ІНФОРМАЦІЙНО-ДОВІДКОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ: ПРОБЛЕМИ ТЕОРІЇ І ПРАКТИКИ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

ЛУГАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

імені Е.О. Дідоренка

На правах рукопису

БІРЮКОВ ВАЛЕРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
УДК 343.982.33

ІНФОРМАЦІЙНО-ДОВІДКОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗСЛІДУВАННЯ
ЗЛОЧИНІВ: ПРОБЛЕМИ ТЕОРІЇ І ПРАКТИКИ

Спеціальність: 12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика;
судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора юридичних наук

Науковий консультант:
доктор юридичних наук, професор,
академік Національної академії
правових наук України, Заслужений
діяч науки і техніки України
Сегай М.Я.

Луганськ - 2010

ЗМІСТ
Стор.
СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
4
ВСТУП
7
Розділ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ОКРЕМОГО КРИМІНАЛІСТИЧНОГО ВЧЕННЯ «ІНФОРМАЦІЙНО-ДОВІДКОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ»

1.1. Виникнення, розвиток та сучасний стан окремого криміналіс-тичного вчення про використання даних інформаційних систем у розслідуванні злочинів
18
1.2. Інформаційно-довідкове забезпечення розслідування злочинів: його поняття, зміст, система та місце в криміналістиці 41
Висновки до розділу 1 55
Розділ 2. ІНФОРМАЦІЙНЕ ПІДҐРУНТЯ ІНФОРМАЦІЙ-НО-ДОВІДКОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ

2.1. Інформація в криміналістиці її властивості, що мають зна-чення для теорії криміналістики та діяльності з розслідування зло-чинів 59
2.2. Класифікація інформації, що має значення для розвитку наукових основ інформаційно-довідкового забезпечення розсліду-вання злочинів 86
Висновки до розділу 2 106
Розділ 3. ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ – ДЖЕРЕЛА
КРИМІНАЛІСТИЧНО ЗНАЧУЩОЇ ІНФОРМАЦІЇ
3.1. Сучасні інформаційні системи: їх структура та взаємозв’язки складових 110

3.2. Класифікація інформаційних систем. Інтегровані банки даних 134
3.3. Геоінформаційні технології. Їх роль та місце в інформаційно-довідковому забезпеченні розслідування злочинів. 150
3.4. Ідентифікація: її роль у роботі інформаційних систем 158
Висновки до розділу 3 175
Розділ 4. ПРАВОВІ ЗАСАДИ ІНФОРМАЦІЙНО-ДОВІДКОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ

4.1. Процесуальний статус і значення в розслідуванні інформації, отриманої з інформаційних систем 180
4.2. Правові засади створення та функціонування криміналістичних та інших інформаційних систем МВС України, та шляхи їх вдоско-налення

200
Висновки до розділу 4 214

Розділ 5. КРИМІНАЛІСТИЧНІ ОБЛІКИ – ДЖЕРЕЛА КРИМІ-НАЛІСТИЧНО ЗНАЧУЩОЇ ІНФОРМАЦІЇ, ЇХ ЗНАЧЕННЯ ТА МІСЦЕ В РОЗСЛІДУВАННІ ЗЛОЧИНІВ

5.1. Криміналістичні обліки: поняття та зміст 218
5.2. Об’єкти криміналістичних обліків. Поняття та класифікація 232
5.3. Класифікація криміналістичних обліків 249
Висновки до розділу 5 270
Розділ 6. ВИКОРИСТАННЯ ДАНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ
СИСТЕМ У ДІЯЛЬНОСТІ З РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ
6.1. Роль і місце інформації, що міститься в сучасних ІС та АІС, у процесі розслідування злочинів 273
6.2. Аналітично-пошукові можливості сучасних інформаційних сис-тем та використання результатів аналізу в розкритті й розслідуванні злочинів 293
Висновки до розділу 6 318

ВИСНОВКИ 322
ДОДАТКИ 327
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 396

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АІАС – автоматизована інформаційно-аналітична система
АБД – автоматизована база даних
АДІПС – автоматизована дактилоскопічна інформаційно-пошукова система (по суті, те са¬ме, що й АДІС)
АДІС – автоматизована дактилоскопічна інформаційна система
АІЛС – автоматизована інформаційно-логічна си¬сте¬ма (різновид ек-спертних систем)
АІПС – автоматизована інформаційно-пошукова система
АІС – автоматизована інформаційна система
АРМОР – автоматизоване робоче місце оперативного работника
БД – база даних
ВІТ – Відділ інформаційних технологій (структурний підрозділ ДІТ)
ВНЗ – вищий навчальний заклад
ГІАЦ – Головний інформаційно-аналітичний центр (МВС Російської Федерації)
ГІС – геоінформаційна система (система, у якій об’єднано бази да-них звичайної АІС з базами даних картографічної інформа-ції)
ГІЦ – Головний інформаційний центр (МВС Російської Федерації)
ГУВС – Головне управління внутрішніх справ (МВС Російської Фе-дерації)
ГУМВС – Головне управління Міністерства внутрішніх справ (МВС України)
ДАІ
– Державна автомобільна інспекція

ДДГІРФО
– Державний департамент у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб
ДДУПВП – Державний департамент України з пи¬тань виконання пока-рань
ДІТ – Департамент інформаційних технологій
ДНДЕКЦ – Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр
ДСБЕЗ – Державна служба боротьби з економічними злочинами
ДТП – дорожньо-транспортна подія
ЕКЦ – Експертно-криміналістичний центр (МВС Росії)
ЕОМ – електронно-обчислювальна машина
ІБнД – інтеґрований банк даних
Інтерпол – Міжнародна світова організація для бороть¬¬би з транснаціо-нальною злочинністю
Європол – Міжнародна організація держав Євросоюзу для боротьби з транснаціональною зло¬чинністю
ІАС – інформаційно аналітична система (різновид СКБД)
ІС – інформаційна система (неавтоматизована)
ІІПС – інтегрована інформаційно-пошукова система
ІЦ – Інформаційний центр (колишня назва УІТ, ВІТ)
КГТ – кулегільзотека (реґіональний облік куль і гільз на рівні НДЕКЦ)
ЛДУВС – Луганський державний університет внут¬рішніх справ
МВС – Міністерство внутрішніх справ
МІБ – Міждержавний інформаційний банк (банк криміналістичної інформації, створений дер¬жавами колишнього СРСР – учас-ницями СНД)
НДЕКЦ – Науково-дослідний експертно-криміна¬ліс¬¬тич¬ний центр (під-розділ експертної служби МВС України на рівні ГУМВС, УМВС областей і Автономної Республіки Крим)
НТЗ – науково-технічні засоби
НЦБ
Інтерполу – Національне центральне бюро Інтерполу

ОВС – орган внутрішніх справ
ОДК – оперативно-довідкова картотека (складова оперативно-розшукового й дактилоскопічного обліку підрозділів ДІТ, УІТ, ВІТ)
ОРД – оперативно-розшукова діяльність
СБУ – Служба безпеки України
СКБД – система керування базами даних (підсистема, складова ІІПС),
«СОВА» - Система оперативно – візуального аналізу (різновид інфор-маційно-аналітичних систем)
УІТ – Управління інформаційних технологій (струк¬турний підроз-діл ДІТ на рівні ГУМВС, УМВС областей і Автономної Рес-публіки Крим)
УМВС – Управління Міністерства внутрішніх справ
УМВСТ – Управління Міністерства внутрішніх справ на транспорті
УОІ (ВОІ) – Управління оперативної інформації (відділ оперативної ін-формації) – колишня назва підрозділів УІТ та ВІТ
ФСБ – Федеральна служба безпеки (Російська Фе¬дерація)
ФТС – Федеральна митна служба (Російська Федерація)
ЦКГТ – Центральна кулегільзотека (облік куль і гільз за нерозкрити-ми злочинами на рівні ДНДЕКЦ)

