КОРЕКЦІЯ ІМУНІТЕТУ ПОХІДНИМИ ІМІДАЗОЛУ ПРИ ВАКЦИНАЦІЇ ПТИЦІ ПРОТИ ІНФЕКЦІЙНОЇ БУРСАЛЬНОЇ ТА Н’ЮКАСЛСЬКОЇ ХВОРОБ : Коррекция иммунитета производными имидазола ПРИ вакцинации птицы против инфекционных бурсальной И НьЮКАСЛСЬКОИ БОЛЕЗНЕЙ

Краткое описание

ІНСТИТУТ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ І КЛІНІЧНОЇ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

На правах рукопису

КЕЛЕБЕРДА МИКОЛА ІВАНОВИЧ
УДК 619:616-092:612.0171-008.64:616-097.3:636.5

КОРЕКЦІЯ ІМУНІТЕТУ ПОХІДНИМИ ІМІДАЗОЛУ ПРИ ВАКЦИНАЦІЇ ПТИЦІ ПРОТИ ІНФЕКЦІЙНОЇ БУРСАЛЬНОЇ ТА Н’ЮКАСЛСЬКОЇ ХВОРОБ
16.00.03 ветеринарна мікробіологія та вірусологія

Д И С Е Р Т А Ц І Я
На здобуття вченого ступеня кандидата ветеринарних наук

Науковий керівник
Доктор ветеринарних наук, професор, академік УААН
Красніков Г.А.

Харків 2004

ЗМІСТ
ВСТУП.................................................................................................................4
РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ....................................................................11
1.1. Імунодефіцити у сільськогосподарських тварин.....................................11
1.2. Імуностимулятори і їх значення у ветеринарній медицині.....................22
1.2.1. Характеристика дії похідних імідазолу..24
1.2.2. Характеристика дії вітаміну Е.29
1.3. Застосування імуностимуляторів у ветеринарній медицині та при щепленні птиці....................................................................................................30
1.4. Гістологічна будова органів імунітету курей...34
1.4.1. Гістологія і морфогенез фабрицієвої бурси...........................................35
1.4.2. Гістологія і морфогенез тимусу..40
1.4.3. Гістологія і морфогенез селезінки..........................................................45
РОЗДІЛ 2. ВЛАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ............................................................................50
2.2. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ...............................................................54
2.2.1. Вивчення імуносупресивної дії живих
вакцин із штамів БГ та 228 Е вірусу інфекційної бурсальної хвороби...............................................................54
2.2.2 Вивчення стану імунітету після застосування стимуляторів
птиці щепленій вакциною БГ із слабоатенуйованого штаму
вірусу інфекційної бурсальної хвороби...........................................................65
2.2.3. Відпрацювання ефективних схем застосування
імуностимулятора ФІАНТ-2 при щепленні птиці проти н’юкаслської
та інфекційної бурсальної хвороб.....................................................................96
2.2.4. Вивчення імуностимулюючої дії ФІАНТ-2 в залежності від віку
вакцинованих курчат...........................109
2.2.5. Вивчення стимулюючої дії левамізолу при застосуванні його
вакцинованим курчатам за різними схемами........118
РОЗДІЛ 3. ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ.......................130
ВИСНОВКИ........................................................................................................148
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..........................................................151
ДОДАТКИ...........................................................................................................182

ВСТУП

Актуальність теми.
Розвиток основ сучасної імунології і встановлення складних кооперативних взаємодій між різними спеціалізованими клітинами імунної системи зумовили створення нових галузей цієї науки. Швидко і плідно розвивається та її частина, яка займається вивченням зниження активності органів імунітету, зокрема тих її станів, які одержали назву імуносупресій або імунодефіцитів [38, 140, 190]. Імунодефіцити досить поширені і у тваринництві. Проведені в минулі роки дослідження та повідомлення наукової літератури вказують на велике економічне і епізоотологічне значення факторів, що пригнічують функцію імунітету. Актуальним, у зв'язку з цим, є удосконалення методів діагностики імунодефіцитів, розробка схем і засобів корекції імунітету із застосуванням нових, порівняно дешевих імуностимуляторів, особливо при використанні вірусних вакцин, які спричиняють імуносупресивну дію.
Про ефективність використання імуностимуляторів при вакцинації птиці повідомляють багато авторів [8, 35, 48, 88, 89, 121, 133, 150 125, 126, 135, 136, 182], однак, як вибір самих стимуляторів, так і схем їх застосування ще не одержали достатнього наукового обґрунтування.
Недостатність імунної відповіді часто виникає при імунодефіцитах. В практиці наукових досліджень щодо діагностики імунодефіцитних станів частіше застосовують імунологічні методи, засновані на вивченні клітин і факторів крові, які з багатьох причин реалізуються лише частково і не дають повного уявлення про стан імунітету. У цьому плані великі можливості криються у комплексному застосуванні серологічних і гістоморфологічних методів досліджень. Найчастіше в діагностиці імунодефіцитних станів при вакцинаціях та імуностимуляції птиці користуються тільки одним із вищезазначених методів, що не завжди дозволяє отримати позитивний результат. У доступній літературі ми знайшли лише дані И.А. Кривутенко (1980), Г.А. Краснікова і Н.Г. Колоусової (1991) та И.Н. Громова (2000) про використання гістологічного методу для оцінки активності імуностимуляторів. Даних щодо відпрацювання схем їх ефективного застосування при вакцинації за допомогою серологічних та гістологічних досліджень у доступних нам джерелах не було виявлено. У зв'язку з цим доцільним було застосувати і перевірити розроблені в ІЕКВМ критерії оцінки стану імунітету при дії супресивних і стимулюючих факторів у курчат, зокрема, при щепленні вірус-вакциною 2 ІЕКВМ із штаму УМ-93, вакцинами із слабо-атенуйованих штамів БГ і 228 Е вірусу інфекційної бурсальної хвороби та вакцини із штаму Ла-Сота проти н’юкаслської хвороби і на їх тлі розробити схеми ефективного застосування похідних імідазолу (левамізолу і його аналога ФІАНТ-2, синтезованого в Україні).
