ЕПІЗООТИЧНИЙ ПРОЦЕС ТА СПЕЦИФІЧНА ПРОФІЛАКТИКА ЕМФІЗЕМАТОЗНОГО КАРБУНКУЛУ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ : Эпизоотический процесс и специфическая профилактика эмфизематозного карбункула КРУПНОГО РОГАТОГО СКОТА

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

На правах рукопису

БОЙКО ПЕТРО КОСТЯНТИНОВИЧ

УДК 619:616.98:579

ЕПІЗООТИЧНИЙ ПРОЦЕС ТА СПЕЦИФІЧНА ПРОФІЛАКТИКА ЕМФІЗЕМАТОЗНОГО КАРБУНКУЛУ великої рогатої худоби

16.00.03 ветеринарна мікробіологія, епізоотологія,
інфекційні хвороби та імунологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
доктора ветеринарних наук

Науковий консультант
Бусол Володимир Олександрович,
доктор ветеринарних наук, професор, академік УААН

Київ 2009

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ 5
ВСТУП.. 6
ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ.. 16
1.1. Етапи вивчення емфізематозного карбункулу тварин. 16
1.2. Характеристика збудника емфізематозного карбункулу. 19
1.3. Епізоотологічні особливості емфізематозного карбункулу. 29
1.3.1. Сприйнятливість різних видів і вікових груп тварин до збудника інфекції 33
1.3.2. Вплив факторів зовнішнього середовища на виникнення та прояв хвороби 37
1.4. Патогенез емфізематозного карбункулу. 41
1.5. Діагностика хвороби. 42
1.6. Стан специфічної профілактики та загальних заходів боротьби з емфізематозним карбункулом. 48
1.7. Аналіз даних літератури. 57
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.. 61
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ. 69
3.1. Методологічні принципи вивчення епізоотологічних особливостей емфізематозного карбункулу великої рогатої худоби. 69
3.2. Епізоотологічний моніторинг емфізематозного карбункулу у світі 73
3.2.1. Просторова характеристика епізоотичної ситуації щодо розповсюдження емфізематозного карбункулу. 80
3.2.2. Часова динаміка напруженості епізоотичної ситуації з емфізематозного карбункулу у світі 89
3.3. Закономірності розвитку епізоотичної ситуації інфекції Clostridium chauvoei в Україні 98
3.4. Інфекційний процес емфізематозного карбункулу та особливості його клінічного прояву і патолого-анатомічних змін у великої рогатої худоби. 119
3.5. Епізоотичний процес емфізематозного карбункулу великої рогатої худоби 148
3.5.1. Особливості джерела збудника інфекції при емфізематозному карбункулі 151
З.5.1.1 Ґрунт як джерело збудника емфізематозного карбункулу великої рогатої худоби 159
3.5.2 Механізм передачі збудника емкарної інфекції 171
3.5.3. Сприйнятливість тварин до Сl. chauvoei. 179
3.5.4. Особливості структури та стадійності епізоотичного процесу емфізематозного карбункулу. 189
3.5.5. Саморегуляція епізоотичного процесу емфізематозного карбункулу. 193
3.6. Управління епізоотичним процесом та заходи профілактики емфізематозного карбункулу. 201
3.6.1. Лабораторна діагностика хвороби та її роль в управлінні епізоотичним процесом 204
3.6.2. Епізоотологічна характеристика стаціонарно неблагополучних щодо емфізематозного карбункулу пунктів основа епізоотологічного прогнозування 207
3.6.3. Управління епізоотичним процесом емфізематозного карбункулу за допомогою активної імунізації сприйнятливих тварин. 215
3.6.3.1 Обґрунтування необхідності конструювання нової вакцини проти емфізематозного карбункулу. 215
3.6.3.2 Характеристика концентрованої гідроокис алюмінієвої формолвакцини проти емфізематозного карбункулу великої рогатої худоби та овець. 219
3.6.3.3. Конструювання середовища для комплексного вивчення біохімічних та токсигенних властивостей перспективних штамів Cl.chauvoei 223
3.6.3.4. Оцінка музейних і польових ізолятів Cl. chauvoei за факторами патогенності та вірулентності 230
3.6.3.5. Характеристика штаму Л-7. 237
3.6.3.6. Порівняльна характеристика антигенності та імуногенності експериментальних і комерційних вакцинних препаратів проти емфізематозного карбункулу. 241
3.6.3.7 Освіження та перевірка вірулентних властивостей вакцинного R-15 та перспективного Л-7 штамів Cl. chauvoei 250
3.6.3.8. Порівняльна характеристика протективної активності штамів Cl. chauvoei R-15 та Л-7. 256
3.6.3.9. Виготовлення експериментально-дослідної серії вакцини «ЕМКАРВАК» в умовах біофабрики. 260
3.6.3.10. Контроль експериментально-дослідної серії вакцини «ЕМКАРВАК» в умовах біофабрики. 266
3.6.3.11. Характеристика поствакцинального імунітету у тварин, щеплених вакциною «Емкарвак». 270
3.6.3.12 Результати виробничих випробовувань вакцини «Емкарвак». 277
ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ. 281
ВИСНОВКИ.. 309
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ.. 314
ДОДАТКИ.. 316

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі на підставі епізоотологічних та експериментальних досліджень викладені теоретичні засади функціонування особливого типу епізоотичного процесу та закономірності його саморегуляції і нове розв’язання проблеми комплексної профілактики інфекції на основі отриманих знань епізоотологічних характеристик епізоотичного та інфекційного процесів, екології збудника інфекції, а також розробленої вакцини проти емфізематозного карбункулу.
1. Моніторинговими дослідженнями встановлено панзоотичне розповсюдження збудника хвороби із спорадичним, ензоотичним та нерівномірним проявом інфекції на території п’яти континентів світу в просторі і часі. Найвища напруженість епізоотичної ситуації спостерігалася на американському та африканському континентах, а найменш напружена - в країнах Австралії та Океанії.
2. На території України з 1891 року (вперше описано випадок емкару) постійно функціонує епізоотичний процес інфекції, який реєстрували в АРКрим і в усіх областях, що свідчить про існування чинників, які підтримують циркуляцію збудника емфізематозного карбункулу в різних природно-географічних зонах. За індексом епізоотичності впродовж 1971-2007 рр. найбільш напружена епізоотична ситуація щодо емфізематозного карбункулу спостерігалася у Рівненській, Волинській, Донецькій, Львівській, Чернівецькій, Чернігівській, Одеській та Тернопільській областях.
3. Епізоотологічними особливостями емкарної інфекції є: висока сприйнятливість до Cl. chauvoei великої рогатої худоби у віці 0,52 роки (83,4%) і надзвичайно низька - овець; спорадичність клінічного прояву; виражена приналежність (ензоотичність) до певних територій, зокрема до природних лучних ландшафтів, що розташовані в басейнах розливу річок, або територій з поверхневим заляганням водоносних горизонтів; стаціонарність; прояв хвороби в усі пори року з найбільшою частотою у червні-жовтні (69,8%); проникненням хвороботворних клостридій в організм сприйнятливих тварин ентерально або парентерально через ушкоджену шкіру.
4. Етіологію емкару формує тріада біотичних та абіотичних факторів, зокрема: наявність в організмі сприйнятливих тварин гомеостатичних та імунологічних передумов для розвитку інфекції, Cl.chauvoei та екзогенних факторів, що формують в організмі умови для інтенсивного розмноження мікроорганізму, який продукує екзотоксин багатовекторного типу агресії, внаслідок чого розвивається токсикоінфекція з летальним кінцем.
5. Патогенез емфізематозного карбункулу - складний процес взаємовідносин між мікроорганізмом та організмом тварини, при якому спори збудника інфекції, потрапивши з кормом в організм тварини, здатні розмножуватися у кишківнику і виділятися у зовнішнє середовище (ентобіоз) та проникати через його стінку в тканини і викликати латентний стан недовготривалої інфекції (імунізуюча субінфекція), а за умови створення локальних анаеробних зон зі зниженим окисно-відновним потенціалом тканин патоген проростає і безперешкодно розмножується, викликаючи клінічний прояв інфекційного процесу.
6. Інфекційний процес емфізематозного карбункулу виникає на тканинному рівні внаслідок послідовної дії неспецифічних етіологічних факторів (закриті травми, крововиливи, ішемічні стани), які створюють локальні анаеробні умови в тканинах, де Cl. chauvoei «вибухоподібно» розмножується і продукує специфічні фактори агресії, перманентно розширюючи територію для формування високопатогенної популяції, а організм господаря не здатний блокувати (локалізувати) патологічний процес, що обумовлює надгострий або гострий перебіг у формі токсикоінфекції.
