ІНСТИТУТ СУДОВИХ ПРИСТАВІВ ЗА СУДОВОЮ РЕФОРМОЮ 1864 РОКУ В УКРАЇНІ

Краткое описание

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Національний університет
«Юридична академія України імені Ярослава Мудрого»

На правах рукопису

СТЕЦЕНКО НІНА СЕРГІЇВНА

УДК 340.15 (477)

ІНСТИТУТ СУДОВИХ ПРИСТАВІВ
ЗА СУДОВОЮ РЕФОРМОЮ 1864 РОКУ В УКРАЇНІ

12.00.01 – теорія та історія держави і права;
історія політичних і правових учень

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник
Гончаренко Володимир Дмитрович
доктор юридичних наук, професор

Харків – 2012

Зміст

Перелік умовних скорочень...........................................................................................3

Вступ………………………………………………….......................................................4

Розділ 1. Історіографія і джерельна база дослідження……………………….……12

1.1. Історіографія інституту судових приставів за Судовою реформою 1864 року…12

1.2. Джерельна база дослідження……………………………………….……................30

Висновки до розділу 1……………………………………………………….…............46

Розділ 2. Виникнення, становлення й розвиток інституту судових приставів ...49

2.1. Ґенеза інституту судових приставів у період до Судової реформи 1864 року.....49

2.2. Пошук оптимальної моделі інституту судових приставів на стадії
підготовки Судової реформи 1864 року..........................................................................73

Висновки до розділу 2………………………………………………………….............89

Розділ 3. Інститут судових приставів за Судовою реформою 1864 року...............91

3.1. Правові основи організації й діяльності інституту судових приставів ...............91

3.2. Правовий статус судового пристава за Судовими статутами 1864 року .............98

3.3. Практична діяльність судових приставів за Судовою реформою 1864 року.....142
3.3.1. Діяльність судових приставів із примусового виконання рішень суду....142
3.3.2. Участь судових приставів в охоронному провадженні..............................183
3.3.3. Забезпечення судовими приставами діяльності суду.................................186

Висновки до розділу 3...................................................................................................193

Висновки………………………………………………………………………….........195

Список використаних джерел………………………………………………….........199

Додатки……………………………………………………………………………........237

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ЗЗРІ – Звід законів Російської імперії
к. – копійки
«Основные положения…» – «Основные положения преобразования судебной части в России» від 29 вересня 1862 року
«Права…» – «Права, за якими судиться малоросійський народ …»
руб. – рублі
СКС – «Статут кримінального судочинства» від 20 листопада 1864 року
Судові статути 1864 року – «Устрій судових установлень», Статут цивільного судочинства, «Статут кримінального судочинства», «Статут про покарання, що накладалися мировими суддями» від 20 листопада 1864 року
СЦС – «Статут цивільного судочинства» від 20 листопада 1864 року
Уложення... – Уложення про покарання кримінальні та виправні 1845 року
«Устав…» – «Устав благочиния или полицейский» 1782 року
УСУ – «Устрій судових установлень» від 20 листопада 1864 року
«Учреждение...» – «Учреждение для управления губерний» 1775 року

