ТРАНСОВАРІАЛЬНА ПЕРЕДАЧА МІКОБАКТЕРІЙ РІЗНИХ ВИДІВ, АДАПТОВАНИХ ДО ОРГАНІЗМУ КУРЕЙ : Трансовариальная ПЕРЕДАЧА микобактерий РАЗЛИЧНЫХ ВИДОВ, адаптированных В ОРГАНИЗМ КУР

Краткое описание

Інститут сільськогосподарської мікробіології
На правах рукопису

КРАВЧЕНКО НАТАЛІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА
УДК 616 002 5:636 521 58:616 9

ТРАНСОВАРІАЛЬНА ПЕРЕДАЧА МІКОБАКТЕРІЙ РІЗНИХ ВИДІВ, АДАПТОВАНИХ ДО ОРГАНІЗМУ КУРЕЙ
16.00.03-ветеринарна мікробіологія та вірусологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата ветеринарних наук

Науковий керівник-
Романенко Володимир Пилипович
доктор ветеринарних наук,
академік УААН

Чернігів-2003

ЗМІСТ

ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1 ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ 9
1.1. Мінливість мікобактерій туберкульозу 10
1.2. Міграція різних видів мікобактерій туберкульозу
серед людей, тварин та птиці 16
1.3. Епізоотичне значення мікобактерій туберкульозу
ссавців для курей 21
1.4. Трансоваріальна передача мікобактерій туберкульозу 24
РОЗДІЛ 2 ОБ’ЄКТИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ 30
РОЗДІЛ 3 ВИВЧЕННЯ ВЛАСТИВОСТЕЙ АДАПТОВАНИХ ДО ОРГАНІЗМУ КУРЕЙ МІКОБАКТЕРІЙ
ТУБЕРКУЛЬОЗУ ССАВЦІВ 41
3.1. Вивчення властивостей адаптованих до
організму курей M.tuberculosis (штам 1848) 41
3.2. Вивчення властивостей адаптованих до організму курей
M.bovis (штам 8) 47
РОЗДІЛ 4 ІНФІКОВАНІСТЬ ЯЄЦЬ АДАПТОВАНИМИ
ДО ОРГАНІЗМУ ПТИЦІ МІКОБАКТЕРІЯМИ
ТУБЕРКУЛЬОЗУ РІЗНИХ ВИДІВ 53
4.1. Вивчення інфікованості яєць курей,
штучно заражених адаптованими до їх організму
M. tuberculosis (штам 1848) та M.bovis (штам 8) 53
4.2. Вивчення розвитку інфекційного процесу у курей, експериментально заражених адаптованими до їх організму M. tuberculosis та M.bovis 57
РОЗДІЛ 5 ТРАНСОВАРІАЛЬНА ПЕРЕДАЧА МОЛОДНЯКУ
ПТИЦІ АДАПТОВАНИХ ДО ЇХ ОРГАНІЗМУ МІКОБАКТЕРІЙ ТУБЕРКУЛЬОЗУ ЛЮДСЬКОГО ТА БИЧАЧОГО ВИДІВ 63
5.1. Вивчення трансоваріальної передачі адаптованих
до організму птиці M. tuberculosis 63
5.2. Вивчення трансоваріальної передачі адаптованих
до організму птиці M.bovis 66
РОЗДІЛ 6 ВИВЧЕННЯ ВЛАСТИВОСТЕЙ АДАПТОВАНИХ ДО ОРГАНІЗМУ КУРЕЙ МІКОБАКТЕРІЙ ТУБЕРКУЛЬОЗУ
ССАВЦІВ, ВИДІЛЕНИХ З ЯЄЦЬ 70
6.1. Культурально-морфологічні та біохімічні властивості
адаптованих до організму курей
M. tuberculosis, виділених з яєць 71
6.2. Культурально-морфологічні та біохімічні властивості
адаптованих до організму курей M.bovis, виділених з яєць 73
6.3. Патогенність та сенсибілізуючі властивості адаптованих до організму курей M. tuberculosis (штам 1848), виділених з яєць 76
6.4. Патогенність та сенсибілізуючі властивості адаптованих до організму курей M.bovis (штам 8), виділених з яєць 83
РОЗДІЛ 7 ВИВЧЕННЯ СТАБІЛЬНОСТІ ОЗНАК
M.TUBERCULOSIS ТА M. BOVIS, НАБУТИХ В РЕЗУЛЬТАТІ
БАГАТОРАЗОВИХ ТРИВАЛИХ ПАСАЖІВ
ЧЕРЕЗ ОРГАНІЗМ КУРЕЙ 90
7.1. Вивчення стабільності ознак M.tuberculosis (штам 1848), адаптованих до організму курей 90
7.2. Вивчення стабільності ознак M.bovis (штам 8), адаптованих
до організму курей 94
РОЗДІЛ 8 АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ 100
ВИСНОВКИ 108
РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ 109
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 111
ДОДАТКИ 133

ВСТУП

Актуальність теми. Незважаючи на багаторічний досвід боротьби та профілактики туберкульозу, дана хвороба продовжує бути однією з важливих і важковирішуваних проблем тваринництва та охорони здоров’я. Так, з 1995 року в Україні захворювання на туберкульоз серед людей перевищило епідемічний поріг, залишається складною епізоотична ситуація щодо цієї хвороби серед поголів’я великої рогатої худоби, нез’ясований фактичний стан щодо туберкульозу птахів, оскільки, згідно чинної "Інструкції про заходи профілактики та оздоровлення тваринництва від туберкульозу" (1994р.), досліджується лише маточне поголів’я птиці у племінних птахо-господарствах. Разом з тим, вчені усього світу повідомляють про труднощі у визначенні виду культур мікобактерій туберкульозу, виділених як від хворих людей, так і від тварин, що пов’язано із зростанням їх мінливості у сучасних умовах[1,2,3,4] .
Однією з головних причин неефективної боротьби та профілактики туберкульозу є недооцінка тісного взаємозв’язку туберкульозу людини, сільськогосподарських тварин і птиці [5,6,7,8]. У літературних джерелах відмічається, що у вогнищах туберкульозної інфекції із наявністю хворої людини і великої рогатої худоби найчастіше інфікуються кури [9,10].
Водночас, питання сприйнятливості курей до мікобактерій туберкульозу людського й бичачого видів залишається дискусійним.
Очевидно, вирішальне значення для розвитку інфекційного процесу у птахів має неодноразове пасажування цих видів мікобактерій в їх організмі.
Рядом дослідників експериментально доведено, що після багаторазових пасажів в організмі курей M. tuberculosis та M. bovis здатні викликати тубер-кульозні ураження внутрішніх органів птиці та наближатися за деякими культурально-морфологічними та біохімічними властивостями до збудника туберкульозу птахів [11,12,13,14].
Одним із небезпечних шляхів елімінації мікробів з організму інфікованих курей є яйця. Проте, зустрічаються лише окремі повідомлення відносно інфікованості яєць M. tuberculosis і M. bovis та їх властивостей при трансоваріальному виділенні [15,16].
Все вищезазначене обумовлює необхідність вивчення питання збереження властивостей мікобактерій туберкульозу людського й бичачого видів після пасажів через організм курей, шляхів виділення та факторів їх передачі, що дозволить створити науково-обгрунтовані основи для удосконалення діагностики та профілактики туберкульозу.
Зв¢язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрямок досліджень є частиною науково-дослідних робіт, проведених у відповідності до державного завдання за номером держреєстрації 0198U004594 Вивчити особливості трансоваріальної передачі інфекції у свійських птахів, інфікованих різними видами мікобактерій туберкульозу”.
Мета і завдання роботи. Метою роботи було визначення ступеня збереженності видових властивостей М. tuberculosis та M.bovis після багаторазових пасажів через організм курей і виділених трансоваріальним шляхом. На основі одержаних результатів розробити пропозиції по удосконаленню діагностики та профілактики туберкульозу.
Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
- вивчити властивості М. tuberculosis та M.bovis після восьмиразового послідовного пасажування їх через організм курей і набуття ними характерних для M.avium ознак;
- виділити адаптовані М. tuberculosis та M.bovis із яєць експериментально інфікованих курей, визначити частоту їх виділення та місце локалізації у яйці;
- визначити особливості трансоваріальної передачі восьмиразово послідовно пасажованих через організм курей М. tuberculosis та M.bovis з наближеними до M.avium властивостями;
- порівняти культурально-морфологічні та біохімічні властивості М.tuberculosis та M.bovis, що адаптовані до організму курей та виділені з яєць, з культурально-морфологічними та біохімічними властивостями М. tuberculosis та M.bovis до пасажування на курах;
- вивчити в паралельних дослідах патогенні властивості для морських свинок, курей і кролів восьмиразово послідовно пасажованих через організм курей М.tuberculosis та M.bovis;
- вивчити шляхом трьох послідовних пасажів на морських свинках стабільність характерних для M.avium ознак, набутих М.tuberculosis та M.bovis в результаті їх адаптації до організму курей.
Об¢єкт досліджень: восьмиразово послідовно пасажовані через організм курей М. tuberculosis (штам 1848) та M. bovis (штам 8) з наближеними до мікобактерій туберкульозу пташиного виду властивостями.
Предмет досліджень: культуральні, морфологічні, біохімічні, патоген-ні та сенсибілізуючі властивості восьмиразово послідовно пасажованих через організм курей М. tuberculosis (штам 1848) та M.bovis (штам 8).
Методи досліджень: бактеріологічні, алергічні, серологічні, патомор-фологічні та статистичні методи.
Наукова новизна одержаних результатів. Встановлено, що восьмиразово пасажовані в організмі курей культури M.tuberculosis (штам 1848) та M.bovis (штам 8) поряд з набутими властивостями, характерними для збудника туберкульозу птахів, виявляють ряд ознак, характерних для М. tuberculosis та M.bovis.
Експериментально доведено, що при адаптації до організму курей мікобактерії туберкульозу людського й бичачого видів зумовлюють інфіко-ваність яєць, а при інкубації таких яєць високий відсоток загибелі ембріо-нів.
Встановлено, що при наступному попаданні в організм курей адапто-вані до їх організму мікобактерії туберкульозу людського й бичачого видів виявляють тенденцію до подальшої мінливості властивостей у напрямку збудника туберкульозу пташиного виду, у тому числі і за умов трансоваріального виділення.
Показано, що при виділенні з яйцем адаптовані до організму курей M.tuberculosis (штам 1848) та M. bovis (штам 8) є патогенними як для курей, так і для кролів та морських свинок.
Доведено, що при неодноразовому послідовному введенні в організм морських свинок адаптовані до організму курей M.tuberculosis (штам 1848) та M.bovis (штам 8) відновлюють властивості, характерні для типових представників цих видів мікобактерій туберкульозу.
Практичне значення отриманих результатів. Встановлено, що мікобактерії туберкульозу людського й бичачого видів після багаторазових пасажів через організм курей виділяються трансоваріально і, незважаючи на наближення, за деякими ознаками, до збудника туберкульозу птахів, є небез-печними не лише для птиці, але й для інших видів тварин, а також людей.
Розроблені методичні рекомендації Система епізоотологічного моніторингу птахівничих господарств (ферм) щодо туберкульозу” та допов-нення до "Інструкції про заходи профілактики та оздоровлення тваринництва від туберкульозу" (1994 р.) і "Настанови по діагностиці туберкульозу тварин та птиці" (1994 р.), впровадження яких у ветеринарну практику забезпечить з’ясування реальної епізоотичної ситуації у птахівничих господарствах, сприятиме своєчасному виявленню можливих джерел, шляхів та факторів передачі інфекції. Методичні рекомендації затверджені Державним департа-ментом ветеринарної медицини від 18−20 грудня 2002 р., протокол № 2. Доля участі автора у розробці методичних рекомендацій 40%. Доповнення роз-глянуті методичною комісією з ветеринарної медицини ІСГМ УААН (від 18.12.2002, протокол №5) і рекомендовані до подання в Державний депар-тамент ветеринарної медицини України.
Особистий внесок здобувача. Експериментальні дослідження виконані автором особисто або при його безпосередній участі разом з співробітниками лабораторії мікробіології тварин ІСГМ УААН (м. Чернігів). Дисертант самостійно провела підбір та опрацювання наукової літератури, здійснила аналіз та інтерпретацію одержаних результатів.
Апробація результатів дисертації. Основні матеріали дисертації доповідались на засіданнях вченої ради Інституту сільськогосподарської мікробіології УААН (1999-2000) та Інституту експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН (1999-2001); на конференції молодих вчених (Чернігів, 1999), II (IX) установчому з’їзді мікробіологів України (Черні-гів,2000), Міжнародній науково-практичній конференції ”ИЭКВМ - 80 лет на передовом рубеже ветеринарной науки” (Харьков, 15-19 октября 2002).
Публікації. За результатами досліджень опубліковано 7 статей, з них 4 статті надруковані у фахових виданнях, зокрема у Науковому віснику Національного аграрного університету”, у журналі Ветеринарна медицина України”, у міжвідомчому тематичному науковому збірнику Ветеринарна медицина 80”, у Віснику Білоцерківського державного аграрного університету”.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 154 сторін-ках комп’ютерного тексту і складається із вступу, огляду літератури, результатів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів, висновків, пропозицій виробництву, списку використаної літератури, який включає 214 джерел, додатків. Дисертація містить 28 таблиць, 8 рисунків та 4 фотографії.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. У адаптованих до організму курей M. tuberculosis та M. bovis в результаті восьмиразового пасажування в їх організмі поряд з характерними для M.avium властивостями обґрунтована можливість збереження ознак, характерних для М. tuberculosis та M.bovis. Експериментально показано, що при послідовному пасажуванні їх через організм морських свинок відновлюються властивості, характерні для типових представників цих видів мікобактерій туберкульозу. При адаптації до організму курей M.tuberculosis та M. bovis зумовлюють інфікованість яєць, а при інкубації таких яєць загибель ембріонів, що доводить їх небезпеку як для цих видів птахів, так і для інших видів тварин, а також людей.
2. M. tuberculosis (штам 1848) та M. bovis (штам 8), восьмиразово послідовно пасажовані протягом 720 діб в організмі курей, поряд з набутими культурально-морфологічними та біохімічними ознаками, характерними для M.avium, виявляють ряд видових властивостей, характерних для M.tuberculosis та M. bovis.
3. Адаптовані до організму курей M.tuberculosis та M. bovis, крім здатності викликати туберкульозні ураження внутрішніх органів у курей, володіють зниженою вірулентністю для морських свинок та підвищеною - для кролів.
4. M. tuberculosis (штам 1848), адаптовані до організму птиці, при експериментальному зараженні курей у дозі 1 мг зумовлюють інфікованість яєць у 28,5% випадків, з яких у 17,8% збудник локалізується у білку, а у 10,7%- в жовтку. Інфікованість яєць при експериментальному зараженні курей адаптованими до їх організму M. bovis (штам 8) становить 13 %, з яких у 9,7 % збудник локалізується у жовтку, а у 3,3 % - у білку.
5. При інкубації яєць, штучно заражених адаптованими до організму курей мікобактеріями туберкульозу людського й бичачого видів, встановлена загибель ембріонів відповідно у 80-100 % та 60-80 % випадків.
6. Адаптовані до організму курей мікобактерії туберкульозу ссавців персистують в організмі курчат, виведених з експериментально інфікованих ембріонів, та виділяються назовні, що може сприяти поширенню туберкульозу.
7. Виділені трансоваріальним шляхом адаптовані до організму курей M. tuberculosis (штам 1848) та M. bovis (штам 8) зумовлюють у курей інфекційний процес, який супроводжується патолого-анатомічними змінами, інколи їх загибеллю, та володіють зниженою вірулентністю для морських свинок.
8. Мікобактерії туберкульозу людського виду, адаптовані до організму курей, які виділяються з яйцем, володіють новими, характерними для мікобактерій туберкульозу пташиного виду, ознаками (відсутність нітратредуктазної активності та поява термостабільності каталази у культур, виділених із жовтка, та зміна уреазної та дегідрогеназної активності у культур, виділених з білка).
9. В організмі морських свинок адаптовані до організму курей M. tuberculosis (штам 1848) і M. bovis (штам 8) вже після третього пасажу на цих тваринах поступово відновлюють вихідні ознаки. Відновлення культурально-морфологічних (форма колоній, швидкість та температурний діапазон їх росту) та біохімічних ознак (здатність до редукції нітратів та термолабільність каталази у M. tuberculosis, уреазна та дегідрогеназна активність у M.bovis) виявляється одночасно з підвищенням вірулентності мікобактерій для морських свинок.

Пропозиції виробництву
На основі одержаних результатів для удосконалення діагностики та профілактики туберкульозу рекомендуються:
1. Методичні рекомендації Система епізоотологічного моніторингу птахівничих господарств (ферм) щодо туберкульозу” (розглянуті та затверджені Державним департаментом ветеринарної медицини України, 18-20 грудня 2002 р, протокол № 2);
2. Доповнення до:
а) "Інструкції про заходи профілактики та оздоровлення тваринництва від туберкульозу"(1994р.):
до п. 2.5.3. Проводити алергічні дослідження дорослого поголів’я птиці один раз на рік:
- у птахівничих господарствах незалежно від форм власності, що знаходяться в районах, неблагополучних щодо туберкульозу великої рогатої худоби;
- у приватних господарствах громадян, фермерів, де виявлена реагуюча на туберкулін велика рогата худоба, або самі власники чи члени їх родин знаходяться на обліку в тубдиспансері;
до п. 4.10. При виявлені в господарствах серед птахопоголів’я реагуючих на туберкулін проводити їх діагностичний забій та, незалежно від наявності патолого-анатомічних змін, відбирати матеріал для бактеріологічних досліджень.
б) "Настанови по діагностиці туберкульозу тварин та птиці" (1994р.):
до п. 6.4.2. Для біопроби при бактеріологічному дослідженні на туберкульоз матеріалу від курей використовувати, крім курей, морських свинок.
Запропоновані доповнення розглянуті методичною комісією з ветеринарної медицини ІСГМ УААН (від 18.12.2002, протокол № 5) і рекомендовані до розгляду Державним департаментом ветеринарної медицини України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Bogdânescu V.,Vlâdescu D.,Savulescu M.,Diaconescu D.Contribution â letude du problême de la variabilite du bacille de la tuberculose // Arch. Roum. Path. Exp. Microbiol. 1971 - Vol. 30 - P. 175-186.
2. Михайлова К.И., Неживенко Л.М. Опыт комплексного изучения туберкулеза человека и животных //Труди НИВИ. - том 5.- Душанбе, »ДОНИШ», 1975.-С.23-28.
3. Ильина Т.Б., Княжецкая Е.И. Случай замещения M.avium микобактериями туберкулеза у человека // Вопросы взаимосвязи туберкулеза человека и животных. - Алма-Ата, 1981. - С.143-147.
4. Писаренко Е.Н. Туберкулез у животных, визванный M. tuberculosis: Автореф. дисс. канд. биол. наук - Новосибирск, 1992 19 с.
5. Благодарный Я.А. Эпидемиологическое значение туберкулеза и микобактериозов сельскохозяйственных и домашних животныхв Казахстане // Повышение уровня противотуберкулезной работы в имеющихся эпидемиологических условиях: Сб. тр. Казах. НИВИ. - т. XXIV - Москва, 1980. - С. 64.
6. Щуревский В.Е. Туберкулез крупного рогатого скота и его взаимосвязь с туберкулезом человека // Вопросы взаимосвязи туберкулеза человека и животных. - Алма-Ата, 1981. - С. 8-13.
7. Vargues Raul M.I., Tuberculosis en una gallina de guinea: Numida Meleagris asociads a Mycobacterium bovis // Vet. Med. - 1985. - 68, № 16. - Р. 793-796.
8. Кассич Ю.Я., Кочмарский В.А., Завгородний А.И., Борзяк А.Т. Взаимосвязь туберкулеза крупного рогатого скота и людей // Пробл. туберкул. - 1990. - № 6. - С. 23-26.
9. Курманбаев К.К., Балгужинов Д.Б. Эпидемиологическая опасность туберкулеза кур в современных условиях // Вопросы взаимосвязи туберкулеза человека и животных. - Алма-Ата, 1981. - С. 161-164.
10. Курманбаев К.К., Благодарный Я.А. К вопросу о взаимосвязи туберкулеза человека и животных // Пробл. туберк.. - 1981. - № 5. - С. 6.
11. Кочмарський А.Ф. Епізоотологічне значення туберкульозу птиці // Ветеринарія: Респ. міжвід. тематич. наук. зб. - К.: Урожай,1972. - Вип. 32. - С. 7-11.
12. Кочмарский А.Ф. Изучение эпизоотологии и организация мероприятий по борьбе с туберкулезом крупного рогатого скота в западном полессье Украины: Автореф. дисс. док. вет. наук. - Харьков, 1974. 43 с.
13. Дяченко А.М., Романенко В.Ф., Козлов В.С. К вопросу о патогенности микобактерий туберкулеза человеческого и бычьего видов для кур // Тезисы докл. науч. прак. конф. Новосибирск,1995. - С. 36-37.
14. Романенко В.Ф., Дяченко А.М., Козлов В.С. Характеристика различных видов микобактерий туберкулеза, культивируемых на несвойственном хазяине. // Пробл. туберк. - 1997. - № 2. - С. 49-51.
15. Микитин О.О., Дяченко А.М. Експериментальні дані з вивчення трансоваріальної передачі збудника туберкульозу різніх видів молодняку свійської птиці // Наук. вісник ЛДА ветер. медицини. - Львів, 2000. - С. 136-138.
16. Микитин О.О. Властивості виділених трансоваріально від курей: Автореф. дис. канд. вет.наук.-Київ,2003.-19с.
17. Московское общество ветер. врачей. Британский туберкулезный конгресс // Ветеринарное обозрение.-Москва,1901.-С.879-885.
18. Ковалев Г.К. О гипотезе природной очаговости туберкулеза // Пробл. тубер.-1993.-№3.-С.58-61.
19. Определитель бактерий Берджи./пер.с англ.- Москва: Мир, 1997.-Т.2.-С.606-612.
20. Калина Г.П. Изменчивость патогенных микроорганизмов. -Киев: Мед. изд., 1949. 152 с.
21. Дорожкова И.Р. Формы персистирования микобактерий туберкулеза в организме человека: Автореф. дис. д-ра. мед. наук. - Москва. - 1974. 41 с.
22. Рhenotypes of BCG-vaccined Seed Lotstrains: Results of an International Cooperative Study: International Union Against Tuberculosis // Tubercle. - 1978. - Vol. 59. - P.139-142.
23. Лазовская Ф.Л. Таксономические аспекты микобактерий туберкулеза // Пробл. туберкул. - 1989.- №5. С. 68-71.
24. Lopez ValleJo Jose Los mutantes virulentos de los cultivos del BCG:selection biologica y patogenicidad // Mrxico, 1964.- 44 № 947.- P. 433-443.
25. Ауштрова К.Н. Зависимость свойств возбудителя туберкулеза при многократном пересеве // Сб.н. трудов «Контроль качества биологических ветеринарних препаратов».-Москва.- 1987.- С.146.
26. Лазовская А.Л.,Блохина И.Н. Патогенные и условно-патогенные микобактерии.- Горький, 1976.-113 с.
27. Tsukamura M. Classification and nomenclature of Mycobacteria // Ibid. - 1984 -Vol.28 -P.961-963.
28. Никаноров Б.А.,Зотов В., Милькин В., Батлук В. К характеристике штаммов возбудителя туберкулеза , выделенных от маралов. // Труды Алтайск. с. - х. ин-та. - 1971. - Вып.23.- C. 14-16.
29. Viallier J.,Augagneur J.,Lanery R. // Compt. Rend Soc biol.- Identifications hiochimique et biologique des souches de Mycobacteries tuberculeuses bovines 1964.-158, № 1.-C.123-125.
30. Hermans-Boveroulle M.T., Pattun S.R., Yatti F. Etude de souches humaines de M.tuberculosis isolees ä Leopldville // Ann Soc. Belge méd trop.-1965.- 45, № 5. - С. 531-540.
31. Ogava Tatsjui, Hatanaka Eiichi, Nishimura Setsuko, Saito Kazuru. Niacin test for differentiation of Mucobacterium tuberculosis var hominis from other acid-fast bacilli. // Kitasato Arch Exptl Med.-1968. -41, № 3-4. - С.89-98.
32. Вейсфейлер Ю.К. Биология и изменчивость микобактерий туберкулеза и атипичные микобактерии. Будапешт: А Н Венгрии, 1975. - 335с.
33. Драбкина Р.О., Клименко М.Т. Вирулентность полирезистентных штаммов микобактерий туберкулеза // Пробл. туберк.-1978.- № 11.-С.70-75.
34. Dandi Y., Yucchesi M., Mancini P., Matzeu M., Rossi P. Virulence dttenuation and other biological modifications in multiple drug resistant tubercle mycobacteria / /Boll. Ist Sieroter. - Milan,1971. - 50, № 4. - C. 353-361.
35. Ротов В.И.,КозловВ.С. Лекарственная устойчивость и изменчивость M.avium // Пробл. туберк. - 1973. - № 10. - C. 78-80.
36. Ермакова Р.М., Голышевская В.И. К роли ультрамелких форм микобактерий в передаче туберкулезной инфекции трансмиссивным способом // Бюллетень ВНИИЭВ. - Вып. 73-74. - 1990. - C. 48-53.
37. Федосеев В.С. Оздоровление птицеферм, неблагополучных по туберкулезу кур // Ветеринария. - 1956. - №9. - С. 26-30.
38. Благодарный Я.А., Блехман И.М. Вопросы природной очаговости туберкулеза и микобактериозов // Природноочаговые антропозоонозы.-Омск, 1976. - С. 76-78.
39. Мусин А.Ж. Лизоцим как фактор Л-трансформации микобактерий туберкулеза // Пробл. борьбы с болезнями жвачных животных в север. обл. Казахстана. - Целиноград, 1986. - т 68. - С. 16-19.
40. Тархова М.С. Изменения свойств возбудителя туберкулеза под влиянием некоторых неблагоприятных условий // Сб. науч. работ Саратовской науч. -исследов. станции. - том 4. - 1960. - С. 46-48.
41. Кочмарский А.Ф. Изучение роли птичьего типа возбудителя туберкулеза в этиологии и эпизоотологии туберкулеза крупного рогатого скота // Сб. науч. трудов Харьков. зоовет. ин-та. - 1969. - т. IV (XXVIII). - С. 56-60.
42. Ротов В.И., Савченко П.Е Экспериментальная изменчивость M.tubercuiosis у крупного рогатого скота // Вопросы взаимосвязи туберкулеза человека и животных. - Алма-Ата, 1981. - С. 138-143.
43. Ротов В.И., Савченко П.Е Заражение людей и млекопитающих животных Mycobacterium avium // Вопросы взаимосвязи туберкулеза человека и животных. - Алма-Ата, 1981. - С.116-119.
44. Ищенко Л.И. Связь между типичными и атипичными микобактериями, выделяемыми от крупного рогатого скота // Пробл. туберкулеза. - 1973. - № 10. - С.1-96.
45. Демаков Г.М., Попова Я.С. Некоторые данные по культурально-морфологической изменчивости возбудителя птичьего типа // Сб. работ Ленинград. ветеринарного института. - Вып. XXVΙΙΙ. - Ленинград. - 1967. - С. 35.
46. Гайтанджнев Г.Принос КДМ проучванията на R-и S варианте на Mycobacterium avium // Болгарска Академия на наукте отделение за сельскостопански науки. Централен. Ветеринарен институт заразна и паразитни болести: Научне трудове. - 1960. - т. 2. С. 90-97.
47. Иванов М.М., Кирилов Л.В., Дроздов С.Н. Стабильность типов микобактерий туберкулеза // Пробл. туберкулеза. - 1967. - № 4. - С. 64-68.
48. Романенко В.Ф., Дяченко А.М., Козлов В.С., МатузенкоВ.А. Изменчивость возбудителя туберкулеза в организме несвойственного хазяина // Ветеринария. - 1997. - № 1. - С. 20-24.
49. Романенко В.Ф., Дяченко А.М., Козлов В.С. Адаптивная изменчивость возбудителя туберкулеза человеческого и птичьего видов в организме крупного рогатого скота // Ветеринария. - 1995. - № 12. - С. 22-26.
50. Благодарный Я.А. Туберкулез как антропозооноз. - Алма-Ата: Кайнар, 1972. - С. 76-78.
51. Урсов И.Г., Лисиченко Г.М., Хорошева Е.П. Видовая характеристика микобактерий туберкулеза, выделенных от больных туберкулезом жителей Новосибирской области // Вопросы взаимосвязи туберкулеза человека и животных. - Алма-Ата, 1981. - С.37-41.
52. Blancou J.,Rakotoniaina P.,Cheneau Y. Types de bacilles tuberculeux chez ľhomme et ľanimal á Madagascar. - 1975. - 43, № 1. - P. 31-38.
53. Черепко И.И., Кузина Л.Н., Лисиченко Г.М. Заболеваемость в эпизоотически неблагополучных хозяйствах // Вопросы взаимосвязи туберкулеза человека и животных. - Алма-Ата, 1981. - С. 27-29.
54. Сидоркина Э.В., Бисенова Р.К. Виды микобактерий туберкулеза, выделенные в районе прикаспийской местности // Вопросы взаимосвязи туберкулеза человека и животных. - Алма-Ата, 1981. - С. 158-161.
55. Благодарный Я.А. Туберкулез, вызванный микобактериями бычьего вида у животноводов как профессионыльное заболевание // Организационные, эпидемиологические и клинические вопросы туберкулеза в Казахстане (матер.науч.-практ. конф, Уральск, 28-29октяб., 1975). - Уральск, 1975. - С. 209-211.
56. Ярбаев Н., Михайлова К.И., Рубцова Л.И., Сулейманов И.С. Изучение взаимосвязи туберкулеза человека и животных в Таджикской ССР // Состояние и перспективы научных исследований по диагностике туберкулеза и бруцелеза и меры борьбы с этими болезнями с.-х.. животных:Сб.науч.тр. - Омск, 1980. - С. 43-44.
57. Тузова Р.В. Туберкулез сельскохозяйственных животных и птицы - Минск: Ураджай, 1983. - 263с.
58. Терликбаев А.А., Курманбаев К.К., Благодарный Я.А. Эпидемиологическая опасность больных туберкулезом сельскохозяйственных животных в современных условиях // Вопросы взаимосвязи туберкулеза человека и животных. - Алма-Ата, 1981. - С. 3-8.
59. Донченко А.С. Молоко и молочные продукты - факторы распространения туберкулеза // Современные вопросы эпидемиологии и выявления туберкулеза. - Москва, Алма-Ата, 1977. - С. 40-41.
60. Ипаткин В.Ф..Балгужинов Д.Б., Пономаренко Л.И. Роль молока как возможного фактора передачи туберкулезной инфекции // Вопросы взаимосвязи туберкулеза человека и животных. - Алма-Ата, 1981. - С. 48-50.
61. Gervois M. Frequence de linfection humaine par lebacille bovin // Statques nondiales. - Poumon, 1966 - 22, 10. - C. 1143-1145.
62. Хоменко А.Г., Благодарный Я.А., Козулицына Т.И., Макаревич Н.М. Вопросы взаимосвязи туберкулеза животных и человека // Состояние и перспективы научных исследований по диагностике туберкулеза и бруцелеза и меры борьбы с этими болезнями с.-х.. животных: Сб. науч. тр. - Омск, 1980. - С. 39-42.
63. Шиндлер Е.М. К вопросу о клиническом течении туберкулеза легких, вызванного микобактериями бычьего вида // Вопросы взаимосвязи туберкулеза человека и животных. - Алма-Ата, 1981. - С. 158-161.
64. Кривцова А.Е., Благодарный Я.А. Первичная лекарственная устойчивость микобактерий туберкулеза в Казахстане // Пробл. тубер. - 1974. - № 8. - С. 70-72.
65. Kruce Ueber das Vorkommen der Sogennant en Hüknertuberkulose beim Menschen und bei Säugentieren.Zieglers Beitr Pathol.Anat. u. allgem Pathol., 1893. - bd. 12. - S. 544.
66. Pansini М. Einige neue Falle von Geflügeltuberkulose bei Menschen und Säugetieren // Deutsch. med. Wocenschr. - 1894. - S. 694.
67. Nocard Е. Sur les relations gui existent entre la tuberculose aviare // Ann Inst. Pasteur. - Paris,1898. - S. 561.
68. Feldman W.H. Tuberculosis Biester. A. Schwarte Diseases of poultry // Amer. Jowa. 1948. - P. 311-348.
69. Feldman W.H. Animal tuberculosis and it’s relationship disease in men // Ann N. Y. Acad. - Sci 4. - 1947.- P.48.
70. Каграманов А.И. О взаимоотношении туберкулеза человека и сельскохозяйственных животных // Пробл. туберкул. - 1968. - № 2. - С. 54-61.
71. Каграманов А. И., Макаревич Н. М., Осинцева В. П. и др. Туберкулез шейных лимфоузлов ребенка, вызванный микобактериями туберкулеза птичьего типа // Пробл. туберкул. - 1961. - № 1. - С. 54-61.
72. Климмер М. Учение о заразных болезнях сельскохозяйственных животных. - Москва: Сельхозгиз, 1930. 365 с.
73. Зыкова М.П., Ильина Т.Б.Потенциально-патогенные микобактерии и лабораторная диагностика микобактериозов // Москва: Медицина, 1978. 173 с.
74. Козулицина Т.И., МакаревичН.М., Кадочкин А.М. Современные методы идентификации кислотоустойчивых микобактерий // Состояние и перспективы науч. исследований по диагностике и профилактике туберкулеза и бруцелеза и меры борьбы с этими болезнями с.-х. животных (Матер. Всесоюз. Науч. конф. Омск,20-23 мая 1980 г.). - Омск, 1980. - С.65-68.
75. Войтова Д.И., Оттен Т.Ф.,Ильина Т.Б. Микобактериозы у больных с хроническими неспецифическими заболеваниями легких // Пробл. туберкул. - 1992. --№ 7-8. - С.38-40.
76. Кадочкин А.М., Макаревич А.М., Ткачев-Кузьмин А.В., Якушева О.В. Потенциально-патогенные микобактерии, выделенные от людей, больных микобактериозами, и их значение для крупного рогатого скота // Труды ВИЭВ. - Москва, 1984. - т.61. - С. 155.
77. Meissner G. Das Mycobacterium avium als Krankheitserreger // Deitr. Klin. Tuberk. - 1965. - № 132 - S. 37-46.
78. Ardalan P. Mycobacterium avium als Erreger einer Kavernosen Lungentuberkulose des Menschen // Prax Pneumol. - 1968. - 22, № 9. - S. 549-554.
79. Kubin M. Mikola Z.Zakazenia pratkami ptasimi i atypowymi ludzi // Zesz. Probl. Postepow nauk roln. - 1975. - № 164. - C. 71-77.
80. Viallier J. Les mycobacterioses pulmonaires a Myc. avium // Soc. Med-chir. Hop et form sonit armees - 1970. - № 10. - S. 973-974.
81. Лотоцкая Р.А., Воскис-Рункевич М.Н., Зеберга А.Г.,Илькена Л.Я. // Пробл. туберкул. - 1986. - № 11. - С. 14-16.
82. Тsukamura M. Clinicalpicture of lunge disease due to myc. avium-intracellulare complex // Amer. Rev. Resp. Dis. - 1988. - Vol. 137. - P. 1280-1284.
83. Hoffner S.E., Kallenius G., Petrini B.et.al. Infection sources for diseases of man and domestic animals with strains of the Myc. avium // J.clin.Microbiol. - 1990. - Vol. 28, №6. - P. 1105-1107.
84. Nassal J., Muser R.Geflügeltuberculose und aviär bedingte Neuinfektion des Rindes in Baden. // Mh. Vet. - Med 16. - 1961. - Р. 121.
85. Шуцкая Е.И., Мирошникова М.Я. Рибина И.А. Бронхоаденит у ребенка, вызванный микобактериями птичьего типа // Пробл. туберкул.-1965.-№ 3. -С. 87-88.
86. Schlau J. Zwei Falle von Tuberkuloseerkrankungen beim Menschen durch Infektion mit Huhnerturtuberkelbakterien // Med. Klin. - 1962. - № 8. - S. 302-303.
87. Grigelova R., Turzova M. Vyskyt avarinych mykobakterii v ludskych materialoch // Veterin med. - 1968. - 13, № 10. - S. 537-543.
88. Шмелев Н.А., Макаревич Н.М., Дюканова М.Л. Поражение легких и лимфатических узлов, вызванных М.avium // Пробл. туберкул. - 1971. - № 8. - С. 78-81.
89. Rieux Charles, Devulder Bernard.Les mycobacteries du groupe ches J’homme: aspects cliniques et therapeutiques des infections dues ä ces germes” // C.r.92. Congr.nat. Soc. Savantes (Strasbourg-Colmar-1967). - Paris, 1970. - C. 399-413.
90. Ченских У.,П., Блонская Л.И., Шарафутдинова М.М. Случай множественной локализации туберкулеза, вызванного микобактериями птичьего типа // Пробл. туберкул. - 1968. - № 11 - С. 90-91.
91. Falk G.A., Hadley S.J., Sharkey F.E., Liss M., Muschenheim C. Mucobacterium avium infections in man // Amer. I. Med. - 1973. - 54, № 6. - P. 801-810.
92. Триус М.В., Клебанова А.А. О птичьем туберкулезе у человека // Вопросы туберкулеза. - 1931. - № 1. - С. 21-24.
93. Engbaek H.C. Три случая фатальной инфекции M.avium в одной семье // Acta tuberc. Scand. - 1964. 45,№ 2-3. - С.105-117.
94. Metz H. Die еpidemiologische und klinische Bedeutung atypischer Tuberkulosebakkterien // Dtsch. Med. Wschr. - 1972. b.d. 97. - S. 50-51.
95. Ильина Т.Б., Карцева Т.М., Вавилин Т.И., Гусева Л.Н. Туберкулез легких, вызванный микобактериями // Пробл. туберкул. - 1970. - № 2. - С. 81.
96. Калмыкова Г.Н., Завгородняя Л.И., Тесля Л.М. Эпидемиологическое и клиническое значение М.аvium у жителей Ростовской области // Пробл. туберкул. - 1976. - № 7. - С. 12-16.
97. Jurina K. Uber die Problematik der aviaren Tuberkulose bei Mensch und Tien-Wien Tierarztl // Wschr. - 1966. - 53, № 5. - C. 332-338.
98. Аверина Е.П., Мурашко Т.И. Реакция на туберкулин, приготовленный из М.аvium у работников птицеводческих хозяйств Куйбышевской области // Пробл.туберкул. - 1974. - № 12. - С. 5-7.
99. Bungetianu G. Relatianu complexe dintre tuberculoza umana si animalâ si circulatia inter-spesii a diferitelor tipuri de Mycobacterium tuberculosis // Ftiziologia. - 1968. - 17, № 3. - C. 193-204.
100. Jurikovic M. Klinicky priebch uspesne vyliecenej Mycobacterium avium u dospelehe pacienta // Studia pneumologica et phtiseologic cechoslovaca. - 1973. - № 33. C. 442-445.
101. Werner E. Ubertragung der Tuberculose aut eine kinderherde durch eine Tierpflegerin mit nieren tuberculose. // Monatsk Vet. Med. - 1981. - 36, № 21. - Р. 819-820.
102. Бессараб Р.И. Вопросы краевой эпизоотологии и борьбы с туберкулезом сельскохозяйственных животных и птицы в Ивано-Франковской области: Автореф.дисс. канд.ветер.наук. - Львов, 1975. - 27 с.
103. Ротов В.І., Савченко П.Ю. Патогенні та непатогенні кислотостійкі мікобактерії, виділені від тварин, птахів і людей // Ветеринарія: Респ. міжвідом. тематич. наук. зб. - Київ: Урожай, 1972. - Вип. 32. - С. 3-7.
104. ЗРотов В.И., Савченко П.Е. Экспериментальная изменчивость у крупного рогатого скота // Вопросы взаимосвязи туберкулеза человека и животных. - Алма-Ата, 1981. - С. 138-142.
105. Колокшанская Л.Б., Колокшанский В.А. Бактериологическая диагностика на туберкулез материала от реагирующего на туберкулин крупного рогатого скота // Животноводство на пром. основу. - Кишенев: Шпиинца, 1975. - С. 209-211.
106. Кублицкас В.В. Изучение экспериментального туберкулеза у телят, зараженных микобактериями человеческого типа // Труды Литов. НИИ ветеринарии. - Вильнюс, 1970. - № 4. - С .103-122.
107. Хабибов А. Динамика туберкулезных реакций у телят, зараженных микобактериями человеческого типа // Труды Таджик. НИВИ. - Душанбэ, 1978. - С. 836-839.
108. Новак Д.Д., Новак М.Д. Социально-гигиеническое значение туберкулеза сельскохозяйственных животных в Казахстане // Вопросы взаимосвязи туберкулеза человека и животных. - Алма-Ата, 1981. С. 13-18.
109. Малыгин В.И., Борисенкова А.Н., Журнакова М.А. Заражение крупного рогатого скота возбудителем туберкулеза человеческого типа // Ветеринария. - 1964. - № 4. - С. 37.
110. Савов Н. Типово определяне на культури от микобактерий изолировани от реагирали на туберкулин животни // Известия на центральния ветеринарен институт за зарази и паразитни болести. - 1961. - кн.1. - С. 229.
111. Одаренко К.И. О некоторых вопросах микробиологии типовой принадлежности микобактерий и диагностики туберкулеза с.-х. животных Казахстана: Автореф.дис. канд.вет. наук. - Фрунзе, 1964. 24 с.
112. Ridala V. Mycobacterium tuberculosis’e patogeensusest veisele//Eesti Pollumaj Acad.tead.tööde kogumik. - Riga, 967. - №55. - C. 159-167.
113. Richter W. Ober das Vorkommen von M.avium bei anderen Houstieren als dem Geflügel insbesondere beim Rind und Schwein // Z.Tuberk .- 1967. - 127, ½. - S. 102-110.
114. Тузова Р.В. Туберкулез крупного рогатого скота, методы его диагностики и профилактики // Минск: Ураджай, 1978. 95 с.
115. Новак Д.Д. Пути профилактики и оздоровления хозяйства от туберкулеза крупного рогатого скота в северном Казахстане // Матер. Всесоюз. Науч. конф. (Омск, 20-23 мая1980г). - Омск, 1980. - С. 52-54.
116. Овдиенко Н.П., Косенко В.И., Найманов А.Х., Кадочкин А.М., Антонов Б.И., Гертман М.И. Видовая принадлежность микобактерий, выделяемых от крупного рогатого скота и из объектов внешней среды // Пробл. туберкул. - 1990. - № 2. - С. 46-48.
117. Тузова Р.В. Туберкулез сел