ГАЛИЦЬКА Дар’я Сергіївна. АДАПТАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ТРУДОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ДО ЗАКОНОДАВСТВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

Краткое описание

ГАЛИЦЬКА Дар’я Сергіївна. Назва дисертаційної роботи: "АДАПТАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ТРУДОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ДО ЗАКОНОДАВСТВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ"

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
ГАЛИЦЬКА ДАР’Я СЕРГІЇВНА
Прим. №
УДК 349.2
ДИСЕРТАЦІЯ
АДАПТАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ТРУДОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ДО ЗАКОНОДАВСТВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
12.00.05 - трудове право; право соціального забезпечення (081 - Право)
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
(підпис, ініціали та прізвище здобувача)
Науковий керівник -
доктор юридичних наук, доцент Венедіктов Сергій Валентинович
Київ - 2018

ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1 ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ У ТРУДОВОМУ ПРАВІ 13
1.1 Поняття та ознаки відповідальності у трудовому праві 13
1.2 Генезис відповідальності у трудовому праві 43
Висновки до Розділу 1 65
РОЗДІЛ 2 СУТНІСТЬ ТА ШЛЯХИ АДАПТАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ДО ЗАКОНОДАВСТВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ 67
2.1 Сутність та ознаки адаптації національного законодавства про відповідальність до законодавства Європейського Союзу 67
2.2 Особливості, роль та значення джерел права Європейського Союзу про відповідальність у трудовому праві 90
2.3 Напрями адаптації національного законодавства про відповідальність до
законодавства Європейського Союзу 109
Висновки до Розділу 2 131
РОЗДІЛ 3 ВДОСКОНАЛЕННЯ АДАПТАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВТСВА ПРО ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ДО ЗАКОНОДАВСТВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ 134
3.1 Оптимізація адаптації національного законодавства про відповідальність до законодавства Європейського Союзу 134
3.2 Зарубіжний досвід адаптації національного законодавства про
відповідальність до законодавства Європейського Союзу 153
Висновки до Розділу 3 179
ВИСНОВКИ 181
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 185
ДОДАТКИ 205
ВСТУП
Актуальність теми. В умовах становлення демократичної європейської правової держави, політично орієнтованої на Європейське співтовариство, набуває необхідності надання нового поштовху до приведення національного трудового законодавства про відповідальність у відповідність з європейськими стандартами. Так, чинне національне трудове законодавство є результатом адаптації концептуальних положень радянського законодавства до вимог процесу глобалізації і не відповідає за своїм правовим змістом прогресивним європейським нормам та стандартам.
Також для пришвидшення імплементації Угоди про Асоціацію з Європейським Союзом, в частині трудового законодавства про відповідальність, стає необхідним пошук шляхів оптимізації та удосконалення процесу здійснення адаптації національного трудового законодавства про відповідальність до законодавства Європейського Союзу.
На сьогодні якісно нові підходи до визначення правового статусу суб’єктів трудових відносин в Україні варто пов’язувати із вибором проєвропейського курсу ринкових перетворень. Відповідно до зазначеного курсу трансформацій набув актуальності перелік прав та обов’язків, що мають та виконують працівники та роботодавці у сфері трудових правовідносин, а також застосування до них відповідальності у разі невиконання своїх обов’язків або порушення трудового законодавства. Адже завдяки існуванню інституту юридичної відповідальності забезпечується стимулювання правомірної поведінки сторін трудових правовідносин. Проблематика трудоправової відповідальності - одна із центральних у науці трудового права, тому що право втрачає сенс без належного механізму забезпечення його реалізації, виконання, основною ланкою чого й виступає саме відповідальність.
Україна взяла на себе зобов’язання здійснювати відповідні кроки для підготовки національного законодавства, зокрема трудового законодавства про відповідальність, до інтеграції з іншими державами - членами ЄС. Обов’язковою передумовою вступу до ЄС та одним з етапів інтеграції є гармонізація національних правових стандартів із законодавством ЄС.
Так, адаптація національного трудового законодавства про відповідальність здійснюється з урахуванням теперішньої законодавчої бази країни, аналізу потенційного вдосконалення законодавства, а також запозичення позитивного зарубіжного досвіду здійснення адаптації національного трудового законодавства про відповідальність до вимог законодавства Європейського Союзу, зокрема директив Ради ЄС.
