Приймак Вікторія Павлівна Соціальна політика ФРН у східних федеральних землях у 1990 - 2005 рр.

Краткое описание

Приймак Вікторія Павлівна, вихователь ДНЗ № 636, м. Київ: «Соціальна політика ФРН у східних федеральних землях у 1990 - 2005 рр.» (07.00.02 - всесвітня історія). Спецрада Д 26.001.01 у Київському національному універ­ситеті імені Тараса Шевченка

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
ПРИЙМАК ВІКТОРІЯ ПАВЛІВНА
УДК 94(430.2)«1990/2005»
ДИСЕРТАЦІЯ
СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА ФРН У СХІДНИХ ФЕДЕРАЛЬНИХ ЗЕМЛЯХ У
1990 – 2005 РР.
07.00.02 – всесвітня історія
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів та текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
В.П. Приймак
Науковий керівник
доктор історичних наук, професор
Машевський Олег Петрович
Київ – 2018

ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………………...…. 14
РОЗДІЛ І. ІСТОРІОГРАФІЯ, ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ДОСЛІДЖЕННЯ…….…..19
1.1. Історіографія проблеми…………………………………………………... 19
1.2. Джерельна база ……………….…………………………………………... 37
РОЗДІЛ ІІ. СОЦІАЛЬНЕ СТАНОВИЩЕ СХІДНИХ НІМЦІВ У НДР
НАПРИКІНЦІ 1970-х – 1980-х РР.………………………................................... 45
2.1. Соціальна політика правлячої партії НДР в 1970-х – першій половині
1980-х рр……………………………………………………….…………….…... 45
2.2. Криза соціальної політики НДР у другій половині 1980-х
рр………...………………………………………………………………………... 58
РОЗДІЛ ІІІ. СОЦІАЛЬНІ ПЕРЕТВОРЕННЯ УРЯДУ Г. КОЛЯ У СХІДНИХ
ФЕДЕРАЛЬНИХ ЗЕМЛЯХ (1990 – 1998 РР.)………..………………………... 65
3.1. Вплив процесу возз’єднання Німеччини на соціальну сферу східних
земель……………………………………………………………………….…….. 65
3.2. Основні напрямки соціальної політики ФРН у нових федеральних
землях……………………………………………………………………………... 85
РОЗДІЛ IV. СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА Г. ШРЬОДЕРА (1998-2005
РР.)………………………………………………………………………….……... 124
4.1. Соціальна політика першого уряду канцлера Г. Шрьодера 1998 – 2001
рр…………………………………………………………………...…………….... 124
4.2. Соціальні перетворення в період другого уряду Г. Шрьодера 2002 – 2005
рр………………………………………………………………………….............. 146
ВИСНОВКИ………………...………………………………………………...….. 181
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ…………………... 187
ДОДАТКИ………………………………………………………..………............ 215