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Розбудова правової, соціальної держави передбачає подальше вдосконалення національної правової системи, зокрема існуючої моделі Державної виконавчої служби України, ефективність функціонування якої позначається на належному захисті прав і свобод громадян. Значні кроки, зроблені в даному напрямку, а саме використання передових досягнень наукової доктрини та здобутків правозастосовної практики, не вирішили всіх нагальних питань діяльності цієї інституції. Це зумовило необхідність звернення до історичного досвіду розвитку й функціонування інституту судових приставів за Судовою реформою 1864 р., а також з’ясування особливостей його діяльності в українських губерніях.
Запроваджений інститут судових приставів був державним утворенням і мав глибокі історичні витоки, збагачені на території українських земель самобутніми правовими традиціями. Його створення стало логічним завершенням Судової реформи 1864 р. й було покликано забезпечити своєчасне, неупереджене й законне виконання судових рішень.
Актуальність даного дослідження полягає ще й у тому, що, незважаючи на зростаючий інтерес науковців до Судової реформи 1864 р. і до створеного інституту судових приставів, проблеми його становлення й функціонування, а також історичні передумови виникнення залишаються недостатньо вивченими. Запропонована робота є першим в Україні дослідженням, у якому проаналізовано й узагальнено розрізнені відомості про інститут судових приставів, що надало можливості для побудови цілісного уявлення про механізми і специфіку виконання судових рішень у Російській імперії другої половини ХІХ ст.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до цільової комплексної програми науково-дослідницької роботи кафедри історії держави і права України та зарубіжних країн Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» за темою «Актуальні питання державотворення в Україні та зарубіжних країнах на різних етапах їх історії» (державний реєстраційний номер 0111U000970).
Мета й завдання дослідження. Мета даної роботи полягає у тому, щоб на підставі комплексного аналізу нормативно-правових актів, архівних матеріалів, наукової історичної літератури, тогочасних періодичних видань, якомога детальніше висвітлити питання виникнення й розвитку інституту судових приставів за Судовою реформою 1864 р., виявити особливості його організації й функціонування в українських губерніях Російської імперії другої половини ХІХ ст.
Відповідно до вказаної мети авторкою постановлені такі основні завдання дослідження:
– охарактеризувати ґенезу інституту судових приставів на українських землях з часів Руської Правди до Судової реформи 1864 р.; окреслити стан та особливості виконання судових рішень в окремі історичні періоди в тісному зв’язку із судовими системами й судочинством, а також показати специфіку їх правового регулювання;
– висвітлити процес пошуку оптимальної моделі інституту судових приставів на стадії підготовки Судової реформи 1864 р.;
– з’ясувати особливості створення інституту судових приставів в українських губерніях на стадії впровадження Судової реформи 1864 р.;
– охарактеризувати правові основи формування і розвитку інституту судових приставів за Судовою реформою 1864 р.;
– проаналізувати правовий статус судових приставів, виявити особливості їх кадрового складу в українських губерніях;
– розглянути питання практичної діяльності судових приставів, окреслити рівень ефективності функціонування інституту судових приставів в українських губерніях;
– визначити соціально-правове значення впровадженого інституту судових приставів за Судовою реформою 1864 р.
Об`єктом дослідження є суспільні відносини, зумовлені створенням і функціонуванням інституту судових приставів за Судовою реформою 1864 р.
Предметом дослідження є виникнення й розвиток інституту судових приставів за Судовою реформою 1864 р., його правова регламентація й особливості організації та функціонування в українських губерніях.
Методи дослідження. Застосування в дисертаційному дослідженні історіографічного підходу й комплексу філософських, загальнонаукових і спеціальних наукових методів у сукупності забезпечило можливість вирішення поставлених завдань та достовірність зроблених висновків і положень.
Універсальним методологічним підґрунтям дослідження виступає діалектичний метод, який обрано, щоб виявити загальні тенденції й закономірності ґенези інституту судових приставів за Судовою реформою 1864 р., а також установити органічний зв'язок цієї інституції зі значними історичними процесами та явищами, показати їх взаємодію із судовими установами, органами влади й управління.
Конкретні завдання дослідження вирішувалися через використання загальнонаукових методів. Наприклад, метод сходження від конкретного до абстрактного й від абстрактного до конкретного взято до уваги при розгляді органів виконання судових рішень у структурі судової системи, а остання, у свою чергу, – в контексті правового регулювання державного й суспільного ладу. Хронологічний метод дозволив викласти досліджуваний матеріал у суворо визначеній хронологічній послідовності, скласти періодизацію органів виконання судових рішень до Судової реформи 1864 р. Системно-структурний і системно-функціональний методи використані в роботі паралельно, оскільки рівною мірою вивчалися як організація, так і діяльність інституту судових приставів. Функціональний метод став у нагоді при дослідженні державних органів та установ, об’єднаних спільною функціональною спрямованістю на виконання рішень суду й організаційне забезпечення його діяльності.
Оперування спеціально-науковими методами допомогло вирішити специфічні завдання, що стоять перед історико-юридичною наукою. До них належать: а) формально-юридичний, який широко застосовувався при вивченні положень різноманітних нормативно-правових актів – від «Руської Правди» до Судових статутів 1864 р.; б) порівняльно-правовий, що дав змогу співставити правову регламентацію, організацію й діяльність органів виконання судових рішень у різних судово-правових системах, які існували на території України; в) соціологічний, який дозволив оцінити інститут судових приставів у контексті тогочасних соціальних процесів крізь призму поглядів сучасників; г) метод правової герменевтики, який було задіяно при тлумаченні положень нормативно-правових актів та інших правових джерел регламентування, організації й діяльності органів виконання судових рішень; д) статистичний, що вживався в процесі аналітичної обробки й узагальненні статистичних даних і матеріалів практичної діяльності судових приставів.
До найважливіших методів даного історико-правового дослідження належить: а) конкретно-історичний метод, що допоміг належним чином проаналізувати організацію й діяльність органів виконання судових рішень з урахуванням наявних на той час історичних умов; б) історико-порівняльний, який став у нагоді при зіставленні рис і якостей органів виконання судових рішень у різних історичних періодах; в) історико-антропологічний, що допоміг поглиблено дослідити історію інституту судових приставів з урахуванням ролі особистості в його розробці, організації й діяльності.
Теоретичне підґрунтя дисертаційної роботи склали праці дореволюційних, радянських і сучасних українських і російських учених: Г. С. Вайнштейна, Р. Х. Валєєвої, Є. В. Васьковського, Д. Веккера, Г. В. Вербловського, Б. В. Віленського, І. В. Гессена, Є. Ф. Глухачова, А. Х. Гольмстена, В. Д. Гончаренка, І. М. Грозовського, М. В. Давидова, Г. А. Джаншиєва, В. М. Єрмолаєва, В. В. Захарова, Т. О. Зезюліної, В. Л. Ісаченка, С. Казанського, А. М. Карабєгова, В. Є. Кириченка, В. В. Комарова, А. Ф. Коні, М. Г. Коротких, К. Малишева, А. І. Маттеля, С. Мілашевича, Є. О. Нефедьєва, В. П. Пастухова, О. В. Петришина, М. М. Полянського, В. О. Рум’янцева, В. Я. Тація, Б. Й. Тищика, І. Б. Усенка, В. Я. Фукса, В. А. Чеховича, І. Г. Щегловітова, С. В. Щербак, П. Ф. Щербини, С. В. Юшкова, О. Н. Ярмиша та ін.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що вперше у вітчизняній історико-юридичній науці здійснено комплексне дослідження проблем виникнення й розвитку інституту судових приставів за Судовою реформою 1864 р., та особливостей його функціонування в українських губерніях.
