ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИРОБНИЦТВА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ В УКРАЇНІ У КОНТЕКСТІ ВИМОГ ЗАКОНОДАВСТВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

Краткое описание

Національна юридична академія України
імені Ярослава Мудрого

На правах рукопису

УДК 349. 42

Богдан Андрій Йосипович

Правове забезпечення виробництва сільськогосподарської
продукції в Україні у контексті вимог законодавства ЄС

Спеціальність: 12.00.06 – земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник –
Статівка Анатолій Миколайович,
доктор юридичних наук,
професор

Харків – 2010

ЗМІСТ
Перелік умовних скорочень .......................................................................... 3
ВСТУП ............................................................................................................... 4
РОЗДІЛ 1. Загальна характеристика законодавства у сфері виробництва сільськогосподарської продукції в Україні та Європейському Союзі
1.1. Розвиток законодавства України у сфері виробництва окремих видів сільськогосподарської продукції .....................................................................
11
1.2. Характеристика законодавства Європейського Союзу у сфері виробництва сільськогосподарської продукції ..............................................
32
Висновки до Розділу 1 ...................................................................................... 47
РОЗДІЛ 2. Правове регулювання відносин з виробництва сільськогосподарської продукції в Україні і вимоги законодавства Європейського Союзу
2.1. Правові засади виробництва зерна в Україні у порівнянні з вимогами Європейського Союзу .......................................................................................
51
2.2. Правове регулювання відносин з виробництва та реалізації цукру в Україні у порівнянні з вимогами права ЄС ....................................................
82
2.3. Правові засади виробництва молока й молочних продуктів в Україні в контексті вимог законодавства ЄС ...............................................................
116
2.4. Виробництво та реалізація м’яса і м’ясних продуктів відповідно до вимог законодавства України та права ЄС .....................................................
150
Висновки до Розділу 2 ...................................................................................... 185
ВИСНОВКИ ...................................................................................................... 191
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..................................................... 198

Перелік умовних скорочень

ЄС – Європейський Союз
ЄЕС – Європейське Економічне Співтовариство
ГМО – Генетично модифіковані організми
САП – Спільна аграрна політика
СОТ – Світова Організація Торгівлі
Мінагрополітики України – Міністерство аграрної політики України

ВСТУП

Актуальність теми. Україна, проголосивши інтеграцію до ЄС основним напрямком зовнішньої політики, взяла на себе зобов’язання щодо приведення національного законодавства у відповідність до вимогам законодавства ЄС, в тому числі й аграрного законодавства у сфері регулювання виробництва таких стратегічних видів сільськогосподарської продукції, як зерно, м’ясо, молоко та цукор. Насамперед це зумовлюється необхідністю створення належних умов (в тому числі і правових) для виробництва конкурентоспроможної сільськогосподарської продукції. Україна – велика аграрно-промислова держава, яка має родючі землі, сприятливі для виробництва більшості стратегічно важливих сільськогосподарських культур кліматичні умови, традиції землеробства, а отже могла б виступати експортером сільськогосподарської продукції не лише на теренах країн СНД, але й держав ЄС та інших.
У цьому аспекті набувають гостроти питання адаптації аграрного законодавства України до законодавства ЄС, закріплення у ньому вимог європейського законодавства щодо виробництва окремих видів сільськогосподарської продукції з метою забезпечення виробництва конкурентоспроможної продукції рослинного і тваринного походження.
Вивчення проблем правового регулювання відносин з виробництва окремих видів сільськогосподарської продукції в контексті вимог законодавства ЄС, його удосконалення є одним з найактуальніших питань вітчизняної юридичної науки. Воно викликає не тільки теоретичний інтерес, але й має практичну значимість для ефективної діяльності й розвитку конкурентоспроможного сільського господарства й ринку сільськогосподарської продукції в Україні.
Окремі правові питання гармонізації та адаптації аграрного законодавства України до вимог законодавства ЄС знайшли своє відображення у працях учених – В. М. Єрмоленка, Т. О. Коваленко, В. К. Мамутова, С. І. Марченко, О. О. Погрібного, О. А. Поліводського, В. І. Семчика, А. М. Статівки, Ю. С. Шемшученка, І. А. Шуміло, В. З. Янчука та ін.
Деякі аспекти даної проблеми висвітлювали у своїх працях такі вчені-економісти, як Р. Р. Гумеров, Г. Т. Дудар, І. В. Кобута, М. В. Кордон, Б. Пасхавер, Н. Н. Подлужна, О. М. Скидан та ін.
Проте дані роботи стосуються здебільшого загальнотеоретичного, міжнародно-правового чи економічного аспекту розгляду даної проблеми, або досліджують окремі аспекти адаптації аграрного законодавства (у сфері якості сільськогосподарської продукції, ідентифікації та реєстрації сільськогосподарських тварин, торговельної діяльності, державної підтримки). До цього часу в українській аграрно-правовій науці комплексного дослідження питань адаптації аграрного законодавства України до вимог права ЄС щодо виробництва певних видів сільськогосподарської продукції тваринного і рослинного походження на рівні дисертації або монографії не проводилося. Саме наведені обставини й обумовили вибір теми даної дисертаційної роботи та забезпечують актуальність цього дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Розроблені дисертаційні положення відповідають основним напрямкам державної політики України стосовно підвищення ефективності сільського господарства в сучасних умовах. Робота виконана відповідно до плану науково-дослідницьких робіт кафедри аграрного права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого в межах державної цільової комплексної програми «Удосконалення господарських відносин в умовах ринкової економіки (економічно-правовий аспект)» (номер державної реєстрації 0186.0.070869).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є виявлення особливостей та закономірностей правового регулювання суспільних відносин з виробництва сільськогосподарської продукції в Україні та розробка рекомендацій з удосконалення аграрного законодавства України у даній сфері відповідно до вимог законодавства ЄС (acquis communautaire).
Відповідно до поставленої мети у дисертації були поставлені й вирішені наступні завдання:
- розробити і обґрунтувати періодизацію історії розвитку законодавства у сфері виробництва окремих видів сільськогосподарської продукції в Україні, наближеного до законодавства ЄС;
- з’ясувати стан та особливості чинного законодавства України щодо регулювання відносин з виробництва сільськогосподарської продукції;
- охарактеризувати сутність законодавства ЄС про виробництво сільськогосподарської продукції;
- визначити найефективніший спосіб приведення у відповідність законодавства України до вимог права ЄС та його ознаки, а також розробити його поняття;
- встановити особливості правового регулювання виробництва таких видів сільськогосподарської продукції, як молоко та молочні продукти, зерно, цукрові буряки та цукор, м’ясо та м’ясні продукти в Україні в контексті вимог права ЄС;
- обґрунтувати на основі результатів здійсненого дисертаційного дослідження основні напрями удосконалення правової регламентації виробництва окремих видів сільськогосподарської продукції у національному законодавстві стосовно до вимог аграрного законодавства ЄС.
