Пісоцька Леоніда Станіславівна. Соціально-педагогічні умови управління розвитком дошкільної освіти в регіоні : Песоцкая Леонида Станиславовна. Социально-педагогические условия управления развитием дошкольного образования в регионе

Краткое описание

ЦЕНТРАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

На правах рукопису

ПІСОЦЬКА ЛЕОНІДА СТАНІСЛАВІВНА

УДК: 37.014+372(043)

СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ В РЕГІОНІ

13.00.01 загальна педагогіка та історія педагогіки

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:
кандидат педагогічних наук, доцент
Дарманський Микола Миколайович

Київ 2004

ЗМІСТ

ВСТУП..............................................................................................................

3

РОЗДІЛ 1. ІСТОРИЧНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА ЗАКОНОДАВЧО-НОРМАТИВНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ........................................................

13

1.1. Управління розвитком дошкільної освіти як психолого-педагогічна проблема....................................................................................................

13

1.2. Аналіз розвитку управління дошкільною освітою в Україні ...............

24

1.3. Нормативно-правове забезпечення управління розвитком дошкільної освіти в Україні....................................................................

54

Висновки до 1 розділу............................................................. ........................

68

РОЗДІЛ 2. ОБГРУНТУВАННЯ УМОВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ В РЕГІОНІ........................................................................................

71

2.1. Концептуальні зміни та їх впливові чинники у підходах до управління розвитком дошкільної освіти..............................................

71

2.2. Функціональні напрями забезпечення управління розвитком дошкільної освіти у регіоні......................................................................

88

2.3. Врахування соціально-педагогічних умов регіону в організації управління розвитком дошкільної освіти .............................................

136

2.4. Методичні рекомендації щодо забезпечення управління розвитком дошкільної освіти у регіоні на різних його ієрархічних рівнях ..........

161

Висновки до 2 розділу......................................................................................

192

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ.................................................................................

195

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ........................................................

199

ДОДАТКИ.........................................................................................................