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась згідно тематичних планів ІЕКВМ, затверджених Українською академією аграрних наук: „Вивчити механізм формування функції імунітету і розробити методи інтегральної оцінки його стану та направленої корекції” 1998-2000 рр. (№ держреєстрації 0197U000754); „Дослідити механізми формування клітинного і гуморального імунітету з метою удосконалення методів діагностики, профілактики і лікування заразних хвороб тварин” 2001-2002 рр. (№ держреєстрації 0101U001611).
Мета і задачі дослідження. Метою наших досліджень була розробка схем корекції імунітету похідними імідазолу (левамізол і ФІАНТ-2) і визначення ефективності їх застосування при вакцинаціях проти н’юкаслської та інфекційної бурсальної хвороб з використанням методів серологічного і гістоморфологічного аналізу.
Для досягнення цієї мети були поставлені такі задачі:
· Визначити ефективність застосування серологічного методу виявлення антитіл в комплексі з гістологічними дослідженнями при вивченні імунодефіцитних станів, обумовлених застосуванням вакцин із слабоатенуйованих вірусних штамів та при розробці ефективних схем імуностимуляції у птиці;
· Вивчити гістоморфологічні зміни фабрицієвої бурси при застосуванні вакцин із слабоатенуйованих штамів БГ та 228 Е вірусу інфекційної бурсальної хвороби;
· Порівняти схеми імуностимуляції левамізолом та ФІАНТ-2, застосованих окремо або з добавками аеросилу і вітаміну Е, при імунізації курчат вакциною із слабоатенуйованого штаму БГ вірусу інфекційної бурсальної хвороби;
· Провести вивчення одно- і двоциклічного методу застосування ФІАНТ-2 при щепленні курчат проти інфекційної бурсальної хвороби (шт.УМ-93) та н’юкаслської хвороби (шт. Ла-Сота);
· Дослідити стимулюючу дію ФІАНТ-2 при вакцинації проти н’юкаслської хвороби курчат 15-ти і 25-ти добового віку;
· Відпрацювати кратність і тривалість введення левамізолу курчатам при щепленні їх проти н’юкаслської хвороби (шт. Ла-Сота);
Об’єкт дослідження. Імунодефіцити у птиці та посилення післявакцинального імунітету шляхом застосування імуностимуляторів.
Предмет дослідження. Серологічні та гістологічні методи дослідженння при вивченні імунітету курчат після вакцинацій проти інфекційної бурсальної та н’юкаслської хвороб, а також відпрацювання ефективних схем застосування стимуляторів імідазолового ряду (левамізолу та ФІАНТ-2).
Методи дослідження. Робота виконана з використанням серологічних, імуногістохімічних, морфометричних, біохімічних та статистичних методів досліджень.
Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна роботи полягає в отриманні нових даних щодо застосування комплексу серологічних і гістоморфологічних досліджень при вивченні імунітету після щеплень та його корекції, зокрема, при вакцинації проти інфекційної бурсальної і н’юкаслської хвороб та показана доцільність одночасного застосування гістохімічних досліджень (метод Браше) при ідентифікації різних форм імунокомпетентних клітин та оцінці імунних структур, стану їх функціональної і гермінативної активності. Встановлена імуносупресивна дія вакцин, широке застосування яких призводить до розвитку поствакцинальних імунодефіцитів, особливо після щеплення вакцинами із штамів БГ і 228 Е проти інфекційної бурсальної хвороби. Визначена імуностимулююча активність нового препарату ФІАНТ-2, який застосовували окремо або з вітаміном Е. Вперше вивчено особливості імуностимулюючої дії ФІАНТ-2 на формування імунітету у курчат різного віку після щеплення вірусними вакцинами.
Запропоновано спосіб стимуляції імунітету шляхом застосування ФІАНТ-2 з інтервалами різної тривалості (двоциклічний метод) [деклараційний патент № 46377 А Україна МКІ 7 А61К31/425. Спосіб застосування імуностимулятора для модуляції імунітету при вакцинації сільськогосподарської птиці].
Практичне значення одержаних результатів. При визначенні рівня поствакцинального імунітету птиці пропонується проводити одночасну комплексну оцінку показників серологічних досліджень з гістоморфометричним вивченням основних структур тимуса, селезінки і фабрицієвої бурси згідно рекомендованих критеріїв норми, посилення і послаблення морфофункціонального стану.
Рекомендується з метою посилення імунної відповіді після щеплення проти інфекційної бурсальної та н’юкаслської хвороб застосовувати левамізол або ФІАНТ-2 за одноциклічною та двоциклічною схемами. Для зменшення патологічних змін фабрицієвої бурси при застосуванні вакцини БГ із слабоатенуйованого вірусу інфекційної бурсальної хвороби доцільно використовувати стимулятор з вітаміном Е.
На підставі виконаних досліджень розроблено „Рекомендації щодо патоморфологічної діагностики імунодефіцитів птиці, їх корекції та стимуляції післявакцинального імунітету похідними імідазолу”.
Основні положення, що виносяться на захист
· Серологічні дослідження в комплексі з гістоморфологічним вивченням основних органів імунітету курей (фабрицієвої бурси, селезінки і тимусу) дозволяють оцінювати стан імунітету птиці та ступінь імуносупресивної дії вакцин.
· Значне поширення імуносупресивних станів у курчат раннього віку висуває необхідність здійснення серомоніторингу до н’юкаслської і інфекційної бурсальної хвороб, гістологічного контролю імунокомпетентних органів при підозрі на імунодефіцит і застосування засобів імунокорекції.
· Атенуйовані вакцини, зокрема вакцина БГ і 228 Е зумовлюють важкі незворотні зміни фабрицієвої бурси, близькі до тих, які спостерігаються при інфекційній бурсальній хворобі, що треба враховувати при їх щепленні.
· Новий імуностимулятор імідазолового ряду ФІАНТ-2 нешкідливий, не поступається за своєю активністю перед левамізолом і діє як імуностимулятор при вакцинації птиці проти н’юкаслської хвороби.
· Застосування імуностимуляторів ФІАНТ-2 і левамізолу самостійно, або в суміші з вітаміном Е та аеросилом при вакцинації курчат проти хвороби Гамборо слабоатенуйованими вакцинами послаблює вираженість патологоанатомічних змін фабрицієвої бурси і підвищує рівень специфічних антитіл на 14 добу після щеплення на 0,2-0,8 log2.
· Більш виражену корегуючу дію чинять імуностимулятори ФІАНТ-2 і левамізол при одночасному щепленні проти н’юкаслської хвороби вакциною Ла-Сота та інфекційної бурсальної хвороби вірус- вакциною 2 ІЕКВМ (УМ-93) з інтервалами різної тривалості за запропонованою двоциклічною схемою, де цикл із двох чотирьох введень через одну добу після вакцинації повторюється через сім діб, тобто на висоті розвитку імунної відповіді.
· Вираженість імунної реакцій при щепленні проти н’юкаслської хвороби залежить від віку птиці. Кращійбільшого морфологічного розвитку.
Особистий внесок здобувача. Автор дисертації особисто приймав участь в розробці схем і напрямків експериментів, організації та проведенні науково-господарських дослідів. Самостійно виконав весь обсяг експериментальних досліджень, узагальнив первинні дані, які статистично обробив і проаналізував.
Апробація результатів дисертації. Результати були представлені, обговорені і схвалені на річних наукових конференціях ІЕКВМ УААН, звітних сесіях вченої ради ІЕКВМ УААН у 1998-2002 роках; першій міжвузівській науковій конференції молодих вчених і аспірантів „Інфекційна патологія молодняку сільськогосподарських тварин і птиці” (9-10 червня 1999 р. САУ м. Суми); конференції молодих вчених та спеціалістів ІЕКВМ ”Стан та перспективи розвитку ветеринарної науки” (6-7 жовтня 1999 р. ІЕКВМ м. Харків); Міжнародній науково-практичній конференції „Ветеринарна медицина на порозі ХХІ століття” (15-16 листопада 2000 р. ІЕКВМ м. Харків); V-му з’їзді паразитоценологів України „Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини” (5-6 квітня 2001р., ХЗВІ і ХДМУ м. Харків); Міжнародній науково-практичній конференції „Актуальні проблеми ветеринарної медицини в умовах сучасного ведення тваринництва” (26 травня-2 червня 2003 р., ІЕКВМ м. Феодосія).
Публікації. Основний зміст дисертації викладено у 16 друкованих працях, з них 13 статей опубліковано у фахових виданнях. У співавторстві опубліковані методичні рекомендації та деклараційний патент на винахід.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 149 сторінках комп’ютерного тексту, ілюстрована 15 таблицями і 18 рисунками. Робота складається із вступу, огляду літератури, матеріалів та методів досліджень, власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів власних досліджень, висновків і пропозицій виробництву та списку джерел літератури, який містить 301 найменування, в тому числі 103 іноземних.

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. Вивчена імуносупресивна дія живих вакцин із штамів БГ та 228 Е вірусу інфекційної бурсальної хвороби. Запропоновані схеми корекції імунітету похідними імідазолу (левамізол і ФІАНТ-2) при вакцинаціях птиці проти н’юкаслської та інфекційної бурсальної хвороб. Розроблено комплекс серологічних, морфометричних та імуногістохімічних досліджень, що дозволяє оцінювати гуморальний і клітинний стан імунітету птиці при застосуванні вакцин з імуносупресивною дією і контролювати ефективність корегуючої дії імуностимуляторів.
2. Однією із головних причин послаблення функції імунокомпетентних органів є їх ураження імуносупресивними вірусами та вакцинами, виготовленими на їх основі. Після щеплення курей вакцинами БГ та 228 Е із слабоатенуйованих вірусів інфекційної бурсальної хвороби в фабрицієвій бурсі розвиваються зміни характерні для цього захворювання, які приводять до руйнування фолікулів та атрофії органу, що зумовлює тяжкий імунодефіцитний стан.
3. Левамізол в дозі 4 мг/кг живої ваги та ФІАНТ-2 - 1 мг/кг живої ваги, при застосуванні їх за рекомендованими схемами, стимулюють стан гуморального імунітету курчат після щеплення проти інфекційної бурсальної хвороби вакциною із штаму БГ. Застосування цих препаратів чотири рази підряд самостійно, або в комплексі з вітаміном Е сприяє підвищенню титру антитіл на 0,6-0,8 log2 порівняно з групою контролю.
4. За даними серологічних та гістологічних досліджень препарат ФІАНТ-2, похідний імідазолу, в дозі 1 мг/кг живої маси проявляє виражену імуностимулюючу дію і не поступається за ефективністю левамізолу, застосованому в дозі 2,5-4 мг/кг.
5. Застосування вітаміну Е та аеросилу разом з імуностимуляторами (левамізолом і ФІАНТ-2) не посилює морфофункціональну активність імунокомпетентних органів після щеплення вакциною БГ, але зменшує ступінь вираженості патологічних змін, зумовлених дією вакцини.
