ДІЯЛЬНІСТЬ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СЛУЖБИ МІЛІЦІЇ ПО ПРИПИНЕННЮ ПРАВОПОРУШЕНЬ (організаційно- правовий аспект)

Краткое описание

З М І С Т
ВСТУП................................................................................................................................3.
РОЗДІЛ 1. Правові основи діяльності адміністративної служби
міліції по припиненню правопорушень.....................................................................13.
1.1.Організаційна структура та загальна характеристика правоохоронної
діяльності адміністративної служби міліції...................................................................13.
1.2.Роль та місце заходів адміністративного припинення в адміністративно -
примусовій діяльності міліції......................................................................................... 28.
1.3.Правові підстави застосування міліцією заходів адміністративного
припинення........................................................................................................................61.
Висновки до розділу 1. ..................................................................................................69.
РОЗДІЛ 2. Організація діяльності адміністративної служби міліції по
застосуванню заходів адміністративного припинення..........................................73.
2.1.Сутність та види заходів адміністративного припинення..................................... 73.
2.2.Застосування загальних заходів адміністративного припинення
та процесуального забезпечення................................................................................... 87.
2.3.Застосування спеціальних заходів адміністративного припинення...................128.
2.4.Шляхи вдосконалення застосування заходів адміністративного
припинення адміністративною службою міліції....................................................... .149.
Висновки до розділу 2. ................................................................................................168
ВИСНОВКИ................................................................................................................ ..172.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..................................................................176.

В С Т У П
Актуальнiсть теми дослiдження. В перiод реформування нашого суспiльства, зокрема, здiйснення правової реформи i формування правової держави пiдвищену актуальнiсть мають проблеми, пов\'язанi з державнiстю i демократiєю, правом, законом та законнiстю, гласнiстю i соцiальною справедливiстю. Тiсно пов\'язанi з ними проблеми переконання та примусу як основних методiв державного регулювання громадських вiдносин. Всi цi проблеми широко дискутуються громадськiстю України. Iз чисто теоретичних вони давно вже переросли в стан повсякденних, таких, що мають безпосереднє вiдношення до широких верств населення. Цей iнтерес пояснюється дуже важливим значенням права i закон¬ностi в умовах формування правової держави.
Велике значення в забезпеченнi правопорядку має ме¬ханiзм адмiнiстративного примусу: через засоби адмiнiстра¬тивного примусу досягається мета попередження i припинення правопорушень, притягнення правопорушникiв до вiдповiдаль¬ностi i вирiшуються завдання загальної та iндивiдуальної профiлактики. Департамент адміністративної служби міліції та його основний підрозділ міліція громадської безпеки вирiшуює цi завдання разом з iншими iнституцiями, але застосування заходiв адмiнiстративного примусу посiдає в її дiяльностi дуже значне мiсце. Правильне й рацiональне засто¬сування методiв переконання та при¬мусу є гарантом забезпечення громадського порядку, гармонiчної реалiзацiї громадянами їх прав i свобод.
Провiдним, головним методом державного управлiння i бо¬ротьби з правопорушеннями, включаючи адмiнiстративнi прос¬тупки, є метод переконання. Але в тих випадках, коли ви¬черпанi можливостi основного методу, до осiб застосовуються заходи примусу, в тому числi й адмiнiстративного. Органи внутрiшнiх справ мають значнi повноваження на застосування заходiв адмiнiстративного примусу з метою забезпечення громадського порядку та боротьби з правопорушеннями. Заходи адмiнiстративного примусу - це вiдчутнi заходи дiяння сто¬совно прав та свобод громадян. Ось чому кожний крок працiвника органiв внутрiшнiх справ при застосуваннi заходiв адмiнiстративного примусу має спиратися на закон, вiдповiда¬ти законовi. Бiльше того, в перiод побудови правової держа¬ви, коли значно виникає потреба в суворому дотриманнi закон¬ностi в стосунках з громадянами, правильне застосування за-собiв адмiнiстративного примусу вiдiграє велику роль в ре¬алiзацiї прав i свобод громадян, у змiцненнi дисциплiни, ор¬ганiзованостi та порядку в усiх сферах нашого життя.
Швидка зміна характеру громадських відносин в українському суспільстві, непослідовність і недостатня ефективність реалізації положень Концепції адміністративної реформи, певні труднощі розв’язання питань удосконалення національної правової системи, зокрема щодо правового статусу, функцій, завдань і стуктури огранів виконавчої влади, зумовлює необхідність здійснення подальших наукових досліджень.
Здійснювані державою та її органами великомасштабні комплексні заходи з протидії правопорушенням є ще недостатніми для ефективного впливу на змісцнення правопорядку в суспільстві. Закони, які приймаються, поки що не забезпечують вирішення сьогоденних потреб регулювання та охорони суспільних відносин, забезпечення надійної громадської безпеки та громадського порядка.
У суспільстві реалізація приписів нормативно-правових актів, виконання управлінських рішень безпосередньо здійснюються на місцевому рівні. Саме тому, на погляд автора, одним з перспективних шляхів поліпшення діяльності системи органів внутрішніх справ є оновлення статусу підрозділів департаменту адміністративної служби міліції, більш чітке визначення їх компетенції, форм і методів взаємодії з іншими правоохоронними органами та громадськістю.
Питання правового регулювання організації та діяльності міліції громадської безпеки як основного підрозділа адміністративної служби міліції постійно досліджувалися вченими України, та інших країн. Зокрема дисертантом вивчено й використано праці:
В.Б.Авер’янова, Г.Т.Агеєнкової, О.Ф.Андрійко, О.I.Ахмедова, Д.М.Бахраха, О.М.Бандурки, В.М.Бездєнєжних, Ю.П.Битяка, А.С.Васильева, І.П.Голосніченко, С.Т.Гончарука, Р.I.Денисова, Є.В.Додіна, М.I.Єропкiна, В.Л.Зеленько, Р.А.Забарного, Ю.П.Калюжного, Д.П.Калаянова, В.Р.Кiсiна, А.Т.Комзюка, О.П. Клюшниченко, В.В.Копєйчикова, А.П.Ко¬ренєва, С.I.Котюргiна, В.В.Лазарєва, М.Я.Масленникова, В.Ф.Опришко, Л.Л.Попова, Л.М.Розiна, Ю.С.Рябова, П.П.Сергуна, А.О.Селіванова, В.Д.Сущенка, В.М.Самсонова, Г.А.Тума¬нова, Ю.О.Тихомирова, Г.Й.Ткача, М.М.Тищенко, О.С.Фролова, Б.Б.Шаповалова, А.П.Шергiна, В.К.Шкарупи, О.Н. Ярмиша та iнших.
Разом с тим, треба зазначити, проблеми адміністративно-правового регулювання діяльності адміністративної служби міліції щодо припинення правопорушень у вітчизняній науці комплексно не досліджувались. А відсутність відповідної монографічної літератури свідчить про складність цих питань, так і про недостатню увагу до них з боку вчених. Беззаперечна наукова значимість теоретичного розроблення проблематики в цій сфері та її актуальність зумовлюють потребу в проведенні поглибленого дослідження цілісного механізму адміністративно-правового регулювання діяльності міліції громадської безпеки як основного підрозділу адміністративної служби міліції. Актуальність дисертаційної роботи зумовлюється також і такими обставинами, що в цей час здійснюються заходи з реформування окремих систем управління, модернізації державної служби та пошуку оптимальної структури органів внутрішніх справ України. Крім того забезпечення законностi заходiв адмiнiстративного при¬мусу органами внутрiшнiх справ несумiсне з проявами з їхнь¬ого боку суб\'єктивiзму, свавiлля, будь-якого утиску процесу¬альних гарантiй громадян. Конкретнi органи чи посадовi особи, застосовуючи закони про адмiнiстративний примус, пе¬редусiм мусять самi їх добре знати, бути професiйно грамот¬ними i боротись за законнiсть i культуру стосовно громадян. Це дослiдження також присвячене саме проблемам обгрунтованостi застосування заходiв адмiнiстративного припинення підрозділами департаменту адміністративної служби міліції. У ньому йдеться про поняття та призначен¬ня заходів припинення в адмiнiстративно-примусовiй дiяльностi цих органiв.
Автор розкриває коло обставин що пiдлягають встановленню при застосуваннi заходiв адмiнiстративного припинення. Незважаючи на вiдносну просто¬ту, дiя проти адмiнiстративних правопорушень в усiх випадках повинна бути цiлеспрямованою, тобто спрямованою на виявлення фактичних обставин здiйсненого поступку. В умовах здiйснюваних в суспiльствi реформ потрiбен но-вий погляд на стан i перспективи адмiнiстративно-примусової дiяльностi міліції та обгрунтованiсть зас¬тосування примусових заходів.
Сформульованi на основi наукового аналiзу рiзними вче¬ними висновки i пропозицiї, часто прямо протилежнi одне од¬ному, далеко не завжди сумiснi з адекватним розумiнням соцiальної ролi мiлiцiї. Викладенi обставини свiдчать про актуальнiсть розробки теоретичних передумов полiпшення дiяльностi підрозділів міліції громадської безпеки департаменту адміністративної служби мiлiцiї по застосуванню заходів адмiнiстративного при¬мусу, що вплинуло на вибiр теми i направлення дослiджень.
Дисертацію виконано з урахуванням сучасних розробок суспільних наук. ЇЇ нормативною базою стали чинні в Україні основоположні конституційні й адміністративно-правові акти. При підготовці дисертації автором використано публікації з питань методики управління органами внутрішніх справ. Оскільки дослідження має комплексний характер, поряд із юридичною вивчалася політична та соціологічна література, публікації в пресі, статистичні матеріали й результати конкретних соціологічних досліджень.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження перебуває в безпосередньому зв’язку з державними планами й програмами науково-дослідної роботи та відповідає планам наукових досліджень Міністерства внутрішніх справ України (“Пріоритетні напрями фундаментальних і прикладних досліджень навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 2002-2005 років,” затверджені наказом МВС України від 30 червня 2002 р. № 635), Донецького юридичного інституту МВС України (“Основні напрями наукових досліджень Донецького юридичного інституту МВС України на 1998-2003 роки”). Актуальність цього напряму досліджень обгрунтовано в Концепції адміністративної реформи в Україні (затвердженій указом Президента України від 22 липня 1998 р.№ 810), у Концепції розвитку системи відомчої освіти та вузівської науки на період до 2005 року (схваленій рішенням колегії МВС України від 18 грудня 2000 р.№ 9 км/1) тощо. Робота є складовою частиною наукового дослідження кафедри адміністративного права та адміністративної діяльності академії ДПС України “Організаційно-правові аспекти правоохоронної діяльності у сфері оподаткування” (реєстраційний номер 0105 V 000657).
Метою дисертаційного дослідження є вдосконалення правового регулювання організації та діяльності підрозділів департаменту адміністративної служби міліції по припиненню правопорушень з метою забезпечення охорони громадського порядку й громадської безпеки шляхом внесення конкретних пропозицій і надання рекомендацій. Для досягнення цієї мети дисертантом вирішувалися такі завдання:
1) визначити місце адміністративної служби міліції в системі державної влади та місцевого самоврядування;
2) дати оцінку соціальної ролі адміністративної служби міліції в Україні та проаналізувати правові норми, які закріплюють її адміністративно-правовий статус, завдання і функції;
3) здійснити аналіз обов’язків і прав адміністративної служби міліції з точки зору їх збалансованості й забезпечення конституційних принципів верховенства права та законності, захисту прав людини й громадянина при застосуванні примусових заходів припинення правопорушень;
4) розглянути механізм адміністративно-правового регулювання діяльності адміністративної служби міліції ;
5) розкрити співвідношення поняття заходів адміністративного припинення щодо захисту громадського правопорядку, особистої та громадської безпеки як об’єктів правоохоронної діяльності адміністративної служби міліції;
6) визначити роль та місце заходів адміністративного припинення в адміністративно - примусовій діяльності міліції;
7) визначити роль адміністративно-правового статусу працівника адміністративної служби міліції у формуванні іміджу та авторитету органів внтрішніх справ України;
8) розробити рекомендації щодо вдосконалення правової бази організації та діяльності адміністративної служби міліції по застосуванню заходів адміністративного припинення, реорганізації її структури й управління з урахуванням розвитку місцевого самоврядування в Україні.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що складаються у сфері організації та діяльності підрозділів департаменту адміністративної служби міліції по припиненню правопорушень.
Предмет дослідження становить сукупність нормативно-правових актів, інших складових механізму адміністративно-правового регулювання, які визначають організаційно-правові засади діяльності підрозділів адміністративної служби міліції по застосуванню заходів адміністративного припинення.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є сучасні загальнонаукові методи та прийоми пізнання, наукові концепції державного управління, адміністративного права та процесу, соціології тощо.У роботі використано діалектичний, структурно-функціональний, системно-структурний, порівняльно-правовий, історичний та інші методи наукового пізнання, які дозволили врахувати всі взаємопов’язані питання, об’єктивно оцінити ефективність правоохоронної діяльності адміністративної служби міліції та реалізувати можливості порівняльно-правового, конкретно-соціологічного, історичного та логічного аналізів.
Діалектичний метод використано під час дослідження змісту складових механізму адміністративно - правового регулювання діяльності адміністративної служби міліції (Розд.І підр.1.2). На підставі системно-структурного методу визначено місце адміністративної служби міліції в системі органів внутрішніх справ (Розд.І підр.1.1), а за допомогою структурно-функціонального методу з’ясовано компетенцію та особливості адміністративно-правового статусу її підрозділів (Розд.І підр.1.1). Порівняльно-правовий метод дав можливість проаналізувати організацію діяльності адміністративної служби міліції (Розд.ІІ підр.2.1), а історичний метод- уточнити особливості її функціонування в інших країнах (Розд.І підр.1.3). Соціологічні методи (спостереження, анкетування, інтерв’ювання тощо) застосовано при збиранні й аналізі інформації, виробленні пропозицій щодо вдосконалення правової бази організації та діяльності адміністративної служби міліції по застосуванню заходів адміністративного припинення, реорганізації її структури й управління (Розд.ІІ підр.2.2, 2.3.).
Емпіричну базу дослідження склали опитування 1120 практичних працівників адміністративної служби міліції, у тому числі анкетуванням (435) та інтерв’юванням (685) щодо проблемних питань удосконалення правового регулювання застосування заходів адміністративного припинення її підрозділами. Крім того, дисертантом використовувалися інформаційні, статистичні й аналітичні матеріали МВС України щодо адміністративної діяльності підрозділів департаменту адміністративної служби міліції. Дослідження здійснювалися на основі Конституції, законів України, Указів Президента України, нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України та інших нормативно-правових актів. Висновки, які містяться у роботі достовірні, теоретично обґрунтовані.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше на рівні наукового розроблення комплексно вивчається проблема адміністративно-правового статусу адміністративної служби міліції. На підставі проведенного дослідження дисертантом сформульовано ряд понять, положень, пропозицій і висновків, які стосуються теоретичних, правових та організаційних питань удосконалення правового регулювання діяльності міліції громадської безпеки департаменту адміністративної служби міліції як цілісної системи підрозділів у структурі органів внутрішніх справ з урахуванням специфіки реалізації повноважень місцевого самоврядування щодо зміцнення правопорядку. Новизна проявляється також у самому пiдходi до дослiджуваної проблеми, в розв\'язаннi ряду конкрет¬них питань, пов\'язаних з вирiшенням завдань, встановлених законом, по всебiчному, повному i об\'єктивному з\'ясуванню обставин кожної справи в адмiнiстративно-примусовiй дiяльностi, а також у висновках i рекомендацiях, що мiстяться у дисертацiї. До основних із них можна віднести насамперед такі:
уперше:
- визначено місце, роль та особливості заходів припинення в адміністративно-примусовій діяльності адміністративної служби міліції ;
- визначено поняття адміністративно-примусової діяльності адміністративної служби міліції та розкрито її зміст;
- сформульовані пропозиції щодо вдосконалення нормативного регулювання діяльності адміністративної служби міліції по припиненню правопорушень;
удосконалено:
- адміністративно-правовий статус працівника адміністративної служби міліції як головного чинника у формуванні позитивного іміджу та підвищення авторитету міліції;
- визначення ступеня значущості діяльності органів внутрішніх справ при застосуванні мір адміністративного припинення ;
набули подальшого розвитку:
- система пріоритетних напрямів діяльності адміністративної служби міліції з урахуванням сучасних проблем громадського порядку та громадської безпеки, реалізації положень програмних засобів щодо встановлення дійсно партнерських відносин міліції з населенням та активізації участі громадян в охороні громадського порядку;
- визначення теоретичних засад адміністративної служби міліції як суб’єкта забезпечення охорони прав і свобод громадян, надання консультативних та управлінських послуг населенню;
- правове регулювання процесу припинення правопорушень і зміцнення законності в адміністративно-примусовій діяльності адміністративної служби міліції;
- визначення меж застосування співробітниками адміністративної служби міліції спеціальних заходів адміністративного примусу для припинення протиправних дій з метою забезпечення громадського порядку та боротьби з правопорушеннями.
Практичне значення одержаних результатів зумовлюється актуальністю і новизною комплексу пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства, реалізація яких сприятиме створенню в Україні принципово нової правоохоронної системи, що відповідатиме вимогам правової, демократичної, соціальної держави, посиленню охорони прав і свобод громадян, підвищенню ефективності місцевого самоврядування та діяльності міліції по припиненню правопорушень. Значну частину матеріалів дослідження присвячено питанням правозастосовчої діяльності, а окремі пропозиції в теперішній час вже застосовуються в практичній діяльності міліції (акт впровадження в практичну діяльність УМВС України в Донецькій області від 24 грудня 2003 р.)
Теоретичні положення дослідження можливо використовувати в нормотворчій і науково - дослідній роботі, для обгрунтування організаційно - структурних перетворень у системі органів внутрішніх справ. Матеріали вже застосовуються у навчальному процесі, а саме при підготовці лекційних курсів, навчальних посібників, програм і методичних розробок для навчання студентів, курсантів і слухачів, підвищення кваліфікації працівників правоохоронних органів, в Донецькому юридичному інституті МВС України (акт впровадження в навчальний процес ДЮІ МВС України від 17 грудня 2003р.), та Донецькому інституті управління (акт впровадження в навчальний процес ДІУ від 10 вересня 2004р.).
Прикладне значення роботи полягає і в тому, що окремі її положення можливо використовувати в подальшій діяльності для удосконалення адміністративно-правового статусу підрозділів департаменту адміністративної служби міліції. Викладені в дисертації висновки та рекомендації враховано в пропозиціях МВС України стосовно проведення експерименту в кількох областях України та підготовки проекту Закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо місцевої міліції” та інших законодавчих і підзаконних актів.
Апробація результатів дослідження та розгляд підсумків дослідження проблеми в цілому, його окремих питань, а також отримані узагальнення і висновки доповідалися на міжнародній, двох всеукраїнських, двох міжвузівських науково-практичних конференціях: “Сучасні правові проблеми профілактики та розкриття злочинів, які скоюються неповнолітніми” (м.Донецьк, квітень 2002 року), всеукраїнська науково – практична конференція “ Актуальні проблеми профілактики злочинності та правопорушень серед неповнолітніх”(м. Львів, листопад 2002 р.), всеукраїнської науково-практичній конференції “Участь громадськості в охороні громадського порядку” (м.Одеса, 28-29 листопада 2003 року), международной научно-практической конференции «Актуальные проблемы юридической науки и практики» (м.Орел, лютий 2004 року), міжвузівської науково-практичній конференції “Проблеми забезпечення особистої безпеки працівників ОВС та представників громадських формувань під час охорони громадського порядку” (м.Донецьк, 26 березеня 2004 року), та в інших виданнях та збірниках наукових статей. Результати дослідження були обговорені на засіданнях кафедри адміністративного права та адміністративної діяльності Національної академії ДПС України, ДЮІ МВС України.
Публікації. Основні положення та висновки, сформульовані в дисертації. Знайшли відображення в десяти публікаціях: п’ять статей у фахових наукових виданнях, у тезах доповідей, опублікованих у збірниках наукових праць за результатами конференцій, та у інших виданнях наукових статей.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Комплексний системний аналіз існуючого організаційного та правового забезпечення чинної системи органів, служб і підрозділів адміністративної служби міліції їх діяльність по припиненню правопорушень свідчить, що його стан не відповідає вимогам сьогодення. Тому результати дослідження можна викласти у наступних концептуальних висновках:
В сучасній адміністративно-правовій доктрині відсутня єдність поглядів щодо властивостей адміністративно-примусових заходів припинення (наприклад, щодо державно-правової природи, примусового характеру), що необхідно усунути, оскільки комплексний аналіз різноманітних джерел дав змогу чітко виділити наявність всього арсеналу ознак цього різновиду заходів, в тому числі і тих, щодо яких у деяких науковців є протилежні погляди. Доцільно здійснити класифікаційний розподіл адміністративно-примусових заходів припинення правопорушень за різноманітними критеріями (суб\'єкт застосування, суб\'єкт щодо якого здійснюється застосування, спосіб, характер впливу заходу на особу тощо), що має велике теоретичне та практичне значення, оскільки надає можливість усвідомлювати сутність різноманітних адміністративно-примусових заходів припинення правопорушень, їх мету та взаємозв\'язок, забезпечити ефективний вплив на суб\'єктів правовідносин, сприяє забезпеченню громадського порядку та громадської безпеки, попередженню адміністративних правопорушень.
В дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми - визначення сутності та особливостей адміністративного примусу та припинення, його місця в правоохоронній діяльності адміністративної служби міліції, мети та видів, правових і фактичних підстав застосування його заходів. Основним завданням дослідження було вироблення на основі аналізу теоретичних засад, системи правового регулювання та практичної реалізації адміністративною службою міліції адміністративно – примусових заходів припинення адміністративно-правової теорії, які застосовуються в правоохоронній діяльності міліції, і визначення шляхів удосконалення цієї діяльності. В результаті проведеного дослідження сформульовано ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на досягнення поставленої мети.
Визначаючи місце адміністративного припинення в системі методів правоохоронної діяльності адміністративної служби міліції, зроблено висновок, що головною властивістю, яка обумовлює специфіку міліції як суб’єкта виконавчої влади, є саме наділення правом застосування примусу. Причому, примус тут розуміється широко – як використання беззастережних однобічних приписів, яке включає не тільки прямі (фізичні), але й опосередковані його форми. Аналізуючи систему джерел правового регулювання діяльності адміністративної служби міліції щодо застосування заходів адміністративного припинення теоретично доведено залежність стану правопорядку від організації адміністративно - примусової діяльності адміністративної служби міліції.
Ефективність застосування адміністративних заходів припинення в умовах розбудови правової держави та з урахуванням положень Концепції адміністративної реформи в Україні пов’язана з удосконаленням координації дій підрозділів адміністративної служби міліції, до компетенції яких входить це застосування, налагодженням внутрішніх і зовнішніх інформаційних зв’язків, створенням сучасної систематизованої нормативно-правової бази, яка відповідає європейським стандартам. Під час оцінки ефективності застосування адміністративно - примусових заходів припинення правопорушень важливо методично вірно розв’язати два завдання: визначити величину витрат на застосування адміністративних заходів припинення та встановити можливий ефект від їх реалізації. Заходи адміністративного припинення мають базуватися на виявленні та дослідженні факторів, причин і мотивів його застосування.
Сутність та особливості адміністративного примусу вперше визначаються шляхом з’ясування його державно – владного характеру, з точки зору розуміння його як виду державного примусу, єдиного примусу, який може застосовуватися від імені всього суспільства до будь – яких осіб та організацій, що перебувають на території держави, а також включає в себе заходи, які не можуть використовувати інші соціальні суб’єкти. З’ясовуються основні властивості адміністративного примусу, у визначенні акцент зроблено саме на примусовому характері заходів припинення, які застосовуються незалежно від волі і бажання правозобов’язаних суб’єктів, на що раніше дослідниками практично не зверталася увага.
Особливості, систематизацію та класифікацію заходів адміністративного припинення, які застосовуються адміністративною службою міліції, здійснено з використанням ознак, сформульованих дисертантом, зокрема, враховано всі обставини, пов’язані з регламентацією правових та фактичних підстав, умов, порядку і кінцевої мети застосування цих заходів.
Правові засади застосування адміністративною службою міліції адміністративного припинення та примусу вперше проаналізовано з огляду на їх важливість з точки зору забезпечення прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів різних юридичних осіб. Аналіз системи джерел правового регулювання діяльності міліції щодо застосування заходів адміністративного примусу дозволив зробити висновок про те, що в наш час воно здійснюється без врахування існування цього примусу як самостійного адміністративно – правового інституту. На думку дисертанта, цей інститут адміністративного права повинен мати джерелом відповідний закон, який би врегулював основні положення адміністративного примусу та припинення, підстави та порядок застосування ряду заходів, які не належать до адміністративних стягнень.
В аналізі сутності адміністративно - запобіжних заходів вперше акцент зроблено на обґрунтуванні їх примусового характеру та можливостей застосування за відсутності правопорушень як питань, з’ясованих в науці недостатньо, охарактеризовано особливості, умови та порядок застосування адміністративною службою міліції окремих їх видів – заходів, які використовуються з метою безпосереднього попередження чи виявлення правопорушень, та заходів, які застосовуються з метою забезпечення громадського порядку і громадської безпеки за різних надзвичайних обставин.
В характеристиці заходів адміністративного припинення основну увагу приділено визначенню нормативних та фактичних підстав їх застосування адміністративною службою міліції, характеру впливу цих заходів на протиправну ситуацію, а також їх видів. Вперше аргументовано поділ заходів припинення, які застосовуються адміністративною службою міліції, залежно від таких основних критеріїв: мета застосування-самостійні, оперативні, допоміжні (забезпечувальні); характер впливу-особистісні, організаційні і майнові; форма процесуального вираження-усні, письмові та такі, що виражаються в певних матеріально- технічних діях; характер сфери застосування-заходи загального і спеціального призначення.
В дисертації сформульовано численні конкретні пропозиції та рекомендації щодо удосконалення правового регулювання правоохоронної діяльності адміністративної служби міліції та її практичного здійснення. Їх може бути враховано для підготовки і уточнення ряду законодавчих та підзаконних актів, зокрема, законів України “Про міліцію”, “Про боротьбу з корупцією”, “Про дорожній рух”, “Про загальну структуру і чисельність міністерства внутрішніх справ України”. КпАП України, проектів Адміністративно-процедурного кодексів та Кодексу про адміністративні проступки тощо.
Підсумовуючи проведене дослідження, дисертант робить висновок про те, що в адміністративно-примусовій діяльності адміністративної служби міліції накопичилось чимало проблем, обумовлених як недосконалістю нормативно-правового її регулювання, так і недоліками, породженими труднощами функціонування самої міліції, проблемами кадрового, матеріально-фінансового, організаційного та іншого забезпечення її правоохоронної діяльності, вирішення яких сприятиме удосконаленню цієї діяльності і в результаті – зміцненню законності і правопорядку в Україні.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Авер’янов В. Адміністративна реформа і правова наука // Право України. – 2000. – № 3. – С. 20-27.
2. Авер’янов В.Б. Проблеми поглиблення демократичних засад адміністративної реформи в Україні // Державне будівництво та місцеве самоврядування: Зб. наук. праць / Ін-т держ. буд. та місц. сомавряд. – Вип. 2. – Х.: „Право”, 2002. – С. 3-16.
3. Агеенкова Г.Т. Меры административного пресечения: Автореф. дисс. ... канд. юрид. наук. – М., 1982. – 23 с.
4. Адміністративна відповідальність в Україні: Навчальний посібник / За заг. ред. А.Т. Комзюка. 2-е вид., перероб. і доп. – Харків: Ун-т внутр. справ, 2000. – 112 с.
5. Адмiнiстративна дiяльнiсть. Частина особлива: Пiдручник / За заг. ред. О.М.Бандурки. - Харкiв: Ун-т внутр. справ, 1998. - 305 с.
6. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ. Загальна частина: Підручник / Під заг. ред. І.П. Голосніченка, Я.Ю. Кондратьєва. – К.: Українська академія внутрішніх справ, 1995. – 177 с.
7. Адміністративна реформа – історія, очікування та перспективи / Упоряд. В.П.Тимощук. – К.: Факт, 2002. – 100 с.
8. Административная деятельность органов внутренних дел. Часть Общая. Учебник. Издание третье / Под ред. А.П. Коренева. – М.: Московская академия МВД России, Изд-во «Щит-М», 2000. – 304 с.
9. Административная ответственность в СССР / Под ред. В.М. Манохина и Ю.С. Адушкина. – Саратов: Изд-во Саратовского ун-та, 1988. – 168 с.
10. Адміністративне право України: Підручник для юрид. вузів і фак. / За ред. Ю.П. Битяка. – Харків: Право, 2000. – 520 с.
11. Административное право зарубежных стран. Учебное пособие / Под ред. А.Н. Козырина. – М.: Издательство «Спарк», 1996. – 229 с.
12. Административное право и административная деятельность органов внутренних дел: Учебник / Под ред. Л.Л. Попова. - М.: Ака¬демия МВД СССР, 1990. - 223 с.
13. Анджієвський В.С., Тимченко І.А. Нове законодавство про адміністративні правопорушення. - К.: Політвидав України, 1987. - 110 с.
14. Андреєвський І.Е. Поліцейське право. - Спб, 1874. - Т.1. - с. 17
15. Андрійко О.Ф. Організаційно-правові проблеми державного контролю у сфері виконавчої влади: Автореф. дис. ... докт. юрид. наук. – К., 1999. – 38 с.
16. Арбузкин А.М. Особенности обеспечения прав личности в сфере охраны общественного порядка // Совершенствование административно-правовой деятельности органов внутренних дел: Сборник научных трудов. – М.: ВНИИ МВД СССР, 1984. – С. 8-15.
17. Арбузкин А.М. К вопросу о классификации мер административного воздействия, применяемых органами внутренних дел (милицией) в сфере охраны общественного порядка // Совершенствование административно-правовой деятельности органов внутренних дел: Сборник научных трудов. – М.: ВНИИ МВД СССР, 1988. – С. 11-23.
18. Бандурка О.М. Заходи адміністративного припинення в діяльності міліції: Дис. ... канд. юрид. наук. – Харків: Укр. юрид. академія, 1994. – 158 с.
19. Бандурка О.М. Управління в органах внутрішніх справ України: Підручник. – Харків: Ун-т внутр. справ, 1998. – 480 с.
20. Бандурка О.М., Греченко В.А. Влада в Україні на зламі другого і третього тисячоліть: Монографія. – Харків: Вид-во Ун-ту внутр. справ, 2000. – 304 с.
21. Бандурка О.М., Кузніченко С.О. Організація діяльності органів внутрішніх справ в умовах надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру. – Х.: Вид-во Ун-ту внутр. справ, 2000. – 116 с.
22. Бандурка А.М., Тищенко Н.М. Административный процесс: Учебник. – Харьков: Изд-во НУВД, 2001. – 352 с.
23. Бахрах Д.Н. Советское законодательство об административной ответственности. – Пермь: Кн. изд-во, 1969. – с.311.
24. Бахрах Д.Н. Административное право. Учебник для вузов. – М.: БЕК, 1996. – 368 с.
25. Бахрах Д.Н. Административно-процессуальное принуждение // Изв. вузов. Правоведение. – 1989. – № 4. – С. 59-64
26. Бахрах Д.Н. Административное принуждение в СССР, его виды и основные тенденции развития: Автореф. дисс. ... докт. юрид. наук. - М., 1972. - 39 с.
27. Бахрах Д.Н. Система субъектов советского административного права.//CПП.-1986.-№ 2.-c.44.
28. Безсмертный А.К. Административно-правовые меры воздействия за нарушение общественного порядка: Автореф. дисс. ... канд. юрид. наук. – Х., 1990. – 16 с.
29. Безсмертний О.К., Пєтков В.П., Фролов О.С. Порядок попередження про назаходів застосування вогнепальної зброї, спеціальних засобів та фізичної сили з боку працівників міліції // Вісник університету внутрішніх справ. – 1996. – № 1. – С. 44-55.
30. Безсмертний Є.О. Адмінітративно-запобіжні заходи, що застосову-ються органами внутрішніх справ: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. – Харків: Ун-т внутр. справ, 1997. – 19 с.
31. Безсмертний Є.О. Особистий огляд і огляд речей в системі адміністративного примусу та повноваження органів внутрішніх справ щодо його застосування // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених: Зб. наук. праць. Вип. 2. - Харків: УнВС, 1997. - С.141-145.
32. Битяк Ю.П. Система адміністративного законодавства та система адміністративного права України // Українське адміністративне право: Збірник наукових праць. – Суми: ВВП “Мрія-1” ЛТД: “Ініціатива”, 2000. – С. 18-20.
33. Битяк Ю.П., Зуй В.В. Адміністративне право України. Конспект лекцій. – Харків: Націон. юрид. акад. України імені Ярослава Мудрого, 1996. – 160 с.
34. Битяк Ю.П., Зуй В.В. Административное право Украины (Общая часть). Учебное пособие. – Х.: ООО “Одиссей”, 1999. – 224 с.
35. Битяк Ю.П., Зуй В.В., Комзюк А.Т. Переконання і примус у державному управлінні. Адміністративна відповідальність: Конспекти лекцій. – Харків: Укр. юрид. академія, 1994. – 44 с.
36. Бондаренко Г.П. Адміністративна відповідальність в СРСР. - Львів: Вища школа, 1975. - 176 с.
37. Васильев А.С. Административное право Украины (общая часть). Учебное пособие. – Х.: «Одиссей», 2001. – 288 с.
38. Васильева Г.В., Студеникина М.С. Законодательство об административных правонарушениях (Словарь-справочник). – М.: Знание, 1986. – 128 с.
39. Ващенко С.В., Поліщук В.Г. Адміністративна відповідальність: Навчальний посібник. – Запоріжжя: Юридичний ін-т МВС України, 2001. – 142 с.
40. Воронцов Б.С., Гарбуз Б.И., Гиленсен В.М., Мачковский Г.И. Полиция и проблемы преступности в капиталистических странах. – М.: ВНИИ МВД СССР, 1977. – 194 с.
41. Гавриленко Д.А. Вопросы предупреждения правонарушений общественного порядка средствами административного принуждения // Общетеорети¬ческие проблемы административно-правового обеспечения общественного порядка: Сб. науч. тр. – К.: КВШ МВД СССР, 1982. – С. 90-100.
42. Герасименко Є. До питання про адміністративну юрисдикцію в Україні // Науковий вісник Чернівецького університету. Випуск 75. Правознавство. – 2000. – С. 74-77.
43. Герасимов О.П. Закономірності управління правоохоронної діяльності соціалістичної держави: методологічні основи аналізу і використання /по матеріалах органів внутрішніх справ/.Дис.докт.юрид. наук.-М.,Академія МВС СРСР,1984.-с.56.
44. Гессен В.М. Административное право. – М.:СПб,1903.-67с.
45. Голосниченко И.П. Организация служб милиции, осуществляющих административную деятельность: Учебное пособие. – К.: НИ и РИО КВШ МВД СССР, 1984. – 96 с.
46. Голосніченко І.П. Попередження корисливих проступків за¬собами адміністративного права. - К.: Вища школа, 1991. - 207 с.
47. Гойман В.Правовой негилизм: пути преодоления.//Сов. Юстиция.-1990.-№ 9.-с.5.
48. Гончарук С.Т. Правовая регламентация мер административного пресечения в свете нового законодательства // Общетеоретические проблемы административно-правового обеспечения общественного порядка: Сб. науч. тр. – К.: КВШ МВД СССР, 1982. – С. 67-81.
49. Гуменюк В.А. Адміністративно-правове регулювання здійснення органами внутрішніх справ дозвільної системи: Дис… канд. юрид. наук: 12.00.07. – Харків‚ 1999. – 201 с.
50. Денисов Р.И. Муниципальная милиция:проблемы организации и правового обеспечения, зарубежный опыт.-М.:Академия МВД СССР,1990.-с.15.
51. Джагупов Г.В. Деякі проблеми виконання постанов про позбавлення спеціального права // Українське адміністративне право: актуальні проблеми реформування: Зб. наук. праць. – Суми: ВВП „Мрія-1” ЛТД: Ініціатива, 2000. – С. 93-94.
52. Додин Е.В. Гарантии законности административной ответственности. – К.: Знання, 1976. – 48 c.
53. Додин Е.В. Доказывание в административно-юрисдикционной деятельности органов внутренних дел: Учебное пособие. – К.: НИ и РИО КВШ МВД СССР, 1985. – 100 с.
54. Додин Е.В. Понятие и виды оснований административной ответственности // Общетеоретические проблемы административно-правового обеспечения общественного порядка. – К., 1982. – С. 23-30.
55. Додин Е.В. Субъективная сторона административного проступка // Изв. вузов. Правоведение. - 1969. - № 2. – С. 32-36.
56. Додин Е.В., Серафимов В.В. Акты санкционированного вмешательства в сфере торгового мореплавания: Учеб. пособие. – Одесса: Юрид. лит., 2001. – 152 с.
57. Додин Е.В., Шкарупа В.К. Доказывание по делам об административных проступках, связанных с нарушениями антиалкогольного законодательства и наркоманий: Учеб. пособие. – Киев: НИ и РИО Киев. высш. шк. МВД СССР, 1989. – 62 с.
58. Дымченко М., Князев С. Административное задержание и доставление // Соц. законность. - 1988. - № 5. - С. 36-37.
59. Європейська конвенція про захист прав і основних свобод людини. Прийнята Радою Європи 4 листопада 1950 р. // Права людини: Збірник документів / Укл. В.С. Семенов, О.Н. Ярмиш та ін. – Харків: Ун-т внутр. справ, 1997. – С. 58-76.
60. Еропкин М.И. О классификации мер административного принуждения // Вопросы административного права на современном этапе. – М.: Госюриздат, 1963. – С. 60-68.
61. Еропкин М.И., Попов Л.Л. Административно-правовая охрана общественного порядка. - Л.: Лениздат, 1973. - 328 с.
62. Загальна теорія держави і права / За редакцією В.В. Копєйчикова. – К.: Юрінком, 1997. – 320 с.
63. Єропкін М.І. Адміністративний примус. В зб.: Методи і форми державного управління.-М., 1997. – с.110
64. Зброя: придбання, зберігання, використання: Зб. нормативних актів/ Уклад.: Мацко А.С., Бойко І.В. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 304 с.
65. Зеленько В.Л. Вопросы теории и практики применения милицией мер административного пресечения правонарушений: Автореф. дисс. ... канд. юрид. наук. – Харьков, 1976. – 17 с.
66. Законопроект про перетворення поліції в Імперії. Проект Устава поліцейського з постатейним поясненням. Історичний очерк створення і розвитку поліцейських установ в Росії. Додаток № 5. - М.:Спб, 1913. - с. 39.
67. Игитов В.И. Административно-правовые и общественные меры воздействия в области охраны общественного порядка: Автореф. дисс. ... канд. юрид. наук. - М., 1965. – 16 с.
68. Іозефі В. Досвід юридичної науки поліцейського права. Основні поняття. Матеріальне поліцейське право. – М.: Юрист, 1922. - ч. 1. –54с.
69. Інструкція про порядок встановлення і здійснення адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі: Затверджена наказом МВС України від 7 жовтня 1995 р.
70. Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення: Затверджена наказом МВС України від 22 лютого 2001 р.
71. Про затвердження Положення про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ України: Затверджено наказом МВС № 1212 від 20 жовтня 2003 р.
72. Інструкція про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів\": Затверджена наказом МВС України N 622 від 21.08.98р, (зі змінами та доповненнями), внесеними наказами МВС України N 292 від 13.04.99р, N 615 від 26.06.2002р.
73. \"Інструкція про питання ввезення в Україну та придбання боєприпасів до нагородної короткоствольної вогнепальної зброї\": розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 липня 2004 року № 467-р.
74. Калаянов Д.П. Административно-юрисдикционная деятельность органов внутренних дел Украины. Учеб. пособие. – Одеса: АО БАХВА, 2000. – 128 с.
75. Калаянов Д.П., Остюченко С.М., Аносенков А.А. Правова регламентація адміністративного затримання правопорушників міліцією України: Науково-практична розробка. – Вид. 2-е, доп. – Одеса: Одеський ін-т внутр. справ, 2002. – 42 с.
76. Ківалов С.В., Біла Л.Р. Адміністративне право України: Навчально-методичний посібник. – Одеса: Юридична література, 2001. – 304 с.
77. Кисин В.Р. Меры административно-процессуального принуждения, применяемые милицией: Учеб. пособие. – М.: МВШМ МВД СССР, 1987. – 60 с.
78. Клюшниченко А.П. Меры административного принуждения, применяемые милицией (Особенности. Классификация. Системовыражение): Учеб. пособие. – К.: КВШ МВД СССР, 1979. – 87 с.
79. Клюшниченко А.П. Организация административно-юрисдикционной деятельности органов внутренних дел в свете Основ законодательства СССР об административных правонарушениях: Учеб. пособие. – К.: КВШ МВД СССР, 1983. – 56 с.
80. Коваль Л.В. Адміністративне право України. Курс лекцій (Загальна частина). – К.: Основи, 1994. – 154 с.
81. Коваль Л.В. Административно-деликтное отношение. – К.: Вища школа, 1979. – 230 с.
82. Коваль Л.В. Ответственность за административные правонарушения. - К.: Вища школа, 1975. - 159 с.
83. Коваль Л.В. Охорона громадського порядку. – К.: Політвидав України, 1988. – 94 с.
84. Кодекс Украины об административных правонарушениях (научно-практический комментарий) / Под общ. ред. А.С. Васильева. – Х.: ООО «Одиссей», 2000. – 1008 с.
85. Кодекс Украинской ССР об административных правонарушениях: Научн.-практ. коммент. / Анджиевский В.С. и др. – К.: Изд-во «Украина», 1991. – 623 с.
86. Кодекс поведінки посадових осіб з підтримання правопорядку: Прийнято резолюцією 34/169 Генеральної Асамблеї ООН від 17 грудня 1979 р. // Права людини: Збірник документів / Укл. В.С. Семенов, О.Н. Ярмиш та ін. – Харків: Ун-т внутр. справ, 1997. – С. 155-159.
87. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст.141.
88. Конвенція проти тортур та інших жорстоких, нелюдських або принижуючих гідність видів поводження і покарання: Прийнято резолюцією 39/46 Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1984 р. // Права людини: Збірник документів / Укл. В.С. Семенов, О.Н. Ярмиш та ін. – Харків: Ун-т внутр. справ, 1997. – С. 137-154.
89. Козлов Ю.М. Переконання і примус в радянському державному управлінні. – Радянське адміністративне право.-М.: Юрид. лит., 1985. – 207 с.
90. Козюбра М.І. Переконання та примус. – К.: Вища школа, 1970. – 145 с.
91. Коліушко І. Адміністративна реформа в Україні // Право України. – 1998. – № 2. – С.10-14.
92. Коліушко І.Б. Виконавча влада та проблеми адміністративної реформи в Україні: Моногр. – К.: Факт, 2002. – 260 с.
93. Козак В.Н. Вопросы теории и практики крайней необходимости.-Саратов:,1981.-с.81.
94. Колпаков В.К. Адміністративне право України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 736 с.
95. Комзюк А.Т. Заходи адміністративного примусу в правоохоронній діяльності міліції: поняття, види та організаційно-правові питання реалізації: Монографія / За заг. ред. О.М. Бандурки. – Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2002. – 345 с.
96. Кобалевський В.Л. Радянське адміністративне право. – Харків: Вид-во НКЮ УРСР, 1929. - с. 185.
97. Комзюк А.Т. Правові засади застосування міліцією заходів адміністративного примусу // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 2000. – Вип. 45. – С. 127-132.
98. Котюргін С.І. Функції радянської міліції. - Омськ, НВВ ВШ МВС СРСР, 1975. Вип.1.- 100с.
99. Конституція України – основа реформування суспільства / В.Я.Тацій, Ю.П.Битяк, Ю.М.Грошовий, М.В.Цвік. – Х.: Право, 1996. – 96 с.
100. Корнієнко М.В. Поняття „особливих умов” в діяльності органів внутрішніх справ // Вісник Університету внутрішніх справ. – 2000. – Вип. 10. – С. 107-111.
101. Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25-26. – Ст. 131.
102. Кравченко Ю.Ф. Актуальні проблеми розвитку міліції на порозі ХХІ століття // Вісник Університету внутрішніх справ. – 1999. – Вип. 8. – С. 3-13.
103. Кравченко Ю.Ф. Міліція України. – К.: Генеза, 1999. – 432 с.
104. Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник для юрид. вузів і фак. / М.І. Бажанов, Ю.В. Баулін, В.І. Борисов та ін.; За ред. професорів М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – Харків: Право, 1997.– 368 с.
105. Кулешов О.О. Межі застосування працівниками міліції фізичної сили для припинення протиправних дій. //Науковий журнал “Право і Безпека.”- м.Харків, 2003.-№4.-С.130-133.
106. Кулешов О.О. Примус як засіб забезпечення й охорони правопорядку адміністративною службою міліції.// Науковий журнал “Право і Безпека”- м.Харків, 2004.-№1.-С.102-104.
107. Кулешов О.О. Заходи переконання та примусу в діяльності міліції // Науково - практичний господарсько - правовий журнал \" Підприємництво, господарство і Право\"-м. Київ, 2004.-С.60-62.
108. Кулешов О.О. Деякі питання класифікації заходів адміністративного примусу. // Науковий журнал “Право і Безпека.”- м.Харків, 2004.-№2.-С.73-75.
109. Кулешов О.О. Застосування адміністративною службою міліції примусових заходів припинення правопорушень // Вісник ДІВС МВС України.-м.Донецьк, 2004.-№ 1.-С.83-88.
110. Кулешов О.О. Сутність, значення та види адміністративного припинення //Вісник ДЮІ МВС України.-м.Донецьк, 2004.-№ 2.-С.166-175.
111. Кузніченко С.О. Управління органами внутрішніх справ в особливих умовах, викликаних аномальними явищами техногенного і природного характеру. – Х.: Основа, 2001.– 152 с.
112. Малеин Н.С. Правонарушение: Понятие, причины, ответственность. – М.: Юрид. лит., 1985. – 192 с.
113. Мартьянов И.В. Административная ответственность по советскому законодательству. - К.: Вища школа, 1985. - 56 с.
114. Масленников М.Я. Административно-юрисдикционный процесс: Сущность и актуальные вопросы правоприменения по делам об административных правонарушениях. - Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1990. - 207 с.
115. Масленников М.Я. Порядок применения административных взысканий: Учеб.-практ. пособие. – М.: БЕК, 1998. – 257 с.
116. Маркс К., Енгельс Ф. Збірка. – М.:-2 вид. - Т.І, 1987. - с. 440.
117. Матвеенков А.С. Производство по делам об административных правонарушениях (составление процессуальных документов): Учеб. пособие. - Караганда: Карагандинская высшая школа МВД СССР, 1989. - 79 с.
118. Миколенко А.И., Миколенко А.Н. Законы Украины «О прокуратуре», «О милиции», «Об адвокатуре»: Комментарии. – Х.: ООО «Одиссей», 2002. – 304 с.
119. Міщенко О.О. Правовий статус начальника як основного суб’єкта управління міськрайорганом внутрішніх справ:Дис....канд.юрид.наук.-М.:Академія МВС СРСР,1989.-172 с.
120. Михеєнко М.М., Нор В.Т.. Шибіко В.П. Кримінальний процес України: Підручник. - К.: Либідь, 1992. - 431 с.
121. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права: Прийнято резолюцією 2200 А (ХХІ) Генеральної Асамблеї ООН від 16 грудня 1966 р. // Права людини: Збірник документів / Укл. В.С. Семенов, О.Н. Ярмиш та ін. – Харків: Ун-т внутр. справ, 1997. – С. 4-25.
122. Науково-практичний коментар до Закону України “Про міліцію” / Відп. ред. Я.Ю. Кондратьєв, І.П. Голосніченко. – К.: УАВС, 1996. – 140 с.
123. Новий тлумачний словник української мови: В 4 т. / Укл. В. Яременко, О. Сліпушко. – К.: Видавництво «Аконіт», 1999. – Т. І: А-Є. – 910 с.
124. Новий тлумачний словник української мови: В 4 т. / Укл. В. Яременко, О. Сліпушко. – К.: Видавництво «Аконіт», 1999. – Т. ІІ: Ж-ОБД. – 910 с.; Т.ІІІ: ОБЕ-РОБ. – 927 с.
125. Новиков В.С. Правовая основа вынужденного применения оружия сотрудниками милиции // Совершенствование административно-правовой дея-тельности органов внутренних дел: Сб. науч. трудов. – М.: НИИ МВД РФ, 1996. – С. 82 88.
126. Общая теория права и государства: Учебник / Под ред. В.В.Лазарева. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Юристъ, 1996. – 472 с.
127. Ожегов С.И. Словарь русского языка / Под ред. Н.Ю. Шведовой. – 14-е изд., стереотип. – М.: Рус. яз., 1983. – 816 с.
128. Опришко В.Ф. Вдосконалення законодавства України – складова частина стратегії його розвитку // Вдосконалення законодавства України в сучасних умовах: Зб. наук. ст. – Вип. 1. – К.: Інститут законодавства, 1996. – С. 5-17.
129. Основні принципи нової програми по службі міліції.//Адміністративний вісник.-1929.-№ 3.-с.29.
130. Основні принципи застосування сили і вогнепальної зброї посадовими особами з підтримання правопорядку: Прийняті резолюцією VIII Конгресу ООН з попередження злочинності та поводження з правопорушниками від 7 вересня 1990 р. // Права людини і професійні стандарти для працівників міліції і пенітенціарних установ в документах міжнародних організацій. – Амстердам-Київ: Українсько-американське Бюро захисту прав людини, 1996. – С. 35-39.
131. Пєтков В.П. Управління виховно-виправним процесом: Монографія. В 2-х ч. – Запоріжжя: ЗЮІ МВС України, 1998. – Ч. І. – 278 с.
132. Погребной И.М., Шульга А.М. Теория права: Учеб. пособие. – Харьков, Ун-т внутр. дел, 1998. – 149 с.
133. Попов Л.Л., Шергін А.П. Класифікація заходів адміністративного примусу.-Правозастосуваня,1970, № 5.-с.44.
134. Попов Л.Л. Убеждение и принуждение в административной деятельности советской милиции: Учебное пособие. – М.: УМК по ССУЗ МВД СССР, 1983. – 89 с.
135. Попов Л.Л. Адміністративний примус.- Адміністративне право.Загальна і особлива частина. Під.ред. О.П. Коренєва. - М.: Мінська вища школа МВС СРСР, 1986. – С.133.
136. Попов Л.Л., Шергин А.П. Управление. Гражданин. Ответственность (сущность, применение и эффективность административных взысканий). – Л.: “Наука”, 1975. – 250 с.
137. Про міліцію: Закон України від 20 грудня 1990 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 4. – Ст. 20.
138. Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України від 18 лютого 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 22. – Ст. 303.
139. Про дорожній рух: Закон України від 30 червня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 31. – Ст. 338.
140. Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів: Закон України від 23 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 11. – Ст. 50.
141. Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб: Закон України від 4 березня 1998 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 35. – Ст. 236.
142. Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону: Закон України від 22 червня 2000р. // Офіційний вісник України.-2000.-№ 30.-Ст.1248.
143. Про боротьбу з корупцією: Закон України від 5 жовтня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 34. – Ст. 266.
144. Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх: Закон України від 24 січня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 6. – Ст. 35.
145. Про пенсійне забезпечення: Закон України від 6 грудня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 3. - Ст. 10.
146. Про правовий режим надзвичайного стану: Закон України від 16 березня 2000 р. // Офіційний вісник України. – 2000. – № 15. – Ст. 588.
147. Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні: Указ Президента України від 22 липня 1998 р. // Офіційний вісник України. – 1999. – №21.-С.33-76.
148. Положення про Міністерство внутрішніх справ України: Затверджено Указом Президента України від 17 жовтня 2000 р. // Офіційний вісник України. – 2000. – № 42. – Ст. 1774.
149. Про утворення місцевої міліції: Указ Президента України від 22 січня 2001р. // Офіційний вісник України. – 2001. – № 4.-Ст.112.
150. Про заходи щодо подальшого зміцнення правопорядку, захисту прав і свобод громадян України: Указ Президента України від 18 лютого 2002р. // Офіційний вісник України. – 2002. –№8.-Ст.331.
151. Правила застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку в Україні: Затверджені постановою Ради Міністрів УРСР від 27 лютого 1991 р. // ЗП УРСР. – 1991. – № 4. – Ст. 27.
152. Про затвердження Змін та доповнень до нормативно-правових актів, що регламентують діяльність дозвільної системи МВС України: наказ МВС України від 16.07.2004 року за № 806..
153. Положення про порядок застосування вогнепальної зброї: Затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р. // Урядовий кур’єр. – 1992. – № 96-97.
154. Положення про порядок продажу, придбання, реєстрації, обліку і застосування спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії: Затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 7 ве¬ресня 1993 р. // ЗПУ України. – 1994. – № 1. – Ст. 17.
155. Про заходи удосконалення кінологічної роботи: Постанова Кабінету Міністрів України від 12 січня 1993 р. // Урядовий кур’єр. – 1993. – 4 лютого.
156. Положення про державну службу охорони при МВС: Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1993 р. // ЗПУ України. – 1994. – № 2. – Ст. 31.
157. Про практику застосування судами України законодавства у справах про порушення правил адміністративного нагляду: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 28 березня 1986 р. № 3 // Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України. Ч. І. 1963-1995. – К., 1995. – С. 189-193.
158. Про затвердження Інструкції про порядок приймання, збері¬гання, обліку, знищення чи реалізації вилученої, добровільно зданої, знайденої зброї та боєприпасів до неї: Наказ МВС від 31 травня 1993 р. // Зброя: придбання, зберігання, викорис¬тання: Збірка норм. актів. – К., 1998.
159. Про затвердження Інструкції про заходи безпеки при повод¬женні з вогнепальною зброєю: Наказ МВС від 21 лютого 1996 р. // Зброя і ми: Законодавче, нормативне і відомче регулюван¬ня відносин, пов’язаних із вогнепальною мисливською, служ¬бово-штатною й іншою зброєю та спецзасобами індивідуально¬го захисту. – К., 1998.
160. Про затвердження Положення про порядок видачі народним депутатам України та окремим посадовим особам апарату Верховної Ради України у тимчасове користування вогнепаль¬ної зброї, її обліку і зберігання: Наказ МВС від 24 липня 1996 р. // Зброя: придбання, зберігання, використання: Збірка норм.-актів. – К.,1998.
161. Про затвердження Положення про Департамент адміністративної служби міліції МВС України: Наказ Міністерства внутрішніх справ України № 1349 від 11 листопада 2003р.
162. Проект Адміністративного процесуального кодексу України. – К., 2001. – 51 с.
163. Проект Адміністративно-процедурного кодексу України. – К., 2001. – 18 с.
164. Проект Концепції реформи адміністративного права України. – К., 1998. – 57 с.
165. Производство по административным правонарушениям: Учеб. пособие / Отв. ред. Д.Н.Бахрах. – Свердловск: Свердл. юрид. ин-т, 1986. – 80 с.
166. Протасов В.Н. Юридическая процедура. – М.: Юрид. лит-ра, 1991. – 169 с.
167. Пушкін О.А, Скакун О.Ф. Захист суб’єктивних прав громадян як один із засобів забезпечення порядку в громадських місцях // Проблеми охорони громадського порядку і вдосконалення законодавства: Матеріали науково-практичної конференції. – Харків: ХІВС, 1995. – С. 137-139.
168. Рабінович П.М. Загальна теорія права та держави: Конспект лекцій. – Львів: Ред.-вид. відд. Львів. ун-ту, 1992. – 90 с.
169. Рабінович П.М. Юридичне забезпечення прав людини – стратегічний напрямок розвитку законодавства України // Концепція розвитку законодавства України: Матеріали науково-практичної конференції. Київ, травень 1996 р. – К.: Інститут законодавства, 1996. – С. 92-94.
170. Развадовский В. Деятельность милиции по обеспечению безопасности дорожного движения // Юридический вестник. – 1999. – № 1. – С. 39-41.
171. Роша А.Н. Стимулирование служебной деятельности работника милиции.-М.:Академия МВД СССР, 1991.-с.11.
172. Розин Л.М. Проблемы классификации мер административного принуждения // Управление и право. – 1982. – Вып.7. – С. 182-189.
173. Рябов Ю.С. Административная ответственность граждан и должностных лиц. – Пермь: Кн. Изд-во, 1984. – 116 с.
174. Рябов Ю.С. Административно-предупредительные меры: Теоретические вопросы. - Пермь: Кн. изд-во, 1974. - 82 с.
175. Саввин М.Я., Силаев А.И. Эффективность административно-правовой деятельности органов внутренних дел в сфере охраны общественного порядка и ее оценка: Пособие. - М.: ВНИИ МВД СССР, 1990. - 64 с.
176. Сазонов М.Я. Доставление административного правонарушите¬ля в орган внутренних дел как самостоятельная мера административного принуждения // Производство по делам об административных правонару¬шениях в органах внутренних дел: Сб. науч. тр. – К.: КВШ МВД СССР, 1983. – С. 84-85.
177. Салманова О.Ю. Правове регулювання та практика застосування органами Державтоінспекції огляду водіїв на стан сп’яніння // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2001. – Вип. 14. – С. 32-36.
178. Самощенко И.С. К вопросу об основаниях и целях административной ответственности // Ученые записки ВНИИСЗ. № 5. - М., 1965. - С. 110-112.
179. Самсонов В.Н. Административное законодательство: понятие, содержание, реформа. – Харьков: Основа, 1991. – 120 с.
180. Севрюгин В.Е. Понятие правонарушения (проступка) по административному законодательству: Учеб. пособие. - М.: Академия МВД СССР, 1988. - 55 с.
181. Сергун П.П. Охрана прав и свобод личности в производстве по делам об административных правонарушениях: Автореф. дисс. ... канд. юрид. наук. – Саратов, 1987. – 19 с.
182. Серегин А.В. Основания и порядок применения мер административного воздействия. – М.: РИО Академия МВД СССР, 1974. – 39 с.
183. Серегина В.В. Государственное принуждение по сов