ОТРИМАННЯ ТРАНСФЕР-ФАКТОРУ АНТИРАБІЧНОГО ТА ЙОГО ІМУНОБІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ : ПОЛУЧЕНИЕ ТРАНСФЕР-ФАКТОРА антирабического И ЕГО иммунобиологического свойства

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Столюк Валерій Васильович

УДК 619:578·824.11:615·37

ОТРИМАННЯ ТРАНСФЕР-ФАКТОРУ АНТИРАБІЧНОГО ТА ЙОГО ІМУНОБІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ
16.00.03 ветеринарна мікробіологія та вірусологія
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата ветеринарних наук

Науковий керівник :
Скибіцький Володимир Гурійович
доктор ветеринарних наук, професор

Київ · 2003

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ........................................................................4 ВСТУП .............................................................................................................................5
РОЗДІЛ 1 ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ ..................................................................................9
1.1. Реакції клітинного імунітету у противірусному захисті організму ..............9
1.1.2. Цитокіни у реакціях противірусної резистентності..........................10
1.1.3. Трансфер-фактор..................................................................................23
1.2. Сказ: клітинний імунітет та актуальність вдосконалення методів
імунопрофілактики і розробки альтернативних засобів боротьби з
розповсюдженням захворювання...................................................................33
РОЗДІЛ 2 ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ....................47
2.1. Матеріали і методи...........................................................................................47
2.1.1. Реактиви та обладнання.........................................................................48
2.1.2. Отримання трансфер-фактору...............................................................48
2.1.2.1. Визначення оптимальної схеми вакцинації тварин-
донорів........................................................................................48
2.1.2.2. Постановка реакції інгібіції міграції лейкоцитів...................51
2.1.2.3. Дослідження впливу антирабічної вакцини на кількісний
вміст Т-, В- та О-лімфоцитів периферійної крові
вакцинованих свиней у реакціях визначення Е-РУК та
ЕАК-РУ- клітин.........................................................................53
2.1.2.4. Дослідження формування циркулюючих імунних
комплексів під впливом антирабічної вакцини.....................55
2.1.2.5. Вивчення біохімічних показників крові під впливом
антирабічної вакцини....................................... ........................56
2.1.2.6. Виділення трансфер-фактору активного імунітету проти
збудника сказу...........................................................................58
2.1.3. Визначення амінокислотного складу отриманих зразків ДЕЛ........59
2.1.4. Дослідження активності отриманих зразків трансфер-фактору......60
2.1.5. Перенесення гіперчутливості сповільненого типу............................60
2.1.6. Тестування трансфер-фактору антирабічного у реакції
відновлення розеткоутворення............................................................62
2.1.7. Визначення впливу зразків трансфер-фактору специфічного
щодо збудника сказу на здатність тест-лімфоцитів до
бласттрансформації..............................................................................63
2.1.8. Визначення фагоцитарної активності перітонеальних макрофагів
мишей під впливом трансфер-фактору антирабічного......................64
2.1.9. Дослідження впливу трансфер-фактору специфічного щодо
збудника сказу на фагоцитарну активність нейтрофілів морських
свинок.....................................................................................................65
2.1.10. Дослідження впливу трансфер-фактору антирабічного на
оксидативну активність поліморфонуклеарних
лейкоцитів.............................................................................................67
2.1.11. Визначення ад’ювантних властивостей трансфер-фактору
специфічного щодо збудника сказу при антирабічній
імунізації..............................................................................................68
2.1.1.2. Вивчення протективних властивостей зразків ТФ
антирабічного in vivo........................................................................69
2.2. Статистична обробка експериментальних даних ....................................70
РОЗДІЛ 3 РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ..............................................................71
3.1. Інтенсивності сенсибілізації тварин-донорів трансфер-фактору за
різних схем антирабічної імунізації...........................................................71
3.2. Вплив антирабічної вакцини на деякі показники клітинного імунітету
свиней............................................................................................................74
3.3. Динаміка формування ЦІК під впливом антирабічної вакцини.............78
3.4. Концентрація загального білку та його фракцій у сироватці крові
вакцинованих і свиней під впливом антирабічної вакцини....................79
3.5. Рівень антирабічних антитіл у сироватці крові вакцинованих
свиней............................................................................................................81
3.6. Амінокислотний склад отриманих зразків трансфер-фактору...............82
3.7. Імуномодулюючі властивості трансфер-фактору
антирабічного...............................................................................................83
3.7.1. Вплив рекомбінантних інтерферонів і трансфер-фактору
антирабічного на оксидативну активність
