ВДОСКОНАЛЕННЯ ТЕРАПІЇ І ПРОФІЛАКТИКИ ШЛУНКОВО-КИШКОВИХ ХВОРОБ НОВОНАРОДЖЕНИХ ТЕЛЯТ ШЛЯХОМ ЗАСТОСУВАННЯ НОВИХ ЗАСОБІВ ІМУНОКОРЕКЦІЇ

Краткое описание

Міністерство аграрної політики України
Львівська державна академія ветеринарної медицини
ім. С.З. Гжицького

На правах рукопису

РОМАНОВИЧ МИКОЛА СТЕПАНОВИЧ

УДК: 619:616.981.48-084

ВДОСКОНАЛЕННЯ ТЕРАПІЇ І ПРОФІЛАКТИКИ ШЛУНКОВО-КИШКОВИХ ХВОРОБ НОВОНАРОДЖЕНИХ ТЕЛЯТ ШЛЯХОМ
ЗАСТОСУВАННЯ НОВИХ ЗАСОБІВ ІМУНОКОРЕКЦІЇ

16.00.03 ветеринарна мікробіологія та вірусологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата ветеринарних наук

Науковий керівник:
Завірюха Анатолій Іванович
доктор ветеринарних наук,
академік УААН

ЛЬВІВ - 2003

Зміст
Вступ..4
Розділ 1. Огляд літератури12
1.1. Етіологія і класифікація гострих шлунковокишкових
захворювань новонароджених телят...12
1.2. Віруси в етіології шлунково-кишкових хвороб..14
1.3. Бактерії в етіології шлунково-кишкових захворювань
новонароджених телят..18
1.4. Вірус-бактеріальна мікрофлора в етіології захворювань
травного каналу.23
1.5. Заходи лікування та профілактики шлунково-кишкових
захворювань..25
1.6. Імунобіологічна реактивність організму новонароджених телят..29
Розділ 2. Власні дослідження.35
2.1. Матеріали і методика досліджень.35
2.1.1. Характеристика господарства35
2.1.2. Вибір напрямку досліджень, схема дослідів і храктеристика
дослідних тварин...37
2.1.3. Методи дослідження...40
Роздід 3. Результати власних досліджень42
3.1. Симптоми, діагностика і лікування телят,
хворих розладами травлення....42
3.2. Роль умовно-патогенної мікрофлори в захворюванні
гастроентеритом новонароджених телят та профілактика недуги..53
3.3. Реакція організму тільних корів на парентеральне введення
імуностимулятора лактогену...58
3.4. Реакція організму новонароджених телят на застосування
лактогену і гематону.62
3.5. Вплив лактогену, гематину і бовітоксу на резистентність
організму новонароджених телят....67
3.6. Профілактика омфалітів в системі заходів боротьби з шлунково-кишковими інфекціями новонароджених телят.78
3.7. Економічна оцінка ефективності застосування бовітоксу,
лактогену і гематину при лікуванні новонароджених телят,
хворих гострими розладами травлення з ознаками діареї....83
Розділ 4. Обговорення результатів власних досліджень.87
Висновки...123
Пропозиції виробництву125
Список використаних джерел..126
Додатки..147

