ПАСТЕРЕЛЬОЗ СВИНЕЙ. РОЗРОБКА НОВИХ ЗАСОБІВ ДІАГНОСТИКИ І СПЕЦИФІЧНОЇ ПРОФІЛАКТИКИ : Пастереллез СВИНЕЙ. РАЗРАБОТКА НОВЫХ СРЕДСТВ ДИАГНОСТИКИ И специфической профилактики

Краткое описание

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК
ІНСТИТУТ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

На правах рукопису

МАЗУР ТЕТЯНА ВАСИЛІВНА

УДК 619:616.98:579.843.95

ПАСТЕРЕЛЬОЗ СВИНЕЙ. РОЗРОБКА НОВИХ ЗАСОБІВ ДІАГНОСТИКИ І СПЕЦИФІЧНОЇ ПРОФІЛАКТИКИ

16.00.03 ветеринарна мікробіологія та вірусологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
доктора ветеринарних наук

Науковий консультант:
Волинець Леонід Кузьмич
доктор ветеринарних наук,
професор

КИЇВ-2004

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

Абс. абсолютне; міс. місяців;
Бакт. бактерійна; млн. мільйон;
БПК білково-поліцукровий МПА - м'ясо-пептонний агар;
комплекс; МПБ - м'ясо-пептонний бульйон;
ВРХ велика рогата худоба; Набір...” Набір типоспецифічних
В т ч. в тому числі; сироваток для ідентифікування штамів
ГЛА глютаровий альдегід; пастерел;
год. година; об. оберти;
гол. голів; ПА поверхневий (капсульний) антиген;
дист. дистильована; ППД формолвакцина концентрована проти
ЕАС еритроцит-антиген- паратифу, пастерельозу, диплококової інфекції
комплемент; поросят;
ЕД еритроцитарний діагнос- ППФ поліцукрово-поліпептидна фракція;
тикум; ПЦ поліцукор;
Е. соli ешерихія колі; РДП реакція дифузійної преципітації;
ЗФР забуферений фізіологіч- РА реакція аглютинації;
ний розчин; РНГА реакція непрямої гемаглютинації;
ІФА імуно-ферментний аналіз; СА соматичний антиген;
КІЕ коефіцієнт імунологічної СТФ свинотоварна ферма;
ефективності; ТХУ трихлороцтова кислота;
ЛВМ лабораторія ветеринарної ФБР фосфатно-буферний
медицини; розчин;
ЛПЦ ліпополіцукор; ФЕБ формалінізовані еритроцити
М3 середнє арифметичне суми барана;
різниць варіант; фіз. фізіологічний;
мікр. мікробних; хв. хвилина;

х.ч. хімічно чистий.

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ..........................................................................6
ВСТУП.............................................................................................................................7
РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ..............................................................................16
1.1. Поширення пастерельозу свиней та економічні збитки спричинені ним .....16
1.2. Епізоотичний процес при пастерельозі cвиней.................................................18
1.2.1. Джерела й фактори передачі інфекції..................................................... ...... 21
1.2.2. Вплив довкілля на пастерельоз свиней.........................................................23
1.2.3. Пастерелоносійство..........................................................................................26
1.3. Загальна характеристика роду пастерел...........................................................29
1.3.1. Біологічні особливості пастерел.....................................................................33
1.3.2. Антигени P. multocida....... .............................................................. ...............36
1.4. Лабораторна діагностика пастерельозу свиней..................................................46
1.4.1. Індикація пастерел за морфо-біологічними ознаками..................................49
1.4.2. Типування пастерел серологічними та несерологічними методами..........51
1.5. Специфічний та неспецифічний імунітет при пастерельозі свиней...............55
1.6. Засоби специфічної профілактики та терапія свиней при пастерельозі..........60
1.7. Критерії конструювання засобів специфічної профілактики пастерельозу
свиней........................................................................................................................... 67
Узагальнення до огляду літератури ...........................................................................73
РОЗДІЛ 2. ВИБІР НАПРЯМКІВ ДОСЛІДЖЕНЬ, МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ...............................................................................................74
2.1. Живильні середовища...........................................................................................74
2.2. Матеріали для досліджень....................................................................................75
2.2.1. Штами пастерел.................................................................................................75
2.2.1.1. Виробничі штами пастерел......................................................................... 75
2.2.2. Виробничі штами сальмонел............................................................................76
2.2.3. Виробничі штами ешерихій..............................................................................77
2.2.4. Культивування промислових об'ємів пастерел, сальмонел та ешерихій.....77
2.3. Тварини, що використовувались у дослідах......................................................78
2.4. Бактеріологічні та біохімічні методи досліджень..............................................78
2.5. Серологічні методи досліджень...........................................................................80
2.6. Імунологічні та гематологічні методи досліджень.........................................82
2.7. Епізоотологічні, клінічні та патологоанатомічні методи досліджень..............86
2.8. Статистична обробка матеріалів досліджень......................................................86
РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ.......................................88
3.1. Епізоотологія пастерельозу свиней в умовах господарств України .............88
3.1.1. Епізоотологічне обстеження неблагополучних щодо пастерельозу свинарських господарств різних регіонів України....................................................88
3.1.2. Пастерелоносійство........................................................................................ 105
3.1.3. Роль відвійок, як важливого фактора передачі інфекції при пастерельозі
від великої рогатої худоби свиням........................................................................... 115
3.1.4. Економічні збитки та витрати на ветеринарно-санітарні заходи при пастерельозі свиней у господарствах....................................................................123
3.2. Етіологічна структура пастерельозу свиней в Україні....................................126
3.2.1. Дисоціація епізоотичних штамів пастерел та її вплив на біологію збудників, виділених в свинарських господарствах ..............................................135
3.2.2. Антигенна структура штамів P.multocida збудників пастерельозу свиней...........................................................................................................................139
3.2.3. Залежність вірулентних властивостей штамів пастерел від їх антигенного складу та капсулоутворення......................................................................................144
3.2.4. Експериментальне відтворення пастерельозної інфекції у поросят..........146
3.2.5. Визначення чутливості польових штамів пастерел до антибіотиків.........150
3.3. Розробка стандартних засобів індикації та ідентифікування збудників пастерельозу свиней...................................................................................................154
3.3.1. Відпрацювання методики отримання антигенних субстанцій штамів Р.multocida та дослідження їх основних властивостей...........................................156
3.3.2. Вплив аутогемаглютинації еритроцитів при пастерельозі свиней на діагностичні показники РНГА ................................................................................ 164
3.3.3. Порівняльна оцінка методів сенсибілізації еритроцитів капсульним антигеном пастерел....................................................................................................166
3.3.4. Виготовлення лабораторних зразків типоспецифічних кролячих гіперімунних сироваток для ідентифікації штамів P.multocida............................170
3.3.4.1. Розробка нормативної документації на Набір типоспецифічних сироваток для ідентифікування штамів P.multocida”..............................................173
3.3.4.2. Виробничі випробування Набору типоспецифічних сироваток для ідентифікування штамів пастерел”...........................................................................176
3.4. Характеристика вітчизняних специфічних біологічних засобів профілактики пастерельозу свиней....................................................................................................182
3.4.1. Визначення протиепізоотичної ефективності комерційних вакцин проти пастерельозу свиней....................................................................................................188
3.5. Створення нових засобів профілактики пастерельозу свиней та інших супутніх бактерійних інфекцій...................................................................................192
3.5.1. Удосконалення промислово-технологічних прийомів виготовлення пастерельозного вакцинного антигену......................................................................194
3.5.1.1. Порівняльна характеристика умов інактивації пастерел та депонування пастерельозного антигену...........................................................................................196
3.5.2. Конструювання вакцини проти пастерельозу, сальмонельозу та колібактеріозу свиней Пасако”.................................................................................201
3.5.2.1. Характеристика виробничих штамів бактерій..........................................202
3.5.2.1.1. Характеристика виробничих штамів P.multocida.................................203
3.5.2.1.2. Характеристика виробничих штамів сальмонел..................................205
3.5.2.1.3. Характеристика виробничих штамів ешерихій....................................205
3.5.2.2. Виготовлення лабораторних зразків антигенних вакцинних компонентів, їх інактивація та депонування....................................................................................206
3.5.2.3. Розробка проекту нормативної документації та відпрацювання технологічного режиму по виготовленню дослідно-виробничих серій вакциниПасако”...................................... ..................................................................211
3.5.2.4. Контроль якості вакцини Пасако” проти пастерельозу,
сальмонельозу та колібактеріозу свиней..................................................................215
3.5.3. Визначення імунобіологічного статусу організму свиней після
щеплення вакциною Пасако”.......................................... ........................................219
3.5.3.1. Вплив застосування вакцини Пасако” на клітинно-гуморальний імунітет у свиней.........................................................................................................230
3.5.3.1.1. Дослідження змін клітинного складу крові свиней в процесі розвитку імунологічної відповіді при застосуванні вакцини Пасако”................................232
3.5.3.1.2. Вивчення змін білкового складу крові свиней після щеплення їх вакциною Пасако”......................................................................................................234
3.5.4. Економічна ефективність від застосування вакцини Пасако” в свинарських господарствах.......................................................................................236
АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ..........................238
ВИСНОВКИ.................................................................................................................264
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ................................................................................268
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...................................................................269
ДОДАТКИ....................................................................................................................310

