Заходи адміністративного примусу у боротьбі з корупцією в Україні

Краткое описание

ЗМСІТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1 ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ В УКРАЇНІ 9
1.1. Корупція як негативне соціально-правове явище
1.2. Порівняльний аналіз організації протидії корупції в окремих країнах світу та в Україні
1.3. Правові засади та сучасний стан протидії корупції в Україні

РОЗДІЛ 2 ПОНЯТТЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРИМУСУ ТА ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАХОДІВ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПОПЕРЕДЖЕННЯ І ПРИПИНЕННЯ КОРУПЦІЇ
2.1. Поняття, складові та ознаки адміністративного примусу, його специфіка у протидії корупції
2.2. Загальна характеристика заходів адміністративного попередження корупції
2.3. Заходи адміністративного припинення у протидії корупції: класифікація та особливості застосування

РОЗДІЛ 3 АДМІНІСТРАТИВНІ СТЯГНЕННЯ ЗА КОРУПЦІЙНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ ПРОВАДЖЕННЯ У ЦИХ СПРАВАХ
3.1. Адміністративні стягнення за корупційні правопорушення та підстави їх застосування
3.2. Провадження у справах про корупційні правопорушення та його особливості
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ

В С Т У П
Актуальність теми дослідження. Проблема ефективної протидії корупції належить до найбільш гострих і складних завдань, що стоять нині перед українською державою.
Корупція вражає життєво важливі інститути суспільства, породжує глибоку недовіру громадян до влади, становить загрозу не тільки економічному, а й соціальному прогресу України в цілому. Тому розробка системи заходів, спрямованої на попередження, виявлення і подолання корупції належить до першочергових завдань держави.
На шляху розв’язання проблеми протидії корупції зроблено чимало кроків. В Україні більше десяти років діє спеціальний антикорупційний закон, антикорупційні норми запровадженні в низці інших нормативно-правових актів, насамперед у законодавстві про державу службу. У пошуках ефективних механізмів протидії корупції наша держава веде постійний діалог з міжнародною спільнотою, є учасником низки міжнародних конвенцій антикорупційної спрямованості.
Незважаючи на певні позитивні зрушення в цьому напрямку, слід визнати, що відчутних позитивних результатів у боротьбі з даним антисоціальним явищем поки ще не здобуто. Це обумовлено низкою чинників об’єктивного і суб’єктивного характеру: політичною нестабільністю, що викликає параліч усього механізму державної влади, відсутністю послідовної стратегії протидії корупції, нестабільністю та складністю застосування антикорупційного законодавства.
Масштаб проблеми потребує комплексного підходу до її розв’язання, наукового забезпечення всіх напрямків протидії корупції.
Різні аспекти проблеми протидії корупції були предметом досліджень таких вітчизняних науковців, як Аркуша Л.І., Дудоров О.О., Закалюк А.П., Камлик М.І., Коржанський М.Й., Мельник М.І., Невмержицький Є.В., Редька А.І., Туркевич І.К., Хавронюк М.І., Шакун В.І., Шалгунова С.А. та інші.
На дисертаційному рівні було проведено дослідження Дудоровим О.О., Забродою Д.Г., Лукомським В.С., Мельником М.І, Невмержицьким Є.В. В останні роки окремі аспекти застосування адміністративного примусу розглядались у дисертаційних роботах Терещука О.В., Рогульського С.С.
Проте проблема застосування саме адміністративного примусу в протидії корупції зазначеними дослідниками спеціально не розглядалась. Ними висвітлювались або окремі заходи адміністративного примусу (заходи адміністративної відповідальності), або адміністративний примус досліджувався як складова системи адміністративно-правових заходів у протидії корупції.
Потенціал використання заходів адміністративного примусу в протидії корупції, одночасно із заходами адміністративної відповідальності, включає заходи адміністративного попередження та припинення правопорушень. За своїм обсягом, як видається, заходи адміністративного примусу становлять найчисленнішу групу серед заходів державного примусу і є засобом охорони правопорядку у сфері державного управління.
З огляду на те, що корупція поширена у сфері функціонування державної влади, а суб’єктами корупційних порушень є особи уповноважені на виконання функцій держави, саме заходи адміністративного примусу, насамперед заходи адміністративного попередження, повинні сприяти мінімізації корупційних проявів.
Зазначені чинники зумовлюють необхідність комплексного дослідження заходів адміністративного примусу в протидії корупції.
При дослідженні теми автор спирався також на праці зарубіжних та вітчизняних учених, які присвячені проблемам адміністративного примусу, зокрема, Авєр’янова В.Б., Бандурки О.М., Бахраха Д.Н., Битяка Ю.П., Голосніченка І.П., Гончарука С.Т., Ківалова С.В., Колпакова В.К., Калюжного Р.А., Комзюка А.Т., Коломоєць Т.О., Куракіна А.В., Коваля Л.В., Ноздрачова А.Ф., Чабана В.П. та інших.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації була затверджена вченою радою Національної академії внутрішніх справ України 30 грудня 2003 року (протокол № 18). Обраний напрям дослідження ґрунтується на положеннях Концепції боротьби з корупцією на 1998–2005 роки, затвердженої указом Президента України № 367 від 24.04.1998 р.; Комплексної програми профілактики злочинності на 2000–2005 роки, затвердженою указом Президента України №1376/2000 від 25.12.2000 р.; Концепції розвитку системи відомчої освіти та вузівської науки на період 2001– 2005 рр. (рішення Колегії МВС України від 18.12.2000 р., № 9 КМ/1); Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004–2009 рр. (п.1.1. наказу МВС України № 755 від 05.07.2004 р.). Тема дисертації включена до планів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт Національної академії внутрішніх справ України на 1998–2005 рр.
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в з'ясуванні особливостей адміністративного примусу в протидії корупції, визначенні заходів адміністративного попередження, припинення та стягнення, що застосовуються в протидії корупції, а також проблем їх практичної реалізації. Малось на увазі також, що результати дослідження нададуть можливість розробки пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства.
У процесі дослідження були поставлені та виконувалися такі завдання: 1) з’ясування особливостей адміністративного примусу в протидії корупції; 2) дослідження видів адміністративно-попереджувальних заходів, що застосовуються в протидії корупції; 3) визначення змісту конкретних заходів адміністративного попередження та підстав їх застосування; 4) встановлення видів заходів адміністративного припинення корупційних правопорушень і їхня класифікація; 5) визначення особливостей застосування заходів адміністративного припинення в протидії корупції; 6) вивчення особливостей провадження в справах про корупційні адміністративні правопорушення; 7) встановлення кола суб’єктів уповноважених на застосування заходів примусу в протидії корупції; 8) визначення можливих прогалин або колізій у законодавстві, яке регулює питання застування заходів адміністративного примусу у протидії корупції, і внесення пропозиції щодо його вдосконалення.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у сфері адміністративно-правової протидії корупції.
Предметом дослідження були теоретичні та практичні проблеми, пов’язанні з застосуванням адміністративного примусу в протидії корупції.
Методи дослідження, обрані виходячи із мети та завдань дослідження, з урахуванням особливостей об’єкта та предмета дослідження.
Історико-правовий метод і метод наукового узагальнення використовувалися при висвітленні історичного аспекту боротьби з корупцією (підрозділи 1.1, 1.2.). Методи статистичного аналізу були застосовані для обробки й аналізу даних щодо стану боротьби з корупцією в Україні, при вивченні матеріалів справ про корупційні адміністративні правопорушення (підрозділ 1.3, 3.2.). Емпіричний метод, зокрема, анкетування використовувався автором під час опитувань практичних працівників МВС України (підрозділ 1.3.). Застосування догматичного методу здійснювалось при аналізі чинного антикорупційного законодавства, що дозволило виявити прогалини та суперечності законодавства та внести пропозиції щодо його вдосконалення (підрозділи 2.2, 2.3, 3.1, 3.2). Порівняльно-правовий метод і метод правових аналогій використовувався в процесі аналізу нормативно-правових актів і практики їхнього застосування у діяльності суб’єктів, що забезпечують протидію корупції (розділи 2, 3).
Емпіричну базу дослідження становлять статистичні дані про практику застосування окремих заходів адміністративного примусу в боротьбі з корупцією в Україні, серед них дані щодо застосування інституту адміністративної відповідальності за вчинення корупційних правопорушень.
Одночасно в межах дослідження автором вивчались матеріали справ, розглянутих судами м. Києва у 2005–2006 р., 60 справ про адміністративні корупційні правопорушення, проведено анкетування понад 200 співробітників ГУБОЗ МВС України в м. Києві.
Наукова новизна отриманих результатів зумовлена поставленими завданням і полягає в тому, що автором здійснена одна з перших спроб дослідження всього комплексу заходів адміністративного примусу (заходів адміністративного попередження, припинення й стягнення), що застосовуються в Україні для протидії корупції.
Зокрема, у дисертації вперше:
- окреслено специфічні риси адміністративного примусу в протидії корупції;
- запропоновано класифікацію адміністративно-попереджувальних заходів, що застосовуються в протидії корупції;
- визначено зміст конкретних заходів адміністративного попередження та підстави їх застосування;
- встановлено заходи адміністративного припинення, що можуть застосовуватись у протидії корупції, наведено їх класифікацію та з'ясовано особливості застосування;
- висвітлено особливості провадження у справах про корупційні адміністративні правопорушення;
- окреслено коло суб’єктів уповноважених на застосування заходів адміністративного примусу в протидії корупції та доведено, що ними є не тільки органи, уповноважені вести боротьбу з корупцією.
Автором додатково обґрунтовано доцільність використання в законодавстві терміна "протидія" замість терміна "боротьба" з корупцією та сформульовано пропозиції щодо вдосконалення Закону України "Про боротьбу з корупцією", Закону України "Про державну службу" та низки інших нормативно-правових актів України.
Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в тому, що вони можуть бути використані:
- у сфері науково-дослідної діяльності, як підґрунтя для подальшого дослідження проблеми адміністративно-правової протидії корупції;
- у правотворчій діяльності – пропозиції, внесені дисертантом, спрямовані на вдосконалення як спеціального антикорупційного законодавства, так і інших нормативно-правових актів, якими регламентуються питання запобігання корупції;