ВСТУП

Актуальність теми. Одним із важливих завдань сільсько-господарського виробництва є забезпечення потреб населення в продуктах харчування, а промисловість сировиною. Для цього необхідно вдосконалювати і впроваджувати інтенсивні методи і прогресивні технології виробництва молока і м’яса.
Необхідно приділити велику увагу підвищенню ефективності цієї галузі, зокрема розвитку скотарства.
Ріст поголів’я худоби і підвищення її продуктивності в значній мірі залежить від того, як організована робота по збереженню і вирощуванню молодняку. Цим в кінцевому рахунку визначається і рівень виробництва молока і м’яса. Сучасна технологія вирощування молодняку повинна максимально сприяти прояву генетичних можливостей тварин і в той же час повинна бути економічно вигідною.
Успіх в справі вирощування високопродуктивних тварин започатковується від народження здорового молодняку. Сучасні науково обґрунтовані технології дозволяють максимально зберегти новонароджених телят і вирощувати тварин бажаного типу, здатних в конкретних умовах проявляти високу продуктивність при економному споживанні кормів.
Одним із найбільш складних питань розвитку тваринництва є боротьба з хворобами травного каналу новонароджених телят, які широко розповсюджені, незалежно від характеру технологій утримання тварин [ 8, 50, 88, 90, 145]. Так, згідно даних інституту ветеринарної патології при Цюрихському університеті [230], у США від розладів харчотравного каналу щорічно гине 10 % із 40 мільйонів новонароджених телят. В Канаді смертність телят в окремих стадах складає 75 % при варіабельності від 10 до 25 % [236]. У Франції кожного року від інфекцій шлунковокишкового каналу страдає більше 2 мільйонів телят, із яких 300 тисяч не вдається вберегти [214].
В Україні найбільших економічних збитків господарствам завдають гострі шлунковокишкові захворювання, більш відомі під назвою гастроентерити новонароджених, які спричиняються патогенними та умовно патогенними мікроорганізмами. Телички, які перехворіли в ранньому віці розладами харчотравного каналу, значно відстають в рості і розвитку, пізніше осіменяються і виявляються менш продуктивними коровами, в порівнянні з тваринами, які не хворіли в ранньому періоді життя [86, 90, 100].
Діагностика і профілактика неонатальних патологій діарей новонароджених телят, пов’язана з комплексною етіологією захворювання і різними поглядами на її природу. Складність постановки діагнозу пов’язана не з клінічними проявами, а з великою кількістю збудників, які важко ідентифікувати навіть в спеціалізованих лабораторіях ветеринарної медицини.
Труднощі боротьби з неонатальною діареєю телят зумовлені тим, що пронос у тварин розпочинається з першого дня їх життя і розглядається спеціалістами, як комплекс симптомів різних захворювань (гастроентерит, колібактеріоз, криптоспоридіоз, хламідіоз тощо). Інакше кажучи, в основі діагностики, профілактики і лікування гострого шлунково-кишкового розладу у телят в перші дні їх життя практично зберігається принцип: один збудник одна хвороба, що в умовах ведення сучасного тваринництва часто не відповідає дійсності.
Сучасна спеціальна література з питань діарей новонароджених телят визначає захворювання діареєю як окрему хворобу з комплексною етіологією, що проявляється на фоні аліментарних вірусних, мікробних, імунологічних, стресових, генетичних і інших факторів, сукупність яких буває настільки різновидною, що практично неможливо встановити домінуючий вплив якої небудь групи факторів або одного із них. Так, при вивченні спонтанних випадків гострої діареї у новонароджених телят з допомогою вірусологічного, мікробіологічного і патологоанатомічного методів дослідження, встановлено наявність в організмі тварин в різних комбінаціях рота-, реовірусів, вірусу інфекційного ринотрахеїту великої рогатої худоби, кишкової палички, протея, криптоспоридій і інших, шкідливих для новонароджених телят, біологічних агентів [11, 230]. Тому визначити точно роль кожного з агентів в етіології захворювання практично неможливо [6, 13, 16, 43, 46, 49, 174, 197].
До важливих заходів комплексної профілактики шлунковокишкових захворювань новонароджених телят відносяться також повноцінна годівля тільних корів, умов їх утримання, створення у них напруженого колострального імунітету проти колібактеріозу, ізольований розтел нетелів і корів в пологових відділеннях, створення нормального бактеріального циклу в травному каналі новонароджених з допомогою відповідних препаратів, випоювання телятам молозива, негайна ізоляція захворівших телят, усунення будь-яких стресфакторів, тощо.
Повноцінна годівля тільних корів і відповідні умови їх утримання є першою ланкою в системі заходів з профілактики неонатальної патології телят. Виконання цих вимог забезпечує отримання здорового приплоду, здатого до швидкої адаптації до нових, в порівнянні з внутріутробним розвитком умов. Незадовільна годівля корів в період тільності, особливо з порушенням умов їх утримання, є причиною народження недорозвинутих телят, так званих гіпотрофіків. Такі телята більш чутливі до неблагоприємних факторів зовнішнього середовища до збудників шлунково-кишкових і інших захворювань. Інакше кажучи, здорові телята можна отримати тільки від здорових корів [47, 60, 86, 93, 130, 190, 238].
Ізольований розтел нетелів і корів в відповідних санітарних умовах пологових відділень знижує можливість проникнення в організм новонароджених вірусів і мікробних агентів, які зумовлюють виникнення неонатальної патології. Це має надзвичайно важливе значення, поскільки новонароджені телята, не маючи ще активного імунітету, досить сприйнятливі до інфекційних захворювань, а для гіпотрофіків небезпечним є і умовно патогенні мікроорганізми [2, 5, 7, 10, 11, 13, 32, 43, 52, 90, 101, 114, 119, 134, 161, 172, 181, 185, 201, 212].
Своєчасне випоювання телятам молозива і його раціональне використання є ключовим питанням профілактики шлунковокишкових захворювань новонароджених телят.
Молозиво є для новонароджених телят найбільш цінним кормом. Воно вміщує всі необхідні для організму речовини як в достатній кількості, так і в найбільш оптимальних співвідношеннях. Замінити молозиво іншими кормами практично неможливо.
Молозиво забезпечує новонародженим тваринам пасивний імунітет, дякуючи наявністю в ньому антитіл, які продукуються материнським організмом і передаються з молозивом. Корови набувають активного імунітету проти тих патогенних вірусів і мікроорганізмів, з якими вони мають контакт. В зв’язку з цим молозиво заміняє всі лікарські препарати, але лікарські препарати разом взяті не можуть замінити молозива.
Необхідність негайної ізоляції захворівших діареєю новонароджених телят пов′язана не тільки з поліетіологією гострого шлунковокишкового розладу, під впливом патогенних збудників (віруси, мікроби), але й з відсутністю у них cформованої імунної системи, яка здатна створювати імунітет. В зв’язку з цим новонароджені тварини є особливо чутливі до умовно патогенних мікроорганізмів.
Для профілактики діареї новонароджених важливе значення має унинення різних стрес факторів, особливо різких змін температури, вологості повітря, які ще більше можуть понизити імунобіологічну резистентність організму.
Отже, можна зробити висновок, що шлунково-кишкові захворювання телят в більшості випадків мають комплексну етіологію. Поряд з мікробами, вірусами, простійшими в патогенезі цих захворювань важлива роль належить факторам зовнішнього середовища, імунологічному і генетичному статусу тварин, складу раціону тільних корів, ступеня інтенсифікації тваринництва [8, 12, 35, 46, 58, 74, 99, 123, 151, 162, 174, 186, 202, 216, 238].
Незважаючи на удосконалення діагностичних тестів і методів ізоляції ентеро патогенних факторів, інтерпретація отриманих лабораторних даних представляє ще більшу проблему. Наявність мікроорганізмів і вірусів в фекаліях телят з клінікою діареї не може служити надійним критерієм оцінки їх вірулентності, тому що ці мікроорганізми виявляються і у здорових тварин [7, 11, 16, 33, 87, 93, 172, 183, 194, 221, 230].
Сьогодні ще існує ряд важливих проблем, що до специфічної профілактики і терапії шлунковокишкових захворювань молодняку і вони чекають свого вирішення. Актуальною є подальша розробка препаратів, методів і способів неспецифічної профілактики і терапії на основі комплексного підходу до вирішення спеціальних і організаційно господарських питань.
Як свідчить досвід практики етіологія гострих шлунковокишкових захворювань новонароджених, до цього часу в багатьох відношеннях ще не розшифровані. Ще немає єдиного підходу щодо етіології і патогенезу хвороби, методів профілактики і лікування хворих тварин.
