ПРАВОВІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ЗДІЙСНЕННЯ МИТНОГО КОНТРОЛЮ В УКРАЇНІ: ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРАКТИЧНІ ПРОБЛЕМИ

Краткое описание

З М І С Т

ВСТУП………………………………………………………………………….....4

РОЗДІЛ 1. Зміст та правові засади митного контролю в Україні
1.1. Загальна характеристика митної політики та митної
справи в Україні.....................................................................................................17
1.2. Митний контроль як складова управлінської діяльності
Української держави………………………………………………………….....40
1.3. Законодавство з питань митної справи: загальна характеристика,
види та структура правових норм, що регулюють суспільні відносини
у цій сфері..............................................................................................................52
Висновки до розділу 1…………………………………………………....99

РОЗДІЛ 2. Правові проблеми організації митного контролю в Україні
2.1. Особливості організації митного контролю....................................107
2.2. Уточнення повноважень митних органів відповідно до
завдань організації боротьби з контрабандою та порушеннями
митних правил….................................................................................................145
2.3. Правова характеристика правопорушень у сфері
організації митного контролю………………………………............................172
2.4. Необхідність врахування та використання зарубіжного
досвіду в організації митної справи в Україні………………………………..188
Висновки до розділу 2…………………………………………………...224

РОЗДІЛ 3. Правові проблеми здійснення митного контролю
3.1. Особливості здійснення митного контролю…………....................231
3.2. Митний контроль як вид правозастосовчої діяльності митних
органів...................................................................................................................261
3.3. Проблеми використання „доказів” при здійсненні митного
контролю..............................................................................................................276
3.4. Адміністративно-правова характеристика правопорушень
у сфері здійснення митного контролю України.……………………………..295
Висновки до розділу 3…………………………………………………...323

РОЗДІЛ 4. Проблеми забезпечення законності при здійсненні
митного контролю
4.1. Державний контроль як один із основних засобів забезпечення
законності при здійсненні митного контролю……………………………......328
4.2. Порядок оскарження митно-правових актів……………………....353
4.3. Вдосконалення прокурорського нагляду за дізнанням у
кримінальних справах про контрабанду та по справах про порушення
митних правил..…...............................................................................................363
4.4. Особливості адміністративної відповідальності посадових осіб
за правопорушення у сфері митного контролю………………………………379
Висновки до розділу 4…………………………………………………...383

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………....386

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..………………………………….391

В С Т У П

Актуальність теми дисертаційного дослідження. Із часу набуття Україною незалежності одним з найважливіших питань стало питання визначення митної справи новою незалежною державою з урахуванням захисту вітчизняних інтересів та одночасним дотриманням міжнародних вимог, створення митних кордонів і формування митної системи. Вирішення цього питання багато в чому залежить від правового забезпечення діяльності митних органів, що дозволяє Україні розвивати самостійну митну політику. Процес формування митного законодавства почався в 1991 році, коли Верховною Радою був прийнятий Закон України «Про митну справу в Україні» від 25 червня 1991 р.
Митне законодавство України постійно перебувало та перебуває в процесі становлення та вдосконалення з метою його адаптації до європейського та світового законодавств з урахуванням митної політики держави. Відповідно до програми «Європейський вибір», в якій Україна поставила перед собою стратегічні цілі економічного та соціального розвитку на 2002–2011 рр., має бути визначена спрямованість правового регулювання митної справи, сформована митна політика, встановлені завдання і функції митних органів у справі ефективного захисту економічних інтересів України.
Необхідною умовою інтеграції України в Європейський Союз (ЄС) є її вступ у Світову Організацію Торгівлі (СОТ), а це не може не відобразитися на характері діяльності митної служби України.
Цій науковій проблематиці присвячені лише окремі наукові праці, де висвітлюються деякі аспекти історії митної справи, розглядаються теоретичні та організаційно-правові основи митної діяльності, місце митного контролю в системі державного управління митною справою. Не применшуючи їхнього значення, варто підкреслити, що на сьогодні особливо актуальним є дослідження методологічних засад організації митного контролю в Україні з урахуванням міжнародного та вітчизняного досвіду, процесу організаційної перебудови митної системи України, у першу чергу Державної митної служби України (ДМСУ) як центрального органу виконавчої влади, процесуального оформлення як організації, так і здійснення митного контролю.
Невідкладність подібних досліджень підсилюється тим, що прискорюються темпи інтеграції України в структури ЄС, стоїть питання про надання їй особливого статусу як держави з ринковою економікою. Відтак сфера суспільних відносин щодо організації та здійснення митного контролю в умовах реформування зовнішньоекономічних відносин поступово розширяється. Скорочення державного сектору економіки та поширення приватного сектору у зовнішньоекономічній діяльності повинні підвищити роль держави у регулюванні згаданих відносин водночас з їх лібералізацією на умовах конкуренції та свободи торгівлі.
Стосовно досліджень явищ, що характеризують особливості господарсько-правових зв’язків України з Євросоюзом, слід вказати на роботи наступних авторів: Р. Бара, М. Бурди, Ф. Герхарда та інших.
Окремі питання щодо визначення місця адміністративного та митного права у системі права України, взаємозв’язку митного права з іншими галузями права, організаційно-правового аспектів функціонування виконавчої влади, забезпечення законності у державному управлінні розглядаються в роботах В.Б. Авер’янова, О.Ф. Андрійко, О.М. Бандурки, О.Ф. Бантишева, Ю.П. Битяка, А.С. Васильєва, Б.М. Габричидзе, В.М. Гаращука, І.П. Голосніченка, Є.В. Додіна, Р.А. Калюжного, С.В. Ківалова, В.К. Колпакова, А.Т. Комзюка, В.В. Копєйчикова, М.В. Косюти, Є.Б. Кубка, В.В. Мицика, В.Я. Настюка, В.Ф. Опришка, О.П. Рябченко, К.К. Сандровського, В.М. Селіванова, В.В. Цвєткова, В.М. Шевчука, М.Г. Шульги, Ю.С. Шемшученка, В.К. Шкарупи, М.К. Якимчука та інших дослідників.
Але комплексних досліджень адміністративно-правової проблематики організації та здійснення митного контролю в Україні на цей час у вітчизняній юридичній науці не проводилось. З огляду на наведене, слід констатувати значну актуальність теми дослідження, яка потребує ретельної уваги з урахуванням послідовного курсу України на інтеграцію в ЄС. Нагальність теми даного дисертаційного дослідження обумовлено ще й тим, що в Україні дотепер ведуться дискусії щодо проблематики митного права, питань застосування митно-правових норм, а зміст організації митної справи та митного контролю як окремого об’єкта дослідження дотепер належним чином майже не розкрито.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дане дисертаційне дослідження відповідає напрямкам розвитку науки в Україні, а також розвитку законодавства у сфері митної справи та його ефективного застосування на практиці. Дисертаційне дослідження тісно пов’язане з плановою темою відділу проблем державного управління та адміністративного права Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України «Проблеми удосконалення державного управління на етапі адміністративної реформи в Україні» (номер державної реєстрації 0101U001011).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретичних основ правового регулювання митного контролю в Україні, обґрунтування висновків та пропозицій щодо подальшого удосконалення процедур організації та здійснення митного контролю в Україні та подальшого розвитку законодавства України з питань митної справи.