У зв’язку з цим перед наукою трудового права постало завдання визначити форми та способи оптимізації й удосконалення адаптації національного трудового законодавства про відповідальність до законодавства Європейського Союзу.
Питанням юридичної відповідальності, зокрема дисциплінарної та матеріальної відповідальності в трудовому праві завжди приділялася значна увага наукової спільноти. Проблеми юридичної відповідальності знайшли своє відображення в загальній теорії права в роботах С.С. Алєксєєва, Б.Т. Базилєва, С.М. Братуся, І.О. Галагана, О.С. Йоффе, В.М. Кудрявцева,
B. В. Лазарєва, І.С. Самощенка, М.С. Строговича, М.Х. Фарукшина, Р.О. Халфіної, Л.С. Явича та багатьох інших науковців. Серед вчених трудового права радянського періоду значну увагу даній проблематиці приділяли наступні: О.А. Абрамов, О.В. Абрамова, М.Г. Александров, М.Й. Бару, Е.С. Белінський, М.І. Данченка, В.І. Нікітінський,
О.І. Процевський, П.Р. Стависький, Л.О. Сироватський, Г.І. Чанишева та ін. За часів української незалежності проблеми матеріальної відповідальності в трудовому праві вивчали В.М. Андріїв, С.Я. Вавженчук, В.С. Венедіктов,
C. В. Венедіктов, С.В. Вишновецька, Л.П. Гаращенко, В.О. Голобородько,
А.С. Гоменюк, Н.Д. Гетьманцева, Ю.М. Гришина, Д.В. Журавльов, Т.А. Занфірова, І.В. Зуб, С.О. Іванов, М.І. Іншин, Д.О. Карпенко,
М.М. Клемпарський, О.Я. Копиленко, В.Л. Костюк, Є.В. Краснов, Д.Є. Кутоманов, О.Я. Лаврів, І.П. Лаврінчук, Л.І. Лазор, С.С. Лукаш,
С.М. Мартюшев, К.Ю. Мельник, Н.О. Мельничук, М.О. Міщук, Л.В. Могілевський, О.М. Обушенко, П.Д. Пилипенко, С.М. Прилипко,
В.І. Прокопенко, О.В. Пятаков, В.Г. Ротань, М.П. Стадник, Л.І. Суровська,
О.В. Тищенко, О.А. Трюхан, Н.М. Хуторян, Ф.А. Цесарський, Г.І. Чанишева, С.М. Черноус, Н.Ф. Чубоха, І.І. Шамшина, В.І. Щербина, О. М. Ярошенко та інші. Наявна кількість наукових досліджень та той факт, що до переліку зазначених авторів з кожним роком долучається все більше нових науковців свідчить про актуальність даної тематики та її дискусійний характер.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота виконана на кафедрі трудового права та права соціального забезпечення юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка в рамках бюджетних тем «Доктрина права в правовій системі України: теоретичний і практичний аспекти» (№ 11БФ042-01), яка досліджувалася на юридичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка з 1 січня 2011 р. по 31 грудня 2015 р. і «Теорія та практика адаптації України до законодавства ЄС» (№ 16БФ042-01), яка досліджується на юридичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2020 р.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є визначення змісту адаптації національного трудового законодавства про відповідальність до законодавства Європейського Союзу.
Для досягнення поставленої мети у дисертації необхідно, насамперед, виконати наступні завдання:
- визначити поняття та ознаки відповідальності у трудовому праві;
- дослідити періодизацію генезису відповідальності у трудовому
праві;
- з’ясувати сутність та особливості адаптації національного трудового законодавства про відповідальність до законодавства Європейського Союзу;
- проаналізувати роль і значення джерел права Європейського Союзу про відповідальність у трудовому праві;
- виокремити напрями адаптації національного законодавства про відповідальність до законодавства Європейського Союзу;
- охарактеризувати шляхи адаптації національного законодавства про відповідальність до законодавства Європейського Союзу;
- надати пропозиції по удосконаленню адаптації трудового законодавства про відповідальність до законодавства Європейського Союзу на основі зарубіжного досвіду.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають у сфері юридичної відповідальності.
Предметом дослідження є адаптація трудового законодавства про відповідальність до законодавства Європейського Союзу.
Методи дослідження. Методологічною основою наукового
дослідження є сукупність як загальних так і спеціальних методів пізнання адаптації національного трудового законодавства про відповідальність до законодавства ЄС.