221

ВСТУП
Актуальність та доцільність дослідження. Дошкільне дитинство є особливо важливим етапом у житті кожної людини. В цей період проходить процес формування особистості дитини, наслідки якого супроводжують її протягом усього життя. Дошкільна освіта фундамент, на якому базується вся подальша освіта. Це є незаперечною істиною, котру слід враховувати в своїй діяльності владним структурам як освітянського, так і державного управління, від найнижчого до найвищого рівнів.
Соціально-економічні зміни, які спостерігалися в останні роки в Україні, негативно вплинули на стан збереження і розвитку дошкільної освіти. З 1991 до 2000рр. система дошкільного виховання в Україні зазнала досить істотних втрат. Протягом цих років у регіонах держави перестали функціонувати 7,3 тис. дошкільних навчальних закладів. Охоплення дітей суспільним дошкільним вихованням із 57 % (1990 р.) знизилось до 40 % (2001 р.), а в окремих регіонах цей показник становив лише 19 %. Це означає, що більша кількість українських дошкільників не мають змоги отримати необхідного для свого віку рівня освіти та належним чином бути підготовленими до школи. Проте, незважаючи на таку ситуацію, в Україні відбувається становлення національної системи законодавства в галузі освіти, в якому враховуються, аналізуються, акумулюються найкращі надбання цивілізації у справі навчання та виховання підростаючого покоління. У Законі України Про освіту” (1996 р.), Національній доктрині розвитку освіти (2003р.) дошкільна освіта визначена як початкова базова ланка у системі загальної безперервної освіти людини. Закон України Про дошкільну освіту” (2001 р.) гласить, що дошкільна освіта в українській державі є обов'язковою. На підставі вищезгаданих законодавчих актів Кабінетом Міністрів України затверджено Положення Про дошкільний навчальний заклад” (2003 р.). Державною національною програмою Освіта” (Україна ХХІ століття) окреслено стратегічні завдання розвитку освіти, серед яких чільне місце займають ті, котрі пов’язані з перебудовою управлінського механізму системи освіти на принципах демократизації, децентралізації та гуманізації. Таким чином, створилась ситуація невідповідності реалій практики із вимогами законодавчо-нормативного забезпечення у сфері дошкільної освіти.
Сьогодні постала проблема не тільки підтримки функціонування суспільного дошкільного виховання, а й відновлення у ряді регіонів держави позитивних його надбань, що мали в свій час місце в системі дошкільного виховання. У зв'язку з цим значно зростає роль такого управління в галузі освіти, котре б враховувало нові соціально-економічні реалії суспільства. Виникає потреба в науковому обґрунтуванні умов управління розвитком дошкільної освіти у регіонах.
Аналіз практики та особливостей управління дошкільною освітою свідчить про те, що існують протиріччя, які необхідно усунути, а саме:
дошкільна освіта визначається державою як первинна обов’язкова частина безперервної освіти, проте регіональні управлінські структури не забезпечують охоплення нею всіх дітей дошкільного віку;
впровадження інноваційних підходів до управління системою освіти визнається законодавчо необхідним, але теорія управління дошкільною освітою з врахуванням нових соціально-економічних реалій є недостатньо розробленою;
ступінь диференціації дошкільних освітніх потреб досить високий, однак можливості реалізації дошкільних послуг в силу регіональних суб’єктивних та об’єктивних причин недостатні.
Проблеми дошкільної освіти завжди були в полі зору науково-педагогічної літератури як у методологічному, так і в організаційно-педагогічному та методичному аспектах.
Науково-методологічною основою теоретичних розробок з проблем дошкільного виховання є праці С.Русової, В.Сухомлинського, К.Ушинського та ін.
Теорія управління дошкільною освітою опирається на загальну теорію соціального управління, яке здійснюється з врахуванням суспільних закономірностей. Управління дошкільною освітою є різновидом соціального управління. Основи наукового управління та аспекти теорії соціального управління обґрунтовані в працях А.Атаєва, В.Афанасьєва, А.Омарова, П.Третьякова.
Філософія сучасної освіти в Україні, філософське осмислення підходів до управління її розвитком розкриті в наукових дослідженнях В.Андрущенка, І.Зязюна, В.Кременя, В.Лутая. Роботами Є.Березняка, В.Бондара, Б.Гершунського, В.Лугового, В.Маслова, В.Олійника, В.Пікельної, М.Поташника, Р.Шакурова створювалося теоретичне підґрунтя управління освітою, наукові основи, на яких базується діяльність сучасного керівника навчального закладу.