Відповідно до поставленої мети вирішуються наступні завдання:
розглянути стан правового забезпечення митної політики та митної справи в Україні, обґрунтувати авторську позицію щодо уточнення понять митної політики та митної справи;
дослідити зміст організації та здійснення митного контролю як складової управлінської діяльності держави у сфері митної справи;
провести поглиблений аналіз базових понять і термінів щодо організації та здійснення митного контролю в Україні;
розкрити місце і роль норм, що утворюють підгалузь митного права в системі адміністративного права України;
здійснити порівняльний аналіз митного законодавства України та відповідного законодавства інших країн світу та ЄС з метою виявлення та врахування позитивного досвіду в організації митної справи в Україні;
висвітлити суттєві ознаки правоохоронних органів та обґрунтувати висновок щодо надання митним органам повноважень судово-експертних установ та щодо здійснення оперативно-розшукової діяльності;
розкрити основні напрямки та шляхи забезпечення законності в діяльності митних органів України;
висвітлити особливості юридичної відповідальності за порушення у сфері організації та здійснення митного контролю;
виробити висновки та сформулювати пропозиції щодо внесення відповідних змін до чинного українського законодавства з питань організації та здійснення митного контролю.
Об’єктом дослідження є сфера правового регулювання організації та діяльності органів державної влади щодо здійснення митної політики та митної справи в Україні, а також правовідносини, що складаються у цій сфері.
Предметом дослідження є сукупність правових норм, що регулюють організацію та здійснення митного контролю в Україні та відповідна правозастосовча діяльність митних органів.
Методологічна основа дослідження. Методологічну основу даного дисертаційного дослідження становить сукупність методів та прийомів наукового пізнання як загальнонаукових (діалектичного матеріалізму, історичного, логічного, системного аналізу тощо), так і спеціально-наукових (документального аналізу, порівняльно-правового аналізу тощо). Діалектичний та історичний методи слугують дослідженню процесів становлення і розвитку митної справи та митного контролю як її складової, трансформацій основних категорій та інститутів адміністративного права.
Використання в дисертації таких спеціальних методів, як формально-юридичного, формально-логічного, порівняльно-правового, а також аналізу митної та судової практики дозволило глибше проаналізувати особливості організації та здійснення митного контролю, застосування відповідних правових норм, окресленню ролі і місця митного контролю як різновиду управлінської діяльності Української держави, його видів і призначення. Використання статистичного методу дало можливість проаналізувати динаміку порушень норм організації та здійснення митного контролю, чіткіше визначити проблеми застосування юридичної відповідальності за ці правопорушення, більш ґрунтовно та всебічно розглянути характеристику порушень правових норм у сфері організації та здійснення митного контролю, визначення напрямків удосконалення митного контролю і пріоритетності в напрямках організації митного контролю; тлумачення правових норм – виявленню прогалин та інших недоліків в правовому забезпеченні організації та здійсненні митного контролю.
Основними джерелами фактичних даних є статистичні матеріали таких міжнародних організацій, як ЄС, ООН, МВФ тощо.
У роботі широко використані офіційні документи України, нормативні акти та матеріали міжнародних організацій та об’єднань, інших країн, зокрема, Російської Федерації, Туреччини, Чеської Республіки, США, сучасні наукові розробки.
При підготовці дисертації аналізувались статистичні дані окремих митниць України, узагальнювалась практика структурних підрозділів ДМСУ, були використані особисті спостереження автора під час його перебування на відповідальних посадах в митних органах.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що ця дисертаційна робота є першим в українській юридичній літературі монографічним дослідженням, спеціально присвяченим проблемам організації та здійснення митного контролю в Україні, обґрунтуванню комплексного підходу у боротьбі з правопорушеннями та забезпеченні законності при здійсненні митного контролю в Україні.
Науковою новизною характеризуються, зокрема, наступні положення дисертації:
розкрито зміст митного контролю як складової управлінської діяльності держави у сфері митного контролю, виокремлено його види, серед яких розгорнуте обґрунтування отримав, зокрема, спільний контроль; виокремленні також, поряд з митним, інші види контролю, які здійснюються на кордоні, і які не передбачені Митним кодексом України (МК України);
уточнено, з урахуванням досягнень вітчизняної правової науки, чинного законодавства та правозастосовчої практики, такі поняття, як «організація» та «здійснення» митного контролю, «митна політика», «митна справа», «митний контроль», «митний режим» та деякі інші;
обґрунтовано авторський підхід до визначення місця митного права як підгалузі вітчизняного адміністративного права, яка характеризується деякими особливостями як предмету регулювання, так і застосування властивого адміністративному праву методу правового регулювання;
обґрунтовано необхідність, на основі здійсненого вперше в українській науковій літературі аналізу основних джерел митного права ЄС та окремих європейських країн, врахування передбачених у цих джерелах форм і методів організації митного контролю та визначено основні напрямки адаптації українського митного законодавства до законодавства ЄС;
запропоновано запровадити для забезпечення митного режиму «транзит» чотирьох видів фінансової гарантії обов’язкової доставки вантажів і транспортних засобів у митниці призначення, з віднесенням визначення умов та порядку надання даної гарантії не до компетенції Верховної Ради України, а до компетенції Кабінету Міністрів України, що потребує відповідних доповнень та змін до чинного МК України;
обґрунтовано висновок щодо доцільності додаткового надання митним органам України повноважень: по-перше, судово-експертних установ, що забезпечить більшу доказову силу висновків зазначених органів у суді; по-друге, щодо здійснення оперативно-розшукової діяльності в напрямках боротьби з контрабандою та корупцією в митних органах; по-третє, щодо здійснення контролю відповідно до своєї компетенції у зонах прикордонного контролю, що має підвищити ефективність боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил і законодавства про охорону державного кордону та може забезпечити додаткові надходження до державного бюджету; по-четверте, щодо оскарження рішень суддів у справах про порушення митних правил в апеляційному порядку;
запропоновано нову редакцію диспозиції ст. 201 Кримінального кодексу України (КК України) з урахуванням того, що «історичні» цінності поглинаються «культурними» цінностями; окрім того, визнано за доцільне термін «стратегічно важливі сировинні матеріали» або вилучити, або дати його у відповідному нормативно-правовому акті, або навести кваліфікований перелік цих матеріалів, що сприятиме однозначному тлумаченню зазначеного терміну у провадженнях у справах про контрабанду та у справах про порушення митних правил;
обґрунтовано доцільність доповнення переліку процесуальних дій, які здійснюються митними органами з метою отримання доказів та об’єктивного вирішення справ про порушення митних правил, такими, зокрема, процесуальними діями, як «опитування осіб, які притягаються до відповідальності за порушення митних правил, свідків, інших осіб», «залучення фахівців або спеціалістів» (ст. 375 МК України), що має сприяти більшій ефективності здійснення митного контролю;
пропонується застосування, з метою посилення законності при здійсненні митного контролю, такої форми внутрівідомчого контролю, як створення Оперативної митниці, з покладенням на неї функцій здійснювати контролюючі заходи і наданням права на повне або часткове відсторонення підконтрольного підрозділу від здійснення митного контролю та митного оформлення;
визначено особливості юридичної відповідальності за правопорушення як при організації, так і здійсненні митного контролю, що пов’язані, зокрема, з різним колом суб’єктів відповідальності, із застосуванням різних видів юридичної відповідальності та властивих їм санкцій, а також з різним ступенем кодифікованості правових норм, що визначають відповідні склади правопорушень;
обґрунтовано пропозиції щодо вдосконалення чинного митного законодавства з метою подальшого покращення та уніфікації здійснення митного контролю, прискорення гармонізації митного законодавства України з митним законодавством ЄС та європейських країн, враховуючи, що митне законодавство України обов’язково повинно включати вимоги міжнародних конвенцій щодо уніфікації митних процедур, взаємодопомоги в митних справах тощо.
Удосконалено:
існуючі погляди про предмет митного права як сукупності відносин у сфері здійснення митної справи;
визначення кваліфікуючих ознак незаконного переміщення через митний кордон товарів та предметів;
визначення поняття «порушення у сфері організації митної справи» у його кореляції з такою ознакою, як протиправні діяння, тощо;
розуміння співвідношення норм статей 59 та 375, 75 та 382 МК України стосовно стадій здійснення митного контролю або провадження у справах про порушення митних правил.