Наукова новизна притаманна наступним положенням дисертації:
уперше:
– простежено наступність інституту судових приставів на українських землях із часів Київської Русі до Судової реформи 1864 року. Доведено, що він існував у різних формах і в усі історичні періоди, а Судова реформа 1864 р. фактично вдосконалила існуючі моделі;
– сформульовано періодизацію розвитку інституту судових приставів у аспекті трансформації законодавства. В основу такої періодизації покладено хронологічні періоди дії нормативно-правових актів: 1) період дії «Руської Правди»; 2) період дії Литовських статутів; 3) період, в який діяли: звичаєве право, що склалося в попередні століття, Литовські статути, магдебурзьке право, договірні статті між царським урядом і Гетьманщиною, Гетьманські універсали та інші акти Гетьманської юрисдикції, російське законодавство цього періоду (Гетьманщина); 4) період дії законодавства Російської імперії. Охарактеризовано такі органи виконання судових рішень, як: княжі слуги, вижі, копний суд, возні, войти, старости, осавули, поліція та ін.;
– доведено, що пошук оптимальної моделі інституту судових приставів при підготовці Судової реформи 1864 р. відбувався за участі фахівців при судових установах Катеринославської, Київської, Полтавської, Харківської, Чернігівської й інших українських губерній, що дозволило сприйняти унікальний практичний досвід для розроблюваного законодавства;
– визначено політико-правові та соціально-економічні чинники утворення інституту судових приставів та доведено, що на стадії впровадження Судової реформи 1864 р. чисельність судових приставів у судах загальної юрисдикції залежала від: 1) надання попередніми органами виконання судових рішень (поліцією) показників навантаження за 1863–1864 рр.; 2) затвердження Міністерством юстиції конкретного числа посад судових приставів у містах та повітах, у мирових судових установах – від фінансової спроможності земств та від кількості справ на судових дільницях, що певним чином відбивало кадрову політику в українських губерніях, сприяло становленню та ефективності інституту судових приставів;
– виявлено і охарактеризовано нормативно-правові акти, на ґрунті яких утворився, функціонував і вдосконалювався інституту судових приставів за Судовою реформою 1864 р. Виокремлено підзаконні нормативно-правові акти і матеріали судової практики, які відображали вирішення проблемних питань у соціальній і професійній сфері стосовно судових приставів українських губерній;
– встановлено, що правовий статус судових приставів формувався та змінювався з часів Руської Правди. Окреслено відмінності правового положення судових приставів судів загальної юрисдикції та тих, що перебували при мирових судових установах, які характеризувалися колом функціональних обов’язків, рівнем посад за класом та розміром грошового утримання;
– досліджено функції судових приставів як основні напрямки їх практичної діяльності та відображено специфіку їх взаємовідносин з судом, з особами, які брали участь у справі, з державними установами, органами влади і місцевого самоврядування. На підставі офіційних статистичних даних встановлено рівень ефективності функціонування інституту судових приставів в українських губерніях, який по окремим напрямкам практичної діяльності судових приставів становив 97 % закінчених дій по виконавчим листам;
– введено в науковий обіг нові, раніше не опубліковані архівні матеріали, що збагатили фактичний матеріал щодо організації та діяльності інституту судових приставів в українських губерніях;
Удосконалено:
– джерельну базу дослідження, яка складається з опублікованих та архівних матеріалів. До перших віднесені: а) нормативно-правові акти; б) матеріали судової практики; в) акти земських органів самоврядування; г) статистичні дані; д) тогочасні періодичні видання; е) матеріали, що мають характер мемуарів. До других належать архівні матеріали;
– функціональну характеристику інституту судових приставів за трьома напрямками: а) виконання судових рішень, б) участь судових приставів в охоронному провадженні, в) забезпечення діяльності суду. Зроблено акцент на різноманітні функції судового пристава, а також на те, що деякі з них виходили за межі діючого на той час законодавства.
– положення стосовно системи гарантій, які надавалися державою судовим приставам під час виконання ними функціональних обов’язків, зокрема: а) можливість звернення судових приставів до поліцейської та воєнної влади у разі супротивних дій осіб під час виконання судових рішень; б) законодавче закріплення відповідальності за образу чи опір судовому приставу під час виконання ним своїх функцій; в) фіксоване грошове утримання від держави та виплати по таксі за конкретно виконані дії;
Набули подальшого розвитку:
– стан історіографії інституту судових приставів за Судовою реформою 1864 р., окреслено її надбання та невирішені питання;
– існуючі теоретичні уявлення щодо особливостей розробки законодавства, яке регулювало організацію та діяльність судових приставів за Судовою реформою 1864 р., які полягали не у «сліпому поклонінні» закордонним правовим актам (такі думки висловлювали окремі політики і правознавці), а у їх творчій переробці з урахуванням вітчизняних існуючих умов;
– обґрунтування особливостей проведення Судової реформи 1864 р. в українських губерніях Російської імперії у другій половині ХІХ ст., які відображали повільність впровадження Судових статутів 1864 р., що позначалося, насамперед, на стані виконання судових рішень.
Практичне значення результатів роботи полягає в тому, що, отримані в процесі дослідження положення й висновки можуть бути використані:
– у науково-дослідницьких цілях – з метою збагачення сучасної науки історії держави та права новими знаннями щодо організації й діяльності інституту судових приставів, відомостями про існування інших органів виконання рішень суду в Україні з часів Київської Русі до Судової реформи 1864 р., а також урахування в наукових працях з історії Судової реформи 1864 р. та у роботах з історії держави і права України;
– у навчальному процесі – при викладанні навчальних дисциплін «Історія держави і права», «Цивільний процес», «Виконавче провадження», «Організація судових та правоохоронних органів», «Судове право», а також при підготовці навчальної й науково-методичної літератури із цих дисциплін;
– у правотворчій сфері – при вдосконаленні законодавства, що регламентує діяльність Державної виконавчої служби України;
– у правовиховній роботі, де вивчення минулого державно-правових інститутів нашої держави здатне суттєво підвищити рівень правової культури населення.
Апробація результатів дисертації. Наукові положення, висновки і пропозиції дослідження доповідались, обговорювались і були схвалені на засіданнях кафедри історії держави і права України та зарубіжних країн Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого».
Основні наукові здобутки авторки з окремих питань досліджуваної теми були предметом наукових доповідей та обговорень на міжнародних і республіканських, наукових, науково-практичних конференціях молодих учених та здобувачів і «круглих столах», як от: «Конституція України: досвід реалізації та шляхи вдосконалення» (м. Харків, 21 червня 2006 р.); «До 90-ї річниці проголошення ІІІ Універсалу Української Центральної Ради» (м. Харків, 7 листопада 2007 р.); «Сучасні проблеми юридичної науки та практики» (м. Харків, 2007 р.); «Сучасні проблеми юридичної науки» (м. Харків, 2008); «Юридична осінь 2009 року» (м. Харків, 2009 р.); «Юридична осінь 2011 року» (м. Харків, 2011 р.).
