Голота Юлія Вікторівна Біо­хімічні показники стану кишкового бар’єру у віддалені терміни після введення цефтриаксону




  • скачать файл:
  • Название:
  • Голота Юлія Вікторівна Біо­хімічні показники стану кишкового бар’єру у віддалені терміни після введення цефтриаксону
  • Альтернативное название:
  • Голь Юлия Викторовна Биохимические показатели состояния кишечного барьера в отдаленные сроки после введения цефтриаксона Gol' Yuliya Viktorovna Biokhimicheskiye pokazateli sostoyaniya kishechnogo bar'yera v otdalennyye sroki posle vvedeniya tseftriaksona
  • Кол-во страниц:
  • 145
  • ВУЗ:
  • у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка
  • Год защиты:
  • 2017
  • Краткое описание:
  • Голота Юлія Вікторівна, аспірант кафедри біохімії ННЦ «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка МОН України: «Біо­хімічні показники стану кишкового бар’єру у віддалені терміни після введення цефтриаксону» (03.00.04 - біо­хімія). Спецрада Д 26.001.24 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка




    КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
    імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
    На правах рукопису
    ГОЛОТА ЮЛІЯ ВІКТОРІВНА
    УДК 616.345-008.6-02+615.33.065]:612-092.9
    БІОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ СТАНУ КИШКОВОГО БАР’ЄРУ У
    ВІДДАЛЕНІ ТЕРМІНИ ПІСЛЯ ВВЕДЕННЯ ЦЕФТРИАКСОНУ
    03.00.04 – біохімія
    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата біологічних наук
    Науковий керівник:
    доктор біологічних наук, старший науковий співробітник
    Толстанова Ганна Миколаївна
    Київ – 2017
    2
    ЗМІСТ
    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ……………………………………… 6
    ВСТУП…………………………………………….………………………… 8
    РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ………………………………………… 14
    1.1. Сучасні дані щодо негативних наслідків антибіотикотерапії…….
    1.1.1. Віддалені наслідки антибіотикотерапії……………………...
    14
    14
    1.1.2. Біохімічні аспекти фармакологічної дії антибіотика
    цефалоспоринового ряду цефтриаксону………………..…………. 15
    1.2. Коротколанцюгові жирні кислоти як основні метаболіти
    кишкової мікробіоти та їх значення для організму……………...
    1.2.1. Роль мембранних транспортерів у процесах обміну КЛЖК
    18
    22
    1.3.
    1.2.2. Роль рецепторів КЛЖК у реалізації їх сигнальної функції...
    Бар’єрна функція кишечника та механізми її порушення………...
    23
    27
    1.3.1. Структура та роль слизового бар’єру кишечника…………... 27
    1.3.2. Роль оксидативного стресу в розвитку порушень бар’єрної
    функції кишечника…………………………………………………... 30
    РОЗДІЛ 2. МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ…………………………………….... 35
    2.1.
    2.2.
    Реактиви та матеріали………………………………………………...
    Схема проведення дослідження……………………………………..
    35
    36
    2.3. Визначення вмісту коротколанцюгових жирних кислот у
    дистальному відділі товстої кишки щурів методом газової
    хроматографії…………………………………………………..…… 37
    2.4.
    2.5.
    2.6.
    Визначення загальної концентрації протеїнів у тотальному
    екстракті клітин слизової оболонки товстої кишки щурів за
    методом Бредфорда…………………………………………………..
    Вестерн-блот …………………………………………………………
    Визначення показників окисно-антиоксидантного балансу в
    слизовій оболонці товстої кишки щурів ………………..…………..
    38
    39
    41
    3
    2.6.1. Визначення каталазної активності …………………………. 41
    2.6.2. Визначення супероксиддисмутазної активності методом
    нативного електрофорезу в поліакриламідному гелі………………
    2.6.3. Визначення вмісту ТБК-активних сполук …………………..
    2.6.4. Визначення вмісту білкових тіолових груп ….…………..….
    42
    42
    43
    2.7. Визначення складу поверхневого слизу кишечника щурів……….. 44
    2.7.1. Визначення глікопротеїнів слизу за методом Шиф-реакції
    на PVDF-мембрані…………………………….……………..………. 45
    2.8.
    2.9.
    2.10.
    2.11.
    2.12.
    2.13.
    2.7.2. Визначення загальної концентрації глікопротеїнів слизу…..
    2.7.3. Визначення концентрації гексоз слизу орциновим методом
    2.7.4. Визначення концентрації фукози слизу за методом ДішеШеттлз…………………………………………………………………
    2.7.5. Визначення концентрації гексозамінів слизу.………….……
    2.7.6. Визначення концентрації сіалових кислот слизу методом
    Гесса……………………………………………………………….......
    Зимографія…………………………………………………………….
    Визначення проникності епітелію товстої кишки щурів…………..
    Моделювання експериментального коліту у щурів………………..
    Бактеріологічний аналіз мікробіоти мікробіоти дистального
    відділу товстої кишки щурів………………………..….…………….
    2.11.1. Визначення транслокації бактерій у кров……………..……
    Гістологічний аналіз товстої кишки щурів………………………...
    2.12.1. Морфометричний аналіз гістологічних зрізів………………
    2.12.2. Цитохімічне визначення келихоподібних і тучних клітин...
    2.12.3. Імуногістохімічне дослідження рецепторів і транспортерів
    КЛЖК………………………………….………………………………
    Імуноферментний аналіз…………...……………...…………………
    45
    46
    47
    47
    48
    49
    50
    50
    52
    53
    53
    53
    54
    54
    55
    2.14. Статистична обробка отриманих результатів……………………… 56
    4
    РОЗДІЛ 3. ВМІСТ КЛЖК ТА РІВЕНЬ КЛЖК-СПЕЦИФІЧНИХ
    РЕЦЕПТОРІВ І ТРАНСПОРТЕРІВ У ДИСТАЛЬНОМУ ВІДДІЛІ
    ТОВСТОЇ КИШКИ ЩУРІВ ПІСЛЯ ВВЕДЕННЯ ЦЕФТРИАКСОНУ....... 57
    3.1. Вміст КЛЖК у дистальному відділі товстої кишки щурів у різні
    терміни після введення цефтриаксону……………...………………. 57
    3.2.
    3.3.
    Вплив цефтриаксону на імуногістохімічну реактивність
    транспортерів КЛЖК у слизовій оболонці товстої кишки щурів…
    Локалізація та рівень FFA2 та FFA3 рецепторів до КЛЖК в
    товстій кишці щурів після введення цефтриаксону………………..
    65
    68
    РОЗДІЛ 4. ХАРАКТЕРИСТИКА БАР’ЄРНОЇ ФУНКЦІЇ СЛИЗОВОЇ
    ОБОЛОНКИ ТОВСТОЇ КИШКИ ЩУРІВ ПІСЛЯ ВВЕДЕННЯ
    ЦЕФТРИАКСОНУ………………………………………………...………… 73
    4.1. Окисно-антиоксидантна рівновага в слизовій оболонці товстої
    кишки щурів у різні терміни після введення цефтриаксону…….…. 73
    4.1.1. Активність процесів перекисного окиснення ліпідів та
    ферментів антиоксидантного захисту в слизовій оболонці товстої
    кишки щурів …………………………………………………………...
    4.1.2. Рівень редокс-чутливих транскрипційних факторів у
    слизовій оболонці товстої кишки щурів у різні терміни після
    введення цефтриаксону …………………………………….…………
    4.1.3. Рівень активації ERK1/2 та р38 MAP-кіназних шляхів у
    слизовій оболонці товстої кишки щурів після введення
    цефтриаксону …………………………………………………………
    73
    77
    82
    4.2. Зміни вуглеводного складу поверхневого слизу кишечника щурів
    після введення антибіотика цефтриаксону…………………………... 84
    4.3. Активність матриксних металопротеїназ ММП-2 та ММП-9 у
    слизовій оболонці товстої кишки щурів після введення
    цефтриаксону………………………………………………………... 91
    5
    РОЗДІЛ 5. СТУПІНЬ СПРИЙНЯТЛИВОСТІ ЩУРІВ ДО РОЗВИТКУ
    ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО КОЛІТУ У ВІДДАЛЕНІ ТЕРМІНИ ПІСЛЯ
    ВВЕДЕННЯ ЦЕФТРИАКСОНУ……………………………………………. 96
    5.1.
    5.2.
    Проникність епітелію товстої кишки щурів у віддалені терміни
    після введення цефтриаксону………..……………………………....
    Макроскопічні та морфометричні показники перебігу
    експериментального коліту у віддалені терміни після введення
    цефтриаксону…………………………………………………………
    96
    100
    5.3. Рівень ФНП-α та ІЛ-10 в сироватці крові щурів з
    експериментальним колітом у віддалені терміни після відміни
    цефтриаксону………………………………………………………… 106
    АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ…………. 110
    ВИСНОВКИ………………………………………………………………….. 119
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………….... 121
    6
    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
    АФК – активні форми кисню
    ДСН – додецилсульфат натрію
    ЕДТА– етилендіамінтетраоцтова кислота
    ЗЗК – запальні захворювання кишечника
    ІЛ-10 – інтерлейкін 10
    КЛЖК – коротколанцюгові жирні кислоти
    КУО – колонієутворююча одиниця
    ММП – матриксна металопротеїназа
    НСТ – нітросиній тетразолій
    ПМН – поліморфоядерні нейтрофіли
    СОД – супероксиддисмутаза
    ТБК – тіобабітурова кислота
    ТЕМЕД – тетраметилетилендіамін
    ФНП – фактор некрозу пухлин
    ШКТ – шлунково–кишковий тракт
    ERK1/2– extracellular signal-regulated kinases 1/2 (кінази, що регулюються
    позаклітинним сигналом 1/2)
    Egr-1 – early growth response 1 (білок ранньої відповіді 1)
    FFA2 (GPR 43) – free fatty acid receptor 2 (рецептор до вільних жирних кислот
    2; G protein-coupled receptor 43 (рецептор, зв'язаний з G-білком 43)
    FFA3 (GPR 41) – free fatty acid receptor 3 (рецептор до вільних жирних кислот
    3; G protein-coupled receptor 41 (рецептор, зв'язаний з G-білком 41)
    HIF1α – hypoxia-inducible factor 1α (фактор1α, що індукується гіпоксією)
    МАРК – mitogen-activated protein kinases (протеїнкінази, що активуються
    мітогенами)
    7
    МСТ – proton-coupled monocarboxylate transporter (Н+
    -залежний транспортер
    монокарбонових кислот)
    SМСТ– sodium-coupled monocarboxylate transporter (Na+
    -залежний
    транспортер монокарбонових кислот)
    Sp-1 – specificity protein-1 (специфічний білок-1)
    8
    ВСТУП
    Актуальність теми. Антибіотики широко використовуються в
    сучасній клінічній практиці для лікування бактеріальних інфекцій [1-3]. Їх
    емпіричне призначення, а також швидкий розвиток бактеріальної
    резистентності часто вимагає корекції терапії, іноді до трьох видів
    антибіотиків [4]. Епідеміологічні дослідження показали, що використання
    антибіотиків суттєво підвищує ризик розвитку численних захворювань [5-7],
    в тому числі запальних захворювань кишечника (ЗЗК) [8-10]. Крім того
    показано, що антибіотики впливають на чутливість до інфекцій шлунковокишкового тракту (ШКТ) [11]. Оскільки підвищення сприйнятливості до
    різних захворювань може виникати на тлі використання широкого спектру
    антимікробних препаратів [12], очевидно, що причиною цього явища є не
    побічні реакції окремих груп антибіотиків, а загальні, притаманні всім
    групам властивості.
    Відомо, що антибактеріальна терапія призводить до змін у складі
    кишкової нормобіоти, які є причиною розвитку порушень з боку ШКТ у 3-
    62% хворих [13]. Однак механізми взаємозв’язку цих порушень із
    підвищеним ризиком розвитку ЗЗК залишаються недостатньо з’ясованими.
    Припускають, що дисбаланс мікробіоти у зв'язку із застосуванням
    антибіотиків, може бути стійким і тривалий час впливати на імунну
    толерантність ШКТ та чутливість до патогенів, що сприяє розвитку
    запальних захворювань [9, 14-15].
    В останні роки набуває актуальності вивчення процесів обміну
    низькомолекулярними метаболітами між мікробіотою і макроорганізмами.