ВСТУП

Актуальність теми. Безпека, життя і здоров’я, честь і гідність людини закріплені в Конституції України як найвища соціальна цінність. Їх гарантії в правовій державі забезпечуються чинним законодавством та ефективною діяльністю правоохоронних органів, яка оцінюється станом злочинності і рівнем розкриття злочинів. Дані офіційної статистики свідчать: у 2008 році було зареєстровано 384424 злочини, у 2009 році – 434678, при цьому відсоток їх розкриття зменшився – з 74,4% у 2008 до 64,3% у 2009 році. А саме – 118814 у 2008 році та 165576 злочинів у 2009 році залишилися нерозкритими. Таким чином, злочинність останніми роками не тільки не скорочується, а, навпаки, набрала тенденції до зростання. Вона модернізується, набуває організованого та транснаціонального характеру, прагне проникнути до влади, ініціює корупцію. Утім заходи щодо протидії їй певною мірою себе вичерпали, існуюча методологія потребує критичного переосмислення. Необхідність удосконалення правоохоронної діяльності вимагає від юридичної науки розроблення нових, ефективних методів та методик.
Розслідування злочинів безпосередньо пов’язане з пошуком, аналізом, оцін¬кою та використанням інформації стосовно певних об’єктів і подій. Істотне місце серед її джерел займають сучасні інформаційні системи, які завдяки інформатизації перетворилися в унікальні комплекси її накопичення, обробки, аналізу та подання в зручній формі. Сьогодні вони є одним із резервів оптимізації розслідування й дедалі більше привертають увагу вчених та практиків-правоохоронців.
Теоретичне підґрунтя інформаційно-довідкового забезпечення розслідування злочинів становлять праці вітчизняних та іноземних учених:
Ю.П. Аленіна, К.В. Антонова, О.М. Бандурки, В.П. Бахіна, В.Д. Басая,
Р.С. Бєлкіна, В.Д. Берназа, Т.В. Варфоломеєвої, В.Б. Вєхова, А.Ф. Волобуєва, В.І. Галагана, В.Г. Гончаренка, Ю.М. Грошового, В.С. Гуславського, О.Ф. Дол¬женкова, А.В. Дулова, В.А. Журавля, В.С. Зеленецького, А.В. Іщенка, Р.А. Калюжного, М.К Камінського, Н.С. Карпова, В.В. Коваленка, В.Я. Колдіна, С.М. Колотушкіна, В.О. Коновалової, О.Є. Користіна, І.І. Котюка, Н.І. Клименко, В.В. Крилова, B.C. Кузьмічова, В.В. Лисенка, В.К. Лисиченка, М.М. Лисова, В.Г. Лукашевича, Є.Д. Лук’янчикова, Г.А. Матусовського, Г.М. Мухіна, Д.Й. Никифорчука, В.Т. Нора, Ю.Ю. Орлова, В.Л. Ортинського, М.С. Польового, М.А. Погорецького, Б.Г. Розовського, В.А. Ручкіна, М.В. Салтевського, М.Я. Сегая, Г.П. Середи, С.М. Ста¬хівського, Б.П. Смагоринського, О.П. Снігерьова, В.М. Тертишника, В.В. Тіщенка, Л.Д. Удалової, П.В. Цимбала, М.Я. Швеця, В.Ю. Шепітька, М.Є. Шуміла, М.П. Яблокова та ін. Однак проблеми інформаційно-довідкового забезпечення розслідування злочинів вони переважно розглядали фраґментарно, у контексті певних досліджень.
Безпосередньо питання організації та функціонування інформаційних систем і використання інформації, що в них міститься, у розслідуванні злочинів досліджували К.І. Бєляков, О.О. Бєляков, О.А. Бєлов, Є.П. Іщенко,
М.Ю. Жигалов, П.М. Заблоцький, В.П. Захаров, О.Є Корнієнко, А.П. Пацкевич, В.І. Пашко, О.Р. Росинська, Р.А. Усманов, В.Г. Хахановський, Г.О. Шкляєва, С.А. Ялишев. Констатуючи їхній значний науковий внесок у розроблення поставленої проблеми, водночас зауважимо, що вони торкалися лише певних її аспектів. До останнього часу комплексного дослідження застосування в роз¬слідуванні даних різних за цільовим призначенням та відомчою належністю інформаційних систем не проводилось, і фактично залишилася не вирішеною низка ключових проблем. Це підтверджують результати анкетування 194 науково-педагогічних працівників і 928 співробітників слідчих, оперативних та експертних підрозділів України, Російської Федерації та Республіки Білорусь. Так, 90,7% науковців і 88,8% працівників практичних підрозділів підкреслили, що в певній ситуації криміналістичного значення набуває інформація, отримана з будь-яких інформаційних систем, також вони визнали проблему, що розглядається, складною і малорозробленою в криміналістиці.
Викладене підкреслює актуальність теми, що й зумовило її обрання для дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація спрямована на виконання: Комплексної програми профілактики правопорушень на 2007–2009 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. № 1767; Програми реформування системи освіти МВС України та підвищення якості підготовки фахівців для органів внутріш¬ніх справ, затвердженої наказом МВС України 28.10.2007 р. № 411; Наказу МВС України від 23.07.2010 р. № 347 "Про затвердження Переліку пріоритет¬них напрямків наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010–2014 років"; Закону України "Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007–2015 роки" від 09.01.2007 р. № 537-V; Плану науково-дослідних робіт Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка на 2003–2010 ро¬ки. Тему зареєстровано в координаційному бюро Академії правових наук України (реєстраційний № 770, 2003 рік).
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розроблення теоретичних і практичних основ інформаційно-довідкового забезпечення розслідування злочинів.
Для досягнення зазначеної мети було поставлено такі завдання:
– розглянути еволюцію та сучасний стан учення, зв’язок із загальним розвитком наукової думки та практикою розслідування злочинів;
– визначитися з назвою вчення, предметом, системою, термінами й дефініціями;
– розкрити основні властивості та поняття інформації, якими оперують у криміналістиці, показати їх значення для класифікації інформаційних систем;
– здійснити класифікацію інформації, розкрити сутність потенційної та реєстраційної інформації, показати співвідношення орієнтуючої та доказової інформації;
– з’ясувати значення інформаційних систем у сучасному суспільстві й розкритті злочинів, основи їх будови, технології обробки інформації, розробити необхідні дефініції;
– класифікувати інформаційні системи за змістом, характером обробки інформаційних ресурсів, об’єднанням, цільовим призначенням, запропонувати поняття інтеґрованого банку даних;
– з’ясувати роль геоінформаційних технологій в інформаційно-довідковому забезпеченні розслідування злочинів, показати їх значення для подання результатів аналізу даних інформаційних систем;
– показати роль і значення ідентифікації в роботі інформаційних систем;
– конкретизувати правовий механізм застосовування даних інформаційних систем незалежно від їх основного цільового призначення та відомчої належності як доказів;
– висвітлити правові основи створення та функціонування сучасних інформаційних систем, внести пропозиції з їх удосконалення;
– розглянути поняття й зміст криміналістичних обліків, дати їх визначення, показати їх місце в інформаційно-довідковому забезпеченні розслідування злочинів;
– з’ясувати та запропонувати поняття об’єктів криміналістичних обліків, показати роль інформації та слідів в інформаційних системах;
– класифікувати криміналістичні обліки за рівнями зосередження, службовою належністю і безпосереднім цільовим призначенням:
– окреслити головні напрями вдосконалення криміналістичних методик, засобів і методів розкриття злочинів з урахуванням потенціалу сучасних інформаційних систем;
– показати здатність сучасних автоматизованих інформаційних систем до аналізу інформації баз даних (локальних та інтеґрованих) та подання результатів у доступній і зрозумілій формі, запропонувати поняття інформаційно-аналітичної системи.
Об’єкт дослідження – організаційні та правові відносини, що притаманні створенню й функціонуванню інформаційних систем і використанню в розслідуванні злочинів інформації, що складає їх масиви.
