ІМУННИЙ СТАТУС КОРІВ І НОВОНАРОДЖЕНИХ ТЕЛЯТ ТА ЙОГО КОРЕКЦІЯ : ИММУННЫЙ СТАТУС КОРОВ И новорожденных телят И ЕГО КОРРЕКЦИЯ

Краткое описание

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Яблонська Оксана Валентинівна

УДК 619:616089.882:612.087:636.2

ІМУННИЙ СТАТУС КОРІВ І НОВОНАРОДЖЕНИХ ТЕЛЯТ

ТА ЙОГО КОРЕКЦІЯ

16.00.03 ветеринарна мікробіологія та вірусологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора ветеринарних наук

Науковий консультант

Скибіцький Володимир Гурійович

доктор ветеринарних наук, професор

Київ — 2005

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 3
ВСТУП 5
ОСНОВНА ЧАСТИНА
РОЗДІЛ 1
ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ 12
1.1. Імунологія як наука про захист організму від несприятливих
факторів 12
1.2. Імунітет та природна резистентність організму 13
1.3. Імунна система організму 17
1.4. Антигени та антитіла 22
1.5. Взаємодія клітин імунної системи 25
1.6. Оцінка імунного статусу 28
1.7. Імуногенез плода великої рогатої худоби 30
1.8. Взаємовідносини в системі мати-плід” 35
1.9. Постнатальний імуногенез у телят 41
1.9.1. Вплив довкілля на природну резистентність
новонароджених телят 46
1.9.2. Кишкова мікрофлора та її роль у локальному імунітеті кишечнику 54
1.10. Імунодефіцити 64
1.11. Імунокорекція та імуностимуляція в системі заходів з
одержання здорового приплоду 68
Вибір напрямків досліджень 74
РОЗДІЛ 2
ВЛАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ 81
Загальна методика і основні методи досліджень
2.1. Матеріал і методика досліджень 81
2.2. Результати власних досліджень 104
2.2.1. Імунний статус корів та його роль у формуванні імунобіологічної
реактивності народжуваних ними телят 104
2.2.2. Взаємозв’язок між фізіологічним станом і імунологічною
реактивністю організму корів та якістю народжуваних ними телят 136
2.2.3. Мікробне забруднення як показник ветеринарно-санітарного
стану ферм 172
2.2.4. Внутрішньоутробне інфікування плода 177
2.2.5. Становлення неспецифічного імунітету у телят в пренатальний
період 183
2.2.6. Корекція імунного статусу у корів та телят 188
2.2.6.1. Корекція імунного статусу глибокотільних корів за
допомогою трекрезану 188
2.2.6.2. Корекція імунного статусу глибокотільних корів за
допомогою герматранолу 210
2.2.6.3. Корекція імунного статусу глибокотільних корів за
допомогою сапоніту 229
2.2.6.4. Корекція постнатального імунного статусу телят за
допомогою трекрезану 249
2.2.6.5. Корекція постнатального імунного статусу телят за
допомогою герматранолу 271
2.2.6.6. Корекція постнатального імунного статусу телят за
допомогою сапоніту 290
2.2.7. Аналіз результатів науково-виробничих дослідів по застосуванню
герматранолу, трекрезану та сапоніту при вирощуванні телят до
6-місячного віку 306
Аналіз і узагальнення результатів досліджень 315
ВИСНОВКИ 343
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ 347
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 349
ДОДАТКИ 428 ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

БАСК

бактерицидна активність сироватки крові.

В-л

В-лімфоцити

ГЦПК

гемоцитологічний показник

ЗБ

загальний білок

ІДС

імунодефіцитний стан

ІНР

індекс неспецифічної резистентності

КГС

карбофункціональні гермсесквіоксани

КСП

колективне спільне підприємство

ЛАСК

лізоцимна активність сироватки крові.

ЛФ

лімфоцити

ЛЦ

лейкоцити

Н / нар

новонароджені

Од

одиниці

П/о

після отелу

П / я

паличкоядерні нейтрофіли

СГ

спірогерманій

С / я

сегментоядерні нейтрофіли

Тγ

Тγ-клітини

Тμ

Тμ-клітини

ТІ

Т-індекс

Т-л

Т-лімфоцити

ФА

% лейкоцитів, що захопили мікроорганізми

ФІ

середня кількість мікроорганізмів, захоплених 1 лейкоцитом

ФЧ

абсолютна кількість фагоцитуючих лейкоцитів,г/л.

ФЄ

загальна фагоцитарна ємність крові (ФЧ ´ ФІ).

