РОЗРОБКА ЗАСОБІВ СПЕЦИФІЧНОЇ ПРОФІЛАКТИКИ БРУЦЕЛАОВІСНОЇ ТА ХЛАМІДІЙНОЇ ІНФЕКЦІЙ : РАЗРАБОТКА средствами специфической профилактики БРУЦЕЛАОВИСНОИ И ХЛАМИДИЙНОЙ ИНФЕКЦИЙ

Краткое описание

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК
НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТ
«ІНСТИТУТ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ І КЛІНІЧНОЇ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ»

Медвідь Ольга Олександрівна
На правах рукопису
УДК619:616.98:616.682-002:579.882.11:615.371

РОЗРОБКА ЗАСОБІВ СПЕЦИФІЧНОЇ ПРОФІЛАКТИКИ БРУЦЕЛАОВІСНОЇ ТА ХЛАМІДІЙНОЇ ІНФЕКЦІЙ

16.00.03 ветеринарна мікробіологія та вірусологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата ветеринарних наук

Науковий керівник доктор ветеринарних наук, професор Бабкін Анатолій Федорович

Харків - 2006

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ....................4
ВСТУП......................5
РОЗДІЛ 1 ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
1.1 Збудник хламідіозу овець, діагностика і загальна характеристика
хвороби..................................11
1.2 Профілактика хламідійної інфекції. Живі та інактивовані вакцини.21
1.3 Збудник бруцелаовісної інфекції, діагностика і загальна характеристика
хвороби.................................................29
1.4 Профілактика бруцелаовісної інфекції. Живі та інактивовані вакцини..34
1.5 Комплексне застосування вакцин при поєднаному
перебігу інфекційних хвороб овець..............38
РОЗДІЛ 2 НАПРЯМКИ, МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ.........40
РОЗДІЛ 3 КЛІНІКО-ЕПІЗООТОЛОГІЧНІ І СЕРОЛОГІЧНІ
ДОСЛІДЖЕННЯ НА ХЛАМІДІЙНУ ТА БРУЦЕЛАОВІСНУ
ІНФЕКЦІЇ ВІВЦЕПОГОЛІВ’Я ФЕРМ........................................45
3.1 Ізоляція та ідентифікація збудника хвороби..............49
3.2 Застосування полімеразної ланцюгової реакції
(ПЛР)для ідентифікування ДНК хламідій в польових ізолятах на
жовткових міхурах курячих ембріонів.............................................................56
РОЗДІЛ 4 ПОРІВНЯЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ НА МОРСЬКИХ СВИНКАХ ІМУНОГЕННОСТІ ІНАКТИВОВАНИХ ВАКЦИН ВІТЧИЗНЯНОГО ТА ЗАРУБІЖНОГО ВИРОБНИЦТВА ПРОТИ ІНФЕКЦІЙНОГО ЕПІДИДИМІТУ БАРАНІВ І ХЛАМІДІОЗУ
4.1 Виготовлення і порівняльне дослідження антигенності та імуногенності
інактивованих вакцин проти інфекційного епідидиміту баранів...........57
4.2 Порівняльне дослідження антигенності та імуногенності
інактивованих вакцин проти хламідіозу овець....................................61
4.3 Порівняльне дослідження активності бруцелаовісного
та хламідійного антигенів при комплексному введенні вакцин............63
РОЗДІЛ 5 РОЗРОБКА І ДОСЛІДЖЕННЯ ІНАКТИВОВАНОЇ БІЕМУЛЬСИН-ВАКЦИНИ ПРОТИ ХЛАМІДІЙНОЇ ТА БРУЦЕЛАОВІСНОЇ ІНФЕКЦІЙ
5.1 Дослідження стабільності культурально-морфологічних
властивостей вакцинного штаму Brucella ovis 67/Б і контрольних
штамів Brucella ovis 65939 та 65-і.............................71
5.2 Виготовлення і дослідження на стерильність інактивованої
біемульсин-вакцини проти хламідійної та бруцелаовісної інфекцій............77
5.3 Дослідження на нешкодочинність інактивованої
біемульсин-вакцини проти хламідійної та бруцелаовісної інфекцій............79
5.4 Вивчення реактогенності інактивованої біемульсин-вакцини
проти хламідійної та бруцелаовісної інфекцій в дослідах
на морських свинках та вівцях..................79
5.5 Вивчення тератогенності інактивованої біемульсин-вакцини
проти хламідійної та бруцелаовісної інфекцій
в дослідах на вагітних вівцях............81
5.6 Дослідження на морських свинках антигенності
та імуногенності інактивованої біемульсин-вакцини
проти хламідійної та бруцелаовісної інфекцій...........81
5.7 Вивчення антигенних та імуногенних властивостей
інактивованої біемульсин-вакцини проти хламідійної та
бруцелаовісної інфекцій в дослідах на вівцях після вакцинації
та ревакцинації ......................................................................................................87
5.8 Застосування полімеразної ланцюгової реакції
(ПЛР) для контролю інактивованих моно - і бівакцин на
ДНК хламідій..........................................................................................99
РОЗДІЛ 6 АНАЛІЗ І ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ.........101
ВИСНОВКИ....................................128
ПРАКТИЧНІ ПРОПОЗИЦІЇ ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА ...133
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ..........................................................134
ДОДАТКИ...........160

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

· АТФ - аденозин три фосфорна кислота
· ДНК - дезоксирибонуклеїнова кислота
· ЕТ - елементарні тільця
· ІЕ - інфекційний епідидиміт
· ІПМ - імунопероксидазний метод
· ІТ - ініціальні тільця
· ІФА - (ELISA) імуноферментний аналіз
· КЕ - курячий ембріон
· МЕБ - Міжнародне Епізоотичне Бюро
· МПА - м’ясо-пептонний агар
· МПБ - м’ясо-пептонний бульйон
· МППГГА - м’ясо-пептонний-печінковий-глюкозо-гліцериновий агар
· МППГГБ - м’ясо-пептонний-печінково-глюкозо-гліцериновий бульйон
· ПЛР - полімеразна ланцюгова реакція
· ПТ - проміжні тільця
· РА - реакція аглютинації
· РБП роз бенгал проба
· РГА - реакція гемаглютинації
· РЗК - реакція зв’язування комплементу