Об’єктом дослідження є врегульовані нормами права суспільні відносини у сфері виробництва сільськогосподарської продукції в Україні та ЄС.
Предметом дослідження виступають приписи нормативно-правових актів України та законодавства ЄС, що регулюють суспільні відносини, пов’язані з виробництвом окремих видів сільськогосподарської продукції.
Методи дослідження. В основу методології дослідження покладено комплексний підхід до аналізу правовідносин з виробництва сільськогосподарської продукції в Україні та ЄС, зумовлений специфікою теми роботи і пов’язаний з використанням загальнонаукових і спеціально-наукових методів. На всіх стадіях опрацювання теми використовувалися: метод матеріалістичної діалектики з метою з’ясування сутності розглядуваних відносин, закономірностей та особливостей їх функціонування, порівняльно-правовий метод – порівняльний аналіз окремих положень нормативно-правових актів України і вимог законодавства ЄС щодо виробництва окремих видів сільськогосподарської продукції (зерна, цукрових буряків, молока, м’яса). На окремих етапах роботи застосовувались також нижченаведені методи. За допомогою історичного методу вивчався процес виникнення й розвитку правового регулювання відносин з виробництва окремих видів сільськогосподарської продукції; формально-юридичний метод було задіяно при аналізі нормативно-правових джерел щодо правових відносин, які виникають у цій царині господарювання; формально-логічний став у нагоді при формуванні поняття адаптації та її механізмів; системно-функціональний метод використано для вивчення чинників і причинно-наслідкових зв’язків розвитку м’ясо-молочної, зернової, цукрової галузей сільського господарства України, статистичний метод – щодо аналізу статистичних даних. Широкого застосування отримали категорії і способи формальної логіки: поняття, визначення, доказ, спростування, судження, аналіз, синтез, порівняння тощо.
Теоретична основа дослідження. У даній науковій роботі проаналізовано праці провідних науковців вітчизняної й зарубіжної юридичної та економічної науки, теоретичні дослідження й висновки яких дали змогу змістовно висвітлити більшість аспектів дисертаційного дослідження. Зокрема, йдеться про праці Г. Ю. Бистрова, О. М. Бородіної, В. М. Єрмоленка, В. П. Жушмана, Т. О. Коваленко, М. І. Козиря, М. В. Кордона, В. М. Корнієнко, В. І. Курила, Т. В. Курман, В. К. Мамутова, С. І. Марченко, Р. А. Петрова, О. О. Погрібного, О. А. Поліводського, П. Т. Саблука, В. І. Семчика, А. М. Статівки, Н. І. Титової, В. Ю. Уркевича, В. І. Федоровича, Ю. С. Шемшученка, І. А. Шуміло, В. В. Юрчишина, В. З. Янчука та інших провідних вчених-юристів та економістів.
У дисертаційному дослідженні поряд з роботами з аграрного права використано праці з економічних наук, загальної теорії права, галузевих правових наук (міжнародного права, екологічного права, господарського права тощо).
У процесі роботи над дисертацією використано та проаналізовано нормативно-правові акти України та ЄС (науковому аналізу було піддано як чинні нормативно-правові акти, так і такі, що на сьогодні втратили чинність, проте в історично-правовому аспекті мають наукову цінність).
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першим у вітчизняній аграрно-правовій науці комплексним монографічним дослідженням питань правового забезпечення виробництва сільськогосподарської продукції в Україні в контексті вимог законодавства ЄС, на підставі якого обґрунтовані нові наукові положення і пропозиції щодо удосконалення національного законодавства, його адаптації до вимог законодавства ЄС. Наукова новизна результатів дисертаційного дослідження знайшла відображення у наступних положеннях та висновках:
уперше:
- здійснено періодизацію розвитку законодавства України у сфері виробництва окремих видів сільськогосподарської продукції в контексті вимог законодавства ЄС, виділено два етапи цього розвитку;
- визначено ознаки та сформульовано поняття адаптації національного аграрного законодавства по виробництву сільськогосподарської продукції до вимог законодавства ЄС;
- встановлено систему аграрного законодавства Європейського Союзу по регулюванню виробництва сільськогосподарської продукції;
- аргументовано висновок про необхідність кодифікаційних процесів в аграрному законодавстві ЄС по регулюванню виробництва сільськогосподарської продукції;
- обґрунтовано висновок про появу нового принципу САП ЄС – принципу екологізації аграрного виробництва;
- обґрунтовано необхідність закріплення у національному законодавстві вимоги законодавства ЄС щодо умов надання державної підтримки, а саме обов’язок аграрних виробників, яким надається підтримка, дотримуватися передбачених законом вимог, додержуватися доброї сільськогосподарської практики та екологічних умов;
- внесено конкретні пропозиції щодо удосконалення окремих положень чинного національного законодавства та прийняття найближчим часом нових необхідних нормативних актів у сфері виробництва сільськогосподарської продукції в контексті вимог законодавства ЄС;
набули подальшого розвитку:
- положення про те, що законодавство України у сфері виробництва та реалізації окремих видів сільськогосподарської продукції (зокрема, молока та молочних продуктів, цукру, зерна, м’яса та м’ясних продуктів) характеризуються недостатнім рівнем відповідності вимогам законодавства Європейського Союзу, на підставі чого проведено класифікацію невідповідностей положень національного аграрного законодавства законодавству ЄС на загальні, що є характерними для всіх досліджуваних сфер регулювання (термінологічні, щодо державної підтримки та умов її надання), та особливі, які стосуються тільки сфери регулювання правовідносин з виробництва окремого виду сільськогосподарської продукції тваринного чи рослинного походження.
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в можливості використання теоретичних положень і висновків даної роботи в процесі правотворчої діяльності з метою розвитку й удосконалення законодавства у сфері виробництва сільськогосподарської продукції відповідно до вимог законодавства ЄС. Отримані результати дозволяють визначити підходи до вирішення низки теоретичних і практичних проблем, пов’язаних з виробництвом окремих видів сільськогосподарської продукції у зв’язку з необхідністю адаптації законодавства України до права ЄС. Положення дисертації можуть застосовуватись у науково-дослідницький роботі для подальшої розробки питань адаптації національного законодавства до вимог законодавства ЄС, у навчальному процесі теоретичні положення дисертації можуть бути використані при викладанні курсів «Аграрне право України», «Міжнародне публічне право», «Порівняльне правознавство», «Право Європейського Союзу», при підготовці підручників, навчальних посібників, методичних рекомендацій для студентів юридичних та аграрних вищих навчальних закладів із зазначених дисциплін.