Список литературы

ВИСНОВКИ
У висновках сформульовано загальні підсумки проведеного дослідження
та викладені основні положення дисертаційної роботи, які виносяться на
захист:
З’ясовано, що соціальна політика ФРН в східних федеральних землях
дотепер не була цілісно та всебічно досліджена у вітчизняній історіографії.
Окремі праці були присвячені аналізу окремих аспектів соціальної політики у
всіх 16 землях, однак в нашому дослідженні основна увага прикута
безпосередньо до 5 східних земель. Тож відповідно в процесі аналізу
джерельної бази та наукової літератури вдалося висвітлити особливості,
характерні риси соціальної політики уряду ФРН в цьому регіоні. Особливо
важливою для дослідження проблеми стала німецька історіографія. Німецькі
історики, економісти, соціологи, політологи в своїх працях висвітлили
найбільш важливі напрямки соціальної історії новоприєднаних земель.
Показано, що возз’єднання Німеччини спричинило досить активну видавничу
діяльність. Більшість досліджень були присвячені соціально-економічній
адаптації східних федеральних земель. Праці видані у НДР, присвячені
проблемам соціальної політики у 1970 – 1980 роках, були ідеологічно
заангажованими, що в свою чергу свідчить про їх необ’єктивність.
Опрацювання наукової літератури дало можливість виокремити недостатньо
досліджені аспекти пропонованої теми, а також використати напрацювання,
методологічні підходи, узагальнення зроблені попередниками.
Для об’єктивного дослідження проблеми було залучено низку джерел,
передусім офіційних документів уряду ФРН, протоколів з’їздів партій,
збірників документів, офіційних статистичних даних, матеріалів преси, джерел
особистого походження. Завдяки аналізу широко кола джерел вдалося
прослідкувати зміни в системі соціального забезпечення впродовж 1990 – 2005
років, еволюцію державної соціальної політики цього періоду. Встановлено, що
джерельна база є цілком репрезентативною для виконання поставлених завдань.
182
Встановлено, що основними причинами кризи соціальної політики НДР у
другій половині 1980-х років були як неефективність її економічної системи,
нездатність до необхідних реформ, так і несприятливі зовнішньополітичні
зміни, зменшення дотацій з боку Радянського Союзу. Східні землі Німеччини,
починаючи з 1949 року, не перебували в складі єдиної Німеччини. На сході
функціонувала система тоталітарного контролю, що існувала в соціалістичній
державі підпорядкованій СРСР. У порівнянні з іншими країнами так званого
соціалістичного табору Східна Німеччина мала досить високі соціальні
стандарти, що зумовлювалося необхідністю конкурувати за цими показниками
з ФРН, бути форпостом радянського впливу у Центральній Європі. Проте
багато в чому високі соціальні показники 1970-х років утримувались штучним
чином, завдяки субсидіям СРСР та західним кредитам. Зростання соціальних
стандартів не було підкріплене економічними показниками. Зрештою, на
початку 1980-х років НДР охопила економічна та соціальна криза, яка значно
поглибилася наприкінці 1980-х років внаслідок небажання тоталітарного
режиму пристосовуватися до нових умов та змінювати застарілі механізми
управління державою. Ситуація ускладнилася значною кількістю
незадоволених східних німців, які прагнули вільно перетинати кордон з
Західною Німеччиною та жити в більш соціально-економічно розвиненому,
демократичному суспільстві.
Показано, що возз’єднання Німеччини 3 жовтня 1990 року поклало
початок необхідних соціально-економічних реформ у східних землях, які
щоправда супроводжувалися значними труднощами перехідного періоду. У
зв’язку з швидким переходом на нові законодавчі норми та державні інститути
більшість німців виявилися до цього не готовими. Вдалося з’ясувати, що саме
такий швидкий процес возз’єднання спричинив масове безробіття в
новоприєднаних регіонах Німеччини, зокрема внаслідок закриття
неконкурентноздатних підприємств, недостатньої кваліфікації робочої сили.
Викликом для східних німців стала нова система соціального забезпечення, що
не була такою всеохоплюючою, як в НДР. В умовах ринкової економіки,
183
громадяни мали покладатися передусім на власні сили. Держава мала
забезпечити рівні, справедливі конкурентні можливості для працівників, а
також подбати про соціально вразливі верстви населення. Східні німці
виявилися не готовими до швидких соціально-економічних перетворень.
Прикладом слугує житлова проблема, адже квартплата зросла до
західнонімецького рівня, це більш ніж втричі.
Західнонімецький стиль життя поступово почав переважати у
новоприєднаних територіях після набуття чинності економічним, валютним та
соціальним союзом 1 липня 1990 року. У східних землях в обіг увійшла
німецька марка, яка стала єдиною валютою для двох частин Німеччини до 1999
року, коли основною грошовою одиницею ФРН стало євро. Відповідно з
об’єднанням країни ринкові відносини змінили планову економіку.
Досліджено, що уряд канцлера Г. Коля впродовж 1990 – 1998 років
проводив комплексні, всеосяжні реформи на новоприєднаних землях, зокрема з
метою поширення західнонімецьких соціальних стандартів на схід країни, й
спрямовував на ці потреби значні кошти з державного бюджету.
Найскладнішим та найбільш болючим питанням, що потребувало негайного
вирішення стало зростання безробіття в східних землях у зв’язку з чим багато
громадян лишилися без засобів на утримання сім’ї. Помітно погіршилася також
демографічна ситуація, зокрема відбувалося зростання кількості осіб
пенсійного віку, народжуваність значно скоротилася, передусім такі зміни були
притаманні для новоприєднаних земель. Дані проблеми Гельмут Коль