Соціально-педагогічні чинники управління освітою в регіоні, в тому числі частково і дошкільною, проблеми теорії і практики управлінської діяльності регіональних органів управління освітою розглянуті в роботах Л.Даниленко, М.Дарманського, Г.Єльнікової, Н.Островерхової та ін.
Історико-педагогічні аспекти розвитку освіти, суспільного дошкільного виховання в Україні, характеристика українського національного дошкілля і прогнози на майбутнє знайшли своє відображення в працях Л.Артемової, А.Богуш, Н.Лисенко, З.Нагачевської, Н.Протасової, В.Пуцова, О.Пшеврацької, О.Сухомлинської, І.Улюкаєвої, М.Ярмаченка.
Дидактичні основи організації дошкільної освіти та діяльності дошкільного навчального закладу розроблені у працях О.Кононко, О.Усової.
Дошкільна освіта важлива підсистема загальної регіональної системи освіти. Проблеми розвитку суспільного дошкільного виховання України в цілому та її регіонах, психолого-педагогічні засади суспільного дошкільного виховання висвітлені у роботах Л.Денякіної, В.Калмикової, Р.Курбатової, Н.Ляшенко, Л.Поздняк. Теорія і практика управлінської діяльності регіонального органу освіти, інформаційно-аналітичне забезпечення управління освітніми системами та шляхи впровадження принципів менеджменту в цей процес розкриті у дослідженнях В.Гуменюк, Л.Даниленко, О.Зайченко, Л.Калініної, В.Маслова, С.Подмазіна. Орієнтири та принципи оновлення дошкільної освіти, моделювання системи критеріїв оцінки її розвитку розглянуті Г.Лаврентьєвою, К.Стрюк. Характеристика нової генерації дошкільного навчального закладу України висвітлена І.Воробйовим. Проблеми підготовки дошкільних установ до роботи в умовах ринку розкриті в працях О.Проскури, В.Шкатулли.
Психолого-педагогічні проблеми розвитку особистості керівника освітньої установи у професійній діяльності, психологічні підходи до організації управління освітніми системами і закладами знайшли своє відображення в дослідженнях Л.Карамушки, Н.Коломінського, В.Семиченко, С.Сисоєвої.
Наступність і перспективність у роботі дошкільної та початкової шкільної ланки освіти висвітлено О.Проскурою, О.Савченко. Методичні підходи до організації особистісно зорієнтованого виховання дітей, засвоєння ними моральних норм та досвіду запропоновані у працях І.Беха, С.Гончаренка, З.Плохій, Т.Поніманської.
У роботах З.Борисової, Н.Денисенко, В.Котирло, К.Крутій, Н.Маковецької, К.Стрюк значна увага приділяється змісту та плануванню навчально-виховного процесу в дошкільних навчальних закладах, методам і формам його організації, вимогам до всебічного розвитку дитини на різних вікових етапах, проблемам підготовки до навчання у школі. Питання розвитку професійної підготовки фахівців з дошкільної освіти, формування особистості педагога, використання інноваційних підходів у його професійному становленні розкриті в працях К.Волинець, Л.Зданевич, Л.Машкіної, Н.Ничкало, М.Сичової, Т.Слободянюк.
Разом з тим слід зазначити, що питання управління дошкільною освітою, виведення її із кризового стану, забезпечення сталого функціонування та розвитку регіональної системи дошкільної освіти на сучасному етапі потребують подальшого науково-педагогічного обґрунтування. Актуальність порушеної проблеми зумовила вибір теми нашого дисертаційного дослідження: Соціально-педагогічні умови управління розвитком дошкільної освіти в регіоні”.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснено відповідно до плану наукових досліджень Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України за темою Підготовка керівника навчального закладу в системі післядипломної освіти” (РК 0103 U003244).
Тема дисертації затверджена вченою радою Інституту проблем виховання АПН України 27 червня 2002 р., протокол № 8 і узгоджена в Раді з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні 29 жовтня 2002 р., протокол № 8.
Об'єкт дослідження: процес управління дошкільною освітою в регіоні.
Предмет дослідження: сукупність соціально-педагогічних умов управління розвитком дошкільної освіти в регіоні.
Мета дослідження полягає у визначенні, теоретичному обґрунтуванні та апробації функціональних напрямів і соціально-педагогічних умов управління розвитком дошкільної освіти в регіоні.
Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що збереження та сталий розвиток дошкільної освіти в регіоні можуть бути забезпечені шляхом визначення та реалізації функціональних напрямів і аналізу соціально-економічних тенденцій та науково-педагогічних змін, сукупність яких визначається як соціально-педагогічні умови.
Відповідно до предмета і мети дослідження визначено завдання дослідження:
1. Проаналізувати ступінь наукової розробленості проблеми управління розвитком дошкільної освіти в Україні.
2. Виявити результативність управління розвитком дошкільної освіти в Україні на різних історичних етапах і сучасний стан його нормативно-правового забезпечення.
3. Провести соціально-педагогічний аналіз концептуальних змін у підходах до управління розвитком дошкільної освіти.
4. Визначити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити функціональні напрями, завдання яких забезпечують результативність управління розвитком дошкільної освіти на рівні регіонального органу управління освітою та дошкільного навчального закладу в річному управлінському циклі.
5. Розробити методичні рекомендації щодо забезпечення управління розвитком дошкільної освіти в регіоні на різних його ієрархічних рівнях.
Методологічну основу дослідження становлять: положення теорії наукового пізнання; педагогічні, соціокультурні ідеї Платона, Я.Коменського, Й.Песталоцці, Р.Оуена, Ф.Фребеля, К.Ушинського, С.Русової, В.Сухомлинського щодо розвитку суспільства та ролі дошкільного виховання; філософські положення про взаємозв'язок між управлінням освітою і правами людини; основні положення теорії педагогічних систем і системного підходу до цілісних педагогічних явищ і процесів.
Теоретичну основу дослідження становлять: наукові ідеї щодо застосування системного підходу в процесах соціального управління (В.Афанасьєв, А.Омаров, П.Третьяков); філософські підходи до осмислення управління розвитком освіти (В.Андрущенко, І.Зязюн, В.Кремінь, В.Лутай); теоретичні основи управління освітою (В.Бондар, В.Луговий, В.Маслов, В.Олійник, В.Пікельна); основи науково-методичного забезпечення змісту дошкільної освіти (Л.Артемова, А.Богуш, О.Кононко, Н.Лисенко, Т.Поніманська).
У ході дослідження враховувались положення Конституції України, Державної національної програми Освіта” (Україна ХХІ століття), законів України Про освіту”, Про дошкільну освіту”, Національної доктрини розвитку освіти, постанов Кабінету Міністрів України з питань дошкільної освіти, нормативних актів Міністерства освіти і науки України.
Джерельна база дослідження. Літературні джерела з досліджуваної проблеми (монографії, збірники наукових праць, матеріали конференцій, підручники, посібники), кандидатські та докторські дисертації, а також їх автореферати, нормативні документи і матеріали, організаційно-розпорядчі документи Народного комісаріату освіти, Міністерства освіти УРСР, Міністерства освіти і науки України, статистичні та аналітичні збірники з проблем розвитку системи освіти України, Хмельницької області, публікації у періодичних виданнях.
Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань, перевірки гіпотези були використані такі методи: а) теоретичні: вивчення філософської, психолого-педагогічної літератури та навчально-методичних джерел з проблем освіти та дошкільної освіти, історико-логічне вивчення нормативно-правових і архівних документів, проблемно-цільовий розгляд різних підходів до управління розвитком освіти, зокрема дошкільної, для визначення стану наукової розробленості проблеми дослідження та оцінки результативності управління розвитком дошкільної освіти, проведення соціально-педагогічного аналізу концептуальних змін і виявлення чинників впливу на них; б) емпіричні: вивчення та узагальнення педагогічного досвіду, спостереження, опитування, моделювання управлінських ситуацій, метод експертних оцінок, метод статистичного групування для визначення і методичного опрацювання функціональних напрямів управління регіональним розвитком дошкільної освіти, експериментальної перевірки результатів впровадження розроблених функціональних напрямів у регіональних органах управління освітою (РОУО) та в дошкільних навчальних закладах (ДНЗ).
Організація дослідження. Дослідження здійснювалося в три етапи, впродовж 1994-2004 років.
