Левченко Наталія Петрівна Відкриті електронні ресурси у діяльності бібліотек закладів вищої освіти: специфіка формування, управління, доступ : Левченко Наталья Петровна Открытые электронные ресурсы в деятельности библиотек высших учебных заведений: специфика формирования, управления, доступ Levchenko Natalia Petrovna Open electronic resources in the activity of libraries of higher education institutions: specifics of formation, management, access

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • Левченко Наталія Петрівна Відкриті електронні ресурси у діяльності бібліотек закладів вищої освіти: специфіка формування, управління, доступ
  • Альтернативное название:
  • Левченко Наталья Петровна Открытые электронные ресурсы в деятельности библиотек высших учебных заведений: специфика формирования, управления, доступ Levchenko Natalia Petrovna Open electronic resources in the activity of libraries of higher education institutions: specifics of formation, management, access
  • Кол-во страниц:
  • 269
  • ВУЗ:
  • Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського
  • Год защиты:
  • 2020
  • Краткое описание:
  • Левченко Наталія Петрівна, директор науково-технічної бібліотеки, Національний університет харчових технологій. Назва дисертації: «Відкриті електронні ресурси у діяльності бібліотек закладів вищої освіти: специфіка формування, управління, доступ». Шифр та назва спеціальності 27.00.03 книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство. Спецрада Д26.165.01 Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського





    НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
    НАЦІОНАЛЬНА БІБЛІОТЕКА УКРАЇНИ ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО
    НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
    НАЦІОНАЛЬНА БІБЛІОТЕКА УКРАЇНИ ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО
    Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
    ЛЕВЧЕНКО НАТАЛІЯ ПЕТРІВНА
    УДК 004.6:378.4-021.352
    ДИСЕРТАЦІЯ
    ВІДКРИТІ ЕЛЕКТРОННІ РЕСУРСИ
    У ДІЯЛЬНОСТІ БІБЛІОТЕК ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ:
    СПЕЦИФІКА ФОРМУВАННЯ, УПРАВЛІННЯ, ДОСТУП
    27.00.03 - книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство
    27 - соціальні комунікації
    Подається на здобуття наукового ступеня кандидата наук із соціальних
    комунікацій
    Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело (підпис, ініціали та прізвище здобувача)
    Науковий керівник - ПОПИК Володимир Іванович, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України
    Київ - 2020





    ЗМІСТ
    СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 17
    ВСТУП 18
    РОЗДІЛ 1. СТАН НАУКОВОЇ РОЗРОБКИ ТЕМИ ТА 25
    ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ДОСЛІДЖЕННЯ
    1.1 Проблеми формування та використання відкритих 25 електронних ресурсів у науковій та освітній сфері в дослідженнях вітчизняних та зарубіжних науковців
    1.2 Світовий і вітчизняний досвід підтримки відкритого 50 доступу до наукових знань
    1.3 Шляхи реалізації відкритого доступу до наукової 65 інформації
    Висновки до розділу 1 72
    РОЗДІЛ 2. ВІДКРИТІ ЕЛЕКТРОННІ РЕСУРСИ БІБЛІОТЕК У 75 СИСТЕМІ ВИЩОЇ ОСВІТИ
    2.1 Бібліотека ЗВО як складова інформаційного середовища 75
    2.2 Загальна характеристика та сучасний стан впровадження 81 електронних ресурсів у бібліотеках ЗВО
    2.3 Управління та організація доступу до електронних ресурсів 104 у бібліотеках ЗВО
    Висновки до розділу 2. 125
    РОЗДІЛ 3. РЕПОЗИТАРІЇ ЯК СКЛАДОВА ВІДКРИТИХ 129 ЕЛЕКТРОННИХ РЕСУРСІВ БІБЛІОТЕКИ ТА ЇХ РОЛЬ У НАУКОВІЙ КОМУНІКАЦІЇ
    3.1 Система управління інституційним репозитарієм 129
    3.2 Репозитарії у світових реєстрах електронних ресурсів 134
