ІМУНОРЕАКТИВНІСТЬ ПОРОСЯТ РІЗНОГО ВІКУ ПРИ ПЕРОРАЛЬНОМУ І ПАРЕНТЕРАЛЬНОМУ МЕТОДАХ ВАКЦИНАЦІЇ САЛЬМОНЕЛЬОЗНИМ АНТИГЕНОМ : Имунореактивнисть поросят РАЗНОГО ВОЗРАСТА ПРИ Пероральный и парентеральный МЕТОДАХ ВАКЦИНАЦИИ сальмонеллезной антигена

Краткое описание

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

РУБЛЕНКО ІРИНА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 619:616.98:579.842.14-085:615.371:636.4.082.35

ІМУНОРЕАКТИВНІСТЬ ПОРОСЯТ РІЗНОГО ВІКУ ПРИ
ПЕРОРАЛЬНОМУ І ПАРЕНТЕРАЛЬНОМУ МЕТОДАХ ВАКЦИНАЦІЇ САЛЬМОНЕЛЬОЗНИМ АНТИГЕНОМ

16.00.03 ветеринарна мікробіологія та вірусологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата ветеринарних наук

Науковий керівник доктор
ветеринарних наук, професор
Івченко Василь Мусійович

Біла Церква 2007

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ......................................................................5
ВСТУП...........................................................................................................................6
РОЗДІЛ 1. Огляд літератури....................................................................................11
1.1. Етіологія сальмонельозу поросят..................................................................11
1.2. Епізоотологічні дані про сальмонельоз свиней............................................13
1.3. Імунопрофілактика сальмонельозу поросят.................................................20
1.4. Механізм поствакцинального імунітету при пероральному методі
введення антигену...........................................................................................26
РОЗДІЛ 2. Вибір напрямів досліджень, матеріали і методи виконання
роботи......................................................................................................................29
2.1. Вибір напрямів досліджень............................................................................29
2.2.Об’єкти дослідження, місце проведення досліджень...................................29
2.3. Методика визначення розподілу сальмонельозного антигену в
організмі поросят....................................................................................................30
2.4. Методика визначення індексу міграції лейкоцитів.....................................34
2.5. Визначення показників опсоно-фагоцитарної реакції.................................35 РОЗДІЛ 3. 3.1. Розподіл антигену Salm. choleraesuis в організмі поросят
при різних методах імунізації та морфологічні зміни в органах......................37 3.2. Динаміка показників імунореактивності поросят, які отримані від
невакцинованих і вакцинованих свиноматок та імунізовані антигеном
Salm. choleraesuis у різному віці після народження............................................49 3.2.1. Лейкограма крові поросят, які отримані від невакцинованих і
вакцинованих свиноматок та імунізовані сальмонельозним антигеном у
10-добовому віці.....................................................................................................49
3.2.2. Динаміка лейкограми крові поросят, які отримані від неімунізованих і
вакцинованих свиноматок та імунізовані сальмонельозним антигеном
у 20-добовому віці..................................................................................................54
3.2.3. Показники лейкограми крові поросят, які отримані від невакцинованих
і вакцинованих свиноматок та імунізовані сальмонельозним антигеном
у 30-добовому віці................................................................................................59
3.2.4. Показники лейкограми поросят, які отримані від невакцинованих
і вакцинованих свиноматок та імунізовані у 30-добовому віці
сальмонельозною вакциною, виготовленою на Херсонській біофабриці......63
3.3. Динаміка показників Т- і В-лімфоцитів у крові поросят під впливом
сальмонельозного антигену.................................................................................67
3.3.1. Показники Т- і В-лімфоцитів у крові поросят, які отримані від
невакцинованих і вакцинованих свиноматок та імунізовані
сальмонельозним антигеном у 10-добовому віці.............................................67
3.3.2. Показники Т- і В-лімфоцитів у крові поросят, які отримані від
невакцинованих і вакцинованих свиноматок та імунізовані
сальмонельозним антигеном у 20-добовому віці..............................................74
3.3.3. Показники Т- і В-лімфоцитів у крові поросят, які отримані від
невакцинованих і вакцинованих свиноматок та імунізовані
сальмонельозним антигеном у 30-добовому віці..............................................81
3.3.4. Показники Т- і В-лімфоцитів у крові поросят, які отримані від
невакцинованих і вакцинованих свиноматок та імунізовані вакциною
проти паратифу поросят, виготовленою на Херсонській біофабриці.............88
3.4. Динаміка показників індексу міграції лейкоцитів крові...........................91
3.4.1. Динаміка показників ІМЛ крові у поросят, які отримані від
невакцинованих і вакцинованих свиноматок та перорально і
парентерально імунізовані вакциною проти паратифу поросят,
виготовленою на Херсонській біофабриці........................................................96
3.5. Показники опсоно-фагоцитарної реакції (ОФР) периферійної
крові поросят, імунізованих антигеном Salm. choleraesuis............................. 97
3.5.1. Показники ОФР крові у поросят, які отримані від вакцинованих
свиноматок та імунізовані сальмонельозним антигеном...............................102 3.5.2. Динаміка показників ОФР периферійної крові у поросят,
імунізованих вакциною проти паратифу свиней, виготовленою
на Херсонській біофабриці...............................................................................106
3.6. Показники титрів антитіл у поросят, які отримані від
невакцинованих і вакцинованих свиноматок та імунізовані у
10-добовому віці............................................................................................108
3.6.1. Показники титрів протисальмонельозних антитіл у поросят,
які отримані від невакцинованих і вакцинованих свиноматок та
імунізовані у 20-добовому віці........................................................................112
3.6.2. Показники титрів протисальмонельозних антитіл у поросят,
які отримані від невакцинованих і вакцинованих свиноматок та
імунізовані сальмонельозним антигеном у 30-добовому віці.....................115
3.6.3. Динаміка показників титрів протисальмонельозних антитіл у
поросят, які отримані від невакцинованих і вакцинованих свиноматок та
імунізовані у 30-добовому віці вакциною проти паратифу,
виготовленою на Херсонській біофабриці.....................................................119
3.7. Динаміка показників БАС крові у поросят, перорально та
парентерально імунізованих антигеном Salm. choleraesuis......................... 122
3.7.1. Динаміка БАС крові у поросят, які отримані від невакцинованих
і вакцинованих свиноматок та імунізовані вакциною проти паратифу
свиней.................................................................................................................126 3.8. Динаміка показників ЛАС крові у поросят, перорально і
парентерально імунізованих сальмонельозним антигеном у різному віці
після народження..............................................................................................127
3.8.1. Динаміка показників ЛАС крові у поросят, імунізованих
вакциною проти паратифу свиней..................................................................130
3.9. Превентивні властивості сироватки крові поросят, імунізованих
сальмонельозним антигеном із місцевого штаму Salm. choleraesuis.......... 132
РОЗДІЛ 4. Аналіз та узагальнення одержаних результатів............................135
ВИСНОВКИ..............................................................................................................142
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ..........................................................................144
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.............................................................145
ДОДАТКИ.................................................................................................................166

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ІМЛ індекс міграції лейкоцитів
ОФР опсоно-фагоцитарна реакція
БАС бактерицидна активність сироватки
ЛАС лізоцимна активність сироватки
НДІ науково-дослідний інститут
РГМЛ реакція гальмування міграції лейкоцитів
ІМЛ індекс міграції лейкоцитів
ФА фагоцитарна активність
ІФ індекс фагоцитозу
КБ коефіцієнт бактерицидності

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Одним з істотних факторів, що стримують вирощування і збереження здорового свинопоголів’я в господарствах України, є інфекційні та неінфекційні захворювання, серед яких найбільш поширений сальмонельоз. На сьогодні перед ветеринарною наукою стоять невідкладні завдання з розробки ефективних заходів профілактики захворюваності поросят на сальмонельоз.
Захворюваність свиней на сальмонельоз завдає значних збитків, які зумовлені загибеллю тварин, особливо молодняку, та витратами на лікування. Крім того, перехворілі свині відстають у рості, знижується їх племінна та продуктивна цінність, вони залишаються сальмонелоносіями (Лебедев Н.И., 1980; Найманов Д.И., 1981; Романенко В.П., 1984; Максимович В.В., 1994; Романова Ю.М. с соавт., 2002).
Роз­по­всю­джен­ня збу­д­ни­ків са­ль­мо­не­льо­з­них ін­фе­к­цій є со­ці­а­ль­но-­еко­но­мі­ч­ною про­бле­мою, то­му що по­те­н­цій­но ускла­д­нює епі­де­мі­о­ло­гі­ч­ну си­ту­а­цію, створює не­без­пе­ку спа­ла­хів то­к­си­ко­і­н­фе­к­цій се­ред лю­дей (Билецкий О.Р., Максимович В.Д., 2000).
Про­бле­ма са­ль­мо­не­льо­з­ної ін­фе­к­ції ви­зна­ча­єть­ся ши­ро­ким спе­к­т­ром се­ро­ва­рів збу­д­ни­ка та їх роз­по­всю­джен­ням і ко­н­та­мі­на­ці­єю ни­ми об’­єк­тів до­вкіл­ля; ци­р­ку­ля­ці­єю по­лі­ре­зи­с­те­н­т­них до антибіотиків і хі­міо­пре­па­ра­тів шта­мів са­ль­мо­нел; зда­т­ні­с­тю са­ль­мо­нел та їх то­к­си­нів зни­жу­ва­ти ре­зи­с­те­н­т­ність ор­га­ні­з­му до збу­д­ни­ків ін­фе­к­ції (Павлов Е.Г. з співавт., 2001; Волинець Л. К. з співав., 2001). Осо­б­ли­ві­с­тю пе­ре­бі­гу са­ль­мо­не­льо­з­ної ін­фе­к­ції є по­шко­джен­ня сли­зо­вої обо­ло­н­ки та лі­м­фа­ти­ч­но­го апа­ра­ту кишечнику (Теш А.И., 1987; Баширова Д.К. с соавт. 1990; Куликова И.Н. с соавт., 1996).
У си­с­те­мі за­хо­дів про­фі­ла­к­тики са­ль­мо­не­льо­з­ної ін­фе­к­ції по­ро­сят, поряд із са­ні­та­р­но-­гі­гі­є­ні­ч­ни­ми за­хо­да­ми, ва­ж­ли­ве мі­с­це від­во­дить­ся вакцинопрофілактиці. За­хо­ди спе­ци­фі­ч­ної іму­но­про­фі­ла­к­ти­ки про­ти збу­д­ни­ків са­ль­мо­не­льо­зу по­ро­сят, що ба­зу­ють­ся на па­ре­н­те­ра­ль­них ме­то­дах уведення ва­к­ци­ни, за ефективністю не за­до­во­ль­ня­ють по­тре­би спеціалістів (Головко А. М. з співавт., 1999; Дідок Ю.В., 2001). Окрім то­го, як на­го­ло­шує Ко­мі­тет екс­пе­р­тів ВО­ОЗ (1991), поряд з ко­ри­с­тю в бо­ро­ть­бі із са­ль­мо­не­льо­зом, ва­к­ци­ни спричиняють багато ускла­д­нень, осо­б­ли­во за їх па­ре­н­те­ра­ль­но­го введення.
За­ра­жен­ня по­ро­сят збу­д­ни­ка­ми са­ль­мо­не­льо­з­ної ін­ф­е­к­ції від­бу­ва­єть­ся в ос­но­в­но­му алі­ме­н­та­р­ним шляхом. Пе­р­шим ба­р'є­ром для їх подолання стає суб­епі­те­лі­а­ль­на лі­м­фо­ї­д­на тка­ни­на тра­в­но­го ка­на­лу, з ре­а­к­ти­в­ні­с­тю якої пов’я­зу­ють природну ре­зи­с­те­н­т­ність та пост­ін­фе­к­цій­ний і по­ст­ва­к­ци­на­ль­ний іму­ні­тет (Воробьев А.А. с соавт., 1977; Davies R. еt al., 1999). У зв'язку з цим експериментальне обґрунтування й практичне використання перорального методу імунізації є актуальним і перспективним.
M.B. Кoсhen et al. (1987) та P. Riikohen et al. (1992) наголошують, що сучасні уявлення про тропізм сальмонел до клітин кишечнику і місцевий імунітет виправдовують вивчення методу пероральної імунізації. За даними В.М. Бондаренка с соавт. (2002), В.В. Шарандак (2003), пероральний метод імунізації належить до найбільш ефективних, тому що сенсибілізуюча і токсична дії вакцини виражені значно менше, ніж при парентеральному щепленні.
Вакцини, які вводяться перорально, позбавлені недоліків, порівняно з препаратами, що вводяться ін'єкційним методом. Вирішення цього питання дозволить поліпшити ефективність профілактичних заходів щодо захворюваності поросят на сальмонельоз та підвищити якість продуктів харчування. Проте для широкого впровадження методу перорального введення антигену слід розв’язати низку проблем, серед яких визначення місця локалізації сальмонельозного антигену, механізму формування місцевого імунітету, вікових особливостей реагування поросят на пероральне введення антигену та критеріїв оцінки формування поствакцинального імунітету.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана згідно з кафедральною тематикою науково-дослідної роботи Удосконалення методів діагностики й профілактики збудників бактеріальних інфекцій сільськогосподарських тварин” Білоцерківського державного аграрного університету, є фрагментом державної угоди № 1/16 з Міністерством аграрної політики України, номер державної реєстрації 0100U001534.
Мета і завдання досліджень вивчити особливості вікової імунореактивності поросят, перорально імунізованих сальмонельозним антигеном.
Для досягнення поставленої мети необхідно було розв’язати наступні завдання:
з'ясувати розподіл сальмонельозного антигену в організмі поросят при пероральному методі його введення та реакцію органів, в яких локалізувався антиген;
порівняти клітинні показники імунореактивності поросят, які отримані від вакцинованих і невакцинованих свиноматок та перорально імунізовані сальмонельозним антигеном у різному віці;
вивчити порівняльні показники імунореактивності поросят, перорально імунізованих сальмонельозною вакциною, виготовленою на Херсонській біофабриці, та сальмонельозним антигеном з місцевого штаму Salm. choleraesuis;
визначити стан напруженості імунітету в поросят, перорально імунізованих сальмонельозним антигеном.
Об’єкт дослідження імунореактивність організму поросят, які отримані від невакцинованих і вакцинованих свиноматок та імунізовані сальмонельозним антигеном у 10, 20, 30-добовому віці.
Предмет дослідження вивчення розподілу сальмонельозного антигену в організмі поросят за різних методів уведення та реакції лімфоїдної тканини на його дію. Показники імунореактивності поросят на сальмонельозний антиген: індекс міграції лейкоцитів (ІМЛ), імунокомпетентні клітини, показниками опсоно-фагоцитарної реакції (ОФР), бактерицидної активності сироватки крові (БАС крові), лізоцимної активності сироватки крові (ЛАС крові), титри протисальмонельозних антитіл.
Методи дослідження клінічні, гематологічні, радіобіологічні, бактеріологічні, гістологічні, імунологічні, статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів. Уперше в Україні на поросятах проведено вивчення розподілу сальмонельозного антигену в організмі та реакції органів при пероральному методі його введення, що дозволило теоретично й експериментально обґрунтувати можливість цього методу імунізації. Встановлено, що за перорального введення основним місцем локалізації сальмонельозного антигену є тканини тонкого і товстого кишечнику та брижові лімфатичні вузли, що викликає збільшення кількості лімфатичних вузликів і реактивних центрів. У порівняльному аспекті вивчено показники клітинного й гуморального імунітету поросят, перорально та парентерально імунізованих сальмонельозним антигеном. Перорально введений сальмонельозний антиген сприяв підвищенню титрів антитіл у сироватці крові і копрофільтратах, що сприяло підвищенню превентивних властивостей і захисту поросят від експериментального інфікування.
Практичне значення одержаних результатів. Експериментально обґрунтовано методику пероральної імунізації поросят проти збудників сальмонельозної інфекції. На підставі вивчення імунологічних показників та природної резистентності визначені оптимальні вікові терміни пероральної імунізації поросят проти збудників сальмонельозу. Результати досліджень увійшли до Методичних рекомендацій щодо бактеріологічних методів дослідження на сальмонельоз, які затверджені НМК Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України (протокол №3 від 20 грудня 2006 року).
Особистий внесок здобувача. Здобувач самостійно формувала дослідні і контрольні групи поросят, провела клінічні та лабораторні дослідження крові, копрофільтратів, статистичну обробку й узагальнення отриманих результатів. Радіологічні дослідження проводилися в лабораторії радіобіології НДІ сільськогосподарської радіології, гістологічні в лабораторії патологічної анатомії та на кафедрі анатомії і гістології Білоцерківського державного аграрного університету.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися на щорічних наукових конференціях викладачів, наукових співробітників і аспірантів Білоцерківського державного аграрного університету за підсумками науково-дослідної роботи за 2002 2006 рр.; конференції Тиждень науково-дослідної роботи молодих учених та студентської молоді” (м. Біла Церква, 2003); конференції молодих учених Наукові пошуки молоді на початку ХХІ століття” (м. Біла Церква, 2004); ІІІ Міжнародному конгресі спеціалістів ветеринарної медицини (м. Київ, 2005); Міжнародній науково-практичній конференції Наукові та практичні аспекти ветеринарної медицини в Україні” (м. Біла Церква, 2006).
Публікації. Результати експериментальних досліджень викладені у 9 статтях, що опубліковані у фахових виданнях згідно з переліком ВАК України: ”Вісник Білоцерківського державного аграрного університету” (6), Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини” (1), журнал Ветеринарна медицина України” (1), Вісник Полтавської державної аграрної академії” (1).

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. У дисертації на підставі комплексного дослідження імунного статусу поросят, які отримані від невакцинованих і вакцинованих свиноматок та перорально імунізовані антигеном Salm. choleraesuis, визначені місце локалізації антигену та морфологічні зміни в лімфоїдній тканині кишечнику, брижових лімфатичних вузлах і селезінці, які підтверджують імунологічну функцію кишечнику. Встановлено інтенсивний вплив сальмонельозного антигену на показники клітинного і гуморального імунітету та неспецифічну резистентність поросят.
2. Антиген Salm. choleraesuis, мічений Р32, перорально введений поросятам, за даними радіобіологічних досліджень, через 12 год локалізується переважно у тканинах тонкого (6786,7 імп/хв) і товстого відділів кишечнику (6213,3 імп/хв), брижових лімфатичних вузлах (2896,7 імп/хв) та селезінці (2563,3 імп/хв), а парентерально введений у нирках (2546,7 імп/хв), крові (635,0 імп/хв) та селезінці (614,7 імп/хв).
3. Перорально введений сальмонельозний антиген у лімфоїдній тканині тонкого відділу кишечнику сприяв вірогідному збільшенню кількості лімфатичних вузликів і реактивних центрів до 1,05±0,12 на мкм2, а площі вузликів на мкм2 467,64±31,01, порівняно з тваринами, імунізованими парентерально, у яких ці показники, вірогідно, складали 0,7±0,12 і 387,41±22,66 мкм2.
4. Перорально введений сальмонельозний антиген у поросят, що народилися від невакцинованих свиноматок та були імунізовані у 20- і 30-добовому віці, спричиняє вірогідне процентне підвищення кількості базофілів, еозинофілів, моноцитів, порівняно з показниками імунізованих у 10-добовому віці та тварин, імунізованих парентерально.
5. У поросят, які отримані від невакцинованих свиноматок та перорально імунізовані сальмонельозним антигеном у 30-добовому віці, абсолютна кількість Т- і В-лімфоцитів була більшою після імунізації та реімунізації, порівняно з іншими віковими групами і тваринами, вакцинованими парентерально.
6. Сальмонельозний антиген із штаму Salm. choleraesuis, введений поросятам обома методами у різному віці, зумовлює сенсибілізацію лейкоцитів крові, більш виражену у тварин, імунізованих перорально на 30-ту добу життя ІМЛ 0,26±0,03 при ІМЛ 0,5±0,03 на 10-ту добу, та ІМЛ 0,9±0,1 у поросят, імунізованих парентерально.
7. Показники опсоно-фагоцитарної реакції нейтрофілів крові поросят, які отримані від невакцинованих і вакцинованих свиноматок та перорально і парентерально імунізовані у 10, 20, і 30-добовому віці антигеном Salm. choleraesuis, свідчать про вищу стимулюючу дію антигену на ФА і КБ у поросят від невакцинованих свиноматок при пероральній їх імунізації у 10-добовому віці: після імунізації ФА 87,8±0,2, ІФ 10,4±0,06, КБ 0,99±0,01; у тварин, імунізованих у 30-добовому віці, ФА 83,8±0,4; ІФ 10,03±0,06; КБ 0,99±0,01.
8. Титри протисальмонельозних антитіл у сироватці крові та копрофільтратах поросят, отриманих від невакцинованих свиноматок, під впливом перорально введеного сальмонельозного антигену в дослідних групах вірогідно підвищуються, порівняно з титрами поросят, отриманих від імунізованих свиноматок, та тварин, імунізованих парентеральним методом.
9. Пероральне введення антигену зумовлює динамічне підвищення активності показників неспецифічної резистентності організму поросят. Так, БАС крові в імунізованих поросят від невакцинованих свиноматок у 30-добовому віці складав 90,4±1,1% при 69,3±1,5% за парентерального введення; ЛАС крові, відповідно, 11,5±0,7 і 7,4±0,3%; у 20-добовому віці 87,7±0,5% при 71,4±1,2% та ЛАС крові, відповідно, 9,3±0,2 і 7,1±0,2%.
10. Показники превентивних властивостей сальмонельозного антигену, перорально і парентерально введеного поросятам у 30-добовому віці, які експериментально інфіковані польовим штамом Salm. choleraesuis, підтверджують переваги перорального методу імунізації. Експериментально доведено вищу ефективність імунної відповіді за перорального методу імунізації поросят, порівняно з парентеральним, що підтверджується даними розподілу антигену у тканинах організму, реакцією лімфоїдних органів та превентивними властивостями сальмонельозного антигену.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
1. У господарствах, неблагополучних щодо сальмонельозу свиней, з метою профілактики захворювання поросят слід імунізувати перорально інактивованим антигеном із місцевого штаму Salm. choleraesuis, починаючи з 2030-добового віку, шляхом випоювання з молоком 3 рази з інтервалом 14 діб у дозах 40 мл 10 млрд м. к.
2. Для діагностики збудника сальмонельозу запропоновано Методичні рекомендації щодо бактеріологічних методів дослідження на сальмонельоз” (для лікарів-бактеріологів лабораторій ветеринарної медицини України та студентів факультету ветеринарної медицини. Біла Церква, 2006), які затверджені НМК Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України (протокол №3 від 20 грудня 2006 року).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Болезни молодняка свиней / В.В. Никольский, В.И. Божко, В.А. Бортничук и др. К.: Урожай, 1989. 192 с.
2. Дідок Ю.В. Фімбріальні адгезини сальмонел та їх використання при конструюванні засобів специфічної профілактики сальмонельозів: Автореф. дис.... канд. вет. наук: 16.00.03. Харків 2001. 19 с.
3. Пустовар А.Я. Значение сальмонелл в паразитоценозе организма сельскохозяйственных животных // Проблемы и перспективы паразитоценологии: Материалы V междунар. съезд. паразитоценологов Украины, 2330 окт. 1997 г. / Луганск. СХИ. Х.; Луганск, 1997. С. 143144.
4. Порівняльна характеристика вакцинних і епізоотичних штамів сальмонел/ Л. Виговська, В. Прискока, О. Степанюк, М. Павленко // Вет. медицина України. 1997. № 12 С.1819.
5. Абрамов А.В., Пороло Л.М. Этиологическое значение ассоциации пастерелл, сальмонелл, синегнойной палочки в инфекционной патологии свиней в Луганской области // Проблемы и перспективы паразитоценологии: Материалы V междунар. съезд. паразитоценологов Украины, 2330 окт. 1997 г./ Луганск. СХИ Х.; Луганск, 1997. С. 1011.
6. Этилогическая структура желудочно-кишечних болезней у поросят / Э.П. Карева, А.Г. Ирский, Н.А. Солдатенко и др. // Вет. консультант 2003. №1. С. 6768.
7. Определитель бактерий Берги / Под ред. Д. Хоула.: Пер. с англ. М.: Мир, 1997. 367 с.
8. Борьба с сальмонеллезом: роль ветеринарии и пищевой гигиены // Докл. комитета экспертов ВОЗ. Женева, 1991. 82 с.
9. Голубева И.В., Килессо В.А., Киселева Б.С. Энтеробактерии / Под ред. В.И.Покровского. М.: Медицина, 1985. 289 с.
10. Адгезивные свойства сальмонелл в динамике инфекционного процесса / С.Г.Пак, Т.О. Хохлова, А.М. Далина и др. // Журн. микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. 1989. № 11. С. 3336.
11. Биология сальмонелл энтеритидис и особенности эпидемиологии современных сальмонеллезов / Л.Б.Хазенсон, Е.В.Войтенкова, М.Ю. Нестерова и др. // Всерос. съезд микробиологов, эпидемиологов и паразитологов: тез. докл. Нижний Новгород. 1991. Т. 1. С. 141142.
12. Вивчення стану циркуляції сальмонел у регіонах України/ Л. Волинець, Л. Олійник, Л. Тарасюк та ін. // Вет. медицина України. 2001. № 12. С.1213.
13. Блохина И.Н., Соколова К.Я., Леванова Г.Ф. Новое в классификации и идентификации энтеробактерий // Журн. микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. 1992. № 1. C.4951.
14. Определитель зоопатогенных микроорганизмов / М. А. Сидоров, Д.И. Скородумов, В.Б. Федотов и др. / Под ред. М.А. Сидорова. М.: Колос, 1995. 319 с.
15. Радченко В.А. Культурально-биохимические свойства культур Salm. enteritidis, выделенных от больных и павшей птицы // Сб. науч. тр. Ленинград. вет. ин-та. Л. 1990. Вып. 107. С. 102104.
16. Aslanzaden Y., Paulissen Z. Y. Role of type 1 and type 3 fimbriae on the adherence and pathogenesis of Salmonella enteritidis I mice // Microbiol. And Immunology. 1992. Vol. 36. P. 351359.
17. Barrow P.A. Novel approaches to control of bacterial infections in animals // Acta Vet. Hung. 1997. Vol. 45, №3. P. 317329.
18. Enteroxin and cytotoxin production by Salmonella enteritions isolated from gastroenteritidis outbreaks / M.T. Rumeu, M.A. Suarez, S. Morales et al. // J. Appl. Microbiol. 1997. Vol. 82. P. 1921.
19. Experimental ovine Salmonellosis (Salmonella abortusovis): pathogenesis and vaccination / P. Pardon, R. Sanchis, Y. Marly et al. // Research in Microbiology. 1990. Vol. 141, №7-8. P. 945953.
20. Yrund S., Seiler A. Fimdriae and lectinophagocytosis of Salmonella tyohimurium variation Copenhagen (STMVC) an electron microscopic study // G. Vet. Med. 1993. Vol. 40. P. 105112.
21. Yash Roy R.C. Electron microscope studies of surface pile and vesicles of Salmonella 3, 10:r organisms // Indian Journal of Animal Sciences.1993. Vol. 63, № 2. P. 92102.
22. Дідок Ю.В., Головко А.М., Ушкалов В.О. Адгезивні властивості різноманітних штамів сальмонел і фактори, які впливають на рівень їх проявлення // Вісн. Сумськ. держ. аграр. ун-ту. Суми, 1999. Вип. 3. С.3133.
23. Килессо В.А., Ющук Н.Д. Сальмонеллез // Руководство по зоонозам. Л.: Медицина 1983. С. 193200.
24. Зарицкий А.М. Сальмонеллезы. К.: Здоровье. 1988. 160 с.
25. Эпизоотология и инфекционные болезни сельскохозяйственных животных / А.А. Конопаткин, И.А. Бакулов, Я.В. Нуйкин и др./ Под ред. А.А. Конопаткина. М.: Колос, 1984. 544 с.
26. Weber A., Bernt C., Bauer K. Control of salmonellosis under field conditions by using herd-specific vaccines // Tierarztliche Praxis. 1993. Vol. 21, № 6. Р. 511516.
27. Atridga S.R., Davies R.Z., Blooy J.T. Oral delivery of foreing antigens by attenuated Salmonella: cjnsequenes of prior exposure to the vector strain // Vaccine. 1997. Vol. 15. №2. P. 155162.
28. Dittman S. Immunobiological preparations. Meyler’s Siole Efects of Drags. Amsterdam: Elsevier Science B. V, 1996. 186 p.
29. Attmann S. Immunobiological Preparations. Meyler’s Siole Effects of Drags Amsterdam: Elsevier Science B. V., 1996. 189 p.
30. Threlfall E.Y., Frost Y.A. The identification, typing and fingerprinting of Salmonella: laboratory aspects and epidemiological applications // G. App. Bacteriol. 1990. Vol. 68. P. 516.
31. Биргер М.О. Справочник по микробиологическим и вирусологическим методам исследований. М.: Медицина, 1992. 462 с.
32. Бойченко М.Н., Воробьев А.А. Генетическая регуляция вирулентности бактерий рода Salmonella // Журн. микробиологии 1980. №2. С. 6871.
33. Пак С.Г., Турьянов М.Х., Пальцев М.А. Сальмонеллез. М.: Медицина, 1988. 302 с.
34. Peterson Y.M. Salmonella toxin // Pharmacology of Bacterial Toxin. 1986. Vol. 119. P. 227234.
35. Камзолкина Н.Б. Энтеротоксины сальмонелл // Журн. микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. 1983. № 3. С. 915.
36. Маракуша Б.И., Петровская В.Г. Энтеротоксигенность штаммов Salmonella различного происхождения // Журн. микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. 1988. № 3. С. 39.
37. Петровская В.Г., Маракуша Б.И. 1986 год: ранние этапы инфекционного процесса (достижения и проблемы) // Журн. микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. 1987. № 10. С.107116.
38. Isaacson R.E., Kinsel M. Adhesion of Salmonella typhimurium to porcine intestinal epithelial surfaces: identification and characterization of two phenotypes // Infection and Immunity. 1992. Vol. 60. P. 31933200.
39. Kristiansen K., Baloda B.S., Zarsen Z. Y. Toxins, putative cell adhesions and fibronectin binding properties of Salmonella dublin // Acta Path. Microbiol. Scand. 1987. Vol. 95, Sect. B. P. 5763.
40. Characterization of monoclonal antibodies against a fimbrial structure of Salmonella enteritidis and certain other serogroup D salmonella and their application as serotiping reagents / C.Y. Thorns, M.Y. Sojka, I.M. McZaren et al. // Research in Veter. Science. 1992. Vol. 53. P. 300308.
41. Далина А.М. Адгезивные свойства энтеробактерий (сальмонелл и шигелл) возбудителей острых кишечных инфекций: Автореф. дис. канд. мед. наук. М., 1989. 16 с.
42. Даник М. Основні джерела сальмонельозу // Тваринництво України. 1992. № 910. С. 1618.
43. Урбан В.П., Кузнецов М.И., Широбокова М.М. Болезни молодняка сельскохозяйственных животных. Л., 1981. 64 с.
44. Этиологическая роль различных видов сальмонелл в патологии сельскохозяйственных животных и птиц в Одесской области / В.А. Атамась, А.В.Демченко, Кондратюк и др. // Информ. бюл. ИЭКВМ, 1994 г. Х., 1995. С. 141.
45. Міланко Г.О. Пневмонії свиней інфекційної етіології // Вет. медицина. Міжвід. темат. наук. зб. Харків. 1999. Вип.76. С.7475.
46. Тиминский С.А. Распространение и этиологическая структура возбудителей сальмонеллезов сельскохозяйственных животных в Николаевской и Херсонской областях // Исследования в области ветеринарии: Тез. докл. междунар. науч. конф., 57 апр. 1994 г., г. Одесса. К., 1994. С. 910.
47. Биологические особенности, Salmonella typhimurium, полученных из разных источников в 19751980 гг. / И.Н. Каменская, Е.Ю. Маркина, Н.А.Чернышева, З.Н. Ермоленко // Журн. микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. 1983. № 3. С. 2631.
48. Головко А., Ушкалов В. Економічна ефективність байтрилу в системі протисальмонельозних терапевтичних заходів // Вет. медицина України. 1999. № 1. С.89.
49. Калина Г.П. Сальмонеллы в окружающей среде. М.: Медицина, 1978. 160 с.
50. Козлова Н.С., Лебедева И.К. Чувствительность антибиотикоустойчивых штаммов сальмонелл к новым антибиотикам и химиопрепаратам // Антибиотики и химиотерапия.1991. Т. 36, № 2. С.2426.
51. Павлов Є.Г., Павлова Ю.Г., Когут В.І. Результати вивчення чутливості Е.coli і сальмонел до лікувальних засобів // Наук. вісник НАУ: Зб. наук. пр. Київ. 2001. Вип. 36. С. 117120.
52. Панікар І., Седих Т., Булгакова І. Застосування байтрилу для профілактики сальмонельозу перепелів // Вет. медицина України. 1997. № 10. С. 35.
53. Стійкість збудників сальмонельозу до антибіотиків /Л.Волинець, Т.Сокирко, Т.Тарасюк та ін. // Вет. медицина України. 2001. № 7. С.1213.
54. Бияшев К.Б. Иммунопрофилактика сальмонеллеза сельскохозяйственных животных в Казахстане: Автореф. дисс.... д-ра. вет. наук: 16.00.03. Алма-Ата, 1992. 29 с.
55. Обуховская О.В. Изучение культуральных, биохимических и лизогенных эпизоотических штаммов Salmonella enteritidis: Автореф. дисс. канд. вет. наук: 16.00.03. Харьков, 1997. 16 с.
56. Ушкалов В.А. Патогенні властивості сальмонел // Вет. медицина України. 1998. № 1112. С.1819.
57. D’aoust V. Salmonella. In bacterial food borne pathogen. // Ed Doyle M.P, Marcel Dekker, NV. 1989. P. 327445.
58. Devi S.Y., Murrey C.Y. Cockroaches as reservoirs of drug resistant Salmonellas. // Epidemiol. Infect. 1991. Vol. 107. P. 357361.
59. Романенко В.Ф. Инфекционные желудочно-кишечные болезни свиней. М.: Колос. 1984. 111 с.
60. Куликовский А.В. Актуальные проблемы сальмонеллеза // Вопросы питания. М.: Медицина. 1991. № 2. С. 7576.
61. Максимович В.В. Сальмонеллез свиней. Минск: Ураджай, 1994. 149 с.
62. Частная патология, терапия домашних животных / Ф. Гутира, И. Марек, Р. Маннинчер и др. // Инфекционные болезни. М. 1961. Т. 1. С. 134139.
63. Лебедев Н.И. Сальмонеллезы. Минск: Беларусь. 1980. 100 с.
64. Найманов Д.И. Эпизоотология сальмонеллеза свиней в хозяйстве промышленного типа и совершенствование мер борьбы с ним: Автореф. дисс.... канд. вет. наук: 16.00.03. Л. 1981. 21 с.
65. Урбан В.П., Найманов И.Д. Болезни молодняка в промышленном животноводстве. М.: Колос, 1984. 207 с.
66. Eliminator of Salmonella typhimurium infection by the strategic movement of pigs / Y. Dahl, A. Wingstrand, B. Nielsen et al. // Vet. Res. 1997. Vol. 140. P. 679681.
67. Булатов А.С., Конопенко А.Б., Павлова И.Б. Биологические особенности сальмонелл, выделенных с объектов птицефабрик // Ветеринария. 2003. № 1. С. 5557.
68. Wegener H.C., Baggesen D.Z., Yaarslev K. Salmonella typhimurium phage types from human salmonellosis in Denmark // Acta pathol. Microbial. Immunol. Scand. 1994. Vol. P. 521525.
69. Alternate routes of invasion may affect pathogenesis of Salmonella typhimurium in swine / P.Y. Fedorka-Cray, Z. Collins Kelley, T.Y. Stable et al. // Infect. Immun. 1995. Vol. 63. P. 26582664.
70. Rossow N. Die Aufgaben der Veterinarmedizin in der Schweineproduction // Mh. Veter. Med., 1970. B.25,17. P. 409413.
71. Serologic studies of experimentally induced Salmonella choleraesuis var kunzendorf infection in pigs / S. Srinand, R. A. Robinson, Y. E. Collinis et al. // Am. J. Vet. Res. 1995. Vol. 56. № 9. P. 553557.
72. Сальмонеллез поросят в современных условиях / Э.П. Карева, Н.А. Солдатенко, В.А. Мандрико и др. // Ветеринарный консультант. 2003. № 2. С. 89.
73. Ахмедов А.М. Сальмонеллезы молодняка. 2-е изд., испр. и доп. М.: Колос, 1983. 240 с.
74. Слинько В.Г., Соболев Н.М. Методические рекомендации по диагностике сальмонеллеза свиней в специализованних хозяйствах и комплексах // Укр. НИИЭВ. Харьков. 1984. 14 с.
75. Максимович В.В. Интенсивность эпизоотического процесса и совершенствование специфической профилактики при сальмонеллезе свиней в Белоруссии. Использование физических и биологических факторов в ветеринарии и животноводстве. // Матер. Всесоюзн. конференции. Витебск, 1991. С. 5455.
76. Development of complete ELISA using Salmonella lipopolysacharides of various serogroups allowing to detect all infected pigs / K. Proux. C. Houdayer, F. Humbet et al. // Veter. Res. 2000. Vol. 31. №5. P. 481490.
77. Mc Cracken R.Y., O’Carroll Y.A., Funk Y.A. Salmonella shedding by sows and suckling piglets. In, Proceedings // Amer. Assoc. Swine Pract. Quebec, March 1997. P. 297299.
78. Карпуть И.М. Иммунная реактивность свиней. Минск: Ураджай, 1981. 143 с.
79. Карпуть И.М., Пивовар И.Л. Болезни молодняка в промышленном животноводстве. М.: Колос, 1984. 207 с.
80. Бузла В.С., Тауритис А.К., Рецкий М.И. Механизм развития и профилактики стресса у поросят при отъеме // Ветеринария. 1989. №7. С. 5561.
81. Жаков М.С., Вантеев В.В., Толкач Н.Г. Иммунная реактивность поросят раннего возраста // Вет. наука пр-ву: Межвед. Сб. БелНИИЭВ. Мн.: 1985. Вып. 23. С. 2528.
82. Жаков М.С., Жуков А.И. Влияние В-активина на имунноморфогенез поросят при иммунизации их против сальмонеллеза // Вопросы теории и практики ветеринарии и зоотехнии: Зб. науч. тр. Витебск вет. ин-т. Мн.: 1992. Т. 29. С. 2124.
83. Прудников В. С. Иммуноморфологические изменения у поросят при пероральной вакцинации против сальмонеллеза // Ветеринария. 1990. № 10. С. 2428.85.
84. Иммунологическая эффективность опытной вакцины против сальмонеллеза, пастереллеза и диплококковой септицемии поросят / О.Р. Билецкий, В.В. Максимович, В.Ф. Бегрецов и др. // Учебные записки Витебской ордена Знак Почета” гос. академии вет. медицины. Витебск, 2000. Т. 36.Ч. 1. С. 1214.
85. Зарицкий А.М., Мильниченко Т.Ю., Шимова В.М. Современные особенности эпидемиологии зоонозных сальмонеллезов и перспективы их профилактики // Кишечные инфекции: Республ. межвед. сб. Киев, 1983. В. 15. С. 2831.
86. Клинические особенности вспышки сальмонеллеза, вызванного Salmonellas enteritidis / Н.Д. Ющук, Л.Е. Бродов, К.И. Чекалина и др. // Клиническая медицина. М.: Медицина. 1990. Т. 68, № 14. С. 5456.
87. Identification of risk factors in animal management and transport regarding Salmonella spp. In pigs / B.R. Berends, H.A. P. Urlings, I.M.A. Snidjers et al. // Int. G. Food Microbiol. 1996. Vol. 30. P. 3753.
88. Коваленко Я. Р., Федоров Ю. Н., Лихотина И. А. Иммунодепресивное действие специфических антисировоток на поствакцинальный иммунитет. // Сельскохозяйственная биология. 1978. Т. 11. № 6. С. 825830.
89. Коваленко Я.Р., Федоров Ю.Н. Роль пассивного иммунитета в специфической профилактике заболеваний сельскохозяйственных животных. // Труды ВИЭВ. 1979. Т.49. С. 2533.
90. Федоров Ю.Н. Пренатальная и ранняя поствакцинальная иммунокомпетентность свиней // Сельское хозяйство за рубежом. 1981. № 10. С.4449.
91. Изучение механизма формирования иммунитета у животных / Ю. Н. Федоров, В.А. Горбатов, В.С. Гудкин и др. // Труды ВИЭВ. 1982. №55. С. 102108.
92. Клеточные и гуморальные факторы иммунитета у телят при вакцинации их против сальмонеллеза / Г.А. Красников, Н.И. Корчан, Н. В. Кленина и др. // Ветеринария. 1989. № 4. С. 57.
93. Ахмедеев Р.М., Алимов А.М., Ахмадеева А.М. Разработка вакцины для специфической профилактики сальмонеллеза у свиней // Ветеринарная патология. 2003. № 1. С. 142144.
94. Коляков Я.С. Ветеринарна иммунология. М.: Агропромиздат, 1986. 276 с.
95. Колесников И.К. Влияние технологических приемов выращивания на иммунное состояние организма телят // Ветеринария. 1987. № 8. С. 3435.
96. Теш А.И., Чекишев В.М. Влияние иммуностимуляторов на противо- сальмонеллезный иммунитет // Ветеринария. 1987. № 5. С. 3536.
97. Aitken N.N., Yones P.W., Brown C.T. Protection of cattle against experimentally induced salmonellosis by intradermal injection of heat-killed Salmonella dublin // Res. Vet. Sci. 1982. Vol. 32. P. 308373.
98. Mikula I., Rosoch Y., Pilipcines E. Immunisation of calves with live and inactivated whole cell vaccine against Salmonella typhimurium infection // Asta. Vet. Hungarica. 1989. Vol. 37, № 3. P. 219226.
99. Barrow P.A. Novel approaches to control of bacterial infections in animals // Asta. Veterinaria Hungarica. 1997. Vol. 45, № 3. P. 317329.
100. Systematic and mucosal intestinal antibody response of sheep immunized with aromatic dependent live or killed Salmonella typhimurium / T.K.S. Mukkur, K.H. Walker, P. Baker et al. // Comparative Immunology and infect. Diseases. 1995. Vol. 18, № 1. P. 2739.
101. Ефремова Л.В., Ющук Н.Д., Тендетник Ю.Я. Состояние некоторых факторов клеточного и гуморального иммунитета при сальмонеллезе и пищевых токсикоинфекциях // Журн. микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. 1984. № 10. С. 8892.
102. Карпуть И.М. Иммунология и иммунопатология болезней молодняка. Минск: Ураджай. 1993. 288 с.
103. Гербеш В.В. Диагностика и лечение сальмонеллезов // Лікування та діагностика. 1997. С. 4749.
104. Егорова Н.Б., Сергеева В.В. Особенности вакцинального процесса при непарентеральных методах иммунизации / Прикладная иммунология в профилактике бактериальных инфекционных и аллергических заболеваний : Матер. Всесоюз. симпозиума. М.: 1979. С. 1617.
105. Баширова Д.К., Сорокин А.А. Значение характера иммунологических сдвигов в клинике и исходах сальмонеллеза // Актуальные вопросы кишечных инфекций: Тезисы докл. Ташкент. 1990. С. 1314.
106. Некоторые показатели гуморального иммунитета и функциональная активность комплемента при сальмонеллезе в динамике заболевания / И.Н. Куликова, Н.Б. Касимова, С.В. Сажнев и др. // Тер. архив. 1996. Т. 68, № 4. С. 7577.
107. Bloom P.D, Baedeker E.C. Mucosal responses to in testinal bacterial pathogens // Semen Yastrointest Dis. 1996. Vol. 7, № 3. P. 151166.
108. Hsu H.S. Pathogenesis and immunity in marine salmonellosis // Microbiol. Rev. 1989. Vol. 53, № 4. P. 390409.
109. Davies R., Funk A.S. Epidemiology and control of Salmonella in pork some of the questions //Proceedings of the 3rd international symposium on the epidemiology and control of Salmonella in porc. 1999. P.111.
110. Першин Б.Б. Вакцинация и местный иммунитет. Л.: Медицина. 1980. 230 с.
111. Безредка А.М. Местная иммунизация / Пер. с франц. Париж. 1995. 52 с.
112. Reatting H. Die locale immunisierung mit inaktivirten antigen gegen bacterielle Darmin faktionen (typus, paratyphus cholera) Ruhr // Zbl. Bakt. I Ref. 1962. S. 153.
113. Reatting H. Orale immunisierung mit hicht vermehrungs fähigen Microorganismen oder ihren Antigen // Zbl. Bact. Yhyg. I Abt. 1964. № 193. S. 398410.
114. Reatting H. Orale immunisierung mit hicht vermehrungs fähigen Microorganismen ihren Antigenen.3. Mitteilung: Dosierung und impfreїthmus bei der spezifischen impfung der Maus gegen Salmonella enteritidis // Zbl. Bact. I Orig. 1967. № 203. S. 478490.
115. Orale immunisierung mit hicht vermehrungs fähigen Microorganism men oder ihren Antigenen. 9. Mitteilung: Fierschorhe Zur schutzimpfung gegen infection durch enteritidis-erregense Salmonellen / H. Raettng, Y. Kinne-Saffran, E. Kurschhilgen et al. // Zbl. Bact. I Orig. 1968. № 208. S. 3758.
116. Reatting H., Buse A. Orale immunisierung mit hicht vermehrungs fähigen Microorganism men oder ihren Antigenen // Zbl. Bact. I Orig. 1970. № 214. S. 216230.
117. Reatting H., Zaudohn Y., Millung M. Immunoprophylatxe der kalbersalmonellose durch orale impfung mit inactieviten Backterien // Fortschvitte der veterinärmedizin kongebbericht. 1972. H. 17. S. 176183.
118. Reatting H. Orale immunisierung gegen Salmonella beider Kölber mats // Fortschvitte der veterinärmedizin. 1978. H. 28:12. S. 120122.
119. Reatting H. Moglichkaiten der Erfolgshachweises lokaler immunisierungs mabnahmen // Fortsch. Vet. Med. Beih. Zbl. Vet. Med. 1978. H. 28. S. 204212.
120. Orale impfstoffe gegen bakterielle Darminfektionen / K. Linde, H. Koch, M. Kittlick et al. // Zbl. gesamte Hyg. 1972. V. 18, № 10. S. 748752.
121. Соловьев С.Г., Лихтман Б.А. Об аэрозольной и пероральной иммунизации поросят против рожи // Респ. межвед. темат. науч. сб. 1973. В. 36. С. 711.
122. Система лимфоидной ткани пищеварительного тракта животных и перорально индуцированная иммунная толерантность / Б.Б. Першин, А.Б. Гелиев, Д.В. Толстов и др. // Иммунология. 2001. № 6. С. 1017.
123. Baljer G. Vergleichen untersuchungen űber die Wirksamkeit einer Oralen immuniseirung mit hitzeinaktivierten und Vermrhrungs fahigenm avirulenten (Yal E) S. typhimurium keimen gegen die Salmonella kalbes // Zbl. Vet. Med. B. 1981. H. 9-10. S. 759766.
124. Chaturvedi G., Sharm V. Cellular and Humeral Immune Responses in calves Experimentally infected uteri Salmonella dublin // Zbl. Bact. I. Abt. Orig. 1981. B.A. 249. S. 494503.
125. Vergleichende untersuchungen űber eine orale immunisierung gegen E. coli und S. typhimurium / G. Baljer, M. Hoerstke, G. Dirksen, A. Majr // Forstschritte der Veterinärmedizin. Beihefte zum Zentralblact für Veterinärmedizin. 1981. № 35. S. 174181.
126. Locale immunisierung svorgänge im Dunndorm von Kälberk nach experimentaller infection mit Salmonella / G. Baljer, M. Hoerstke, G. Dirksen, A. Majr // F