Предмет дослідження – інформаційно-довідкове забезпечення розслідування злочинів: проблеми теорії та практики.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є діалектико-матеріалістичний метод та сукупність загальних і спеціальних методів наукового пізнання, які сприяли розв’язанню поставлених завдань. Зокрема: діалектико-матеріалістичний забезпечив системність дослідження об’єктів, процесів, понять і категорій у їх взаємозв’язку та взаємозалежності (застосовано у всіх розділах дисертації); метод історичного аналізу дозволив дослідити закономірності розвитку й етапи становлення вчення у взаємозв’язку з розвитком науки і техніки, розкрити актуальність теми дослідження (у вступі, підрозділах 1.1, 5.1); формально-логічний та логіко-семантичний методи було застосовано в дослідженні понятійного апарату вчення, для аналізу та вдосконалення існуючих і формулювання нових дефініцій (підрозділи 1.2, 2.1, 2.3, 3.2, 3.3, 3.4, 5.2, 5.3, 6.2); порівняльно-правовий – дозволив проаналізувати стан правового забезпечення інформаційно-довідкового забезпечення розслідування злочинів (підрозділи 2.3, 4.1, 4.2, 5.1); методи системно-структурного аналізу та синтезу сприяли детальному дослідженню будови системи вчення й інформаційних систем, розробленню алгоритмів пошуку інформації в інформаційних системах та ін. (підрозділи 1.2, 2.2, 6.1, 6.2); метод систематизації допоміг згупувати розрізнені знання до єдиної системи (підрозділи 1.1, 1, 2, 3,1, 4.1, 4.2, 5,1, 6.1, 6.2); метод класифікації – класифікувати інформацію, інформаційні системи, знання, поняття та ін. (підрозділи 2.2, 2,3, 3,1, 3.2, 4.1, 5.1, 5,2, 5.3, 6.2); соціологічні методи (інтерв’ювання, анкетування, експертні оцінки) були застосовані для збирання емпіричного матеріалу (у вступі, підрозділах 1.1, 3.1, 5.1, 6.1); статистичні методи (групування, зведення, аналіз кількісних показників) дозволили узагальнити результати вивчення кримінальних справ, інтерв’ювання та анкетування окремих груп респондентів (у вступі, підрозділах 1.1, 1.2, 5.1); метод ідентифікації допоміг зрозуміти принципи пошуку й аналізу інформації в сучасних автоматизованих інформаційних системах (у підрозділах 3.2, 3.3, 6.2); метод прогнозування сприяв визначенню потенціалу інформаційних систем і перспектив їх використання для аналізу інформації в розслідуванні злочинів (підрозділи 1.2, 2.1, 2.3, 3.2, 3.3, 6.1, 6.2).
Емпіричну базу дослідження становлять: систематизовані статистичні дані про результати роботи правоохоронних органів за 2005–
2009 роки; узагальнені результати вивчення 850 кримінальних справ; опитування 928 практичних працівників правоохоронних органів та 194 осіб науково-педагогічного складу кафедр криміналістики вищих навчальних закладів України, Російської Федерації та Республіки Білорусь; особистий досвід роботи автора: 17 років – в оперативних та експертних підрозділах і 16 років науково-педагогічної роботи.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим вітчизняним комплексним монографічним дослідженням теоретичних і практичних проблем інформаційно-довідкового забезпечення розслідування злочинів. Вона конкретизується в одержаних висновках і пропозиціях, зокрема:
вперше:
 на основі аналізу теоретичних положень криміналістики, кримінального права та процесу, судової експертизи і оперативно-розшукової діяльності, теорії управління й інформатики та інших наук зроблено висновок про доцільність використання в розслідуванні інформації з інформаційних систем незалежно від їх цільового призначення та відомчої належності;
 для назви вчення запропоновано термін "інформаційно-довідкове забезпечення розслідування злочинів", сформульовано його поняття, визначено предмет, систему та завдання; його історію та еволюцію пропонується розглядати в контексті якісних змін, виділяючи три етапи: кримінальна реєстрація, криміналістична реєстрація, інформаційно-довідкове забезпечення розслідування злочинів;
 обґрунтовано, що інформація, яка становить масиви інформаційних систем незалежно від їх основного цільового призначення та відомчої належності, є потенційною, яка за умови використання для встановлення об’єктів чи фактів, актуалізується й набуває конкретного значення (криміналістичного, оперативно-розшукового);
 висвітлено напрямки використання геоінформаційних технологій в інформаційних системах МВС, їх значення для візуалізації та аналізу стану злочинності, для отримання уявлення про просторове розташування об’єктів;
 доведено, що метод ідентифікації в інформаційних системах застосовується для вирішення належності інформації до конкретного об’єкта, для ототожнення об’єктів за проявами в минулому, для авторизації доступу до конкретної системи;
 розкрито особливу роль настановних даних про об’єкти обліку в інтеґрації інформаційних систем МВС, показано, що в криміналістичних обліках оперативно-розшукового призначення підрозділів експертної служби МВС України як об’єкти виступають матеріальні об’єкти, які на облік узяті за їхніми відображеннями (слідами), що були виявлені під час розслідування, відсутність настановних даних (які виконують роль інтеґраторів) на них є однією з основних перешкод до інтеґрації вказаних обліків з іншими;
 визначено шляхи удосконалення криміналістичних методик
розслідування злочинів за рахунок включення алгоритмів, спрямованих на отримання інформації про об’єкти та факти з використанням даних, що містять інформаційні системи, з урахуванням ситуації, що склалася, особливостей об’єктів і міжгалузевого розсіювання інформації стосовно них;
 з’ясовано співвідношення інформаційно-пошукових та інформаційно-аналітичних автоматизованих систем, показано, що інформаційно-пошукові зазвичай працюють зі "своїми" базами даних, аналітично пошукові зорієнтовані на аналіз інформації численних баз даних інтеґрованих систем, що дозволяє отримувати інформацію про об’єкт, розсіяну по численних системах, а також про взаємозв’язки об’єктів, запропоновано поняття автоматизованої інформаційно-аналітичної системи;
удосконалено:
 теорію і практику використання інформації, що містять бази даних інформаційних систем у розслідуванні злочинів;
 класифікацію інформації в криміналістиці та визначення кримінальної, криміналістичної та криміналістично значущої інформації;
 поняття реєстраційної інформації – підкреслено, що достовірність і достатність для вирішення певних завдань є обов’язковими її властивостями;
 класифікацію об’єктів обліку, у тому числі криміналістичних, –окреслено їх коло, запропоновано поняття;
 знання про криміналістичні інформаційні системи, їх класифікацію за безпосереднім цільовим призначенням, відомчим, службовим та регіональним зосередженням, ступенем автоматизації та інтеґрації;
 організаційно-правові основи використання досягнень сучасної криміналістики та інших юридичних наук у діяльності з розслідування злочинів;
дістали подальшого розвитку:
 загальнонаукові погляди на диференціацію й інтеґрацію знань щодо міжгалузевого підходу в здійсненні наукових досліджень при вивченні злочинної діяльності та діяльності, пов’язаної з розкриттям і розслідуванням злочинів;
 наукові погляди, що комп’ютерні й мережеві технології кардинально вплинули на формування нового підходу до використання потенціалу даних інформаційних систем в розслідуванні злочинів, надавши умови для їх інтеґрації, аналізу інформації та доступу до неї з віддалених точок;
 питання правового статусу інформаційних систем та значення в розслідуванні інформації, що в них міститься;
 пропозиції щодо необхідності вдосконалення криміналістичних методик розслідування злочинів із позицій міжгалузевого підходу до пошуку й використання інформації, яка за певних обставин набуває криміналістичного значення;
 теоретичні основи аналізу інформації інтеґрованих баз даних сучасних автоматизованих інформаційних систем.
Практичне значення одержаних результатів визначається їх загальною спрямованістю на вдосконалення практики боротьби зі злочинністю, вони використовуються:
– у правоохоронній сфері – при складанні криміналістичних методик розслідування злочинів, провадження експертиз і досліджень, для вдосконалення роботи криміналістичних інформаційних систем, у нормотворчій діяльності, при проведенні занять у системі службової підготовки підрозділами: експертної служби МВС України (акт впровадження від 10.02.2010 р.), Голов¬ного слідчого управлення МВС України (акт впровадження від 19.11.2010 р.), Департаменту зв’язку МВС України (акт впровадження від 22.11.2010 р.), Управління інформаційних технологій УМВС України в Луганській області (акт впровадження від 02.09.2010 р.), підрозділів податкової міліції в Луганській області (акт впровадження від 02.09.2010 р.);
– у науково-дослідній роботі – узагальнення, висновки й рекомендації складають підґрунтя для подальших наукових розробок щодо отримання та використання облікової інформації в розслідуванні злочинів: у діяльності ДНДІ МВС України (акт впровадження від 31.08.2010 р.); Академії МВС Респуб¬ліки Білорусь (акт впровадження від 14.01.2010 р.);
– у законодавчій роботі – пропозиції про доповнення статей 14-1 та
32 КПК України та статей 2, 4, 7 і 21 Закону України "Про захист персональних даних" (лист ВР України 04-19/14-1971 від 14.09.2010 р.);