· РІД - реакція імунодифузії
· РІП - радіоімуноприціпітація
· РНГА - реакція непрямої гемаглютинації
· РНК - рибонуклеїнова кислота
· р РНК - рибосомальна рибонуклеїнова кислота
· РТ - ретикулярні тільця
· РТЗК - реакція тривалого зв’язування комплементу
· LPS - ліпополісахарид

ВСТУП

Актуальність теми. Серед інфекційних хвороб, які завдають значних економічних збитків вівчарству, найбільше поширення мають хламідійна та бруцелаовісна інфекції (Хамадеев Р.Х.,1983, 1986; Ковальов В.А. 1975, 2003, Бабкін А.Ф. і інші, 1986, 1999; Дейнеш А., 1992; Мельніченко В. і інші 1998; Караваев Ю.Д. 1999; Rodolakis A., 1999; Красиков А.П., 2002; OIE, 5 еdition, 2004). Досить часто перебіг цих захворювань проходить, як змішана інфекція, що набагато посилює епізоотичний ти інфекційний процеси, збільшує неплідність поголів’я і загибель приплоду, ускладнює діагностику і профілактику захворювань, негативно впливає на ефективність проведення протиепізоотичних заходів (Митрофанов П.М., 1982; Хамадеев Р.Х.,1983, 1986; Руденко А.Ф. 1986; Дейнеш А., 1992; Караваев Ю.Д. 1999, Меліхов С.В., 2000, 2004; Henning K., Sting R., 2001). Існують програми боротьби з хламідійною та бруцелаовісною інфекціями з використанням повторних серологічних досліджень і забою реагуючих тварин, але вони пов’язані зі значними економічними витратами і нерідко малоефективні на великих вівцефермах (Руденко А.Ф. 1986; Бабкін А.Ф., 1998; Караваев Ю.Д., 1999; Хамадеев Р.Х., 1999). Разом з тим є повідомлення про використання в системі боротьби з зазначеними хворобами живих та інактивованих вакцин (Фірсова Г.Д., 1981; Попов Г., 1985; Bailly K.M., 1987; Marin C.M. et. al., 1990; Абалхаиров Г.Ш., 1991; Касымов Т.К. 1998; Jones C.E. et. al., 1995; Гнедой С.Н., 1999; Щербань Г.П., 1999; Хамадеев Р.Х., 2002; Бабкін А.Ф. та ін., 2002; Караваев Ю.Д., 2000). Відомо також про розробку комбінованих вакцин, для профілактики паратифозної і хламідійної пневмонії у ягнят, бруцельозу та хламідіозу великої рогатої худоби, хламідіозу та Q- лихоманки (Амирбеков М,А., 1999; Батурина О.Ш., 1986; Жила М.Е., 1990; Нальотов Н.И., 1998; OIE, 5 еdition, 2004).
У зв’язку з зазначеним наукове і практичне значення набуває розробка і застосування комплексної системи боротьби з обома хворобами. До проведення наших досліджень нами не виявлено повідомлень про застосування комплексного щеплення моновакцин або виготовлення та випробування бівакцини проти хламідійної та бруцелаовісної інфекцій. Необхідно було з’ясувати питання нешкодочинності, тератогенності, імунологічних взаємовідносин антигенів збудників після комбінованого щеплення, а також визначити ефективні дози компонентів у бівакцині для формування імунної відповіді та захисту тварин від зараження. Вирішенню цих актуальних завдань і присвячена наша робота.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана у відповідності до Тематичного плану науково-дослідних робіт Інституту експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН 004.04 - «Удосконалити систему і засоби контролю епізоотичної ситуації по бруцельозу тварин в Україні» (1996 2000), держреэстрація № 0197U00757 та 05.03 - «Розробити та впровадити сучасні засоби і методи діагностики й профілактики бруцелаовісної, кампілобактерійної і хламідійної інфекцій» (2001 2005), держреэстрація № 0101U001610.
Мета і завдання дослідження. Мета наукових досліджень теоретично і експериментально обґрунтувати комбіноване щеплення інактивованих емульсин-вакцин проти інфекційного епідидиміту баранів та хламідійної інфекції, розробити і випробувати експериментальні зразки інактивованої біемульсин-вакцини проти бруцелаовісної та хламідійної інфекцій.
Для досягнення поставленої мети на вирішення були поставлені такі задачі:
· провести патентний пошук та вивчення літературних джерел щодо теми дисертації
· провести клініко-епізоотологічні і серологічні дослідження на хламідійну та бруцелаовісну інфекції вівцегосподарств з низьким рівнем відтворення виділити та ідентифікувати збудника хвороби;
· застосувати полімеразну ланцюгову реакцію для ідентифікації ДНК-хламідій в польових ізолятах збудника хламідіозу овець на жовткових міхурах курячих ембріонів;
· порівняльно дослідити ступінь імуногенності інактивованих вакцин вітчизняного та зарубіжного виробництва проти бруцелаовісної та хламідійної інфекцій в експерименті на морських свинках;
· вивчити сероконверсію на бруцелаовісний та хламідійний антигени в дослідах на морських свинках та вівцях при комплексному введенні вакцин вітчизняного та зарубіжного виробництва;
· виготовити і дослідити антигенність і імуногенність експериментальних серій інактивованої емульсин-вакцини проти інфекційного епідидиміту баранів з штаму Brucella ovis 67/Б;
· виготовити і дослідити на стерильність, нешкодочинність, тератогенність, реактогенність та імуногенність експериментальні зразки інактивованої біемульсин-вакцини проти хламідійної та бруцелаовісної інфекцій;
· застосувати ПЛР для контролю інактивованих моно - та комбінованих вакцин на ДНК хламідій;
· розробити лабораторний регламент на виготовлення, контроль та застосування інактивованої біемульсин-вакцини проти хламідійної та бруцелаовісної інфекцій.
Об’єкт дослідження. Бруцелаовісна і хламідійна інфекції овець, специфічна профілактика.
Предмет дослідження. Хламідійна та бруцелаовісна інфекції у проблемних щодо відтворення поголів’я овець фермах, ступінь поширення захворювання, виділення та ідентифікація збудника інфекції; антигенність та імуногенність вітчизняних та зарубіжних вакцин проти хламідіозу овець та інфекційного епідидиміту баранів; експериментальні серії інактивованої емульсин-вакцини проти інфекційного епідидиміту баранів та біемульсин-вакцини проти хламідійної та бруцелаовісної інфекцій: стерильність, нешкодочинність, реактогенність, антигенність та імуногенність; полімеразна ланцюгова реакція для виявлення ДНК-хламідій в польових ізолятах збудника та вакцинах
Методи дослідження. При виконанні дисертаційної роботи використано: методи ретроспективного аналізу і клініко-епізоотологічного обстеження для виявлення розповсюдження та перебігу бруцелаовісної і хламідійної інфекцій на вівцефермах, методи серологічного і бактеріологічного дослідження для визначення інфікованості тварин, метод біологічного експерименту на лабораторних та сільськогосподарських тваринах для вивчення нешкодочинності, тератогенності, антигенності та імуногенності вакцин, методи культивування збудників хламідіозу на курячих ембріонах та бруцелаовісної інфекції на штучних живильних середовищ (МППГГА з 10 % сироватки великої рогатої худоби, МППГБ), реакцію тривалого зв’язування комплементу та реакцію імунодифузії для виявлення антитіл проти Brucella ovis, реакцію зв’язування комплементу для виявлення антитіл проти збудника хламідіозу, полімеразну ланцюгову реакцію для ідентифікації ДНК-хламідій у ізолятах та вакцинах, реакцію аглютинації. роз бенгал пробу і реакцію зв’язування комплементу з бруцельозним антигеном, а також методи статистичного аналізу результатів досліджень.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше теоретично і експериментально обґрунтовано комбіноване щеплення інактивованих емульсин-вакцин проти бруцелаовісної і хламідійної інфекцій, розроблено, виготовлено і випробувано з позитивним результатом експериментальні серії інактивованої біемульсин-вакцини проти зазначених інфекцій. Експериментальні серії мно- та біемульсин-вакцини були нешкодочинними, мало реактогенними та імуногенними проти обох збудників хвороб в дослідах на морських свинках та вівцях. Гуморальний імунітет формувався на 15 30 добу після щеплення морських свинок проти обох антигенів, протективний імунітет на 30-ту добу. Захист тварин, щеплених біемульсин-вакциною проти експериментального зараження вірулентною культурою Brucella ovis був в межах 80 100 %, при інфікуванні у інтактному контролі 80 100 % тварин. Ступінь захисту через 9,5 місяців після щеплення біемульсин-вакциною становив 100 %. Після ревакцинації баранів через 10 місяців інактивованою біемульсин-вакциною протективний титр антихламідійних антитіл 1:16 - 1:128 та захист проти експериментального зараження культурою Brucella ovis виявлено у 100 % щеплених тварин.
Імуногенна ефективність інактивованої біемульсин-вакцини забезпечувалася поєднанням інактивованої емульсин-вакцини з елементарними тільцями хламідій в концентрації 105,0 106,0 ЕЛД50 та інактивованої суспензії клітин збудника Brucella ovis у кінцевій концентрації 5,0 × 109 м.к./см3. Розробка вакцини захищена патентом України на винахід корисної моделі «Інактивована біемульсин-вакцину проти хламідійної та бруцелаовісної інфекцій» №. 8006, 15.07.2005.
Практичне значення одержангих результатів. На підставі клініко-епізоотологічних і серологічних досліджень встановлено роль хламідійної інфекції у зниженні рівня відтворення у досліджених вівцегосподарствах. Визначено параметри виготовлення і контролю інактивованої біемульсин-вакцини проти хламідійної та бруцелаовісної інфекцій на основі використання інактивованої суспензії культури Brucella ovis штаму 67/Б та інактивованої емульсин-вакцини проти хламідійного аборту ВРХ, овець, кіз та свиней ТУУ 10.02.01.270-91, або інших аналогічних хламідійних вакцин, зокрема фірми «Sanofi». Розроблено лабораторний регламент на виготовлення і контроль та настанову з застосування інактивованої біемульсин-вакцини проти хламідійної та бруцелаовісної інфекцій, які розглянуті і схвалені методичною комісією ІЕКВМ та затверджені директором ІЕКВМ протокол № 9 від 10.10.2005. Застосування біемульсин-вакцини рекомендується в системі оздоровлення вівцеферм, неблагополучних на поєднану інфекцію з метою зменшення економічних збитків і поліпшення відтворювання поголів’я.
Особистий внесок здобувача полягає у аналізі літературних джерел та патентів, виборі напрямків досліджень, проведенні клініко-епізоотологічних обстежень, серологічних та мікробіологічних досліджень, виготовленні експериментальних зразків біемульсин-вакцини та емульсин-вакцини проти інфекційного епідидиміту баранів, в плануванні і проведенні біологічних експериментів на морських свинках та вівцях, бактеріологічних, серологічних досліджень експериментальних тварин, статистичній обробці та аналізі первинних документів, узагальненні отриманих результатів та формулюванні висновків.
Дослідження хламідійних вакцин методом ПЛР проведено разом з кандидатом ветеринарних наук Ксьонзом І.М., за що ми йому щиро вдячні.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися й обговорювалися на 5-му з’їзді паразитоцинологів України «Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини (м. Харків. - ХЗВІ, ХДМУ, 2001р.)»; Міжнародних науково-практичних конференціях: «ІЕКВМ 80 років на передовому рубежі ветеринарної науки» (м. Харків, ІЕКВМ, 2002 р.); «Актуальні проблеми ветеринарної медицини в умовах сучасного ведення тваринництва» (м. Феодосія, 2003 р.); «Ветеринарна медицина 2004: сучасні аспекти розробки, маркетингу і виробництва ветеринарних препаратів» (м. Феодосія, 2004 р.); засіданнях і звітних сесіях вченої ради ІЕКВМ УААН в 2000 2005 рр.; засіданнях методичної комісії ІЕКВМ УААН; міжлабораторному засіданні наукових співробітників і фахівців ННЦ «ІЕКВМ» 27 липня 2006 р.
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 7 наукових праць у фахових виданнях, та отримано патент на винахід.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, огляду літератури, напрямків, матеріалів та методів дослідження, результатів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів, висновків, пропозицій виробництву та додатків. Основний зміст викладено на 160 сторінках комп’ютерного тексту, в 15 таблицях та 2 рисунках і 2 фотографіях. Список використаних джерел включає 263 найменування в тому числі 105 зарубіжних.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. У дисертації на підставі вивчення літературних джерел, епізоотологічного аналізу, клініко-епізоотологічних обстежень вівцегосподарств, серологічних і бактеріологічних досліджень, а також результатів біологічного експерименту на лабораторних тваринах та вівцях, теоретично і експериментально обґрунтовано комбіноване щеплення інактивованих вакцин проти бруцелаовісної і хламідійної інфекцій, розроблено і випробувано з позитивним результатом експериментальні зразки біемульсин-вакцини проти зазначених інфекцій, а також виготовлено і досліджено інактивовану емульсин-вакцину проти інфекційного епідидиміту баранів.
2. Клініко-епізоотологічні обстеження і серологічні дослідження проведені у п’яти племінних вівцефермах свідчать, що низький рівень відтворення приплоду (35 66%) зумовлений ураженістю вівцепоголів’я хламідійною або одночасного хламідійною і бруцелаовісною інфекціями. Хламідійну серопозитивність серед дослідженого дорослого поголів’я виявлено у 18,8 30,5 % і у молодняку віком до одного року у 9,09 - 47,62 %. З абортплоду та лімфовузлів вівцематки ізольовано на курячих ембріонах дві культури хламідій, які типовано як Chlamydophila abortus. Бруцелаовісну серопозитивність виявлено у 3,8 5,5 % досліджених тварин. З передміхурової залози барана ізольовано культуру Brucella ovis.