Апробація результатів дослідження. Основні положення й висновки дисертації обговорювалися на кафедрі аграрного права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, доповідалися автором на міжнародних науково-практичних конференціях: IV Міжнародній науково-практичній конференції «Від громадянського суспільства – до правової держави» (м. Харків, 24 квітня 2009 р.); Науково-практичній конференції «Земельні відносини: правове регулювання та судова практика» (м. Чернігів, 10–11 червня 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми аграрного і природоресурсного права» (м. Київ, 30–31 жовтня 2009 р.).
Публікації. Основні висновки й теоретичні положення дисертаційного дослідження викладено у чотирьох статтях, опублікованих у фахових виданнях України, та трьох тезах доповідей на зазначених наукових конференціях.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації проведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає у з’ясуванні особливостей та закономірностей правового регулювання суспільних відносин з виробництва сільськогосподарської продукції в Україні та розробка рекомендацій з вдосконалення аграрного законодавства України у даній сфері відповідно до вимог законодавства Європейського Союзу (acquis communautaire). На підставі проведеного дослідження сформульовано найбільш важливі теоретичні і практичні результати:
1. Розвиток законодавства України у сфері виробництва окремих видів сільськогосподарської продукції в контексті вимог законодавства ЄС пройшов два етапи. Так, перший етап започатковано з прийняттям 16 липня 1990 р. Декларації про державний суверенітет України. Даний етап характеризується відсутністю активної роботи законодавця щодо розробки й прийняття актів вітчизняного аграрного законодавства у відповідності із нормами законодавства ЄС щодо виробництва сільськогосподарської продукції. Разом з тим, було задекларовано намагання брати безпосередню участь у загальноєвропейському інтеграційному процесі та європейських структурах.
Другий етап розвитку законодавства щодо виробництва сільськогосподарської продукції в Україні згідно з вимогами законодавства ЄС розпочався з середини 1999 р., з прийняття першого спеціального закону – Закону України від 17 червня 1999 р. «Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру», і продовжується до сьогодні. Він характеризується активною роботою з розробки й прийняття цілої низки законів, що мають відповідати європейським вимогам. Зазначені вище закони, окрім безпосередньо галузевого регулювання конкретного виду сільськогосподарської діяльності, визначають засади міжнародного співробітництва у певних сферах: виробництва молока та молочної продукції, зерна, цукру тощо.
2. Адаптації як процесу пристосування, наближення властиві певні ознаки. Вони дозволяють визначити адаптацію національного аграрного законодавства по виробництву сільськогосподарської продукції до вимог законодавства ЄС як пристосування діючих і прийнятих у майбутньому національних спеціальних законодавчих актів, які відповідали б вимогам законодавства ЄС з урахуванням особливостей українського суспільства, умов і змін, що відбуваються в аграрному секторі нашої держави, а також створення належних умов для посилення ролі та підвищення статусу координуючих міжвідомчих органів із використанням принципів механізму спільної аграрної політики країн-членів ЄС у сфері виробництва сільськогосподарської продукції.
3. Важливою передумовою успішної адаптації аграрного законодавства України до права ЄС є розкриття сучасних тенденцій розвитку європейського права, його сутності та вимог щодо регулювання виробництва окремих видів сільськогосподарської продукції. У зв’язку з цим здійснено ґрунтовний аналіз системи аграрного законодавства ЄС, яке регулює виробництво сільськогосподарської продукції; набула подальшого розвитку класифікація аграрного законодавства ЄС за змістом на: 1) рамкові акти (щодо фінансування, аграрного розвитку, прямої підтримки, структуральних заходів, конкуренції, інформації і статистики); 2) акти, що стосуються ринків сільськогосподарської продукції (спільні організації сільськогосподарських ринків, секторальне регулювання тощо); 3) акти, що стосуються продуктів харчування (якість та безпечність продуктів харчування, органічне землеробство, обмеження генетично модифікованих організмів); 4) акти, що стосуються навколишнього середовища (управління та збереження природних ресурсів, забруднення від сільськогосподарського виробництва, лісові ресурси та нехарчові продукти та ін.); аргументовано висновок про необхідність кодифікаційних процесів в аграрному законодавстві ЄС, зокрема про застосування кодифікаційного методу удосконалення європейського аграрного законодавства, який може знайти своє відображення в існуючих у Співтоваристві формах нормотворчості, наприклад таких, як регламент або директива.
4. Аналіз аграрного законодавства Співтовариства дає підстави говорити про появу нового принципу САП ЄС – принципу екологізації аграрного виробництва, який полягає в стимулюванні екологічно безпечного ведення сільського господарства та реалізації екологічних програм на селі. Однією з прогресивних форм екологічного та безпечного ведення аграрного виробництва в ЄС і США є модель ведення екологічного сільського господарства (його ще називають органічним, біологічно чистим, зеленим, альтернативним, натуральним). З метою адаптації законодавства України до аграрного законодавства ЄС, запровадження законодавчих гарантій якості та безпечності сільськогосподарської продукції, захисту довкілля необхідним представляється запровадження органічного способу виробництва продукції рослинництва й тваринництва в Україні, тобто ведення екологічного сільського господарства, нормативною базою якого має стати Закон України ««Про органічне виробництво», проект якого враховує основні положення законодавства ЄС у цій сфері.
5. Положення національного законодавства мають низький ступінь відповідності правовим актам ЄС у сфері надання державної допомоги аграрним товаровиробникам як щодо видів та засобів такої допомоги, так й щодо її розмірів. Слід змінювати підходи до її надання шляхом відходу від прямих виплат до підтримки соціального розвитку села, спрямування державних інвестицій на створення належних умов для роботи й проживання у сільській місцевості, створення відповідної інфраструктури.
Необхідно закріпити у національному законодавстві вимогу законодавства ЄС щодо умов надання державної підтримки, а саме обов’язок аграрних виробників, яким надається підтримка, дотримуватися передбачених законом вимог, додержуватися доброї сільськогосподарської практики та екологічних умов. До останніх належать вимоги щодо суспільного здоров’я, здоров’я тварин і рослин, охорони навколишнього середовища, дбайливого ставлення до природи та тварин тощо; їх перелік визначено у Додатку II до Регламенту Ради (ЄС) № 73/2009. У зв’язку з цим, пропонуємо внести зміни до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» стосовно закріплення вимог до суб’єктів, які отримують прямі платежі з бюджету (наприклад, бюджетну дотацію), щодо забезпечення у процесі виробництва дбайливого ставлення до навколишнього середовища, його захисту, не завдання шкоди здоров’ю населення, здоров’ю тварин тощо.