Набуло подальшого розвитку:
поняття комплексності, черговості та нерозривності процесу здійснення митного контролю;
визначення переліку принципів регулювання митної справи з урахуванням як загальних, спеціальних, визначених ст. 4 МК України, так і додаткових, які властиві спільному контролю;
підхід до співвідношення понять «правовий режим» та «митний режим», «нагляд» та «контроль», «митний контроль» та «внутрівідомчий контроль»;
обґрунтування напрямків використання організаційних можливостей регіональних митниць у напрямку боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, розширення повноважень митних органів щодо здійснення заходів в межах контрольованого прикордонного району, та надання виключного права митним органам визначати код товарів.
Практичне значення одержаних результатів. Викладені в дисертаційному дослідженні узагальнення, висновки і рекомендації мають як теоретичне, так і прикладне значення для науки адміністративного права та практики застосування норм митного законодавства при організації та здійсненні митного контролю, містять концептуальні засади осмислення проблем здійснення митної справи, завдяки чому полегшується вирішення практично важливих завдань, що стоять, зокрема, перед працівниками митних органів.
Теоретично та практично вагомим є висновок про те, що розвиток митного права та законодавства України повинен здійснюватися з урахуванням соціально-економічних і політичних пріоритетів, чітко визначених у державній програмі «Європейський вибір».
Окрім того, отримані результати дослідження мають важливе значення, зокрема:
у науково-дослідницькій діяльності – для поглиблення теорії митного права, яку доречно використовувати у подальших дослідженнях проблем управляння у сфері митної справи, митного контролю, їх правового регулювання з урахуванням пріоритетів митної політики;
у правотворчій діяльності – при підготовці та прийнятті законодавчих та нормативних актів, спрямованих на подальше вдосконалення митного законодавства, усунення протиріч та прогалин між митним та іншими галузями законодавства, розробку конкретних пропозицій з надання додаткових повноважень митним органам, спрощення процедур митного оформлення з одночасним запровадженням нових засобів гарантування дотримання заявлених митних режимів;
у правозастосуванні – для забезпечення діяльності митних органів при організації та здійсненні митного контролю з одночасним підвищенням його ефективності та профілактики правопорушень у сфері організації та здійснення митного контролю;
у навчальному процесі – при підготовці відповідних розділів підручників, навчальних посібників з курсів «Адміністративне право України», «Митне право України», при розробці спецкурсів у процесі навчання фахівців митної справи.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження виконано здобувачем особисто, всі результати даної роботи, сформульовані в ній висновки, положення і рекомендації обґрунтовані на основі особистих досліджень автора. Для аргументації окремих положень роботи використовувались праці інших вчених, на які обов’язково зроблено посилання.
У співавторстві опублікована одна стаття (Про необхідність вдосконалення законодавства щодо порядку переміщення через митний кордон України культурних цінностей // Вісник Прокуратури. – 2001. – № 1. – С. 29–31). Не менше половини її обсягу є науковим доробком здобувача, особистий внесок якого полягає в діалектичному та правовому аналізі визначень «історичні цінності» та «культурні цінності», кримінологічному аналізі такого предмету контрабанди, як історичні цінності.
У співавторстві опубліковано навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів (Кримінальне право України: (У питаннях та відповідях) / Ю.М. Дьомін, С.О. Юлдашев; За заг. ред. проф. З.Д. Смітієнко. – К.: МАУП, 2005. – 340 с.). Не менше половини обсягу посібника є науковим доробком здобувача, внесок якого полягає в викладенні курсу «Кримінальне право» таким чином, щоб надати можливість студентам ознайомитись із судовою практикою Верховного Суду України у кримінальних справах, з опублікованою судово-прокурорською практикою та з узагальненням застосування окремих кримінально-правових норм за конкретними категоріями кримінальних справ.
У співавторстві опубліковано Коментар до Митного кодексу України (Коментар до Митного кодексу України / За ред. П.В. Пашка, М.М. Каленського. – К.: Юстиніан, 2004. – 736 с.). В коментарях до окремих статей Митного кодексу України використані матеріали наукових праць здобувача, присвячених дослідженню проблем організації та здійснення митного контролю в Україні.
Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження неодноразово обговорювались у відділі проблем державного управління та адміністративного права Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. Окремі результати дисертації обговорювались на міжнародних та науково-практичних конференціях, тези яких опубліковано, зокрема: на міжнародній науково-практичній конференції «Сучасний конституціоналізм і конституційна юстиція» (м. Одеса, жовтень 2000 р.), на Третій Міжнародній періодичній науково-практичній конференції «Соціально-економічні реформи в контексті європейського вибору України» (м. Дніпропетровськ, 20–21 квітня 2006 р.), на міжнародній науковій конференції «Новгородські читання. Ідея права і держави» (м. Луганськ, 26–27 квітня 2006 р.), на Міжнародній науково-практичні конференції «Запорізькі правові читання» (м. Запоріжжя, 18–19 травня 2006 р.), а також на ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Актуальні проблеми держави та права 2006» (м. Чернігів, 18 травня 2006 р.), науково-практичних семінарах «Місце і роль митних органів в системі органів влади» (м. Київ, травень 1993 р.), «Проблемні питання, що виникають при призначенні покарання» (м. Київ, 13 травня 2005 р.), на засіданнях Комітетів Верховної Ради України з особистою участю здобувача, міжвідомчих нарадах, круглих столах і нарадах митних органів України. Окремі результати роботи використані в Коментарі до Митного кодексу України (Київ: Юстиніан, 2004) та у підручнику Кримінальне право (Київ: МАУП, 2005), де автор був у складі авторських колективах.
Деякі положення дисертаційного дослідження використовувались при розробці проектів постанов уряду України з митного законодавства, наказів Державної митної служби України, які стосуються організації та здійснення митної справи, а також проекту Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» від 3 червня 2005 р. № 8. Протягом 1999–2003 рр. автор приймав участь у міжнародних експертних групах, багатосторонніх комісіях при ЄС з питань організації митного контролю, а також читав лекції з курсу «Митне право» в Херсонському аграрному університеті, Одеській національній юридичній академії, на курсах перепідготовки кадрів Київського центра підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів Державної митної служби України.
Наукові результати дисертаційної роботи були використані автором при участі в розробці затверджених програм уряду України з боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, захисту вітчизняного ринку від контрафактної продукції та недоброякісної конкуренції.
Публікації. Результати дисертаційного дослідження відображені в індивідуальній монографії «Таможенный контроль в Украине» (Київ, 2004. – 542 с.), а також у 23 статтях, опублікованих у фахових виданнях, перелік яких затверджений ВАК України.
Структура дисертації визначається метою і завданнями дослідження та складається із вступу, чотирьох розділів, поділених на підрозділи, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить – 439 сторінок (474 найменування на 48 сторінках).

Список литературы

В И С Н О В К И

У Висновках автор формулює найбільш суттєві результати та положення дисертаційного дослідження, наводить теоретичні узагальнення та висновки щодо нового вирішення проблем в організації та здійсненні митного контролю.
Серед них – це проблематика митного права та митного контролю, яка є однією з найважливіших та дискусійних. Митний контроль багато в чому визначає характер і зміст діяльності митних органів. Основна мета митного контролю – виявлення шляхом запровадження різноманітних заходів відповідності заявлених митних процедур положенням і нормам митного законодавства. Ось чому правове регулювання цієї частини митної справи здійснюється на підставі Законів України, МК України, а також чисельних митних правил.
На цей час одним з першочергових завдань, що стоять перед Україною в економічному плані, є визначення зовнішньоекономічної політики, визначення сприятливих умов для просування українських товарів на зовнішні ринки, розвиток взаємовигідного співробітництва.