7. В основі розвитку клінічних ознак емфізематозного карбункулу лежить комплексний вплив екзотоксину та продуктів розпаду уражених клітин локально на тканини та загально на життєво важливі центри організму і, як наслідок, після інкубаційного періоду, що триває від декількох годин до 44 днів, проявляються клінічні ознаки подвійного характеру - неспецифічні (кульгавість, загальна слабість і втрата апетиту, інколи підвищення температури тіла до 40,6˚С, серцебиття 120 уд./хв., виділення піни з ротової щілини) та специфічні (крепітація в уражених ділянках тіла та наявність специфічної припухлості, яка на початку розвитку гаряча, болюча, а через декілька годин стає холодною і безболісною).
8. Експериментально і теоретично доведено, що Cl. chauvoei має факультативний тип паразитизму. Збудник здатний зберігатися в абіотичному середовищі і за певних умов розмножуватися в ґрунті, знижуючи при цьому свої вірулентні властивості, і відновлювати їх у процесі пасажування через організм сприйнятливих тварин; за певних умов, а саме, знаходження в рештках загиблих тварин (кістки), зберігати високі вірулентні властивості, а також викликати стан імунізуючої субінфекції у великої рогатої худоби.
9. Епізоотичний процес емфізематозного карбункулу - це функціональна паразитарна система, в якій взаємодіють, адаптаційно змінюючись, популяції паразита і сприйнятливих тварин (господаря) та забезпечуються механізми переходу Cl. chauvoei із біотичного до абіотичного об’єктів (джерела збудника інфекції, яким є велика рогата худоба і вівці та трупи тварин, які загинули від емкару, а також ґрунти) в новий об’єкт, де він змінює свої вірулентні властивості та забезпечує неперервність його функціонування.
10. Існування двох взаємодіючих популяцій Cl. chauvoei (вірулентної та авірулентної) і гетерогенних за імунним статусом популяцій біологічних господарів забезпечує еволюційно сформовану саморегуляцію активності епізоотичного процесу, яка обумовлена:
- гетерогенністю та динамічною мінливістю складових паразитарної системи (слабовірулентні і високовірулентні популяції Cl. chauvoei, сприйнятливі і несприйнятливі внаслідок імунізуючої субінфекції тварини);
- наявністю в неблагополучних популяціях збудника інфекції з різною імуногенністю та антигенністю;
- періодичною зміною складу популяції Cl. chauvoei за вірулентністю із збільшенням терміну віддаленості від часу клінічного прояву інфекції здатність Cl. chauvoei викликати патологічний процес зменшується;
- наявністю специфічного імунітету у телят (до 6-місячного віку) та розвиток імунізуючої субінфекції у тварин старше двох років;
- існування збудника інфекції у стані резервації в абіотичному середовищі з тривалим збереженням вірулентності;
- постійною циркуляцією збудника емкару в ланцюгу: абіотичне середовище організм сприйнятливих тварин (з проявом і без прояву клінічних ознак інфекції) абіотичне середовище.
11. Сформована стратегія профілактики емфізематозного карбункулу, яка спрямована не на ліквідацію, а на зниження вірулентної популяції збудника в довкіллі та зменшення чисельності популяції сприйнятливих тварин на неблагополучних територіях. Останнє передбачає активну імунізацію сприйнятливих тварин, яка є найважливішим засобом ефективної профілактики емфізематозного карбункулу та основним методом контролю епізоотичного процесу цієї інфекції.
12. Виділений нами польовий штам Л-7 збудника емфізематозного карбункулу виявив найвищі показники токсигенності, вірулентності та імуногенності і був відібраний як перспективний для виготовлення вакцини і депонований в ДНКІБШМ.
13. Розроблена нами інактивована вакцина проти емфізематозного карбункулу «Емкарвак» на основі формалінізованої біомаси вегетативних мікробних клітин вітчизняного виробничого штаму Л-7, вирощених на видозміненому нами живильному середовищі для культивування Cl.chauvoei, в умовах існуючого технологічного процесу у цеху виготовлення бактерійних препаратів Сумської біофабрики, виявилася стерильною, інактивованою, нешкідливою, високоантигенною та імуногенною, яка створює імунітет тривалістю понад 9 місяців.
14. Розроблена на основі отриманих результатів досліджень вакцина «Емкарвак» та включення запропонованих науково обґрунтованих пропозицій в «Інструкцію про заходи з профілактики та боротьби з емфізематозним карбункулом» дозволять ефективно управляти епізоотичним процесом і профілактувати емфізематозний карбункул великої рогатої худоби в межах епізоотичних вогнищ неблагополучних пунктів, територій, країни.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Абдарахманов Т. Ж. Усовершенствование эмкарного антигена для постановки РА / Т. Ж. Абдарахманов // Вестник сельскохозяйственной науки Казахстана. 1983. - № 9. С.78-80.