- у правозастосовчій діяльності компетентних органів, які здійснюють протидію корупції, для підвищення її ефективності;
- у навчальному процесі - положення та висновки, які містяться в праці, можуть бути використані під час викладання курсів "Адміністративне право України", "Адміністративна відповідальність", "Адміністративно-юрисдикційна діяльність органів внутрішніх справ" та ін.
Апробація результатів дисертації. Апробація результатів дослідження здійснювалась у процесі викладання навчальних курсів "Адміністративне право України", "Адміністративна відповідальність", "Актуальні проблеми адміністративного права України", а також завдяки обговоренню на трьох міжнародних і республіканських конференціях.
Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження знайшли своє відображення у 8 наукових публікаціях автора, 5 з яких надруковано у фахових виданнях.
Структура дисертації. Структура роботи визначена логікою дослідження та його метою. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, що містять вісім підрозділів, висновків, списку використаних джерел і додатків.
Загальний обсяг роботи 202 сторінки. Список використаних джерел займає 17 сторінок і нараховує 176 найменувань. Додатки займають 10 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Корупція, як соціальний феномен, що динамічно змінюється і отримує нове наповнення об’єктивно не може бути “втиснута” в юридичну конструкцію і не може отримати остаточне, універсальне визначення, тому законодавство повинно розвиватись шляхом визначення конкретних складів корупційних правопорушень.
Законом "Про боротьбу з корупцією" регламентовано здійснення комплексу різноманітних заходів спрямованих на попередження та припинення корупційних правопорушень, засади притягнення до адміністративної, дисциплінарної та конституційної відповідальності, та заходи усунення шкідливих наслідків.
З урахуванням завдань поставлених законом, за краще було б змінити назву на Закон “Про протидію корупції”, оскільки термін протидія охоплює весь комплекс заходів – попередження та припинення, стягнення за вчинення корупційних порушень, поновлення порушених прав та інтересів.
Враховуючі специфіку об’єкту корупційних посягань однією із особливих рис адміністративного примусу у боротьбі з корупцією слід вважати використання адміністративного примусу не тільки у рамках позаслужбового підпорядкування, коли між суб’єктом примусу та його об’єктом відсутнє організаційне та лінійне підпорядкування, але і в його межах. Адміністративний примус у межах службового підпорядкування використовується перш за все, як засіб попередження корупційних проявів.
Визначено особливі (специфічні) риси адміністративного примусу у протидії корупції, зокрема: 1) метою застосування адміністративного примусу є забезпечення належного виконання державними службовцями та іншими особами уповноваженими на виконання функцій держави владних повноважень; 2) застосування заходів адміністративного примусу профілактичного характеру може бути пов'язане з елементами службового підпорядкування; 3) реалізація адміністративного примусу покладена переважно на органи виконавчої влади (їх уповноважених осіб). При цьому адміністративний примус пов’язаний з правопорушенням реалізують, як органи вповноважені згідно з Законом "По боротьбі з корупцією" вести боротьбу з корупцією, так і інші органи, наприклад суди, які є єдиним органом уповноваженим застосовувати адміністративні стягнення; 4) суб’єктами на яких спрямований адміністративний примус є виключно державні службовці та інші особи, уповноважені на виконання функцій держави; 5) застосовування адміністративного примусу регламентується як Законом "Про боротьбу з корупцією" так і рядом не спеціальних нормативних актів, зокрема, Кодексом України про адміністративні правопорушення", Законом "Про державну службу" та ін.
З урахуванням специфіки корупційних порушень, адміністративно-попереджувальні заходи повинні спрямовуватись на: формування нормативного типу управління; не допущення до державної служби осіб потенційно здатних на вчинення правопорушень; створення системи контролю за прибутками та видатками державних службовців.
Класифікацію заходів адміністративного попередження корупційних порушень, доцільно здійснювати залежно від мети їх застосування на: загально-превентивні; спеціально-превентивні та безпосередньо-превентивні.
До адміністративно-попереджуівальних заходів загально-превентивного характеру, належать конкурсний відбір, атестація та ротація, які мають основним призначенням забезпечення відбору професійних фахівців, а запобігання протекціонізму та встановленню корупційних зв’язків є факультативною метою.
До заходів спеціально-превентивного характеру віднесено заходи спрямовані на не допущення до державної служби осіб потенційно здатних на вчинення правопорушень та заходи запобігання встановленню корупційних зв’язків. Такі заходи реалізуються шляхом встановлення: 1) обмеження права на державну службу для певних категорії осіб; 2) вимоги задекларувати прибутки та майно; 3) заборони безпосереднього службового підпорядкування близьких родичів.
Підставою для застосування адміністративно-профілактичних заходів (заходів не пов’язаних з правопорушенням) є набуття особою статусу державного службовця або особи уповноваженої на виконання функцій держави.
З метою забезпечення ефективності застосування заходів адміністративного попередження пропонується запровадження механізму обов’язкової перевірки достовірності відомостей які подаються державними службовцями згідно ст. 12-13 Закону “Про державну службу”.
В законодавстві відсутній єдиний підхід при встановленні обмежень права на державну службу. Диференціація таких обмежень повинна відбуватись з використанням, принципу - чим більшим є обсяг владних повноважень державних службовців та інших суб’єктів уповноважених на виконання функцій держави тим більш жорсткі обмеження права на державну службу повинні застосовуватись.
Заходам адміністративного припинення які можуть застосовуватись у протидії корупції притаманна різна мета. Інститут адміністративного припинення, в протидії корупції має комплексне призначення: забезпечити можливість притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності; припинення корупційного порушення, що триває, або має продовжуваний характер; усунення шкідливих наслідків. Пропонується здійснювати класифікацію цієї групи заходів адміністративного припинення корупційних правопорушень за ступенем їх автономності на: допоміжні заходи, які мають на меті забезпечити адміністративне провадження у справах про корупційні адміністративні правопорушення та самостійні заходи, які безпосередньо спрямовані на припинення корупційних діянь та інших правопорушень пов’язаних з корупцією та усунення їх наслідків
Застосування заходів адміністративного припинення спрямованих на забезпечення провадження у справах про корупційні адміністративні правопорушення регулюється виключно Кодексом України про адміністративні правопорушення. З огляду на специфіку корупційних правопорушень та суб’єктів їх вчинення застосування цієї групи заходів припинення є недоцільним або неефективним.
Підставою застосування заходів примусу, пов’язаних з правопорушенням (заходів адміністративного припинення та стягнення) є вчинення корупційного правопорушення.
Адміністративні стягнення, передбачені за вчинення корупційних правопорушень встановлені виключно Законом "Про боротьбу з корупцією". До них належать стягнення виключно майнового характеру - штраф, стягнення в доход держави подарунку або вартості незаконно одержаних послуг.
Стягнення (відшкодування) в доход держави подарунку (винагороди), або вартості незаконно одержаних послуг, згідно ч.2 ст.1 Закону "Про боротьбу з корупцією" по суті являє собою конфіскацію. У зв’язку з цим доцільно внести відповідні зміни до ст. 1, замінивши словосполучення "стягнення в доход держави" словосполученням "конфіскація в доход держави".
Адміністративне стягнення у вигляді штрафу є основним видом стягнень, що застосовується при вчинення всіх видів корупційних правопорушень. Пропонується при визначенні розміру штрафу за корупційні діяння та за правопорушення пов’язані з невиконанням вимог фінансового контролю оперувати категорією кратності, передбачивши штраф в розмірі від 20 до 50% від розміру незаконно отриманого подарунку або незаконно одержаних послуг.
Застосування штрафу як адміністративного стягнення за всі корупційні правопорушення має безальтернативний характер. Пропонується у якості альтернативного стягнення за інші правопорушення пов’язані з корупцією, запровадити попередження.
Адміністративне провадження у справах про корупційні правопорушення характеризується ускладненою формою реалізації адміністративної юрисдикції. Це зумовлене необхідністю правозастосування як норм Закону “Про боротьбу з корупцією” так і Кодексу про адміністративні правопорушення, а також інших нормативно-правових актів.
Коло суб’єктів вповноважених на порушення адміністративного провадження у справах про корупційні правопорушення не виправдано розширене відомчими підзаконними нормативними актами і потребує перегляду в бік зменшення.
До особливостей провадження у справах про корупційні правопорушення належить чітка регламентація та стислий та диференційований характер строків провадження, можливість призупинення строків провадження судового розгляду справи. Доцільним є збільшення строку надіслання адміністративного протоколу про корупційне правопорушення. У зв’язку з цим пропонується внести зміни до ч. 5 ст. 12 Закону "Про боротьбу з корупцією" передбачивши замість триденного строку надіслання протоколу про адміністративне правопорушення до суду п'ятнадцятиденний термін.
Обливості накладення стягнень за корупційні правопорушення, полягають в тому, що, по-перше, правом накладення стягнень наділено виключно суди; по-друге, адміністративні стягнення призначаються виключно в межах санкцій, передбачених Законом “Про боротьбу з корупцією”; по-третє, при призначенні адміністративних стягнень суди керуються правилами накладення адміністративних стягнень визначеними виключно КпАП.
Накладення судом адміністративного стягнення є підставою для застосування компетентними органами до правопорушника дисциплінарної та конституційної відповідальності.
Коло суб'єктів, на яких законодавством покладено завдання щодо застосування заходів адміністративного примусу (попередження, припинення, стягнення) значно ширше кола суб’єктів, що уповноважені вести боротьбу з корупцією згідно ст. 4 Закону "Про боротьбу з корупцією". В окремих випадках, суб’єкти вповноважені на боротьбу з корупцією не наділені повноваженнями щодо застосування будь-яких заходів адміністративного примусу. Тому, при подальшому удосконалення законодавства доцільно визначати не органи боротьби з корупцією, а органи, що здійснюють протидію корупції.