За допомогою логіко-семантичного методу проаналізовано понятійний апарат у сфері адаптації трудового законодавства про відповідальність до законодавства Європейського Союзу (пп. 1.1, 2.1, 2.2). Історичний метод наукового дослідження застосовано для з’ясування генезису відповідальності у трудовому праві (п. 1.2). Застосування системно-структурного методу надало можливість виявити ознаки адаптації трудового законодавства про відповідальність до законодавства Європейського Союзу, охарактеризувати роль і значення джерел права Європейського Союзу про відповідальність у трудовому праві, а також проаналізувати напрями адаптації національного законодавства про відповідальність до законодавства Європейського Союзу (пп. 2.1-2.3). Порівняльно-правовий метод було застосовано при розгляді пропозицій запозичення позитивного зарубіжного досвіду адаптації трудового законодавства про відповідальність до законодавства Європейського Союзу (п. 3.2). Загальнонаукові методи аналізу та синтезу використовувалися з метою формулювання власних висновків у процесі теоретичних напрацювань різних науковців, визначенні проблем та шляхів удосконалення адаптації національного законодавства про відповідальність до законодавства Європейського Союзу (пп. 1.1, 2.1- 2.3, 3.1).
Нормативною основою роботи слугують нормативно-правові акти національного законодавства радянського та сучасного періодів, проекти законів й інших нормативних документів. У дисертаційній роботі також вивчено міжнародні та зарубіжні джерела права про відповідальність у трудовому праві.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертація є одним із перших в Україні комплексним дисертаційним дослідженням адаптації національного трудового законодавства про відповідальність до законодавства Європейського Союзу. За результатами дисертаційного дослідження сформульовано основні авторські положення, що виносяться на захист і які містять елементи наукової новизни. Г оловними з них є такі:
уперше:
- встановлено ряд проблем, пов’язаних зі здійсненням адаптації національного трудового законодавства про відповідальність до вимог законодавства ЄС, якими є: нецільове здійснення адаптації, уніфікація національної правової термінології відповідно до термінології ЄС, відсутність належного доступу громадськості до обговорення проектів нормативно-правових актів про відповідальність у трудовому праві, неоприлюднення проектів НПА у сфері трудо-правової відповідальності для наукової громадськості, недосконала робота наявного в Україні організаційно-правового механізму адаптації трудового законодавства, відсутність дієвого механізму імплементації чинних правових норм;
- комплексно наведено пропозиції запозичення досвіду зарубіжних країн у сфері відповідальності в трудовому законодавстві, серед яких є наступні: необхідно передбачити на рівні внутрішнього трудового розпорядку положення про обов’язковість обмеження в цензурі щодо оголошення про застосування дисциплінарної відповідальності до працівника, оскільки лібералізація цього положення надасть змогу зберегти ділову репутацію як працївника, так i роботодавця; розширити тлумачення поняття «внутрішній трудовий розпорядок», яке станом на сьогодні не розкриває всієї сутності цього механізму правового регулювання трудових відносин між працівником та роботодавцем; удосконалити механізм правового регулювання внутрішнього трудового розпорядку шляхом передбачення чіткого переліку можливих дисциплінарних стягнень, також підстав та механізму їх застосування; встановити обмеження розміру грошового стягнення в порядку матеріальної відповідальності працівників на законодавчому рівні, проте із можливістю регулювання цього розміру відшкодування, в порядку зменшення, колективним договором на підприємстві; перейняти досвід щодо тягаря доказування вини роботодавця в бік останнього, що означатиме презумпцію вини роботодавця; запровадити страхування матеріальної відповідальності як працівника, так і роботодавця; конкретизувати чинну правову конструкцію щодо позовної давності про відшкодування шкоди, завданої працівникам професійним захворюванням; на виконання Директиви 2009/52/ЄС необхідно створити спеціальний державний орган, який буде відповідати за захист прав нелегальних працівників в Україні, що дозволить значною мірою уникнути зловживань з боку роботодавців; прийняти Закон України «Про трудову еміграцію», яким вирішити проблему нелегальних емігрантів в Україні, забезпечивши їм належний правовий захист та передбачену законодавством ЄС відповідальність для роботодавців;