ВСТУП

Актуальність теми. Значні успіхи в дослідженні нових мікроорганізмів, а саме вірусів, відкинули на другий план окремі потенційно небезпечні хвороби бактерійного походження, в тому числі й пастерельоз. Це сталось завдяки досягненням хіміотерапії та вакцинопрофілактики, які знизили їх питому вагу серед інфекцій. Але навряд чи подібний оптимізм можна вважати виправданим.
Останнім часом проблема пастерельозу вийшла за межі ветеринарної медицини. Аналіз епідемічної ситуації виявив ріст кількості випадків інфікування людей цим видом бактерій [8, 18, 65, 66, 70, 359, 360 ].
У тваринництві, в тому числі і свинарстві, пастерельозна інфекція настільки почала змінювати свої класичні риси, що, здавалося б, вирішені вже проблеми її попередження знову набувають актуальності [1, 36, 79, 217].
Pasteurella multocida, що вражає всі види домашніх, більшість диких тварин та птиці, характеризується значним тканинним тропізмом та пластичністю [40, 43, 47, 48, 49, 66, 69, 71, 156, 157, 168, 229, 259, 268, 269, 277, 288]. Пастерельоз здатен викликати спад ефективності свинарської галузі на 20-30% при летальності 5-95% [108, 115, 291,295, 322]. Економічні збитки збільшуються, якщо хвороба набуває форми епізоотії [71, 157, 195, 366].
Розвитку ряду патологій пастерельозної етіології серед свиней сприяють порушення санітарно-гігієнічних правил утримання, транспортування та експлуатації тварин, що призводить до змін фізіологічних потреб та адаптаційних можливостей їх організму. За цих умов пастерельоз серед здорового поголів'я поширюється в 3,9% випадків, а серед хворих тварин в 4,6% і супроводжується ураженням респіраторного тракту [22, 94, 119, 227, 259, 392, 393, 401].
Поряд з проблемою стресового синдрому набуває актуальності проблема мікробіозу, який супроводжується появою захворювань з атиповими ознаками патології. Особливості епізоотичного процесу при пастерельозі обумовлюють накопичення пастерел в грунті, що призводить до утворення стаціонарного епізоотичного вогнища. В стаціонарно неблагополучних пунктах захворювання виявляється цілорічно [42, 48, 100, 165].
Крім самостійних захворювань збудники деяких серотипів Pasteurella multocida сприяють розвитку вторинних інфекцій [277, 307, 334], ускладнюють їх перебіг або ж співіснують в паразитоценозах поруч з бактеріями Pseudomonas aeruginosa, Salmonella, Haemophilus parasuis, Escherichia, Treponema hyodysenteriae, Bordetella та інші [161, 363, 371, 381, 386].
Надзвичайно ускладнює діагностику та профілактику пастерельозів пастерелоносійство. Такий стан імунологічної рівноваги у взаємодії між мікро- та макроорганізмом не сприяє клінічним проявам захворювання. Саме з цим явищем пов'язані несподівані спалахи хвороби серед не щепленого поголів'я або ж неадекватна реакція у тварин після введення специфічних біопрепаратів. Про етіологічні аспекти цього явища з літератури мало що відомо [36, 70, 71, 99, 101, 161, 205, 240, 319].
При пастерельозах розвиток тієї чи іншої форми хвороби обумовлений особливістю антигенного складу збудника. Це важливо враховувати під час проведення діагностичних досліджень, при застосуванні біопрепаратів в системі профілактично-оздоровчих заходів [54, 66, 74, 277, 288, 351, 397].
Інформація ж про серопейзаж збудників P.multocida, що викликають хвороби свиней в Україні, не конкретна й не контрольована, що дає хибні діагностичні, епізоотологічні й клінічні дані. Вітчизняна біологічна промисловість ще й досі готує протипастерельозні біопрепарати, використовуючи штами одного серологічного варіанту В P.multocida, котрі були виділені на території колишнього СРСР ще в 50-х роках минулого століття. Діагностична робота потерпає від нестатку діагностикумів й перебуває на рівні пастерівських часів [27, 56, 153, 203, 243].
Тому, доводячи необхідність поглибленого вивчення пастерел, слід ще раз зауважити, що багато з них спричиняють значних збитків у тваринництві та птахівництві, але деякі адаптуються до організму людини, що небезпечно і може закінчитись фатально [8, 66, 70, 359, 360, 385].
Саме тому вивченню питань епізоотичної безпеки, етіологічної структури та вдосконалення засобів діагностики і специфічної профілактики хвороб свиней, що викликаються пастерелами й супутніми бактеріями, присвячується дана робота.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є складовою частиною досліджень, передбачених тематичними планами ІВМ УААН:
― 2-17 ВТ від 03.01.1997р. Вивчити епізоотологію та розробити і впровадити типоспецифічні сироватки для діагностики пастерельозів свиней” (1997-1999рр.),
― КН № 0197 U 012745 інв. № 02.07. Розробити засоби діагностики, лікування і профілактики пастерельозу свиней”,
та Державного науково-контрольного інституту біотехнології і штамів мікроорганізмів:
― Розробити методи підтримки та зберігання мікроорганізмів (грибів, вірусів та бактерій) , що знаходяться в установах ветеринарної медицини з наступним впровадженням їх при промисловому виготовленні біологічних препаратів”,
― № 43/3 Удосконалення засобів специфічної профілактики пастерельозу сільськогосподарських тварин в Україні”.
Мета та задачі дослідження. Мета роботи дослідити етіологічну структуру пастерельозу свиней в Україні; виявити особливості антигенного складу збудників та їх поширення в господарствах різного технологічного спрямування; вдосконалити схеми виготовлення антигенних та антитільних діагностикумів для ідентифікації штамів P.multocida; запровадити в Україні типування ізолятів P.multocida з допомогою стандартного діагностичного набору; сконструювати нові засоби специфічної профілактики пастерельозу свиней, враховуючи його поліетіологію, та паразитоценотичні зв'язки, застосовуючи вітчизняні штами; вдосконалити ветеринарно-санітарні заходи з профілактики та оздоровлення свинарських господарств від пастерельозу, розширивши поняття про збудника хвороби, пастерелоносійство, як приховане джерело інфекції, і особливості перебігу хвороби в господарствах різного технологічного спрямування.