Методи профілактики, які застосовуються в даний час, не у всіх господарствах бувають достатньо ефективними, а методи лікування не забезпечують бажаних результатів.
Створення належних зоогігієнічних умов утримання і годівлі вагітних тварин, розробка методів стимуляції була і залишається головною ланкою в системі профілактики хвороб новонароджених.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є підрозділом комплексної теми кафедри епізоотології Львівської державної академії ветеринарної медицини імені С.З.Гжицького: Питання епізоотології, патоморфології і діагностики бактеріальних шлунково-кишкових захворювань новонароджених телят в західних областях України та способи їх профілактики” Розробити технологію виготовлення високоефективних вакцинних та хімікотерапевтичних препаратів для лікування й профілактики шлунково-кишкових, респіраторних та метаболічних хвороб телят” (номер держреєстрації ІА 01011472 Р).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи було розробити ефективну схему стимуляції імунобіологічної резистентності організму новонароджених телят, як основу профілактики заразних шлунково-кишкових захворювань.
Для реалізації вказаної мети були поставлені наступні завдання:
- вивчити вміст гормонів щитовидної залози Т3 трийодтироніну і Т4тироксину у крові глибокотільних корів та народжених від них телят;
- провести оцінку стимулюючої дії розробленого препарату лактогену на функцію щитовидної залози та якість молозива у корів-матерів;
- розробити методи корекції та профілактики дисбактеріозу у новонароджених телят з використанням пробіотика бовітоксу;
- провести клінічні досліди по оцінці лактогену, гематину і бовітоксу, як препаратів неспецифічного захисту новонароджених телят проти шлунково-кишкових захворювань;
- вивчити ефективність профілактики омфалітів, як заходу у системі загальних ветеринарносанітарних заходів профілактики шлунково кишкових захворювань телят.
Об’єкт дослідження. Корови і нетелі у останні два місяці тільності та новонароджені телята з розладами функції шлунково-кишкового тракту, збудники хвороб.
Предмет дослідження. Кров і сироватка крові від корів і телят та склад мікрофлори кишечника клінічно здорових і з розладами шлунково-кишкового тракту телят.
Методи дослідження: клінічні, епізоотологічні, бактеріологічні, морфологічні, фізіолого-біохімічні, імунологічні та статистичні методи.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше розроблена і апробована технологія отримання здорового новонародженого молодняка великої рогатої худоби із парентеральним застосуванням комплексного мікроелементного препарату лактоген, який вміщує в оптимальних співвідношеннях йод елементний, цинк, калій і сірку для корів і телят. Експериментальними дослідженнями доведено, що щитовидна залоза активно реагує на введення лактогену, так вміст гормонів Т(трийодтиронін) та Т(тироксин) зростає на 46,0 та 37,0 %, внаслідок чого у тільних корів покращуються в організмі, зростає кількість загального білку на 8,0 %, вміст каротиноїдів збільшується на 57,0 %, нормалізується кислотно - лужна рівновага, що забезпечує народження фізіологічно здорових телят.
Розроблено технологію виготовлення та застосування тканинного препарату з крові корів опроміненої УФ променями гематону, для стимуляції загальної резистентності організму новонароджених телят. Застосування лактогену і гематону за розробленою схемою телятам після народження посилює загальну стійкість проти патогенної та умовно-патогенної мікрофлори, скорочує тривалість і тяжкість перебігу розладів травлення, забезпечує більш високу їх збереженість.
Встановлена можливість корекції бактеріального ценозу травного каналу новонароджених телят за допомогою препарату бовітокс в умовах геохімічної провінції західного регіону України.
На основі препаратів бовітокс, лактоген, гематон розроблено і впроваджено комплексний метод профілактики і лікування шлунково-кишкових хвороб новонароджених телят.
Доведено важливу етіологічну роль в патогенезі розладів травлення у новонароджених телят, омфаліту та пупкового сепсису, що вимагає включення до комплексу профілактичних заходів старанну асептизацію пуповини після народження телят.
Практичне значення одержаних результатів. У результаті проведених досліджень отримані дані дозволяють рекомендувати двохразову обробку корів і нетелів у сухостійний період комплексним мікроелементним препаратом лактоген для підвищення життєздатності новонароджених телят.
Найбільш висока ефективність з профілактики гострих розладів шлунково-кишкового каналу новонароджених телят досягається від обробки вагітних тварин комплексним мікроелементним препаратом лактоген і наступною двохразовою обробкою лактогеном, тканинним препаратом із крові великої рогатої худоби- гематином і однократно пробіотиком бовітокс отриманого, новонародженого молодняка.
Розроблений спосіб обробки пуповини разом із застосуванням препаратів лактоген, гематин, бовітокс стимуляторів гуморальних факторів імунітету новонароджених телят дозволяє знизити в неблагополучних господарствах захворюваність різними формами омфаліту і летальність від пупкового сепсису, та запобігають виникнення шлункових-кишкових захворювань.
Особистий внесок здобувача. Весь обсяг експериментальних досліджень за темою дисертаційної роботи, добір та аналіз даних літератури, статистична обробка та теоретичне обгрунтування одержаних результатів, їх опис і аналіз виконані пошукачем особисто під керівництвом доктора ветеринарних наук, академіка УААН А.І.Завірюхи.
Апробація результатів досліджень. Матеріали дисертації доповідалися і отримали схвалення на наукових форумах: міжнародній науково-практичній конференції Сучасні проблеми біології, ветеринарної медицини, зооінженерії та технології продуктів тваринництва” (Львів, 1997); II міжнародній конференції Проблеми неінфекційної патології тварин” (Біла Церква, 1998); на науково-практичних конференціях Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького (1998-2002 рр.).
Публікації матеріалів досліджень. За матеріалами дисертації опубліковано 6 робіт, з яких 4- у фахових виданнях, 2- у матеріалах міжнародних конференцій.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. На основі вивчення показників загальної неспецифічної резистентності організму глибокотільних корів та етіології шлунково-кишкових захворювань новонароджених телят доведено, що хвороба має поліетіологічний характер і обгрунтовано доцільність та ефективність застосування імуностимуляторів глибокотільним коровам та новонародженим телятам.
2. Вперше розроблено і впроваджено комплексний метод терапії і профілактики шлунково-кишкових хвороб новонароджених телят на основі застосування препаратів бовітоксу, лактогену і гематину, який забезпечує більше 90,0 % їх збереженість.
3. Парентеральне введення розчину мікроелементів: йоду, калію,цинку розчинених в соняшниковій олії коровам і нетелям в другу половину вагітності у вигляді препарату лактоген, позитивно впливає на біохімічні, гематологічні та імунологічні показники їх крові (підвищує кількість загального білку та його фракцій, нормалізує кислотно-лужну рівновагу тощо).
4. Телята, що народилися від корів і нетелей, яких обробляли імуностимулятором, були більш стійкі до захворювання діареєю. В порівнянні з контрольною групою тварин захворюваність серед них зменшилася в 3-4 рази, вміст Т- лімфоцитів був у два рази вищим.
5. Двохразове застосування тканинного препарату із крові великої рогатої худоби (гематину) та розчину мікроелементів: йоду, калію і цинку в олії (лактогену) телятам у перші доби життя, нормалізує лейкопоез і еритропоез, сприяє збільшенню кількості лімфоцитів, моноцитів і зменшенню кількості нейтрофілів, стимулює продукцію гемоглобіну, сприяє відновленню обміну білку і його фракцій, підвищує загальну резистентність організму і ефективність лікування.
6. Застосування лактогену, гематину і бовітоксу новонародженим телятам хворим діареєю стимулює фізіологічні функції їх організму, підтримує у тварин високий рівень природної резистентності, сприяє активізації обмінних процесів, значно знижує захворюваність (на 8,0-10,0%) їх діареєю, та на 10,0-12,0% підвищує їх збереженість.
7. Якісна обробка кукси пуповини антисептиками дала можливість знизити захворюваність новонароджених телят омфалітами та розладами травлення на 40,0-45,0 %, летальністьна 12,0-15,0 %.
8. Рання асептизація тканин пупка в комплексі з застосуванням бовітоксу лактогену ігематину, дозволяє підвищити ефективність лікувально-профілактичних заходів, знизити збитки від захворювання новонароджених телят гастроентеритами.
9. Застосування імуностимуляторів лактогену, гематину, бовітоксу при лікуванні хворих діареєю новонароджених телят дає економічний ефект в межах 7,84-8,79 грн. на одну тварину (в цінах на 01.01.1999р.).