    3.3 Значення ресурсів відкритого доступу для формування 141 бібліометричних та наукометричних показників ЗВО
    3.4 Відкритий архів Національного університету харчових 153
    технологій
    3.5 Інформаційно-аналітична система «Публікаційна карта 162 НУХТ», створення та шляхи реалізації
    Висновки до розділу 3 173
    ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 176
    СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 182
    ДОДАТКИ 228
    ДОДАТОК А Список публікацій здобувача за темою 228 дисертації та відомості про апробацію основних положень дисертаційної роботи
    ДОДАТОК Б Стан впровадження електронних ресурсів у 231
    бібліотеках ЗВО
    ДОДАТОК В Основні статистичні показники роботи бібліотек 255
    ЗВО України за 2014 - 2018 роки*
    ДОДАТОК Г «Положення про інституційний репозитарій 257
    Національного університету харчових технологій» та «Авторський договір про передачу невиключних прав про використання твору»
    ДОДАТОК Д Акти впровадження 265
    СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
    БД - база даних
    ЕБ - електронна бібліотека
    ЕК - електронний каталог
    ЕОР - електронні освітні ресурси
    ЗВО - заклад вищої освіти
    ІКТ - інформаційно-комунікаційні технології
    ІР - інституційний репозитарій
    НБ - наукова бібліотека
    НРАТ - Національний репозитарій академічних текстів НТБ - науково-технічна бібліотека НУХТ - Національний університет харчових технологій OA - відкритий доступ (від англ. Open Access)
    OAI - ініціатива відкритих архівів (від англ. Open Archive Initiative)
    ВСТУП
    Обґрунтування вибору теми дослідження. Створення єдиного електронного інформаційного простору у закладі вищої освіти (ЗВО), орієнтованого на реалізацію цілей освітньої діяльності, накопичення і надання навчальної та наукової інформації, є нагальним завданням бібліотек, оскільки його успішна реалізація в сучасних умовах стає важливою комунікативною основою для прискорення інноваційних процесів в усіх напрямах діяльності ЗВО.
    Зміни у вищій освіті спонукають до підвищення соціокомунікаційного потенціалу бібліотек, які відіграють важливу роль у забезпеченні користувачів інформацією. Змінюється політика збирання, оброблення, накопичення, зберігання, пошуку, поширення інформації та надання доступу до неї. У цьому контексті ініціатива відкритого доступу до електронних ресурсів позиціонується як найбільш раціональне і перспективне освітнє й дослідницьке середовище у діяльності бібліотек ЗВО.
    Електронні ресурси відкритого доступу, що накопичуються, зберігаються і розповсюджуються бібліотеками ЗВО та надають доступ до них, є важливим елементом у створенні нових моделей наукової комунікації, а це потребує нових форм взаємодії наукових, науково-педагогічних, педагогічних працівників ЗВО та бібліотечних фахівців. Суттєвою допомогою в створенні єдиного електронного інформаційного простору ЗВО на базі бібліотек є формування власних електронних ресурсів, повнотекстових баз даних праць науково-педагогічних працівників.
    Проте, слід зазначити, що в Україні до цього часу немає єдиних правил формування і використання електронних освітніх ресурсів ЗВО щодо надання вільного доступу та їх поширення. Відсутні настанови стосовно інтеграції відкритих електронних архівів публікацій викладачів та співробітників ЗВО (інституційних репозитаріїв) з іншими системами електронного інформаційного середовища ЗВО. Залишається актуальним питання оцінювання впливу відкритих електронних ресурсів на публікаційну активність і цитованість науковця.
    Тому нагальною потребою в освітній галузі є перехід до технологій, які на основі певної уніфікації управлінських дій забезпечать широкий доступ до інформаційного простору бібліотеки ЗВО та ефективного використання його можливостей.
