ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПРАЦІ ЖІНОК В АСПЕКТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ҐЕНДЕРНОЇ РІВНОСТІ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ВЛАДИМИРА ДАЛЯ

На правах рукопису

ОМЕЛЬЧЕНКО ТЕТЯНА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 349.2: [331.23Ф055.2]

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПРАЦІ ЖІНОК В АСПЕКТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ҐЕНДЕРНОЇ РІВНОСТІ

Спеціальність 12.00.05 – трудове право;
право соціального забезпечення

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник
ЛАЗОР ЛІДІЯ ІВАНІВНА
доктор юридичних наук, професор

ЗМІСТ
ВСТУП
3
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СПЕЦІАЛЬНОГО ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТРУДА ЖІНОК 11
1.1. Становлення і розвиток правового регулювання праці жінок в аспекті впровадження ґендерної рівноправності 11
1.2. Міжнародно-правові стандарти правового регулювання праці жінок 34
1.3. Поняття, ознаки і суть ґендера і ґендерної рівності у сучасних умовах 53
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1
67
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВИЙ ПРАВОВИЙ СТАТУС ЖІНОК У СФЕРІ ПРАЦІ 71
2.1. Єдність і диференціація правового регулювання праці жінок як шлях забезпечення ґендерної рівності 71
2.2. Юридичні гарантії, встановлені для жінок як працівників з особливим трудоправовим статусом 103
2.3. Додаткові види гарантій, що надаються жінкам при визначенні режиму робочого часу і часу відпочинку 120
2.4. Шляхи вдосконалення правових засобів захисту жінок від дискримінації у трудових відносинах 144
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2 170
ВИСНОВКИ 176
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
182

ВСТУП

Актуальність теми. Конституція України проголошує пріоритет людської гідності і прав людини. Реалізація цих норм можлива тільки у демократичній правовій державі, яка рівною мірою гарантує всім своїм громадянам дотримання прав і свобод людини, розвиток людського потенціалу, незалежно від будь-яких відмінностей людей, у тому числі відмінностей за ознакою статі. Конституційні положення про рівність прав громадян мають забезпечуватися наявністю певної законодавчої бази і відповідного їй правового механізму. У державах із розвиненою демократією принцип ґендерної рівності покладений в основу реалізації соціальної політики. Цей принцип наявний і в більшості актів Міжнародної організації праці.
Дослідження принципу ґендерної рівності у сфері праці і перспектив його реалізації в аспекті забезпечення рівноправності жінок у трудових відносинах є вкрай актуальним на сьогодні, оскільки висловлює загальну світову спрямованість у цій галузі. Це шлях розвитку гуманістичних, соціальних засад у державі і реальної демократії у суспільстві.
У XX столітті у багатьох державах була проголошена рівноправність чоловіків і жінок, проте на практиці цей принцип у більшості випадків не реалізується, більше того, відбувається приховане, або непряме порушення ґендерної рівності. Формально держава декларує рівноправність чоловіків і жінок у всіх сферах діяльності, але фактично реалізація цього принципу не забезпечена. Слід зазначити, що більшість формальних норм, не забезпечених державним примусом, стосуються саме прав жінок, головними з яких є їх трудові права.
Жінки сьогодні залишаються жертвами ґендерної асиметрії. Всі негативні соціальні явища українського суспільства – безробіття, бідність, хвороби - мають сьогодні «жіноче обличчя». Найбільш характерний показник у цьому плані – рівень жіночого безробіття. Так, протягом майже двадцяти років велику частину зареєстрованих безробітних складають жінки. За даними Державної служби статистики України у 2011 році більше половини від загальної кількості безробітних складають жінки: січень – 52,98 %; грудень – 55,36 %. Роботодавці, як правило, вважають за краще звільняти жінок, проте наймати чоловіків. Тому безробітні жінки довше шукають нове місце роботи. Особливо важке становище на ринку праці у дівчат, які не мають досвіду роботи, й у жінок передпенсійного віку. У зв'язку з цим є необхідною розробка системних теоретичних підходів до правового регулювання праці жінок з метою забезпечення реальної ґендерної рівності на ринку праці.
Окремим аспектам правового забезпечення ґендерної рівності жінок у сфері праці приділяли увагу у своїх наукових працях такі вчені, як М.Й. Бару, Н.Б. Болотіна, В.С. Венедіктов, В.М. Венедіктова, І.А. Вєтухова, В.В. Жернаков, Ю.Ю. Івчук, М.І. Іншин, Г.А. Капліна, І.Я. Кисельов, Т.А. Коляда, Л.В. Котова, В.В. Лазор, Л.І. Лазор, Р.З. Лівшиць‚ А.М. Лушніков, М.В. Лушнікова, Ю.П. Орловський, Н.А. Плахотіна, С.М. Прилипко, В.І. Прокопенко, О.І. Процевський, В.Г. Ротань, В.М. Скобєлкін, О.В. Смирнов, Л.А. Сироватська, В.Н. Толкунова, Н.М. Хуторян, Г.І. Чанишева, І.І. Шамшина, О.М. Ярошенко та ін. Проте, не дивлячись на значні наукові досягнення названих вчених, комплексне дослідження правового регулювання праці жінок в аспекті забезпечення ґендерної рівності у вітчизняній науці трудового права на сьогодні відсутнє, багато питань у цій сфері залишаються дискусійними. Все вищезазначене й зумовило вибір теми дисертаційного дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана на кафедрі правознавства Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля відповідно до комплексної цільової програми університету і кафедри: «Актуальні проблеми розвитку українського законодавства на сучасному етапі». Тема роботи узгоджується з планами наукових досліджень кафедри правознавства Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля.
Мета і завдання дослідження. Основною метою дисертаційної роботи є формування нового підходу до правового регулювання праці жінок в аспекті забезпечення ґендерної рівності, розробка пропозицій з удосконалення трудового законодавства, що закріплює особливий трудоправовий статус жінок в умовах подальшого розвитку ринкової економіки в Україні.