поліморфонуклеарних лейкоцитів..................................................84
3.7.2. Вплив трансфер-фактору антирабічного та препарату
Комбіферон на фагоцитарну активність перитонеальних
макрофагів мишей............................................................................85
3.7.3. Ад’ювантні властивості антирабічного трансфер-фактору.........87
3.7.4. Вплив трансфер-фактору, одержаного при одно- і триразовій
антирабічній вакцинації свиней, на бласттрасформацію
лімфоцитів за присутності специфічного антигену та
фітогемаглютиніну...........................................................................94
3.7.5. Вплив трансфер-фактору антирабічного на фагоцитарну
активність нейтрофілів морських свинок......................................97
3.7.6. Неспецифічна активність антирабічного трансфер-фактору,
у реакції розеткоутворення.............................................................99
3.7.7. Результати дослідження міжвидової активності зразків ТФ
антирабічного ................................................................................102
3.7.8. Протективні властивості ТФ антирабічного in vivo....................112
РОЗДІЛ 4 АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ.........116
ВИСНОВКИ.................................................................................................................130
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ................................................................................131
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ....................................................................132

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

АЗЦТ антитілозалежна цитотоксичність
БТЛ бласттрансформація лімфоцитів
ВІЛ вірус імунодефіциту людини
ВНА віруснейтралізуючі антитіла
ГКГ головний комплекс гістосумісності
ГСТ гіперчутливість сповільненого типу
ДЕЛ діалізний екстракт лімфоцитів
ІФН інтерферон
ІМ індекс міграції лімфоцитів
ЛАК лімфоцит активовані клітини
мРНК матрична рибонуклеїнова кислота
ПМНЛ поліморфонуклеарні лейкоцити
РУК розеткоутворюючі клітин
СМФ система мононуклеарних фагоцитів
ТФ трансфер-фактор
Тх Т - хелпери
Тс Т - супресори
ФГА фітогемаглютинін
ФП фактор переносу
ФНП фактор некрозу пухлин
цАМФ циклічний аденозин-3' - 5' монофосфат
цГМФ - циклічний гуанозин-3' - 5' монофосфат
ЦНС центральна нервова система

ВСТУП

Не дивлячись на значний прогрес методів лікування та профілактики інфекційних захворювань, а також значні здобутки у галузі імунології та імунопатології, удосконалення існуючих засобів імунопрофілактики постійно залишається об’єктом численних досліджень. Відомо, що клітинний імунітет відіграє дуже важливу роль у реакціях противірусного захисту організму [ 36 ]. Оскільки пріоритетним напрямком дії вірус-нейтралізуючих антитіл є позаклітинна стадія розповсюдження вірусу, елімінація вірусів, що розповсюджуються по індукованих ними клітинних містках, може бути реалізована лише за рахунок реакцій клітинного імунітету [ 43, 239 ]. На роль механізмів клітинного імунітету в захисті від вірусних інфекцій вказує і той факт, що при даних захворюваннях розвивається гіперчутливість сповільненого типу [ 206, 239 ].
Аналіз літературних джерел вказує на пріоритетну актуальність вивчення клітинного імунітету при нейротропних інфекціях, що дало б теоретичні та практичні підстави для розробки та удосконалення засобів специфічної імунокорекції. Вивчення імунобіологічних властивостей препаратів на основі трансфер-фактору знову стало предметом наукових досліджень наприкінці 90-х років. Відомо, що у світі отримано ряд антигеноспецифічних трансфер-факторів, що з успіхом використовуються для лікування вірусних захворювань, які вражають нервову систему, зокрема неврологічної форми простого герпесу, цитомегаловірусної інфекції, енцефалітів тощо. Це можна пояснити тим, що не дивлячись на велику різноманітність існуючих імуностимуляторів, лише незначна їх кількість застосовується у ветеринарній практиці переважно із-за високої вартості, а також із-за можливих побічних ефектів. Враховуючи ряд суттєвих переваг трансфер-фактору над іншими імуномодуляторами відсутність в його складі трансплантаційних антигенів, гіпоалергенність, безпечність застосування та низька вартість доцільним стає вивчення можливості отримання та тестування такого препарату, що виявився б ефективним при сказі тварин і забезпечував у реципієнтів розвиток специфічного активного імунітету.
Актуальність теми. Відомо, що сказ залишається однією із найнебезпечніших антропо-зоонозних інфекцій, котра створює постійну епізоотичну та епідемічну напругу у багатьох регіонах України.
Незважаючи на значний арсенал запропонованих засобів діагностики та профілактики сказу, ряд важливих питань залишаються не виясненими. Це стосується, зокрема дослідження клітинного імунітету при сказі, що й досі залишається недостатньо вивченим. Існує немало повідомлень щодо вивчення продукції віруснейтралізуючих антитіл та інших показників гуморального імунітету за різних схем застосування широкого спектру антирабічих вакцин
[ 34, 108, 118, 124, 155, 254 ], однак мало досліджено вплив цих препаратів на ефекторні та рецептивні клітини імунної системи. Пізнання становлення клітинного імунітету при сказі та розробка відповідних засобів його стимуляції можуть стати серйозними факторами поліпшення системи профілактики сказу.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертація є частиною комплексних досліджень за темою «Вивчення клітинного імунітету тварин з метою теоретичного та експериментального обґрунтування засобів і методів імунокорекції» (номер державної реєстрації 0101U01755).
Мета і завдання досліджень. Мета роботи отримати трансфер-фактор антирабічний та дослідити його імунобіологічну активність.
Відповідно до мети роботи були поставлені такі наукові завдання:
- розробити метод сенсибілізації свиней-донорів трансфер-фактору ;
- дослідити показники імунітету при антирабічній імунізації ;
- отримати антигеноспецифічні зразки трансфер-фактору активного імунітету проти збудника сказу та визначити їх імунобіологічну активність ;
- здійснити перенесення гіперчутливості сповільненого типу до збудника сказу від сенсибілізованих донорів (свиней) до інтактних ксеногенних реципієнтів (морських свинок та білих мишей) за допомогою трансфер-фактору антирабічного;
- дослідити протективну активність трансфер-фактору при сказі на білих мишах.
Об’єкт дослідження. Зразки діалізних екстрактів лімфоцитів свиней-донорів, імунізованих проти сказу за різними схемами, та препарат на основі рекомбінантних α- і γ-інтерферонів Комбіферон.
Предмет дослідження. Реакції клітинного імунітету свиней та морських свинок при антирабічній імунізації, імунобіологічні властивості отриманих зразків діалізних екстрактів лімфоцитів вакцинованих проти сказу свиней, та препарату Комбіферон.
Методи дослідження. Поставлені в роботі завдання вирішувалися експериментально з використанням вірусологічних, імунологічних, біохімічних та статистичних методів досліджень.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше отримано зразки трансфер-фактору (ТФ) антирабічного із селезінок і лімфатичних вузлів одно- і триразово вакцинованих свиней антирабічною вакциною КоКАВ та вивчено їх імунобіологічну активність щодо індукції активного клітинного імунітету у ксеногенних реципієнтів проти вірусу сказу.
Визначено активність зразків ТФ антирабічного при тестуванні in vitro та in vivo, одержаних при одно- і триразовому введенні вакцини, та доведено перевагу їх активності за триразової вакцинації з інтервалом у сім діб.
Встановлено, що внутрішньом’язове введення ТФ у різні строки відносно зараження вірулентним штамом вірусу сказу забезпечує виживання 50 83 % мишей при експериментальній рабічній інфекції.
Практичне значення одержаних результатів.
Результати досліджень, представлені в роботі, можуть бути використані з метою вдосконалення технологій конструювання та застосування антирабічних препаратів.
Матеріали проведених експериментальних та теоретичних досліджень впроваджені в навчальний процес під час викладання предмету «Ветеринарна вірусологія».
Особистий внесок здобувача полягає у самостійному проведенні теоретичних та практичних експериментальних досліджень, аналізі та підготовці матеріалів до опублікування. У процесі виконання ряду досліджень науково-консультативну допомогу надавали: д. б. н. Чумак Р. М. (Національний аграрний університет, Київ), к. мед. н. Стахович В.І. (Інститут екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя, Київ), к. мед. н. Антонова Л.О. (НДІ інфекційних хвороб МОЗ України, Київ), Карась О.Я. (Інститут ветеринарної медицини УААН).
Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень доповідалися на трьох наукових конференціях професорсько-викладацького складу та аспірантів Національного аграрного університету в 2001 2003 рр.
Публікації по темі. За матеріалами досліджень опубліковано 8 наукових праць, в тому числі 5 статей у фахових виданнях, означених переліком ВАК України, в яких викладені основні положення дисертаційної роботи.
Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 131 сторінці машинописного тексту і містить вступ, основну частину (4 розділи), висновки, пропозиції та бібліографічний список. Робота має 23 таблиці, 6 рисунків. Бібліографічний список включає 255 джерел, у тому числі 205 зарубіжних.

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. Експериментально обґрунтовано отримання активних зразків трансфер-фактору антирабічного при імунізації свиней-донорів концентрованою культуральною антирабічною вакциною, визначено його імунобіологічну активність щодо модуляції факторів клітинного імунітету у ксеногенних реципієнтів та встановлено протективну дію трансфер-фактору у білих мишей при експериментальній рабічній інфекції.
2. Встановлено, що зразки трансфер-фактору антирабічного, отримані із лімфоїдних органів при триразовому введенні свиням-донорам вакцини КоКАВ, за здатністю стимулювати провідні імунологічні показники, переважають аналогічні зразки при одноразовому введенні вакцини (Р < 0,001). Причому, більш активними виявилися зразки ТФ із селезінок, ніж з лімфовузлів.
3. Здійснено перенос активного клітинного імунітету до збудника сказу від імунних свиней до інтактних реципієнтів (морських свинок та білих мишей). Це підтверджують результати досліджень індукованого стану гіперчутливості сповільненого типу методами РІМЛ та алергійної шкірної проби.
4. Отримані зразки трансфер-фактору антирабічного активують неспецифічні фактори клітинного імунітету, зокрема: стимуляцію продукції пероксиду водню нейтрофілами, фагоцитарну активність поліморфонуклеарних лейкоцитів та макрофагів.
5. Комбіноване застосування антирабічної вакцини КоКАВ та трансфер-фактору антирабічного стимулює бласттрансформацію лімфоцитів у присутності специфічного антигену та мітогену ФГА (Р < 0,001).
6. Одержані зразки трансфер-фактору стимулюють Е-розеткоутворення у нетрипсинізованих та відновлюють його у трипсинізованих тест-лімфоцитів як у нативному, так і розведеному стані від 1:10 до 1:1000.