LD

летальна доза

ВСТУП
Імунологія як наука про імунітет, про генетичні, молекулярні та клітинні механізми захисту організму від сторонніх антигенів стала великим надбанням науки другої половини ХХсторіччя, фундаментом для подальшого розвитку біології та медицини у ХХІсторіччі. Давши нове пояснення імунітету та механізмів його формування [ПетровР.В., 1, 2; Jerne N.K., 3; Сильверстайн А., 4; Блохин И.Н. и др., 5; Бажора Ю.И. и др., 6; Воробьев А.А., 7], імунологія розкрила широкі можливості для з’ясування незрозумілих раніше аспектів етіології та патогенезу багатьох захворювань, ролі у них імунних факторів, розробку методів їх корекції.
Актуальність теми. Великим досягненням експериментальної імунології стала розробка методів імунологічних досліджень, оцінювання імунного стану організму [КрасниковГ.А. и др., 8; ХаитовР.М. и др., 9; ПередерийВ.Г.и др., 10; RoitI.a.o., 11; МаслянкоР.П., 12; Кетлинский С.А., 13], проте у ветеринарній медицині поки що немає загальновизнаної надійної схеми такого оцінювання.
Імунна система організму виконує функцію збереження його гомеостазу, але сформовані в процесі еволюції його механізми часто виявляються неспроможними виконувати цю місію. Перманентною проблемою тваринництва є неповноцінна годівля тварин, яка часто виявляється хронічним негативним стресом для них і викликає різні види імунної недостатності (імунних дефіцитів), коли організм виявляється нездатним проявляти захисні реакції [Левченко В.И.и др., 14; КарпутьИ.М., 15; Барычева Л.Ю. и др., 16; Ковальчук А.В. и др., 17; Ярилин А.А., 18].
Молодняк тварин з імунодефіцитами, особливо телята-гіпотрофіки, є групою підвищеного ризику, що в першу чергу піддається хвороботворним впливам.
Широке розповсюдження імунодефіцитів та з’ясування основних ланок їх патогенезу, з одного боку, і значні досягнення науки в галузі синтезу біологічно активних речовин, з іншого боку, підняли на порядок денний проблему імунореабілітації (імунокорекції, імуномодуляції, імуностимуляції, імунотерапії) регулювання розладів імунної системи. В галузі ветеринарної медицини дослідження були скеровані на пошуки біологічно активних речовин з імунокорегуючими властивостями [Denman A.M., 19; ПлященкоС.И., СидоровВ.Т., 20; КассичА.Ю., 21; ЗавазалВ., 22; АпатенкоВ.М., 23; Бусол В.О.,24; RosenF.S. а.о., 25; Манько В.М. и др., 26; Джавадов Э.Д. и Полежаев Ф.И., 27] та для підвищення природної резистентності народжуваних телят, фізіологічного активування у них травлення і профілактики шлунково-кишкових захворювань [Плецитый К.Д., 28; Ульянов А.Г., 29; Паенок С.М., Гусак Я.С. и др., 30; Чумаченко В.Ю., Стояновський С.В. та ін., 31; Литвин В.П. та ін., 32; Вальдман А.Р. и др., 33; Сахнюк В.В., 34].
З’ясувалося, що імунотропною активністю володіють органічні сполуки кремнію [Воронков М.Г., Кузнєцов И.Г., 35] та германію [Лукевиц Э., Игнатович Л., 36], що знайшли практичне застосування в медикобіологічних дослідженнях та лікувальній практиці закладів охорони здоров’я за кордоном. На території Хмельниччини виявлено значні поклади природного алюмосилікату сапоніту, що виявився ефективною мікромінеральною добавкою при відгодівлі тварин та вирощуванні птиці. У ветеринарній практиці ні препарати кремнію та германію, ні сапоніт не знайшли поки що відповідного застосування. В певній мірі це обумовлене відсутністю чітких критеріїв імунного гомеостазу у тварин, конкретних показань та протипоказань щодо застосування тих чи інших засобів [Лєсков В.П., 37; Гугушвили Н.Н., 38; Ризопулу А.П., 39]. Необхідні були дослідження цих питань.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася згідно з планом науково-дослідних робіт ветеринарного факультету Подільської аграрно-технічної академії на 19941996рр. за темою Вдосконалення біотехнологічних методів прискореного розмноження тварин, стимуляції їх відтворної функції, оцінки та корекції їх імунного статусу та запровадження їх у виробництво” (№держреєстрації 0193U021744) та темою Становлення та формування неспецифічного імунітету у великої рогатої худоби по періодах відтворної функції, його змін під впливом факторів середовища” на 19971999роки (№держреєстрації 0197U013621), планом науково-дослідних робіт кафедри мікробіології та вірусології Національного аграрного університету на 19962000роки за темою Розробити комплекс лікувально-профілактичних заходів при шлунково-кишкових захворюваннях новонароджених телят” (№держреєстрації 0196U007187) та планом науково-дослідних робіт кафедри акушерства, гінекології та біотехніки відтворення тварин на 20002005 роки за темою Розробити методи оцінки імунного гомеостазу корів, його змін у зв’язку з розладами відтворної здатності”(№держреєстрації 0199U002731).
Мета і задачі досліджень. Метою роботи було дослідження імунного статусу глибокотільних корів та новонароджених телят, його змін під впливом препаратів з імунокорегуючою та імуностимулюючою дією.
Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання:
провести оцінку імунного статусу глибокотільних корів та новонароджених телят чорно-рябої породи;
дослідити становлення неспецифічного імунітету у телят в пре- і постнатальний періоди;
вивчити взаємозв’язок між імунним статусом корів у останній третині тільності та імунобіологічною реактивністю народжуваних ними телят;
вивчити вплив рівня годівлі глибокотільних корів та прегравідарної патології на імунобіологічну реактивність народжуваних телят;
вивчити мікробне забруднення тваринницьких приміщень та довкілля ферм як показника їх ветеринарно-санітарного стану;
провести пошукові та експериментальні дослідження можливості застосування препаратів кремнію, германію та сапоніту при розладах імунного гомеостазу у корів і імунодефіцитних станів у телят;
