ТЕОРЕТИЧНЕ ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБГРУНТУВАННЯ КОНТРОЛЮ ГЕНОМУ КЛІТИН ПРИ ВІРУСНИХ ІНФЕКЦІЯХ ТВАРИН ТА В ПРОЦЕСІ РОЗРОБКИ ЗАСОБІВ ЇХ СПЕЦИФІЧНОЇ ПРОФІЛАКТИКИ : Теоретическое и экспериментальное обоснование КОНТРОЛЯ ГЕНОМА КЛЕТОК при вирусных инфекциях ЖИВОТНЫХ И В ПРОЦЕССЕ РАЗРАБОТКИ СРЕДСТВ ИХ специфической профилактики

Краткое описание

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК
ІНСТИТУТ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ
На правах рукопису

КЛЕСТОВА Зінаїда Сергіївна
УДК 619:578.891:575.113: 576

ТЕОРЕТИЧНЕ ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБГРУНТУВАННЯ КОНТРОЛЮ ГЕНОМУ КЛІТИН ПРИ ВІРУСНИХ ІНФЕКЦІЯХ ТВАРИН ТА В ПРОЦЕСІ РОЗРОБКИ ЗАСОБІВ ЇХ СПЕЦИФІЧНОЇ ПРОФІЛАКТИКИ

16.00.03 ветеринарна мікробіологія та вірусологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня доктора ветеринарних наук

Наукові консультанти:

А.І.Собко доктор ветеринарних наук, професор,
член-кореспондент УААН, РАСГН
П.П. Фукс доктор ветеринарних наук,
професор, академік УААН

