ЕТІОЛОГІЧНА РОЛЬ ЕНТЕРОБАКТЕРІЙ І PSEUDOMONAS AERUGINOSA ТА ЗАСТОСУВАННЯ ІМУНОСТИМУЛЮЮЧОЇ ТЕРАПІЇ ПРИ ШЛУНКОВО-КИШКОВИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ ТЕЛЯТ І ПОРОСЯТ : Этиологическая роль энтеробактерий и PSEUDOMONAS AERUGINOSA И ПРИМЕНЕНИЕ иммуностимулирующей терапии желудочно-кишечных заболеваниях телят и поросят

Краткое описание

ЛУГАНСЬКИЙ НАЦIОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНIВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Кича Катерина Iванівна

УДК 619:616.33 002:579.842.1/.2:615.37:636.082.35

ЕТІОЛОГІЧНА РОЛЬ ЕНТЕРОБАКТЕРІЙ І PSEUDOMONAS AERUGINOSA ТА ЗАСТОСУВАННЯ ІМУНОСТИМУЛЮЮЧОЇ ТЕРАПІЇ ПРИ ШЛУНКОВО-КИШКОВИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ ТЕЛЯТ І ПОРОСЯТ

16.00.03 ветеринарна мікробіологія та вірусологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата ветеринарних наук

Науковий керівник:
Доценко Валерій Олександрович
кандидат ветеринарних наук,
доцент

м. Луганськ 2007

ЗМIСТ
ВСТУП.7
РОЗДІЛ 1 ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ.14
1.1 Умовно-патогенні бактерії, як етіологічні чинники різноманітних патологій.14
1.2 Мультиантибіотикорезистентність умовно-патогенної мікрофлори24
1.3. Кишковий дисбактеріоз. Передумови, механізми виникнення..26
1.4 Профілактика і терапія захворювань, викликаних умовно-патогенними бактеріями, з використанням біологічно активних речовин.31
РОЗДІЛ 2 МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ..42
2.1 Умови і місце проведення досліджень..42
2.2 Відбір патологічного матеріалу для дослідження...43
2.3 Вірусологічні дослідження.43
2.4 Бактеріологічні дослідження..44
2.5 Визначення антибіотикорезистентності виділених культур ентеробактерій і P. аeruginosa....46
2.6 Порівняльне вивчення впливу імуностимулюючих препаратів при використанні для профілактики та у комплексній терапії захворювань шлунково-кишкового тракту телят і поросят.............................................47
2.7 Використання імуномодулятора у схемі гіперімунізації кролів......................................................................................50
2.8 Вивчення морфологічних та імунологічних показників крові дослідних тварин.52
2.9 Статистична обробка...54
РОЗДІЛ 3 РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ..55
3.1 Визначення етіологічної ролі ентеробактерій і синьогнійної палички при шлунково-кишкових патологіях молодняка в господарствах Луганської області....55
3.1.1 Вивчення етіологічної ролі умовно-патогенних бактерій при шлунково-кишкових патологіях молодняка у навчально-науково-дослідному агрокомплексі Луганського НАУ..58
3.1.2 Визначення етіологічної ролі умовно-патогенних бактерій при шлунково-кишкових патологіях молодняка у СТОВ «Степове».64
3.1.3 Вивчення етіологічної ролі ентеробактерій і синьогнійної палички при хворобах травного каналу поросят у ТОВ «Чайка»...71
3.1.4 Визначення етіологічної ролі умовно-патогенних бактерій при шлунково-кишкових патологіях телят у ТОВ «Агрофірма КОЛОС».75
3.2 Результати вірусологічних досліджень.77
3.3 Порівняльне визначення впливу імуностимуляторів на показники крові та імунного статусу дослідних тварин при використанні у комплексній терапії шлунково-кишкових захворювань...................79
3.3.1 Порівняльне вивчення впливу імуностимуляторів на показники крові телят в ННДАК Луганського НАУ..79
3.3.2 Порівняльне визначення впливу імуностимуляторів на показники крові телят в СТОВ «Степове»......85
3.3.3 Порівняльне вивчення впливу імуностимуляторів на показники крові телят в ТОВ «Агрофірма КОЛОС».....90
3.3.4 Порівняльне визначення впливу імуностимуляторів на показники крові поросят в навчально-науково-дослідному агрокомплексі Луганського НАУ.........................................................................................................99
3.4 Вивчення впливу імуномодулятора на показники крові кролів при використанні в схемі гіперімунізації106
3.5 Визначення економічної ефективності застосування імуностимуляторів для профілактики, в комплексній терапії захворювань травного каналу молодняка сільськогосподарських тварин, викликаних умовно-патогенними бактеріями.119
РОЗДІЛ 4 АНАЛIЗ I ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ...128
ВИСНОВКИ146
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ149
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...150
ДОДАТКИ...189

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ

АГ - антиген
АТ - антитіло
ВД - вірусна діарея великої рогатої худоби
В/М - внутрішньом'язово
ВРХ - велика рогата худоба
В/Ч - внутрішньочеревно
ЕА -РУК - активні” (ранні) Т-лімфоцити
ЕАС-РУК - В-лімфоцити
ЕАЕС - ентероадгезивні ентеробактерії
ЕРЕС - ентеропатогенні ентеробактерії
Е-РУК - Т-лімфоцити
Ig - імуноглобулін
IPI - імунорегуляторний індекс
IРТ - інфекційний рінотрахеїт
КАФІ - комплекс активуючих факторів імунітету
КЧС - класична чума свиней
М.К. - мікробна клітина
МПА - м’ясопептонний агар
МПБ - м’ясопептонний бульон
ННДАК - навчально-науково-дослідний аграрний комплекс
О.О.Щ. - одиниця оптичної щільності
ПВI - парвовірусна інфекція
ПГ - парагрип-3 великої рогатої худоби
П/Ш - підшкірно
РЗГА - реакція затримки гемаглютинації
РЗК - реакція зв'язування комплемента
РНГА - реакція непрямої гемаглютинації
РУК - розеткоутворюючі клітини
СТОВ - сільськогосподарське товариство з обмеженою
відповідальністю
ТГЕС - трансмісивний гастроентерит свиней
ТОВ - товариство з обмеженною відповідальністю
ТФР-РУК - теофілінрезистентні клітини (Т-хелпери)
ТФЧ-РУК - теофілінчутливі клітини (Т-супресори)
ХА - хвороба Ауєскі
ЦІК - циркулюючі імунні комплекси
ЦПД - цитопатична дія
ШОЕ - швидкість осадження еритроцитів

