Кісіль Роман-Володимир В'ячеславович. Філософсько-правова інтерпретація корупції як форми девіантної поведінки людини

Краткое описание

Кісіль Роман-Володимир В'ячеславович. Філософсько-правова інтерпретація корупції як форми девіантної поведінки людини.- Дис. канд. юрид. наук: 12.00.12, Львів. держ. ун-т внутр. справ. - Л., 2014.- 180 с.

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

КІСІЛЬ РОМАН-ВОЛОДИМИР В’ЯЧЕСЛАВОВИЧ

УДК 340.12

ФІЛОСОФСЬКО-ПРАВОВА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ КОРУПЦІЇ ЯК ФОРМИ ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ ЛЮДИНИ

12.00.12 – філософія права

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Грищук Віктор Климович,
доктор юридичних наук, професор,
член-кореспондент НАПрН України,
академік АНВО України,
заслужений юрист України

Львів- 2014

ЗМІСТ
Перелік умовних скорочень 3
Вступ 4
Розділ 1 ГНОСЕОЛОГІЧНИЙ ВИМІР ФЕНОМЕНА КОРУПЦІЇ ЯК РІЗНОВИДУ ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ ЛЮДИНИ

12
1.1 Історико-філософський аналіз проблеми корупціалізації соціальних процесів через призму світової філософсько-правової парадигми.

12
1.2 Сучасні моделі філософсько-правової інтерпретації феномена корупції.
59
1.3 Гносеологічна систематизація детермінант виникнення корупції як форми девіантної поведінки людини.
74
Висновки до розділу 1 86
Розділ 2 ОНТОЛОГІЧНИЙ ТА ДЕОНТОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТИ КОРУПЦІЇ ЯК ФОРМИ ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ ЛЮДИНИ

89
2.1 Онтологічна характеристика макросоціального рівня прояву корупції.
89
2.2 Деонтологічний аналіз професійної та морально-психологічної деформації службової особи як мікросоціальних наслідків корупції.

98
2.3 Операціоналізація корупції в юридичній науці, механізм виникнення корупційного правопорушення.
108
Висновки до розділу 2 141
Розділ 3 ПРАКСЕОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ У КОНТЕКСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВОВОГО ПОРЯДКУ: ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ТА УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ

144
3.1 Діахронно-компаративістський аналіз досвіду окремих зарубіжних держав у сфері правового регулювання протидії корупції.

144
3.2 Засади запобігання і протидії корупції за законодавством України.
165
Висновки до розділу 3 181
ВИСНОВКИ 184
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 191

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

МВС - Міністерство внутрішніх справ
ГУМВС - Головне управління міністерства внутрішніх справ
УМВС - Управління міністерства внутрішніх справ
ОВС - Органи внутрішніх справ
Міськрайлінорган - Міський, районний, лінійний орган
ДКЗ МВС України - Департамент кадрового забезпечення Міністерства внутрішніх справ України
КК України - Кримінальний кодекс України
КзпП України - Кодекс законів про працю
МОН - Міністерство освіти і науки
ВНЗ МВС - Вищий навчальний заклад Міністерства внутрішніх справ
ВКЗ - Відділ кадрового забезпечення
ООН - Організація Об’єднаних Націй
СБУ - Служба безпеки України
СРСР - Союз Радянських Соціалістичних Республік
ОРД - Оперативно-розшукова діяльність
НОП - Наукова організація праці