Публікації. Основні наукові, теоретичні положення й результати дисертаційної роботи викладені у восьми наукових публікаціях, серед яких: чотири статті у наукових виданнях, що є фаховими для юридичних наук в Україні та чотири тези доповідей у збірниках матеріалів зазначених науково-практичних конференцій.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У поданій до захисту дисертації теоретично узагальнено й розв’язано наукове завдання щодо з’ясування питань виникнення, розвитку й діяльності інституту судових приставів за Судовою реформою 1864 р. та особливостей його організації й функціонування в українських губерніях.
Комплексне дослідження становлення й розвитку інституту судових приставів за Судовою реформою 1864 р. містить поглиблений аналіз історичних документів, архівних матеріалів, нормативно-правових актів, ідей і поглядів науковців, які вивчали ці питання, що дало підстави отримати нижченаведені висновки.
1. Інститут судових приставів, упроваджений Судовою реформою 1864 р., мав глибокі історичні корені, а його необхідність і доцільність доводилася сторіччями. Із часів Київської Русі він набував різних моделей, спільним для яких було перебування органів виконання судових рішень при судах під безпосереднім контролем судової влади, покладання функцій виконання судових рішень на посадових осіб, які були представниками державних органів і мали спеціальний статус та ін. Тож органи виконання судових рішень і забезпечення діяльності суду існували в усі періоди української державності.
2. У першій половині ХІХ ст. поряд з нагальними проблемами судоустрою й судочинства підвищена увага урядових кіл була привернута до стану інституту виконання судових рішень, криза якого вважалася частиною кризи всієї Російської імперії. Перші рішучі кроки на шляху вдосконалення моделі органів виконання судових рішень були зроблені М. А. Балуг'янським, яким пропонувалося створення особливих органів виконавчої поліції – судових приставів, які повинні були перебувати виключно при судових установах.
3. На стадії підготовки Судової реформи 1864 р. мало місце зіткнення ліберальних і консервативних поглядів розробників Судових статутів 1864 р. на реформування інституту виконання судових рішень, що втілилося в різних моделях інституту судових приставів. Відповідно до розробленого в 1857 р. графом Д. М. Блудовим додатку «О порядке исполнения судебных решений по делам гражданским» до проекту Статуту цивільного судочинства передбачалося запровадження особливих судових виконавчих приставів, на яких покладалося виконання рішень суду та інших дій під їх особисту відповідальність. На противагу цьому, окремі розробники Судової реформи 1864 р. прагнули залишити виконання судових рішень за поліцією, що відбилось у проекті Міністра внутрішніх справ П. А. Валуєва від 12 листопада 1863 р. У результаті обговорення цих моделей було створено і юридично оформлено відносно самостійний інститут судових приставів, який мав функціонувати виключно при судових установах.
4. Вагомий внесок у становлення інституту судових приставів на стадії підготовки Судової реформи 1864 р. зробили фахівці судових установ українських губерній. Про це свідчить і факт затвердження Імператором представників українських судових установ до складу Комісії для підготовки проектів законів для судової частини при Державній канцелярії. Визначну роль у справі укладення Судових статутів 1864 р. відіграв державний діяч С. І. Зарудний, українець за походженням. Його вміння поєднувати протилежні погляди розробників Судової реформи 1864 р., доведення доцільності врахування в законодавчому процесі досвіду державотворення як вітчизняного, так і прогресивних європейських країн у справі розробки і функціонування державних інститутів, у тому числі й інституту судових приставів, спрямувало хід судових перетворень в ефективне русло.
5. Важливим чинником, що мав вплив на процес реформування судової системи, були тогочасні зарубіжні й вітчизняні періодичні видання. На шпальтах зарубіжних газет висвітлювався сам процес реформування. У вітчизняних же засобах масової інформації поряд із цим дискутувалася проблема вдосконалення новоствореного інституту судових приставів, зокрема, питання неврегульованості законодавства, проблемні сторони правового статусу судових приставів, їх соціальні аспекти діяльності.
6. У Судових статутах 1864 р. були закладені правові основи функціонування інституту судових приставів. Вони віддзеркалювали: (а) порядок його устрою, (б) правовий статус судових приставів, (в) питання кадрового складу, (г) їх пенсійне й соціальне забезпечення, (д) головні положення їх практичної діяльності. Цьому новому правовому інституту значна увага приділялася з боку законодавців і в пореформений період, на що вказують численні підзаконні нормативно-правові акти.
7. Розуміння фундаторами Судових статутів 1864 р. вагомої соціальної ролі судового пристава зумовило необхідність розроблення його чіткого правового статусу, який включав наступні елементи: (а) нормативні вимоги до кандидатів на цю посаду, (б) порядок призначення і звільнення з посади, (в) установлені законом права й обов’язки, (г) гарантії їх реалізації, (д) контроль за діяльністю судових приставів і (е) види відповідальності за невиконання покладених на них функцій. Розуміючи значущість інституту судових приставів, керівні органи держави у найвищих веліннях Імператора, наказах і визначеннях Сенату, розпорядженнях Уряду, у наказах і циркулярах Міністерства юстиції постійно вдосконалювали нормативне врегулювання правового статусу судових приставів.
8. Державна довіра до судового пристава трансформувалась у значну кількість покладених на нього важливих функцій, що становили складну систему соціально-правових відносин. Його обов'язки були втілені в основних напрямках практичної діяльності щодо примусового виконання судових рішень, участі в охоронному провадженні й у забезпеченні діяльності суду.
9. Інститут судових приставів за Судовою реформою 1864 р. становив собою новостворення. З огляду на це не всі питання його становлення й функціонування знайшли своє вирішення, наприклад: (а) не існувало єдиного комплексного нормативно-правового акта, що регулював би його організацію й діяльність; (б) законодавство не передбачало вимог до освітнього цензу кандидатів на цю посаду. Додавало деяких складнощів у їх роботі і те, що ставлення до судових приставів з боку законодавця свідчило про відведення їм ролі другорядних допоміжних органів, що позначалося на їх авторитеті в суспільстві. Дослідження підзаконних нормативно-правових актів та конкретних архівних справ судових приставів українських губерній дало можливість зробити висновок, що, попри все, діяльність судових приставів забезпечувала стабільне й ефективне виконання судових рішень та інших правових дій.
10. На момент створення інституту судових приставів, як і в пореформений період, точилися дискусії щодо його підпорядкованості. Це було зумовлено тим, що ця інституція була впроваджена при судах, хоча керівництво і грошове забезпечення надходило з Міністерства юстиції. Вивчення законодавства свідчить що призначення судового пристава на посаду і звільнення з неї здійснювалося головою суду, його стажування і складання кваліфікаційного іспиту проходило в судовій установі, звіти про практичну діяльність він подавав теж голові суду. Указане переконливо говорить про те, що інститут судових приставів був органічно пов’язаний саме із судовою владою. Суд же, не втручаючись в оперативну частину діяльності судових приставів, сприяв забезпеченню належної підготовки їх корпусу.
11. Аналіз становлення, розвитку й функціонування інституту судових приставів за Судовою реформою 1864 р. довів його вагому значущість і дієвість. Доведено, що винесення судом рішень і їх виконання – це дві вирішальні стадії, що вказують на важливу роль як суду, так і судового пристава в захисті порушених прав громадян.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авдюков М. Г. Исполнение судебных решений / М. Г. Авдюков. – М. : Госюризат, 1960. – 120 с.