    Завданням бібліотек є швидка відповідь на бурхливі зрушення як загалом у системі вищої освіти, так і у справі її інформаційного забезпечення. На жаль, сьогодні це здійснюється розпорошеними зусиллями і лише поступово, на основі осмислення здобутого досвіду відбувається відбір найбільш ефективних і життєздатних систем, формуються певні загальні рішення.
    Таким чином, за нинішніх умов необхідність в освоєнні нових інформаційних технологій, виробленні вдалих теоретичних і практичних підходів, створенні передумов для формування єдиного електронного інформаційного простору бібліотеки ЗВО, організації комплексних інформаційних ресурсів, аналізі позитивного досвіду є основними завданнями інформатизації освітнього процесу, які й обумовлюють актуальність дисертаційного дослідження.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові дослідження дисертаційної роботи виконувались у межах планових науково- дослідницьких тем Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (НБУВ): «Розробка технологічних засад та інфраструктури формування бази знань наукової бібліотеки» (2014-2016 рр., № державної реєстрації 0114U001102) та «Розвиток інтелектуальних бібліотечних технологій організації наукових електронних ресурсів» (2017-2019 рр., № державної реєстрації 0116U007921).
    Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розроблення концептуальних засад щодо формування та використання відкритих електронних ресурсів у науковій, освітній та виховній діяльності сучасного
    ЗВО та визначення ролі бібліотеки як елемента його інформаційного простору. Для досягнення поставленої мети передбачено вирішення таких основних завдань:
    - провести аналіз взаємодії основних сучасних складових інформатизації бібліотеки ЗВО, таких як електронний каталог, електронна бібліотека, інституційний репозитарій, окреслити завдання щодо їх удосконалення;
    - вивчити шляхи реалізації відкритого доступу до наукової інформації;
    - розробити оптимальні підходи до формування, управління та організації доступу до відкритих електронних ресурсів, які генеруються бібліотекою ЗВО;
    - дослідити вплив світових рейтингів, пов’язаних з публікаційною активністю наукових, науково-педагогічних та педагогічних працівників, на показники науково-освітньої діяльності ЗВО;
    - запропонувати типову модель для реалізації концепції відкритого доступу до результатів наукових досліджень викладачів і співробітників ЗВО через інституційний репозитарій ЗВО та визначити основні функції профілю науковця;
    - запропонувати механізм супроводу бібліотеками інформаційно- аналітичної діяльності користувачів для формування єдиного інформаційно - комунікаційного простору ЗВО.
    Об’єкт дослідження - відкритий електронний інформаційний простір бібліотек ЗВО як джерело навчальної і наукової інформації та засіб наукової комунікації.
    Предмет дослідження - стан і тенденції формування відкритих електронних ресурсів бібліотек ЗВО, засоби управління ними та специфіка надання доступу до навчальної і наукової інформації як форми соціокомунікаційної діяльності.
    Методи дослідження. Для вирішення завдань дисертаційного дослідження використано комплекс наукових методів: аналізу і синтезу, історичного та інформаційного, порівняльного аналізу. Хронологічний метод дав змогу простежити етапи створення та розвитку інформаційного середовища. Соціологічний метод застосовано під час моніторингу 189 веб- сторінок мережі бібліотек ЗВО України Ш-IV рівнів акредитації державної форми власності, які входять до різного відомчого підпорядкування, здійснено аналіз щодо кількості бібліотек, які мають власний веб-сайт, та розміщують свою інформацію на сайті ЗВО та бібліотек, у яких взагалі немає інформації в мережі Інтернет; проаналізовано наявність електронного каталогу (ЕК) та відкритих електронних архівів (репозитаріїв). Аналіз сучасного стану впровадження електронних ресурсів у бібліотеках ЗВО здійснено методом контент-аналізу поточної інформації, поданої на сайтах бібліотек ЗВО або сайтах ЗВО, як найбільш простим та ефективним способом ознайомлення з усіма інформаційними ресурсами та послугами як бібліотеки, так і ЗВО.
    Емпіричний метод сприяв об’єктивному оцінюванню роботи ЕК як основного джерела інформації про фонд бібліотеки та визначенню потреби ЕК в освітньому процесі. Статистичний метод використано під час вивчення документів звітності роботи бібліотек ЗВО України III—IV рівнів акредитації.