7. Зразки трансфер-фактору антирабічного при парентеральному введенні у різні строки проявляють чіткий протективний ефект у білих мишей при відтворенні експериментальної рабічної інфекції. Найбільш виражений протективний ефект (83,3 %) спостерігався при чотириразовому введенні трансфер-фактору до зараження із кратністю один раз на 2 доби та чотириразовому превентивно-терапевтичному введенні його за 3 і 1 добу до та на 1-у і 3-ю добу після зараження.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

З метою поліпшення імуногенності препаратів, які застосовуються для профілактики сказу, використовувати у якості ад’юванту трансфер-фактор антирабічний, попередньо модифікувавши технологію отримання та схеми застосування відповідних препаратів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бастен А., Крофт С. Фактор переноса. Клиническое использование и экспериментальные данные / Иммунологическая инженерия / Под. ред. Д. Джирша.- М.: Медицина, 1982. - 214 c.
2. Борвак Ж., Майер В. Профиль ультрафиолетовой адсорбции ультрафильтратов человеческих лейкоцитов после афинной хроматографии на иммобилизированной мета-аминофенилборной кислоте: применение для очистки фактора переноса // Acta virol.- 1985.- Vol.29, № 2.- P. 119 128.
3. Борвак Ж., Майер В. Аминокислотный анализ отдельных пиков грубого и частично очищенного ультрафильтратов лейкоцитов человека, полученных при использованиии высокоэффективной жидкостной хроматографии на обращенной фазе // Acta virol.- 1990.- Vol. 34, № 1.- P. 19 25.
4. Ботвинкин А.Д., Чернов С.М., Грибанова Л.Я. Обнаружение вируса бешенства в головном мозге и слюнных железах с помощью иммуноферментного анализа // Вопросы вирусологи.-1987.- T.32, № 6.- С. 747 749.
5. Василенко Р.Н., Кондаков К.Э., Семенкова Л.Н. Изучение иммунорегуляторных свойств реаферона // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии.- 1989.- № 12.- С. 54 57.
6. Вершигора А.Е. Общая иммунология.- К.: Вища школа, 1990.- 736 с.
7. Возианов А.Ф., Бабич В.М., Зак К.П. Комбинированное лечение и иммунореабилитация больных с прогрессирующей почечно-клеточной карциномой (ПКК) при применении цитокинов и 5-фторурацила (5-ФУ) // Int. J. Immunoreabilit.- 1997.- № 4.- P. 153 154.
8. Возианов А.Ф., Бутенко А.К., Зак К.П. Цитокины. Биологические и противоопухолевые свойства.- К.: Наукова думка, 1998.- 320 с.
9. Груздев К.Н., Недосеков В.В. Бешенство животных. М.: Аквариум, 2001.- 303 с.
10. Ершов Ф.И., Новохатский А.С. Интерферон и его индукторы.- М.: Медицина, 1980.- 176 с.
11. Ройт А., Бростофф Дж., Мейл Д. Иммунология. Пер. с англ.- М. : Мир, 2000.- 592 с.
12. Исаков В.А., Коваленко А.Л., Архипов Г.С. Новый отечественный антиоксидант цитофлавин в терапии нейроинфекций // Материалы Х Конференции "Нейроиммунология". 2002.- С. 31 33.
13. Каракуюмчян М.К., Бектемирова М.С., Вагабов Р.А. Продукция интерферона у мышей, зараженных вирусом бешенства // Материалы III Всесоюзной ветеринарной вирусологической конференции. М.- 1967.- с. 166 167.
14. Кашкин Н.П., Кубась В.П., Лихолетов С.М. Фактор переноса гиперчувствительности замедленного типа (трансфер-фактор) и его клиническое применение.- М.: Мир.- 1977.- 15 с.
15. Кетлинский С.А., Калинина Н.М. Цитокины мононуклеарных фагоцитов в регуляции реакции воспаления и иммунитета // Иммунология.- 1995.- № 3.- С. 30 44.
16. Клиническая иммунология и аллергология / Под ред. Л. Йегера.- М.-1990.- Том 3.- 528 с.
17. Колб В.Г., Камышников В.С. Справочник по клинической химии.- Беларусь, 1982. 451 c.
18. Ковальчук А.Л., Новиков В.И., Апарин П.Г. Повышение противоинфекционной резистентности мышей, зараженных Salmonella typhi, факторами иммунных лимфатических узлов // Ж. микробиологи.- 1990.- № 9.- С. 77 80.
19. Корниенко Л.Е. Разработка технологии изготовления инактивированной концентрированной вакцины против болезни Ауески : Автореф. дис. канд. вет. наук: 16.00.03 / Украинский НИИ экспериментальной ветеринарии.- Харьков, 1992. 17 с.
20. Косенко М.В., Авдосьєва І.К., Регенчук В.В. Специфічна профілактика сказу в Україні // Матеріали Х конф. «Проблеми ветеринарного обслуговування дрібних тварин», Київ.- 1999.- С. 47 50.
21. Кулаков В.Н., Пименова Г.Н., Матвеев В.А. и др. Фармакокинетика рекомбинантного α2 интерферона (реаферона) // Вопросы вирусологии.- 1989.- № 10. - С. 183 186.
22. Лабораторні дослідження у ветеринарній терапії / За ред. М.О.Судакова.- К.: Урожай.- 1975.- 114 с.
23. Любченко Т.А., Голева Е.Г., Холодная Л.С. та ін. Біологічна активність фактора перенесення, індукованого бактеріальними антигенами // Мікробіол. журн.- 1997.- Т. 59, № 5.- С. 83 100.
24. Медуницин Н.В., Литвинов В.И., Мороз А.М. Медиаторы клеточного иммунитета и межклеточного взаимодействия. М.: Медицина, 1980.- 430 с.
25. Медуницин Н.В. Повышенная гиперчувствительность замедленного типа (клеточные и молекулярные основы). М: Медицина, 1983.- 256 с.
26. Методические рекомендации по изучению клеточного иммунитета у свиней при вирусных инфекциях / Под ред. И.А. Бакулова.- Покров: ВНИИВВиМ, 1998.- 106с.
27. Методичні рекомендації з отримання та тестування фактора перенесення активного імунітету / В.Г. Скибіцький, О.В. Степанюк, П.П. Пищик та ін. К.: Наук. світ, 2000. 12 с.
28. Муравина Т.И., ИвановаСмоленская И.А., Завалишин И.А. Интерфероновый статус у больных нейроборрелиозом // Материалы Х Конференции " Нейроиммунология ".- Москва. 2002.- С. 31 33.
29. Насонов Е.Л., Сура В.В. Современные подходы к иммунологической диагностике аутоиммунных и иммунокомплексных болезней // Тер. Архив.- 1988.- №6.- С.144.
30. Натан Д.Г., Зифф К.А. Регуляция кроветворения // Гематология и трансфузиология.- 1994.- № 39.- С. 3 10.
31. Онуфриев В.П., Чепуркин А.В., Муравьев В.К. и др. Изменение активности фагоцитов у мышей при введении ящурного антигена // Материалы ІІІ Всесоюзной ветеринарной вирусологической конференции.- Москва.- 1976.- С. 182 183.
32. Петров В.А., Заболотняя Г.А. Индукторы интерферонов в лечении и профилактике вирусных инфекций // Новые лекарства и новости фармакотерапии.- 2000.- № 8.- С. 7 12.
33. Полякова А.М., Ломазова К.Д., Кравченко А.В. Действие интерферона и реаферона на функциональную активность тромбоцитов человека // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии.- 1989.- № 11.- С. 52 54.
34. Прискока В. Імунопрофілактика інфекційних захворювань // Тваринництво України. 1997.- № 2.- С. 25 26.
35. Пыцкий В.И., Адрианова Н.В., Артомасова А.В. Аллергические заболевания.- М.: Медицина, 1984. - 272 с.
36. Скибіцький В.Г. Ротавірусна інфекція великої рогатої (ротавірусний ентерит телят). К.: УкрІНТЕІ, 1993.- 208 с.
37. Скибіцький В.Г., Новіцька О.В., Антонова Л.О. Оптимізація отримання антирабічної сироватки на кролях з застосуванням ад’юванту // Науковий вісник НАУ. Вип. 50.- 2000. С. 178 181.
38. Степанюк О.В. Властивості фактора перенесення активного імунітету до збудника Ауєски // Ветеринарна медицина України.- 1999.- № 9.- С. 20 22.
39. Стручко Г.Ю. Участие тучных клеток в ранней фазе иммунного ответа тимуса на введение растворимого антигена // Иммунология. 1997.- № 6.- С. 55.
40. Стручков П.В., Константинова Н.А.,Лаврентьев В.В. Скрининг-тест для оценки патогенных циркулирующих иммунных комплексов // Лаб.дело.-1985.- №7. -С.410-412.
41. Фильчаков И.В., Спивак Н.Я., Зуева В.С. Интерферон повышает бактерицидную активность макрофагов перитонеального екссудата мышей против Salmonella typhimurium // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии.- 1987.- № 8.- С. 76 79.
42. Фримель Г. Иммунологические методы : Пер. с англ.- М.: Медицина, 1987.- 480 с.
43. Чередеев А.Н., Ковальчук Л.В. Современные концепции иммунотропной терапии // Тезиси докладов III Российского национального конгресса « Человек и лекарство », Москва, 1996.- М.: РЦ « Фармединфо ». 1996.- С. 233.
44. Черкасский Б.Л. Эпидемиология и профилактика бешенства.- М: Колос, 1985.- 59 с.
45. Шабалина Н.В., Длин В.В., Малиновская В.В. Интерфероновая система человека : Биологическая роль и взаимосвязь с иммунной системой // Российский вестник перинатологии и педиатрии.- 1995.- №5. - С. 29 35.
46. Шивінда Едуардо А.Б.А., Козловська Г.В. Про індукцію специфічної резистентності та інших факторів імунітету за допомогою ДЕЛ // Ветеринарна медицина України.- 1998.- № 7.- С. 14 16.
47. Щепеткин И.А., Чердынцева Н.В., Васильев Н.В. Регуляция нейтрофилов цитокинами // Иммунология.- 1994.- № 1.- С. 4 7.
48. Юшкова Т.А., Юшков В.В. Иммуномодулирующая активность трансферфакторного препарата трансфлавина, специфичного вирусу клещевого энцефалита // Журн. микробиол.- 1998.- № 2.- С. 80 85.
49. Ющук Н.Д., Змызгова А.В., Тугутова И.В. и др. Иммуномодулирующие свойства лейкиферона // Сов. Медицина.- 1990.- № 7.- С. 11 14.
50. Adebert D., Lamkhioued B., Desaint C. et al. Eosinophils express a functional for interferon alpha: Inhibitory role of interferon alpha on the release of mediators // Blood.- 1996.- Vol. 87.-N.6.- P. 2354 2360.
51. Adle-Biasette H., Chretien F., Wingertsman L. et al. Neuronal apoptosis does not correlate with dementia in HIV infection but is related to microglial activation and axonal damage // Neuropathol Applied Neurobiol.- № 25.- P. 123 133.
52. Aggarwal B.B., Natarajan K.K. Tumor necrosis factors : Developments during the last decade // Eur. Cytikine Netw.- 1996.- № 7.- P. 93 124.
53. Ahern T., Sanderson C.J. Stimulation of lymphocytes by a antigen min microplate cultures; absence of an affect of transfer factor in vitro // Clin. exp. Immunol.- 1976.- № 23.- P.499.
54. Akaike T., Weihe E., Schaefer M. et al. Effect of neurotropic virus infection on neuronal and inducible nitric oxide synthase activity in rat brain // J. Neurovirol.- № 1.- P. 118 125.
55. Akira S., Taga T., Kishimoto T. Interleukin-6 in biology and medicine // Adv. Immunol.- Vol. 54.-P. 1 78
56. Albas A., Pardo P.E., Gomes A.A. et al. Effect of a booster-dose of rabies vaccine on the duration of virus neutralizing antibody titers in bovines // Revista Da Sociedae Brasileira de Medicina Tropical.- 1998.- № 31.- P. 367 371.
57. Alvarez-Thull L., Kirkpatrick C.H. Profiles of cytokine production in recipients of transfer factor // Biotherapy.- 1996.- № 9.- P. 55 59.
58. Amman A.J., Wara D.W., Doyle N.E. et al. Thymus transplantation in patients with thymic hypoplasia and abnormal immunoglobuline synthesis. // Transplantation.- 1975.- № 20.- P.457.
59. Arala-Chaves M.P., Ramos M.T.F. In vitro assay of partially purified dialiasable transfer factor fraction // Ricerca.- 1976.- № 6. P. 165 167.
60. Arala-Chaves M.P., Silva A., Fudenberg H.H. et al. In vitro and in vivo studies of the target cell for dialyzable leucocyte extracts. Evidence for recipient specificity // Clin. immunol. Immunopathol.- 1987.- № 8.- P. 430.
61. Arala-Chaves M.P., Silva A., Porto M. et al. In vitro characterization of the target cell for transfer factor dialyzable leukocyte extracts.- In :Transfer factor : Basic Properties and Clinical Applications / Eds M.S. Asher, A.A. Gottlieb, C.H. Kirkpatric. New York : Academic Press. 1977.- P. 99.
62. Arnaudov A., Tziporkov N. Some properties and protective activity of specific DLE against Salmonella cholera suis infection // Abstracts of the communications presented at the Xth International symposium on transfer factor in Bologna.- 1995.
63. Ascher M.S., Schneider W.J., Valentine F.I. et al. In vitro properties of leucocyte dialisates containing transfer factor // Proc. nat. Acad. Sci. USA.- 1974.-Vol. 71.-P.118.
64. Azzarone B., Pottin-Clemenceau Krief P. et al. Are interleukin-2 and interleukin-15 tumor promoting factors for human non-hematopoietic cells? // Eur. Cytokine Netw.- 1996.- Vol. 7, N.1.- P. 27 36.
65. Baer L.M., Lentz T.L. Rabies pathogenesis to the central nervous system.- In the Natural Historyof Rabies.- Baer L.M. (ed.) 2nd edition, CRC Press : Boston.- 1991.- P. 105 118.
66. Baloul L., Galelli A., Camelo S. Upregulation of FasL in the CNS : a mechanism of immune system evasion by rabies virus // J. Gen. Virol.- 1999.- Vol.5, N. 1.- P. 344 347.
67. Baram P., Yuan L., Mosko M.M. Studies on the transfer of human delayed-type hypersensivity.// J.Immunol.- Vol. 3, № 11.- 1966.-P.247.
68. Baron S., Tyring S.K., Fleishman Jr.W.R. et al. The interferons. Mechanism of action and clinical applications // JAMA.- 1991.- Vol. 266, № 5.- P. 1375 1383.
69. Baume D.M., Robertson M.J., Levine H. et al. Differential responses to interleukin-2 define functionally distinct subsets of human natural killer cells // Eur. J. Immunol.- 1992.- № 22.- P.1 6.
70. Baum L.L., Krishnarai R. Natural killer cells in host defence // Immunol. And Allergy North America.- 1994.- Vol.13, N.3.- P. 535 550.
71. Bennet R.M., Gabor G.T., Merrit M.M. DNA binding to human leukocytes; evidence for a receptor-mediated association, internalization, and degradation of DNA // J. Clin. Invest.- 1985.- Vol. 76.- P. 11.
72. Benveniste E.N., Vidovic M., Panek R.B. et al. Interferon-gamma-induced astrocyte class II major histocombality complex gene expression is associated with both protein kinase C activation and Na+ entry // J. Biol. Chem.-1991.- № 266.- P. 1811 1815.
73. Benveniste E.N. Cytokines : influence on glial cell gene expression and function // Chem Immunol.-1997.- Vol. 69.- P. 31 75.
74. Binz H., Wigzell H. Shared idiotypic determinants on B and T lymphocytes reactive against the same antigenic determinant.// J. exp. Med.- 1975.- № 142.- P.128.
75. Bonnem E. Alpha interferon : a look to the future // Inves New Drugs.- 1987.-Vol.5 (suppl).- P.65 75.
76. Bonnema J.D., Rivlin K.A., Ting A.T. et al. Cytokine-enbanced NK cell-mediated cytotoxicity // J. Immunol.-1994.- Vol.152, № 5.- P. 2098 2104.
77. Borden E.G., Rosenzweig I.B., Byrne G.I. Interferons : from virus inhibitor to modulator of amino acid and lipid metabolism // Interferon Res.- № 7.-1987.-P. 591.
78. Borden E.C., Ball L.A. Interferons : Biochemical, cell growth, inhibitory and immunological effects // Prog. Hematology.- 1981.- N.12.- P. 299 339.
79. Borden E.C., Levy O. Antibiotic proteins of polymorphonuclear leukocytes // Eur. J. Haematol. - 1996.- № 56.- P. 263 277.
80. Brassard D.L., Grace M.J., Bordens R.W. Interferon alfa as an immunotherapeutic protein // J. Leukoc. Biol.- 2002.- Vol. 71 .- P. 568 571.
81. Bruggen T., Caldenhoven E., Kanters D. et al. Interleukin-5 signaling in human eosinophils involves LAK2 tyrosine kinase and stat // Ibid.- 1995.- Vol. 85.- P. 1442 1448.
82. Brunda M.J. Interleukin-12 // J. Leukocyte Biol.- 1994.- Vol.55.- P. 280 288.
83. Burger D.R., Vandenbark A.A., Daves D. et al. Nicothiamide : suppression of lymphocyte transformation with a component identified in human transfer factor // J. Immunol.- 1976.- Vol. 117.- P.70.
84. Burger D.R., Vandenbark A.A., Daves D. et al. Human transfer factor : fractionation and biologic activity. // J. Immunol.- 1976.- Vol. 117.- P.789.
85. Camelo S., Lafage M., Lafon M. Absence of p55 Kd TNF-α receptor promotes survival in rabies virus acute encephalitis // J. Neuro Virology.- 2000.- № 6.- P. 507 518.
86. Carey J.T., Lederman M.M., Toossi Z., Edmonds K. et al. Augmentation of skin test reactivity and lymphocyte blastogenesis in patients with AIDS treated with transfer factor // JAMA.- 1987.- № 6.- P. 651 655.
87. Carson M.J., Reilly C.R., Sutcliffe J.G. Mature microglia resemble immature antigen-presenting cells // Glia.- № 22.- P. 72 85.
88. Ceccaldi P.E., Mixon J.P., Weber P., Tsiang H. Blood-Brain Barrier Breakdown During Mouse Experimental Rabies Virus Infection // Mol. Med. 2000.- № 6.- P. 332.
89. Cirelli R., Herne K., Tyring S.K. Interferons: An Overview of their pharmacology // Clin. Immunother. 1996.- № 5.- Suppl. 1 P. 22 30.
90. Clerici M., Merola M., Ferrario E. al. Cytokine production patterns in cervical intraepithelial neoplasis: association with human papillomavirus infection // J Natl Cancer Inst.- 1997.- Vol. 89.- P. 245 250.
91. Cohen M.C., Cohen S. Cytokine function. A study in biologic diversity // Am. J. Clin. Pathol.- 1996.- Vol. 105.-P. 589 598.
92. Cohen l., Holzman R.S., Valentine F.T., Lawrence H.S. Requirements of precommitted cells as targets for the augmentation of lymphocyte proliferation by leucocyte dialisates // J. exp. Med.- 1976.- № 143.- P. 791.
93. De Witt B., Ramaekers J. What is Transfer Factor Plus ?// Cell Immunol.- 1995.- Vol. 164.- №2.- P.203 206.
94. Digeon M., Bach J.F: Detection des complexes immuns circulants par trois texniques utilisant le polyethylene glycol // Nouv. Presse med.- 1977.- №6.- Р. 4031- 4037.
95. Dortling P., Schroder I. Effect of DLE and its different fractions on the production of H2O2 by macrophages // Leucocyte dialysates and Transfer Factor / Eds V. Mayer, J. Borvak.- Inst. Bratislava: Virol., Slovak. Acad. Sci, 1987. P. 141 145.
96. Drews J. The experimental and clinical use of immune-modulating drugs in the prophylaxis and treatment on infections // Infections.- 1985.- № 10.- P. 1134 1136.
97. Du X.X., Williams D.A. Interleukin-11. A multifunctional growth factor derived from the hematopoetic microenvironment // Blood.- 1994.- Vol. 83.- P. 2023 2030.
98. Dunnick W., Back F.H. Guinea-pig transfer factor” in vitro. Physical and chemical properties and partial purification.- In : Transfer factor: Basic Properties and Clinical Applications/ Eds M.S. Ascher, A.A. Gottlieb, C.H. Kirkpatrick.-N.Y.-Academic Press.- 1975.-P.185.
99. Dwyer M.G. Transfer factor revisited in the age of molecular biology // X th Int. Symp. On Transfer factor (22 24 June, 1995, Bologna, Italy) : Abstract Book.- Bologna.- 1995.- P. 8.
100. Dwyer M.G. The use of antigen specific Transfer factor in the management of infections with herpes viruses // Immunobiology of Transfer Factor.- New York: Acad. Press.- 1983.- № 10.- P. 233 244.
101. Eshhar Z., Armerding D., Waks T. Activation of T- and B-lymphocytes in vitro. V. Cellular focus, metabolism and genetics of induction, and production of the allogenic effect factor // J. Immunol.- 1987.- Vol. 119.- P. 1457 1467.
102. Enright J.B., Franti C.E., Frye F.L. et al. The effects of corticosteroids on rabies in mice // Can. J. Microbiol.- 1970.- Vol. 16.- P. 667 675.
103. Erb P., Feldman M., Hogg N. Role of macrophages in the generation of T helper cells IV. Nature of genetically related factor derived from macrophages incubated with soluble ahtigen.// Eur. J. Immunol.- 1976.- № 6.-P.365.
104. Ertl H.C., Xiang Z.O. Genetic Immunization // Viral immunol.- 1996.- Vol.9, №.1.- P. 100 109.
105. Ertl H.C. et al. Induction of rabies virus-specific Th-cells by synthetic peptides that carry dominant Th-cells epitopes of the rabies virus nucleoprotein // Viral immunol.- 1996.- Vol.9, №.1.- P. 100 109.
106. Estrada-Parra S., Nagaya A., Serrano E. et al. Comparative study of transfer-factor and acyclovir in the treatment of herpes zoster // Int. J. Immunopharmacol.- 1998.- Vol. 20.- P. 521 535.
107. Fab io A. Universal Oral Vaccine: The immune milk saga // Lymphokine Res.- 1985.- № 7.-P. 234 240.
108. Farry S.C., Henke S.E., Beasom S.L. et al. Efficasy of bait distributional strategies to deliver canine rabies vaccines // Journal of Wildlife Diseases.- 1999.- № 34.- P. 23 32.
109. Fazio M., Calciati A. An attempt to transfer tuberculin hypersensitivity in Hodgkin’s disease.// Pamninerva Med.-1962.- № 4.-P.164.
110. Fen Z.Z., Lai H.B., Feng L.X., Qi X.J. The effects of some biological products on bone marrow cells proliferation in mice // Abstracts of the communications presented at the Xth International symposium on transfer factor in Bologna.- 1995.
111. Freedman R.S., Wharton J.T., Rutledge F. In vitro activation of rat macrophage and lymphocyte functions, and inhibition of murine and human tumor cell growth by human dialyzable leukocyte extracts (CS-31) // Am J Obstet Gynecol.- 1983.- Vol. 130.- P. 572 584.
112. Ford R., Tomayo A., Martin B. et al. Identification of B-cell growth factors
(Interleukin-14): High molecular weight B-cell growth aggressive B-cell lymphomas // Blood.- 1995.- Vol. 86, N.1.- P. 283 291.
113. Fudenberg H.H., Fudenberg H.L. Transfer factor: Past, present and future // Research and applications of Transfer factor and DLE / Eds. B. Huo, R. Wang, Z. Zou.- Beijing (Chine): Xue Yuan press, 1989.- P. 551 598.
114. Fudenberg H.H., Pizza G. Transfer factor 1993: New frontiers // Progress in Drug Research.- 1994.- Vol. 42.- P. 309 400.
115. Galelli A., Baloul L., Lafon M. Abortive rabies virus central nervous infection is controlled by T lymphocyte local recruiment and induction of apoptosis // J. Neurovirol.- 2000.- № 11.- P. 492 501.
116. Gallin J.I., Kirkpatrick C.H. Chemotactic activity in dialisable transfer factor// Proc. nat.Acad. Sci. USA.- 1974.- Vol. 71.- P. 498.
117. Glabinski A.R., Ransohoff R.M. Chemokines and chemokine receptors in CNS pathology // J. Neurovirol.- 1999.- № 5.- P. 3 12.
118. Gomes A.A., Bernardi F. Effect of a booster-dose of rabies vaccine on the duration of virus neutralizing antibody titers in bovines // Revista Da Sociedae Brasileira de Medicina Tropical.- 1998.- № 31.- P. 367 371.
119. Gordon M.S., Nemunaitis J., Hoffman R. et al. A phase I trial of recombinant human interleukin-6 in patients with myelodysplastic syndromes and thrombocytopenia // Blood.- 1995.- Vol. 85.- P. 3066 3076.
120. Gottlieb A.A., Sizemore M.S., Kern C.H. Rationale and clinical results of using leucocyte-derived immunosupportive therapies in HIV disease // Abstracts of the communications presented at