Для досягнення мети дисертаційної роботи ставляться такі дослідницькі завдання:
- виділити етапи становлення і розвитку правового регулювання праці жінок в аспекті впровадження ґендерної рівноправності;
- сформулювати дефініції понять: «ґендер», «ґендер у трудовому праві», «дискримінація» і виявити їх характерні ознаки;
- провести періодизацію розвитку міжнародно-правових стандартів правового регулювання праці жінок в аспекті забезпечення ґендерної рівності;
- розкрити характерні риси спеціального правового регулювання праці жінок в аспекті досягнення ґендерної рівності в Україні і зарубіжних країнах;
- визначити чинники, покладені в основу диференціації правового регулювання праці жінок;
- обґрунтувати доцільність правового виділення соціальної ролі не тільки жінок, але й інших осіб, які беруть участь у вихованні дітей як особливого чинника диференціації правового регулювання праці з метою досягнення фактичної ґендерної рівності у трудових відносинах;
- надати доводи на користь необхідності формування і розвитку інституту трудового права, що відображає принцип рівності прав і можливостей працівників і побудований на підставі ґендерної рівності, – «Особливості праці жінок і працівників із сімейними обов'язками»;
- розробити нові підходи до надання юридичних гарантій працюючим жінкам, жінкам у зв'язку з вагітністю і пологами, іншим членам сім'ї у зв'язку з наявністю дітей і виконанням сімейних обов'язків у трудовому законодавстві України;
- обґрунтувати доцільність застосування нетипових форм зайнятості для жінок, що надають реальну можливість ефективно поєднувати трудові і сімейні обов'язки і тим самим сприяють досягненню ґендерної рівності;
- обґрунтувати необхідність законодавчого закріплення особливої відповідальності роботодавця за порушення і незабезпечення трудових прав жінок;
- виявити прогалини у трудовому законодавстві України у регулюванні особливого трудоправового статусу жінок як суб'єктів трудового права і визначити шляхи їх усунення;
- запропонувати напрями вдосконалення правових засобів захисту жінок від дискримінації у трудових відносинах.
Об'єктом дослідження виступають суспільні відносини, що виникають у сфері регулювання праці жінок.
Предметом дослідження є сукупність правових норм національного і зарубіжного законодавства, що регулюють працю жінок в аспекті забезпечення ґендерної рівності.
Методи дослідження. Для вирішення поставлених у дисертаційному дослідженні завдань використовувалися методи як загальнонаукового, так і спеціально-юридичного характеру. Методологічною основою дослідження став діалектичний метод пізнання соціально-правових явищ. За допомогою історико-правового методу проаналізований генезис правової доктрини і розвиток законодавчої регламентації праці жінок в аспекті впровадження ґендерної рівноправності (підрозділ 1.1., 1.2.). Використання системно-структурного методу сприяло розкриттю змісту юридичних гарантій працюючих жінок (підрозділи 2.2., 2.3.). Порівняльно-правовий метод використовувався при зіставленні норм, що регулюють особливий трудоправовий статус жінок в Україні з аналогічними нормами законодавства зарубіжних країн (підрозділи 1.1., 2.1.), а також з нормами проекту Трудового кодексу України (підрозділи 2.1., 2.2., 2.3.). Формально-логічний і дедуктивний методи застосовувалися для визначення змісту і формулювання дефініцій правових категорій (підрозділи 1.3., 2.3., 2.4.). Статистичний метод використовувався для формування даних щодо рівня жіночого безробіття (підрозділ 1.1., 2.4.).
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертація є одним із перших у вітчизняній науці трудового права самостійним, завершеним комплексним науковим дослідженням теоретичних і практичних проблем правового регулювання праці жінок з позицій досягнення ґендерної рівності у трудових відносинах, в якій сформульовані концептуальні засади правового регулювання праці жінок в аспекті забезпечення ґендерної рівності й обґрунтовані пропозиції з вдосконалення трудового законодавства у цій сфері.
На захист виносяться основні нижченаведені нові наукові висновки і положення:
Уперше:
- доведено, що категорія «ґендер» відображає у своїй суті складний соціокультурний і правовий процес побудови відносин між чоловіками і жінками, що виявляється у всіх сферах суспільного життя. Обґрунтована необхідність законодавчого визнання нової правової категорії «ґендер» і відображення її дефініції у Законі України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків»;
- обґрунтовано, що з погляду трудового права ґендер – це процес, що включає суспільний розподіл праці між чоловіками і жінками, тягне їх нерівний правовий статус, що виражається у вигляді дискримінації (позитивної і негативної) за ознакою статі на ринку праці і нерівних трудових правах чоловіків і жінок. Доведена необхідність закріплення у новому Трудовому кодексі України термінологічної конструкції поняття «ґендер»;
- запропоновано закріпити як правові засоби захисту працюючих жінок адресні правові гарантії дотримання їх трудових прав.
Удосконалено:
- періодизацію розвитку правового регулювання праці жінок в аспекті розвитку принципу ґендерної рівності: І етап (1885–1917рр.) – зародження засад правового регулювання праці жінок; ІІ етап (1917–1922рр.) – створення системи додаткових пільг працюючим жінкам і закріплення юридичної рівності жінок у сфері праці; ІІІ етап (1922–1936рр.) – створення системи спеціальних норм з регулювання праці жінок, закріплення їх особливого трудоправового статусу; IV етап (1936–1977рр.) – конституційне визнання рівності чоловіків і жінок, виділення у системі трудового законодавства самостійного інституту «Праця жінок»; V етап (1977–1990рр.) – формальне ставлення до ідеї рівності між статями, відсутність правового механізму забезпечення ґендерної рівності; VI етап (1990р. – до сьогодні) – адаптація трудового законодавства до нових економічних умов, накопичення позитивного досвіду у здійсненні ґендерної політики;
- правовий підхід до класифікації чинників, покладених в основу диференціації правового регулювання праці жінок; з метою забезпечення ґендерної рівності запропоновано в якості особливого чинника диференціації трудового законодавства виділити соціальні ролі не тільки жінок, але й інших осіб, які беруть участь у вихованні дітей;
- концептуальні засади надання додаткових гарантій жінкам як працівникам, які мають особливий трудоправовий статус, при визначенні режиму робочого часу і часу відпочинку.
Дістали подальшого розвитку:
- вдосконалення правових засобів захисту жінок від дискримінації у трудових відносинах, до яких віднесені привілеї, пільги, обмеження, гарантії, і розроблені пропозиції щодо їх правового регулювання; виділені рівні правових засобів;
- аргументи на користь посилення відповідальності роботодавця за порушення трудових прав жінок, зокрема: за дискримінацію жінок при прийнятті на роботу, встановленні і зміні умов праці, при моббінгу і сексуальних домаганнях на робочому місці, за дискримінацію, пов'язану з репродуктивною функцією жінки.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що викладені у дисертації положення можуть бути використані:
а) у науково-дослідній роботі – з метою подальшого дослідження теоретичних і практичних проблем правового регулювання праці жінок в аспекті забезпечення ґендерної рівності;
б) у правотворчості – при доопрацюванні проекту Трудового кодексу України, при внесенні змін і доповнень до чинного трудового законодавства;
в) у правозастосовчій діяльності – при вирішенні питань, що стосуються правового захисту прав жінок в аспекті забезпечення ґендерної рівності у діяльності органів державної виконавчої влади, судів, професійних спілок, роботодавців;
г) у навчально-методичній роботі – у процесі вивчення навчальних дисциплін «Трудове право України», «Правове регулювання праці в ринкових відносинах», при підготовці підручників, навчальних посібників, текстів лекцій, а також при проведенні семінарських занять зі студентами і написанні ними рефератів, курсових і дипломних робіт.