Одним з найважливіших елементів системи державного управління митною справою є система митного контролю. Разом з тим слід відзначити, що механізм правового регулювання митного контролю багато в чому є недосконалим. Велика кількість різнорідних і часом суперечних нормативних актів навряд зможе забезпечити ефективний захист економічних інтересів держави та інших осіб.
Митний контроль є винятково важливим елементом митної справи та одним з базових інститутів фіскальної політики України. Незважаючи на його недосконалість, можна з впевненістю стверджувати, що він має реальний потенціал до розвитку.
Здійснення в Україні радикальних політичних та економічних реформ, спрямованих на побудову правової держави та демократичного суспільства, неможливе без ефективного державного управління, державно-управлінських відносин у тому числі у сфері митного контролю.
Митний контроль – є однією з важливих складових управлінської діяльності Української держави у сфері митної справи, що органічно пов'язаний з іншими видами контролю, які здійснюються на митному кордоні, до його здійснення крім митних органів можуть залучатись фахівці з інших галузей господарства, він може регулюватись нормами інших галузей права, йому притаманні елементи державного управління, він має за мету захист економічних інтересів держави посередництвом застосуванням, поряд з іншими, таких специфічних методів як тарифне та нетарифне регулювання тощо.
Митний контроль в Україні як складова державного управління, здійснюється митними органами в межах їхньої компетенції, треба відрізняти від державного контролю у сфері здійснення митної справи як частини контролю суспільства за діяльністю митних органів та конкретний засіб за дотриманням законності.
Правові основи митного контролю в Україні мають як загальні, так і специфічні риси. Загальні риси визначаються вітчизняним законодавством в галузі митної справи, міжнародно-правовими нормами, які ратифіковані Україною відповідним чином, що вимагає універсалізації та демократизації митних правил. Специфічні риси диктуються економічними та соціальними факторами, зокрема, захистом інтересів власних національних виробників і культурних цінностей. Основи митного контролю в Україні потребують серйозного наукового забезпечення, оскільки митне право України має базуватися на належному науково-теоретичному фундаменті зі своїм методологічним інструментарієм.
Зокрема, необхідно визначитись з таким фундаментальним поняттями як «митна справа», без ґрунтовного визначення якого не можливо будувати митне законодавство, так як воно є одним із складових понять зовнішньополітичної та зовнішньоекономічної діяльності України. Воно повинне включати усі складові порядку переміщення через митний кордон товарів та транспортних засобів, митного регулювання, процедури митного контролю та оформлення, боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил.
Поняттям контрольно-регулятивної функції держави у сфері митної справи обов’язково повинне охоплюватись організація діяльності митних органів, без якої неможливо успішно побудувати теорію управління митною справою, визначитись із пріоритетним напрямками та складовими митної справи.
Митне законодавство України потребує подальшої кодифікації, з метою більш чіткішого визначення ексклюзивних прав митних органів, яке б характеризувалась більшою цілісністю, єдністю, системністю, що сприяло б його стабільності. Законодавство України з питань митної справи має свої особливі риси, що обумовлюється характером та категорією відносин, які регулюються нормами митного законодавства при переміщенні товарів і транспортних засобів через митний кордон, визначенні митного режиму або його зміні, стягненні митних платежів, митному оформленні тощо. Разом з тим необхідно визначитись з місцем митних органів в системі органів виконавчої влади, адже від цього залежить ефективність роботи і усвідомлення можливостей удосконалювання функцій органів митного контролю.
З урахуванням визначеного курсу на адаптацію вітчизняного законодавства до європейського, при бурхливому розвитку законодавства України з питань митної справи, обов’язково треба враховувати джерела законодавства ЄС, з метою прискорення процесу адаптації законодавства України до законодавства ЄС.
Сьогодні митна служба має пряме відношення до боротьби з тіньовою економікою, представники якої намагаються різними витонченими способами ухилятись від оподатковування, включаючи митні податки.
Порушення митних правил – один з видів адміністративних правопорушень, що тягне за собою адміністративну відповідальність, якщо інше не передбачено законом. Поняття «порушення митних правил» та «порушення норм щодо організації та здійснення митного контролю» – не тотожні. Зокрема, у випадку порушення норм щодо організації митного контролю суб’єктами можуть бути митні або інші державні органи, які спрямовують свої зусилля на реалізацію митної політики України, та які повинні дотримуватись цих норм. Поняття «порушення митних правил» стосовно поняття «адміністративне правопорушення» виступає як видове поняття стосовно родового поняття, але слід мати на увазі, що поняття «порушення норм щодо організації та здійснення митного контролю» набагато ширше ніж поняття «порушення митних правил».
При притягненні посадових осіб, або осіб, що мають відповідний статус, до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, слід мати на увазі особливості їх статусу, принцип недоторканості, а також те, що деякі акти адміністративного та митного законодавств за порушення у сфері митного контролю визначають дисциплінарну відповідальність. За правопорушення у сфері як організації, так і здійснення митного контролю може застосовуватись не лише адміністративна відповідальність, а й інший вид юридичної відповідальності, в залежності від ступеню суспільної небезпеки скоєного правопорушення і тих правових норм, які порушенні внаслідок скоєного діяння. При цьому треба враховувати різний ступінь кодифікованості норм, що визначають склади відповідних правопорушень.
Законність – один з основоположних принципів діяльності митних органів у тому числі при здійсненні митного контролю, дотримання якого є важливішим напрямком здійснення державного контролю та формування правової держави.
Потребує додаткового законодавчого визначення статус органів прокуратури, інших правоохоронних органів з метою посилення режиму законності при здійсненні митного контролю.
В дисертації сформульовано конкретні пропозиції та рекомендації щодо удосконалення правового регулювання митного контролю як основного виду діяльності митних органів та його практичного здійснення. Їх може бути враховано для підготовки і уточнення ряду законодавчих та підзаконних актів, зокрема МК України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, КК України, законів України, що стосуються митної справи. Деякі з них дисертантом вже було використано під час роботи в комітетах Верховної Ради України, підготовки до коментарю МК України, підготовки і направлення до Верховного Суду України пропозицій щодо внесення змін і доповнень до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про контрабанду та порушення митних правил» від 26 лютого 1999 р.
Підсумовуючи проведене дослідження, зроблено висновок про те, що в сфері здійснення митного контролю накопичилось чимало проблем, обумовлених як недосконалістю нормативно-правового регулювання, так і недоліками, породженими труднощами функціонування самих митних органів, проблемами організаційного, матеріально-фінансового та іншого забезпечення його здійснення. Отриманні результати дослідження спрямовані на вирішення зазначених проблем, що на думку автора сприятиме удосконаленню митного контролю як складової управлінської діяльності, а в результаті його покращення – зміцненню законності в діяльності не тільки митних, а й інших органів держави.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аверьянов В.Б. Организация аппарата государственного управления (структурно – функциональный аспект). – К., 1985. – 146 с.
2. Аверьянов В.Б. Аппарат государственного управления: содержание деятельности и организационные структуры. – К., 1990. – 148 с.
3. Авер’янов В. Органи виконавчої влади в Україні. – К.: ІнЮре, 1997. – 48 с.
4. Авер’янов В.Б., Андрійко О.Ф. Виконавча влада і державний контроль. – К., 1999. – 48 с.
5. Авер’янов В.Б., Андрійко О.Ф., Ківалов С.В., Орзіх М.П. та інш. Виконавча влада: організація і правове регулювання. – К.: Вид. дім «Ін-Юре», 2002. – 667 с. – С. 475–491.
6. Адаменко О.М. Соціальна екологія. – Івано-Франківськ, 1999. – 191 с.
7. Адміністративна відповідальність в Україні / За заг. ред. А.Т. Комзюка. – Харків, 2001. – 112 с.