2. Адамович В. И. Пособие к лекциям русского гражданского судопроизводства / В. Адамович. – СПб. : Изд. кн. магазина А. Ф. Цинзерлинга, 1891. – 401 с.
3. Александров Н. А. Руководство для судебных приставов, полиции и взыскателей / Н. Александров. – Изд. 2-е, доп. и перераб. – СПб. : Изд. юрид. кн. магазина Н. К. Мартынов, 1904. – 554 с.
4. Алексеев Ю. Г. Псковская Судная грамота и ее время : развитие феод. отношений на Руси XIV–XV вв. / Ю. Г. Алексеев. – Л. : Наука, 1980. – 242 с.
5. Алмазов А. С. Судебные функции гетмана Левобережной Украины Ивана Самойловича (1672–1687) / А. С. Алмазов // История государства и права. – 2010. – № 1. – С. 5–7.
6. Алфавитный указатель вопросов гражданского права и судопроизводства, разрешенных Гражданским кассационным департаментом Правительствующего Сената в решениях 1876–1884 гг. / сост. П. П. Москальский. – СПб. : Типо-литогр. А. Е. Ландау, 1885. – 695 с.
7. Анненков К. Опыт комментария к Уставу Гражданского Судопроизводства / К. Анненков. – СПб. : Тип. М. М. Стасюлевича, 1885. – Т. 5 : Исполнение решений. – 588 с.
8. Арапов П. А. Руководство для судебных приставов окружных судов и съездов мировых судей, судебных рассыльных, чинов полиции, на которых возлагаются обязанности по вручению повесток и по исполнению решений судебных мест, и для взыскателей и должников / П. А. Арапов. – Самара : Тип. И. В. Новикова, 1889. – 439 с.
9. Арсеньев К. К. Итоги судебной реформы / К. К. Арсеньев // Вестн. Европы. – 1871. – Кн. 6. – №№ 3, 5–6.
10. Артикул воинский 1715 г., апреля 26 // Хрестоматия по истории отечественного государства и права, Х век – 1917 год / сост. В. А. Томсинов. – М., 1998. – С. 162–186.
11. Афанасьев А. К. Суд присяжных в России (организация, состав и деятельность в 1866–1885 гг.) : дис. … канд. ист. наук / А. К. Афанасьев ; Моск. гос. ун-т. – М., 1978. – 214 с.
12. Багалей Д. И. Магдебургское право в Левобережной Малороссии / Д. И. Багалей // Журн. М-ва нар. просвещения. – 1892. – № 3. – С. 1–56.
13. Балух В. С. Організація і діяльність комерційних судів Російської імперії: історико-правове дослідження на прикладі Одеського комерційного суду (1808–1917) : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / В. С. Балух ; Одес. нац. юрид. акад. – О., 2002. – 182 с.
14. Бантыш-Каменский Д. Н. История Малой России от водворения славян в сей стране до уничтожения гетманства / Д. Н. Бантыш-Каменский. – Киев : Наш час, 1993. – 656 с.
15. Барсов Л. Состязательное начало в постановлениях устава гражданского судопроизводства об исполнении судебных решений / Л. Барсов // Журн. М-ва юстиции. – 1897. – № 6. – С. 174–185.
16. Бедрій М. М. Деякі історико-правові аспекти функціонування копних судів у Лівобережній Україні (XVII–XVIII ст.) / М. М. Бедрій // Від громадянського суспільства – до правової держави : V міжнар. наук. конф. студ. та молодих вчених (26–27 лют. 2010 р., м. Харків) : тези доп. – Х., 2010. – С. 9.
17. Бедрій М. М. Основні ознаки українських копних судів (ХІV–XVIII ст.) / М. М.Бедрій // Часоп. Київ. ун-ту права. – 2009. – № 1. – С. 30–35.
18. Бедрій М. М. Розслідування злочинів в українському копному судочинстві (XIV–XVIII ст.) / М. М. Бедрій // Проблеми законності. – Х., 2010. – Вип. 111. – С. 250–258.
19. Бессарабов В. Г. Основы развития института судебных приставов и исполнительного производства в России / В. Г. Бессарабов, П. С. Тройно // Право и политика. – 2004. – № 10. – С. 116–124.
20. Биркович О. І. Судова система Української держави (Гетьманщини) 1648–1657 рр. : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / О. І. Биркович ; Нац. акад. внутр. справ України. – К., 2004. – 180 с.
21. Блинов И. А. Исторические материалы, извлеченные из Сенатского архива : док., относящиеся до судеб. реформы 1864 г. / И. А. Блинов // Журн. М-ва юстиции. – 1915. – № 8. – С. 224–263.
22. Боботов С. В. Суд присяжных: история и современность / С. В. Боботов, Н. Ф. Чистяков. – М. : Манускрипт, 1992. – 150 с.
23. Бойко І. Й. Держава і право Гетьманщини : навч. посіб. / І. Й. Бойко. – Л. : Світ, 2000. – 120 с.
24. Бойко І. Й. Органи влади і право в Галичині у складі Польського Королівства (1349–1569) : монографія / І. Й. Бойко. – Л. : Вид. центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2009. – 628 с.
25. Большая энциклопедия : словарь общедоступ. сведений по всем отраслям знания : в 20 т. / под ред. С. Н. Южакова. – СПб. : Просвещение, 1896. – Т. 10 : Индумэя-Китченер. – 794 с.
26. Булычев Е. Н. Полиция России и исполнительное производство / Е. Н. Булычев // История государства и права. – 2000. – № 3. – С. 32–33.
27. Бумаги «Особаго секретнаго комитета», учрежденного высочайшим рескриптом 6 декабря 1826 года : ч. 2 / изд. под наблюдением Председателя О-ва А. А. Половцова // Сборник Императорского Русского исторического общества. – СПб., 1894. – Вып. 90. – 627 с.
28. Бутовский А. Н. Русское исполнительное производство / А. Н. Бутовский. – Киев : Тип. “Работник”, 1918. – 120 с.
29. Буцковский Н. А. Очерки судебных порядков по уставам 20 ноября 1864 года / Н. А. Буцковский. – СПб. : Тип. Скарятина, 1874. – 614 с.
30. В. М. Л. А. К вопросу о судебных приставах окружных судов / В. М. Л. А. // Судеб. газ. – 1891. – 3 нояб. (№ 44). – С. 4.
31. Вайнштейн Г. С. Служба судебных приставов в дореволюционной России / Г. С. Вайнштейн. // История государства и права. – 1999. – № 4. – С. 2–6.
32. Валеева Р. Х. Гражданские взыскания в русском дореформенном процессе / Р. Х. Валеева // Изв. вузов. Правоведение. – 1961. – № 1. – С. 148–152.
33. Валеева Р. Х. Органы исполнения Судебных решений по советскому гражданскому процессуальному праву : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03 / Р. Х. Валеева. – Л., 1961. – 234 с.
34. Васьковский Е. В. Курс гражданского процесса / Е. В. Васьковский. – М. : Изд. Бр. Башмаковых, 1913. – Т. 1 : Субъекты и объекты процесса, процессуальные отношения и действия. – 691 с.
35. Васьковский Е. В. Учебник гражданского процесса / Е. В. Васьковский. – М. : Изд. Бр. Башмаковых, 1914. – 571 с.
36. Васьковский Е. В. Учебник гражданского процесса / Е. В. Васьковский. – Изд. 2-е, перераб. – М. : Изд. Бр. Башмаковых, 1917. – 429 с.
37. Веккер Д. Вниманию судебных приставов / Д. Веккер // Судеб. газ. – 1893. – 17 янв. (№ 3). – С. 7.
38. Веккер Д. О судебных приставах / Д. Веккер // Судеб. газ. – 1895. – 16 апр. (№ 16). – С. 3.
39. Велихов П. [Из воспоминаний] // Харьк. губерн. ведом. – 1892. – 16 нояб. (№ 295).
40. Вербловский Г. Л. Движение русского гражданского процесса, изложенное на одном примере / Г. Вербловский. – СПб. : Тип. Правительствующ. Сената, 1882. – 274 с.
41. Вербловский Г. Л. Движение русского гражданского процесса, изложенное на одном примере / Г. Л. Вербловский. – Изд. 3-е, пересмотр. и доп. – М. : Юрид. кн. магазин и книгоизд-во Ф. В. Бусыгина, 1905. – 343 с.
42. Вербловский Г. Л. О судебном адресе в гражданском процессе / Г. Вербловский // Журн. гражд. и уголов. права. – 1879. – Кн. 4. – С. 44–60.
43. Вербловский Г. Л. Об отобрании подписки о невыезде из места жительства / Г. Вербловский // Юрид. вестн. – 1880. – № 12. – С. 627–632.
44. Верещагина А. В. Реформа уголовной юстиции 1864 г. и ее значение для преобразования уголовного процесса Российской Федерации : дис. … канд. юрид. наук / А. В. Верещагина. – М., 1993. – 180 с.
45. Веритовский П. С. Итоги деятельности судебных приставов по округу Московской судебной палаты / П. С. Веритовский // Юрид. вестн. – 1871. – № 5. – С. 21–31.
46. Веселовский С. Б. Феодальное землевладение в Северо-Восточной Руси / С. Б. Веселовский. – М. ; Л. : Изд-во АН СССР, 1947. – Т. 1. – 495 с.
47. Вестник Европы : журн. науки, политики, лит. / ред.-изд. М. М. Стасюлевич. – СПб., 1866. – № 4.