На першому етапі (19941997 рр.) теоретично осмислено проблему; визначено об’єкт, предмет дослідження, сформульовано його мету, завдання, гіпотезу; вивчено нормативно-правові джерела, психолого-педагогічну літературу з обраної теми; проаналізовано зміст наукових досліджень з проблем управління та забезпечення розвитку суспільного дошкільного виховання; здійснено історико-педагогічний аналіз управління розвитком дошкільної освіти в Україні.
На другому етапі (19982001 рр.) здійснено соціально-педагогічний аналіз концептуальних змін і виявлено впливові чинники, які обумовили зміну підходів щодо управління розвитком дошкільної освіти; виявлено найбільш результативні тенденції діяльності регіонального органу державної влади у створенні соціально-економічних умов для збереження і розвитку дошкільної освіти; визначено та методично опрацьовано сукупність функціональних напрямів управління розвитком дошкільної освіти на різних ієрархічних рівнях; розроблено програму експериментальної роботи.
На третьому етапі (20022004 рр.) проведено педагогічний експеримент, здійснено обробку, систематизовано та узагальнено його результати; розроблено методичні рекомендації щодо забезпечення управління розвитком дошкільної освіти на рівні регіонального органу управління освітою та дошкільного навчального закладу; оформлено текст дисертаційної роботи.
Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилася на базі регіонів Хмельницької області: 20 районів і 6 міст обласного підпорядкування. В експериментальному дослідженні брали участь 6 провідних спеціалістів та 20 методистів з дошкільної освіти регіональних органів управління освітою, 40 завідуючих дошкільних навчальних закладів, 600 батьків дітей дошкільного віку.
Наукова новизна одержаних результатів:
вперше здійснено соціально-педагогічний аналіз концептуальних змін і виявлено впливові чинники щодо управління розвитком дошкільної освіти в сучасних умовах; конкретизовано і методично обгрунтовано функціональні напрями управління розвитком дошкільної освіти на рівнях регіонального органу управління освітою та дошкільного навчального закладу;
подальшого розвитку набули організаційні форми і методи управління розвитком дошкільної освіти на різних його ієрархічних рівнях;
удосконалено зміст діяльності суб’єктів управління дошкільною освітою в регіоні в річному управлінському циклі.
Практичне значення роботи полягає у можливостях практичного застосування результатів дисертаційного дослідження в діяльності регіональних органів управління дошкільною освітою та дошкільних навчальних закладів.
Основні концептуальні положення і рекомендації щодо забезпечення управління розвитком дошкільної освіти в регіоні на різних його ієрархічних рівнях впроваджено в практику роботи управління освіти Хмельницької обласної державної адміністрації (довідка № 498 від 20.04.2004 р.), управління освіти виконавчого комітету Шепетівської міської ради (довідка № 134 від 17.12.2003 р.), управління освіти Славутської міської ради (довідка №446 від 19.12.2003 р.), відділу освіти виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради (довідка №24 від 16.01.2004 р.), відділу освіти Кам’янець-Подільського районної державної адміністрації (довідка №513 від 26.12.2003 р.), відділу освіти Ярмолинецької районної державної адміністрації (довідка №197 від 30.12.2003 р.), відділу освіти Деражнянської районної державної адміністрації (довідка №652 від 26.12.2003 р.), відділу освіти Шепетівської районної державної адміністрації (довідка №385 від 26.12.2003 р.), управління освіти виконавчого комітету Хмельницької міської ради (довідка №1317 від 26.12.2003 р.), управління освіти і науки виконавчого комітету Кам’янець-Подільської міської ради (довідка №1235 від 24.12.2003 р.), відділу освіти Ізяславської районної державної адміністрації (довідка №951 від 24.12.2003 р.), відділу освіти Городоцької районної державної адміністрації (довідка №503 від 18.12.2003 р.), відділу освіти Чемеровецької районної державної адміністрації (довідка №409 від 19.12.2003 р.), відділу освіти Старосинявської районної державної адміністрації (довідка №397 від 30.12.2003 р.), Кременецького обласного гуманітарно-педагогічного інституту ім. Тараса Шевченка (довідка № 03/293 від 08.09.2004 р.), Хмельницького гуманітарно-педагогічного інституту (довідка №230 від 14.09.2004 р.).
Вірогідність результатів дослідження забезпечена методологічним і теоретичним обґрунтуванням вихідних положень; використанням взає