КИЇВ 2006

ЗМІСТ
ЗМІСТ................................................................................................................ 2
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ................................................................. 10
ВСТУП............................................................................................................... 13
РОЗДІЛ 1............................................................................................................ 29
ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ....................................................................................... 29
1.1. Біологічні особливості РНК-вмісних вірусів тварин та їх взаємодія з клітинами хазяїна............................................................................................... 29
1.1.1. Особливості будови ротавірусу свиней і вплив на функціонування клітин.................................................................................................................. 29
1.1.2. Особливості структури коронавірусу трансмісивного гастроентериту свиней і його вплив на процес життєдіяльності клітин свиней......................... 32
1.1.3. Особливості будови ентеровірусів сви­ней та їх репродукції у клітинах, синдром SMEDI................................................................................................. 36
1.1.4. Морфологічні характеристики вірусу класичної чуми свиней і його вплив на функції інфікованих клітин.................................................................. 40
1.1.5. Особливості будови вірусу лейкозу великої рогатої худоби і зміна функціонування клітини під його дією.............................................................. 43
1.2. Роль РНК-вмісних вірусів тварин в інфекційній патології тварин......... 47
1.2.1. Ротавірусна інфекція свиней. Особливості патогенезу..................... 47
1.2.2. Особливості патогенезу трансмісивного гастроенте­риту свиней.... 50
1.2.3. Особливості патогенезу класичної чу­ми свиней.............................. 52
1.2.4. Лейкоз великої рогатої худоби......................................................... 56
1.3. Дослідження спадкового апарату клітин ссавців................................... 58
1.3.1. Вивчення спадкового апарату великої рогатої худоби.................... 58
1.3.2. Вивчення спадкового апарату клітин свиней.................................... 60
1.4. Виявлення мутагенного впливу.............................................................. 62
1.5. Особливості впливу вірусів на клітини як мутагенів біологічної природи 67
1.5.1. Стан хромосомного апарату клітин сса­вців при агресії РНК вмісних вірусів тварин..................................................................................................... 67
1.6. Загальні принципи екстракції речовин з лікарських рослин при розробці фітопрепаратів.................................................................................................... 69
1.7. Використання женьшеню як лікарської сировини................................ 72
1.8. Направлені зміни біологічних властивостей вірусів тварин................... 75
1.8.1. Пошук нових інгібіторів реплікації вірусів ссавців........................... 75
1.8.2. Застосування лікарських рослин в якості антивірус­них засобів...... 77
1.9. Пошук антимутагенів.............................................................................. 82
1.10. Висновок до огляду літератури............................................................ 85
РОЗДІЛ 2............................................................................................................ 93
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ................................................................................... 93
2.1. Перелік реактивів.................................................................................... 93
2.2. Розчини................................................................................................... 94
2.3. Середовища............................................................................................ 94
2.3.1. Приготування поживного середовища для одержання біомаси женьшеню........................................................................................................... 96
2.3.1.1. Приготування маточного розч­ину солей № 1............................. 96
2.3.1.2. Приготування маточного роз­чину солей № 2............................. 97
2.3.1.3. Приготування маточного роз­чин у хелату заліза........................ 97
2.3.1.4. Приготування маточного розчину АНО (альфа нафтил­оцтової кислоти).............................................................................................................. 98
2.3.1.5. Приготування маточного розчину тіа­мінхлориду....................... 98
2.3.1.6. Приготування маточного розчину кінетину................................ 98
2.3.1.7. Приготування наважки мезоінозиту........................................... 98
2.3.1.8. Приготування наважки гідролізату казеїну.................................. 98
2.3.1.9. Приготування наважки цукру (сахарози)..................................... 99
2.3.1.10. Приготування агарового гелю................................................... 99
2.3.1.11. Заключний етап приготування поживного се­редовища............ 99
2.4. Вирощування калусної культури кореня женьшеню............................. 100
2.5. Культури клітин тварин і методи їх одержання..................................... 101
2.6. Віруси...................................................................................................... 101
2.6.1. Штами ентеровірусів свиней (родини Picornaviridae, роду Enterovi­rus) 101
2.6.2. Штами коронавірусу свиней (родини Coronaviridae, роду Coronavirus)............................................................................................................................. 102
2.6.3. Штами ротавірусу свиней (ро­дини Reoviridae, роду Rotavirus):....... 103
2.6.4. Штами вірусу класичної чуми свиней (родина Togaviridae, роду Pes­tivirus):................................................................................................................. 103
2.7. Виділення вірусів.................................................................................... 103
2.7.1. Відбір патологічного матеріалу та зразків крові............................... 103
2.7.1.1. Відбір матеріалів від тварин для ви­явлення вірусу кла­сичної чуми свиней................................................................................................................. 104
2.7.2. Приготування вірусувмісної суспензії.............................................. 104
2.7.3. Виділення і культивування ві­русів (пасажування) в культурах клітин. 104
2.7.3.1. Культивування і титрування вірусу класичної чуми свиней....... 105
2.8. Обробка вірусу класичної чуми свиней інактивантами 106
2.9. Метод імунофлуоресценції..................................................................... 107
2.9.1. Виявлення антигену методом прямої та непрямої імунофлуоресценції............................................................................................................................. 107
2.9.1.1. Приготування препаратів мазків-відбитків та їх фіксація........... 107
2.9.1.2. Фарбування препаратів при використанні мето­ду прямої імунофлуоресценції............................................................................................ 107
2.9.1.3. Фарбування препаратів при за­стосу­ванні методу непрямої імунофлу­орес­ценції........................................................................................................... 109
2.9.1.4. Люмінісцентна мікроскопія препаратів........................................ 109
2.9.1.5. Облік та оцінка результатів дослі­дження мето­дом прямої та непрямої імунофлу­орес­ценції............................................................................................ 109
2.10. Атенуація вірусів................................................................................... 111
2.11. Перевірка вірусів тварин вакцинних штамів на реверсибельність....... 111
2.12. Титрування вірусів................................................................................ 112
2.12.1. Фарбування негативних коло­ній, утвореними віру­сами в моношарі культур клітин.................................................................................................... 112
2.13. Визначення стійкості вірусів до хлороформу...................................... 113
2.14. Отримання імунних сироваток проти збудників гастро­ентеритів свиней для реакції нейтралізації..................................................................................... 113
2.15. Методика дослідження парних сироваток крові.................................. 114
2.16. Реакція нейтралізації............................................................................. 114
2.17. Постановка реакції дифузної преципітації........................................... 114
2.18. Методи, що використані для проведення електронно-мікро­скопічних досліджень......................................................................................................... 115
2.18.1. Метод негативного контрастування................................................ 115
2.18.2. Підготовка об’єктних сіток............................................................. 115
2.18.3. Одержання вуглецевих плівок......................................................... 116
2.18.4. Адсорбція об’єкта дослідження на підложку.................................. 117
2.18.5. Розчини для негативного контрастування...................................... 117
2.18.6. Метод реплік з видаленням об’єкта................................................ 118
2.18.7. Просте відтінення вольфраму триокисом....................................... 118
2.18.8. Метод ультратонких зрізів............................................................... 118
2.18.9. Метод зневоднення.......................................................................... 119
2.18.10. Заливка фіксованих і обез­воднених об’єктів в епо­ксидну смолу. 120
2.18.11. Метод одержання ультратонких зрі­зів, додаткове фарбу­вання зрізів............................................................................................................................ 120
2.18.12. Негативне контрастування розчином фосфорно-вольфра­мової кисло­ти........................................................................................................................ 120
2.18.13. Негативне контрастування розчином молібденово­кислого амонію 121
2.18.14. Негативне контрастування ро­зчином уранілу оце­тово­кислого (уранілу ацетату)............................................................................................................... 122
2.18.15. Пряма електронна мікроскопія...................................................... 122
2.18.16. Метод обробки фекалій тварин для електронно-мікроско­пічних досліджень......................................................................................................... 122
2.18.17. Приготування препаратів для ультратонких зрізів........................ 123
2.19. Приготування метафазних пластинок хромосом клітин тварин.......... 124
2.19.1. Одержання метафазних пластинок хромосом пере­щеплюваних культур клітин.................................................................................................................. 124
2.19.1.1. Одержання мітотичних мета­фазних хромосом перещеп­люваних культур клітин.................................................................................................... 124
2.19.2. Одержання препаратів мета­фазних пластинок хро­мосом з лейкоцитів периферійної крові............................................................................................. 126
2.19.3. Метод оптимального одержання метафазних хромосом............... 127
2.19.3.1. Застосування 3 %-го розчину льодяної оцтової кислоти......... 127
2.19.4. Метод оптимального отри­мання хромосом у стадії промета- і мета­фази. Застосування етидіуму броміду......................................................................... 127
2.20. Фарбування хромосом.......................................................................... 128
2.20.1. Рутинне фарбування хромосом....................................................... 128
2.20.2. Диференційне Гімза G‑фарбу­вання метафазних хро­мосом............ 128
2.21. Тварини................................................................................................. 129
2.22. Полімеразна ланцюгова реакція............................................................ 129
2.23. Визначення імуноглобулінів у крові свиней......................................... 129
2.24. Мікрометод отримання суспензії лімфоцитів та отримання
культури лейкоцитів 130
2.25. Метод контролю стерильності фітопрепаратів..................................... 130
2.26. Тваринницькі господарства.................................................................. 131
2.27. Рослини................................................................................................. 132