    Одним із основних методів оцінювання процесів, які відбуваються в системі інформаційного забезпечення, є метод системного підходу, який дав можливість проаналізувати організацію та технологію використання відкритих електронних ресурсів у ЗВО в різних аспектах і виявити сутність і властивості об’єкта вивчення - відкритий електронний інформаційний простір бібліотек ЗВО, організаційну та функціональну його складові як джерела навчальної і наукової інформації та засобу наукової комунікації; розкрити об’єкт у ретроспективному та поточному станах розвитку.
    Для визначення основних шляхів організації та впровадження відкритих електронних ресурсів використовувався метод інформаційного моделювання. Соціокомунікаційний підхід дав змогу проаналізувати відкриті електронні ресурси, дослідити специфіку інформаційних ресурсів, послуг та засобів соціальної комунікації.
    Використання комплексу дослідницьких методів та побудова дослідження на вивченні різноманітних джерел дали змогу комплексно дослідити тему і дійти результатів, що становлять його наукову новизну.
    Наукова новизна отриманих результатів. Під час розв’язання поставлених дослідницьких завдань було:
    вперше:
    - сформовано цілісне концептуальне бачення функцій, значення та впливу електронних інформаційних ресурсів відкритого доступу на науково- освітню діяльність ЗВО та роль бібліотек у процесі їх формування;
    - обґрунтовано взаємозв’язок електронних інформаційних ресурсів бібліотеки з інформаційно-освітнім середовищем ЗВО та шляхи підтвердження виконання відповідних видів робіт для визначення рейтингового оцінювання викладачів у ЗВО;
    запропоновано:
    - оптимальну систему управління та організації доступу до відкритих електронних ресурсів у бібліотеках ЗВО, зокрема модель формування та використання електронних ресурсів у бібліотеці ЗВО;
    - модель функціонування інституційного репозитарію ЗВО, що забезпечує доступ до досліджень, відображає динаміку наукових індивідуальних інновацій та підвищує рейтинг ЗВО;
    - основні функції профілю науковця в інституційному репозитарії як інструменту презентації його здобутків та одержання об’єктивних даних про наукову діяльність ЗВО;
    уточнено:
    - ефективність відкритого доступу через інституційні репозитарії як ефективного способу обміну інформацією у сфері науки;
    - значення та вплив відкритих електронних ресурсів на рейтингові показники та оцінку публікаційної активності науковців ЗВО;
    набули розвитку:
    - бібліотечний інформаційно-аналітичний супровід наукової та освітньої діяльності ЗВО на основі нових підходів з використанням бібліотекознавчих методів і комп’ютерних технологій.
    Практичне значення одержаних результатів. Результати дисертаційного дослідження можуть широко впроваджуватися у практику роботи бібліотек ЗВО з метою подальшого вдосконалення інформаційного забезпечення науково-освітньої діяльності та задоволення інформаційних потреб науковців і здобувачів.
    Удосконалено систему управління електронними ресурсами бібліотеки, яка за показниками використання та оперативністю надання інформації нині ефективно забезпечує навчальний процес, відповідає вимогам освітньої та наукової діяльності університету. Сформовано та створено модель формування електронних ресурсів бібліотеки ЗВО, типову модель функціонування інституційного репозитарію ЗВО, модель функціонування інформаційно-аналітичної системи «Публікаційна карта НУХТ», які впроваджено Науково-технічною бібліотекою Національного університету харчових технологій (НУХТ), про що свідчать акти впровадження (Інституційний репозитарій, Публікаційна карта НУХТ, Система спільного доступу та одержання інформації структурними підрозділами НУХТ для підтвердження рейтингового оцінювання викладачів).
    Викладені в дисертації теоретичні й практичні рекомендації мають універсальний характер і можуть бути використані бібліотеками ЗВО для створення єдиного інформаційного простору з метою формування електронних ресурсів та реалізації завдань, які дають змогу розв’язати у перспективній площині трансформації української освіти і науки.
    Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження виконане самостійно, викладені наукові результати належать дисертанту особисто.
    Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення й результати дослідження викладено та обговорено на міжнародних і всеукраїнських наукових конференціях, а саме: Міжнародному симпозіумі університетських бібліотек Латвії-України «Библиотека в информационно-образовательном пространстве университета» (Рига, 19-22 червня 2013 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Бібліотеки ВНЗ України у процесі імплементації Закону «Про вищу освіту» та інформатизації суспільства (Івано-Франківськ, 16-19 червня 2015 р.); Міжнародній науково- практичній конференції «Бібліотеки вищих навчальних закладів: досвід та перспективи» (Київ, 11-13 жовтня 2016 р.); Міжнародній науковій конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація. Стратегічні завдання розвитку наукових бібліотек» (Київ, 3-5 жовтня 2017 р.); ІІ Міжнародній науково- практичній конференції бібліотек ВНЗ «Бібліотеки вищих навчальних закладів: досвід та перспективи» (Одеса, 19-21 червня 2017 р.); III Міжнародній науково-практичній конференції бібліотек ЗВО «Бібліотеки закладів вищої освіти: досвід та перспективи» (Одеса, 4-6 липня 2018 р.).
    Публікації. Основні положення й результати дослідження викладено у 12 публікаціях. Серед них: 6 - одноосібних статей в українських наукових фахових виданнях; 1 - одноосібна стаття в зарубіжному науковому виданні, 4 - тези доповідей на міжнародних та всеукраїнських наукових конференціях, 1 - праця, яка додатково відображає наукові результати.
    Структура дисертації обумовлена метою та завданнями дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури (405 найменувань), 7 таблиць, 23 рисунків і 7 додатків. Загальний обсяг роботи становить 269 сторінок, основний зміст становить 6,9 авторських аркушів.
  • Список литературы:
  • ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
    У процесі дослідження досягнуто мету дисертації, яка полягає у розробленні моделей, інструментарію, технології формування та практичних рекомендацій щодо розбудови відкритих електронних ресурсів для використання у науковій та освітній діяльності сучасного ЗВО, визначенні ролі бібліотеки як елемента інформаційного простору. За результатами проведених наукових досліджень сформульовано такі висновки:
    1. Аналіз взаємодії основних сучасних складових інформатизації бібліотеки ЗВО, таких як електронний каталог, електронна бібліотека, інституційний депозитарій, дав можливість виявити і систематизувати проблеми, з якими бібліотеки ЗВО стикаються у формуванні, управлінні та організації доступу до електронних ресурсів. Дослідження статистичних показників роботи бібліотек ЗВО України за 2018 р. показали, що тільки 66,7 % ЗВО реалізовують у своїй діяльності концепцію відкритого доступу, підтримуючи власні інституційні репозитарії, що, безперечно, стримує інформаційне забезпечення розвитку вітчизняної науки й освіти. Саме тому, розміщення науковцями в інституційних репозитаріях власних публікацій як інтелектуальних продуктів є показником вагомості та визнання його творчих досягнень науково-освітнім співтовариством.
    Обґрунтовано визначальну роль у процесах розвитку інформаційних електронних ресурсів ЗВО їхніх бібліотек, які відповідно до своєї головної функції - збирання, зберігання та поширення інформації - мають бути ініціаторами, організаторами, методичними центрами й координаторами комплексних заходів формування відкритих електронних ресурсів, які охоплюють не лише власне бібліотеки, а й усю структуру наукових і навчальних підрозділів кожного ЗВО.
    Окреслені конкретні завдання з удосконалення електронних ресурсів вітчизняних ЗВО, що полягають у забезпеченні ефективного формування, управління та організації доступу до електронних ресурсів бібліотек ЗВО як до цілісної системи, яка пов’язує всі складові та формує вплив і залежність між собою кожного об’єкта.
