Круглик Владислав Сергійович Система підготовки майбутніх інженерів-програмістів до професійної діяльності у вищих навчальних закладах : Круглик Владислав Сергеевич Система подготовки будущих инженеров-программистов к профессиональной деятельности в высших учебных заведениях

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • Круглик Владислав Сергійович Система підготовки майбутніх інженерів-програмістів до професійної діяльності у вищих навчальних закладах
  • Альтернативное название:
  • Круглик Владислав Сергеевич Система подготовки будущих инженеров-программистов к профессиональной деятельности в высших учебных заведениях
  • Кол-во страниц:
  • 682
  • ВУЗ:
  • ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • Год защиты:
  • 2018
  • Краткое описание:
  • МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
    Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
    КРУГЛИК ВЛАДИСЛАВ СЕРГІЙОВИЧ
    УДК [378.091.2:004-057.21]:005.336.5 ДИСЕРТАЦІЯ
    СИСТЕМА ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ПРОГРАМІСТІВ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ
    ЗАКЛАДАХ
    13.00.04 - теорія і методика професійної освіти











    Подається на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
    В.С. Круглик
    Науковий консультант: Осадчий Вячеслав Володимирович,
    доктор педагогічних наук, професор
    Запоріжжя - 2018




    ЗМІСТ
    СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ.......................................................................................... 31
    ВСТУП ........................................................................................................................................... 33
    РОЗДІЛ 1. ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА ІНЖЕНЕРІВ-ПРОГРАМІСТІВ У МЕЖАХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ І НАПРЯМІВ ЄВРОПЕЙСЬКИХ ТА НАЦІОНАЛЬНИХ ОСВІТНІХ СТАНДАРТІВ........................................................................................................................................................... 46
    1.1. Вимоги суспільства до професійної підготовки інженерів-програмістів 46
    1.2. Огляд зарубіжних систем і програм професійної підготовки інженерів-програмістів 67
    1.3. Сучасний стан професійної підготовки інженерів-програмістів
    в Україні..................................................................................................................................... 96
    Висновки до першого розділу............................................................................................ 119
    РОЗДІЛ 2. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ПРОГРАМІСТІВ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ........................................................................................... 123
    2.1. Поняття та структура професійної компетентності
    інженера-програміста........................................................................................................... 123
    2.2. Концепція системи підготовки майбутніх інженерів-програмістів
    до професійної діяльності................................................................................................... 154
    2.3. Структура системи підготовки майбутніх інженерів-програмістів
    до професійної діяльності................................................................................................... 170
    2.4. Зміст професійної підготовки інженерів-програмістів
    в умовах закладів вищої освіти.......................................................................................... 184
    Висновки до другого розділу............................................................................................. 214
    РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ПРОГРАМІСТІВ
    ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ........................................................................................... 223
    3.1. Форми, методи й засоби підготовки майбутніх інженерів-програмістів до професійної діяльності .............................................................................................................................. 223
    3.2. Пропедевтика вивчення професійно-орієнтованих дисциплін
    у професійній підготовці майбутніх інженерів-програмістів..................................... 250
    3.3. Методичні підходи до викладання парадигм програмування......................................................... 271
    3.4. Методика викладання технологій розробки програмних продуктів 297
    3.5. Організація позааудиторної діяльності у професійній підготовці інженерів-програмістів.. 309
    3.6. Забезпечення якості професійної підготовки
    майбутніх інженерів-програмістів у закладах вищої освіти....................................... 331
    Висновки до третього розділу .......................................................................................... 348
    РОЗДІЛ 4. ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА
    СИСТЕМИ ПІДГОТОВКИ ІНЖЕНЕРІВ-ПРОГРАМІСТІВ
    ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ........................................................................................... 352
    4.1. Організація дослідно-експериментальної перевірки системи підготовки майбутніх інженерів-програмістів до професійної діяльності .................................................................................................. 352
    4.2. Аналіз ефективності системи підготовки інженерів-програмістів
    до професійної діяльності ................................................................................................. 370
    4.3. Перспективні напрямки та умови, необхідні для розвитку системи
    підготовки програмістів до професійної діяльності..................................................... 423
    Висновки до четвертого розділу........................................................................................ 428
    ВИСНОВКИ................................................................................................................................. 433
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.................................................................................. 441
    ДОДАТКИ.................................................................................................................................... 481



    СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
    ACM -Association for Computing Machinery (Асоціація обчислювальної техніки) IDEF - Integrated Computer-Aided Manufacturing (інтегрована автоматизована система управління виробництвом)
    CAD - Computer-aided design (технологія автоматизованого проектування)
    CAM - Computer-aided manufacturing (технологія автоматизованого
    виробництва)
    CMM - Coordinate measuring machine (координатно-вимірювальна машина)
    CRM - Customer Relationship Management (система управління взаємодією з клієнтами)
    EHEA - European Higher Education Area (Європейський простір вищої освіти) ERP - Enterprise Resource Planning (планування ресурсів підприємства)
    ESG - Standards and Guidelines for Quality Assurance in the European Higher Education Area (Стандарти і рекомендації щодо забезпечення якості у Європейському просторі вищої освіти)
    PHP - Personal Home Page (персональна домашня сторінка), пізніше Hypertext Preprocessor (гіпертекстових процесор)
    SAS - Statistical Analysis System (статистична аналітична система)
    SQL - Structured query language (мова структурованих запитів)
    UI - User Interface (користувацький інтерфейс)
    UML - Unified Modeling Language (уніфікована мова моделювання)
    UX - User experience (досвід користувача, досвід взаємодії)
    АСУ ТП - автоматизована система управління технологічним процесом
    БД - база даних
    ВНЗ - вищі навчальні заклади
    ЗМІ - засоби масової інформації
    ІКТ - інформаційно-комунікаційні технології
    ІОС - інформаційно-освітнє середовище
    ІТ - інформаційні технології
    ІС - інформаційні системи
    ІР - інформаційний ресурс
    МІП - майбутні інженери-програмісти
    ОС - операційні системи
    ПК - персональний комп’ ютер
    ПЗ - програмне забезпечення
    ППЗ - прикладне програмне забезпечення
    ППМІП - професійна підготовка майбутніх інженерів-програмістів
    СПМІП -система підготовки майбутніх інженерів-програмістів
    ПТНЗ - професійно-технічні навчальні заклади
    СКМ - система комп’ютерної математики
    СКС - спеціалізовані комп’ютерні системи
    СКБД - система керування базами даних
    ЧПУ - числове програмне управління


    ВСТУП
    Актуальність теми. Розвиток постіндустріального, інформаційного суспільства, глобалізація й інтенсифікація світового ринку інформаційних технологій та ринку праці висувають нові вимоги до інженерів-програмістів, які мають бути здатними не тільки створювати програмні продукти, працювати з інформацією, а й успішно адаптуватися до швидкоплинних умов їх професійної діяльності, навчатися впродовж життя, професійно спілкуватися, зокрема англійською мовою, і працювати в команді, розробляти комплексні інформаційні рішення, керувати проектами тощо. Професійна підготовка таких інженерів-програмістів вимагає суттєвого коригування змісту, форм і методів освітнього процесу, переходу від знаннєвої до компетентнісної парадигми, орієнтації на формування цілісної компетентності майбутніх фахівців у єдності її загальних та фахових складових. Це зазначено в таких нормативних документах, як: Закони України Про вищу освіту”, Про освіту”, Про державну підтримку розвитку індустрії програмної продукції”, Постанова Кабінету Міністрів України Про затвердження Національної рамки кваліфікацій” тощо, а також міжнародних стандартах (Рекомендації Європейського Парламенту та Ради (ЄС) Про основні компетенції для навчання протягом усього життя”, Європейські Рамкові профілі ІКТ компетентності, проекти TUNING за предметними галузями Комп’ютерна інженерія”, Програмна інженерія”, Комп’ютерні науки та ІКТ” тощо).