ВСТУП
Актуальність теми. Мультиаспектний соціальний поступ та інтегративність політико-правових механізмів як системотворчі, детерміновані фундаментальною концепцією глобалізації соціального буття наслідки, обумовлюють зростання пріоритету потреби трансформації усталеного підходу до організації і практичної реалізації системи державно-владних відносин на усіх рівнях її функціонування. Першопричиною необхідності такої трансформації, очевидно, є численні дефекти функціонування сучасного інституту державної влади як форми та управлінських процедур, як змісту політико-територіальної організації публічної влади. Одним із визначальних факторів дестабілізуючих діяльність як протосоціальних, так і складно-організованих державних утворень виступає комплексний антисоціальний феномен корупції. Системний аналіз сучасної наукової доктрини дає підстави вважати, що це явище досліджується юридичною наукою винятково з позицій галузевого правознавства. Тому, в умовах сьогодення, перед науковцями саме у сфері філософії права постала проблема розробки інтегративної, інноваційної концепції розуміння феномена корупції, яка б ґрунтувалась на чітко структурованих синергетичних міжгалузевих взаємозв’язках правових і філософських підходів. Лише на основі послідовного гносеологічного, онтологічного, деонтологічного, праксеологічного та компаративістського аналізу корупції можна певною мірою нейтралізувати фактор корупціогенності у державно-правовій практиці.
У здійсненому дослідженні використано положення праць вітчизняних і зарубіжних учених-юристів і філософів різних періодів філософсько-правової думки. Зокрема: В. Авер’янова, С.-Р. Акерман, О. Бандурки, Д. Бахраха, Ю. Битяка, А. Васильєва, В. Вовк, І. Голосніченка, В. Грищука, Є. Додіна, М. Дорогих, М. Єропкіна, Д. Заброди, А. Золкіна, В. Зуй, Кун Цю, Р. Калюжного, М. Камлика, Лао Дзи, О. Карабанова, В. Колпакова, А. Комзюка, Мен Цзи, С. Мелькіна, М. Мельника, Н. Міхалкіної, Є. Невмержицького, Р. Павловського, В. Пєткова, Ю. Римаренка, В. Самсонова, А. Селіванова, А.-Н. Тарнавської, М. Тищенка, Ю. Шемшученка, В. Шкарупи, О. Ярмиша та ін., враховано низку положень з цієї проблематики, обґрунтованих у публікаціях К. Абдієва, Л. Аркуша, Л. Астаф’єва, Б. Волженкіна, А. Кірпічнікова, О. Терещука та ін.
З огляду на увагу суспільства до проблем подолання корупції, виняткову важливість її вирішення з метою імплементації європейських правових стандартів у регулюванні суспільних відносин у нашій країні, необхідність опрацювання та поглиблення філософсько-правових засад дослідження проблематики запобігання і протидії корупції як комплексному соціально-економічному феномену деструктивного типу становить значний науковий інтерес для філософсько-правової науки.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до тематики науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт Львівського державного університету внутрішніх справ «Філософсько-правові та теоретично-історичні проблеми державотворення та правотворення в Україні» (державний реєстраційний номер 0109U007855) та «Держава і право: філософсько-правовий та теоретико-історичний виміри» (державний реєстраційний номер 0113U002433).
Мета і задачі дослідження. Мета дисертації полягає у комплексному філософсько-правовому аналізі гносеологічних, онтологічних, деонтологічних, праксеологічних і компаративістських аспектів корупції як різновиду девіантної поведінки людини. Відповідно до поставленої мети визначені основні задачі дисертації, зокрема:
– проаналізувати розвиток доктринальних поглядів щодо розуміння корупціалізації соціально-правових та економічних процесів в історичному аспекті філософсько-правової парадигми;
– розглянути сучасні моделі філософсько-правової інтерпретації явища корупції як джерела соціально-правової деструкції;
– здійснити системний філософсько-правовий аналіз системи детермінант виникнення та існування корупції як форми девіантної поведінки людини;
– дослідити вплив корупційного фактора на макросоціальні процеси;
– з’ясувати мікросоціальні витоки та детермінанти корупції як одного із проявів професійної деформації та морально-психологічної реаксіологізації службової особи;
– удосконалити концепцію розуміння механізму корупційного правопорушення;
– здійснити системний діахронно-компаративістичний аналіз світового досвіду правового регулювання запобігання і протидії корупції;
– поглибити інтерпретацію змісту механізму правового регулювання протидії корупції в Україні.
Об’єкт дослідження сфера суспільних відносин, у якій відбувається виникнення, розвиток та протидія феномену корупції.
Предмет дослідження філософсько-правова інтерпретація корупції як форми девіантної поведінки людини.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є сукупність філософських, загальнонаукових, спеціальних і конкретно-наукових методів пізнання: аналізу та синтезу  для дослідження, групофікації та визначення формо-змістовної сутності досліджуваних філософсько-правових категорій (розділи 1, 2, 3); системно-структурний метод застосовано як загальнонауковий метод для усестороннього окреслення проблемних питань філософсько-правової проблематики запобігання і протидії корупції (розділи 1, 2, 3); конкретно-історичний метод застосовувався для ідентифікації та структуризації особливостей рефлексії феномена корупції та методики протидії цьому явищу у філософсько-правовій парадигмі різних історичних періодів розвитку досліджуваних політико-територіальних організацій публічної влади (підрозділи 1.2, 1.3, 3.1); діалектичний  для дослідження корупції шляхом системного аналізу, зіставлення та протиставлення положень філософсько-правової доктрини у сфері розуміння, запобігання і протидії корупції та приписів чинного антикорупційного законодавства України та іноземних держав (розділ 3); семіотичний  застосовувався для поглиблення понятійного апарату, пов’язаного з гносеологічним аналізом феномена корупції, формування та структуризації загально-термінологічних засад операціоналізації цього явища (підрозділи 1.3, 2.3); герменевтичний метод використовувався у цілях аналізу змісту положень антикорупційного законодавства задля мінімізації потенційних розбіжностей у понятійно-категоріальній та процедурній компонентах механізму запобігання і протидії корупції у правозастосовній діяльності (підрозділи 1.2, 3.1, 3.2); компаративістсько-аналітичний, формально-юридичний, а також метод статистичних досліджень застосовувались під час дослідження проблем змісту категорії складу корупційного правопорушення, рівнів існування та форм прояву корупції, визначення правового статусу суб’єктів, уповноважених на здійснення заходів щодо запобігання та протидії корупції (підрозділи 2.1, 2.2, 2.3, 3.1, 3.2); методи класифікації і групування уможливили вивчення питання класифікації суб’єктів корупційних правопорушень, а також проблеми взаємодії суб’єктів у сфері запобігання та протидії корупції (підрозділи 1.3, 3.2, розділ 2); метод компаративістського аналізу становить основу формулювання пропозицій, спрямованих на вдосконалення правового регулювання антикорупційної діяльності (розділ 3). Методологічна основа дисертації застосована із дотриманням принципів усебічності, історизму, цілісності, ієрархічності, різноманітності, що дало змогу проаналізувати філософсько-правову проблематику корупції як у концептуальному, так і системному аспектах, а отже, забезпечити максимально можливу достовірність отриманих результатів і висновків.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першим в Україні комплексним дослідженням філософсько-правових проблем запобігання і протидії корупції як різновиду девіантної поведінки людини, що містить нові та такі, що наділені істотними ознаками новизни, положення, твердження та висновки, які виносяться на захист, а саме:
уперше:
– обґрунтовано авторське філософсько-правове розуміння явища корупції через виокремлення системи його найбільш істотних ознак; а саме: корупція  комплексний соціально-правовий феномен, що на субструктурному рівні складається з сукупності адміністративних, дисциплінарних правопорушень та злочинів, формально визначених національним законодавством, які полягають у використанні авторизованим суб’єктом корупційного зв’язку (корупціонером) наданих йому в офіційному порядку, внаслідок зайняття відповідної посади чи шляхом делегування організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських повноважень, та пов’язаних з ними можливостей чи авторитету, а також ініціювання корупційного правопорушення чи злочину іншим учасником корупційного зв’язку (коруптером), вчинювані з метою задоволення особистих чи корпоративних корисливих потреб та інтересів, всупереч інтересам служби, держави чи суспільства;
– подано цілісний філософсько-правовий (гносеологічну, онтологічну, деонтологічну, праксеологічну та компаративістську) комплекс систематизованих наукових знань щодо розуміння корупції як різновиду девіантної поведінки людини;
– здійснено історичне послідовне пояснення філософсько-правового розуміння явища корупції як джерела соціально-правової деструкції у різних соціально-політичних формаціях публічної влади (Стародавній Індії, Стародавньому Китаї, Японії, Античних Греції та Римі);
– виявлено ментально-психологічні фактори, які зумовлювали відмінності у підходах до визначення сутності, проявів і методів репресивно-правової протидії корупції у різних соціальних формаціях;
– синтезовано теоретико-методологічні і прагматичні підходи до філософсько-правового аналізу системи детермінант (причин та умов) виникнення та буття корупції як різновиду девіантної поведінки людини;
– сформовано практично-прикладну модель формально-правового виразу корупції в українському законодавстві, у складі котрої на підставі критерію інтенсифікації заходів правової репресії виокремлено дисциплінарний, адміністративно-правовий, цивільно-правовий та кримінально-правовий елементи;
– обґрунтовано доцільність класифікації корупційних правопорушень за двома критеріями: 1) за позицією у механізмі корупційної взаємодії (корупційно-ініціюючі та пост-організаційні правопорушення); 2) за характером корупційної взаємодії (трансактивні та екстортивні моделі корупційного зв’язку);
– запропоновано вирішення проблеми розмежування кримінально-правового, адміністративно-правового та дисциплінарного елементів корупції у процесі правозастосовної діяльності;
удосконалено:
– положення про базові поняття, що виконують роль категорій в антикорупційний доктрині, визначальними серед яких є дефініції: формо-змістовної суті корупції як антисоціального феномена; середовища існування корупції; детермінант (причин та умов) корупції; суб’єктного складу корупційних правопорушень (корупціонер і коруптер); антикорупційного механізму та його елементів (антикорупційної методики та стратегії, антикорупційного законодавства, антикорупційних органів, антикорупційної практики);
– доктринальні концепції щодо змісту та форм явища корупції в умовах розбудови сучасної демократичної, соціальної та правової держави в межах філософсько-правового, кримінологічного, кримінально- та адміністративно-правового підходів;
– розуміння позитивних та негативних властивостей правового механізму запобігання і протидії корупції в Україні, внаслідок чого обґрунтовано необхідність внесення відповідних змін до чинного законодавства України;
дістали подальший розвиток:
– узагальнення у сфері дослідження практики запобігання і протидії корупції в окремих іноземних державах, що дало змогу виявити найважливіші антикорупційні підходи та запропонувати їх імплементацію в українську антикорупційну систему;
– обґрунтування змістовної характеристики наслідків впливу корупційного фактору на мікросоціальні процеси через виокремлення додаткових його проявів;
– обґрунтування положень про значення професійної деформації та морально-психологічної реаксіологізації службової особи як чинника інтенсифікації потенційної корупціогенності службових і прирівнюваних до них осіб, що відображено у формі концепції взаємозв’язку тривалості та особливих факторів службової діяльності з підвищенням ймовірності розвитку готовності до вчинення корупційних правопорушень.
Практичне значення одержаних результатів зумовлене актуальністю та новизною висвітлених проблем і полягає у доцільності їх застосування:
– у науково-дослідній діяльності – для поглиблення напрацювання питань філософсько-правових засад запобігання і протидії корупційним деліктам в Україні;
– у правотворчості – під час розробки змін до чинних нормативно-правових актів з питань запобігання і протидії корупції та підготовки проектів нових законів, що мають усунути прогалини у регулюванні відповідних суспільних відносин;
– у правозастосовній діяльності правоохоронних та інших спеціалізованих органів – у контексті кваліфікації корупційних правопорушень, застосуванні методики провадження у справах про корупційні правопорушення (акт впровадження Управління внутрішніх справ на Львівській залізниці від 02.10.2013 р.);
– у навчальному процесі – під час викладання навчальних дисциплін з філософії права, кримінального права, адміністративного права, кримінології, а також підготовки навчальних посібників та методичних рекомендацій (акт впровадження Львівського державного університету внутрішніх справ від 21.10.2013 р. № 33).
Особистий внесок здобувача. Дисертація виконана самостійно на основі особистих досліджень; не містить текстових запозичень і результатів досліджень інших авторів без посилань на їхні праці.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення та висновки дисертаційного дослідження обговорювались на засіданні кафедри теорії держави і права Львівського державного університету внутрішніх справ, та були оприлюднені у доповідях та повідомленнях конференцій: Всеукраїнській науково-практичній конференції «Роль суспільно-політичних дисциплін у формуванні світогляду працівника ОВС», (м. Львів, 23 травня 2008 р.); звітній науковій конференції ад’юнктів та здобувачів «Проблеми правової реформи та розбудови громадянського суспільства в Україні», (Львів, 30 вересня 2011р.); 18-тій науково-практичній конференції ад’юнктів, курсантів і студентів «Організація та охорона громадського порядку підчас проведення масових заходів (в рамках ЄВРО – 2012)», (м. Львів, 10 квітня 2012 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Протидія корупції: європейський досвід та українські реалії», (м. Львів, 20–21 квітня 2012 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Одинадцяті юридичні читання», (м. Хмельницький, 23–24 листопада 2012 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Теоретичні та практичні проблеми адаптації національного законодавства України до світових стандартів правового регулювання», (м. Донецьк, 15 грудня 2012 року); 15-ій міжнародній конференції молодих науковців «Проблеми особистості в сучасні науці: результати та перспективи дослідження», (м. Київ, 18–19 квітня 2013 року); міжнародній науково-практичній конференції «Дні Арчибальда Райса» (м. Бєлград, 1–2 березня 2013 р.).
Публікації. Основні положення та висновки дисертації викладено у 9 статтях, з них 7 надруковано у фахових наукових виданнях з юридичних наук та у 12 тезах виступів і доповідей на науково-практичних заходах.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У контексті реалізації задач дисертації здійснено інтегративну філософсько-правову (гносеологічну, онтологічну, деонтологічну, праксеологічну та компаративістську) інтерпретацію антисоціального феномена корупції, на основі якої запропоновано інноваційне вирішення наукової проблеми, що полягає у з’ясуванні природи, середовища існування, видів, форм прояву, причин, умов та наслідків корупції, а також визначенні основних засад формування і реалізації системи заходів у сфері запобігання і протидії даному явищу. Результати дослідження дають підстави для таких висновків:
1. Усталений у сучасній науковій доктрині підхід до інтерпретації змісту, форм та детермінант виникнення корупції, виявивши свою неефективність, зумовив необхідність вироблення уніфікованої, інноваційної за своїм змістом філософсько-правової моделі дослідження багатогранного явища корупції, яка ґрунтується на виконанні завдань правової доктрини у цій сфері через використання філософсько-правового інструментарію гносеології, онтології, деонтології, праксеології та компаративістики, поєднання котрих є виключною запорукою нейтралізації дефектів вузькогалузевої концепції дослідження цього явища.
2. Аналіз філософської та правової думки Стародавнього Китаю, Японії в період раннього сьогунату та Стародавньої Індії наглядно демонструє істотно нижчий рівень корупції у перших двох соціальних організаціях публічної влади. На підставі детального аналізу пам’яток філософсько-правової думки названих держав автором були виділені наступні фактори, які зумовлювали відмінності у підходах до визначення сутності, проявів та методів репресивно-правової протидії корупції, які, можна ідентифікувати як «ментально-психологічні»:
- корупційна поведінка суперечила положенням «Бусідо», синтоїзму (Японія) та даосизму (Стародавній Китай), а отже і внутрішньому імперативу домінантної більшості суспільства вказаних держав, остання інтерпретувалась як ганебна, та така, що викликає громадський осуд і втрату честі. В Індії, натомість регламентація корупційної поведінки як асоціальної здійснювалась на рівні правових приписів, які, хоча і підтримувались механізмом громадського осуду, однак не у такій інтенсивній формі;
- в релігійній традиції Японії та Стародавнього Китаю, Імператор вважався сином неба, наступником Бога на землі. В Індії, усталено існувала салічна система престолонаслідування, та, незважаючи на беззаперечне домінування царя, він, однак божеством не вважався. Таким чином, казнокрадство в Японії та Стародавньому Китаї визнавались злочином проти намісника Бога, в Індії – злочином проти держави.
Виокремлено прямопропорційну залежність між ефективністю антикорупційних заходів та іманентною психічною інтеріоризацією неприпустимості корупційної діяльності.
3. Класифікацію детермінант формування корупційних деліктів доцільно здійснювати за критерієм їх асиміляції у різноманітних сегментах соціального буття, а саме: 1) комплекс політичних детермінант корупції охоплює такі компоненти: недосконалість легіслативної методики; низьку ефективність правоохоронної, міжвідомчо-координаційної та контрольно-наглядової діяльності; неналежний рівень соціально-економічного забезпечення населення; нестабільність політико-правової ситуації; 2) недостатній рівень ефективності функціонування ланок державного апарату та місцевого самоврядування; 3) незадовільний рівень соціально-економічного забезпечення суб’єктів, які можуть виступати суб’єктами юридичної відповідальності за корупційні правопорушення; 4) нестабільність політико-правової ситуації, яка визначально впливає на динаміку кримінологічних показників корупційних правопорушень; 5) недосконалість антикорупційного законодавства; 6) відсутність чіткої диференціації компетенції правоохоронних органів у сфері протидії корупції; 7) суб’єктивний розлад морально-психологічного імперативу суб’єктів, які притягуються до юридичної відповідальності за корупційні правопорушення; 8) зміщення мотивів функціонування службових та посадових осіб, інших суб’єктів, на яких покладено реалізацію функцій держави у сфері управління.
4. Запропоновано концепцію «міжгалузевої синергетики окремих видів корупційних правопорушень», суть котрої полягає у нерозривному зв’язку дисциплінарного та адміністративно-правового проваджень у справах про правопорушення з провадженням у кримінальних справах про злочини корупційного характеру. Оскільки положеннями ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції» неправомірна вигода визнається невід’ємним атрибутом корупційного правопорушення, а зміст корупційно-ініціюючої ланки корупційної взаємодії охоплює такі групи правопорушень як пропозиція, обіцянка, надання, одержання, вимагання неправомірної вигоди, які кваліфікуються виключно як злочини, незважаючи на характер подальших діянь учасників корупційної взаємодії, спрямованих на реалізацію умислу, названі діяння становлять собою повноцінну форму корупційної активності.
5. Феномен професійної деформації становить складну соціальну, психологічну та філософсько-правову проблематику, оскільки опосередковує своєрідний девіаційний процес трансформації службової особи, у контексті котрого видозміна іманентного морально-психологічного середовища останньої поступово формує базис для подальшої нівеляції офіційно регламентованої процедури реалізації службових повноважень, а отже неминуче призводить до дефектів у правозастосуванні. Деякі з них виявляються у корупційних формах. З філософсько-правової та соціологічної позицій, професійна деформація розглядається як форма реагування індивіда на видозміну його соціальної ролі, що зумовлює необхідність адаптаційної трансформації, проявами котрої виступають проектування моделі професійної діяльності на інші сфери життєдіяльності та численні девіаційні форми активності, пов’язані з протиправним використанням службових повноважень та пов’язаних з ними можливостей.
6. Мікросоціальний рівень впливу корупційного фактору прослідковується на рівні окремих соціумів та на індивідуально-психологічному рівні. До проявів мікросоціального ефекту корупції слід віднести:
- формування стійкого переконання щодо прийнятності корупційної моделі поведінки, при котрій корупція сприймається не як форма протиправного зловживання службовим становищем, а як привілей, пов'язаний з зайняттям відповідної посади;
- зневіра громадян у діяльності державного апарату, який відтак сприймається як комерційна структура, що підриває авторитет державного механізму в цілому;
- сприйняття громадянами корупції як виключного способу забезпечення власних інтересів при взаємодії з державними органами;
- мінімізація сприяння державним органам суб’єктами суспільних відносин у протидії корупції, що детерміновано сприйняттям усього державного апарату як такого, що функціонує на засадах «корупційної кругової поруки».
7. Систему корупційних правопорушень кримінально-правового характеру доцільно диференціювати за критерієм хронологічно-позиційної послідовності виникнення цих правопорушень та їх значення у процесі формування механізму усталеної чи евентуальної корупційної взаємодії на дві підгрупи, а саме: корупційно-ініціюючі правопорушення; цей сегмент охоплює форми протиправної активності як корупціонера, так і коруптера, й спрямований на ініціацію та подальше налаштування каналу інформаційної та функціональної взаємодії між зазначеними контрагентами для реалізації наміру протиправного використання владних повноважень та пов’язаних із цим можливостей для одержання неправомірної вигоди; злочини, суть котрих зводиться до протиправного використання службових повноважень та пов’язаних з цим можливостей для практичної реалізації попередньо-досягнутої домовленості між ними. У залежності від методу забезпечення практичної реалізації корупційної взаємодії між коруптером та корупціонером, дисертантом запропоновано корупційно-ініціюючі правопорушення розділяти на трансактивні (дії коруптера, спрямовані на консенсуальне забезпечення інтересу корупціонера щодо використання службових повноважень та пов’язаних з ними можливостей, переважно у формі здійснення не документованих платежів чи інших заходів, пов’язаних з неправомірним збагаченням службової особи) та екстортивні (комплекс заходів впливу на корупціонера, пов’язаних з протиправним психічним чи фізичним насильством щодо особи службовця з метою схилити останнього до протиправного використання службових повноважень та пов’язаних з ними можливостей).
8. Праксеологічний компонент дослідження феномена корупції засновано на системному аналізі досвіду окремих іноземних держав у сфері запобігання і протидії корупції та чинного законодавства України. Встановлено численні нормативно-правові (нормотворчі, правозастосовні) фактори, які детермінують пониження ефективності антикорупційної діяльності (дефекти дефінітивного виміру нормативної регламентації корупції; фактична відсутність спеціалізованого органу державної влади, уповноваженого здійснювати функції з превенції, виявлення, розслідування фактів корупції та притягнення винних до юридичної відповідальності; відсутність консолідованої офіційно визначеної методики проведення оперативних та слідчих дій у справах про вчинення корупційних правопорушень), та запропоновано оптимальні методи їх вирішення.
9. Обґрунтовано актуальність та здійснено системний аналіз антикорупційних систем окремих зарубіжних держав (Сінгапуру, Грузії, Нідерландів, Ізраїлю, Франції, Італії, США, ФРН, Великої Британії). Продемонстровано значення компаративістсько-імплементаційного методу формування системи протидії корупції.
10. За результатами аналізу національної антикорупційної системи виявлено позитивні аспекти актуальної правової регламентації процесів запобігання і протидії корупції: закріплення полісуб’єктної концепції інтерпретації суб’єктного складу корупційного правопорушення; формальне закріплення диференціації адміністративної, дисциплінарної та кримінально-правової компонент юридичної відповідальності за корупційні правопорушення; визначення обіцянки чи пропозиції неправомірної винагороди як закінченого злочину з формальним складом; ґрунтовне розширення суб’єктного складу корупційних правопорушень; ідентифікацію номінального розміру допустимих, на основі засад соціальної норморегуляції, форм винагороди службової чи прирівнюваної до неї особи, вручення, обіцянка чи пропонування котрих (за відсутності ознак вимагання) не становитиме корупційне правопорушення. Виявлено також низку системно-флуктаційних, таких, що детермінують стагнацію національно-правового механізму антикорупційної діяльності, негативних факторів сучасної правової основи протидії корупції: дефекти дефінітивного виміру нормативної регламентації корупції; фактична відсутність спеціалізованого органу державної влади, уповноваженого здійснювати функції з превенції, виявлення, розслідування фактів корупції та притягнення винних до юридичної відповідальності; відсутність консолідованої офіційно визначеної методики проведення оперативних та слідчих дій у справах про вчинення корупційних правопорушень.
З метою удосконалення правового механізму запобігання і протидії корупційним деліктам запропоновано внести такі зміни у чинне законодавство:
1) доповнити ст. 2 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» пунктом «ж»: «Держава забезпечує здійснення правоохоронними органами правових, організаційно-технічних та інших заходів, спрямованих на захист від протиправних посягань на життя, здоров’я, житло та інше майно осіб, які надають допомогу в запобіганні і протидії корупції, а також близьких їм осіб»;
2) Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» доповнити ст. 1-1 «Корупційні правопорушення», у якій встановити вичерпний перелік корупційних правопорушень, передбачених КУпАП, а саме: 184-1 (неправомірне використання державного майна), 185-6 (невжиття заходів щодо окремої ухвали суду чи окремої постанови судді, подання органу дізнання, слідчого або протесту, припису чи подання прокурора), 185-8 (ухилення від виконання законних вимог прокурора), 185-11 (розголошення відомостей про заходи безпеки щодо особи, взятої під захист), 186 (самоуправство), 186-1 (незаконні дії щодо державних нагород), 188 (незаконна передача заборонених предметів особам, яких тримають у слідчих ізоляторах, установах виконання покарань), ч. 2 статті 188-1 (невиконання розпорядження державного або іншого органу про працевлаштування), 189 (порушення правил відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень), 189-1 (порушення порядку видобутку, виробництва використання та реалізації дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння), 195-2 (порушення порядку придбання, зберігання, реєстрації або обліку газових пістолетів і револьверів та патронів до них), 199 (допущення проживання без паспорта), 200 (прийняття на роботу без паспорта), 201 (незаконне вилучення паспортів і прийняття їх у заставу), 202 (порушення прикордонного режиму або режиму в пунктах пропуску через державний кордон України), 204 (порушення порядку працевлаштування, прийняття на навчання, надання житла, реєстрації іноземців та осіб без громадянства та оформлення для них документів), 212-2 (порушення законодавства про державну таємницю), 212-3 (порушення права на інформацію), 212-4 (порушення законодавства в галузі державного експортного контролю), 212-5 (порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави) та кримінально-карані діяння корупційного характеру, передбачені ст. ст.: 210, 211, 364, 364-1, 365, 365-1, 365-2, 366, 367, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2, 370, 371, 372, 373, 375, 382, 423, 426, та за деяких умов, злочини передбачені статтями 206, 343, 376 КК України.
3) ст.7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» доповнити таким абзацом: «Особи, зазначені у підпунктах "а", "в"–"ж" пункту 1 та підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 4 цього Закону, не можуть розпоряджуватися цінними паперами та корпоративними правами, що ними посвідчуються, у період проходження служби в органах державної влади».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Алексеев А. В. Проблемы повышения эффективности выявления взяточничества / А. В. Алексеев, И. А. Сербина, И. Ю. Тюнис // Реагирование на преступность: концепции, закон, практика. – М. : Российская криминологическая ассоциация, 2002. – С. 170–172.
2. Алексеев Ю. Г. Судебник Ивана III: Традиция и реформа / Ю. Г. Алексеев. — СПб.: Дмитрий Буланин, 2001. — 448 с.
3. АлексеевЮ. Г. Псковская судная грамота/ ЮрийГеоргиевич Алексеев. – Псков: Изд-во центра «Возрождение», 1997. – 529 с.
4. Антология мировой философии в четырех томах. Философия древности и средневековья часть / под ред. В. В. Соколова. – М.: «Мысль» – 1969. – 576 с.
5. Антоновский А. Ю. Начало социоэпистемологии: Эмиль Дюркгейм / А. Ю. Антоновский // Эпистемология & философия науки. — 2007. — Т. XIV. — № 4. — С. 142—161.
6. Андрианов В. Д. Коррупция как глобальная проблема. История и современность / В.Д. Андрианов. – М.: Экономика, 2011. – 304 с.
7. Аристотель. Сочинения: в 4 т. – т.4 / пер. с древнегреч.; общ. ред. А.И. Доватура. – М.: Мысль, 1983 – 830 с.
8. Артхашастра, или наука политики / Перевод с санскрита С.Ф. Ольденбурга, Ф.И. Щербатского, Е.Е. Обермиллера, А.И. Вострикова, Б.В. Семичова. Издание подготовил В.И. Кальянов. Примечания В.И. Кальянова. Указатели В.Г. Эрмана. Редакционная комиссия издания: В.В. Струве (ответственный редактор), Б.А. Ларин, В.И. Кальянов, И.П. Байков. М.-Л.: Издательство Академии наук СССР, 1959. – 796 с.
9. АсвагошаК. Б. Жизнь Будды / Константин БальмонтАсвагоша. – М.: Издательство имени Сабашниковых, Типография М. П. С. (Т-ва И. Н. Кушнерев и Ко) – 321 с.
10. Багрій-Шахматов Л.В. Корупція як соціальна патологія / Л.В. Багрій-Шахматов // Проблеми боротьби з корупцією, організованою злочинністю та контрабандою. Президенту України, Верховній Раді України, Уряду України, органам центральної та місцевої виконавчої влади. Аналітичні розробки, пропозиції наукових і практичних працівників : міжвідомчий науковий збірник / за ред. А.І. Комарової, М.О. Потебенька, В.П. Пустовойтенка, В.І. Радченка та ін. – К., 2001. – т. 22. – 730 с.
11. Безносов С.П. Профессиональная деформация личности / Сергей Петрович Безносов. – СПб.: Санкт-Петербургский университет МВД России, 2004. – 272 с.
12. Библиотека литературы Древней Русит. 1: XI—XII века / РАН. ИРЛИ; под ред. Д. С. Лихачева, Л. А. Дмитриева, А. А. Алексеева, Н. В. Понырко. — СПб.: Наука, 1997.— 543 с.
13. Блувштейн Ю.Д. К вопросу о путях дальнейшего совершенствования уголовного законодательства деятельности органов внутренних дел / Ю. Д. Блувштейн. – М.: Изд-во Акад. МВД СССР, 1984. – 458 с.
14. Бова А. Корупція у суспільстві, що трансформується. / Андрій Бова // Політичний менеджмент – 2006. –№3.–с.141–152.
15. Бонгард-Левин Г. М. Древнеиндийская цивилизация. Философия, наука, религия / Григорий Максимович Бонгард-Левин. –М.: Наука, 2007. – 495 с.
16. Бонгард-Левин Г. М. От Скифии до Индии. Древние арии: мифы и история / Г. М. Бонгард-Левин, Э. А.Грантовский. – М.: Мысль, 2001.– 208 с.
17. Бонгард-Левин Г.М Древняя Индия. История и культура. / Григорий Максимович Бонгард-Левин. – СПб.: Алетейя, 2001. –288 с.
18. Бородин С. В. Преступления против жизни / С. В. Бородин. – М.: Издательство Р. Асланова "Юридический центр Пресс", 2003. –496 с.
19. Буддизм. Извлечения из буддийских писаний // Історія вчень про державу і право: хрестоматія для юридичних вищих навч. закладів і факультетів / уклад. та заг. ред. проф., д-ра істор. наук Г.Г. Демиденка. – Х. Право, 2005. – 345 с.
20. Ванюшкин С.В. Методологические вопросы борьбы с коррупцией и организованной преступностью / С. В. Ванюшкин. – М.: Издательство Р. Асланова "Юридический центр Пресс", 1997. – 345 с.
21. Васильев А. А. История Византийской империи / Пер. с англ. А. Г. Грушевой. – СПб.: Алетейя, 2000. – 436 с.
22. Веды. Брахманы. Араньяки. Упанишады [Текст] // Антология мировой философии. Древний Восток. – М.: Харвест, 2001. – 992 с.
23. Верстюк С. Корупція: визначення, причини появи, вплив на економіку / С. Вестюк // Економіка України. – 2001. – №3. – С.66 – 74.
24. Волженкин Б. В. Служебные преступления / Б. В. Волженикин. – М: Юристъ, 2000. –368 с.
25. Гайдуцький А. П. Оцінка інвестиційної привабливості економіки / А.П. Гайдуцький // Економіка і прогнозування. – 2004. – № 3. – С. 119-128.
26. Гарасимів Т. З. Девіантна поведінка особистості: філософсько-правовий вимір: монографія / Тарас Зеновійович Гарасимів. – Львів.: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2009. – 524 с.
27. Гилинський Я. И. Глобализация, девиантность, социальный контроль: сборник статей / Я. И. Гилинский. — Санкт-Петербург: ДЕАН, 2009. — 331 с.
28. Гладких В.І. Корупція в Росії: генезис, детермінанти та шляхи подолання / В.І. Гладких // Російський слідчий. – 2001. – №3. – С.31–35.
29. Годунов И. В. Азбука противодействия коррупции от А до Я / Игорь Валентинович Годунов. – М.: Академический проект, 2012. –296 с.
30. Голик Ю. В. Коррупция как механизм социальной деградации / Ю. В. Голик, В. И. Карасев. - СПб.: Издательство Р.Асланова "Юридический центр Пресс", 2005. – 327 с.
31. Голіна В. В. Запобігання злочинності (теорія і практика) / В. В. Голіна – X.: Нац. юрид. акад. України, 2011. – 120 с.
32. Горегляд В.Н.«Повесть о великом мире» в историческом контексте / В.Н. Горегляд// Петербургское востоковедение. Выпуск 2. – СПб.: «Петербургское востоковедение» – «Водолей», 1992.– С. 88-124.
33. Грей Джон Генрі. Історія Стародавнього Китаю / Д. Г. Грей, А.Б. Вальдман (пер.с англ.). – М.: Центрполиграф, 2006. – 606с.
34. Грищук В. К. Встановлення кримінальної відповідальності колективних суб’єктів у зарубіжних державах: до історії проблеми / В. К. Грищук, О. Ф. Пасєка // Право України. – 2011. – №9. – С. 50–61.
35. Грищук В. К. Поняття, предмет, методи, завдання, функції, система, джерела та принципи українського кримінального права: навч. посіб. / Віктор Климович Грищук. – Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2009. — 112 с.
36. Грищук В.К. Філософсько-правове розуміння відповідальності людини: монографія / Віктор Климович Грищук. – Хмельницький: Хмельницький університет управління та права, 2012. – 736 с.
37. Грищук В. К. Вибрані наукові праці / Віктор Климович Грищук. — Л.: Львів. держ. ун-т внутр. справ, 2010. — 824 с.
38. Грищук О.В. Людська гідність у праві: філософські проблеми / Оксана Вікторівна Грищук. – К.: Атіка, 2007. – 432 с.
39. Ґудзик К. Заповіти Макіавеллі сучасним політикам / Клара Ґудзик. – День. –№95. – 28 травня 1999 р. – 329 с.
40. Даньшин И.Н. Организованная преступность // Збірник наук. праць Харківськ. центру з вивчення організованої злочинності спільно з Американським ун-том у Вашингтоні. – Вип. другий / И.Н. Даньшин. – Харків, 2001. – С. 4–31.
41. Добреньков В. И. Коррупция. Современные подходы к исследованию / В. И. Добреньков, Н. Р. Исправникова. – М.: Академический Проект, Альма Матер, 2009. – 208 с.
42. Добреньков В. И. Социальна антропология / В. І.Добреньков, А. І. Кравченко. – М.:Инфра– М. – 2008. – 688 с.
43. Долгова А.И. Определение коррупции и законодательство о борьбе с ней / А. И. Долгова. – М.: Российская криминологическая ассоциация, 2000. – 320 с.
44. Домбрутова А. Міжнародне співробітництво у сфері боротьби з корупцією / А.Домбрутова // Юридичний вісник України. – 2007. – № 2. – С.12–19.
45. Дрюон М. Залізний король / Моріс Дрюон. – К.: Художня література, 1989. – 355 с.
46. Дубов Г.В. Профессионально-нравственная деформация личности сотрудника и служебного коллектива органов внутренних дел / Г.В. Дубов // Организация работы с личным составом органов внутренних дел. Проблемы и перспективы: матер. науч.-практ. конф. (Владимир, 23–24 апр. 1997 г.) // ВЮИ МВД России. – 1997. – 208 с.
47. Дурманов Н.Д. Вопросы уголовного права в судебной практике Верховного Суда СССР / Н.Д. Дурманов // Юридическая литература. – 1974. – №4. – С. 244-269.
48. Дхаммапада. Памятники литературы народов Востока. Bibliotheca Buddhica XXXI / Пер. с пали, введение и комментарии В.Н.Топорова. – М.: Издательство восточной литературы, 1960. – 890 с.
49. Егер О. Средние века / О. Егер. – СПб. :Специальная литература, 1997. – 690 с.
50. Добреньков В. И. Коррупция. Современные подходы к исследованию / В. И. Добреньков, Н. Р. Исправникова. – М.: Академический Проект, Альма-Матер, 2009. – 208 с.
51. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bibliotekar.ru/vostok/42.htm
52. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://merkury.com.ua/vlada/1703-dpa-v-zhitomirsky-oblast-vvazhaye-borotbu-z-korupcyeyu-prioritetnim-zavdannyam.html
53. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_004
54. [Електронний доступ] : http://statutes.gov.sg/non_version/cgi-bin/cgi_retrieve.plactno=REVED
55. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // lib.rus.ec/b/408059.
56. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bibliotekar.ru/vostok/42.htm
57. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.fas.org /irp/congress/1998_rpt/e105-19.htm
58. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://cpi.transparency.org/cpi2011/results/
59. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://pidruchniki.ws/1298010836321 /politologiya/politichni_ vchennya_serednovichchi
60. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://region86. ugrariu.ru/ modules/ cms /printview.phpid.
61. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.minjust.gov.ua/0/anti_corruption_grecorep
62. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.minjust.gov.ua/0/anti_corruption_grecorep
63. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/main:
64. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_101
65. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0459-00
66. Закалюк А. П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика / А. П. Закалюк. – К.: Видавничий Дім «Ін-Юре», 2007. – 424 с.
67. Законодавство періоду становлення абсолютизму. т.4.– ПСЗ. –№ 2871. – 276 с.
68. Законы Ману (Манавадхармашастра) Серия: "Антология мудрости"/ Перевод С.Д. Эльмановича. – М.: ЭКСМО-Пресс, 2002. – 497 с.
69. Законы Ману (Манавадхармашастра) Серия: "Антология мудрости"/ Перевод С.Д. Эльмановича. – М.: Центрполиграф, 2012. – 335 с.
70. Здравомыслов Б. В. Должностные преступления. Понятие и квалификация / Б. В. Здравомыслов — М.: Юрид. лит., 1975. — 168 c.
71. Зелинский А.Ф. Криминальная психология / А. Ф. Зелинский. – К.: Юринком Интер, 1999. – 240 с.
72. Злоказов К.В. Профессиональная деформация сотрудников правоохранительных органов как предмет психолого-юридического анализа: монография / К.В. Злоказов, Р.А. Кузнецов, В.С. Плетников. – Екатеринбург: Уральский юридический институт МВД России, 2009. – 89 с.
73. Ибрагимов А. Р. Образ Карны в Махабхарате. Разыскания о трагическом герое индийского эпоса / А. Р. Ибрагимова. – М.: CK, 2009. – 248 с.
74. Игошев К.Е. Социальные аспекты предупреждения правонарушений / К.Е.Игошев, И.В. Шмаров. – М.: Юрид.лит., 1980. – 250с.
75. Инадзо Нитобэ. Бусидо. Душа Японии. Классическое эссе о самурайской этике / Нитобэ Инадзо. — М.: София, 2004. – 208 с.
76. История китайской философии: пер.с кит. / общ. ред. и послесл. М.Л. Титаренко. – М.: Прогресс, 1989. – 552 с.
77. История философской мысли Японии: пер. с яп. / общ. ред. и вступ. ст. Ю. Б. Козловского. – М.: Прогресс, 1991. – 416 с.
78. Ицхаки Шломо. Тора с комментарием Раши. в 5-ти книгах. /Шломо Ицхаки. – Санкт-Петербург.: Петерб. Востоковедение, 2010. – 378 с.
79. Кабанов О. Л. Современные проблемы противодействия коррупции уголовно-правовой и криминологический аспекты / О. Л. Кабанов, С. К. Мелькин. – М.: Wolters Kluwer, 2010. – 183 с.
80. Кабанов П. А.Политическая коррупция в России: понятие, сущность, причины, предупреждение: Монография / П. А. Кабанов. – Нижнекамск: Нижнекамский филиал МГЭИ, 2004. – 174 с.
81. Кабашов П.А. Коррупция и взяточничество в России: исторические, криминологические и уголовно-правовые аспекты. / П. А. Кабанов – Нижнекамск: Нижнекамский филиал МГЭИ, 1995. – 234с.
82. Кабанов П.А.Политическая коррупция в России /А. П. Кабанов. – Нижнекамск: Нижнекамский филиал МГЭИ, 2010. – 325с.
83. Казміренко В.П. Социальная психология организаций / В.П. Казміренко. – К.: вид-во КДУ імені Тараса Шевченка, 1993. – 492 с.
84. Кальман О.Г. Правове забезпечення, запобігання та протидія корупції в Україні / О.Г. Кальман // Прокуратура. Людина. Держава. – 2005. – № 5. – С. 39–40.
85. Карпець І. І. Злочини міжнародного характеру / І. І. Карпець. – М.: Юрид. лит., 1979. – 264 с.
86. Карпович О.Г. Некоторые проблемы борьбы с коррупцией в государствах СНГ / Олег Геннадиевич Карпович. – М.: ЮНИТИ–ДАНА: Закон и право, 2011. – 175 с.
87. Кісіль З. Р. Правові та психологічні засади запобігання професійній деформації працівників органів внутрішніх справ України: дис. … доктора юрид. наук : 12.00.06 / Зоряна Романівна Кісіль. – К., 2011. – 522 с.
88. Кісіль Р. В. Адміністративне право : навч. посібник [3-е вид. для студ. вищ. навч. закл.] / З. Р. Кісіль, Р. В. Кісіль.–К. : Алерта ; КНТ ; ЦУЛ, 2011. – 696 с.
89. Кісіль Р.–В. В. Консолідація формально-правових проявів корупції у законодавстві України/Р.–В.В. Кісіль // Науковий вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренко – 2011. – № 8 – С.355– 364.
90. Кісіль Р.–В. В. Онтологічний аспект феномену корупції як об’єкта філософсько-правового аналізу/ Р.–В. В. Кісіль // Часопис Хмельницького університету управління та права. – 2012. – № 4– С. 424 – 431.
91. Коваленко В. В. Проблеми протидії корупційним правопорушенням /В.В. Коваленко // Держава і право. – 2002. – №13. – С.375 – 381.
92. Кодекс Законів про працю України: [станом на 15 січня 2011 р.]. – К.: Велес, 2011.– 223 с.
93. Кодекс України про адміністративні правопорушення: [станом на 5 січня 2012 р.]. – К.: Велес, 2012.– 176 с.
94. Колодкин Л.М. Организация работы с кадрами в органах внутренних дел / Л. М. Колодкин, А.В. Фатула – М.: Академия МВД РФ, 2008. – 113 с.
95. Колпаков В. К. Адміністративно–деліктний правовий феномен: Монографія. / Валерій Костянтинович Колпаков. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 528 с.
96. Колчеманов Д.Н. Административно-правовое регулирование противодействия коррупции в системах государственной службы зарубежных государств и возможности использования зарубежного опыта в Российской Федерации / Д. Н. Колчеманов. – Москва: ЮНИТИ-ДАНА, 2009. – 200 с.
97. Контрольно-счетные органы в Российской Федерации (в вопросах и ответах)/ А. В. Коровников, Н.С.Столяров, К.В.Сурков, В.И.Шлейников. под общ. ред. С.В Степашина. — М.: Изд. дом «Финансовый контроль», 2001. – 152 с.
98. Конфуций Лунь Юй. Древнекитайская философия. Памятники философской мысли: в 2 т. / Лунь Юй Конфуций. – М: Мысль, 1994. – 234 с.
99. Коренев А.П. Административное право России: учебник: в 3 ч. – 2-е изд., пер. и доп. / А.П. Коренев. – М.: МЮ и МВД России, 2003. – 408 с.
100. Коркунов Н. М. Лекции по общей теории права. 2-е изд. / Предисловие д-ра юрид. наук, проф. И. Ю. Козлихина. – СПб.: Издательство «Юридический центр Пресс», 2004. – 430 с.
101. Кримінальний кодекс України: [станом на 5 січня 2012 р.]. – К.: Велес, 2012.– 207 с.
102. Коррупция: природа, проявления, противодействие. Монография / отв. ред. академик РАН Т.Я. Хабриева. – М.: ИД «Юриспунднция», 2012. – 688 с.
103. Костенко А.Н. Социальный натурализм – основа антикризисного мировоззрения /А. Н. Костенко // Философия и культура. – 2009. – №4. – С. 74–79.
104. Крейнина М.Н. Финансовый менеджмент. Учебное пособие / М. Н. Крейнина. – М.: Издательство “Дело и Сервис”, 1998. – 304 с.
105. Криминология: Учебник / под ред. проф. Н. Ф. Кузнецовой, проф. В. В. Лунеева. — 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Наука, 2004. – 629 с.
106. Кримінальна конвенція про боротьбу з корупцією : Конвенцію ратифіковано із заявою Законом від 18.10.2006 N 252-V // Відомості Верховної Ради України, 2006. – № 50. – Ст.497.
107. Кримінальний процесуальний кодекс України : Кодекс України, Закон, Кодекс від 13.04.2012 № 4651-VI // Відомості Верховної Ради України, 2013. – № 9–10, № 11–12, № 13. – ст.88.
108. Кудашкин А. В. Антикоррупционная экспертиза: теория и практика / А. В. Кудашкин. – М.: Норма, 2012. – 366 с.
109. Кудрявцев В. Н. Причины преступности в России: криминологический анализ / Владимир Николаевич Кудрявцев. – М.: НОРМА, 2006. – 110 с.
110. Кудрявцев В.Н. Социальные деформации / Владимир Николаевич Кудрявцев. – М.: ИГПАН, 1992. – 133 с.
111. Куличенко В. В. Профессиональная деформация сотрудников уголовного розыска: сущность и пути профилактики / В. В. Куличенко, В. П. Столбовой. – К.: КВШ МВД СССР, 1990. – 196 с.
112. Куракін А.В. Контроль як спосіб попередження та припинення корупції в системі державної служби Російської Федерації / А.В. Куракін // Державна влада і місцеве самоврядування, 2002. – № 4. – С. 23 – 27.
113. Лаптеакру В. Д. Уголовно-правовые меры борьбы с коррупцией [Текст] / В. Д. Лаптеакру. – АН Республики Молдова, ин-т философии,социологии и права; ред. Е. Г. Мартынчик. – Кишинэу, 1999. – 70 с.
114. Левин М. И.Лоббирование и коррупция в России / М. И. Левин, Е. В. Левина // Эффективность осуществления государственного управления в России (период президентства Ельцина): раб. материалы. – М., 2002. – C. 93–109.
115. Левин М. Коррупция в России: классификация и динамика [Текст] / Г. Сатаров // Вопросы экономики : всерос. эконом. изд. – 2012. – № 10. – С. 4–29.
116. Левин М. Лоббирование и коррупция в России /М. Левин, Е. Левина// Лоббист. – 2008. – № 1. – С. 82–90.
117. Левин М.И. Коррупция как объект историко-экономического исследования / М.И. Левин, Г.А. Сатаров // Экономическая история. Обозрение / под ред. Л.И.Бородкина. – М.: Мысль, 2002.– 350 с.
118. Лелюхин Д. Н. Концепция идеального царства в «Артхашастре» Каутильи / Д. Н. Лелюхин– М.: Наука, 2001. – 456 с.
119. Ли Куан Ю. Сингапурская история 1965–2000 гг. Из третьего мира – в первый /Ли Куан Ю. – М.: МГИМО-Университет, 2011. – 656 с.
120. Лунеев В. В. Коррупция в России [Текст] / В. В. Лунеев // Государство и право. – 2007. – № 11. – С. 20–27.
121. Лунев В. В. Курс мировой и российской криминологии. в 2 томах. Том 2. Особенная часть / В. В. Лунев. – М.: Юрайт, 2013. – 880 с.
122. Макиавелли Н. Государь: Сочинения / Николо Макиавели. – М.: ЗАО Изд-во ЭКСМО-Пресс; Харьков: Изд-во "Фолио", 2001. – 656 с.
123. Манн Г. Молоді літа короля Генріха IV / Генріх Манн. – К.: Художня література, 1987. – 305 с.
124. Манько А. В. Коррупция в России. Особенности национальной болезни / А. В. Манько. – М.: Аграф, 2012. –256 с.
125. Маслов А. А. "Святой меча" – Миямото Мусаси / А. А. Маслов // Дзэн самурая. — Ростов-на-Дону: Феникс, 2005. —463c.
126. Маслов А. А. Восток-Запад: история и конфликты в современном мире / А.А. Маслов.– Москва: РУДН, 2008. – 180 с.
127. Маслов А. А. Загадки, тайны и коды «Дао дэ цзина» /Алексей Александрович Маслов.– Москва: Феникс, 2005. – 267 с.
128. Маслов А. А. Традиция чаньских записей. Классические тексты дзэн / А. А. Маслов. — Ростов-на-Дону: Феникс, 2004. — 480 с.
129. Медведев В.С. Психология профессиональной деформации сотрудников органов внутренних дел: дисс. на соискание ученой степени докт. психол. наук: спец. 19.00.06 «Юридическая психология» / Владимир Степанович Медведев //Киевский ин-т внутренних дел при Национальной академии внутренних дел Украины. – К., 1999. – 412 с.
130. Медведєв В.С. Кримінальна психологія: підручник / Bолодимир Cтепанович Медведєв. – К.: Атіка, 2012. – 368 с.
131. Мельник М. І. Корупція – корозія влади (соціальна сутність, тенденції та наслідки, заходи протидії): монографія / Микола Іванович Мельник. – К.: Юридична думка, 2004. – 400 с.
132. Мельник М. І. Корупція: сутність, поняття, заходи протидії [Текст] : монографія / М.І. Мельник. – К.: Атіка, 2001. – 304 с.
133. Мельник М. І. Німеччина на шляху боротьби з корупцією / М. І. Мельник // Право України. – 1997. – № 11. – С.111–115.
134. Мельник М.І. Корупційні злочини: сутність і поняття / М.І. Мельник // Право України. – 2000. – № 11. – С. 127–131.
135. Меняев Б. В. О двух списках “Аршани номийн тууджи” (”Сказание нектарного учения”). Мир буддийской культуры: наследие и современность / Б. В. Меняев. – Чита: ЦНТИ, 2010. – 670 с.
136. Мертон Р. К. Социальная теория и социальная структура / Роберт Кинг Мертон. — М.: АСТ:АСТ МОСКВА:ХРАНИТЕЛЬ, 2006. — 873 с.
137. Мизерий А.И. Коррупция, власть, бизнес / А.И. Мизерий // Право. Бизнес. Население: Материалы Всероссийск. науч. – практ. конф.: в 3 ч. – Н.-Новгород, 2000. – ч. I: Бизнес инаселение: правовые аспекты. – С. 94–95.
138. Михаленко Ю.П.Гоббс и Фукидид (о месте Гоббса в позднем английском Возрождении) / Ю.П. Михаленко // Историко-философский ежегодник / отв. ред. Н.В. Мотрошилова . – М. : Наука, 1986 . – С. 104–125.
139. Михалкин Н.В. Философия права : учебн. пособие / Н.В. Михалкин, А. Н. Михалкин. – М. : Издательство Юрайт, 2011. – 393 с.
140. Миямото Мусаси Книга Пяти колец: Трактаты. / Мусаси Миямото. – СПб.: из-во Даля, 2010. – 112 с.
141. Міжнародні правові акти та законодавство окремих країн про корупцію / упоряд. М. І. Камлик та інші. – К.: Школяр, 1999. – 480 с.
142. МорозовН.А.Сравнительно-правовой анализ преступности в современной Японии / Н.А. Морозов. — Владивосток: изд-во Дальневост. ун-та, 1997. – 267 с.
143. Музиченко П. Історія держави і права України: навч. посіб. / П. Музиченко. – К. : Знання, 2007. – 431 с.
144. Невелева С. Л. Махабхарата. Изучение древнеиндийского эпоса / С. Л. Невелева. М.: Наука (ГРВЛ). – 1991. – 232 с.
145. Невмержицький Є. В. Корупція в Україні: Причини, наслідки, механізми протидії: монографія / Є. В. Невмержицький. – К.: КНТ, 2008. – 368 с.
146. Новая философская энциклопедия: в 4 томах / ред. совет:В.С.Степин, А.А. Гусейнов, Г. Ю. Семигин, А. П. Огурцов и др. – М.: Мысль, 2010. – 744 с.
147. Ожегов С.И. Толковый словарь русского языка / С.И. Ожегов. – М.: А ТЕМП, Азъ, У-ФАКТОРИЯ, Изд. группа, 2004. – С. 944.
148. Опарин А.А. Религии мира и Библия / А.А. Опарин. – М.: Факт, 2004. – 176 с.
149. Охотнікова О. М. Адміністративна відповідальність керівника державного підприємства, установи, організації в Україні: автореф. дис.. на здобуття наук. ступеня канд. техн. наук : спец. 12.00.07 «Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / О. М. Охотнікова. – Ірпінь, 2004. – 21 с.
150. Охотнікова О.М. Аналіз стану та шляхи посилення боротьби з корупцією в Україні / О.М. Охотнікова // Науковий вісник: Збірник наукових праць Академії державної податкової служби України. – 2000. – №3 (17). – С.224–230.
151. Охотский Е.В. Социально-правовая сущность и основные признаки коррупции / Е.В. Охотский // Государственный аудит. Право. Экономика. – 2009. – № 3. – 108–113.
152. Панченко П.М. Коррупция в органах государственной власти: природа, меры противодействия, международное сотрудничество / П.М. Панченко. – М.: «Формула права», 2009. – 576 с.
153. Платон. Собрание сочинений в 3 т. (в 4 кн.) (Серия «Философское наследие»).– М.: Мысль, 1968. – 624 с.
154. Податковий Кодекс України : Кодекс від 02.12.2010 № 2755-VI // Відомості Верховної Ради України, 2011. – № 13–14, № 15-16, № 17. – ст.112.
155. Подопригора A.A. Основы римского гражданского права: Учеб. пособие для студентов юрид. вузов и факультетов / А.А. Подопригора. – 2-е изд., перераб. — К.: Вентури, 1995. — 288 с.
156. Прикладная юридическая педагогика в органах внутренних дел: учебник для курсантов и слушателей образоват. учрежд. МВД России юрид. профиля / под ред. В.Я. Кикотя, А.М. Столяренко. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2008. – 512 с.
157. Про боротьбу з корупцією : Закон України від 05.10.1995 № 356/95-ВР// Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1995. – № 34. – ст. 266 { Закон втр