Мельник М.І. Корупція: проблеми визначення сутності і поняття // Вісник Академії правових наук України. –Харків. – 1997. - № 3(10). - С.79.
Указ Президента України "Про затвердженя Концепції боротьби з корупцією на 1998-2005 роки" від 28 квітня 1998р. // Камлик М.І., Невмержицкий Е.В., Доля Л.М., Мельник А.О. Міжнародні правові акти та законодавство окремих країн про боротьбу з корупцією. – К.: Школяр, 1999. – С.443.
Див: Постанова Кабінету Міністрів України № 345 від 20 березня 1998 р. N 345 Про стан виконання центральними і місцевими органами виконавчої влади Закону України "Про боротьбу з корупцією" та Національної програми боротьби з корупцією, - С.2.; Постанова Верховної Ради України від 05.07.2001 № 2612-III "Про підсумки парламентських слухань щодо стану боротьби з корупцією в Україні", - С.3.; Постанова Верховної Ради від 26.12.2002 № 388-IV "Про підсумки розгляду звіту Голови Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією, доповідей Голови Координаційного комітету з боротьби з організованою злочинністю, Голови Служби безпеки України, Міністра внутрішніх справ України про стан боротьби з організованою злочинністю, а також доповіді Генерального прокурора України про стан прокурорського нагляду в сфері боротьби з організованою злочинністю", - С.4.
Пундей Сар Дж. Боротьба з корупцією. Критичний огляд з аналізом міжнародного досвіду // Матеріали українсько-американського семінару “Проблеми економічного зростання: питання доброчесності”. – Львів. – 1997.- С.12.