Апробація результатів дисертації. Дисертація обговорювалася на кафедрі правознавства Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. Висновки, одержані узагальнення і пропозиції були оприлюднені на наукових і науково-практичних конференціях: «Ґендерні відносини в Україні у контексті світового досвіду: історико-правовий аспект» (м.Луганськ, 2007р.); «Правові засоби забезпечення та захисту прав людини: вітчизняний та зарубіжний досвід» (м.Луганськ, 2010р.); «Актуальні питання сучасних державотворчих та правотворчих процесів» (м.Запоріжжя, 2010р.); «Сучасне міжнародне та вітчизняне право як регулятор суспільних відносин» (м. Одеса, 2010р.); «Перспективи та пріоритети розвитку юридичної науки» (м.Запоріжжя, 2010р.); «Правові засоби забезпечення та захисту прав людини: вітчизняний та зарубіжний досвід» (м.Луганськ, 2011р.); «Правові засади працевлаштування та зайнятості населення в умовах ринкової економіки» (м.Севастополь, 2011р.); «Шлях суверенної держави: 20-річчя проголошення незалежності України» (м.Луганськ, 2011р.).
Результати роботи використовуються у навчальному процесі при викладанні навчальних дисциплін «Трудове право», «Правове регулювання праці в ринкових відносинах» на кафедрі правознавства Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, а також при виконанні студентами науково-дослідних робіт.
Публікації. Основні положення дисертаційної роботи викладені у 7 наукових статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях, і тезах виступів на 7 наукових конференціях.
Структура роботи. Структура дисертації обумовлена цілями і завданнями дослідження. Робота складається зі вступу, двох розділів, що об'єднують 7 підрозділів, висновків, списку використаної літератури (245 найменувань). Повний обсяг роботи складає 205 сторінок, з них основного тексту – 181 сторінка.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Як найбільш значущі висновки на підставі проведеного дисертаційного дослідження можуть бути виділені такі положення:
1. У законодавчому порядку необхідно забезпечити чіткість понятійних категорій, що використовуються при регулюванні праці жінок в аспекті забезпечення ґендерної рівності у сучасних умовах. З цією метою як основоположне поняття, що відображає складний соціокультурний і правовий процес побудови відносин між чоловіками і жінками, у тому числі й у сфері праці, у новому Трудовому кодексі слід закріпити поняття «ґендер» у його трудоправовому значенні.
З позиції трудового права виділені соціальний і правовий аспекти поняття «ґендер» і запропоноване таке його визначення: «Ґендер – це процес, що включає суспільний розподіл праці між чоловіками і жінками, тягне їх нерівний правовий статус, що виражається у вигляді (позитивної і негативної) дискримінації за ознакою статі на ринку праці і нерівних правах чоловіків і жінок, закріплених у трудовому законодавстві». Запропоновано проект Трудового кодексу України доповнити термінологічною конструкцією поняття ґендера у запропонованій авторській редакції.
2. Трудовий кодекс України як джерело трудового права має стати кодифікованим нормативним актом, в якому будуть закріплені основоположні норми щодо правового регулювання питань ґендерної рівності. При цьому концептуальною основою такого регулювання має бути таке: при вирішенні питань досягнення реальної ґендерної рівності у сучасних умовах і чоловіки, і суспільство у цілому мають прийняти на себе одночасно з жінкою обов'язки з догляду і виховання дітей. Окрім цього, необхідно знайти способи і засоби компенсації роботодавцям незручностей, пов'язаних із застосуванням жіночої праці.
3. Сьогодні пріоритетними напрямами забезпечення ґендерної рівності у сфері праці є: а) активне застосування двох основоположних конвенцій МОП про рівноправність і недискримінацію - № 100 «Про рівну винагороду чоловіків і жінок за працю рівної цінності» 1951р. і № 111 «Про дискримінацію у галузі праці і занять» 1958р.; б) активне впровадження нового підходу до досягнення рівноправності жінок і чоловіків, реалізація якого спрямована на те, щоб надати трудові, сімейні пільги і гарантії як жінкам, так і чоловікам; залучити чоловіків до виконання сімейних обов'язків і виховання дітей; в) зміцнення міжнародної співпраці з основними організаціями і структурами, діяльність яких спрямована на забезпечення рівноправності у сфері праці. Такий підхід має безпосередньо використовуватися вітчизняним законодавцем при доопрацюванні проекту нового Трудового кодексу України з метою забезпечення ґендерної рівності у трудових відносинах.
4. З метою подальшого розвитку єдності і диференціації трудового права і зважаючи на сучасні реалії суспільних відносин, вважаємо, що диференціація правового регулювання праці жінок в аспекті забезпечення ґендерної рівності має відбуватися з урахуванням таких чинників: а) фізіологічні особливості жіночого організму; б) дітородна функція жіночого організму і материнство; в) соціальна роль жінок і інших осіб, які беруть участь у догляді і вихованні дитини. З огляду на сказане, з погляду сфери дії доцільно виділяти загальні, захисні і соціальні підстави диференціації норм трудового права, що регулюють працю жінок. Відображення цього правового походу у сучасному трудовому законодавстві України спрямоване на досягнення реальної ґендерної рівності у трудових відносинах.
5. Для забезпечення однозначності і чіткості правового регулювання праці жінок в аспекті забезпечення ґендерної рівності запропоновано виділити окремий інститут трудового права – «Особливості праці жінок і працівників із сімейними обов'язками», який об'єднає правові норми, що виникли внаслідок диференціації трудового законодавства на підставі захисних і соціальних чинників; цей інститут має знайти відображення у новому Трудовому кодексі України. Такий правовий підхід сприятиме згладжуванню ґендерної нерівності у трудових правовідносинах, яка виникла внаслідок домінуючої ролі жінки у виконанні сімейних і виховних обов'язків, що історично склалася і підтримується чинним трудовим законодавством.
6. У сучасних ринкових умовах ґендерний аспект правового регулювання трудових відносин має зміщуватися від заборонно-імперативного регулювання до дозвільно-диспозитивного, внаслідок чого право на прийняття рішення про використання юридичних гарантій має бути надане безпосередньо працюючій жінці. При цьому необхідно зберегти імперативний характер спеціальних правових норм, наявність яких обумовлена захисними підставами диференціації трудового законодавства з регулювання праці жінок. Такий правовий підхід повною мірою відповідатиме міжнародним тенденціям у сфері забезпечення ґендерної рівності у трудових відносинах, а також забезпечуватиме соціально-охоронну спрямованість політики нашої держави відносно материнства і дитинства.
7. Цільове призначення юридичних гарантій, встановлених трудовим законодавством для жінок, полягає у забезпеченні якнайповнішого здійснення працюючими жінками трудових прав і сприяння ґендерній рівності. Система юридичних гарантій покликана знизити і, врешті решт, виключити численні випадки порушення трудових прав жінок, ігнорування їх законних інтересів. Гарантії, що надаються жінкам, мають подвійну спрямованість. З одного боку, вони забезпечують рівність і заборону дискримінації, а з іншого – надають жінкам додаткові пільги і переваги у трудових правовідносинах. У трудовому законодавстві України мають бути чітко виділені спеціальні гарантії, спрямовані на охорону праці жінок, якими має бути передбачена, по-перше, охорона праці всіх працюючих жінок, по-друге – охорона праці жінок у зв'язку з їх дітородною функцією і материнством.