6. З метою забезпечення адаптації аграрного законодавства, що регулює відносини з виробництва, переробки, реалізації, транспортування молока і молочних продуктів, до acquis communautaire потребує внесення змін і доповнень Закон України «Про молоко та молочні продукти» (зокрема, приведення у відповідність поняття «молочні продукти» і визначення їх кола (можливо за кодами Державного класифікатора продукції та послуг), поняття «молочна сировина» та ін.).
7. Необхідною є також і гармонізація державних стандартів України щодо вимог якості молока при закупівлі, процедур їх перевірки, якості молока, призначеного для дитячого харчування, для вигодовування сільськогосподарських тварин та ін. По-різному у ДСТУ і нормах міжнародного законодавства регламентуються норми вмісту у молоці і молочних продуктах залишків забруднюючих речовин (важких металів, ветеринарних лікарських засобів, антигельментиків, інших фармакологічних речовин, мікотоксинів тощо). Вбачається доцільним ті показники ДСТУ, які є більш суворішими (наприклад, щодо залишків вмісту важких металів, за виключенням свинцю, пестицидів та радіонуклідів), залишити без корегування, оскільки це відповідатиме меті захисту прав споживачів молочної продукції та забезпеченню продовольчої безпеки України. Щодо інших показників, то для полегшення процесу адаптації національного законодавства до законодавства ЄС та забезпечення конкурентоспроможності української молочної продукції на європейському та світовому ринках необхідним є їх приведення у відповідність з вимогами міжнародного законодавства.
8. Не повною мірою відповідає вимогам законодавства ЄС і аграрне законодавство України у сфері регулювання правовідносин з виробництва і реалізації цукрових буряків та цукру. Невідповідності стосуються визначення термінів (цукру, цукрової продукції тощо), видів та обсягів державної підтримки виробників цукрових буряків і цукру, окремих вимог щодо якості цукру й цукрової продукції (наприклад, маркування та пакування цукру, методів випробувань (аналізу) цукрової продукції), регулювання відносин з виробництва та реалізації цукрової продукції понад встановлені квоти, а також типових умов господарських договорів (контрактів) на поставку цукру чи іншої цукрової продукції. Тому доцільним є внесення відповідних змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру» щодо усунення термінологічних невідповідностей (зокрема закріплення визначення основного поняття – поняття цукру, а також переліку цукрової продукції, тобто продуктів, на які поширюється його регулювання; усунення відмінностей й у розумінні інших термінів, наприклад «білий цукор»), регулювання відносин з виробництва та реалізації цукрової продукції понад квоти, визначення типових умов господарських договорів на поставку цукру та іншої цукрової продукції. Для забезпечення більшої стабільності у регулювання, вважаємо, що перелік типових умов таких господарських договорів має бути закріплений у ст. 7 Закону України «Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру».
9. Необхідним вбачається й приведення у відповідність до acquis communautaire державних стандартів України стосовно методів випробувань (аналізу) та вимог до пакування та маркування цукру, оскільки вони мають розходження із методами та вимогами, визначеними у Директиві Ради 2001/111/ЄС від 20 грудня 2001 р.
10. Для забезпечення конкурентоспроможності зернового сектору України необхідним є посилення роботи з адаптації національного законодавства до вимог аграрного законодавства ЄС у сфері регулювання ринку зернових. Це стосується декількох напрямків. По-перше, доцільним вбачається внесення змін до Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» стосовно закріплення в ньому переліку культур, що охоплюються поняттям «зерно», з присвоєнням кожній позиції коду відповідно до Державного класифікатора продукції і послуг, а також чіткого визначення поняття маркетингового року відповідно до положень законодавства ЄС. По-друге, потрібна подальша гармонізація технічних регламентів й стандартів щодо показників безпеки зернових культур. При цьому, враховуючи інтереси національної безпеки, в тому числі такої її складової, як продовольча безпека, доцільним є залишення у національних регламентах більш жорстких показників без змін, приведення у відповідність з вимогами європейського законодавства інших показників та розширення переліків мікотоксинів, радіонуклідів і пестицидів.
11. Недостатнім рівнем відповідності acquis communautaire характеризується й законодавство України у сфері регулювання відносин з виробництва та реалізації м’яса та інших м’ясних продуктів. Зокрема, наявні суттєві термінологічні розбіжності, що стосуються основних понять, таких як м’ясо, м’ясні продукти, бойня тощо. Низьким ступенем відповідності правовим актам ЄС характеризується законодавство України у сфері надання державної допомоги виробникам м’яса і м’ясної продукції, маркування та пакування м’ясної продукції, регламентації відносин у сфері використання генетично модифікованих організмів при виробництві м’яса і м’ясних продуктів, виготовленні кормів для сільськогосподарських тварин, призначених для забою.
12. Доцільним є приведення у відповідність з законодавством ЄС і правил ветеринарно-санітарної експертизи та оцінки продуктів забою тварин при інфекційних та інвазійних хворобах списків «А» і «Б». Це зумовлюється інтересами забезпечення продовольчої безпеки нашої держави, захисту прав населення України, забезпечення виробництва національними аграрними товаровиробниками конкурентоспроможної на європейському та світовому ринках м’ясної продукції.
13. З метою удосконалення окремих положень чинного національного законодавства та прийняття найближчим часом нових необхідних нормативних актів у сфері виробництва сільськогосподарської продукції в контексті вимог законодавства ЄС, було б доцільно прийняти Закон України «Про м’ясо та м’ясні продукти», в якому визначити дефініції основних термінів – м’яса, м’ясних продуктів з переліком тих товарів, які охоплюються цим поняттям, а також доповнити даний перелік кодами відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року : Закон України від 18 жовтня 2005 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 1. – Ст. 17.
2. Кордон М. В. Європейська та євроатлантична інтеграція України : навч. посібник / Кордон М. В. – К. : Центр учбової літ., 2008. – 172 с.
3. Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1990. – № 31. – Ст. 429.
4. Угода про партнерство та співробітництво між Європейськими співтовариствами та Україною від 14 червня 1994 р. // Офіційний вісник України. – 2006. – № 24. – Ст. 1794.
5. Богдан А. Й. Про правове забезпечення виробництва сільськогосподарської продукції в Україні в контексті вимог законодавства ЄС / Андрій Йосипович Богдан // Сучасні проблеми аграрного і природоресурсного права : зб. наук. праць Міжнародної наук.-практ. конф., 30–31 жовтня 2009 р., Київ / за заг. ред.: В. М. Єрмоленка та ін. – К. : Ірідіум, 2009. – С. 19–21.
