УКЛАДЕННЯ, ЗМІНА ТА РОЗІРВАННЯ ДОГОВОРУ У ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ УКРАЇНИ

Краткое описание

З М І С Т

ВСТУП…………………………………………………………………………........... 3

РОЗДІЛ 1. Поняття цивільно-правового договору та джерела правового регулювання цивільно-договірних відносин в Україні ................ 10

1.1. Поняття цивільно-правового договору в літературі та законодавстві…..... 10
1.2. Загальна характеристика нормативно-правової основи укладення, зміни і розірвання договорів у цивільному праві України……………………………........ 28

РОЗДІЛ 2. Порядок укладення цивільно-правового договору.………………. 59

2.1. Пропозиція укласти договір (оферта)……………………………………...... 59
2.2. Прийняття пропозиції укласти договір (акцепт)………………………….... 81
2.3. Особливості укладення окремих видів цивільно-правових договорів….. 105
2.3.1. Загальний порядок укладення господарських договорів………. 105
2.3.2. Особливості укладення договорів на біржах……………………. 111
2.3.3. Укладення договорів на аукціонах та конкурсах……………….. 119
2.4. Вирішення переддоговірних спорів………………………………………... 129

РОЗДІЛ 3. Зміна та розірвання цивільно-правового договору.……………. 143

3.1. Поняття та підстави зміни і розірвання договору……………………….... 143
3.2. Порядок і наслідки зміни та розірвання договору в цивільному праві України…………………………………………………………………………........ 167