    2. Визначено, що найефективнішим шляхом реалізації відкритого доступу до наукової інформації є створення інституційних репозитаріїв ЗВО з використанням моделі відкритого архіву зі встановленими стандартами метаданих та управління цифровими правами. Проведений аналіз шляхів розвитку відкритих електронних ресурсів (журналів, репозитаріїв) на основі аналізу світового і вітчизняного досвіду засвідчив, що визначальним чинником впровадження систем відкритого доступу через інституційні репозитарії стала загальносвітова тенденція прискореного зростання доступу до електронних публікацій.
    Доведено, що відкритий доступ до інформації в сучасних умовах стрімко перетворюється на найефективніший метод доступу користувачів до електронних ресурсів з можливістю самостійно здійснювати пошук та вибірку документів.
    3. Обґрунтовано оптимальні підходи щодо формування, управління та організації доступу до відкритих електронних ресурсів, які генеруються бібліотекою та відповідають вимогам освітньої та наукової діяльності ЗВО, а саме: запропоновано узагальнену модель формування та використання електронних ресурсів у бібліотеці ЗВО. Функціонування такої моделі підтверджує, що необхідною умовою підвищення ефективності використання електронних ресурсів в освітньому процесі є єдина система управління інформаційно-освітніми ресурсами на основі принципів систематичної взаємодії бібліотеки з науковими та освітніми підрозділами університету.
    З’ясовано, що відкриті електронні ресурси бібліотек ЗВО відіграють важливу роль у бібліотечно-інформаційному обслуговуванні користувачів через:
    - сприяння розвитку відкритої освіти;
    - надання доступу локальним і віддаленим користувачам до повнотекстових баз даних, що стимулює читацьку ініціативу та розвиває дослідницьку діяльність;
    - підтримку дистанційної освіти та самостійної роботи;
    - створення власного електронного читального залу ЗВО, де
    представлені навчальні матеріали з відповідних його профілю
    спеціальностей.
    Аналіз сучасного стану впровадження електронних ресурсів у бібліотеках ЗВО Ш-IV рівнів акредитації, великий обсяг статистичних відомостей, зокрема поточний зріз електронного сегменту бібліотек ЗВО, дав можливість розглянути діяльність бібліотек в порівняльному аспекті, узагальнити різні альтернативні підходи до формування електронних бібліотечних ресурсів та розглянути питання їх розвитку.
    Дослідження підтвердило, що відкриті електронні ресурси бібліотек ЗВО сприяють:
    - підвищенню якості підготовки фахівців;
    - вдосконаленню навчально-виховного процесу, зокрема вихованню культури самостійної, цілеспрямованої й ефективної роботи з науковою та навчальною інформацією;
    - навчально-дослідницькій та науково-дослідницькій діяльності;
    - оперативному забезпеченню інформацією.
    4. Констатовано, що світові рейтинги, пов’язані з публікаційною активністю наукових, науково-педагогічних та педагогічних працівників, впливають на показники науково-освітньої діяльності ЗВО та доведено, що впровадження рейтингових систем з різними критеріями та процедурами їх вимірювання є поширеною формою, яка дає змогу ранжувати сучасні ЗВО.
    На основі аналізу даних міжнародних авторитетних реєстрів OpenDOAR та ROAR встановлено, що зростання кількості інституційних репозитаріїв у світі та Україні є підставою для утвердження головних пріоритетів діяльності ЗВО, їх здобутків через поширення власних робіт у світовому інформаційному просторі. За даними цих реєстрів (станом на березень 2019 р.) констатовано кількісні параметри щодо розвитку репозитаріїв у світі та Україні, а саме: DOAR - 4039 репозитаріїв, з них 89 репозитаріїв представлено Україною, причому на 29 країн припадає 80% репозитаріїв і Україна займає 12 позицію; ROAR - 4737 репозитаріїв, з них 105 репозитаріїв представлено Україною, на 15 країн припадає 64,2 % репозитаріїв, і Україна займає 10 позицію. За типами репозитаріїв у реєстрах найвищий відсоток припадає на інституційні репозитарії, які найчастіше асоціюються з науковими інституціями (DOAR - світ 81,9%, Україна 94,9%; ROAR - світ 69,24%, Україна 85,9%).