    Одними з найважливіших метаболітів кишкової мікробіоти є
    коротколанцюгові жирні кислоти (КЛЖК) [16], фізіологічний ефект яких
    опосередковується КЛЖК-специфічними FFA2 та FFA3 рецепторами,
    зв’язаними з G-білками [17-19]. КЛЖК, особливо бутират, слугують
    9
    важливим джерелом енергії для клітин епітелію товстої кишки, забезпечуючи
    близько 60-70% їх енергетичних потреб. Вони регулюють перистальтику
    товстої кишки, рН кишкового вмісту, абсорбцію електролітів і поживних
    речовин [20], забезпечують підтримання бар’єрної функції кишечника через
    вплив на щільні контакти [21] та збільшення синтезу MUC2 [22]. Крім того,
    ці кислоти відіграють важливу роль в регуляції як локального, так і
    системного імунітету. Протизапальні функції КЛЖК реалізуються шляхом
    модуляції хемотаксису імунних клітин, регуляції вивільнення активних форм
    кисню і цитокінів [23-24]. У зв'язку з біологічною значимістю КЛЖК у
    підтриманні гомеостатичних показників функціонування ШКТ, вони є
    найбільш вірогідними посередниками в механізмах розвитку віддалених
    наслідків антибіотикотерапії.
    Віддалені наслідки антибіотикотерапії, зокрема вплив на рівень КЛЖК
    та КЛЖК-специфічних рецепторів і транспортерів, що опосередковують їх
    дію на організм, не встановлені. Також відкритим залишається питання про
    взаємозв’язок між метаболічною активністю мікробіоти та біохімічними
    показниками інтегративної цілісності кишкового бар’єру.
    Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
    Дисертаційна робота виконана в рамках бюджетних тем «Механізми
    реалізації адаптаційно-компенсаторних реакцій організму за умов розвитку
    різних патологій» (№ д/р 0111U004648, 2011-2015 рр.) та «Механізми
    регуляції метаболічних процесів в організмі за умов розвитку патологічних
    станів» (№ д/р 0116U002527, 2016-2018 рр.). Тема дисертаційної роботи
    затверджена на засіданні Вченої ради ННЦ «Інститут біології» Київського
    національного університету імені Тараса Шевченка, протокол № 8 від 23
    березня 2015 року. Уточнену редакцію теми дисертаційного дослідження
    затверджено на засіданні Вченої ради ННЦ «Інститут біології та медицини»
    Київського національного університету імені Тараса Шевченка, протокол №
    8 від 13 лютого 2017 року.
    10
    Мета і завдання дослідження. Метою роботи було оцінити біохімічні
    показники стану кишкового бар'єру в залежності від вмісту КЛЖК та КЛЖКспецифічних рецепторів і транспортерів у різні терміни після введення
    антибіотика цефтриаксону.
    Відповідно до зазначеної мети було поставлено наступні завдання:
    1. Визначити вміст КЛЖК дистального відділу товстої кишки щурів у
    різні терміни після введення цефтриаксону.
    2. Встановити рівень та локалізацію рецепторів і транспортерів КЛЖК у
    слизовій оболонці товстої кишки щурів після введення цефтриаксону.
    3. Дослідити стан окисно-антиоксидантного балансу, експресію редоксчутливих транскрипційних факторів Egr-1, Sp-1, HIF1α та рівень
    активації ERK1/2 і р38 MAP-кіназних шляхів у слизовій оболонці
    товстої кишки щурів після введення цефтриаксону.
    4. Визначити концентрацію глікопротеїнів та вуглеводний склад
    поверхневого слизу товстої кишки щурів у різні терміни після введення
    цефтриаксону.
    5. Дослідити показники бар’єрної функції слизової оболонки товстої
    кишки щурів та їх чутливість до дії ульцерогенних чинників у віддалені
    терміни після введення цефтриаксону.
    Об'єкт дослідження: біохімічні механізми функціональних порушень
    слизової оболонки товстої кишки після введення цефтриаксону.
    Предмет дослідження: вміст КЛЖК та КЛЖК-специфічних рецепторів
    і транспортерів у дистальному відділі товстої кишки щурів; окисноантиоксидантна рівновага в клітинах слизової оболонки товстої кишки;
    вуглеводний склад та загальна концентрація глікопротеїнів поверхневого
    слизу товстої кищки щурів; проникність епітелію товстої кишки.
    Методи дослідження. У роботі використовували біохімічні,
    хроматографічні, колориметричні, молекулярно-біологічні,
    імуногістохімічні, цитохімічні, гістологічні, бактеріологічні методи та
    методи варіаційної статистики.
