ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ПЕРОРАЛЬНОГО МЕТОДУ ІМУНІЗАЦІЇ ТЕЛЯТ ПРОТИ САЛЬМОНЕЛЬОЗУ : ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЕ ОБОСНОВАНИЕ перорального МЕТОДА ИММУНИЗАЦИИ ТЕЛЯТ ПРОТИВ САЛЬМОНЕЛЛЕЗА

Краткое описание

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ШАРАНДАК Валентина Василівна
УДК 619:616.98:579.842.14:615.371:636.2.053

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ПЕРОРАЛЬНОГО
МЕТОДУ ІМУНІЗАЦІЇ ТЕЛЯТ ПРОТИ САЛЬМОНЕЛЬОЗУ

16.00.03 ветеринарна мікробіологія та вірусологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата ветеринарних наук

Науковий керівник
доктор ветеринарних наук, професор
ІВЧЕНКО Василь Мусійович

Біла Церква 2003

ЗМІСТ
ВСТУП 6
РОЗДІЛ 1. Огляд літератури 11
1.1. Етіологія і патогенез сальмонельозної інфекції 11
1.2. Пероральний метод імунізації у профілактиці сальмонельозної інфекції у телят 15
1.3. Застосування інактивованих вакцин 21
1.4. Застосування живих вакцин 27
1.5. Механізм формування місцевого імунітету 32
РОЗДІЛ 2. Матеріал і методи дослідження 36
РОЗДІЛ 3. Результати досліджень та їх аналіз 45
3.1. Розподіл сальмонельозного антигену в організмі кролів при пероральному методі імунізації 45
3.2. Імуноморфологічні зміни в органах кролів при пероральній імунізації їх сальмонельозним антигеном 51
3.3. Експериментальне вивчення реакції мишей на пероральне введення сальмонельозного антигену 55
3.4. Формування захисних властивостей організму телят при пероральній імунізації їх сальмонельозним антигеном 58
3.4.1. Показники Т- і В-лімфоцитів крові телят, отриманих від невакцинованих корів та імунізованих у 35-добовому віці 58
3.4.2. Показники Т- і В-лімфоцитів крові телят, отриманих від невакцинованих корів та імунізованих у 1315-добовому віці 65
3.4.3. Показники Т- і В-лімфоцитів крові телят, отриманих від невакцинованих корів та імунізованих у 2025-добовому віці 71

3.4.4. Індекс міграції лейкоцитів крові телят, перорально імунізованих сальмонельозним антигеном 78
3.4.5. Реакція організму телят, імунізованих сальмонельозним антигеном, на ФГА 84
3.4.6. Вплив сальмонельозного антигену, перорально введеного телятам, на показники гуморальної імунної відповіді 87
3.4.7. Показники БАС та ЛАС крові телят, отриманих від невакцинованих корів, імунізованих сальмонельозним антигеном у різному віці після народження 93
3.5. Імунологічні показники крові телят, отриманих від вакцинованих корів та імунізованих сальмонельозним антигеном у різному віці 97
3.5.1. Показники Т- і В-лімфоцитів крові телят, отриманих від вакцинованих корів та імунізованих сальмонельозним антигеном у 35-добовому віці 98
3.5.2. Показники Т- і В-лімфоцитів крові телят, отриманих від вакцинованих корів та імунізованих сальмонельозним антигеном у 1315-добовому віці 105
3.5.3. Показники Т- і В-лімфоцитів крові телят, отриманих від вакцинованих корів та імунізованих сальмонельозним антигеном у 2025-добовому віці 112
3.5.4. ІМЛ крові телят, одержаних від вакцинованих корів та імунізованих сальмонельозним антигеном 119
3.5.5. Фагоцитарна діяльність нейтрофілів крові телят, отриманих від вакцинованих корів та імунізованих сальмонельозним антигеном у різному віці після народження 122
3.5.6. Динаміка титрів антитіл у телят, отриманих від вакцинованих корів і перорально імунізованих у різному віці сальмонельозним антигеном 129
3.5.7. Показники БАС, ЛАС крові телят, одержаних від вакцинованих корів та імунізованих сальмонельозним антигеном 136
3.6. Виробничий дослід з пероральної імунізації телят сальмонельозним антигеном 142
АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ 144
ВИСНОВКИ 154
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ 156
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 157
ДОДАТКИ

Перелік УМОВНИХ ПОЗНАчень
БАС бактерицидна активність сироватки
ВООЗ всесвітня організація охорони здоров’я
ЕАСРУК еритроцит навантажена комплементом розеткоутворююча клітина
ЕРУК еритроцит розеткоутворююча клітина
ІМ індекс міграції
ІМЛ індекс міграції лейкоцитів
ЛАС лізоцимна активність сироватки
ОФР опсоно-фагоцитарна реакція
РГМЛ реакція гальмування міграції лейкоцитів
РНГА реакція непрямої гемаглютинації
ФА фагоцитарна активність
ФГА фітогемаглютинін
ФІ фагоцитарний індекс

ВСТУП
Сальмонельоз телят у господарствах України займає одне з провідних місць у структурі інфекційних захворювань великої рогатої худоби і має тенденцію до поширення, що пов’язано з великою кількістю сероварів сальмонел та їхньою високою резистентністю в довкіллі [1, 2, 3]. Серед антропозоонозних захворювань сальмонельоз найбільш складний в епізоотологічному відношенні.
Із розширенням розвитку торгівлі тваринами, продуктами тваринного походження та кормами ризик розповсюдження збудників сальмонельозних інфекцій зріс, що сприяло завезенню нових сероварів, яких раніше не було [4, 5].
Захворювання телят сальмонельозом завдає значних економічних збитків, які складаються із загибелі тварин і затрат на їхнє лікування. Окрім того, перехворілі тварини відстають у рості і розвитку, не реалізують своїх генетичних та продуктивних можливостей і залишаються сальмонелоносіями, становлячи небезпеку й для людей.
Актуальність теми. В Україні у 90-х рр. ХХ ст. відбулося переформування у тваринницьких господарствах поголів’я тварин із колективних ферм у приватні, що ускладнює проведення заходів профілактики. У комплексі заходів, спрямованих на боротьбу із сальмонельозом і профілактику його в телят, важливе значення належить вакцинопрофілактиці. Проте якість вакцинних препаратів поки що не задовольняє спеціалістів ветеринарної медицини [6, 7, 8]. Тому вдосконалення існуючих і створення нових ефективних засобів профілактики сальмонельозу телят є одним із напрямків досліджень ветеринарної науки.
Загальні та місцеві реакції в телят при парентеральному методі імунізації антигенами ентеробактерій стримують проведення масових щеплень. Концентрована формолвакцина проти сальмонельозу, яка використовується, у 5% телят, щеплених у 10-добовому віці, викликала сильну алергічну реакцію, що закінчувалася летально [9]. У зв’язку з цим постала необхідність розробки нових підходів до вирішення цієї проблеми.
Ефективність імунізації залежить не лише від доз і якості антигену, а й від способу і місця його введення [10].
У Комітеті експертів ВООЗ [1991] по боротьбі із сальмонельозом [11] наголошувалось, що після парентерального введення інактивованих корпускулярних або живих вакцин іноді спостерігаються небажані реакції на ендотоксин, особливо у великої рогатої худоби. Пероральне введення вакцини безпечніше за парентеральне і є практично нешкідливим. Пероральна імунізація тварин живими або інактивованими вакцинами створює місцевий кишковий імунітет, суттєво знижує виділення сальмонел інфікованими тваринами. Поряд з удосконаленням вакцин дослідники ведуть пошуки нових методів імунізації, які б не викликали побічних реакцій і забезпечували можливість масової і ефективної імунізації. Сучасні уявлення про тропізм сальмонел до клітин кишечнику та місцевий імунітет сприяли вивченню можливостей застосування перорального методу імунізації [36, 37, 209].
Проникнення антигену в органи, які є природними воротами збудника інфекції, підтверджені багатьма дослідженнями [176, 208]. У практиці ветеринарної медицини офіційно затверджений метод перорального застосування вірус-вакцин із штамів В1 та Ла-Сота [57].
Метод пероральної імунізації є простим і нешкідливим, не потребує спеціального обладнання і не супроводжується різким пригніченням факторів природного захисту, що є особливо важливим при імунізації телят.­­ При пероральному введенні антигену відбувається поступове проникнення його субстанції з подальшим поширенням її у всьому організмі [ 12]. Однак про це зустрічаються лише поодинокі повідомлення. На сьогодні ще не вивчено значення місцевої імунної системи в резистентності організму щодо збудників сальмонельозу. Відсутні комплексні дослідження, присвячені швидкості проникнення антигену через слизову кишкового каналу та розподілу його в організмі. Не з’ясовано досі й те, якими факторами зумовлений розвиток імунітету місцевими імунологічними реакціями чи загальною імунною реакцією. Не досліджена імунореактивність телят, перорально імунізованих сальмонельозним антигеном у різному віці після народження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана згідно з кафедральною тематикою науково-дослідної роботи Удосконалення методів діагностики і профілактики збудників бактеріальних інфекцій великої рогатої худоби” Білоцерківського державного аграрного університету, є фрагментом держбюджетної угоди №1/16 з Міністерством аграрної політики України, номер держреєстрації 0100U001534.
Мета роботи. Метою дисертаційної роботи було експериментальне обгрунтування перорального методу імунізації телят сальмонельозним антигеном.
Для досягнення мети необхідно було вирішити наступні завдання:
− визначити локалізацію сальмонельозного антигену при пероральному методі імунізації;
− на білих мишах і телятах вивчити вплив дози сальмонельозного антигену на показники імунореактивності при застосуванні його перорально;
− з’ясувати вплив колострального імунітету на показники імунної відповіді телят, перорально імунізованих сальмонельозним антигеном у різному віці після народження;
− розробити рекомендації щодо вдосконалення методів імунопрофілактики захворювання телят на сальмонельоз.
Об’єкт дослідження телята 35; 1315; 2025-добового віку, отримані від неімунізованих та імунізованих корів сальмонельозним антигеном у сухостійний період і лабораторні тварини (білі миші та кролі).
Предмет дослідження кров, фекалії телят чорно-рябої породи та органи кролів.
Методи досліджень: клінічний, гематологічний, радіобіологічний, бактеріологічний, імунологічний, гістологічний, статистичний.
Наукова новизна одержаних результатів. Уперше в Україні теоретично й екcпериментально обгрунтована необхідність пероральної імунізації телят сальмонельозним антигеном, вивчено розподіл його при пероральному застосуванні. Встановлена основна локалізація сальмонельозного антигену в тканинах кишечнику при пероральному його застосувані. Накопичення антитілоутворюючих клітин в тканинах кишечнику є основою місцевої імунної реакції на сальмонельозний антиген. Показано значення реакції лімфоїдної тканини кишкового каналу в формуванні резистентності проти збудників сальмонельозної інфекції. Відмічено інтенсивніший вплив антигену на імунологічні показники телят, імунізованих перорально, порівняно з парентеральним введенням. Експериментально обгрунтована і розроблена методика виготовлення еритроцитарних діагностикумів для постановки РНГА на основі танізованих і сенсибілізованих еритроцитів барана антигенами S.dublin і S.typhimurium. З’ясована роль клітинних і гуморальних факторів імунітету в захисті телят від збудників сальмонельозу при пероральному методі імунізації їх у різному віці після народження.
Практичне значення одержаних результатів. Розроблено методику перорального застосування полівалентного сальмонельозного антигену для профілактики сальмонельозної інфекції у телят, яка затверджена вченою радою факультету ветеринарної медицини Білоцерківського ДАУ (протокол №8 від 23.03.2000 р.). Визначено оптимальний вік імунізації телят. Доведена висока ефективність перорального методу імунізації. Виготовлено і апробовано еритроцитарний діагностикум для РНГА, який запропонований для практики. Акт комісійної апробації діагностикуму затверджений директором Центральної державної лабораторії ветеринарної медицини України М.С.Павленком 4.04.2000 р.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є завершеною науково-дослідною роботою з вивчення перорального методу імунізації телят сальмонельозним антигеном. Здобувач особисто розробила і провела у практичних умовах усі експериментальні дослідження з теми дисертаційної роботи, формувала дослідні і контрольні групи, виконала всі імунологічні дослідження, статистичну обробку і аналіз отриманих результатів, зробила висновки і пропозиції виробництву. При вивченні розподілу сальмонельозного антигену в організмі кролів науково-методичну допомогу в організації і проведенні досліду надавав кандидат біологічних наук М.М.Лазарєв (Український НДІ сільськогосподарської радіології).
Апробація результатів дисертації. Матеріали досліджень доповідались на наукових конференціях професорсько-викладацького складу та аспірантів БДАУ (1999 2002 рр.), науковій конференції докторантів та аспірантів Тиждень науково-дослідної роботи молодих учених та студентської молоді” (13 17 травня 2002 р. Біла Церква), на міжнародній науково-практичній конференції Досягнення та перспективи розвитку ветеринарної медицини” (19 20 вересня 2002 року, м. Полтава), на Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих учених: ”Проблеми патології тварин та шляхи їх вирішення” (11 жовтня 2000 року, м. Київ).
Публікації. За результатами досліджень опубліковано 8 наукових статей, у тому числі у Віснику Білоцерківського державного аграрного університету” 5, журналі Ветеринарна медицина України” 1, Наукові праці Полтавської державної аграрної академії” 1, Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених” 1.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, огляду літератури, викладення результатів власних досліджень, їх аналізу та узагальнення, висновків та пропозицій виробництву, списку використаних джерел і додатків. Робота викладена на 156 сторінках комп’ютерного тексту, ілюстрована 44 таблицями та 30 рисунками. Список літератури включає 213 найменувань. У додатку наведено 10 документів.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. У роботі теоретично й експериментально обгрунтовано метод пероральної імунізації телят сальмонельозним антигеном. Доведена імунологічна функція кишечнику та його реакція на сальмонельозний антиген. На експериментальній моделі кролів при пероральному і парентеральному застосуванні сальмонельозного антигену вивчено розподіл його в організмі. Виявлено інтенсивніший вплив перорально введеного сальмонельозного антигену на показники імунореактивності телят у порівнянні з парентеральним застосуванням його.
2. Сальмонельозний антиген через 3 години після перорального введення проникає через стінку кишкового каналу і виявляється в лімфоїдних органах кролів (тканинах тонкого кишечнику 8200 імпульсів/хв, товстого 800 імпульсів/хв). У подальшому зростання його вмісту відбувається в товстому кишечнику 4200 імпульсів/хв, брижовому лімфатичному вузлі 3000 імпульсів/хв. При парентеральному введенні через три години він локалізувався переважно на місці введення 360000 імпульсів/хв. Сальмонельозний антиген, введений перорально, викликав створення гермінативних зон у пейєрових бляшках, що проявлялося скупченням плазматичних клітин.
3. Уміст імунокомпетентних клітин у периферійній крові телят, отриманих від невакцинованих корів та перорально імунізованих сальмонельозним антигеном, мав високу корелятивну залежність між підгрупами, імунізованими у 35- і 2025-добовому віці, за абсолютною кількістю Т-лімфоцитів (r=0,92) і В-лімфоцитів ( r=0,98).
У телят, отриманих від вакцинованих корів та перорально імунізованих сальмонельозним антигеном, абсолютна кількість імунокомпетентних клітин була вищою, ніж у телят, імунізованих парентерально.
4. При пероральному і парентеральному методах імунізації телят, отриманих від невакцинованих корів, сенсибілізація лімфоцитів периферійної крові була більш вираженою в телят старших вікових підгруп, що проявлялося гальмуванням міграції лейкоцитів, проте ІМЛ у телят із пероральним методом імунізації був меншим (0,1±0,01), ніж у телят, імунізованих парентерально (0,6±0,09).
У телят, отриманих від вакцинованих корів, сенсибілізація лейкоцитів спостерігалась в усіх вікових підгрупах після імунізації, але ІМЛ був вірогідно вищим (р<0,001) у телят, імунізованих перорально.
5. Показники фагоцитозу в телят, отриманих від вакцинованих корів і перорально імунізованих сальмонельозним антигеном, були вищі від таких у парентерально імунізованих телят, а коефіцієнт бактерицидності становив 0,99±0,001 і був вищим, ніж у телят, вакцинованих парентерально (0,42±0,03).
6. Сальмонельозний антиген, перорально введений телятам, отриманим від невакцинованих і вакцинованих корів, стимулює підвищення середньогеометричних титрів антитіл у копрофільтратах телят молодших вікових підгруп, порівняно з парентеральним його введенням, що свідчить про локальну імунну відповідь організму на дію антигену.
7. Пероральна імунізація сальмонельозним антигеном сприяла підвищенню БАС та ЛАС крові телят, імунізованих у 2025-добовому віці й отриманих від невакцинованих корів. В імунізованих телят, отриманих від вакцинованих корів, перорально введений сальмонельозний антиген викликав більш виразні зміни неспецифічних показників у тварин старших вікових груп.
8. Метод пероральної імунізації телят є простим, природним, нешкідливим, не потребує спеціального обладнання, не викликає стресу у тварин і не пригнічує фактори природного захисту.

Пропозиції виробництву

1. З метою профілактики захворювання телят на сальмонельоз пероральну імунізацію тварин сальмонельозним антигеном у неблагополучних господарствах слід проводити з 1520-добового віку.
2. Показники імунної відповіді телят на перорально введений сальмонельозний антиген необхідно визначати за титром антитіл у копрофільтратах у РНГА.

Список використаних джерел

1. Тимінський С.А., Атамась В.Я. Розповсюдження та етіологічна структура збудників сальмонельозу сільськогосподарських тварин на півдні України // Исследования в области ветеринарии: Тезисы докл. Междунар. науч. конф. (57 апр. 1994 г., г. Одесса) К., 1994. С. 1112.
2. Дика О.В., Івченко В.М. Епізоотична ситуація щодо сальмонельозу телят в Україні // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. Вип. 9. Біла Церква, 1999 . С. 6874.
3. Current perspectives in salmonellosis / Lax A.J., Barrow P.A., Jones P.W., Wallis T.S./ / British Veterinary Journal. 1995,Vol.151.P.351377 .
4. Куликовский А.В. Совещание ВОЗ по проблемам сальмонеллеза в животноводстве // Ветеринария, 1989. № 11. С. 6769.
5. Івченко В.М., Дика О.В. Показники гуморального імунітету у телят, щеплених сальмонельозною вакциною // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. Вип. 11. Біла Церква. 2000. С. 3844.
6. Бортишвили М.П. Иммунитет при сальмонеллёзах // Матер. 3-й Республ. научн. конф. молодых ученых и специалистов в обл. животноводства, ветеринарии и экономики с.-х. М., 1986. С. 125128.
7. Литвин В.П. Некоторые особенности эпизоотологии и специфической профилактики сальмонеллёза и колибактериоза в УССР // Науч.тр. УСХА. К., 1975. Вып.156. Т .1. С. 1015.
8. Литвин В.П., Поживил А.И. Инфекционные и инвазионные болезни телят К.:Урожай,1991. С.6678.
9. Степанюк В.Д., Пластун Ю.Т. Ліквідація ензоотій паратифу телят // Тваринництво України. 1967. № 1. С. 1112.
10. Wray C.Salmonella vaccines for cattle: Their use and future developments // G. State veter. 1987. Vol .41. P. 147152.
11. Борьба с сальмонеллезом: роль ветеринарии и пищевой гигиены // Доклад Комитета экспертов ВОЗ. Серия техн. Докладов. 774. Женева, 1991. 81 с.
12. Коромыслов Г.Ф. Достижения, проблемы и перспективы ветеринарной иммунологии // Труды ВИЕВ. 1983 Т.57. С.341.
13. Baloda S. Potential salmonella virulence factors: studies of toxins and cell surface adhesins // M.Sc. Thesis Swedish University of Agricultural Sciences, Uppsala 1987. P .169.
14. Popiel I.,Turnbul P.S.B. Passage of Salmonella enteritidis and Salmonella thompson though chick ileocecal mucosa.Infection and Immunity. 1985.Vol. 47.P.786 792.
15. The nature and role of mucosal damage in relation to Salmonella typhimurium induced fluid secretion in the rabbit ileum / Wallis T.S., Starkey W.G., Stephen J., Haddon S.J., Osborne M.P., Candy D.C.A. / Journal of Medical Microbiology.1986. Vol.22.P.3949.
16. Pospischiel A., Wood R.L., Anderson T.D. Peroxidase and immunogold labelling of Salmonella typhimurium and Salmonella choleraesuis var kunzendorf in tissues of eperimentally infected swine // American Journal of veterinary Research.1990. Vol.51. P.619624.
17. A safe-site” for Salmonella typhimurium is within splenic cells during the early phase of infection in mice / Dunlap N.E., Benjamin jr. W.H., McCall jr. R.D., Tilden A.B., Briles D.E.// Microbial Pathogenesis. 1991 Vol.10. P.297310.
18. Simons K., Fuller S.D. Cell surface polarity in epithelia // Annual Review of Cell Biology. 1985. Vol.1. P.243288.
19. Finlay B.B., Gumbiner B., Falkow S. Penetration of Salmonella through a polarized madin-darby canine kidney epithelial cell monolayer // Journal of Cell Biology, 1988. Vol.107. P.221230.
20. Galan J.E., Pace J., Hayman M.J. Involvement of the epidermal growth factor receptor in the invsion of cultured mammalian cells by Salmonella typhimurium. 1992, Vol.357. P.588 589.
21. Ruschkowsky S., Rosenshine I., Finley B.B. Salmonella typhimurium induces an inositol phosphate flux in infected epithelial cells // FEMS Microbiology Letters.1992. Vol. 95. P.121126.
22. Pace J., Hayman M.J., Galan J.E. Signal transduction and invasion of epithelial cells by S. typhimurium. Cell. 1993. Vol.72. P.505514.
23. Grady G.F., Keusch G.T. Pathogenesis of bacterial diarhoeas // New Engl. J. Med. 1971. Vol.285. P.831841.
24. Pathogenesis of salmonellosis:studies of fluid secretion, mucosal invasion and morphologic reaction in the rabbit ileum / Giannella R.A., Formal S.B., Dammin G.J., Collins H. // J.Clin. Invest. 1973. Vol.52. P.441452.
25. Frost A.J.,Bland A.P.,Wallis T.S. The early dynamic responce of calf ileal epithelium to Salmonella typhimurium // Vet. Pathol. 1997. Vol.34. P.369386.
26. Головко А.Н. Средства диагностики и специфической профилактики колибактериоза телят на основе факторов патогенности возбудителя: Автореф. дис. д ра вет наук : 16.00.03. Харьков, 1996. 27с.
27. Коляков Я.Е. Ветеринарная иммунология. М .:Агропромиздат,1986. 101 с.
28. Полоцкий Ю.Е., АвдееваТ.А. Адгезивность, инвазивность и энтеротоксигенность возбудителей кишечных инфекций // ЖМЭИ . 1981. №5. С.23 31.
29. Peterson J.M. Salmonella toxins // Pharmacology of bacterial Toxins. 1986. Vol.119. P.227234.
30. Tanaka V., Katsube V., Muton T. Fimbriae of Salmonella typhimurium and their role in mouse intestinal colonization of the organizm (Jpn. J. Vet.Sci. 1981.Vol.43. P.5162.
31. Камзолкина Н.Б. Энтеротоксины сальмонелл // ЖМЭИ. 1983. №3.С.915.
32. Маракуша Б.И., Петровская В.Г. Энтеротоксигенность штаммов Salmonella различного происхождения // ЖМЭИ. 1988. №3. С.39.
33. Lindgren S.W., Stojilikovic I., Heffron F. Macrophage killing is an esencial virulence mechanism of Salmonella typhimurium // Proc. Natl. Acad. Sci. USA. 1996. Vol.93. P.4194201.
34. Езепчук Ю.В. Биомолекулярные основы патогенности бактерий. М.: Наука, 1977. 216 с.
35. Uhlenbruck G. Bacterial lectins: Mediators of Adhesion // Zbl. Bact. Hyg. 1987. Bd.263. P.497508.
36. Zhou Z.X., Deng Z.P., Ding J.V. Role of glucoconjugates in adherence of Salmonella pullorum to the intestinal epithelium of chicks // Britiah Poultry Science. 1995. Vol.36. P.7986.
37. Cohen M.B., Giannella R.A. Bacterial diarrheal disease:host and bacterial factors involved in intestinal infection // Viewwpoints on digestive diseases. 1987. Vol.19. №4. P.14.
38. Aslanzaden J., Paulissen L.J. Role of type 1 and type 3 fimbriae on the adherence and pathogenesis of Salmonella enteritidis in mice // Microb and Immun. 1992. Vol.36. P.35 359.
39. Baba E., Tsucamoto V., Fukata T. Increase of mannose residues as Salmonella typhimurium adhering factor on the cecal mucosa of germfree chichens infected with Eimeria tenella // Am. J. Res. 1993. Vol.54,№9. P.14711475.
40. Isaacson R.E., Kinsel M. Adhesion of Salmonella typhimurium to porcine intestinal epithelial surfaces: identification and characterisation of two phenotypes // Infect. and Immun. 1992. Vol.60. P.31933200.
41. Lee M.D., Curtiss R., Peay T. The effect of bacterial surface structures on the pathogenesis of Salmonella typhimurium infection in chickens // Avian diseases. 1996. Vol.40. P.2836.
42. Ginocchio C., Pace J., Galan J. E. Identification and molecular characterization of a Salmonella typhimurium gene involved in triggering the internalization of salmonellae into cultured cells // Proceedings of the national Academy of Sciences 1992. Vol.89. P.59765980.
43. Francis C.L., Starnback M.N., Falkow S. Morphological and cytoskelatal changes in epithelial cells occur immediately upon interaction with Salmonella typhimurium grown under law-oxygen conditions // Molecular Microbiology. 1992.Vol.6. P.30773087.
44. Ruffles induced by Salmonella and other stimuli direct macropinocytosis of bacteria /Francis C.L., Ryan T.A., Jones B.D., et al. // ­­­­Nature. 1993. Vol.364. P.639642.
45. Finlay B.B., Ruschowski S., Debhar S. Cytosceletal rearrangements accompaining Salmonella entry into epithelial cells.// Journal of Cell Science. 1991.­Vol.99. P. 283296.
46. Salmonella typhimurium induces membrane ruffing by a growth factorreceptorindependent mechanism./ Jones B.D., Paterson H.F., Hall A., Falkow S. / Proceedings of the National Academy of Sciences.1993. Vol. 90. P.1039010394.
47. Salmonella typhimurium attaahment to human intestinal epithelial monolayers: transcellular signalling to subepithelial neutrophils / McCormick B.A., Colgan S.P., DelpArcher C., Miller S.I., Madara J.L. / Journal of Cell Biology.1993,.Vol .123. P.895907.
48. Eckmann L., Kagnoff M.F., Fierer J. Epithelial cells secrete the chemokine interleukin 8 in responce to bacterial entry // Infection and Immunity.1993. Vol.61. P.45694574.
49. Quantative studies of invasion of rabbit ileal mucosa by Salmonella typhimurium strains which differ in virulence in a model of gastroenteritis/ Amin I.I., Douce G.R., Osborne M.P., Stephen J. / Infection and Immunity. 1994. Vol.62. P.569578.
50. Finlay B.B., Heffron F., Falkow S. Epithelial cell surfaces induce Salmonella proteins required for bacterial adherence ans invasion. // Science.1989. Vol.243. P.940943.
51. Ernst R.K., Dombrovski D.M., Merrick J.M. Anaerobiosis,type 1 fimbriae and growth phase are factors that affect invasion of Hep 2 cells by Salmonella typhimurium // Infection and immunity. 1990. Vol.58. P.20142016.
52. Lee C.A., Falkow S. The ability of Salmonella to enter mammalian cells is affected by bacterial growth state // Proceeding of the National Academy of Sciences. 1990. Vol.87. P.43044308.
53. Effects of multiplicity of infection, bacterial protein synthesis and growth phase on adhesion to and invasion of human cell lines by Salmonella typhimurium. /Kusters J.G., Mulders-Kremers G.A.M., van Doornik C.E.M., et al. // Infection and Immunity. 1993. Vol. 61. P.50135020.
54. Thorns C.J. Salmonella fimriae: novel antigens in detection and control of Salmonella infections // Br. Vet. j. 1995. Vol.5. P.643658.
55. Бойченко М.Н. Сальмонеллёз: распространение возбудителя в организме // ЖМЭИ 1984. ­­ №10. С.35.
56. Шварцман Я.С., Хазенсон Л.Б. Местный иммунитет. Л., 1978. 176 с.
57. Селиванов А.В., Хасанов Ч.Г. Групповая профилактика инфекционных болезней животных. М.: Колос, 1983. 295 с.
58. Пак С.Г., Турянов М.Х., Пальцев М.А. Сальмонеллёз. М.: Медицина, 1988. 304 с.
59. Апатенко В.М. Ветеринарна імунологія та імунопатологія. К., 1994. 128 с.
60. Маслянко Р.П. Особенности формирования лимфоидной ткани крупного рогатого скота // Мат. Всесоюз. конф. гистологов Омск, 1986. С. 4251.
61. Sasaki T., Maede V., Namioka S. Immunoproteintiation of the mucosa of the small intestine of Weaning piglets by peptidoglican // Gapan G. veter. Sc. 1987. Vol. 49. Р. 235243.
62. Маслянко Р.П. Основи імунології. Львів: Вертикаль, 1999. 472 с.
63. Хлыстова З.С. Становление системы иммуногенеза плода человека. М., 1987. 256 с.
64. Reynolds G.D. Tleal Peuers patchen emigrants are predominant B.cells and travel to all lyphoid tissue in sheep // Eur. G. Immunol. 1991. Vol. 21/2. P. 283288.
65. Спиричев В.Б. Биохимия витаминов на современном этапе: Теоретические и практические аспекты // Тез. V Всес. биохим. симпоз. М.: Наука, 1985. Т.1 С. 276277.
66. Тарасова Н.М. Изменение показателей естественной резистентности у коров пяти пород по сезонам года // Профилактика болезней с.-х. животных: Науч. тр. Горьковского СХИ. 1976. Т. 101. С. 1721.
67. Бабаева А.Г. Регенерация системы иммуногенеза. М.: Медицина, 1985. 256 с.
68. Вейсман И.Л., Худ Л.Е., Вуд У.Б. Введение в иммунологию. М.: Высшая шк., 1983. 160 с.
69. Соловьёв С.Т., Лихтман Б.А. Об аэрозольной и пероральной иммунизации поросят против рожи // Респ. межвед. темат. науч. сб.1973. Вып. 36. С. 711.
70. Витин В.В., Попов В.И. Длительность персистенции в организме поросят вакцинного штама (БУК-630) вируса болезни Ауэски // Ветеринария 1977. №3. С. 5758.
71. New ways in prevention and immunoprophylaxis of salmonellosis in calves /F.Sisak, P.Voloskova, M.Granatova et al. // Proceedings bioteschnology in animal production intern symp. Slusovice, 1987. P. 2122.
72. Bauer K. Erfahrungen bei lokaler Anwendung stallspezifischer Vakzinen // Fierarztl. Praxis. 1986. Vol. 14. №1. S. 5154.
73. Wirksamkeit einer lokalen und oder parenteralen Schutzimpfung gegen die Salmonellose des kalbes mit Imppfstoffen aus inaktivierten Erregen / G. Balyer, M. Hoerstke, G. Dirksen // Zbl. Veter. Med. Reihe B. 1986.Vol.33.№3. P. 206212.
74. Baljer G. Salmonellose // Tierarztl. Umsch, 1984. Vol.39. №5. P.368 375.
75. Buchman M.G. Moglichketen und Grenzen der oralen immunisierung // Tieraztl umschan 1985. № 40. C. 331339.
76. Безредка А.М. Местная иммунизация. Париж, 1925. 52с. (Переклад з фран.).
77. Прудников В.С. Морфология иммунитета у свиней, перорально вакцинированных против сальмонеллёза // Ветеринария. 1990. №10. С.2429.
78. Кашко Л.С. Ретроспективная диагностика и пероральная иммунизация норок против чумы плотоядных: Автореф. дис. канд. вет. наук. Минск, 1996. 14 с.
79. Mazura F., Svastova A. Ovenniucinnosti perorialni vakcinace prasnic proti enteropatogennim kmeum E.coli // Sb. ved. pr. Ustred. st vet. ustravu Praze. 1982. №12. P. 2430.
80. Kortbeek-Jacobs Netty, Houten Marina Oral imunization of sows: Anti-K88 antibodies in serum and milk of the sow and serum of the piglets // Vet. Quart. 1982. Vol.4. №1. P. 19-22.
81. Mikula I., Rosocha I. Pilipcinec E. Immunization of calves with live and inactivated vaccines against S. typhimurium infection // Acta Veterinaria Hungrica. 1989. Vol.37. №3. P.219226.
82. Secondary immune responces to oral and nasal, rough mutant strains of Salmonella typhimurium/ S.Ivanoff, C.Andre, R.Fontages, G.Jourdann // Amn Immunal 1982. Vol.133. P.6170.
83. Herzenberg M., Nash P., Hino S. Degrac of immunity induced by killed vaccines to experimental salmonellosis in mice // Infect. Immune. 1972. Vol.5. P.8790.
84. Матвиенко Б.А., Бияшев К.К. Иммунопрофилактика паратифа телят вакциной из атенуированного штама S.dublin // Инфекционные и паразитарные болезни с. х. животных. Алма -Ата ,1974. Т.24. С.2730.
85. Пустовар А.Я., Павлюк В.Н., Шушковский Л.П. Основные вопросы эффективности отечественных биопрепаратов для специфической профилактики и лечения сальмонеллёза с.х. животных // Общая эпизоотология, иммунология, экологических методологических проблем: Мат. Международной науч. конф. 20 22 сентября 1995г. С.462464.
86. Barrow P.A. Novel approaches to control of bacterial infections in animals // Acta Vet. Hungarica. 1997. Vol.45. №3. P.317329.
87. Воробьёв А.А., Паутов В.Н. Экспериментальное изучение энтеральной иммунизации против лихорадки Ку живой вакциной // ЖМЭИ. 1964. №8. С. 4145.
88. Мешалова А.Н. Теоретические основы и принципы конструирования э нтеральных вакцин. М.: 1974. 72с.
89. Raetting H. Die lokale immunisierung mit ikaktivierten Antigen gegen bakterielle Darmin, infektionen (typhus, paratyphus, cholera Ruhr) // Zbl. Bakt.1. Ref. 1962. S.154.
90. Raetting H. Orale immunisierung mit ikaktivierten Antigen Mikroorganis­men oder inzen Antigenen // Zbl. Bakt. Hyg. Abt. 1964. № 193. S. 398410.
91. Raetting H. Orale immunisierung mit nichtvermehrungs fahigen Mikroor­ganismen ihzen Antigenen. 3 mitteilung: Dosierung und impfruthmus bei der spezifis­chen impfund der Maus gegen salmonellen Enteritis // Zbl. Bakt. 1 Orig. 1967. № 203. S. 478490.
92. Richardson M., Beck C.C., Clark D.T. Prelatal immunization of the lam tg Brucella: Dissociation of immunocompetence and reactivity // Immunol. 1968. Vol. 101. № 6. P. 13631366.
93. Ковалева Н.И., Хатунцева Н.В., Миронова М.В. Экспериментальное обоснование некоторых вопросов энтерального метода вакцинации. Сообщение 1. Иммуногенность брюшнотифозных Vi- и О-антигенов при энтеральной вакцинации // ЖМЭИ. 1968. № 8. С. 6571.
94. Першин Б.Б. Иммунологические реакции человека на пероральную иммунизацию // ЖМЭИ. 1976. № 4. С. 5659.
95. Рубан С.З., Чахова О.В., Шустрова И.М. Иммуноглобулины А и G в секрете кишечника крыс при различном микробиологическом статусе // Бюл. Экспер. биологии и медицины. 1981. № 7. С. 5668.
96. Ковалева Н.И., Миронова М.В., Хатунцева Н.В. Эффективность брюшнотифозных вакцин из Vi- и О-антигенов при пероральном применении // Матер. научн. конф., посвященной 50-летию Ташкентского НИИ вакцин и сывороток Ташкент, 1968. С. 2122.
97. Gand G. Probleme des Immuninechnismus bei der oralen typhus Immu­nisierund // Zbl. Bakt. 1. Orig. Stuttgart, 1965. B. 198 № 13. S.179181.
98. Botes H.G. Lize vaccines in the control of salmonellosis // G. S. Afr. Vet. Med. Ass. 1965. № 36. P. 461473.
99. Raetting H. Modlichkeiten des Erfolgsnachweises lokalen immunisierunds mabnahmen // Fortsch. Veter. Med. Beih Zbl. Vet. Med. 1978. № 28. S. 204212.
100. Steinbach G., Mayer H., Koch H. Untersuchungen uber eine nach orale Gabe des salmonella dublin. Gebendimpfstoffer Bovisaloral Dessau” Zn beo­bachtende fruhe schutzphase beim kolb // Monitsh. F. Vet. Met. 1983. № 38. № 5. S. 9296.
101. Schulze H., Gaschinski Сh., Raetting H. Orale immunisierung unit nicht­vermehrungs fahigen Mikroorganismen oder ihzen Antigenen. 17. Mitteilund: Zeitki­netik der unspezifischen phadozitose aktivitat von peritonealemakrophagen // Zbl. Bakt. Hyg. 1. Abt. Orig. A. 1973. № 225. S. 273278.
102. Porter P., Henworthy R., Thompson I. Oral immunization and its Sionifi­cance in the prophylactic control of enteritis in the prezuminant colf // Veterinary Rec­ord. 1975 . Vol. 97. №2. P. 2428.
103. Dickel H. Zur Bekampfung der. Salmonellosis in Kolbermastbestbestan den // Dt. Fierarztl. Wochenschr. Honnover 83. 1976. № 7. S. 320324.
104. Пероральная иммунизация кроликов против сальмонеллёзной инфекции / Елкина С.И., Краснопрошина Л.И., Курлова В.И. и др. // Вакцины и сыворотки. М., 1974. С. 9197.
105. Кольчак В.В. Пероральная иммунизация новорождённых телят против колибактериоза // Профилактика болезней молодняка с.-х. животных Сибири и Дальнего Востока. Новосибирск, 1982. С. 1316.
106. Жаков М.С., Прудников В.С. Иммуноморфогенез у животных при пероральной иммунизации их против сальмонеллёза // Актуал. вопросы паталогоанатом. диагностики болезней животных: Мат. 8-й Всесоюзн. конф. по паталогической анатомии. Витебск 1517 сентября 1981 г. Л., 1982. С. 190192.
107. Studies on immune prophylactic effects of vaccination by Salmonella ty­phimurium / ZeinElAbdin V., Ratzmann U., Meier K., et. al // Egypt. y. Vet. Sci. 1982. Vol.17. № 12. S. 3536.
108. Chaturvedi G.C., Sharma V.K. Cellular and humoral immune responses in calves experimentally infected with Salmonella dublin // Zbl. Bakt. Hyg. Abt. Orig. 1981. Vol. 249. S. 494503.
109. Baljer G. Vorgleichende Untersuchungen uber die Wirksamkeit einer oralen Immnisierung mit hitzeinaktivierten und Vermhrungsfahigem avirulenten (Gal E) S. typhimurium Keimen gegen die Salmonellosendes kalbes // Zbl. Veter. Med. B. 1981. № 9.10. S. 759766.
110. Vergleichende Untersuchungen überecine orale Immunisierung gegen E. coli und S. typhimurim / Baljer G., Hoerstke M., Dirksen G. et. al. // Fortschritte der Veterinärmedizin, Beihefte zum Zentralblate für Veterinarmedizin. 1981. № 35. S. 174181.
111. Immunantwort infektions resistenz von Kalbern nach oralen immunizierung gegen Salm. typhimurium mit einem inaktiviert impfstoff / Mitze H., Helmann F., Staak Chr. et.al. // Zbl. Vet. Med. 1981. B. 28, № 8. S. 767777.
112. Hellman E. Die Wirsamkeit der oralen vakzinierung gegen Salmonellainfektionen: Ergebnisse verschiedener experimentallen Anasatze // Tierärztliche Umschau. 1983. № 10. S. 695704.
113. Horsch F. Immunprophilaxe bei Nutztieren // Jene. 1977. S. 131145.
114. Bovisaloral ”Dessau” ein mit der Franke zu Veradreichender lebend impfstoff gegen die S. dublin infektion des Kalbes / Mejer H., Deja O., Fach U. et.al. // Mh. Vet. Med. 1980. № 11. S. 405410.
115. Immunization calves against salmonelosis/ Smith B.P., Habasha T.G., Reina-Guerra M. et al // Am. G. Veter. Res. 1980. Vol.41. №12. P.19471954.
116. Линдьяров Р.О. Пероральная иммунизация живой вакциной против сальмонеллёза // Материалы Респ. конф. ‘Ветеринарные проблемы индустриального животноводства”. Тарту. 1983. С. 129134.
117. Untersuchungen zur salmonellose des Kalbes. 2. Mitteilung: Immunizierungsversuche mit attenuirten S. dublin Keimen / Mejer H., Hartmann H., Steinbach G. et.al. // Archiv für Experementalle Vet. Med. 1973. № 2. S. 301320.
118. Untersuchungen zur salmonellose des Kalbes. 3. Mitteilung: Vorklinishe Erprobung eines SmdSalmonella dublin Lebendimpfstoffes / Mejer H., Hartmann H., Steinbach G. et.al. // Archiv fur Experementalle Veterinarmedizin. 1977. B. 31, № 1. S. 7193.
119. Untersuchungen zur salmonellose des Kalbes. 4. Mitteilung: Orale und parenterale immunizierung mit Lebendisng Totantigen / Mejer H., Steinbach G., Hartmann H. et.al. // Archiv fur Experementalle Vet. Med. B. 31. 1977. № 1. S. 95113.
120. Mejer H. Erfahrungen mit Salmonella dublin Lebendimpfstoff zur oralen Anwendung beim Kalb // Archiv experim. Vet. Med. 1980. B. 34, № 1. S.99104.
121. Шульман-Сатин Б.Б., Шустер Б.Ю. Морфологические изменения при использовании живой вакцины из супрессорного реверента S. typhimurium в модельных опытах // ЖМЭИ. 1976. № 1. С. 130134.
122. Immunization of calves against salmonellosis / Smith B.P., Habasha F.G., Reina-Guerra M. et. al. // Am. J. Veter. Res.1980. Vol.41., №12. P.19471951.
123. Bovisaloral Dessau ein mit der Franke zu verabreichender Lebend impfstoff gegen die S.dublin infektion des kabbes / Mejer H., Deja O., Fach U.et. al. // Mh. Vet. Med. 1980. №11. S.405410.
124. Nieswand M., Umlauft K. Klinische Erfahrungen bei der Bekampfung der kolbersalmonellose // Monatsheft für Veterinärmed. Berlin, 1981. Jg. 36. № 6. S. 210215.
125. Urbanek D.,Schulze D. Zur effektivital des impfstoffeinsatzes // Monatsh. f. Vet. Med.1983. Jg.38. № 13. S. 481486.
126. Habasha F. G.Immunization of calves against salmonellosis // 12. World congress on diseases of cattle. Amsterdam, 1982. Vol. 1. P.350352.
127. The effect of Escherichia coli j5 andmodified Live Salmonella dublin vaccines in artyficiallu neonatal calves / S. A. Selin, J. S. Culor, B. P. Smith et. al.// Vaccine. 1995. Vol.13., №4. P.381390.
128. Systemic and mucosal intestinal antibody response of sheep immunizet with aromaticdependent live or killed Salmonella typhimurium / T. K. Mukkur, K.H.Walker, P.Baker, D.Jones // Comparative immunologu, microbiologu and infections deseases. 1995. Vol.18. №1. P.2729.
129. Safety and efficacy of an avirulent live Salmonella choleraesuis vaccine infection / B.C.Fox, M.B.Roof, D.P.Carter et. al. // Am. J.of Veterinary Researsh. 1997. Vol.58. №3. P.265271.
130. Файзрахманов Ш.Р., Чекишев В.М. Иммунопрофилактика сальмонеллеза телят // Ветеринария 1985. №8. С.3135.
131. Kramer A. Immunizeaktione des Rindes nach oralen Applikation von Salmonella dublin Lebendipfstoff // Monat. fur Vet. Med. 1982. №37, S.861862.
132. Scholl W.,Westphal B., Klahn J. Ergeb nisse bei der oralen und parenteralen Anwendung von shisoloral Dessau zur prophylaxe und Metajaxe der schweinecalmonellose // Mh. Veter. Med. 1982. Vol.37, №16. S.607611.
133. Hahn J., Schoell W. Zur Salmonella dublin Bekampfung and Sanierung in Rinderbe standen unter Anwendung eines kompletten immunisierung programmes // Monatsh. Veter. Med.1984. Vol.39. №6. P.208213.
134. Effect of oral inocelation of E.coli / Ward A. C., Waldhaem D.O., Frank F.W. et. al. // J.Amer. Veter. Med. Ass. 1977. Vol.170, №3. P.340342.
135. Апатенко В.М., Гайдамака О.В., Пустовар О.Я.Особливості динаміки показників гуморального імунітету у поросят промислового комплексу, яким вводили вакцину проти сальмонельозу // Ветеринарія. 1991. Вип.66. С.8385.
136. Матвиенко Б.А.Сальмонеллезы животных // Болезни с.х. животных: Сб. науч. тр. АлмаАтин. зоовет. инта.АлмаАта, 1986. С.3252.
137. Сальмонеллезы и колибактериоз / Б.Ю.Шустер, Ю.А. Малахов, В.С.Соловьева и др.; Под ред.О.Д.Осидзе // Ветеринарные препараты: Справочник. М., 1981. С.216236.
138. Урбан В.П. Иммунопрофилактика инфекционных болезней животных // Проблемы вет. иммунологии. М.: Агропромиздат, 1985. С.1317.
139. Caunter D.E., Gibson E.A. Salmonella dublin infection in self contained dairu herds in East Anglia:excretion at calving // Rev.Rec. 1980. Vol.107, №9.P.191193.
140. Ogra P.L., Korson D.T. Formetion and funktion of poliovirus antibodies and different tissues // Рrogress Med.Virol. 1971. Vol.13, P.156215
141. The secretory immunoglobulin A responesinthe gut / Cebra J.J., Gearhat P.J., Kamat R. et. al. // Bioshem.Soc.Trans.1977. Vol.5, №5. P.15651569.
142. Файзрахманов Ш.Р., Белоусов Е.С. Определение специфических агглютининов и классов антител в копросекретах телят при пероральной иммунизации их против сальмонеллёза // Науч.-техн. бюл. СО ВАСХНИЛ. 1986. №20. С.3643.
143. Краснопрошипа Л.И. Изучение механизма иммунитета при энтеральной иммунизации кишечными вакцинами (экспериментальные исследования) :Автореф.дис.д-ра. наук. Москва, 1974. 32 с.
144. Allen W.D., Porter P. Lokalization of immunoglobulins in intestinal mucosa and produktin od secretury antibodies in response to interaluminal administration of bacterial antigens in the prerum inant calf // Clin. And exp. Immunol. 1975. Vol.21, №3. P.407418.
145. Ischikava T., Wicher K., Arbesman C. Distribution of immunoglobulins in Palatine and Pharyngeal Tonsils // Intern. Arsh. Allergy. Appl. Immunol. Vol.43. №6. P.801812.
146. Williams K.C., Gibbons R.J. Inhibition backsial adhence by secretory immunoglobulin A a mechanism of antigen disposal // Science. 1972. Vol.177, №4050. P.697699.
147. Porter P. The functional role of secretory antibody systems in early development of the pig and the calf proc // Nutr. Soc. 1973. Vol.32, №3. P.217222.
148. Capps A.W., Husband A.J., Lascelles A.K. The origin of immunoglobulin in intestinal secretion of shup // Austr. J. Exp. Biol. and med. Sci. 1974. Vol.52, №4. P.711714.
149. Charley B. Immunite locale et Ig A cherbe Pole // Res. Med. Veter. 1976. S.7886.
150. Tomas T.B. Calvanicam. Human secretory Ig A // Fed. proc. 1968. №27. P.617620.
151. Шварцман Я.С., Хазенсон Л.Б. Местный иммунитет. М: Медицина, 1978.
152. Studies of neonatal calf diarrhoea serum and fecali immunodlobulins in neonatal salmonelosis / Fisher E.W., Martines A.A., Frainin Z. et al. // Brit. Veter. j. 1976. Vol.132, №1. P.3945.
153. Angerman C.R., Eisenstein T.K. Comparative efficacy and toxicity of a ribosomal vaccine prepared from Salmonella typhimurium // Inffect immun. 1978. Vol.19. P.575582.
154. Ballarini G.Recenti acquisizioni sulle Colibacillosi // Clin. Veter. 1978.Vol.101, №7. P.379389.
155. Hughes D.L., Treacher R.J., Harness E. The role of colostrol immunoglobulins in the intestinal immunity adainst colibacillus in the neonatal calf // Res. Vet. Sci. 1974. Vol.17, №3. P.302311.
156. Serological properties of A-antibodies to E. coli present in human colostrum// Adi nobby M., Glynn A., Lindsey M. et al. / G. Immunal. 1966, Vol.10. №4. P.517526.
157. Северцова М.К. Пути рационального использования ферментного метода для получения очищенного концен