- виокремлено проблеми адаптації національного трудового законодавства про відповідальність до вимог законодавства Європейського Союзу класифіковано за критерієм етапів здійснення процесу адаптації національного трудового законодавства про відповідальність з законодавством ЄС на такі: а) етап вивчення та аналізу норм трудового права про відповідальність Європейського Союзу з метою встановлення їхньої сутності, до якого входять: проблеми визначення меж адаптації національного трудового законодавства про відповідальність; проблеми встановлення правильного змісту та суті нормативних актів ЄС; б) етап виявлення ступеня відповідності норм національного трудового законодавства про відповідальність положенням трудового законодавства ЄС: проблеми врахування особливостей української правової системи, а також соціально-економічного стану та можливостей України; проблема відсутності належного оприлюднення текстів проектів нормативно - правових актів про відповідальність в трудовому праві для доведення їх змісту до відома наукової громадськості; в) етап безпосереднього правотворчого процесу адаптації національного трудового законодавства про відповідальність: проблеми здійснення правильного перекладу
(встановлення точного змісту нормативно-правових актів ЄС); проблема удосконалення доступу громадськості до можливості впливати на сфери та конкретні трудові правовідносини про відповідальність при Координаційній раді з адаптації національного законодавства України до законодавства Європейського Союзу; проблеми врахування перспективи розвитку трудового права про відповідальність Європейського Союзу; проблеми удосконалення недосконалої юридичної техніки, що застосована до чинного трудового законодавства про відповідальність; проблеми здійснення наявного в Україні організаційно -правового механізму адаптації трудового законодавства про відповідальність до законодавства ЄС; г) етап правозастосування адаптованого трудового законодавства про відповідальність: проблеми правозастосування адаптованого трудового законодавства про відповідальність;
удосконалено:
- трактування, що заходи із встановлення відповідності
національного законодавства у сфері відповідальності суб’єктів трудових відносин правовій системі ЄС слід групувати за декількома ключовими векторами: 1) юридична відповідальність роботодавців за дії або
бездіяльність, вчинені під час дії трудового договору (а також безпосередньо перед його укладенням - у випадку допущення порушень антидискримінаційного законодавства); 2) юридична відповідальність працівників за дії або бездіяльність, вчинені під час дії трудового договору;
3) положення колективних договорів та угод як правова підстава для притягнення до відповідальності за дії/бездіяльність їх сторін: а)
регулювання питань відповідальності за трудовим договором за допомогою колективних договорів та угод; б) юридична відповідальність за порушення обов’язків суб’єкта за колективним договором чи угодою;
- перелік специфічних ознак процесу адаптації законодавства, що регулює питання відповідальності за порушення законодавства про працю, якими є наступні: 1) адаптація законодавства про трудову відповідальність потребує максимального рівня встановлення відповідності; 2) належність більшості джерел acquis communautaire у сфері трудової відповідальності до hard law; 3) охоплення досліджуваними відносинами не лише відповідальності сторін за трудовим договором, а й за колективними угодами;
дістали подальшого розвитку:
- арґументація, що особливістю правової бази ЄС у сфері трудових відносин є її формування як за участю компетентних органів Союзу, так і з залученням представників реальних учасників відповідних відносин, що багато у чому зумовлює якість і дієвість правової бази, і в кінцевому результаті додатково обґрунтовує актуальність адаптаційних процесів, що стосуються законодавства ЄС у галузі трудового права для тих держав, у яких інститут взаємодії законодавчих органів з представниками суб’єктів соціального діалогу не розвинений чи розвинений незначним чином;
- обґрунтування щодо потреби перейняття досвіду більшості країн- членів ЄС щодо застосування Директиви №2009 52/ЄС та передбачення кримінальної відповідальності юридичних осіб порушення законодавства про працю, зокрема шляхом внесення змін до пункту 1 ч. 1 ст. 963 КК України та викладення її в наступній редакції: «вчинення її уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених у статтях 172, 173, 209, 306, частинах першій і другій статті 368-3, частинах першій і другій статті 368-4, статтях 369 і 369-2 цього Кодексу».