вивчити можливість використання сполук кремнію, германію та сапоніту з метою підвищення імунобіологічної реактивності глибокотільних корів та новонароджених телят, у тому числі телят-гіпотрофіків.
Об’єктом досліджень був імунний статус тільних корів і новонароджених телят та його роль у їх імунобіологічній реактивності та життєвості.
Предметом досліджень була корекція імунного статусу глибокотільних корів і новонароджених телят.
Дослідженню підлягали глибокотільні корови чорно-рябої породи і народжені ними телята, плодові води, фекалії телят, повітря тваринницьких приміщень, їх довкілля та виділена з об’єктів досліджень мікрофлора. Всього проведено 24 серій досліджень.
Методи дослідження: клінічні (визначення загального стану організму тварин, роботи його органів та систем), фізіологічні (дослідження росту та розвитку новонароджених телят), імунологічні (визначення показників імунного статусу та неспецифічної резистентності досліджуваних тварин), цитологічні (підрахунок клітин крові), біохімічні (встановлення вмісту білка та імуноглобулінів), мікробіологічні (виявлення мікрофлори повітря, молока, кормів, кишечнику, плодових вод тварин, її чутливості до досліджуваних біологічно-активних препаратів, впливу плодових вод на досліджувані тест-мікроорганізми), біометричні (встановлення рівня достовірності змін показників).
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше встановлено показники імунного статусу глибокотільних корів, його зміни протягом останньої третини тільності, отелення та на початку післяотельного періоду, у зв’язку з їх фізіологічним станом до запліднення та рівнем годівлі під час тільності. Встановлено параметри імунного статусу новонароджених телят, його зв’язок з рівнем імунного статусу їх матерів, його зміни протягом постнатального періоду.
Вперше доведено, що в останню третину тільності у корів виникає імунодефіцитний стан, глибина якого зростає під час отелення та на початку післяотельного періоду, особливо при неповноцінній годівлі та у випадках прегравідарної патології. Подальший розвиток цих досліджень дав підстави кваліфікувати імунодефіцит глибокотільних корів симптомом преморбідного синдрому. Запропоновано інтегральні показники оцінки імунного статусу індекс неспецифічної резистентності (ІНР), індекс імунного гомеостазу (ІІГС), рівень імунної недостатності (РІН) та рівень імунної стимуляції (РІС) для узагальнюючої оцінки імунного статусу тварин. Вперше вивчено зміни імунного статусу у глибокотільних корів і телят під впливом трекрезану, герматранолу та сапоніту. Доведено імунокорегуючі та імуностимулюючі властивості цих препаратів (патенти 48322 від 15.08.2002, 49074 від 16.09.2002, 58554 від 15.08.2003). Встановлено позитивний вплив їх застосування глибокотільним коровам та новонародженим телятам з метою підвищення їх імунобіологічної реактивності та профілактики імунодефіцитних станів.
Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати розширюють і поглиблюють наявну інформацію щодо участі імунної системи в фізіологічних процесах, змін її функціонального стану під впливом факторів довкілля. Запропоновано схему оцінки імунного статусу, що дозволяє своєчасно виявляти імунодефіцитний стан і, при потребі, проводити імунокорекцію чи імуностимуляцію. Розроблено схему імунокорекції і придатні для цього засоби (трекрезан, герматранол та сапоніт), які є також ефективними в профілактиці гострих шлунково-кишкових хвороб молодняка. Розроблено рекомендації з використання трекрезану, герматранолу та сапоніту як засобів імунокорекції та імуностимуляції в системі профілактики імунодефіцитних станів у тільних корів та новонароджених телят, затверджені Державним департаментом ветеринарної медицини Мінагрополітики України (протокол №4 від 23 грудня 2004 року).
Особистий внесок здобувача. Автор особисто сформулювала мету і задачі досліджень, здійснила пошук та аналіз літературних джерел, організувала і виконала всі клінічні, фізіологічні, біохімічні, мікробіологічні, імунологічні, біометричні та виробничі дослідження, статистичну обробку цифрового матеріалу, інтерпретацію одержаних результатів, викладення висновків та пропозиції виробництву.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації представлені на науково-теоретичних конференціях факультету ветеринарної медицини Подільської держаної аграрно-технічної академії, м. Кам’янець-Подільський, 19901998рр.; наукових конференціях факультету ветеринарної медицини Національного аграрного університету, м. Київ, 19962004рр.; на Міжнародній науковій конференції у м.Ольштин, Польща, 1990р.; Першому Міжнародному Форумі по репродуктивній імунології, Магдебург, Німеччина, 1990р.; 4-му і 5-му симпозіумі з імунології репродукції з міжнародною участю, м.Київ, 1990, 1993рр.; Першій Європейській конференції по прогресу в ембріотехнології і генетичній інженерії в розведенні худоби і овець, Краків, 1994р.; Всеукраїнській конференції з фізіології і біохімії тварин, Львів, 1994р.; Всесвітньому Ветеринарному Конгресі, Йокогама, Японія, 1995р.; Центрально-Європейській конференції з репродукції тварин, Ольштин, Польща, 1996р.; 26-му Всесвітньому ветеринарному конгресі Всесвітньої Ветеринарної Асоціації, Ліон, Франція, 1999р.; Міжнародній науковій конференції з фізіології та патології відтворення тварин, Київ, 2000р., 7-му Міжнародному конгресі з репродуктивної імунології, Zdar nad Sazavou, Чехія, 2001р.; 2-му Міжнародному симпозіумі з біоетики, Київ, 2002 р.; Європейському конгресі з репродуктивної імунології, Плзень, Чехія, 2004р.; міжнародній науково-практичній конференції, Феодосія, 2004р.; міжнародній науково-практичній конференції Забезпечення ветеринарно-санітарного благополуччя тваринництва, якості і безпеки продукції”, Одеса, 2004 р.
Публікації. По темі дисертації опубліковано 57 праць (в тому числі 41 одноосібно), що представлені 28науковими статтями, одним посібни

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. Наведені в дисертації матеріали з вивчення імунного статусу глибокотільних корів та новонароджених телят показали, що він піддається достовірним змінам у зв’язку з рівнем годівлі та станом геніталій; ці зміни часто набувають характеру дисфункціональних розладів, різного рівня імунодефіцитів. Вивчення імунодефіцитних станів, методів їх діагностики значно розширили наявну інформацію з цієї проблеми, розкрили невідомі її аспекти, дозволили опрацювати методи корекції та стимуляції імунного гомеостазу, що знайшли застосування у практиці ветеринарної медицини.
2.Встановлено, що тільність у корів, особливо її остання третина, супроводжується різної сили функціональними розладами системи лімфоцитів (Д7 і Д9), незначним пригніченням гуморальної ланки імунітету (Д12), стимулюванням хелперної (Д 24) та дисфункцією супресорної (Д7) ланки імунітету. Під час отелення і особливо на початку післяотельного періоду імунодефіцит поглиблюється до РІН=2,36 і 4,35, що можна вважати преморбідним синдромом післяродової патології.
3. Неповноцінна годівля тільних корів сприяє збільшенню серед новонароджених телят числа недорозвинених, гіпотрофіків (19,4%). В умовах незадовільного догляду та утримання уроджена гіпотрофія ускладнюється набутою і стає, отже, комплексною, загальною.
4.Встановлено негативний вплив прегравідарної патології на імунобіологічну реактивність тільних корів в її останній третині, під час отелення та на початку післяотельного періоду (ІНР 7,11 і 7,29; 6,85 і 6,97; 6,47 і 7,20 при Р<0,05; РІН, відповідно, 1,67 і 2,96; 3,76 і 4,44; 4,64 і 5,0 при Р<0,05).
5.Імунобіологічна реактивність плода, його гомеостаз формується, починаючи з ранніх стадій внутрішньоутробного періоду. Суттєву роль в імунному захисті плода при цьому відіграє плацента та плодові рідини, що проявляють бактерицидну дію на ряд мікроорганізмів: алантоїсна рідина сильніше в середині тільності, а амніотична під час другої її третини; вищою бактерицидною дією володіла амніотична рідина.
6.Якість новонароджених телят у значній мірі визначалася рівнем годівлі їх матерів протягом тільності, а також фізіологічним станом їх геніталій на час запліднення; телята, що народилися від корів із нижчою на 20% поживністю раціону в останній третині тільності, а також телята, що народилися від корів з прегравідарною патологією, мали нижчу масу тіла (26,71±3,50 і 29,21±2,20 кг; 28,96±3,00 і 31,25±2,10 кг, серед них був високий процент гіпотрофіків (8,0518,30%), у них нижчими були усі показники імунобіологічної реактивності (ІНР 4,34 і 5,08; Р<0,01; Т-індекс 0,75 і 0,90; РІН 6,5 і 3,7), вони відзначалися нижчою життєвістю (смертність 10% в порівнянні з 2,56% у телят нормотрофіків).
7.Встановлено значне мікробне забруднення тваринницьких приміщень, мікрофлора яких була представлена в основному сапрофітними мікроорганізмами; тут виявляли також умовно-патогенну та патогенну мікрофлору (стафілококи, рідше стрептококи і ще рідше ешеріхії; забруднення кишковою паличкою коливалося від 8 до 470м.т. / м³).
Встановлено значне мікробне забруднення сперми бугаїв з окремих регіонів, що може бути причиною внутрішньоутробного інфікування телят, особливо в господарствах з високим рівнем її бактерійного забруднення.
8.Пошукові та експериментальні дослідження з виявлення придатних для застосування при імунодефіцитних станах тварин засобів показали, що такими властивостями володіють трекрезан, герматранол та сапоніт.
9.Застосування глибокотільним коровам у останній третині тільності трекрезану позитивно вплинуло на їх гемограму, що підсилило фагоцитарний захист, підвищились усі показники неспецифічної резистентності: зменшився рівень зниження вмісту загального білка (на 1,99 г/л; Р<0,01), підвищився вміст імуноглобулінів (на 2,27 мг/мл, Р<0,05), зросла ЛАСК (на 1,45%, Р<0,05), БАСК (на 5,15%, Р<0,01), ФА (на 1,32%, Р<0,01), кількість імунокомпетентних клітин (Р<0,050,01), знизився рівень перед- та післяотельного імунодефіциту (РІН 1,2 і 2,7).
10.Телята від дослідної групи корів мали дещо вищу масу тіла, вищу енергію росту (80,20±3,20 проти 77,10±2,84 кг в 90-денному віці), кращі показники імунобіологічної реактивності, вищий на 0,68 г/л вміст білка (Р<0,01), вміст імуноглобулінів на 1,27 мг/мл (Р<0,05), вищу на 1,45% ЛАСК (Р<0,05), на 4,80% БАСК (Р<0,01) і на 11,20% ФА (Р<0,001), під впливом трекрезану у новонароджених телят ослаблювався віковий імунодефіцит РІН 2,56 в порівнянні з 3,37), вони менше хворіли і швидше одужували.
При безпосередньому застосуванні трекрезану новонародженим телятам отримано прибутку 4,89 гривень на одну гривню затрат; стимулюючий вплив препарату значно слабше проявлявся у телят-гіпотрофіків; у них не вдалося підвищити імунобіологічну реактивність за допомогою трекрезану до рівня, властивого телятам-нормотрофікам.
11.Застосування глибокотільним коровам герматранолу викликало підвищення у них імунобіологічної реактивності (вмісту перед отелом загального білка в сироватці крові (на 3,88 г/л, Р<0,05), імуноглобулінів (на 0,76 мг мг/мл, Р<0,050,01), ЛАСК (на 2,25%, Р<0,05), БАСК на 4,20%, Р<0,050,01), ФА (на 2,35%, Р<0,010,001), кількості в крові Т-лімфоцитів (на 4,95%, Р<0,001), В-лімфоцитів (на 1,68%, Р<0,01), Т-індексу (з 1,03 на 1,08). За допомогою герматранолу вдалося скорегувати функціональний стан імунної системи тільних корів, РІН = 0,89 змінився імуностимуляцією (РІС=3,76).
12.Телята, що народжувалися від корів, яким у третій третині тільності застосовували герматранол, мали вищу масу тіла (на 2,7%), вищі середньодобові прирости, вищу імунобіологічну реактивність (ІНР 4,66 в порівнянні з 4,34), у них був нижчий рівень вікового імунодефіциту (РІН 2,96 в порівнянні з 3,57), вони мали вищу відпірність до захворювань. Імунокорегуючу дію герматранолу підтверджено в науково-господарському досліді з вирощування телят, економічний ефект від його застосування становив 8,58 гривень на одну гривню затрат.
13.Під впливом сапоніту зменшилося на 2,19 г/л (Р<0,01) зниження в кінці тільності вмісту загального білка в сироватці крові корів, збільшився вміст IgG на 8,37%, Р<0,001), IgM на 26%, Р<0,001, IgA на 38% (Р<0,001), ЛАСК на 1,46%, Р<0,01), БАСК на 6,30%, Р<0,001), ФА на 5,50%, Р<0,001), кількості в крові Т-лімфоцитів на 7,31% (Р<0,001) та В-лімфоцитів на 2,32%, Р<0,05). За допомогою сапоніту вдалося зняти дисфункцію імунної системи (РІН = 3,46 і РІС = 4,04).