Основні завдання досліджень:
1. Виявити особливості перебігу пастерельозу свиней в господарствах різного технологічного спрямування і встановити роль пастерелоносійства, як прихованого джерела збудника в благополучних та неблагополучних господарствах.
2. Визначити етіологічну структуру пастерельозу свиней в Україні й супутніх з ним домінуючих в господарствах бактерійних інфекцій.
3. Виявити основні антигенні особливості штамів P.multocida, збудників пастерельозу свиней в імуно-хімічному аспекті.
4. Відселекціонувати з польових ізолятів біологічно-, антигенно- та імуногенновідмінні штами P.multocida з корисними властивостями для створення національних типових референс-культур.
5. Сконструювати набір типоспецифічних сироваток із використанням типоспецифічних національних референс-зразків штамів P.multocida для серологічного типування ізолятів пастерел. Визначити їх практичну доцільність, застосовуючи в профільних установах.
6. Створити полівалентну вакцину проти інфекцій свиней, викликаних різними типами P.multocida та іншими домінуючими в свиногосподарствах бактерійними збудниками, виявити її ефективність при застосуванні в господарствах.
7. За даними комплексних обстежень свинарських господарств, враховуючи поліетіологічну природу збудника, обґрунтувати нововведення в принципи профілактики та оздоровлення свинарських господарств і подати їх у вигляді підрозділів до методичних рекомендацій.
Об'єкт дослідження: поголів'я свиней благополучних та неблагополучних з пастерельозу свинарських господарств України, ізоляти пастерел та супутньої бактерійної мікрофлори, засоби діагностики та профілактики пастерельозу.
Предмет дослідження: етіологічна структура пастерельозу свиней в Україні; антигени пастерел та їх особливості; способи конструювання антигенних та антитільних діагностикумів для ідентифікації ізолятів пастерел; технологія виготовлення полівалентних засобів специфічної профілактики пастерельозу та супутніх бактерійних інфекцій; гуморальний та колостральний імунітет при пастерельозі свиней; показники білкового складу, функціонального стану клітин крові та процесів бласттрансформації лімфоцитів.
Методи досліджень: епізоотологічний аналіз (дослідження спалахів хвороби в благополучних та неблагополучних господарствах), епізоотологічний експеримент (відтворення хвороби на чутливій біологічній моделі), біологічний експеримент (визначення вірулентності ізолятів пастерел на лабораторних тваринах), бактеріологічні (дослідження основних культурально-морфологічних властивостей штамів бактерій), серологічні (визначення рівня титрів антитіл при дослідженні сироваток крові чи молозива свиней та сироваток крові кролів), біохімічні (визначення білкового та моноцукридного складу О- та К-антигенів штамів пастерел), імунологічні (дослідження факторів гуморального, колострального та клітинного імунітету тварин), статистичні методи (підрахунки середніх статистичних показників числових експериментальних даних, визначення рівня ймовірності отриманих результатів).
Наукова новизна одержаних результатів.
- уперше вивчене етіопатогенетичне значення серогруп P.multocida 10:Д; 3:Д; 6:В; 3:А; 2:Д; 5:А; 1:Д та 7:А при захворюваннях пастерельозом свиней різних вікових груп в свинарських господарствах. В зв’язку з цим встановлено низьку протективну ефективність або її відсутність у комерційних вітчизняних протипастерельозних вакцин відносно збудників серотипів А та Д P.multосіda. За клініко-експериментальними даними доведено інтерферуючу дію домінуючих в свиногосподарствах штамів бактерійних збудників сальмонельозу та ешерихіозу на перебіг пастерельозної інфекції.
- визначена роль пастерелоносійства у свиней в благополучних та неблагополучних з пастерельозу господарствах, які обумовлені штамами серотипів А та Д P.multocida різного спектру вірулентності. Воно є рушійною силою розвитку легеневого пастерельозу, яка активізується внаслідок суттєвих змін компенсаторних механізмів імунологічної рівноваги організму тварин.
- вперше задепоновані в Національному центрі мікроорганізмів ДНКІБШМ в чинному порядку та представлені, як національні референс-культури, штами P.multocida типів А та Д (Деклараційний патент України №2003032465 та №2003032464).
- виявлений характер впливу біохімічних характеристик поверхневого та соматичного антигенів штамів P.multocida типів А та Д на вірулентність та імуногенність.
- уніфіковано метод сенсибілізації капсульною субстанцією бактерійної клітини пастерел еритроцитів тварин-донорів з допомогою кон'югуючих речовин, як основи для виготовлення еритроцитарних діагностикумів.
- в технологію виготовлення нової полівалентної вакцини закладені штами P.multocida типів А та Д, виділених в Україні, та домінуючі в господарствах штами сальмонел й ешерихій.
- удосконалено систему санітарно-гігієнічних та профілактично-оздоровчих протипастерельозних заходів, де розширені поняття про збудника хвороби, особливості діагностики, більш детально вивчені джерела інфекції та фактори її передачі.
Практичне значення одержаних результатів Результати комплексних всебічних досліджень доповнюють наукові дані про роль P.multocida серотипів А та Д в інфекційній патології свиней різного віку в свиногосподарствах Укр