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені в дисертації висновки і пропозиції можуть бути використані:
- у науково-дослідній сфері - для подальших загальних і спеціальних наукових досліджень, теоретичних та практичних проблем адаптації національного трудового законодавства про відповідальність до законодавства Європейського Союзу;
- у правотворчості - для розробки нових та внесення змін і доповнень у діючі нормативно-правові акти, зокрема при доопрацюванні проекту Трудового кодексу України та внесенні змін до КЗпП України;
- у правозастосовній діяльності - з метою вдосконалення практики використання положень трудового законодавства та регулювання відносин між державними інституціями, роботодавцями, працівниками та професійними спілками щодо притягнення до відповідальності і застосування трудо-правових стягнень;
- у навчальному процесі - тези, положення, висновки, пропозиції, зроблені в дисертації, можуть бути використані в ході наукових конференцій та диспутів, під час вивчення таких наукових дисциплін як «Трудове право», «Право соціального забезпечення» у вищих юридичних закладах освіти, при підготовці лекційних та семінарських занять, у науково-дослідній роботі студентів, слухачів та курсантів, у процесі підготовки робочих програм та планів, підручників, навчальної та прикладної літератури.
Особистий внесок здобувача. Дисертація виконана здобувачем самостійно, з використанням останніх досягнень теорії права та науки трудового права. Усі сформульовані в ній положення і висновки обґрунтовано на основі особистих досліджень автора. У дисертації ідеї та розробки належать автору. Усі публікації здійснені без співавторства.
Апробація результатів дисертації. Підсумки розробки проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення і висновки доповідалися дисертантом на засіданнях кафедри трудового права та права соціального забезпечення Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а також були оприлюднені на всеукраїнських та міжнародних конференціях: «Пріоритетні проблеми юридичної науки: сучасний стан та перспективи вдосконалення» (м. Київ, 18-19 червня 2015 р.), «Пріоритетні проблеми реформування системи законодавства України» (м. Київ, 23-24 липня 2015 р.), «Теорія і практика розвитку правових інститутів»: матеріали
Міжнародної науково-практичної конференції (м. Київ, 10-11 березня 2016
р.).
Публікації. Основні результати дисертації, висновки та пропозиції знайшли відображення у шести статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях України, одній статті - у науковому виданні іншої держави, а також у трьох тезах доповідей і повідомлень на науково - практичних конференціях.
Структура дисертації складається із вступу, трьох розділів, що логічно поєднані в сім підрозділів, висновків і списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 216 сторінок, обсяг основного тексту - 183 сторінки. Список використаних джерел складається із 198 найменувань і займає 20 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертаційному дослідженні здійснено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, яке полягало в тому, щоб на підставі вивчення загальновизнаних міжнародних стандартів, чинного національного й зарубіжного законодавства внести конкретні наукові рекомендації з удосконалення національного трудового законодавства про відповідальність до законодавства ЄС. За результатами дослідження сформульовано нижченаведені основні висновки.
1. Відповідальність у трудовому праві - це правовий засіб забезпечення відповідної поведінки людей в умовах трудових правовідносин, що передбачає як попередження можливих правопорушень, так і покарання за їх здійснення відповідно до чинного трудового законодавства, а також наявність усвідомлення відповідного переліку правомірних дій, які повинен виконувати кожен суб’єкт трудових відносин у рамках своїх повноважень.
2. Етапізація становлення та розвитку відповідальності у трудовому праві складається з наступних періодів: 1) середина ХІХ ст. - 1917 р. У цей історичний період українські землі входили до складу Російської імперії, а отже, повністю регулювалися імперським законодавством, у тому числі і в сфері відповідальності за порушення трудового права; 2) 1917-1945 роки - період значного покращення становища робітничого класу, причиною цього став прихід до влади більшовиків, які намагалися провести робітничу революцію і долучити до управління як підприємствами, так і державою робітниче населення країни. На цьому етапі починає розвиватися законодавство про відповідальність; 3) 1945-1971 роки - складний поствоєнний період, коли сфера трудових відносин потребувала значного реформування. Норми щодо відповідальності сторін трудових відносин широко застосовувались тільки відносно працівників і регулювалися, в основному, застарілим КЗпП 1922 року; 4) 1971 р. - сьогодення - охоплює період двох останніх десятиліть входження України до складу Радянського
Союзу та етап після набуття незалежності Україною, коли законодавство про відповідальність у трудовому праві вийшло на новий рівень розвитку.
3. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС у сфері відповідальності за порушення законодавства про працю є взаємоузгодженим, науково, практично та ідеологічно обґрунтованим процесом зміни чинного законодавства, а також створення та прийняття нових нормативно-правових актів та наступного контролю за їх належною реалізацією з метою задоволення вимог, що ставляться до членів ЄС в частині відповідності національного правового регулювання аcquis communautaire ЄС у сфері правових відносин, якими охоплюються питання застосування юридичної відповідальності за порушення законодавства у сфері праці до всіх учасників трудових відносин.
4. Джерела права, які є елементами acquis communautaire ЄС у сфері відносин щодо застосування відповідальності у трудовому праві, наділені рядом наступних унікальних особливостей: побудова acquis communautaire, що регулюють питання трудової відповідальності, у відповідності до загальної ієрархії джерел права ЄС; наявність власної системи стандартів, поєднаної із широкою імплементацією міжнародно-правових норм; специфічність процесу впровадження норм, що містяться у джерелах, у національну правозастосовну практику; особливий характер викладення норм, що стосуються правового регулювання трудової відповідальності.
5. Першим із напрямів є вдосконалення законодавства про відповідальність роботодавців за трудовим договором, оскільки саме ця категорія суб’єктів трудових правовідносин наділена максимальною кількістю обов’язків щодо створення та підтримання належних умов праці. Положення європейського законодавства, що регулюють питання трудової відповідальності роботодавців (а відтак і заходи щодо імплементації цих норм у правову систему України), спрямовані водночас на виключення юридичної відповідальності роботодавців у випадках, коли може існувати формальна невідповідність діяльності роботодавця із забезпечення умов праці вимогам законодавства, яка не спричиняє порушення прав працівників, а також на гарантування ефективної та негайної відповідальності роботодавця у випадках, коли має місце істотне порушення прав працівників. Наступний напрям адаптації правової системи полягає у реформуванні законодавства про трудову відповідальність працівників і охоплює собою заходи з ефективного розподілу обов’язків між працівниками, а також виключення зі сфери відповідальності певних видів дії чи бездіяльності, які, хоч і порушують деякі вимоги законодавства, проте спрямовані на попередження негативних наслідків неправомірних рішень роботодавця. Останній і найбільш перспективний з позиції вирішення системних проблем трудових правовідносин напрям адаптації законодавства пов’язаний із внесенням змін до правових актів у сфері регулювання колективно- договірного способу регулювання взаємних прав та обов’язків, особливо із підвищенням відповідальності за порушення, допущені в процесі укладення та виконання колективних договорів та угод.
6. Визначено, що на проблему удосконалення національного трудового законодавства про відповідальність до законодавства ЄС необхідно дивитися комплексно, а тому необхідно здійснити наступні дії: а) прийняти єдиний нормативно-правовий акт - Трудовий кодекс України, що комплексно вирішить питання існування значної кількості нормативно-правових актів, що часто по-різному регулюють одні й ті ж трудові відносини, а також усуне дублювання норм трудового законодавства про відповідальність у кількох нормативних актах; б) переглянути значну кількість нормативно-правових актів, що не відповідають сучасним реаліям та необхідності суспільства;
в) адаптувати національне трудове законодавство про відповідальність до законодавства ЄС шляхом розширення і активізації наукових досліджень з цієї проблематики та впровадження їх результатів у реальну практику;
г) здійснити дослідження науковцями правозастосовної практики Європейського суду з прав людини, що допоможе уникнути можливих недоліків юридичної техніки при здійснення адаптації національного трудового законодавства про відповідальність до вимог ЄС.
7. Варто врахувати досвід зарубіжних країн та адаптувати національне трудове законодавство про відповідальність до Директиви №2009 52/ЄС. Зокрема, потрібно доповнити Кримінальний кодекс України статтею 1721, диспозиція якої повинна бути зазначена наступним чином: «Грубе
порушення законодавства про працю юридичною особою, якщо це порушення носить тривалий або повторюваний характер, пов’язане з незаконною роботою неповнолітнього або з одночасною роботою значної кількості громадян третіх країн за їх незаконного перебування, супроводжується особливо експлуататорськими умовами праці чи скоєно роботодавцем, який, хоча і не звинувачувався у вчиненні та не засуджувався за вчинення злочину, встановленого відповідно до Рамкового Рішення 2002/629/ЮВС, але використовує працю або послуги громадянина третьої країни за його незаконного перебування, знаючи про те, що ця особа є жертвою торгівлі людьми».