8. При реформуванні трудового законодавства має бути збережена дія норми, передбаченої ч.1 статті 174 КЗпП України, що забороняє використання праці жінок на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, а також чинного Єдиного списку заборонених для жінок робіт. Цей правовий підхід заснований на тому, що протипоказаність багатьох шкідливих і важких робіт визначена авторитетними науковими установами навіть на міжнародному рівні і відповідає соціально-охоронній спрямованості політики нашої держави. Крім того, слід розробити особливий перелік легких і достатньо оплачуваних робіт, на яких рекомендується застосовувати переважно працю жінок, передбачивши при цьому правові стимули для роботодавців.
9. Обмеження праці жінок у нічний час є важливим засобом охорони праці жінок, зважаючи на фізіологічні особливості жіночого організму і соціальну функцію, яку жінка виконує у сім'ї. Проте, зважаючи на реалії ринкових відносин, вважаємо за доцільне закріплення правової норми, що дозволить жінці за власним бажанням, зафіксованим у письмовій формі, працювати у нічний час. При цьому за таку роботу має бути передбачена підвищена оплата праці.
10. Забезпеченню ґендерної рівності у трудових відносинах сприяє застосування нетипових форм зайнятості, таких як: неповний робочий час, гнучкий режим робочого часу, робота вдома. Застосування вказаних режимів дозволяє жінці повною мірою виконувати трудові функції й ефективно поєднувати їх з сімейними обов'язками і вихованням дітей. З огляду на це необхідно законодавчо закріпити дефініції вказаних форм зайнятості, виділивши їх характерні ознаки, і розробити механізм для розширеного їх застосування у сучасних ринкових умовах.
11. Об'єктивні особливості трудової діяльності жінок обумовлюють доцільність встановлення додаткової гарантії для самотніх матерів у вигляді надання оплачуваної відпустки з вагітності і пологів більшої тривалості, ніж у загальному випадку, на один календарний місяць. Тому необхідно доповнити ч.1 ст. 193 проекту Трудового кодексу України пунктом 4, виклавши його у такій редакції: «4) самотнім матерям – 86 календарних днів (100 календарних днів – у разі народження двох і більше дітей й у разі ускладнених пологів), починаючи з дня пологів». Цей захід не є дискримінаційним, оскільки його використання носить, як правило, разовий характер і не перешкоджатиме досягненню ґендерної рівності у трудових відносинах.
12. Сучасна система правового захисту працюючих жінок потребує реформування, яке необхідно здійснювати на підставі врахування неоднорідності такої загальної категорії як «жінка-працівниця». У зв'язку з цим запропоновано вводити адресні пільги, призначені не для жінок взагалі, а для конкретних груп жінок, що виділяються з урахуванням віку, репродуктивної функції організму, сімейного стану тощо. Такі групи володіють своїм трудоправовим статусом, а їх правосуб'єктність повинна мати особливі, властиві тільки цій групі осіб, юридичні гарантії.
13. Досягнення реальної ґендерної рівності у трудових відносинах на сучасному етапі обумовлює необхідність встановлення у трудовому законодавстві привілеїв, спрямованих на усунення фактичного дисбалансу, що існує між можливостями чоловіків і жінок у реалізації трудових прав. Наявність таких привілеїв є одним із засобів правового захисту жінок у сфері праці і не може розглядатися як дискримінаційна норма, а буде лише сприяти фактичній реалізації жінками своїх трудових прав нарівні з чоловіками. Пропонуємо закріпити у проекті ТК України нормативне визначення поняття «привілей». «Привілей у трудовому праві – це особливі права або вилучення із загальних правил, обов'язків, спрямовані на забезпечення фактичної рівності для окремих категорій суб'єктів трудового права».
14. Необхідність вдосконалення і впорядкування правових засобів, спрямованих на забезпечення ґендерної рівності і подолання дискримінації у сфері трудового права, зумовила доцільність виділення таких його рівнів, а саме:
1) міжнародний рівень;
2) національний рівень, що знаходить своє відображення: а) на рівні Основного закону (норми прямої дії); б) на рівні загального закону (Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків»); в) на рівні галузевого нормативного кодифікованого акта (чинний КЗпП або майбутній Трудовий кодекс України); г) на рівні галузевих законів; д) на рівні локальних нормативних актів.
15. Основні напрями подолання дискримінації жінок на ринку праці мають бути відбиті у вітчизняному трудовому законодавстві у процесі його реформування, для чого слід: а) розвивати і застосовувати кодифіковане законодавство, спрямоване на забезпечення рівності чоловіків і жінок при прийомі на роботу, при встановленні умов праці; б) у новому ТК України необхідно закріпити норми, спрямовані на посилення відповідальності роботодавця за дискримінацію жінок при прийняті на роботу, встановленні і зміні умов праці, за дискримінацію, пов'язану з репродуктивними функціями жінки; в) вдосконалити норми трудового законодавства з надання соціальних відпусток по догляду за дитиною на підставі забезпечення ґендерного балансу з цього питання; г) у новому ТК України закріпити норми, що прямо забороняють сексуальні домагання на робочому місці та встановлюють заходи відповідальності за порушення у цій сфері.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Данченко Н.И. Правовая охрана труда женщин в СССР / Н.И. Данченко. – Киев: Наук. думка, 1985. – 154 с.
2. Толкунова В.Н. Право женщин на труд в СССР / В.Н. Толкунова. – М.: Юрид. лит., 1980. – 208 с.
3. Прокопенко В.І. Трудове право України: підручник / В.І. Прокопенко. – Х.: Фірма Консум, 1998. – 480 с.
4. Киселев И.Я. Трудовое право России и зарубежных стран. Международные нормы труда / И.Я. Киселев. – М.: Изд-во Эксмо, 2006. – 608 с.
5. Киселев И.Я. Трудовое право России. Историко-правовое исследование. Учебное пособие / И.Я. Киселев. – М.: Издательство НОРМА (Издательская группа НОРМА-ИНФРА), 2001. – 384 с.
6. Устав о промышленном труде с правилами и разъяснениями / Сост. Громан В.В., 1915; Свод законов Росс. Имп. Т. ХІ. Ч. 2. СПб., 1913.
7. Адриановская Т.Л. Современные проблемы правовой защиты женщин в сфере трудовых отношений: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 / Т.Л. Адриановская. – СПб., 2005. – 195 с.
8. Иванкина Т.В. Права трудящихся женщин / Т. В. Иванкина. – Л.: Лениздат, 1990. – 171 с.
9. Поленина С. Развитие института прав женщин во взаимодействии международного и национального права / С. Поленина // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.owl.ru/library/021t.htm
10. Конституція Української народної республіки (Статут про державний устрій, права і вільності УНР): від 29 квіт. 1918 р. // Історія української конституції / Українська Правова фундація; упоряд. А.Г. Слюсаренко, В.М. Томенко. – К.: Право, 1997. – 464 с.
11. Иванов С.А. Российское трудовое право: история и современность / С.А. Иванов // Государство и право. – 1999. – № 5. – С.35-42.
12. Кодекс Законов о Труде УССР 1922 года // Собрание Узаконений и Распоряжений Рабочего и Крестьянского правительства УССР. – 1922. – №52. – Ст.751.
13. Кодекс Законов о Труде РСФСР 1922 года // Собрание Узаконений и Распоряжений Рабочего и Крестьянского правительства РСФСР. – 1922. – № 70. – Ст. 903. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.hist.msu.ru /Labour/Law/kodex_22.htm
14. Список особо вредных работ, к которым не допускаются женщины: Утвержден Постановлением Народного Комиссариата Труда СССР № 53/325 от 24 февраля 1925г. // Известия УП НКТ. – 1925. – № 20.
15. Об условиях труда на сезонных работах: Постановление ЦИК и РНК СССР от 4 июня 1926 г. // Известия ЦИК. – 1926. – № 135.
16. О запрещении женского труда на особо тяжелых и вредных работах и профессиях: Постановление НКТ СССР от 17 мая 1930 г. № 177 // Известия НКТ СССР. – 1930. – № 17-18.
17. Конституції і конституційні акти України. Історія і сучасність: До 10-ї річниці незалежності України: Збірник / Під. ред. Шемшученко Ю.С. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2001. – 400 с.
18. Клименкова Т.А. Женщина как феномен культуры. Взгляд из России / Т.А. Клименкова. – М., 1996. – 154 с.
19. Об утверждении Основ законодавства Союза ССР и союзных республик о труде: Закон Верховного Совета СССР от 15.07.1970 г. // Ведомости Верховного Совета СССР. – 1970. – №29. – Ст.265.
20. Кодекс законів про працю України: науково-практичний коментар / В.І. Прокопенко, З.Я. Козак, Л.О. Кузнєцова та ін. − Х.: Консум, 2003. – 832 с.
21. Конституция (Основной Закон) Украинской Советской Социалистической республики. принятая на внеочередной седьмой сессии Верховного Совета УкрСССР девятого созыва 20 апреля 1978 г. // Известия Советов нар. депутатов СССР. – 1985. – № 11. – С. 97-145.
22. Головченко В. Права жінок в Україні: під кутом зору міжнародно-правових стандартів / В. Головченко // Право України. – 1999. – № 7. – С. 38-41.
23. Руднєва О.М. Ґендерна рівність у праві України. Дисертація на здобуття... канд. юрид. наук / О.М. Руднєва. – Харків, 2002. – 162с.
24. Конституція України: від 28.06.1996 р. // Відомості Верхової Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
25. Осовий Г. Роль профспілок у захисті трудових прав і соціальних інтересів жінок / Г. Осовий // Сучасні проблеми жінок на ринку праці та шляхи їх вирішення: Збірник наукових праць / Під. ред В.І. Довженко. – К., 1998. – 308 с.
26. Про зайнятість населення: Закон України від 1 березня 1991 р. // Відомості Верхової Ради України. – 1991. – № 14. – Ст. 170.
27. Про оплату праці: Закон України від 24 березня 1995р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – №17. – Ст. 121.
28. Про охорону праці: Закон України від 14 жовтня 1992р. // Відомості Верховної Ради. – 1992. – № 49. – Ст. 668.
29. Власенко Н.С., Виноградова Л.Д., Калачова І.В. Ґендерна статистика для моніторингу досягнення рівності жінок і чоловіків. – К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2000. – 54с.
30. Кількість зареєстрованих безробітних за статтю та місцем проживання у 2011 році. Держкомстат України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2011/rp/sz_br/sz_br_u/kzbr_ m_u2011.htm.
31. Статистические данные. Держкомстат України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // www.sju.org.ua/index.php?option=com_content&task= view&id=165& Itemid=53.
32. Основы законодательства Украины об охране здоровья от 19.11.1992 г. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 4. – Ст. 19.
33. Сімейний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 21-22. – Ст.135.
34. Декларація про загальні принципи державної політики щодо сімُ ї та жінок: Прийнята постановою Верховної Ради України від 5 березня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 17. – Ст.129.
35. Про підвищення соціального статусу жінок в Україні: Указ Президента України № 283 від 25.04.2001р. // Урядовий кур'єр. – 2001. – № 78.
36. Національний план дій щодо поліпшення становища жінок та сприяння впровадженню гендерної рівності у суспільстві на 2001-2005 роки: Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2001 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: // http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show /479-2001-п
37. Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків: Закон України від 8 вересня 2005 року // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 52. – Ст.561.
38. Про вдосконалення роботи центральних і місцевих органів виконавчої влади з забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків: Указ Президента України від 26.07.2005 // Офіційний вісник України. – 2005. – № 30. – Ст. 1791.
39. Про підготовку і проведення Року гендерної рівності: Постанова Кабінету Міністрів України № 741 від 16.05.2007р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/KP070741.html
40. Про консультативно-дорадчі органи з питань сім’ї, гендерної рівності, демографічного розвитку і протидії торгівлі людьми: Постанова Кабінету Міністрів України № 1087 від 05.09.2007 // Офіційний вісник України. – 2007. – № 67. – Ст. 2574.
41. Про Рекомендації парламентських слухань на тему: «Рівні права і рівні можливості в Україні: реалії і перспективи: Постанова Верховної Ради України № 1241-V від 27.06.2007 // Відомості Верховної Ради України. – 2007. – № 45. – Ст. 522.
42. Legislation on Gender Equality in Ukraine. – OSCE PCU (unofficial translation from Ukraine), 2007. – 112 p.
43. Державна програма з утвердження ґендерної рівності в Україні на період до 2010 року: за станом на 19 січня 2007 р. // Офіційний вісник України. – 2007. – №1. – С.91.
44. Пазенюк А. Щодо питання про дискримінацію жінок у трудовій сфері / А. Пазенюк // Право України. – 2009. – №4. – С. 147-151.
45. Про Засади державної політики України в галузі прав людини: Затв. постановою Верховної Ради України № 757-XIV від 17 червня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 36. – Ст. 303.
46. Киселев И.Я. Сравнительное международное трудовое право: учеб. для вузов / И.Я. Киселев; Моск. высш. шк. соц. и экон. наук Акад. нар. хоз-ва при правительстве Рос. Федерации. – М.: Дело, 1999. – 728 с.
47. Бойко М. Д. Порівняльне трудове право: Навчальний посібник / М. Д. Бойко. – К.: Атіка, 2007. – 384 с.
48. Богатыренко З.С. Международные трудовые нормы – составная часть правовой системы Российской Федерации / З.С. Богатыренко // Трудовое право. – 1999. – № 1. – С.10-22.
49. Тихомиров Ю.А. Курс сравнительного правоведения / Ю.А. Тихомиров. – М.: Норма, 1996. – 427 с.
50. Чанишева Г.І. Вплив міжнародних трудових норм на розвиток трудового права України / Г.І. Чанишева // Підприємництво, господарство і право. – 2001. – № 5. – С. 67-70.
51. Жернаков В. Міжнародний аспект правового регулювання соціально-трудових відносин / В. Жернаков // Право України. – 2001. – № 4. – С. 59-61.
52. Жоравович Д. Вплив міжнародних норм про працю на вітчизняне трудове право / Д. Жоравович // Право України. – 2001. – № 3. – С. 69-71.
53. Поленина С.В. Права женщин в системе прав человека:
Международный и национальный аспект / С.В. Поленина. – М.: ХПИ "ЭСЛАН", 2000. – 212 с.
54. Аметистов Э.И. Международное право и труд / Э.И. Аметистов. – М.: Международные отношения,1982. – 272 c.
55. Вєтухова І.А. До питання рівних прав жінок та осіб із сімейними обов’язками в трудових правовідносинах / І.А. Вєтухова // Трудове право України в контексті європейської інтеграції: матеріали науково-практичної конференції, м. Харків, 25-27 травня 2006 р. – Харків: Українська асоціація фахівців трудового права, 2006. – С.135-140.
56. Лазор Л.І. Основні тенденції розвитку захисту соціальних прав людини в умовах глобалізації / Л.І. Лазор // Правові засоби забезпечення та захисту прав людини: вітчизняний та зарубіжний досвід: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції науковців, викладачів, аспірантів, студентів. Книга 2. м. Луганськ, 21-22 квітня 2011р./ за ред. проф. Л.І. Лазор. – Луганськ, 2011. – С. 6-10.
57. Устав Организации Объединённых Наций. Устав Международного Суда : міжнар. док. вiд 26.06.1945: ред. вiд 16.09.2005 // Законодавство України [Електронний ресурс] / Верхов. Рада України. – Електроні текст. дані. – К. : Упр. комп'ютериз. систем Апарату Верхов. Ради України, 1996-2009. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_010
58. Всеобщая декларация прав человека: межд. док. от 10.12.1948г. // Законодавство України [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Електроні текст. дані. – К.: Упр. комп'ютериз. систем Апарату Верхов. Ради України, 1996-2009. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_015.
59. Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права: міжнар. док. вiд 16.12.1966: ред. вiд 19.10.1973 // Законодавство України [Електронний ресурс] / Верхов. Рада України. – Електроні текст. дані. – К.: Упр. комп'ютериз. систем Апарату Верхов. Ради України, 1996-2009. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_042.
60. Европейская социальная хартия, принятая 18 октября 1961г. // Законодавство України [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Електроні текст. дані. – Режим доступу: //http://zakon3.rada.gov.ua/laws /show/994_300
61. Конвенция МОТ № 100 «О равном вознаграждении мужчин и женщин за труд равной ценности» // Законодавство України [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Електроні текст. дані. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_002
62. Словарь гендерных терминов / под. ред А.А. Денисовой. – М.: Информация – ХХI век, 2002. – 189 с.
63. По матеріалам сайту УНІАН [Електронний ресурс] - Режим доступу //http://www.unian.net/rus/news/news-203973.html
64. Капліна Г.А. Ґендерна диференціація оплати праці / Г.А. Капліна // Актуальні проблеми права: теорія и практика. Збірник наукових праць. – Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля. – 2007. – № 10. – С. 67-75.
65. Поленина С. Международно-правовая защита прав женщин: принцип универсальности и культурного разнообразия / С. Поленина // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.owl.ru/library/024t.htm
66. Конвенция МОТ № 111 «О дискриминации в области труда и занятий» (редакция от 24 червня 1975 г.) // Законодавство України [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Електроні текст. дані. – Режим доступу:: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_161
67. Декларація ООН «Про ліквідацію дискримінації щодо жінок» від 13.11.1967 р. // Права людини: основні міжнародно-правові документи. – К.: Наукова думка, 1989. – 211с.
68. Конвенции МОТ № 103 «Об охране материнства» // Законодавство України [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Електроні текст. дані. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_122
69. Конвенція ООН «Про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок» від 18 груд. 1979 р. // Законодавство України [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Електроні текст. дані. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_207
70. Вєтухова І. А. Особливості правового регулювання праці жінок, які поєднують роботу з материнством, та його подальше вдосконалення: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.05 / І. А. Вєтухова. – Х.: Нац. юрид. академія ім. Я. Мудрого, 2000. – 191 с.
71. Проект Трудового кодексу України № 1108 від 10.12.2009. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/ webproc4_1?id=&pf3511=15689
72. Буроменский М. Международно-правовые предпосылки гендернего реформирования украинского законодательств / М. Буроменский // Рівність жінок і чоловіків в Україні: правові аспекти : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., Київ, 20-21 листоп. 2000 р. / Гендер. експертиза Укр. законодавства / О. Кузьміна (ред.), С. Дробишева (упоряд.). – К., 2000. – С. 80–88.
73. Лаврінчук І.П. Трудове законодавство України. Ґендерна експертиза / відп. ред. Т. М. Мельник. – К.: Логос. – 2001. – 70 с.
74. Болотіна Н.Б. Трудове право України: підручник / Н. Болотіна. – К.: Вікар, 2003. – 725 с.
75. Конвенция Международной Организации Труда № 156 «О равном отношении и равных возможностях для трудящихся мужчин и женщин: трудящиеся с семейными обязанностями» // Законодавство України [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Електроні текст. дані. – Режим доступу: http: //zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_010
76. Goffman E. The arrangement between sexes // Theory and society. – 1977. №. 4. – P. 301-331.
77. Anthias F., Duval-Davis N. Contextualizing feminism – gender, etnics and class divisions // Feminist Review. – 1983. – №. 15. – Р.
78. Ruhin G. The Traffic in Women: Notes on the «Political Economy» of Sex // Women, Culture and Society. Stanford (Cal), 1974. – 230 р.
79. Нечаева Н. Патриархальная и феминистская картины мира: анализ стуктуры массового сознания / Н. Нечаева // Гендерные тетради. – 1997. – № 1. – С. 17-44.
80. Butler Judith. Gender Trouble:Feminism and the Subversion of Identity. Routledge – New York, 1989. – Р. 488.
81. Bartlett Katharine T. Gender and Law: Theory, Doctrine, Commentary. Little Brown &Company, 1993. – P. 1009.
82. MacKinnon Catherine A. Towards a Feminist Theory of the State, 1989. – P. 532.
83. Taub&Elizabeth M.Schneider Nadine.Women’s Subordination and the Role of law. From The Politics to Law: A Progressive Critique, 1982. – P. 603.
84. Human Rights of Women. National and International Perspectivs. Edited by Rebecca G.Cook.University of Pennsylvania Press, 1995. – P. 634.
85. Гендерная экспертиза Российского законодательства / Отв. ред. Л.Н. Завадская. – М.: Изд-во БЕК, 2001. – 310 с.
86. Воронина О.А. Гендерная экспертиза законодательства РФ о средствах массовой информации / О.А. Воронина. – М.: Норма, 1998. – 215 с.
87. Поленина С.В. Права женщин в системе прав человека: международный и национальный аспекты / С.В. Поленина. – М., 2000. – 345с.
88. Перспективи паритетної демократії у політико-правовому полі України / Наук.рек.В.О. Лозовий. – Харків: Право, 1997. – 160 с.
89. Еволюція правового становища жінок: історія і сучасність / Наук. ред. А.П. Гетьман. – Харків: Право, 2000. – 196 с.
90. Шабурова О.В. Гендер // Современный философский словарь / Под. ред. Е. В. Кемерова. – Лондон, 1998. – С. 180-183.
91. Воронина О.А. Категории пол/гендер в философии феминизма / О.А. Воронина // Филосовские исследования. – 1995. – № 4. – С. 51-68.
92. Матюшина Ю. Гендерный подход к управлению персоналом высшей школы / Ю. Матюшина // Кадровик. Кадровый менеджмент. – 2007. – № 1. – С. 70-75.
93. Хрестоматия к курсу «Основы гендерных исследований» / Под ред. О.А. Ворониной. – М., 2000. – 396 с.
94. Піщуліна О. Соціально-культурні трансформації та виникнення нової гендерної пардигми / О. Піщуліна // Еволюція правового становища жінок історія і сучасність / Упор. О.М. Руднєва, О.Р. Дашковська: наук ред. А.П. Гетьман. – Харків: Право, 2000. – 196 с.
95. Кравченко А.И. Социология / А.И. Кравченко. – Екатеринбург: Деловая книга, 1998. – 368с.
96. Пушкарева Н.Л. Зачем он нужен, этот гендер? / Н.Л. Пушкарева // Cоциальная история. – 1998/1999. – С. 155-177.
97. Болотіна Н.Б. Ґендерний розвиток і соціальне право України: концептуальні засади / Н.Б. Болотіна // Рівність жінок і чоловіків в Україні: правові аспекти: Матер. Між нар. наук.-практ. конференції, Україна, Київ, 20-21 листоп. 2000 р. / Гендер. експертиза Укр. законодавства; О. Кузьміна (ред.), С. Дробишева (упоряд.). – К., 2000. – С.151-161.
98. Мезенцева Е.Б. Трудовые права в современном российском контексте (гендерный аспект) / Е.Б. Мезенцева // Права женщин в России: исследование реальной практики их соблюдения и массового сознания (по результатам анкетного опроса). Том 1. – М.: МЦГИ, Ин-т социально-экономических проблем народонаселения РАН, 1998. – С.167-216.
99. Лазор Л.И. Сущность, значение и перспективы реализации принципа гендерного равенства в сфере труда на современном этапе развития украинского государства / Л. И. Лазор // Актуальні проблеми права: теорія и практика. Збірник наукових праць. – Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля. – 2007. – № 10. – С. 3-11.
100. Самакова А.Б. Гендерная политика в контексте социальной трансформации казахстанского общества: Дис. канд. полит. наук: 23.00.02 / Л.Б. Самакова. – Алматы, 2004. – 168 с.
101. Европейская Экономическая Комиссия. Роль женщин в переходных процессах: Перед лицом крупных проблем: Доклад к региональному подготовительному Совещанию. – Вена. – 1994. – 17-21 окт. – С.5.
102. Поленина С.В. Реализация конституционного принципа равноправия полов / С.В. Поленина // Государство и право. –1998. – № 6. – С. 25-37.
103. Постановление Государственной Думы Федерального Собрания РФ от 16 апреля 2003 г. № 3893-1П ГД «О проекте федерального закона № 284965-3 «О государственных гарантиях равных прав и свобод мужчин и женщин и равных возможностей для их реализации» // Собрание законодательства Российской Федерации. – 2003. – № 17. – Ст. 1569.
104. Прилипко С.М., Ярошенко О.М. Трудове право України: Підручник. – 3-тє вид., перероб. і доп. – Харків: Видавництво «ФІНН», 2010. – 752 с.
105. Иванов С.А., Лившиц Р.3., Орловский Ю.П. Советское трудовое право: вопросы теории. – М.: Наука, 1978. – 368с.
106. Чанышева Г.И., Болотина Н.Б. Трудовое право Украины: Учебник. – Х.: Одиссей, 1999. – 480 с.
107. Гончарова Г.С. Переводы и перемещения в судебной практике / Г.С. Гончарова. – Х.: Вища школа. Изд-во при ХГУ, 1982. – 168 с.
108. Довгострокова програма поліпшення становища жінок, охорони материнства і дитинства: Схвалена постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 1992 р. // Зібрання постанов Уряду України. – 1992. – № 8. – Ст.204.
109. Рекомендації учасників парламентських слухань «Про реалізацію в Україні положень Конвенції ООН «Про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок»: Затверджені постановою Верховної Ради України від 12 липня 1995 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua /laws/show/298/95-%D0%B2%D1%80
110. Кодекс законів про працю. – Х.: Одиссей, 2011. – 136с.
111. Трудовое право России: Учебник / Т.В. Иванкина, С.П. Маврин, Е.В. Магницкая и др.: Под ред. А. С. Пашкова. – СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 1993. – 288 с.
112. Пашков А.С., Ротань В.Г. Социальная политика и трудовое право. – М.: Юрид. Лит., 1986. – 240 с.
113. Проблемы укрепления социальной справедливости в трудовыx отношениях / Отв.ред. З.К. Симорот. – К.: Наукова думка, 1993. – 172 с.
114. Бару М. Правове регулювання трудових відносин: закон, мораль, справедливость / М. Бару // Право України. – 1998. – № 2. – С. 66.
115. Крусс В.И. Дискриминация и дифференцированный подход к обладателям конституционныx прав и свобод / В.И. Крусс // Государство и право. – 2005. – № 12. – С. 30-42.
116. Щербюк Н. Диференціація правового регулювання трудових відносин в Україні / Н. Щербюк // Юридична Україна. – 2007. – №9. – с. 63-66.
117. Де Caльвиa М. Прецеденты Европейского Суда по правам человека. Руководящие принципы судебной практики, относящейся к Европейской конвенции о защите прав человека и основныx свобод. Судебная практика с 1960 по 2002 гг. – СПб., 2004. – С. 746-750.
118. Алексеев С.С. Струтура советского права / С.С. Алексеев. – М.: Юрид. лит., 1974. – 264с.
119. Словник української мови: У 10 т. – К.: Наукова думка, 1979. – Т. 9. – 840 с.
120. Теория государства и права: Курс лекций / Под ред. Н.И. Матузова и А.В. Малько. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристь, 2000. – 776 с.
121. Словарь по трудовому праву / отв. ред. проф. Ю. П. Орловский. – М. : БЕК, 1998. – 600 с.
122. Комментарий к Трудовому кодексу Российской Федерации / Под ред К.Н. Гусова, 7-е изд., перераб. и доп. – М.: Проспект, 2008. – 928 с.
123. Пашерстник А.Е. Теоретические вопросы кодификации общесоюзного законодательства о труде / А.Е. Пашерстник. – М: Изд-во АН СССР , 1955. – 232 с.