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. У дисертації теоретично та експериментально обґрунтована етіологічна структура пастерельозу свиней в Україні. Встановлено, що пастерелоносійство, як небезпечний стан імунологічної рівноваги, залежить не лише від благополуччя господарств, але і від їх регіонарного розташування. Досліджено антигенний склад Pasteurella multocida А та D типів. З врахуванням цього виділені національні референс-зразки типових штамів пастерел. За їх участю розроблена промислова технологія виготовлення стандартного діагностичного набору сироваток з національних референс-культур та вакцини, яка представлена у вигляді затверджених відповідних НТД. Отримані дані увійшли розділи 1 та 2 оновлених Рекомендацій з профілактики та оздоровлення свинарських господарств від пастерельозу”.
2. Встановлено, що відсоток свиней-пастерелоносіїв у неблагополучних господарствах вищий (37,8%), ніж у благополучних (27,0%). В останніх виділено тільки 17,4% вірулентних для лабораторних тварин ізолятів, а в неблагополучних 28,9%. При явищах гнійно-катаральної пневмонії LD50 виділених штамів знаходилась в межах 0,2 х103 0,3 х104 мікробних клітин, а при серозно-катаральній LD50 була втричі вищою. Тривалість пастерелоносійства у свиней-реконвалесцентів досягала 9-ти місяців. Пастерелоносійство серед поросят-сисунів складало 16,8%, а поросят-відлученців 14,65%.
3. Експериментальне відтворення пастерельозної інфекції у поросят шляхом їх інтраназального зараження збудниками серотипів А та Д Pasteurella multocida в дозі 1,0 см3 18-ти годинною бульйонною культурою продемонструвало розвиток хвороби з ознаками бронхопневмонії на 5-ту добу. У кількох трупів тварин групи, зараженої інтраназально культурою серотипу Д, під час розтину, поряд з типовими для легеневої форми пастерельозу патолого-анатомічних змін, виявлені різного ступеню розвитку дистрофічні зміни кістково-хрящового комплексу носа.
4. Доведена небезпечна роль молока та відвійок, які містять пастерели серотипів А та Д, як фактору передачі інфекції від великої рогатої худоби свиням. У середовищі молока при температурі (37±0,5)ºС концентрація похідної культури обох типів пастерел зростає в 4,3 5,8 разів протягом перших 6-ти годин культивування. Такі зміни значні в порівнянні з похідними даними. Ступінь варіювання ЛД50 цих мікроорганізмів протягом 40 діб (термін спостереження) при n=10 знаходиться в межах 0,8 3,4% (Р≥95%). Розрахунок достовірності різниці між середніми значеннями ЛД50 культур, які зберігались в молоці та відвійках при температурі 37ºС протягом 60 діб, показав, що вона не значна (td=3,0 при Р<0,05). Різниця середніх показників концентрації та ЛД50 Pasteurella multocida А і D типів, які зберігались у відвійках при температурі 37ºС та 20ºС достатня. Значення критерію td для неї становило 1,8 (Р< 0,05).
5. Визначене співіснування пастерел при спалахах інфекцій у паразитоценозах, де P.multocida становить 55,48%; Haemophilus 1,59%; E.coli 32,1%; S.cholerae-suis 7,85%; Streptococcus 2,31%; Bordetella 0,64%. При цьому пастерели були вірулентними для білих мишей у 73,3% випадків; сальмонели у 97,4%; бордетели 83,3%; ешерихії 74,0% та кокова мікрофлора в 69,6% випадків.
6. Вперше встановлена циркуляція таких антигенних груп пастерел:10:D; 3:D; 6:B; 3:A; 2:D; 5:A; 1:D та 7:А. Високовірулентними є ізоляти серотипу 3:А (0,5х102-0,5х103 мікробних клітин), які мали чітко виражену капсулу. Меншою на 1 4 порядки вірулентністю відзначались типи 5:А, 7:А і 1:D з фрагментарною або нечітко окресленою капсулою (0,2х103 0,4х104 мікробних клітин). Найчисленніша група пастерел з антигенною формулою 10:Д мала LD50 = 0,3х105 мікробних клітин, з яких тільки 60,9% були капсульними. Як слабовірулентні, класифікувались ізоляти типів 3:D та 2:А, які складали 20,22% від загальної кількості досліджуваних ізолятів ( LD50 = 0,5х109 мікробних клітин).
7. Доведено, що капсульний (К-, поверхневий антиген) Pasteurella multocida містить 0,63±0,03 мг/см3 білку та 0,03±0,01 мг/см3 моноцукрів. Застосування капсульної субстанції в дозі 2-100 мкг (в перерахунку на суху речовину) створює у білих мишей з різною протективною ефективністю індукцію імунної відповіді, а у кролів викликає синтез аглютининів (1:138-1:256) та преципітинів (1:64-1:128). Капсульний антиген відповідальний за типову специфічність штаму, поводить себе як гаптен, зумовлює повільний антитілогенез у порівнянні з соматичним антигеном.
8. Виявлено, що соматичний (О-) антиген містить 2,1±0,1 мг/см3 білку та 0,62±0,04 мг/см3 моноцукрів. У кролів синтез аглютинінів в титрі 1:512 викликає застосування 22-30 мг речовини, інактивованої 0,02%-ми формаліну. О-антиген являє собою токсичну субстанцію. Її ДЛМ для білих мишей становить 0,4 мг, а у кролів зміни клінічного стану організму відмічені після внутрішньовенного застосування 10 мг речовини.
9. Досягнуто підвищення сенсибілізуючої активності еритроцитарного діагностикуму шляхом подовження терміну швидкісного центрифугування бактерійної маси пастерел при отриманні капсульного антигену до 40 хвилин та обробки формалінізованих еритроцитів барана під час сенсибілізації капсульним антигеном 0,28%-м розчином амідолу, як кон’югуючою речовиною.
10. Встановлено, що при гіперімунізації кролів капсульним антигеном вітчизняних референс-культур P.multocida типів А №7, Д №3 та В№9 контрольні титри антитіл для тотального знекровлення й виготовлення сироваток повинні знаходитись на рівні 2 lg 0,1018. Для попередження неспецифічних реакцій під час типування ізолятів P.multocida в РДП та РНГА можна застосовувати розчини хлориду натрію наростаючих концентрацій: 2,92%-ї; 5,84%-ї та 11,68%-ї.
11. Розроблено технологію виготовлення Набору типоспецифічних сироваток для ідентифікування штамів пастерел”, в якій передбачено використання вітчизняних референс-культур P.multocida типу А №7, типу Д №3 (патент №2003032465 та №2003032464) та типу В. Це дає можливість підвищити ймовірність діагностичних результатів до 96,9% (ТУУ 24.4.19024865.-676-2002). Встановлена тісна пряма корелятивна залежність між об’ємною кількістю діючої антисироватки та визначеного з допомогою РДП чи РНГА титру антитіл (r=5,53±2,95 при Р<0,1).
12. Експериментально доведено низьку ефективність існуючих протипастерельозних вакцин по відношенню до штамів типів А та Д P.multocida. КІЕ протипастерельозної емульсин-вакцини не перевищував 10% щодо цих типів, на відміну від ППД та преципітат-вакцини проти пастерельозу ВРХ, овець та свиней, в яких аналогічний КІЕ=0.
13. Сконструйовано вакцину Пасако” проти досить поширених в господарствах хвороб поросят, зумовлених P.multocida типів А, В та Д, Salmonella cholerae- suis, Salmonella typhimurium, E.coli О9 та E.coli О157 (позитивне рішення заявки на Деклараційний патент України №2003077181 від 30.07.2003). Робоче співвідношення пастерельозного, сальмонельозного та ешерихіозного компонентів складало відповідно 5:2:1 (ТУУ 24.4.1902486. 677-2002). КІЕ препарату під час виробничих випробувань у свиногосподарствах, неблагополучних з цих інфекцій, досягав 96,25%, у порівнянні з комерційними зразками полівалентної вакцини проти пастерельозу, паратифу та диплококової септицемії 27,5% (Р<0,5).
14. Застосування вакцини проти пастерельозу, сальмонельозу та колібактеріозу свиней Пасако” для свиноматок двічі в дозах 5 та 10 см3, а для поросят тричі в дозах 2, 3 та 3см3 створює достатній протективний захист і може бути використано в системі заходів профілактики цєї хвороби. Вакцина викликає синтез колостральних антитіл на штами ешерихій 1024±37,1 log2, пастерел 188±10,2 log2 та сальмонел 284±42,7 log2. LD50 сироваток щеплених поросят були меншими в 5,7 рази (пастерельозний компонент); 4,1 рази (сальмонельозний компонент) та 4,9 рази (ешерихіозний компонент) в порівнянні з контролем, що являє собою досить значну різницю.
15. Гематологічні показники свиней, щеплених вакциною Пасако”, характеризуються серед лімфоцитів регенеративним зсувом ядра вліво до юних з незначною лейкопенією та лімфоцитопенією, інтенсивною диференціацією з кількісним збільшенням Т- та В-лімфоцитів відповідно на 30,2% та 70%; позитивними змінами в бік збільшення γ-глобулінів у 1,6 рази при незначному збільшенні β-глобулінів (в 1,01 рази) та стабільності вмісту α-глобулінів, що свідчить про доброякісний поствакцинальний процес.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Розроблено та запроваджено для ветеринарної медицини (в співавторстві):
1. Вакцина проти пастерельозу, сальмонельозу та колібактеріозу свиней Пасако” ТУУ 24.4-19024865.677-2002.
2. Настанова по застосуванню вакцини проти пастерельозу, сальмонельозу та колібактеріозу свиней Пасако” протокол №15-14/512, 09.12.2002.
3. Інструкція по виготовленню і контролю вакцини проти пастерельозу, сальмонельозу та колібактеріозу свиней Пасако”, узгодженої ДНКІБШМ 25.11.2002р.
4. Набір типоспецифічних сироваток для серологічного ідентифікування штамів Пастерела мультоцида ТУУ 24.4-19024865.676-2002.
5. Настанова по застосуванню Набору типоспецифічних сироваток для серологічного ідентифікування штамів Пастерела мультоцида” протокол №15-14/513, 09.12.2002р.
6. Інструкція по виготовленню і контролю Набору типоспецифічних сироваток для серологічного ідентифікування штамів Пастерела мультоцида”, узгодженої ДНКІБШМ 25.11.2002р.
7. Розділи 1 та 2 у Рекомендаціях з профілактики та оздоровлення свинарських господарств від пастерельозу” (13.03.2000р., протокол №4).
8. Вітчизняні зразки референс-культур Pasteurella multocida типів А №7 та Д №3 (Деклараційні патенти України №2003032465 та №2003032464) та E. coli O157 (позитивне рішення заявки на Деклараційний патент України №2003077181 від 30.07.2003).