48. Виленский Б. В. Подготовка судебной реформы 20 ноября 1864 года в России / Б. В. Виленский. – Саратов : Изд-во Саратов. ун-та, 1963. – 148 с.
49. Виленский Б. В. Судебная реформа и контрреформа в России / Б. В. Виленский. – Саратов : Приволжск. кн. изд-во, 1969. – 400 с.
50. Владимирский-Буданов М. Ф. Хрестоматия по истории русского права / М. Ф. Владимирский-Буданов. – Изд. 4-е. – К. ; СПб. : Изд. книгопродавца Н. Я. Оглоблина, 1889. – Вып. 1. – 255 с.
51. Воробейкова Т. У. Преобразование административно-полицейского аппарата, суда и тюремной системы России во второй половине XIX века : учеб. пособие / Т. У. Воробейкова, А. Б. Дубровина. – Киев : КВШ МВД СССР, 1973. – 68 с.
52. Воробейкова Т. У. Судебная реформа 1864 года / Т. У. Воробейкова // Проблеми юридичної науки та правоохоронної практики. – К., 1994. – C. 274–280.
53. Высочайшие повеления о предстоящих судебных реформах // Журн. М-ва юстиции. – 1862. – Т. 14. – С. 5–73.
54. Гамбург Л. С. Судебные реформы в Левобережной Украине (Гетманщине) XVIII в. : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / Л. С. Гамбург ; Нац. юрид. акад. Украины им. Ярослава Мудрого. – Харьков, 2000. – 224 с.
55. Гамбург Л. С. Формування кадрового складу та визначення спеціалізації статутних судів Лівобережної України в судовій реформі 1760–1763 рр. / Л. Гамбург // Право України. – 2004. – № 6. – С. 106–109.
56. Герберштейн С. Записки о Московии : (Rerum Moscoviticarum Commentarii) / С. Герберштейн ; с латин. Базел. изд. 1556 г. пер. И. Анонимов. – СПб. : Тип. В. Безобразова и комп., 1886. – 262 с.
57. Гессен И. В. Главные моменты юридического развития России в ХIХ в. / И. В. Гессен // Право. – 1901. – № 6. – С. 282–298.
58. Гессен И. В. Судебная реформа / И. В. Гессен. – СПб. : Типо-литогр. Ф. Вайсберга и П. Геркушина, 1905. – 267 с.
59. Глухов В. А. Становление церковной юрисдикции в Киевской Руси Х–ХІ веков / В. А. Глухов // Рос. юстиция. – 2006. – № 3. – С. 54–58.
60. Глушаченко С. Б. История развития исполнительного производства в России до февраля 1917 г. / С. Б. Глушаченко, В. В. Фролов, В. В. Гриб // История государства и права. – 2002. – № 4. – С. 2–5.
61. Головачев А. А. Десять лет реформ (1861–1871) / А. А. Головачев. – СПб. : Тип. Ф. С. Сущинского, 1872. – 400 с.
62. Голос : полит. и лит. газ. / изд.-ред. А. А. Краевский – СПб., 1866. – № 105.
63. Голубев В. М. Очерки по истории судебных приставов России / В. М. Голубев ; Моск. ун-т МВД России. – М. : Щит-М, 2007. – 168 с.
64. Гольмстен А. Обзор законодательной деятельности в области гражданского судопроизводства за двадцать пять лет / А. Гольмстен // Журн. гражд. и уголов. права. – 1889. – Кн. 9. – С. 1–22.
65. Гольмстен А. Х. [Рецензия] / А.Х. Гольмстен // Журн. гражд. и уголов. права. – 1881. – Кн. 5. – С. 135–137. – Рец. на кн. : О некоторых недостатках, встречающихся на практике при приведении решений в исполнение по уставам 20 ноября 1864 года / М. В. Шимановский. – Казань, 1881. – 68 с.
66. Гольмстен А. Х. Учебник русского гражданского судопроизводства / А. Х. Гольмстен. – Изд 4-е, перераб. – СПб. : Тип. М. Меркушева, 1907. – 420 с.
67. Горбачева Е. В. Недельщики, мечники, праведчики, доводчики, ябедники и другие / Е. В. Горбачева // Бюл. М-ва юстиции Рос. Федерации. – 2001. – № 1. – С. 47–52.
68. Гордон В. М. Система русского гражданского судопроизводства / В. М. Гордон. – Ярославль : Тип. Губерн. правления, 1902. – Вып. 1. – 79 с.
69. Городыский Я. К. Наши суды и судебные порядки по данным ревизии 1895 г. / Я. К. Городыский // Журн. М-ва юстиции. – 1901. – № 2. – С. 1–43 ; № 3. – С. 1–59 ; № 4. – с. 1–59 ; № 5. – С. 115–173 ; № 6. – С. 78–137.
70. Гринько Ю. И. Исполнение судебных решений / Ю. И. Гринько. – Казань : Изд-во Казан. ун-та, 1969. – 108 с.
71. Гуревич И. О форме исполнительных листов, выдаваемых мировыми судебными учреждениями / И. Гуревич // Журн. М-ва юстиции. –1898. – № 5. – С. 216–218.
72. Д. Б. О судебных приставах / Д. Б. // Судеб. газ. –1891. – 6 окт. (№ 40). – С. 6.
73. Дабижа А. Горленки (очерки прилуцкой старины) / А. Дабижа // Киев. старина. – 1887. – Т. 17, февр. – С. 237–268 ; Т. 19, окт. – С. 190–232.
74. Демичев А. А. Сравнительно-правовое исследование суда присяжных в России (история и современность) : дис. … д-ра юрид. наук : 12.00.01 / А. А. Демичев. – Н. Новгород, 2003. – 481 с.
75. Денежное жалованье полковым и сотенным урядникам и служителям (1732 года) // Киев. старина. – 1901. – Т. 74, сент. – С. 77–78.
76. Державний архів Полтавської області (ДАПО), ф. 755, оп. 3, спр. 5, 45 арк.
77. ДАПО, ф. 755, оп. 3, спр. 24, 8 арк.
78. ДАПО, ф. 755, оп. 3, спр. 40, 7 арк.
79. ДАПО, ф. 755, оп. 3, спр. 6, 13 арк.
80. ДАПО, ф. 755, оп. 3, спр. 60, 68 арк.
81. ДАПО, ф. 755, оп. 3, спр. 86, 9 арк.
82. ДАПО, ф. 755, оп. 3, спр. 9, 14 арк.
83. Державний архів Харківської області (ДАХО), ф. 597, оп. 1, спр. 502, 86 арк.
84. Джаншиев Г. А. Из эпохи великих реформ : ист. справки / Гр. Джаншиев. – 5-е доп. изд. – М. : Тов-во тип. А. И. Мамонтова, 1894. – XLIV, 716 с.
85. Джаншиев Г. А. Основы Судебной реформы : (к 25-ти летию нового суда) : ист.-юрид. этюды / Гр. Джаншиев. – М. : Тип. М. П. Щепкина, 1891. – 432 с.
86. Джаншиев Г. А. С. И. Зарудный и cудебная реформа : ист.-биогр. эскиз / Гр. Джаншиев. – М. : Тип. Е. Гербек, 1889. – 188 с.
87. Джаншиев Г. А. Страница из истории судебной реформы : Д. Н. Замятнин / Гр. Джаншиев. – М. : Типо-литогр. И. Н. Кушнерева и Ко, 1883. – 157 с.
88. Джаншиев Г. А. Эпоха великих реформ : ист. справки / Г. А. Джаншиев. – 10-е изд., доп. – СПб. : Типо-литогр. Б. М. Вольфа, 1907. – 855 с.
89. Дмитриев Ф. М. История судебных инстанций и гражданского апелляционного судопроизводства от Судебника до Учреждения о губерниях / Ф М Дмитриев. – М. : Университет. тип., 1859. – 581 с.
90. Добровольский А. М. Система карательных мер в Запорожье : (историко-юрид. очерк) / Д-ский А. // Киев. старина. – 1893. – Т. 40, янв. - март. – С. 1–19, 209–239, 442–459.
91. Долженко А. Н. З досвіду підготовки судової реформи 1864 року і проведення її в Україні / А. Н. Долженко // Ідеологія державотворення в Україні: історія і сучасність : матеріали наук.-практ. конф., 22–23 листоп. 1996 р. – К., 1997. – C. 139–141.
92. Долматова Н. І. Формування системи козацьких судів на українських землях у ХІV–XV ст. / Н. І. Долматова // Наук. пр. Одес. нац. юрид. акад. – 2002. – Т. 1. – С. 74–79.
93. Дювернуа Н. Источники права и суд в древней России : опыты по истории рус. гражд. права / Н. Дювернуа. – М. : Университет. тип., 1869. – 413 с.
94. Дядиченко В. А. Нариси суспільно-політичного устрою Лівобережної України кінця ХVII – початку XVIII ст. / В. А. Дядиченко. – К. : Вид-во АН УРСР, 1959. – 532 с.
95. Ерошкин Н. П. История государственных учреждений дореволюционной России / Н. П. Ерошкин. – М. : Высш. шк., 1968. – 250 с.
96. Ефремова Н. Н. Генезис судебной власти в России / Н. Н. Ефремова // Государство и право. – 2005. – № 11. – С. 88–94.
97. Ефремова Н. Н. Основные этапы развития судебной системы в России в ХVІІІ в. / Н. Н. Ефремова // Закономерности возникновения и развития политико-юридических идей и институтов. – М., 1986. – С. 94–105.
98. Ефремова Н. Н. Судебные реформы в России: традиции, новации, проблемы / Н. Н. Ефремова // Государство и право. – 1996. – № 11. – С. 85–91.
99. Ефремова Н. Н. Судоустройство / Н. Н. Ефремова // Развитие русского права во второй половине XIX – начале XX века. – М., 1997. – С. 91–139.
100. Ефремова Н. Н. Судоустройство Росии в ХVIII – первой половине ХIХ в. (историко-правовое исследование) / Н. Н. Ефремова. – М. : Наука, 1993. – 192 с.
101. Єрмолаєв В. М. Органи влади і управління Української держави (друга половина ХVІІ–ХVІІІ ст.) : навч. посіб. / В. М. Єрмолаєв, А. І. Козаченко. – Х. : Право, 2002. – 176 с.
102. Журналы XVIII очередного Богодуховского уездного земского собрания, бывшего 25, 26, 27, 28 и 29 октября 1882 года, и Отчеты уездной земской управы за 1882 год, а также Журнал чрезвычайного уездного земского собрания, бывшего 27 апреля 1883 года. – Харьков : Тип. Окруж. штаба, 1883. – 352 с.