    11
    Наукова новизна одержаних результатів. Вперше встановлено, що
    введення антибіотика цефалоспоринового ряду цефтриаксону призводить до
    тривалого зниження концентрації КЛЖК, яке асоційоване зі змінами у рівні
    КЛЖК-специфічних рецепторів і транспортерів, що опосередковують ефект
    даних кислот на організм. Експериментально підтверджено, що введення
    антибіотика призводить до активації редокс-чутливих транскрипційних
    факторів Egr-1, Sp-1, HIF1α та пов’язаних з ними ERK1/2 МАР-кіназ. Вперше
    встановлено, що у віддалені терміни після антибіотикотерапії характерною
    ознакою структури олігосахаридів молекул глікопротеїнів слизу є передчасне
    їх термінування, яке асоціюється зі зниженням концентрації гексоз і фукози
    та підвищенням сіалових кислот. Встановлено, що введення цефтриаксону
    впродовж 14 діб підвищує чутливість до розвитку експериментального коліту
    у віддалені терміни після введення антибіотика.
    Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно проведено
    інформаційний пошук, експериментальні дослідження, аналіз та статистичне
    опрацювання результатів дослідження. Формування ідеї роботи, планування
    схеми експерименту та розробка методичних підходів до виконання
    комплексу лабораторних досліджень, обговорення отриманих результатів,
    формулювання висновків проведено за участю наукового керівника.
    Допомогу в проведені хроматографічних досліджень надавав завідувач
    лабораторії біологічних полімерних сполук Центру колективного
    користування НАН України при Інституті мікробіології і вірусології ім. Д.К.
    Заболотного к.б.н. Остапчук А.М.; Вестерн-блот аналізу – м.н.с., к.б.н.
    Червінська Т.М.; лабораторних досліджень – м.н.с., к.б.н. Довбинчук Т.В.;
    мікробіологічних досліджень – доц., к.б.н. Сергійчук Т.М.; гістологічних –
    доц., к.б.н. Варенюк І.М. та пров. інж. Рослова Н.М.; імуногістохімічних –
    м.н.с., к.б.н. Дзюбенко Н.В. та к.б.н. Ізумі Каджі (США), що відображається у
    спільних публікаціях.
    Практичне значення одержаних результатів. Отримані
    експериментальні дані є підґрунтям для: розробки рекомендацій щодо
    12
    моніторингу віддалених наслідків антибіотикотерапії у пацієнтів з
    хронічними інфекційними захворюваннями, які часто отримують
    антибактеріальні препарати і, відповідно, є групою ризику; пошуку
    профілактичних засобів для попередження цих наслідків, зокрема
    направлених на підтримання сталого рівня метаболічної активності кишкової
    мікробіоти та інтегративної цілісності кишкового бар’єру.
    Матеріали дисертації впроваджені в навчальний процес ННЦ «Інститут
    біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса
    Шевченка на кафедрі біофізики при викладанні спецкурсу «Основи сучасної
    фармакології» і кафедрі мікробіології та загальної імунології при викладанні
    спецкурсу «Мікроекологія людини», а також можуть бути рекомендовані до
    включення у спецкурси медико-біологічного профілю вищих навчальних
    закладів.
    Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційної
    роботи доповідалися та обговорювалися на: 9
    th International Symposium on
    Cell/Tissue Injury and Cytoprotection/Organoprotection (ISCTICO) (Краків,
    Польща, 2016); Joint Meeting of the American Physiological Society and The
    Physiological Society ―Physiology 2016‖ (Дублін, Ірландія, 2016); Early Career
    Physiologists' Symposium (ECPS 2016) (Дублін, Ірландія, 2016); XIІ
    Міжнародній науковій конференції студентів і аспірантів «Молодь і поступ
    біології» (Львів, 2016); II міжнародній науковій конференції ―Microbiology
    and Immunology – the development outlook in the 21st century‖ (Київ, 2016); 15th
    International Conference of Ulcer Research (Оттава, Канада, 2015); науковопрактичній конференції «Мультипробіотики в профілактиці та лікуванні
    найбільш поширених захворювань» (Київ, 2015); конференції-конкурсі
    молодих учених ―Актуальні проблеми біохімії та біотехнології – 2015‖ (Київ,
    2015), XIII Міжнародній науковій конференції молодих науковців
    «Шевченківська весна 2015: біологія» (Київ, 2015).
