначення вмісту антитромбіна ІІІ……………………………………….55
2.10. Визначення активованого парціального (часткового)
тромбопластинового часу (АЧТЧ) …………………………………………...55
2.11. Визначення протромбінового (тромбопластинового) часу……………..56
2.12. Визначення тромбінового часу…………………………………………...56
2.13. Визначення фібринолітичної активності плазми крові…………………57
2.14. Визначення амідолітичної тромбін-подібної активності…….................58
2.15. Визначення плазмін-подібної активності ………………………..………58
2.16. Визначення активності еластази………………………………………….59
17
2.17. Визначення вмісту протромбінового пулу в плазмі крові………………59
2.18. Імуноферментний аналіз…………………………………………………..60
2.19. Хроматографія, що поділяє за розмірами……………………...………...60
2.20. Метод ензим-електрофорезу……………………………………………...61
2.21. Статистична обробка результатів досліджень…………………………....62
РОЗДІЛ 3. Результати досліджень та їх обговорення
3.1. Зміни показників системи гемостазу за запальних та онкологічних
захворювань ЛОР-органів……………………………………………………….63
3.2. Особливості функціонування плазмін/плазміногенової системи гемостазу
за новоутворень верхніх дихальних шляхів……………………………….....103
РОЗДІЛ 4. Заключення………………………………………………………116
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………124
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………...126
ДОДАТОК 1……………………………………………………………………155

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі вперше проведено комплексне дослідження
системи гемостазу у хворих із хронічним тонзилітом, доброякісними,
передраковими та злоякісними новоутвореннями ЛОР-органів. Отримані
результати розширюють відомості про функціонування компонентів системи
гемостазу при досліджуваних патологіях.
1. Показано зниження вмісту α2М, зростання плазмін-подібної
активності, вмісту фібриногену, РАІ-1 та vWF при хронічному тонзиліті. У
хворих із доброякісними захворюваннями ЛОР-органів виявлено підвищення
загальної протеолітичної, тромбін- та плазмін-подібної активностей, вмісту
фібриногену, РАІ-1 та vWF.
2. Виявлено зростання активності еластази, протеолітичної, плазмін- та
тромбін-подібної активностей, вмісту фібриногену, t-РА, РАІ-1, vWF та
пригнічення фібринолітичної активності при передракових захворюваннях
ЛОР-органів.
3. Відмічено підвищення протеолітичної, плазмін-подібної
активностей, вмісту фібриногену, протромбінового пулу, t-РА, РАІ-1, vWF у
пацієнтів із злоякісними новоутвореннями ЛОР-органів ІІ-ої стадії. У хворих
із ІІІ-ою стадією злоякісного процесу окрім таких же змін, показано
зростання активності еластази та тромбін-подібної активності, вмісту α1-ІП,
зменшення вмісту α2М та пригнічення фібринолітичної активності.
4. Розроблено індекс прогнозу післяопераційного рецидиву чи розвитку
метастазів у хворих на рак ЛОР-органів ІІІ-ої стадії на основі комплексного
урахування доопераційних показників вмісту фібриногену,
α2-макроглобуліну та амідолітичної тромбін-подібної активності.
5. Вперше експериментально доведено утворення в кровообізі хворих із
новоутвореннями ЛОР-органів фрагментів плазміногену, що містять SP-
125
домен та можуть відігравати істотну роль в порушенні протеїназноінгібіторного балансу крові.
6. Вперше показано участь α2-макроглобуліну в процесі активації
плазміногену стрептокіназою в плазмі крові внаслідок утворення потрійного
комплексу плазміноген-стрептокіназа-α2-макроглобулін.