    Отже, особливого значення на сьогодні набувають створення й реалізація цілісної системи підготовки майбутніх інженерів-програмістів до професійної діяльності, що здатна своєчасно, оперативно, гнучко реагувати на зміни в науці та промисловості, вимоги ринку праці, забезпечуючи високу якість результатів.
    Необхідність дослідження й вирішення зазначеної проблеми, її актуальність і доцільність зумовлені наявними суперечностями між:
    - високим рівнем професійного замовлення на кваліфікованих спеціалістів у галузі програмування та неготовністю сучасної системи вищої освіти України задовольнити потреби у фахівцях, які відповідають сучасним вимогам ІТ- індустрії;
    - стрімким розвитком ІТ-сфери, розширенням спектра напрямів і парадигм програмування та ригідністю процесів модернізації змісту професійної підготовки майбутніх фахівців;
    - утвердженням компетентнісного підходу у вищій освіті в цілому й ІТ-освіті зокрема та невизначеністю сутності професійної компетентності майбутнього інженера-програміста, відсутністю теоретико-методологічного підґрунтя системи її формування;
    - актуальною потребою економіки та суспільства у відповідальних, творчих та критично мислячих фахівцях у сфері програмування, здатних самостійно й оперативно приймати системні професійні рішення, і переважанням традиційних, знаннєвих форм та методів професійної підготовки у вищій школі.
    Проблема професійної підготовки майбутніх інженерів-програмістів у вітчизняній науці знайшла відображення при вирішенні широкого кола теоретичних і прикладних питань, спрямованих переважно на дослідження: загальних проблем підготовки майбутніх спеціалістів в умовах закладу вищої освіти (А. М. Алексюк, В. А. Гладуш, Л. І. Воротняк, Г. О. Головченко, Н. С. Дворнікова, Т. М. Калюжна, А. П. Конох, А. І. Кузьмінський,
    О. Я. Кучерук та ін.); системного підходу в професійній освіті (А. М. Алексюк, Є. С. Барбіна, В. А. Гаманюк, І. О. Давидова, В. І. Євдокимов, Л. В. Зданевич, Н. М. Колісніченко, О. В. Лобова, В. В. Сагарда, М. А. Семенов, Н. О. Ткачова та ін.); теоретико-методологічних засад професійної освіти (О. Е. Коваленко, Н. Г. Ничкало, С. О. Сисоєва); компетентнісного підходу в освітньому процесі вищої школи (О. І. Гура, О. В. Касаткіна, Н. А. Побірченко, Ю. М. Рашкевич та ін.); засобів інформаційного забезпечення професійної підготовки фахівців (В. Ю. Биков, Л. М. Калініна, Р. В. Клопов, М. С. Львов, О. В. Співаковський та ін.).
    З-поміж зарубіжних досліджень питань удосконалення професійної підготовки майбутніх інженерів-програмістів варто відзначити здобутки таких учених, як: Б. Дж. Дорн (B. J. Dorn), А. Ескердал (A. Eckerdal), К. М. Месак (C. M. Masuck), М. Е. Касперсен (M. E. Caspersen), Л. Ма (L. Ma), Дж. А. Міллер (J. A. Miller), М. Радт (M. Raadt), Н. Труонг (N. Truong) та ін. Підходам до вивчення програмування присвятили свої праці К. Бек (K. Beck), Г. Гусіос (G. Gousio), А. Левітін (A. Levitin), Ю. Сорва (J. Sorva), Р. У. Себеста (R. W. Sebesta), Д. Спінелліс (D. Spinellis), М. Фаулер (M. Fowler) та ін.