6. Максимов В. А. Государственное регулирование продовольственных рынков: отечественный и мировой опыт / В. А. Максимов, А. Г. Хабибрахманова // Стан та перспективи розвитку юридичної науки та освіти : зб. наук. праць Міжнародної наук.-практ. конф., присвяченої 5-річчю створення юрид. ф-ту Національного аграрного ун-ту, 2007 р., Київ / за заг. ред.: В. М. Єрмоленка та ін. – К. : Магістр – ХХІ ст., 2007. – С. 96–99.
7. Ксенз Л. Европа заелась. Украина может стать одним из главных поставщиков продовольствия в ЕС / Л. Ксенз // Деловая столица : общенациональный еженедельник. – 2006. – № 6 (248). – 6 февраля.
8. Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру : Закон України від 17 червня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 32. – Ст. 268.
9. Про зерно та ринок зерна в Україні : Закон України від 4 липня 2002 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 35. – Ст. 258.
10. Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них : Закон України від 6 лютого 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 15. – Ст. 107.
11. Про молоко і молочні продукти : Закон України від 24 червня 2004 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 47. – Ст. 513.
12. Семчик В. І. Проблеми гармонізації аграрного законодавства України та Європейського Союзу / Віталій Іванович Семчик // Часопис Київського університету права. – 2005. – № 4. – С. 184–190.
13. Статівка А. Проблеми гармонізації законодавства України про державну підтримку сільського господарства із законодавством ЄС / А. Статівка, І. Шуміло // Право України. – 2005. – № 8. – С. 132–135.
14. Богачова О. До питання стратегії законотворчості: Україна та ЄС/ Олена Богачова, Микола Федорін // Законотворчість. Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним та європейським правом : зб. наук.-практ. матеріалів. – К. : ТОВ «АТОПОЛ інк», 2005. – Вип. 4.– С. 9–13.
15. Гармонизация законодательства Украины и международная интеграция: внешнеэкономический аспект : сб. науч. трудов / [редкол.: В. К. Мамутов (отв. ред.) и др.]. – Донецк : ООО «Юго-Восток, Лтд», 2006. – 234 с. – (Ин-т экономико-правовых исследований НАН Украины).
16. Право Європейського Союзу : навч. посібник / [за заг. ред. Р. А. Петрова]. – [2-е вид.]. – К. : Істина, 2009. – 376 с.
17. Капіца Ю. Напрями адаптації законодавства України у сфері охорони інтелектуальної власності до законодавства Європейського Союзу / Ю. Капіца // Право України. – 2005. – № 1. – С. 66–70.
18. Поліводський О. А. Гармонізація законодавства України до вимог ЄС та СОТ щодо якості та безпеки сільськогосподарської продукції як чинник залучення іноземних інвестицій до аграрної сфери економіки України / Олександр Анатолійович Поліводський // Інвестиційна діяльність у сільському господарстві: правові питання : монографія / [кол. авторів ; за ред. В. І. Семчика]. – К. : ТОВ «Вид-во «Юридична думка», 2008. – С. 71–89.
19. Коваленко Т. О. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС у сфері ідентифікації та реєстрації сільськогосподарських тварин / Тетяна Олександрівна Коваленко // Бюлетень Міністерства юстиції України . – 2005. – № 10. – С. 56–66.
20. Статівка А. М. Про адаптацію аграрного законодавства України до законодавства Європейського Союзу / Анатолій Миколайович Статівка, Інеса Анатоліївна Шуміло // Проблеми законності : Республканський міжвідомчий наук. зб. / [відп. ред. В. Я. Тацій]. – Харків : НЮАУ, 2009. – Вип. 100 – С. 207–217.
21. Великий енциклопедичний юридичний словник / [Шемшученко Ю. С., Горбатенко В. П., Касяненко Ю. Я., Авер’янов В. Б. та ін.] ; за ред. Ю. С. Шемшученка. – К. : Юрид. думка, 2007. – 992 с.
22. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
23. Про міжнародні договори України : Закон України від 29 червня 2004 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 50. – Ст. 540.
24. Современный энциклопедический словарь – М. : Большая Российская энциклопедия, 1997. – 856 с.
25. Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу : Закон України від 18 березня 2004 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 29. – Ст. 367.
26. Спільна стратегія Європейського Союзу щодо України, схвалена Європейською Радою 11 грудня 1999 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_492&check=4/UMfPEGznhhe2s.ZiksBjc7HI4AMs80msh8Ie6
27. Про концепцію Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу : Закон України від 21 листопада 2002 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 3. – Ст. 12.
28. Деякі питання адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу : Постанова Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2004 р. № 1365 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 42. – Ст. 2763.
29. План дій «Україна – Європейський Союз» : План Кабінету Міністрів України від 12 лютого 2005 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_693
30. Марченко С. І. Правові аспекти сільськогосподарського природокористування в умовах адаптації аграрного законодавства України до законодавства Європейського Союзу / Світлана Іванівна Марченко // Актуальні проблеми правового забезпечення екологічної безпеки, використання та охорони природних ресурсів : зб. наук. праць Міжнародної наук.-практ. конф. (м. Харків, 9–10 жовтня 2009 р.) / за заг. ред. А. П. Гетьмана та ін. – Харків : НЮАУ, 2009. – С. 142–144.
31. Соціально-економічний розвиток аграрного сектора в інтересах суспільства // Економіка України. – 2005. – № 4. – С. 14–17.
32. Про рекомендації за підсумками парламентських слухань з питань реалізації державної політики інтеграції України до Європейського Союзу : Постанова Верховної Ради України від 17 січня 2002 р. № 2999-III [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2999-14&chk=4/UMfPEGznhhe2s.ZiksBjc7HI4AMs80msh8Ie6
33. Про затвердження Положення про Міжвідомчу координаційну раду з адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу : Постанова Кабінету Міністрів України від 12 листопада 1998 р. // Офіційний вісник України. – 1998. – № 45. – Ст. 1673.
34. Шемшученко Ю. С. Проблеми розвитку екологічного права та законодавства на сучасному етапі / Ю. С. Шемшученко, В. І. Олещенко // Актуальні проблеми правового забезпечення екологічної безпеки, використання та охорони природних ресурсів : зб. наук. праць Міжнародної наук.-практ. конф. (м. Харків, 9–10 жовтня 2009 р.) / за заг. ред. А. П. Гетьмана та ін. – Харків : НЮАУ, 2009. – С. 10–13.