2. Абдарахманов Т.Ж. Оценка поствакцинального иммунного состояния животных по показаниям серологических реакций при ассоциированной иммунизации против сибирской язвы и эмфизематозного карбункула: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. вет. наук: спец.16.00.03. «Ветеринарная микробиология, вирусология, эпизоотология и микология» / Т.Ж. Абдарахманов. - Алма-Ата, 1985. - 23 с.
3. Абдарахманов Т.Ж. Повышение чувствительности и применение сибиреязвенного эритроцитарного диагностикума для постановки РНГА / Т.Ж. Абдарахманов // Вестник сельскохозяйственной науки Казахстана. 1984. - № 5. С.66-67.
4. Абдарахманов Т.Ж. РНГА как эффективный метод при оценке иммунологического состояния организма животных / Т.Ж. Абдарахманов // Профилактика и меры борьбы с инфекционными и инвазионными болезнями сельскохозяйственных животных: сборник науч. трудов., 1984г.: Алма-Ата: Алма-Атин. зоовет. ин-т, 1984. - С.77-84.
5. Айзатулов М.И. Заболеваемость и смертность телят в ТАССР за 10 лет (1936-1945). / М.И. Айзатулов // Труды Казанского научно-исследовательского института. 1948. Вып. 10. С. 13-15.
6. Айтажанов Б.Д. Эффективность метода иммунофлюоросценции при выявлении возбудителей и специфических антител эмфизематозного карбункула и злокачественного отека крупного рогатого скота и овец: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. вет. наук: спец.16.00.03. «Ветеринарная микробиология, вирусология, эпизоотология и микология» / Б.Д. Айтажанов. - Алма-Ата, 1986. - 23 с.
7. Акопян Е.Ш. Живая вакцина при эмфизематозном карбункуле крупного рогатого скота / Е.Ш. Акопян // Ветеринария. - 1952. - №10. С.15-18.
8. Акулов А. В. Патологоанатомическая диагностика болезней крупного рогатого скота / А.В. Акулов, В.М. Апатенко, Н.И. Архипов. - Москва: Агропромиздат, 1987. - 398 с.
9. Акулов А.В. Патолого-анатомическая диагностика болезней крупного рогатого скота / А.В. Акулов, В.М. Апатенко, Н.И. Архипов М.: Агропромиздат, 1987. - 398 с.
10. Алексеевич Я.И. Применение метода флуоресцирующих антител для выявления столбнячных палочек. /Я.И. Алексеевич, Я.Г. Кишко // Военно-мед. журнал. 1964. - №10. С. 47-50.
11. Алексеевич Я.И. Сравнительная оценка новых методов выявления возбудителя столбняка /Я.И.Алексеевич, С. С. Чумаченко // Микробиол. журнал. 1966. - Т.2.,№ 5. - С.58.
12. Антонов В. Я. Лабораторные исследования в ветеринарии. /В.Я. Антонов, П.Н. Блинова - М.: Колос, 1974. - 320с.
13. Антонов В.Я. Лабораторные исследования в ветеринарии. / В.Я.Антонов, П. Н. Блинова - М.: Колос, 1971. 648с.
14. Апатенко В.М. Ветеринарна імунологія та імунопатологія. / Володимир Максимович Апатенко К.: Урожай, 1996. 129 с.
15. Апатенко В.М. Общая паразитоценология. / Володимир Максимович Апатенко Харьков: СКП, 2005. 52 с.
16. Апатенко В.М. Преволюція мікробів як епізоотологічний чинник / В.М.Апатенко // Ветеринарна медицина України. 2008. - № 4. С.11-12.
17. Апатенко В.М. Смешанные инфекции сельскохозяйственных животных / Володимир Максимович Апатенко - К.: Урожай, 1978. - 120 с.
18. Апатенко В.М. Смешанные инфекции сельскохозяйственных животных / Володимир Максимович Апатенко - К.: Урожай, 1990. - С. 4-34. - 176 с.
19. Аристов Б.М. Иммунологическая эффективность ассоциированной и комплексной вакцинации против анаэробных инфекций (Cl. chauvoei и Cl. septicum): автореф. дис. на соискание ученой степени канд. вет. наук. спец.16.00.03. «Ветеринарная микробиология и вирусология» / Аристов Б.М. - М.:ВИЭВБ, 1972. 21с.
20. Архангельский И.И. Таблицы дифференциальной диагностики важнейших заразных заболеваний сельскохозяйственных животных. /И.И.Архангельский, Н.В. Баданин. М.: Сельхозгиз, 1959. 312 с.
21. Ассоциированная живая вакцина против сибирской язвы и эмфизематозного карбункула / [Ургуев К.Р., Кириллов Л.В., Романов Г.И., Сторожев Л.И., Маничев А.А.]. // Ветеринария. - 1989. - № 4. - С.29-30.
22. Атамась В.А. Получение бруцеллезных люминесцирующих лактоглобулинов и применение их для экспресс-индикации бруцелл / В.А. Атамась // Материалы науч. конф. по ветеринарии. ОСХИ., 1969. С.52-55.
23. Атамась В.А. Получение иммунного флуоресцирующего лактоглобулина и использование его для диагностики паратифа телят / В.А. Атамась // Профилактика и лечение заболев. с.-х. животных на юге Украины: Труды ОСХИ. 1968. Т.2. С.27-32.
24. Атлас Ровенской области. М.: Главное управление геодезии и картографии при Совете Министров СССР, 1985. 32 с.
25. Бабич М.А. Гидролизатные среды для изготовления вакцин и антигенов. / М.А. Бабич // Труды ГНКИ. М., 1947. - С. 171-180.
26. Бакулов И.А. География болезней животных зарубежных стран / И.АБакулов, М.Г. Таршис. М.: Колос, 1971. 200 с.
27. Бакулов И.А. Листериоз сельскохозяйственных животных. / Игорь Алексеевич Бакулов. М.: Колос, 1967. 296 с.
28. Бакулов И.А. Проявление эпизоотического процесса и оценка его интенсивности // Руководство по общей эпизоотологии / Под ред. И.А.Бакулова, А.Д. Третьякова. М.: Колос, 1979. С.137-148.
29. Бакулов И.А. Роль науки в предупреждении заноса на территорию России особо опасных болезней животных / Игорь Алексеевич Бакулов. // Вест. РАСХН. - М. - 2001. - №1. - С.22-24.
30. Бакулов И.А. Роль науки в предупреждении заноса на территорию России особо опасных болезней животных / И.А.Бакулов, В.М.Котляров // Вестник РАСХН. М., 2001. № 1. С.22-24.
31. Бакулов И.А. Учение об эпизоотическом процессе // Эпизоотология с микробиологией. / Игорь Алексеевич Бакулов. М.: Колос, 1972. 311 с.
32. Бакулов И.А. Эпизоотологическая ситуация в мире по особо опасным болезням животных к концу ХХ ст.: Сб. ст. Междунар. науч.-практ. конф.: «Диагностика, профилактика и меры борьбы с особо опасными , экзотическими и зооантропонозными болезнями животных». Покров, 2000. - С.11-17.
33. Бакулов И.А., и др. Словарь эпизоотологических терминов. / И.А.Бакулов, В.А. Ведерников - М.: Россельхозиздат, 1975. 80 с.
34. Бакулов И.А., Мировая эпизоотическая ситуация по болезням диких животных. / И.А.Бакулов, В.М.Котляров // Ветеринарная газета. 2002. - №22. С. 7.
35. Балицкая А.К. Изготовление вакцин и диагностических препаратов на гидролизатных средах / А.К. Балицкая // Труды ГНКИ. М., 1952 Т. 3, - С. 251-256.
36. Барг Г.С. О действии токсина анаэробных возбудителей газовой гангрены на культуры тканей /Г.С. Барг // ЖМЭИ. 1934. - № 12. - С. 232.
37. Бардин В.И. Иммунологическая реактивность крупного рогатого скота при моно- и комплексной вакцинации против сибирской язвы, эмфизематозного карбункула и лептоспироза): автореф. дис. на соискание ученой степени канд. вет. наук. спец.16.00.03. «Ветеринарная микробиология и вирусология» / В.И. Бардин. Саратов, 1995. - 19 с.
38. Бароян О.В. Международные и национальные аспекты современной эпидемиологии и микробиологии. / О.В. Бароян, Д.Р. Портер. М.: Медицина, 1975. 520 с.
39. Беленький Д.Э. Применение соевых сред для патогенных анаэробов и для производства формолвакцины эмкара / Д.Э. Беленький, В.П. Макарова // Северная ветеринария.- 1934.- №7. - С. 24.
40. Беленький М.Л. Элементы количественной оценки фармакологического эффекта / М.Л. Беленький. - Рига: Изд-во АН Латвии, 1959. С. 43-45.
41. Беляков В.Д. Проблема саморегуляции паразитарных систем и механизмы развития эпидемического процесса / В.Д. Беляков // ЖМЭИ. 1983. - №5. С.3-9.
42. Біологічна хімія з основами фізичної та колоїдної хімії (лабораторно-практичні заняття) / За ред. Д.О. Мельничука. Київ: Вид. НАУ, 1998. - 147 с.
43. Біохімічні методи дослідження крові тварин: методичні рекомендації для лікарів хіміко-токсикологічних відділів державних лабораторій ветеринарної медицини України, слухачів факультетів підвищення кваліфікації та студентів факультету ветеринарної медицини / [В.І.Левченко, Ю.М. Новожицька, В.В. Сахнюк та ін.]. Київ, 2004. - 104 с.
44. Благовещенский В.А. Флюорохромы и методы соединения с белками иммунных сывороток. // Люминесцирующие антитела в микробиологии / В.А. Благовещенский, А.Я. Кульберг. М.: Медгиз, 1962. - С. 25-38.
45. Бойд У. Основы иммунологии. / У. Бойд. М.: Мир, 1969. 647 с.
46. Бойко П.К. Иммунофлуоресцентная идентификация возбудителя эмфизематозного карбункула: автореф. дис. на соискание уч. степени канд. вет. наук: спец. 16.00.03. «Ветеринарная микробиология, вирусология, эпизоотология и микология» / П.К. Бойко -М.: МВА, 1982. 23 с.
47. Боль Б. К. Патологоанатомическое вскрытие сельскохозяйственных животных / Б. К. Боль - М.: «Печатный двор», 1953 . - 333 с.
48. Боль Б. К. Патологоанатомическое вскрытие сельскохозяйственных животных / Б. К. Боль. - М.: «Печатный двор», 1953 г. - 333 с.
49. Большая Советская энциклопедия / Гл. ред. А.М. Прохоров; Изд. 3-е. М.: Советская энциклопедия, 1974. Т. 16. С. 478-484. 1810 с.
50. Булатова Т.И. К вопросу об идентификации возбудителей ботулизма с помощью люминесцирующих сывороток / Т.И. Булатова, Е.А. Кабанова - ЖМЭИ. - 1960. - №3. - С.18-22.
51. Булатова Т.И. Применение высокоспецифических противоботулиновых сывороток для обнаружения Cl. botulinum типов F и В люминесцентно-серологическим методом / Булатова Т.И., Иванова Л.Г., Матвеев К.И. ЖМЭИ. - 1971. - № 9. - С. 101-106.
52. Булатова Т.И. Применение люминесцирующих антител для выявления возбудителя ботулизма / Булатова Т.И., Кабанова Б.А., Матвеев К.И. - М.: Медгиз, 1962. - С.98-116.
53. Бургасов П.Н. Эволюция клостридиозов / П.Н. Бургасов., Румянцев С.Н. - М.: Медицина, 1974. - 248 с.
54. Бургасов П.Н. Антимикробный конституциональный иммунитет / П.Н.Бургасов, С.Н. Румянцев М.: Медицина, 1985. 255 с.
55. Бургасов П.Н. Сибиреязвенная инфекция / П.Н. Бургасов, Г.И. Рыжов. М.: Медицина, 1984. 207 с.
56. Бурдов А.Н. Ассоциированные вакцины против сибирской язвы и анаэробных инфекций / А.Н. Бурдов // Ветеринария. 1962. - №4. С.18-21.
57. Бусол В.О. Рушійні сили епізоотичного процесу при туберкульозі великої рогатої худоби / В.О. Бусол, В.А. Ситнік, В.М. Шевчук //Вісник Сумського національного аграрного університету. 2004. Вип.. 7(12). С27-30.
58. Бусол В.О. Структура эпизоотического процесса / В.О. Бусол, Л.В.Коваленко // Ветеринарна медицина (Міжвідомчий тематичний науковий збірник). Харків. 2005. - № 85. С.175-179.
59. Бусол В.О. Типи епізоотичного процесу / В.О. Бусол // Наук. конференція професорсько-викладацького складу, наукових співробітників та аспірантів, присвячена 80-річчю факультету ветеринарної медицини : Тези допов. - К.: Наук. світ, 2000. - 67 с. - С.15.
60. Бусыгин Л.Ф. Люминесцентная диагностика инфекционных болезней животных / Л.Ф. Бусыгин М.: Колос, 1975. - 159 с.
61. Бухарин О.В. Патогенные бактерии в природных екосистемах / О.В. Бухарин, В.Ю. Литвин Екатеринбург, 1977. 276 с.
62. Вавуло Ф.П. Микрофлора основных типов почв БССР и их плодородие / Ф.П. Вавуло Минск: Ураджай, 1972. 232 с.
63. Вакцинопрофилактика. Справочник для врачей / Под ред. В.К. Таточенко, Н.А. Озерцковского). М.: Медицина, 1994. 179 с.
64. Вербицький П.І. 10-річний шлях удосконалення ветеринарної медицини України / П.І. Вербицький // Ветеринарна медицина України. 2001. - №1. С.4-5.
65. Вертинский К. И. Патологическая анатомия сельскохозяйственных животных / К. И. Вертинский, Н. А. Налетов М.: Колос, 1973. - 447 с.
66. Вертинский К.И. Патологическая анатомия сельскохозяйственных животных / К.И Вертинский, Н.А. Налетов. - М.: Колос, 1973 г. - 447 с.
67. Вершигора Л.Е. Основы иммунологии / Л.Е. Вершигора К.: Вища школа, 1980. 504 с.
68. Ветеринарна клінічна біохімія / В.І. Левченко, В.В. Влізло, І.П. Кондрахін, та ін. ; За ред. В.І. Левченка і В.Л. Галяса. Біла Церква: БЦДАУ, 2002. 400 с.
69. Ветеринарна мікробіологія та імунологія / А.В. Демченко, В.А. Бортнічук, В.Г. Скибіцький, В.М. Апатенко. К.: Урожай, 1996. 367 с.
70. Ветеринарная иммунология и биотехнология / Ред. коллегия Г.Ф. Коромыслов и др.. М.: ВИЭВ, 1988. 149 с.
71. Ветеринарная лабораторная практика. Т. 1. Под ред. Ф.М. Орлова. // М.: Сельхозгиз, 1963. - 386 с.
72. Ветеринарная микробиология / Под ред. Е.В. Козловского и П.А.Емельяненка. М.: Колос, 1982. 304 с.
73. Ветеринарная микробиология и иммунология / Под ред. Н.А. Радчука. М.: Агропромиздат, 1991. 384 с.
74. Ветеринарная хроника Киевской губернии. Киев: Императорский университет св. Владимира, 1913. - №1-12. 960с.
75. Ветеринарная хроника Киевской губернии. Киев: Императорский университет св. Владимира, 1914. - №1-12. 912с.
76. Ветеринарная хроника Киевской губернии. Киев: Императорский университет св. Владимира, 1915. - №1-12. 969с.
77. Ветеринарная энциклопедия / Под ред. К.И. Скрябина. Т.3. М.: Советская энциклопедия, 1976. 1027 с.
78. Ветеринарная энциклопедия / Под ред. К.И. Скрябина. Т.6. М.: Советская энциклопедия, 1976. 1030 с.
79. Ветеринарная энциклопедия. М.: Советская энциклопедия, 1972. Т. 3. 1127 с.
80. Ветеринарное законодательство. Т. 1-4. / Под общ. ред. А.Д. Третьякова. М.: Агропромиздат, 1973. - T.1. 685с.
81. Ветеринарное законодательство. Т. 1-4. / Под общ. ред. А.Д. Третьякова. М.: Агропромиздат, 1973. T.2. 718с.
82. Ветеринарное законодательство. Т. 1-4. / Под общ. ред. А.Д. Третьякова. М.: Агропромиздат, 1981. T.3. 639с.
83. Ветеринарное законодательство. Т. 1-4. / Под общ. ред. А.Д. Третьякова. М.: Агропромиздат, 1988. T.4. 671с.
84. Власов В. Энзоотия эмфизематозного карбункула на рогатом скоте в слободе Дмитриевка Таганрогского округа (Charbon symptomatiquae) / В.Власов // Архив ветеринарных наук. 1894. №2. Отдел ІІ. С. 462-471.
85. Власов В. Эпизоотии эмфизематозного карбункула / В. Власов // Архив ветеринарных наук. 1894. №12. Отдел ІІ. С. 11-19.
86. Влияние ионизирующих излучений при изготовлении вакцины против эмфизематозного карбункула крупного рогатого скота и овец / В.В.Архипов, Ф.И.Каган, Л.А.Нечаева, Л.И.Сторожев // Труды ВГНКИ ветпрепаратов. - 1974. Т.20. С.212-214.
87. Влияние транспортировки на состояние иммунитета у крупного рогатого скота, привитого против ящура и эмкара / [Д.О. Омиржанов, М.Ф Мададов, И.А. Пронин, В.И. Шоршнев, Н.Е. Беляев, Л.И. Сторожев]. Заразная и незаразная патология с.-х. животных, 1987. - с. 61-67.
88. Волик В.К. Изготовление котловым способом вакцин против возбудителей анаэробных заболеваний / В.К. Волик, Е.Я. Николаева, Л.В. Журавльова. Тр. ГНКИ. 1955. - Т.5. С.195-200.
89. Волинська область. Адміністративно-територіальний поділ. Луцьк: Обласне управління по пресі, 1969. 158 с.
90. Волкова А.А. Длительность сохранения клостридий на питательных средах. / А.А. Волкова // В кн. Инфекционные болезни овец и вопросы природной очаговости / Сб. науч. трудов. Фрунзе: Илим, 1971. С.106-107.
91. Волкова А.А. Изучение стойкости возбудителя дизентерии ягнят к различным воздействиям / А.А. Волкова // Труды Киргизской НИВОС. 1941. Вып.2. С.24-27.
92. Волкова А.А. Профилактика брадзота овец / А.А. Волкова // Ветеринария. 1947. - № 10. С.12-13.
93. Волкова А.А. Эмфизематозный карбункул (эмкар) овец в Тянь-Шане / А.А. Волкова Тр. Киргиз. НИИ живот. и ветер. 1962. - №10, - сер. Ветеринария. - С.87-88.
94. Воронин Е.С. Ветеринарная медицина: предыстория и перспективы / Е.С. Воронин / Наука в России. 2001. - № 2. С.23-26.
95. Воронин Е.С. Компьютерные информационные технологии в ветеринарии / Е.С. Воронин, А.А. Сидорчук, А.Е. Бережной / Ветеринария. 2003. - № 4.- С. 8-10.
96. Ганнушкин М.С. Общая эпизоотология / М.С. Ганнушкин // - Изд. 3-е, доп. и испр. М.: Сельхозгиз, 1954. 336 с.
97. Ганнушкин М.С. Общая эпизоотология / М.С. Ганнушкин // - Изд. 4-е, доп. и испр. М.: Сельхозгиз, 1961. 264 с.
98. Ганнушкин М.С. Общая эпизоотология / М.С. Ганнушкин // Эпизоотология / Под ред. Р.Ф. Сосова. М.: Колос, 1969. С. 19-39.
99. Гановски Д. Опити за изпользоване на газгенераторно устройство за култивиране на анаербни микрорганизми / Д. Гановски //Ветеринарна сбирка. 1986. - №4. С.20-22.
100. Геладзе В.Ш. Влияние способов концентрации антигенов на иммуногенную активность вакцин против токсикоинфекций животных / В.Ш. Геладзе // Диагностика, лечение и профилактика заболеваний с.-х. животных. Ставрополь, 2001. С.14-16.
101. Герберт У.Дж. Ветеринарная иммунология / Перев. с английского: - М.: Колос, 1974. - 311 с.
102. Глотова Е.В. Анаэробы и заболевания вызываемые ими / Е.В. Глотова М.: Биомедгиз, 1935. 134 с.
103. Гоголев В.Б. Комары и их роль в переносе возбудителя сибирской язвы / В.Б. Гоголев // Вет. Врач. 2002. - № 3. С. 83-85.
104. Головко Э.А. Ганс Молиш и современная аллелопатия // Аллелопатия и продуктивность растений. / Сборник научных трудов. - Киев: Наукова думка, 1990. - 148с.
105. Горбань М.І. Епізоотологія з мікробіологією. Вид. 3-є виправ. і доп. Київ: Вища думка, 1989. 310 с.
106. Горизонтов П.Д. О некоторых методологических ошибках в проблеме этиологии и патогенезе / П.Д. Горизонтов // Патологическая физиология. 1950. - №2. С.3-10.
107. Горохова М.П. Оценка качества вакцины эмфизематозного карбункула в зависимости от питательной среды / М.П. Горохова // Труды ГНКИ ветпрепаратов. 1953. Т.4. С.368-371.
108. Громашевский Л.В. Общая эпидемиология / Л.В. Громашевский - М.: Медицина, 1949. 207с.
109. Грязин В.И. Ассоциированная иммунизация против бруцеллеза и эмфизематозного карбункула в эксперименте на морских свинках / В.И.Грязин, К.Н. Одарено, М.Е. Жила // Труды Казахского НИВИ. 1971. Т.14. С.66-69.
110. Грязин В.И. Иммунологическая эффективность ассоциированных вакцин в профилактике инфекционных болезней животных . Комплексная вакцина