РОЛЬ БАКТЕРІЙ CLOSTRIDIUM PERFRINGENS В ПАТОЛОГІЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПТИЦІ : РОЛЬ бактерий CLOSTRIDIUM PERFRINGENS В ПАТОЛОГИИ СЕЛЬСКОХОЗЯЙСТВЕННОЙ ПТИЦЫ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ
УКРАЇНИ
СУМСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

СОРОКОВА ВІКТОРІЯ ВАСИЛІВНА

УДК:636.5:619.981.57:619.616.34-002

РОЛЬ БАКТЕРІЙ CLOSTRIDIUM PERFRINGENS В ПАТОЛОГІЇ
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПТИЦІ

16.00.03 ветеринарна мікробіологія та вірусологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук

Науковий керівник
кандидат ветеринарних
наук, професор ЗОН Г.А.

Суми-2007

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ................................................................5
ВСТУП..................................................................................................................7
РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ...................................................................13
1.1. Загальні відомості про клостридіози.....................................................13
1.2. Історична довідка....................................................................................16
1.3. Розповсюдження та економічні збитки від клостридіозів птиці........18
1.4. Етіологія хвороби....................................................................................19
1.4.1. Морфологія C. perfringens...................................................................20
1.4.2. Культурально-біохімічні властивості C. perfringens.........................21
1.4.3. Вірулентні властивості C. рerfringens................................................24
1.4.4. Токсигенні властивості C. рerfringens................................................24
1.5. Епізоотологія клостридіозу птиці.........................................................27 1.6. Патогенез..................................................................................................29
1.7. Клінічні ознаки та перебіг хвороби.......................................................32
1.8. Патологоанатомічні зміни......................................................................33
1.9. Патологогістологічні зміни....................................................................35
1.10. Діагностика...............................................................................................36 1.11. Профілактика та лікування клостридіозів птиці...................................37
РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ...............................................................41
2.1. Методи ізоляції та ідентифікації C. perfringens....................................42
2.2. Вивчення експериментально відтвореного клостридіозу...................48
2.3. Вивчення кишкової мікрофлори курчат при експериментальному клостридіозі.............................................................................................49
2.4. Вивчення впливу патогенної дії C.perfringens на основні біохімічні показники сироватки крові.....................................................................50
2.5. Ступінь впливу C. рerfringens на морфологічні показники основних органів імунокомпетентної системи та наднирників...........................51
2.6. Патологоанатомічні зміни в органах експериментально інфікованих курчат.......................................................................................................51
2.7. Вивчення рівня ефективності антибактеріальних препаратів...........52
РОЗДІЛ 3. ВЛАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ.............................................................54
3.1 Особливості епізоотичного процесу........................................................55
3.2. Морфологічні властивості виділених культур......................................56
3.3. Культурально-біохімічні властивості ізолятів C. рerfringens..............58
3.4. Визначення патогенності ізольованих штамів C. рerfringens..............68
3.5. Чутливість штамів C. рerfringens до антибактеріальних препаратів...69
3.6. Серологічна типізація штамів C. рerfringens.........................................74
3.7. Вивчення патогенезу при експериментальному клостридіозі курчат.......................................................................................................75
3.7.1. Результати вивчення експериментального клостридіозу у курчат.......................................................................................................75
3.7.2. Визначення LD50 для курчат 10-добового віку ..................................78
3.7.3. Вивчення кишкової мікрофлори курчат при експериментальному клостридіозі...........................................................................................78
3.7.4. Морфометричні показники основних органів імунокомпетентної системи та наднирників курчат при експериментальному клостри-діозі........................................................................................................88
3.7.5. Патоморфологічні дослідження органів курчат при експеримен-тальному клостридіозі..........................................................................94
3.7.6. Результати вивчення біохімічних показників сироватки крові курчат при експериментальному клостридіозі............................................106
3.7.7. Результати випробування препаратів для лікувально-профілак-тичних заходів при клостридіозі птиці.............................................113
РОЗДІЛ 4. АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІД-ЖЕНЬ................................................................................................................118
ВИСНОВКИ.....................................................................................................129
ПРАКТИЧНІ ПРОПОЗИЦІЇ...........................................................................132
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ.................................................................................133
ДОДАТКИ........................................................................................................156

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
Б А/к-00 м. Білопілля, Агрофірма „Авангард”, курчата, 2000 рік
Б А/к-04 м. Білопілля, Агрофірма „Авангард”, курчата, 2004 рік
В У/к-02 В.-Багачанський р-н, ПП „Урожай”, курчата, 2002 рік
Г С-03 глютен фірми „Солар”, 2003 рік
Д П/к-01 Диканський р-н, ЗАТ „Полтавська птахофабрика”, курча- та, 2001 рік
Д П/зк-03n Диканський р-н, ЗАТ „Полтавська птахофабрика”, курча- та, 2003 рік, n порядковий номер виділеної культури
Д П/пк-03 Диканський р-н, ЗАТ „Полтавська птахофабрика”, пташи-ний комбікорм, 2003 рік
К Г/к-01 Краснопільський р-н, ТЗоВ „Горлиця”, курчата, 2001 рік
К Г/к-02 Краснопільський р-н, ТЗоВ „Горлиця”, курчата, 2002 рік
К Г/пк-02 Краснопільський р-н, ТЗоВ „Горлиця”, пташиний комбі- корм, 2002 рік
К Л/дк-02 Карлівський р-н, ВАТ„Свеклосовхоз Ланновский”, дорос-лі кури, 2002 рік
К Н/к-01 Козельщинский р-н, Агрофірма „Нова Галещина”, курча-та, 2001 рік
К У/дг-01 Козельщинський р-н, ПСП „Україна”, дорослі гуси,
2001 рік
Л Л/к-02 Лубенський р-н, ВАТ „Лубниптиця”, курчата, 2002 рік
Л Л/к-01 Лубенський р-н, ВАТ „Лубниптиця”, курчата, 2001 рік
М І/ г-01 Миргородський р-н, Інкубаторне птахопідприємство, гусенята, 2001 рік
Н П/к-03 Недригайлівський р-н, ВАТ „Посульський”, курчата, 2004 рік
П Д/к-02 Полтавський р-н, Агрофірма „Джерело”, курчата,
2002 рік
П З/к-03 Полтавський р-н, ПП „Зоря”, курчата, 2004 рік
П З/пк-03 Полтавський р-н, ПП „Зоря”, пташиний комбікорм,
2004 рік
П Зл/к-01 Полтавський р-н, АТ„Злагода”, курчата, 2001 рік
П Зл/к-02 Полтавський р-н, АТ„Злагода”, курчата, 2002 рік
П І/к-02n Полтавське інкубаційне птахопідприємство, 2002 рік,
n- порядковий номер виділеної культури
П К/дк-04 Полтавський р-н, Крюківська виправна колонія № 29, с. Божківське, дорослі кури, 2004 рік
П Пр/дг-02 Полтавський р-н, приватне господарство Юницького Н.В., гуси, 2002 рік
П П/к-03 Путивльський р-н, ВАТ„Путивльських партизан”, курча-та, 2003 рік
П Т/к-02 Полтавський р-н, СТОВ „Тростянець”, курчата, 2002 рік
П Ш/дп-01 Полтавський р-н, Агрофірма ім. Шевченка, дорослі кури, 2001 рік
П Ш/дк-00 Полтавський р-н, Агрофірма ім. Шевченка, дорослі кури, 2000 рік
П Ш/к-01 Полтавський р-н, Агрофірма ім. Шевченка, курчата,
2001 рік
С М/к-01 Сумський р-н, ВАТ „Мирний”, курчата, 2001 рік
С М/пк-01 Сумський р-н, ВАТ „Мирний”, пташиний комбікорм,
2001 рік
АСТ аспартамамінотрансфераза
АЛТ аланінамінотрансфераза
ЛДГ лактатдегідрогеназа
МПА м’ясо-пептонний агар
МПБ м’ясо-пептонний бульон
КГМПА глюкозо-кров’яний м’ясо-пептонний агар
ВСТУП

Актуальність проблеми. Проблеми профілактики і терапії анаеробних інфекцій залишаються актуальними як у гуманній, так і в ветеринарній медицині [98]. З багатьох країн, у яких розвинена галузь промислового птахівництва, в останні роки надходять повідомлення про захворювання птиці, що спричиняє бактерія C. perfrinqens. Захворювання птиці на клостридіози розповсюджені в Азії, Латинській та Північній Америці [232, 238], Європі [212, 198] та інших країнах.
Летальність птиці при цьому захворюванні може сягати 40-60%. Субклінічні форми хвороби призводять також до значних економічних збитків. Так, при холангогепатиті, викликаному клостридіями, вибрако-вують близько 4 % тушок та 12 % печінок [238].
В Україні офіційно зареєстровано декілька спалахів хвороби, що охоплювали близько 60-70% поголів’я птиці з летальністю 20 - 46% (за да-ними птахопрому України, 1997). Частіше захворювання спостерігається у вигляді спорадичних випадків в умовах порушення санітарних вимог до годівлі й технології утримання птиці.
Переважна більшість авторів визначає хворобу некротичним ентери-том, у зв’язку з вираженими патогномонічними змінами у кишковому тракті [183, 227, 249]. Проте описані й інші патологоанатомічні ознаки хво-роби [233].
Захворювання може спостерігатися як моноінфекція, але в багатьох випадках перебігає одночасно з паразитарними (найчастіше, з еймеріозом) та іншими хворобами [223, 233].
Хворіють кури, гуси, індики, качки. В останні роки з’являються повідомлення про захворювання на клостридіози і серед фазаноподібних, перепелів, страусів [167, 223].
Хоча в усьому світі клостридіози птиці є гострою проблемою для птахівництва, в Україні цю хворобу діагностують рідко і повідомлення у фаховій літературі про це захворювання практично відсутні. У випадках ізоляції мікроорганізма C. perfringens від хворої птиці часто вважають його умовно-патогенною і не беруть до уваги. Одним із перших повідомлень на території СРСР була публікація Ф.М. Орлова (1971) про C. perfringens виділений з трупів птиці, що загинула з невідомих причин [90].
Проте до цього часу повідомлення про клостридіози птиці мало систематизовані й не дають у повній мірі уявлення про роль C. perfringens в патології сільськогосподарської птиці, зокрема в Україні. Недостатньо вивчені клінічні ознаки хвороби, патогенез, патоморфологічні зміни в органах птиці. В літературі не вистачає даних про вивчення біологічних властивостей збудника, його вплив на основні органи імунокомпетентної системи, відсутні також дані щодо біохімічних змін сироватки крові інфікованої птиці тощо. В зв’язку з зазначеним поставлена головна мета і задачі наших досліджень.
Зв’язок із науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом програми науково-дослідницької тематики кафедри вірусології, патанатомії та ветеринарно-санітарної експертизи за тематичним планом науково-дослідної роботи „Розробка і впровадження більш досконалих методів діагностики, лікування і профілактики заразних хвороб птиці” Сумського національного аграрного університету, номер державної реєстрації 0101U003466 (2000-2004 рр.).
Мета і задачі досліджень. Метою роботи було визначення ролі C. perfringens в патології сільськогосподарської птиці.
Для реалізації мети ставилися такі завдання:
- провести комплексні бактеріологічні дослідження патологічного матеріалу від загиблої птиці в різних господарствах;
- виділити збудника клостридіозу птиці та вивчити його біологічні властивості;
- провести аналіз клініко-епізоотологічних даних (епізоотичної ситуації) в господарствах, де встановлено діагноз на клостридіоз птиці;
- визначити особливості патоморфологічних змін в органах експери-ментально інфікованих курчат;
- з’ясувати ступінь впливу C. perfringens на морфологічні й морфомет-ричні показники основних органів імунокомпетентної системи та наднирників;
- вивчити біохімічні зміни сироватки крові експериментально інфіко-ваних курчат;
- встановити чутливість епізоотичних штамів до сучасних антибактеринів;
- провести оцінку ефективності застосування лікувально-профілак-тичних препаратів при експериментальному клостридіозі птиці;
- розробити метод профілактики клостридіозу курчат.
Об’єкт дослідження клостридійна інфекція птиці.
Предмет дослідження епізоотологія, лабораторна діагностика клостридійної інфекції птиці, культури та штами мікроорганізмів Clostridium perfringens, виділені з патологічного матеріалу та кормів, патогенність та вірулентність виділених штамів, патологічний матеріал, отриманий від птиці різних вікових груп.
Методи досліджень: епізоотологічні, клінічні, бактеріологічні, патоморфологічні, біохімічні, статистичні.
Наукова новизна отриманих результатів. У роботі вперше наво-дяться дані щодо захворюваності і летальності при клостридіозах птиці, викликаних C. perfringens у господарствах України. Вперше в Україні вив-чена динаміка біохімічних змін сироватки крові інфікованих C. perfringens курчат, в експерименті з’ясовано ступінь впливу C. perfringens на морфо-логічні та морфометричні показники центральних органів імунокомпетент-ної системи та наднирників у динаміці. Визначена залежність розвитку інфекційного процесу в органах курчат від методів їх інфікування C. perfringens.
Практичне значення отриманих результатів. Визначено спектр чутливості до сучасних антибактеріальних препаратів у епізоотичних штамів C. perfringens, ізольованих від сільськогосподарської птиці. Прове-дена оцінка ефективності застосування лікувально-профілактичних засобів при експериментальному клостридіозі птиці. Розроблено і впроваджено у виробництво заходи з профілактики клостридіозу курчат.
На підставі проведених досліджень розроблені (в співавторстві) та впроваджені у виробництво методичні вказівки „Клостридіоз птиці”, затверджені наказом Голови державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики, розглянуті та схвалені ТК№132 Держстандарту України „Засоби захисту тварин, корми та кормові добавки” (протокол №6 від 02.12.2002 р.), які використовуються в роботі Центральної Державної лабораторії ветеринарної медицини та обласних лабораторій ветеринарної медицини України (див. додатки).
Основні результати досліджень використовуються в навчальному процесі у ході викладання курсів із мікробіології, епізоотології та хвороб птиці на факультеті ветеринарної медицини Сумського НАУ та факультеті ветеринарної медицини Полтавської державної аграрної академії
Особистий внесок здобувача. Основний обсяг експериментальних досліджень, аналіз отриманих результатів і їх статистична обробка та узагальнення дисертантом виконані особисто. Здобувачем проведені дос-лідження за основними методиками, наведеними в дисертаційній роботі, а саме:
- проведено аналіз епізоотичної ситуації в 16 господарствах, у яких встановлено діагноз на клостридіоз птиці;
- проведена ізоляція, індикація й типізація 42 штамів C. perfringens із патологічного матеріалу та кормів;
- вивчені морфологічні, культуральні, біохімічні властивості епізоо-тичних штамів C. perfringens та тип токсину;
- визначено тип токсину та проведено типування епізоотичних штамів клостридій;
- вивчено в динаміці спектр кишкової мікрофлори курчат експери-ментально інфікованих клостридіями;
- описані патологоанатомічні зміни в органах експериментально інфі-кованих курчат;
- з’ясовано ступінь впливу C. perfringens на морфологічні показники основних органів імунокомпетентної системи та наднирників.
Розроблено методичні рекомендації „Клостридіоз птиці”.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації апробовані та схвалені на:
- ІІІ Українській конференції із птахівництва (Борки-Алушта, 2001)
- Міжнародній науково-практичній конференції „Досягнення та перспективи розвитку ветеринарної медицини” (Полтава, 2002)
- ІV Українській конференції із птахівництва (Борки-Алушта, 2003)
- ІІІ Всеукраїнській конференції ветеринарних патологів (Харків, 2004)
- щорічних науково-практичних конференціях викладачів та аспірантів Сумського НАУ (Суми, 2002-2004).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 9 робіт, із яких 7 − у фахових виданнях згідно переліку ВАК України.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 132 сторін-ках комп’ютерного тексту і містить 25 таблиць та 26 рисунків. Складаєть-ся з розділів: „Вступ”, „Матеріали і методи досліджень”, „Власні дослід-ження”, „Аналіз і узагальнення результатів досліджень”, „Виснов-ки”,”Пропозиції виробництву” „Список літератури”, „Додатки”. Перелік літератури включає 252 джерела, з них 127 іноземних.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Вперше в Україні вивчено захворювання птиці на клостридіоз, що викликається збудником Clostridium perfringens. Захворювання реєструє-ться в окремих господарствах Центрально-північного регіону України й характеризується діареєю, дисбактеріозом кишечника, порушенням обміну білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин, пригніченням імунної системи та є токсикоінфекцією, що веде до декомпенсації життєзабезпечуючих функцій і загибелі птиці, призводячи до значних економічних збитків.
2. Клостридіоз птиці, спричинений Clostridium perfringens, передусім викликав захворюваність курей від 2% до 10% та курчат 15% - 41%. Летальність становила 1-36%. Перебіг хвороби був гострий, підгострий, хронічний і субклінічний. Клінічно захворювання проявлялося пригнічен-ням, діареєю, виснаженням і загибеллю курчат. На поголів’ї гусей та качок спостерігали субклінічний перебіг хвороби з летальністю 2-3%.
3. Збудника хвороби (Clostridium perfringens) виділено в господарствах України з патматеріалу від трупів курчат (69%), курей (11,9%), гусей (2,4%) і гусенят (2,4%), перепелів (2,4%) та комбікормів (11,9%).
4. Ізольовані штами Clostridium perfringens відповідали основним морфологічним, тінкторіальним, біохімічним властивостям, характерним для цих бактерій. LD50 Clostridium perfringens типу А ПШ/К-01 для курчат 10-денного віку становив 1380 м.т./см3. Для морських свинок патогенними були 86% виділених штамів. Серед вивчених штамів (що становили 20,59% від загальної кількості ізолятів) C. perfringens 57,14% віднесені до типу А, 26,19% до типу С, 2,38% до типу В, у 14,29% штамів тип не визначено.
5. Встановлена чутливість ізолятів Clostridium perfringens до бензил-пеніциліну (у 73,8% штамів), мезлоциліну (72,6%), амоксициліну (78,6%), ампіциліну (83,3%), оксациліну (78,6%), метициліну (69,0%), бактриму (83,3%), тетрацикліну (83,3%), енрофлоксацину (90,5%), цефазоліну (90,8%), цефотаксиму (92,9%).
6. Експериментальний клостридіоз вдалося відтворити внутрішньо-очеревинним (70%), пероральним інфікуванням (40%) та аплікацією збуд-ника на кон’юнктиву й склеру ока (80%).
7. Паразитоценоз клостридій викликав зростання загальної кількості аеробів ((3,35±0,16)х 1011 6,05±0,22)х 1011 бактерій в 1,0 г хімусу)), анаеробів ((5,58±0,38)х 106 3,27±0,34)х 1010 мікроорганізмів в 1,0 г кишкового вмісту)), колібактерій ((1,93±0,59)х 1010 3,32±0,34)х 1011 мікроорганізмів в 1,0 г кишкового вмісту)), грибкової флори ((3,52±0,48)х 108 3,41±1,09)х 1010 мікроорганізмів в 1,0 г кишкового вмісту)) при обмеженні вегетації ентерококів ((6,90±0,75)х 106 4,69±0,55)х 108 бакте-рій в 1,0 г хімусу)) та молочно-кислої флори кишечника ((4,07±0,41)х 106 4,39±0,45)х 109 бактерій в 1,0 г хімусу)).
8. Експериментальне інфікування курчат клостридіями призвело до збільшення відносної маси наднирників (в 3,6 - 4,04 рази) при зменшенні тимусу (в 3,6 - 4,8 рази), селезінки (в 1,57 - 2,07 рази), фабрицієвої бурси (в 5,45 - 5,9 рази).
9. В органах імунокомпетентної системи, а також у наднирниках при експериментальному клостридіозі в перші дні інфекційного процесу спостерігалися деструктивно-альтеративні та гострі запальні явища, які з часом змінювалися на адаптаційно-пристосувальні чи декомпенсаторні процеси. В паренхіматозних органах (печінка, нирки) спостерігалися крововиливи, дистрофічні явища та вогнищеві некрози. В слизовій оболонці кишечнику клостридії викликали катарально-десквамативні та деструктивні процеси.
10. Експериментальне інфікування курчат Clostridium perfringens викли­кало в перші дні захворювання зростання загального вмісту альбумінів у сироватці крові: на 3-й день інфікування в 1,46 рази, а з 7-го дня і далі спостерігалося їх зменшення в 1,30-1,44 рази; підвищення загального вмісту білка в 1,32 рази відбувалося на 3-й день інфікування, активності лужної фосфатази на 7-й день (в 1,27 рази), АСТ (в 1,24-1,58 рази) при зниженні показників АЛТ (в 1,03-1,67 рази), ГГТП (в 1,29-2,4 рази) та сечовини (в 1,09-1,97 рази). Крім того, відмічалося підвищення рівня глюкози (в 1,14-1,58 рази), холестерину ( в 1,06-1,85 рази) і тригліцеридів (в 1,66-11,48 рази) при зниженні вмісту білірубіну (в 1,22-1,95 рази), а фосфору (в 0,12-1,83 рази) і кальцію (в 1,27-1,57 рази) при порушенні співвідношення між цими мікроелементами.
11. Встановлене поступове збільшення питомої маси фракцій альфа-1 (в 1,11-2 рази) та альфа-2 (в 1,14-1,37 рази) у загальному вмісті альбумінів при зниженні питомої ваги бета- (у 1,05-1,42 рази) і ґамаглобулінів (у 1,02-1,76 рази) в перші дні експериментального клостридіозу в курчат, що свідчить про запальні процеси в кишковому тракті, токсикодистрофічні, а згодом і запальні, процеси в печінці та нирках.
12. Застосування 10% енрофлоксацину з урахуванням чутливості Clostridium perfringens дозволило одержати профілактично-лікувальний ефект зі збереженістю 97,6% - 98,1% і приростом живої маси курчат 260,9±2,22 264,1±0,98 г, що перевищує контрольні показники зі збереження на 11,8 %, а за приростом живої маси на 28,3 г. Використання пробіотика БПС-44 в дозі 0,1 г на 50 голів курсом п’ять діб дозволило отримати прирости живої ваги на рівні 257,1±1,03 253,0±0,62 г (тоді як у контрольній групі приріст склав 243,6±1,27 г); збереженість становила 96,4 - 95,7% (контрольний показник 83,3%).

ПРАКТИЧНІ ПРОПОЗИЦІЇ

1. Розроблені нами методичні вказівки „Клостридіоз птиці”, які затверджені наказом першого заступника Голови державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики; розглянуті та схвалені ТК№132 Держстандарту України „Засоби захисту тварин, корми та кормові добавки” (протокол №6 від 02.12.2002 р.).
2. Результати досліджень щодо розповсюдження клостридіозу курей, діагностики та профілактики рекомендується використовувати при викладанні курсів епізоотології та мікробіології на факультетах ветеринарної медицини вищих навчальних закладів ІІІ - ІV рівнів акредитації.
3. Запропоновані:
- в якості етіотропної терапії лікувально-профілактичний засіб 10% енрофлоксацин, який забезпечує підвищення збереженості курчат на 11,8%, приріст живої ваги на 28,3 г;
- в якості замісної терапії пробіотик БПС-44, який дозволяє отримати підвищення живої ваги курчат на 4-6% та збереженість на 12-13%;
- для підвищення резистентності організму в комплексі неспецифічних профілактичних засобів вітамінно-мінеральний премікс, до складу якого входять 12 вітамінів та 8 мікроелементів;
- систему лікувально-профілактичних засобів у неблагополучних із клостридіозу птиці господарствах, викладених у вищезазначених методичних вказівках як профілактичний засіб вітамінно-мінеральний комплекс.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Айткен И.Д., Аллан И.Х. Болезни птицы. М.: Агропромиздат, 1985. С.56.
2. Андрейчик М.А., Иванов О.Л. Бактериальные диареи.− К.: Здоровье, 1998. С.123-128.
3. Андрущук А.А., Богомаз Т.А., Богатырева С.А. и др. Желудочно-кишечные заболевания у детей раннего возраста / Под ред.А.А. Андру-щук. К.: Здоров’я, 1984. С.11.
4. Анисимова Ю.Н., Фильчиков И.В. Эпизоотология, эпидемиология, средства диагностики, терапии и специфической профилактики инфекционных болезней, общих для человека и животных// Материалы всесоюзной конференции. Львов, 1988. 249 с.
5. Антонов Б.И., Борисова В.В., Волкова П.М. Лабораторные исследова-ния в ветеринарии. Бактериальные инфекции. Справочник. М.: Агро-промиздат. М., 1986. С.48-49.
6. Апатенко В.М. Ассоциированные инфекции птиц в имуноморфоло-гическом аспекте: Межвуз. сб. науч. трудов. Харьков. 1991. С. 30-31.
7. Апатенко В.М. Проблема диагностики паразитоценозов: Зб. наук. праць ОДАУ. Одесса: Ветер. науки, 2003. С.100-162.
8. Атлас по медицинской микробиологии, вирусологии и иммунологии: Учебное пособие для студентов медицинских вузов / Под. ред. А.А. Воробьева, А.С. Быкова. М.: Медицинское информационное агенство, 2003. С. 67.
9. Ашмарин И.П., Воробьёв А.П. Статистические методы в микробио-логических исследованиях . Ленинград, 1962. 265 с.
10. Бабина М.П. Иммунная реактивность цыплят-бройлеров в онтогенезе, разработка средств для ее коррекции и профилактики кишечных болезней и гиповитаминозов: Автореф. дис. докт. вет. наук: 16.00.01. Витебск, 2003. 39 с.
11. Байдевлятов А.Б., Бессарабов Б.Ф., Ольховик Л.А. Справочник по болезням сельскохозяйственной птицы. К.: Урожай, 1992. 106 с.
12. Байдевлятов А.Б., Фотина Т.И. Дезинфекция птичников при ассоции-рованых бактеріозах // Материалы межгос. конф. по научным и прик-ладным проблемам паразитоценологии. Киев Харьков Луганск, 1992. С. 34.
13. Бакулин И.Н. Энтеральные клостридиозы, обусловленные Clostridium perfringens типа А (патогенетические аспекты)// ЖМЭИ. 1997. №2. С.106-113.
14. Бакулов И.А. О роли патогенности микроорганизмов в инфекционной паразитарной системе // Вестник с.-х. науки. 1990. №7. С. 92-97.
15. Бакулов И.А., Ведерникова В.А.,Семенихин А.А. Эпизоотология с микробиологией. М.: Колос, 2000. 481 с.
16. Безрукава І. Епізоотичне благополуччя господарств це рентабель-ність галузі птахівництва // Тваринництво України. 2001. №4. С.19.
17. Белик В.В. Профилактика и ликвидация заразних болезней сельсько-хозяйственных животных. Львов, 1989. 411с.
18. Бернасовская Е.П., Бычковский С.И. и др. Острые кишечные инфекции, вызванные условнопатогенными микроорганизмами. К.: Здоров’я, 1984. С. 30-34.
19. Бессарабов Б.Ф. Ветеринарно-санитарные мероприятия по профилак-тике болезней птиц. М.: Россельхозиздат, 1990. С. 187.
20. Бессарабов Б.Ф., Байдевлятов А.Б. Рецептурный справочник по болезням птиц. Сумы: МКИПП Мрия, 1992. С.42-45.
21. Бессарабов Б., Мельникова И., Павар А. Клостридиозы птиц // Птице-водство. 2001. №4. С. 35-37.
22. Бессарабов Б.Ф. Некротический ентерит // Болезни сельскохозяйст-венной птицы. М. 2001. С. 25.
23. Бикхардт К. Клиническая ветеринарная патофизиология / Пер. с нем. В. Пулинец. М.: «АКВАРИУМ ЛТД», 2001. 400 с.
24. Биолин Б.В., Абрамов В.Е., Ковалев В.Ф. Химиотерапия при бактериальных и паразитарных болезнях // Ветеринария. 2001. №1. С. 42-46.
25. Бирман Б.Я., Голубничий В.П. Болезни птиц. Мн., 1996. С. 5.
26. Бокун А.А., Деревянко С.В., Дяченко Г.М., Прокопенко Е.И. Применение пробиотиков в животноводстве // Ветер. медицина: Зб. наук. праць ІЕКВМ. 2002. № 81. С. 94-96.
27. Бовкун Г.Ф. Роль микрофлоры при заболеваниях органов пищеварения у цыплят // Ветеринария. 2004. №4. С. 14-15.
28. Бойко П.К., Риженко В. П. Лабораторна діагностика інфекційної ентеротоксемії тварин: методичні вказівки. Київ, 2001. 8 с.
29. Бондаренко В.М. Факторы патогенности бактерий и их роль в развитии инфекционного процеса // Журнал микробиологии, епидемио-логии и иммунологии. 1999. №5. С. 34-38.
30. Бортнічук В.А., Скибицький В.Г., Ібатуліна Ф.Ж. Ветеринарна мікробіологія. К.: Вид. УСГА, 1993. С. 162-167.
31. Бриан Л.Е. Бактериальная резистентность и чувствительность к химиопрепаратам / Пер. с англ. М.: Медицина, 1984. 272 с.
32. Бут Г.Б., Фотіна Т.І., Байдевлятов А.Б. Профілактика бактеріальних інфекцій у курчат перших днів життя // Розвиток ветеринарної науки в Україні, здобутки та проблеми: Зб. матеріалів міжнар. наук.-практ. конф. Харків, 1997. 83 с.
33. Волинець Л.К. Харчові токсикоінфекції // Ветеринарна медицина. 2003. №4. С. 43-44.
34. Воскобойников В.А. Эффективность проведения ветеринарных мероприятий. М.: Агропромиздат, 1993. С. 216.
35. Геладзе В.Ш., Сурмило А.П., Ситьков В.И. Отработка промышленной технологии культивирования анаэробов на питательных средах на основе гидролизатов белков непищевого происхождения // Диагнос-тика, лечение и профилактика заболеваний с.-х. животных. Ставро-поль. 1999. С. 27-30.
36. Голиков А.В., Скворцов В.Н. Лечебно-профилактическая эффектив-ность энтрамицина при некротических энтеритах птиц // Актуал. пробл. патол. животн. и человека. Барнаул. 1996. С. 101.
37. ГОСТ 26503-85. Животные сельскохозяйственные. Методы лаборатор-ной диагностики клостридиозов. Введ. 01.01.86. М.: Изд-во стандартов, 1985. 15 с.
38. ГОСТ 1044.1-84. Консервы. Приготовление растворов реактивов, красок, индикаторов и питательных сред, применяемых в микробио-логическом анализе. М.: Изд-во стандартов, 1984. 25 с.
39. ГОСТ 1044.9-88. Продукты пищевые. Метод определения CLOSTPI-DIUM PERFRINGENS. М.: Изд-во стандартов, 1988. 10 с.
40. Дерев’янко С.В., Божок Л.В., Скрипник В.Г. та ін. Розробка та впровадження пробіотичного препарату БПС -44 у виробництво // Птахівництво: Міжвідом. темат. зб. Інститута птахівництва УААН. Борки, 2004. вип. 55. С. 524-529.
41. Джупина С.И. Контроль эпизоотического процесса. Новосибирск: РАСХН, 1994. 164 с.
42. Донік М.С. Ветеринарне забезпечення прогресивної технології вирощування птиці // Тваринництво України. 1993. №4. С. 22.
43. Донік М.С. Особливості профілактики і боротьби з захворюваннями птиці // Ветеринарна медицина України. 1996. №3. С. 14.
44. Доник Н.С., Колганов А.В. Болезни домашней птицы. К.: Ветинформ, 1997. С. 95-97.
45. Жаров А.В., Шишков В.П., Жаков М.С. Патологическая анатомия сельскохозяйственных животных. М.: Колос, 1999. С. 357.
46. Зинченко Е.В. Иммунопробиотические препараты для профилактики и лечения болезней животных: Автореф дисс д-ра вет. наук: 16.00.03. М., 2001. 44 с.
47. Зон Г.А., Фотина Т.И., Илюшечкин Ю.Г. О механизме развития дисбактериоза при паразитоценозе эймерий и эшерихий // Ветеринарія: Респ. міжвід. наук. зб. К.: Урожай, 1991. Вип. 66. С. 23-26.
48. Зон Г.А. Аутохтонная микрофлора птиц (обзор) // Птицеводство. М., 1992. № 6. С. 20-23.
49. Зон Г.А. Влияние факторов внутренней среды на организм птицы // Птицеводство. М., 1992. № 10. С. 21-22.
50. Зон Г.А. Реакция легких и иммунокомпетентной системы цыплят на уровень бактериальной загрязненности птичников // Морфофункцио-нальный статус млекопитающих и птиц: Тр. конфер. морфологов Украины. Симферополь, 1995. С. 202-203.
51. Зон Г.А. Динаміка нормоценозу кишечника курчат породи леггорн // Вісник Сумського СГУ. 1997. № 1. С. 111-112.
52. Зон Г.А. Принципы лечебно-профилактической работы при паразито-ценозах и ассоциативных болезнях птиц (обзор) // Ветер. медицина: Міжвід. темат. наук. зб. УЕКВМ. 1998. № 7. С. 116-122.
53. Ігнатов В. Епізоотичний моніторинг інфекційних хвороб птиці // Ветеринарна медицина України. 2001. №6. С. 21-25.
54. Иванов В.С. Гистогенез лимфоидных органов при воздействии некото-рых иммуномодуляторов: Автореф. дисс... д-ра вет. наук: 16.00.01. Витебск, 2003. 39 с.
55. Каган Ф.И., Кирилов Л.В. Специфическая профилактика клостри-диозов животных. М.: Колос, 1976. С.110-112.
56. Карпуть И.М., Бабина М.П. Формирование иммунного статуса цыплят-бройлеров // Ветеринария. 1996. №3 . С. 28-29.
57. Карпуть И.М., Бабина М.П., Монченко О.В. Рекомендации по применению пробиотиков в птицеводстве. Витебск, 1997. 14 с.
58. Каришева А.Ф. Спеціальна епізоотологія: Підручник. К.: Вища освіта, 2002. 703 с.
59. Касьян Е.Н. Киноэкс идеальный препарат для птиц при бактериальных инфекциях (препарат на основе энрофлоксацина) // Ветеринария. 2002. №2. С. 15-16.
60. Киприч В.В., Бабкин Б.Ф. Организация ветеринарно-санитарних меро-приятий в птицеводческих хозяйствах. Харьков, 1990. С. 16-20.
61. Кирилов Л.В. Предупреждение инфекционных болезней анаэробной этиологии // Ветеринария. 2001. №1. С. 16-19.
62. Коваленко Я.Р. Анаэробные инфекции сельскохозяйственных живот-ных. М.: Сельхозгиз, 1954. С. 83-90.
63. Колесов А.П., Столбовой А.В., Кочеревец В.И. Анаэробные инфекции в хирургии. Л.: Медицина, 1989. С. 86-87.
64. Коровин Р.Н., Зеленский В.П. Лабораторная диагностика болезней птиц. Справочник. М.: Агропромиздат, 1989. С. 166.
65. Костромитинов Н.А. Современные представления о возникновении резистентных штаммов микроорганизмов к химиотерапевтическим препаратам // Вест. РАСХН. 2001. №3. С. 73-76.
66. Красникова Л.В. Бифидобактерии и их использование в молочной промышленности. М.: АгроНИИТЕП, 1992. С. 31-34.
67. Красноголовець В.Н. Дисбактериоз кишечника. М.: Медицина, 1989. С. 5.
68. Краткий определитель бактерий Берги. М.: Мир, 1980. С. 296-298.
69. Крок Г.С. Микроскопическое строение органов сельскохозяйственных птиц с основами эмбриологии. К.: Изд-во Украинской академии сельскохозяйственных наук, 1962. 116 с.
70. Кудрявцев Ф.С., Зеленский В.Н., Малыгин М.М. Профилактика болезней птиц. Л., 1991. 119 с.
71. Кузина М.И., Костюченок Б.М. Раны и раневая инфекция: Руководство для врачей. М.: Медицина, 1990. С. 31-45.
72. Кульчинская М.А. Разработка пробиотического препарата окарин для медицины и ветеринарии: Автореф. дис канд. биол. наук: 16.00.03 и 03.00.07. Н.Новгород, 2002. 18 с.
73. Логунов В.И. Птицеводческим хозяйствам эпизоотическое благопо-лучие // Ветеринария. 1998. №2. С. 3-6.
74. Луста К.А., Фихте Б.А. Методы определения жизнеспособности микроорганизмов. Пущино: ОНТИ АН СССР, 1990. С. 8-15.
75. Львов В.М. Анаэробные инфекции и борьба с ними. Л.: Колос, 1971. С. 40-50.
76. Ляшенко Ю.И., Іванов Ю.И. Смешанные инфекции. Л.: Медицина, 1989. С. 33.
77. Малик Н.И., Панин А.Н. Ветеринарные пробиотические препараты // Ветеринария. 2001. №1. С.46-51.
78. Медицинская микробиология. Часть первая / Под ред. А.М. Королюка, В.Б. Сбойчака. М.: Колос, 2002. 267 с.
79. Методические указания по определению чувствительности к антибиотикам возбудителей инфекционных болезней сельскохозяйс-твенных животных. Львов, 2003. 7с.
80. Мишурова Н.В., Кержаев Ф.С. Современное представление о роли нормальной микрофлоры пищеварительного тракта // Ветеринария. 1993. № 6. С. 30-33.
81. Міланко О.О., Фотина Т.І. Профілактика бактеріозів птиці, зумовлених умовно-патогенними мікроорганізмами // Птахівництво: Міжвідомч. темат. зб. Інституту птахівництва УААН. Борки, 2001. Вип. 51. С. 542-544.
82. Митрохин С.Д., Минаев В.И., Зайцева О.Н. Факторы персистенции условно-патогенных микроорганизмов при дисбактериозах желудочно-кишечного тракта // Микробиология. 1997. №4. С.84-87.
83. Начкебия Д.В. Передача патогенных свойств от C. perfringens к E.coli // Эпизоотология, эпидемиология, средства диагностики, терапии и специфической профилактики инфекц. болезней, общих для человека и животных: Матер. Всесоюзн. конф. Львов, 1988. С.359-360.
84. Начкебия Д.В. Передача Hli фактора от клостридий к Stafhilococcus // Инфекц. болезни сельскохоз. животных, методы их диагностики, лечения и профилактики: Сб. трудов ГЗВУИИ. 1989. С.42-43.
85. Начкебия Д.В., Габисония Т.Г. О методах, выявляющих внехромо-сомные факторы патогенности и антибиотикорезистентности у токси-генных клостридий // Методические рекомендации. Тбилиси, 1991. 20 с.
86. Начкебия Д.В., Габисония Т.Г. Изучение некоторых факторов патоген-ности у бактерий кишечной палочки и анаэробных клостридий // Методические рекомендации. Тбилиси, 1991. С.16.
87. Начкебия Д.В. Влияние токсигенных анаэробов на биологические свойства эйшерихий и стафилококков: Автореф. дис д-ра вет.наук: 16.00.03 / Грузинский зоотехн. вет. учебно-исследоват. инст. Тбилиси, 1992. 35 с.
88. Начкебия Д.В. Антагонистическое действие на культуры клостридий // Материалы респ. конфер. Тбилиси, 1992. С.66-67.
89. Определитель бактерий Берджи: Т.1/ Пер. с англ.: Под ред. Дж. Хоуп-та, Н. Крига, П. Снита, Дж. Стейли, С. Уильямса. М.: Мир, 1997. 432 с.
90. Орлов Ф.М. Болезни птиц. М.: Колос, 1971. С.180.
91. Панин А.Н. Иммунология и кишечная микрофлора. М.: Аграрная наука, 1998. С.65.
92. Панин А.Н., Малик Н.И., Степаненко И.П. Формирование кишечного микробиоценоза у цыплят // Ветеринария. 2000. №7. С.25.
93. Патофізіологія тварин: Підручник / А.Й. Мазуркевич, В.Л. Тарасович, Дж. Клугі та ін. К.: Вища шк., 2000. 352 с.
94. Пинегин Б.В., Мальцев В.Н., Коршунов В.М. Дисбактериозы кишечника. М.: Медицина, 1984. С.3.
95. Покровский В.И., Смагулов К.З. Состояние и перспективы диагнос-тики острых кишечных инфекций на догоспитальном этапе // Журн. микробиологии, епидемиологии и иммунологии. 1993. №1. С.88.
96. Покровский В.И., Малиев В.В. Пищевые токсикоинфекции // Инфекционные болезни: Руководство для врачей. М.: Медицина, 1996. С. 144-154.
97. Поспелов В., Грачова Н., Ханина Г. Эубиотики эффективное средство нормализации микрофлоры и вклад МНИИЭМ в их разра-ботку // Врач. 1997. №4. С. 30-32.
98. Проблеми терапії і профілактики анаеробних інфекцій // Ветер. медицина: Міжвід. темат. наук. збірник. 2005. № 85. С. 1276-1282.
99. Радчук Н.А., Дунаев Г.В., Колычев Н.М. Ветеринарная микробиоло-гия и иммунология М.: Агропромиздат, 1991. 383 с.
100. Радчук Н.А. Профилактика и лечение бактериозов птиц в условиях птицефабрик // Материалы науч. производ. конф. Харьков, 1995. С. 37-40.
101. Роговнин Ф.И., Иванова В.Ф., Трофимов А.А. Профилактика бакте-риальных инфекций бройлеров на основе амоксиклава // Ветерина-рия. 2000. №8. С.9-10.
102. Рыженко В.П., Манченко В.М. Влияние ассоциированных инфекций на епизоотический процесс // Материалы междунар. конф. Харьков, 1995. С. 37-40.
103. Сергеева Т.И., Бакулин И.Н., Земляницкая В.П. Перспективы разработки методов лабораторной диагностики и иммунопрофилак-тики кишечных клостридиозов сельскохозяйственных животных// Совр. пробл. проф. зоон. бол-й. и изуч. их. Минск, 1987. С.155-156.
104. Сидоров М.А., Субботин В.В., Данилевская Н.В. Нормальная микрофлора животных и ее коррекция пробиотиками // Ветерина- рия. 2000. №11. С.17-21.
105. Сидоров М.А., Скородумов Д.И., Федотов В.Б. Определитель зоо-патогенных микроорганизмов. М.: Колос, 1995. С.110-115.
106. Сидорчук А.А. Реакция иммунофлуоресценции при клостридиозах животных // Тр. ВНИИ эксперим. вет. 1985. №63. С.84-89.
107. Сидякина Т.М. Методы консервации микроорганизмов (консервация генетических ресурсов) // Научн. центр биологич. иссл., институт биологич. физики. Пущино, 1998. С. 34.
108. Смирнов В.В., Сорокулова И.Б., Пинчук И.В. Бактерии рода Вacillus перспективный источник биологически активних веществ // Микробиологич. журнал. 2001. - № 1. С.72-79.
109. Соколова Н.А., Хмель И.А., Шегидевич Э.А. Использование ромакола в ветеринарии (К созданию пробиотика для профилактики и лечения желудочно-кишечных болезней молодняка бактериальной этиологии) // Ветеринария. 2001. №11. С.46-49.
110. Сорокулова И.Б. Сравнительное изучение биологических свойств биоспорина и других коммерческих препаратов на основе бацилл // Микробиологич. журнал. 1997. - № 6. С. 43-49.
111. Справочник практического врача / Ю.Е. Вельтищев, Ф.И. Комаров, С.М. Навашин и др. М.: Баян, 1992. С.106.
112. Стегній Б.Т., Верещака Т.І. Комплексний пробіотик ІЕКВМ для про-філактики і лікування шлунково-кишкових захворювань поросят // Вет. медицина України. 2002. № 10. С. 16-17.
113. Субботин В.В., Сидоров М.А. Биотехнология пробиотиков ветери-нарного назначения // Аграрная наука. 1998. №3. С. 20-21.
114. Таканов Г.А., Хмелевский Б.Н. Санитария кормов. М.: Агропром-издат, 1991. 303 с.
115. Техвер Ю.Т. Гистология домашних птиц. Тарту, 1965. 76 с.
116. Тимошко М.А. Микрофлора пищеварительного тракта молодняка сельскохозяйственных животных. Кишинев: Штиинца, 1990. 169 с.