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...... 183

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ ……………....... 190

ВСТУП

Актуальність теми дослідження обумовлена зростанням кількості договірних зв’язків в економічному середовищі України та міжнародній торгівлі у зв’язку із запровадженням нових принципів цивільного права, розвитком різних договірних форм та електронної комерції, що спостерігається з початку 90-х років та зумовлено здійсненням державою широкого спектру економічних перетворень. Зазначене вимагає формулювання і застосування нових підходів до цивільно-правового регулювання інституту договору взагалі та укладення, зміни і розірвання договору, зокрема. Цей процес супроводжується звуженням адміністративного впливу держави на діяльність фізичних і юридичних осіб, чим розширюється свобода цивільно-правового договору та виникає потреба у регулюванні договірних відносин на основі загальних принципів цивільного і договірного права.
Ступінь наукової розробленості питань укладення, зміни та розірвання договору в Україні є досить низькою. Протягом останніх десятиліть інститут договору із запропонованої нами точки зору практично не вивчався, а тому не було запропоновано оптимальних способів його застосування на практиці. З часу переорієнтації економічної системи України було опубліковано декілька наукових статей та праць з цієї тематики (О.В. Дзера, А.С. Довгерт, Н.С. Кузнєцова, В.М. Коссак, В.В. Луць, З.В. Ромовська, М.М. Сібільов, М.І. Брагінський, В.В. Вітрянський та інші). Але на даний час відсутнє чітке і єдине законодавче визначення поняття договору. Поза увагою українських вчених залишились окремі питання правового регулювання укладення, зміни та розірвання договору, неповно досліджені проблеми оферти та акцепту, недосконало вивчено сутність зміни і розірвання договору, відмови від договору тощо.
Окремі питання договірного права досліджувались у дисертаційних роботах присвячених змішаним договорам (Р.А.Лідовець, 2005р.), договору ренти (М.П.Апанасюк, 2004р.), цивільно-правового договору, як підстави виникнення права власності юридичної особи (І.Р.Калаур, 2004р.), договору, як підстави виникнення права власності фізичної особи (Л.М.Николайчук, 2004р.), поняттю, функцій та системі цивільно-правового договору (В.Г.Олюха, 2003р.), зміни цивільно-правового договору (Н.М.Процьків, 2003р.), договорам франчайзингу (Г.В.Цірат, 2003р.), свободи договору (А.В.Луць, 2001р.), договорам факторингу (Я.О.Чапічадзе, 2000р.), договору консигнації (В.А.Васильєва, 2000р.), господарського договору (О.А.Беляневич, 1999р.), договорам страхування (В.П. Янишен, 1997р.), підрядним договорам у будівництві (Н.С. Кузнєцова, 1993р.) та інші. Однак, зазначені дослідження в основному стосуються окремих видів договорів, що значною мірою зумовлює актуальність дисертаційного дослідження саме загальнодоговірних проблем.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до комплексної цільової програми “Правові проблеми здійснення майнових та особистих немайнових прав в умовах ринкової економіки” (номер державної реєстрації 0186.0.070867), а також теми науково-дослідницької роботи кафедри цивільного права і процесу Юридичного інституту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника “Удосконалення цивільно-правового регулювання суспільних відносин у світлі Конституції України”, затвердженої Радою Прикарпатського університету імені Василя Стефаника, протокол №9 від 27.03.2001 р.
Мета і завдання дослідження полягають у комплексному аналізі юридичної природи, доктринальних положень, чинників розвитку, особливостей правового регулювання укладення, зміни і розірвання договору в цивільному праві України і розробці і обґрунтуванні на цій основі пропозицій та рекомендацій щодо його удосконалення. Мета дисертаційного дослідження визначається його теоретико-прикладним характером і включає в себе такі основні завдання:
- встановити правове регулювання та його вплив на укладення, зміну і розірвання договору;
- уточнити сутність цивільно-правового договору і стадії його укладення;
- з'ясувати поняття, зміст, порядок та способи надіслання пропозиції укласти договір (оферти);
- визначити поняття прийняття пропозиції укласти договір (акцепту), порядку прийняття чи відхилення акцепту;
- з'ясувати поняття та механізм вирішення переддоговірного спору;
- встановити сутність, правові підстави, порядок, наслідки зміни і розірвання договору в цивільному праві України;
- сформулювати пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання досліджуваних відносин.
Об’єктом дослідження є сучасний стан порядку укладення, зміни і розірвання цивільно-правового договору.
Предметом дослідження виступають відносини щодо укладення, зміни та розірвання договору, система чинних нормативних актів, що регулюють укладення, зміну і розірвання договору, договірні зобов’язання, вчинення правочинів, національні та іноземні наукові джерела, існуюча юридична практика.
Методи дослідження. Основу дослідницької роботи складають філософські, загальнонаукові та соціально-юридичні методи. Використання діалектичного методу пізнання протягом всього процесу дисертаційного дослідження надало можливість розглянути тенденції розвитку досліджуваних інститутів у цивільних правовідносинах.
Системно-функціональний та історичний методи дозволили автору дослідити питання правового регулювання укладення, зміни і розірвання цивільно-правового договору як системи взаємопов’язаних елементів; визначити коло правовідносин та принципи правового регулювання укладення, зміни і розірвання цивільно-правового договору.
На основі формально-логічного методу дослідження запропоновано визначення декількох понять (договір, порядок укладення договору, спосіб укладення цивільно-правового договору, публічна оферта тощо).
На основі порівняльно-правового методу досліджено положення міжнародного та зарубіжного законодавства щодо укладення, зміну і розірвання договору з метою виявлення певних позитивних чи негативних характеристик в національних нормативно-правових актах.
За допомогою таких методів пізнання як аналіз і синтез досліджено порядок укладення договору, що дало змогу в структурі цього поняття виділити такі його стадії як оферта, акцепт та контрпропозиція, а також зроблено висновок, що укладення, зміна і розірвання договору є стрижневим елементом інституту договору.
З позицій логіко-юридичного методу та методу прогнозування зроблено висновки про шляхи подальшого вдосконалення і розвитку інституту договору.
Наукова новизна результатів дослідження полягає у тому, що робота є комплексною, завершеною, самостійною науковою працею щодо дослідження відносин, пов’язаних з укладенням, зміною та розірванням договору в цивільному праві України. Системно сформульовані висновки, пропозиції з теорії та практики укладення, зміни і розірвання договорів, які спираються на сучасний досвід правотворення та правозастосування. Наукова новизна конкретизується в таких основних положеннях:
- удосконалено поняття цивільно-правового договору і визначено його як юридичний акт двох і більше осіб, заснований на їх погоджених діях, виражений в єдиному волевиявленні, зафіксований у передбаченій законом формі і спрямований на досягнення правового результату, який полягає у встановленні, зміні та припиненні цивільних прав і обов'язків;
- визначено порядок укладення цивільно-правового договору як встановлену правовими нормами юридично-логічну послідовність стадій встановлення цивільних прав і обов’язків, здійснену на основі погоджених дій осіб, звернених назустріч одна одній та виражених у різноманітних способах узгодження змісту договору. У зв'язку з цим розрізняються загальний, спеціальний і судовий порядок укладення договору;
- удосконалено поняття оферти як адресованої чітко визначеній особі пропозиції про укладення договору, що містить всі істотні умови майбутнього договору, виражає згоду оферента бути пов’язаним такими умовами, породжує для оферента обов'язок укласти договір з моменту її отримання вказаною особою та вимагає повного і безумовного її акцепту. Відповідно до часового проміжку дії оферта може: а) у договорі між присутніми сторонами може бути акцептована негайно; б) діяти з врахуванням часу, необхідного для поштового чи іншого способу її доставки; в) дію оферти може бути обмежено визначеним періодом часу або поставлено в залежність від виникнення події, вказаної в оферті (це стосується і публічної оферти, що умовно не обмежена дією в часі);
- удосконалено визначення публічної оферти як зверненої до необмеженого кола осіб пропозиції про укладення договору, що містить всі істотні умови майбутнього договору, виражає згоду оферента бути пов’язаним її умовами та вимагає повного і безумовного акцепту. Критикується поділ публічної оферти на колективну і абстрактну. Вказується, що безпідставним є виділення колективної оферти як самостійного виду оферти;
- уперше визначено запрошення зробити пропозицію укласти договір як будь-яку пропозицію інформаційного характеру, спрямовану на спонукання особи чи групи осіб звернутися до адресата цього запрошення з пропозицією укласти договір (офертою);
- запропоновано узгодити норми ЦК про згоду укласти договір на інших умовах (ст. 646 ЦК) та норми п.п. 4, 5 ст. 181 ГК про укладення договору за потоколом розбіжностей, шляхом доповнення ст. 181 ГК пунктом 4-1 і викласти його у такій редакції: “Складення протоколу розбіжностей є новою пропозицією укласти договір на інших умовах”;
- обґрунтовано положення, що акцепт є стадією, яка завершує формування договору і, на відміну від оферти, характеризується виникненням договірних прав і обов'язків у обох сторін договору;
- аргументовано теоретичне положення, що договір може бути укладено за пропозицією у формі конклюдентних дій або шляхом акцепту, вираженого мовчанням та розмежовано правостворюючі властивості конклюдентних дій і мовчання;
- удосконалено поняття публічного договору і визначено його як договір, відповідно до якого у підприємця виникає обов'язок продати товари, виконати роботи чи надати послуги на користь споживачів, які є рівними у своєму праві вимагати укладення з ними такого договору, а у випадку відмови від виконання зазначеного обов'язку можуть примусити підприємця укласти з ними договір на визначених ним умовах;
- обґрунтовано, що договір приєднання необхідно розглядати як форму укладення договору, а не як вид договору;
- уперше запропоновано визначати переддоговірний спір як конфлікт зустрічних інтересів учасників переддоговірного процесу з приводу укладення договору, а не як спір, що виникає при укладенні, зміні і розірванні господарського договору;
- зроблено висновок, що після укладення договору його істотні умови не перетворюються безслідно у права і обов'язки сторін. У змісті договору протягом його дії постійно повинні бути присутні три групи істотних умов: 1) істотні умови про предмет договору; 2) істотні умови, які визнані такими за законом; 3) істотні умови, необхідні для даного виду договору. Такі істотні умови можуть бути змінені, але не виключені із змісту договору;
- обґрунтовано, що пролонгація строкового цивільно-правового договору на новий строк передбачає його продовження шляхом зміни умови про строк дії договору. Строк дії договору конкретизується в межах певного часового проміжку, встановленням дати укладення договору і дати його припинення. При пролонгації змінюються обидві дати. У передбачених законом випадках, пролонгація договору вимагає додержання нотаріальної форми договору або його державної реєстрації.
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що викладені в роботі висновки й пропозиції є вкладом у теорію цивільного права й можуть використовуватись у: науково-дослідній сфері – для подальшої розробки вчення про правовідносини щодо укладення, зміни і розірвання договору; правотворчій діяльності – для вдосконалення чинного цивільного законодавства; практичній діяльності – для розв'язання юридичних проблем і спірних питань договірної, нотаріальної, судової практики; навчальному процесі – при підготовці навчальних посібників, підручників, читанні лекцій для студентів юридичних вузів з курсу “Цивільне право України”.
Апробація результатів дослідження. Результати дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри цивільного права і процесу Юридичного інституту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Основні положення роботи оприлюднені на: міжнародній науковій конференції “Еволюція цивільного законодавства: проблеми теорії і практики” 29-30.04.2004 р. (м. Харків); регіональній міжвузівській науковій конференції молодих вчених та аспірантів “Проблеми вдосконалення правового забезпечення прав та основних свобод людини і громадянина в Україні” 16.04.2004 р. (м.Івано-Франківськ); регіональній міжвузівській науковій конференції молодих вчених та аспірантів “Нові Цивільний і Кримінальний кодекси – важливий етап кодифікації законодавства України” 2-3.11.2002 р. (м. Івано-Франківськ). Результати дисертаційного дослідження відображено в 4 публікаціях у виданнях, що визнані ВАК України фаховими.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, шляхом комплексного дослідження відносин укладення, зміни і розірвання договору у цивільному праві України. Основні результати дослідження можуть бути зведені до таких:
1. Цивільно-правовий договір - це юридичний акт двох і більше осіб, заснований на їх погоджених діях, виражений у вільному волевиявленні, зафіксований у встановленій законом формі і спрямований на досягнення єдиного правового результату, який полягає у встановленні, зміні та припиненні цивільних прав і обов'язків;
2. Порядок укладення цивільно-правового договору - це передбачена правовими нормами юридично-логічна послідовність стадій встановлення цивільних прав і обов’язків, здійснена на основі дій осіб, звернених назустріч одна одній та виражених у різноманітних способах узгодження змісту договору. У зв’язку з цим, розрізняються загальний, спеціальний і судовий порядок укладення договору;
3. Оферта - це адресована чітко визначеній особі пропозиція про укладення договору, що містить всі істотні умови майбутнього договору, виражає згоду оферента бути пов’язаним такими умовами, породжує для оферента обов'язок укласти договір з моменту її отримання вказаною особою та вимагає повного і безумовного її акцепту. Відповідно до часового проміжку дії оферта може: а) бути прийнята акцептантом негайно і діяти лише цей дуже короткий термін (договір між присутніми сторонами); б) діяти з врахуванням часу, необхідного для поштового чи іншого способу її доставки; в) дію оферти може бути обмежено визначеним періодом часу або поставлено в залежність від виникнення події, вказаної в оферті (це стосується і публічної оферти, що умовно не обмежена дією в часі);
4. Запрошенням зробити пропозицію укласти договір є будь-яка пропозиція інформаційного характеру, спрямована на спонукання особи чи групи осіб звернутися до адресата цього запрошення з пропозицією укласти договір (офертою). Пропозиція, спрямована на укладення договору, яка не відповідає положенням законодавства щодо змісту оферти, є запрошенням зробити пропозицію про укладення договору;
5. Публічною офертою є звернена до необмеженого кола осіб пропозиція про укладення договору, що містить всі істотні умови майбутнього договору, виражає згоду оферента бути пов’язаним її умовами та вимагає повного і безумовного акцепту. Публічна оферта може містити застереження її дійсності на певній території, по колу осіб (особи, які набули статусу підприємця) або до настання певного моменту в часі чи події. Якщо інше не вказано в самій публічній оферті, то її акцепт здійснюється в порядку черговості за принципом, що договір укладається із тією особою, акцепт якої, одержано оферентом раніше інших, за умови можливості його задоволення в даний час;
6. Акцептом є вираження згоди особи, якій направлено оферту, про прийняття запропонованих умов та про укладення договору між цими сторонами на таких умовах. Акцепт є стадією, що завершує формування договору і, на відміну від оферти, характеризується виникненням договірних прав і обов'язків у обох сторін договору. Акцепт як стадія укладення договору розпочинається з моменту отримання оферти і закінчується в момент укладення договору, отримання відповіді на оферту, або спливом часу, необхідного для подання відповіді на оферту. Адресність акцепту не може трактуватись настільки широко як адресність оферти, оскільки акцепт може передбачати тільки певного оферента, і тільки чітко визначені запропоновані умови;
7. Договір може бути укладено за пропозицією у формі конклюдентних дій або шляхом акцепту, вираженого мовчанням. Конклюдентні дії набувають юридичного змісту тільки для договорів, укладених в усній формі. За допомогою конклюдентних дій може бути виражено оферту і акцепт договору. Мовчання може бути тільки акцептом договору і використовується сторонами виключно у випадках передбачених законом, домовленістю сторін або практикою їх відносин. Мовчання може відноситися до власних дій особи, наприклад, коли очікується її активна поведінка замість якої вона мовчить або може відноситися до дій інших осіб, коли мовчання є відповіддю на певні дії (пропозиції). Мовчання може виражати згоду або непогодження із пропозицією. Умови здійснення мовчання та його зміст тісно пов'язані з правовими наслідками самого мовчання і повинні бути відомі сторонам наперед;
8. Необхідно узгодити норми ЦК про згоду укласти договір на інших умовах (ст. 646 ЦК) та норми п.п. 4, 5 ст. 181 ГК про укладення договору за потоколом розбіжностей, шляхом доповнення ст. 181 ГК пунктом 4-1 і викласти його у такій редакції: “Складення протоколу розбіжностей є новою пропозицією укласти договір на інших умовах”;
9. Публічним є договір, відповідно до якого у підприємця виникає обов'язок продати товари, виконати роботи чи надати послуги на користь споживачів, які є рівними у своєму праві вимагати укласти з ними такий договір, а у випадку відмови від виконання зазначеного обов'язку можуть примусити підприємця укласти з ними договір на визначених нею умовах;
10. Договір приєднання необхідно розглядати як форму укладення договору, а не як вид договору, оскільки він укладається шляхом приєднання до умов, розроблених однією із сторін для їх багаторазового використання. Цивільно-правові норми, що регулюють публічний договір і договір приєднання, здійснюють таке регулювання самостійно в різних площинах, а тому не конкурують одна з одною;
11. Переддоговірний спір є конфліктом зустрічних інтересів учасників переддоговірного процесу з приводу укладення договору;
12. Для існування договору необхідно щоб у його змісті, постійно залишались три групи істотних умов: 1) істотні умови про предмет договору; 2) істотні умови, які визнані такими за законом; 3) істотні умови, які необхідні для даного виду договору. Вказані істотні умови можуть бути змінені, але не можуть бути виключені сторонами;
13. Пролонгація строкового цивільно-правового договору на новий строк передбачає його продовження шляхом зміни умови про строк дії договору. Строк дії договору конкретизується в межах певного часового проміжку, встановленням дати укладення договору і дати його припинення. При пролонгації змінюються обидві дати. У передбачених законом випадках, пролонгація договору вимагає додержання нотаріальної форми договору або його державної реєстрації;
14. У разі істотного порушення умов договору його може бути змінено або розірвано у судовому порядку. Встановлення істотності такого порушення, визначеної терміном “позбавлення значною мірою” (п. 2 ст. 651 ЦК) суд повинен здійснити на основі дослідження мети договору.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ

Нормативні акти:

1. Конституція України. Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1996. -№30. - Ст.141.
2. Цивільний кодекс України: Офіційний текст. - К. Кондор, 2004. - Ст. 402.
3. Цивільний кодекс Української РСР. Введений в дію постановою Верховної Ради Української РСР від 18.07.1963 р. // Кодекси України. У 2-х томах. Том. 2. - Ст. 365-457.
4. Цивільний процесуальний кодекс України. Затверджений Законом Української РСР від 18.07.1963 р. Введений в дію з 01.01.1964 // Кодекси України. У 2-х томах. Том. 2. - Ст.459-590.
5. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 р. // Урядовий кур'єр вiд 14.07.2004. - № 130.
6. Господарський кодекс України: Офіційний текст. -К. Кондор, 2004. - Ст. 208.
7. Господарський процесуальний кодекс України від 06.11.1991р. // Відомості Верховної Ради України. -2002. -№3-4. - Ст. 27.
8. Житловий кодекс Української РСР // Відомості Верховної Ради УРСР. -1983. - Додаток до № 28. - Ст. 573.
9. Кодекс торговельного мореплавства України // Відомості Верховної Ради України. -1995. -№ 47. - Ст. 349.
10. Повітряний кодекс України від 04.04.1993р. // Відомості Верховної Ради України. - 1993. -№25. - Ст. 274.
11. Сімейний кодекс України від 10.01.2002 // Відомості Верховної Ради України. -2002. - №21-22. - Ст. 135.
12. Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 20.03.1991р. // Відомості Верховної Ради України. -2001. - № 5-6. - Ст. 30.
13. Закон України “Про власність” від 07.02.1991р. // Відомості Верховної Ради України. -1991. -№20. - Ст.249.
14. Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 30.06.1999р. // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 31. - Ст. 440.
15. Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 24. - Ст. 207.
16. Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» // Відомості Верховної Ради України. - 2004. - № 51. - Ст. 553.
17. Закон України “Про дію міжнародних договорів на території України” від 10.12.1991р. // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - №10. - Ст. 137.
18. Закон України “Про електронні документи та електронний документообіг” від 22.05.2003 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 36. - Ст. 275.
19. Закон України “Про електронний цифровий підпис” від 22.05.2003 р. // Офіційний вісник України. - 2003. - №25. - Ст. 111.
20. Закон України «Про заставу» від 02.10.1992р. // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 47. - Ст. 642.
21. Закон України «Про захист економічної конкуренції» від 11.01.2001 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 12. - Ст. 64.
22. Закон України «Про захист прав споживачів» 12.05.1991р. // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 30. - Ст. 379.
23. Закон України «Про зерно та ринок зерна в Україні» від 04.07.2002р. // Відомості Верховної Ради України. - 2002. - № 35. - Ст. 258.
24. Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16.04.1991р. // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 29. - Ст. 277.
25. Закон України «Про концесії» від 16.07.1999р. // Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 41. - Ст. 372.
26. Закон України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” від 01.06.200р. // Відомості Верховної Ради України. - 2000. - № 36. - Ст. 299.
27. Закон України “Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності” від 18.02.1992р. // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 21. - Ст. 296.
28. Закон України «Про особисте селянське господарство» від 15.05.2003р. // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 29. - Ст. 232.
29. Закон України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” від 23.03.1996р. // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 20. - Ст. 82.
30. Закон України "Про підприємництво" від 07.02.1991р. // Відомості Верховної Ради УРСР. - 1991 р. - № 14. - Ст. 168.
31. Закон України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” від 06.03.1992 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 24. – Ст. 350.
32. Закон України «Про приватизацію державного майна» від 04.03.1992р. // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 24. - Ст. 348.
33. Закон України «Про рекламу» від 03.07.1999р. // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 39. - Ст. 181.
34. Закон України «Про страхування» від 07.03.1996 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 18. - Ст. 78.
35. Закон України «Про судоустрій» 07.02. 2002 р. № 3018-III // Офіційний вісник України. - 2002. - № 10.
36. Закон України «Про товарну біржу» від 10.12.1991р. // Відомості Верховної Ради України. - 1992. -№10. - Ст. 139.
37. Закон України «Про цінні папери та фондову біржу» від 18.06.1991 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 38. - Ст. 508.
38. Основи цивільного законодавства Союзу РСР і союзних республік // Відомості Верховної Ради СРСР. - 1961. - 50. - Ст. 525.
39. Угода про загальні умови поставки між організаціями держав-учасників СНД // Информационный вестник Совета глав государств и Совета глав правительств СНГ. - Вып. 4. – Минск. - 1992.
40. Постанова Кабінету Міністрів України «Про запровадження аукціонів з продажу нафти, газового конденсату, скрапленого газу та вугілля» // Офіційний вісник України. - 2000. - №14.
41. Наказ Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р. № 20/5 «Про затвердження Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» // Офіційний вісник України. - 2004. - № 10. - С. 315.
42. Наказ Фонду державного майна України №1180 від 08.10.1996 “Про затвердження форми заяви на приватизацію об’єкта малої приватизації” // Державний інформаційний бюллетень про приватизацію. -1997. - №1. - С.31-34.
43. Наказ Фонду державного майна та Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1201/167 від 24.06.1999 р. “Про затвердження Положення про порядок проведення в позабіржовій фондовій торговельній системі аукціонів з продажу за грошові кошти пакетів акцій відкритих акціонерних товариств, що належать державі” // Офіційний вісник України. - 1999. -№29.
44. Наказ Фонду державного майна України № 1677 від 03.09.1999р. «Про порядок проведення конкурсу на право укладення договору оренди державного майна» // Офіційний вісник України. - 1999. - № 44.
45. Наказ Державної податкової адміністрації України «Про затвердження порядку проведення позабіржових аукціонів з продажу активів платника податків, які перебувають у податковій заставі». - № 243 від 27.05.2002 р. // www.rada.kiev.ua
46. Статут залізниць України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.1998 р. // Офіційний вісник України. -1998. -№14. - С.548.
47. Тимчасове положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 р. № 68/5 // Офіційний вісник України. - 1999. - №44.
48. Тимчасовий порядок державної реєстрації правочинів // Офіційний вісник України. - 2004. - № 21. - С. 29.
49. Указ Президента України “Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади” від 03.10.1992 р. // Офіційний вісник України. - 1998. - № 20.
50. Указ Президента України “Про продаж земельних ділянок несільскогосподарського призначення” від 19.01.1999р. // Офіційний вісник України. - 1999. - №3. - С.93.
51. Указ Президента України “Про угоди про розподіл продукції” від 25 травня 1999 р. // Офіційний вісник України. -1999. - №22. - С.189.
52. Указ Президента України «Про іпотеку» від 14 червня 1999 р. // Офіційний вісник України. -1999. -№24. - С.1098.
53. Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2000 р. у справі № 1-16/2000 щодо офіційного тлумачення окремих положень ст. 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (справа про визначення способу малої приватизації) // Офіційний вісник України. -2000. - №51.
54. Рішення Конституційного Суду України від 06.12.2001 р. у справі № 1-40/2001 щодо відповідності Конституції України (конституційності) ч. 1 ст. 5,ч. 3 ст. 6, ст. 32 Закону України "Про угоди про розподіл продукції" (справа про угоди про розподіл продукції)// Офіційний вісник України. - 2001. - № 50.
55. Рішення Конституційного суду України у справі за конституційним зверненням товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Кампус Коттон клаб" від 09.07.2002 р. // www.rada.kiev.ua
56. Рішення Конституційного Суду України від 25.11.1998 р. у справі № 1-29/98 «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються в державних закладах охорони здоров’я та вищих медичних закладах освіти» // Офіційний вісник України. - 1998. - № 50.
57. Рішення Конституційного Суду України від 26.11.1998 р. у справі № 1-17/98 щодо офіційного тлумачення ч. 2 ст. 6 Закону УРСР «Про зовнішньоекомічну діяльність» і ст. 154 ЦК УРСР (справа про порядок підписання зовнішньоекономічних договорів // Офіційний вісник України. - 1998. - №48.
58. Правила випуску та обігу фондових деревативів, затверджені рішенням Державної комісії по цінних паперах і фондовому ринку від 24.06.1997р. // Українська інвестиційна газета. - 18.05.1999 р.
59. Правила користування електричною енергією. - Миколаїв: Крус, 1996. - 48 с.
60. Правила побутового обслуговування населення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.1994 р. // Закон і бізнес. - 10.07.1999.
61. Правила ІНКОТЕРМС // Урядовий кур'єр. - 03.04. 2002 р. - №63.
62. Положение о поставках продукции производственно-технического назаначения. Положение о поставках товаров народного потребления. Основные условия регулирования договорных отношений при осуществлении экспортно-импортных операций. - М.: Юрид. лит., 1988. - 64 с.
63. Принципы международных коммерческих договоров // Закон. - 1995. - № 12. – С. 82-92.
64. Постанова Правління НБУ № 136 від 24.03.1999 р. «Про затвердження Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями» // Офіційний вісник України. - 1999. -№ 22.
65. Наказ Фонду державного майна України від 15.08.2000 р. № 1695 «Про затвердження порядку проведення аукціону за методом зниження ціни лота» // Офіційний вісник України. - 2000. - №36.
66. Ухвала судової колегії в цивільних справах Верховного суду України від 29.11.2000 // Вісник Верховного Суду України. - 2001. - № 6 (28). - С. 17.
67. Постанова Верховного Суду України від 14.01.2002 р. // www.rada.kiev.ua
68. Постанова Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 14.01.2002 р. // Постанови Верховного суду України та Вищого господарського суду України з господарських справ: Випуск 1 / За заг. ред. В.Т. Маляренка. -К.: Ін Юре, 2003. - 154-158 с.
69. Постанова Вищого господарського суду України «Деякі питання застосування електронної форми угод» від 27.03.2001 р. №04-1/11-7/60 // Вісник господарського судочинства. - 2001. - №3. - С.171-174.
70. Постанова Вищого арбітражного суду України «Про визнання договору оренди неукладеним» № 01-1/11-6/45 від 12.07.2000 р. // Юридичний вісник України. -2000. - № 45(281). - С. 9 – 15.
71. Постанова Вищого арбітражного суду України № 04-1/6-17/48 від 28.11.2000 р. // Все про бухгалтерський облік. - 2001. - № 53. (599)
72. Постанова Вищого господарського суду України “Про визнання неукладеними договорів застави” по справі № Д12/107 від 14.08.2001р. // Вісник господарського судочинства. - 2002. - № 2. - С. 80.
73. Постанова Вищого арбітражного суду України від 30.05.2000 р. по справі №04-1/23-4/8 “Про визнання угоди недійсною” // Юридичний вісник України. - 2000. - № 42 (278).
74. Постанова Вищого господарського суду України від 19.11.2002 р. № 17-6-34/02-3359 // Вісник господарського судочинства. - 2003. - № 1. - С. 120.
75. Постанова Вищого Арбітражного Суду України № 04-1/6-4/35 від 24.11.2000 // Все про бухгалтерський облік. - № 36 (582). - 20 квітня 2001.
76. Постанова Вищого господарського суду України по справі 5/26 від 27.06.2001 р. // Постанови Верховного суду України та Вищого господарського суду України з господарських справ: Вип. 1 / За заг ред. В.Т.Маляренка. - К.: Концерн: Видавничий дім «Ін Юре», 2003. - 176 с.
77. Лист Вищого арбiтражного суду України «Про результати узагальнення судової практики вирішення спорів, пов’язаних з укладанням і виконанням кредитних договорів» від 26.10.2000р. № 01-3/578 // Налоговый. Банковский. Таможенный консультант. - 2001. - №2-3. - С. 51.
78. Лист Вищого арбітражного суду України «Про результати узагальнення судової практики вирішення спорів, пов'язаних з укладанням і виконанням кредитних договорів» № 01-3/578 від 26.10.2000 р. // Налоговый. Банковский. Таможенный Консультант. - 2001. - №2-3. - С. 45.
79. Лист Вищого арбітражного суду України № 01-8/481 від 20.04.2001 р. “Про деякі питання практики вирішення спорів про визнання угод недійсними // Вісник господарського судочинства. - 2001. - №3. - С. 126.
80. Оглядовий лист Вищого арбітражного суду України № 01-8/97 від 31.01.2001 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з укладанням і виконанням кредитних договорів» // Вісник господарського судочинства. - 2001. - №2. - С. 115.
81. Роз'яснення президії ВАСУ від 12.03.1999 р. № 0-25/111 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними"// Баланс. 1999. - №41. - С. 34.
82. Роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 02.10.2000р. // Бизнес. - 2000. - № 40 (403). - С. 23.
83. Роз’яснення Вищого господарського суду України від 17.05.2001 р. // Бухгалтерія. - 2001. - № 20/2 (435). - С. 41.
84. Роз’яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/111 від 12.03.1999 р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними» // Баланс. - 1999. - №41. – С 43.
85. Инструктивные указания «Об использовании в качестве доказательств по арбитражным делам документов, подготовленых с помощью электронно-вычислительной техники» от 29.06. 1979 г. №И-1-4 // Систематизированый сборник инструктивных указаний Государственного арбитража при Совете Министров СССР. - М, 1979. - С. 24-29.
86. Директива Європейського парламенту та Ради ЄС "Про захист прав споживачів в дистанційних контрактах"// Офіційний журнал L 144. - 04/06/1997. - p. 0019 – 0027.
87. Единообразный торговый кодекс США / Официальный текст 1990 г. -М.: Международный центр финансово-экономического развития, 1996. – 427 с.
88. Справа № 2-3114 «Про виконання умов договору та примусове виселення» // Архів Івано-Франківського місцевого суду. - 2001. - 17 с.
89. Справа № 7/42 «Про спонукання до укладення договору купівлі-продажу нежилих приміщень» // Архів господарського суду Івано-Франківської області. - 2004. - 48 с.
90. Справа № 5/9 «Про зобов’язання укласти договір оренди земельної ділянки» // Архів господарського суду Івано-Франківської області. - 2004. - 100 с.
91. Справа № 5/219 «Про розірвання договору оренди» // Архів господарського суду Івано-Франківської області. - 2002. - 43 с.
92. Справа № 2-350/2000 «Про зобов'язання до виконання умов договору» // Архів Івано-Франківського місцевого суду. -2000. – 18 с.
Література:
93. Авилина И.В., Козырь О.М. Биржа: правовые основы организации и деятельносты. - М.: Экономика и право, 1991. - 96 с.
94. Агарков М.М. Обязательство в советском гражданском праве. - М.: Юриздат, 1940. – 192 с.
95. Александров Н.Г. Право и законность в период развитого стоительства коммунизма. - М.: Госюриздат, 1961. – 271 с.
96. Алексеев С.С. Механизм правового регулирования. – М.: Юрид. лит., 1966. – 186 с.
97. Алексеев С.С. Односторонние сделки в механизме гражданско-правового регулирования: Сб. учен. трудов: теоретические проблемы гражданского права. - Свердловск, 1970. - Вып. 13. - С. 46-64.
98. Амерханов Г.С. Заключение договора по советскому гражданскому праву: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03 / М., 1953. - 20 с.
99. Ананько А. Заключение договоров путем электронного обмена данными // http://www.russianlaw.net/law/doc/a123.htm.
100. Андреев С.Е., Сивачева И.А., Федотова А.И. Договор: заключение, изменение, рассторжение. - М.: Проспект, 1997. - 352 с.
101. Ансон Р. Договорное право. - М.: Междунар. книга, 1984. - 464 с.
102. Арбитражные споры // Судебная практика. Постановления. 2001. - № 2 (14). – С. 54-55.
103. Бак И.С. Биржа на Западе и в СССР. – Харьков, 1926. – 240 с.
104. Бакулин А.Ф. Споры по договорам энергоснабжения // Арбитражная практика. - 2001. - №9. - С. 66.
105. Бару М.И. Понятие и содержание возмездности и безвозмездности в советском гражданском праве // Ученые записки Харьковского юридического института. - 1959. - Вып. 13. - С. 37-50.
106. Бачило И.Л., Лопатин В.Н.,Федотов М.А. Информационное право: Учебник / Под ред. акад. РАН Б.Н. Топорнина. - СПб.: Юридический центр Пресс, 2001. - 789 с.
107. Безбах В.В., Блей Г., Кнапп В. Советское и иностранное гражданское право (проблемы взаимодействия и развития). - М.: Наука, 1989. – 336 с.
108. Беляневич В. Прецендентность судебной практики: механизм создания казуальной нормы // Юридическая практика. -№30 (344). – 27.07.2004. - С. 20.
109. Беляневич В. Прецендентность судебной практики: некоторые аспекты постановки проблемы // Юридическая практика. -№29 (343). – 20.06.2004. - С. 17.
110. Беляневич В. Прецендентность судебной практики: проблемы легализации // Юридическая практика. -№31 (345). – 03.08. 2004. - С.16.
111. Беляневич В. Про однаковість судової практики / Юридичний журнал. -2002. -№2. -С.94-96.
112. Беляневич О.А. Господарський договір та способи його укладення: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.04 / К.: 1999. – 20 с.
113. Беляневич О.А. Господарський договір та способи його укладення: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.04. - К., 1999. – 180 с.
114. Богданов Е.В. Договор в сфере предпринимательства. – Х., 1997. - С. 23.
115. Бородовський С. Щодо укладення, зміни і розірвання договору в цивільному праві України // Право України. -№12. -2004. - С.80- 83.
116. Бородовський С.О. Вирішення переддоговірних спорів // Корпоративне право в Україні: становлення і розвиток. Зб. наук. праць (За матеріалами міжрегіональної наук. -практ. конф., м. Івано-Франківськ, 26-27 вересня 2003р.) / Ред. кол.: О.Д. Крупчан (голова), В.Д.Басай, В.В, Луць та ін. -К.:НДІ приватного права і підприємництва АпрН України, 2004. - С. 147-158.
117. Бородовський С.О. Деякі питання укладення цивільно-правового договору // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України. Збірник наукових статтей. - 2003. - Випуск ХІ. - С. 86-89.
118. Бородовський С.О. Поняття договору в літературі та законодавстві // Нові Цивільний і Кримінальний кодекси – важливий етап кодифікації законодавства України: Матер. наук. - практ. конф. [Івано-Франківськ] 3-4 жовтня 2002 р. / Редкол.: Басай В.Д. (голов. ред) та ін. – Івано-Франківськ: Обласна друкарня, 2002. - С. 80-83.
119. Бородовський С.О. Правове регулювання порядку укладення договору в цивільному праві України // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України. Збірник наукових статтей. - 2002. - Випуск ІХ. - С. 88-91.
120. Брагинский М.И. Договор страхования. - М.: Статут, 2000. – 174 с.
121. Брагинский М.И. Шапкина Г.С. Хозяйственные договоры в материально-техническом снабжении и сбыте. - М: Экономика, 1976. - 192 с.
122. Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право. Книга первая: Общие положения: Изд. 3-е, стереотипное. - М.: Статут, 2001. - 848 с.
123. Братусь С.Н., Лунц Л.А. Вопросы хозяйственного договора. - М.: Юрид. лит., 1954. - 155 с.
124. Быков А.Г. Основные функции хозяйственного договора и его роль в народном хозяйстве / Хозяйственное право / Под. ред. В.Г.Грибанова, О.А. Красавчикова. - М., 1997. – 420 с.
125. Вахнин И.Г. Виды условий договора с учетом нормативно-правового урегулирования // Хозяйство и право. - 1998. - №10. - С.102-105.
126. Венская конвенция о договорах международной купли-продажи товаров. Комментарий. - М.: Юрид. лит., 1994. - 320 с.
127. Вердников В.Г. Функция хозяйственного договора. – Труды ВЮЗИ. – М., 1971. - Т. 21. – 134 с.
128. Вердников В.Г., Кабалкин А.Ю. Гражданскоправовые формы товарно-денежных отношений. - М.: Юрид. лит., 1970. – 224 с.
129. Витрянский В.В. Гражданский кодекс о договоре. Лекция прочитанная в Высшем Арбитражном Суде Российской Федерации в декабре 1994 р. // http://jurqa.h12.ru/all.docs/a/l/y8gufpjt.html.
130. Гавзе Ф.И. Социалистический гражданско-правовой договор. - М.: Госюриздат, 1972. – 168 с.
131. Гавзе Ф.И. Социалистический гражданско-правовой договор: Автореф. дис. … докт. юрид. наук: 12.00.03. - М., 1963. – 32 с.
132. Гайдук Э.Г. Прекращение договора поручения: основания и последствия // Юрист. - 2001. - № 7. - С. 14-18.
133. Геґель, Ґеорґ Вільгельм Фрідріх. Основи філософії права, або Природне право і державознавство / Пер. з нім. Р. Осадчука та М. Кушніра. - К.: Юніверс, 2000. - с. 336.
134. Герчикова И.Н. Международное коммерческое дело. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ-ДАНА, 1999. - 315 с.
135. Глібко С. Питання правового регулювання договорів, пов'язаних з відкриттям рахунків у банках // Вісник Академії правових наук України. -2004. - №1 (36). - С. 80-92.
136. Гордон М. Наследование по закону и по завещанию. – М., 1967. – 119 с.
137. Граве К.Л., Лунц Л.А.Страхование. - М.: Госюриздат, 1960. – 176 с.
138. Гражданское право. В 2 т. / Под ред. Е.В. Суханова Т.2. – М.: Изд-во БЕК, 1994. - 620 с.
139. Грущинський І. Правове регулювання відносин у підприємництві // Право України. – 1998. - №2. - С.74-76.
140. Грущинський І. Роль договору у формуванні підприємницьких відносин // Право України. - 2000. - № 2.- С. 35-37.
141. Гуйван П. Договір купівлі-продажу і право власності на майно, що реалізується // Вісник академії правових наук. - 2003. - № 1. - С. 106-112.
142. Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка. - Т.І.М., 1995. - 670 с.
143. Деренбург Г. Пандекты. Обязательственное право. Перевод П. Соколовского. М., 1900. - 490 с.
144. Дзера О. Загальні положення про правочини в новому Цивільному кодексі України // Юридична Україна. - 2003. - №7. - С. 22-26.
145. Дигесты Юстиниана / Перевод с латинского; Отв. ред. Кофанов. Т. ІІІ. –М.: Статут, 2003. – 780 с.
146. Дихтяр А.И. Недействительность сделок должника в процедурах банкротства // Юрист . -2001. - №1. – С. 26-33.
147. Довгерт А. Передмова // Українське комерційне право. - 2003.-№ 4.- С. 3-8.
148. Договір у цивільному і трудовом праві. Довідник. Ч.1. - К.: Юридична книга, 2000. – 280 с.
149. Договор в народном хозяйстве (вопросы общей теории) / М. К. Сулейменов, Б. В. Покровский, В.А. Жакенов и др.; Отв. ред. М.К. Сулейменов: Алма-Ата, 1987. – 223 с.
150. Договорное право стран-членов СЭВ и СФРЮ / Ответствен. ред. М.И. Брагинский. - М., 1986. - 610 с.
151. Дрыганов В. Основные аспекты правового регулирования электронной коммерции в Беларуси и за рубежом // http://www.russianlaw.net/law/doc/a116.htm
152. Дудорова К.Б. Нотариальная форма договора купли-продажи жилого дома (квартиры) и его государственная регистрация // Законодательство. -2003. - №2. - С. 10-13.
153. Дудорова К.Б. Цивільно-правове регулювання діяльності товарних бірж в Україні: Дис. … кандид. юрид. наук: 12.00.04. - К., 1995. - 226 с.
154. Дудорова К.Б. Цивільно-правове регулювання діяльності товарних бірж в Україні: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.04 / К., 1995. – 20 с.
155. Егоров А.В. Практика заключения договоров страхования // Законодательство. - 2001. - №8. - С. 25-29.
156. Егоров Н.Д. Гражданско-правовое регулирование общественных отношений: единство и дифференциация. Л.: Изд-во Ленинградского университета, 1988. - 176 с.
157. Журавлев Н.П. Многосторонние сделки в советском гражданском праве // Автореф. дис. … канд. юрид. наук. - М.: 1984. – 20 с.
158. Жученко А.А. Сделки с заинтересованостью: некоторые проблемы правового регулирования // Юрист. - 2001. - №8. - С. 2-3.
159. Завидов Б.Д. Общие положения и отдельные особенности обязательственных правовотношений // Юрист. - 2003. - № 1. - С. 25-28.
160. Заіка Ю. Складення заповіту під умовою // Підприємництво, господарство і право. - 2001. - № 7. - С. 39-41.
161. Заменгоф З.М. Изменение и расторжение хозяйственных договоров. - М., Юрид. лит., 1966. - 210 с.
162. Застосування судами цивільного і цивільного процесуального законодавства / За заг. ред. І.П. Шевчука. - К.: Ін Юре, 2002. - (Сер. «Б-ка судді»). - 416 с.
163. Иванов А.А. Закон о товарных биржах. Ч.2. // Правоведение. - 1992. - №6. - С. 25-40.
164. Иващенко А.А. Товарная биржа (за кулисами биржевой торговли). – М.: Межд. отн., 1991. – 140 с.
165. Йоффе О.С. Обязательственное право. – М.: Юрид. лит., 1975. - 880 с.
166. Йоффе О.С. Советское гражданское право (курс лекций). - Л.: Изд-во ЛГУ, 1958. - 560 с.
167. Йоффе О.С. Спорные вопросы учения о правоотношениях: Сб. науч. трудов. - Л.: Изд-во. ЛГУ. - 1957. – С.56-84.
168. Кабалкин А.Ю. Гражданско-правовой договор в сфере обслуживания. - М.: Наука, 1980. - 254 с.
169. Калмыков Ю.Х. О значении общих положений гражданского законодательства // Избранное. Труды. Статьи. Выступления. - М.,1998. - С. 263.
170. Камалитдинова Р.А. Доктрина невозможности исполнения обязательств // Актуальные проблемы гражданского права. - М.: Норма, 2002. - С. 111-167.
171. Каминская П.Д. Вопросы гражданского права. - М.: Изд-во МГУ, 1957. - 160 с.
172. Карпекин Ю.Б., Кизилов С.Ю. Воля и волеизъявление в сделке // Арбитражная практика. - 2002. - № 12. - С. 12-17.
173. Кечекьян С.Ф. Нормы права и правоотношения // Советское государство и право. -1955. -№2. - С.23-25.
174. Комаров А.С. Изменение обстоятельств и договорные отношения. // Сборник: Гражданский кодекс России. Проблемы. Теория. Практика. - М.: Международный центр финансово-економического развития, 1998. – 338 с.
175. Комментарий к ГК РФ, части первой / Отв. ред. О.Н. Садиков. - М.,1995. - 650 с.
176. Красавчиков О.А. Гражданско-правовой договор: понятие, содержание, функции: Сб. Гражданско-правовой договор и его функции. - Свердловск, 1980. - 142 с.
177. Крат В. Договір приєднання: реалії та переспективи // Підприємництво, господарство і право. - 2003. - №1. - С. 50.
178. Кротов И.Е. Перспективы применения электронных договоров при таможенном оформлении и контроле // Закон и право. - 2002. - №2. - С.40.
179. Кузнєцова Н. Принципи сучасного зобов’язального права // Українське комерційне право. -2003. - № 4. - С. 9-17.
180. Кулагин М.И. Избранные труды. - М.: Статут, 1997. – 330 с.
181. Кулагин М.И. Предпринимательство и право: опыт запада // Избранные труды. – М.: Статут, 1997. – 284 с.
182. Кучер А.Н. Акцепт как стадия заключения предпринимательского договора // Законодательство. - 2001. - №7. - С. 36-43.
183. Кучер А.Н. Оферта как стадия заключения предпринимательского договора // Законодательство. - 2001. - №5. – С. 43-52.
184. Луць А.В. Свобода договору в цивільному праві України: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 13.00.03 / К., 2001. – 20 с.
185. Луць В.В. Вопросы договорного права в новом гражданском и хозяйственном кодексах Украины // Проблемы унификации гражданского законодательства Беларуси, России и Украины в связи с образованием единого экономического пространства. Сборник материалов Международной научно-практической конференции. - Белгород: Белгородский государственный университет. - 2004. - С. 46-48.
186. Луць В.В. Контракти у підприємницькій діяльності: Навчальний посібник. -К.: Юрінком Інтер, 1999. - 556 с.
187. Луць В.В. Проблеми договірного регулювання майнових відносин за новим Цивільним і Господарським кодексами України // Українське комерційне право. - 2003. - №4. - С. 21-34.
188. Максимовская Ю.М. Угнатов А.А. Проблемы использования электронных документов // Арбитражная практика. - 2002. - №10. - С. 44-46.
189. Малиновська В. До питання про специфіку договорів у сфері підприємницької діяльності // Підприємництво, господарство і право. – 2000. - №7. - С. 54-55.
190. Малиновська В. Застереження про ускладнюючі виконання договору обставини: правові аспекти // Підприємництво, господарство і право. - 2001. - № 7. – С. 30-34.
191. Малиновська В. Захисне застереження як особлива умова зовнішньоекономічного контракту // Підприємництво, господарство і право. - 2001. - № 3. – С. 23-26.
192. Мамутов В.К., Чувпило О.О. Господарче право зарубіжних країн: Підручник для студ. юрид. спец. вищ. навч. закладів / Міжнародний фонд "Відродження". - К. : Ділова Україна, 1996. – 352 с.
193. Матящук Л.Є. Про що свідчить узагальнення практики вирішення спорів за участю сільськогосподарських підприємств? // Вісник господарського судочинства. -2003. -№ 1. - С. 53-55.
194. Международные коммерческие сделки: правовое регулирование и судебная практика // Арбитражная практика. - 2002. - №5. - С. 84.
195. Мейер Д.И. Русское гражданское право (в. 2 ч.). По исправленному и дополненному 8-му изд., 1902. Изд. 2-е. - М.: «Статут», 2000. - 831 с.
196. Мережко А.А. Договор в частном праве. - К., 2003. - 176 с.
197. Меркулов В.В. Гражданско-правовой договор в механизме регулирования товарно-денежных отношений: Автореф. дис. ... докт. юрид. наук: 12.00.03. – Саратов, 1994. – 25 с.
198. Михайленко Д. Машина времени для новых кодексов. Актуальные вопросы действия норм новых кодексов на договоры, заключенные до 1 января 2004 года // Юридическая практика. - 2004. - №25. - С. 7.
199. Мищенко Е.А. Особенности некоторых видов договоров возмездного оказания услуг // Юрист. - 2003. - № 9. – С. 32-39.
200. Мищенко Е.А. Правовое регулирование публичного договора и договора присоединения // Арбитажный и гражданский процес. - 2003. - №4. – С. 32-35.
201. Мищенко Е.А. Публичный договор бытового подряда // Юрист. - 2003. - №7. - С. 26-30.
202. Мищенко Е.А. Соотношение публичного договора и публичной оферты // Юрист. - 2002. - № 13 - С. 15-16.
203. Міхалев А. Договір поруки як засіб забезпечення // Підприємництво, господарство і право. - 2001. - № 8. - С. 29-30.
204. Мозолин В.П., Фарнсворт Е. А. Договорное право в США и СССР. История и общие концепции. - М.: Наука, 1988. - 308 с.
205. Москвин В.А. Подготовка и контроль финансовых договоров. Практическое пособие для финансовых руководителей и главных бухгалтеров. - М.: Инфра-М, 2001. – 220 с.
206. Мусіяка В.Л. Правовые основы предпринимательской деятельности. - Х.: Юристъ, 1997. - 140 с.
207. Научно-практический комментарий к части первой Гражданского кодекса Российской Федерации для предпринимателей. - 2-е изд. - М., 1999. - 840с.
208. Новицкий И.Б. Роль советского гражданского права в осуществлении хозрасчета и режима экономии. - М.: Госюриздат, 1955. – 206 с.
209. Новицкий И.Б. Сделки. Исковая давность. - М.: Госюриздат, 1954. - 247 с.
210. Новицкий И.Б., Лунц Л.А. Общее учение об обязательстве. - М.: Госюриздат, 1954. – 416 с.
211. Одегова Г. Електронна форма господарчого договору // Правничий часопис Донецького університету. - 2003. - №1 (9). - С. 29-34.
212. Олюха В. Нові положення про договір у проекті Цивільного кодексу України // Підприємництво, господарство і право. - 2002. - № 1. - С. 34-36.
213. Олюха В.Г. Цивільно-правовий договір: поняття, функції і система: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03 / К., 2003. - 20 с.
214. Отдельная Л.И., Горшенкова Л.В. Неисполнение или ненадлежащее исполнение договора купли-продажи // Арбитражная практика. - 2002. - №9. - С.75- 78.
215. Пастухов О.М. Електронна торгівля: nomen est omen? // Адвокат. -2003. - №5. - С. 14-15.
216. Писаревский Е.Л. Договор на предоставление гостинничных услуг // Юрист. - 2001. - №1. - С. 40-47.
217. Підопригора О.А., Сумін В.О., Підопригора О.О. Цивільне право України. Правові основи підприємництва. - К: Юрінформ, 1994. – 244 с.
218. Побирченко И.Г. Хозяйственная юрисдикция (общее учение). - К.: РИО МВД УССР 1973. – 156с.
219. Покровский Б.В. О рассторжении договора по советскому гражданскому праву // Казахская республиканская научная конференция на тему: «Гражданское и гражданско-процесуальное законодательство Казахской ССР». Тезисы докладов и научных сообщений. 2-4 сентября 1965 г. - Алма-Ата, 1965. – С.78-79.
220. Покровский Иосиф Алексеевич. История римского права / А.Д. Рудоквас (вступ.ст.,пер.с лат.,науч.ред.и примеч.). - Изд. испр., с изм. - СПб. : Издательско-торговый дом "Летний Сад", 1999. – 533 с.
221. Покровский И.А. Основные проблемы гражданского права / Мос