– у навчальному процесі – при викладанні криміналістики, кримінального процесу, оперативно-розшукової діяльності, а також при підготуванні підручників і посібників, розробленні навчально-методичних матеріалів у Луганському державному університеті внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка (акт впровадження від 16.02.2010 р.), Харківському національному університеті внутрішніх справ (акт впровадження від 03.04.2010 р.), Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ (акт впровадження від 27.07.2010 р.); Одеському державному університеті внутрішніх справ (акт впровадження від 08.04.2010 р.), Запорізькому юридичному інституті ДДУВС (акт впровадження від 26.02.2010 р.), Херсонському державному університеті (акт впровадження від 21.01.2010 р.), Волгоградській академії МВС РФ (акт впровадження від 05.01.2010 р.), Омській академії МВС РФ (акт впровадження від 12.02.2010 р.), Челябінському юридичному інституті МВС РФ (акт впровадження від 11.03.2010 р.), Уральській юридичній академії (акт впровадження від 05.01.2010 р.).
Особистий внесок здобувача. Виконане дослідження здійснено дисертантом самостійно. Усі викладені в ньому положення і висновки обґрунтовано на основі власних досліджень автора. У співавторстві опубліковано навчальний посібник "Основи методики розслідування злочинів, пов’язаних із виготовленням і збутом підроблених грошей" (22,0 у.д.а.) та практичний посібник "Криміналістичне документознавство" (19,29 у.д.а.). Авторська частка в указаних працях складає 50 %. У навчальній інформаційно-довідковій програмі "Робоче місце експерта з дактилоскопічних досліджень" особистий внесок здобувача 15%. Наукові ідеї та розробки співавторів, опублікованих праць у дисертації не використовувалися.
Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки, що містяться в дисертації, були оприлюднені на міжнародних науково-практичних конференціях: "Криміналістика ХХІ століття" (Харків, 2010 р.); "Судова експертиза, сучасний стан та перспективи розвитку" (Київ, 2010 р.); "Криміналістика у протидії злочинності" (Київ, 2009 р.); "Інформаційно-довідкове забезпечення розкриття та розслідування злочинів" (Луганськ, 2008 р.); "Использование современных достижений криминалистики и уголовного процесса в борьбе с преступностью" (Донецк, 2008 г.); "Совершенствование следственной и экспертной практики" (Россия, Омск, 2007 г.); "Сучасні проблеми, тенденції і перспективи розвитку криміналістики та судової експертизи" (Харків, 2007 р.); "Современные проблемы теории и практики криминалистического исследования документов" (Россия, Волгоград, 2007 г.); "Техническая экспертиза документов: проблемы и развитие" (Киев, 2005 г.); "Виявлення, фіксація та використання доказів у процесі досудового слідства" (Луганськ, 2004 р.); "Автоматизація дактилоскопічних обліків органів внутрішніх справ України: проблеми та шляхи вдосконалення" (Київ, 2001 р.); всеукраїнських науково-практичних конференціях: "Актуальні проблеми розкриття та розслідування злочинів в сучасних умовах" (Запоріжжя, 2009 р.); "Національні інтереси та проблеми забезпечення безпеки України" (Кіровоград, 2009 р.); міжнародних круглих столах і семінарах: "Криминалистика без границ" (Россия, Волгоград, 2010 г.); "Інформаційно-довідкове забезпечення розслідування злочинів: проблеми теорії і практики" (Луганськ, 2006 р.); "Методологічні проблеми теорії і практики оперативно-розшукової діяльності в сучасних умовах" (Луганськ, 2004 р.); "Информационно-справочное обеспечение расследования преступлений: криминалистическое учение и практическая деятельность" (Луганск, 2010 г.).
Публікації: За результатами дослідження дисертантом опубліковано: монографію, 31 статтю у наукових фахових виданнях України, 3 навчальні посібники, 16 статей в інших виданнях, 5 авторських свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір.
Структура дисертації зумовлена логікою дослідження і складається зі вступу, шести розділів, 15 підрозділів, висновків, трьох додатків, списку використаних джерел (528 найменувань). Повний обсяг дисертації становить 432 сторінки, з них загальний обсяг тексту – 326 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Виконане дисертаційне дослідження дає підстави для висновку, що практика боротьби зі злочинністю безпосередньо пов’язана з розвитком юридичної науки.
Головні результати дослідження та пропозиції щодо оптимізації інфор-маційно-довідкового забезпечення розслідування злочинів, які мають теоре-тичне та практичне значення і полягають у наступному:
1. Виникнення в криміналістиці вчення про інформаційні системи, що призначені сприяти розслідуванню злочинів, було викликане необхідністю оптимізації практики розслідування злочинів. Наявний дисбаланс між ученням та практикою розслідування є однією з проблем, вирішення якої дає новий якісний виток розвитку теорії криміналістики й практики розслідування злочинів. Історію та еволюцію вчення пропонується розглядати в контексті якісних змін, поділяючи на три етапи: перший – кримінальна реєстрація, коли визначальним для об’єктів обліку був їх зв’язок зі злочинною діяльністю; другий – криміналістична реєстрація, коли домінує цільове призначення обліків, а коло об’єктів розширюється за рахунок тих, що не пов’язані зі злочинами, утім сприяють їх розкриттю; третій – інформаційно-довідкове забезпечення розслідування злочинів, викликане потребою наукового осмислення застосування в розслідуванні злочинів даних різних за відомчою належністю та цільовим призначенням інформаційних систем.
2. Для назви вчення запропоновано термін "інформаційно-довідкове забезпечення розслідування злочинів", під яким розуміється вчення, предметом якого є знання про організацію та функціонування інформаційних систем незалежно від їх основного призначення та відомчої належності, порядок отримання облікової інформації та особливості її використання в розслідуванні злочинів. Окреслено його предмет, завдання і систему, яка містить загальні положення та спеціальну частину.
3. Розглянуто зміст і визначено поняття кримінальної, криміналістичної та криміналістично значущої інформації. Доведено, що вони є результатами класифікації інформації за різними критеріями, а їх з’ясування сприяє вирішенню низки проблем теорії інформаційно-довідкового забезпечення розслідування злочинів. Властивості інформації – кумулятивність, невичерпність, емерджентність, об’єктивність, достовірність, достатність, цінність, корисність – є визначальними у створенні та функціонуванні інформаційних систем.
4. Доведено, що орієнтуюча і доказова інформація є результатами класифікації за різними критеріями, тому їх некоректно протиставляти чи порівнювати. Конкретного значення (орієнтуючого чи іншого) вона набуває за умови залучення до виконання завдань. Доказова ж повинна відповідати вимогам, що ставляться до доказів. Однак, будучи доказом за одним фактом, вона може бути орієнтуючою за іншим. Під реєстраційною інформацією пропонується розуміти зафіксовану визначеним способом на відповідних носіях інформацію про об’єкти, що взяті на облік, достовірну й достатню для вирішення завдань, що стоять перед конкретною системою. Без залучення до виконання конкретних завдань вона є потенційною. Потенційною є будь-яка інформація, що не використовується для вирішення конкретних завдань, але здатна сприяти їх вирішенню.
5. З’ясовано питання, пов’язані з організацією і функціонуванням інформаційних систем, доведено, що всі вони мають подібну структуру і включають дві основні складові: інформаційні масиви й системи їх забезпечення. Виділено базову складову інформаційних систем, що містить інформацію про один об’єкт обліку, запропоновано називати її основною обліковою одиницею, дано авторське визначення її поняття. Показано, що будь-яка система відносно системи вищого рівня є підсистемою. Переглянуто форми обліку, форми й способи відображення інформації в реквізитах певних облікових одиниць.
6. Запропоновано класифікацію інформаційних систем за типами інформаційних ресурсів (документальні, фактографічні), за характером обробки інформації (автоматизовані та ручні), за ступенем автоматизації (з автоматизованою та автоматичною реєстрацією), за об’єднанням (локальні, інтеґровані з розподіленими базами даних), за доступом до інформації, за формами обліку. Під інтеґрованим банком даних пропонується розуміти складну інформаційну систему, яка становить сукупність окремих автоматизованих інформаційних систем (обліків, підсистем), що мають спільне застосування, високоорганізовану систему забезпечення й аналізу інформації з організацією доступу до інформації будь-якої його складової через одну адресу – його ядро.
7. Доведено, що геоінформаційні технології сприяють формуванню відповідей у зручній для сприйняття формі, з прив’язкою об’єктів обліку до адресних чи географічних координат. Під геоінформаційними системами МВС розуміються інформаційні системи, що створюються зав¬дяки інтеґрації баз даних звичайних інформаційних систем, які функціонують у підрозділах МВС на визначеному рівні, з базами даних відповідної картографічної інформації з метою аналізу та подання інформації про пев¬ні об’єкти наочно в просторовому їх розташуванні на картах чи планах.
8. Обґрунтовано, що метод ідентифікації є стрижневим у роботі інформаційних систем і реалізується в трьох напрямах: для встановлення належності інформації до конкретного об’єкта; для ідентифікації об’єктів за їх проявами в минулому; для диференціації доступу до ресурсів системи. В інформаційних системах вона відбувається за допомогою ідентифікаторів, під якими розуміються призначені для відокремлення об’єкта від інших ознаки, назви, позначки, клейма, коди, номери й інші штучні утворення або власні ознаки, притаманні об’єктам матеріального світу, які поодиноко або в певній сукупності створюють умови їх ідентифікації.
9. Наголошено, що для використання як доказу інформації, отриманої з інформаційних систем, остання повинна відповідати вимогам, які ставляться до доказів. Інформаційні системи містять достовірну інформацію про певні властивості, стан або діяльність об’єктів обліку, достатню для вирішення завдань, що стоять перед системою. У ряді криміналістичних обліків вона є похідною від доказів (обліки слідів рук, викраденого майна, номерних речей, балістичні), що зумовлює безперечність її достовірності, достатності та й належності. Достатність і достовірність інформації з інших інформаційних систем установлюється в процесі розслідування. Допустимість досягається діями з її виявлення та вилучення. Вона може бути поданою у вигляді офіційної довідки як відповідь на запит або вилученою з інформаційної системи в процесі слідчого огляду, обшуку чи іншої слідчої дії.
10. Запропоновано нормативні акти, що реґламентують функціонування інформаційних систем, класифікувати на три групи: закони, що взагалі реґламентують облікову діяльність; нормативні акти, у яких визначаються обліки, що здійснюються певними підрозділами; накази й інструкції, що реґламентують конкретні обліки. Зазначено, що вдосконалення правових основ означеної діяльності є важливим завданням, яке потребує вирішення. Запропоновано внести зміни до ст. ст. 2, 4, 7 та 21 Закону України "Про захист персональних даних", до ст. ст. 14-1, 32 КПК України.
11. Доведено, що криміналістичні обліки – це сукупність інформаційних систем, які створені та функціонують у правоохоронних органах з метою сприяння розкриттю злочинів. Запропоновано введення обліку "кримінальна справа", що уможливить інтеґрацію обліків оперативно-розшукового призначення з іншими та сприятиме оптимізації роботи за нерозкритими злочинами.
12. Конкретизовано об’єкти криміналістичних обліків і підкреслено, що ними є злочини, люди (у тому числі їх трупи), а також різноманітні предмети матеріального світу, інформація стосовно яких вміщена в криміналістичну інформаційну систему та призначена сприяти розкриттю злочинів. Інформація не є об’єктом обліку, а представляє об’єкт в певній системі. Сліди також є не об’єктами, а їх проявами, за якими вони беруться на облік з метою ідентифікації.
13. Запропоновано, класифікувати криміналістичні обліки: а) за відомчою належністю на обліки МВС, СБУ, інших правоохоронних органів; б) за зосередженням на міждержавні (Інтерпол, Європол, МІБ), центральні (рівень МВС – ДІТ, ДНДЕКЦ), реґіональні – (рівень обласних ГУМВС, УМВС), місцеві – (рівень міськ-, райвідділів УМВС); в) за службовою належністю на обліки ДІТ, експертної служби, карного розшуку та інших служб; г) за безпосереднім цільовим призначенням на оперативно-розшукові, інформаційно-довідкові, довідково-допоміжні; дано їх визначення. Доведено, що криміналістичні інформаційні системи, так само як і інші, можна класифікувати за типами вміщених ресурсів, рівнем автоматизації, інтеґрації та іншими критеріями.
14. Обґрунтовано, що дані інформаційних систем сьогодні є реальним резервом підвищення якості розслідування злочинів, запропоновано шляхи вдосконалення криміналістичних методик, визначено типові ситуації та алгоритми пошуку інформації про об’єкти в інформаційних системах.
15. Показано можливість аналізу баз даних інтеґрованих інформаційних систем в автоматичному режимі. Доведено, що функція аналізу властива більшості підсистем, які здійснюють обробку даних, утім інформаційно-аналітичні інформаційні системи поряд з аналізом здійснюють синтез інформації. Під інформаційно-аналітичними системами пропонується розуміти комплекс програмних продуктів і науково-технічних засобів, що забезпечують пошук інформації про певні об’єкти в численних базах даних (частіше інтеґрованих до ІБнД), об’єднують її за належністю до одного об’єкта, а також установлюють зв’язки між різними об’єктами, які мають однакові параметри, і подають її у зручній формі, з використанням можливостей, реалізованих у певній системі. Показано різницю між інформаційно-пошуковими та інформаційно-аналітичними інформаційними системами.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абросимов В.П. Основы криминалистического учета и его использование в оперативно-розыскной и следственной работе органов охраны общественного порядка: автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09. – Харьков, 1967. – 32 с.
2. Агафонов В. В. Криминалистика : учеб. / В. В. Агафонов, В. М. Пле-скачевский, А. Г. Филиппов [и др.] ; [под ред. А. Г. Филиппова]. – М. : Выс-шее образование, 2007. – 441 с.
3. Азарова Е. С. Проблемы борьбы с организованным проти-водействием раскрытию и расследованию преступлений : учеб. пособ. – Волгоград : ВА МВД России, 2008. – 128 с.
4. Александров А. И. Криминалистика : учеб. / А. И. Александров, Т. А.¬¬ Седова, А. А. Эскахопуло [и др.] ; [под ред. Т. А. Седовой, А. А. Эс-кахопуло]. – СПб. : Лань, 2001. – 928 с.
5. Александров И. В. Криминалистическая регистрация : учеб. пособ. / И. В. Александров, Е. П. Ищенко, П. П. Ищенко, Л. Ф. Первухина. – Красно-ярск : Красноярский гос. ун-т, 1991. – 154 с.
6. Алексеев П. В. Философия : учеб. / П. В. Алексеев, А. В. Панин. – 2 е изд., перераб. и доп. – М. : Проспект, 1998. – 345 с.
7. Аленин А. П. Криминалистические учеты и их возможности в раск-рытии преступлений : письмен. консульт. для слушателей ФЗО. – Омск : Омская высшая школа милиции, 1987. – 10 с.
8. Аленин Ю. П. О структуре методики расследования преступлений / Ю. П. Аленин // Юридична освіта й правова держава : зб. наук. пр. – Одеса : Астропринт, 1997. – С. 244 – 249.
9. Аминев Ф. Г. Комплексное использование экспертно-кри¬мина-листических учетов в информационном обеспечении расследования и раск-рытия преступлений: Дис. ... канд. юрид. наук. – Уфа, 2001. – 24 с.
10. Антонов К.В. Організаційно-тактичні особливості використання в ОРД дезінформації відносно обєктів оперативного інтересу / К.В. Антонов // Науковий вісник дніпропетровського університету внутрішніх справ: Збір-ник наукових праць. – Дніпропетровськ, 2008. – С. 247-256.
11. Антонова Э. А. Организация информационно-аналитической ра-боты по борьбе с экономическими и налоговыми преступлениями ОВД : учеб. пособ. / Э. А. Антонова, А. Д. Ульянов; Академия экономической безопасности МВД России. – М., 2005.
12. Антонюк А. О. Основи захисту інформації в автоматизованих інформаційних системах / А. О. Антонюк. – К. : КМ Академія, 2003. – 244 с.
13. Анчибадзе Н. А. Организационно-правовые и криминалистические вопросы предотвращения хищений, совершаемых в финансовой сфере с ис-пользованием пластиковых карточек, мошенническим путем / Н. А. Ан-чибадзе. – Волгоград : ВА МВД России, 2002. – 212 с.
14. Аристотель. Аналитики: первая и вторая : пер. с греч. – Л. : "Печатный двор" им. А. М. Горького, 1952. – 438 с.
15. Ароцкер Л. А. Радянська криміналістика: криміналістична техніка і слідча тактика / Л. А. Ароцкер, В. О. Коновалова, В. О. Лисиченко [та ін.] ; [під заг. ред. В. П. Колмакова]. – К. : Вища школа, 1973. – 296 с.
16. Архангельский А. Я. Програмирование в Delphi 6 : учеб. – М. : Би-ном , 2002. – 1120 с.
17. Афанасьев В. Г. О системном подходе в социальном познании / В. Г. Афанасьев // Вопросы философии. – 1973. –С. 25 – 37.
18. Балик М. В. Вопросы дальнейшего развития криминалистичес- кого учета: автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09. – М., 1971. 26 с.
19. Бахин В. П. Некоторые аспекты изучения практики борьбы с прес-тупностью (данные исследований за 1980 – 2002 г.) / В. П. Бахин, Н. С. Кар-пов. – К., 2002. – 458 с.
20. Бахин В. П. Нужна ли обществу дактилоскопическая регистрация / В. П. Бахин // Криміналістичний вісник : наук.-практич. зб. / Держ. наук.-дослід. експерт.-криміналіст. центр МВС України ; Нац. акад. внутр. справ України. – К., 2002. – Вип. 3. – С. 19–24.
21. Бахин В. П. Понятие и виды следственных ситуаций / В. П. Бахин // Советская криминалистика. – К., 1988. –С. 36 – 41.
22. Бахин В. П. Следственная практика: проблемы изучения и совер-шенствования : учеб. пособ. / Бахін В.П. – К., 1991. – 142 с.
23. Бедрин В. С. Организационно-технические и программные методы защиты информации в компьютерных системах : лекция. / Бедрин В.С. – Во-лгоград : ВА МВД России, 2008. – 35 с.
24. Безхлібник Р. М. Використання дактилоскопічних масивів інфор-мації в універсальних автоматизованих інформаційних системах Інтерполу та поліції зарубіжних країн / Р. М. Безхлібник // Спецвипуск "Віс¬ника Луган-ського державного університету внутрішніх справ іме¬ні Е.О. Дідоренка". – 2008. – Вип. № 5. – С. 121 – 127.
25. Белкин А. Р. Теория доказывания : науч.-метод. пособ. / Белкин А.Р. – М. : НОРМА, 1999. – 429 с.
26. Белкин Р. С. Криминалистика и доказывание / Р. С. Белкин,
А. И. Вин¬берг. – М. : Юридическая литература, 1969. – 216 с.
27. Белкин Р. С. Теория доказательств в советском уголовном процессе : монограф. / Р. С. Белкин, А. И. Винберг, В. Я. Дорохов [и др.]. – М. : Юридическая литература, 1973. – 736 с.
28. Белкин Р. С. Теория доказательств в советском уголовном процессе : монограф. / Р. С. Белкин, А. А. Эйсман, В. Я. Дорохов [и др.]. – Ч. общ. – М. : Юридическая литература, 1966. – 584 с.
29. Белкин Р. С. Криминалистика : учеб. / Р. С. Белкин, А. Ю. Пере-сункин, А. Р. Ратинов [и др.] ; [под ред. Р. С. Белкина]. – М. : Юридическая литература, 1968. – 696 с.
30. Белкин Р. С. Криминалистика : учеб. / Р. С. Белкин, С. П. Митричев, Н. В. Терзиев [и др.] ; [под ред. С. П. Митричева]. – М. : Юридическая литература, 1963. – 544 с.
31. Белкин Р. С. Криминалистика : учеб. / Р. С. Белкин, Т. В. Аверь-янова, Ю. Г. Корухов, Е. Р. Россинская. – М. : Норма-Инфра, 1999. – 990 с.
32. Белкин Р. С. Криминалистика Т. 1. : учеб. / Р. С. Белкин, В. П. Лав¬ров, И. М. Лузгин [и др.] ; [под ред. Р. С. Белкина, Г. Г. Зуйкова]. – М. : ВШ МВД СССР, 1969. – 376 с.
33. Белкин Р. С. Криминалистика. Общетеоретические проблемы /
Р. С. Белкин, А. И. Винберг. – М. : Юридическая литература, 1973. – 264 с.
34. Белкин Р. С. Криминалистика: проблемы сегодняшнего дня. Злободневные вопросы российской криминалистики : учеб. пособ. / Р.С. Белкин. – М. : НОРМА, 2001. – 240 с.
35. Белкин Р. С. Криминалистика: проблемы, тенденции, перспективы. Общая и частные теории. / Р.С. Белкин. – М. : Юридическая литература, 1987. – 270 с.
36. Белкин Р. С. Криминалистика: проблемы, тенденции, перспективы. От теории к практике. / Р.С. Белкин. – М., 1988. – 304 с.
37. Белкин Р. С. Криминалистическая энциклопедия. – 2 е изд., доп. / Р.С. Белкин. – М., 2000. – 334 с.
38. Белкин Р. С. Курс криминалистики. Т. 2. Частные крими-налистические теории / Р. С. Белкин. – М. : Юристъ, 1997. – 464 с.
39. Белкин Р. С. Курс советской криминалистики. Т. 2. Частные крими¬налистические теории / Р. С. Белкин. – М., 1978. – 410 с.
40. Белкин Р. С. Ленинская теория отражения и методологические проблемы советской криминалистики / Р.С. Белкин. – М., 1970. – 130 с.
41. Белкин Р. С. Общая теория криминалистики. В 3-х т. Т. 1. Курс криминалистики / Р. С. Белкин. – М. : Юрист, 1997. – 338 с.
42. Белкин Р. С. Собирание исследование и оценка доказательств / Р.С. Белкин. - М. : Наука, 1966. – 296 с.
43. Белов О. А. Информационное обеспечение раскрытия и расследо-вания преступлений : монограф. / О.А. Белов. – М. : Юрлитинформ, 2009. – 136 с.
44. Белов О. А. Криминалистическая регистрация: история, совре-менное состояние и перспективы развития: Учебное пособие / О.А. Белов. – М. : Юрлит¬информ, 2008. – 144 с.
45. Белов О. А. Криминалистическая регистрация: история, современ-ное состояние и перспективы развития: Учебное пособие / Под ред. д-ра юрид. наук Е.П. Ищенко. – М. : Юрлит¬информ, 2010. – 144 с.
46. Белов О.А. Информационное обеспечение раскрытия и расследо-вания преступлений: автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09. – М., 2007. – 26 с.
47. Беляков А. А. Криминалистическая регистрация / А. А. Беляков,
Р. А. Усманов. – Ростов-на-Дону : Феникс, 2006. – 192 с.
48. Беляков, К. И. Совершенствование информационного обес¬печения расследования преступлений на базе АИЛС : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09. – К., 1993. 21с.
49. Берг А. И. Управление, информация, интеллект / А. И. Берг, Б. В. Бирюков // Кибернетика и современные задачи управления. – М. : Мысль, 1976. – 186 с.
50. Берназ В.Д. Рішення слідчого (криміналістичний, процесуальний та психологічний аспекти): монографія / В.Д. Берназ, С.М. Смоков // - Одеса: вид-во Одеського юридичного інституту НУВС, 2005. - 151 с.
51. Берназ В.Д. Взаємодія слідчого з оперативним уповноваженим, спеціалістом та експертом при розслідуванні злочинів, пов’язаних із наркобізнесом: навч. практ. посіб. / В.Д. Берназ, П.В. Берназ // - Одеса: Вид-во Одеського інституту Національного університету внутрішніх справ, 2005. 52 с.
52. Берназ В. Д. 40 лет важнейшей категории криминалистики
/ В. Д. Берназ // Сучасні проблеми, тенденції і перспективи розвитку кримі-налістики та судової експертизи : матер. наук.-практ. конф. – Х. : Харківського нац. ун-ту внутр. справ, 2007. – С. 49 – 57.
53. Берназ В. Д. Деякі шляхи вдосконалення використання слідів паль-ців рук в розкритті та розслідуванні злочинів / В. Д. Берназ // Криміналістич-ний вісник : наук.-практ. зб. – К. : ДНДЕКЦ МВС України : НАВСУ, 2002. – Вип. 3. – С. 172 – 179.
54. Берназ В.Д Криминалистическая стратегия в расследовании прес-туплений / В.Д. Берназ / Криміналістика ХХІ століття : матеріали міжнар. на-ук.- практ. конф., 25-26 листоп. 2010 р. – Х. : Право, 2010. – С. 203-209.
55. Берновский Ю. Н. Основы идентификации продукции и докумен-тов. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2007. – 351 с.
56. Бертовский Л. В. Использование дезинформации при выявлении и расследовании преступлений / Л. В. Бертовский, В. А. Образцов, С. В. Анд-реев // Российский следователь : сб. научн. тр. – М. : Юрист, 2005. – Вып. 8. – С. 2 – 5.
57. Бєляков К. І. Організаційно-правове та наукове забезпечення інфо-рматизації в Україні: проблеми теорії та практики: автореф. дис. ... д-ра. юрид. наук : 12.00.07. – К., 2009. – 38с.
58. Бєляков К.І. Інформатизація в Україні: проблеми організаційного, правового та наукового забезпечення: монограф./ К.І. Бєляков. – К.: КВШ, 2008 – 576 с.
59. Бєляков К.І. Інформація в праві: теорія і практика: монограф.
/ К.І. Бєляков. – К.: КВІЦ, 2006 – 118 с.
60. Бирюков С. Ю. Методика расследования организации незаконной миграции : учеб. пособ. / С. Ю. Бирюков, Е. В. Кушпель. – Волгоград : ВА МВД России, 2007. – 92 с.
61. Бирюков В. В. Информационно-справочное обеспечение расследо-вания и криминалистическая регистрация: вопросы теории и практики / В. В. Бирюков // Проблемы криминалистики : сб. науч. тр. / [отв. ред. д-р юрид. наук проф. Г. Н. Мухин] ; М во внутр. дел Респ. Беларусь ; Акад. МВД. – Минск : Акад. МВД респ. Беларусь, 2007. – Вып. № 5. – С. 98 – 104.
62. Бирюков В. В. Использование в расследовании данных учетно-регистрационных массивов об огнестрельном оружии и следах его применения / В. В. Бирюков // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка. – 2008. – Вип. 3. – С. 180 – 188.
63. Бирюков В. В. Научные и практические основы использования компьютерных технологий для фиксации криминалистически значимой ин-формации : монограф. / В. В. Бирюков. – Луганск : РИО ЛАВД, 2002. – 264 с.
64. Бирюков В. В. Совершенствование форм – одно из условий унификации учетно-регистрационных систем / В. В. Бирюков // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ. – 1999. – Вип. 3. – С. 135 – 142.