Плющ Л. Гласність і період після гласності // Кур’єр ЮНЕСКО. – Корупція. – 1996. - С. 30.
Политическая коррупция. Руководство (Справочник) / Под. ред. В.Т. Левайна. Нью-Бруксвик – Оксфорд. – 1988, - С. 1-4.
Куракин А.В. Административно-правовые средства предупреждения и пресечения коррупции в системе государственной службы (история и современность) // Государство и право. – 2002, - № 9, - С. 35.

Б’янкомарія Фонтана. Витоки давньої традиції // Кур’єр ЮНЕСКО. – Корупція. - 1996. – С.8.
Сафронов А.Д. Организационно-правовые аспекты предупреждения коррупции среди сотрудников органов внутренних дел. - М., - 1993. – С.8.
Гладких В.И. Коррупция в России: генезис, детерминанты и пути преодоления // Российский следователь. – 2001. – № 3. – С.31.
Н.М. Карамзин. История государства Российского. - М. - Щит-М. - 1994. - С. 46.
Молдован В.В., Мелащенко В.Ф. Конституційне право: Навчальний посібник. – К. - 1996. - С.12.
Костенко Н.И. Коррупция как проблема национальной безопасности. Коррупция: политические, экономические, организационные и правовые проблемы. – М., - 2001. – С.221.
Максимов С.В. Коррупция. Закон. Ответственность. – М. – 2000. – С.9.
Додуров О.С. Конфлікт інтересів: кримінально-правовий та історичний аспекти проблеми.// Юридичний вісник України. – 1998. -№20(151). - С.48.

Чимний Р. Термінологічне визначення корупції // Закон і бізнес. – К. – 1998. - № 21(339). - С.6-7.
Тихомиров М.Ю. Юридическая энциклопедия. – М. – 1995. – С. 136.
Пономарев П.Г. Понятие коррупции и уголовно-правовые средства ее сдерживания. / Правовые и организационные проблемы борьбы с коррупцией. – М. – 1993. – С.47-60.
Кузьменко Б. Корупція та економічна злочинність у сучасній Україні: вплив на національну безпеку // Право України. - 1997. - №3. - С.12.
Brady Diane. “Tackling Corruption”. Special Report — Rethinking Asia: The Search for Solutions. / The Wall Street Journal Interactive Edition. –1998. –October, 26. – С.5.
Dininio Phyllis, Sahr John Kpundeh, and Robert Leiken. // USAID Handbook for Fighting Corruption. Washington, DC: U.S. Agency for International Development, Center for Democracy and Governance, -1998. – С.19.
Борзенков Г.Н. Коррупция в системе уголовных преступлений // Вестник Московского университета. - Серия 11. - Право. - С.1.
Мельник М.І. Корупція: проблеми визначення сутності і поняття // Вісник Академії правових наук України. –Харків. – 1997. - № 3(10). - С.79.
Аврек Г., Овчинський В. Мздоимство и лихоимство на переходе к рынку. // Наш современник. - 1992. -№2. - С.105.
Панченко П.М. Да не дрогнет рука…Практические советы тем, кто дает и берет взятки. Книга для людей деловых и просто думающих. - Нижний Новгород. - 1996. - С.64-65.
Гуров А.И. Профессиональная преступность: прошлое и современность. - М. – 1990. – С.206.
Филимонов О.В. Социально-правовой контроль – направление борьбы с коррупцией. Материалы научной конференции «Коррупция в России: состояние и проблемы». – М. – 1996. – С.36.
Волобуев А.Н. Совершенствование уголовного законодательства в борьбе с организованной преступностью. / Криминологические проблемы совершенствования законодательства по борьбе с преступностью. – Баку. – 1988. - С.130-132.
Шалгунова С. Запобігання корупції: деякі міркування // Право України. - 1998. - № 9. - С.65.
Мишин Т.К. Коррупция: понятие, сущность, меры ограничения. – М.- 1991. - С.12.
Brady Diane. “Tackling Corruption”. Special Report — Rethinking Asia: The Search for Solutions. / The Wall Street Journal Interactive Edition. –1998. –October, 26. – С.5.
Камлик М. І., Невмержицький Є.В. Корупція в Україні. – К. : “Знання”. – 1998. – С. 24.
Мельник М.І. Корупція: проблеми визначення сутності і поняття // Вісник Академії правових наук України. –Харків. – 1997. - № 3(10). - С.79.
Комиссаров В.С. Уголовно-правовые аспекты борьбы с коррупцией // Вестник Московского университета. - Серия 11. – Право. - 1993. - №1. - С.28.
Суховарова Е.Л., Нестеров А.В. Трансформация коррупции в условиях перехода к ринку.// Коррупция в России: состояние и проблемы. - М. -1996. - С.59.
Кузнецова Н.Ф. Коррупция в системе уголовних преступлений. // Вестник Московского университета. -Серия11. -Право. -1993. - №1. - С.21.
Сатаров Г.А. Диагностика корупции: социологический анализ. // Право и безопасность. – М. - №2. – 2002. – С.13.
Решетников Ф.М. Ответственность за должностные преступления в зарубежных странах. – М., - 1997. – С.3.
Мельник М.І. Німеччина на шляху боротьби з корупцією. // Право України. –1997. - №11. – С.111.