6. Ефект імуностимулюючої дії при щепленні птиці проти н’юкаслської хвороби (вакциною із штаму Ла-Сота) та інфекційної бурсальної хвороби (вірус-вакциною 2 ІЕКВМ із штаму УМ-93) досягається при дворазовому призначенні ФІАНТ-2 з наступної доби після щеплення. Прояви імуностимуляції розвиваються швидше при введенні препарату один раз на добу протягом чотирьох діб. Більш стійкий і тривалий ефект забезпечує застосування двоциклічної схеми, яка передбачає дво- або чотириразове введення імуностимулятора підряд кожну добу, з перервою сім-вісім діб.
7. Чіткі прояви імуностимулюючої дії препарату зумовлює застосування ФІАНТ-2 за двоциклічною схемою при одночасній вакцинації птиці проти інфекційної бурсальної та н’юкаслської хвороби. Найбільше імуностимуляція проявляється на 21 добу після щеплення. Титр специфічних антитіл при цьому зростає на 1,3 log2 як при вакцинації проти н’юкаслської хвороби, так і інфекційної бурсальної хвороби у порівнянні з групою, якій не задають імуностимулятор. Одноциклічні схеми імуностимуляції ФІАНТ-2 сприяють збільшенню титрів антитіл на 0,3-1log2.
8. Ефективність дії імуностимуляторів при щепленні проти н’юкаслської хвороби залежить від віку курчат. Кращий ефект імуностимуляції дає застосування ФІАНТ-2 курчатам старшого віку після щеплення в 25-ти добовому віці, коли імунні органи досягають більш вираженої морфологічної завершеності в порівнянні з курчатами, яким вводять вакцини і використовують імуностимулятор у 15-ти добовому віці. Рівень групового імунітету на 14 добу після щеплення проти н’юкаслської хвороби складає 100 % у птиці обох вікових груп, але титр антитіл вище у птиці, яку щеплюють в віці 25 діб.
9. Двоциклічна схема імуностимуляції ефективна як при застосуванні левамізолу, так і ФІАНТ-2. Найвищий ефект приросту маси та стимуляції морфометричних показників імунокомпетентних органів дає ця схема при щепленні проти н’юкаслської хвороби.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Актуальные задачи клинической иммунологии и иммунокоррекции / Ю.М. Лопухин, Р.В. Петров, Л.В. Ковальчук и др. М., 1985. С.612.
2. Александровская О.В., Радостина Т.Н., Козлов Н.А. Цитология, гистология и эмбриология: Учебник. М.: Агропромиздат, 1987. С.279284.
3. Алиев А.С., Кудрявцев Ф.С., Джавадов Э.Д. Диагностика инфекционного бурсита кур // Ветеринария. 1990. № 5. С. 3133.
4. Анатомия домашних животных / И.В. Хрусталева, Н.В. Михайлов, Я.И. Шнейберг и др. М.: Колос, 1994. С.10; С. 624; С. 668, С. 669.
5. Андреева Н.Л., Соколов В.Д. Иммунобиохимические изменения в организме бройлеров при стимуляции продуктивности // Ветеринария. 1987. № 7. С. 6162.
6. Апатенко В.М. Змішані вірусні інфекції сільськогосподарських тварин. К., 1978. С. 5183.
7. Апатенко В.М. Иммунодефициты у животных // Ветеринария.1992.№ 5. С.2330.
8. Апатенко В.М., Альфахури Имад. Иммуноморфологические показатели фитостимуляции // Диагностика профилактика и меры борьбы с особо опасными, экзотическими и зооантропозоонозными болезнями животных: Сб. статей Междунар. науч.-практ. конф., 15-16 августа 2000 г. /ВНИИВВиМ. Покров, 2000. С. 102-103.
9. Апатенко В.М., Ливощенко М.Г. Влияние вирусно-бактериальной инфекции на иммунокомпетентную систему птиц //Болезни птиц при интенсивных методах ведения отрасли: Межвуз. сб. науч. тр. Х., 1988. С.4248.
10. Апатенко В.М., Ливощенко М.Г. Иммунодефицит и пластичность иммунокомпетентной системы птиц //Проблемы патоморфологической диагностики болезней в промышленном животноводстве: Межвуз. зб. науч. тр. Вильнюс, 1986. С. 8184.
11. Апатенко В.М., Ливощенко М.Г., Пономаренко В.Я. Иммунокомпетентная система птиц при ассоциативной инфекции // Актуальные вопросы патологоанатомической диагностики болезней животных: Материалы VII Всесоюз. конф. по пат. анатомии. Л., 1982. С.200202.
12. Апатенко В.М., Ливощенко М.Г., Турицина Е.Г. Патоморфологическая диагностика иммунодефицита птиц. Х.: Облполиграфиздат, 1988. С.12.
13. Апатенко В.М., Турицина Е.Г., Ливощенко М.Г. Методическое указание по патоморфологической диагностике иммунодефицитов птиц. Х.: ХЗВИ, 1988.12 с.
14. Афанасьев Ю.И., Боронихина Т.В. Витамин Е: значение и роль в организме // Успехи соврем. биологии. 1987. Т. 104, вып. 3(6). С.401411.
15. Бабкин В.Ф., Ольховик Л.А., Колоусова Н.Г. Применение метилурацила для стимуляции иммунитета при вакцинации птицы против ньюкаслской болезни // Вет. медицина: Міжвід. темат. наук. зб. Х., 1998. Вип.74 С.8291 .
16. Бакулин В.А., Кудрявцев Ф.С., Радчук Л.А. Патоморфология инфекционного бурсита // Ветеринария. 1982. № 3. С. 3739.
17. Битюцкий В.С., Герасименко В.Г. Структурно-функциональное состояние органов, систем и резистентность организма цыплят-бройлеров при добавке в рацион цинка и цеолита //Функциональная морфология, болезни плодов и новорожденных животных: Межвуз. сб. науч. тр. /Мордовский ун-т. Саранск, 1993. С. 1518.
18. Бойков Ю., Мухленов А., Егоров И., Авдонин Б. Мидивет повышает сохранность цыплят-бройлеров [Применение иммуностимулятора на фоне вакцинации птиц против болезни Ньюкасла] // Птицеводство. 2000. № 2. С. 3536.