    У працях українських науковців розкрито різні аспекти підготовки майбутніх інженерів-програмістів до професійної діяльності, зокрема: теоретичні та методологічні засади професійної підготовки ІТ-фахівців (Л. В. Гришко, М. Г. Коляда, В. В. Осадчий, К. П. Осадча, Н. Й. Падалко,
    З. С. Сейдаметова, С. І. Тищенко) та інженерів (О. М. Джеджула, Р. М. Горбатюк, О. А. Ігнатюк, М. І. Лазарев, В. М. Олексенко,
    0. Г. Романовський, В. Г. Хоменко); методичні підходи до навчання програмування майбутніх інженерів-програмістів (І. С. Мінтій, С. О. Семеріков,
    1. Ф. Серверівна); особливості впровадження компетентнісного підходу у професійну підготовку майбутніх інженерів-програмістів (М. О. Вінник, В. Є. Седов); специфіка використання інформаційно-комунікаційних засобів у професійній підготовці майбутніх ІТ-фахівців (У. П. Когут, Л. А. Матвійчук, О. М. Спірін, А. Н. Стрюк) та ін.
    Водночас теоретичний аналіз наукових праць свідчить, що цілісна педагогічна система професійної підготовки майбутніх інженерів-програмістів ще не була предметом комплексного наукового дослідження, зокрема поза увагою вчених лишилися структура та зміст професійної компетентності інженера-програміста, концептуальні засади й методичні підходи до підготовки майбутніх інженерів-програмістів тощо. Зазначене коло науково-практичних завдань розвитку ІТ-освіти в Україні разом з актуальною проблематикою сучасної педагогічної науки зумовили вибір теми дисертації:
    ss*~Ч • и ^ • • • ••
    Система підготовки майбутніх інженерів-програмістів до професійної діяльності у вищих навчальних закладах”.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
    Дисертаційне дослідження виконано згідно з темою Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького Система підготовки майбутніх фахівців з комп’ ютерних наук та інформаційних технологій до професійної діяльності” (ДР № 0117u004246).
    Тема дисертації затверджена вченою радою Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького (протокол № 7 від 23.12.2015) та узгоджена Міжвідомчою радою з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук НАПН України (протокол № 2 від 23.02.2016).
    Мета й завдання дослідження. Метою дослідження є наукове обґрунтування, розробка та експериментальна перевірка системи підготовки майбутніх інженерів-програмістів до професійної діяльності та її впровадження в закладах вищої освіти.
    Відповідно до зазначеної мети поставлено такі завдання:
    1) здійснити системний аналіз стану й тенденцій професійної підготовки майбутніх інженерів-програмістів в Україні та за кордоном з метою визначення сутності професійної компетентності майбутнього інженера-програміста;
    2) обґрунтувати й розробити концепцію системи підготовки майбутніх інженерів-програмістів до професійної діяльності; визначити й охарактеризувати її складові;
    3) визначити критерії та показники ефективності системи підготовки майбутніх інженерів-програмістів до професійної діяльності;
    4) розкрити організаційно-методичні засади підготовки майбутніх інженерів-програмістів до професійної діяльності, розробити комплекс дієвих форм, мет
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ
    У дисертації здійснено наукове обґрунтування системи професійної підготовки майбутніх інженерів-програмістів та її впровадження в заклади вищої освіти. Одержані в ході виконаного дослідження результати підтвердили правомірність гіпотези, покладеної в його основу, а реалізовані мета й завдання дають змогу зробити загальні висновки.
    1. Здійснений системний аналіз програм професійної підготовки майбутніх інженерів-програмістів найкращих зарубіжних закладів вищої освіти за світовими рейтингами дав змогу стверджувати, що, незважаючи на відмінності систем професійної підготовки майбутніх інженерів-програмістів у різних країнах світу, вона має спільні властивості, які забезпечують її високу якість. Це, насамперед, оперативне реагування на зміни, що відбуваються в науці та промисловості, на вимоги ринку праці; наявність гуманітарної складової, зорієнтованої на підготовку до кар’єрного зростання, професійного спілкування майбутнього фахівця, зокрема з роботодавцями; наявність науково-дослідної складової; диференціація та індивідуалізація навчання відповідно до потреб студентів та їх первинного досвіду програмування; варіативність - можливість навчання за різними спеціалізаціями; залучення до навчального процесу потенційних роботодавців; безумовна практична спрямованість.