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. Дошкільна освіта у процесі загального розвитку системи освіти в Україні на всіх етапах була її специфічною галуззю з властивими тільки для неї багатьма підходами у організації та управлінні нею. На відміну від системи загальної середньої освіти рівень наукової розробленості проблем управління дошкільною освітою є значно нижчим. Більша частина наукових досліджень присвячені проблемам змісту дошкільної освіти, дидактичним підходам до його формування, методикам реалізації завдань. Наукові розробки вищезгаданих напрямів мають досить глибокий зміст у теоретичному і практичному аспектах. Тому система управління дошкільною освітою та її розвитком у різні періоди суспільства користувалась аналогічними методами, виходячи із результатів управлінських досліджень у галузі загальної середньої освіти. Водночас зазначаємо, що протягом усіх періодів розвитку система управління дошкільною освітою мала власну специфіку.
2. Ретроспективний аналіз становлення системи дошкільної освіти в Україні показав, що динаміка її розвитку містить декілька періодів. Визначено сім періодів функціонування та розвитку системи дошкільної освіти в Україні та управління нею:
середина ХІХ ст. до 1917 р. зародження дошкільного виховання та поява перших суспільних закладів;
1917 -1940 рр. становлення та розвитку суспільного дошкільного виховання;
40-і рр. ХХ ст. розрухи та первинного відновлення після війни;
50-60-і рр. ХХ ст. відродження системи дошкільного виховання;
70-80-і рр. ХХ ст. активного створення навчально-матеріальної бази системи суспільного дошкільного виховання та її стабільного розвитку;
90-і рр. ХХ ст. кризового стану та занепаду суспільного дошкільного виховання внаслідок переходу економіки держави від планово-директивної до ринково-орієнтованої;
з 2000 р. до теперішнього часу усвідомлення управлінських помилок минулого десятиліття, відродження та становлення дошкільної освіти.
У своєму історичному розвитку система дошкільної освіти об’єктивно включала відповідну систему управління нею, котра забезпечувала процеси становлення, відродження та стабільного розвитку суспільного дошкільного виховання. Ця система успішно себе проявляла в умовах планово-директивних підходів до управління всіма соціально-економічними процесами у державі. На початку 90-х рр. ХХ ст. при переході від командно-адміністративної до ринково-орієнтованої системи управління економікою стара система управління дошкільною освітою показала свою повну неспроможність, на відміну від системи управління загальною середньою освітою, котра виявилась більш стійкою. Це свідчить про необхідність розробки нових підходів до управління розвитком дошкільної освіти в державі у цілому та в кожному регіоні зокрема. Незважаючи на те, що вищий законодавчий орган України Верховна Рада прийняла закони України „Про освіту” (1991 р., 1996 р.), Про дошкільну освіту” (2001 р.), в яких дошкільна освіта визначена як первинна обов’язкова ланка у структурі загальної системи освіти, її розвиток від цього не поліпшився. Щоб забезпечити розвиток дошкільної освіти, її законодавчий статус повинен бути підкріплений адекватним рівнем розвитку системи управління цією галуззю.
3. З метою підготовки до розробки функціональних напрямів управління розвитком дошкільної освіти в сучасних умовах здійснено соціально-педагогічний аналіз концептуальних змін і виявлено чинники впливу на підходи до управління розвитком дошкільної освіти що об’єктивно виникли на сучасному етапі. Такі концептуальні зміни та адекватні їм чинники систематизовано в аспектах: методологічному, теоретичному, стратегії і розвитку, технології управління, управлінського впливу, стилю управління, інноватики.
Визначені нові чинники впливу мають свою соціально-економічну природу та обумовлюють якісно новий підхід щодо визначення ролі і місця системи дошкільної освіти у законодавстві України.
4. Визнаємо, що збереження системи дошкільної освіти у регіоні та її сталий розвиток може забезпечити управлінська діяльність, яка базується на комплексі функціональних напрямів управління розвитком дошкільної освіти, котрий є всеохоплюючим за змістом та адекватним сьогоднішнім процесам і соціально-економічним змінам у суспільстві. Завдання функціональних напрямів відображають соціально-педагогічні умови, тобто синтез трансформованих у педагогічне середовище політичних, економічних і соціальних процесів, які відбуваються в суспільстві. Визначено і теоретично обґрунтовані наступні функціональні напрями: управління стратегією розвитку, організація системи управління, управління персоналом, управління підготовкою до навчально-виховного процесу та власне навчально-виховним процесом, управління охороною праці та збереження здоров’я дітей, управління організацією методичної роботи, забезпечення взаємодії дошкільного навчального закладу з сім’єю та школою, управління процесом професійного росту співробітників, управління якістю навчально-виховного процесу, організація системи маркетингу навчально-виховних послуг дошкільного навчального закладу в регіоні обслуговування, управління маркетингом навчально-виховних послуг, управління фінансами, бухгалтерським обліком та економічним розвитком, управління працею і заробітною платою, управління комерційною діяльністю, управління матеріально-технічним забезпеченням, управління обслуговуючим господарством і транспортом, управління соціальним розвитком, управління зовнішніми зв’язками, статистична та аналітична робота.