19. Болотников И.А. Инфекционная бурсальная болезнь // Иммунопрофилактика инфекционных болезней птиц. М.,1982. С.4651.
20. Болотников И.А. Словарь иммунологических терминов. 2-е изд.М.: Росагропромиадат, 1991. С.5771.
21. Болотников И.А., Конопатов Ю.В. Физико-билогические основы иммунитета сельскохозяйственных птиц. Л.: Наука, 1987. 164 с.
22. Болотников Н.А., Олейник Е.К., Такшеев С.А. Тимусные клетки-няньки у птиц // Докл. ВАСХНИЛ. 1984. № 3. С.3738.
23. Большая медицинская энциклопедия. М.: Сов. энциклопедия, 1978. Т. 9. С. 143152.
24. Борисова А.М. Сравнительная оценка эффективности и механизм действия различных иммуностимулирующих препаратов при вторичных иммунодефицитах //Механизмы иммуностимуляции: Тез. сообщ. К., 1985. С. 3536.
25. Бузлама В.С., Тауритис А.К, Рецкий М.И. Механизм развития и профилактики стресса у поросят при отъеме // Ветеринария. 1989. № 7. С. 5761.
26. Бунчук Н.В., Насонова В.А., Сигидин Я.А. Контролируемое (двойное слепое) испытание левамизола при ревматоидном артрите //Терапевтический архив. 1980. № 6. С. 9398.
27. Бурба Л.Г., Валихов А.Ф., Дун Е.А. Лейкозы и злокачественные опухоли животных /Под ред. В.П.Шишкова, Л.Г. Бурбы. М.: Колос, 1977. С.331347.
28. Бутенко Г.М., Войтенко В.П. Система иммунитета, старения и возрастной патологии // Генетические и иммунологические механизмы возрастной патологии. К.: Здоров’я, 1983. С.74120.
29. Буянов А.А. Иммунодефициты у животных при промышленной технологии // Диагностика, патогенез, патоморфология и профилактика болезней сельскохозяйственных животных: Материалы всерос. науч.-метод. конф. по патологической анатомии сельскохозяйственных животных. Воронеж, 1993. С. 6.
30. Ващенков В.М., Успенский В.М., Семенов В.В. Обоснование применения декариса при лечении больных с неблагоприятным течением язвенной болезни двенадцатиперстной кишки // Сов. медицина. 1982. № 12. С. 7580.
31. Вивчення імуностимулючої дії похідного імідазолу ФІАНТ-2 при застосуванні на курчатах вірус-вакцин / Герман В.В., Красніков Г.А., Герман І.В. та ін. // Вет. медицина: Мiжвiд. темат. наук. зб. - Х., 2001.- Вып. 79., т. 1. С.7883.
32. Вивчення імуностимулюючої дії похідного імідазолу ФІАНТ-2 при застосуванні на курчатах вірус-вакцин / В.В. Герман, Г.А. Красніков, І.В. Герман та ін. // Вет. медицина: Міжвід. темат. наук. зб. Х., 2001. Вип. 79 (І). С.7883.
33. Вивчення патогенної дiї вакцин БГ та 228 Е проти інфекційної бурсальної хвороби на фабрицiєву бурсу /Г. Краснiков, В. Герман, М.Келеберда, О. Дубров// Вет. медицина України.1999. № 9. С.1213.
34. Влияние иммуностимулятора калия орората на морфологические показатели иммунитета у цыплят при ассоциативной иммунизации протии инфекционного бронхита и ньюкаслской болезни / М.С.Жаков, Б.Я. Бирман, В.Н. Гришин, Д.С. Голубев // Актуальные проблемы патологии с.-х. животных: Материалы междунар. науч.-практ. конф., Минск 56 окт. 2000 г. Минск, 2000. С. 9598.
35. Влияние иммуностимулятора тимогена на иммуноморфологические ибиохимические реакции в тимусе утят / М.С. Жаков, В.И.Гидранович, Д.С. Голубев, И.М. Луппова // Проблемы патологии, санитарии и бесплодия в животноводстве: Материалы Междунар. науч.-практ. конф., г. Минск, 1011 дек. 1998 г. Минск, 1999. С. 121122.
36. Влияние левамизола на иммунологические показатели у больных хроническим гломерулонефритом / Н.Б. Гордовская, Е.М. Шилон, Н.С. Савицкий и др. // Терапевт. архив. 1980. № 4. С. 2831.
37. Влияние натрия тиосульфата на иммуноморфогенез у ремонтного молодняка кур, вакцинированных против инфекционной бурсальной болезни /В.С. Прудников, И.М. Громов, Б.Я. Бирман, С.А.Большаков // Актуальные проблемы патологии с.-х. животных: Материалы междунар. науч.-практ. конф., Минск 5-6 окт. 2000 г. Минск, 2000. С.175178.
38. Воргалик М.В., Ковальчук Л.В. Вторичные иммунодефицитные состояния. Иммунные заболевания системы крови: Учебно-методическое пособие. Горький, ГМИ им. Кирова, 1986. 86 с.
39. Вракин В.Ф., Сидорова М.В. Анатомия и гистология домашней птицы. М.: Колос, 1984. С.217223.
40. Гадид-Огды Г.А., Зайратьянц О.В., Берщанская А.М. Метаплазия и дисплазия эпителия вилочковой железы //Архив патологии.1996.Вып. 4. С.1821.
41. Герберт У. Дж. Ветеринарная иммунология /Пер. с англ. В.Г.Богаутдинова. М.; Колос 1974. С.79.
42. Гистологические исследование фабрициевой бурсы при болезни Гамборо / Г.А. Красников, В.В. Герман, И. Берхане и др. //Ветеринария.1996. № 2. С.2125.
43. Гладков Б.А. Некоторые морфологические и возрастные особенности иммунной системы кур // Диагностика, профилактика, болезней в промышленном животноводстве: Межвуз. сб. науч. тр. /Саратовский ун-т. Саратов, 1990. С.132.
44. Горецкая Т.И., Калацкая Л.С., Шорникова Л.Л. Резистентность птиц при вакцинации в промышленном производстве // Комплексная система ветмероприятий в птицеводстве резерв повышения эффективности производства: Всесоюз. науч.-производ. конф. Л., 1989. С. 9395.
45. Горишина Е.Н., Чага О.Ю. Сравнительная гистология тканей внутренней среды с основами иммунологии. Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1990. 318 с.
46. Гречкосій Н.В. Постнатальний період онтогенезу тимуса курей кросу "Ломан Браун": Дис... канд. вет. наук: 16.00.02 / Національний аграрний ун-т. К., 1999. 145 с.
47. Гриневич Ю.А., Чеботарев В.Ф. Иммунобиология гормонов тимуса. К.: Здоров’я, 1989.152 с.
48. Громов И.Н. Иммуноморфогенез у цыплят вакцинированных против болезни Гамборо и влияние на него иммуностимуляторов: Автореф. дис канд. вет. наук: 16.00.02. Витебск, 2000.18 с.
49. Гунчак А.В. Влияние аэрозольной витаминизации на иммунологические показатели и витаминное обеспечение цыплят в поствакцинальный период: Дис канд. биол. наук:03.00.04. Львов, 1992. 158 с.
50. Гусева Е.В., Сатина Т.А. Вирусные болезни птиц: Обзор литературы. Владимир, 1999. 45 с.
51. Гюллинг Э.В., Самбур М.Б., Дюговская Л.А. О тимусзависимости стрессорных изменений имммуногенеза //Стресс и иммунитет (психонейроиммунология): Тез. докл. Всесоюз. конф., Ростов-на-Дону, 31 авг.-1 сент. 1989 г. Л., 1989. С. 1415.
52. Девришов Д.А. Разработка и изучение свойств иммуномодуляторов и биологических препаратов для профилактики и лечения болезней молодняка сельскохозяйственных животных. Автореф. дис д-ра биол. наук: 03.00.23. и 16.00.03. М., 2000. 49 с.
53. Дранник Г.Н., Гриневич Ю.А., Дизик Г.М. Иммунотропные препараты. К: Здоров`я, 1994. 284 с.
54. Дьяконова Е.В., Крылов Н.П. Влияние способа вакцинации кур против ньюкаслской болезни и применение антистрессовых препаратов на формирование гуморального иммунитета // Сб. науч. тр. МВА. М., 1980. Т. 2. С. 3540.
55. Емельянов Б.А. Механизм развития вторичных иммунодефицитов при вирусных инфекциях в условиях стресса. Экспериментальное обоснование, иммунокоррекция и профилактика: Автореф. дис. ... д-ра мед. наук: 03.00.06. М., 1991. 50 с.
56. Жаков М.С.; Грушин В.Н. Влияние апистимулина на серологические показатели крови у кур при вакцинации их против болезни Гамборо живой вирус-вакциной БелНИИЭВ // Учен. зап. Витеб. гос. акад. вет. медицины. Витебск,1999. Т.35. С. 4647
57. Задарновская Г.Ф. Гистологическое строение тимуса у кур русской белой породы // Совершенствование пород с.-х. животных: Сб. науч. тр. / Ставропольский с.-х. ин-т. М., 1979. Т4., вып. 42. С.6466.
58. Заратьянц О.В. Гиперплазия тимуса: классификация, вопросы пато- и морфогенеза, место в патологии человека //Архив патологии.1991. № 10. С. 311.
59. Земсков А.М., Караулов А.В. Комбинированная иммунокоррекция.М.: Наука, 1994. 260 с.
60. Ибрагимов А.А. Патоморфогенез колисептицемии птиц и общий адаптационный синдром // Ветеринария. 1978. № 1. С. 6064.
61. Ибрагимов А.А. Патоморфология фабрициевой сумки у птиц // Ветеринария. 1976. № 5. С. 5558.
62. Ибрагимов А.А., Ибрагимов В.А. Гистоморфология стрессовой реакции у птиц //Диагностика, патоморфология, патогенез и профилактика болезней в промышленном животноводстве: Межвуз. сб. науч. тр. /Саратовский ун-т. Саратов, 1990. Ч. II. С. 129132.
63. Иванов И.Ф., Ковальский П.А. Цитология, гистология, эмбриология.М.: Колос, 1978. С.318328.
64. Ивановская Т.Е., Цинзерлинг А.В. Патологическая анатомия. М. Медицина, 1976. С. 6479.
65. Изменение активности циркулирующего тимического фактора и некоторых показателей естественной резистентности при развитии лимфолейкоза крупного рогатого скота / Е.А. Лебедев, В.А.Кузнецов, А.В. Алещенко, Л.П. Семенова // Проблемы лейкоза и инфекционных заболеваний с.-х. животных. М., 1988. С. 1317.
66. Иммунология. /Под ред. У. Пола. М.: Мир, 1987. Т. 1. 476 с.
67. Иммунофармакологические подходы к оценке иммуностимуляторов / Р.В. Петров, Р.М. Хаитов, А.Н. Чередеев и др. // Иммуностимуляторы: Сб. тр. /Центральный НИИ вакцин и сывороток. М., 1987. С. 325.
68. Инфекционная бурсальная болезнь (болезнь Гамборо)/ В.В. Герман, Г.А. Красников, И. Берхане, Бибин В.: Экспресс-информация. Х., 1994. 13 с.
69. Использование декариса (левамизола) в лечении некоторых дерматологических заболеваний / И.И. Кольгуненко, С.М. Рачков, М.М. Мухина и др. // Вестн. дерматологии. 1981. № 2. С.5961.
70. Карпуть И.М. Иммунология и иммунопаталогия болезней молодняка. Минск: Ураджай, 1993. 287 с.
71. Карпуть И.М. Оценка иммуностимуляции //Вет. и зооинженер. пробл. в животноводстве и науч.-метод. обеспечение учеб. процесса. Минск, 1997. С. 9598.
72. Карпуть И.М., Бабина М.Б. Возрастная иммунология и иммунопатология цыплят-бройлеров // Проблемы патологии, санитарии и бесплодия в животноводстве: Материалы междунар. науч.-практ. конф., г. Минск, 10-11 дек. 1998 г. Минск, 1999. С.122123.
73. Kaccич А.Ю. Иммунодефициты и их коррекция при желудочно-кишечных и респираторных заболеваниях телят. Автореф. дис канд. вет. наук. Х., 1986. 20 с.
74. Квачев В. Імунний статус тварин: Проблеми, питання, визначення і оцінка // Вет. медицина України.1996. № 3. С.2021.
75. Квачев В.Г., Кассич А.Ю. Иммунодефицитные состояния и их коррекция у животных // С.-х. биология. 1991. № 2. С. 105114.
76. Келеберда М.I. Гiстологiчна оцiнка iмуностимулюючої дії лiвомезолу, ФIАНТ та комбiнованих препаратiв при вакцинацiї проти iнфекцiйної бурсальної хвороби // Вiсн. Сумського ДАУ: Наук.-метод. журн. 1999. Вип.4. С.99101.
77. Келеберда М.I., Романько М.Е., Долгая М.М. Імуномоделюючий вплив тимомiметичних препаратiв на реакцiю iмунокомпетентних органiв при вакцинацiї проти хвороби Гамборо у птахiв// Вет. медицина: Мiжвiд. темат. наук. зб. Х., 1999. Вип.76. С.107112.
78. Кенисберг Я.Э. Влияние дибазола и метилурацила на иммунитет // Проблемы ветеринарной иммунологии. М.: Агропромиздат, 1985. С. 5052.
79. Клименко О.М. Структурні особливості тимуса сільськогосподарської птиці // Вісн. Сумського ДАУ: Наук.-метод. журн. 2000. Вип. 5. С. 6568.
80. Ковалев И.Е. Левамизол как иммуностимулятор (обзор литературы)// Хим.-фарм. журн.1980. № 4. С.115121.
81. Козырь Н.Н. К анатомии вилочковой железы домашних птиц // Вопросы морфологии и реактивности организма в норме и в патологии: Материалы науч. конф. Винницкого мед. ин-та. Одесса, 1967. С.60.
82. Колоусова Н.Г. Состояние органов иммунитета при иммунодефицитах, иммунокоррекции и вакцинации цыплят. Дис. канд. вет. наук: 16.00.02. /ИЭКВМ Х., 1991. 214 с.
83. Кондрахин И.П., Лизогуб М.Л. Влияние меди и цинка на содержание иммунных белков в сыворотке крови новорожденных телят. // Ветеринария.1997. № 7. С.3436.
84. Конопля А.И., Грозд Г.А. Кедровская Н.Н. Использование лекарственных препаратов растительного происхождения в качестве иммуностимуляторов // Фармация. 1998. № 2. С. 1719.
85. Коробкова Р.В. Некоторые аспекты микроморфологии гистохимии фабрициевой сумки кур //Эколого-экспериментальные аспекты функциональной морфологии домашних птиц: Межвуз. сб. науч. тр. Воронеж, 1989. С. 142147.
86. Коррекция нарушений иммуногенеза у цыплят с помощью антиоксидантного премикса / И.В. Насонов, Б.Я. Бирман, Н.В.Захарик, М.В. Светлова // Актуальные проблемы патологии с.-х. животных: Материалы междунар. науч.-практ. конф., Минск 56 окт. 2000 г. Минск, 2000. С. 524525.
87. Краснiков Г.А., Келеберда М.I. Експериментальнi обґрунтування схем застосування iмуностимуляторiв при вакцинацiї птицi // Вiсн. аграр. науки. 2000. № 11. С.3639.
88. Красников Г.А., Герман В.В., Келеберда М.I. Опрацювання схем стимуляцiї iмунiтету пiсля щеплення птицi за гiстоморфометричними критерiями // Вет. медицина: Мiжвiд. темат. наук. зб. Х., 2000.- Вып.78, т. 1. С.181189.
89. Красников Г.А., Герман В.В., Келеберда Н.И. Испытание различных схем применения производного имидазола ФИАНТ-2 для стимуляции поствакцинального иммунитета у цыплят // Вет. медицина: Мiжвiд. темат. наук. зб. Х., 2000. Вип.77. С.185194.
90. Красников Г.А., Келеберда Н.И. Некоторые морфофункциональные зависимости и гистоструктура центральных органов иммунитета у кур// Вет. медицина: Мiжвiд. темат. наук. зб. Х., 2000. Вип.77.С.199206.
91. Красников Г.А., Келеберда Н.И. Некоторые особенности гистоморфологии селезенки у кур // Наук. вiсн. НАУ. К., 1999.- №16. С.109111.
92. Красников Г.А., Келеберда Н.И. Некоторые особенности строения фабрициевой бурсы у кур// Наук. вiсн. НАУ. К.,1999. № 16. С.104107.
93. Красников Г.А., Келеберда Н.И. О возрастных особенностях фабрициевой бурсы у кур// Наук. вiсн. НАУ. К.,1999. № 16. С.107108.
94. Красников Г.А., Келеберда Н.И., Маценко Е.В. Морфофункциональные проявления иммунодефицитов при вирусных болезнях птиц // Пробл. зооiнженерiї та вет. медицини: Зб. наук. праць: Матерiали 5-го з`їзду паразитоценологiв України, 5-6 квiт. 2001 р. / ХЗВI. Х., 2001. Вип 7: Вет. науки. С.186187.
95. Красников Г.А., Маценко Е.В., Келеберда Н.И. Вирус-вирусные, вирус-бактериальные и вирус-протозойные сообщности у животных, обусловленные иммунодефицитами// Пробл. зооiнженерiї та вет. Медицини : Зб. наук. праць: Матерiали 5-го з`їзду паразитоценологiв України, 5-6 квiт. 2001 р. / ХЗВI.- Х., 2001. Вип. 7: Вет. науки. С.110111.
96. Красников Г.А., Маценко Е.В., Келеберда Н.И. Некоторые морфометрические подходы к оценке статуса органов иммунитета у кур// Пробл. зооiнженерiї та вет. медицини: Зб. наук. праць: Матерiали 5-го з`їзду паразитоценологiв України, 56 квiт. 2001 р. / ХЗВI. Х., 2001. Вип. 7: Вет. науки . С.189-191.
97. Красников Г.А., Маценко Е.В., Келеберда Н.И. О морфофункциональной зависимости между фабрициевой бурсой и селезенкой у цыплят// Пробл. зооiнженерiї та вет. медицини: Зб. наук. праць/ ХЗВI. Х., 2001. Вип. 8(32), ч. 2. С.141143.
98. Красніков Г., Мельникова В. Значення гістологічних досліджень при вивченні патогенезу і в діагностиці інфекційної бурсальної хвороби птиці // Вет. медицина України. 1996. № 8. С. 67.
99. Красочко П.А., Машеро В.А. Сравнительная характеристика иммуностимуляторов природного происхождения // Актуальные проблемы патологии с.-х. животных: Материалы междунар. науч.-практ. конф., Минск 5-6 окт. 2000 г. Минск, 2000. С. 123126.
100. Кривутенко А.И. Морфологическое изучение процессов стимуляции иммуногенеза при паратифозной вакцинации индеек // Патоморфология, патогенез и диагностика болезней с.-х. животных: Науч. тр. ВАСХНИЛ. М.,1980. С. 126128.
101. Криштофорова Б.В., Гаврилин П.Н., Кораблева Т.Р. Морфофункциональные особенности иммунной системы животных. Симферополь, 1993. 48 с.
102. Крыжановский Г.Н. Стресс и иммунитет // Вестн. АМН СССР. 1985. № 8. С 312.
103. Кудрявцев Ф.С., Зеленская Н.П. и др. Свойства инфекционного бурсита кур // Ветеринария.1986. № 5. С.3638.
104. Куцак Р.С. Совершенствование регламента вакцинопрофилактики болезни Марека кур : Дис. канд. вет. наук / ИЭКВМ. Х., 2001. -127с.
105. Лагуткин Н.А., Седых О.Г. Влияние некоторых факторов на иммунитет (обзор) // Диагностика профилактика и меры борьбы с особо опасными, экзотическими и зооантропозоонозными болезнями животных: Сб. статей Междунар. науч.-практич. конф., 15-16 августа 2000 г. /ВНИИВВиМ. Покров, 2000. С. 103104.
106. Лазарева Д.Н., Алехин Е.К. Стимуляторы иммунитета. М.: Медицина, 1985. 256 с.
107. Ломакин М. С. Иммунобиологический надзор. М.: Медицина, 1990. 256 с.
108. Лох В.А., Беляев А.М., Коровин Р.Н. Иммунодепрессивное действие вируса инфекционной бурсальной болезни // Ветеринария. 1981. № 8. С.35.
109. Лукашов И.И., Пилипенко М.Г., Смолянинов В.К., Морфологическая реакция вилочковой железы и селезенки цыплят, иммунизированных против болезни Н’юкасла (псевдочумы) // Докл. ВАСХНИЛ. 1971.№ 5. С. 2324.
110. Мазуркевич Т.А. Постнатальний період онтогенезу клоакальної сумки курей кросу "Ломан Браун": Автореф. дис... канд. вет. наук: 16.00.02 / Білоцерківський держ. аграр. ун-т. Біла Церква, 2000. 18с.
111. Макаров В.В., Чевелев С.Ф. Иммунологическая депрессия при вирусных инфекциях // Ветеринария.1983. № 8. С.2527.
112. Машковский М.Д. Лекарственные средства.Х., 1998. Т.2. С. 204205.
113. Методические рекомендации по гистоморфологической оценке иммунокомпетентных органов цыплят в норме и при иммунодефицитах / Г.А. Красников, Н.Г. Колоусова. Х., 1989. 20 с.
114. Методические рекомендации по диагностике и мерам борьбы с болезнью Марека и лейкоз саркомным комплексом кур/ Г.А.Красников, А.Т. Шиков, Н.В. Кленина и др. Х., 1982. 25 с.
115. Методические рекомендации по технике вскрытия птиц и исследованию органов иммунной системы с использованием морфометрии / А.П. Стрельников, А.Н. Куриленко, А.В. Жаров и др.; МВА. М.: Изд-во МВА, 1985. С. 313.
116. Мищиха В.Т., Покорная О.А. Болезни птиц / Под ред. В.П. Карпова. М.: Агропромиздат, 1985. С. 49204.
117. Монтіель. Значення імунної системи для промислового птахівництва // Ключова роль імунодефіцитів у промисловому птахівництві: причини і наслідки. К., 1998. С. 24.
118. Морозов В. Г., Хавинсон В. X. Выделение из костного мозга, лимфоцитов и тимуса полипептидов, регулирующих процессы межклеточной кооперации в системе иммунитета // Докл. АН СССР. 1981. Т. 261, № 1. С. 235239.
119. Морозов В. Г., Хавинсон В. X. Новый класс биологических регуляторов межклеточных систем цитомедины //Успехи соврем. биологии.