РОЗРОБКА ТЕСТ-СИСТЕМИ НА ОСНОВІ ІМУНОФЕРМЕНТНОГО АНАЛІЗУ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ АНТИТІЛ ПРОТИ ВІРУСУ СКАЗУ У СИРОВАТЦІ КРОВІ ТВАРИН : РАЗРАБОТКА ТЕСТ-СИСТЕМЫ НА ОСНОВЕ иммуноферментного анализа для определения антител ПРОТИВ вируса бешенства в сыворотке крови ЖИВОТНЫХ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Новіцька Ольга Володимирівна

УДК 619:578.824.11:57.083

РОЗРОБКА ТЕСТ-СИСТЕМИ НА ОСНОВІ
ІМУНОФЕРМЕНТНОГО АНАЛІЗУ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ АНТИТІЛ ПРОТИ ВІРУСУ СКАЗУ У СИРОВАТЦІ КРОВІ ТВАРИН

16.00.03- ветеринарна мікробіологія та вірусологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук

Науковий керівник
Скибіцький Володимир Гурійович,
доктор ветеринарних наук, професор

Київ 2004

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

4

ВСТУП

5

РОЗДІЛ 1 ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

10

1.1.

Сучасні дані щодо таксономії, ультраструктури, хімічної будови та репродукції вірусу сказу

10

1.2.

Методи детекції вірусу сказу та антирабічних антитіл
Методи прямого виявлення антигену вірусу сказу

16

1.2.1.

Гістохімічні дослідження. Виявлення
цитоплазматичних тілець-включень

16

1.2.2.

Метод флюоресціюючих антитіл

17

1.2.3.

Імуноферментний аналіз

20

1.2.4.

Радіоімунний метод

25

1.2.5.

Реакція дифузійної преципітації

26

1.3.

Методи виявлення вірусу сказу. Біологічна проба

27

1.4.

Методи виявлення геному вірусу сказу. Полімеразно-ланцюгова реакція у діагностиці сказу

30

1.5.

Алергічна діагностика сказу

31

1.6.

Виявлення антирабічних антитіл

31

1.7.

Отримання діагностичної антирабічної сироватки

37

РОЗДІЛ 2 МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

43

2.1.

Умови проведення дослідів

43

2.2.

Методика отримання мозкової суспензії, яка містить вірус сказу

46

2.3.

Методика отримання культуральної вірусмісткої суспензії

47

2.4.

Методика отримання концентрованого рабічного антигену

48

2.5.

Метод виділення антигену вірусу сказу з концентрованої антирабічної вакцини

51

2.6.

Методика отримання антирабічної сироватки

52

2.7.

Методика визначення активності антирабічної сироватки

54

2.8.

Метод отримання пероксидазного кон’югату на основі рекомбінантного білку А

57

РОЗДІЛ 3 РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

59

3.1.

Результати отримання культурального рабічного антигену

59

3.2.

Розробка методики гіперімунізації тварин для отримання антирабічних сироваток

63

3.3.

Розробка непрямого варіанту імуноферментного аналізу для визначення антитіл проти вірусу сказу

67

3.3.1.

Отримання імуноферментного кон’югату та визначення його робочого розведення

69

3.3.2.

Підбір полістиролових планшетів

76

3.3.3.

Отримання концентрованого антигену. Підбір його оптимальної концентрації для сенсибілізації планшетів

77

3.3.4.

Вплив температури та тривалості інкубації на адсорбцію рабічного антигену на твердому носії (полістиролових планшетах)

84

3.3.5.

Визначення оптимального терміну інкубації сироватки на планшеті, сенсибілізованим антигеном

85

3.3.6.

Результати розробки непрямого варіанту ІФА для визначення антитіл проти вірусу сказу

86

ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ

98

ВИСНОВКИ

109

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

110

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

111

ДОДАТКИ

135

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
АБТС 2,2’-Азино-ди-(3 -етил)-бензотиазолинсульфонова кислота
АСК 5-Аміносаліцилова кислота
ВНА - віруснейтралізуючі антитіла
ВНК- (baby hamster kidney cells) - нирка дитинчати хом’яка
CVS- (Challenge virus standard) прототипний штам вірусу сказу
DMEM (Dulbecco’s modified Eagles medium)- середовище Ігла у
модифікації Дюльбекко
ЕД50- середня ефективна доза
ELISA- (enzyme-linked immunosorbent assay)-ІФА
ІФА- імуноферментний аналіз
IIF - адаптоване звичайне імунофлюоресцентне випробування
КАВ- культуральна антирабічна вакцина
КоКАВ- концентрована очищена культуральна антирабічна вакцина
МФА - метод флуоресціюючих антитіл
НГУК-1- клітинна культура невриноми Гассерова вузла щура
NIH- (National institutes of Health)- метод Національних інститутів
здоров’я США
ОЩ- оптична щільність
ПХ- пероксидаза хрону
РН- реакція нейтралізації
RREID- (rapid rabies enzyme immunodiagnosis)- швидкий імуноферментний
метод діагностики сказу
RFFIT- (rapid fluorescent focus-forming ingibition test) - ТІФФ
ТІФФ - тест пригнічення (інгібіції)фокусів флуоресценції
ТФІФА- твердофазний ІФА
FAVN-(fluorescent antibody virus neutralisation test) імунофлюоресцентна
реакція нейтралізації віруса
FCPS- фуксин-зафарбовані цитоплазматичні структури
ФІТЦ- флюоресцеїна ізотіоционат

ВСТУП

Сказ в наш час все ще залишається постійною загрозою для людства в багатьох частинах світу. Незважаючи на те, що відомості про цю хворобу надходять до нас ще з давніх часів, проблема сказу не втратила своєї актуальності і до цього часу [1].
Сказ гостре інфекційне захворювання теплокровних тварин, яке характеризується ураженням центральної нервової системи, як правило, з летальним наслідком [2, 3]. Не дивлячись на значні досягнення науки і практики в його вивченні, боротьба з ним залишається досить складною, зокрема через значну циркуляцію збудника сказу в природі [48]. В деяких регіонах України та Росії це призвело до росту захворюваності сільськогосподарських тварин і, перш за все, великої рогатої худоби [9, 10]. В деяких регіонах, зокрема, в Краснодарському краї, реєструють ендемії сказу [11].
В останні роки спостерігається глобальне розповсюдження рабічної інфекції з втягуванням в епізоотичний ланцюг не лише м’ясоїдних хижаків, але й кажанів і диких травоїдних тварин (антилопи-куду в Намібії), що не без підстав вважається своєрідним епізоотичним вибухом [6].
Протягом останніх двох десятиліть на території ряду країн, в тому числі в Україні, поширилася епізоотія сказу серед диких тварин (головним чином серед лисиць) [715]. Це в значній мірі визначає епідемічну характеристику рабічної інфекції [1618]. За останні 15 років кількість хворих на сказ лисиць склала 42,3% від загальної кількості захворілих тварин в Україні [9]. Проте, як зазначають Orsi S.B., Rossini A. (2002), за більшість укусів в Італії відповідають собаки (84%) і кішки (9,8%) [18], а в південних районах США - кажани [19]. Таке становище, в першу чергу, пов’язують з порушенням екосистеми [14].
Проблема сказу залишається актуальною у зв’язку з летальним наслідком (як правило) кожного випадку захворювання [20]. За даними ВООЗ щороку у світі реєструється більше тридцяти тисяч випадків смерті людей (за різними авторами від 25 до 40 тис.) [19] і більше чотирьох мільйонів чоловік потребують антирабічного лікування [12, 21]. Протягом минулих двох років в Україні до медичних установ за допомогою звернулося 105-110 тисяч громадян, які були покусані дикими та домашніми тваринами. З них близько 30 тис. отримали антирабічну допомогу [7]. Складна епідеміологічна та епізоотологічна ситуація спостерігається більш ніж в 110 країнах світу [13]. В значній мірі таке становище пов’язують з якістю вакцин та ефективністю антирабічної імунізації [22, 23].
Сказ є економічним тягарем як для розвинутих країн, так і для країн, що розвиваються, внаслідок високої вартості заходів профілактики, діагностики, епідеміологічного нагляду, імунізації тварин і регулювання чисельності популяцій диких тварин. Для України ці заходи коштують 120-130 млн. грн у рік [23].
Одне із основних місць в боротьбі з цим небезпечним захворюванням належить вакцинації тварин і постійному контролю рівня імунної відповіді.
Актуальність теми. Територія України нині є зоною стійкого неблагополуччя по сказу. Хвороба реєструється у всіх природно-географічних зонах країни [10].
Індикатором епізоотичного стану є напруга антирабічного імунітету у домашніх та диких тварин, міграція яких сприяє постійній циркуляції вірусу у природі. Дослідження рівнів гуморального імунітету дозволяє контролювати та передбачати ситуацію щодо сказу та визначати ефективність антирабічної вакцинації тварин, яка є єдиним шляхом вирішення цієї проблеми. Тому зараз виникла гостра потреба у чутливих, специфічних, легких у виконанні та швидких методах виявлення специфічних антитіл. Досі в Україні для виявлення антитіл до вірусу сказу використовують метод віруснейтралізації на білих мишах. Проте ВООЗ та МЕБ (2002) у якості методів виявлення антирабічних антитіл рекомендують використовувати метод віруснейтралізації на клітинних культурах та імуноферментний аналіз. Останній є високоспецифічним та дозволяє одночасно виявляти антитіла у великій кількості зразків за 46 годин.
В Україні не розроблено жодної тест-системи для виявлення рабічних антигенів та специфічних антитіл на основі ІФА. У зв’язку з цим розробка тест-системи на основі імуноферментного аналізу для виявлення антитіл проти вірусу сказу є актуальною та своєчасною.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота є складовою частиною комплексних досліджень за темою: Розробка теоретичних основ та експериментальне обґрунтування біотехнології засобів діагностики та профілактики сказу” (номер державної реєстрації 0199U0025). Автором дисертації виконувалась робота у напрямку розробки засобів на основі ІФА для визначення антитіл проти вірусу сказу у сироватці крові тварин.
Мета і завдання досліджень. Основна мета роботи - розробка тест-системи на основі імуноферментного аналізу для визначення антитіл проти вірусу сказу у сироватці крові тварин.
Для досягнення цієї мети були поставлені такі наукові завдання:
визначити лабораторний штам збудника сказу, як джерело специфічного антигену (імуносорбенту), придатного для використання в ІФА;
підібрати культуру клітин, яка забезпечувала б урожайність відібраного лабораторного штаму вірусу сказу не нижче 5,5 6,0 lg ЛД50/0,03 см3;
отримати концентрований і очищений рабічний антиген;
розробити схему гіперімунізації кролів з метою отримання антирабічних сироваток;
одержати активний імунопероксидазний кон’югат на основі рекомбінантного білка А Staphylococcus aureus;
розробити тест-систему для виявлення антирабічних антитіл у сироватці крові тварин на основі непрямого варіанта імуноферментного аналізу.
Об'єкт дослідженн:.вірус сказу, імуноферментний аналіз.
Предмет дослідження: культури клітин, культуральні та тканеві антигени вірусу сказу, імунопероксидазний кон’югат, антирабічна сироватка, параметри постановки ІФА.
Методи дослідження. Поставлені в роботі наукові завдання вирішувались експериментально з використанням вірусологічних, імунологічних, гематологічних, біохімічних та статистичних методів досліджень.
Наукова новизна роботи. Вперше в Україні отримана високоспецифічна діагностична антирабічна сироватка крові кролів за розробленою нами методикою гіперімунізації, суть якої полягає у п’ятикратному введенні антирабічної вакцини КоКАВ на 1-, 3-, 7-, 14- та 30-у добу з додаванням ад’юванту ISA 25 на 1- та 14-у добу імунізації. Запропоновано методику концентрування вірусу сказу поліетиленеміном. Розроблено діагностичну тест-систему на основі непрямого варіанта ІФА із застосуванням кон’югату на основі рекомбінантного білка А Staphylococcus aureus, яка дозволяє виявляти антирабічні антитіла у сироватці крові різних видів тварин та визначати їх рівень у МО. Наукова новизна роботи підтверджена Деклараційним патентом України на винахід 64544 А 7 G01/N 33/00.
Практичне значення одержаних результатів. Результати дисертаційної роботи використані при створенні тест-системи ІФА-RABIES AB” (ТУУ 24.4.314048146792002), впровадженої у практику ветеринарної медицини (Настанова по застосуванню тест-системи діагностичної імуноферментної ІФА-RABIES AB” для виявлення антитіл проти вірусу сказу у сироватці крові м’ясоїдних (собак, котів, лисиць, корсаків, вовків), свиней та великої рогатої худоби”, затверджена Державним департаментом ветеринарної медицини Міністерства АП України) а також при депонуванні лабораторного штаму Щелково-51 К” вірусу сказу в Депозитарії Державного науково-контрольного інституту біотехнології і штамів мікроорганізмів Міністерства АП України.
Апробація результатів дисертації. Матеріали наукових досліджень доповідались та обговорювались на 4-х наукових конференціях професорсько-викладацького складу, наукових співробітників та аспірантів факультету ветеринарної медицини НАУ за 1999-2002 роки; на міжнародній науково-практичній конференції Проблеми інфекційної патології тварин”, присвяченій пам’яті А.І. Собка (10-14 вересня 2001, Крим), на третій Міжнародній науково-практичній конференції Біоресурси та віруси”(15 жовтня 2001, м. Київ).
Публікації. Основні положення дисертації викладено у 11 наукових працях: 2 статті у журналі Науковий вісник Національного аграрного університету”, 1 стаття у журналі Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького”, 1 стаття у збірнику праць Луганського Національного аграрного університету, 1 стаття у міжвідомчому науково-тематичному збірнику ІЕКВМ Ветеринарна медицина” і 5 тезах доповідей на наукових конференціях та одному патенті на винахід.
Статистична обробка експериментальних даних. Достовірність отриманих результатів перевіряли методом малих виборок за допомогою комп’ютерної програми MS Excel [25].

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. У дисертації теоретично та експериментально обґрунтовано розробку специфічної та чутливої тест-системи на основі непрямого варіанта імуноферментного аналізу для визначення антитіл проти вірусу сказу у сироватках крові тварин, яка дозволяє визначати рівень гуморального імунітету у тварин та здійснювати, у комплексі з іншими заходами, контроль рабічної інфекції.
2. Розроблено методику концентрування та очищення рабічного антигену (штам "Щелково-51 К") на основі застосування поліетиленеміну, що дозволило отримати імуносорбент компонент тест-ситеми для виявлення антирабічних антитіл.
3. Підібрано клітинну культуру ВНК-21/17 та визначено умови культивування, які забезпечують урожайність штаму Щелково-51 К” вірусу сказу у титрі не нижче 5,8 6,0 lg ЛД50/0,03 см3; інфекційний титр вірусу в процесі пасажування поступово зростав (до 3-го пасажу) і до 5-го пасажу був на рівні 5,8 6,5 lg ЛД50/см3.
4. Розроблено методику отримання високоактивних і специфічних антирабічних сироваток на кролях. П’ятикратне введення антирабічної вакцини КоКАВ (на 1-, 3-, 7-, 14- та 30-у добу) з ад’ювантом ISA-25 (на 1- та 14-у добу) забезпечує синтез антитіл проти вірусу сказу на рівні 10,39±0,7 lоg2 ЕД50.(210 МО/см3).
5. Встановлено високу імуностимулюючу активність та мінімальну реактогенність для кролів ад’юванту ISA-25. Застосування ад’юванту у дозі 25 % від об’єму введеного рабічного білка сприяє підвищенню титру антитіл проти вірусу сказу у сироватках крові кролів на 23 log2; ад’ювант не впливає на фізіологічні, гематологічні та біохімічні показники у гіперімунізованих тварин, не викликає будь-яких помітних реакцій та утворень у місці його введення.
6. Відпрацьовано параметри постановки непрямого варіанта твердофазного ІФА в процесі виявлення антитіл проти вірусу сказу у сироватках крові тварин. Як імуносорбент найбільш оптимальним виявився концентрований рабічний антиген (концентрація специфічного білка становить 10 мкг/см3), отриманий з матеріалів клітинної культури ВНК 21/17, інфікованої штамом Щелково-51 К” вірусу сказу; найбільш повна адсорбція антигену на полістиролових планшетах відбувається при +4 оС протягом 16 год; оптимальний термін інкубації сироваток з сорбованим рабічним антигеном становить 60 хв при + 37 оС; найбільш чіткі результати постановки непрямого варіанта ІФА в процесі виявлення антитіл проти вірусу сказу тварин мають місце при використанні поміченого пероксидазою хрону кон’югату на основі білку А Staphyloccocus aureus у робочому розведенні 1:2000.
7. Розроблена тест-система на основі імуноферментного аналізу для визначення антитіл проти вірусу сказу у сироватках крові тварин, яка за специфічністю не поступається реакції нетралізації на білих мишах, а за чутливістю значно перевищує її (до 260 раз); Розроблена НТД на виготовлення та настанова із застосування тест-системи діагностичної імуноферментної ІФА-RABIES AB” для виявлення антитіл проти вірусу сказу у сироватці крові тварин.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
З метою вирішення проблеми сказу на території України:
- налагодити постійний контроль за циркуляцією вірусу сказу серед популяцій чутливих тварин та здійснювати у неблагополучних щодо сказу регіонах вакцинацію диких і свійських тварин;
- забезпечити контроль рівня імунітету до сказу у популяціях диких тварин, які визначені резервуаром збудника у конкретному регіоні, та, в разі, коли показники активності сироваток крові становлять нижче 0,5 МО/см3 здійснювати ревакцинацію антирабічними вакцинами.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Горелова Л.Е Из истории борьбы с бешенством // Рус. мед. журнал, -2002.- 10. -№ 20. -С. 946-947.
2. Селимов М.А. Бешенство.- М.: Медицина, 1978. 336 с.
3. Laboratory technigues in rabies. Fourth edition./ F.-X. Meslin, M.M. Kaplan, H. Koprowski. WHO Geneva. -1996. -С. 474.
4. Литвин В.П., Поліщук В.В. Епізоотологічні аспекти прояву сказу в регіонах України та заходи боротьби //Аграрний вісник причорномор’я. 2003. вип. 21. -С.54-63.
5. Ведерников В.А., Седов В.А. Современные особенности эпизоотологии бешенства // Ветеринария. 1976. -№ 8. -С. 57-61.
6. Селимов М.А. Обзорная информация. М., ВНИИМИ, 1987. вип.4. -С. 68.
7. Бешенство диких плотоядных животных / Хрипунов Е.М., Евсеева С.Д., Окрошидзе Н.Г., Сливко И.А., Котляров В.М., Жестеров В.И., Дмитренко Н.В., Книзе А.В., Егоров А.А., Фертиков В.И., Пархомцев С.А. // Ветеринария.- 2002. -№ 2. С. 6-8.
8. Бурлаков С.В. Профилактика бешенства // Ветеринария. 2002. -2. С.8-9.
9. Бабкин М.В., Прохорятова Е.В., Гадзевт Д.В. Особенности эволюции эпизоотического процесса при бешенстве в Украине // "Нейроинфекции: бешенство, губкообразная энцефалопатия крупного рогатого скота, болезнь Крейтцфельда- Якоба, болезнь Ауэски, болезнь Тешена".- Покров:ВНИИВВиМ. 2001.-С. 21-24.
10. Павленко М., Троценко З. Р. Деяки аспекти епізоотології сказу в Україні // Ж. Вет. медицина України. 2000. -№ 2. -С. 18-19.
11. К эпидемиологии и епизоотологии бешенства в краснодарском крае / Гольдштейн З.А., Калашников И.А., Мкртчан М.О., Пшеничный В.Н. // Материалы 8 Всерос. съезда эпидемиологов, микробиологов, паразитологов. Москва, 26-28 марта 2002, М., -2002. -Т.1. -С.28.
12. Греков В. Красная лисица резервуар бешенства. Охота и охотничье хозяйство. 1999. -№ 11. -С. 26-28.
13. Епізоотологичний моніторинг. Сказ / В. Бусол, В. Горжеєв, В. Постой, О Козаченко // Ветеринарная медицина України . 2002. -№ 4. С. 8-11.
14. Эпизоотическая ситуация по бешенству в тульской и смежных областях Российской федерации / Тетеричев В.И., Самуйленко А.Я., Рубан Е.А., Белоусов В.И., Бирюков А.Г., Самуйленко С.А. // "Нейроинфекции: бешенство, губкообразная энцефалопатия крупного рогатого скота, болезнь Крейтцфельда- Якоба, болезнь Ауэски, болезнь Тешена" .- Покров:ВНИИВВиМ. 2001. -С. 10-13.
15. Современная характеристика бешенства в калининградской области / Селюк В.Н., Груничева Т.П., Черкес Н.Н., Кандудин А.Г.// "Нейроинфекции: бешенство, губкообразная энцефалопатия крупного рогатого скота, болезнь Крейтцфельда- Якоба, болезнь Ауэски, болезнь Тешена" .- Покров:ВНИИВВиМ. 2001. -С. 19-21.
16. Левкин В.П., Пургаев Е.И., Садовникова В.Н. Эпидемиологическая обстановка в Российской Федерации по бешенству // Материалы 8 Всерос. съезда эпидемиологов, микробиологов, паразитологов. Москва, 26-28 марта 2002. М. Т.1. -2002. -С. 352-353.
17. Епідемічна ситуація стосовно сказу у Литві за період 1986-2000 рр / Лайшконіс А., Барейшене М.В., Багдонас Й., Некрошене Н., Дрансейка А.// Інфекційні хвороби. 2002. -№ 1. -С. 50-53.
18. Attivita del Centro Antirabbico di Roma nel 2000: Analisi e proposte / Orsi S.B., Rossini A., Gabriele S., Sticca G., Gillespie F., Fara G.M. // Ann. ig. Med. prev. e comunita 2002. 14.-№3. -C.189-196.
19. Cryptogenic rabies, bats, and the guestion of aerosol tranmission /Gibbens Robert V. // Ann. Emergency Med. -2002.-39. -№ 5, -C. 528-536.
20. Цвиль Л.А., Родина Л.В., Маненкова Г.М. Состояние эпидемической ситуации по бешенству на территории г. Москвы // "Нейроинфекции: бешенство, губкообразная энцефалопатия крупного рогатого скота, болезнь Крейтцфельда- Якоба, болезнь Ауэски, болезнь Тешена" .- Покров:ВНИИВВиМ. 2001. -С. 26-30.
21. Tiwari Rajnarayan R., Zodpey Sanjay P., Agarwal Sanjay B. Factors responsible for irregular post-exposure prophylaxis for animal bites // J. Commun. Diseases 2001. -33. -№2. -С.151-154.
22. Вербицкий П. От решения ветеринарных вопросов зависит будущее человечества // Агроперспектива. -2003. -12(48). -С. 31.
23. Бешенство диких животных, особенности его распространения / Хрипунов Е.М., Жестеров В.И., Евсеева С.Д., Хухоров И.Ю., Сливко И.А., Фертиков В.И., Егоров А.Н., Пархомцев С.А.// "Нейроинфекции: бешенство, губкообразная энцефалопатия крупного рогатого скота, болезнь Крейтцфельда- Якоба, болезнь Ауэски, болезнь Тешена" .- Покров:ВНИИВВиМ. 2001. -С. 36-38.
24. Статистичкеские методы в медико-биологических исследованиях с использованием Exсel / Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н. Киев, Морион”, 2000, -319 с.
25. Феннер Ф. Биология вирусов животних. М., -1977, Т1, -С. 171.
26. Вирусные болезни животных / Сюрин В.Н., Самуйленко А.Я., Соловьев Б.В., Фомина Н.В. М.: ВНИТИБИ, 1998. -С. 300-319.
27. Бактериальные и вирусные зоонозы: доклад Комитета экспертов ВОЗ при участии ФАО. Серия технических докладов ВОЗ, 682. М.: Медицина, 1985. 135 с.
28. Bourhy H.,Kissi B.,Tordo N. Molekular divversity of the lyssavirus genus // Virology, -1993. -№194. -С. 70-81.
29. Международный ветеринарный кодекс (млекопитающие, птицы, пчелы), 2002. 11-е изд. МЕБ. ВОЗ. -С. 185-188.
30. Груздев К.Н., Недосеков В.В. Бешенство животных. М.: Аквариум, -2001. 303 с.
31. A new lyssavirus- the first endemic in Australia / Hooper P.T.,Lunt R.A., Gohd A.R., Samakatunga H.,Hyatt A.D., Gleeson l.I.,Rodwel B.J., Rupprecht C.E., Smith j.S., Murray P.K. // Bull.Inst.Paster, -1997,-95, -С. 209-218.
32. Manual of standards for Diagnostic Test and Vaccines,- Office International des Epizooties, World Organisation for Animal Health, 2000, Chapter 2.2.5,--С. 276-291.
33. Tordo N, Poch O. Structure of rabies virus // In: Campbell JB. Charlton KM. Rabies. Boston, Kluwer Academic Publishers, -1988. -С. 25-45.
34. Комитет експертов ВОЗ по бешенству. Серия технических докладов 824, -8 доклад. -1994. 118 с.
35. Сюрин В.Н., Белоусова Р.В., Фомина Н.В. Диагностика вирусных болезней животных: Справочник. М.: ВО”Агропромиздат,” 1991 -С. 255-257.
36. Вагабов Р. Баринский И. Шубладзе А. Изучение антигенных связей вирусов группы бешенства в тестах бласттрансформации и иммунофлюоресценции // Вопросы вирусологии. 1979. -№ 3. -С.244-247.
37. Dietzschold B. Localization and immunological characterization of antigenic domains of the rabies virus internal N and NS proteins // Virus research, 1987. -№8. -С. 103-125.
38. Определение первичной последовательности гена нуклеопротеина вируса бешенства, выделеного в Якутии / Цыбанов Я.С., Недосеков В.В., Наумкина М.А., Ходун М.Л., Лунин В.Г. // "Нейроинфекции: бешенство, губкообразная энцефалопатия крупного рогатого скота, болезнь Крейтцфельда- Якоба, болезнь Ауэски, болезнь Тешена".- Покров:ВНИИВВиМ. 2001.-С.45-46.
39. Mapping the interacting domains between the rabies virus polymerase and phosphoprotein / Chenik M., Schnell M., Conzelmann KK., Blondel D.// Journal of Virology. 72(3):1925-30, 1998 Mar.
40. Кротова Л.И. Изучение структурных белков бешенства: Авторефер. дис. канд. биол. наук: 03.00.06/ Институт полиомиелита и вирусных энцефалитов. М., 1985. 19 с.
41. Wunner WH. The molekular biology of rabies virus // Reviews of infectious diseases -1988. -№10. -С. 771-784.
42. Celis E., Rupprecht CE, Plotkin SA. New and improved vaccines against rabies.// In Woodrow GC, Levine MM. New generation vaccines. New York, Marcel Dekker, -1990. С. 419-439.
43. Dietzschold B. Antigenic diversity of the glycoprotein and nucleocapsid proteins of rabies and rabies- related viruses: implications for epidemioligy and control of rabies // Reviews of infectious diseases, -1988. -№10. -С. 785-798.
44. Benmansour A. Antigenicity of rabies virus glycoprotein // Journal of virology, -1991. -№65. С. 4198-4203.
45. Studies on unusual cytoplasmic structures which contain rabies virus envelope proteins / Ni Y., Iwatani Y., Morimoto K., Kawai A.// Journal of General Virology. 77 ( Pt 9):2137-47, 1996 Sep.
46. The role of site-specific N-glycosylation in secretion of soluble forms of rabies virus glycoprotein / Wojczyk BS., Stwora-Wojczyk M., Shakin-Eshleman S., Wunner WH., Spitalnik SL.// Glycobiology. 8(2):121-30, 1998 Feb.
47. Antigenic and functional analyses of glycoprotein of rabies virus using monoclonal antibodies / Luo TR., Minamoto N., Hishida M., Yamamoto K., Fujise T., Hiraga S., Ito N., Sugiyama M., Kinjo T. // Microbiology & Immunology. 42 (3)-1998. С. 187-193.
48. Грибенча С.В., Грибенча Л.Ф., Баринский И.Ф. Эпитопный анализ протеина G вируса бешенства штам внуково-32 // "Современ. проблемы рабиологии" тез.докл., -М.,-1998. -С. 34.
49. Проблемы клинико-вирусологической диагностики, патогенеза и постекспозиционной профилактики бешенства / Вотяков В.И.,Мешаева Н.П., Грачев Ю.А., Зубович И.К. // Медицинские новости. -1997. -№2. С.12-22.
50. Biological and immunogenic properties of rabies virus glycoprotein expressed by canine herpesvirus vector / Xuan X. Tuchiya K. Sato I. Nishikawa Y. Onoderaz Y. Takashima Y. Yamamoto A. Katsumata A. Iwata A. Ueda S. Mikami T. Otsuka H.// Vaccine. 16(9-10):969-76, 1998 May-Jun.
51. Delagneau JF., Perrin P., Atanasiu P.Structure of rabies virus: spacial relationships of the proteins G, M1, M2 and N. Annales de I’Institut Pasteur // Virologie, 1981, 132 E. С. 473-493.
52. Gaudin Y. Rabies virus glycoprotein is a trimer // Virology, -1992. -№187.-С. 627-632.
53. Комитет експертов ВОЗ по бешенству. Серия технических докладов 709, 7 доклад. -1986. -102 с.
54. Zhongguo shouyi xuebao / Qian Aidong, Hou Shikuan, Zhang Maolin, Li Hongwei, Tu Changchun, Hou Anzu, Yin Zhen // Chin. J. Vet. Sci 1997-17 №3. С. 209-214
55. Kissi B., Turdu N., Buurhy H. Genetic Pulymirphim in the rabies Virus Nucleoprotein Gene // Virology, -1995. -№ 209. С. 526-537.
56. Anzai Jun, Takamatsu Kumihiko. Identification of a phosphotase sensitave epitope of rabies virus nucleoprotein which is recognized by a monoclonae antibody 5-2-26 // Microbiol. and Immunol. 41. №3. С. 229-240.
57. Mapping of monoclonal antibody epitopes of the rabies virus P protein / Raux H., Iseni F., Lafay F., Blondel D. // Journal of General Virology. 78(Pt 1):119-24, 1997 Jan
58. An avirulent mutant of rabies virus is unable to infect motoneurons in vivo and iv vitro / Coulon Patrice, Ternaux Jean-Pierre, Flamand Anne, Tufferean Christine.// J.Virol 1998. -72. №1. С. 273-278.
59. Характеристика дефектных частиц вируса бешенства образующихся в хронически инфицированных культурах / Анджапаридзе О., Борискин Ю., Богомолов Л., Виктор Дж. // Вопросы вирусологии. 1980. -№1. -С. 24-26.
60. Янова Н.Н., Богомолова Н.Н. Электронно-микроскопическое исследование клеточных культур хронически инфицированных вирусом бешенства // Вопросы вирусологии. -1981. -№2.С. 215-218.
61. Свойства вируса бешенства, длительно персестирующего в клеточных культурах / Богомолова Н., Борискин Ю., Бектемирова М., Янова Н., Матевосян К // Вопросы вирусологии. -1980. -№3. С. 315-318.
62. Методы лабораторных исследований по бешенству / P. Atanasiu, D. J. Dean, K. Habel, N.Johnson, M. Kaplan, H. Koprowski, P. Lepine, E. Seligmann, E. Tierkel, T. Wiktor, М. К. Каракуюмчян, Б. М. Париж, В.Д. Соловьев / Пер. с англ. Женева.: ВОЗ, 1975.-358 с.
63. Belanger L., Hamel D, Dufour D. // Clin. Chem.- 1976.-№ 22.-Р. 198-204.
64. Matsumoto S., Miyamoto K. Electron microscopic studies on rabies virus multiplication and the nature of Negri bodi. Intern. Symp. an Rabies Talloires, 1965; Symp. Series immunobiol. Stand. - 1966.-№1.-С. 45 - 54.
65. Бусыгин К.Ф Люминесцентная диагностика инфекционных болезней животных. М.: Колос, -1975. 160 с.
66. Бусыгин К.Ф Диагностика бешенства методом флуоресцирюющих антител.// Тезисы докладов Всесоюзной конференции ( 8 - 10 июня 1983) Казань, КГВИ, 1983. -С. 136.
67. Клюева Е.Б., Селимов М.А., Антонова Л.А. Материалы практического применения прямого метода флуоресцирующих антител для експресс-диагностики бешенства // Симпозиум по бешенству. Потсдам, -1977. -С. 23 - 29.
68. Клюева Е.Б., Селимов М.А., Семенова Е.Б. Применение метода флуоресцирующих антител для ускоренной диагностики бешенства у человека // Материалы 3 - й науч. сессии ИПВЭ по актуальным проблемам вирусологии и специфич. профилактики вирусных заболеваний. М. -1967. -С. 105 - 106.
69. Применение метода флуоресцирующих антител для индикации вируса бешенства на культуре ткани / Селимов М.А., Клюева Е.В., Семенова Е.В., Калинина Л.И., Аксенова Т.А. // Вопросы борьбы с бешенством. М.: Медицина, 1963. -С. 22.
70. Бусыгин К.Ф. Применение метода диффузионной реакции преципитации в агар - геле для изучения специфичности иммунных сывороток // Ученые записки КГВИ, -1964. Т.90. -С. 144 - 149.
71. Диагностика бешенства с применением реакции преципитации в агаровом геле / Бучнев К.Н.Шахматов М.М., Титов В.Л., Меньшикова Л.Ф., Кривенко О.П., Вовк В.И., Лаишева М.М., Полубоярова Г.В. // Ветеринария. 1963. -№ 3. -С. 66 - 70.
72. Тутов И.К., Седотова Л.А. Диагностика и епизоотология бешенства //Cб. науч. трудов Диагностика, лечение, профилактика инфекционных и паразитарных заболеваний сельскохозяйственных животных". Ставрополь, -1983. -С. 17 - 22.
73. Диагностический препарат для иммуноферментного анализа антигена вируса бешенства / Хисматуллина Н.А., Зуева Н.Я., Бусыгин К. Ф. , Юсупов Р.Х., Новошинов Г.П.// Тез. докл. Всесоюз. конф. Актуальные проблемы медицинской вирусологии. - М., -1985. -С. 1974.
74. Вишняков И.Ф., Цыбанова Л.Я. Иммуноферментный анализ // Ветеринария. 1983. -№ 9. -С. 68 - 70.
75. Разработка непрямых твердофазных иммуносорбентных методов для определения антигенов аденовирусов и антител к ним / Иванов А.П., Резапкин Г.В., Дзагурова Т.К., Ткаченко Е.А. М., -1984. 28. -С. 240 - 246.
76. Непрямой иммуноферментный метод для лабораторной диагностики геморрагических лихорадок Ласса и Эбола / Иванов А.П., Ткаченко Е.А., Г. ван дер Грсен, Буженко А.М., Константинов О.К. // Вопросы вирусологии. 1986. №2. -С. 186 - 190.
77. Новиков Б.В. Иммуноферментная диагностика прионных болезней: современное состояние и перспективы // "Нейроинфекции: бешенство, губкообразная энцефалопатия крупного рогатого скота, болезнь Крейтцфельда- Якоба, болезнь Ауэски, болезнь Тешена".- Покров:ВНИИВВиМ. 2001. -С.91-94.
78. Оценка диагностической эффективности сэндвич метода ТФИФА на основе моноклональных антител для диагностики оспы овец и коз / Машнин А.В., Стрижаков А.А., Вишняков И.Ф., Стрижакова О.М., Новикова М.Б., Горшкова Т.Ф.// "Нейроинфекции: бешенство, губкообразная энцефалопатия крупного рогатого скота, болезнь Крейтцфельда- Якоба, болезнь Ауэски, болезнь Тешена".- Покров:ВНИИВВиМ. 2001. -С. 223-226.
79. Полимеразная цепная реакция (ПЦР): Методическое пособие для начинающих / принципы и практические рекомендации для ее постановки с целью детекции микроорганизмов / Федоров Н.А., Суханов Ю.С., Асади Мобархан А.Х., Артемьев М.И. - Москва, -1996. - 33 с.
80. Порівняльна характеристика культурального і ПЛР-методу діагностики хламідіозу свиней / Ксьонз І. М., Цівенко Т.М., Настенко В.Д., Хандкарян В.М. // Науковий вісник національного аграрного університету. 2001. -№ 42. -C. 186-189.
81. Идентификация віруса бешенства методом полимеразной цепной реакции / Пантюшенко М. С., Наумкина М.А., Недосеков В.В., Вишняков И.Ф., Цыбанов С.Ж. // "Современ. проблемы рабиологии" тез.докл., М., -1998, -С. 25.
82. Штаммо-специфическая дифференциация вакцинных штаммов вируса бешенства методом полимеразной цепной реакции / Пантюшенко М.С., Наумкина М.А., Недосеков В.В., Вишняков И.Ф., Цыбанов С.Ж. // "Современ. проблемы рабиологии" тез.докл., М.,-1998, -С.25-26.
83. Использование полимеразно цепной реакции для выявления полевих изолятов вируса бешенства / Пантюшенко М.С., Наумкина М.А., Недосеков В.В., Вишняков И.Ф., Цыбанов С.Ж., Куриннов В.В., Романова У.Н. // "Современ. проблемы рабиологии" тез.докл., -М.,-1998. -С.26.
84. Tierkel E.S. Rapid microscopic exemination for Negri bodies and preparation of specimens for biological test. In : Laboratory Techniques in Rabies, Kaplan M.M. and Koprowcki H., Eds., WHO, Geneva, 1973.-С. 41.
85. Quantitative study of the infection in brain neurons in human rabies / Jackson Alan., Ye Hongtao., Ridaura Sanz Cecuilia., Lopez- Corella Eduardo // J. Med. Virol. 2001. 65. -№3. -С.614-618.
86. Ковалев Н.А. Выделение вируса бешенства // Новые методы диагностики зоонозных инфекций. Минск, -1982, -С. 47 - 69.
87. Davis C. Neill S. Raj P. Microwave fixation of rabies specimens for fluorescent antibody testing.// Journal of Virological Methods. 68(2):177-82, 1997 Nov.
88. Coons A. H., Creech H. J., Jones R.N. Immunological properties of an antibody containing a fluorescent group // Proc. Natl. Rabies symp., Atlanta.- 1966.- С.27.
89. Бучнев К.Н. Методы диагностики бешенства. Сравнительная оценка //19-й Всемирный ветеринарный конгресс. Доклады советских ученых. М., -1971. -С. 3 - 5.
90. Кубица Ю. Иммунофлюоресценция. М.:Медицина, -1968. 256 с.
91. Клюева Е.Б., Семенова Е.Б. Индикация вируса бешенства с помощью метода флуоресцирующих антител // Актуальные проблемы вирусных инфекций. Материалы 2 - й науч. сессии ИПВЭ М., -1965. -С. 350 - 361.
92. Клюева Е.Б., Селимов М.А., Семенова Е.Б. О диагностицеской ценности метода флуоресцирующих антител при бешенстве // Вопросы вирусологи. 1966. -№ 3. -С. 278-282.
93. Atanasiu P. Immunofluorescence and immunoperoxidase in the diagnosis of rabies // In Kurstak E., Morisset R. Viral immunodiagnosis. New York, Academic Press, 1974. С. 141-155.
94. Топленинова К.А. Применение метода флуоресцирующих антител для диагностики бешенства // Материалы 2 - ого Всероссийского съезда эпидемиологов, микробиологов и инфекционистов. М., -1966. -С. 59 - 61.
95. Недосеков В.В. Набор препаратов для лабораторной диагностики бешенства // Ветеринария. 2002. -№ 12. -С. 18-21.
96. Могилевский Б.Ю. Практическая рабиология. Херсон. Приднепровье”. 1997. 143 с.
97. Анина-Радченко Н.Д. Бешенство и борьба с ним / Под ред. М.А. Селимова. Кишенев.: Штиинца, -1979. -С. 98
98. Bourhy Herve, Rollin Pierre Etienne, Vincent Jean, Snreaie Pierre // J. Clin. Microbiol. 1989 27. № 3. -Р. 519- 523.
99. Procedures for reproducible detection of rabies virus antigen mRNA and genome in situ in formalin-fixed tissues / Warner CK., Whitfield SG., Fekadu M., Ho H. // Journal of Virological Methods 67(1):5-12, 1997 Aug.
100. Ковалев Н.А., Шашенко А.С. Иммунофлуоресцентное исследование отпечатков роговицы при бешенстве.// Ветеринария. 1970. -№ 9. -С. 44 - 46.
101. Ковалев Н.А., Шашенко А.С. Гашение неспецифического свечения при диагностике бешенства методом флуоресцентного исследования отпечатков роговицы // Труды Белорусского ВНИИЭВ. Минск, -1976. вып. 14. -С. 82 - 85.
102. Zaidman GW., Billingsley A. Corneal impression test for the diagnosis of acute rabies encephalitis// Ophthalmology. 105(2):249-51, 1998 Feb.
103. Теория и практика иммуноферментного анализа / Егоров А.М., Осипов А.П., Дзантиев Б.Б., Гаврилова Е.М. М.: Высшая школа. 1991. 288 с.
104. Engvall E., Perlmann P. Enzyme - linked immunosorbent assay (ELISA). Qauntitation of specific antibodies by ensyme - labelled anti - immunoglobulin in antigencoated tubes // J. Immunol. - 1972. - №109. С.129 -135.
105. Руденко А.В., Кругликов В.Т. Иммуноферментный анализ. 30 лет диагностической практики // Лабораторная диагностика. 1999. -№3 -С.11-20.
106. Имуноферментный анализ / Авилов В.С., Мникова Л.Н., Сологуб В.К., Коромыслов Г.Ф., Дзантиев Б.Б., Сорокина Н.В., Егоров А.М. // Ветеринария. 1981. -№ 8. -С. 33.
107. Васильев А.В., Непоклонова И.В. Иммуноферментный метод в диагностике вирусных инфекций // Ветеринария. 1982. -№ 8. -С.63.
108. Дзантиев Б.Б., Егоров А.М. Современное состояние и перспективы развития иммуноферментного анализа.// Журнал Всесоюзного химического общества им. Д.И. Мендилеева. 1982. Т.27. -№ 4. -С. 442 - 449.
109. Синицин В.А. Імуноферментний метод у ветеринарній медицині// Науковий вісник Національного аграрного університету. 2001. -№36. -С. 123-125.
110. Тест-система для діагностики лейкозу великої рогатої худоби методом ІФА / Стегній Б.Т., Н.В. Явніков, С.К. Горбатенко, С.А. Михайлова, В.С. Антонов, Л.П. Кальченко // Вісник аграрної науки. 2002. вип.12. -С.32-34.
111. Вербов В.Н. Принципы твердофазного иммуноферментного анализа // Твердофазный иммуноферментный анализ. Л., -1988. С.3-27.
112. Харитоненков И.Г, Христова М.Л. Использование иммуноферментного метода в вирусологии // Мол. Генетика, микробиология и вирусология.-1985. -№ 6. -С.3-15.
113. Михайлов А.Т., Симирский В.Н. Методы иммунохимического анализа в биологии развития. М.: Наука, -1991. 287 с.
114. Чумак Р.М. Иммуноферментный анализ и рекомбинантные антигены // Лабораторная диагностика. 1999. -№3. С. 3-7.
115. Мищенко В.А.,Костюченко М.Г. Ускоренный твердофазный иммуноферментный метод в диагностике вирусных инфекций // Вопросы вирусологии. 1993. Т.38. -№6. -С. 284-285.
116. Тертон М. Современное состояние и перспективы развития иммуноанализа // Новые методы иммуноанализа / Ред.У.П. Коллинз.-М.: Мир, -1991. Т-3. -№1. С. 113.
117. Engvall E., Perlmann P. Enzyme - linked immunosorbent assay ( ELISA). Quantitative assay of immunoglobulin // Immunochemistry, -1971.- 8. -С.871-874.
118. Кэтти Д. Антитела. Методы. М.: Мир, -1991. кн №2. -С.155-157.
119. Смурова Л.Ю. Влияние метода очистки антител на активность их коньюгатов с пероксидазою в иммуноферментных реакциях.// Тез. докл. итогов науч. конф,-Пермь., сентябрь 1985.-С. 26.
120. Удосконалення методів синтезу та очищення кон’югатів антитіл / Стегній Б.Т., С.А. Михайлова, В.С. Антонов, Л.П. Кальченко. // Вісник аграрної науки. 2003. -вип. 4. -С. 38-40.
121. Мешандин А.Г., Минасян Б.О. Оптимизация некоторых параметров, позволяющих улучшить сорбционную активность планшет для твердофазного иммуноферментного анализа // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунологии. 1991. -№3. С. 60-61.
122. Бурдыгина И.Ф., Венгерова Н.А., Эльцифон Б.С. Оценка сорбционных свойств микропланшетов для иммуноферментного анализа // Лабораторное дело. 1990. -№11. -С.57-60.
123. Тарасишин Л.А., Рыбалко С.Л. Использование углеродных носителей для иммуноферментной диагностики вирусных инфекций // Мікробіологічний журнал. 1997. -№3. -С.53-58.
124. Сравнительная характеристика полистироловых планшетов, применяемых в ИФА / Шелепова Т.М., Ермолин Г.А., Волощук О.В., Ефремов Е.Е., Диков М.М. // Журнал микробиологии.,эпидемиологии и имунологии. 1988. -№7. -С. 72-75.
125. Бобровник С.А., Стародуб М.Ф. Новый простой способ иммобилизации антигенов на иммунологических платах // Иммунология. 1988. -№ 5. -С.83-85.
126. Воробьев А.А., Виха И.В. Современное состояние и перспективы совершенствования иммуноферментного анализа для решения задач клинической диагностики // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунологии. -1987. -№9. -С.3-8.
127. Atanasiu. P, Savy. V., Perrin. P. Epreuve immunoenzymatigue pour la detection rapid des anticorps antirabigues. Ann. Microbiol. 128 A, -С.489-498, 1977.
128. Perrin P, Rollin PE, Sureau P. A rapid rabies enzyme immunodiagnosis (RREID): a useful and simple technique for the routine diagnosis of rabies. // Journal of biological standartisation, 1986. -№14. С. 217-222.
129. Perrin P. A modified rapid enzyme immunoassay for the detection of rabies and rabies-related viruses: RREID-lyssa. // Biologicals, 1992, 20: 51-58.
130. Хисматуллина Н.А., Юсупов Р.Х. Диагностический препарат для иммуноферментного анализа антигена вируса бешенства // Актуальные проблемы медицинской вирусологии. - М., -1996. - С.17.
131. Обнаружение антител к вирусу бешенства методом иммунопероксидазного монослоя / Недосеков В.В., Вишняков И.Ф., Жестеров В.И., Балышев В.И., Горшкова О.Ф. // Тез. докл. конф.(Проблемы инф. патол. с/х животных. посвящ. 100 летию открытия вируса ящура, Владимир, 27-31.10.1997). - Владимир,-1997.-С.181-182.
132. Эпизоотолого- эпидемиологическая характеристика бешенства в республике Татарстан и совершенствование мер борьбы с этой инфекцией: Информационный бюллетень, Казань, -1999. -С. 46-47.
133. Barth R., Diderrich G., Weinmann E. NIH test, a problematic method for testing potency of inactivated rabies vaccine // Vaccine.- 1988.-Vol.6, N 4.-P.369-377.
134. Thraenhart O., Ramakrishna K. Determination of viral glycoprotein antigen with the ELISA as an in vitro assay for the potency of rabies vaccines // Zbl. Bakteriol.Microbiol. und Hyg. 1987.-Bd 267, N 1 S. 162-163.
135. Gamoh K., Senda M., Itoh O. Use of ELISA for in vitro potency test rabies vaccines for animal use // Biologicals.-1996.-Vol.24, N2.- С.95-101.
136. Rooijakker E.J.M.Rabies vaccine potency control comparison of ELISA systems for antigenicity testing// J.Virol.Meth.-1996.-Vol.58, N 1-2.-С.111-119.
137. Цетлин Е.М., Романова Л.Н. Модификации метода контроля иммуногенной активности антирабических вакцин// Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунологии. 1993.-№ 2.-С.84-88.