Див: Building a Global Coalition Against Corruption: Transparency International Report 1995 (Transparency International, Berlin, 1995). – 1995. – С.16-17.
Див: Мельник М.І. Німеччина на шляху боротьби з корупцією. // Право України. –1997. - №11. – С.112.
Див: Building a Global Coalition Against Corruption: Transparency International Report 1995 (Transparency International, Berlin, 1995). – 1995. – С.200.
Див: Там само.
Закон України “Про боротьбу з корупцією” № 356/95-ВР, 05.10.1995. // ВВР, 1995. - №34. – С.266.
Див: Решетников Ф.М. Ответственность за должностные преступления в зарубежных странах. – М., 1997. – С.42.
Див: Building a Global Coalition Against Corruption: Transparency International Report 1995 (Transparency International, Berlin, 1995). – 1995. – С.234.
Матеріали міжнародної конференції “Міжнародна правова допомога в кримінальних справах про відмивання грошей”. // - НАВСУ. - Київ. –1998. - С.15.
Див: Мельник М.І. Німеччина на шляху боротьби з корупцією. // Право України. –1997. - №11. – С.113.
Див: Мельник М.І. Німеччина на шляху боротьби з корупцією. // Право України. –1997. - №11. – С.114.
Див: Там само.
Див: Luigi Manzetty. Economic Reform and Corruption. // North-South Center, University of Miami, - 1994. - №3. – С.51.
Див: Б’янкомарія Фонтана. Витоки давньої традиції. // Кур’єр ЮНЕСКО. Корупція. – 1996. – С.12.
Див: Enriko Zanelly. When criminal Justice does not work. // Vice president’s conference on fighting corruption among justice and security officials. –Washington, D.C. – February 24, 1999. – C.9.
Див: Proposition de lutte coutre la corruption: les rapports Siguin et Rozes // Regards sur l’actualite’. – P., - 1995. – Janvier. – C.53.
Див: Решетников Ф.М. Ответственность за должностные преступления в зарубежных странах. – М., 1997. – С.54.
Див: Там само. – С.55.
Див: Решетников Ф.М. Ответственность за должностные преступления в зарубежных странах. – М., 1997. – С.57.
Див: Решетников Ф.М. Ответственность за должностные преступления в зарубежных странах. – М., 1997. – С.58.
Див: Решетников Ф.М. Ответственность за должностные преступления в зарубежных странах. – М., 1997. – С.60.

Див: Henderson, Kimberly. Internal Control. // Transparency International: Berlin, 1995. – С.4.
Давид Р., Жоффре-Спинози К. Основные правовые системы современности: Пер. с фр. В.А. Туманова. – М.: Междунар. Отношения, 1999, - С. 275.
Див: Dininio, Phyllis, Sahr John Kpundeh, and Robert Leiken. USAID Handbook for Fighting Corruption. Washington, DC: U.S. Agency for International Development, Center for Democracy and Governance. - 1998. – С.18.
Див: Там само. – С.21.

Див: Решетников Ф.М. Ответственность за должностные преступления в зарубежных странах. – М., 1997. – С.63.

Див: Решетников Ф.М. Ответственность за должностные преступления в зарубежных странах. – М., 1997. – С.64.
Langseth, Petter, Rick Stapenhurst, and Jeremy Pope. The Role of a National Integrity System in Fighting Corruption (Economic Development Institute Working Paper). Washington, DC: International Bank for Reconstruction and Development. - 1997. – С.8.

Див: Langseth, Petter, Rick Stapenhurst, and Jeremy Pope. The Role of a National Integrity System in Fighting Corruption (Economic Development Institute Working Paper). Washington, DC: International Bank for Reconstruction and Development, - 1997. - С.10.
Див: Решетников Ф.М. Ответственность за должностные преступления в зарубежных странах. – М., 1997. – С.3.

Див: Стюарт Айзенстат. Необходимость соблюдения законности и борьбы с коррупцией в условиях современной мировой экономики. // Экономические перспективы. Том 3. Электронный журнал Информационного агентства США. – 1998. -№5. – С.10.
Камлик М.І., Невмержицький Є.В., Доля Л.М., Мельник А.О. Міжнародні правові акти та законодавство окремих країн про корупцію. – К. – 1999. - С.83.
Національні системи доброчесності: Посібник Транспаренсі Інтернешнл. –Берлін. 1996. - С.30.
Камлик М.І., Невмержицький Є.В., Доля Л.М., Мельник А.О. Міжнародні правові акти та законодавство окремих країн про корупцію. – К. – 1999. - С.113.
Лунеев В.В. Преступность ХХ века. Мировые, региональные и российские тенденции. М.: НОРМА, 1999. С. 337.
Организованная преступность // Отв. ред. А.И. Долгова, С.В.Дьяков. М., 1993. Сб. 2. С. 280-285.
НПК Мельника с.4.
НПК Мельник с.4-5
Мельник М.І. Кримінологічні та кримінально-правові проблеми протидії корупції // Автореферат д.ю.н. К. 2002 – 31 с. (С. 20)
Міжнародні правові акти та законодавство окремих країн про корупцію - К.: Школяр, 1999.
Закон України від 04.02. 2004р. Про ратифікацію Конвенції Організації Об’єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності та протоколів, що її доповнюють(Протоколу про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї і Протоколу проти незаконного ввозу мігрантів по суші, морю і повітрю).
Закон України від 16.03.2005 р.Про ратифікацію Цивільної конвенції про боротьбу з корупцією

Закон України “Про боротьбу з корупцією” від 5 жовтня 1995р // ВВР, 1995. №34, ст..266.
НПК Мельник М.І. с.5
Криминология. Уч-к для юридических вузов // Под общ. Ред.. А.И.Долговой. – М.: НОРМА-ИНФРА-М, 1997. – 784с. (с.321)
Цивільна конвенція про боротьбу з корупцією

Законопроект “Про внесення змін до деяких законодавчих актів” сайт ВРУ
Рогульський С.С.Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук К. 2005 – с.14 (всього 21с.)