65. Бирюков В. В. Современные проблемы использования учетно-регистрационных данных в расследовании / В. В. Бирюков // Проблемы кри-миналистической науки, следственной и экспертной практики : межвуз. сб. науч. тр. / [отв. ред. А. А. Кузнецов]. – Омск : Омская академия МВД России, 2007. – Вып. 7. – С. 111–116.
66. Бирюков В. В. Теория и практика планирования расследования преступлений : учеб. пособ. / В. В. Бирюков, О. Б. Мельни¬кова, Р. Н. Ше-хавцов, И. В. Попов. – Луганск : РИО ЛАВД, 2002. – 90 с.
67. Бірюков В. В. Документи – об’єкти обліково-реєстрацій¬них систем. Формування обліків і використання даних, що в них містяться, у розкритті злочинів / В. В. Бирюков // Спецвипуск "Вісника Луганського державного університету внутрішніх справ". – 2007. – Вип. № 1. – Ч. 1. – С. 40 – 42.
68. Бірюков В. В. Ідентифікатори: поняття і сутність. Їх значення та ви-користання під час розслідування злочинів / В. В. Бирюков // Кри¬мі-налістичний вісник : наук.-практ. зб. / ред. кол. : Є. М. Моісеєв (голов. ред.) [та ін.] ; ДНДЕКЦ МВС України ; КНУВС. – К. : Ін Юре, 2008. – № 2 (10). – С. 17 – 23.
69. Бірюков В. В. Інтеграція інформаційних систем – реальний шлях вдосконалення інформаційно-довідкового забезпечення розслідування зло-чинів / В. В. Бирюков // Право і суспільство. – Дніпропетровськ, 2009. – Вип. 1. – С. 109 – 114.
70. Бірюков В. В. Інформаційно-довідкове забезпечення роз¬слі-дування. Поняття та терміни / В. В. Бирюков // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка. – 2008. – Вип. 1. – С. 169 – 178.
71. Бірюков В. В. Криміналістичне документознавство : практ. посіб. / В. В. Бірюков, В. В. Коваленко, Т. П. Бірюкова, К. М. Ковальов ; [за заг. ред. В. В. Бірюкова]. – К. : Вид. Паливода А. В., 2007. – 332 с.
72. Бірюков В. В. Облікова інформація в розслідуванні. Загальна структура та класифікація інформаційних систем / В. В. Бирюков // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. – Львів: ЛьвДУВС, 2009. – Вип. 3. – С. 339 – 346.
73. Бірюков В. В. Основна облікова одиниця: її структура та місце в інформаційних системах / В. В. Бирюков // Вісник Луганського держав¬ного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка. – 2008. – С. 199 – 206.
74. Бірюков В. В. Теоретичні та практичні проблеми використання об-ліково-реєстраційних даних у розслідуванні злочинів та шляхи їх усунення / В. В. Бирюков // Проблеми вдосконалення оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ у напрямку боротьби зі злочинністю. – Ч. 3. – Луганськ, 2007.
75. Бірюков В.В. Інформаційно-довідкове забезпечення розслідуван-ня злочинів : навч. посіб. / В.В. Бірюков. – Луганськ: РВВ ЛДУВС, 2009. – 112с.
76. Бірюков В.В. Теоретичні основи інформаційно-довідкового за-безпечення розслідування злочинів : монограф. / В.В. Бірюков. – Луганськ : РВВ ЛДУВС, 2009. – 664 с.
77. Бірюкова Т. П. Основи методики розслідування злочинів, пов’я-заних із виготовленням і збутом підроблених грошей : навч. посіб.
/ Т. П. Бірюкова В. В. Бірюков. – 2-е вид. – Луганськ : РВВ ЛАВС, 2005. – 352 с.
78. Блощинська В. А. Сучасне діловодство : навч. посіб. – К. : Центр навчальної літератури, 2005. – 320 с.
79. Бобров С.Н. Использование автоматизированных информа-ционно-поиско¬вых систем в борьбе с преступными посягательствами на грузы: автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09. – М., 1996. – 25 с.
80. Богданов Б. Е. Криминалистика : учеб. / Б. Е. Богданов, А. Н. Ва-сильев, В. Я. Колдин [и др.] ; [под ред. А. Н. Васильева]. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1980. – 456 с.
81. Боднар В. І. Напрямки удосконалення криміналістичних обліків / В. І. Боднар // Актуальні проблеми держави і права. – Одеса : Юридична література, 2007. – Вип. № 32. – С. 103 – 105.
82. Бойченко О. В. Інформаційна безпека України: поняття та загрози / О. В. Бойченко // Вісник Харківського національного університету внут-рішніх справ. – 2008. – Вип. 43. – С. 95 – 101.
83. Большаков А. В. Научные и правовые основы розыска скрывшегося обвиняемого на предварительном следствии : учеб. пособ.
/ А. В. Большаков, В. Ф. Щербатов. – Волгоград : ВА МВД России, 2005. – 96 с.
84. Большая советская энциклопедия. – Т. 21. – М. : Советская энцик-лопедия, 1975. – 946 с.
85. Большой энциклопедический словарь. – Т. 2. – М. : Сов. энцик-лопедия, 1991. – 1454 с.
86. Бондар В. С. Інтегративна модель використання спеціальних кри-міналістичних знань у кримінальному судочинстві / В. С. Бондар, М. Я. Се-гай // Вісник Академії адвокатури України. – 2008. – Вип. 3 (13). – С. 72 – 75.
87. Бондарь В. С. Использование специальных криминалистических знаний для поиска преступников по способу совершения преступлений
/ В. С. Бондарь // Спецвипуск "Вісника Луганського державного університету внутрішніх справ". – 2007. – Вип. № 2. – Ч. 3. – С. 97 – 102.
88. Брижко В. Електронний банкінг у контексті захисту персональних даних : наук. вид. / В. Брижко, Ю. Базанов, М. Швець ; [за ред. чл.-кор. АПрН України М. Швеця]. – К. : НДЦПІ АПрН України, 2008. – 141 с.
89. Брижко В. М. Інформаційне право: нормативні та методологічні за-сади упорядкування інформаційних відносин : монограф. / В. М. Брижко,
М. Я. Швець. – К. : НДЦПІ АПрН України, 2009. – 290 с.
90. Брижко В. М. Інформаційне суспільство. Дефініції: людина, її пра-ва, інформація, інформатика, інформатизація, телекомунікації, інте¬лек¬туальна власність, ліцензування, сертифікація, економіка, ринок, юриспруден¬ція / В. М. Брижко, О.М. Гальченко, В.С. Цимбалюк [та ін.] ; [за ред. д-ра юр. наук, проф. Р. А. Калюжного, д-ра економ. наук, проф. М. Я. Швеця]. – К. : Інтеграл, 2002. – 220 с.
91. Брылевский А.В. Научные, правовые и организационные основы криминалистического учения о регистрации: по материалам Республики Казахстан: автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09. – Костанай, 2005. – 23с.
92. Бузук Г. Л. Логика и компьютер. – М. : Финансы и статистика, 1995. – 87с.
93. Буржинський В. А. Стан, проблеми та перспективи розвитку інфо-рмаційної служби органів внутрішніх справ України на основу системної ін-форматизації // Правова інформатика. – К., 2005. – № 4 (8). – С. 5 – 12.
94. Бурнашев Н. А. Организация, ведение и использование криминали-стических учетов объектов баллистики / Н. А. Бурнашев, А. А. Ми¬ловидова // Проблемы криминалистики : сб. науч. трудов. – Минск : Акад. МВД Респ. Беларусь, 2007. – Вып. 5. – С. 74 – 82.
95. Бурыка Д. А. Проблемы организации и тактики предъявления для опознания. – М. : Юрлитинформ, 2007. – 240 с.
96. Бусов А. В. Проблемы использования автоматизированных габитоскопических учетов в раскрытии, расследовании и предуп¬реждении преступлений / А. В. Бусов // Вестник криминалистики / [отв. ред. А. Г. Филип¬пов]. – М. : Спарк, 2006. – Вып. 2 (18). – С. 83 – 84.
97. Вакарелски Иван Николов. Криминалистика : учеб. / И.Н. Вакарел-ски. – София : Наука и изкуство, 1978. – 834 с.
98. Варфоломеева Т. В. Криминалистика и профессиональная деятель-ность защитника : учеб. пособ. – К. : Вища школа, 1987. – 151 с.
99. Васильев А. Н. Предмет, система и теоретические основы криминалистики : монограф. / А. Н. Васильев, Н. П. Яблоков. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1984. – 144 с.
100. Вейнгарт А. Уголовная тактика. Руководство к расследованию преступлений : [пер с нем.] / [под ред. и с прим. В. И. Лебедева]. – СПб., 1912.
101. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [под заг. ред. В. Т. Бусел]. – К. : Перун, 2004. – 1440 с.
102. Весельский В. К. Розслідування злочинів, вчинених засудже-ними у місцях позбавлення волі : навч. посіб. / В. К. Весельский, В. В. Пяс-ковський, М. М. Сербін. – К. : КНТ, 2008. – 196 с.
103. Вехов В. Б. Основы криминалистического учения об исследовании и использовании компьютерной информации и средств ее обработки : монограф. / В. Б. Вехов. – Волгоград : ВА МВД России, 2008. – 404 с.
104. Вехов В. Б. Особенности расследования преступлений со¬вер-шенных с использованием пластиковых карт и их реквизитов : монограф.
/ В. Б. Вехов. – Волгоград : ВА МВД России, 2003. – 280 с.
105. Вехов В. Б. Расследование компьютерных преступлений в странах СНГ / В. Б. Вехов В. А. Голубев. – Волгоград, 2004.
106. Винер Н. Кибернетика и общество / Н. Винер. – М. : Издательст-во иностранной литературы, 1958. – 198 с.
107. Владимиров В. Ю. Отождествление огнестрельного оружия с ис-пользованием идентификационно-поис¬ковой баллистической системы "ТА-ИС" по следам на стреляных пулях : метод. рекоменд. / В. Ю. Вла¬димиров, В. Н. Бородин ; [под. ред. В. П. Сальникова, В. Г. Петухова]. – СПб., 2000. – 64с.