8. Акт проголошення незалежності України: Постанова Верховної Ради України від 24.08.1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 38. – Ст. 502.
9. Александров И.А. Экономический рост и окружающая среда. – Донецк, 1995. – 158 с.
10. Алексеев С.С. Общая теория права: Курс в 2 т. – М: Юрид. лит., 1982. – Т. 2. – 359 с.
11. Алексеев С.С. Теория права. – М.: Бек, 1994. – 224 с.
12. Алексієвець М.О. Екологічний рух в Україні. – Тернопіль: Лілея, 1999. – 275 с.
13. Аналітичний огляд правових та організаційних аспектів міжнародного співробітництва з питань розшуку та повернення викрадених культурних цінностей // Інформаційно-навчальний бюлетень Держмитслужби України. – К., 1998. – С. 6.
14. Андрийко О.Ф. Контроль в демократическом государстве: проблемы и тенденции. – К., 1994. – 166 с.
15. Андрійко О.Ф. Державний контроль у сфері виконавчої влади. – К., 1999. – 45 с.
16. Антонин Ю.М. Терроризм: криминологическое и уголовно-правовое исследование. – М.: Щит-М, 1998. – 305 с.
17. Аргунов В.А., Батіг В.П., Березний Є.М. та інші. Основи митної справи: Навч. посіб. – Харків: РА.–Каравела, 2000. – С. 320.
18. Архірейський Д. До питання про межу співпраці митних органів і служб ВУНК-ДПУ в період НЕПу // Вісник Академії митної служби України. – 2002. – № 1. – С. 95–106.
19. Бабин Э.П. Основы внешнеэкономической политики: Учебное пособие. – М.,1999. – 196 с.
20. Багрій-Шахматов Л.В. Кримінально-правові та кримінологічні проблеми боротьби з контрабандою в Україні // Митна справа. – 2000. – № 2. – С. 95.
21. Бандурка А.Н. Судебные и правоохранительные органы Украины. – Харьков, 1999. – С. 6–8.
22. Бандурка О.М., Тищенко М.М. Адміністративний процес: Підручник. – К.: Літера, 2002. – С. 288.
23. Бандурка С. Наркомафия. Угол.-прав. средства борьбы. – Х.: Арсіс, 2001. – 320 с.
24. Бантишев О.Ф. Контрабанда, що вчиняється організованими групами та суміжні з нею злочини // Проблеми боротьби з організованою злочинністю в регіоні: Матеріали міжнародної наукова-практичної конференції (26–27 квітня 1999 р.). – Харків. 1999. – С. 39–40.
25. Бантишев О.Ф., Фетисенко К.Г. Контрабанда, скоювана організованими злочинними угрупованнями, і суміжні з нею злочини. К.: Академія СБУ, 1999.
26. Барр Р. Политическая экономия: В 2 т. / Пер. с франц. – М.: Международные отношения, 1995. – Т. 1. – 608 с., Т. 2. – 752 с.
27. Бартошек М. Римское право. Понятие, термины, определения / Пер. с чеш. – М.: Юридическая литература, 1989. – 448 с.
28. Басков В.И. Прокурорский надзор. – М.: Зерцало, 1998. – 79 с.
29. Бахрах Д.Н. Административная ответственность граждан в СССР. – Свердловск, 1989.
30. Бахрах Д.Н. Административное право для вузов. – М. 1997. – С. 241.
31. Бахрах Н.Д. Административное право: В 2 т. – М., 1993.
32. Белкин А.Р. Теория доказывания: Науч.-метод. пособие. – М.: НОРМА, 1999. – 418 с.
33. Беляшов В.А. Таможенный энциклопедический справочник: В 2-х т. – М.: Летописец, 1999. – Т. 1. – 828 с.; Т. 2. – 872 с.
34. Биленчук П. Транснациональная преступность. – К.: Атика, 1999. – 272 с.
35. Битяк Ю.П., Богуцький В.В., Гаращук В.М. та інш. Адміністративне право України: Підручник. – Харків: ПРАВО, 2001. – 528 с.
36. Битяк Ю.П., Зуй В.В. Адміністративне право України: Конспект лекцій. – Харків. 1996. – С. 86.
37. Битяк Ю.П. Адміністративне право України. – К.: Хрінком Інтер, 2005. – 544 с.
38. Бондаренко І. Правоохоронна діяльність і правоохоронні органи: поняття та ознаки // Право України. – 2003. – № 4. – С. 18–21.
39. Бочаров Д. Про місце доказового права у системі права // Право України. – 2003. – № 2. – С. 30–34.
40. Бурда М. Макроекономіка: Європейський контекст. – К.: Основы, 1998. – 682 с.
41. Васильев А. Административное право Украины. Общая часть. – Харків: Одиссей, 2001. – 288 с.
42. Виконавча влада і адміністративне право / За заг. ред. В.Б. Авер’янова. – К: Видавничий Дім „Ін-Юре”, 2002. – 668 с.
43. Волженкин Б. В. Экономические преступления. – СПб.: Юрид. центр Пресс, 1999. – 299 с.
44. Габричидзе Б.Н. Таможенное право: Учебник. – М.: Юрид. лит., 1995. – 480 с.
45. Гаверський В.В. Організаційно-правові основи становлення та розвитку державної митної служби в Україні: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07. – Одеса: Одеск. держ. юрид. академія, 1998. – С. 16.
46. Гаращук В.М. Теоретико-правові проблеми контролю та нагляду у державному управлінні: Дис. ... д-ра юрид. наук: 12.00.07. – Х.: Національна юридична академія ім. Ярослава Мудрого, 2003. – 412 с.
47. Голосниченко І.П. Попередження корисливих проступків засобами адміністративного права. – К.: Вища школа, 1991. – 207с.
48. Господарський кодекс України: Закон України від 16.11.2003 р. № 436-ІV // Вісник Верховної Ради України. – 2003. – №№ 18, 19–20, 21–22. – Ст. 144.
49. Господарський процесуальний кодекс України: Закон України від 06.11.1991 р. № 1798-XІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 6. – Ст. 56; 2001. – № 36. – Ст. 188.
50. Гравина А. Реализация правоохранительной функции таможенных органов // Дело и право. – 1994. – № 1. – С. 24–34.
51. Гуценко К.Ф., Ковалев М.А. Правоохранительные органы. – М., 1997. – С. 10–14.
52. Декларація про державний суверенітет України: Затверджена постановою Верховної Ради УРСР від 16.07.1990 р. // Відомості Верховної Ради РСР. – 1990. – № 31. – Ст. 429.
53. Демин Ю. Теоретические и практические проблемы в работе органов прокуратуры по реабилитации жертв политических репрессий: Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.09. – К.: Київський держ. ун-т, 1992.
54. Демин Ю.М. Таможенный контроль в Украине. – К.: Преса України, 2004, – 542 с.
55. Демин Ю.М. Контроль как способ обеспечения законности в деятельности таможенных органов // Держава і право. – 2005. – № 29. – С. 264–271.
56. Демин Ю.М. Прокурорский надзор за деятельностью таможенных органов // Держава і право. – 2005. – № 30. – С. 308–313.
57. Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики / За заг. ред. В.Б. Авер’янова. – К.: Факт, 2003. – 384 с.
58. Державне управління: теорія і практика / За ред. В.Б. Авер’янова. – К., 1998. – С. 270.
59. Державний архів Житомирської області. – Ф. 2709. – Оп. 1. – Спр. 1. – Арк. 6.
60. Державно-правова реформа в Україні: Матеріали науково-практичної конференції (листопад 1997 р.) // Верховна Рада України; Інститут законодавства / Ред. В.Ф. Опришко. – К., 1997. – 420 с.
61. Деркач Л. Українська митниця: вчора, сьогодні, завтра. – К.: Книга, 1998. – С. 480.
62. Деркач Л. Українська митниця: вчора, сьогодні, завтра. Видання друге, доповнене. – К.: Вид. Книга, 2000. – 542 с.
63. Додин Е.В., Шкарупа В.К. Доказывание по делам об административных проступках, связанных с нарушением антиалкогольного законодательства и наркоманией. – К., 1989. – С. 14–15.
64. Додин Е.В. Доказательства в административном процессе. – М.: Юрид. лит., 1973. – 192 с.
65. Додин Е.В. Доказывание и доказательства в правоприменительной деятельности органов государственного управления. – Одесса: Вища школа, 1976. – 126 с.
66. Додин Е.В. Административная деликтология: Учебное пособие. – Одесса: Бахва, 1997. – С. 18–21.
67. Додін Є.В., Скавронник В.М. Розгляд судами справ про порушення митних правил //Актуальні проблеми політики: Збірник наукових праць. Вип. 8. – Одеса: Юр. література, 2000. – С. 240–248.
68. Додін Є.В. Митні операції на морському транспорті: Навчально-методичний посібник. – Одеса: Юр. література, 2001. – С. 93.
69. Доручення Кабінету Міністрів України від 17.02.2001 р. № 19664/96 до листа Держмитслужби України від 07.02.2000 р. № 11/1-09-924.
70. Дрейшев Б. В. Правотворчество в советском государственном управлении. – М.: Юрид. лит., 1977. – 160 с.
71. Дуров О. Контрабанда: контрабанда – правова характеристика, шляхи вдосконалення законодавства // Юридичний вісник України. – 1999. – № 1. – С. 38.
72. Дьомін Ю. Митне законодавство і перешкоди у його виконанні // Право України. – 1995. – № 9–10. – С. 3335.
73. Дьомін Ю. Особенности, возникающие при экспортно-импортных операциях сельскохозяйственной продукции при пересечении таможенной границы Украины // Таврійській науковий вісник. Вип. 5. – Херсон, 1998. – С. 175–180.
74. Дьомін Ю. Боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил на морських митницях //Таврійській науковий вісник. Вип. 5. – Херсон, 1998. – С. 180–183.
75. Дьомін Ю. Особливості боротьби з порушеннями митних правил на морських митницях // Право України. – 1998. – № 12. – С. 97–98.
76. Дьомін Ю. Митне оформлення транспортних засобів фізичних осіб: проблеми, що при цьому виникають // Право України. – 1999. – № 5. – С. 92–95.
77. Дьомін Ю., Топіха В. Особливості правового регулювання морських митних перевезень // Вісник Академії митної служби України. – 1999. – № 1. – С. 19–28.
78. Дьомін Ю. Митна справа в системі конституційних функцій української держави. Сучасний конституціоналізм та конституційна юстиція: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. – Одеса: Юр. літ., 2001. – С. 297–299.
79. Дьомін Ю. Перспективи розвитку законодавства, пов’язаного з повноваженнями митних органів у сфері оперативно-розшукової діяльності // Право України. – 2001. – № 7. – С. 91–93.
80. Дьомін Ю. Проблеми при розгляді справ про порушення митних правил // Вісник Прокуратури. – 2001. – № 2. – С. 86–89.
81. Дьомін Ю. Створення зони митного контролю вздовж державного кордону // Вісник Прокуратури. – 2001. – № 4. – С. 32–35.
82. Дьомін Ю., Кравченко О. Про необхідність вдосконалення законодавства щодо порядку переміщення через митний кордон України культурних цінностей // Вісник Прокуратури. – 2001. – № 1. – С. 29–31.
83. Дьомін Ю. Зміни в законодавстві щодо імпорту та експорту лазерних дисків // Вісник прокуратури. – 2002. – № 2. – С. 14–16.
84. Дьомін Ю. Захист прав інтелектуальної власності при переміщенні об’єктів через митний кордон України // Право України. – 2002. – № 11. – С. 75–78.
85. Дьомін Ю. Становлення митного законодавства триває // Вісник Прокуратури. – 2003. – № 2. – С. 36–38.
86. Дьомін Ю.М. Захист прав інтелектуальної власності, який здійснюють митні органи України // Митна справа. – 2003. – № 1. – С. 5–8.
87. Дьомін Ю.М. Митний процес у діяльності митних органів // Вісник Прокуратури. – 2003. – № 4. – С. 45–48.
88. Дьомін Ю.М. Прокурорський нагляд за діяльністю митних органів // Вісник Прокуратури. – 2003. – № 5. – С. 52–55.
89. Дьомін Ю.М. Поняття, особливості і місце митно-процесуальних норм у системі права України // Митна справа. – 2003. – № 2. – С. 8–13.
90. Дьомін Ю.М. Судовий контроль у забезпеченні законності в діяльності митних органів // Митна справа. – 2003. – № 3. – С. 13–17.
91. Дьомін Ю.М. Кримінологічна і деліктологічна характеристика порушень норм організації та здійснення митного контролю // Митна справа. – 2003. – № 4. – С. 3–7.
92. Дьомін Ю.М. Поняття та місце митного контролю в системі функцій Української держави // Право України. – 2003. – № 8. – С. 40–44.
93. Дьомін Ю.М. Митне супроводження // Митний брокер. – 2003. – № 11(78). – С. 4–7.
94. Дьомін Ю.М. Нове у митно-процесуальному законодавстві при визначенні митної вартості товарів // Митна справа. – 2003. – № 6. – С. 3–7.
95. Дьомін Ю.М. Україна: протекціонізм і тарифи // Митна справа. – 2004. – № 16 – С. 21–25.
96. Дьомін Ю.М. Митна вартість товарів. Визначення та процесуальне оформлення // Прокуратура. Людина. Держава. – 2004. – № 3(33). – С. 41–44.
97. Дьомін Ю.М. Митне право. Нове в процесуальній діяльності митних органів // Прокуратура. Людина. Держава. – 2004. – № 6(36). – С. 84–86.
98. Дьомін Ю.М., Юлдашев С.О. Кримінальне право України (У питаннях і відповідях): Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / За заг. ред. З.Д. Смітієнко. – К.: МАУП, 2005. – 344 с.
99. Европа: проблемы переходного периода. – М., 1995. – 166 с.
100. Егоров А.Б. Шейко А.П. Энциклопедия таможенного дела: В 6 т. – Львов: Мета, 1996.
101. Експорт. Імпорт. Транзит: Митне оформлення товарів. Станом на 01.02.2001 р. / Упорядник О.В. Старцев. – 2-е видання. – К.: Істина, 2001. – 400 с.
102. Єгоров О.Б. Митна економіка (Україна – СОТ – ЄС): Посібник. – Одеса: Пласке ЗАТ, 2005. – 226 с.
103. Жилка І.П. Посилити дієвість прокурорського нагляду // Крок. – 2002. – № 6. – С. 3.
104. Жоль К.К. Философия и социология права. – К.: Юр инком Интер, 2000. – 479 с.
105. Забарний Г.Г., Калюжний Р.А., Шкарупа В.К. Адміністративне право України: Навч. посібник. – К., 2003. – 212 с.
106. Загальна теорія держави і права: Навч. посібник / За ред. В.В. Копєйчикова. – К.: “Юрінком Інтер”, 2000. – С. 312.
107. Зажицкий В. Таможенные органы – органы дознания // Рос. юстиция. –1994. – № 11. – С. 22–24.
108. Збірник актів Державної митної служби України до Митного кодексу України від 11.07.2002 р. – К.: Панорама, 2003. – 243 с.
109. Зібрання міжнародних конвенцій про взаємну правову допомогу. – Харків: Єспада, 2001. – 446 с.
110. Калашнікова О. Артистична власність як вид інтелектуальної власності та порядок її переміщення через митний кордон України // Вісник Академії митної служби України. – 2002. – № 1. – С. 79–84.
111. Калюжный Р.А. Научно-технический прогресс в деятельности правоохранительных органов // АН УССР, Институт государства и права АН Украины. – К.: Наукова думка, 1990. – 157 с.
112. Кивалов С.В. Организационно-правовые основы таможенного дела в Украине: Дис. ... доктора юрид. наук: 12.00.07. – Одесса, 1996. – 399 с.
113. Кивалов С.В. Средства осуществления таможенной политики Украины. – Одесса: «Астропринт», 1995. – 127 с.
114. Киреев А.П. Международная экономика: Учебное пособие для вузов. – М., 1997. – 202 с.
115. Ківалов С.В., Кормич Б.А. Митна політика України: Підручник. – Одеса: Юрид. література, 2001. – 256 с.
116. Ківалов С.В. Скарбниця історії митної справи // Урядовий кур’єр. – 2003. – № 9(2424). – С. 9.
117. Коваль Л. Яким бути адміністративному процесу України // Право України. – 1993. – № 3. – С. 24.
118. Ковальов А.А. Самоопределение и экономическая независимость народов. – М.: Международные отношения, 1988. – 157 с.
119. Ковальски Р. Логика в решении проблем / Пер. с англ. – М.: Наука, 1990. – 280 с.
120. Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 35–36, № 37. – Ст. 446.
121. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1984. – Додаток до № 51. – Ст. 1122; 2001. – № 27. – Ст. 132.
122. Колодій А.М., Копєйчиков В.В., Лисенков С.Л. та інші. Теорія держави та права. – К., 1995. – С. 140–414.
123. Колпаков В.К. Адміністративне право України: Підручник. – 3-е вид. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 752 с.
124. Колпаков В.К. Деліктний феномен в адміністративному праві України: Дис. ... доктора юрид. наук: 12.00.07. – К., 2005. – 400 с.
125. Комаров С.А. Общая теория государства и права. – М.: “Юрайт”, 1997. – 239 с.
126. Комзюк А.Т. Адміністративний примус в правоохоронній діяльності міліції в Україні: Дис. ... доктора юрид. наук: 12.00.07. – Харків, 2002. – 363 с.
127. Кондаков Н.И. Логический словарь-справочник. – М.: Наука, 1975. – 720 с.
128. Конституція України, прийнята Верховною Радою України на п’ятій сесії 28.06.1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. –№ 30. – Ст. 141.
129. Контрабанда: засоби попередження та протидії: Навчальний посібник / За ред. Я.Ю. Кондратьєва та Б.В. Романюка. – К.: МІВВЦ, 2001. – С. 118.
130. Коренев А.П. Нормы административного права и их применение. – М., 1978. – С. 354.
131. Кормич Б.А. Митна політика та митна справа, поняття та співвідношення // Митна справа. – 2000. – № 6. – С. 20–27.
132. Кормич Б.А. Національна безпека як правова категорія // Митна справа. – 2003. – № 2. – С. 13–19.
133. Корнєва Т.В. Митний контроль в Україні: організаційно-правові питання: Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07. – К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2003. – С. 219.
134. Кошкин С.Ю. Право Европейского Союза. – М.: Юристь, 2002. – 925 с.
135. Красноокнянский О. Ще раз про співвідношення державного контролю і прокурорського нагляду // Право України. – 1998. – № 3. – С. 88–90.
136. Краткая философская энциклопедия. – М., 1994. – С. 221.
137. Кримінальне право України: Особлива частина / Бажанов М.І., Тацій В.Я., Сташис В.В. та інші. – К.: Юрінком Інтер; Х.: Право, 2001. – 496 с.
138. Кримінальний кодекс України від 28.12.1960 р. // Відомості Верховної Ради УРСР – 1961. – № 2. – Ст. 14.
139. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25–26. – Ст. 131.
140. Кримінально-процесуальний кодекс України: Закон України від 28.12.1960 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1961. – № 2. – Ст. 15.
141. Кубко Е.Б. Программно-целевая организация государственного управления (сущность, правовая основа, хозяйственная практика) // АН УССР. Ин-т государства и права. – К.: Наукова думка, 1988. – 231 с.
142. Лакизюк В.П., Михайленко О.М. Прокуратура України: виток, розвиток, персоналії та правове регулювання // Вісник прокуратури. – 2000. – № 32. – С. 34–42.
143. Лист Держмитслужби України від 06.06.2001 р. № 11/2-18-4411.
144. Лист Держмитслужби України від 06.11.2001 р. № 11/1-20-8722.
145. Лист Держмитслужби України від 17.11.2000 р. № 11/1- 10140.
146. Лук’янець Д.М. Інститут адміністративної відповідальності: проблеми розвитку. – К., 2001. – С. 219.
147. Луць Л. Основні заходи та спроби європейської правової інтеграції // Право України. – 2002. – № 5. – С. 146–148.
148. Лучин В.О. Конституционные нормы и правоотношения. – М.: ЮНИТИ, 1997. – 159 с.
149. Мальцев Г.В. Социалистическое право и свобода личности. – М., 1968. – С. 74.
150. Марков Л.Н. Таможенное право СССР. – Иркутск, 1973. – С. 20.
151. Матеріали засідання колегії Державної митної служби України від 05.02.2003 р. // Митний брокер. – 2003. – № 2. – С. 57–60.
152. Матеріали спільної колегії МВС України та ДМС України від 12.11.2001 р. Рішення затверджено наказом ДМСУ від 29.11.2001 р. № 777.
153. Международная конвенция о согласовании условий проведения контроля грузов на границах. Подписана 21.10.1982 г. Україна приєдналась 04.07.2002 р. згідно Указу Президента України «О приєднанні до конвенції» від 04.07.2002 р. № 616/2002 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 28. – Ст. 1312.
154. Митна Конвенція про міжнародні перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП. Здійснено в Женеві 14.11.1975 р. // Енциклопедія митної справи: В 6-ти томах. – К.:“PST Україна”, 1996. – Т. 1. – С. 317–379.
155. Митна справа. Словник-довідник. – Харків: Кн. Рекламне агентство “РА”, 2000. – 320 с., с. 149–150.
156. Митне законодавство зарубіжних країни. – Тернопіль: АСТОН, 2002. – 616 с.
157. Митний кодекс України від 11.07.2002 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 38–39. – Ст. 288; 2003. – № 4. – Ст. 32; № 6. – Ст. 51.
158. Митний кодекс України (Коментар) / За ред. П.В. Пашка, М.М. Каленського; Автор. кол.: Андрійчук В.Н., Білоус Н.А., Дьомін Ю.М. та інші. – К.: Юстиніан, 2004. – 736 с.
159. Митний кодекс України від 12.12.1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 16. – Ст. 203.
160. Мицик В.В. Поняття, місце і роль сучасного митного права та його складових: міжнародного, національного і позитивного митного права країни // Український часопис міжнародного права. – 1994. – № 1. – С. 76–77.
161. Мосин Э.А. Административная ответственность за правонарушение в сфере бизнеса. – СПб.: ЭЛБИ, 1998. – С. 41.
162. Настюк В.Я., Шульга М.Г. Митне право України: Навч. посібник. Національна академія ім. Ярослава Мудрого. – Х.: НЮАУ ім. Я. Мудрого, 2001. – 114 с.
163. Настюк В.Я. Адміністративно-правові проблеми законодавчого регулювання митної справи в Україні: Автореф. дис. ... доктора юрид. наук: 12.00.07. – Харків, 2005. – 36 с.
164. Новий тлумачний словник української мови: У 4-х т. – К., 1998.
165. Новиков О.Б. Контроль в системе управления таможенным деловодством в РФ: Автореф. дис. ... канд. наук. – Санкт-Петербург: Северо-западная академия гос. службы, 1999. – 26 с.
166. Общая теория государства и права. Академический курс: В 2-х томах. Теория государства. – М.: «Зерцало», 1998.
167. Огородников В. Оружие и преступность // Информационный бюллетень НЦБ Интерпола в РФ. – 1993. – № 4. – С. 21–23.
168. Организационная культура государственной службы / Карпичев В.С., Колесников Ю.В., Нечипоренко В.С., Романов В.Л.; Рос. акад. гос. службы при Президенте Рос. Федерации. – М., 2001. – 154 с.
169. Основи митної справи: Навч. посібник. – Харків: Видавнича група РА-Каравела, 2000. – 320 с.
170. Основи митної справи: Навч. посібник. – 2-ге видання / За ред. П.В. Пашка. – К.: Т-во “Знання”, КОО, 2002. – 318 с.
171. Основы права Европейского Союза: схемы и комментарии. – М.: Изд. «ИНФРА-М», 2002. – 144 с.
172. Основы таможенных законодательств государств-участников Содружества Независимых Государств от 10.02.1995 г. (вступили в дію 30.10.1995 р., Україна їх підписала, але не ратифікувала) // Экономическая газета. – 1996, 16 февраля.
173. Панова И.В. Производство по делам об административных правонарушениях. – Саратов: Приволж. кн. Изд-во; Свет опись, 1999. – 192 с.
174. Пасенюк О.М. Стан правового забезпечення боротьби з організованою злочинністю та корупцією в Україні // Проблеми боротьби з організованою злочинністю в регіоні: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (26–27 квітня 1999 р.). –Харків, 1999. – С. 12.
175. Пахомов С.І. Митний контроль як засіб забезпечення митної справи в Україні: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07. – Одеса: Одеск. держ. ун-т, 1997. – 17 с.
176. Перепелюк В.Г. Адміністративний процес. – Чернівці: Рута, 2001. – 316 с.
177. Петренко Ч. Актуальні питання класифікації та кодування товарів // Вісник Академії митної служби України. – 2000. – № 4(8). – С. 44–51.
178. Петров Ю.М., Кудрявцева И.В. Практика таможенного регулирования. – М.: Автор, 1994. – 448 с.
179. Питання пропуску через державний кордон автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними: Постанова Кабінету Міністрів України від 24.12.2003 р. № 1989 // Урядовий кур’єр. – 2003. – № 247.
180. Покровский И.А. История римского права. – Петроград: Изд. Юр. кн. «Право», 1917. – ХVI, 430 с.
181. Положення про Державну митну службу України, затверджене Указом Президента України від 24.08.2000 р. № 1022/2000 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 35. – Ст. 1477.
182. Потемкина О. Сотрудничество в сфере внутренних дел и правосудия // Европейский Союз на пороге XXI века: выбор стратегии развития / Под ред. Ю. А. Борко и О. В. Буториной. – М.: Эдиториал УРСС, 2001. – С. 225–226.
183. Пояснения к товарной номенклатуре внешнеэкономической деятельности Содружества Независимых государств (ТН ВЭД СНГ): ГТК РФ: В 4 т. – Москва, 2000.
184. Про введення в дію Інструкції про взаємодію та розмежування функцій щодо здійснення контролю на державному кордоні: Наказ Голови Державного митного комітету від 20.06.1995 р. № 181.
185. Про ввезення на митну територію України окремих видів товарів: Постанова Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 р. № 390 // Офіційний Вісник України. – 2002. – № 14. – Ст. 720.
186. Про вдосконалення діяльності по охороні і супроводженню підакцизних товарів, що переміщуються транзитом через митну територію України: Наказ Державної митної служби України та Міністерства внутрішніх справ України від 29.01.1997 р. № 43/74.
187. Про верифікацію сертифікатів про походження товарів з України: Постанова Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 р. № 846 (з 01.01.2004 р. втратила чинність згідно постанові Кабінету Міністрів України “Про затвердження порядку верифікації сертифікатів про походження товарів з України” від 12.12.2002 р. № 1861 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 51).
188. Про ветеринарну медицину: Закон України від 25.06.1992 р. в редакції Закону України від 15.11.2001 р. № 2725 // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 36. – Ст. 531.
189. Про взаємодію Служби безпеки України та Державного митного комітету України при виконанні Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо посилення боротьби зі злочинністю»: Наказ Служби безпеки України, Голови Державного митного комітету України від 19.08.1994 р. № 141дск/250дск.
190. Про визначення Торгово-промислової палати уповноваженим органом з видачі сертифікатів про походження товару: Постанова Кабінету Міністрів від 25.02.2003 р. № 255 // Офіційний Вісник України. – 2003. – № 9. – Ст. 398.
191. Про виконавче провадження: Закон України від 21.04.1999 р. № 606-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 24. – Ст. 207.
192. Про вимоги випуску культурних цінностей: Лист Держмиткому України від 10.05.1994 р. № 11/1-1269.
193. Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку: Закон України від 08.02.1995 р. № 39/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 16. – Ст. 238.
194. Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей: Закон України від 21.09.1999 р. // Відомості Верховної Ради. – 1999. –№ 48. – Ст. 405.
195. Про відкриття пункту пропуску через державний кордон: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.11.2002 р. № 629-р (пункт пропуску “Смільниця” з Республікою Польща) // Офіційний вісник України. – 2002. – № 46.
196. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил: Закон України від 17.05.2001 р. № 2415-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 31. – Ст. 148.
197. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення прав на об’єкти права інтелектуальної власності: Закон України від 05.04.2001 р. № 2362-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 23. – Ст. 117.
198. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України: Закон України від 22.12.2005 р. // Урядовий кур’єр. – 2006. – № 41; Орієнтир. – 2006. – № 5.
199. Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення: Закон України від 05.04.2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 27. – Ст. 132.
200. Про внесення змін до переліку органів ліцензування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2000 р. № 1698: Постанова Кабінету Міністрів України від 28.04.2001 р. № 410 // Офіційний Вісник України. – 2001. – № 18. – Ст. 788.
201. Про внесення змін і доповнень до Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”: Закон України від 25.02.1994 р. № 4047-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 28. – Ст. 241.; Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»: Закон України від 13.11.1996 р. № 490/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 52. – Ст. 306; Про внесення зміни до статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»: Закон України від 12.12.1996 р. № 589/96-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 6. – Ст. 46.
202. Про впорядкування справляння зборів у пунктах пропуску через державний кордон України: Указ Президента України від 20.07.1998 р. № 799/98.
203. Про впорядкування справляння зборів у пунктах пропуск через державний кодон України: Постанова Кабінету Міністрів України від 15.06.1999 р. № 1034 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 24 (від 02.07.1999 р. втратила чинність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 1569 від 24.10.2002 р.); Про внесення змін у постанову Кабінету Міністрів України «Про порядок стягнення зборів у пунктах пропуску через державний кордон України» від 15 червня 1999 р. № 1034: Постанова Кабінету Міністрів України від 18.08.1999 р. № 1513 // Офіційний Вісник України. – 1999. – № 33.
204. Про гуманітарну допомогу: Закон України від 22.10.1999 р. № 1192-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 51. – Ст. 451.
205. Про делегування Держмитслужбі права на визначення форми та порядку застосування уніфікованої митної квитанції МД-1: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.10.2003 р. № 605-р //Офіційний вісник України. – 2003. – №42. – Ст. 2227.
206. Про денонсацію Угоди про єдину Товарну номенклатуру зовнішньоекономічної діяльності Співдружності Незалежних Держав: Постанова Кабінету Міністрів України від 11.11.1999 р. № 2073 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 46. – Ст. 2266.
207. Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів: Закон України від 23.12.1993 р. № 3781-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 11. – Ст. 50.
208. Про державний кордон України: Закон України від 4.11.1991 р. № 1777-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 2. – Ст. 5.
209. Про державну експертизу з енергозбер