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. З метою підвищення лікувальної ефективності новонароджених телят хворих діареєю, рекомендуємо в комплексі з регідратаційною і протимікробною терапією застосовувати препарати, які підвищують загальну неспецифічну резистентність, покращують харчотравлення і обмін речовин.
2. Придатними і ефективаними є імуностимулятори :
- лактоген підшкірно в дозі 2,0 мл двічі з проміжком 3 4 доби;
- гематин підшкірно в дозі 3 5 мл двічі з проміжком 3 4 доби;
- бовітокс перорально в дозі 40 50 см3 натще, декілька діб підряд, до видужування, або профілактично з дня народження в тихже дозах.
3. Для підвищення життєздатності новонароджених телят і профілактики захворювання їх гастроентеритом з ознаками діареї в постнатальний період є доцільним коровам і нетелям, в сухостійний період введення, розчину мікроелементів йоду, калію і цинку в олії (1015 мл підшкірно двічі за 40 і 20 діб до отелення).
4. В комплексі заходів направлених на попередження сепсису, омфаліту та захворювання гастроентеритом з ознаками діареї новонароджених телят рекомендуємо поряд із введенням лактогену, гематину і бовітоксу протягом перших двох-трьох діб обробляти пуповину 5 % розчином йоду перший раз, а через 23 години3 % розчином формаліну на 65º спирті.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Адаменко Г.П. Продукция и свойства цитокинов в смешанной культуре поли и мононуклеарных фагоцитов крови человека // Иммунология.-1992. №1.- С.35-37.

2. Аликаев В.А., Митюшин В.В.Определение характера острых расстройств пищеварения у телят // Ветеринария. 1982 - №11.-С.53-57.

3. Алешкин В.А. Оральное применение комплексного иммуноглобулинового препарата при лечении детей, больных острыми кишечными инфекциями. // Педиатрия.- 1992-№1.-С.73-76.

4. Альфахурі Імад, Апатенко В.М. Новий засіб імуностимуляції // Науковий вісник ЛДАВМ.-Львів. 2000. - Т.2.-№2.-ч.1.-С.8 12.

5. Андреев Е.В. Ассоциированное воздействие на организм вируса и условно-патогенных бактерий // Ветеринария .-1984.- №7.-С.22-35.

6. Апатенко В.М. Смешанные инфекции сельскохозяйственных животных.- К. : Урожай,1990.-172с.

7. Апатенко В.М. Особо опасные вирусные инфекции сельскохозяйственных животных. К.:Урожай, 1991.- 144с.

8. Апатенко В.М. Ветеринарна імунологія та імунопатологія. К.: Урожай, 1994. -128с.

9. Аршавский И.А. Физиологические механизмы индивидуального развития.- М.: Наука , 1982.-287с.

10. Безух В.М., Івченко В.М. Бактеріостатична активність молозива корів і клінічний статус новонароджених телят // Вет.мед. України 1997- №1 С.28-29.

11. Бекерс Р.Я., Зитарс И.К. Иммунный статус организма новорожденных телят и процесс формирования желудочно-кишечной микрофлоры // Профилактика и лечение болезней молодняка в промышленном животноводстве.- 1989.-С.30-40

12. Бернштейн Ф.Я. Микроэлементы в патологии и физиологии животных.-Минск, 1966.-196с.

13. Болезни молодняка сельскохозяйственных животных / В.П. Литвин, В.Г. Береза, В.Г. Скибицкий и др. К.: Урожай.1992.- 166 с.

14. Профілактика шлунково-кишкових хвороб у новонароджених телят/ Бортнічук В.А., Мельничук Д.О., Сорокіна Н.Г., Любецька Т.В., Яблонська О.В. // Науковий вісник НАУ. К.: 2000.-В.28.-С. 112-115.

15. Борщевский А.В. Влияние гемотерапии на функцию флоры надпочечников телят, больных диспепсией // Тез. докл. Всесоюз. научн. конф. Воронеж.- 1976.- С.35.

16. Вабіщевич С., Прискока В.А., Блоцька О.Ф. Шлунково-кишкові інфекції змішаної етіології у поросят // Науковий вісник НАУ.-К.:-1998.-В.11.-С. 191-193.

17. Вербицький П.І. Над усе профілактика // Вет. мед. України.-1996.- №2, С.22- 23.

18. Вершигора А.Е. Общая иммунология.- Киев.Вища школа,1990.-735 с.

19. Вечтомов В.Я., Сайко О.А., Мамаєв В.Ф. Вплив холіну хлориду на резистентність тільних корів та життєздатність новонароджених телят // Вісник БцДАУ.-1998.-В.5.-Ч.2.-С.11-13.

20. Возрастная динамика факторов гуморальной защиты у КРС / Кленина Н.В., Антонов В.С., Лебедева Е.П., Михайлова С.А., Малько Е.Б.// Ветеринария : Межвед. науч. сб.-К.:1985.- Вып. 60.

21. Вопросы ветеринарной иммунологии: Сб. тр. ВАСХНИЛ, М.:-1989. С.58-65.

22. Войцеховский Б.Л. Гуморальный цикл как механизм, обеспечивающий авторегуляцию процессов иммунной защиты. Вестник АМН СССР.-1991.- №1.- С.18-23.

23. Вишняков И.Ф. Иммунный ответ молодняка животных при применении вирусвакцины // Ветеринария.- 1995.- № 11. - С.25-34.

24. Вплив препарату БАІ-1” на резистентність організму тільних корів і новонароджених телят. Скрипник С.І., Порембська Н.Б., Захаров І.А., Мазуркевич А.Й., Карповський В.І., Саулко В.В. // Науковий вісник НАУ.- К.:-1998.-В.11.- С.11-14.

25. Гаврилин П.Н. Морфофункциональные особенности висцеральных лимфатических узлов неонатальных телят // Науковий вісник НАУ.- К.:-1998.-В.11.- С.138-140.

26. Гаранович І.І. Імунний статус великої рогатої худоби у критичні періоди // Фізіол. журн.К.:-1997.:-№4.-С. 9-24.

27. Гайдук Б.С., Горбатюк Б.А. , Драч М.П., Вінічук Г.М. Комплекс ефективних засобів терапії диспепсії телят // Зб. Стат. міжнар. наук.-практ. конф. Львів. 1997.-С. 46-47.

28. Гирин В.А. Этиология и патогенез омфалитов у телят, их профилактика и хирургическое личение : Автореф. дис к-та вет. наук: 16.00.05 /Казанск. орд. Ленина вет. ин-т им. Баумана.-Троицк, 1980.-16с.

29. Гирин В.А. Раневая пупочная инфекция у новорожденных телят // Тез. докл. Всесоюзн.научн. конф.- Белая Церковь.- 1991.-С.42

30. Гирин В.А. Гистоморфология пуповины телят: Сб. работ Моск. вет. акад. им. К.И. Скрябина, 1975.-Т. 79.- Ч. 3.- С.86-89.

31. Геведзе В.И. Профилактика вирусных гастроэнтеритов новорожденных телят и поросят // Ветеринарная наука-производству. -1990. -В. 28 . С.7-12.

32. Головаха В. Гепато-гастроентеральний синдром у новонароджених телят // Вет. мед. України. - 1996.- №4.-С.22-23.

33. Головко А.М. Застосування діагностики та специфічної профілактики колібактеріозу телят на основі факторів патогенності збудника.: Автореф. дис. докт. вет. наук.16.00.03/ Харків. 1996.-33с.

34. Головко А.Н. Колибактериоз телят // Кол.зы мол. с.-х жив. и птицы / Е.Г. Павлов, Л.И. Волынец, А.Н.Головко, П.А. Нарожный.- К.: УкрИНТЭИ, 1995 - С.26-72.

35. Головко А., Ушкалов В. Імунопрофілактика ешерихіозів тварин // Вет. мед. України.- 1997.- №2. С.18-19.

36. Горшков Ю.П. Профилактика болезней молодняка // Опыт вет.-го обслед. мол. комплексов.- М.: 1990.-С. 95-100.

37. Гнатенко Г.В. Колі-інфекція в природних і експериментальних умовах // Ветеринарія .- 1974.- Вип. 38. С.25.

38. Гриненко С.В. Дисбактериоз телят // Тез. третьей научн.- произв. конф. Владивосток, 1987.- С.18.

39. Грязнева Т.Н. Профилактика лечения диарей новорожденных телят лактобактерином и иммуномодуляторами. Автореф. дис. канд. вет. наук.- Москва,1990.-16с.

40. Демченко А.В., Бортнічук В.А., Скибіцький В.Г., Апатенко В.М. Ветеринарна мікробіологія і імунологія. Київ.: Урожай. 1996.-368 с.

41. Демченко А.В. і ін. Ветеринарна імунологія. К.: Урожай. 1996.-С.172.

42. Дзюблик И.В. Современные противовирусные препараты // Журн.практ. врача.- 1997.- №1.-С.35-38.

43. Бусол В.О., ЛевченкоВ.І., Фукс П.П. Діагностика, профілактика і терапія шлунково-кишкових хвороб новонароджених телят // Тваринництво України.-1995.- №3.-С.16-25.

44. Дранник Г.Н., Гриневич Ю.А., Дизик Г.М. Иммунотропные препараты.-К.: Здоров’я, 1994.-288 с.

45. Завірюха В.І., Куртяк Б.М. Патологія органів розмноження та стимуляція продуктивності корів.- Львів.: ТеРис”.-1999.-148с.

46. Завірюха А.І., Левченко В.І., Фукс П.П. Система ветеринарних заходів по вирощуванню телят // 3б. стат. наук.-практ. конф.- Харків.- 1994. C.5-6.

47. Завірюха А.І., Гопка Т., Завірюха Г.А. Вакцинопрофілактика та імунітет при гастроентеритах телят // Вет. мед. України.- 1999.- №12.-C.18.

48. Завірюха В.І., Крупник Я.Г., Романович М.С. Ефективність застосування лактогену і гематину у стимуляції механізмів резистетності організму новонароджених телят // Наук. вісник ЛДАВМ. Львів.-1998.-В.І.-С43

49. Зароза В.Г. Профилактика и лечение желудочно-кишечных болезней новорожденных телят: Обзор информ. М.:- 1989.-56 с.

50. Зароза В.Г. Эшерихиоз телят.- М.: Агропромиздат, 1991.- 239 с.

51. Зароза В.Г. Колібактериоз новорожденных телят: Обзор информ. М.:- 1995.- 56 с.

52. Зароза В.Г., Усаченко А.А. Возбудители эшерихиоза и факторы их вирулентности. // Агропром. Произв-во: опыт, проблемы и тенденции развития. Серия 3: Обзор информ.- М.:- 1992.- №2.-С. 27-34.

53. Заярнюк В.П., Левченко В.І., Панченко І.В. Ешерихіоз телят // наук.-практ. конф Неінфекційна патологія тварин”: Біла Церква, 1995.-Ч.1.-С.124-127.

54. Звіт про роботу УААН за 1997 рік.-Київ: Аграрна наука, 1998.-268с.

55. Земсков В.М. и др. Особенности коррекции иммунологических расстройств при различных патологических состояниях // Усп. совр. биол.- 1993.- Т.113.- С.433-441.

56. Зінь Б.М. Застосування гематину на настання імунодефіциту телят // Науковий вісник ЛДАВМ .-Львів.-2001.-Т.2.-№2.- С .39-41.

57. Исакович В.И. Повышение резистетности новорожденных телят при современной технологии выращивания неспецифическими средствами: Автореф. дис. канд. вет.наук.16.00.04 /Москва,1990.-23 с.

58. Калашник И.А. Стимулирующая терапия в ветеринарии. Киев.: Урожай, 1990.-160 с.

59. Календеров А.К., Семенова И.Б. Особенности действия химического иммуномодулятора при латентной вирусной инфекции. ЖМЭИ, 1993.- №6.-С.87-88.

60. Кальніцька О.І. Застосування пробіотичного препарату Біфацидобактерину при колібактеріозі поросят // Вет. мед. України.-2000.-№10.-С.32.

61. Кармолиев Р.Х. Иммуносупрессорные процессы при колостральном иммунитете у телят // Ветеринария.- 1993.- №6- С.27-29.

62. Карпенко В.Г. Імунні порушення у вагітних з анемією та їх імунокорекція // Педіатр. Акуш. і гінекол.- 1994.- №2.-С.41-43.

63. Карпуть И.М. Иммунология и иммунопатология болезней молодняка.- Минск.: Ураджай , 1993.-288с.

64. Карпуть И.М. Иммунные дефициты и болезни новорожденного молодняка // Наук.-практ. конф. Неінфекційна патологія тварин”. Біла Церква, 1995.-Ч.1 -С. 127-128.­

65. Карпуть И.М. Иммунопатология у животных // Материалы междунар. науч.-практ. Конф. Ветеринарные и зоотехнические проблемы животноводства”:- Минск. 1996.- С.36-37.