    Узагальнення наявного досвіду професійної підготовки майбутніх інженерів-програмістів в Україні, праць вітчизняних учених, присвячених вивченню особливостей вітчизняної вищої ІТ-освіти, а також результати проведеного опитування серед роботодавців, студентів і випускників ІТ-спеціальностей свідчать, що професійна підготовка майбутніх інженерів- програмістів перебуває на етапі становлення й характеризується певними труднощами: недостатня гнучкість та оперативність оновлення навчальних програм; домінувальна теоретична спрямованість; переважання традиційних класичних для вищої школи форм і методів підготовки; недостатнє залучення до викладання фахівців-практиків ІТ-сфери тощо.
    Ґрунтуючись на результатах аналізу сутності феномену професійної компетентності фахівця в сучасній педагогічній науці, спеціальної літератури з програмування та специфічних вимог до інженерів-програмістів і їх професійної підготовки, професійну компетентність майбутнього інженера- програміста як явища, що інтегрує професійні знання, вміння, навички, здатності та способи діяльності, а також особистісні якості, визначено як сукупність його фахових (цифрова, математична, інженерна, з програмування) і загальних (комунікативна, управлінська й особистісно-професійна) компетентностей, що є важливими (ключовими) для його професійної діяльності.
    2. Обґрунтовано й розроблено авторську концепцію системи підготовки майбутніх інженерів-програмістів до професійної діяльності, метою якої є теоретико-методологічне обґрунтування впровадження в закладах вищої освіти системи підготовки майбутніх інженерів-програмістів до професійної діяльності. Концепція ґрунтується на положеннях: гуманістичної,
    антропологічної та культурологічної парадигм; загальнонаукових методологічних підходів; фундаментальних теорій сучасної загальної, професійної педагогіки та педагогіки вищої школи, що виявляються в сукупності дидактичних принципів, які визначають цілі й зміст навчання; охоплюють дидактичний процес вищої школи та педагогічну систему з її елементами; є загальними специфічними принципами навчання у вищій школі.
    Провідна ідея авторської концепції полягає у створенні системи організованого й цілеспрямованого педагогічного впливу на професійну підготовку майбутніх інженерів-програмістів у процесі їх навчання в інформаційно-освітньому середовищі закладу вищої освіти, що враховує сучасні вимоги до кваліфікації інженерів-програмістів і передбачає: 1) поетапне формування професійної компетентності майбутніх інженерів-програмістів, враховуючи результати систематичного моніторингу ринку праці та тенденцій в ІТ-індустрії; 2) оперативне, своєчасне й систематичне оновлення освітнього змісту; 3) наскрізне впровадження розробленої схеми послідовного вивчення
    студентами парадигм програмування, що ґрунтується на принципі нарощуваних труднощів; 4) гармонійне поєднання очних та дистанційних, індивідуальних і групових, традиційних та інноваційних форм, загальнодидактичних і специфічних методів та засобів професійної підготовки майбутніх інженерів- програмістів; 5) організацію наскрізної взаємодії з роботодавцями для
    практичної підготовки майбутніх фахівців та їх працевлаштування; 6) упровадження системи внутрішнього забезпечення якості теоретичної та практичної підготовки майбутніх фахівців.
    Охарактеризовано систему підготовки майбутніх інженерів-програмістів до професійної діяльності (СПМІП) - особливу педагогічну систему, засновану на моніторингу вимог ринку праці до кваліфікації інженера-програміста, інтеграції цілей, змісту, методологічних підходів, дидактичних принципів, форм, методів і засобів навчання та інформаційно-комунікаційних технологій у професійній підготовці майбутніх інженерів-програмістів в умовах закладу вищої освіти. Метою СПМІП є створення організаційно-педагогічних умов для формування в майбутніх інженерів-програмістів високого рівня професійної компетентності в процесі навчання в закладі вищої освіти. СПМІП складається із соціальної, цільової, змістової, процесуально-діяльнісної, критеріальної, результативної, прогностичної підсистем.