35. Дем’яненко С. Яка аграрна політика потрібна Україні? / С. Дем’яненко // Дзеркало тижня. – 2004. – № 17. – 30 квітня – 15 травня.
36. Богдан А. Й. Аграрне законодавство України та право ЄС: проблеми адаптації / Андрій Йосипович Богдан // Від громадянського суспільства до правової держави : матеріали ІV Міжнародної наук.-прак. конф. (м. Харків, 24 квітня 2009 р.). – Харків : НЮАУ, 2009. – С. 88–90.
37. Конституційні акти Європейського союзу. Ч. І / [упоряд. Г. Друзенко ; за ред. Т. Качки]. – К. : Юстиніан, 2005. – 512 с.
38. Справа 185/73, Hauptzollamt Bielefeld v. Offene Handelsgesellschaft in Firma H. C. Konig (1974) ECR 607.
39. Об’єднані справи 2/62 і 3/62, Соmmіssіоп of thе Еurореаn Есоnоmіс Соmmunitу v. Grand Duchy of Luхеmbourg аnd Кіпgdom оf Веlgium (1962) ЕСR 425.
40. Федорович В. І. Про співвідношення земельного та аграрного права / В. І. Федорович // Стан та перспективи розвитку аграрного права : матеріали Міжнародної наук.-теор. конф., присвяченої 80-річчю В. З. Ярчука, 26–27 травня 2005 р., Київ / за ред. В. М. Єрмоленка, В. І. Курила. – К. : Магістр – XXI ст., 2005. – С. 189–193.
41. Єрмоленко В. Сільськогосподарська продукція як аграрно-правова категорія / Володимир Єрмоленко // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 6. – С. 58–62.
42. Уркевич В. Ю. Проблеми теорії аграрних правовідносин : монографія / Юркевич В. О. – Харків : Харків юридичний, 2007. – 496 с.
43. Про стимулювання розвитку сільського господарства України на період 2001–2004 років : Закон України від 18 січня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 11. – Ст. 52.
44. Державний класифікатор продукції та послуг ДК 016-97 : Наказ Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації від 30 грудня 1997 р // Бізнес – Бухгалтерія. Право. Податки. Консультації : зб. систематизованого законодавства. – 2003. –№ 4.
45. Про державну підтримку сільського господарства України : Закон України від 24 червня 2004 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 49. – Ст. 527.
46. Про безпечність та якість харчових продуктів : Закон України від 23 грудня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 19. – Ст. 98.
47. Моисеев А. Аграрный строй единой Европы / А. Моисеев // Журнал Европейского Союза. – 2003. – № 1 (24). – С. 10–13.
48. Асоціація агенцій регіонального розвитку України [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
www.narda.org.ua
49. “Health Check” of the Common Agricultural Policy (Перевірка спільної аграрної політики) [Електронний ресурс] / Заголовок з екрану. – Режим доступу :
http://ec.europa.eu/agriculture/healthcheck/index_en.htm
50. Аграрний сектор України на шляху до євроінтеграції / [Бетлій М. Г., Бородіна О. М., Бородін С. В. та ін.)] ; за ред. О. М. Бородіної. – Ужгород : ІВА, 2006. – 496 с. – (Ін-т економіки та прогнозування НАН України).
51. Правознавство: Словник термінів : навч. посібник / [за ред. В. Г. Гончаренка]. – К. : Юрисконсульт, КНТ, 2007. – 638 с.
52. Кондратенко Ю. Право Європейського Союзу – особлива модель регулювання міждержавних відносин / Ю. Кондратенко // Право України. – 2005. – № 7. – С. 130–134.
53. Муравйов В. Особливий характер правової системи Європейського Союзу / В. Муравйов // Підприємництво, господарство і право. – № 8. – С. 86–87.
54. Регламент (ЄС) № 853/2004 Європейського Парламенту і Ради від 29 квітня 2004 р., що встановлює спеціальні санітарні правила для продуктів харчування тваринного походження // Official Journal L 139 від 30.04.2004. – Р. 55–205.
55. Лайкова М. С. Конкурентне право ЄС: питання історичного розвитку й сучасного стану / М. С. Лайкова // Проблеми законності : Республіканський міжвідомчий наук. зб. / [відп. ред. В. Я. Тацій]. – Харків : НЮАУ, 2008. – Вип. 98. – С. 249–254.
56. Муді Р. Експортно-імпортні операції з країнами ЄС: сільгосппродукція (посібник з правових питань) / Річард Муді, Олександр Поліводський. – К. : Програма технічної допомоги Європейського Союзу Тасіс Україні, 2005. – 112 с.
57. Директива Ради 2001/111/ЄС від 20 грудня 2001 р., що стосується певних видів цукру, призначених для споживання людьми // Official Journal L 10 від 12.01.2002. – Р. 53–57.
58. Директива Ради 2001/110/EC від 20 грудня 2001 р., яка встановлює вимоги щодо меду // Official Journal L 10 від 12.01.2002. – Р. 47–52.
59. Регламент (ЄС) № 852/2004 Європейського Парламенту та Ради від 29 квітня 2004 р. про санітарні правила щодо продуктів харчування // Official Journal L 139 від 30.04.2004. – Р. 1–54.
60. Регламент (ЄС) № 854/2004 Європейського Парламенту і Ради від 29 квітня 2004 р., який встановлює спеціальні гігієнічні правила з організації офіційного контролю продукції тваринного походження, призначеної для споживання людьми // Official Journal L 155 від 25.06.2004. – Р. 1–17.
61. Директива Ради 2002/99/ЄС від 16 грудня 2002 р., яка встановлює ветеринарні правила, що регулюють виробництво, обробку, оптовий продаж та вихід на ринок товарів тваринного походження, призначених для споживання людиною // Official Journal L 18 від 23.01.2003. – Р. 11–20.
62. Ашурков О. А. Кодификационные процессы в праве ЕС: ориентиры для Украины / О. А. Ашурков, Е. Н. Каптуренко / Гармонизация законодательства Украины и международная интеграция: внешнеэкономический аспект : сб. науч. трудов / [редкол.: В. К. Мамутов (отв. ред.) и др.]. – Донецк : ООО «Юго-Восток, Лтд», 2006. – С. 11–24. – (Ин-т экономико-правовых исследований НАН Украины).
63. Мамутов В. К. Гармонизация с хозяйственным правом ЕС законодательства отдельных стран : тезисы доклада / В. К. Мамутов / Гармонизация законодательства Украины и международная интеграция: внешнеэкономический аспект : сб. науч. трудов / [редкол.: В. К. Мамутов (отв. ред.) и др.]. – Донецк : ООО «Юго-Восток, Лтд», 2006. – С. 5–11. – (Ин-т экономико-правовых исследований НАН Украины).