108. Власов В. П. Использование пулегильзотек при расследовании преступлений / В. П. Власов, А. Н. Самончик. – М., 1963. – 112 с.
109. Возгрин И.А. Криминалистическая методика расследования прес-туплений / И.А. Возгрин // - Минск: Изд-во «Вышэйшая школа», 1983. -215 с.
110. Возгрин И. А. Некоторые вопросы теории и практики криминалистического учета // Вопросы теории и практики борьбы с преступностью. – Л., 1972. – С. 6 – 11.
111. Волкова А. Э. К вопросу об информационном обеспечении следственных действий / А. Э. Волкова // Спецвипуск "Вісника Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка". – 2008. – Вип. 5. – С. 151 – 157.
112. Волобуєв А. Ф. Взаємодія при розслідуванні економічних зло-чинів : монограф. / А. Ф. Волобуєв, І. М. Осика, Р. Л. Степанюк [та ін.] ; [за заг. ред. д-ра юрид. наук, проф. А. Ф. Волобуєва]. – Х. : Курсор, 2009. – 329 с.
113. Волобуєв А. Ф. Проблеми методики розслідування розкрадань майна у сфері підприємництва : монограф. / А. Ф. Волобуєв. – Х. : Ун-т внутр. справ, 2000. – 336 с.
114. Волынский А. Ф. Государственная регистрация населения как средство социального контроля и борьбы с преступностью : сб. науч. трудов / А. Ф. Волынский, И. О. Тюнис. – Волгоград, 2005. – С. 10 – 14.
115. Волынский В. А. Криминалистическая регистрация: от учета пре-ступников к современным информационно-поиско¬вым системам // Вопросы совершенствования деятельности милиции в современных условиях. – М., 1990. – С. 31 – 39.
116. Воронов О. Б. Розыскная работа органов внутренних дел : учеб. пособ. / О. Б. Воронов, И. П. Напхаенко, В. В. Новиков, В. Л. Райков. – Волгоград : ВА МВД России, 2005. – 48 с.
117. Вытовтова Н. И. О развитии криминалистического знания (в продолженне дискуссии) / Н. И. Вытовтова // Вестник криминалистики. –
М. : Спарк, 2003. – Вып. 3.
118. Вытовтова Н. И. Понятие информации, ее криминалистическое значение / Н. И. Вытовтова // Вестник криминалистики / [отв. ред. А. Г. Фи-лип¬пов]. – М. : Спарк, 2004. – Вып. 1 (9). – С. 31 – 37.
119. Гаврилин В. Ю. Криминалистика в понятиях и терминах
/ В. Ю. Гаврилин А. Ю. Головин, И. В. Тишутина. – М. : Книжный мир, 2006. – 384 с.
120. Гаврилов М. В. Осмотр при расследовании преступлений в сфере компьютерной информации : монограф. / М. В. Гаврилов, А. Н. Иванов. –
М. : Юрлитинформ, 2008. – 168 с.
121. Галаган В. И. Использование следователем информации на пер-воначальном этапе расследования : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09. – К. : Украинская академия внутренних дел, 1992.
122. Галаган В. І. Проблеми вдосконалення кримінально-проце-суальної діяльності органів внутрішніх справ України : монограф. / В. І. Га-лаган. – К. : НАВСУ, 2002. – 300 с.
123. Галахов С. Практика уголовного сыска / С. Галахов, А. Ваксян. – М. : Лига Разум, 1999. – 244 с.
124. Гамов Д. Ю. Встановлення належності об’єкта до вогнепальної зброї та його придатності до стрільби (проведення пострілів) : судово-баліст. метод. / ДНДЕКЦ МВС України ; ДЗП Мінюсту. – К., 2005. – 32 с.
125. Гармаев Ю. П. Теоретические основы формирования кри¬мина-листических методик расследования преступлений : монограф. / Ю. П. Гар-маев. – Иркутск : ЮИ и ГП РФ, 2003. – 342 с.
126. Гвоздева В. А. Основы построения автоматизированных инфор-мационных систем : учеб. / В. А. Гвоздева, В. А. Лаврентьева. – М. : Форум : Инфра-М, 2007. – 320 с.
127. Гегель Г.В.Ф. Наука логики: Ч. 1: Объективная логика. Ч. 2: Суб-ъективная логика: Пер. с нем. – СПб.: Наука, 1997. – 799 с.
128. Герасимов И. Ф. Криминалистика : учеб. / И. Ф. Герасимов,
А. А. Бе¬ляков, Л. Я. Драпкин [и др.] ; [под ред. И. Ф. Герасимова, Л. Я. Драпкина]. – М. : Высшая школа, 1994. – 528 с. – 528 с.
129. Герасимов В. Н. Криминалистика : учеб. для вузов / В. Н. Гераси¬мов, В. Я. Колдин, В. В. Крылов [и др.] ; [отв. ред. проф. Н. П. Яблоков]. –
М. : БЕК, 1995. – 708 с.
130. Глотов О. М. Оперативно-спра¬вочные, оперативно-розыскные, криминалистические и некоторые иные учеты, используемые при раскрытии и расследовании преступлений : учеб. пособ. / О. М. Глотов, Е. М. Горчаков, А. А. Леви. – М. : Типография имени Воровского, 1986. – 64 с.
131. Глушков В. М. Технологические проблемы социально-эко-номического управления / В. М. Глушков // Кибернетика. Становление информатики. – М. : Наука, 1986. – С. 173–187.
132. Гниденко И. Г. Информационные технологии в бизнесе / И. Г. Гни¬денко, С. А. Соколовская. – СПб. : Вектор, 2005.
133. Голицына О. Л. Информационные системы / О. Л. Голицына,
Н. В. Максимов. – М., 2004. – 329 с.
134. Голицына О. Л. Информационные системы / О. Л. Голицына,
Н. В. Максимов, И. И. Попов. – М. : Инфра-М, 2007. – 496 с.
135. Голубєв В. О. Інформаційна безпека: проблеми боротьби з кібер-злочинами : монограф. / В. О. Голубєв. – Запоріжжя : ГУ "ЗІДМУ", 2003. – 324 с.
136. Голубєв В. О. Розслідування комп’ютерних злочинів : монограф. / В. О. Голубєв. – Запоріжжя, 2003.
137. Голубятников, С. П. Экономико-криминалистический анализ : учеб. пособ. / С. П. Голубятников, А. Н. Мамкин, В. А. Тимченко. – Н. Нов-город : Нижегородская академия МВД России, 2002. – 120 с.
138. Голунский С. А. Криминалистика: Методика расследования отде-льных видов преступлений / С. А. Голунский, Б. М. Шавер. – М., 1939. – 224с.
139. Гончаренко В. Г. Експертизи у судовій практиці / В. Г. Гонча-ренко, Т. В. Варфоломєєва, М. Я. Сегай [та ін.] ; [за заг. ред. В. Г. Гончарен-ка]. – К. : Юрінком-Інтер, 2004. – 388 с.
140. Гончаренко В. И. Использование данных естественных и техни-ческих наук в уголовном судопроизводстве. – К. : Вища школа ; Изд-во при Киев. ун-те, 1980. – 160 с.
141. Гончаренко В. И. Кибернетика в уголовном судопроизводстве : учеб. пособ. – К. : КГУ, 1984. – 52 с.
142. Горошко О. І. Проблема безпеки в соціальному просторі інтернет-комунікацій: веб-сайт як джерело інформаційної небезпеки / О. І. Горошко // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2008. – Вип. 43. – С. 361 – 368.
143. Горяинов К. К. Теория оперативно-розыскной деятельности /
К. К. Горяинов, В. С. Овчинский, Г. К. Синилов. – М. : Норма, 2006. – 352 с.
144. Готт В. С. Категории современной науки / В. С. Готт, Э. П. Семе-нюк, А. Д. Урсул. – М. : Мысль, 1984. – 165 с.
145. Гохберг Г. С. Информационные технологии / Г. С. Гохберг,
А. В. Зବфиевский А. А. Короткин. – 3-е изд., стер. – М. : Академия, 2007. – 208 с.
146. Гросс Г. Руководство для судебных следователей как система кри¬миналистики. – [новое изд., перепеч. с изд. 1908 г.]. – М. : ЛексЭст, 2002. – 1088 с.
147. Грошевий Ю. М. Докази і доказування у кримінальному процесі / Ю. М. Грошевий. – Х., 2007. – 257 с.
148. Гузиков В. Г. Особенности технико-криминалистического обеспе¬чения пресечения, раскрытия и расследования преступлений, связанных с терроризмом : монограф. / В. Г. Гузиков, С. М. Колотушкин, А. В. Кочубей. – Волгоград : ВА МВД России, 2005. – 120 с.
149. Гусев А. В. О потенциальном доказательственном значении информации, содержащейся в экспертно-криминалисти¬ческих учетах орга-нов внутренних дел / А. В. Гусев // Вестник криминалистики / [отв. ред. А. Г. Филиппов]. – М. : Спарк, 2008. – Вып. 4 (28). – С. 43 – 47.
150. Гусев А. В. О совершенствовании правовых основ криминалистической регистрации / А. В. Гусев // Вестник криминалистики. – М. : Спарк, 2006. – Вып. 3 (19). – С. 89 – 91.
151. Гуславский В. С. Информационные технологии в оперативно-служебной деятельности органов внутренних дел Луганской области
/ В. С. Гуславский, Ю. А. Задорожный, М. В. Андреев [и др.]. – Луганск : РИО ЛАВД, 2002. – 84 с.
152. Гуславский В.С., Задорожний Ю.А., Розовский Б.Г. Информационно-аналитическое обеспечение раскрытия и расследования преступлений: монография / В.С. Гуславский, Ю.А. Задорожний, Б.Г. Розовский. – Луганск: Элтон-2, 2008. – 136 с.
153. Гуславский В. С. Информационное обеспечение оперативно-служебной деятельности органов внутренних дел в Луганской области : на-уч.-метод. пособ. / В. С. Гуславский, В. М. Ермоленко, М. В. Андреев [и др.] ; [под ред. Г. В. Епура]. – Луганск : РИО ЛИВД, 2000. – 56 с.
154. Давыдов Е. В. Технико-криминалис¬тическое обеспечение раскрытия и расследования актов терроризма, совершенных с применением взрывных устройств : учеб. пособ. / Е. В. Давыдов, С. М. Колотушкин. – Волгоград : ВА МВД России, 2005. – 116 с.
155. Демина Р.Е. Проблемы криминалистической регистрации и ее использования в расследовании преступлений: : автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.09. – Саратов, 2001. -24с.
156. Денисов В. П. Н