103. Журналы ХІХ очередного Лебединского уездного земского собрания 9, 10 и 11 сентября 1883 года с приложениями. – Харьков : Тип. губерн. правления, 1884. – 189 с.
104. Журналы Ахтырского очередного уездного земского собрания 6, 7, 8, 9, 10 октября 1877 г. с приложениями к ним. – Харьков : Тип. М. Зильберберга, 1878. – 148 с.
105. Журналы Богодуховского уездного земского собрания: экстренных, состоявшихся 4 марта, 11-го мая, 2-го декабря и очередного 22, 23, 24 и 25 сентября 1879 года с приложениями. – Богодухов : Тип. при Гор. управе Б. А. Гителес, 1880. – 287 с.
106. Журналы Купянского очередного уездного земского собрания 5-го, 6-го и 7-го сентября 1885 года. – Харьков : Тип. Окружного штаба, 1886. – 216 с.
107. Журналы «Особаго секретнаго комитета», учрежденного Высочайшим рескриптом 6 декабря 1826 года : ч. 1 / изд. под ред. Председателя О-ва А. А. Половцова // Сборник Императорского русского исторического общества. – СПб., 1891. – Вып. 74. – 502 с.
108. Журналы очередного земского собрания Харьковского уезда, 11–17-го мая 1869 года. – Харьков : Университет. тип., 1869. – 382 с.
109. Журналы очередного земского собрания Харьковского уезда, 26–28 мая 1875 года. – Харьков : Тип. М. Зильберберга, 1875. – 139 с.
110. Журналы очередного земского собрания Харьковского уезда, бывшего в мае месяце 1868 года. – Харьков : Университет. тип., 1868. – 324 с.
111. Журналы очередного земского собрания Харьковского уезда, бывшего в мае месяце 1870 года. – Харьков : Университет. тип., 1870. – 271 с.
112. Журналы очередного земского собрания Харьковского уезда, с 16-го по 23-е июня 1867 года. – Харьков : Университет. тип., 1867. – 250 с.
113. Журналы Сумского уездного земского собрания бывшего 25, 26, 27, 28, 29 и 30 сентября 1882 года с приложениями. – Харьков : Тип. И. М. Варшавчика, 1883. – 241 с.
114. Журналы Харьковского очередного уездного земского собрания с 25 по 29 мая 1881 года с приложениями. – Харьков : Тип. И. М. Варшавчика, 1881. – 114 с.
115. Журналы экстренного земского собрания Харьковского уезда, бывшего в феврале месяце 1872 года. – Харьков : Университет. тип., 1872. – 215 с.
116. З. Ш. О применении 979 ст. Устава гражданского судопроизводства / З. Ш. // Судеб. газ. – 1888. – 15 мая (№ 20). – С. 4.
117. За месяц : (юрид. хроника) // Журн. гражд. и уголов. права. – 1885. – Кн. 5. – С. 160–165.
118. За месяц : (юрид. хроника) // Журн. гражд. и уголов. права. – 1891. – Кн. 10. – С. 140–184.
119. Заворотько П. П. До історії законодавства про виконання судових рішень / П. П. Заворотько // Проблеми правознавства. – К., 1967. – Вип. 7. – С. 176–184.
120. Зайончковский П. А. Российское самодержавие в конце XIX столетия (политическая реакция в конце 80-х – начале 90-х годов) / П. А. Зайончковский. – М. : Мысль, 1970. – 444 с.
121. Запольский Л. Справочная книжка для чинов полиции и судебных приставов Европейской России и Сибири, приводящих в исполнение судебные решения и определения / Л. Запольский. – Острогожск : Тип. М. Ф. Азаровой, 1897.
122. Зарудный С. Гражданское уложение Итальянского королевства и русские гражданские законы : опыт сравнит. изучения системы законодательств : ч. 1–2 / С. Зарудный. – СПб. : Тип. 2 Отд. Собств. Е. И. В. Канцелярии, 1869. – 744 c.
123. Затворницкий Я. М. Публичная продажа общей движимости / Я. М. Затворницкий // Журн. М-ва юстиции. – 1909. – № 10. – С. 164–171.
124. Захаров В. В. Институт судебных приставов в дореволюционной России (1864–1917 гг.) : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / В. В. Захаров. – М., 2000. – 227 с.
125. Звягинцев А. Г. Под сенью русского орла. Российские прокуроры. Вторая половина XIX – начало XX вв. / А. Г. Звягинцев, Ю. Г. Орлов. – М. : РОССПЭН, 1996. – 427 c.
126. Зезюлина Т. А. Организационно-правовые основы становления и функционирования института судебных приставов в России (1864–1917 гг.) : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / Т. А. Зезюлина. – Владимир, 2006. – 194 с.
127. Змирлов К. П. О вызове истца к суду в срок, назначенный для явки ответчика / К. Змирлов // Журн. угол. и гражд. права. – 1882. – Кн. 2. – С. 110–128.
128. Змирлов К. П. О пересмотре правил о производстве до слушания дела / К. П. Змирлов // Журн. М-ва юстиции. – 1897. – № 5. – С. 53–106 ; № 9. – С. 41–80.
129. Иванов В. Оценка арестуемого имущества по уставу гражданского судопроизводства / В. Иванов // Журн. гражд. и уголо. права. – 1877. – Кн. 3. – С. 12–137.
130. Извлечение из Высочайших приказов по гражданскому ведомству // Журн. М-ва юстиции. – 1895. – № 9. – С. 50–126.
131. Извлечение из отчета по Харьковскому судебному округу за 1875 год. – [Харьков, 1876]. – Док. из фонда Науч.-техн. б-ки Харьк. нац. ун-та им. В. Н. Каразина.
132. Илжа-Сандомирский. К вопросу о хранении описаного имущества / Илжа-Сандомирский // Судеб. газ. – 1895. – 25 июня (№ 26). – С. 5.
133. Иловайский Д. И. Отец Петра Великого: Царь Алексей Михайлович Романов / Д. И. Иловайский. – М. : Чарли : Алгоритм, 1996. – 624 с.
134. Исаченко В. Л. Банковские долги и порядок их взыскания // Вестн. права. – 1904. – Кн. 7. – С. 121–125.
135. Исаченко В. Л. Гражданский процесс : практ. коммент. на вторую кн. Устава гражд. судопроизводства / В. Л. Исаченко. – Минск : Типо-литогр. Б. И. Соломонова,1890–1896. – Т. 1–6.
136. История государства и права СССР : учебник. – М. : Юрид. лит., 1967. – Ч. 1. – 652 с.
137. История государства и права Украинской ССР : в 3 т. – Киев : Наук. думка, 1987. – Т. 1 : История общественно-политического строя и права на Украине (с древнейших времен до Великой Октябрьской социалистической революции). – 318 с.
138. История СССР с древнейших времен до конца ХVIII в. : учебник / под ред. Б. А. Рыбакова. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : Высш. шк., 1983. – 415 с.
139. Іванов В. М. Історія держави і права України : навч. посіб. / В. М. Іванов. – К. : Атіка, 2007. – 728 с.
140. Історія держави і права України : навч. посіб. / за ред. В. Г. Гончаренко. – К. : Вентурі, 1996. – 288 с.
141. Історія держави і права України : підручник / за ред. А. С. Чайковського. – К. : Юрінком Інтер, 2006. – 512 с.
142. Історія держави і права України : підручник : у 2 т. / за ред. : В. Я. Тація, А. Й. Рогожина, В. Д. Гончаренка. – К. : Ін Юре, 2003. – Т. 1. – 656 с.
143. Історія держави і права України : підручник : у 2 т. / за ред. : В. Я. Тація, А. Й. Рогожина, В. Д. Гончаренка. – К. : Ін Юре, 2003. – Т. 2. – 580 с.
144. К вопросу о порядке обжалования действий судебных приставов // Судеб. газ. – 1889. – 26 нояб. (№ 48). – С. 4–5.
145. Казанский С. Впечатления и заметки судебного пристава / С. Казанский // Судеб. газ. – 1895. – 6 авг. (№ 32). – С. 3–4.
146. Казанцев С. М. История царской прокуратуры / С. М. Казанцев. – СПб. : Изд-во С.-Петерб. ун-та, 1993. – 216 с.
147. Казанцев С. М. Роль прокурора в гражданском процессе в дореволюционной России / С. М. Казанцев // Буржуазные реформы в России второй половины XIX века. – Воронеж, 1988. – С. 81–83.
148. Каманин И. Последние годы самоуправления Киева по Магдебургскому праву / И. Каманин // Киев. старина. – 1888. – Т. 21, апр. - июнь. – С. 140–168 ; Т. 22, июль - сент. – С. 157–195, 597–621.
149. Карабегов А. Н. Реформа Судебных уставов в связи с современным состоянием правосудия / А. Н. Карабегов. – СПб. : Тип. А. Мучника, 1889. – 212 с.
150. Карамзин Н. М. И что была тогда Россия : страницы из “Истории государства Российского” / Н. М. Карамзин. – Харьков : Прапор, 1990. – 527 с.
151. Кистяковский А. Ф. Очерк исторических сведений о своде законов, действовавших в Малороссии, под заглавием: Права, по которым судится Малороссийский народ / А. Ф. Кистяковський. – Киев : Университет. тип., 1879. – 114 с.