Мельник М.І. Кримінологічні та кримінально-правові проблеми протидії корупції // Автореферат д.ю.н. К. 2002 – 31 с. (С. 21-22)

Заброда Д.Г. Взаємодія суб’єктів боротьби з корупцією. Автореф... к.ю.н.- К., 2005.- 11с. (всього 19)
Закон України від 16.03.2005р. “Про Ратифікацію Цивільної конвенції про боротьбу з корупцією”
Мельник М.І. Корупція - корозія влади (соціальна сутність, тенденції та наслідки, заходи протидії). — К. - Юридична думка. - 2004. – С.7.
Постанова Кабінету Міністрів від 28 червня 1997 р. N 616 Про порядок звітування органів виконавчої влади про дотримання вимог Закону України "Про боротьбу з корупцією" (постанова втратила чинність у 1999р.).
Мельник М.І. Соціальна ціна корупції // Підприємництво, господарство і право. - 2002. - № 4. - С.85-88.
Центр Разумкова. Аналітичний звіт. // Голов. ред. Л. Шангіна. -К., 2001. -С.78-131.
Див.: http://www.transparency.org/cpi/index.html. 19.07.2002.
Коррупция остается суровой реальностью\\Мировые дискуссии. Информационно-аналитический журнал. http:\\WDI.ru. 10.07.2001.
Див.: http://www.transparency.org/cpi2002.preessrelease.ru
Див.: http://www.transparency.org/cpi2003.preessrelease.ru
Зеленецький В., Кальман О. Корупція в Україні та організаційно-правові основи боротьби з нею // Право України. – 2001. - № 4. – С.17.
Див.: Ставлення громадян України до проблеми прозорості суспільства та корупції. Результати опитування. - К., 2002. - С.1, 3
Современная уголовная политика в сфере борьбы с транснациональной организованной преступностью: Сборник статей. - М., 2002. – С.148.
Відомості Верховної Ради України. № - 4. – 1991. – С.20.
Відомості Верховної Ради України. № - 53. – 1991. – С.793.
Відомості Верховної Ради України. № - 27. – 1992. – С.382.
Відомості Верховної Ради України. № - 22. – 1992. – С.303.
Шакун В.І. Чи потрібне Україні Національне бюро розслідувань // Науковий вісник НАВСУ. - К. - 1999. - № 1. - С.7.
Клименко М.Р. Анализ судебной практики применения Закона Украины "О борьбе с коррупцией" (по административным материалам рассмотренным судами г. Киева в 2001 году). // Судебная коллегия по уголовным долам Киевского городского суда, - 2002. - С. 7.
Редька А.І. Корупція та її прояви // Закон і бізнес. - 1998. - № 23. - С.6.
Шевчук О.М. Засоби державного примусу в правовій системі України: Автореф. дис. ...канд. юрид.наук / Національний університет внутрішніх справ. – Харьков, 2003. – всього 18с. (додати ще прикладів)
Комзюк А.Т. Адміністративний примус в правоохоронній діяльності міліції в Україні: Дис... д-ра юрид. Наук Національний університет внутрішніх справ. – Х., 2002 - с.30-38. (всього 408с.)
Коломоєць Т.О. Адміністративний примус в публічному праві України: теорія, досвід та практика реалізації / Запорізький держ. Ун-т. – Запоріжжя: Поліграф, 2004. - с.67. (всього 403с)
Комзюк А.Т. Адміністративний примус в правоохоронній діяльності міліції в Україні: Дис... д-ра юрид. Наук Національний університет внутрішніх справ. – Х., 2002 - с.38. (всього 408с.)

Шкарупа В.К. Доказування та докази в адміністративно- примусовій діяльності органів внутрішніх справ /міліції/. Автореферат на здобуття наукового ступеня д.ю.н. – О: 1996. – 57с. (с. 16)
Див, наприклад, Щербина В. Правовий примус – основа норм охоронної функції трудового права // Підприємництво, господарство і право. – 2004. - №8. – с.112 (всього с.110-115); Хорощак Н.В. Адміністративні стягнення за законодавством України: Монографія. – К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2004.- с.18 (всього 172с.)
Коломоєць Т.О. Адміністративний примус в публічному праві України: теорія, досвід та практика реалізації / Запорізький держ. Ун-т. – Запоріжжя: Поліграф, 2004. - с.93-94. (всього 403с)