64. Гражданское и торговое право зарубежных стран : учеб. пособие / [под общ. ред. В. В. Безбаха и В. К. Пучинского]. – М. : МЦФЭР, 2004. – 268 с.
65. Повідомлення Комісії Європейському Парламенту та Раді «Кодифікація Acquis Communautare» // Bulletin EU. – 2001. – № 11. – С. 7–23.
66. Статівка А. Сільське господарство України та його інтеграція в міжнародні сільськогосподарські й торговельні організації: проблемні питання / Анатолій Статівка // Право України. – 2003. – № 4. – С. 42–45.
67. Бальестеро Ернандес Л. М. Так называемое экологическое сельское хозяйство (ЭСХ) как альтернатива для европейского потребителя / Бальестеро Ернандес Л. М. // Правовые проблемы земельной и аграной реформы в странах Центральной и Восточной Европы, России, Беларуси, Украины и других стран СНГ, государств Балтии. – Минск : БГЭУ, 1999. – 294 с.
68. Регламент (ЄC) № 1980/2000 Європейського Парламенту та Ради від 17 липня 2000 р. щодо перегляду схеми екологічного маркування у Співтоваристві // Official Journal L 237 від 21.09.2000. – Р. 1–12.
69. Регламент Ради № 834/2007 від 28 червня 2007 р. про органічне виробництво та маркування органічних продуктів та відміну Регламенту (ЄЕС) №2092/21 // Official Journal L 189 від 20.07.2007. – Р. 1–23.
70. Органічне землеробство в Україні: не завдяки, а всупереч? [Електронний ресурс] / Заголовок з екрану. – Режим доступу :
www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=1433
71. Проект Закону про органічне виробництво [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=35825
72. Решетченко Д. В. Правобережна Україна в міжнародній торгівлі зерном наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ ст. / Д. В. Решетченко // Український історичний журнал. – 2007. – № 4. – С. 69–82.
73. Стан сільського господарства у січні-жовтні 2008 року // Експрес-випуск Державного комітету статистики України. –2008. – № 264.
74. Що зроблено. Харківщина 2007. – Харків : Харківська обласна держ. адміністрація, Зразкова друкарня «БЛІЦ-ПРИНТ», 2007. – 184 с.
75. Ільяшенко В. Економічні механізми державного регулювання розвитку ринку зерна в Україні / В. Ільяшенко // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. – 2006. – № 3. – С. 71–79.
76. Ринок зерна: порівняльно-правове дослідження відповідності законодавства України acquis communautaire Європейського Союзу [Електронний ресурс] / Держ. департамент з питань адаптації законодавствава. – К., 2009. – Режим доступу :
http://eurodocs.sdla.gov.ua/DocumentViewLast/tabid/30/ctl/Edit/mid/33/ID/10004691/Lang /Default.aspx
77. Виробництво зернових та олійних культур в Україні: проблеми та перспективи в умовах світової продовольчої кризи / [Жигадло В. С., Сікачина О. В. та ін.] ; за ред. В. І. Артюшина. – К. : Аналітично-дорадчий центр Блакитної стрічки ПРООН, 2008. – 46 с.
78. Кобута І. В. Особливості аграрної політики Європейського Союзу на зерновому ринку / І. В. Кобута // Економіка України. – 2006. – № 5. – С. 110–118.
79. Регламент Ради (ЄЕС) № 19/62 від 4 квітня 1962 р. про введення організації спільного ринку зернових // Official Journal 30 від 20.04.1962. – Р. 933–943.
80. Регламент Ради № 120/67/ЄЕС від 13 червня 1967 р. про загальну організацію ринку зернових // Official Journal 117 від 19.06.1967. – Р. 2269–2283.
81. Регламент Ради (ЄС) № 1290/2005 від 21 червня 2005 р. про фінансування загальної сільськогосподарської політики // Official Journal L 209 від 11.08. 2005. – Р. 1–25.
82. Регламент Ради (ЄEС) № 2727/75 від 29 жовтня 1975 р. про спільну організацію ринку зернових // Official Journal L 281 від 01.11.1975. – Р. 1–16.
83. Регламент Ради (ЄС) № 1784/2003 від 29 вересня 2003 р. про спільну організацію ринку зернових // Official Journal L 270 від 21.10.2003. – Р. 0078–0095.
84. Регламент Ради (ЄС) № 1234/2007 від 22 жовтня 2007 р., який встановлює спільну організацію сільськогосподарських ринків та спеціальні положення для певних сільськогосподарських продуктів // Official Journal L 299 від 16.11.2007. – Р. 1–149.
85. Регламент Комісії (ЄС) № 687/2008, яким встановлено процедури для приймання зернових інтервенційними агентствами та методи оцінки якості зернових // Official Journal L 192 від 19.07.2008. – Р. 20–48.
86. Регламент Комісії (ЄЕС) № 127/2009 від 12 лютого 2009 р., який встановлює процедуру і умови для продажу зернових, викуплених інтервенційними агентствами // Official Journal L 42 від 13.02.2009. – Р. 3–12.
87. Регламент Ради (ЄЕС) № 837/90 від 26 березня 1990 р. про статистичну інформацію, яка має надаватися державами-членами щодо виробництва зернових // Official Journal L 88 від 03.04.1990. – Р. 1.
88. Регламент Європейського Парламенту та Ради (ЄС) № 543/2009 від 18 червня 2009 р., що стосується статистики урожаїв та скасовує Регламенти Ради (ЄЕС) в № 837/90 та 959/93 // Official Journal L 167 від 29.06.2009. – Р. 1–11.
89. Регламент Європейського Парламенту та Ради № 396/2005 (ЄС) від 23 лютого 2005 р. про максимальний рівень залишків пестицидів на або в харчових продуктах та кормах рослинного та тваринного походження та внесення змін до Директиви Ради 91/414/EEC // Official Journal L 70 від 16.03.2005. – Р. 1–16.
90. Регламент Комісії (ЄС) № 1881/2006 від 19 грудня 2006 р., що встановлює вимоги щодо максимальних рівнів для певних забруднювачів у зернових // Official Journal L 364 від 20.12. 2006. – Р. 5–24.
91. Регламент (ЄС) № 1829/2003 Європейського Парламенту та Ради від 22 вересня 2003 р. про генетично модифіковані продукти харчування і корма // Official Journal L 268 від 18.10. 2003. – Р. 1–23.