ВСТУП
У сучасному тваринництві важливою та невирішеною до даного часу проблемою залишається висока захворюваність та загибель від шлунково-кишкових хвороб молодняка різних видів сільськогосподарських тварин [11, 44, 35, 36, 42, 113, 171].
У складних умовах перехідного економічного періоду при відсутності повноцінної кормової бази, належного утримання тварин та адекватної технології ведення галузі, виникнення шлунково-кишкових хвороб, особливо інфекційної етіології, стає закономірним явищем. Чинників виникнення означених захворювань у новонароджених тварин багато, проте основними є умовно-патогенні мікроорганізми, віруси, а також асоціації бактерій, асоціації бактерій та вірусів [217, 170]. Нефізіологічні умови утримання, що призводять до інфекційно-імунологічного конфлікту між організмами тварин та оточуючим середовищем, є штучним техногенним фактором, обумовленим «тепличним» утриманням тварин, які піддані продуктивному відбору та позбавлені селективного оздоровчого пресингу, відбору дикої природи, що індукує розвиток патогенних можливостей серед умовно-патогенних мікроорганізмів [50, 66].
Значні збитки у роботі тваринницьких підприємств України, а також багатьох інших держав світу, обумовлені широким розповсюдженням захворювання діареєю новонародженого приплоду сільськогосподарських тварин [304, 161, 241, 318, 188, 7].
Тваринницькі ферми можна розглядати як біоценози, штучно створені людиною. В наслідок еволюції тварин та мікроорганізмів, в цих штучних біоценозах все частіше виникають інфекційні процеси, котрі викликаються асоціаціями умовно-патогенної мікрофлори [14, 151]. Означені асоціації непостійні за складом, який може змінюватись в процесі розвитку ензоотії. Захворювання, викликані такими асоціаціями, відрізняються більш тяжким, у порівнянні з випадками моноінфекції, перебігом [197, 229, 126, 127, 31].
Патогенез мікст-інфекцій є одним з найменш вивчених розділів епізоотології [78, 193, 18].
Актуальність теми. В останні десятиліття в етіологічній структурі інфекційних патологій відзначені такі зміни, як зменшення числа захворювань, викликаних облігатно-патогенною мікрофлорою, розширення спектра, збільшення питомої ваги і кількості інфекційних процесів, спричинених умовно-патогенними збудниками [164, 132, 71]. В наслідок еволюційних процесів умовно-патогенні мікроорганізми успішно освоюють нові біологічні ниші. Проблема гострих шлунково-кишкових захворювань молодняка, котрі обумовлені дією умовно-патогенних мікроорганізмів, залишається сучасною і актуальною як для спеціалізованих тваринницьких комплексів, де сконцентрована значна кількість сприйнятливого поголів'я, так і для дрібних фермерських господарств, у котрих в багатьох випадках кількість тварин, що утримуються в приміщеннях, значно перевищує припустимі санітарно-гігієнічні норми [22, 197, 64, 189].
При виникненні шлунково-кишкових хвороб у телят і поросят у більшості випадків в господарствах проводять лише антибактеріальну терапію без урахування пригнічуючого впливу умовно-патогенних збудників, а іноді і антибіотиків на незрілий в імунологічному і фізіологічному плані організм молодняка. Багатьма вітчизняними та закордонними дослідниками доведено негативний вплив різних мікроорганізмів, навіть опортуністичних, на систему імунітету новонароджених при захворюваннях травного каналу і доцільність використання в цих випадках імуномоделюючих препаратів для нівелювання цих явищ та їх наслідків як в імунній системі, так і в організмі тварини взагалі [23, 152, 94, 71]. Іноді такі препарати мають ще й ростостимулюючий ефект [672 161, 215]. Вітчизняною наукою і практикою запропоновано багато препаратів-імуномодуляторів, виготовлених з тимуса. Один із них «комплекс активуючих факторів імунітету» (КАФI), виготовлений співробітниками кафедри зоогігієни та основ ветеринарії Білоцерківського ДАУ. Препарат являє собою безбілковий, фізіологічно збалансований набір гуморальних факторів, виділених із тимуса. У зв'язку з цим, вивчення впливу імуномоделюючих препаратів є доцільним для використання з метою профілактики та у схемах лікування телят і поросят при шлунково-кишкових захворюваннях, викликаних умовно-патогенними бактеріями.
Таким чином, проблема шлунково-кишкових захворювань, спричинених умовно-патогенними бактеріями, зокрема ентеробактеріями і синьо гнійною паличкою, телят і поросят та їх терапії з використанням імуномодуляторів є актуальною.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана згідно з науковою тематикою факультету ветеринарної медицини Луганського національного аграрного університету на 2004-2007 рр. «Вивчення інфекційної патології молодняка сільськогосподарських тварин і птиці, розробка ефективних заходів боротьби в господарствах південно-східної частини України» (номер державної реєстрації 0104U005403).
Мета роботи вивчити етіологічний спектр і роль ентеробактерій та синьогнійної палички при шлунково-кишкових захворюваннях телят і поросят та удосконалити лікувально-профілактичні заходи із застосуванням антибактеріальної і імуностимулюючої терапії.
Для досягнення поставленої мети необхідно було розв'язати такі завдання:
1) виділити та ідентифікувати мікроорганізми, що викликають захворювання травного каналу у телят і поросят;
2) визначити питому вагу умовно-патогенних мікроорганізмів, зокрема ентеробактерій і синьогнійної палички, та їх асоціацій при шлунково-кишкових хворобах телят і поросят;
3) вивчити рівень антибіотикорезистентності виділених ізолятів бактерій з урахуванням всіх співчленів паразитоценозу для подальшого використання в схемах терапії найбільш ефективних антибіотиків;
4) з'ясувати можливість використання імуностимулюючої терапії для профілактики та у комплексному лікуванні та профілактиці захворювань шлунково-кишкового каналу телят і поросят, що викликають умовно-патогенні мікроорганізми;
5) вивчити та обґрунтувати ефективність застосування імуностимулюючого препарату КАФI в схемі гіперімунізації кролів з метою одержання діагностичних сироваток.