Комзюк А.Т. Адміністративний примус в правоохоронній діяльності міліції в Україні: Дис... д-ра юрид. Наук Національний університет внутрішніх справ. – Х., 2002 - с.29. (всього 408с.)
Адміністративне право України. Академічний курс: підручник: В 2-х Т.,Т.1. Заг. Частина / Ред. В.Б. Аверянов. – К.: Юридична думка. 2004. – с.160-161. (всього 584с)
Коломоєць Т.О. Адміністративний примус в публічному праві України: теорія, досвід та практика реалізації / Запорізький держ. Ун-т. – Запоріжжя: Поліграф, 2004. - с.134. (всього 403с)
Адміністративне право України. Академічний курс: підручник: В 2-х Т.,Т.1. Заг. Частина / Ред. В.Б. Аверянов. – К.: Юридична думка. 2004. – с.46-47. (всього 584с)
Комзюк А.Т. Адміністративний примус в правоохоронній діяльності міліції в Україні: Дис... д-ра юрид. Наук Національний університет внутрішніх справ. – Х., 2002 - с.29. (всього 408с.)
Коломоєць Т.О. Адміністративний примус в публічному праві України: теорія, досвід та практика реалізації / Запорізький держ. Ун-т. – Запоріжжя: Поліграф, 2004. - с.93-94. (всього 403с)
Коломоєць Т.О. Адміністративний примус в публічному праві України: теорія, досвід та практика реалізації / Запорізький держ. Ун-т. – Запоріжжя: Поліграф, 2004. - с.78-79. (всього 403с)
Ф.Д. Фіночко. Еволюція поглядів щодо класифікації адміністративного примусу // Правова держава Україна: проблеми. Перспективи розвитку. Короткі тези доповідей та наукових повідомлень республіканської науково-практичної конференції. 9-11 листопада 1995р. Харків.: НЮА, 1995. – с.138-139.
Комзюк А.Т. Заходи адміністративного примусу в правоохоронній діяльності міліції: поняття, види і організаційно-правові питання реалізації: Монографія / За заг. ред. О.М. Бандурки. – Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2002. – с.41 (336 всього)
(с.125- 319, 460, 480, 366)
Еропкин М.И. О классификации мер административного принуждения // Вопросы административного права на современном этапе. – М.: Госюриздат, 1963. – с.60 – 68.
Коломоєць Т.О. Адміністративний примус в публічному праві України: теорія, досвід та практика реалізації / Запорізький держ. Ун-т. – Запоріжжя: Поліграф, 2004. - с.132. (всього 403с)
Колпаков В.К., Кузьменко О.В. Адміністративне право України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – (с192??)544с.
Адміністративне право України. Академічний курс: Підрічник. У двох томах: Том 1. Загальна частина / Ред. колегія В.Б. Авер'янов (голова). – К.: Видавництво "Юридична думка". 2004. – с.132 (всього 584с)
Бахрах Д.Н. Административно-процесуальное принуждение // Известия вузов.Правоведение. – 1989.- №4. – с.59-64 та Коломоєць Т.О. Адміністративний примус в публічному праві України: теорія, досвід та практика реалізації / Запорізький держ. Ун-т. – Запоріжжя: Поліграф, 2004. - с.132.; Адміністративне право. – СПб:Питер, 2004 – с.151 (всього 252с.)
Забарний Г. Г., Калюжний Р.А., Терещука О.В., Шкарупа В.К. Адміністративне право України: Посібник для підготовки до іспитів. – К.: Вид. Поливода А.В., 2001. – с.96. (всього 194с.)
Комзюк А.Т. Заходи адміністративного примусу в правоохоронній діяльності міліції: поняття, види і організаційно-правові питання реалізації: Монографія / За заг. ред. О.М. Бандурки. – Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2002. – с.41 (336 всього)
Коломоєць Т.О. Адміністративний примус в публічному праві України: теорія, досвід та практика реалізації / Запорізький держ. Ун-т. – Запоріжжя: Поліграф, 2004. - с.135-136. (всього 403с)

Бахрах Д.Н. Администативное право России: Учебник для вузов. – М., 2000. С.607.
Словарь административного права. – М., 1999. С.25
Забарний Г. Г., Калюжний Р.А., Терещука О.В., Шкарупа В.К. Адміністративне право України: Посібник для підготовки до іспитів. – К.: Вид. Поливода А.В., 2001. – с.90. (всього 194с.)
Мельник І.В. Застосування заходів адміністративного примусу в умовах розбудови правової держави. К. –2004- 22 с. (с.9)
А.И.Каплунов О понятии административного принуждения как отрослевого вида административного принуждения // Известия высших учебых заведений. Сер. Правоведение. - №3, 2004. –с. 126 ( всего 118-126)
Голосніченко І.П. Адміністративне право України (основні категорії і поняття). – К. - МАУП-49с (.с.20)

Коломоєць Т.О. Адміністративний примус в публічному праві України: теорія, досвід та практика реалізації / Запорізький держ. Ун-т. – Запоріжжя: Поліграф, 2004. - с.118. (всього 403с)

Гончарук С.Т. Основи адміністративне право України. Навчальний посібник. – К. - "Генеза". – 2000. – С.90.
Комзюк А.Т. Адміністративний примус в правоохоронній діяльності міліції в Україні: Дис... д-ра юрид. наук Національний університет внутрішніх справ. – Х., 2002 - с.41-44.

Альошин А.П., Кармолицкий А.А.,Козлов Ю.М., Административное право Российской Федерации: Учебник. – М., 1996. – с.28.
Тогонидзе Н.В. Материали "Круглого стола": Административно-правовые проблемы предупреждения коррупционной и организованной преступности // Государство и право, 2002, №1, с.103. (всього 103-106)

Адміністративне право України // Підручнк для юридичних вузів і фак. / За ред. Битяка Ю.П. – Харків: Право, 2001. – 528. (С.152)
Бахрах Д.Н. Административная ответственность: Учебное пособие. – М.: Юриспруденція. 1999. – 112с. (с.13)
Мельник С.Р. Забезпечення законності застосування заходів адміністративного примусу, не пов’язаних з відповідальністю: Автореф. дис. ... к-та юрид. наук / Національний університет внутрішніх справ. – Харків, 2002. – 20с.
Мельник С.Р. Забезпечення законності застосування заходів адміністративного примусу, не пов’язаних з відповідальністю: Автореф. дис. ... к-та юрид. наук / Національний університет внутрішніх справ. – Харків, 2002. – 20с.; Коломоєць Т.О. Адміністративний примус в публічному праві України: теорія, досвід та практика реалізації / Запорізький держ. Ун-т. – Запоріжжя: Поліграф, 2004. - с.134. (всього 403с)
Алексеев А.И., Герасимов С.И., Сухарев А.Я. Криминологическая профилактика: теория, опыт, проблемы. Монография. – М.: Из-во НОРМА, 2001 – 496 с. (с.152)
Серегина В.В. Государственное принуждение по советскому праву. – Воронеж: Из-во Воронежского ун-та., 1991. – 120с. (с.86-86)
Коломоєць Т.О. Адміністративний примус в публічному праві України: теорія, досвід та практика реалізації / Запорізький держ. Ун-т. – Запоріжжя: Поліграф, 2004. - с.143. (всього 403с)
Коломоєць Т.О. Адміністративний примус в публічному праві України: теорія, досвід та практика реалізації / Запорізький держ. Ун-т. – Запоріжжя: Поліграф, 2004. - с.151. (всього 403с)
Коломоєць Т.О. Адміністративний примус в публічному праві України: теорія, досвід та практика реалізації / Запорізький держ. Ун-т. – Запоріжжя: Поліграф, 2004. - с.143. (всього 403с)
Беленчук І.А. Адміністративне право України: Навчальний посібник. – К.: Видавництво А.С.К., 2004. – 176 с.
Попов (158, 292 – коломоєц с.156.)