    Публікації. За темою дисертації опубліковано 16 наукових робіт, що
    відбивають основний зміст дисертаційної роботи: 5 статей у фахових
    13
    наукових виданнях рекомендованих ДАК України (з яких 2 статті у наукових
    виданнях України, що включені до міжнародних наукометричних баз) та 1
    стаття у нефаховому виданні, а також 10 тез доповідей на всеукраїнських та
    міжнародних наукових конференціях.
    Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі
    вступу, огляду літератури, матеріалів і методів досліджень, результатів
    роботи та їх обговорення, аналізу й узагальнення результатів, висновків та
    списку використаних джерел, який складається з 213 найменувань.
    Матеріали дисертаційної роботи викладені на 145 сторінках (з яких основна
    частина займає 120 сторінок), ілюстрована 3 таблицями та 30 рисунками.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ
    Вперше встановлено, що цефтриаксон-викликані зміни вмісту КЛЖК
    та КЛЖК-специфічних рецепторів і транспортерів супроводжуються
    тривалими зрушеннями в окисно-антиоксидантному балансі слизової
    оболонки товстої кишки, активацією редокс-чутливих транскрипційних
    факторів Egr-1, Sp-1, HIF1α та призводять до тривалих змін у складі
    глікопротеїнів слизу, і, як результат, підвищення чутливості кишкового
    бар’єру до ульцерогенних чинників.
    1. Показано, що введення цефтриаксону (300 мг/кг, 14 діб) призводило до
    зниження загального вмісту КЛЖК у дистальному відділі товстої кишки
    щурів; найбільш суттєво знижувався вміст пропіонової і масляної кислот,
    що призводило до зростання відносного вмісту оцтової кислоти, яка має
    прозапальні властивості. Ці зміни були стійкими в часі та
    супроводжувалися зниженням анаеробного індексу.
    2. Встановлено, що введення цефтриаксону щурам впродовж 14 діб
    зменшувало рівень FFA2 та FFA3 рецепторів у слизовій оболонці товстої
    кишки; знижувалась імунореактивність SMCT1 транспортера КЛЖК на
    апікальній мембрані та підвищувалась – МСТ1 і МСТ4 транспортерів на
    базолатеральній мембрані ентероцитів.
    3. Короткотривале введення цефтриаксону впродовж 5 діб викликало
    активацію редокс-чутливих транскрипційних факторів Egr-1, Sp-1 в
    слизовій оболонці товстої кишки щурів. Збільшення терміну введення
    цефтриаксону до 14 діб асоціювалось з порушенням окисноантиоксидантного балансу, підвищенням рівня гіпоксія-чутливого
    транскрипційного фактору HIF1α, фосфорилювання ERK1/2 та
    пригніченням фосфорилювання р38 МАР-кіназ.
    4. Зниження загальної концентрації глікопротеїнів, а також гексоз, фукози
    та підвищення сіалових кислот поверхневого слизу товстої кишки щурів
    120
    спостерігалось лише у віддалені терміни після 14-добового введення
    цефтриаксону (на 72 добу експерименту), що свідчить про передчасне
    термінування олігосахаридних ланцюгів глікопротеїнів слизу. Ці зміни
    супроводжувались посиленням активності прозапальної матриксної
    металопротеїнази ММП-9 та зниженням антизапальної – ММП-2 в
    слизовій оболонці товстої кишки щурів.
    5. Доведено, що введення цефтриаксону впродовж 14 діб призводить до
    віддалених змін інтегративної бар’єрної функції слизової оболонки
    товстої кишки, що підтверджується: збільшенням проникності епітелію
    товстої кишки щурів, транслокацією бактерій у кров та підвищенням
    чутливості до розвитку експериментального коліту.
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ПОСЛЕДНИЕ СТАТЬИ И АВТОРЕФЕРАТЫ

Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА
Антонова Александра Сергеевна СОРБЦИОННЫЕ И КООРДИНАЦИОННЫЕ ПРОЦЕССЫ ОБРАЗОВАНИЯ КОМПЛЕКСОНАТОВ ДВУХЗАРЯДНЫХ ИОНОВ МЕТАЛЛОВ В РАСТВОРЕ И НА ПОВЕРХНОСТИ ГИДРОКСИДОВ ЖЕЛЕЗА(Ш), АЛЮМИНИЯ(Ш) И МАРГАНЦА(ІУ)
БАЗИЛЕНКО АНАСТАСІЯ КОСТЯНТИНІВНА ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ (на прикладі студентського самоврядування)