66. Касіч О.І. Застосування імуномодуляторів при неонатальних діареях у телят // Вісн. сільськогоспод.науки.1986.- №11.- С.75-77.

67. Ковальов О.С. Вплив факторів довкілля на внутрішньоутробне зараження і захворювання телят на колібактеріоз // Вет. мед. України.- 2000.-№6.-С.17.

68. Козак М.В., Нікітенко А.М. Вплив імуномодулюючого препарату КАФІ на показники еритро- і лімфопоезу у телят, вирощених в зоні підвищеного радіологічного контролю // Зб. Стат. Міжнар.наук.-практ. конф. Сучасні проблеми біології, ветеринарної медицини, зооінженерії та технологій продуктів тваринництва”. Львів,1997. С.57-58.

69. Козак М.В., Нікітенко А.М., Малина В.В. Вивчення впливу гомотину на індексні показники лімфоїдних органів молодняку великої рогатої худоби // Науковий вісник ЛДАВМ .Львів.- 1999.-В.2.-С.67-70.

70. Козак М.В., Малина В.В., Ткаченко Т.П. Кафі як фактор нормалізації гомеостазу телят при їх вирощуванні в зонах радіоактивного забруднення // Науковий вісник ЛДАВМ. Львів.- 2000.-Т.2.-№2.-Ч.1.-С.79-85.

71. Коломієць С., Дзевенко А.,Носко В. Профілактика комбактеріозу та ротавірусної інфекції телят // Вет. мед. України. 1999- №6.- С.26.

72. Коломийцева М.Г., Габович Р.Д. Мікроэлименты в медицыне.-М.: 1970.-288 с.

73. Костына М.А. Гипогаммаглобулинемия новорожденных телят. Автореф. дис. докт. вет. наук. Воронеж, 1997.-39с.

74. Корж Б.А. , Злонкевич Я.Д. До етіології гострих розладів шлунково-кишкового тракту новонароджених телят // Ветеринарія. Межвед. Науч. Сб., К.: 1991 , Вип.66.-С.29-32.

75. Коцюмбас І.Я., Борисенко Л.М.,Портак Ю.Р. Ефективність застосування мінералу // Зб. стат. міжнар.наук.-практ.конф. Сучасні проблеми біології , ветеринарної медицини, зооінженерії та технології продуктів тваринництва”.-Львів, 1997.-С. 59-60.

76. Кошляков Д.А. Повышение естественной резистентности организма новорожденных телят при острых желудочно-кишечных заболеваниях средством, полученным из побочных продуктов переработки молока // Тез. Докл. Всесоюз. Науч. Конф.-Воронеж,1986.- С.71.

77. Ковальов О. Оцінка деяких методів імунізації на основі рівня антитіл у молозиві й в організмі новонароджених телят // Вет. мед. України.-1999.- №6.- С.27.

78. Кравців Ю.Р. Т- і В-лімфоцити у корів різного віку та їх телят. Мат. Міжнар.конф. Львів.-1997.-С.337-339.

79. Кравців Р.Й., Параняк Р.П., Паславський Р.І. Імунний статус організму телят у весняний періоди // Науковий вісник ЛДАВМ .Львів.- 2001.-Т.2.-№2.-С.78-82.

80. Криштофорова Б.В. Неонатологія телят // Вет. мед. України.-1997-№2.- С.28-30.

81. Кудрявцев А.А., Кудрявцева Л.А. Клиническая гематология животных.- М.: Колос,1984.-399с.

82. Кудрявцев А.П. Профилактика желудочно-кишечных болезней у телят молозивом, обогащенным кислородом // Ветеринария.-1987.- №12.-С.53.

83. Крупник Я.Г. Вплив тканинної терапії УФОК на функціональний стан щитовидної залози // Зб. Стат. міжнар. наук.-практ. конф. ”Сучасні проблеми біології, ветеринарної медицини, зооінженерії та технології продуктів тваринництва”: Львів,1997,-С.61-62.

84. Кузовкін Є.М., Ярошенко В.І., Фурда І.В. Лікування гострих розладів травлення у молодняка сільсько-господарських тварин препаратами рослинного та тваринного походження // Вет. мед. України.-2001.-№9, -С.26.

85. Лебедева Е.П. Характеристика защитных свойств молозива коров и их влияние на резистентность телят. // Тез. докл. Всесоюз.науч.конф.- Воронеж,1986.-С.119.

86. Левченко В.І., Чумак К.П. Здорові телята здорове поголів’я // Тваринництво України.- 1982.- №11.- С.44-45.

87. Левченко В.И., Заярнюк В.П. Желудочно-кишечные болезни новорожденных телят.- Методические рекомендации для слушателей ФПК.- Белая Церковь,1988.-72с.

88. Левченко В.І., Заярнюк В.П., Панченко І.В. Шлунково-кишкові хвороби новонароджених телят. Методичні рекомендації для студентів ветеринарної медицини та слухачів інституту післядипломного навчання керівників і спеціалістів ветеринарної медицини.1997. - 81с.

89. Левченко В.І., Романюк В.Л., Симиренко Л.Л. Функція щитовидної залози у телят з уродженим зобом // Вет. мед. України. 1999.- №11.-С.8.

90. Литвин В.П., Поживил А.И. Инфекционные и инвазионные болезни телят.-К.: Урожай , 1992.-202с.

91. Литвин В.П. Життєдайна дія пробіотиків // Ветеринарна медицина України-1996.- №2.-С.12-14.

92. Засоби неспецифічної профілактики і терапії при колібактеріозі і сальмонельозі телят і поросят/ Литвин В.П., Наконечна М.Г., Євтушенко А.Ф., Постой В.П., Радіонов М.Т., Гуменюк В.І. // Науковий вісник НАУ.-К.:-1998.- №11.-С.36-38.

93. Литвин В.П., Поліщук В.В., Ляпунов М.В. Єфективні біологічні препарати при дисбактеріозі та ешерихіозі у тварин і птиці // Науковий вісник НАУ.-К.:-2000.-В.28.-С. 129-133.

94. Любецька Т.В. Неонатальний ацидоз телят // Науковий вісник НАУ.-К.:- 1998.- №11.-С.48-50.

95. Любецька Т.В., Любецький В., Мельничук С. Карбоксилін засіб профілактики зміни кислотно-лужного стану в організмі корів і новонароджених телят // Вет. мед.України.-1999.- №7.-С.41.

96. Любенко Я.М., Лісова Н.Е., Клос Ю.С. Дія ветастимолу на показники імунітету у вагітних корів та їх телят // Науковий вісник ЛДАВМ .Львів.- 1999.-В.2.-С.92-95.

97. Макаревич Г.Ф. Витамин А в формировании иммунного статуса у новорожденных телят // Уч. запис. Витебск. вет. ин-та. Витебск, 1995.- Т.32.- С.35-37.

98. Макарін А.Д., Бондар В.О. Вплив імунокоригуючої терапії на показники неспецифічної резистентності при гострих розладах травлення у телят // Науковий вісник НАУ.- К.:- 1998.- №11.- С.30-32.

99. Макарін А.О. Імунокоригуюча терапія при гострих розладах травлення у телят // Вет. мед. України.-1999.- №2.-С.34.

100. Маслянко Р.П., Сорокопуд Р.М. Вплив імуностимуляції корів на стійкість телят до захворювань // Тези наук.конф. Львів.-1988.- С.56-58.

101. Маслянко Р.П., Брода Н.А. Оцінка імунного статусу новонароджених телят. Інформ. листок ЦІНТІ. Львів.- 1993.-5с.

102. Маслянко Р.П., Кондрич Л.І. Ефективний спосіб збереження новонароджених телят: Міжвід. зб. наук. праць.- Чернівці.: Прут, 1993.-С.86-88.

103. Маслянко Р.П. Иммунный статус организма коров разного возраста и их телят // Мат. Междун.н.конф. Витебск.-1994.-С.76-78.

104. Маслянко Р.П. Основи імунобіології.- Львів.- Вертикаль, 1999. -472 с.

105. Маслянко Р.П., Кравців Ю.Р. До питання імунного статусу тварин // Науковий вісник ЛДАВМ. Львів.-2000.-Т.2.-№.2.-Ч.1-С.128-132.

106. Маслянко Р.П., Флюнт Р.Б. Імунний статус телят з різними строками внутрішньоутробного розвитку // Науковий вісник ЛДАВМ. Львів.-2000.-Т.2.-№.2.-Ч.1-С.132-136.

107. Матузенко Н.В. Уровень иммуноглобулинов в молозиве и крови крупного рогатого скота // Ветеринария.-1990.- №1.-С.33-35.

108. Мельник Д.О. Реакція ендокринних залоз корів на застосування мікроелементів йоду і цинку // Науковий вісник ЛДАВМ. Львів.-2001.-Т.3.-№.3.-С.65-72.

109. Мельничук Д.О., Усатюк П.В., Цвіліховський М.І. Трансепітеліальний механізм формування колострального імунітету новонароджених телят // Науковий вісник НАУ.-К.:-1998.-№11.-С.17-19.

110. Методические рекомендации по диагностике и общей профилактике рота-коронавирусной инфекции, способы диагностики, лечения и профилактики нарушений обмена веществ у новорожденных телят при диареях / Сост. Онуфриев В.П., Скибицкий В.Г., Миськевич С.В. и др. К ; Изд-во УСХА, 1990.-48с.

111. Мікрофлора кишечника дорослої великої рогатої худоби і здорових та хворих на кишкові хвороби новонароджених телят / Бусол В.О., Фукс П.П., Конаржевський К.С., Цимбал О.М., Станіслав В.І., Дідик Т.Б. // Ветеринарна медицина. Міжвід. темат. наук. зб. В.70.-К.: Урожай,1995.-С.63-68.

112. Міськевич С.В. Вивчення динаміки титрів антитіл щодо рота- і коронавірусів у стаді великої рогатої худоби // Вет. мед. України.-1999.- №10.-С.14.

113. Міськевич С.В., Скибіцький В.Г., Ташута С. Епізоотологічний моніторинг захворювання новонароджених телят на змішану рота-, коронавірусну інфекцію // Вет. мед. України.-1999.- №8.-С.27.

114. Митюшин В.В. Диспепсии новорожденных телят.- 2-е изд., перераб. и доп.-М.: Росагропромиздат., 1988.-126с.

115. Наумець З.П. Повышение иммунологической защиты организма новорожденных телят // Проблемы ветеринарной иммунологии.-М.: Агропромиздат, 1985.- С.54-55.

116. Нелипа П.О., Мазуркевич А.Й., Карповський В.І. Вітамінно-мінеральний статус новонароджених телят в нормі та при патології // Науковий вісник НАУ.-К.:- 1998.- №11.- С.22-30.

117. Немченко М.И. Терапия при неонатальних болезнях телят // Ветеринария .- 1983.- №9.- С.53-56.

118. Немченко М.И. Гипогаммаглобулинемия новорожденных телят // Ветеринария.- 1984.- №5.- С.52-54.