14.Телята, народжені від корів, яким задавали у останній третині тільності сапоніт, мали вищу масу тіла на 1,5 кг та вищі середньодобові прирости, вони відзначалися вищою імунобіологічною реактивністю вищим вмістом загального білка в сироватці крові на 1,30 г/л (Р<0,05), імуноглобулінів на 8,54% (Р<0,05), ЛАСК на 1,78% (Р<0,05), БАСК на 5,10% (Р<0,05), ФА на 13,90% (Р<0,01), у них були вищими всі показники імунного статусу (кількість Т-лімфоцитів на 2,25% (Р<0,05), В-лімфоцитів на 2,95% (Р<0,05) Т-індекс 0,94 в порівнянні з 0,92. Наявний у них при народженні слабкий віковий імунодефіцит у системі Т (Д 16) та В-лімфоцитів (Д 33) значно послаблювався на 1530-й день і тоді зникав.
Позитивну дію сапоніту підтверджено у науково-господарському досліді; економічний ефект від застосування препарату становив 10,02 гривні на одну гривню затрат.
15.Експерименти на білих мишах по згодовуванню їм трекрезану, герматранолу і сапоніту з подальшим зараженням їх сероварами сальмонел, виділених з матеріалу хворих телят, підтвердили бактерицидні властивості цих препаратів.
16.Запропонована нами система інтегральних показників дозволяє оперативно оцінювати загальний стан імунобіологічної реактивності тварин, її зміни і застосовувати засоби для корекції імунного статусу.
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
Отримані дані наукових досліджень та результати впровадження їх у виробництво дозволяють рекомендувати для широкого використання у практиці тваринництва та установах ветеринарної медицини з метою підвищення імунобіологічної реактивності глибокотільних корів та народжуваних ними телят, профілактики у них імунодефіцитних станів та захворювань шлунково-кишкового каналу наступне:
1.Випоювання коровам трекрезану у формі водного розчину, виготовленого extempore, з розрахунку 2 мг/кг маси тіла, три дні поспіль на 7, 8 та 9-му місяцях тільності.
2.Випоювання коровам герматранолу у формі водного розчину, на 7, 8 та 9-му місяцях тільності, по три дні поспіль, з розрахунку 5 мг/кг маси тіла.
3.Задавання через рот сухостійним коровам сапоніту у формі водної суспензії, з розрахунку 250300 мг на кілограм маси тіла, раз в день, до отелення.
4.Випоювання телятам водного розчину трекрезану, починаючи із 57-денного віку, з розрахунку 1 мг/кг маси тіла, три дні поспіль, з тижневим інтервалом, до 2-місячного віку.
5.Задавання телятам орально, починаючи із 57-денного віку, герматранолу, з розрахунку 2 мг/кг маси тіла.
6.Задавання телятам орально сапоніту, розчиненого кип’яченою водою, починаючи із 57-го дня, з розрахунку 0,20,25 г на кг маси тіла, раз в день до 60-денного віку.
7.Використання у науковій роботі запропонованих інтегральних показників неспецифічної резистентності, імунного гомеостазу, рівня імунної недостатності та імунної стимуляції дозволяє оперативно оцінювати загальний стан імунобіологічної реактивності та імунного гомеостазу тварин, їх зміни протягом хвороби, лікування та в процесі одужання і робити об’єктивні висновки.
8.Результати досліджень пропонується використовувати у навчальному процесі та науковій роботі на кафедрах та лабораторіях мікробіології, імунології та фізіології людини і тварин аграрних, ветеринарних та біологічних закладів вищої освіти та науково-дослідних установ даного профілю.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1.Петров Р.В. Формы взаимодействия генетически различающихся клеток лимфоидной ткани (трехсистемный иммуногенез) // Успехи современной биологии. 1970. Т. 69, вып. 2. С. 261.
2.Петров В.П., Лопухин Ю.М., Чередеев А.Н., Ковальчук Н.В.Оценка иммунного статуса. Метод. Рекомендации. МЗ СССР. 1984. 12 с.
3.Jerne N.K. The somatic generation of immune recognition // J. Immunol. 1971. Vol. P.1.
4.Сильверстайн А.М. Иммунология: В 3-х т. Пер. с англ. / Под ред. У.Пола. М.: Мир, 1987. Т.1. 476 с.
5.Иммунология и биотехнология / Блохин И.Н. Горький, 1989. 112 с.
6.Иммунология и иммунопатология пищеварительной системы / Ю.И. Бажора, В.И. Кресюн, К.Л. Сервецкий, И.Н. Годзиева. О.: ОКФА, 2001. 192 с.
7.Воробьев А.А. Физиологические пути введения антигенов и других биологически активных веществ в организм // Иммунология.2002.Т. 23, №3, 138 143 с.
8.Методические рекомендации по применению иммунохимических, цитогистоморфологических тестов для оценки иммунобиологического статуса у крупного рогатого скота / Г.А. Красников, Н.А. Наумова, Н.В. Кленина и др. Харьков: УНИИЭВ, 1985. 32 c.
9.Экологическая иммунология /Хаитов Р.М., Пинегин Б.В., Истамов Х.И.М., 1995. 138 с.
10.Иммунный статус, принципы его оценки и коррекции иммунных нарушений / В.Г. Передерий, А.М. Земсков, Г. Бычкова, В.М. Земсков. Х.: УНДИИЭВ, 1995. 210 с.
11.Roit Ivan, Brostoff Jonathan, Male David. Immunologia, Wydanie pierwsze polskie / Jan Zeromsky. Brema: Wydawnictwo Medyczne Slotwinski Verlag, 1996. 391 s.
12.Маслянко Р.П. Основи імунобіології. Львів: Вертикаль, 1999. 472 с.
13.Кетлинский С.А. Роль Т-хелперов типов 1 и 2 в регуляции клеточгого и гуморального иммунитета // Иммунология. 2002.Т.23, №2.С. 7780.
14.Левченко В.І., Богатко Л.М., Соколюк В.М. Анемия новорожденных телят // Ветеринария. 1990. №3. С.5052.
15.Карпуть И.М. Иммунные дефициты и болезни молодняка // Неінфекційна патологія тварин: Матеріали науково-практичної конференції. Біла Церква. 1995. Ч. 1. С. 127128.
16.Показатели иммунного статуса и иммунопатологические синдромы у детей с врожденной хламидийной инфекцией / Барычева Л.Ю., Орехов К.В., Голубева М.В. // Иммунология. 2004.Т. 25, №6.С.361 364.
17.Иммунная реактивность организма в условиях естественного дефицита цинка / Л.В. Ковальчук, В.Л. Сусликов, Г.М. Карзакова, Е.В. Соколова // Иммунология.2004.Т. 25, № 6.С.336 339.
18.Ярилин А.А. Гомеостатические процессы в иммунной системе. Контроль численности лимфоцитов // Иммунология.2004.Т. 25, №5.С.312 320.
19.Denman A.M. Pregnancy and immunological disorders // Br. Med. J. 1982. Vol. 284, №6321. P.9991000.
20.Плященко С.И., Сидоров В.Т. Стрессы у сельскохозяйственных животных. М.: Агропромиздат, 1987.192 с.
21.Кассич А.Ю. Иммунодефициты новорожденных телят и возможность их коррекции с помощью различных иммуномодуляторов // Тез. докл. 1 обл. конф. Вторичные иммунодефициты инфекционной и неинфекционной этиологии”. Харьков, 1989. С.45.
22.Завазал В. Современные задачи иммунологии в профилактической медицине // Терапевтический архив. 1990. №3. С. 147148.
23.Апатенко В.М. Новое в учении о заразних болезнях: вирусных, бактериальных, зоопаразитарных: Мат. III съезда паразитоценологов (Киев, 46 декабря 1991) / АН Украины. Украинское науч. об-во паразитоценологов. Киев, 1994. 198 с.
24.Діагностика, профілактика i терапія шлунково-кишкових хвороб новонароджених телят / В.О. Бусол, В.I. Левченко, П.П. Фукс, А.I. Завірюха та ін. // Тваринництво України. 1995. №3. С.1625.
25.Rosen F.S., Cooper M.D., Wedgwood R.J. Medical Progress: The Primary Immunodeficiency // New England. J. Med. 1995. Vol.333, №7. P.431440.
26.Манько В.М., Петров Р.В., Хаитов Р.М. Иммуномодуляция: история, тенденции развития, современное состояние, перспективы // Иммунология. 2002. Т. 23, № 3. С. 132 138.
27.Джавадов Э.Д., Полежаев Ф.И. Диагностика иммунодефицита птиц (серологический, патоморфологический, бактериологический методы) // Ветеринария. 2003. №3. С.15 16.
28.Плецитый К.Д., Сухих Г.Т., Давыдова Т.В. Влияние витамина Е на содержание Т- и В-лимфоцитов в периферической крови и некоторые показатели неспецифической резистентности // Вопросы питания. 1986. № 4. С. 4244.
29.Ульянов А.Г. Роль молозива в формировании иммунного статуса в развитии у телят диспепсии аутоиммунного происхождения: Автореф. Дис канд. вет. наук: 16.00.01. Витебск, 1987. 18 c.
30.Паєнок С.М., Гусак Я.С. Вiтамiни в тваринництвi: Довiдник. Львiв: Каменяр, 1988. 158 c.
31.Довідник по застосуванню бiологiчно-активних речовин у тваринництвi / В.Ю. Чумаченко, С.В. Стояновський, П.З. Лагодюк та iн. Київ: Урожай, 1989. 254 c.
32.Болезни молодняка сельскохозяйственных животных: Справочник / В.П. Литвин, В.И. Береза, В.Г. Скибицкий, Г.Н. Калиновский, А.Й. Поживил. К.: Урожай, 1992. 168 с.
33.Витамины в питании животных (метаболизм и потребность) / Вальдман А.Р. Х.: Оригинал, 1993. 423 с.
34.Сахнюк В.В. Діагностика, лікування та профілактика А-гіповітамінозу у корів і телят: Автореф. дис... канд. вет. наук: 16.00.01 / Національний аграрний ун-т. К., 1996. 16 с.
35.Воронков М.Г., Кузнецов И.Г. Кремний в живой природе. Новосибирск: Наука, 1984. 135 с.
36.Биологическая активность соединений германия / Э.Я. Лукевиц, Т.К. Гар, Л.М. Игнатович, В.Ф. Миронов. Рига: Знание, 1991. 191 с.
37.Лесков В.И. Иммуностимуляторы // Аллергия, астма и клиническая иммунология. 1999. № 4. С. 12 25.
38.Гугушвили Н.Н. Иммунобиологическая реактивность коров и методы ее коррекции // Ветеринария. 2003. № 12. С. 34 36.
39.Ризопулу А.П., Гариб Ф.Ю., Кахаров Б.А. Влияние иммуномодулина на пролиферативный ответ и цитотоксическую активность натуральных киллеров в системе in vitro // Медицинская иммунология. 2004. С.507 514.
40.Вершигора Ф.Е. Иммунология.К.: Вища школа, 1993.504 с.
41.Кузник Б.И., Васильев Н.Б., Цыбиков Н.Н. Иммуногенез, гемостаз и неспецифическая резистентность организма / АМН СССР. М.: Медицина, 1989. 320 с.
42.Мечников И.И. О целебных силах организма // 40 лет искания научного мировоззрения. М.: Научное слово, 1913. 29 с.
43.Мечников И.И. К истории учения о фагоцитах. Акад. Собр. Соч. АМН СССР. 1952. 502 с.
44.Оценка иммунного статуса человека: Методические рекомендации / Р.В. Петров, Ю.М. Лопухин, А.Н. Чередеев и др. М., 1984. 37 с.
45.Першин Б.Б. Стресс, вторичные иммунодефициты и заболеваемость. М., 1994. 150 с.
46.Imunology and inflammation: Basic mechanisms and clinical consequences / L.H. Sigal, Y. Ron.N.Y.: McGraw Hill, 1994.805 p.
47.Medawar P.B. The behaviour and fate of skin autografts and skin homograms in rabbits // J. Anat. 1944. Vol.78, № 5. P.176.
48.Прикладная иммунология / Г.М. Бутенко, Ю.М. Вельтищев, М.Ш. Вербицкий и др.К.: Здоров’я, 1984.320 с.
49.Хлыстова З.С. Становление системы иммуногенеза плода человека.М.: Медицина, 1987.256 c.
50.Шилов Е.Н., Тареева И.Е. Механизм образования и патогенетическая роль иммунных комплексов (при гломерулонефрите) // Иммунология. 1983. № 5. С. 513.
51.Gurka G., Rocklin E. Reproductive immunology // JAMA.1987.Vol.258, №20.P.29832987.
52.Location of T cell and major histocompability complex antigens in the human thymus / A.K. Bhan, E.L. Reinherz, S. Roppoma e.a. // J. exp. Med. 1980. Vol. 152, № 4. P. 777782.
53.Проблемы и перспективы современной иммунологии: Методический анализ. Новосибирск: Наука, 1988. 256 с.
54.Способ оценки организма по факторам неспецифической защиты: Методич. указания / Харьков. гос. мед. ун-т. Харьков, 1996. 6 с.
55.Beltanti J.A. Clinical immunology. Philadelphia: Saunders, 1994. P.591858.
56.Olinescu A. Immunologie. Bucuresti: Ed.Didactica si Pedagogica R.A., 1995. 506 p.
57.Zinkernagel Rolf M. Cellular immune recognition and the biological role of major transplantation antigenes (Nobel lecture) // Angewandte Chem. Int. Ed. Engl. 1997. Vol. 36, №18. P.19391950.
58.Петров Р.В., Хаитов Р.М. Основы иммунитета и иммунная биотехнология // Вестник РАМН. 2000. №11. С.1821.
59.Стоянов З.Е., Федорчук А.Г., Гамалея Н.Ф. О различиях Т-лимфоцитов, относящиxся к субклассам Т-хелперов 1 и Т-Супрессоров // Доп. Нац. Акад. наук України. 1995. №5. С.136138.
60.Суровас В.М., Пешкус Ю.К., Тамошюнас В.И. Определение IgM и IgG на поверхности лимфоцитов методом регистрации розеток с эритроцитами, покрытыми антииммуноглобулинами // Цитология. 1980. Т. 22. № 8. С. 967981.
61.Active and late rosette-forming cells: immunological and cytochemical characterization / G. Semenzato, G. Basso, U. Fagiolo et al. // Cell. Immunol. 1981. Vol. 64. P. 227234.
62.B cell responses to a peptide epitope I. The cellular basis of restricted recognition / A. Agarwal, S. Sarkar, C. Nazabal e. a. // J. Immunol. 1996. Vol.157. P.2779.
63.Functional analysis of two human T-cells subpopulations: help and supression of B cell responses by T-cell bearing receptors for Ig M or Ig G / L. Moretta, S.R. Wabb, C.E. Grossal e.a. // Exp. Med. 1977. Vol. 146. P. 189200.
64.Jondal M., Holm G., Wigzell H. Surface markers on human T and B lymhocytes: A large population of lymphocytes forming non-immune rosettes with sheep blood cells // J. exp.Med. 1972. Vol.136, № 2. P. 207215.
65.McIntyre J.A., Faulk W.P. Immunology of the human materno-fetal relationship // Disease and the environment: Proc.Chichester. 1982. P.5154.
66.Булханов Р.У. К вопросу резистентности организма животных // Незаразные болезни с.-х. животных и вопросы токсикологии. Ташкент, 1986. С. 2128.
67.Иммунофизиология / Е.А. Корнев.Спб.: Наука, 1993. 684 с.
68.Красота В.Ф., Попов В.П. Естественная резистентность молодняка крупного рогатого скота и пути её повышения // Вестник с.-х. науки. 1985. № 3. C.94101.
69.Митюшников В.М. Естественная резистентность сельскохозяйственной птицы. М.: Россельхозиздат, 1985. 160 с.
70.Осидзе Ф.Ф., Простяков Д.Ф. Факторы резистентности животных // Ветеринария. 1983. № 3. С. 3234.
71.Сохин А.А. Неспецифическая резистентность // Прикладная иммунология / Г.М. Бутенко, Ю.Е. Вельтищев, М.Ш. Вербицкий и др. К.: Здоров’я, 1984. Гл. 1. С. 515.
72.Маслянко Р.П. Структура и функция лимфоцитов (обзор) // С.-х. биология. 1977. Т. ХII, № 1. C. 6771.
73.Показатели неспецифической реактивности организма телят молочного периода в условиях комплекса / В.Т. Сидоров, А.П. Смелова, А.М. Романова и др. // Научные основы развития животноводства в БССР. 1982. Вып. 11. С. 7478.
74.Фонталин Л.Н., Певницкий Л.А. Иммунологическая толерантность. М.: Медицина, 1987. 312 с.
75.Взаимодействие и кооперация клеток при иммунном ответе / Р.В. Петров, А.Н. Чередеев, А.А. Михайлова, И.Г. Сидоpович // Общие вопросы патологии. М.: ВИНИТИ. 1972. T. 3. C. 106153.
76.Контроль и регуляция иммунного ответа / Р.В. Петров, Р.М. Хаитов, В.М. Манько, А.А. Михайлова. M.: Mедицина,1981. 307 c.
77.Лимфоциты, не несущие типичных маркеров Т- и В-клеток: характеристика и эффекторные функции / Р.В. Петров, Н.А. Халатян, В.М. Маньков, В.П. Лесков // Успехи современной биологии. 1980. T. 90, № 2. C. 193210.
78.Supressor T-cells / R.K. Gershin, G. Cohen, R. Hencin, S.A. Liebheber // J. Immunol. 1972. Vol. 108. P. 586596.
79.Клиническая иммунология и аллергология / Г.Н. Дранник. О.: АстроПринт, 1999. 604 с.
80.Маянский Д.Н. Проблемы и перспективы иммунореабилитации через систему фагоцитоза // Реабилитация иммунной системы: Тез. II Междун. Симп. (Дагомыс, 911 октября 1990 года). Цхалтубо, 1990. С.17.
81.Манько В.М., Хаитов Р.М. Иммунокомпетентные клетки (поверхностные структуры и субпопуляционная организация) // Итоги науки и техники. ВИНИТИ. 1987. Т.18. С. 240.
82.Burnet F.M. Immunological surveilance. N.Y.: Pergamon press, 1970. 322 p.
83.Voiculescu C., Traila C., Badulescu F. Immunologia sarcinii normale si patologice. Bucuresti: Ed. Acad. Rom, 1993. 310 p.
84.Методологические и методические подходы к оценке резистентности организма / Э.А. Эндакова, И.Н.Капшиенко, В.Н.Потапов // Проблемы первичн. Профилакт.и восстановит. лечения. Новосибирск: РАМН СО. 1994. Ч.1. С.3139.
85.Криштофорова Б. Неонатологія телят // Вет.мед. України. 1997. № 2. С.2829.
86.Криштофорова Б.В., Кораблева Т.Р., Гаврилин П.Н. Статус организма и жизнеспособность новорожденных телят // Ветеринария. 1994. № 1. С.1721.
87.Кондрюк А.Ф. Воспроизводительная способность коров в условиях промышленной технологии: Дис. канд. биол. наук: 03.00.13.Каменец-Подольский, 1987. 128 с.
88.Васильева З.С., Шабалин В.Н. Иммунологические основы акушерской патологии // АМН СССР. М.: Медицина,1984. 192 с.
89.Маслянко Р.П., Фостик И.Н. Формирование лимфоидной ткани у плодов крупного рогатого скота // Бюлл. УНИИФиБ с-х жив. 1986. Вып. 6. С. 4751.
90.Чумаченко В.Ю., Чумаченко В.В. Проблеми iмунологiї у ветеринарнiй медицинi // Неiнфекцiйна патологiя тварин: Матерiали науково-практичної конференцiї. Бiла Церква. 1995. Ч. 1. С. 2021.
91.Шуканов А.А. Возрастные и породные особенности резистентности организма телят в раннем постнатальном онтогенезе // Сб. научн. тр. Казан. мед. ин-та. Казань, 1984. С. 8082.
92.Report of WHO sponsored meeting. Primary immunodeficiency disease // Immunodefic. Rev. 1989. Vol.7. P. 173 205.
93.Плецитый К.Д. Экспериментальный анализ иммуностимулирующих свойств витамина А // Бюл. эксп. Биол. мед. 1985. № 11. С. 600602.
94.Матвеева Н.К. Изучение факторов гуморального иммунитета при нормальной и иммуноконфликтной беременности: Автореф. Дис канд. биол. наук: 14.00.36 / 2 Моск. Гос. мед. ин-т им. Н.И.Пирогова. М.,1980. 22 c.
95.Седунов Н.Д., Сафонов В.В., Кизуб О.П. Характеристика гуморального иммунитета у новорожденных при инфекционных заболеваниях рожениц // Здравоохранение Казахстана. 1989. №9. С.5556.
96.Хамдеев Р.Х. Гуморальные факторы иммунитета у здоровых и больных острым расстройством пищеварения телят в раннем постнатальном онтогенезе: Дис канд. вет. наук: 16.00.01 /Казан. вет. ин-т им. Н.Э.Баумана. Казань, 1983. 150 c.
97.Wilkie B.N. Host resistance mechanisms and immune response // Proc. 28th Annual. Convention Am. Assoc. Eg. Pract.Atlanta-Georgia, 1982.P.305.
98.Плецитый Д.Ф. Лизоцим как фактор естественной резистентности // Материалы симпозиума. Караганда, 1972. C.163167.
99.Бухарин О.В., Васильев Н.В. Лизоцим и его роль в биологии и медицине. Томск: Изд-во госун-та, 1974. 210 c.
100.Выявление и некоторые свойства лизоцима / Г.М. Малинина, И.А. Черкасов, Н.А. Кравченко, В.А. Берестов // Биохимия. 1977. Т. 42. Вып. 5. С. 877880.
101.Фомін С.В. Вплив вітамінізації на резистентність жеребних кобил та інтенсивність росту їх лошат: Автореф. дис... канд. с.-г. наук: 03.00.13 / УААН. Ін-т тваринництва. Х., 2001. 20 с.
102.Жуковская Н.А., Липкина Т.Н. К вопросу о неспецифическом действии лизоцима на организм // Антибиотики. 1986. № 10. С. 920922.
103.Кивман Г.Я., Балынь И.Р., Калинина Н.А. К фармакологии лизоцима (мурамидазы) // Материалы симпозиума. Караганда, 1972. C.107110.
104.Пинегин Б.В. Изучение динамики антителообразующих и розеткообразующих клеток in vitro: Автореф. Дис докт. Мед. Наук: 03.00.07 / 2-й Моск. Ордена Ленина гос. мед. ин-т им. Пирогова. М., 1974. 40 с.
105.Liszewski M.К., Atkinson J.P. The role of complement in autoimmunity // Systemic autoimmunity. New York-Marcel-Dekker. 1991. P. 1337.
106.Кульберг А.Я. Молекулярная иммунология. М.: Высшая школа, 1985. 287 с.
107.Маслянко Р.П. Формирование и биохимические характеристики иммунной системы крупного рогатого скота: Автореф. дис докт. биол. наук: 03.00.04. Львов, 1986.
108.Динамика количественных и функциональных показателей Т- и В-лимфоцитов у крупного рогатого скота / А.М. Цымбал, К.Е. Конаржевский, В.И. Тертышник и др. // Ветеринария: Респ. межв. темат. н. сб. К., 1984. Вып. 59. С. 6569.
109.Купер М.Д., Керни Д., Шер И. Клетки иммунной системы // Иммунология: Пер. с англ. / У. Пол. М.: Мир, 1987. Т.1. С. 7492.
110.Жаков М.С. Система иммунитета // Ветеринария. 1978. №8. C. 3843.
111.Якута В.И. Активность неспецифических факторов иммунологической защиты у здоровых беременных и родильниц // Стимуляция неспецифической резистентности в системе патогенетической терапии и подготовки больных к операции. Гродно, 1984. С.4649.
112.Филиппова Г.И. Выделение отдельных классов иммуноглобулинов сыворотки крови крупного рогатого скота и использование их в иммунологических исследованиях: Автореф. Дис канд. Биол. Наук: 03.00.04. М., 1981. 16 с.
113.Шевырев Н.С. Введение в ветеринарную иммунологию.Курск, 1999.328 с.
114.Соловьев В.Д., Бектемиров Т.А.Интерфероны в теории и практике медицины. М.: Медицина, 1981. 400 c.
115.Соловьева Н.П. Иммунные факторы постнатального развития телят в ранний период: Автореф. дис канд. биол. наук: 03.00.13. Дубровицы, 1985. 24 c.
116.Цитотоксическая и супрессорная активность стимулированных интерлейкином-2 и фитогемагглютинином лимфоцитов периферической крови человека до и после разделения в градиенте перколла / И.Ф. Абронина, Н.В. Малазова, К.М. Фигурин, Б.С. Ананьев // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. 1988. №9. C.327330.
117.АдоА.Ф. Современное состояние учения о фагоцитозе: Обзор// Иммунология. 1983. №1. С.2021.
118.Кохан І. Імунологія. Київ-Торонто: Кобза, 1994. 444 с.
119.Система иммунитета при заболеваниях внутренних органов / И.М. Ганджа, И.П. Мягкая, В.М. Сахарчук и др. Киев: Здоров'я, 1985. 280 c.
120.Хаитов Р.М., Пинегин Б.В. Основные задачи клинической иммунологии по изучению функциональной активности фагоцитирующих клеток // Иммунология. 1995. № 3. C. 611.
121.Хант С. Выделение лимфоцитов и вспомогательных клеток // С. Хант, Д. Мейсон, Д. Пенхейл и др. Лимфоциты: Методы. М.: Мир, 1990. Гл.1. С.1529.
122.Segal A.W. How do phagocytic cells kill bacteria? // Med. Biol. 1984. Vol.62. P. 8184.
123.Unanue E.R. Antigen-Presentic function of the macrophage // Ann. Rev. Immunol. 1984. Vol.2. P. 395423.
124.Unanue E.R., Allen P.M. The basis of the immunoregulatory role of macrophages and other accessory cells // Science. 1987. Vol.236. P. 551.
125.Бабаева А.Г. Регенерация и система иммуногенеза. М.: Медицина, 1985. 256 с.
126.Дильман В.И., Голубов А.Г. Метаболическая иммунодепрессия (Обзор литературы) // МРЖ. Мед. Генетика. 1981. Т.XXI. С.3644.
127.Земсков А.М., Земсков В.М. Дополнительные методы оценки иммунного статуса // Клиническая лабораторная диагностика. 1994. № 3. C. 3435.
128.Земсков В.М. 100-летие фагоцитарной теории И.И. Мечникова и её влияние на развитие современной иммунологии // Иммунология. 1983. № 1. C.511.
129.Кашкин К.П. Стратегия иммунолабораторных исследований в клинике // Клин. лаб. диагностика. 1994. №2. С.4748.
130.Маслянко Р.П. Особенности формирования лимфоидной ткани у крупного рогатого скота // Матер. Всес. конф. гистологов. Омск. 1986. С.4247.
131.Фрейдлин И.С. Ключевая позиция макрофагов в цитокиновой регуляторной сети // Иммунология. 1995. № 3. C. 4448.
132.Яременко К.В., Свитина Н.И. Адаптогены как иммунорегуляторы // Реабилитация иммунной системы: Тезисы II Международного симпозиума (Дагомыс, 911 октября 1990 года). Цхалтубо, 1990. С.104.
133.Hanaumi K., Kumagal K. Augmentation by an organic germanium compound Ge132 of HLA DR antigen and IgG Fc receptor expression on human macrophages // Jpn. J. Inflammation 1987. Vol. 7, № 3. P. 253258.
134.Ginsburg J., Laham M. Are bacterial cells degraded by leukocytes in vivo? An enigma // Clin. Immunol., Newsletter. 1983. № 4. P. 147153.
135.Flescher J. Die Beeinflussung der Enzymproduction in Makrophagen // Folia haematol. 1984. Dd. III, S. 146148.
136.Ляшенко В.А., Воробьев А.А. Молекулярные основы иммуногенности антигенов. М.: Медицина, 1982. 270 с.
137.Медуницин Н.В. Процессинг и презентация антигена макрофагами // Иммунология. 1995. № 3. C. 1721.
138.Розлади фагоцитарної здатності нейтрофілів у дітей, народжених з ознаками гіпотрофії / Є.В. Неудахін, Е.І. Сахніна, М.А. Празднова і др. // Актуальні питання клінічної інфектології: Мат. V з'їзду інфекц. України, 7-9 жовтня 1998 р., м.Тернопіль / Тернопільська мед. академія ім. І.Я. Горбачевського Тернопіль: Укрмедкнига, 1998. С.143.
139.Погребняк М.П., Серикова В.А., Глинский О.Б. Микробная обсемененность помещения в зависимости от воздухообмена // Меры повышения резистентности организма животных: Сб. науч. трудов ВАСХНИЛ. Новосибирск, 1986. C. 1317.
140.Сидоров В.Т., Безмен В.А. Естественная резистентность организма коров и заболеваемость новорожденных телят // Ветеринарные проблемы промышленного животноводства: Тез. докл. Респ. конф. Белая Церковь, 1985. Ч. II. С. 6364.
141.Takemura R., Werb I. Secretory products of macrophages and their physiological functions // Am. Physiol. 1984. V. 246. P. 3139.
142.Veit B. Immunoregulatory actіvity of culture-induced supressor macrophages // Cell. Immunol. 1982. Vol.72. P. 1428.
143.Vray B. La function phagocytoire des macrophages // Ann. Biol. Clin. 1984. Vol. 42. P. 9599.
144.Маянский Д.Н. Патогенетические аспекты нейтрофилзависимых реакций // Обзор. Патол.физиол. и эксп. Терапия. 1989. № 6. С. 6672.
145.Газиева И.А., Чистякова Г.Н., Чкрданцева Г.А. Экспрессия маркеров активации иммунной системы в ранние сроки беременности // Иммунололгия. 2004. Т. 24, № 6. С 377 379.
146.Кудашов Н.И., Василейский С.С., Калафати Т.И. Клиническое значение мономеров и пентамера иммуноглобулинов класса М у новорожденных в раннем постнатальном периоде // Акушерство и гинекология. 1988. № 1. C. 4850.
147.Shibabe S., Yoda K. Transport of calcium, germanium and rubidium ions in rice seedlings in deuterium oxide // Radioisotopes. 1984. Vol. 33, № 9. P. 606610.
148.Shannon K., French G. Multiple-antibiotic-resistant salmonella // Lancet. 1998. Vol. 352, № 9126. P.490.
149.Зубович В.К. Критерии оценки иммунологического статуса неспецифических факторов защиты организма новорожденного ребенка и пути их повышения: Методич. реком. Минск, 1986. С.169189.
150.Иммуногенетика и иммунология: резистентность к инфекции / Р.М. Хаитов, В.М. Манько, А.П. Алексеев и др. Ташкент, 1991. 456 с.
151.Кармолиев Р.Х. Сравнительная физико-химическая характеристика белков крови крупного рогатого скота в различные периоды онтогенеза, стельности и лактации: Автореф. Дис докт. биол. наук. М., 1989. 32 с.
152.Кадымов Р.Ф., Агаева Э.М., Алексеров А. Основы иммунитета сельскохозяйственных животных. Баку: Элм,1992. 228 с.
153.Грищук Г.П. Еколого-гігієнічне обгрунтування згодовування гумату натрію та цеолітів сухостійним коровам і молодняку в зоні малоінтенсивного радіаційного забруднення: Автореф. дис... канд. вет. наук: 16.00.06 / Харківський зооветеринарний ін-т. Х., 2001. 20с.
154.Комплексная трехуровневая оценка функционирования системы нейтрофильных гранулоцитов / И.В. Нестерова, Н.В. Колесникова, Г.А. Чудилова, М.А. Светличная // Нац. дни лаб. мед. России: Докл. Симпоз. лаб. м