152. Кистяковский А. Ф. Права, по которым судится малороссийский народ, высочайшим всепресветлейшия, державнейшия великия государыни императрицы Елисавет Петровны, самодержицы всероссийския, ее императорского священнейшего величества повелением : из 3 кн. / изд. под ред. и с прил. исследования о сем Своде и о законах действовавших в Малороссии А. Ф. Кистяковского. – Киев : Унив. тип. (И. И. Завадзского), 1879. – 1065 с.
153. Ключевский В. О. Сочинения : в 8 т. / В. О. Ключевский. – М. : Изд-во соц.-экон. лит., 1959. – Т. 6 : Специальные курсы. – 516 с.
154. Кобилецький М. Магдебурське право в Україні (ХІV – перша половина ХІХ ст.): історико-правове дослідження / М. Кобилецький. – Л. : Паїс, 2008. – 405 с.
155. Ковальова С. Г. Еволюція судової системи і судочинства на українських землях Великого князівства Литовського : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / С. Г. Ковальова ; Одес. нац. юрид. акад. – О., 2004. – 196 с.
156. Кони А. Ф. Отцы и дети Судебной реформы : (к 50-летию Судеб. Уставов 1864 и 20 нояб. 1914) / А. Ф. Кони. – М. : Тип. Т-ва И. Д. Сытина, 1914. – 295 с.
157. Кони А. Ф. Очерки и воспоминания : публичные чтения, речи, статьи и заметки / А. Ф. Кони. – СПб. : Тип. А. С. Суворина, 1906. – 891 с.
158. Кононенко В. И. Мировой суд в России / В. И. Кононенко // Адвокат. – 1998. – № 3. – С. 102.
159. Кононенко В. И. Мировой суд как зеркало судебно-правовой реформы / В. И. Кононенко // Рос. юстиция. – 1998. – № 11. – С. 5–6.
160. Кононов О. В. Судебные приставы: вчера, сегодня, завтра / О. В. Кононов, Ю. Г. Кокарев // Государство и право. – 1999. – № 1. – С. 74–75.
161. Коркунов Н. М. М. А. Балугьянский : проект судебного устройства 1828 года / Н. М. Коркунов // Журн. М-ва юстиции. – 1895. – № 8. – С. 47–54.
162. Короновский П. Образовательный ценз для судебных приставов / П. Короновский // Журн. М-ва юстиции. – 1896. – № 7. – С. 202–206.
163. Коротких М. Г. Cудебная реформа 1864 года в России / М. Г. Коротких // Вопр. истории. – 1987. – № 12. – С. 20–34.
164. Коротких М. Г. Борьба в правительственных кругах по поводу принципов судебной реформы в России (1857–1859) / М. Г. Коротких // Государственный строй и политико-правовые идеи России второй половины XIX столетия. – Воронеж, 1987. – С. 5–23.
165. Коротких М. Г. Деятель судебной реформы в России С. И. Зарудный (1821–1887) / М. Г. Коротких // Изв. вузов. Правоведение. – 1986. – № 6. – С. 84–89.
166. Коротких М. Г. Освобождение и принятие «Основных положений преобразования судебной части в России» 1862 г. / М. Г. Коротких // Буржуазные реформы в России второй половины XIX века. – Воронеж, 1988. – С. 37–54.
167. Коротких М. Г. Самодержавие и судебная реформа 1864 года в России / М. Г. Коротких. – Воронеж : Изд-во Воронеж. гос. ун-та, 1989. – 184 с.
168. Коротких М. Г. Социальная сущность судебной реформы 1864 года в России : к 125-летию судебных уставов 1864 г. / М. Г. Коротких // Совет. государство и право. – 1989. – № 5. – С. 128–134.
169. Кр-ль М. Судебные пристава / М. Кр-ль // Энциклопедический словарь / изд. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон. – СПб., 1901. – Т. 31А : Статика. – Судоустройство. – С. 920.
170. Кузьменко О. В. Особенности осуществления Судебной реформы 1864 года на Юге России и ее историко-правовой опыт : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / О. В. Кузьменко. – Ростов н/Д., 2005. – 203 с.
171. Кульчицький В. С. Історія держави і права України : навч. посіб. / В. С. Кульчицький, Б. Й. Тищик. – 2-ге, допов. і переробл. – К. : Атіка, 2006. – 352 с.
172. Курицын В. М. Буржуазные реформы государственного аппарата и развитие права России в 60-80-е годы ХIХ века / В. М. Курицын. – М. : АС, 1992. – 57 с.
173. Кутафин О. Е. Первый суд : [гл. из кн."Судебная власть в России: история, документы"] / О. Е. Кутафин, В. М. Лебедев, Г. Ю. Семигин // Рос. юстиция. – 2005. – № 3. – С. 64–77.
174. Лазаревский А. М. Очерки из быта Малороссии / А. Лазаревский // Рус. архив. – 1873. – № 1. – С. 341–374.
175. Лазаревский А. М. Суды в старой Малороссии : (замечания на моногр. Д. П. Миллера “Суды земские, гродские и подкоморские в ХVIII веке”) / Ал. Лазаревский // Киев. старина. – 1898. – Т. 62, июль - сент. – С. 75–115.
176. Лазаревский А. М. Универсал гетмана Скоропадского о переводе «книг правних» на малорусский язык / Ал. Лазаревский // Киев. старина. – 1887. – Т. 17, апр. – С. 788–789.
177. Лонгинов А. Порядок исполнения судебных приговоров и постановлений о денежных штрафах / А. Лонгинов // Журн. гражд. и уголов. права. – 1877. – Кн. 3. – С. 138–157.
178. М. К. Случаи, когда решения судов остаются без исполнения / М. К. // Судеб. газ. – 1891. – 5 мая (№ 18). – С. 3.
179. Магомедов Б. М. Государственная служба судебных приставов: теоретико-правовое исследование : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.14 / Б. М. Магомедов. – Саратов, 2002. – 186 с.
180. Магомедов Б. М. Правовое положение «недельщиков» по Соборному Уложению 1649 года (из истории службы судебных приставов) / Б. М. Магомедов // Изв. вузов. Правоведение. – 2006. – № 2. – С. 173–181.
181. Малешин Д. Я. Историко-правовой анализ концептуальных положений исполнительного производства / Д. Я. Малешин // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 11. Право. – 2003. – № 4. – С. 63–81.
182. Малышев К. Курс гражданского судопроизводства / К. Малышев. – СПб. : Тип. М. М. Стасюлевича, 1874–1876. – Т. 1–3.
183. Мамонтов А. Г. Реформа предварительного следствия во второй половине XIX века в России (историко-правовое исследование) : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / А. Г. Мамонтов. – М., 1996. – 200 с.
184. Маргулис М. Г. Сергей Иванович Зарудный / М. Г. Маргулис // Тр. Одес. юрид. об-ва. – 1888. – Т. 3. – С. 296–297.
185. Мартысевич И. Д. Псковская Судная грамота: историко-юридическое исследование : учеб. пособие / И. Д. Мартысевич. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1951. – 208 с.
186. Маттель А. И. Об исполнении судебных решений / А. И. Маттель // Журн. М-ва юстиции. – 1899. – № 3. – С. 25–52.
187. Медєнцев А. Н. Копні суди в Україні ХІV–ХVI ст. / А. Н. Медєнцев // Вісн. Одес. ін-ту внутр. справ. – 2001. – № 2. – С. 141–145.
188. Медокс К. О вводе во владение / К. Медокс // Судеб. газ. – 1889. – 29 янв. (№ 5). – С. 4–5.
189. Милашевич С. По поводу исполнения судебных решений по уставам 20 ноября 1864 года / С. Милашевич // Юрид. вестн. – 1871. – Кн. 7. – С. 80–83.
190. Миллер Д. П. Очерки из истории и юридического быта старой Малороссии: суды земские, гродские и подкоморские в XVIII в. / Д. П. Миллер // Сб. Харьк. ист.-филол. о-ва. – 1896. – Т. 8. – С. 8–103.
191. Милорадович Г. А. К истории Литовского статута, как действующего законодательства в Малороссии / Г. А. Милорадович // Киев. старина. – 1896. – Т. 52, янв. – С. 11–16.
192. Михайлов О. Правові основи розвитку судової системи України до 90-х років ХІХ століття / О. Михайлов // Історія держави і права. – 2006. – № 7. – С. 24–27.
193. Мойсинович А. М. Судебная реформа 1864 г. в оценках современников и исследователей второй половины XIX – начала XX вв. : дис. ... канд. ист. наук : 07.00.02 / А. М. Мойсинович. – Ярославль, 2006. – 260 с.
194. Мордухай-Болтовский В. П. Заметки для руководства судебных приставов в их служебной деятельности / В. П. Мордухай-Болтовский. – СПб. : Типо-литогр. П. И. Шмидта, 1888. – 163 с.
195. Морозова И. Б. Исполнительное производство / И. Б. Морозова, А. М. Треушников. – М. : Городец, 2004. – 87 с.
196. Мякотин В. Архив Генерального войскового суда / В. Мякотин // Киев. старина. – 1898. – Т. 63, нояб. – С. 139–140.
197. Наряд бумаг не составляющих особого дела по переписке с разными местами и лицами. – ДАХО, ф. 381, оп. 1, спр. 107, 82 арк.
198. Наряд судебного пристава Харьковского Окружного суда Авсенева по бумагам исполненным и таким, что не требуют дальнейшего исполнения. – ДАХО, ф. 381, оп. 1, спр. 304, 94 арк.
199. Небесов М. Я. Исполнительное производство / М. Я. Небесов. – Одесса : Тип.