КОШОВИЙ СЕРГІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ. РЕФОРМИ ШАН ЯНА

Краткое описание

КОШОВИЙ СЕРГІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ. Назва дисертаційної роботи: "РЕФОРМИ ШАН ЯНА"

КОШОВИЙ СЕРГІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ. Назва дисертаційної роботи: "РЕФОРМИ ШАН ЯНА"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
На правах рукопису
КОШОВИЙ СЕРГІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ
УДК 94(32)
РЕФОРМИ ШАН ЯНА
Спеціальність 07.00.02 – всесвітня історія
Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук
Науковий керівник:
доктор історичних наук, професор
Ставнюк Віктор Володимирович
Київ – 2016
1
ЗМІСТ
ВСТУП.................................................................................................................. 2
РОЗДІЛ І ДЖЕРЕЛА ТА ІСТОРІОГРАФІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ...................... 11
1.1. Джерельна база дослідження ....................................................................... 12
1.2. Стан наукової розробки проблеми ............................................................... 32
РОЗДІЛ 2. СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ У КИТАЇ В VI-IV
СТ. ДО Р.Х. ........................................................................................................ 69
2.1. Політичні та соціальні трансформації періоду Чуньцю ("Весни і осені")69
2.2. Соціально-політичний розвиток Китаю у період Чжаньго ("Воюючі
держави")...……………………………………………………………………….79
2.3. Реформаторські пошуки у Стародавньому Китаї ..................................... 119
РОЗДІЛ 3. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ ПЕРЕТВОРЕННЯ У ДЕРЖАВІ
ЦІНЬ.................................................................................................................. 131
3.1. Ідеї Шан Яна у трансформаційних процесах ............................................ 132
3.2. Суспільно-політичні реформи Шан Яна у державі Цінь ......................... 158
3.3. Практичні результати та історичні наслідки............................................. 181
ВИСНОВКИ..................................................................................................... 201
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ........................... 211
ДОДАТОК А. Мапи…………………………………………………................ 239
ДОДАТОК Б. Військові обладунки і озброєння періоду Чжаньго…...……..249
ДОДАТОК В. Пам'ятники Шан Яну……………………………………….….253
ДОДАТОК Г. Монети періоду Чжаньго……………………………………...258
ДОДАТОК Д. Епіграфіка………………………………………………………261
2
ВСТУП
Актуальність теми. Китай – це країна, історична традиція якої
нараховує більше 5000 років і по праву називається цивілізацією. Її
унікальність полягає у тому, що вона залишається єдиною цивілізацією світу,
розвиток якої не переривався.
Початок ІV ст. до Р.Х. – один із найважливіших періодів як в історії
Стародавнього Китаю, так і у всесвітній історії в цілому. Саме тоді був
даний поштовх до кардинальних змін, які обумовили потребу в нових
управлінських методах, політичному контролі, підходах до соціальної
організації, формах збору податків, обліку і контролю за робочою силою,
оновлених завданнях для армії.
У межах держави Цінь ці зміни були позначені реформами Шан Яна,
які стали відправною точкою, що засвідчила перехід від доби Чуньцю до
періоду Чжаньго і, по суті, започаткували зміни епох та обумовили
подальший розвиток. Реформи Шан Яна дали поштовх до кардинальних
новацій у сфері політики, ідеології, системи управління, філософській і
юридичній думці епохи, військовій справі, культурі, у всьому
світосприйнятті тогочасного суспільства з огляду на «виклики» і загрози, які
постали перед соціумом та потребували нагальної «відповіді». Окрім цього,
вони сприяли формуванню китайської трудової етики.
Від часу реформаторських діянь Шан Яна (390-338 рр. до Р.Х.)
пройшло вже майже дві з половиною тисячі років. Незтерте часами і епохами
ім’я державного діяча китайської стародавньої доби знаходиться у перших
рядах творців китайської держави, які формували основи державної політики,
її методів управління, моделей розвитку, закладали основи тисячолітньої
державницької традиції.
Наразі важливим є дослідження процесів, що домінували у
китайському суспільстві доби Чжаньго, аналіз співіснування влади правителя
держави і «старої» родової аристократії в межах Цінь – з одного боку, та
3
гострої боротьби за гегемонію між «сімома найсильнішими» у системі
правлячої династії Східного Чжоу – з іншого. Також варто проаналізувати
час формування основних політичних вчень Стародавнього Китаю і вплив
суспільно-політичного вчення фа цзя (легістів) та їх наслідки щодо
подальших періодів розвитку Китаю.
У всесвітній історіографії реформи Шан Яна залишаються не
достатньо дослідженими. У студіях українських науковців феномен реформ
Шан Яна також не отримав ґрунтовного та комплексного вивчення.
Тому, на нашу думку, спираючись на наявну джерельну базу, є
необхідним і можливим здійснення дослідження за обраною нами темою.
Хронологічні рамки роботи охоплюють період від VI до до середини
IV ст. до Р.Х. Встановлення нижнього рубежу обумовлене завершенням
реформаторських кроків, які згодом призвели до посилення держави Цінь у
добу Чжаньго і в подальшому стали фундаментом для об’єднання шістьох
могутніх держав довкола реформованої Цінь та, власне, страти самого
реформатора Шан Яна. Верхня межа пов’язана із добою Чуньцю – періоду,
за якого почалися політичні та соціальні трансформації тогочасного
давньокитайського суспільства.
З метою визначення передумов реформ Шан Яна на основі ранньолегістських уявлень, його витоків, а також для висвітлення еволюції цього
суспільно-політичного вчення у контексті розвитку суспільно-політичних
течій, інтелектуального надбання стародавньої доби та розвитку власної
концепції управління державою і народом зроблені відповідні історичні
екскурси.
Географічні межі охоплюють етнічну територію хуася «носіїв
китайського світу і традицій» як формуючий елемент китайського етносу у
долині Великої китайської рівнини. Саме на цих теренах розгорталися
основні події, пов’язані з виникненням, розвитком і реалізацією системних
реформаторських змін у державі Цінь доби Чжаньго, а також решти шести
найсильніших держав Вей, Хань, Чжао, Ці, Чу, Янь у зазначений період.
4
Мета й завдання дослідження визначені, виходячи з науковотеоретичної і практичної актуальності та стану фахової розробки
проблематики. Оскільки у вітчизняній і зарубіжній історіографії зазначена
тема дисертації комплексно не розглядалася, автор поставив за мету
проаналізувати головні складові, початки, етапи здійснення і результат
реформ, які були проведені у державі Цінь Шан Яном.
Для реалізації сформульованої мети визначено такі завдання:
визначити джерельну базу дослідження та з’ясувати стан наукової
розробки проблеми та проаналізувати її джерельну базу;
розкрити політичні та соціальні трансформації періоду Чуньцю
(«Весни і осені»);
з’ясувати соціально-політичний розвиток Китаю у період Чжаньго
(«Воюючі держави»);
висвітлити реформаторські пошуки у Стародавньому Китаї;
уточнити походження назви «легізм» (фа цзя), початок і етапи
формування цього суспільно-політичного вчення Стародавнього Китаю;
розкрити витоки ідей Шан Яна у трансформаційних процесах
історичної доби;
простежити зміст, характер, основні напрями реформ за урядування
Шан Яна;
визначити практичні результати та ключові здобутки у процесі
здійснення перетворень Шан Яном;
проаналізувати зв’язок між теоретичними напрацюваннями
представників суспільно-політичної течії фа цзя і практичними кроками їх
задумів.
При цьому необхідно критично проаналізувати свідчення історичних
джерел, врахувати досягнення попередників у вирішенні вказаних завдань.
Об’єктом дисертації є історія Стародавнього Китаю доби Чуньцю –
Чжаньго.
5
Предметом дослідження є внутрішньополітичні і зовнішньополітичні
стратегії держави Цінь у контексті суспільно-економічної і військової
модернізації, які були запропоновані і реалізовані реформатором Шан Яном.
Методи дослідження. У роботі використовувався комплекс
загальнонаукових методів, обумовлений метою та завданням дисертаційного
дослідження, його об’єктом та предметом. Методологічну основу
дослідження становлять принципи історизму та системності. При роботі з
різнотипними джерелами використовувалися наступні методи:
гносеологічний, історико-філософський, хронологічний, історико-генетичний
та компаративний методи. Залежно від виконання конкретних завдань на
певних етапах дослідження використані такі методологічні підходи й методи
як системно-структурний, порівняльно-історичний, герменевтичний, аналогії,
аналізу і синтезу, сходження від абстрактного до конкретного, структурнологічного моделювання, інтерпретації, критики історичних джерел тощо.
Хронологічний метод (опис явищ і подій у часовій послідовності) та
історико-генетичний (встановлення генетичних зв’язків між подіями та
явищами, що відбуваються) дали можливість простежити дії «акторів» (семи
найсильніших держав) у добу Чжаньго у зв’язку зі зміною загальної ситуації
у Піднебесній в часи правління династії Чжоу.
Компаративний метод у дослідженні певним чином поєднується із
системним підходом, оскільки шляхом порівняння було виявлено загальне й
особливе, а також причини цих подібностей і розходжень, зміни, що
відбулися. При цьому зіставлялись рівні та етапи розвитку досліджуваного
об’єкту, визначались тенденції розвитку. Використаний у дисертації
компаративний метод аналізу дозволяє з’ясувати зміст трансформації
китайської політичної концепції та провідних «акторів» історичної доби.
Застосування івент-аналізу й критичне осмислення тексту при роботі з
історичними джерелами (історичних хронік), авторських трактатів
зумовлюють наукову об’єктивність та достовірність результатів дослідження.
Вивчення ж окремих напрямів політики держави Цінь базувалося на
6
поєднанні методів та засобів із концепції діалектичного взаємозв’язку
внутрішньої й зовнішньої політики, а також аналізу процесів формування та
здійснення політики держави Цінь у часи правління Сяо гуна (381-338 рр. до
Р.Х.).
Використання методу контент-аналізу в роботі з текстами джерел
передбачало врахування ідейної та концептуальної спрямованості авторів.
Системний аналіз пояснює відносини держави Цінь із рештою шести
найсильніших держав «китайського світу» у контексті програмування їхньої
політики існуючою регіональною міждержавною системою, що виступає
зовнішнім середовищем по відношенню до системи двосторонніх взаємин. У
рамках системного підходу продемонстрована взаємна обумовленість
поведінки держав Цінь, Ці, Чу, Вей, Хань, Чжао та Янь на основі існуючих
закономірностей у зв’язках між ними як складовими існуючої системи.
Методологічна основа дисертації спирається на загальноприйнятій
концепції суспільного розвитку та конкретно історичного аналізу
дослідження фактологічних джерел, що дало змогу всебічно розкрити
особистість Шан Яна, проаналізувати його діяльність, теоретичні
напрацювання та практичні кроки реалізації.
В ході дослідження був використаний міждисциплінарний підхід до
історії, політології, що дало можливість розглянути проблему в різних
площинах.
В цілому сукупне застосування дослідницьких методів відкриває
можливості для багатостороннього вивчення проблеми реформ у державі
Цінь, які здійснив Шан Ян у контексті розвитку суспільства Стародавнього
Китаю у середині ІV ст. до Р.Х.
Наукова новизна дисертації полягає в тому, що дана робота є одним із
перших в українській історичній науці комплексним дослідженням
особливостей розвитку держави Цінь на етапі здійснення реформ Шан Яна.
Цінністтю дослідження є те, що етапи реформування Цінь аналізується не
просто у контексті міждержавних суперечностей чи інтересів партнерства, а
7
й крізь призму викликів і загроз для стратегічно-життєвих інтересів держави
Цінь в умовах існування конкурентного середовища за гегемонію у
Піднебесній. Вперше в українській історіографії здійснено комплексний
аналіз реформаторської діяльності у «семи найсильніших» державах в період
Чуньцю – Чжаньго і держави Цінь зокрема.
Крім того, на основі залучення і аналізу широкого кола автентичних
джерел та літератури, було введено в науковий обіг вітчизняної історичної
науки значну частину джерел, що розкривають сутність і перебіг реформ у
державі Цінь. Набуло подальшого розвитку вивчення літератури з обраної
теми. З нових позицій висвітлено процес перебігу трансформаційних змін у
Стародавньому Китаї в період VI-IV ст. до Р.Х. Простежено значення цих
змін для політичного утвердження держави Цінь в якості «гегемона» в межах
правлячого дому династії Чжоу. Отримані результати дисертаційного
дослідження дають змогу поглибити історичні знання про
стародавньокитайське суспільство.
Наукову новизну дисертаційної роботи визначають такі основні
положення:
Вперше:
- у вітчизняній історичній науці предметом комплексного, спеціального
дослідження стали реформи Шан Яна на основі читання та тлумачення
автентичних давньокитайських текстів;
- введено в науковий обіг частину джерел, що розкривають сутність і
перебіг реформ у державі Цінь в період Чжаньго;
- на основі широкого кола джерел і наукової літератури проведено
всебічний аналіз реформаторської діяльності в період Східна Чжоу;
- з нових позицій висвітлено процес протікання трансформаційних змін
в Стародавньому Китаї в період VI - IV ст. до Р.Х.;
- простежено значення цих змін для політичного утвердження
держави Цінь в якості «гегемона» в межах правлячого чжоуського дому на
етапі здійснення реформ Шан Яна;
8
- здійснено аналіз суспільно-політичних ідей школи фа цзя (легістів) і
ключових концептів представника цієї течії Шан Яна у контексті основних
етапів його суспільно-політичної діяльності та у тісному зв’язку з епохою.
Уточнено:
- положення про причини посилення держави Цінь у період правління
Сяо гуна доби Чжаньго на етапі здійснення реформ Шан Яном;
- наукове уявлення про систему «ба» («гегемонство»), «державу-го»
«бінь ке» («гостьових міністрів»), представників суспільного прошарку «ши»
(«книжників»), суспільно-політичну течію фа цзя «легізм»;
- наукові підходи щодо обставин формування моделі й особливостей
розвитку держави Цінь в період Чжаньго;
- оціночні судження про особистість реформатора Шан Яна.
Набули подальшого розвитку:
- систематизація історичних джерел з проблеми дослідження;
- ідеї щодо вивчення наукової літератури з обраної теми.
Практичне значення результатів дослідження випливає з його
актуальності й наукової новизни. Зважаючи на це, положення та висновки
дисертації можуть бути використаними у рамках навчального процесу у
вищих навчальних закладах України при підготовці підручників, навчальних
посібників та науково-методичних рекомендацій, у процесі розробки
навчальних курсів лекцій з історії Стародавнього Китаю, а також при
викладанні навчальних курсів всесвітньої історії, історії Стародавнього
Китаю, світової політики, країнознавства, суспільно-політичних концепцій
Стародавнього Китаю, китаєзнавства тощо. Вони можуть стати основою для
написання монографій, узагальнюючих праць з історії Китаю. Крім того,
зібраний та систематизований у дисертації фактичний матеріал і зроблені на
основі цього вивчення висновки можуть бути використані у викладацькій
роботі, при розробці спецкурсів з історії Стародавнього Китаю.
Висновки дослідження можуть бути використані фахівцями
Міністерства закордонних справ України й спеціалістами інших державних
9
установ, науково-дослідницьких інститутів та центрів, які здійснюють
дослідження у суміжних сферах та вивченні традицій азіатських держав, у
питаннях реалізації державної політики на різних історичних етапах.
Крім того, важливо оцінити вплив легістського вчення (або фа цзя у
традиційному китайському розумінні) на політичні інституції і традиційну
китайську політику, включаючи сьогодення.
Практичне значення дослідження полягає в тому, що виконана робота,
її висновки і узагальнення дозволяють поглибити знання про ідейну
спадщину головного міністра держави Цінь Шан Яна, його місце і роль у
розвитку як політичної історії Стародавнього Китаю, так і китайської
політичної науки, мистецтва управління державою.
Переклади оригінальних джерел з китайської мови, виконані в рамках
дослідження, можуть бути основою інших наукових студій та збагачують
українську синологічну науку зарубіжними автентичними пам’ятками.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно
виконаним науковим дослідженням. Усі наукові результати, що викладені у
дисертації, одержані автором особисто.
Апробація результатів дослідження. Головні висновки і тези
дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри історії стародавнього світу
та середніх віків Київського національного університету імені Тараса
Шевченка.
Наукові положення дисертації були оприлюднені на виступах на
міжнародних науково-практичних конференціях: Міжнародній науковій
конференції молодих учених «Дні науки історичного факультету» (12 квітня
2012 р., м. Київ); ІV Міжнародній науково-практичній конференції
«Всесвітня історія та актуальні проблеми міжнародних відносин»,
присвяченій пам’яті професора Г.Л. Бондаревського (1920 – 2003 рр.) (9-10
квітня 2013 р., м. Луганськ); VІ Міжнародній науковій конференції молодих
учених «Дні науки історичного факультету» (25 квітня 2013 р., м. Київ);
Міжнародній науковій конференції «Проблеми джерелознавства,
10
історіографії та історії Сходу», присвяченій пам’яті професора В.М. Бейліса
(1923 – 2001 рр.) (15-16 травня 2013 р., м. Луганськ); IV Міжнародній
науковій конференції «Актуальні проблеми історії стародавнього світу» (16-
17 травня 2013 р., м. Київ); ІХ Міжнародній науковій конференції молодих
учених «Дні науки історичного факультету» (21 квітня 2016 р., м. Київ).
У даній дослідницькій роботі при використанні китайських ієрогліфів
використовується система транскрипції китайської мови (піньїнь) за
допомогою системи Палладія, на відміну від транслітерації стандартної
китайської мови (північного діалекту путунхуа) латиницею Уейда-Джайлса
(Wade-Gilles), яка широко застосовувалася в західній літературі і відома як
«Вейма бінфа» (Weima bingfa, 威瑪摒法), іноді називається «система УейдаДжайлза» (Weituoma pinyin, 威妥玛拼音) або (Weima pinyin, 威玛拼音).
Результати, положення та висновки дослідження знайшли своє
відображення у шести одноосібних статтях у фахових виданнях,
затверджених переліком ВАК України, а також тезах доповідей на наукових
конференціях і збірниках наукових праць. Крім того, окремі здобутки
дисертаційного дослідження відображено також у низці додаткових
публікацій.
Основні положення були підтверджені, а підходи до вивчення
апробовані під час неодноразового перебування в Китайській Народній
Республіці, зокрема у м. Сіані, провінція Шеньсі, історичному місці
знаходження держави Цінь та столиці КНР м. Пекіні.
Структура дисертації обумовлена об’єктом, предметом, метою та
завданням дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів,
висновків, списку використаних джерел та літератури (28 сторінок, 253
найменувань), додатків. Загальний обсяг тексту дисертації – 265 сторінки, з
яких основний зміст викладено на 210 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Удисертаційномудослідженніпроведенотеоретичнеузагальненнята
вирішенонауковізавданняякіполягаютьувисвітленнікомплексупитань
пов’язанихзперебігомреформудержавіЦіньякіздійснивголовнийміністр
ШанЯнуСтародавньомуКитаїустдоРХАналізісторіографії
свідчитьщоцятемадонинінебулапредметомокремогокомплексного
науковогодослідженняІсторикизазвичайвисвітлювалиабоокреміепізоди
реформШанЯнаабожвивчалиісторичніперіодиЧуньцюЧжаньгоу
системіправлячогодомуСхіднаЧжоутадосліджуваливідносинидержави
ЦіньзокремовзятоюдержавоюгобасейнуВеликоїкитайськоїрівнини
Зарубіжнаісторіографіяособливокитайськомовнанауковці
континентальногоКитаютаТайванюналічуєвеликиймасивлітератури
якийпредставленийдослідженнямиісториківполітологів
суспільствознавцівОпрацьованінауковіпрацідозволяютьпростежитипопершеактуальністьдослідженняданоїтемияквУкраїнітакізаїїмежами
Подругевивчитипоглядипровіднихнауковцівсинологівнанайбільш
актуальніпроблемиСтародавньогоКитаюПотретєаналізісторіографії
вказуєнаіснуючіпрогалинивдослідженняхякіпов’язаннізстародавньою
історичноюдобоюКитаюІсторіографіюданогодослідженняможна
згрупуватизанапрямкамивиокремившитриосновнігрупипідсумковоузагальнюючіконцептуальніпраціроботиприсвяченівузловимаспектам
обраноїтематикистудіїщодоконкретнихсюжетівврамкахдослідження
Джерельнабазацьогодослідженнядоволіширокаіскладаєтьсяз
наративнихдокументальнихархеологічнихнумізматичнихтипівзнахідок
єцілкомрепрезентативноютадозволяєвирішитипоставленізавдання
Такимчиномпроаналізувавшиосновніджерелатафаховулітературуз
проблемиздійсненняреформШанЯноммиможемостверджуватищостан
їїрозробкисвідчитьпронеобхідністьподальшихдосліджень

УходідослідженняобґрунтованоноваціїчжоуськогоКитаюЗокрема
розкритополітичнітасоціальнітрансформаціїперіодуЧуньцюВесниі
осеніБазуючисьнакомбінованомуметодіперіодизаціїперіодЧуньцю
ВеснийОсеніохоплюєперіодзрпостдоРХУрезультаті
перенесеннястолицідомЧенчжоузначначастиназемельправителівЧжоу
булавтраченаЇхполітичнийвпливтакожзазнавзмінзалишившисьумежах
незначноїтериторіїдовколастолиціПослабивсяідеологічнийобраз
правлячогодомущопризвелодорозмиванняцілісностірелігійнополітичної
доктриниВодночасрольправителяЧжоуусакральномусенсізалишалася
незміноюуПіднебеснійЧисленнімісцевіволодарічжухоунафоні
ослабленняцентральноївладизначнопосилилинамісцяхвласнурольівладу
перетворюючисьзпредставниківінтересівправителівЧжоунанаділених
повнотоювладичжухоуумежахконтрольованихнимиземельазгодом–
нафактичнонезалежнихправителівокремихдержавнихутвореньНайбільш
політикоадміністративніфункціїбулизосередженіврукахкількох
впливовихсімейтіснопов’язанихзправлячимдомомКожнатакасім’ямала
сферудомінуванняудержавігоздійснюючуадміністративнийконтроль
надтимчиіншимнапрямкомчигалуззювпродовжкількохпоколіньУІст
доРХуСтародавньомуКитаїзавершуваласяформуватисясистема
мультидержавНайсильнішимиавідтакінайвпливовішимисереднихбули
державніутворенняЦзіньЧуЦіЛуЧженіЦіньКожназозначених
державнамагаласярозширитивласнусферудомінуванняпоступово
звужуючистатусправлячогодомуЧжоуСистемауправліннябудуваласяна
васальнихвідносинахколинамісцяхпризначалисяставленикипоспадковій
лініїіродиннимкровнимзв’язкамСистемаотрималаназвуцзунфа–
системародиннихзв’язківПравителіпризначалиміністрівічиновниківна
високіуправлінськіпосадитапосадовцівнайнижчоїуправлінськоїланки
шизазвичайродичівнаякихпокладалосявирішеннярізногородупитань
НоваполітичнаситуаціяуперіодЧуньцюпризвеладовиникненняумежах
державгоновихадміністративнихутвореньобластейцзюньтаповітів

сяньІншоюзміноюсталапояваписаногоправавзамініснуючого
традиційногоправаУдеякихдержавнихутворенняхЛуЧженбула
започаткованановаціяусферіоподаткування
ПротеуперіодЧуньцюземельнінаділинеперетворилисяувільно
відчужуванувласністьнезважаючиназростаючурольіндивідуальних
працівниківназемліізменшенняроліобщиниусистемінового
оподаткуванняЗ’являютьсяознакивійськовогосуперництваміждержавами
ВстановленощозстдордоРХтривавперіодЧжаньгоякий
характеризувавсязатяжнимивійськовимиконфліктамипротистояннямита
створеннямвійськовихсоюзівПродовженнявиснажливихміжусобнихвоєн
тароздрібненістьврештімоглапризвестидозагибелікитайськоїнаціїІце
добреусвідомлювалиінтелектуалитієїдобиЗмінапідперіодуЧуньцю
ВесниіосенінаЧжаньгоВоюючідержавипершзавсе
характеризуваласязміноюполітичноголадуСтародавньогоКитаюКожнаіз
найсильнішихдержавдобинамагалисярозширитисферудомінування
використовуючисистемубагегемонствоконкуруючизаполітичне
лідерствовключноізвійськовимкомпонентомтавиробляючивласнімоделі
розвиткуКрімтогозалишаласячисленнагрупамалихзарозміромівпливом
напроцесидержавякіунаступнийперіодбулиостаточнопоглинуті
Зокремаузазначенийперіодунизцідержавзусиллябулинаправленіна
консолідаціюірозвитокновихелементівяквекономіцітакіуполітицііз
залученнямлегістськихідейТакожісторичнійепосіпритаманні
технологічнідемографічніуправлінськіівійськовізміниякісуттєво
вплинулинасуспільнийрозвитокВідзначаємопрогресуземлекористуванні
інтенсифікаціїторгівлізростаннікількостімісттаїхтериторіїформування
новихадміністративнихутвореньРазомзтимспецифікавнутрішнього
устроюдержавнихутвореньвизначаласьтимщовосновікитайської
державибувклановийанекласовийустрійзумовленийпевними
особливостямищознаходятьсяуплощиніприроднокліматичнихвоєнно

політичнихтагосподарськотехнологічнихявищДоведенощонацейчас
такожприпадаєформуваннясистемидержавногобюрократичного
апаратуірозбудовиуправлінськоївертикаліЧиновникиадміністратори
навсіхрівняхслідкувализавиконаннямвсіхприписівсвоєчасно
інформуючисвоїхкерівниківаті–правителяВиконаннясвоїхповноважень
увідповідностідопосадибулочіткорегламентованоЗарезультатамироботи
посадовціотримуваливинагородуБездіяльністькараласяНовеурядування
стимулювалосумлінністьувиконанніпосадовихобов’язківіводночас
суттєвоурізалопривілеїстароїаристократіїзнатнихродів
Встановленощочасбувприхильнимдочисленнихмандруючих
освіченихосібшикнижникибінькегостьовихміністрівякі
подорожуваливіддержавидодержавипропонуючисвоїздібностіі
вмінняправителямдержаврозраховуючинапризначенняна
управлінськіпосадиВреальностівонисталиосновоюісформували
чиновницькікадринавсіхадміністративнихрівняхКожнаізнаведених
життєвихісторійпосадовцівдобиЧжаньгоутомучисліШанЯна
вказуєнаширокупрактикупоширенняцьогоявищаЦілкомочевидно
щоголовнийміністрдержавиперетворювавсянаключовийелемент
політичногожиттяУроботіокресленопроцесиякізасвідчилитещо
статусправлячогодомуЧжоумавтенденціюдоскороченнявласних
повноважень
Урезультатіпроведеногодослідженнябуловисвітленореформаторські
пошукиСтародавньогоКитаютавдалосявстановитищореформаторському
рухуюньдунбяньфатієїдобибулипритаманнірядспільнихрисУтійчи
іншіймірівсідержавиЦзіньзгодомВейХаньЧжаоЦіЧуЯньЦінь
періодівЧуньцюіЧжаньгопрагнулизменшитирольродовоїзнаті
удосконалитисистемуоподаткуванняінадходженьдоказниформувати
економічнубазудержавизарахунокпроведенняреєстраціїплатників
податківякосновинаповненнядержавноїскарбницінавестиладі
реформуватисистемууправлінняполітичнимитаекономічнимипроцесами

прийняттяуправлінськихрішеньзапровадитиноваціїусферізаконодавства
упорядкуватиземельнівідносинитапривестиїхувідповідностідореалій
дняосучаснитивійськоТакимибуливимогичасуПроведенняполітичних
економічнихтавійськовихреформпорізномупідсилиликожнеіздержавних
утворень
Удослідженніотрималоподальшийрозвитокположенняпрохарактер
тауточненонауковеуявленнящодотермінуфацзялегізмпочатокі
етапиформуванняцьогосуспільнополітичноговченняСтародавнього
КитаюВстановленощоновіісторичніобставинисталисуттєвимвикликом
длякитайськихінтелектуалівтогочасноїдобиЦеусвоючергудало
неабиякийпоштовхрозвитковісуспільнополітичноїдумкиСтародавнього
КитаюРізніпредставникиконфуціанцімоїстидаосинатурфілософи
логікилегіститаіншіпропонуваливласнебаченняірозумінняшляхів
розв’язаннянагальнихпроблемтарекомендувалирецептиконцептуальних
змінякімалисвоєвідображенняусуспільноважливихідейнихрішеннях
Зокремаконфуціанціпритримувалисяметодівуправліннянаосновіритуалу
лічжі–культивуваннястаровиниітрадиційнихпідходівкомплексзвичаїв
традиційритуалівцеремонійідоговорівщовідповідають
патерналістськомукеруваннюНатомістьусередовищіміністрівпрактиків
посиливсянапрямоксуспільнополітичноїдумкиякийвосновусвого
управліннясуспільнимипроцесамипоклавуправліннянаосновізаконуфа
чжіВісторіїостанніназиваютьсяфацзялегістиінерозривнопов’язаніз
ідеєюперетвореньіреформВиникненнялегізмупов’язанозпошуком
доктриниоптимальноїсистемиуправліннядержавоюіреагуваннямна
викликиЧжоуськоїепохиякасуттєвотрансформуваласяНанаше
припущеннясамецемаловирішититеоретичнінапрацюваннялегістівабо
більшвдалийваріант–реформаторівадміністраторівТрадиціялегізмубере
свійпочатокудіяльностінизкиполітиківстдоРХформують
основнірисиустдоРХтаотримуютьзавершенняусерединіІІІстдо
РХДочислапослідовниківлегізмувідносимоГуаньЧжунаЛіКуйЦзи

ЧанаУЦіФаньСюаньцзиШанЯнаШеньБухаяШеньДаоХаньФейцзи
таіншіОчевиднащеоднаособливістьрозглянутогоперіодузстдоРХ
–легізмставосновнимконкурентомконфуціанськихідейазгодоміпершою
справжньоюофіційноюідеологієюСтародавньогоКитаю
УдослідженірозкритовитокиідейШанЯнаутрансформаційних
процесахісторичноїдобиЗ’ясованощоШанЯнзосередиввченнянавколо
низкискладовихвійниземлеробствапослабленняродовоїаристократіїта
елементівпосиленнядержавиСлідзазначитищосамеувиокремленніцих
напрямківуправлінецьдобиЧжаньговбачавєдинуможливістьузміцненні
владиправителяідержавиДоведенощовійнатаземлеробствовиступалиу
ньоготимичинникамиякісприялистабілізаціїсуспільстваійогорозвиткуа
томуєнайпочеснішимиінайшанованішимизаняттямивПіднебеснійЗ
іншогобокувійнайземлеробствовиступалитимисферамиякімоглиб
сприятипоявіновогопрошаркуновихслужилихдержавнихмужівнаяких
правительмігбиспиратисяуборотьбізаристократичнимиродаминосіями
старихуправлінськихрішеньНовечиновництвоякененалежалодостарих
аристократичнихродівмалостатиопороюдляправителяУроботіпоказано
щодляШанЯнавійна–ценайважливішийшляхдосягненнябажаноїметидо
гегемоніїустародавньокитайськомусвітіМожнастверджуватищосамеу
посиленнівійськовоїпотугивбачавсясенсусіхзаходівщопропонував
реформаторЦедосягалосяшляхомвмілоговикористанняправителем
нагородіпокараньяківважалисьдвомаважелямиуправліннялюдьми
прицьомупокараннявідігравалибільшурольаніжнагороди
Вдалосяпростежитизмістхарактеросновнінапрямиреформза
урядуванняШанЯнаНаголошенощосуспільнополітичніперетворенняу
державіЦіньрозпочатіправителемСяньгуномбулипідтриманіі
продовженіправителемСяогуномутандемізШанЯномРеформи
стосувалисябагатьохсферціньськогосуспільстваібулиздійсненіудва
етапипочинаючизррдоРХНаосновівласногоідейного
багажутапопередньогодосвідувінзумівпристосуватипрактикиінших

державнашляхуреформуваннязастосувавшидоктринупрактичногота
ефективногодержавногоуправлінняУроботіпоказанощоголовнийміністр
державиЦіньШанЯнприхильникметодівфацзязапропонувавіреалізував
законодавчусистемудержавнерегулюванняекономікичіткуградацію
всерединіправлячоїсоціальноїгруписформувавінститутбюрократіїта
систематичнеоновленнячиновниківусистемідержавногоапаратушляхом
залученнявідповідальнихілояльнихособистостействоривінститутрангів
знатностірівніможливостіпривисуваннінаадміністративніпосади
персоніфікованувідповідальністьчиновникауніфікаціюмислення
чиновництваградаціюсуспільноїдумкиіперсональнувідповідальність
населенняувиглядікруговоїпорукифіскальнусистемутотальногонагляду
заповедінкоюінастроямиусуспільствіінститутцензорськогонагляду
Сукупноцікрокивплинулинаруйнуваннястароїуправлінськоїсистеми
послабиливладустарихродівсформувалиновийапаратповернулиі
посилилицентральнувладуправителяУпроцесіздійсненняреформШан
Янзруйнувавстарусистемурангівзнатностіізапровадивновувякійранг
знатностіівідповіднейомузабезпеченняземельнимнаділомтанизкою
іншихблагвизначалиськонкретнимизаслугамипереддержавоюВарто
зазначитищоземлеробствозаШанЯнабулоосновоюекономікиЗа
настановоюреформатораправительповиненбуввжитинизкупрактичних
заходівдляпідтриманняземлеробствастворитигнучкуподатковусистему
провестивсезагальнийподвірнийпереписосвоїтивільніцілинніземлі
запроситиудержавуЦіньбезземельнихобщинниківіздовколишніхсусідніх
державгоСистемазаконівудійсностірегламентованихправилмала
посилитиконтрольованістьнаселеннятаобмежитивсесиллязаможнихродів
ЗакониШанЯнабулиєдинимиіобов’язковимидлявсіх–відпростолюдина
доможновладця–іпередбачаличіткінормиповедінкивідхиленнявідяких
суворокаралосяМетодвинагородіпокаранняпричомупокараннявбільшій
мірієвизначальнимдлясфериуправлінняТоргівельнаіреміснича

діяльністьприроднінадраіводніресурсипоступовопереходилипід
контрольдержавизаякіказнаотримувалафінансовийприбуток
Визначенопрактичнірезультатитаключовіздобуткиупроцесі
здійсненняперетвореньШанЯномВстановленощорозпочавширеформиу
доволіослабленомуціньськомудержавномуутворенніШанЯнувдалося
залучитидосвідтаіснуючінатойчасмоделірозвиткусусідніхдержав
зокремаЦітаЦзіньпізнішеВейсформувавшимодельрозвиткуЦінь
ПроведеніШанЯномкомплексніреформиуполітичнійекономічнійта
військовихсферахмаливагомийпоступдлядержавиЦіньЗмінена
суспільнамодельдержавиЦіньсталафундаментомумайбутньомудля
об’єднанняшестиіншихнайсильнішихдержавнихутвореньстворилаоснову
нашляхуперетворенняроздрібненогоКитаювєдинуоб’єднанудержаву
ПолітикапосиленоїувагидовійськовоїсправитаобробкиземліШанЯном
малапрактичнуреалізаціюВійськовіпідрозділиЦіньперетворилисяна
потужнувійськовусилущоврештірештдалозмогуреалізуватиконцепцію
сильнадержавамогутнєвійсько–ключовийпостулатпредставниківтечії
фацзялегістівРеформитакожсприялирозвиткупродуктивнихсилу
державіЦіньЯкпідсумок–посталановадержавазновимсоціальним
устроємреформованоюекономічноюсоціальноюінавітькультурносуспільноюскладовоютавпевненимиусобімешканцямиБулопокладено
крайархаїчнимформамутомучисліуземельнійсферіякістримувалиі
гальмувалирозвитокУперіоднескінченнихвоєніперманентних
протистояньвепохуЧжаньгодержаваЦіньбуладобреорганізованимічітко
структурованимсуспільнимутвореннямЦебувчасколивикликиізагрози
вимагаливиробленнятавпровадженняінодіжорсткоїаледієвоїсистеми
державногоуправлінняВходідослідженнявстановленощопричиною
успіхуреформудержавіЦіньтакороткогочасуїхвтіленнябулаетнічна
неоднорідністьнаселенняіїїелітиспівіснуваннякомпонентівпредставників
кочовихплеменіносіївкитайськогоетносувсилугеографічного
розташуванняатакожтрадиціясильноїіефективноївладиправителяі

значноменшоїроліродовоїаристократіїщосприялолегшомуперебігузміні
немалосуттєвогоопорупоїхвпровадженнюТакимчиномнасередину
стдоРХзмінаекономічноїполітичноїсоціальноїадміністративної
системсприялатомущодержаваЦіньзакріпилазасобоюстатус
найсильнішогодержавногоутвореннягегемонаперіодуЧжаньго
створившипідмурівкиуправлінськихпрактиккитайськоїдержавина
століттявпередзаклавшиосновикитайськоїцивілізаціїРеформиШан
ЯнаудержавіЦіньможнасправедливовважатизнаковоюподієюколиза
короткийчасовийперіодвдалосяподолатиіснуючевідставаннявід
безпосередніхконкурентівтаздійснититрансформаціюціньського
суспільстваЗапровадженіформиіметодиуправліннявизначилита
сформувалиподальшуісторіюКитаюнатисячіроківШанЯнбезумовнобув
продуктомсвоєїепохивтойжечасвінбувіїїактивнимтворцем
реалізуючивконкретнихісторичнихумовахяксвоївласніінтереситакі
нагальніпотребисуспільстваКрімтогоуконтекстідослідженнябуло
встановленощоконфуціанськіортодоксизмальовувалиШанЯна
центральноютавкрайжорстокоюфігуроюупантеонімислителівтечіїфацзя
легістівВнаслідокнауковогоаналізуцьогопитаннявважаємощоцебуло
спричиненотимщоісторичніхронікиздебільшогобулинаписані
послідовникамиконфуціанськихідейякібуливідстороненівідприйняття
управлінськихрішеньінадякимибуливчиненіпокаранняуперіодвже
об’єднаноїімперіїЦіньТакожцепов’язанозтимщозавдякиісторичним
хронікамдоводиласьлегітимністьновоїзокремаХаньськоїдинастії
Проаналізованозв’язокміжтеоретичниминапрацюваннями
представниківсуспільнополітичноїтечіїфацзяіпрактичнимикрокамиїх
задумівЛегістамдобиЧуньцюЧжаньговдалосявідчутиритмсвоєїепохи
доклавшичималозусильувирішенніскладнихпитаньзякимистикалося
суспільствотієїдобинадаючипорадибудучиініціаторамиіактивними
учасникамиперетвореньаінодіжертвуючивласнимжиттямвім’я

торжестватавпровадженнясвоїхтеорійнапрактиціПротевартозазначити
щоневсіідейнінапрямкивдалосявтілитивжиття
Легістивийшлинаполітичнуаренуісталиважливоюскладовоюнової
політичноїсистемиякалишеформуваласятасприялидіямпоцентралізації
владиправителемЗазначимотакожщозасадиполітичноїтеоріїуправління
державоющодомінуваливКитаївпродовжвсьогоперіодуімператорського
КитаюбулизакладенізадобиЧжаньгоВпродовжбагатьохстоліть
китайськоїісторіїреформиШанЯнавивчалисякитайськимичиновникамита
теоретикамидляпосиленнядержавногоуправлінняЗауважимощозст
доРХз’являєтьсящеоднаочевиднаособливістьрозглянутогоперіоду–фа
цзялегізмякийставосновнимконкурентомконфуціанськихідейазгодом
іпершоюсправжньоюофіційноюідеологієюСтародавньогоКитаюДійсно
інтелектуальнінадбанняшколифацзясталитієюідеологічноюосновоюна
якійінституалізуваласявсяофіційнаідеологіятрадиційногоКитаюразомз
даосизмоміконфуціанствомУрезультатіцьогосформувавсятойособливий
китайськийваріантдержависуперечкипроприродуякогонеприпиняються
досьогодніусередовищіфілософівісториківпредставниківсуспільних
наукуправлінцівтакитаєзнавців