намагався вирішити в межах так званої політики «трансформації» тобто
комплексних соціально-економічних змін у державі. Найпомітнішим
зрушеннями стало значне зростання заробітної плати у східних землях, хоча
водночас вона була нижчою ніж на заході, і така ситуація зберігалася доволі
тривалий період продовжуючи існувати на початку ХХІ століття.
Найпозитивніше процес переходу на західнонімецькі стандарти позначився на
особах пенсійного віку в період 1990 – 1992 років. Адже в ФРН до цього часу
продовжував існувати «договір поколінь» згідно якого відрахування з
184
працюючих осіб покривали пенсійні виплати. Проте пенсійна реформа 1992
року зумовила значні зміни в системі пенсійного страхування, відтепер діяв
«принцип еквівалентності», тобто розмір пенсій безпосередньо почав залежати
від внеску працюючого до відповідних фондів. Перші чотири роки
трансформаційної політики не принесли очікуваних змін. «Квітучі ландшафти»,
які обіцяв Гельмут Коль для новоприєднаних земель все ще залишалися метою,
оскільки надто завищеними були очікування, як на сході, так і на заході країни.
Якщо оцінювати загальні зміни у соціальному становищі представників Східної
Німеччини, то безсумнівним є той факт, що рівень життя східного німця в
перші роки возз’єднання значно зріс в порівнянні з тим, який існував в НДР.
Досить яскраво це можна було спостерігати на побутовому рівні, адже
забезпеченість мешканців східних земель товарами широкого вжитку значно
зросла. Тепер більша частина східних німців могла собі дозволити нові
телевізори, пральні машини, автомобілі. Зникло таке поняття притаманне для
НДР, як товарний «дефіцит».
Проблема соціального розвитку східних земель була однією з важливих
питань передвиборчої кампанії 1998 року. Завищені очікування німців щодо
соціальних реформ уряду Гельмута Коля та часткові розчарування його
соціальною політикою, зумовило поразку ХДС на виборчих перегонах.
Виявлено, що уряд Г. Шрьодера впродовж 1998 – 2005 років не лише
досить успішно продовжив низку соціальних перетвореньсвоїх попередників,
але й розробив та втілював у життя нову низку реформ, які щоправда були
розраховані на тривалу перспективу й тому в цей період не повною мірою
виявили свої позитивні наслідки. Результати трансформаційної політики
простежувалися і впродовж наступних років.
Період 1998-2005 років характеризується низкою змін в системі
пенсійного, медичного страхування, трансформації піддалися питання
соціальних виплат. Протягом двох канцлерських періодів Герхард Шрьодер
намагався викорінити найголовнішу проблему соціального характеру –
безробіття, яке постійно зростало. Соціальна програма «Порядок денний –
185
2010» розраховувалася до 2010 року і передбачала проведення активної
реформаторської політики для покращення загального добробуту населення та
зрівняння рівнів життя в двох частинах Німеччини.Однак значна частина
східних німців була не задоволена соціальними реформами, що передбачала
дана програма. Заплановані кошти на втілення пакету реформ в східних землях
у розмірі 150 мільярдів євро, з часом скоротилися до 20 мільярдів. Загалом дана
програма також не мала результатів на які очікував уряд. Проблема безробіття
значно загострилася на 2004 рік, кількість безробітних по всі території ФРН
сягнула більше 4 млн. осіб, з них 1,5 млн. осіб становили вихідці з східних
земель.
Система соціального страхування, що також зазнала реформування мала
низку, як позитивних моментів, так і певних недоліків, зокрема у виграші
залишилися особи пенсійного віку. Водночас пересічні німці опинилися в
ситуації коли держава стала досить прискіпливо контролювати кошти, які
виділялися для фондів страхування.
З’ясовано, що реформи канцлерів Гельмута Коля та Герхарда Шрьодера
на сході Німеччини заклали підвалини сучасних високих соціальних стандартів
даного регіону. Період 15 років існування у возз’єднаній країні можна назвати
перехідним, трансформаційним періодом, адже відбулася зміна всієї соціальноекономічної системи у східних землях, вирівнювання соціальних стандартів,
рівнів життя в обох частинах держави. Щоправда такі кардинальні та
комплексні зміни потребували більш тривалого періоду. Тому не зважаючи на
спрямування до східних земель величезних фінансових ресурсів в період урядів
канцлерів Гельмута Коля та Герхарда Шрьодера повністю не вдалося вирішити
найбільш гострі соціальні проблеми новоприєднаних земель. Варто відмітити,
що Західна Німеччина єдина, хто витратив на соціально-економічну
трансформацію своїх земель величезні кошти. Проте вищезгадані перетворення
мали далекосяжний, довготривалий ефект і їхні наслідки повною мірою
виявилися вже в подальші періоди німецької історії. На сьогоднішній день
можна говорити про значний успіх німецької держави у справі покращення
186
добробуту своїх громадян. ФРН є однією з найрозвиненіших країн Європи, і
Східна Німеччина, як її складова досягнула високих соціальних стандартів
завдяки складному періоду реформ, часом болючих та непопулярних. Поняття
«оссі » та «вессі», що було досить поширеним в 1990-х роках, загалом з часом
починає зникати, хоча і дотепер різниця між західними і східними німцями
подекуди відчувається, як щодо матеріального становища, так і менталітету.
ФРН, яка ще до 1990 року мала досвід існування в системі ефективної ринкової
економіки та високих соціальних стандартів не лише поширила свою модель на
новоприєднані землі, але й асигнувала величезні кошти на відповідну
адаптацію, трансформацію східних земель. Результати значних асигнувань у
східні землі мали остаточну результативність вже з приходом Ангели Меркель
да влади в ФРН.