92. Директива Європейського Парламенту та Ради 2009/41/EC від 6 травня 2009 р. про обмежене використання генетично модифікованих мікроорганізмів // Official Journal L 125 від 21.05.2009. – Р. 75–97.
93. Регламент Ради (ЄС) № 1782/2003, який містить список оброблюваних зернових культур, за вирощування яких передбачено виплату додаткових платежів, а також визначає порядок їх виплати // Official Journal L 270 від 21.10. 2003. – Р. 1–69.
94. Продовольство та сільське господарство: перевірка Спільної аграрної політики ЄС сприяє її модернізації та надасть фермерам більше свободи для відповіді на зростаючий попиту (20.05.2008) [Електронний ресурс] / Заголовок з екрану. – Режим доступу :
http://delukr.sdv.com.ua/page47710.html
95. Регламент Ради № 73/2009 (ЄС) від 19 січня 2009 р., що встановлює загальні правила для прямих схем підтримки для фермерів відповідно до Спільної аграрної політики та встановлює певні схеми підтримки для фермерів, вносить зміни до Регламентів № 1290/2005 (ЄС), № 247/2006 (ЄС), № 378/2007 (ЄС) та скасовує Регламент № 1782/2003 (ЄС) // Official Journal L 30 від 31.01.2009. – Р. 16–99.
96. Про невідкладні заходи щодо стимулювання виробництва та розвитку ринку зерна : Указ Президента України від 29 червня 2000 р. // Офіційний вісник України. – 2000. – № 26. – Ст. 1090.
97. Про деякі заходи щодо розвитку ринку зерна : Указ Президента України від 18 вересня 2007 р. // Офіційний вісник Президента України. – 2007. – № 30. – Ст. 651.
98. Про затвердження Порядку використання коштів Державного бюджету України на виконання програм селекції в рослинництві та селекції сільськогосподарських культур у ланках первинного рослинництва : Наказ Міністерства аграрної політики, Української академії аграрних наук, Мінфіну від 22 березня 2004 р. // Офіційний вісник України. – 2004. – № 13. – Ст. 909.
99. Про насіння і садивний матеріал : Закон України від 26 грудня 2002 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 13. – Ст. 92.
100. Порадник керівникові сільськогосподарського підприємства : навч. і наук.-практ. посібник / [кол. авт. ; за ред. А. П. Гетьмана, В. З. Ярчука]. – К. : Юрінком Інтер, 2005. – 624 с.
101. Аграрне право України : підручник / [за ред. О. О. Погрібного]. – К. : Істина, 2007. – 448 с.
102. Про Митний тариф України : Закон України від 5 квітня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 24. – Ст. 125.
103. Програма інтеграції України до Європейського Союзу : Указ Президента України від 14 вересня 2000 р. // Офіційний вісник України. – 2000: – № 39. – Ст. 1648.
104. Овчаренко Р. В. Правовое обеспечение безопасности продукции в условиях реформы национальной системы технического регулирования / Р. В. Овчаренко // Гармонизация законодательства Украины и международная интеграция: внешнеэкономический аспект : сб. науч. трудов / [редкол.: В. К. Мамутов (отв. ред) и др.]. – Донецк : ООО «Юго-Восток, Лтд», 2006. – С. 114–141. – (Ин-т экономико-правовых исследований НАН Украины).
105. Аронов И. З. Основы технического регулирования / И. З. Аронов // Инновации. – 2004. – № 9. – С. 100–114.
106. Иойрыш А. И. Вывести «мирный атом» из сферы действия федерального закона «О техническом регулировании» / А. И. Иойрыш, В. Г. Терентьев, А. Б. Чопорняк // Государство и право. – 2005. – № 9.— С. 29–34.
107. Яровский В. Разработка технических регламентов по безопасности продукции / В. Яровский // Стандарты и качество. – 2004. – № 7. – С. 32–36.
108. Сорокин Е. О ссылках на стандарти в технических регламентах / Е. Сорокин // Стандарты и качество. – 2004. – № 3. – С. 26–32.
109. Пугачев С. Стандартизация в рамках реформы технического регулирования / С. Пугачев // Стандарты и качество. – 2004. – № 10. – С. 8 –11.
110. Домарецкий В. А. Экология пищевых продуктов / В. А. Домарецкий, Т. П. Златев. – К. : Урожай, 1993. – 192 с.
111. Циганенко О. И. Основы общей, экологической и пищевой токсикологи : пособие / Циганенко О. И., Матасар И. Т., Торбин В. Ф. – К. : Чорнобильинтеринформ, 1998. – 172 с.
112. Новожилова Е. В. Сравнительный анализ требований к показателям безопасности зерновых культур [Електронний ресурс] / Е. В. Новожилова // Канадсько-Український зерновий проект: Відкрита система інформації для зернового ринку, грудень 2008 р. – Режим доступу :
http://www.cugp.com.ua/case-studies/10-quality/78-sravnitelnyj-analiz-trebovanij-k-pokazateljam-bezopasnosti-zernovyh-kultur.html
113. Про пестициди і агрохімікати : Закон України від 2 березня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 15. – Ст. 91.
114. Гостюк М. Новые биотехнологии в производстве сельскохозяйственной продукции / М. Гостюк // Экономика Украины. – 2004. – № 3. – С. 79–83.
115. Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів : Закон України від 31 травня 2007 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2007. – № 35. – Ст. 484.
116. Про затвердження Порядку державної реєстрації генетично модифікованих організмів джерел харчових продуктів, а також харчових продуктів, косметичних та лікарських засобів, які містять такі організми або отримані з їх використанням : Постанова Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2009 р. // Офіційний вісник України. – 2009. – № 12. – Ст. 373.
117. Про затвердження Порядку етикетування харчових продуктів, які містять генетично модифіковані організми або вироблені з їх використанням та вводяться в обіг : Постанова Кабінету Міністрів України від 13 травня 2009 р. // Офіційний вісник України. – 2009. – № 37. – Ст. 1240.
118. Про затвердження тимчасових критеріїв безпеки поводження з генетично модифікованими організмами та провадження генетично-інженерної діяльності у замкненій системі : Постанова Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2008 р. // Офіційний вісник України. – 2008. – № 80. – Ст. 2693.
119. Про затвердження Порядку видачі дозволу на ввезення на митну територію України незареєстрованих генетично модифікованих організмів для науково-дослідних цілей або державних апробацій (випробувань) : Постанова Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2008 р. // Офіційний вісник України. – 2008. – № 63. – Ст. 2144.
120. Про затвердження Порядку і правил проведення обов’язкового страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень державними сільськогосподарськими підприємствами, врожаю зернових культур і цукрових буряків сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності : Постанова Кабінету Міністр