Кримінологія. Учебник для юридических вузов. Под общ. ред. А.И. Долговой. – М.: Норма – ИНВРА. 1999. – 784 с. ( с. 505-507)
Административное право Украины. – 2-е изд., перераб. и доп. / Уч-к / Под ред. Ю.П.Битяка. – Харьков: Право, 2003. – 576с. (с.171)
Малько А.В. Стимулы и ограничения в праве. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Юрист, 2003. – 250с.(с.129).
Указ Президента України "Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні" вiд 22.07.1998 № 810/98
Ноздрачов А.Ф. Государственная служба. Учебник для підготовки государственных служащих. – М.: «Статут», 1999. – 592с. ( с.386)
Ноздрачов А.Ф. Государственная служба. Учебник для підготовки государственных служащих. – М.: «Статут», 1999. – 592с. ( с.386)
"Положення про порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців", затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 р., та "Загальний порядок проведення іспиту кандидатів на заміщення вакантних посад державних службовців", затверджений наказом Головдержслужби України від 10.05.2002 р Офіційний вісник України. - 2002. - № 8. - С.351.
Закону “Про державну службу” Відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 52. – С.490.
Ківалов С.В., Біла Л.Р. Державна служба в Україні. – О. – "Юридична література". – 2003. – С.158.
Постанова Кабінету Міністрів України "Про внесення доповнень до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 1994 р. № 423" від 30.08.1995 р. № 694.
Ківалов С.В., Біла Л.Р. Державна служба в Україні. – О. – "Юридична література". – 2003. – С.158.
Государственная служба. Учебник для підготовки государственных служащих. – М.: «Статут», 1999. – 592с. ( с.381);
Старилов Ю. Н. Служебное право. - М. - "Юрист". - 1996.; Курилов В.И. Аттестация и личность работника в советском трудовом праве. – Владивосток. – 1983; Жиров А.П. Правовые аспекты аттестации руководящих работников и специалистов в промышленности: Автореф. дис. к.ю.н. – М. – 1979; Негру Ф.П. Научно-технический прогресс и трудовой договор: Автореф. дис. к.ю.н. – М. – 1972; Бахрах Д.Н. Административное право. – М. - "БЕК". – 1999.

Старилов Ю. Н. Служебное право. - М. - "Юрист". - 1996.; Курилов В.И. Аттестация и личность работника в советском трудовом праве. – Владивосток. – 1983; Жиров А.П. Правовые аспекты аттестации руководящих работников и специалистов в промышленности: Автореф. дис. к.ю.н. – М. – 1979; Негру Ф.П. Научно-технический прогресс и трудовой договор: Автореф. дис. к.ю.н. – М. – 1972; Бахрах Д.Н. Административное право. – М. - "БЕК". – 1999.
Постанова Кабінету Міністрів України № 1922 "Про затвердження Положення про проведення атестації державних службовців" від 28.12.2000 р.Офіційний вісник України . - № 1. - том 1, - 2001. – С.123.
Офіційний вісник України. - № 14. – 1997. - С.203.
Офіційний вісник України. - № 32. - 1997. – С.120.
Офіційний вісник України - № 12, - 2001. - С. 124.

Ноздраов с.392
Указом Президента "Про Концепцію боротьби з корупцією на 1998-2005 роки" від 24.04.1998р (новая сноска)
Указі Президента "Про Стратегію реформування системи державної служби в Україні" від 14.04.1998р.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня 2002 р. N 144-р. "Про Концепцію ротації кадрів на окремих посадах державних службовців"

Постанова Верховної Ради України від 10.01.2002р. "Про процедуру ротації членів Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення з частини її складу, призначеної Верховною Радою України".
Закон України "Про дипломатичну службу" // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2002, N 5, ст.29.

Науково-практичний коментар Закону України "Про боротьбу з корупцією" / За ред. М.І. Мельника. – К.: Атіка, 2003. – 320с. (с.4)

Закон України "Про державну службу" від 16.12.1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 52. – С.490.
Закон України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 7 червня 2001р. // ВВР. – 2001. - №33. – ст.175.
Закон України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" // Голос України № 76 вiд 23.04.2004.
Закон України "Про Центральну виборчу комісію" від 17 грудня 1997р. // ЗУ Том 13. – К., 1998. – С.372.
Закон України Про місцеві державні адміністрації // ВВР, 1999, N 20-21, ст.190 )
Уголовный кодекс Украины. Научно-практический комментарий. – 3-е изд., исправл. и доп. / Отв. ред. С.С. Яценко. – К.: А.С.К., 2003. – 1088с (с. 215-222)
Уголовный кодекс Украины. Научно-практический комментарий. – 3-е изд., исправл. и доп. / Отв. ред. С.С. Яценко. – К.: А.С.К., 2003. – 1088с (215)

Закону України "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 р
Закон України "Про державну службу" від 16.12.1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 52. – С.490.

Постанова Ради Народних Комісарів УРСР від 04.06.1933р."Про суміщення посад і службу родичів в установах Підприємствах і організаціях суспільного сектору" – Бюлетень законодавства та юридичної практики України. – 1997. - №11-12. – С.312.
Б.С. Стычинский, И.В. Зуб, В.Г. Ротань. Науково-практический коментарий к законодательству Украины о труде. Киев-Севастополь: “Институт юридических исследований”, 2001. – 1024с.
Проект Закону України "Про засади запобігання та протидії корупції"// http://zakon.rada.gov.ua
Гопанчук В.С. Сімейне право України. – К. – "Істина". – 2002. – С.33.
Ківалов С.В., Біла Л.Р. Державна служба в Україні. – О. – "Юридична література". – 2003. – С.157.
Відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 52. – С.490.
Постанова КМУ "Про застосування статті 13 Закону України "Про державну службу"від 11 серпня 1995 р. N 641

Пилипко А. Ліквідація корупції як явища можлива, але... // Право України, №8, 1999 - с.45.
Проект Закону України " Про внесення змін до Закону України "Про державну службу" (щодо декларування видатків державними службовцями) // http://zakon.rada.gov.ua.
Указ Президента України "Про Національну програму боротьби з корупцією" від 10.04.1997
Указ Президента України "Про Національну програму боротьби з корупцією" від 10.04.1997

Науково-практичний коментар Закону України "Про боротьбу з корупцією" / За ред. М.І. Мельника. – К.: Атіка, 2003. – 320с. (с.4)

Про статус народного депутата України ( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1993, N 3, ст. 17 )
Закону України "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 р
Закон про місцеві державні адміністратції
Постанові Кабінету Міністрів від 14 липня 1997 р.№ 763 "Про хід виконання законів Украї