2.28. Визначення бактерицидної і лізоцимної активності............................ 135
2.29. Метод біологічної проби.135
2.30. Статистична обробка результатів......................................................... 137
РОЗДІЛ 3 ........................................................................................................... 140
РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ...................................................... 140
3.1. Виділення патогенних РНК-вмісних вірусів тварин, збуд­ників інфекційних хвороб................................................................................................................ 140
3.1.1. Індикація вірулентних збудни­ків (рота-, коронаві­русів свиней) в чут­ливих тваринах методом біологічної про­би...................................................... 140
3.1.2. Індикація ефективності репро­дукції РНК-вмісних ві­русів свиней при адаптації їх до чутливих систем........................................................................ 151
3.1.2.1. Індикація вірусу класичної чуми свиней в проце­сі адаптування в чут­ливих біологічних системах............................................................................... 151
3.1.2.2. Результат застосування культур клітин для індикації ре­продукції ротавірусу сви­ней.............................................................................................. 163
3.1.2.2.1. Виявлення змін у популяції ротавірусу сви­ней в процесі адаптування до культури клітин за S-ознакою.................................................. 172
3.1.2.3. Культивування ентеровірусів свиней в чутливій системі............ 177
3.1.2.4. Отримання культурального ко­ронавірусу тран­смісивного гастроенте­риту свиней для досліджень його власти­востей............................................... 181
3.1.3. Індикація вірусів свиней (рота­вірусу, коронавірусу, ентеровірусу) мето­дом електронної мікроскопії та їх морфо­генез у інфікованих клітинах............ 185
3.1.3.1. Виявлення ротавірусу свиней в патологічному матеріалі............ 185
3.1.3.2. Дослідження морфогенезу ро­тавірусу в енте­роцитах тонкого відділу кишечнику поросят............................................................................................ 192
3.1.3.3. Ідентифікація ентеровірусів свиней в культурі клітин................. 199
3.1.3.4. Індикація коронавірусу - збу­дника трансмісив­ного гастро­ентериту сви­ней в патологічному матеріалі...................................................................... 206

3.2. Дослідження з розповсюдженості збудників інфекційних хвороб свиней 224
3.2.1. Дослідження розповсюдження ентеровірусів свиней, причетних до син­дрому SMEDI..................................................................................................... 224
3.2.2. Встановлення реакції свиней на дію ротавірусу за гуморальною імунною відповіддю.......................................................................................................... 225
3.2.3. Дослідження тварин на наяв­ність збудника транс­місивного гастроен­териту свиней..................................................................................................... 234
3.2.4. Виявлення сумісного перебігу трансмісивного гас­троентериту свиней та ротавірусної хвороби в умовах одного господарства...................................... 235
3.3. Індикація мутагенної дії РНК-вмісних вірусів тварин........................... 238
3.3.1. Виявлення мутагенної дії рота­вірусу, збудника ро­тавірусної хвороби свиней................................................................................................................. 239
3.3.2. Індикація дії ентеровірусу сви­ней на хромосомний аппарат клітин куль­тури ПТП............................................................................................................ 247
3.3.3. Виявлення дії сумісного впли­ву рота- та коронаві­русу свиней на хромо­сомний аппарат клітин....................................................................................... 251
3.3.4. Встановлення мутагенної дії ві­русу класичної чуми сваней............ 252
3.3.5. Дослідження ділянок ДНК сома­тичних клітин великої рогатої худоби на ранній стадії інфікування вірусом лейко­зу........................................................ 260
3.4. Спрямована зміна інфекційної активності рота-, коронавірусу свиней застосуванням калусної культури кореня женьшеню....................................... 264
3.5. Розробка принципів створення препаратів з рослинної сировини з антимутагенними властивостями для застосування при інфекційному мутагенезі............................................................................................................................ 270
АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ................................................ 276
ВИСНОВКИ ...................................................................................................... 325
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ......................................................................... 329
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ..................................................... 332
ДОДАТКИ................................................................................................................ 415

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ТА ПОЗНАЧЕНЬ

АГ антиген
АДФ аденозиндифосфатрибоза
АТ антитіло
БАР біологічно-активні речовини
БУО бляшкоутворюючі одиниці
ВЛ вірус лейкозу
ВГЛ великі гранулярні лейкоцити
ВРЗ відкрита рамка зчитування
ВНА віруснейтралізуюче антитіло
ВТГС вірус трансмісивного гастроентериту свиней
ВРХС вірус ротавірусної хвороби свиней
ВКЧС вірус класичної чуми свиней
ВРХ велика рогата худоба
ГЛА гідролізат лактальбуміну
гп глікопротеїн
год години
кД кілодальтон
кДНК комплементарна дезоксирибонуклеїнова кислота
КК культура клітин
КЩС культура клітин щитовидної залози свиней
КЧС класична чума свиней
Д дальтон
ДНК дезоксирибонуклеїнова кислота
ЗБР забуферений фізіологічний розчин
ІД інфекційні дози
ЕМ електронно-мікроскопічний метод

ЕВ ентеровіруси
ЛВРХ лейкоз ВРХ
МФА метод флуорисціюючих антитіл
м.м. молекулярна маса
МЕБ Міжнародне епізоотичне бюро
МРНК матрична рибонуклеїнова кислота
МПБ м’ясопептонний бульйон
МПА м’ясопептонний агар
МФА метод флюорисціюючих антитіл
НА нейтралізуючі антитіла
н.п. нуклеотидні пари
н.м. нанометри
НКККЖ настій калусної культури кореня женьшеню
НТД нормативно-технічна документація
ПААГ поліакриламідний гель
П.н. полінуклеотидні пари
ПСН перещеплювана культура клітин свиної нирки
ПТП перещеплювана культура клітин тестикулів поросят
ПЛР полімеразна ланцюгова реакція
РВ ротавірус
РВХС ротавірусна хвороба свиней
РН реакція нейтралізації
РК 15 перещеплювана культура клітин нирок свині
РІД реакція імунодифузії
РДП реакція дифузної преципітації
РІФ реакції імунофлуоресценції
РНК рибонуклеїнова кислота
РНГА реакція непрямої гемагглютинації
рр. роки
СНЕВ перещеплювана культура клітин ембріональної
версенізованої лінії нирки свині
СМЕДІ (SMEDI) синдром патології відтворення у свиней, що
характеризує мертвонародження, муміфікацію плодів,
загибель ембріонів, безпліддя
ТЯ культура клітин тестикул ягнят
ТГС трансмісивний гастроентерит свиней
ТРНК транспортна рибонуклеїнова кислота
ФБР фосфатно-

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. У дисертаційній роботі подано теоретичне та експериментальне обгрунтування необхідності контролю геному клітин при вірусних інфекціях, спричинених патогенними РНК-вмісними вірусами тварин (із родин Сoronaviridae, Retroviridae, Reoviridae, Picornaviridae, Flaviviridae) та в процесі розробки засобів специфічної їх профілактики, що базувалось на дослідженнях біологічних аспектів взаємодії вірусів і чутливих систем на генетичному, клітинному та організменному рівнях.

2. Епізоотичні та вакцинні штами РНК-вмісних вірусів свиней - ротавірусу, вірусу класичної чуми, ентеровірусів (спричиняючих патологію відтворення із синдромом СМЕДІ) викликали мутації хромосом соматичних клітин свиней в системах in vitro та in vivo.

3. Вірулентний штам ротавірусу свиней мав мутагенну дію, виявлену в соматичних клітинах цих тварин в системі in vivo (лімфоцитах). Вона найбільш виражена у поросят-гнотобіотів, викликаючи аберації хромосом у 39,08 % випадків (в контролі - 6,75 %, Р<0,001). Штам К” ротавірусу свиней із живої вакцини проти ротавірусної хвороби пошкоджував хромосомний апарат лімфоцитів поросних свиноматок при їх імунізації у 32, 6 % випадків (в контролі - 8,47%) (Р<0,01).

4. В процесі адаптації збудника ротавірусної хвороби свиней до культури клітин ПТП протягом 80 послідовних пасажів спостерігали зменшення генотоксичної дії вірусу (із 19-го пасажу), яка все ще залишалась на значному рівні (31,3 %) в порівнянні з контролем (11,3 %, Р<0,01).
5. Вірус класичної чуми свиней вакцинних штамів ЛК-ВНДІВВіМ” та лапінізованого К” проявляв мутагенну дію в лімфоцитах імунізованих 3-5 - місячних підсвинків. П¢ятиразове введення цих антигенів підвищувало частоту аберацій їх хромосом достовірно вище порівняно із двократним застосуванням вакцин (Р<0,01).

6. Серед чотирьох штамів ентеровірусів (PS 34”-SMEDI C; 02 b”- SMEDI D; PS 37”-SMEDI E; PS 27”-SMEDI A), причетних до патології відтворення свиней із синдромом СМЕДІ, найбільший мутагенний ефект в культурі клітин ПТП притаманний штаму PS 27”, який викликав появу в 43,39 % клітин аберації хромосом (контроль11,3 %, Р<0,01).

7. Комплексна (сумісна) дія збудників трансмісивного гастроентериту і ротавірусної хвороби свиней іn vitro та in vivo викликала достовірно вищу частоту виникнення аберацій хромосом, ніж окремо один із названих патогенів (Р<0,05).

8. Досліджено та спрямовано змінено інфекційні та імуногенні властивості ротавірусу, вірусу класичної чуми, вірусу трансмісивного гастроентериту свиней з використанням чутливих біологічних систем, хімічних сполук природнього та синтетичного походження, та дією ультразвуку, що використано для створення засобів специфічної профілактики, зокрема вакцин проти ротавірусної хвороби та класичної чуми свиней.

9. Хлороформ у кінцевій концентрації 0,01% інактивував вірус класичної чуми свиней із збереженням імуногенних властивостей, що використано нами при виготовленні інактивованої вакцини проти цієї хвороби.

10. Ультразвук (потужністю 500 Вт при частоті 22 кГц протягом 10-20 секунд і більше) викликав пошкодження зовнішнього капсиду ротавірусу свиней, інтенсивність якого збільшувалась з підвищенням терміну соніфікації, що виявлено методом електронної мікроскопії.

11. Застосування різних доз настою калусної культури кореню женьшеню викликало in vitro зміну інфекційної активності ротавірусу та коронавірусу свиней від інгібіції до її підвищення. На основі цього явища розроблені способи зміни інфекційної активності вірусів та отримані патенти України на винаходи (№ 950525507, № 95125530).

12. Патогені РНК-вмісні віруси, збудники гастроентеритів у свиней (рота- та коронавірус), викликали в чутливій мішені (ентероциті кишечника поросят), ще до їх адсорбції на клітинній мембрані, пошкодження мікроворсинок.

13. Збудник ротавірусної хвороби свиней в процесі адаптації до перещеплюваної культури клітин тестикул поросят протягом 85 пасажів, (при розробці вакцини), мав гетерогенну популяцію (за S-ознакою), структура якої змінювалась. Але в ній зберігалась незмінна складова, яка під агаровим покриттям утворювала бляшки діаметром £ 1,0 мм. Присутність цієї стабільної мікропопуляції не впливала на зміну інфекційної активності вірусу і не залежала від неї.

14. Суміш водних препаратів лікарських рослин (Rosmarinum officinalis L., Angelica silvestris L., Brassica oleracea L.(Broccoli), Hyppophae rhamnoides, Panax radix) зменшувала в системі in vitro (перещеплюваній культурі клітин ПТП) мутагенний ефект, викликаний коронавірусом трансмісивного гастроентериту свиней. Він варіював від дози і способу їх застосування (Р<0,01). Для виявлення антимутагенної дії запропонована тест-система (патент України на винахід № 95073164 від 15.07.97).

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Рекомендуються використовувати у ветеринарній медицині та в біопромисловості розроблені та запропоновані :

1. Вірусвакцину ліофілізовану із штаму К” проти ротавірусної хвороби свиней для парентерального застосування - ТУУ 19024865 1993.

2. Настанову по застосуванню вірусвакцини ліофілізованої із штаму К” проти ротавірусної хвороби свиней для парентерального застосування, затвердженої 2.12.1993 р. Головним управлінням ветеринарної медицини Мінсільхозпрод України.

3. Інструкцію по виготовленню і контролю вірусвакцини ліофілізованої із штаму К” проти ротавірусної хвороби свиней для парентерального застосування, затвердженої 1.07.1993 р.

4. Хлороформ-ад’ювант вакцину проти чуми свиней із лапінізованого вірусу - ТУУ 15-15/3-1993.

5. Настанову по застосуванню хлороформ-ад’ювант вакцини проти чуми свиней із лапінізованого вірусу, затвердженої Головним управлінням ветеринарної медицини Мінсільхозпрод України 25.01.1993 р.

6. Інструкцію по виготовленню і контролю хлороформ-ад’ювант вакцини проти чуми свиней із лапінізованого вірусу, № 15-15/3, затвердженої Головним управлінням ветеринарної медицини Мінсільхозпрод України 25.01.1993 р..

7. Спосіб інактивації вірусів (Деклараційний патент України № 95052507 від 15.07.97).

8. Спосіб підвищення інфекційної активності вірусної сировини для виробництва біологічних препаратів (Деклараційний патент України № 95125530 від 4.03.97).

9. Спосіб отримання експрес-моделі випробування антимутагенних препаратів при вірусних пошкодженнях геномів клітин свиней (Деклараційний патент України № 95073164 від 15.07.97).

10. Спосiб очищення основи для приготування поживних середовищ (Деклараційний патент України № 96030913 від 04.11.97). СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Нахмансон В.М. Лейкоз крупного рогатого скота. М.: Россельхозиздат, 1986. 221 с.
2. Белянко Л.В., Савельева Т.А. Ротавирусный гастроэнтерит свиней и его лабораторная диагностика //Аграр. наука пр-ву. 1991. № 29. С. 612.
3. Kubin G. Feststellung der transmissiblen gastroenteritis der schwine (TGE) in Osterreich //Wien tierarztl. Monatschr. 1979. Vol. 66. № 2. P.47.
4. Собко А.И. Справочник по болезням свиней. К.: Урожай,1981. 360 с.
5. Пашият опит в обработана срещу трансмицивния гастроентерит по свинете. (Опыт борьбы с вирусным трансмиссивным гастроэнтеритом в НРБ) / H. Гаврилов, В. Добрев В. Младенова и др. // Вет. сбирка. 1983. № 4. С. 3335.
6. Breed dependent variations influence the outcome of classical swine fever virus infection in pigs / K.R. Depner, J. Greiser-Wilke, Volker Moenning, Bernd Liess. // Proceed of Third ESVV Symposium on Pestivirus Infections. Lelystad, The Netherlands, 1996. P. 59 61.
7. Ercegan M. Epizootologija infektivnog gastroenteritiza // Vet. glusn. 1975. Vol. 29. № 8. P. 557.
8. Alfieri Amauri. Evidencias do envoevimento de rotavirus na diarreio do pre e pos desnaame dos svinos // Arg. Bras. Med. Vet. Zootech. 1991. Vol. 43, № 4. P. 291 300.
9. Кадастр неблагополучних пунктів по класичній чумі свиней в Україні (19612004) / Под ред. Шикова О.Т. К.: Ветінформ, 2005. 79 с.
10. Сюрин В. Н., Самуйленко А.Я., Соловьев Б.В. и др. Вирусные болезни животных. М.: ВНИТИБП, 1998. 928 с.
11. Les rotavirus en medicine humaine et veterinaire/ B. Dodet, E. Heseltine, C.Mary, P. Saliou // Sante. 1997. Vol. 7, № 3. P. 195 199.
12. Porcine reproductive failure associated with a newly identified SMEDI” group of picorna viruses / H.W. Dunne, J.L. Gobble, J.F. Hokanson et al.// Am. J. Vet. Res. 1965. Vol. 26. P. 1284 1297.
13. Рахманов А.М., Яременко А. А. Инфекционные болезни свиней и их специфическая профилактика в России // Аграр. вісник Причорномор’я. Збірник наук. праць. Одеса. 2003. Вип. 21. С.218 223.
14. Прискока В.А., Собко Ю.А., Аранчій С.В. Класична чума свиней (проблеми та перспективи). Київ: Дім, сад, город, 2000. 161 с.
15. Mayer A., Eibner J., B. Mayer-Bibrad. Über Gragbare Gastroenteritis der Schweine // Handb. der Schutzimfungen in der Tiermed. 1984. S.604614.
16. Эпизоотологические проблемы, клиническое проявление и диагностика классической чумы свиней / В.В. Куринов, И.Ф.Вишняков, А.Л. Семенихин, Г.М. Карпов // Классическая чума свиней неотложные проблемы науки и практики: Материалы науч.-практ. конф. Покров, 1995. С. 63 68.
17. Floegel G. Clinical and laboratory diagnosis of classical swine fever //Bull of the Lithuanian vet. Inst. Actual vet. problems in modern pig industry. Kaisiadorys, 1999. P.22 28.
18. Brack M. Pathologishe veranderungen der Europaischen Schweinepest bei Feten und Neugeborenen// Zbl. Vet.-Med. Reine B. 1971. Vol. 18, № 10. P. 749 760.
19. Тацька В.Н. Патологія відтворення свиней, зумовлена ентеровірусами // Ветеринарна медицина України. 1997. № 9. С.26 27.
20. Клестова З.С., Тацька В.Н. Дія ентеровірусів на генетичний апарат клітин свиней // Біологія тварин. 2003. Т.5, № 1 2. С.257 263.
21. Клестова З.С. Гуморальный иммунный ответ у свиней при оценке биологических свойств ротавируса // Вет. биотехнология. Київ. 2003. №3. С. 64 71.
22. Соncurent porcine rotaviral and transmissible gastroenteritis viral infections in a three-days-old conventional pig /Theil K.W.,Saif, Linda I., Bohl E.H., Agnes A.G., Kohler E.M. //Amer.J.Vet.Res. 1979. Vol. 40, № 5. P. 719721.
23. Bohl E.H. Diagnosis of diarrea in pigs due to transmissible gastroenteritis virus and rotavirus //Enteritis virales/ Matherials NSERM. 1979. Vol.90. P. 341 344.
24. Апатенко В.М. Смешанные вирусные инфекции сельскохозяйственных животных. К.: Урожай, 1978. 119 с.
25. Вирусные ассоциации при гастроэнтерите свиней /Слободенюк В.К., Квашнина Г.А., Рабовская Л.А., Татарчук А.Г., ПлотниковН.П. // Сельхоз.биология. 1984. № 2. С. 92 95.
26. Методические рекомендации по диагностике, мерам борьбы и профилактике смешанных (корона-, рота- и энтеровирусных) инфекций свиней / Собко А.И., Прискока В.А., Вабищевич Ф.С., Купчинский Л.Г., Кучерявенко А.А., Синицын В.А. / К., 1988. 20 с.
27. Валихов А.Ф., Шишков В.П., Бурба Л.Г. Лейкоз крупного рогатого скота (вирусологические аспекты). М.: ВНИИТЭИСХ, 1980. 77с.
28. Діагностика та профілактика лейкозу великої рогатої худоби / Л.І.Нагаєва, С.В. Аранчій, В.А. Сініцин, М.Ф.Стародуб, Г.І.Добросол, Г.Г.Нагаєва. К., 2003. 64 с.
29. Аранчій С.В. Лейкоз великої рогатої худоби (клініко-експериментальне обгрунтування засобів і методів боротьби): Автореф. дис....канд.вет.наук. 16.00.03 . Нац. Аграр.ун-т. К. 1999. 18 с
30. Кісера Я.В. Закономірності перебігу епізоотичного процесу при лейкозі великої рогатої худоби в Україні //Наук. вісн. Львів. нац. акад. вет.мед. Львів, 2005. Ч. 1. Т. 7, № 3 (26). С.68 73.
31. Основные итоги и перспективы научных исследований по проблеме лейкозов сельскохозяйственных животных / Г.Ф. Коромыслов, М.И.Гулюкин, Т.А. Симонян, Замараева Н.В., Макарова Л.А. // Тр. Всерос. НИИ, эксперим. вет. им. Коваленко. М., 1999. Т. 72. С.311.
32. Коломицев А.А., Дубровин В.М., Миколайчук С.В. Распространение классической чумы свиней по территории Российской федерации и перспектива ее ликвидации // Материалы. науч.-практ. конф. ВНИИВВиМ: «Классическая чума свиней неотложные проблемы науки и практики». Покров, 1995. С. 24 30.
33. Епачинцева О.В., Крюкова Л.А. Анализ эпизоотической ситуации хозяйств Серовского района Свердловской области по лейкозу крупного рогатого скота // Материалы науч.-практ. конф. молодых ученых и специалистов: Урал. гос. ин-т вет. мед. Челябинск, 1995. С. 35 37.
34. Лейкоз крупного рогатого скота / В.М. Лемеш, А.Г. Драгун, В.Н.Якубов и др. Минск: Ураджай, 1987. 224 с.
35. Лейкозы и злокачественные опухоли животных / Л.Г. Бурба, А.Ф.Валихов, В.А. Горбатов, М.И. Гулюкин, Е.А. Дун и др. / Под. ред. В.П. Шишкова, Л.Г. Бурбы. 2-е изд. М.: Агропромиздат, 1988. 400 с.
36. Мандигра М.С. Просторово-часова динаміка інтенсивності епізоотичного процесу лейкозу великої рогатої худоби в Україні // Вісник Білоцерк. Держ. аграрн. ун-ту.: Зб. наук. праць. Біла Церква, 1999. Вип. 9. С.114.
37. Цимбал В.И. Достижения и перспективы развития учения о лейкозах в ИЭКВМ // Вет. медицина: Міжвід. тематичний. наук. зб. Харків, 1998. Вип. 75. С.57 64.
38. Атамась В.Я. Епізоотична ситуація з лейкозу великої рогатої худоби в Одеській області в 2002 р. // Аграр. вісник Причорномор’я: Зб. наук. праць. Одеса, 2003. Вип. 21. С. 90 93.
39. Бусол В.А., Воронин Н.Н., Мандигра М.С. Лейкоз сельскохозяйственных животных. К.: Урожай, 1988. 186 с.
40. Мандигра М.С. Епізоотичний моніторинг, профілактика та системи ліквідації лейкозу великої рогатої худоби в Україні: Автореф. дис. д-ра вет.наук: 16.00.08 / Ін-т. експер. і клініч. вет.мед. Харків, 2000. 36 с.
41. Гершензон С.М., Бужиевская Т.И. Генетический вред вирусов.// В кн.: Генетические последствия загрязнения окружающей среды. Материалы секции: Генетические аспекты и проблемы «Человек и биосфера». М., 1975. С.25 28.
42. Ильинских А.А., Бочаров Е.Ф., Ильинских И.Н. Инфекционный мутагенез. Новосибирск.: Наука, Сиб.отд-ние,1984. 167 с.
43. Бужиевская Т.И. Вирус индуцированный мутагенез в клетках млекопитающих. Киев: Наук. думка, 1984. 133 с.
44. Засухина Г.Д. Система вирус-клетка как модель для регуляции процесcами репарации и мутагенеза // Мутагенез и репарация в системе вирус-клетка. М.: Наука, 1983. 232 с.
45. Блюмкин В.Н., Жданов В.М. Влияние вирусов на хромосомный аппарат и деление клеток М.: Медицина, 1973. 253 с.
46. Electron microscopy, immune electron microscopy enzyme immunoassay and immunofluorescent evaluation of rotaviruses isolated from individual colves and piglets/K. Malicki, E. Malicki, M.W.Banbura et al.// Acta Virol. 1990. Vol. 34, № 6. P. 523 528.
47. Bajolet O., Chippaux-Hyppolite C. Rotaviruses and other diarrheal viruses // Bull. Soc. Pathol. Exot. 1998. Vol. 91, № 5, Pt.1 2. P. 432 437.
48. Localization of group-specific epitopes on the major capsid protein of group A rotavirus / E. Kohli, L. Maurice, J.F. Vautherot et al. // J. Gen. Virol. 1992. Vol. 73, Рt. 4. P. 907 914.
49. The N terminus of rotavirus VP2 is necessery for encapsidation of VP1 and VP3 / C.Q. Zeng, M.K. Estes, A. Charpilienne, J. Cohen // J. Virol. 1998. Vol. 72, № 1. P. 201 208.
50. Manselle Eric A., Patton John T. Rotavirus RNA replication: VP2, but not VP6 is necessary for viral replicase activity //J Virol. 1990. Vol.64, № 10. P. 4988 4996.
51. Clapp Laura L., Patlon John T. Rotavirus morphogenesis: Domains in the major inner capsid protein essential for binding to single-shelled particles and for trimerization //Virology. 1991. Vol. 180, № 2. P.697 708.
52. Rotavirus gastroenteritis / А.V.3rd Bertlett , Bednarz-Prashad A. Joanne, H.L.DuPont //Annu. Rev. Med: Selec.Top.Clin. Sci. Palo Alto Calif. 1987. Vol. 38. P. 399 415.
53. Mason B.B., Graham D.Y., Estes M.K. Biochemical mapping of the Simian Rotavirus SA 11 Genome // J. Virol. 1983. Vol. 46, № 2. P.413 423.
54. Rotavirus nonstructural glycoprotein NSP4 alters plasma membrane permeability in mammalian cells / K. Newton, J.C. Meyer, A.R. Bellamy, J.A.Taylor // J. Virol. 1997. Vol. 71, № 2. P. 9458 9465.
55. Infection caused Embrionic Death and abortion of early/ DialL.D.,Morrison R.M.,Davies P.R.// Proc.12-th IPVS Congr. Holland. 1992. P. 51 56.
56. Rotavirus nonstructural glycoprotein NSP4 alters plasma membrane permeability in mammalian cells / K. Newton, J.C. Meyer, A.R. Bellamy, J.A.Taylor // J. Virol. 1997. Vol. 71, № 2. P. 9458 9465.
57. Rotavirus antigenicity is affected by the genetic context and glycosylation of VP7 / I. Lazdins, B.S. Coulson, C. Kirkwood et al. // Virology. 1995. Vol. 209, № 1. P. 80 89.
58. Antigenic relationships among some animal rotaviruses: virus neutralization in vitro and cross-protection in piglets / S.K. Gaul, T.F.Simpson, G.N. Woode, R.W. Fulton // J. Clin Microbiol. 1982. Vol. 16, № 3. P. 495 503.
59. Identification of human rotavirus serotype by hybridization to polymerase chain reaction-generated probes derived from a hyperdivergent region of the gene encoding outer capsid protein VP7 / J.Flores, J. Sears, I.P. Schael et al. // J.Virol. 1990. Vol. 64, № 8. P. 4021 4024.
60. Three-demensional structure of rhesus rotavirus by cryoelectron microscopy and image reconstruction / M. Yeager, K.A. Dryden, N.H.Olson et al. // J. Cell. Biol. 1990. Vol. 110, № 6. P. 2133 2144.
61. Comparison of human and porcine group C rotaviruses by northern blot hybridization analysis / Y. Qian, L.J. Saif, A.Z. Kapikian et al. // Arch. Virol. 1991. Vol. 118, № 34. P. 269 277.
62. Winiarczyk S., Gradzki Z. Comparison of polymerase chain reaction and dot hybridization with enzyme-linked immunoassay, virological examination and polyacrylamide gel electrophoresis for the detection of porcine rotavirus in faecal speciments // Zentralbl. Veterinarmed. B. 1999. Vol. 46, № 9. P.623 634.
63. Beierlein P., Schlehofer J.R., Habermehl K.-O. Problems of electron microscopic diagnosis of rotavirus infection // Zbl. Bacteriol. 1980. Abt. 1. Vol. 246, № 4. S. 472.
64. Gounveia A.M.G., Nazawa C.M., Araiujo H. Cell propagation of rotavirus from feces of diarrheie piglets // Arg. Bras. Med. Vet. Zootech. 1991. Vol. 43, № 2. P. 131 140.
65. Пантелеев Ю.В. Электронно-микроскопическое изучение морфогенеза ротавируса телят в первично-трипсинизированной культуре клеток почки однодневного поросенка // Сб. науч. тр. Москов. вет. акад. 1979. С. 81 86.
66. Protheolytic enhancement on human rotavirus infectivity / T. Konno, H.Suzuki, S. Kitaoka et al. // Clin. Infect. Dis. 1993. Vol. 16, Suppl.2. P.92 97.
67. Viruses and cells with mutations affecting viral entry are selected during persistent rotavirus infections of MA104 cells / J.Z. Mrukowicz, J.D.Wetzel, M.J. Goral et all. // J. Virol. 1998. Vol. 72, № 4. P.3088 3097.
68. Structure and function of a ganglioside receptor for porcine rotavirus / M.D.Rolsma, T.B. Kuhlenschmidt, H.B. Gelberg et al. // J. Virol. 1998. Vol. 72, № 11. P. 9079 9091.
69. Enhancement of rotavirus infectivity by saturated fatty acids / F. Superti, M.L.Marziano, G. Donelli et al. // Comp. Immunol., Microbiol. Infect. Dis. 1995. Vol. 18, № 2. P. 129 135.
70. Effect of polyions on the infectivity of SA-11 rotavirus in LCC-MK2 cells / F.Superti, M.L. Marziano, A. Tinari, G. Donelli // Comp. Immunol., Microbiol. Infect. Dis. 1993. Vol. 16, № 1. P. 55 62.
71. Virus Taxonomy: Seventh Report of the International Committee on Taxonomy of Viruses / Ed.: M.H.V. van Regenmortel et al. London: Academic press, 2000. 1160 p.
72. Tajima M. Morfhology of transmissible gastroenteritis virus of pigs: A possible member of coronaviruses. Brief report // Arch. Gesamte Virusforsch. 1970. Vol. 29, № 1. P. 105 108.
73. Die Morphologie der Koronaviren Elektronmicroskopishe Darstellung des Virus der Transmissible Gastroenteritis des schweines im Negativkontranstverfa / H. Granzow, U. Meyer, P. Solisch et al. // Arch. Exp. Veterinarmed. 1981. Bd. 35, № 2. S. 177 186
74. Harada K. Studies on TGE of swine in Japan // Bull. Gf. Inst. Epiz. 1976 P. 93 103.
75. Siddell S., Wege H., Ter Maulen V. The biology of coronaviruses // J. Gen. Virol. 1983. Vol. 64, Pt.4. P. 761 776.
76. Wagner J., BeamerP.D., Ristsc M. Electron microscopy of intestinal epithelial cells of piglets infected with a transmissible gastroenteritis virus // Can. J. Comp. Med. 1973. Vol. 37, № 2. P. 177 188.
77. Joung I.A., Hinz R.W., Underdahl N.R. Some characteristic of TGE in Disease Fru antibody Devid pigs // Am. J. Vet. Res. 1955. Vol. 16, № 1. P. 529 535.
78. Закстельская Л.Я., Шеболдов А.В. Коронавирусы человека и животных. М.: Медицина, 1997. 222 с.
79. Bohl E.H., Kumagai T. The use of Cell cultures for the study of Transmisibel gastroenteritis virus swine // Proc. 69th ann. meet. USA diverstr. Sanit. Assoc. 1965. P. 343 350.
80. Garwes D., Pocock D. The polypeptide structure of transmissible gastroenteritis virus // J. Gen. Virol. 1975. Vol. 29, № 1. P. 25 34.
81. Brian D.A., Dennis D.E., Guy J.S. Porcine Coronavirus RNA // Abstr. of the annu. Meet. 1979. P. 279.
82. The genome of transmissible gastroenteritis virus (TGEV) / L. Bountiff, D.J.Garwes, G.C. Millson, G.D. Raird // Mol. Biol. and Pathogenes. Coronaviruses: Proc. EMBO Workshop. New York; London, 1984. P. 225 226.
83. Sequence of the nucleoprotein gene from a virulent British field isolate of transmissible gastroenteritis virus and its expression in Saccharomyces cerevisiae / P. Britton, R.S. Carmenes, K.W. Page et al. // Mol. Microbiol. 1988. Vol. 2, № 1. P. 89 99.
84. Kapke P.A., Brian D.A. Sequence analysis of the porcine transmissible gastroenteritis coronavirus nucleocapsid protein gene // Virology. 1986. Vol. 151, № 1. P. 41 49.
85. Sequence analysis of the 3’-end of the feline coronavirus FIPV 79-1146 genome: comparison with the genome of porcine coronavirus TGEV rev eals large insertions / R.J. De Groof, A.C. Andeweg, M.C. Horzinek, W.J.M. Spaan // Virology. 1988. Vol. 167, № 2. P. 370 376.
86. Jacobs L., Van der Leyst B.A.M., Horzinek M.C. Characterization and translation of transmissible gastroenteritis virus mRNAs // J. Virol. 1986. Vol. 57, № 3. P. 1010 1015.
87. Dennis D.E., Brian D.A. Coronavirus cell-associated RNA-dependent RNA polymerase // Biochem. and Biol. Coronaviruses: Proc. Int. Symp. N.Y., London, 1981. P. 155 170.
88. Душук Р.В. Трансмиссивный гастроэнтерит свиней: Обзор. М., 1981. 53 с.
89. Stone S.S., Kemeny L.J., Jensen M.T. Partial characterization of the principal soluble antigens associated with the coronavirus of transmissible gastroenteritis by complement fixation and immunodiffusion // Infect. Immun. 1976. Vol.13, № 2. P. 521 526.
90. Pyeon D., Splitter G.A. Regulation of bovine leukemia virus tax and pol mRNA levels by interleukin 2 and 10 // J.Virol.- 1999. Vol. 73, №10. P. 8427 8434.
91. Bernard S., Laude H. Site-specific alteraction of transmissible gastroenteritis virus spike protein results in markedly reduced pathogenicity // J. Gen. Virol. 1995. Vol. 76, Pt. 9. P. 2235 2241.
92. Induction of antibodies protecting against transmissible gastroenteritis coronavirus (TGEV) by recombinant adenovirus expressing TGEV spike protein / J.M. Torres, C. Sanchez, C. Sune et al. // J. Virology. 1995. Vol.213, № 2. P. 503 516.
93. The Coronavirus Transmissible Gastroenteritis Virus Causes Infection after Receptor-Mediated Endocytosis and Acid-Dependent fusion with an Intracellular Compartment /G.H. Yfgsen, B.Delmas, L.Besnardeau et al.// J.Virol. 1998. Vol. 72, № 1. P.527 534.
94. Expression of swine transmissible gastroenteritis virus envelope antigens on the surface of infected cells^ epitopes externally exposed / Laviada M.D., Videgain S.P., Moreno L et al. //Virus Res. 1990. Vol. 16, №3. P.247254.
95. Романенко В.Ф. Диагностика трансмиссивного гастроэнтерита свиней // Ветеринария. 1988. № 5. С. 58 60.
96. Mc. Clurkin A.W. Studies on Transmissible gastroenteritis of swine: The isolation and Identification of a Cytopathogenic virus of Transmissible gastroenteritis in primary swine Ridney cell cultures // Can. J. Comp. Med. Vet. Sci. 1965. Vol. 29, № 2.