ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ОХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ОХОРОНИ ПРИ МВС УКРАЇНИ

Краткое описание

ЗМІСТ
ВСТУП.
РОЗДІЛ I. МЕТОДОЛОГІЧНІ ТА ЗАГАЛЬНОПРАВОВІ ЗАСАДИ ЗДІЙСНЕННЯ ОХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.................................................13
1.1. Охоронна діяльність як об'єкт адміністративно-правового дослідження...13
1.2. Становлення і розвиток охоронної діяльності............ ..... ..... ... ..... ........... 22
1.3. Правове регулювання діяльності Державної служби охорони при МВС України.. .................................................................. ............................................... 37
РОЗДІЛ II. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ОХОРОНИ........................... ....................................70
2.1. Організаційна структура Державної служби охорони при МВС України.....70
2.2. Правовий статус Державної служби охорони при МВС України..............83
2.3. Форми та методи діяльності підрозділів Державної служби охорони при МВС України............................................................................................................94
2.4. Забезпечення законності в діяльності підрозділів Державної служби охорони при МВС України...................................................................................119
РОЗДІЛ III. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ОХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ОХОРОНИ..............................................................140
3.1. Шляхи удосконалення організаційно-правового забезпечення діяльності Державної служби охорони при МВС України.................................................140
3.2. Напрямки формування та поліпшення громадської думки стосовно діяльності підрозділів Державної служби охорони при МВС України..........148
3.3. Проблеми розвитку взаємодії підрозділів Державної служби охорони при МВС України з органами державної влади і місцевого самоврядування та населенням..............................................................................................................165
3.4. Зарубіжний досвід здійснення охоронної діяльності та можливості його використання в Україні.........................................................................................182
ВИСНОВКИ..........................................................................................................193
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ........................................................200

ВСТУП
Актуальність теми. Україна сьогодні стоїть на порозі надзвичайно важливих для її майбутньої долі суспільно-політичних змін у підходах до формування, розвитку та реалізації системи органів державної влади й управління. У зв’язку з цим виникає нагальна потреба теоретичного осмислення багатьох проблем реформи політичного устрою держави.
Положення Конституції України про те, що метою діяльності держави є забезпечення особистих прав і свобод, цілком логічно розвивається в Концепції адміністративної реформи в Україні, в якій декларується надання державних та громадських послуг шляхом реалізації таких прав і свобод. Це надзвичайно важливе визнання того, що відносини громадянина з державою не обмежуються виконанням обов’язків і можливим покаранням за їх невиконання.
У зв’язку з цим важливого значення набувають питання, пов’язані з регулюванням надання різноманітних послуг. Нині держава здійснює їх регулювання шляхом прийняття відповідних законодавчих та інших нормативно-правових актів.
Ряд послуг повноцінно існували і раніше, але мали обмежене застосування, окремі - не надавалися взагалі, а тому стали новим явищем в житті українського суспільства. Перехід незалежної України до ринкової економіки з багатоманітністю форм власності і господарювання обумовив становлення та розвиток суспільних відносин, а саме надання охоронних послуг Державною службою охорони при МВС України, а це в свою чергу потребує належного, всебічного правового регулювання надання цих послуг та необхідність дослідження організаційно-правових аспектів, пов’язаних з їх здійсненням.
Становлення та розвиток суспільних відносин в умовах незалежної, правової, демократичної держави супроводжується безперервним розвитком й подальшим удосконаленням управлінських процесів в різних сферах життєдіяльності громадянського суспільства. У цьому ключі особливої ваги набувають також і питання дослідження й удосконалення механізму організаційно-правового забезпечення діяльності Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ.
Держава сформувала досить ґрунтовну нормативно-правову базу, на основі якої і здійснюється діяльність Державної служби охорони при МВС України. Проте в ній неоднозначно трактуються деякі поняття, що пов’язано з невідповідністю та неузгодженістю однорідних норм підзаконних та законодавчих актів. У практичній діяльності це викликає певні, інколи досить значні незручності в діяльності Державної служби охорони та приватних підприємств з надання вище зазначених послуг.
Зокрема, нагальної розробки потребують складні завдання з’ясування суті та змісту поняття «охорона» та «охоронна діяльність» як елементів адміністративно-правових відносин, місця і ролі Державної служби охорони при МВС України в системі суб’єктів, які здійснюють свою діяльність в сфері захисту всіх форм власності та забезпечення особистої безпеки громадян. Також необхідно дослідити особливості нормативно-правового забезпечення діяльності ДСО при МВС України, визначити основні тенденції і напрямки вдосконалення якості реалізації форм і методів надання охоронних послуг.
За період становлення і розвитку незалежної України теоретичні розробки в галузі адміністративного права не торкнулися сфери цієї діяльності. В юридичній літературі мають місце погляди фахівців на окремі аспекти охоронної діяльності, що стосуються практичного боку надання охоронних послуг. Відсутнє обґрунтоване теоретичне осмислення адміністративно - правових та організаційно-управлінських відносин, що виникають в процесу надання послуг з охорони всіх форм власності та забезпечення особистої безпеки громадян.
Все це свідчить про необхідність перегляду та удосконалення існуючих організаційно-правових засад охоронної діяльності Державної служби охорони при МВС України.
Беручи до уваги специфіку сучасного стану функціонування органів внутрішніх прав та перспективи подальшого розвитку управлінсько-організаційних правотворчих процесів, ступінь дослідження аналізованої в дисертації теми, особливостей й специфіки організаційно-правового забезпечення здійснення підрозділами Державної служби охорони при МВС України діяльності з надання охорони всіх форм власності та забезпечення особистої безпеки громадян, можна визначити як недостатній, оскільки ще й досі численні питання становлення й розвитку діяльності ДСО при МВС України не стали предметом ґрунтованого дослідження вітчизняних вчених.
Водночас, враховуючи особливості сучасного етапу розбудови органів системи Міністерства внутрішніх справ та появи великої кількості приватних підприємств з надання охоронних послуг викликає проблему пов’язану з вивченням організаційно-правового забезпечення діяльності ДСО при МВС України щодо вдосконаленням та впровадження в життя нових форм і методів роботи та постійного підвищення конкурентоспроможності підрозділів ДСО при МВС України на ринку надання охоронних послуг, це не може не привертати до себе уваги українських юристів та правознавців, що активно працюють як у практичній, такі науковій галузі.
Дослідження обраної для дисертаційного дослідження теми актуальне за цілого ряду причин, з-поміж яких необхідно відзначити найважливіші. По-перше, ще й досі, обговорюючи питання визначення організаційно-правової сутності «охорони» та «охоронної діяльності» специфіки її здійснення та шляхів вдосконалення в контексті загальних відомчих проблем МВС України багато дослідників висувають діаметрально протилежні підходи щодо методологічного обґрунтування означених елементів адміністративно-правових відносин. Така ситуація об’єктивно потребує докорінної зміни з боку наукової громадськості шляхом внесення термінологічної якості та дефініційної конкретності у наукове тлумачення і нормативно-правове трактування поняття організаційно-правового забезпечення діяльності ДСО при МВС України. По-друге, слід відзначити, що наукове дослідження проблем визначення правового статусу, форм і методів діяльності підрозділів Державної служби охорони при МВС України та взаємодії з іншими державними органами та органами місцевого самоврядування та населенням є одним з центральних розділів у сучасній прикладній юридичній науці. По-третє, усі ці питання, крім своєї теоретичної актуальності, мають ще й неабияке практичне значення, оскільки фактично йдеться мова о забезпеченні прав і свобод громадян та надання їм державних (управлінських) послуг. Досліджені в роботі проблеми можуть мати значення для підготовки відповідних фахівців підрозділів міліції охорони, які безпосередньо надають охоронні послуги, а також при вивченні курсу «Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано в межах планів наукових досліджень Міністерства внутрішніх справ України (п.п. 7.5 програми розвитку системи відомчої освіти та вузівської науки на період 2001- 2005 рр., затвердженої наказом МВС України №356 від 11 травня 2001 р.) і Національного університету внутрішніх справ (п.п. 3.2 Головних напрямків наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ на 2001 – 2005 рр.). Робота відповідає Комплексній цільовій програмі боротьби зі злочинністю на 2000- 2005 роки, Концепції адміністративної реформи в Україні, Концепції розвитку органів внутрішніх справ в XXI столітті, Концепції реформування МВС України. Дисертаційне дослідження спрямоване також на виконання основних положень Комплексної програми вдосконалення роботи з кадрами та підвищення авторитету міліції на 1999 – 2005 рр., а також Програми розвитку партнерських відносин між міліцією і населенням на 2000 – 2005 рр., затвердженої рішенням колегії МВС України від 16 грудня 1999 рр.
Мета і завдання дисертаційного дослідження. Мета дослідження полягає в науковій розробці і формуванні висновків щодо вдосконалення організаційно-правових засад надання охоронних послуг підрозділами Державної служби охорони при МВС України стосовно охорони всіх форм власності та забезпечення особистої безпеки громадян, місця і ролі ДСО в системі суб’єктів, які надають вищезазначені послуги, аналізі чинного законодавства з даного питання та розробки науково обґрунтованих рекомендацій. При визначенні мети дослідження автор керувався також тим, що тема дисертаційної роботи охоплює собою той напрямок наукових досліджень, який здебільшого залишився за межами системного аналізу. Саме тому метою дисертаційного дослідження є комплексне вивчення, теоретичний аналіз, осмислення та розгляд змісту понять охорона та охоронна діяльність у якості невід’ємних складових адміністративно-правових відносин, визначення сутності і організаційно-правових засад діяльності міліції охорони, їхнього впливу на якість і ефективність здійснення своїх повноважень підрозділами Державної служби охорони при МВС України.
Відповідно до мети дослідження були поставлені наступні основні завдання:
- дослідити основний понятійний апарат проблематики організаційно-правового забезпечення діяльності підрозділів ДСО при МВС України;
- з’ясувати місце і роль Державної служби охорони в системі МВС України, визначити всіх суб’єктів, які надають охоронні послуги;
- дослідити зміст правового статусу працівника Державної служби охорони;
- проаналізувати сучасний стан нормативно-правового забезпечення діяльності підрозділів Державної служби охорони при МВС України;
- дослідження адміністративно-правових відносин в сфері надання охоронних послуг і визначення шляхів їх удосконалення;
- оцінити існуючі і розробити власні конкретні пропозиції щодо удосконалення системи вивчення та формування громадської думки, підвищення ефективності діяльності міліції охорони у цій сфері та закріплення міцних позицій на ринку надання охоронних послуг;
- визначити основні напрямки взаємодії підрозділів ДСО при МВС України з органами державної влади і органами місцевого самоврядування та населенням;
- скласти пропозиції стосовно подальшого удосконалення правового забезпечення управлінської діяльності в сфері захисту всіх форм власності та забезпечення особистої безпеки громадян.
- розробити пропозиції щодо вдосконалення законодавства про правовий статус ДСО при МВС України та науково-практичні рекомендації для підвищення ефективності діяльності ДСО щодо охорони всіх форм власності та забезпечення особистої безпеки громадян.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають в процесі надання послуг з охорони об’єктів різних форм власності та забезпечення особистої безпеки громадян, пов’язані із застосуванням норм адміністративного, а також інших галузей права України.
Предмет дослідження складають теоретично-методологічні засади, нормативна основа та процедура управлінської діяльності в сфері надання охоронних послуг Державною службою охорони при МВС України.
Питання організаційно-правового забезпечення надання охоронних послуг державною службою охорони при МВС України завжди в тій чи іншій мірі привертали увагу науковців. Науково-теоретичним підґрунтям дисертаційного дослідження стали наукові роботи вітчизняних та зарубіжних учених-юристів, зокрема, Алексєєва С.С., Авер`янова В.Б., Ануфрієва М.І, Арістової І.В., Бандурки О.М., Безсмертного О.К., Бахраха Д.Н., Битяка Ю.П., Голосниченка І.Г., Гуменюка В.А., Додіна Є.В, Калюжного Р.А., Ківалова С.В., Коваля Л.В., Комзюка А.Т., Лавриненко О.В., Матюхіної Н.П., Остапенко О.І., Петкова В.П., Рябченко О.П., Шкарупа В.К., Ярмиша О.Н. та ряду інших авторів. Однак системного аналізу проблем надання послуг в сфері охорони всіх форм власності та забезпечення особистої безпеки громадян в національній юридичній науці ще не було здійснено. Таким чином, необхідність спеціального дослідження питань організаційно-правового забезпечення діяльності Державної служби охорони при МВС України спричинена як сучасним станом загальної та відомчо-юридичної правової науки, так і програмними засадами здійснюваного в органах, службах та підрозділах внутрішніх справ реформування. Положення та висновки дисертації ґрунтуються на приписах Конституції України, чинних законодавчих та інших нормативно-правових актів, які визначають правові засади діяльності Державної служби охорони при МВС України. Дисертант звертався також до законодавства деяких зарубіжних держав, досвід яких щодо організації діяльності ДСО при МВС України може бути використано в України. Емпіричну базу дослідження становлять політико-правова публіцистика, довідкові видання, статистичні та аналітичні матеріали про стан громадської думки та результати діяльності підрозділів ДСО при МВС України щодо попередження та припинення правопорушень.
У дисертаційній роботі використаний особистий досвід здобувача на посаді начальника Департаменту Державної служби охорони при МВС України.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є діалектичний метод пізнання державно-правових явищ, що дає змогу розглядати організаційно-правові аспекти надання охоронних послуг ДСО при МВС України в їх розвитку, становленні та удосконаленні. Використання аналітичного методу дало змогу поділити предмет дослідження на складові частини та вивчити притаманні ним властивості (п.п. 1.1, 1.3). За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат охорони та охоронної діяльності (п.п.1.1, 1.2, 2.1). Для дослідження проблем визначення правового статусу суб’єктів надання охоронних послуг використані методи порівняння, абстрагування, аналізу і синтезу (п.п. 2.2). Структурно-логічний, порівняльно-правовий та класифікаційний методи дозволили дослідити питання подальшого удосконалення форм, методів та правового статусу підрозділів ДСО при МВС України (п.п. 3.1, 3.2, 3.3). Системно-структурний метод разом з системно-функціональним позволив визначити шляхи вдосконалення організаційно-правових заходів діяльності ДСО при МВС України. Компаративний метод та метод документального аналізу використовувалися для вироблення пропозицій щодо формування та удосконалення діяльності ДСО при МВС України.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим у вітчизняній адміністративно-правовій науці комплексним дослідженням організаційно-правових засад діяльності Державної служби охорони при МВС України. В результаті проведеного дослідження сформульовано ряд нових наукових положень та висновків, запропонованих особисто здобувачем. Основні з них такі:
- визначено поняття «охорона» та «охоронна діяльність» як вид адміністративно-правових відносин, та доведено необхідність упорядкування «охоронної» термінології у нормативних актах (близько 140 законодавчих та нормативних актів);
- дістали подальшого розвитку визначення та обґрунтування питань щодо рівня озброєності охоронного персоналу суб’єктів з надання охоронних послуг, який є чинником, що безпосередньо впливає на їх конкурентноздатність на ринку охоронних послуг;
- вперше була дана розгорнута класифікація суб’єктів, які мають право надавати послуги з охорони всіх форм власності та забезпечення особистої безпеки громадян.
- сформульовано поняття та піддано аналізу через основні способи, правовий режим правового регулювання організації діяльності Державної служби охорони при МВС України;
- з’ясована необхідність узгодження чинних нормативних актів у галузі охорони з цивільним (суб’єкт «охоронної діяльності – охоронець») та господарським законодавством (охорона як державне завдання, господарче забезпечення та галузь підприємництва);
- дістало подальшого розвитку поняття правового регулювання діяльності Державної служби охорони при МВС України, як здійснюване державою за допомогою правових норм, цілеспрямоване соціальне-юридичне упорядкування поведінки суб’єктів надання охоронних послуг стосовно охорони всіх форм власності та забезпечення особистої безпеки громадян;
- розглянуто правовий статус працівників Державної служби охорони при МВС України в широкому і вузькому вимірах;
- окреслено шляхи подальшого впровадження організаційно-правових заходів щодо встановлення та розвитку взаємодії підрозділів ДСО при МВС України з органами державної влади, місцевого самоврядування та населенням;
- доведено необхідність доповнення та прийняття Закону «Про охоронну діяльність», а у разі його прийняття – необхідність опрацювання низки нормативних актів (до 20) з обґрунтуванням їх вимог;
- подальшого розвитку дістали теоретичні та практичні положення щодо визначення форм і методів здійснення процесу управління та функціонування Державної служби охорони при МВС України;
- запропоновано низку пропозицій щодо удосконалення організаційно-правового забезпечення діяльності підрозділів ДСО при МВС України.
Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати можуть бути використані Міністерством внутрішніх прав, Департаментом Державної служби охорони при МВС України іншими суб’єктами влади при розробці проектів нормативно-правових актів України, призначених регулювати організаційно-структурну побудову і правоохоронну діяльність органів, структур та підрозділів стосовно надання охоронних послуг.
Практична значущість дослідження також полягає в тому, що викладені в дисертації висновки та пропозиції можуть використовуватись:
а) в науково-дослідній роботі – для подальшого опрацювання загальних і спеціальних питань управлінської діяльності в підрозділах Державної служби охорони при МВС України;
б) у правотворчості – при доопрацюванні законопроекту "Про охоронну діяльність", інших нормативно-правових актів;
в) у правозастосуванні – рекомендації, які обґрунтовані в дисертації, мають за мету вдосконалення практики застосування норм чинного законодавства в сфері надання охоронних послуг;
г) у навчальному процесі – положення та висновки дисертації можуть бути використані в юридичних та інших навчальних закладах при вивченні управлінських дисциплін, а також при розробці науково-практичних посібників й методичних рекомендацій, матеріали дисертації уже використовуються в Національному університеті внутрішніх справ при проведенні занять з дисциплін «Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ», «Управління в органах внутрішніх справ». Їх враховано також у навчально-методичних розробках, підготовлених за участю дисертанта;
д) у правовиховній сфері – висновки і пропозиції, які містяться в дисертації, можуть слугувати матеріалом у роботі щодо підвищення рівня правової культури населення і професійного рівня працівників підрозділів ДСО при МВС України.
Апробація результатів дослідження здійснювалась за допомогою видавничої, навчальної, пропагандистської роботи, шляхом участі в розробці проектів нормативних актів та внесення пропозицій щодо змін у чинному законодавстві. Основні положення і висновки дисертації знайшли відображення у наукових публікаціях автора, а також доповідях на міжнародних науково-практичних конференціях засіданнях кафедр адміністративного права та адміністративної діяльності в органах внутрішніх справ і управління в органах внутрішніх справ Національного університету внутрішніх справ МВС України.
Публікації. Основні положення та результати дисертації викладені у 4 статтях, опублікованих у фахових виданнях.
Структура дисертації. Відповідно до мети і завдань дослідження дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які охоплюють десять підрозділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 200 сторінок. Список використаних літературних джерел складається із 227 найменувань і займає 21 сторінку.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Проведене дослідження дає підстави зробити ряд теоретичних висновків стосовно надання охоронних послуг як виду адміністративно-правових відносин та сформулювати деякі практичні пропозиції і рекомендації щодо удосконалення законодавства, яке регулює різні сторони діяльності Державної служби охорони при МВС України та спрямовані на вдосконалення організаційно-правових засад діяльності ДСО при МВС України. Основні з них такі:
1. Послуги з охорони власності та забезпечення особистої безпеки громадян – це вид адміністративно-правових відносин, який за своїм суб’єктивним складом і змістом є зобов’язальними правовідносинами і здійснюється на підставі законодавчих, інших нормативно-правових актів. В ході дослідження було доведено складність об’єкта охоронної діяльності. Це полягає в його структурі тобто двох складових частинах – матеріальної (предмети) і нематеріальної (дії, діяльність).
2. В процесі здійснення історико-правового аналізу формування органів ДСО при МВС України було отримано висновок про те, що Державна служба охорони при МВС України була органом управління, однак її управлінська діяльність зводилась, в основному, до нагляду за дотриманням встановлених правил, нормативів і стандартів, що відносилися до забезпечення охорони всіх форм власності та особистої безпеки громадян. Доцільність існування цієї структури доведена історично (як дослідженням історії її становлення в УРСР, СРСР, так і у незалежній Українській державі). Дослідження історичного становлення та розвитку Державної служби охорони дозволили зробити висновок, що виникнення потреби в існуванні даних підрозділів виникла з моменту розподілу власності і необхідності її охороняти. Після проголошення незалежності діяльність ДСО регулювалась нормами законодавства, сформованими за часів СРСР. Останнім часом неодноразово відбуваються організаційні перетворення у структурі ДСО, що свідчить про необхідність пошуку оптимальних форм і методів її діяльності.
3. В основі правового статусу ДСО при Міністерстві внутрішніх справ в процесі надання послуг з охорони всіх форм власності та забезпечення особистої безпеки громадян полягає їх фактичне положення, необхідне для досягнення цілей та виконання завдань щодо надання високоякісних охоронних послуг. Право лише закріплює цей стан, вводить його в нормативно-правові межі. Правовий статус персоналу органів, служб та підрозділів Державної служби охорони при МВС України під час надання охоронних послуг – комплексна, інтеграційна категорія, яка відображає взаємовідносини держави, органів системи Міністерства внутрішніх справ (в особі ДСО при МВС України ) і осіб рядового та начальницького складу в процесі підготовки останніх до ефективного виконання завдань в сфері надання охоронних послуг, захисту й забезпечення прав, свобод та законних інтересів учасників суспільних відносин.
4. Сутність адміністративно-правового статусу ДСО уточнено на підставі аналізу особливостей правовідносин у сфері діяльності ДСО при МВС України, які є регулятивними правовідносинами пасивного типу. Вони характеризуються тим, що міра дозволеної поведінки управомоченого суб'єкта складається з двох частин: а) можливість вимагати певної поведінки від зобов'язаних осіб (тобто утримання від визначених дій); б) можливості здійснення позитивних дій самим управомоченим суб'єктом. Інтерес управомоченого суб'єкта задовольняється за допомогою його власних дій. Це означає, що він може здійснювати або не здійснювати дозволені дії, у повному обсязі або частково, тобто управомоченому суб'єкту у певних межах надана свобода в процесі правового регулювання, самостійність в реалізації правовідносин.
Правосуб'єктність є головним каналом здійснення загально регулятивних правовідносин - функцій щодо закріплення кола реально існуючих суб'єктів права. Враховуючи, що поняття правового статусу містить у собі Правосуб'єктність у єдності із іншими правами та обов'язками, можна зробити висновок про складові адміністративно-правового статусу ДСО як державного органу: компетенція та правозастосування. Посадова особа є представником певної соціальної групи, відокремленої за юридико-значущим началом (родом діяльності), наділена відповідно до законів та інших нормативних актів спеціальними, додатковими правами і обов'язками. Як особи, що мають активну Правосуб'єктність, вони входять до складу підрозділів певної організації (ДСО). Свої посадові повноваження така особа отримує від організації. У той же час, посадова особа може виступати і як індивідуальний суб'єкт, як особа, що має пасивну Правосуб'єктність (на неї персонально можуть бути накладені санкції на підставах, встановлених чинним законодавством). Таким чином, аналіз адміністративно-правового статусу ДСО при МВС України має містити такі елементи: компетенцію, правозастосування, юридичну відповідальність.
Правовий статус ДСО при МВС України при здійсненні своїх повноважень необхідно розглядати у широкому та вузькому розумінні. У широкому смислі слова до правового статусу осіб рядового та начальницького складу міліції охорони необхідно включити: правові норми, що встановлюють даний статус; спеціальну правосуб’єктність; основні права і обов’язки; законні інтереси; юридичну відповідальність; правові принципи регулювання цього різновиду суспільних відносин; правовідносини в цій сфері.
5. Правове регулювання організації діяльності ДСО при МВС України визначене як специфічний вид соціального регулювання, що полягає у нормотворчій діяльності уповноважених органів щодо організації ДСО при МВС України як структурної складової системи органів виконавчої влади, а також забезпечення взаємодії ДСО (їх посадових осіб) із громадськістю з метою забезпечення особистої безпеки громадян та охорони всіх форм власності. Правове регулювання організації діяльності ДСО при МВС України проаналізовано через основні способи правового регулювання, правовий режим. Аналіз особливостей правового регулювання організації діяльності ДСО надав можливість отримати висновок про необхідність набуття Державною службою охорони статусу органу управління.
Правове регулювання діяльності ДСО при МВС України – це специфічний вплив, здійснюваний правом як особливим нормативним інституційним регулятором. Своєрідність правового регулювання полягає в наступному: воно згідно з своєю соціальною природою є таким різновидом соціального регулювання, який має цілеспрямований, організований за своєю спрямованістю результативний характер; здійснюється за допомогою цілісної системи засобів, реально відображаючих саму матерію права як нормативного інституційного утворення, регулятора. Правове регулювання віддзеркалює так звану динамічну сутність права, забезпечує державну врегульованість управлінських відносин в сфері надання охоронних послуг підрозділами Державної служби охорони при МВС України, починаючи від формування загальних правових установлень і закінчуючи їх безпосереднім втіленням в індивідуальній поведінці учасників цих відносин. Таким чином, найважливішими якостями, ознаками правового регулювання є те, що: це один з найголовніших різновидів регулювання надання охоронних послуг ДСО при МВС України; за допомогою правового регулювання відносини між суб’єктами в вищезазначеній сфері набувають правову форму, яка визначально має державно-владний характер, тобто в юридичних нормах держава визначає міру можливої і належної поведінки цих суб’єктів; правове регулювання має конкретний характер, адже завжди пов’язано з конкретними відносинами; має цілеспрямований характер – направлено на вирішення завдань, що стоять перед Державною службою охорони при МВС України під час практичного здійснення своїх повноважень; здійснюється за допомогою правових засобів, які забезпечують його ефективність; гарантує доведення норм права до їх виконання.
6. Було розглянуто організаційну побудову Державної служба охорони яка виступає єдиною централізованою системою, та підпорядковується Міністру внутрішніх справ України. Безпосереднє управління службою покладається на Департамент Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України, який складається з управлінь, відділів Державної служби охорони при головних управліннях МВС в Автономній республіці Крим, м. Києві та Київській області, управліннях МВС в областях та м. Севастополі та підпорядкованих їм підрозділів охорони: міських, районних, міжрайонних відділів, відділень, підрозділів воєнізованої охорони та охоронних підрозділів (цивільна охорона), стройових підрозділів міліції охорони, пунктів централізованого спостереження, у тому числі на окремих об'єктах, а також установ та навчальних закладів професійної підготовки працівників охорони.
7. Суб’єктів з надання охоронних послуг підставно класифікувати за ознакою права на вогнепальну зброю та спеціальні засоби. Класифікація проводилась на основі норм чинного законодавства:
 міліція. п.18 ст.10 Закону України "Про міліцію";
 відомча воєнізована охорона на залізничному транспорті ч. 2 ст. 12 Закону України "Про залізничний транспорт";
 внутрішні війська ст. 1 Закону України "Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України";
 відомча воєнізована охорона Державного комітету зв'язку та інформатизації України. Закон України "Про зв'язок", який втратив чинність у зв’язку з прийняттям Закону України "Про телекомунікації" у частині 1 статті 28 наголошував, що підприємства, об'єднання, установи, організації охороняються відомчою воєнізованою охороною.
Однак, з прийняттям Закону України " Про телекомунікації" про відомчу воєнізовану охорону взагалі не згадується. Певним чином, нині вона діє поза законом;
 Державна служба охорони при Міністерстві внутрішніх справ. Положення про Державну службу охорони при Міністерстві внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.93 № 615;
 у галузі здійснення інкасації діє Служба інкасації Національного банку України діє на підставі Положення про Департамент перевезення цінностей та організації інкасації, затвердженого Постановою Правління Національного банку України №110 від 20.03.2000 р;
 у галузі перевезення вантажів - Митна варта Держмиткому.
8. Також дисертантом була пильно проаналізована вся існуюча нормативно-правова база з надання охоронних послуг, що дало змогу зробити наступні висновки , що :
 охоронні послуги надаються виключно підрозділами МВС України;
 охоронні послуги, обов’язково підрозділами ДСО при МВС України;
 охоронні послуги надаються альтернативно підрозділами ДСО при МВС України або іншими суб’єктами господарювання.
9. При аналізі методів адміністративної діяльності підрозділів ДСО при МВС України були проаналізовані метод переконання та примусу. Заходи адміністративного примусу, які використовують працівники міліції охорони наступні: А) адміністративно-запобіжні заходи, Б) заходи адміністративного припинення. Фактом реалізації адміністративно-запобіжних заходів на особу покладається лише специфічний юридичний обов'язок, який має бути ним виконано. Заходи адміністративного припинення безпосередньо переривають наявні правопорушення або об'єктивно протиправні діяння, створюють умови для встановлення особи порушника, з'ясування обставин справи, тобто створюють можливості для подальшого застосування до порушника заходів відповідальності адміністративного чи іншого характеру
10. Була доведена необхідність прийняття законів "Про зброю", "Про охоронну діяльність". На погляд автора, обидва ці закони, мають скласти юридичну базу для повноцінної діяльності служб безпеки, та доводить необхідність розглядати й приймати ці законопроекти єдиним пакетом. У іншому випадку напівлегальна діяльність охоронних служб буде продовжуватись.
Відсутність спеціального закону про охоронну діяльність в Україні, та відповідно – усіх її складових – ( до часу можливого прийняття Закону України «Про охорону діяльність» а у разі його прийняття – необхідність опрацювання низки нормативних актів (до 20) з обґрунтуванням їх вимог). Упорядкування «охоронної» термінології у нормативних актах (близько 140 законодавчих та нормативних актів).
11. Доводиться необхідність узгодження чинних нормативних актів у галузі охорони з цивільним (суб’єкт охоронної діяльності – охоронець та господарським законодавством (охорона як державне завдання, господарче забезпечення та галузь підприємництва).
12. Вдосконалення антимонопольного регулювання у галузі охорони (визначення суб’єктів та меж антимонопольного регулювання; тотожності послуг; критеріїв визначення монопольного становища суб’єктів охоронної діяльності на ринку охоронних послуг).
13. Вдосконалення методології витрат на здійснення охоронних заходів у відповідності з вимогами податкового законодавства та нормативних актів з питань організації та здійснення охорони. Уніфікація умов відповідності суб’єктів охоронної діяльності за належне виконання договірних зобов’язань.
14. Взаємодія ДСО при України з іншими державними органами та громадськістю відбувається, в основному за такими напрямками діяльності ДСО: забезпечення охорони всіх форм власності та забезпечення особистої безпеки громадян від протиправних посягань, профілактична діяльність, організаційна діяльність.
15. Для поліпшення стосунків Державної служби охорони при МВС України з громадкістью та закріплення більш міцних позицій на ринку надання охоронних послуг пропонується:
- вжити послідовну систему заходів для створення позитивного іміджу працівників міліції охорони;
- налагодити чітку систему інформування населення про діяльність органів внутрішніх справ України, а зокрема, працівників міліції охорони;
- вдосконалити існуючу систему дослідження громадської думки та реагування на неї.

Список використаних джерел

1. Конституція України //Відомості Верховної Ради.-1996.-№30.-Ст.141.
2. Кодекс України про адміністративні правопорушення //Відомості Верховної Ради УРСР. - 1984. - Додаток до № 52. - Ст.1122 (із наступними змінами та доповненнями)
3. Про міліцію: Закон України від 20.12.1990 р. №565-ХII //Відомості Верховної Ради УРСР.-1991.-№4.-Ст.20 (із змінами і доповненнями).
4. Про прокуратуру: Закон України від 05.11.1991 р. №1789-ХII //Відомості Верховної Ради.-1991.-№53.-Ст.793 (із змінами).
5. Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України від 18.02.1992 р. №2135-ХII //Відомості Верховної Ради.-1992.-№22.-Ст.ЗОЗ (із змінами і доповненнями).
6. Про підприємництво: Закон України від 07.02.1991 р. //Відомості Верховної Ради. – 1991.- №14. – Ст.168.
7. Про інформацію: Закон України від 02.10.1992 р. //Відомості Верховної Ради. – 1992. - №48. – Ст.650
8. Про боротьбу з корупцією: Закон України від 05.10.1995 р. №357/95-ВР //Відомості Верховної Ради.-1995.-№34.-Ст.266 (із змінами).
9. Про звернення громадян: Закон України від 02.10.1996 р. №393/96-ВР // Відомості Верховної Ради.-1996.-№47.-Ст.256 (із змінами)
10. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21.05.1997 р. №280/97-ВР //Відомості Верховної Ради.-1997.-№24.-Ст.170 (із змінами і доповненнями).
11. Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю: Закон України від 30.06.1993 р. // Відомості Верховної Ради -1993.- 1993.- №35.- Ст.358.
12. Про державну службу: Закон України від 16.12.1993 р. //Відомості Верховної Ради -1993.- №52. – Ст.490
13. Про місцеві державні адміністрації: Закон України від 09.04.1999 р. №586-ХІУ// Відомості Верховної Ради.-1999.-№20-21.-Ст.190 (із змінами і доповненнями).
14. Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону: Закон України від 22.06.2000 р. №1835-111 //Відомості Верховної Ради.-2000.-№40.-Ст.338 (із змінами).
15. Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів: Закон України від 23.12.1993 р. //Відомості Верховної Ради -1994.- №11.- Ст.50.
16. Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України від 28.12.1995 р. //Відомості Верховної Ради -1996.- №4.- Ст.28.
17. Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України: Закону України від 07.03.2002 р. №3099-111 //Відомості Верховної Ради.-2002.-№32.-Ст.225.
18. Про судоустрій України: Закон України від 07.02. 2002 р. №3018-111// Урядовий кур'єр. - 2002. - 27 березня. - №58
19. Про державну реєстрацію нормативних актів міністерств та інших органів державної виконавчої влади: Указ Президента України //Голос України.—1992.—8 жовтня (із змінами та доповненнями).
20. Про музеї та музейну справу: Закон України від 29.07.1995 р. //Відомості Верховної Ради -1995.- №25.- Ст.191.
21. Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади: Указ Президента України від 15.12.1999 р. №1573/99 //Урядовий кур'єр. - 1999.-17 грудня.
22. Положення про Штаб Департаменту ДСО при МВС України: Наказ ДДСО від 07.05.2004 р.№ 148 //К.: Центр компьютерных технологий .- Компьютерное законодательство Украины, октябрь 2004.
23. Положення про Міністерство внутрішніх справ України: Указ Президента України від 17.10.2000 р. №1138/2000 //Офіційний Вісник України.-2000.-№ 42.-Ст.234 (із змінами Указу від 24.12.2001 року за №1248/2001).
24. Про утворення місцевої міліції: Указ Президента України //Урядовий кур'єр.-2001.-25 січня.
25. Про Типові штати підрозділів позавідомчої охорони при органах міліції: Наказ МОГП УРСР від 03.07.1966 р. №256 //К.: Центр компьютерных технологий .- Компьютерное законодательство Украины, октябрь 2004.
26. Про створення об’єднаних дивізіонів (моторизованих взводів) міліції в міських, районних відділах внутрішніх справ: Наказ МВС СРСР від 02.12.1976 р.№310 //К.: Центр компьютерных технологий .- Компьютерное законодательство Украины, октябрь 2004.
27. Про створення Головного управління охорони при МВС України: Наказ МВС УРСР від 30.09.1990 р. №297 //К.: Центр компьютерных технологий .- Компьютерное законодательство Украины, октябрь 2004.
28. Про ліцензування певних видів господарської діяльності: Закон України від 01.06.2000 р. //Відомості Верховної Ради. – 2000.- №36.- Ст.299
29. Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів: Закон України від 15.02.1995 р. №60/95 // Відомості Верховної Ради. – 1995.- №10.- Ст.61(із змінами та доповненнями).
30. Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту: Закон України від 22.10.1993 р. №3551-XII // Відомості Верховної Ради. – 1993.- №45.- С.426 (із змінами та доповненнями).
31. Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні: Закон України від 16.12.1993 р. №3721-XII // Відомості Верховної Ради. – 1994.- №4.-Ст12 (із змінами та доповненнями).
32. Про організацію діяльності міліції охорони Державної служби охорони при МВС України: Інструкція затверджена наказом МВС України від 25 листопада 2003 р. N 1433 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.05.2004 р. за N 627/92. //К.: Центр компьютерных технологий .- Компьютерное законодательство Украины, октябрь 2004.
33. Про організацію управлінської діяльності в підрозділах ДСО при МВС України: Інструкція затверджена наказом МВС від 13.04.2004 № 119. //К.: Центр компьютерных технологий .- Компьютерное законодательство Украины, октябрь 2004.
34. Про дію міжнародних договорів на території України: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – №10. – Ст.137
35. Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України: Закон України від 26.03.1992 р. №2235 – XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - №29.- Ст.397
36. Про господарську діяльність у Збройних силах України: Закон України
37. Перелік видів господарської діяльності, здійснення якої дозволяється військовим частинам Збройних Сил України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2000 N 1171. //К.: Центр компьютерных технологий .- Компьютерное законодательство Украины, октябрь 2004
38. Про залізничний транспорт: Закон України від 04.07.1996 р. №273 // Відомості Верховної Ради України. – 1996.- №40.- Ст.183 (із змінами і доповненнями)
39. Положення про відомчу воєнізовану охорону на залізничному транспорті, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 1 1.01.1994 N 7. //К.: Центр компьютерных технологий .- Компьютерное законодательство Украины, октябрь 2004.
40. Про зв'язок: Закон України від 16.05.1995 р. № 160/95 //Відомості Верховної Ради України. – 1995.- 320. – Ст. 143 (втратив чинність)
41. Про телекомунікації: Закон України від 18.11.2003 р. №1280- IV, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 08.12.2003 р. //К.: Центр компьютерных технологий .- Компьютерное законодательство Украины, октябрь 2004.
42. Про відомчу воєнізовану охорону Державного комітету зв'язку та інформатизації України: Наказ Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 18.07.2000 N 103, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.01.2001 N 57/5248 //К.: Центр компьютерных технологий .- Компьютерное законодательство Украины, октябрь 2004.
43. Про затвердження Інструкції про здійснення експертно-пробірного контролю за якістю ювелірних та побутових виробів із дорогоцінних металів: Наказ Міністерства фінансів України від 20.10.1999 р. №244 //К.: Центр компьютерных технологий .- Компьютерное законодательство Украины, октябрь 2004.
44. Положення про Департамент перевезення цінностей та організації інкасації: Постанова Правління Національного банку України від 20.03.2000 р. №110 //К.: Центр компьютерных технологий .- Компьютерное законодательство Украины, октябрь 2004.
45. Про створення в системі Державної служби охорони при МВС України Служби інкасації, охорони грошових знаків і цінних паперів, що перевозяться, та затвердження нормативних актів з питань діяльності цієї служби: Наказ МВС України від 23.09.1997 р. №643 //К.: Центр компьютерных технологий .- Компьютерное законодательство Украины, октябрь 2004.
46. Настановою по організації служби воєнізованих і сторожових підрозділів охорони при органах внутрішніх справ: Наказ МВС України від 25.11.2003 №1433 //К.: Центр компьютерных технологий .- Компьютерное законодательство Украины, октябрь 2004.
47. Про зброю: Проект Закону України
48. Про охоронну діяльність: Проект Закону України
49. Інструкція про порядок взаємодії підрозділів Державної служби охорони при МВС України з оператором зв’язку всіх форм власності при організації централізованої охорони об’єктів: Наказ МВС України та Держкомзвязку України від 20.10.1998 р. №750/145 //К.: Центр компьютерных технологий .- Компьютерное законодательство Украины, октябрь 2004.
50. Про судову експертизу: Закон України від 25.02.1994 р. №4038 – XII //Відомості Верховної Ради України. – 1994.-№28.-С.232 (із змінами і доповненнями)
51. Інструкція про порядок організації охорони приміщень і територій відділень судово-психіатричної експертизи та режиму тримання осіб, які перебувають під вартою і направлені на судово-психіатричну експертизу: Спільний наказ Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 04.11.1996 №751/338, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.11.1996 №684/1709 //К.: Центр компьютерных технологий .- Компьютерное законодательство Украины, октябрь 2004.
52. Інструкція про порядок контролю за діяльністю суб’єктів підприємницької діяльності, які надають послуги з охорони власності, охорони громадян, а також за діяльністю служб охорони підприємств та організацій усіх форм власності: Наказ МВС України від 14.04.1998 р. №257 //К.: Центр компьютерных технологий .- Компьютерное законодательство Украины, октябрь 2004.
53. Положення про порядок охорони і супроводження товарів митними органами та підрозділами Міністерства внутрішніх справ: Постанова Кабінету Міністрів України від 29.06.1996 № 699 //К.: Центр компьютерных технологий .- Компьютерное законодательство Украины, октябрь 2004ю
54. Правила виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку: Спільний наказ Міністерства фінансів України, Служби безпеки України та Міністерства внутрішніх справ України від 25.11.1993 № 98, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 14.01.1994 № 8/217. //К.: Центр компьютерных технологий .- Компьютерное законодательство Украины, октябрь 2004.
55. Правила фізичного захисту ядерного матеріалу та ядерних установок: Наказ Державної адміністрації ядерного регулювання України від 27.09.99 № 34, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 № 748/4041.
56. Інструкція щодо правил та порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України: Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 17.08.1994 № 316, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.09.1994 р. № 211/421. //К.: Центр компьютерных технологий .- Компьютерное законодательство Украины, октябрь 2004.
57. Положення про Державну службу охорони при Міністерстві внутрішніх справ України: Постанова Кабінету Міністрів України від 10.08.1993. № 615 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 15.08.2001 р. №1053 //К.: Центр компьютерных технологий .- Компьютерное законодательство Украины, октябрь 2004.
58. Положення про Службу маркетингу та рекламної діяльності: Наказ ДДСО при МВС України від 12.09.2002 р. №260 //К.: Центр компьютерных технологий .- Компьютерное законодательство Украины, октябрь 2004.
59. Типове положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні: Постанова Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1110 //К.: Центр компьютерных технологий .- Компьютерное законодательство Украины, октябрь 2004.
60. Правила організації захисту електронних банківських документів: Постанова правління Національного банку України від 10.06.1999 р. № 280, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 30.08.1999 р. № 583/3876. //К.: Центр компьютерных технологий .- Компьютерное законодательство Украины, октябрь 2004.
61. Інструкції про міжбанківські розрахунки в Україні: Постанова правління Національного банку України від 27.12.2999 р. № 621, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 21.01.2000 р. № 53/4274 //К.: Центр компьютерных технологий .- Компьютерное законодательство Украины, октябрь 2004.
62. Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів: Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 р. № 622. //К.: Центр компьютерных технологий .- Компьютерное законодательство Украины, октябрь 2004)
63. Умови і правила підприємницької діяльності по виробництву, ремонту і реалізації спортивної, мисливської вогнепальної зброї, виготовленню і реалізації спеціальних засобів та боєприпасів до неї, а також холодної зброї, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії, індивідуального захисту, активної оборони та засобів для виконання спеціальних операцій і оперативно-розшукових заходів, створенню та утриманню стрілецьких тирів, стрільбищ, мисливських стендів і штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів: Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 18.10.1993 р. № 643, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.10.1993 р. №162. //Зброя: придбання, зберігання, використання: збірка нормативних актів. - К., 1998
64. Інструкція з організації охорони державних музеїв, історико-культурних заповідників, інших важливих об'єктів культури підрозділами Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України: Наказ Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства культури і мистецтв України від 24.10.1998 р. № 771/428, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13.11.1998 р. №725/3165. //К.: Центр компьютерных технологий .- Компьютерное законодательство Украины, октябрь 2004.
65. Інструкція про порядок придбання сировини, що містить наркотичні і психотропні речовини, прекурсорів, виробництва наркотичних і психотропних засобів, здійснення їх обліку, зберігання, перевезення, пересилання і збуту: Наказ Комітету медичної та мікробіологічної промисловості України від 02.04.1999 № 41, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03.06.1999 № 344/3637. //К.: Центр компьютерных технологий .- Компьютерное законодательство Украины, октябрь 2004)
66. Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виробництва спеціальних засобів, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії, індивідуального захисту, активної оборони: Спільний наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва та Міністерства внутрішніх справ України від 21.03.2001р.№ 53/213, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.03.2001р.№ 307/5498. //К.: Центр компьютерных технологий .- Компьютерное законодательство Украины, октябрь 2004.
67. Інструкція про порядок придбання, зберігання, обліку, перевезення, носіння і використання вогнепальної зброї, боєприпасів та спеціальних засобів державними інспекторами органів рибоохорони Головрибводу Державного комітету рибного господарства України: Наказ Державного комітету рибного господарства України від 15.06.1998 р. № 86, зареєстрований в Міністерстві юстиції 30.07.1998 р. № 489/2929. //К.: Центр компьютерных технологий .- Компьютерное законодательство Украины, октябрь 2004.
68. Положення про вимоги щодо технічного стану та організації охорони приміщень банків України: Постанова Правління Національного банку України від 17.09.2003 р. № 403. //К.: Центр компьютерных технологий .- Компьютерное законодательство Украины, октябрь 2004.
69. Умови і правила провадження діяльності з відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів: Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.1999 р. № 17, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.04.1999 р. № 265/3558. //К.: Центр компьютерных технологий .- Компьютерное законодательство Украины, октябрь 2004.
70. Положення про філії (територіальні управління) Національного банку України: Постанова правління Національного банку України від 22.12.2000 р. № 495, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.01.2001 р. №81/572 . //К.: Центр компьютерных технологий .- Компьютерное законодательство Украины, октябрь 2004.
71. Про організацію службової діяльності спеціальних підрозділів міліції охорони “Титан”: Наказ МВС України від 25.11.2003 р. №1432. //К.: Центр компьютерных технологий .- Компьютерное законодательство Украины, октябрь 2004.
72. Інструкція зі здійснення підрозділами ДСО заходів майнової та особистої безпеки громадян із використанням технічних засобів охорони: наказом МВС України від 04.07.2000 р. №429 //К.: Центр компьютерных технологий .- Компьютерное законодательство Украины, октябрь 2004.
73. Положення про порядок застосування вогнепальної зброї: Постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 р. №575. //К.: Центр компьютерных технологий .- Компьютерное законодательство Украины, октябрь 2004.
74. Інструкція про порядок застосування охорони і супроводження товарів, що переміщуються транзитом через митну територію України: Наказ МВС України та Державного митного комітету України від 25.07.1996 р. №344/510, із змінами, внесеними Наказом Державної митної служби України від 29.02.1997 р. № 43/74 //К.: Центр компьютерных технологий .- Компьютерное законодательство Украины, октябрь 2004.
75. Про впорядкування надання охоронних послуг органами і підрозділам органів внутрішніх справ, підрозділами внутрішніх військ МВС України: Вказівка МВС України від 17.03.2000 р. №67 //К.: Центр компьютерных технологий .- Компьютерное законодательство Украины, октябрь 2004.
76. Про статус народного депутата України : Закон України від 26.07.1994 р. // Відомості Верховної Ради.-1993.- №3.- Ст.17 (з наступними змінами та доповненнями)
77. Інструкція про організацію комплексного інспектування і контрольних перевірок ГУМВС, УМВС, УМВСТ: Наказ МВС України від 02.07.1993 р. № 389 //К.: Центр компьютерных технологий .- Компьютерное законодательство Украины, октябрь 2004.
78. Про проведення раптових перевірок несення служби, стану дисципліни і законності серед особового складу органів та підрозділів внутрішніх справ України: Розпорядженням МВС України від 24.10.1997р. № 231 //К.: Центр компьютерных технологий .- Компьютерное законодательство Украины, октябрь 2004.
79. Про стан відомчого контролю в МВС України та заходи щодо підвищення ефективності ревізій та перевірок: Рішення колегії МВС України від 04.09.1998 р. №5 км/5. //К.: Центр компьютерных технологий .- Компьютерное законодательство Украины, октябрь 2004.
80. Про концепцію розвитку системи Міністерства внутрішніх справ: Постанова Кабінету Міністрів України від 24.04.1996 р. № 456 // ЗП України. – 1996. - №5. – Ст.276
81. Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави: Закон України від 19.07.2003 р. № 974-М. //К.: Центр компьютерных технологий .- Компьютерное законодательство Украины, октябрь 2004.
82. Битяк Ю.П., Зуй В.В. Адміністративне право України. Конспект лекцій. - Харків, 1996.-с.16-19.
83. Ожегов С.И. Словарь русского языка. М.:,1991.- с.439.
84. История полиции России. Краткий исторический очерк и основные доку¬менты: Учеб. пособие. / В.М. Курицын, В.В. Альхменко, В.П. Корянови и др., В.М. Курицын (ред.) - М.: Щит-М, 1999. - 200 с.
85. Сизиков М. И. Полиция Российской империи в середине 18- го столетия // Государство и право. - 1993. - № 11.
86. Инструкция горно-полицейским урядникам и стражникам Иркутской губернии. Утв. МВД 6 июня 1902 г. //Собрание узаконений и распоряжений правительства. 1902. Ст. 10.
87. Государственный архив Свердловской области; ф. 34, д. 15, л. 1-3; д. 16, л. 1.
88. Полное собрание законодательства Российской империи: Собр.3, Т. 20., Отд 2.-№18547.
89. Смета МВД. - С-Пб., 1885. - С. 67.
90. Постановление Совета Министров СССР от 4 октября 1965 г. " Положе¬ние о социалистическом государственном производственном предприятии'' //СП СССР.-1965.-№І9-20.
91. Постанова Ради Міністрів УРСР № 308 від 12 квітня 1966 р. "Про Типове по¬ложення про позавідомчу охорону при ОВС УРСР" // СП УРСР. - 1966.
92. Про Типові штати підрозді¬лів позавідомчої охорони при органах міліції: Наказ МОГП УРСР від 3 червня 1966 р. № 253.
93. Собрание законодательства СССР. Раздел 27. Законодательство об охране государственной безопасности и общественного порядка. - М.: Известия, 1975.
94. Про створення об'єднаних дивізіонів (моторизованих взводів) міліції в міських, районних відділах внутрішніх справ: Наказ МВС СРСР від 2 грудня 1976 р. № 310.
95. Про посилення охорони установ Держбанку СРСР: Постанова Ради Міністрів СРСР від 13 червня 1979 р. // СП СССР. - 1979.
96. Про основні напрямки ре¬формування Державної служби охорони при МВС України: Наказ МВС України № 96 від 14.02.2000 р. та затвердження Концепції реформування Державної служби охорони при МВС України.
97.Нижник Н.Р. Государственно-управленческие отношения в демократическом обществе. – К.: НАН Украины Институт государства и права, 1995. – 206с.
98. Теория права и государства .Учебник / Под ред. В.В.Лазарева. – М.: Право и закон, 2001. – 576с.
99. Общая теория государства и права. Академический курс в 2-ух томах / Под ред. М.Н.Марченко. – т.2.:Теория права. – М.: Зерцало, 2000. – 656с.
100.Теория государства и права. Курс лекций / Под ред. Н.И. Матузова , А.В.Малько. – М.: Юрист, 2001. – 776с.
101. Енгибарян Р.В., Краснов Ю.К. Теория государства и права. – М.: Юрист, 1999. – 484с.
102. Комаров С.А. Общая теория государства и права: Учебник. – М.: Юрист, 1998. – 416с.
103. Правознавство: Підручник /Авт.кол.: Демський С.Е., Ковальський В.С., Колодій А.М. та інші; За ред. Копєйчикова В.В.- 5-е вид., перероб. та доп.- К.: Юрінком Інтер, 2002.-736 с.
104.Основи правознавства: Навчальний посібник /За ред.. Ківалова С.В, Орзіх М.П.- К.: Т-во «Знання», КОО, 2000.-358с.
105. Алексеев С.С. Право: азбука - теория - философия: Опыт комплексного исследования. - М.: "Статут", 1999.-712с.
106. Общая теория права и государства: Учебник/ Под ред. В.В. Лазарева. -М.: Юрист, 2000.-520с.
107. Государственное управление: основы теории и организации. Учебник / Под ред. В.А. Козбаненко. – М.: Статут, 2000. – 912с.
108. Кечекьян С.Ф. Правоотношения в социалистическом обществе. – М.: Юрид лит.,1958. – 372с.
109. Явич Л.С. Проблемы правового регулирования советских общественных отношений. – М.: Юрид. лит., 1961. – 298с.
110. Тихомиров Ю.А. Право и социальное управление в развитом социалистическом обществе. – М.: Юрид. лит., 1978. – 338с.
111. Знаменский Г.Л. Хозяйственный механизм и право. – Киев, 1988. – 223с.
112. Гревцов Ю.И. Правовые отношения и осуществление права. – Л.: Из-во ЛГУ, 1987. – 287с.
113. Кудрявцев В.Н. Право и поведение. – М.: Наука, 1986. – 458с.
114. Адміністративне право України [Підручник для юрид. вузів і фак./