3. Вакцинний штам Brucella ovis 67/Б у виготовлених нами за лабораторним регламентом 5-ти експериментальних серій інактивованої емульсин-вакцини проти інфекційного епідидиміту баранів (бруцелаовісної інфекції) в дослідах на морських свинках і на вівцях показав високу антигенну активність і імуногенність і не індукував бруцельозну серопозитивность у щеплених тварин.
4. В порівняльних дослідженнях інактивованих емульсин-вакцин проти інфекційного епідидиміту баранів з штаму 67/Б і зарубіжної вакцини «ЕВАК» встановлено, що обидві вакцини забезпечували напружений протективний імунітет проти експериментального зараження вірулентною культурою Br. ovis в дозі 2 × 109 м.к./см3 підшкірно. В контрольній групі заразилися всі морські свинки з індексом інфікованості 23,7 %. Вакцина з штаму 67/Б була менш реактогенною ніж вакцина «ЕВАК».
5. В порівняльних дослідах двох ембріональних і однієї культуральної інактивованих вакцин проти хламідійної інфекції встановлено, що ембріональні вакцини виробництва Сумської біофабрики та фірми «Sanofi», введені підшкірно в дозі 0,5 см3, були помірно реактогенні, на 30 добу після щеплення протективний титр хламідійних антитіл в РЗК ≥1:16 встановлено у 100 % тварин, середній титр по групах становив 5,8 ± 0,97 log2 та 5,22 ± 0,64 log2 відповідно. Культуральна інактивована вакцина проти хламідіозу ВРХ та ДРХ (ООО «БЛИЦ»), щеплена в дозі 0,5 см3 внутрішньошкірно, мала помірну реактогенність, на 30 добу протективний титр хламідійних антитіл в РЗК ≥1:16 встановлено у 100 % тварин, середній титр по групі становив 5,8 ± 1,24 log2.
6. Комбіноване підшкірне щеплення морським свинкам в дозі 0,5 см3 вітчизняної комерційної інактивованої протихламідійної емульсин-вакцини та двох серій експериментальної інактивованої емульсин-вакцини з штаму Br. ovis 67/Б (серії 6 та 6.1) на 30-у добу формувало гуморальний імунітет до обох вакцин: протективний показник титру хламідійних антитіл ≥ 1:16 виявлено у 67 % з середнім показником по групам 3,66 ± 0,23 log2 та 2,0 ± 0,48 log2 відповідно; поствакцинальні бруцелаовісні антитіла в РТЗК виявили у 91,7 % тварин в титрі 2,5 ± 0,67 log2 та 2,16 ± 0,6 log2, відповідно. Комбіноване щеплення захищало 100 % тварин від підшкірного зараження вірулентною культурою Brucella ovis 65939 в дозі 2 × 109 м.к./см3. У контрольних групах морських свинок після зараження реагували всі тварини в РТЗК з бруцелаовісним антигеном з середнім показником титру антитіл 3,33 ± 0,59 log2, культура реізольована у 83,3 % тварин, індекс інфікованості 27,8 %.
7. В дослідах на морських свинках після комбінованого щеплення: інактивованою емульсин-вакциною проти ІЕ баранів «ЕВАК» підшкірно 0,5 см3 та інактивованою культуральною емульсин-вакциною проти хламідіозу (ВІЕВ) в дозі 0,2 см3 внутрішньошкірно, спостерігали виражену реактогенність. На 30 добу середній титр хламідійних антитіл в РЗК становив 5,0 ± 0,89 log2 з показником протективного титру антитіл ≥ 1:16 у 100 % тварин, титр бруцелаовісних антитіл в РТЗК становив 4,83 ± 0,38 log2. Комбіноване щеплення захищало 100 % тварин від підшкірного зараження вірулентною культурою Brucella ovis 65939 в дозі 2 × 109 м.к./см3. У всіх морських свинок контрольної групи після зараження реізольовано культуру Br. ovis, індекс інфікованості 45,83%.
8. Виготовлені нами експериментальні серії інактивованої біемульсин-вакцини проти хламідійної та бруцелаовісної інфекцій на основі комерційних інактивованих протихламідійних емульсин-вакцин, виробництва Сумської біофабрики або фірми Sanofi та інактивованого бактерину штаму Br. ovis 67/Б були стерильними, нешкодочинними, слабореактогенними, нетератогенними та імуногенними, що забезпечувалося концентрацією хламідійного компоненту 106,5 107,9 EID50 та бруцелаовісного бактерину у кінцевій концентрації 5 × 109 м.к./см3 у вакцині.
9. У щеплених інактивованою біемульсин-вакциною проти хламідійної і бруцелаовісної інфекцій серіями 1, 2, 4, 5 морських свинок формування гуморального імунітету встановлено на 14 - 30 добу після вакцинації. На 14 добу після щеплення в РЗК з хламідійним антигеном виявили антитіла у титрі: 3,0 ± 0,64 log2, 4,2 ± 0,9 log2, 2,7 ± 0,54 log2, 2,11 ± 0,28 log2 відповідно. Середній показник бруцелаовісних антитіл в РТЗК становив 1,8 ± 0,39 log2, 4,2 ± 0,9 log2, 0,33 ± 0,36 log2, 1,33 ± 0,16 log2, на 30 добу виявлено зростання титру хламідійних антитіл: 5,6 ± 1,16 log2, 7,0 ± 1,5 log2, 3,83 ± 0,91 log2. 5,6 ± 1,2 log2 відповідно, протективний титр хламідійних антитіл ³ 1:16 виявлено у 66,7 % - 100 %. Титр бруцелаовісних антитіл в РТЗК становив 3,8 ± 0,82 log2, 5,2 ± 1,12 log2, 3,5 ± 0,55 log2, 2,83 ± 0,5 log2 відповідно.. Біемульсин-вакцина захищала всіх щеплених морських свинок проти генералізованої інфекції після експериментального зараження культурою Brucella ovis підшкірно в дозі 2 млрд.м.к./см3. В контрольних групах морських свинок після зараження позитивно реагувало 100 % тварин в РТЗК з середнім показником титру 2,96 ± 0,34 log2, заражаючу культуру B. ovis реізольовано від 83,9 % тварин, індекс інфікованості 20,7 %.
10. У щеплених баранчиків інактивованою біемульсин-вакциною серія 2 підшкірно в дозі 1,0 см3 антитіла в РТЗК з бруцелаовісним антигеном виявили на 14 добу в титрі 2,18 ± 0,22 log2 та на 30 добу 1,45 ± 0,14 log2 В РІД з бруцелаовісним антигеном на 14 та 30 добу після щеплення позитивно реагувало 100 % тварин, на 73 добу реагувало 72,2 % баранчиків. Хламідійні антитіла в РЗК виявлені у 72,2 % протягом 10 місяців з середнім показником титру по групі 3,12 ± 0,31 log2. У щеплених 4-х кітних вівцематок антитіла в РТЗК з бруцелаовісним антигеном виявляли протягом 10 місяців (строк спостереження) з середнім показником титру по групі 2,43 ± 0,89 log2. В РІД реагувало 2 вівцематки протягом 133 діб після щеплення. Хламідійна серопозитивність в РЗК спостерігалася у 75 % тварин протягом 10 місяців з середнім показником титру по групі 4,13 ± 1,16 log2. У контрольній групі баранчиків після зараження вірулентною культурою Brucella ovis 65939 методом аплікації на слизову препуція та кон’юнктиву очей в дозі 10 × 109 м.к./см3 за даними серологічного дослідження заразилося всі 4 тварини, культуру Br. оvis ізольовано у 2-х реагуючих тварин.
11. Щеплення 5 баранчиків інактивованою біемульсин-вакциною серія 3 підшкірно в дозі 1,0 см3 викликало серопозитивність в РТЗК з бруцелаовісним антигеном на 15 добу з середнім показником титру по групі 1,8 ± 0,39 log2, на 50 добу 1,6 ± 0,34 log2, на 80 добу 2,2 ± 0,47 log2. Титр хламідійних антитіл після вакцинації на 15 добу сягав 3,8 ± 0,82 log2, на 50 добу 1,44 ± 0,3 log2, на 80 добу 1,8 ± 0,39 log2. У контрольній групі баранчиків після зараження вірулентною культурою Brucella ovis 65-і методом аплікації на слизову препуція та кон’юнктиву очей в дозі 10 × 109 м.к./см3 за даними серологічного дослідження заразилося всі 4 тварини, культуру Br. оvis ізольовано у 2-х реагуючих тварин.
12. Ревакцинація овець через 9 місяців після першого щеплення інактивованою біемульсин-вакциною серія 2 підшкірно в дозі 1,0 см3 стимулювала появу бруцелаовісних антитіл в титрі 1:4 - 1:8 в РТЗК з середнім показником по групі 1,17 ± 0,35 log2, в РІД реагували всі тварини, титр хламідійних антитіл - 2,6 ± 0,68 log2. Імунітет встановлено у всіх щеплених тварин після зараження через 3 місяці культурою Brucella ovis 65-і. У контрольній групі за даними серологічних досліджень заразилися всі тварини, культуру Br. ovis ізольовано від 2-х з 3-х баранчиків.
13. Медичний набір «Полімік» виробництва фірми» НВФ «Літех» виявився придатним для індикації ДНК хламідій у полімеразно ланцюговій реакції у виділених нами ізолятах Chlamydophila abortus, а також для контролю хламідійних вакцин.
14. На підставі результатів експериментальних досліджень розроблено лабораторний регламент на виготовлення, контроль та застосування інактивованої біемульсин-вакцини проти хламідійної та бруцелаовісної інфекцій у неблагополучних на подвійну інфекцію вівцегосподарствах.

ПРАКТИЧНІ ПРОПОЗИЦІЇ ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА

На підставі проведених досліджень експериментально обґрунтовано і запропоновано комбіноване щеплення проти бруцелаовісної (інфекційного епідидиміту баранів) і хламідійної інфекцій овець інактивованими емульсин-вакцинами або інактивованою біемульсин-вакциною у неблагополучних ферм при поєднаній інфекції.
Розроблено Лабораторний регламент на виготовлення і контроль інактивованої біемульсин-вакцини проти хламідійної та бруцелаовісної інфекцій” та Настанова по застосування інактивованої біемульсин-вакцини проти хламідійної та бруцелаовісної інфекцій”, які розглянуті і схвалені методичною комісією ІЕКВМ протокол №9 від 10.10.2005.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. А 61 К 39/118 Вакцина культуральная инактивированная против хламидиоза (орнитоза птиц) /Г.Н. Данченко, Р.Н. Коровина, Г.Н. Щербань, Т.Ф. Кравченко. - №С12№1/20; Заявл. 1999.01.27; Опубл. 2004.07.27; Федеральний институт промышленной собственности.
2. А 61 К 39/118 С12Q 1/100 SU 1706632 А1 Способ определения иммуногенности вакцин против хламидиозов сельсько-хозяйственных животных /В.Н. Гусев, О.И. Волошина, Ж.М. Ибраев. - №615.371.372(088.8); Заявл. 18.04.90; Опубл. 23.0192, Бюл. №3. 3 с.
3. Абулхаиров Г. Антигенные и иммуногенные свойства инактивированной емульсин-вакцині против инфекционного эпидидимита баранов: Автореф. дис. канд. вет. наук. - М., 1994. 25 с.
4. Абулхаиров Г. Ш., Ромамахов В.А. Антигенные и иммуногенные свойства вакцинных препаратов с бруцел овечьего типа. //Материалы Всесоюзн. конф Совершенствования методов государственного контроля ветеринарных препаратов” (тезисы докладов). М., 1991. с.116 118.
5. Абулхаиров Г.Ш. Вирулентные свойства штамма Brucella ovis в опытах на морских свинках и баранах //Бюлл. ВИЭВ. 1990. Вып. 73. 74. С. 128. 133.
6. Амирбеков М.А., Юров К.П., Нальотов Н.И. Профилактика пневмоний паратифозной и хламидиозной этиологии у ягнят. /Ветеринария. С. 60 72.
7. Ассоциированная форма течения бруцеллеза и хламидиоза КРС. Красиков А.П., Шестаков В.Н., Николаэва Н.Н. //Проб. и перспективы развития науки в Ин-те вет. медицины ОмГВУ/ Ом. гос. аграр. ун-т. Омск, 2002. С. 122 128.
8. Бабкiн А.Ф., Орлов С.М. Експериментальне дослiдження iнактивованої емульсин-вакцини з ад'ювантом Montanide ISA 70 проти бруцелаовiсної iнфекцiї// Вет. медицина: Мiжвiд. тематич. наук. зб.- Х., 2002.- Вып.80.- С.47-50.
9. Бабкин А.Ф., Галищев И.И., Мелихов С.В. Серологическая баранов Brucella ovis //Пробл. Зооінженерії та вет. медицини: Зб. наук. праць /ХЗВІ: Матеріали 5-го зїзду паризитоцинологів України 5 6 квітня 2001 р. Х., 2001. С. 172 173 С.68 69.
10. Бабкин А.Ф., Орлов С.Н. Влияние адьювантов на иммуногенностьинактивированной бруцеллаовисной вакцины// Пробл. зооiнженерiї тавет. медицини: Зб. наук. праць/ ХЗВI.- Х., 2001.- С.172-173.
11. Бабкин А.Ф., Орлов С.Н. Результаты комиссионного испытания эмульсин-вакцины из штамма B.ovis 67/Б-1 против бруцелаовисной инфекции// Вет. медицина: Мiжвiд. тематич. наук. зб.- Х., 2003.- Вып.82.- С.72-75.
12. Бабкин.А. Ф., Орлов С. М. Результаты изучения инактивированной емульсин-вакцины из шамма Br. ovis 67/Б против инфекционного эпидидимита баранов //Вет.медицина: Між від.темат.наук.зб. Х., 2004. Вип.84. С. 58 64.
13. Бабкін А. Ф., Орлов С. М. Експериментальне дослідження інактивованої емульсин-вакцини з ад’ютантом проти бруцелаовісної інфекції //Вет. медицина: Між від. темат. наук. Зб. Х, 2002. - Вип. 80. С. 47 50.
14. Бабкін А.Ф. Результати виробничого випробування реакції імунодифузії для діагностики інфекційного епідидиміту баранів.// Вет. медицина, 1997. Вип. 73. С. 3 6.
15. Бабкін А.Ф., Дейнеш А.А., Орлов С.М. Застосування РІД для діагностики інфекційного епідидиміту баранів //Вет. медицина: Міжвід. темат. наук. зб. К., 1993. Вип.. 68 С. 66 70.
16. Байтурина О.Ш., Матвиенко Б.А., Арзимбеков. Комплексная иммунопрофилактика хламидиоза и сальмонеллеза овец./Бюллетень ВИЭВ. М. 1986. Вып. 62. с. 18 20.
17. Башмакова М.А., Савичева А.М. и др. Перинатальные хламидийные инфекции.//Хламидийные инфекции. Под ред. Шаткина А.А. М.: 1996. с. 42 46.
18. Белоусов В.И., Самуйленко А.Я., Моисеев А.В. Выделение и изучение свойств штаммов хламидий животных в России // Наук. основы пр-ва. вет. био. препаратов. Щелково. 2000. С. 121-122.
19. Боровик Р.В. Специфическая активность иммуноглобулинов КРС при экспериментальной хламидиозной инфекции. /Вопрос. вирусологии. 1978. №4., с 485 488.
20. Бортничук В.А. Болезни, вызываемые хламидиями. В кн. Справочник по болезням свиней. К.: Урожай. 1981., с. 114 120.
21. Бортничук В.А. Хламидиоз свиней (этиология, диагностика, эпизоотология и меры борьбы ): Автореф. дис. ... д-ра вет. наук/ УСХА.- К, 1992.- 44 c.
22. Бортничук В.А. Хламидиоз свиней. Справочное пособие. - К.: Урожай, 1991.-192 с
23. Бортничук В.А. Энзоотическая пневмония свиней. К.: Урожай., 1974. с.92.
24. Бортничук В.А., Иванченко Г.А. Электронно-микроскопическое исследование хламидий, выделенных от свиней, в клетках желточного мешка куриных эмбрионов //Микробиол. журнал. 1984. Т.46. Вып. 1. С.51 56.
25. Бортничук В.А., Попович Г.Г. Выделение хламидий от сельскохозяйственных животных и их идентификация /Микробиол. Журнал. 1981. №2. с. 183 187.
26. Брагина Е.Е., Дмитриева Г.А., Кисина В.И. Структурно-функциональные особенности жизненного цикла хламидий in vivo.// Весник дерматол. 1995. №6. с 18 21.
27. Бусол В.А., Бабкин А.Ф., Жованник П.Н. Бруцеллез сельскохозяйственных животных. К. Урожай, 1991. с. 176.
28. Вакцина из штамма Br. melitensis Rev 1 против бруцеллёза овец/ Шумилов К. В., Калмыков В.В., Клишанов А.И., Скляров и др. //Ветеринария. 2002. №2., с.6 9.
29. Вакцинний процес у овець після щеплення протибруцельозної вакцини/ Жованик П.М., Бабкін А.Ф., Діренко П.М. та ін. //Ветеринарія: Респ. між від. тематик. наук. зб. К., 1983. Вип.. 58. С. 3-6.
30. Варламова Г.Ф. Диагностика хламидиозной инфекции прямым и непрямым иммунофлюоресцентным методом.//Сб. науч. тр. Нижний Новгород. 1991. с. 94 97.
31. Вафин Р. Р., Равилов Р. Х. Дифференциация возбудителей хламидиоза при помощи RAPD PCK. //Вет. врач. 2002. - № 3. С. 73 75.
32. Возможности и ограничения серодиагностики хламидиозов животных. Самуйленко А.Я., Ямников С.С., Токарин Э.Ф., и др. //Биол.-экол. пробл. зараз. болезней диких. Животных и их роль в патологии с. х. животных и людей. Покров, 2002. С. 311 316.
33. Галищев Н.И., Бабкин А.Ф., Ивановская Л.Б. Распространение хламидиозной инфекции у КРС её значение в патологии воспроизводства. //Ветеринарный респ. межвед. тематич. науч. сборник. К.: Урожай. 1989. Вып.64. с. 20 - 24.
34. Герилович П.П. Хламидиозный аборт овец в Украинской ССР и некоторые биологические свойства выделенных штаммов хламидий: Автореф. дис. ... канд. вет. наук/ БелНИИЭВ.- Минск, 1986.- 24 c.
35. Гранитов В.М. Хламидиозы. Москва: Медицинская книга, Н. Новгород: Издательство НГМА, 2000. 192 с.
36. Гусев Б.Н. Набор для диагностики хламидиозов сельскохозяйственных животных./ Ветеринария. 1991. №9. с. 32- 33.
37. Гусев Б.Н. Распространение хламидий в органах и иммунный ответ при пероральном заражении /Ветеринария. 1985. №8, с. 27 28.
38. Дегтеренко Л.В. Биосинтез антител у баранов, експериментально зараженных Br. оvis //Хронические инфекции животных. Новосибирск, 1981. С. 38 42.
39. Дегтеренко Л.В., Разницина Г.В. Результат изучения метода провокации антител при инфекционном эпидидимите баранов в экспериментальных условиях // В кн.: Туберкульоз и бруцеллез с.-х. животных: методы и средства диагностики и профилактики.Новосибирск, 1994 (1995).С.75-81.
40. Диагностика и меры борьбы с хламидиозом сельскохозяйственных животных. /Научно-технический бюллетень ВАСХНИЛ. Новосибирск. № 24 1986.47.
41. Диагностика и специфическая профилактика хламидиоза овец в Читинской области. Шишин К.М., Усольцев В.М., Моисеев А.В., Пономаренко А.Б. /ВНИТИБП. Щолково. 1998., с .33 34.
42. Диагностическая эффективность РА с овисным антигеном ИЭВС и ДВ /Л.В. Дегтеренко, В.Я. Гончаренко, А.Г. Хлыстунов, И.А. Косилов //Наук. техн. бюл. Всесоюз. акад. с/х наук. Сиб. отд. 1985. т. 30. С. 24 30.
43. Динамика иммунологической реакции при экспериментальном аборте овец. Андрюшин Ю.Т., Шубин В.А., Караваев Ю.Д., Нальотов Н.И. / Тр. ВИЭВ. 1975. т. 43. с.128-131.
44. Диренко П.М., Руденко А.Ф., Билан А.Д. Совершенствование мер борьби с заболеванием овец, вызываемых Br. ovis //Ветеринарія: Республ. міжвідом. тематич. наук. зб. К. 1984. Вип.. 59. С. 11 14.
45. Діренко П.М., Руденко А.Ф., Білан О.Д. Деякі питання епізоотології та заходи боротьби з Brucella ovis інфекцією //Ветеринарія: Республ. міжвідом. тематич. наук. зб. К., 1980 Вип. 52. С. 47 53.
46. Дроздова Л. И. Морфология плацентарного барьера свиней при хламидиозе в Пермской области. /Ветеринария. №8. 2002. С. 22 24.
47. Душук Р.В. Энзоотическая (вирусная) пневмония свиней. М.: Колос., 1970. с. 142.
48. Жила М.Е., Тимошенко И.А. Иммунологическая ареактивность вакцины против сибирской язвы и бруцеллеза /Вестник Казх. НИВИ.
49. Запуговиченко К., Хамко О., Павленко М. Діагностика та клінічний прояв хламiдiозу великої рогатої худоби у Черкаській області //Вет. медицина України.-1998.-N 6.-C.20-21.
50. Захаренко Л.П. Сравнительный анализ методов диагностики хламидиозов /Клинич. лабор. Диагностика. №2. 2001. с. 36 38.
51. Изучение свойств эталонной и производственной серии вакцины из штамма Бруцелла абортус 82. Малахова Т.И., Шумилов К.В., Соморуков Ю.А., Климанов А.И. //Разроб. методов проверки биол. свойств произв. штаммов микроорганизмов и диагност. препаратов. М. 1983. с. 6 11.
52. Иммунитет и его коррекция в ветеринарной медицине. Красочко П. А., Прудников В. С., Новиков О. Г. и др. Смоленск. 2004. - 340 с.
53. Иммунология /Под ред. У. Пола: Пер. с англ. М.: «Мир», 1987.Т.1.476с.
54. Иммунология /Под ред. У. Пола: Пер. с англ. М.: «Мир», 1987. Т.2. 277с.
55. Иммунология. Воронин Е. С., Петров А. М., Серых М. М., Вевришов Д. А. М.: Колос Пресс. 2002. 408 с.
56. Исатаева Ш.И. Сравнительная оценка лабораторных методов диагностики хламидиозного аборта овец: Автореф. дис. ... канд. вет. Наук /ВИЭВ; ВАСХНИЛ. - ДСП-126.- М., 1983.- 16 c.
57. Исатаева Ш.И., Караваева Ю.Д. Динамика показателей гуморального иммунитета, выявляемая в РНГА и РСК у овец вакцинированных и зараженных возбудителем энзоотического аборта овец./ В кн. Хламидии /гальпровии/ и хламидиозы. М., 1982. с. 69 71.
58. Использование иммуноферментного анализа для диагностики хламидиоза свиней. Хусанов Ф.М., Хамадеев Р.Х., Равилов А.З., Хисматулина И. А. // Вирусные болезни с/х. животных: Тез. докл. всерос. науч-практ. конференции /Владимир/, 17 21 апр. 1995. Владимир. 1995. с.65.
59. Казанков И.Г. Диагностика и лечение хламидиоза баранов-производителей //Профилактика и диагностика болезней животных: Сб.наук.трудов/Сиб.отд. ВАСХНИЛ. Новосибирск, 1983. С. 127 131.
60. Казанов И.Г. Диагностика и лечение хламидиоза баранов-производителей. В кн. Профилактика и диагностика болезней животных. Новосибирск. 1983. с 127 131.
61. Калашников С.В., Мамонтов Е.А. Зараженность хламидиозом половых органов у коров // 4 Меж. вуз. конф. студентов и молодых ученых. Волгоград. Тез. докл. Направление Сел. хоз-во”. Волгоград, 1999. С. 39-40.
62. Калмыков В.В. Штаммы бруцел для конструирования адъювант-вакцины против бруцеллеза крупного рогатого скота // Наук. основы пр-ва. вет. био. Препаратов. Щелково. 2000. С. 140-142.
63. Караваев Ю. Д., Маркин Ю. Н. хламидиозы животных меры борьбы и специфическая профилактика /Ветеринария. № 6, 2003. ст. 3 6.
64. Караваев Ю.Д., Истаева Ш.И., Нальотов Н.И. сравнительное изучение РСК, РНГА и РНИФ при диагностике хламидиозного аборта овец. // Бюл. ВИЭВ. 1986. Вып. 62. С. 14 18.
65. Караваев Ю.Д., Калугина И.А., Белоусов В.И. Диагностика, профилактика и меры борьбы с хламидиозами животных//Ветеринария.-1999.-N2.-C.28-30.
66. Караваев Ю.Д., Калугина И.А., Сусский Е.В. Культуральная инактивированная вакцина против хламидиоза животных. // Наук. основы пр-ва. вет. био. Препаратов. Щелково. 2000. С. 122-123.
67. Караваев Ю.Д., Нальотов Н.И. Вакцинопрофилактика хламидийного аборта овец /Тр. ВИЭВ. 1981. Т. 53 с. 95 102.
68. Караваев Ю.Д., Нальотов Н.И., Панасюк С.Д. Хламидиозный полиартрит ягнят //Труды ВИЭВ. Выпуск 40. М.: 1980. ст.40 41.
69. Каришева А.Ф. Спеціальна епізоотологія: Підручник. К.: Вища освіта, 2002. 703с.
70. Касимов Т.К. Эпизоотология бруцеллеза и оптимизация противобруцельозных мероприятий в условиях Киргистана. Дис. док.вет.наук: - Новосибирск, 2002. 48 с.
71. Касымов Т.К. Эффективность вакцин при инфекционном эпидидимите баранов. Автореф. дис. канд. вет. наук: - Новосибирск., 1988. 23с.
72. Конструирование диагностических препаратов на основе рекомбинантных белков хламидий /С.Н. Гнедой, А.Ю. Соболев, А.В. Руденко и др.//Лаб. дело. 1999. - №3. С.7 10.
73. Косилов И.А., Хлыстунов А.Г., Аракелян П.К. Эффективность иммунизации баранов против инфекционного эпидидимита // Ветеринария. 1996. - №9. С. 27-34.
74. Ксьондз І. М. Застосування полімеразної ланцюгової реакції для діагностики хламідіозу свиней. Автореферат на здобуття науч. ступеня канд. вет. наук. Харків. - 2002. - 20 ст.
75. Курбанов И.А., Юсупов Р.Х., Боровик Р.В. А.С. №2542393/30-15 от 09.11.77. Вакцина против хламидиоза сельскохозяйственных животных.
76. Лабораторные исследования в ветеринарии. Справочник./ Под ред. Б.И. Антонова. М.: Агропромиздат. 1986.
77. Литвин В.П., Поживин А.И. Хламидиоз молодняка КРС. В кн. Инфекционные и инвазионные болезни телят. К.: Урожай. 1991. 208 с.
78. Лікування хламiдiозу великої рогатої худоби. / М. В. Косенко, I.К. Лабораторная диагностика.-2001.-N 10.-C.22.
79. Люткявиченке В.Й. Диагностика хламидиоза крупного рогатого скота: Автореферат дис. канд. вет. наук. - С. Пб., 1992. 20 с.
80. Мавров И.И., Латинова А.М. Влияние хламидиозной инфекции на состояние некоторых биохимических показателей сыворотки крови овец //Дерматология и венерология. К. 1989. Вып. 24., с. 79 82.
81. Малохатько Л. Хламiдiоз. // Вет. медицина України.-1998.-N 3 .-C.13.
82. Мартинов С., Попов Г. Диагностични методы при хламидиния аборт по овцете. Вет. дело. мед. Науки. 1982. Г. 19. №16. С. 29 38.
83. Мартинов С., Попов Г. Приложение на концентрирана и пречистена ваксина срещу хламидийная аборт по овцете. - Вет. дело. мед. Науки. 1985. Г. 22. №5. С. 28 31.
84. Медуницын Н.В. Вакцинология. М.: Триад-Х”, 1999. 272с.
85. Мелехов С. В. Мінливість, родова і видова антигенність та серологічна діагностика бруцелаовісної і хламідійної інфекцій при змішаному перебігу /Автореферат десерт. на здобуття науч. ступеня к. в. н., Харків 2003. 19 ст.
86. Мелихов С.В. Изучение ассоциативной хламидиозной и бруцелаовисной инфекции в племенных хозяйствах //Вет.медицина: Між від.темат.наук.зб. Х., 2000, Вип. 77. С.259 264.
87. Мелихов С.В., Бабкин А.Ф. Влияние некоторых факторов на динамику иммунного ответа при латентном течении ассоциированной бруцелаовисной и хламидиозной инфекции //Вет.медицина: Між від.темат.наук.зб. Х., 2000, Том 1. Вип. 78. С.211 219.
88. Мелихов С.В., Бабкин А.Ф. Гетероспецифичность вторичного иммунного ответа при бруцеллаовисной и хламидийной инфекциях у овец //Вет.медицина: Мiжвiд.темат.наук.зб.- Х., 2004.- Вып.84.- С.483-486.
89. Меліхов С.В. Вивчення антигенної споріднености Brucella ovis та Chlamidia psittaci в серологічних реакціях //Вет.медицина: Між від.темат.наук.зб. Х., 2000, Т. 2, Вип.. 79. С.50 54.
90. Мельниченко В.И., Ромахов В.А., Устинова Г.И. и др. Инактивированная эмульсин-вакцина с иммуностимулятором против инфекционного эпидидимита баранов // Ветеринария. 1998. - №3. С. 15-20.
91. Мельниченко Л.П. Диагностика инфекционного эпидидимита баранов методами флюоресцируюцих антител и иммуноферментного анализа: Автореф. дис. канд. биол. наук. М., 1991. 23 с.
92. Мельниченко Л.П., Ниязов У.Э., Ромахов В.А. Сравнительная оценка серологических тестов для диагностики инфекционного эпидидимита баранов //Актуальные вопросы профилактики бруцелеза и организации медицинской помощи больным: Тез. докл. Всесоюз. конф. (Новосибирск, 24 25 окт. 1989 г./ - М., 1989. С. 142 144.
93. Митрофанов П.М. Клинико-морфологическая характеристика генетального хламидиоза у быков, баранов и хряков-производителей./Межвузовский научный сборник. Диагностика, патоморфология, патогенез и профилактика болезней в промышленном животноводстве. Часть 1./ Саратовский университет. 1990. с. 36 40.
94. Молекулярно-генетична дiагностика хламiдiозу тварин. Б.Т.Стегнiй, Р.Ю.Анiчин, А.Ф.Бабкiн, А.М.Коваленко// Вет.медицина:Мiжвiд.темат.наук.зб.- Х., 2004.- Вып.83.- С.222-224.
95. Назаров Н., Абуладзе Н.К. Активность вакцины из штамма 82 в борьбе с бруцелезом. /Ветеринария. 1989., №7. ст.. 15 17.
96. Нальотов Н.И. и др. Иммунологическая активность вакцины против хламидиозного аборта овец при хламидиозах КРС и свиней в эксперименте // Ветеринарная иммунология и биотехнология. Труды ВИЭВ. Т. 66. 1988. С. 55 59.
97. Нальотов Н.И. и др. Специфическая профилактика абортов хламидийной этиологии у КРС и свиней / Труды ВИЭВ. Том 69. 1991., с. 60 65.
98. Нальотов Н.И. Клинические и некоторые серологические показатели при введении возбудителя хламидиозного аборта овцематкам, переболевшим токсоплазмозом. Тр. ВИЭВ. Вып. 26. с.78.
99. Нальотов Н.И. О применении эмульсин-вакцины против хламидийного аборта овец /В кн. Хламидии (гальпровии) и хламидиозы. М.: Медицина. 1982. с. 55 56.
100. Нальотов Н.И. Экспериментальный хламидиозный аборт и токсоплазмоз у овец при смешанной инфекции /Паразитоциноз/. Автореферат. дис. на соиск. ученой. степени кан. вет. наук. М., 1987. 17 с.
101. Нальотов Н.И., Дудар В.П., Строганов И.В. Антигенная активность различных штаммов хламидий в составе моно- и комбинированных вакцинных препаратов на морских свинках и свиноматках / Труды ВИЭВ. Том 69. 1998., с. 14 18.
102. Нальотов Н.И., Караваев Ю.Д., Строганов И.В. Специфическая профилактика абортов хламидиозной этиологии у КРС и свиней /Тр. ВИЭВ. т. 69. с.60 65.
103. Настенко В.Д., Гавшин О.О., Хандкарян В.М., Ксьонз І.М., Балацький В.М.,