    3. Визначено та обґрунтовано критерії (мотиваційний, сформованості професійної компетентності майбутніх інженерів-програмістів, виконання організаційно-педагогічних умов) і показники ефективності професійної підготовки майбутніх інженерів-програмістів: рівень мотивації до навчання в закладі вищої освіти; рівень сформованості професійної компетентності в єдності загальних і фахових компетентностей; рівень повноти виконання організаційно-педагогічних умов, а саме: організаційні - розробка навчальних планів відповідно до тенденцій розвитку галузі; створення інформаційно- освітнього середовища професійної підготовки майбутніх інженерів- програмістів; надання студентам можливості створювати індивідуальне електронне середовище; забезпечення якісного матеріально-технічного оснащення професійної підготовки; використання сучасних ІКТ; підтримка постійного взаємозв’язку з роботодавцями; організація виробничої й обчислювальної практики, спрямованих на використання сучасної техніки й інформаційних технологій; педагогічні - мотиваційне забезпечення освітнього процесу; систематичний моніторинг стану сформованості складових професійної компетентності; доцільний відбір змісту професійної підготовки майбутніх інженерів-програмістів; розробка і оновлення навчально-методичних матеріалів та інформаційних ресурсів; використання форм, методів, засобів, методичних підходів і технологій навчання; активізація механізмів самоуправління, самонавчання та самовдосконалення студентів; активна позиція викладача щодо підвищення власної професійної кваліфікації з дисциплін, які він читає.
    4. Ефективність формування цілісної професійної компетентності майбутніх інженерів-програмістів у вищій школі забезпечується поєднанням різноспрямованих методів, а саме: 1) для формування компетентності з програмування - методи моделювання, проектний та дослідницький методи, метод виконання вправ із пропусками, метод учнівства, метод візуального моделювання програм, метод побудови ментальних моделей, метод парного програмування, метод програмованого навчання, евристичний метод, ітераційний метод; 2) цифрової компетентності - метод портфоліо,
    розв’язування компетентнісних завдань (навчального, дослідницького та професійного характеру), оцінювання компетентностей; 3) математичної
    компетентності - метод вирішення професійно-орієнтованих задач, методи індукції, дедукції та абдукції як методи навчання математиці, евристичний метод; 4) інженерної компетентності - метод проектів, метод моделювання, метод проблемного навчання; 5) комунікативної компетентності - активні методи (групове навчання, ділові ігри), комунікативний, інтенсивний, діловий методи, метод візуалізації, метод вирішення проблем, метод створення навчальних ситуацій і додаткових перешкод, а також такі засоби, як діалогічні вправи та вправи соціально-психологічного тренінгу, прийоми арт-педагогіки тощо; 6) управлінської компетентності - метод проектів, рольові та ділові ігри, кейс-метод, навчання у співробітництві, метод вирішення практичних завдань менеджменту; 7) особистісно-професійної - лекція з помилками, лекція-прес- конференція, лекція вдвох, рольові ігри, проблемні лекції, технологія колективної взаємодії, мозковий штурм, тренінг, кейс-метод, ромашка Блума”, метод фокальних об’єктів, вирішення дослідницьких завдань, розв’язання дивергентних задач тощо.
    Узагальнено засоби професійної підготовки майбутніх інженерів- програмістів до професійної діяльності, серед яких виділено паперові й електронні видання, ресурси Інтернету (професійно-орієнтовані середовища, соціальні мережі, сервіси Web 2.0, веб-орієнтовані середовища програмування), мультимедійні матеріали, засоби додаткової та віртуальної реальності, програмне забезпечення персональних комп’ютерів, зокрема інтегровані програмні середовища; засоби організації електронного навчання (системи дистанційного навчання, системи управління навчанням, системи управління навчальним контентом, віртуальні навчальні середовища); репозиторії програмного коду тощо.
    Обґрунтовано пропедевтичний смисл таких взаємопов’язаних нормативних дисциплін як Вступ до спеціальності програміста” та Основи алгоритмізації та програмування”, що спрямовані на формування усіх складових професійної компетентності майбутніх інженерів-програмістів.
    Запропоновано схему послідовності опанування майбутніми інженерами- програмістами у процесі професійної підготовки кількома мовами програмування, різними методологіями, технологіями, парадигмами і підходами до програмування, що ґрунтується на принципах нарощуваних труднощів.
    Підкреслено важливе значення позааудиторної діяльності студентів у процесі їх професійної підготовки у формах: науково-дослідної роботи, участі в олімпіадах і конкурсах, проходження виробничої та переддипломної практики, виконання дипломної роботи. Запропоновано методику виконання групового дипломного проекту, максимально наближеного до реальної професійної діяльності, що передбачає розподіл функцій між членами команди й використання інформаційних систем для контролю за перебігом процесу, а також форми організації взаємодії з підприємствами-роботодавцями.
    Враховуючи міжнародні та вітчизняні нормативно-правові акти, які визначають вимоги щодо забезпечення якості вищої освіти, а також результати наукових досліджень у цій сфері, запропоновано систему внутрішнього забезпечення якості теоретичної та практичної підготовки майбутніх фахівців, яка передбачає: систематичний моніторинг і оновлення змісту освітніх програм; оцінювання здобувачів вищої освіти; забезпечення якості викладацького складу; забезпечення освітнього процесу необхідними ресурсами, а також наскрізну взаємодію з роботодавцями.
    5. Теоретично обґрунтована система підготовки майбутніх інженерів- програмістів до професійної діяльності перевірена у ході педагогічного експерименту на констатувальному, формувальному та контрольному етапах. Основними формувальними заходами, що забезпечили її впровадження, були:
    1) оновлення переліку компетентностей в освітніх програмах з напряму Комп’ ютерні науки” й Програмна інженерія” та робочих програмах з дисциплін професійного циклу підготовки майбутніх інженерів-програмістів, що змінило її орієнтири на формування їх цілісної професійної компетентності;
    2) упровадження оновленого змісту професійної підготовки майбутніх інженерів-програмістів на основі: контекстуалізації дисциплін загальної
    підготовки; виокремленого ядра дисциплін; реалізації пропедевтичного смислу дисциплін Вступ до спеціальності програміста” та Основи алгоритмізації та програмування”; упровадження розробленої схеми послідовного вивчення студентами парадигм програмування, збагачення змісту виробничої та переддипломної практики; 3) гармонійне поєднання традиційних та
    інноваційних форм, методів і засобів професійної підготовки студентів, спрямованих на формування загальних та фахових компетентностей майбутніх інженерів-програмістів: організація освітнього процесу із застосуванням очних
    і дистанційних, індивідуальних та групових форм роботи; застосування загальнодидактичних (пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, проблемного викладення, частково-пошуковий, дослідницький) та специфічних (поетапного вдосконалення програм (тест-керована розробка, рефакторинг, моделювання об’єктно-орієнтованого програмування), стратегії когнітивного конфлікту, метод візуалізації програм, побудови ментальних моделей, інтерв’ю, візуального моделювання програм, вправ із пропусками, парного програмування, програмного навчання, метод вирішення професійно- орієнтованих завдань) методів; застосовування різних груп засобів професійної підготовки в процесі аудиторної та позааудиторної навчальної діяльності студентів: вербальні, невербальні, комбіновані, наочно-ілюстративні, технічні, інформаційні тощо; 4) організація позааудиторної діяльності студентів у формах: науково-дослідної роботи, участі в олімпіадах і конкурсах,
    проходження виробничої та переддипломної практики, виконання дипломної роботи на основі запропонованої авторської методики; 5) організація тісної наскрізної взаємодії з роботодавцями для практичної підготовки майбутніх фахівців та їх працевлаштування: проведення творчих і тематичних зустрічей, майстер-класів спеціалістами українських ІТ-компаній та фірм, проведення спільних науково-практичних конференцій і семінарів тощо; 6) упровадження системи внутрішнього забезпечення якості теоретичної та практичної підготовки майбутніх фахівців завдяки: систематичному моніторингу змісту освітніх програм відповідно вимогам ринку праці із залученням стейкхолдерів; отриманню актуальної інформації про якість освітньої діяльності в межах кожної дисципліни й освітньої програми в цілому для визначення проблемних місць і заходів з їх усунення, надання студентам інформації про їхні навчальні результати у формі числових показників; забезпеченню якості викладацького складу (створення умов для різних форм підвищення кваліфікації викладачів); проходженню практик на підприємствах з метою формування в студентів досвіду практичної діяльності в умовах реального виробничого процесу ІТ-галузі; забезпеченню необхідними ресурсами для організації освітнього процесу (створення лабораторій на базі підприємств ІТ-галузі; впровадження елементів дуальної освіти; у випадку обмежених фінансових можливостей використання підходу BYOD (з англ.: Bring Your Own Device - Візьми власний пристрій на роботу”).
    Отримана статистично значуща різниця коефіцієнтів усіх показників розробленої системи професійної підготовки майбутніх інженерів-програмістів в експериментальній групі (на початку експерименту х2мп = 0,09, що менше ніж х2,05 = 5,99 на кінець експерименту xL = 10,82, що в свою чергу більше ніж x02,05 )
    засвідчила її ефективність та доцільність.
    Таким чином, розв’язання завдань дослідження зумовило досягнення його мети - наукового обґрунтування системи професійної підготовки майбутніх інженерів-програмістів та її впровадження в закладі вищої освіти.
    Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми й засвідчує необхідність її подальшої розробки за такими найбільш перспективними напрямами, як: розробка стандартів вищої освіти, зорієнтованих на
    компетентнісний підхід, адаптація нової ступеневої структури вищої освіти, моніторинг й управління якістю професійної підготовки майбутніх інженерів- програмістів; модернізація змісту професійної підготовки майбутніх інженерів- програмістів з урахуванням вимог сучасного ринку праці та рівня розвитку інформаційних технологій; забезпечення наявності якісних інформаційно- комунікаційних технологій для організації професійної підготовки майбутніх інженерів-програмістів.


    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
    1. Алексюк А.М. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія: підруч. для студ., аспірантів та молодих викладачів вищ. навч. закл. К.: Либідь, 1998. 558 с.
    2. Алфьоров Є.А. Робоча програма Сучасні технології програмування” для студентів за напрямом підготовки 6.040302. Інформатика. URL: http://ksuonline.kspu.edu/mod/ resource/view.php?id=3917.
    3. Англо-український тлумачний словник з обчислювальної техніки, Інтернету і програмування. Вип. 2. К.: Видавничий дім СофтПройес”, 2006. 824 с.
    4. Андерсон Д. Канбан. Альтернативный путь в Agile. М.: Манн, Иванов и Фербер, 2017. - 336 с.
    5. Андреев А.А. Педагогика высшей школы. Новый курс. М.: Московский международный институт эконометрики, информатики, финансов и права, 2002. 264 с.
    6. Аноприенко А.Я. Вызовы и перспективы развития высшего образования
    в галузи компьютерных наук и технологий. Материалы Ш всеукраинской научно­технической конференции Информационные управляющие системы и компьютерный мониторинг (ИУС и КМ 2012)” 17-18 апреля 2012 г. Донецк: ДонНТУ, 2012. С. 12-15. URL: http://ea.dgtu.donetsk.ua:8080/bitstream/
    123456789/14483/1/2012-04-17-anopriyenko-it-education-donntu.pdf.
    7. Бабаева Ю.Д., Войскунский А.Е. Одаренный ребенок за компьютером. М.: СканРус, 2003. - 335 с.
    8. Бадмаева Э.С. Интегративный подход в профессиональной подготовке математиков-программистов. URL: http://elibrary.ru/item.asp?id=21150180.
    9. Баженова И.В. Особенности методики обучения программированию на основе проективно-рекурсивной стратегии и когнитивных технологий. Педагогическое образование в России. 2015. №3. С.52-57.
    10. Балин В.Д., Гайда В.К., Ганзен В.А. Практикум по общей и экспериментальной психологии: учеб. пособие / под общей ред. А.А. Крылова. Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1987. 255 с.
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины