ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ

Краткое описание

ЗМІСТ

Вступ ...................................................................................................................................... 3
Розділ 1. Теоретично-правові основи діяльності Рахункової палати
1.1. Рахункова палата: історична ретроспектива створення та розвитку її
правового статусу .................................................................................................................. 11
1.2. Принципи організації та діяльності Рахункової палати і гарантії
їх реалізації ........................................................................................................................... 29
1.3. Функції і повноваження Рахункової палати ......................................................... 52
1.4. Акти Рахункової палати, їх класифікація ............................................................. 84
Висновки до розділу 1 ......................................................................................................... 101
Розділ 2. Основні напрями удосконалення організації та діяльності Рахункової палати
2.1. Удосконалення організаційно-правового забезпечення розвитку аналітичної
та прогностичної функцій Рахункової палати як засіб підвищення ефективності
її діяльності ............................................................................................................................. 105
2.2. Правове забезпечення внутрішньо-організаційних відносин Рахункової
палати та його розвиток ...................................................................................................... 128
2.3. Система органів Рахункової палати та основні принципи її побудови ................ 143
2.4. Етичні вимоги до членів Рахункової палати та їх законодавче
врегулювання ........................................................................................................................ 164
Висновки до розділу 2 ......................................................................................................... 178
Висновки ................................................................................................................................ 183
Список використаних джерел ............................................................................................ 190

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Одним із головних чинників стабілізації економіки нашої держави на сучасному етапі соціально-економічних перетворень є законне та ефективне використання бюджетних коштів, що вимагає впровадження дієвого контролю за даним процесом. Саме цим було обумовлено прагнення держави створити Рахункову палату з наділенням її відповідними контрольними повноваженнями. Останнім часом і в політичних колах, і в науці велика увага приділяється проблемі ефективності та результативності діяльності Рахункової палати, активно досліджуються її взаємовідносини із виконавчою гілкою влади. Проте, єдиних концептуальних підходів щодо вирішення даної проблеми не вироблено. Цьому в значній мірі сприяє наявність протиріч і прогалин у діючому законодавстві України, яке регулює функціонування даного органу. Норми Закону України “Про Рахункову палату” не створюють відповідного підґрунтя для реалізації завдань і функцій, покладених на Рахункову палату. Як наслідок цього, доводиться констатувати, що по багатьом аспектам існуючий організаційно-правовий механізм здійснення контролю за використанням коштів державного бюджету не сприяє вирішенню проблем сьогодення, що негативно впливає на формування політики, розвиток законодавства, безумовно, на діяльність самої Рахункової палати.
Актуальність теми дослідження обумовлюється також недостатнім ступенем її наукової розробки в доктрині національного адміністративного права. В різні періоди під різними кутами зору до проблеми функціонування Рахункової палати зверталися вітчизняні вчені, зокрема, Ю.Г. Барабаш, І.К. Залюбовська, О.А. Кузьменко, О.В. Мельник, Л.А. Савченко, Н.В. Сидорова, І.П. Устинова, М.В. Харенко, В.С. Шестак. Однак до цього часу у вітчизняній правовій науці відсутня спеціальна теоретична розробка організаційно-правового забезпечення діяльності Рахункової палати.
В зарубіжній, особливо західноєвропейській правовій науці, протягом останніх десятиріч проблема функціонування органів, подібних за своїм функціональним призначенням Рахунковій палаті в Україні, стала однією з актуальних, що жваво обговорювалося як на концептуальному рівні, так і на рівні конкретно-правового аналізу. В країнах Європи накопичений не тільки теоретичний досвід, а й практика законодавчого регулювання діяльності зазначених органів та застосування відповідного законодавства. Але проблеми, пов’язані з особливостями організаційно-правового забезпечення їх діяльності залишаються прогальними в європейській та світовій літературі. Недостатній рівень розробленості відповідної проблеми у вітчизняній науці, певна однобічність в її дослідженнях за кордоном стали вирішальними факторами у виборі теми даного дисертаційного дослідження.
Сформульовані в дисертації методологія дослідження, теоретичні висновки та практичні рекомендації ґрунтуються на роботах вітчизняних і зарубіжних вчених, зокрема: В.Б. Авер’янова, С.С. Алексєєва, О.Ф. Андрійко, В.В. Андріюка, Г.В. Атаманчука, В.Д. Бакуменка, Д.М. Бахраха, І.Л. Бачило, Ю.П. Бітяка, А.Б. Венгерова, Н.А. Волкова, П.Б. Евграфова, К. Кернса, Ю.М. Козлова, О.Д. Крупчана, О.Е. Кутафина, Б.М. Лазарєва, О.Є. Луньова, Ю.О. Любовича, О.А. Машкова, В.П. Нагребельного, Н.Р. Нижник, Г.І. Петрова, В.Ф. Погорілка, Т. Сааті, В.К. Симоненка, Ю.Н. Старилова, М.С. Студенікіної, Ю.М. Тихомирова, Б.Н. Топорніна, Ф.Д. Фіночка, В.В. Цвєткова, М.В. Цвіка, В.М. Шаповала, Ю.С. Шемшученка та інших.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана у відділі проблем розвитку національного законодавства Інституту законодавства Верховної Ради України відповідно до планової теми “Організація моніторингу ефективності чинного законодавства та прогнозування наслідків його застосування” № РК 0104U006941.
Метою дослідження є вирішення теоретичних та науково-практичних питань, що пов’язані з вивченням, аналізом та удосконаленням організаційно-правового забезпечення діяльності Рахункової палати, яке б гарантувало законне та ефективне використання коштів державного бюджету України; здійснення комплексного системного аналізу положень як національного, так і зарубіжного законодавства, теоретичних і практичних розробок із зазначених питань.
Виходячи з цього, основна увага дисертанта зосереджується на вирішенні наступних основних завдань:
- визначити правову природу Рахункової палати;
- визначити і розкрити принципи організації та діяльності Рахункової палати і гарантії їх реалізації;
- дослідити співвідношення функцій і повноважень Рахункової палати;
- проаналізувати правову природу актів Рахункової палати;
- визначити ступінь впливу організаційно-правового забезпечення діяльності Рахункової палати на її ефективність;
- проаналізувати внутрішню структуру Рахункової палати, встановити її відповідність функціям; розробити пропозиції щодо удосконалення правового регулювання структури та функцій Рахункової палати;
- виявити тенденції розвитку системи органів Рахункової палати та визначити основні шляхи удосконалення правового регулювання її створення та функціонування;
- визначити взаємозв’язок етичної поведінки членів Рахункової палати з ефективністю її діяльності, розробити перелік етичних вимог;
- дослідити досвід зарубіжних країн з питань організації та діяльності органів, подібних за своїм функціональним призначенням до Рахункової палати, та розробити пропозиції щодо можливості його використання в організації та діяльності Рахункової палати в Україні.
Об’єктом дисертаційного дослідження є суспільні відносини, що виникають в процесі розвитку організаційної системи, реалізації функцій та повноважень Рахункової палати, спрямованих на забезпечення законного та ефективного використання коштів державного бюджету України.
Предметом дисертаційного дослідження є теоретико-правові та організаційно-правові засади діяльності Рахункової палати, законодавство України та зарубіжних країн з питань організації та діяльності органів, подібних за своїм функціональним призначенням до Рахункової палати в Україні.
Методи дослідження. Наукове дослідження ґрунтується на комплексі загальних та спеціальних методів пізнання, що дозволило проаналізувати стан та визначити перспективи удосконалення організаційно-правового забезпечення діяльності Рахункової палати. У роботі широко використовувались: індуктивний та дедуктивний методи для узагальнення і аналізу чинного законодавства та практики його застосування в діяльності Рахункової палати; порівняльно-правовий метод для аналізу національних нормативно-правових актів зарубіжних країн з питань організації та діяльності аналогічних Рахунковій палаті органів; історико-правовий метод для вивчення генезису та еволюції правового регулювання контролю за використанням бюджетних коштів; методи аналогії, аналізу та екстраполяції для визначення перспектив розвитку і удосконалення Рахункової палати; соціологічний, статистичний та інші методи для забезпечення вирішення поставлених наукових завдань дисертаційного дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що вперше в національній науці адміністративного права проведене системне, комплексне монографічне дослідження організаційно-правового забезпечення діяльності Рахункової палати. Наукові положення, що найбільшою мірою розкривають новизну дослідження, зводяться до наступного:
1. Вперше обґрунтовано визначення правової природи Рахункової палати, виходячи із наявності в неї державно-владних повноважень, як конституційного органу державної влади, який не відноситься до жодної з закріплених Конституцією України гілок влади; доведено, що Рахункова палата здійснює контрольну функцію державного управління в сфері використання коштів державного бюджету, при цьому термін державне управління розуміється у широкому аспекті.
2. Дістали подальшого розвитку принципи організації та діяльності Рахункової палати; доведено, що вказані принципи є основоположними ідеями, закріпленими в Законі України "Про Рахункову палату", визначають особливий характер змісту та розповсюджуються на всі етапи її діяльності, складають загальну систему та діють у взаємозв'язку.
3. Вперше визначено гарантії реалізації кожного з принципів організації та діяльності Рахункової палати, розкрито їх зміст. Сформульовані пропозиції щодо їх законодавчого закріплення.
4. Розроблено класифікацію функцій Рахункової палати, запропоновано на законодавчому рівні закріпити за Рахунковою палатою здійснення консультативної, інформаційної, координаційної та функції прогнозування; обґрунтовується висновок, про необхідність поділу аналітично-експертної функції на аналітичну та експертну з відповідним їх правовим закріпленням; формулюються пропозиції щодо удосконалення правового регулювання функцій та повноважень Рахункової палати в напрямку забезпечення їх відповідності.
5. Вперше визначена правова природа актів Рахункової палати; з метою вдосконалення існуючих механізмів їх реалізації пропонується класифікація актів Рахункової палати в залежності від різних критеріїв; доведено, що механізм забезпечення реалізації актів Рахункової палати законодавчо не закріплений, розроблені пропозиції щодо його правової регламентації.
Доведено необхідність розширити повноваження Колегії Рахункової палати як апеляційної інстанції по перегляду основних актів Рахункової палати; визначено коло суб'єктів, наділених правом подання клопотань.
6. Дістали подальшого розвитку положення щодо ефективності діяльності Рахункової палати: в якості критерію її оцінки запропоновано відповідність отриманого результату поставленим завданням і досягненню бажаного суспільно-корисного результату; останній вбачається в забезпеченні законного та ефективного використання коштів державного бюджету. Пропонується авторський підхід до визначення Рахункової палати як органу з аналітично-прогностичною спрямованістю, теоретично доведено ефективність запропонованого; обґрунтовано доцільність розширення повноважень Рахункової палати в сфері нормотворчості, формуванні правової бази, активізації інформування суспільства.
7. Дістали подальшого розвитку обґрунтування розширення повноважень Рахункової палати щодо здійснення контролю за коштами місцевих бюджетів.
8. Доведено необхідність наділення Рахункової палати правом законодавчої ініціативи та закріплення обов’язку щодо проведення обов’язкової експертизи нормативно-правових актів з фінансово-бюджетних питань.
9. Вперше на основі аналізу характеру взаємовідносин між структурними підрозділами Рахункової палати проаналізована її внутрішньо-організаційна структура. Запропоновано авторську концепцію функціонування структурних підрозділів Рахункової палати, сформульовані рекомендації щодо удосконалення внутрішньо-організаційних зв’язків між ними.
10. Дістали подальшого розвитку пропозиції щодо створення регіональних структур Рахункової палати; доведено, що в основу розвитку системи органів Рахункової палати має бути покладений принцип централізації.
11. Вперше обґрунтовується необхідність нормативного закріплення переліку етичних вимог до членів Рахункової палати та дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватись у разі їх порушення; доводиться необхідність наділення Колегії Рахункової палати юрисдикційними повноваженнями щодо розгляду справ про притягнення до дисциплінарної відповідальності членів Рахункової палати.
Теоретичне і практичне значення одержаних результатів. Сформульовані в роботі концептуальні положення, висновки та практичні рекомендації сприятимуть більш глибокому розумінню сучасного стану організаційно-правового забезпечення діяльності Рахункової палати, ступеня його впливу на її ефективність; визначення напрямів розв’язання пов’язаних з цим теоретичних і практичних проблем.
Теоретичні положення і висновки, обґрунтовані в дисертаційній роботі, можуть бути використані безпосередньо у навчальному процесі при викладенні курсів навчальних дисциплін (“Адміністративне право”, “Фінансове право”), написанні підручників, подальших наукових розробок із цієї проблеми. Висновки і рекомендації щодо вдосконалення чинного законодавства можуть бути використані в нормотворчій діяльності, а також у правозастосовній діяльності при розгляді справ, пов’язаних із порушенням чинного законодавства щодо використання бюджетних коштів.
Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження були оприлюднені автором на міжнародних та вітчизняних наукових, науково-практичних конференціях і семінарах, і пройшли апробацію в Рахунковій палаті, а саме:
- міжнародному просвітницькому семінарі "Європейське законодавство про свободу інформації та вдосконалення українського законодавства" (м. Київ, 28-29 вересня 2000 року);
- міжнародній науково-практичній конференції "Європа - Японія -Україна: шляхи демократизації державно-правових систем" (м. Київ, 17-20 жовтня 2000 року);
- міжнародній конференції "Аудит державних фінансів. Роль та значення фінансового контролю в удосконаленні системи управління державними фінансами: функції парламенту, внутрішнього та зовнішнього аудиту" (м. Київ, 4-5 квітня 2003 року);
- в Рахунковій палаті під час захисту роботи за темою "Етика службової поведінки членів Рахункової палати" перед Комісією під головуванням заступника Голови Рахункової палати та за участі керівництва проекту ТАСІС (м. Київ, 4 березня 2004 року);
- міжнародній науково-практичній конференції "Адміністративне право в контексті європейського вибору України" (м. Київ, 6-7 лютого 2004 року);
- міжнародній конференції "Свобода інформації, прозорість та електронне урядування: погляд громадянського суспільства" (м. Київ, 15 травня 2004 року).
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладені автором у восьми наукових публікаціях, у тому числі в одній монографії (обсягом 10,32 друкованих аркушів), у 4 статтях, 3 з яких у фахових наукових виданнях, 3 тезах доповідей, надрукованих за матеріалами конференцій.
Структура та обсяг дослідження. Дисертація складається із вступу, двох розділів, якими охоплюються вісім підрозділів, висновки до розділів, узагальненого висновку, списку використаних джерел (347 найменувань). Загальний обсяг дисертації складає 224 сторінки, з яких 189 - основний зміст.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження організаційно-правового забезпечення діяльності Рахункової палати на основі аналізу вітчизняного законодавства, законодавства інших країн, міжнародно-правових актів, практики функціонування Рахункової палати в Україні та аналогічних за функціональними характеристиками органів зарубіжних країн, дозволяє сформулювати узагальнені висновки, що зводяться до таких основних наукових положень:
1. Головним недоліком організаційно-правового забезпечення діяльності Рахункової палати є законодавча невизначеність її правового статусу. Аналіз національного законодавства та загальнотеоретичних розробок дозволив дисертанту, виходячи із наявності у Рахункової палати ознак притаманних органу державної влади, а саме: утворення Рахункової палати у встановленому законом порядку, який передбачає порядок формування і діяльності; чіткого визначення виду державної діяльності, функцій, компетенції; загальнообов’язковості її актів, визначити Рахункову палату як конституційний орган державної влади, який не відноситься до жодної з закріплених Конституцією України гілок влади і здійснює контрольну функцію державного управління в сфері використання коштів державного бюджету.
2. Принципи Рахункової палати є основоположними ідеями, закріпленими в Законі України "Про Рахункову палату", визначають особливий характер змісту та розповсюджуються на всі етапи її діяльності, складають загальну систему та діють у взаємозв'язку. Класифікація принципів Рахункової палати на принципи діяльності і принципи організації та їх законодавче закріплення дозволяє більш чітке розкриття організаційних та функціональних основ діяльності Рахункової палати. До першої групи віднесено принципи законності, об'єктивності, незалежності, гласності, прозорості, дієвості, цілеспрямованості та наукової обґрунтованості, безперервності, системності. До другої - принципи плановості, колегіальності і єдиноначальності, ієрархічності, диференціації функцій.
Розкриття змісту принципів Рахункової палати та гарантій реалізації кожного з принципів свідчить про низьку ефективність їх впливу на здійснення Рахунковою палатою покладених на неї функцій та повноважень. Причина декларативності принципів полягає в незабезпеченості їх відповідними гарантіями. Кожний принцип вимагає диференційованого підходу до визначення відповідних гарантій забезпечення його реалізації, що повинно знайти своє адекватне правове закріплення.
3. Функції Рахункової палати є основними напрямками діяльності Рахункової палати, які розкривають і конкретизують її сутність та призначення, виникають і розвиваються відповідно до мети і завдань Рахункової палати, спрямовані на вирішення цих завдань, забезпечуються відповідними повноваженнями та правовими засобами їх реалізації. Всі функції державного управління, зокрема, планування, організації, координації, аналітична, експертна, контрольно-ревізійна, за винятком функцій регулювання і прогнозування, властиві Рахунковій палаті. Також, Рахункова палата здійснює консультативну та інформаційну функції. Основною функцією є контрольно-ревізійна; експертна та аналітична функції, які є основою для здійснення контрольно-ревізійної функції, визначаються допоміжними; інформаційна, координаційна, консультативна, організаційна та функція планування, які фактично забезпечують здійснення основних та допоміжних функцій, відносяться до обслуговуючих.
Сьогодні характерним є незабезпеченість функцій Рахункової палати її повноваженнями, що вимагає свого вирішення на нормативному рівні. Головним чином йдеться про контрольно-ревізійну функцію, оскільки у Рахункової палати відсутні більшість повноважень, які є обов'язковими для реалізації зазначеної функції. Зокрема, поруч із закріпленими в Законі повноваженнями безперешкодного входу до об'єктів, що перевіряються, та складання актів про виявлені порушення, Рахункова палата позбавлена повноважень щодо видання вказівок про усунення порушень у визначений термін, права відміни або призупинення актів підконтрольних об'єктів, та безпосереднього застосуванням заходів відповідальності.
Подальший розвиток контрольно-ревізійної функції Рахункової палати визнається неефективним з наступних причин. По-перше, це призведе до функціонування в державі аналогічних за функціональними характеристиками органів – Рахункової палати і Державної контрольно-ревізійної служби. По-друге, виходячи із визначення критерію ефективності діяльності Рахункової палати як відповідність отриманого результату поставленим завданням і досягненню бажаного суспільно-корисного результату, останній вбачається в забезпеченні законного та ефективного використання коштів державного бюджету, на сьогодні здійснення контрольно-ревізійної функції само по собі не вирішує проблеми існування незаконного та неефективного використання коштів державного бюджету, що негативно впливає на економічний стан держави в цілому.
Вирішити зазначену проблему можливо шляхом покладення на Рахункову палату функції прогнозування та підвищення в її діяльності ролі аналітичної функції, які повинні стати основними. Це обумовлено тим фактом, що за своєю суттю їх реалізація надасть можливість попереджувати та своєчасно запобігати прийняттю неправомірних актів управління. Надання Рахунковою палатою Президенту України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України, Міністерству фінансів України аналітично-прогностичних матеріалів про причини порушень, що виникають при використанні бюджетних коштів, забезпечить якісно новий рівень їх інформування, поліпшить координацію дій зазначених органів щодо проведення законодавчої політики по усуненню негативних тенденцій в цій сфері. І в цьому сенсі найбільш корисним в прогностичній діяльності Рахункової палати вбачається поєднання перспективного і нормативного прогнозування стану використання бюджетних коштів.
Суттєвим підґрунтям для реалізації аналітичного та прогностичного напрямку діяльності Рахункової палати є здійснення контрольно-ревізійної та експертної функцій, оскільки виявлення прогалин та недоліків законодавчих актів в процесі контрольно-ревізійної та експертної діяльності, дозволять вже на початковому етапі вказати на можливі фінансові наслідки, що можуть виникнути при їх застосуванні на практиці.
Змін потребують і інші функції Рахункової палати. Зокрема, удосконалення організаційно-правового забезпечення консультативної функції Рахункової палати обумовлено необхідністю надання допомоги органам державної влади при прийнятті ними нормативно-правових актів або управлінських рішень з бюджетно-фінансових питань.
Організаційною гарантією удосконалення реалізації координаційної функції є створення Координаційної Ради як самостійного органу з дорадчими функціями, до складу якого повинні увійти керівники органів державної влади, діяльність яких підлягає координації. Основною правовою формою діяльності Координаційної Ради вбачається прийняття рішень, які в наступному повинні стати підставою для укладення адміністративних договорів між зазначеними органами. Зростання ролі цієї форми управлінської діяльності обумовлено тим, що адміністративний договір забезпечує координацію роботи різних управлінських структур у випадках, коли суб’єкти управління є юридично рівноправними і виникає необхідність у координації їх діяльності, що є також характерним і для Рахункової палати.
Надання переваги принципам системності та наукової обґрунтованості в аналітичній та прогностичній діяльності Рахунковій палаті сприятиме більш точному та системному аналізу всієї інформації щодо використання державних коштів, оскільки лише систематичні і регулярні порушення та зловживання є ознакою недоліків законодавства. Наділення Рахункової палати повноваженням по здійсненню контролю за місцевими бюджетами та створення централізованих регіональних структур Рахункової палати позитивно відобразиться на системності її діяльності.
Організація та діяльність Рахункової палати як органу з аналітично-прогностичною спрямованістю обумовлює необхідність розширення її повноважень, зокрема в сфері нормотворчості, формуванні правової бази, активізації інформування суспільства. Реалізація зазначеного висновку передбачає покладення на Рахункову палату обов’язку щодо проведення обов’язкової експертизи нормативно-правових актів з бюджетно-фінансових питань, здійснення контролю за коштами місцевих бюджетів, наділення Рахункової палати правом законодавчої ініціативи.
4. Серйозною проблемою в діяльності Рахункової палати в сфері використання бюджетних коштів є відсутність спеціального механізму забезпечення реалізації основних актів Рахункової палати, якими є постанови, звіти, висновки, листи-інформації. В зазначених актах знаходить свій юридичний прояв реалізація завдань, функцій і повноважень Рахункової палати. В той же час направлення зазначених актів Рахункової палати не породжує обов’язку органу державної влади, якому вони надсилаються(Президенту України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України, Міністерству фінансів України, тощо) вчинити відповідні дії.
Необхідно ліквідувати зазначену прогалину в діючому законодавстві. Закріплення обов’язку врахування актів Рахункової палати саме зазначеними органами державної влади дозволить уникнути багатьох ускладнень при прийнятті ними нормативно-правових актів, за рахунок науково-практичної зваженості актів Рахункової палати та фахової спеціалізації самого органу через високий рівень узагальнення практики правозастосування у відповідній сфері суспільних відносин. Вбачається підсилення аналітичної складової змісту основних актів Рахункової палати, які надсилаються Президенту України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України, Міністерству фінансів України.
5. Розширення повноважень Колегії Рахункової палати як апеляційної інстанції по перегляду основних актів Рахункової палати сприятиме функціонуванню Рахункової палати як демократичного органу, оскільки в діяльності будь-якого органу можливо допущення помилок в процесі прийняття рішень. Одночасно з цим, з метою уникнення завантаження Рахункової палати клопотаннями щодо виправлення основних актів пропонується встановити в Законі України “Про Рахункову палату” вичерпний перелік підстав, за наявності яких можна звертатися до Рахункової палати з клопотанням про перегляд рішення та визначити коло суб'єктів, наділених зазначеним правом.
6. Характер взаємовідносин між структурними підрозділами Рахункової палати свідчить, що внутрішньо-організаційна структура Рахункової палати відноситься до змішаного типу організаційних структур, який характеризуються як лінійним, так і лінійно-штабним типом. Зокрема, характер взаємозв'язків між управліннями і Головою, між управліннями, самостійними відділами та Секретарем відповідають лінійному типу структури. Характер взаємозв'язків між департаментами і Головою Рахункової палати, між департаментами та заступниками Голови, які координують їх діяльність, характеризуються лінійно-штабним типом.
Найбільш оптимальними напрямками удосконалення структури Рахункової палати є створення гнучкою і чутливою до змін структури, та відповідність структури функціям. Наявність об’єктивного діалектичного взаємозв’язку та взаємообумовленості структури та функцій Рахункової палати дає підстави стверджувати, що перерозподіл функцій обумовить необхідність реформування структури Рахункової палати, появу нових структурних одиниць.
З метою забезпечення аналітично-прогностичного напрямку діяльності Рахункової палати пропонується створити аналітично-прогностичний департамент Рахункової палати на базі управління внутрішніх стандартів, аналітики та розвитку та визнання його основним структурним підрозділом Рахункової палати, а також включення до його складу: управління моніторингу, яке включатиме відділи наукового моніторингу, моніторингу контрольно-ревізійної діяльності, міжнародного моніторингу; управління прогнозування; управління законопроектних робіт, до якого входитимуть відділи законопроектних робіт з питань державного бюджету, з питань місцевих бюджетів, з інших фінансових питань.
Реалізацію експертної функції забезпечить створення в структурі Рахункової палати департаментів: експертизи нормативно-правових актів та міжнародних договорів; експертизи проектів нормативно-правових актів та проектів міжнародних договорів. Реалізація консультативної функції можлива шляхом створення відділу консультацій. Організаційний напрямок діяльності Рахункової палати має бути забезпечений відділами: етики, внутрішнього контролю, по вивченню проблем діяльності Рахункової палати. Інші структурні підрозділи Рахункової палати пропонується залишити без змін.
7. Запровадження функціонування регіональних структур Рахункової палати за принципом централізації діяльності Рахункової палати забезпечить системність діяльності Рахункової палати. Перевага централізації у взаємовідносинах центрального апарату Рахункової палати з її регіональними структурами надасть можливість охопити єдиним контролем та експертизою використання бюджетних коштів всіх рівнів, зведе до мінімуму допущення помилок при аналізі, надасть більш широкого погляду на проблеми використання державних коштів та можливість прийняття виважених рішень.
Визначення основними функціями регіональних структур функції контролю за використанням коштів державного бюджету розпорядниками нижчого рівня і місцевих бюджетів та функції експертизи нормативних актів органів місцевого самоврядування обумовлено необхідністю забезпечення центрального апарату Рахункової палати повною інформацією для подальшого її узагальнення і аналізу. Проведення централізованого комплексного контролю та експертизи одночасно регіональними підрозділами та профільним департаментом центрального апарату Рахункової палати по системі відповідного головного розпорядника коштами дозволить відслідковувати рух коштів від головного розпорядника до розпорядника нижчого рівня, що дасть можливість оцінити в цілому по країні стан використання коштів за окремим напрямом роботи.
З метою уникнення можливої залежності керівників регіональних структур від місцевої влади цілком виправданим є створення централізованих регіональних структур шляхом охоплення декількох областей.
8. Зменшення впливу суб’єктивного фактора на ефективність діяльності Рахункової палати пов’язано з нормативним закріпленням переліку етичних вимог до членів Рахункової палати та встановленням дисциплінарних стягнень за їх порушення. Ще одним важелем в підвищенні ефективності діяльності Рахункової палати є розширення юрисдикційних повноважень Колегії Рахункової палати щодо розгляду справ про притягнення до дисциплінарної відповідальності членів Рахункової палати та прийняття по ним рішень.
9. Невирішеність проблеми відносно визначення правових понять в бюджетно-фінансовій сфері негативно впливає на ефективність діяльності Рахункової палати. Виходячи з цього, пропонується закріпити в Бюджетному Кодексі України визначення таких понять: “недоцільність”, “неефективність”, “несвоєчасність” та “неповнота” використання бюджетних коштів; визначити критерії їх оцінки; детально розмежувати поняття "ефективність" за критеріями "повністю" або "частково". Реалізація цих пропозицій дозволить на практиці уникнути залежності оцінки поняття від суб'єктивного підходу осіб, які її надають.
Відмежування адміністративної і кримінальної відповідальності за скоєння правопорушень в сфері використання бюджетних коштів пропонується за ознаками їх об’єктивної сторони, зокрема, встановлення адміністративної відповідальності службових за недоцільність, неефективність, несвоєчасність, неповноту використання бюджетних коштів, і кримінальної відповідальності – за перевищення повноважень при використанні бюджетних коштів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Барабаш Ю.Г. Парламентський контроль в Україні: проблеми теорії та практики: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.02 / Національна юридична академія України ім..Ярослава Мудрого. — Х., 2004. — 17с.
2. Залюбовська І.К. Парламентський контроль за діяльністю органів виконавчої влади як засіб забезпечення законності у сфері державного управління: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Одеська національна юридична академія. — О., 2002. — 20 с.
3. Малиновський В.Я. Державне управління. Навчальний посібник. – К., 2003. – 576с.
4. Харенко М.В. Правові основи виконання Державного бюджету України: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Київський національний ун–т ім. Тараса Шевченка. — К., 2001. — 16 с.
5. Проект Закону України “Про основні засади парламентського контролю в Україні” від 12 липня 1999 р. № 3472.
6. Проект Закону України “Про основні засади парламентського контролю в Україні” від 5 березня 2003 р. № 3201.
7. Постанова Верховної Ради України “Про попереднє схвалення і направлення до Конституційного Суду України законопроекту про внесення змін до статті 98 Конституції України” // Відомості Верховної Ради. - 2000. - N 42.- Ст.361.
8. Рішення Конституційного Суду України у справі за зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності проекту Закону України “Про внесення змін до статті 98 Конституції України вимогам статей 157 і 158 Конституції України” (справа про зміни до статті 98 Конституції України) // Вісник Конституційного Суду України. – 2000. - № 6. - С. 9-11.
9. Закон України “Про внесення змін до Конституції України” від 8 грудня 2004 року №2222 – IV // Відомості Верховної Ради. – 2005. - N 2. - Ст.44.
10. Кузьменко О. А. Контроль за виконанням державного бюджету України як функція управління: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Національна академія внутрішніх справ України. — К., 2002. — 21 с.
11. Савченко Л.А. Правові проблеми фінансового контролю в Україні: Автореф. дис... д–ра юрид. наук: 12.00.07 / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. — Х., 2002. — 29 с.
12. Гергелійник В. Конституційний суд в системі органів контрольної влади: теоретичні аспекти // Право України. – 1998. – № 5. – С. 82–85.
13. Шестак В. С. Державний контроль в сучасній Україні (теоретико–правові питання): Дис... канд. юрид. наук: 12.00.01 / Національний ун–т внутрішніх справ. — Х., 2002. — 195с.
14. Цвік М.В. Конституційні проблеми розподілу влади(деякі загальнотеоретичні аспекти) // Вісник Академії правових наук України. – 1993. - № 1. - C.60-68.
15. Закон СССР “Об органах Народного контроля в СССР” от 9 декабря 1965 года №4224-VI // Ведомости Верховного Совета СССР. – 1965. - № 49(1292). – Ст.718.
16. Закон УРСР “Про органи Народного контролю в Українській РСР” від 22 грудня 1965 року // Відомості Верховної Ради УРСР – 1965. - № 53. – Ст.748.
17. Постановление ЦК КПСС и Совета Министров СССР от 19 декабря 1968 года “Об утверждении Положения об органах народного контроля в СССР” № 1020 // Собрание постановлений правительства. – 1968. - № 1. – Ст.2.
18. Закон СССР “О народном контроле в СССР” от 30 ноября 1979 года // Ведомости Верховного Совета СССР. – 1979. - № 49. - Ст.840.
19. Постанова Верховної Ради СРСР від 16 травня 1991 року “Про введення в дію Закону СРСР “Про Контрольну палату СРСР” № 2162-І // Відомості Верховної Ради СРСР. – 1991. - № 23. - Ст.650.
20. Закон СРСР “Про Контрольну палату СРСР” від 16 травня 1991 року № 2161-І // Відомості Верховної Ради СРСР. – 1991. - № 23. - Ст.649.
21. Четверта сесія Верховної Ради України, Бюлетень № 47, Засідання 47. - 1995, 22 листопада. – С.81-125.
22. Четверта сесія Верховної Ради України, Бюлетень № 48, Засідання 48. –1995, 22 листопада. – С.3-20.
23. Закон України “Про Рахункову палату Верховної Ради України” від 11 липня 1996 року №315/96 – ВР // Відомості Верховної Ради. – 1996. - N 43. - Ст.212.
24. П’ята сесія Верховної Ради України, Бюлетень № 17, Засідання 17. – 1996, 6 лютого. – С.3-28.
25. П’ята сесія Верховної Ради України, Бюлетень № 85, Засідання 85. –1996, 24 травня. – С.29- 40.
26. Меншун В.І. Рахункова палата в Україні – два роки роботи по зміцненню законності і розвитку демократії(інтерв’ю з Головою Рахункової палати, доктором економічних наук В.К.Симоненком) // Трибуна. – 1999. - № 1-2. – С.6-9.
27. Конституція України від 28 червня 1996 року //Відомості Верховної Ради. – 1996. - N 25. - Ст. 141.
28. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про Рахункову палату Верховної Ради України" (справа про Рахункову палату)// Вісник Конституційного Суд України. – 1998. - №1. - С.13-28.
29. Закон України “Про Рахункову палату” від 11 липня 1996 року №315/96 – ВР // Відомості Верховної Ради. – 1998. - N 24. - Ст.137.
30. Большой юридический словарь / Под ред. А.Я.Сухарева, В.Д. Зорькина, В.Е.Крутских. – М.: ИНФРА- М, 1997.- 790 с.
31. Юридический энциклопедический словарь / Румянцев О.Г., Додонов В.Н. – М.: ИНФРА–М, 1997. – 384 с.
32. Молдован В.В., Мелащенко В.Ф. Конституційне право: Опорні конспекти. – К.: Юмана, 1996. – 271с.
33. Евграфов П.Б. Окрема думка судді Конституційного Суду України // Вісник Конституційного Суду України. – 1999. – № 2.
34. Венгеров А.Б. Теория государства и права: Учебник для юридических вузов. - М.: Новый Юрист, 1998. - 624 с.
35. Гарчева Л.П., Ярмыш А.Н. Конституционное право Украины. Учебное пособие.- Сімферополь: Доля, 2000. – 336 с.
36. Енгибарян Р.В., Краснов Ю.К. Теория государства и права: Учебное пособие. – М.: Юристь, 1999.- 272 с.
37. Загоруй И.С. Конституционное право Украины: Словарь терминов. - Луганск: РИОЛИВД, 1999. – 208 с.
38. Козлов Ю.М. Органы советского государственного управления. – М.: Государственное издательство Юридической литературы, 1960.
39. Коваленко А.И. Краткий словарь-справочник о теории государства и права. - М.: Исток, 1994. - 96с.
40. Общая теория государства и права: В 2т./ под ред. М.Н.Марченко. - М.: "Зерцало", 1998. - Т.1: Теория государства. - 416с.
41. Теория государства и права: Курс лекций./Под ред. Н.И. Матузкова и А.В. Малько. - М.: Юристь, 1997. – 672 с.
42. Нерсесянц В.С. Общая теория права и государства: Учебник для юридических вузов и факультетов. - М.: НОРМА-ИНФРА, 1999. - 552с.
43. Скакун О.Ф. Теория государства и права: Учебник. – Х.: Консул, Ун-т внутр. Дел, 2000. – 704 с.
44. Атаманчук Г.В. Энциклопедия управленческих знаний. Государственное управление. Организационно-функциональные вопросы.. – М.: www. economica.ru., 2000. - 301 c.
45. Петров Г.И. О понятии органа государственной вла¬сти в СССР// Вестник ЛГУ. – 1956. – № 5. – С. 81 - 83.
46. Шаповал В. Феномен державного органу(органу держави) або органу державної влади: теоретико-правовий і конституційний аспекти // Право України. – 2003. - № 8. – С. 25-29.
47. Козлова Е.И., Кутафин О.Е. Конституционное право России: Учебник, – М.: Юристъ, 1998. – 519с.
48. Советское государственное право. (Учебник для юридических вузов). – М.: Юриздат, 1948. – С. 282.
49. Волков Н. А. Советское государственное управление и система его органов // Ученые записки Белорусского Государствен¬ного Университета имени В.И. Ленина. Серия юридическая. – 1957. – Вып. 34. – С. 100.
50. Указ Президента “Питання Секретаріату Президента України” від 27 січня 2005 року N 111 // Офіційний вісник України. – 2005. - № 7.– Ст.390.
51. Розпорядження Голови Верховної Ради України “Про затвердження Положення про Апарат Верховної Ради України” від 31 травня 2000 р. N 459.
52. Закон України “Про судоустрій України” від 7 лютого 2002 року N 3018-III // Відомості Верховної Ради. – 2002. - N 27-28. - ст.180.
53. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року N 8073-X // Відомості Верховної Ради Української РСР (ВВР). - 1984. - Додаток до N 51. - Ст. 1122.
54. Войнов А.Д. Судебная власть // Российская Юридическая энциклопедия. - М.: Издательский Дом ИНФРА- М, 1999. – С. 942.
55. Административное право Украины. — 2-е изд., перераб. и доп. [Учебник для студентов высш. учеб, заведений юрид. спец./ Ю.П. Битяк, В.В. Богуцкий, В.Н. Гаращук и др.]; Под ред. проф. Ю.П. Битяка. — Харьков: Право, 2003. — 576 с.
56. Юридична енциклопедія/ Под ред Шемшученко. – К.: Вид-во “Українська енциклопедія”, 1999. – Т.1.
57. Аверянов В.Б., Крупчан О.Д. Виконавча влада: конституційні засади і шляхи реформування. – Х.: Право, 1998. – 37 с.
58. Авакьян С.А. Исполнительная власть // Российская Юридическая энциклопедия. - М.: Издательский Дом ИНФРА- М, 1999. – С. 1109.
59. Авер”янов А.Б. Виконавча влада як об’єкт організаційно-правового дослідження // Виконавча влада і адміністративне право/ За заг. ред. В.Б.Аверянова. – К.: Видавничий Дім “Ін-Юре”, 2002. – С.17-24.
60. Бачило И.Л. Государственное управление // Юридическая энциклопедия/ Под ред. Б.Н. Топорнина. – М.,2001. – С.208-209.
61. Адміністративне право України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 736 с.
62. Авер’янов В.Б. Державне управління// Юридична Енциклопедія. –К.,.1999. -С.119-120.
63. Атаманчук Г.В. Теория государственного управления:– М., 1997. – С.134-135.
64. Старилов Ю. Н. Курс общего административного права. В 3 т. Т. I: История. Наука. Предмет. Нормы. Субъекты. — М.: Издательство НОРМА (Издательская группа НОРМА— ИНФРА М), 2002. — 728 с.
65. Алексеев С.С. Теория государства и права. Учебник для юридических вузов и факультетов.
66. Социалистическое правовое государство: концепция и пути реализации./ отв.ред. Топорнин Б.Н. – М.: ИГПАН, 1990.- 200с.
67. Головань М.М. Державний фінансовий контроль і його реформування / Фінанси України. – 2003. - № 9.
68. Проект закону України “Про державний фінансовий контроль” від 9 грудня 2003 р. № 1131-2.
69. Проект закону України “Про систему державного фінансового контролю в Україні” від 3 червня 2002 р. № 1131.
70. Інституційний розвиток Рахункової палати в системі вимог міжнародних та європейських стандартів: Збірник матеріалів круглого столу у Верховній Раді України. – К., 2003. - 37 с.
71. Лімська декларація керівних принципів контролю// Керівні принципи аудиту державних фінансів. Збірник базових документів INTOSAI – Міжнародної організації вищих органів контролю державних фінансів. – К.: програма розвитку ООН в Україні. - 2003. – С.20-29.
72. Алексеев С.С. Государство и право. Начальний курс. – М.: Юрид.лит., 1993.- 176с.
73. Волошин Ю.О. Принцип // Юридична енциклопедія: В 6 т. – К., 1998. – Т.5. – С.110-111.
74. Старилов Ю.Н. Курс общего административного права. – М., 2003. – 728с.
75. Опенышев С.П, Жуков В.А. Предмет, метод, виды и принципы государственного финансового контроля // Бюллетень Счетной палаты Российской Федерации. – 2000. - № 4. - С.188-194.
76. Андрийко О.Ф. Контроль в демократическом государстве: Проблемы и тенденции. – К., Наукова думка,1994. – 115с.
77. Андрійко О.Ф. Організаційно-правові проблеми державного контролю у сфері виконавчої влади: Дис... д-ра юрид. наук: 12.00.07. - К., 1999.- 378с.
78. Ленин В.И. Полное собрание сочинений: В 55 т./Изд-во полит. лит-ры. – М. 1977. – Т. 31 С.9-59,113-118; Т.33, С.1-120, Т.34, С.151-199, 287-339; Т. 36, С.165-208; Т.45, С.405-406.
79. Декларация об общих принципах деятельности Высших органов финансового контроля // Материалы II сессии Совета руководителей Высших органов финансового контроля государств –участников Содружества Независимых Государств . К.: Рахункова палата, 2001.
80. Зажицкий В.И. Проблема принципов оперативно-розыскной деятельности// Государство и право. – 2001. - № 7. - С. 70-76.
81. State Audit Act of the Kingdom of Thailand. – www: http: / / www.oag.go.th
82. Закон Республики Бєларусь “О Комитете государственного контроля Республики Бєларусь” № 369-3 от 9 февраля 2000 года.
83. Закон Республики Казахстан «О контроле за исполнением республиканского и местных бюджетов». - № 286-П от 29 января 2002 года. - http: / / www.esep.kz/ukaz1.php
84. Правительственный декрет В’єтнама «О создании Счетной палаты» № 70-ЦП от 11.07.1994 // Вьетнамский государственный вестник. - № 20. - 1994.
85. Верховные контрольные органы и управленческий контроль в правительственной администрации. – Польща: СИГМА, 1995. – 229с.
86. Закон Грузії “О Палате Контроля Грузии” от 15 апреля 1997 года № 626-Пс. – http:/www.ach.gov.ru/experience/08.shtmL
87. Положение о федеральном бюджете ФРГ от 19 августа 1969 года. - Федеральный Вестник Законов. – С.1284 / Матеріали про Федеральну рахункову палату Федеративної Республіки Німеччини: пер. з нім. – К.: Українсько-європейський центр з питань законодавства, 1999. – 56с.
88. The National Audit Act of the United Kingdom dated 1983.
89. French Code 1995 (Act of 2 and 27 December 1994, Act of 24 July 1995).
90. Act No.166 of May the 29th, 1993, Concerning the Supreme Audit Office of the Czech Republic / www.nku.cz/ laws/ act 166_93.rtf
91. The Audit Law of the People’s Republic of China. - September 1983.
92. Ustawa o Najwyzszej Izbie Kontroli. – Warzawa: Drukarnia Uniwesytetu Jagiellonskiego, 1996. – 272 c.
93. Закон Азербайджанской Республики «О Счетной палате» от 2 июля 1999 года № 7004 Г, г. Баку. – http:// www.azeriland.com
94. Конституция Швеции от 27 февраля 1978 года // Конституции государств Европы. – Изд-во НОРМА, 2001.
95. Malaysia Audit Act 1957. – www: http:/ / www.audit.gov.my
96. Кримінальний Кодекс від 5 квітня 2001 року N 2341-III // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2001. - N 25-26. - Ст. 131.
97. Регламент Рахункової палати. – К.: Рахункова палата, 2002. – 233с.
98. Звіт Рахункової палати України за 2002 рік/ Рахункова палата України. – К., 2003. - 105 с.
99. Мелкадзе О.В. Контроль: Информация, координация, эффективность. - Тбилиси: Сабчота Сакартвело, 1986. - 238 с.
100. The Bundesrechnungshof Act of July 1985(BGBI.I p. 1445 ff.)
101. The Board of Audit and Inspection Act of 1963.
102. Звіт Рахункової палати України за 2001 рік // Рахункова палата України. – К., 2002. - 98 с.
103. Порядок планування роботи у Рахунковій палаті // Регламент Рахункової палати. – К.: Рахункова палата. – 2002. – С. 74-90.
104. Ленин В.И. Сочинения. - Т.28, С.355; т.30 - С.121.
105. Конституція Кореї.
106. Положення про департаменти Рахункової палати // Регламент Рахункової палати. – К.: Рахункова палата. – 2002. – С. 144-184.
107. Аверьянов В.Б. Функции и организационная структура органа государственного управления. – К.: "Наукова думка", 1979. - 165с.
108. Бачило И.Л. Функции органов управления. – М.: Изд-во “Юридическая література”, 1976. – 153с.
109. Проблемы эффективности работы управленческих органов/Под.ред. Ю.А. Тихомирова. - М.: Наука, 1973. – 440с.
110. Советское государство в условиях развитого социалистического общества/Бачило И.Л., Витрук М.В., Загайнов Л.И. и др./ Под ред. Ю.А. Тихомирова - М.: Наука, 1978. - 327с.
111. Коваль Л. Адміністративне право України: курс лекцій. - К.: Вентурі, 1998. – 208с.
112. Козлов Ю.М. Органы советского государственного управления(Понятие и конституционная система). – М.: Политиздат, 1960. - 151с.
113. Лазарев Б.М. Компетенция органов управления. – М.: Юридическая литература, 1972. – 280с.
114. Исполнительная власть в Российской Федерации: Научно-практическое пособие/ Ноздрачев А.Ф., Тихомиров Ю.А., Цыганенко И.Г. и др./ под ред. А.Ф. Ноздрачева и Ю.А. Тихомирова - М.: Издательство БЭК, 1996. - 262с.
115. Финочко Ф. Д. Функции государственного управления// Административное право Украины. — 2-е изд./ Под ред. проф. Ю.П. Битяка. — Харьков: Право, 2003. — С.130-136.
116. Андріюк В.В. Принципи перспективного правового прогнозування // Держава і право. – 2001. – Вип. 14. – С. 55-62.
117. Андріюк В.В. Нормативне прогнозування в юридичній науці // Науковий вісник Чернівецького універститету. – 2001. – № 125. – С.17-21.
118. Барихин А.Б. Большой юридический энциклопедический словарь. - М.: Книжный мир, 2000. – 720 с.
119. Нагребельний В.П. Прогноз // Юридична енциклопедія/ Под ред Шемшученко. – К.: Вид-во “Українська енциклопедія”, 2003. – Т.5. – С.148-149.
120. Сафаров Р.А. Прогнозирование в системе принципов государственного управления // Советское государство и право. – 1970. - № 9. - С.98.
121. Прогностика. Терминология, вып. 92 / Под. ред. В.И. Сифорова. - М., Изд-во "Наука", 1978.
122. Закон України “Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України” від 23 березня 2000 року № 1602-ІІІ // Відомості Верховної Ради. – 2000. - № 25. - Ст.195.
123. Постанова Кабінету Міністрів України від 25 жовтня 2002 року № 1586 “Про прогноз економічного і соціального розвитку України на 2002-2006 роки”
124. Постанова Кабінету Міністрів України від 9 вересня 2003 року № 1427 “Про прогноз показників зведеного бюджету України за основними видами доходів, видатків та фінансування на 2005-2007 роки”
125. Саати Т., Кернс К. Аналитическое планирование: организация систем: Пер. с англ. - М.: Радио и связь, 1991.
126. Бакуменко В.Д. Формування державно-управлінських рішень: проблеми теорії, методології, практики. Монографія. – К.: Видавництво УАДУ, 2000. - 236с.
127. Любович Ю.О. Организация управления промышленным производством как научная дисципліна//Проблемы научной организации управления социалистической промышленностью. – М.: Экономика. - 1968. - С.56.
128. Вознесенский Э.А. Финансовый контроль в СССР. – М.: Юридическая литература, 1973.
129. Проект закону України “Про фінансовий контроль” від 30 серпня 2002 р. № 1131-1.
130. Лунев А.Е. Координация в государственном управлении// Советское государство и право. - 1971. - № 11.
131. Словарь административного права. – М.: Фонд «Правовая культура», 1999. – 320с.
132. Адміністративне право/ За заг. ред. С.Ківалова. – О.: Юрид. Літ-ра, 2002. -319c.
133. Савченко Л.А. Правовий статус Рахункової палати України: Монографія. - Ірпінь: Академія державної податкової служби України, 2002. – 131с.
134. Юридическая энциклопедия/ Сост. Л.В.Тихомирова, М.Ю.Тихомиров. – 4-е изд. – М.: Издание г-на Тихомирова М.Ю., 1997. - 526с.
135. Юридический Энциклопедический словарь/ под ред. О.Е.Кутафина. - М.: Научное издательство «Большая Росийская энциклопедия», 2002. – 558с.
136. Толковый словарь живого великорусского языка/ В 4т. - Сост.В.И.Даль.- 2-е изд. – М.: Государственное издательство иностранных и национальных словарей, 1956. – Т.1. – 699с.
137. Бирюков В.Б. Анализ //БСЭ. – 3-е изд. – М., 1973. – Т.1 – С.554.
138. Бюджетний кодекс України від 21 червня 2001 року N 2542-III// Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2001. - N 37-38. - Ст. 189.
139. Бюджетна Служба Конгресу // Вісник програми сприяння парламентові України. – 1999. - №2-3. – С.29-32.
140. Бюджетні повноваження парламенту. Українські реалії на тлі світового досвіду: Посібник. – К.: Заповіт, 1997. – 142с.
141. Постановление премьер-министра В’єтнама «О создании и деятельности Счетной палаты» № 61-ТТг от 24 января 1995 г.
142. Закон о бюджетных принципах ФРГ от 19 августа 1969 г. – Федеральный Вестник Законов. – С.1273/ Матеріали про Федеральну рахункову палату Федеративної Республіки Німеччини: пер. з нім. – К.: Українсько-європейський центр з питань законодавства, 1999. – 56с.
143. Словарь экономических и правовых терминов/ Авт.-сост. В.Н.Шилов, А.Н. Тур, Н.В.Стах и др. / Под ред. В.Н.Шилова, В.С.Каменкова. – Мн.: Амалфея, 2002. - 816 с.
144. Інструкція про порядок проведення перевірок, ревізій Рахунковою палатою // Регламент Рахункової палати. – К.: Рахункова палата. – 2002. – С. 208-232.
145. Деньги в государстве есть, но «еще не вечер»// Человек и Закон. – 2000. - №7(8). – С.4-9.
146. Большая Советская энциклопедия/ Изд-во «Советская энциклопедия». – М., 1973. – Т.13.
147. Принципы деятельности Федерального уполномоченного по вопросам экономической эффективности в управлении. – Постановление от 26.08.1986( «Бундесанцайгер», №163, С.12485/ Матеріали про Федеральну рахункову палату Федеративної Республіки Німеччини: пер. з нім. – К.: Українсько-європейський центр з питань законодавства, 1999. – С.52-53.

148. Старилов Ю. Н. Курс общего административно-го права. В 3 т. Т. II: Государственная служба. Управленческие действия. Правовые акты управления. Административная юстиция. - М.: Издательство НОРМА (Издательская группа НОРМА— ИНФРА М), 2002. — 600 с.
149. Шульженко Ю.Л. “Конституционный контроль в России”. – М.: Інститут государства и права РАН, 1995. – 175 с.
150. Прохоров А.М. Регламент// БСЭ - 3-е изд. - М., 1975. – Т.21. – С.563.
151. Васильев Р.Ф. Акты управления. – М., 1987. – С.139-140.
152. Финочко Ф. Д. Формы государственного управления// Административное право Украины. — 2-е изд./ Под ред. проф. Ю.П. Битяка. — Харьков: Право, 2003. — С.136-163.
153. The Federal Law on the Court of Audit, of June, 1948 BGB1 No. 144/1948. – http: / / www.rechnungshof.gv.at
154. Тимчасовий стандарт “Вимоги до Висновку Колегії Рахункової палати за результатами контрольних заходів”// Регламент Рахункової палати. - К.: Рахункова палата. – 2002. – С. 188-192.
155. Типова форма Акту про відмову від підписання акту по наслідках контрольного заходу Рахункової палати// Регламент Рахункової палати. – К.: Рахункова палата. – 2002. – С. 205.
156. Типова форма Акту про відмову у доступі до об’єкту, щодо якого здійснюється перевірка// Регламент Рахункової палати. – К.: Рахункова палата. – 2002. – С. 206.
157. Типова форма Акту про відмову у наданні матеріалів та документів, необхідних для здійснення контрольного заходу// Регламент Рахункової палати. – К.: Рахункова палата. – 2002. – С. 207.
158. Тимчасовий стандарт “Вимоги до розділу “Висновки” звітів за результатами контрольних та аналітичних заходів”// Регламент Рахункової палати. - К.: Рахункова палата. – 2002. – С. 185-187.
159. Порядок організації роботи Колегії Рахункової палати // Регламент Рахункової палати. – К.: Рахункова п