Визначено сукупність завдань, які забезпечують реалізацію кожного із 19 функціональних напрямів. Виділено та охарактеризовано 130 завдань, які диференційовано щодо ієрархічних рівнів управління дошкільною освітою в регіоні.
5.Теоретично обґрунтовані завдання функціональних напрямів у межах формуючого експерименту було покладено в основу організації роботи постійно діючого семінару для провідних спеціалістів, методистів з дошкільної освіти РОУО та окремих керівників ДНЗ, семінарів-практикумів, конференцій, ділових ігор, методичних посібників з проблем управління розвитком дошкільної освіти. Найбільш переконливим фактом результативності проведення роботи є той, що у статистичному аналізі розвитку освіти України регіон дослідження (Хмельницька область) єдиний серед усіх, у якому система дошкільної освіти не мала різких показників спаду та виявила позитивні тенденції розвитку. Виконане дослідження дозволило сформулювати методичні рекомендації щодо забезпечення управління розвитком дошкільної освіти на рівні регіонального органу управління освіти та дошкільного навчального закладу, які введено у післядипломну освіту практичних управлінських працівників системи дошкільної освіти регіону під час курсової перепідготовки та підвищення кваліфікації, а також для студентів факультету дошкільного виховання вищих педагогічних навчальних закладів.
Однак проведене дослідження не претендує на вичерпне розв’язання висунутої проблеми. Подальшого вивчення потребують такі аспекти: розробка науково-практичних підходів до управління інноваційними формами надання дітям дошкільної освіти в сучасних умовах; дослідження фінансово-економічних умов управління розвитком дошкільної освіти в регіоні.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агапова Т.П. Системний підхід до дослідження теорії управління професійною освітою у вищому навчальному закладі // Теорія і практика управління соціальними системами. 2001. № 3 (4). С. 118 123.
2. Андрущенко В.П. Філософія як теорія і методологія розвитку освіти // Філософія освіти XXI ст.: проблеми і перспективи: Збірник наук. праць / За заг. ред. В.Андрущенка. К.: Знання, 2000. Вип. 3. С. 17 23.
3. Артемова Л. Наука практиці // Дошкільне виховання. 1981. № 1. С. 2 3.
4. Артемова Л.В. Формування суспільної спрямованості дитини-дошкільника у грі. К.: Вища школа, 1988. 160 с.
5. Артемова Л. Національний дитячий садок на Україні // Дошкільне виховання. 1991. № 6. С. 8.
6. Артюх С., Коваленко З. Реализация системного подхода при анализе педагогической деятельности // Теорія і практика управління соціальними системами. 2000. № 1. С. 26 35.
7. Атаев А.А. Управленческая деятельность: (Практика и резервы организации). М.: Экономика, 1988. 252 с.
8. Афанасьев В.Г. Общество: системность, познание и управление. М.: Политиздат, 1981. 434 с.
9. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні // Дошкільне виховання. 1999. № 6. С. 6 19.
10. Безпалько В.П. Основы теории педагогических систем (Проблемы и методы психолого-педагогического обеспечения технологий обучающих систем). Воронеж: Изд. Воронежского ун-та, 1977. 304 с.
11. Белая К.Ю. От сентября к сентябрю: Рекомендации завед. и ст. восп. дет. сада к планир. уч.-восп. работы на год. М.: АСТ, 1998. 175 с.
12. Береговський З.Л. Педагогічний аналіз в управлінні сучасною школою: Автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / Прикарпатський ун-т ім. В.Стефаника. Івано-Франківськ, 1996. 24 с.
13. Березняк Е.С. Руководство современной школой. М.: Просвещение, 1993. 167 с.
14. Бех І. Особистісно-зорієнтоване виховання: шляхи реалізації // Рідна школа. 1999. № 12. С. 13 16; 2000. № 1. С. 10 13.
15. Біницька О.П. Удосконалення системи планування та фінансування підготовки педагогічних кадрів: Дис. ...канд. ек. наук: 08.09.01. Національний інститут економіки НАН України. К., 2001. 197 с.
16. Богуш А. Українське дошкілля: його сьогодення і майбуття // Дитячий садок. 2003. березень. С. 2 3.
17. Богуш А.М. Педагогічні нотатки та роздуми: Зб. наук-метод. праць. Запоріжжя: ТОВ «ЛІПС Лтд», 2001. 224 с.
18. Божко О.И., Игнатьева С.А. О приемственности дошкольного и начального образования: размышления, поиски, решения // Вчені записки ХГІ. Харків: Око, 1999. С. 150 155.
19. Бондар А. З історії розвитку дошкільного виховання // Дошкільне виховання. 1966. № 11. С. 9 12.
20. Бондар В.И. Управленческая деятельность директора школы: дидактический аспект. К.: Рад. шк., 1987. 160 с.