124. Толкунова В.Н. Дифференциация правового регулирования женского труда / В.Н. Толкунова // Советское государство и право. – 1968. – № 11. – С.45-49.
125. Трудовое право в вопросах и ответах: учебно-справочное пособие. – Изд. 2-е, перераб. и доп. / под ред. В. В. Жернакова. – Х.: Одиссей, 2002. – 656 с.
126. Трудовое право России: учебник / Под ред. Р.З. Лившица и Ю.П. Орловского. – М.: ИНФРА М-НОРМА, 1998. – 482 c.
127. Хохлов Е.Б. Об основаниях трудовых правоотношений / Е.Б. Хохлов // Правоведение. – 1994. – № 4. – С. 34-43.
128. Толкунова В.Н., Гусов К.Н. Трудовое право России: Учебное пособие. – М.: Юрист, 1996. – 448 с.
129. Практика применения Трудового кодекса Российской Федерации / А.Ф. Нуртдинова, Б.А. Шеломов, Ю.Н. Коршунов и др. – М.: МЦФЭР, 2003. – 455 с.
130. Трудовой кодекс Российской Федерации от 30 декабря 2001 г. № 197-ФЗ: по состоянию на 15 июля 2011 года, М.: ПРОСПЕКТ, 2011. – 208с.
131. Карамурзова И.Б. Проблемы гендерного равенства в трудовом праве России: Дис… канд. юрид. наук: 12.00.05 / И.Б. Карамурзова. – Москва, 2008. –145 с.
132. Коляда Т.А. Диференціація правового регулювання праці за трудовим законодавством України: Дис… канд. юрид. наук: 12.00.05 / Т.А. Коляда. – Харків, 2004. – 184 с.
133. Перелік важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок: Затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29 грудня 1993 р. // Законодавство України про охорону праці. У 4-х томах. – К., 1997. – т.3. – С. 316-345.
134. Перелік посад, пов’язаних з підземними роботами, на яких дозволяється в порядку виключення застосування праці жінок: Затверджений постановою Держкомпраці СРСР № 292 від 30 серпня 1957 р. // Праця і зарплата. – 1998. – № 15.
135. Граничні норми підіймання і переміщення важких предметів: Затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 10 грудня 1993 р. // Законодавство України про охорону праці. У 4-х томах. – К., 1997. – т.3. – С. 346-347.
136. Жигалкин П.И. Трудовое право в обеспечении стабильности кадров / П.И. Жигалкин. – Х.: Вища школа. Изд-во при Харьк. Ун-те, 1977. – 129 с.
137. Шебанова А.И. Дифференциация правового регулирования труда молодежи / А.И. Шебанова // Советское государство и право. – 1970. – № 5. – С. 121-123.
138. Об утверждении положения о порядке и условиях применения труда женщин, имеющих детей и работающих неполное рабочее время: Постановление Государственного комитета СССР по труду и социальным вопросам и Секретариата ВЦСПС от 29 апреля 1980 г. // Бюллетень Госкомтруда СССР. – 1980. – № 8. – С. 3-5.
139. Об утверждении положения о порядке и условиях применения скользящего (гибкого) графика работы для женщин, имеющих детей: Постановление Государственного комитета СССР по труду и социальным вопросам и Секретариата ВЦСПС от 6 июня 1984 г. // Бюллетень Госкомтруда СССР. – 1984. – № 9. – С. 23-25.
140. Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: Закон України від 28.02.1991р., № 796-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 16. – Ст.200.
141. Поленина С.В. Теоретические проблемы системы советского законодательства / С.В. Поленина. – М.: Наука, 1979. – 206 с.
142. Бару М.И. Унификация и дифференциация норм трудового права / М.И. Бару // Советское государство и право. – 1971. – № 10. – С. 46-51.
143. Лазор Л.И. Концепция отражения системы трудового права в новом Трудовом кодексе Украины // Актуальні проблеми права: теорія і практика. Зб. наук. праць. – Луганськ: Східноукр. нац. ун-т ім. В. Даля, 2011. – № 21. – С. 9-18.
144. Котова Л.В. Проблеми правового статусу працівника як суб’єкта трудового права в умовах ринкових відносин: Дис… канд. юрид. наук: 12.00.05 / Л.В. Котова. – Луганськ, 2009. – 201 с.
145. Гендерная экспертиза российского законодательства / Отв. ред. Л.Н. Завадская. – М.: Издательство БЕК, 2001. – 272 с.
146. Трудове право України: Навч. посібник / П.Д. Пилипенко, В.Я. Бурак, З.Я. Козак та ін.; За ред. П.Д. Пилипенка. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2003. – 536 с.
147. Рабинович-Захарин С.Л. Единство и дифференциация советского трудового права. Дис. . канд. юрид. наук / С.Л. Рабинович-Захарин. – М., 1947. – 191 с.
148. Снигирева И.О. К вопросу об отраслевой дифференциации советского трудового законодательства / И.О. Снигирева // Советское государство и право. – 1964. – № 11. – С. 82-84.
149. Трудовое право России: Учебник / Под ред. СП. Маврина, Е.Б.Хохлова. – М.: Юристъ,, 2003. – 560 с.
150. Каринский С.С. Дифференциация и унификация советского законодательства / С.С. Каринский // Правоведение. – 1966. – № 3. – С. 39-49
151. Декларации тысячелетия Организации Объединенных наций: Утверждена резолюцией 55/2 Генеральной Ассамблеи 8 сентября 2000 г. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show /995_621
152. Дегтярь Л.С. Роль государственной социальной политики в обеспечении гендерного равенства в зарубежных странах / Л.С. Дегтярь// Труд за рубежом. – 2002. – № 3. – С.30-52.
153. Рабинович-Захарин С.Л. К вопросу о дифференциации советского трудового права / С.Л. Рабинович-Захарин // Вопросы советского гражданского и трудового права. – М.: Изд-во АН СССР, 1952. – С. 95–110.
154. Бегичев Б.К. Субъектная дифференциация правового регулирования в советском трудовом праве / Б.К. Бегичев // Сборник научных трудов. – Свердловск, 1964. – С. 136-178;
155. Покровская М.А. О субъектной дифференциации в советском трудовом праве / М.А. Покровская // Правоведение. – 1967. – № 6. – С.53-62.
156. Комментарий к Трудовому кодексу РФ / Отв. ред. Ю.П. Орловский. - М.: "ИНФРА-М", 2007. – 574 с.
157. Левиант Ф.М. Нормативные акты, регулирующие труд рабочих и служащих / Ф.М. Левиант. - Л.: Изд. ЛГУ. 1960. – 157с. – С. 33;
158. Астрахан Е.И., Каринский С.С. Теоретические вопросы систематизации советского законодательства. – М.: Госюриздат, 1962. – 432 с.
159. Киримова Е.А. Правовой институт: понятие и виды: учебное пособие / Е.А. Киримова; под ред. И.Н. Сенякина. – Саратов: Сарат. гос. академия права, 2000. – 90 с.
160. Иван