9. Метод отримання високочутливих еритроцитарних пастерельозних діагностикумів на основі застосування кон'югуючих речовин (амідолу).
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамов А.С., Пороло Л.І. Етіологічне значення асоціації пастерел, сальмонел та синьогнійної палички в інфекційній патології свиней // Ветеринарна медицина України. 1996. №7. - С. 30-31.
2. Агаджанян М. Г., Сидорова Е. В. Роль В-лимфоцитов, связывающих антигены, в образовании клеток, продуцирующих антигензависимые неспецифические иммуноглобулины // Ж. микробиол., эпидемиолог., иммунолог. 1991. №1. С. 68-69.
3. Агаева Э.М. Иммунологические свойства капсульного антигена и серологические типы Pasteurella multocida: Автореф. Дисс.канд. вет. наук: 16.00.03/ ВИЭВ. М., 1981. 17с.
4. Адамов А.К., Агафонов В.И. Суспензионные антитела, антигены и иммуносорбенты. М.: Медицина, 1969. 175с.
5. Азарян С.Л. Изучение реактогенности и иммуногенности противопастереллезных вакцин с различными адьювантами на лабораторных животных // Сб. научн. тр. Кубанского СХИ.: Диагностика, профилактика и меры борьбы с инфекционными и инвазионными болезнями сельскохозяйственных животных и птиц в Северном Кавказе. Новочеркасск. - 1981. - Вып.37. С. 56-60.
6. Алёхин Р.М., Бакулов И.А., Ведерников В.А. Руководство по общей эпизоотологии. М.: Колос, 1979. 424с.
7. Алекперов Р.Т., Мягкова Л.П. Иммунная система и регенераторные процессы // Клиническая медицина. 1991. №6. С. 17-23.
8. Алманиязова К.Н., Степанов В.М., Темиралиева Г.А. Случай выделения Pasteurella multocida из сгустка крови лихорадящей больной // Лабораторное дело. 1989. №10. С. 77-78.
9. Андросик Н.Н., Андросик Л.Д., Лях Ю.Г. Этиологическая структура и специфическая профилактика инфекционных респираторных болезней свиней/ Науковий вісник НАУ Київ. - 2001. Вип. 36. С. 65-68.
10. Андросик Н. Н., Лях Ю.Г. Профилактика пастереллеза сельскохозяйственных животных на современном этапе // Сб. научн. тр. АН РБ.: Весці акад. нав. Рэспуб. Беларусь. Минск. 2000. - №4. С. 62-64.
11. Андросик Н.Н., Лях Ю.Г. Методические указания по диагностике, профилактике и мерам борьбы с пастереллезом сельскохозяйственных животных. Минск. - 1999. 21с.
12. Андросик Н.Н. Профилактика пневмоний свиней. Минск.: Ураджай, 1989. 160с.
13. Анисим И.А., Кузнецов В.А. Иммуногенез у поросят при одновременной вакцинации против чумы, рожи, пастереллеза и болезни Ауески // В кн.: Проблемы патоморфологии и диагностики болезней в промышленном животноводстве. М.,Колос. 1986. С. 239-240.
14. Антюков М.А. Иммунореактивность поросят-сосунов при комплексной вакцинации против болезни Ауески, сальмонеллёза и пастереллёза //Сб. научн. тр. Бел. НИИЭВ.: Ветеринарная наука производству: Минск. - 1984. №22. С. 61-65.
15. Апатенко В.М. Проблема асоційованих інфекцій і шляхи її вирішення // Матеріали науков. конф.: ”Наукова спадщина Луї Пастера і ветеринарна медицина України (до 175 річчя від дня народження Луї Пастера)”. Рівне. -1988. С. 3-4.
16. Асафьева Л.А. Оптимизация питательной среды для глубинного культивирования пастерелл // Передовой научно-производственный опыт в биологической промышленности. 1980. - №3. С.17-21.
17. Ашикбаев Н.А. Влияние опытных гидролизатов как основы питательных сред на морфологию, культуральные свойства пастерелл и сальмонелл // Передовой научно-производственный опыт в биологической промышленности 1983. №5. С.7-9.
18. Бакулов А.И., Васильев Д.А., Козлова Д.И. Пастереллез как зооантропозоонозная инфекция // Сб. научн. тр.: Вопросы ветеринарной микробиологии, эпизоотологии и ветеринарно-санитарной экспертизы. Ульяновск. 1995. Т.46. С. 26-32.
19. Балашов Ю.С. Паразито-хозяинные отношения членистоногих с наземными позвоночными . Л.: Наука, 1982. 319с.
20. Белкин З.Т., Егорова Т.П., Федосова В.Г. Получение и иммунологические исследования рибосомальных препаратов из Shigella flexneri // Журн. микробиол., эпидемиол., иммунол. 1989. №8. С. 38-33.
21. Бергер М.О. Справочник по микробиологическим и вирусологическим методам исследований. М.: Медицина, 1982. С.292-293.
22. Бергфельд Й., Буш Б., Мотес Э. Ветеринарная служба в промышленном животноводстве: Перев. с нем. М.: Колос, 1980. 445с.
23. Биотехнология микробного синтеза / М.Е. Беккер, Э.И. Заренскене,Т.С. Вилене и др. Рига.: Зинатне, 1980. С.49-52.
24. Болгарян Ш.В. Сезонность заболеваний и их иммунопрофилактика // Сб. научн. тр. Ар.СХИ.: Проблемы ветеринарного обслуживания в Армении. Ереван. 1985. Вып. 54. С.42-45.
25. Болдырёв А.А. Биологические мембраны и транспорт ионов. М.: Наука, 1986.- С.42-43.
26. Борисенкова А.Н. Производственные испытания инактивированной сорбированной вакцины ВИИВИП против пастереллеза птиц // Система мероприятий по обеспечению эпизоотического благополучия и эффективности птицеводческих хозяйств промышленного типа( Методические рекомендации). Л. 1986. С. 51-52.
27. Борисенкова А.Н. Методические рекомендации по диагностике, профилактике и мерам борьбы с пастереллезом птиц. Л. 1986. 25с.
28. Борисович Ю.Ф. Ветеринарные препараты. М.; Колос, 1981. С. 236-251.
29. Брежнева А.Н. Реакция коагглютинации для серотипизации Pasteurella multocida // Ветеринария. 1997. №9. С.16-20.
30. Буженко Р.Т. Клеточная инженерия. М.: Высшая школа, 1987. С. 18-19.
31. Бургасов П.Н. Руководство по вакцинному и сывороточному делу. М.: Медицина, 1978. С.3.
32. Бушуева Н.Б. Влияние режима инактивации на иммуногенность пастерелл // Ветеринария. 1987. №6. С.18-30.
33. Васюренко З.П., Андреева З.М., Шапиро А.В. Жирнокислотный состав клеток Haemophilus и Pasteurella multocida как филогенетический маркер // Журн. микробиол., эпидемиол., иммунол. 1989. №7. С. 17-20.
34. Ветеринарное законодательство / Под ред. А.Д. Третьякова. М.: Агропромиздат, 1988. Т. 4. С.355-360.
35. Винокуров В.В. Состояние и перспективы экономических исследований в ветеринарии. М.: Знание, 1982. 64с.
36. Волинець Л.К., Мазур Т.В., Москалюк В.І. Поширення, економічні збитки та профілактика пастерельозів свиней // Ветеринарна медицина України. 1997. - №8. С.16-17.
37. Воробьёв А.А., Васильев Н.Н. Адьюванты . М.: Медицина, 1969. 192с.
38. Воробьёв А.А. Основные итоги и перспективы разработки химических вакцин // Вестник АМН СССР. 1980. №5. С.81-90.
39. Галаев Ю.В. Структура и биосинтез поверхностных образований бактериальной клетки. Саратов.: Наука, 1983. 179с.
40. Геведзе В.И. Биологические свойства пастерелл, выделенных от свиней и крупного рогатого скота при острых вспышках пастереллёза // Сб. научн. тр. Воронежского СХИ.- 1977. Т. 104. С.23-25.
41. Геведзе В.И., Вайсман Э.И. Влияние природно-климатических факторов на возникновение и распространение пастереллеза свиней в Беларуси // Сб. научн. тр. Бел. НИИЭВ, 1974. Т. 12. с. 62-67.
42. Геведзе В. И., Вайсман Э. И. Источники пастереллёзной инфекции и пути их ликвидации // Материалы научн. конф.: Достижения ветеринарной науки и передового опыта животноводству. Минск. - 1976. С.44-46.
43. Геведзе В.И., Вайсман Э.И. О некоторых свойствах пастерелл, выделенных от свиней в неблагополучных по пастереллёзу хозяйствах // Сб. научн. тр. Бел. НИИЭВ. - 1973. Т. 11. С.68-72.
44. Геведзе В.И., Вайсман Э.И. Роль пастереллоносительства в инфекционной патологии свиней // Сб. научн. тр. Бел. НИИЭВ. - 1976. Т. 13. - С.54-56.
45. Геведзе В.И., Литвак В.С., Камелева Н.С. Аминокислотный состав гипериммунных кроличьих сывороток, полученных на пастереллы, выделенные от разных видов животных // Материалы научн. конф.: Современные проблемы профилактики и лечения зоонозных заболеваний и лейкозов. Минск. - 1982. С. 120-122.
46. Геведзе В.И., Камелева Н.С. Антигенное родство пастерелл, выделенных от разных видов животных // Материалы научн. конф.: Современные проблемы профилактики и лечения зоонозных заболеваний и лейкозов. Минск. - 1982. С. 126.
47. Геведзе В.И. Пастереллез лошадей // Ветеринария производству. 1986. - №24. С. 30-39.
48. Геведзе В.И. Пастереллез крупного рогатого скота. Минск.: Ураджай, 1989. С. 72.
49. Геведзе В.И. Пастереллез свиней. Минск.: Ураджай, 1979. С. 3-29.
50. Геведзе В.И., Соколов С.Т. Методические рекомендации по диагностике пастереллезов сельскохозяйственных животных. Минск. - 1987. 18с.
51. Гелетюк В.З. Влияние некоторых элементов мусонного климата Приморья на эпизоотический процесс при пастереллезе // Сб. тр. Иркутской НИВС. Иркутск. - 1978. - №4. С. 9-12.
52. Голосов А.С., Кузнецов А.Ф., Гольдштейн Р.С. Гигиена содержания свиней на комплексах. Минск.: Ураджай, 1972. 135с.
53. Грязин В.И., Одаренко К.И. Иммунологическая эффективность ассоциированных вакцин в профилактике инфекционных болезней животных //Материалы научн. конф.: Комплексная вакцинация в интенсивном животноводстве и её экономическая эффективность. Москва. - 1983. С. 104-118.
54. Голтшалк Г. Метаболизм бактерий: пер. с англ. М.: Мир, 1982. С. 34-86.
55. Джупина С.И. Научные положения профилактики массовых заболеваний сельскохозяйственных животных // Сб. научн. тр. СО ВАСХНИЛ.: Профилактика и диагностика болезней животных. Новосибирск. - 1983. С. 3-12.
56. Джупина С.И., Колосов А.А. Особенности эпизоотологии, клинического проявления, диагностики пастереллеза в Новосибирской области // Сб. научн. тр. СО ВАСХНИЛ.: Профилактика и лечение болезней крупного рогатого скота. Новосибирск. - 1984. С. 15-23.
57. Джупина С.И., Колосов А.А. Периодическая повторяемость проявления епизоотического процесса пастереллезов сельскохозяйственных животных //Сб. научн. тр. СО ВАСХНИЛ.: Общая и частная эпизоотология инфекционных болезней сельскохозяйственных животных. Новосибирск. - 1990. С. 15-19.
58. Джупина С.И., Колосов А.А. Особенности течения пастереллеза у животных в западной Сибири // Ветеринария. 1992. №5. С.37-40.
59. Джупина С.И., Колосов А.А. Профилактика и меры борьбы с пастереллезом сельскохозяйственных животных в Новосибирской области. Новосибирск.: Издат. СО ВАСХНИЛ, 1988. 18с.
60. Джупина С.И. Профилактика и меры борьбы с инфекционными заболеваниями сельскохозяйственных животных // Сб. научн. тр. СО ВАСХНИЛ.: Современные проблемы ветеринарной науки и практики. Новосибирск. - 1987. С. 75-78.
61. Джупина С.И., Колосов А.А. Профилактика и меры борьбы с пастереллезом сельскохозяйственных животных в Кемеровской области: Рекомендации.: НИИЭВ ДВ и С. - Новосибирск. - 1990. 12с.
62. Джупина С.И. Теория эпизоотического процесса // Ветеринария. 1997. №2. С. 15-19.
63. Дзюбак А.Т. Методика постановки реакции гемагглютинации с использованием эритроцитарных иммуноглобулиновых диагностикумов // Сб. научн. тр. МВА.: Актуальные вопросы инфекционных и инвазионных болезней животных. М. - 1994. С. 104-109.
64. Добротина Н.А. Лизоцим как модулятор иммунологических реакций // Вопросы медицинской химии. 1987. №4. С. 66-69.
65. Доклад ВОЗ №682. Бактериальные и вирусные зоонозы. Женева, 1985. С. 247-248.
66. Доморадский И.В. Возбудители пастереллезов и близких к ним заболеваний. М.: Медицина, 1971. С. 44-48.
67. Дунаев Г.В., Пустовар А.Я., Гайдамака А.В. Активность Т- и В-систем иммунитета у поросят в комплексах // Ветеринария. 1974. №5. С. 39.
68. Душук Р.В., Белкин З.П., Егорова Г.П. Иммуногенность вакцин против пастереллеза свиней // Ветеринария. 1998. №7. С. 18-20.
69. Душук Р. В. Инфекционные болезни сельскохозяйственных животных. М.: Агропромиздат, 1987. С. 186-191.
70. Душук Р.В. Эпидемиологическое значение пастереллезов животных //Материалы научн. конф.: Современные проблемы профилактики и лечения зоонозных заболеваний и лейкозов. Минск. - 1982. С. 123-124.
71. Душук Р.В. Респираторные болезни свиней. М.: Колос, 1982. С. 242-250.
72. Евглевская Н.И. Антагонистическое взаимодействие между пастереллами и синегнойной палочкой // Сб. научн. тр. ВИЭВ.: Иммунитет сельскохозяйственных животных. М. - 1989. С. 156-158.
73. Евстигнеев В.И., Чечерин Ю.В. Иммунологическая активность мышиного токсина чумного микроба в эксперименте на животных // Журн. микробоил., эпидемиол., иммунол. 1981. №3. С.39-42.
74. Езепчук Ю.В. Биологические основы патогенности бактерий.: М., Наука, 1974. 215с.
75. Елинов Н.П. Химическая микробиология. М.: Высшая школа, 1989. С. 206-298.
76. Елинов Н.П. Химия микробных полисахаридов. М.: Высшая школа, 1984. С. 114-116.
77. Емельяненко П.А., Дунаев Т.В., Кудлай Д.Г. Ветеринарная микробиология. М., Колос, 1982. 304с.
78. Жанузаков Н.Ж. Профилактика и меры борьбы с инфекционными и незаразными болезнями сельскохозяйственных животных в Казахстане //Сб. научн. тр. СО ВАСХНИЛ.: Проблемы животноводства и ветеринарии в Казахстане. Алма-Ата.- 1984. С. 92 - 95.
79. Заболотная В.П., Сосницкий А.И. Пастереллы как один из возбудителей ассоциативных инфекций (Особенности культивирования пастерел) // Материалы научной сесии Россильхозакадемии. М.: Россильхозакадемия, 1999. Т.1 С. 240-241.
80. Зайцев В.В. Условия стабилизации и хранения эритроцитов при промышленном изготовлении пуллорных диагностикумов // Сб. научн. тр. ВГНКИ ВП.: Специфическая профилактика и диагностика инфекционных болезней животных. М. - 1986. Т.32. С. 90-93.
81. Звягинцев Д.Г. Экологическая роль микробных метаболитов. М.: Издат. МГУ, 1986. С. 50-64.
82. Земсков А.М. Некоторые механизмы действия адьювантов // Журн. микробиол. эпидемиол. иммунол. 1982. - №1. С. 6-13.
83. Зенгбуш П. Молекулярная и клеточная биология: Пер. с нем. М.: Мир, 1982. С. 215-219.
84. Золотарёв А.Г., Кедров В.А., Паутов В.Н. Изучение локализации антигена F1 Yersinia pestis EV иммуноферментным методом // Журн. микробиол., эпидемиол., иммунол. 1983. №7. С. 62-64.
85. Иванов Д.П., Геведзе В.И., Андросик Н.Н. Профилактика болезней свиней на комплексах. Минск.: Ураджай, 1982. 135с.
86. Игнатов С.Г., Андреева О.В., Евдокимова О.А. Изучение регенерации повреждений мембранного аппарата, вызванного низкотемпературным замораживанием клеток Е. coli // Биохимия. 1982. Т. 47. - №10. С. 1621-1628.
87. Иммунологические адьюванты. // Доклад научной группы ВОЗ. 1978 34с.
88. Інфекційні пневмонії свиней / О.Я. Міланко, В.Д. Настенко, О.О. Гавшин, І.А. Шибінський. К.: Урожай, 1985. С. 28-34.
89. Иргашев И.Х. Инфекционные болезни сельскохозяйственных животных в Узбекистане: //Сб. научн. тр. Узбекского НИВИ.: Актуальные проблемы ветеринарной службы Узбекистана. Ташкент. - 1983. Т. 33.- С.86.
90. Исин Ж.М., Тугамбаев Т.И. Структурно-функциональные свойства и биологическая активность капсульного антигена мышиного токсина” и эндотоксина Yersinia pestis // Журн. микробиол., эпидемиол., иммунол. 1987. №4. С. 91-98.
91. Кадыров С.О. Характеристика иммуноглобулинов свиней методом антигенного анализа // Бюл. ВИЭВ. М.. - 1985. Вып. 60. С. 32-36.
92. Карелин А.И. Актуальные проблемы инфекционной патологии свиней // Сб. научн. тр. ВИЭВ . М. - 1980. Т. 51. С. 95-102.
93. Карелин А.И., Сиротина Н.Д. Роль технологии содержания свиней в обеспечении высокой резистентности к заболеваниям // Биол. ВИЭВ. М. - 1985. Вып. 60. С. 6-10.
94. Карышева А.Ф., Карышев С.В. Инфекционные болезни животных. Кишенёв.: Картя Молдовеняска, 1989. С. 396-410.
95. Карпуть И.М. Иммунологическая реактивность и устойчивость организма свиноматок к заболеваниям // Сб. научн. тр. Бел. НИИЭВ.: Ветеринарная наука производству. Минск. - 1985. Т.23. С.28-35.
96. Кереселидзе М.Г. Эпизоотологические особенности пастереллеза в условиях Грузии и усовершенствование мер борьбы с ним: Автореф. дис.канд. вет. наук: 16.00.03./Груз. зоовет. институт. Тбилиси, 1982. 13с.
97. Кикалишвили В.Н. Технология питательных сред в производстве бактерийных препаратов. Тбилиси.: Сабчота-Сакартвело, 1963. С. 115-116.
98. Кирьянов Е.А. Природно-очаговые болезни сельскохозяйственных животных. Владивосток.: Издат. Дальнев. Унив-та, 1990. 336с.
99. Ковалёв Н.А., Бутьянов Д.Д., Геведзе В.И. Инфекционные болезни сельскохозяйственных животных. Минск: Ураджай, 1990. С. 172-174.
100. Колосов А.А., Джупина С.И. Эпизоотология пастереллеза сельскохозяйственных животных в Кемеровской области // Ветеринария. 1985. №4. С. 25-26.
101. Колосов А.А. Дифференцированное планирование профилактических мероприятий на основе эпизоотического районирования территории /В кн.: Общая и частная эпизоотология болезней сельскохозяйственных животных. Новосибирск, издат. СО ВАСХНИЛ, 1990. С. 20-25
102. Колосов А.А. Эпизоотология и профилактика пастереллезов сельскохозяйственных животных в Западной Сибири: Автореф. дис. канд. вет. наук: 16.00.03./ Новосибирский НИИЭВ. Новосибирск, 1989. 19с.
103. Колосов А.А. Диагностика болезней животных и профилактика их на фермах и комплексах. Новосибирск, издат. СО ВАСХНИЛ, 1984. С. 144-146.
104. Колосов А.А. Эпизоотическое районирование Новосибирской области //Сб. науч. тр. СО ВАСХНИЛ.: Эпизоотология и меры борьбы с инфекционными болезнями животных. Новосибирск. - 1985. С. 120-126.
105. Колосов А.А. Планирование противоэпизоотических мероприятий на основе эпизоотического районирования //Сб. научн. тр. СО ВАСХНИЛ.: Эпизоотология, диагностика и меры борьбы с инфекционными болезнями сельскохозяйственных животных. Новосибирск. - 1986. С. 89-96.
106. Колосов А.А., Шапошникав