Об'єкт дослідження шлунково-кишкові хвороби телят і поросят бактеріальної етіології.
Предмет дослідження поширення, етіологічна роль ентеробактерій і синьогнійної палички та застосування імуностимулюючої терапії при захворюваннях шлунково-кишкового каналу новонароджених телят і поросят.
Методи досліджень. При виконанні даної роботи нами були використані епізоотологічний, бактеріологічний, вірусологічний, серологічний, імунологічний, гематологічний та статистичний методи досліджень.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше визначено видовий спектр та вивчені біологічні властивості ізольованих ентеробактерій і синьогнійної палички, що відіграють суттєву роль в етіології шлунково-кишкових захворювань телят і поросят в господарствах Луганської області. Встановлено, що найбільш поширеними патогенами є E. coli, K. рneumoniae, P. мirabilis, P. vulgaris, представники роду Enterobacter та P. aeruginosa.
Визначено високий рівень антибіотикорезистентності виділених ентеробактерій та синьогнійної палички. Встановлено вагому різницю між антибіотикограмами ізолятів, що входили до спільних паразитоценозів.
Вперше встановлено вплив імуностимулятора КАФI при шлунково-кишкових захворюваннях телят і поросят, викликаних умовно-патогенною мікрофлорою, на перебіг хвороби, збереженість молодняка, гематологічні та імунологічні показники дослідних тварин в умовах Східного регіону України.
Вперше запропоновано схему застосування імуностимулюючого препарату КАФI поросятам для профілактики і у комплексній терапії хвороб травного каналу, що викликані умовно-патогенними бактеріями.
Вперше визначено вплив КАФI на гематологічні, імунологічні показники та швидкість зростання титрів антитіл при гіперімунізації кролів штамом Klebsiella pneumonia з метою одержання діагностичних сироваток.
Практичне значення одержаних результатів. Застосування імуномодулюючого препарату КАФI для профілактики та у комплексній терапії шлунково-кишкового тракту телят і поросят забезпечує позитивний вплив як на імунологічні, гематологічні показники, так і на ріст, розвиток та збереженість тварин.
Результати досліджень, викладені у дисертаційній роботі, застосовуються при вирощуванні телят і поросят у господарствах Луганської області. Економічний ефект на 1 гривню витрат в перший місяць життя тварин склав 11,13-11,93 грн. Фактична економічна ефективність за час досліду на 1 теля після застосування КАФI склала 58,38-70,89 грн. та 40,75 грн. на одне порося.
Імуномодулюючий ефект препарату КАФI використано у схемі гіперімунізації кролів для одержання діагностичних сироваток.
Отримані результати використовуються при проведенні теоретичних та лабораторно-практичних занять по курсам ветеринарної мікробіології Луганського НАУ, Сумського НАУ, Полтавської державної аграрної академії.
За матеріалами досліджень розроблено методичні рекомендації Лабораторна діагностика захворювань травного каналу молодняку сільськогосподарських тварин, що викликаються умовно-патогенними ентеробактеріями, затверджені Державним департаментом ветеринарної медицини України.
Особистий внесок здобувача. Здобувачем особисто виконано експериментальну частину роботи, статистичну обробку здобутих даних. Бактеріологічні дослідження, а також визначення біологічних властивостей ізольованих культур бактерій проводились дисертантом особисто в лабораторії бактеріології кафедри мікробіології та вірусології факультету ветеринарної медицини Луганського НАУ. Виключення вірусних агентів здійснювали на базі вірусологічного відділу Луганської обласної державної лабораторії ветеринарної медицини. Морфологічні дослідження крові телят проводили на базі імунологічного відділу Луганської ОДЛВМ. Імунологічні дослідження крові телят здійснювали на базі імунологічної лабораторії Луганської обласної дитячої клінічної лікарні. Морфологічні та імунологічні дослідження крові поросят і кролів проводили на базі міжкафедральної лабораторії кафедри педіатрії з інфекційними хворобами та дитячою хірургією Луганського ДМУ.
Аналіз, інтерпретація одержаних результатів, висновки і практичні пропозиції виконані автором особисто.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації були повідомлені та обговорені на:
- засіданнях і звітних наукових конференціях вченої ради факультету ветеринарної медицини ЛНАУ, засіданнях методичних комісій факультету ветеринарної медицини Луганського національного аграрного університету (2004-2006 р.);
- Всеукраїнській науковій конференції студентів, магістрантів та аспірантів, присвяченої пам'яті професора I. Г. Мороза Майбутнє ветеринарної медицини, біології та біотехнології” (м. Луганськ, 26-28 квітня 2005 р.);
- Міжнародній науковій конференції Інноваційний розвиток сучасного аграрного виробництва”, присвяченій 100-річчю від дня народження Д.Я. Василенка (м. Львів, 20-21 жовтня 2005 р.);
- Міжнародній науковій конференції Актуальные вопросы борьбы с инфекционными заболеваниями в гуманной и ветеринарной медицине”, присвяченій 160-річчю від дня народження лауреата Нобелівської премії I.I. Мечнікова (м. Харків 27-30 листопада 2005 г.);
- Міжнародній науково-практичній конференції Епізоотологія і профілактика інфекційних хвороб великої рогатої худоби ” (м. Київ, 14-16 березня 2006 р.);
- Міжнародній науково-практичній конференції Наукові та практичні аспекти ветеринарної медицини та реформи освіти в Україні”, присвяченій 75-річчю факультету ветеринарної медицини (м. Біла Церква, 27-29 вересня 2006 р.);
- Міжнародній науково-практичній конференції Экологические аспекты в животноводстве и патологии животных” (м. Вітебськ, Білорусь, 5-6 жовтня 2006 р.);
- VI з'їзді паразитоценологів України (м. Харків, 11-13 жовтня 2006 р.);
- Міжнародній науково-практичній конференції Сучасність та майбутнє аграрної науки та виробництва”, присвяченій 50-річчю від дня заснування факультету заочної освіти (м. Львів, 19-20 жовтня 2006 р.).

Публікації. Матеріали дисертації опубліковані в 12 наукових працях, із яких 8 статей (4 одноосібних) у фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України.

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. Встановлено широке розповсюдження в господарствах Луганської області шлунково-кишкових захворювань телят і поросят, спричинених ентеробактеріями з родів Escherichia, Klebsiella, Proteus, Enterobacter, Citrobacter, а також Pseudomonas aeruginosa. Визначено склад бактеріальних паразитоценозів за участю ентеробактерій та синьогнійної палички. Доведена наявність у виділених ізолятів виражених ознак ентеропатогенності та мультиантибіотикорезистентності. Обґрунтовано доцільність і ефективність включення в схему лікування та профілактики патологій шлунково-кишкового тракту імуностимулятора КАФI. Удосконалено метод гіперімунізації кролів з метою одержання діагностичних сироваток.
2. При бактеріологічному дослідженні патматеріалу від загиблих тварин і зразків фекалій від телят і поросят з діарейним синдромом виділено 385 ізолятів мікроорганізмів. Найбільш поширеними були Escherichia coli 132 культури (34,3 %), Klebsiella рneumoniae 69 (17,9 %), протеї (вульгарний та мірабіліс) 66 (17,2 %), Citrobacter freundii 22 культури (5,7 %), представники роду Enterobacter 18 (4,6 %), Pseudomonas аeruginosa 11 культур (2,9 %). Виділені кишкові палички були представлені сероваріантами О26 32 штама, О9 30, О101 20, О126 50 штамів.
3. Домінуючими мікроорганізмами, що викликали захворювання шлунково-кишкового тракту у телят, були Escherichia coli 45 культур (26,2 %), Klebsiella рneumoniae 23 (13,4 %), протеї: Proteus mirabilis 18 культур (10,4 %) і Proteus vulgaris 16 (9,3 %), Enterobacter та Citrobacter freundii по 14 культур (по 8,1 %). Бактеріальні асоціації у хворих телят із симптомокомплексом діареї склали 29,6 % загальної кількості досліджених зразків матеріалів.
4. Найбільш поширеними умовно-патогенними мікроорганізмами, що викликали шлунково-кишкові захворювання поросят, були Escherichiacoli 87 культур (40,8 %), Klebsiella pneumoniae 46 (21,6 %), Proteus mirabilis 27 культур (12,6 %). Бактеріальні асоціації у поросят із шлунково-кишковими захворюваннями склали 54 % від загальної кількості досліджених зразків матеріалів.
5. У ізольованих культур ентеробактерій та синьогнійної палички виявлено високий рівень антибіотикорезистентності від 50 % до 86,6 %. Ізоляти від телят і поросят з різних господарств були високо чутливими до гентаміцину, цефатоксіну та ципрофлоксацину, тобто лише до 10 % випробуваних антибактеріальних препаратів.
6. Застосування імуностимуляторів тімаліну (телятам дворазово і поросятам триразово у дозі 0,3 мкг/кг) і КАФІ (телятам дворазово у дозі 0,015 см 3/кг живої ваги, поросятам триразово у дозі 0,1-0,02 см3/кг) позитивно впливало на показники факторів клітинного і гуморального імунітету, підвищуючи відносну кількість Т-, В-лейкоцитів, термостабільних розеткоутворюючих лейкоцитів, Т-хелперів, імунорегуляторного індексу та знижуючи відсоток Т-супресорів і О-клітин, достовірно підвищувало рівень гемоглобіну, гемо- та лейкопоез у дослідних тварин. При застосуванні КАФI спостерігали більш виражений та довготривалий позитивний ефект ніж від тімаліну.
7. Застосування імуностимуляторів в схемах комплексного лікування і профілактики хвороб шлунково-кишкового тракту, спричинених умовно-патогенними бактеріями, підвищувало збереженість телят: у разі застосування КАФI на 8,33-16,67 %, тімаліну на 8,33 %; зменшувало захворюваність поросят на 22-44 %. Загальна маса поросят у 2-місячному віці при використанні КАФI була на 14,8 %, а при застосуванні тімаліну на 6,44 % більше ніж в контрольній групі.
8. Дворазове введення імуностимулятора КАФI в дозі 0,2 см 3/гол. з інтервалом 14 днів збільшує рівень продукції антитіл у кролів при застосуванні в схемі гіперімунізації з метою одержання діагностичних сироваток. Через 2 тижні після закінчення імунізації в групі кролів, яким вводили КАФI, середній титр до Klebsiella pneumoniae 24/3 в реакції аглютинації становив 1:1664±187,37, тоді як в групі без імуномодулятора 1:704±93,69.
9. Економічна ефективність на одне теля за час досліду в групах, де застосовували запропоновану нами схему лікування, була на 42,91-71,44 % вищою ніж в контрольних групах телят (58,38-70,89 грн.). Економічна ефективність на 1 порося за час досліду була на 53,18 % (40,75 грн.) вище ніж у контрольній групі.

ПРАКТИЧНІ ПРОПОЗИЦІЇ
1. Розроблені і впроваджені у виробництво методичні рекомендації «Лабораторна діагностика захворювань травного каналу молодняку сільськогосподарських тварин, що викликаються умовно-патогенними ентеробактеріями», затверджені науково-методичною радою Державним департаментом ветеринарної медицини України (протокол № 3 від 20 грудня 2006 року).
2. Для підвищення імунної реактивності організму поросят та ефективності лікувально-профілактичних заходів при шлунково-кишкових хворобах, викликаних умовно-патогенними бактеріями, рекомендовано застосовувати імуномодулятор КАФІ внутрішньом'язово в дозі 0,1-0,02 см3/кг живої ваги один раз у віці 3-4 доби, повторно через 10 діб та додатково перед відлученням від свиноматок.
3. Для лікування шлунково-кишкових захворювань телят, викликаних умовно-патогенною мікрофлорою, рекомендовано застосовувати у комплексній терапії імуномодулятор КАФІ внутрішньом'язово з розрахунку 0,015 см 3/кг живої ваги дворазово (у 3-5-добовому і 2,5-місячному віці).
4. Для одержання довготривалого високого рівня антитіл при гіперімунізації кролів з метою одержання діагностичних сироваток запропоновано введення КАФІ дворазово з інтервалом 14 діб у дозі 0,2 см 3/гол.
5. В навчальний процес по курсу «Ветеринарна мікробіологія» для студентів факультетів ветеринарної медицини застосовувати розділ 3.1 дисертаційної роботи «Визначення етіологічної ролі ентеробактерій і синьогнійної палички при шлунково-кишкових патологіях молодняка в господарствах Луганської області».

CПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Агаева Э.М. Коррекция иммунодефицита у нутрий при пастереллезе и смешанных инфекциях // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: Зб. наук. пр. (Вет. науки) Харківського зоовет. Інституту. Х.: РВВХЗВI Випуск 7 (31). 2001. С. 165-167.
2. Агаева Э.М. Уровень иммуноглобулинов G и M в сыворотке крови нутрий, вакцинированных комплексно против пастереллеза, сальмонеллеза и колибактериоза // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: Зб. наук. пр. (Вет. науки) Харківського зоовет. Інституту. Х.: РВВХЗВI Випуск 7 (31). 2001. С. 164-165.
3. Акетін В.С., Нікітенко А.М., Малина В.В. Показники збереженості та продуктивності телят при різних способах введення КАФI // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту: Зб. наук. праць. Вип.12. Біла Церква, 2000. С. 3-6.
4. Алескеров З.А., Гусейнова С.Г. Повышение иммунобиологической реактивности организма животных основа профилактики ассоциированных болезней // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету. Видавництво ЛНАУ. 2003. Ветеринарні науки, №27/39. С. 45-48.
5. Андонова М., Гундашева Д., Иванов В. Експериментална ендотоксемия. Имуномодулираща роля на циметидина // Ветер. Мед. 1997. - Г.3. - № 1/2. - С. 37-41.
6. Андросик Н.Н., Ломако Ю.В., Карпович В.К. Этиологическая роль протейно-колибактериозных ассоциаций при желудочно-кишечных заболеваниях телят в Республике Беларусь // Аграрный вісник Причорномор'я: Збірник навуковых праць / Одеський державний сільскогосподарский інститут. Одесса, 2003. Вып. 21. С. 275-279.
7. Андросик Н.Н., Ломако Ю.В., Полоз С.В. Иммуногенные и антигенные свойства ассоциированной вакцины против колибактериоза и протейной инфекции телят депонированной на геле гидрата окиси алюминия // Ветеринарна медицина. Міжвідомчий тематичний науковий збірник. УААН Харків. 2004. - № 84. С.43-46.
8. Андросик Н.Н. Современные аспекты этиопатогенеза и иммунопрофилактики болезней, обусловленных условно-патогенной микрофлорой // Современные вопросы патологии с.-х животных: Материалы межд. научно-практ. конф. Минск, 23-24 октября 2003 г. С. 200-202.
9. Антонов В.С., Кленина Н.В., Михайлова С.А. Динамика классов иммуноглобулинов и других сывороточных белков у крупного рогатого скота в онтогенезе // Проблемы ветеринарной иммунологии / Всесоюз. акад. с.-х. наук им. В.И. Ленина. Агропромиздат, 1985. С.49-50.
10. Апатенко В.М. Ветеринарна імунологія та імунопатологія. К.: Урожай, 1994. 128 с.
11. Апатенко В.М. Иммунодефицит у животных // Ветеринария. 1992. - №5. - С.29-30.
12. Апатенко В.М. Общая паразитоценология // Харьков: «Фирма «Консум», 2005. 152 с.
13. Апатенко В.М., Насир Х., Нимер Ю. М., Андриевская И.С. Апистимуляторы для птиц // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: Зб. наук. праць (Вет. науки) Харківської державної зооветеринарної академії. Х.: РВВ ХДЗВА, 2006. Випуск 13 (38). Ч. 3. С. 267-271.
14. Апатенко В.М. Смешанные инфекции сельскохозяйственных животных. К.: Урожай, 1990. 200 с.
15. Афанасьев В.И., Абилов А.И., Михайленко В.А. Основы патогенетической терапии и профилактики диареи у незрелых поросят, - Повышение эффективности ведения свиноводства. Быково, 1999, - С. 222-223.
16. Бабайкін В.Г., Василенко П.В. Мікрофлора молока та шлунково-кишкові захворювання телят // Ветеринарна медицина України. 1997. - №2. С. 32-33.
17. Барков А.В., Ленченко Е.М. Патогенные и вирулентные свойства иерсиний // Ветеринария. 1997. - №6. - С.20-22.
18. Бездітко Л.В. Змішані інфекції телят, діагностика та лікування // Ветеринарна медицина. Міжвідомчий тематичний науковий збірник. УААН Харків. 2004. - № 83. С.5-6.
19. Бекерс Р.Я., Зитаре И.К. Иммунный статус организма новорожденных телят в процессе формирования желудочно-кишечной микрофлоры. // Профилактика и лечение болезней молодняка. М. 1989. С. 30-40.
20. Бельченко Д.М. Исследование ауторозеткообразования в циркулирующей крови // Лаб. диагностика. 1993. - №3. С. 58-62.
21. Беляков В.Д., Ряпис Л.А., Илюхин В.И. Псевдомонады и псевдомонозы. М.: Медицина. 1990. 224 с.
22. Биологические средства коррекции микробиоценоза кишечника телят / Грязнева Т.И., Павлова И.Б., Воронин Е.С., Панитков М.А. // Ветеринария. 1991. - №7. - С.23-24.
23. Бісюк І.Ю., Апатенко В.М. Актуальні проблеми інфекційної патології // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: Зб. наук. праць (Вет. науки) Харківської державної зооветеринарної академії. Х.: РВВ ХДЗВА, 2006. Випуск 13 (38). Ч. 3. С. 37-41.
24. Бовкун Г.Ф., Борисенковой А.Н. Биологические свойства синегнойной палочки и ее роль в патологии птицы // Ветеринария. 1991. - №7. - С.23-24.
25. Бовнегра В., Iвахненко С. Ефективність застосування препаратів вітчизняного виробництва для профілактики захворювань та лікування телят // Ветеринарна медицина України. 2000. - №5. С. 32.
26. Бондаренко В.М., Грачева Н.М., Мацулевич Т.В. и др. Микроэкологические изменения кишечника и их коррекция с помощью лечебно-профилактических препаратов // Рос. журн. гастроэнтерол. гепатол. и колопроктол. 2003. - №4 С.66-76.
27. Бондаренко В.М., Лиходед В.Г., Воробьев А.А. Иммунорегуляция численности грамотрицательной микрофлоры // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунологии. 2004. - №4. - С.90-93.
28. Бондаренко В.М., Мавзютов А.Р., Golkocheva Elitza Секретируемые факторы патогенности энтеробактерий // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунологии. 2002. - №1. С. 84-90.
29. Бондаренко В.М. Острова” патогенности бактерий // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунологии. 2001.- №4. С. 67-74.
30. Бондаренко В.М. Факторы патогенности бактерий и их роль в развитии инфекционного процесса // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунологии. 1999. - №5. С. 34-39.
31. Борисенкова А.Н., Коровин Р.Н., Рождественская Т.Н. и др. Зоопатогенные и эпидемиологически опасные микроорганизмы, выделяемые от птиц в хозяйствах промышленного типа // Ветеринарна медицина. Міжвідомчий тематичний науковий збірник. УААН Харків. 2004. - № 84. С.119-124.
32. Буланкин А.Л. Разработка и применение новых лечебных препаратов при эндометритах, маститах и желудочно-кишечных заболеваниях телят: дис. науч. докл. д-ра вет. наук / Краснод. н/и вет. станция. 1996. 47 с.
33. Бурдейный В.В., Даниленко В.Ф., Бухтиарова Г.А. Эффективность применения изамбена и дейтифорина при острых желудочно-кишечных болезнях поросят-сосунов. // Возрастная морфофизиология и профилактика болезней животных в с.-х. предприятиях различного типа. М. - 1994. - С. 63-67.
34. Бортнічук В., Ібатуліна Ф., Сорокіна Н. Міжродова диференціація ентеробактерій // Ветеринарна медицина України.1997.-№ 11.-С.28-29.
35. Вакцинопрофілактика та імунітет при гастроентеритах телят / А.I. Завірюха, Т.Б. Гопка, Г.А. Завірюха, Р.С. Козій / Ветеринарна медицина України. 1999. - №12. С. 18-19.
36. Вабищевич Ф.С., Прискока В.А., Блоцькая О.Ф. Паразитоценозы желудочно-кишечного тракта поросят // Материалы учредительной конференции международной ассоциации паразитоценологов. Витебск, 1999. - С.14.
37. Васильев Д.А., Золотухин с.Н., Померанцев Д.А., Русалев В.С., Каврук Л.С. Биологические свойства фагов Yersinia enterocolitica // Ветеринария. 2003. - №1. - С.25-28.
38. Взаимосвязь условно-патогенной микрофлоры в развитии заболеваний телят и коров / Доценко В.А., Руденко А.Ф., Руденко П.А., Доценко Н.И., Симонович В.Н. / Збірник наукових праць Луганського НАУ. Видавництво ЛНАУ, Елтон-2”, 2002. С. 6-11.
39. Визначення оптимального режиму використання імуномодуляторів для поросят-сисунів / Шарандак В.I., Ракітін О.М., Сілін О.Л., Нікітенко А.М., Малина В.В., Журбенко В.А. / Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету. Видавництво ЛНАУ. 2005. Ветеринарні науки, №50/73.С. 297-301.
40. Використання iмуностимуляторiв при вакцинопрофiлактицi сальмонельозу поросят / Головко А.М., Мисик М.Ю., Антонов В.С., Михайлова С.А. / Ветеринарна медицина. 1998. - Вип.74. - С.143-148.
41. Воробьев А.А., Осипов В.И. Особенности клеточного иммунитета при некоторых бактериальных инфекциях // ЖМЭИ.1978.- №3. С.3-7.
42. Воронин Е.С., Шахов А.Г. Современная концепция этиологии, профилактики и лечения болезней молодняка сельскохозяйственных животных. - Состояние, проблемы и перспективы развития ветеринарной науки России. - М. 1999. - Т.1. - С. 209-214.
43. Вторичные иммунодефициты у телят и способы их коррекции / Сисягин П.Н., Реджепова Г.Р., Косорлукова З.Я., Сисягина Е.П., Ким Р.Е., Убитина И.В. / Научные основы профилактики и лечения инф., инваз. и незараз. болезней с.-х. животных. Н. Новгород, - 2004. С.161-166.
44. Головаха В. Гепатогастроентеральний синдром у новонароджених телят // Ветеринарна медицина України. 1996. - № 4. - С. 22-23.
45. Головко А.М., Пінський О.В., Чала I.В. Вплив імуномодулятора на біохімічні та імунологічні показники організму вівцематок при щепленні проти колібактеріозу в умовах постійної дії малих доз іонізуючого опромінення // Ветеринарна медицина. Міжвідомчий тематичний науковий збірник. УААН Харків. 2004. - № 84. С.239-244.
46. Головко А.М., Ушкалов В.О. Iмунопрофілактика ешерихіозів тварин // Ветеринарна медицина України. 1997. - № 2. - С. 18-19.
47. Головко А.Н. Современные подходы к конструированию бактериальных вакцин // Вісник аграрної науки.1998.- №11. С. 33-36.
48. Горбенко А.В. Антибиотикорезистентность β гемолитических штаммов E. coli возбудителя колиэнтеротоксемии поросят // Ветеринарна медицина. Міжвідомчий тематичний науковий збірник. УААН Харків. 2004. - № 83. С.59-62.
49. Джигова Т.С., Духницький В.Б. Iмуностимулююча дiя iзамбену на органiзм свиней // Вiсн. аграр. науки. 1995. - №8. - С. 53-56.
50. Джигова Т.С. Iмуностимулювальна дiя iзамбену на органiзм свиней // Ветеринарна медицина України. 2001. №1. - С. 46-47.
51. Джупина С.И. Рациональная эпизоотологическая классификация инфекционных болезней сельскохозяйственных животных // Вестн. РАСХН. 2001. - №2. С. 71-74.
52. Домникова Н.П., Брякотникова Е.В., Ильина В.Н., Евстропов А.Н. Частота выделения и антибиотикочувствительность грамотрицательной микрофлоры у пациентов с гемобластозами // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунологии. 2004. - №3. С. 3-6.
53. Доценко В.А., Кича Е.И. Выделение условно-патогенной микрофлоры при желудочно-кишечных заболеваниях молодняка // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету Видавництво ЛНАУ, 2005. Ветеринарні науки № 50/73. С.45-49.
54. Доценко В.А., Кича Е.И., Шарандак В.И., Германенко М.Н., Доценко Р.В., Нескоромная С.Н., Харитонова О.В. Гематологические показатели телят на фоне применения иммуномодуляторов в учебно-опытном хозяйстве ЛНАУ // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету Видавництво ЛНАУ, 2006. Ветеринарні науки № 63/86. С.47-52.
55. Доценко В.О., Кича К.I., Шарандак В.I., Доценко Р.В., Вовк С.I. Вивчення імунологічних показників телят при застосуванні імуномодуляторів у терапії захворювань травного каналу, викликаних умовно-патогенними мікроорганізмами // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: Зб. наук. праць. Ветеринарні науки. Харків, 2006 Вип. 13 (38), Ч.3. С.304-308.
56. Доценко В.А., Руденко А.Ф., Головачева Н.А. и др. Иерсиниозная инфекция свиней в откормочном комплексе // Міжвідомчий тематичний науковий збірник, УААН. Харків. 2004. С. 298-302.
57. Доценко Н.И., Симонович В.Н., Кича Е.И. и др. Колибактериоз поросят, осложненный условно-патогенной микрофлорой // Збірник наукових праць (Вет. науки) Луганського національного аграрного університету. Видавництво ЛНАУ. 2005. №50/73. С. 50-54.
58. Дребот Л.М. Кишкові контрольні механізми як сукупність захисних неімунних та імунологічних систем // Ветеринарна медицина України. 1999. - №11. С. 22-23.
59. Емельяненко П.А. Энтеротоксины кишечных бактерий // Ветеринария. 2000. - №2. - С.25-27.
60. Ентеросгель-паста надійний засіб лікування поросят з явищами діареї / Голик М.П., Мусієнко М.Т., Крижанівський Я.Й., Сень Т.М., Климик В.Ф. / Ветеринарна медицина України. 1997. - №5. С. 13-14.
61. Єсіна Е.В., Маценко О.О. Особливості використання антибіотиків виробництва ТОВ Ветсинтез” при лікуванні корів, телят, поросят // Ветеринарна медицина України. 2005. - №6. С. 45-48.
62. Ефремова В.Н., Поляченко В.М., Каверина К.Г. Изучение антигенной активности вакцин из условно-патогенных микроорганизмов в эксперименте иммунизации животных оральным и комбинированными методами // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунологии. 1992. - №2. С.40-43.
63. Жаков М.С., Карпуть И.М. Особенности иммунного ответа организма на вирусные и бактериальные антигены в зависимости от зрелости иммунной системы // Достижения ветеринарной науки и передового опыта животноводству. Минск. 1991. - №6. С. 20-22.
64. Жаров А.В. Морфофункциональные изменения органов иммунной системы у телят при острых желудочно-кишечных и респираторных болезнях // Ветеринария. 1995. - №2. - С.23-26.
65. Жаров А.В. Морфофункциональные изменения органов иммунной системы телят при экспериментальном энтеробактериозе под влиянием иммуномодуляторов и лактобактерина - Актуал. вопр. инфекц. и инваз. болезней животных. - М., 1994. - С. 82-86.
66. Заболотная В.П., Сосницкий А.И., Апатенко В.М., Руденко А.Ф., Царевская Л.П. Вариабельность респираторных паразитоценозов факторного типа осложненных P. multocida // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету. Видавництво ЛНАУ. 2005. Ветеринарні науки, №50/73. С. 60-69.
67. Золотухин С.Н., Васильев Д.А., Каврук Л.С. Этиологическое значение морганелл в патологии сельскохозяйственных животных // Ветеринария. 1999. - №2. - С.25-27.
68. Зубрицкий П.К., Новиков П.Л. Псевдотуберкулез и кишечный иерсиниоз (эпидемиология, клиника, диагностика, лечение) // Здравоохр. Белоруссии. 1992. - №4. С. 50-55.
69. Зыкин Л.Ф., Осипчук Е.С., Ивашенцева Л.Н. Полимеразная цепная реакция для индикации Y. еnterocolitica в молоке // Ветеринария. 2004. - №12. - С.39-41.
70. Iвченко В.М., Дика О.В., Шарандак В.В. Iмунологічна реактивність телят під впливом інактивованої полівалентної сальмонельозної вакцини // Вісник Білоцерків. ДАУ. Вип. 7. Ч. 1. Біла Церква, 1998. С. 25-29.
71. Иммунология./ Е.С. Воронин, А.М. Петров, М.М. Серых, Д.А. Девришов / Под ред. Е.С. Воронина. М.: Колос-Пресс, 2002. 408 с.
72. Иммуностимуляторы в системе профилактики болезней свиней / Урбан В.П., Буянов А.А., Гречухин А.Н., Нифантов В.Д., Семенов В.В., Добряков С.Н. / Ветеринария. 1992. - №9-12. С. 21-23.
73. Иммунный ответ на антигены эшерихий в условиях радиоактивного загрязнения / Бусол В.А., Бабкин В.Ф., Доценко В.А., Вовк С.И., Головко А.Н., Куцан А.Т. / Общая эпизоотология: иммунологические, экологические и методологические проблемы: Материалы межд. науч. конф. Харьков, 20-22 сентября, 1995. С. 569-571.
74. Иноземцев В.П., Балковой И.И., Ноздрин Г.В. и др. Новое эффективное средство для профилактики и лечения желудочно-кишечных болезней телят // Ветеринария. 1998. - №1. - С.47-51.
75. Iонізуючі випромінювання та корекція природної резистентності молодняку великої рогатої худоби / А.М. Нікітенко, М.В. Козак, В.В. Малина та ін. // Львів: ЛА «Піраміда», 2001. 209 с.
76. Карпуть И.М., Борознов С.Л. Бактрил, витамин Е и натрия селенит в коррекции иммунного статуса телят // Изв. Акад. аграрн. наук Респ. Беларусь. - 1998. - №3. - С.70-71.
77. Кассич А.Ю. Иммунодефициты и их корреляция при желудочно-кишечных и респираторных заболеваниях телят. Автореф. дис. канд. вет. наук. Харьков. 1986.
78. Кассич В.Ю., Волосянко Е.В. Роль синегнойной бактерии в ассоциациях условно-патогенной микрофлоры, выделяемых при пневмоэнтеритах молодняка // Общая эпизоотология: иммунологические, экологические и методологические проблемы: Материалы межд. науч. конф. Харьков, 20-22 сентября, 1995. С. 197-200.
79. Кацы Г.Д., Коюда Л.И. Методы оценки защитных систем организма млекопитающих. Луганск, Элтон-2. 2003. 96 с.
80. Качур О.В. Иммунный статус телят, его определение и иммуностимуляция // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: Зб. наук. пр. (Вет. науки) Харківського зоовет. Інституту. Х.: РВВХЗВI Випуск 7(31). 2001. С. 185-186.
81. Квачов В.Г., Кассич А.Ю. Иммунодефицитные состояния и их коррекция у сельскохозяйственных животных // Сельскохозяйственная биология. Сер. «Биология животных». 1991. - №2. С. 105-113.
82. Кича К.I. Гематологічні показники телят та результативність використання імуномодуляторів // Вісник Сумського національного аграрного університету, Серія ветеринарна медицина. Суми, 2006. Вип. 1-2 (15-16). С.103-107.
83. Кича К.I., Доценко В.О., Шарандак В.I. Вплив імуномодуляторів на гематологічні показники телят при шлунково-кишкових захворюваннях, викликаних умовно-патогенною мікрофлорою // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету: Зб. наук. праць. Біла Церква, 2006. Вип. 40. С.75-82.
84. Кича Е.И. Динамика титров антител к Klebsiella pneumoniae при использовании иммуномодулятора в схеме гипериммунизации кроликов // Ученые записки УО «Витебская ордена «Знак почета» государственная академия ветеринарной медицины». 2006. Т. 42, № 2, Ч. 1. С. 37-38.
85. Кича Е.И., Доценко В.А., Новиков С.В., Доценко Р.В., Кучма И.Ю. Характеристика изолятов P. аeruginosa, выделенных при различной патологии у домашних и сельскохозяйственных животных // Анали Мечниківського Інституту. http: hniimi. da. ru.
86. Кича К.I. Ефект від застосування імуномодуляторів при вирощуванні поросят у навчально-науково-дослідному агрокомплексі ЛНАУ // Науковий вісник Львівської академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. Львів, 2006. Т.8, № 3(30), Ч.1. С. 87-91.
87. Кича К.I. Клітинні та гуморальні показники імунної системи телят при використанні імуномодуляторів // Тези Міжнародної науково-практичної конференції «Епізоотологія і профілактика інфекційних хвороб великої рогатої худоби». К.: НАУ, 2006. С. 39-40.
88. Кича К.I. Роль K. рneumoniae в асоціаціях умовно-патогенної мікрофлори, що виділяється при шлунково-кишкових патологіях у тварин // Науковий вісник Львівської академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. Львів, 2005. Т. 7, № 3 (26), Ч. 1. С. 63-67.
89. Клименко С.В. Паразитоценозы при желудочно-кишечных заболеваниях молодняка свиней и эффективность применения новых противомикробных средств. // Збірник наукових праць (Ветеринарні науки) Харківського зооветеринарного інститута. Харків: РВВХЗВI. 2001. - №7(31). С.107-108.
90. Кожагельдиева А.А., Каральник Б.В., Денисова Т.Г., Тугамбаев Т.И. Разработка иммунореагентов для диагностики кишечного иерсиниоза по антигенсвязывающим лимфоцитам // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунологии. 2004. - №6. - С.73-76.
91. Константинова Н.А. Иммунные комплексы и повреждение тканей. М.: Медицина, 1996. 256 с.
92. Кочурко Л.И., Лиходед В.Г., Лобова Е.А. Показатели иммунитета к эндотоксину грамотрицательных бактерий при кишечном дисбактериозе // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунологии. 1998. - №5. - С.25-27.
93. Красников Г.А., Герман В.В., Келеберда М.I. Морфологічні підходи до розробки схем застосування імуномодуляторів при вакцинації птиці // Ветеринарна медицина України. 2000. - №9. С.18-19.
94. Красников Г.А. Дослідження з проблем імунології // Ветеринарна медицина України. 1998. - № 11-12. - С.12-13.
95. Красников Г.А. Иммунодефициты и их коррекция // Материалы международной научной конференции «Общая эпизоотология: иммунологические, экологические и методологические проблемы». Харьков, 1995. С. 627-628.
96. Куликовский А.В., Джентимирова К. Иерсиниоз актуальная проблема ветеринарной медицины // Ветеринария. 1993. - №11-12. - С.28-35.
97. Курлович Д.В., Карпович В.К. Доминирующие микроорганизмы при острых желудочно-кишечных заболеваниях телят // Ветеринарная наука производству: Науч. тр. / Бел-НИИЭВ. Мн., 1999. Вып. 34. С. 146-150.
98. Кучеренко Н.П. Підвищення ефективності антибактерійної терапії сальмонельозу в дітей першого року життя при використання імуноглобуліну та тимогену // Iнфекційні хвороби.2003.-№2.С.54-58.
99.