    5. Подано модель функціонування інституційного репозитарію ЗВО для реалізації концепції відкритого доступу до результатів наукових досліджень. Систематизовано й описано основні методи управління інституційним репозитарієм та доведено важливість створення особистих профілів науковців в інституційному репозитарії як інструменту презентації їх здобутків, з одержанням об’єктивних даних про наукову діяльність ЗВО.
    Сформовано основні функції профілю науковця в інституційному репозитарії:
    - персональна присутність у світовому науково-інформаційному просторі, що дає змогу конструктивно заявити про себе, окреслити коло своїх інтересів і можливостей;
    - можливість самопрезентації;
    - інформування та розповсюдження результатів наукових досліджень;
    - підтримка інформації в актуальному стані;
    - підвищення доступності публікацій за рахунок присвоєння унікального постійного ідентифікатора ресурсу (URL);
    - збереження електронних версій наукового доробку в одному місці;
    - систематизація наукового доробку;
    - можливість особисто наповнювати профіль (самоархівування);
    - можливість експорту / імпорту метаданих в різні наукові бази даних;
    - перегляд статистичних даних, які відображають значимість робіт науковця;
    - забезпечення змістовної якості оприлюдненої інформації.
    Наголошено на важливості для функціонування інституційного
    репозитарію його взаємозв’язку із сервісом перевірки робіт на ознаки плагіату та із Національним репозитарієм академічних текстів, який є загальнодержавною електронною базою академічних текстів і передбачає формування та розвиток всеукраїнського цифрового наукового простору. Надано пропозицію щодо внесення академічних текстів до Національного репозитарію після здійснення перевірки текстів на ознаки плагіату.
    6. Запропоновано механізм супроводу бібліотеками інформаційно- аналітичної діяльності користувачів для формування єдиного інформаційно - комунікаційного простору ЗВО.
    Розроблено та впроваджено в практику роботи Національного університету харчових технологій інформаційно-аналітичну систему
    «Публікаційна карта НУХТ», яка сприяє розвитку інформаційних ресурсів, забезпечує надання оперативної інформації користувачу та доступ до наукових електронних ресурсів, які є запорукою розвитку інформаційно- освітнього простору, підвищення доступності та якості освіти.
    Обґрунтовано, що створена інформаційно-аналітична система
    «Публікаційна карта НУХТ» призначена для довготривалого зберігання та ефективного пошуку джерел наукової інформації вчених ЗВО і забезпечує:
    - комплексне оцінювання роботи науково-педагогічних працівників;
    - визначення індивідуального рейтингу викладача;
    - реалізацію принципу прозорості та відкритості інформації про діяльність викладачів;
    - доступ до ресурсів у відкритих джерелах.
    Впровадження та використання розробленої інформаційно-аналітичної системи як модельного зразка у бібліотеках ЗВО здатне забезпечити:
    - підвищення статусу та ролі бібліотеки в дослідницькій діяльності
    ЗВО;
    - підвищення рівня та якості бібліотечно-бібліографічного та інформаційного сервісу;
    - розширення можливостей контролю над усіма видами інформаційних ресурсів;
    - новий технологічний рівень обслуговування;
    - оперативне надання статистичних даних публікаційної активності учасників освітнього та наукового процесу ЗВО;
    - інтеграцію бібліотеки в світову мережу освітніх послуг та наукових комунікацій.
    Одержані в процесі підготовки дисертації теоретичні й методичні результати, на їхній основі розроблення інформаційних систем та продуктів, узагальнений у роботі досвід їх використання у науково-технічній бібліотеці Національного університету харчових технологій мають вагоме практичне значення і можуть ефективно використовуватися в процесі подальшого розвитку ресурсів відкритого доступу в широкій мережі вітчизняних бібліотек ЗВО.
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины