УДОСКОНАЛЕННЯ ЗАСОБІВ СПЕЦИФІЧНОЇ ПРОФІЛАКТИКИ ДЕРМАТОМІКОЗІВ КОНЕЙ : СОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ средствами специфической профилактики дерматомикозами ЛОШАДЕЙ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАНННЯ УКРАЇНИ

На правах рукопису

МУКОВОЗ ВЯЧЕСЛАВ МИКОЛАЙОВИЧ

УДК 619:616.5/.98-084:631.1

УДОСКОНАЛЕННЯ ЗАСОБІВ СПЕЦИФІЧНОЇ ПРОФІЛАКТИКИ
ДЕРМАТОМІКОЗІВ КОНЕЙ

16.00.03 ветеринарна мікробіологія, епізоотологія, інфекційні хвороби та імунологія

Д И С Е Р Т А Ц І Я
на здобуття наукового ступеня
кандидата ветеринарних наук

Науковий керівник:
доктор ветеринарних наук, доцент

Мазур Тетяна Василівна

Київ 2009

ЗМІСТ
Стор.
ВСТУП............5
РОЗДІЛ 1 ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ .....11
1.1. Дерматомікози коней ................................................................11
1.1.1. Етіологія .................................................................................11
1.1.2. Епізоотологія..................................................................................14
1.1.3. Патогенез ................................................17
1.1.4. Клінічні ознаки хвороби................................................................20
1.1.5. Імунітет ...........................................................................................21
1.1.6. Діагностика ............................................25
1.1.7. Специфічна терапія і профілактика .............................................28
1.1.8. Заключення з огляду літератури...31
РОЗДІЛ 2 ВИБІР НАПРЯМКІВ ДОСЛІДЖЕНЬ. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ... ..........33
РОЗДІЛ 3 РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ........38
3.1. Епізоотологічне обстеження конегосподарств Полтавської та Рівненської областей....................................................................38
3.1.1. Характеристика неблагополучних пунктів з дерматомікозів
коней...........................................................................................................40
3.1.2. Сезонність дерматомікозів коней.........................42
3.1.3. Вікова сприйнятливість коней до дерматомікозів......................44
3.1.4. Залежність перебігу дерматомікозів коней від масті та статевих характеристик поголів`я ..................................................................................45
3.2. Етіологія дерматомікозів коней в Україні ...................................47
3.2.1. Асоційований характер етіологічних чинників дерматомікозів
коней ..................................................................................................................49
3.2.2. Міконосійство у коней .................................................................53
3.2.3. Вплив типу збудника дерматомікозів коней на особливості
прояву захворювання.......................................................................................56
3.3. Розробка елементів технології виготовлення асоційованої інактивованої вакцини „Мікоеквівак” проти дерматомікозів коней...........61
3.3.1. Підбір штамів дерматофітів для виробництва вакцини „Мікоеквівак” ...................................................................................................62
3.3.1.1. Культуральні та морфологічні властивості відселекціонованих штамів дерматофітів коней...63
3.3.1.2. Визначення патогенності епізоотичних штамів збудників дерматомікозів коней для лабораторних тварин.......................................67
3.3.1.3. Вірулентність епізоотичних штамів дерматофітів для коней......73
3.3.2. Підбір оптимальних умов культивування виробничих штамів дерматофітів .....................................................................................................75
3.3.3. Визначення мінімальних заражаючих доз (МЗД100) контрольних штамів дерматофітів для лабораторних тварин (кролів і мурчаків) та коней........79
3.3.4. Визначення кількісного співвідношення гомогенатів
виробничих штамів грибів у вакцинному антигені.......................................81
3.3.4.1. Залежність протективної ефективності виробничого антигену вакцини для лабораторних тварин (кролів та мурчаків) від концентрації мікроконідій дерматофітів.......82
3.3.4.2. Залежність протективної ефективності виробничого антигену вакцини для коней від концентрації мікроконідій вакцинних штамів84
3.3.5. Порівняльна характеристика ефективності живого та стабілізованого шляхом ступінчатої інактивації вакцинного антигену..86
3.4. Компонування експериментальної серії вакцини «Мікоеквівак»..87
3.5. Випробування дослідної серії вакцини «Мікоеквівак» на чутливих живих об’єктах..................................................................................................90
3.5.1. Вивчення профілактичної ефективності препарату на лабораторних тваринах ...................................................................................90
3.5.1.1. Термін формування імунітету у лабораторних тварин......91
3.5.1.2. Формування імунітету у лабораторних тварин в залежності від об’єму дози вакцини......................................................93
3.5.2. Визначення профілактичної і терапевтичної ефективності вакцини для коней....95
3.5.2.1. Термін формування імунітету у коней, щеплених вакциною «Мікоеквівак».............................95
3.5.2.2. Визначення мінімального віку коней, з якого формується напружений імунітет при щепленні вакциною «Мікоеквівак»...97
3.5.2.3. Визначення оптимальної профілактичної дози вакцини «Мікоеквівак» на конях різних вікових груп....99
3.5.2.4. Вивчення тривалості імунітету у коней проти дерматомікозів при застосуванні вакцини «Мікоеквівак»....100
3.5.2.5. Визначення оптимальної терапевтичної дози вакцини «Мікоеквівак» для коней різних вікових груп....102
РОЗДІЛ 4 АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
ДОСЛІДЖЕНЬ ..............................................................................................106
ВИСНОВКИ ..............112
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ ..................114
ДОДАТКИ .........115
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ......138

ВСТУП
Дерматомікози належать до групи зооантропоонозів і являють собою небезпеку внаслідок високої контагіозності як для тварин, так і людини [101, 110, 119].
Грибкові захворювання досить поширені на всіх континентах. За даними ВООЗ, мікозами уражений кожний п`ятий житель планети. У структурі шкірних захворювань частка мікозів становить близько 40 % [7]. Сьогодні дерматомікози одержали найбільше поширення навіть у регіонах із традиційно невисокою захворюваністю на дану хворобу.
В Україні проблема дерматомікозів вирішується не досить ефективно[19].
Незважаючи на успіхи в діагностиці та лікуванні дерматомікозів, спостерігається значне підвищення частоти спалахів цієї хвороби. Це може бути обумовлено недооцінкою ролі змішаної грибково-бактеріальної флори при мікозах, переважно тяжким перебігом алергічних реакцій внаслідок ускладнень.
З багатьох відомих засобів, які використовують в терапії дерматомікозів, одні демонструють протизапальну дію при слабо вираженій фунгіцидній активності, з чим пов'язаний тривалий курс лікування. Інші мають короткотривалий лікувальний ефект, але їх дія супроводжується потужною місцевою, а інколи і загальною реакцією [45]. Особливо це стосується організму коней, що пов’язано з їх природною підвищеною реактивністю і шкірною чутливістю. Тому підбір ефективних засобів терапії залишається актуальним.
У зв’язку з цим була взята орієнтація на створення ефективної та дешевої порівняно з комерційною вакцини проти дерматомікозів коней, яка не шкідлива для тварин, людей і довкілля, стабільна за дії високої температури, має тривалий термін зберігання та формує стійкий імунітет.
Зараз єдиним комерційним препаратом, який використовують для профілактики та лікування дерматомікозів коней, є вакцина Полівак-ТМ, яка містить 8 штамів грибів із родів Trichophyton і Microsporum [89]. Недоліком цього препарату є те, що його антиген перевантажений генетичною інформацією, що зумовлює значну реактогенність.
Останнім часом на території України збільшується поголів`я коней, які досить чутливі до дерматомікозів. Зростає інтерес до кінного спорту, з чим пов`язана необхідність створення надійної системи заходів попередження виникнення та поширення дерматомікозів цих тварин [117].
Хоча хвороба не викликає загибелі коней, економічний збиток від дерматомікозів досить значний. У випадку виникнення цієї інфекції, хворих коней знімають з перегонів, не допускають на аукціони та іподроми. Порушення обмежень тягне за собою подальше поширення інфекції [47].
Трихофітія і мікроспорія коней є причиною захворювання спортсменів та обслуговуючого персоналу. Враховуючи постійно зростаючий інтерес населення до заняття кінним спортом, хворі тварини можуть бути причиною поширення дерматомікозів серед населення.
Важливе значення мають наукові розробки нових високотехнологічних, імунобіологічних препаратів для специфічної профілактики дерматомікозів коней.
Використання протигрибкової вакцини з терапевтичною метою є одним із найбільш ефективних, швидких і поширених методів лікування дерматомікозів коней [112]. Тому впровадження у щоденну клінічну практику нових засобів лікування та профілактики дерматомікозів залишається актуальним.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота «Удосконалення засобів специфічної профілактики дерматомікозів коней» виконана в розрізі ініціативної теми № 0107U004868, зареєстрованої в Національному аграрному університеті (нині Національний університет біоресурсів і природокористування України).
Мета і завдання дослідження. Мета роботи удосконалення засобів специфічної профілактики дерматомікозів коней.
Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання:
- вивчити епізоотичну ситуацію з дерматомікозів коней в Полтавській та Рівненській областях;
- визначити культуральні, морфологічні та патогенні властивості виділених збудників з метою селекції штамів дерматофітів, необхідних для виготовлення вакцини проти дерматомікозів коней;
- розробити елементи технології та проект нормативної документації на експериментальний зразок вакцини проти дерматомікозів (трихофітії, мікроспорії) коней;
- оцінити ефективність новоствореного препарату.
Об’єкт дослідження. Засоби специфічної профілактики дерматомікозів коней.
Предмет дослідження. Епізоотична ситуація з дерматомікозів коней; вакцинні та контрольні штами дерматофітів Trichophyton equinum і Microsporum canis; хворі на трихофітію і мікроспорію та клінічно здорові коні; експериментальний зразок вакцини «Мікоеквівак».
Методи дослідження. Епізоотологічні (епізоотологічне обстеження деяких господарств Полтавської та Рівненської областей), клінічні (клінічне обстеження експериментально заражених та хворих на дерматомікози тварин), мікологічні (люмінесцентне дослідження та мікроскопія патологічного матеріалу, культивування та виділення культури збудника дерматомікозів на живильному середовищі, ідентифікація збудника дерматомікозів) та статистичі (обробка експериментальних даних та визначення їх вірогідності).
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше встановлено, що на території Полтавської та Рівненської областей України дерматомікози коней проявляються у вигляді спорадичних випадків та ензоотій, які перебігають, переважно, у двох клінічних формах плямистій та десимінованій. За ступенем ураження тканин поділяються на поверхневі та глибокі. Коні різної масті, статі і віку однаковою мірою чутливі до дерматомікозів.
Вперше з’ясовна етіологія дерматомікозів коней на території означених областей, пов’язана з дерматофітами Trichophyton equinum (59,4 %), Microsporum canis (25 %) та Trichophyton mentagrophytes (15,6 %), які виділено в асоціації з умовно-патогенними дріжжеподібними грибами роду Candida та пліснявими грибами роду Aspergillus, Mucor і Penicillium.
Встановлено, що оптимальна кількість мікроконідій, яка забезпечує несприйнятливість до дерматомікозів у лабораторних тварин та коней 6080млн відповідно обох виробничих штамів дерматофітів. Мінімальна заражаюча доза контрольних штамів дерматофітів для лабораторних тварин і коней становить 600 тис. мікроконідій/см2 скарифікованої шкіри.
Розроблені елементи виробництва вакцини проти дерматомікозів коней асоційованої інактивованої «Мікоеквівак»: умови культивування виробничих штамів сусло-агар за температурного режиму 26 0С28 0С з наступною ступінчастою інактивацією культур при температурному режимі 45 0С протягом 3-х діб (кожну добу по 12 годин) (патент України за №28145).
Практичне значення одержаних результатів. Результати досліджень увійшли до технології виготовлення дослідної серії вакцини проти дерматомікозів коней асоційованої інактивованої «Мікоеквівак» (ТУУ 24.4-31112822-003:2007, РП № 3061-04-0354-07 від 21 грудня 2007 року), яка затверджена у чинному порядку.
Планове застосування цієї вакцини з профілактичною метою дасть можливість значно знизити рівень захворюваності коней на дерматомікози, попередити інфікування контактуючих з ними осіб та знизити витрати коштів, необхідних для організації заходів при виникненні даної хвороби.
Особистий внесок здобувача. Здобувачем самостійно визначений план досліджень, обґрунтований науковий напрямок, аналіз літературних даних за темою роботи, проведені лабораторні експерименти, науково-виробничі досліди, аналіз та узагальнення отриманих результатів.
Здобувачем проведені дослідження з визначення видового складу збудників дерматомікозів коней, вивчення культуральних, морфологічних та патогенних властивостей епізоотичних штамів дерматофітів.
Спільно з доктором ветеринарних наук О.М. Літвіновим і кандидатом медичних наук Т.Г. Нестеренко розроблена технологія виробництва вакцини проти дерматомікозів (трихофітії, мікроспорії) коней асоційованої інактивованої «Мікоеквівак». Вивчена нешкідливість цієї вакцини, динаміка формування імунітету, тривалість і напруженість імунітету, лікувальна ефективність доведена у досліді з гострим зараженням на векторних тваринах.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційної роботи були оприлюднені на: V Всеросійському конгресі з медичної мікології (м. Москва, 2007 р.); ІІІ Міжнародній науковій конференції студентів та аспірантів «Молодь та поступ біології» (м. Львів, 2007 р.); науково-практичній конференції, присвяченій 15-річчю створення факультету ветеринарної медицини Полтавської державної аграрної академії «Організація ветеринарного обслуговування в сучасних умовах» (м.Полтава, 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми ветеринарної медицини з питань епізоотології, біотехнології та імунології» (м. Полтава, 2008 р.); конференції професорсько-викладацького складу, наукових співробітників і аспірантів Навчально-наукового інституту ветеринарної медицини та якості і безпеки продукції тваринництва НАУ (м. Київ, 2008 р.); Міжнародному конгресі з ветеринарної медицини, присвяченому 85-річчю з дня заснування ННЦ «ІЕВКВМ» (м. Харків, 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Інфекційна патологія тварин», присвяченій 50-річчю ФГУП «Федеральний центр охорони здоров`я тварин» (м. Владимир, 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 10-річчю Державного науково-контрольного інституту біотехнології та штамів мікроорганізмів «Сучасні проблеми біотехнології, стандартизації та забезпечення контролю якості ветеринарних препаратів, кормів та кормових добавок» (м. Київ, 2008 р.); конференції професорсько-викладацького складу, наукових співробітників і аспірантів Навчально-наукового інституту ветеринарної медицини та якості і безпеки продукції тваринництва НАУ (м.Київ, 2009 р); першій науково-практичній конференції молодих вчених «Біотехнологія: розробка та контроль препаратів 2009» (м. Київ, 2009 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 10 наукових праць, серед яких 6 статей (з них 4 одноосібні) у фахових вітчизняних виданнях, що входять до переліку ВАК України, 1 патент, 3 тези доповідей на різних форумах в Україні.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, яка виявляється в удосконаленні засобів специфічної профілактики дерматомікозів коней. З цією метою вивчена епізоотична ситуація та етіологічна структура дерматомікозів коней на території Полтавської та Рівненської областей, відселекціоновані виробничі та контрольні штами з корисними для технології виготовлення вакцини властивостями. Розроблено елементи технології виготовлення вакцини «Мікоеквівак» та отримані позитивні результати випробувань експериментального зразка цього препарату.
1. На території Полтавської та Рівненської областей дерматомікози (трихофітія і мікроспорія) коней проявляються у вигляді спорадичних випадків та ензоотій, які перебігають, переважно, у двох клінічних формах плямистій та десимінованій і за ступенем ураження тканин поділяються на поверхневі та глибокі. Коні різної масті, статі і віку однаковою мірою чутливі до дерматомікозів. У благополучних з дерматомікозів коней пунктах хворобу реєструють протягом року при відсутності чіткої сезонності. В неблагополучних з дерматомікозів пунктах відсоток захворюваності зростає в період появи чутливого до хвороби поголів’я не щепленого молодняку.
2. Основними збудниками дерматомікозів коней на території Полтавської та Рівненської областей є дерматофіти Trichophyton equinum (59,4 %), Microsporum canis (25 %) та Trichophyton mentagrophytes (15,6 %), які виділяються в асоціації з умовно-патогенними дріжжеподібними грибами роду Candida та пліснявими грибами роду Aspergillus, Mucor і Penicillium. Частіше реєструються асоціації дерматофітів між собою, а також з пліснявими грибами родів Aspergillus та Mucor. Асоціацію дерматофітів з грибами родів Penicillium і Candida фіксували досить рідко, оскільки останні гинуть при конкуренції з дерматофітами у мікотичних вогнищах.
3. Для виготовлення вакцини «Мікоеквівак» відселекціоновані штами дерматофітів Trichophyton equinum, № 13, та Microsporum canis,№22, які характеризуються високою імуногенністю для коней та лабораторних тварин, а також значним спороутворенням. Для контролю активності даної вакцини відібрані штами дерматофітів Trichophyton equinum, № 2К, і Microsporum canis,№ 65К, які характеризуються значним спороутворенням та високою вірулентністю для коней і лабораторних тварин. Після інокуляції штаму Т.equinum, № 2 К,у кількості 600±0,81 тис. мікроконідій/см2 і штаму М.canis,№ 65 К 600±0,93 тис. мікроконідій/см2 у тварин через 10 діб реєстрували яскраво виражені клінічні ознаки дерматомікозів.
4. При виготовленні виробничого антигену визначено оптимальне середовище для культивування дерматоміцетів сусло-агар. Температурний режим культивування дерматофітів, який дозволяє отримати значний урожай мікроконідій грибів 26 0С28 0С.
5. Для профілактичного щеплення тварин 13-місячного віку вакцину «Мікоеквівак» застосовують в дозі 3040 млн мікроконідій (об’єм дози 0,5см3), а для тварин старше 3-місячного віку 6080 млн мікроконідій (об’єм дози 1,0 см3), дворазово, з інтервалом 12 діб. Формування напруженого поствакцинального імунітету у коней завершується на 2125 добу після повторного щеплення і триває 12 місяців.
6. Оптимальна терапевтична доза вакцини «Мікоеквівак» для коней віком старше трьох місяців 90120 млн мікроконідій (об’єм дози 1,5 см3), яку вводять хворим тваринам внутрішньом`язово, двічі з інтервалом 12 діб. Для коней віком до трьох місяців оптимальна лікувальна доза 6080 млн мікроконідій (об’єм дози 1,0 см3), яку вводять хворим тваринам внутрішньом`язово, дворазово, з інтервалом 12 діб. Одужання щеплених хворих тварин завершується на 1517 добу після повторного введення препарату.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Розроблені елементи технології впроваджено у виробництво вакцини проти дерматомікозів (трихофітії, мікроспорії) коней інактивованої асоційованої «Мікоеквівак» (патент України за № 28145, ТУ У 24.4-31112822-003:2007, РП № 3061-04-0354-07 від 21 грудня 2007 року), яка впроваджена у практику ветеринарної медицини України.СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Алексеева Т.В. Патогенетическое обоснование озонотерапии при инфекционных заболеваниях кожи / Т.В. Алексеева, С.Ю. Володина // Российский журнал кожных и венерических болезней. 2004. № 2. С. 1720.
2. Анализ эпидемиологической ситуации по заболеваемости дерматомикозами в Южно-Казахстанской области Республики Казахстан : материалы пятого всероссийского конгресса по медицинской микологии [«Успехи медицинской микологии»], (Москва, 2830 марта 2007 г.) / М.К.Егизбаев, Г.Б. Султанбекова, А.А. Касымханова, О.Н Чупрына ; под. ред. Ю.В. Сергеева. М. : Национальная академия микологии, 2007. Том IХ С. 339.
3. Анализ эпидемиологической ситуации по заболеваемости дерматомикозами в южно-казахстанской области республики Казахстан : материалы третьего всероссийского конгресса по медицинской микологии [«Успехи медицинской микологии»] / М.К. Егизбаев, Г.Б. Султанбекова, О.Н. Чуприна ; под. ред. Ю.В. Сергеева. М. : Национальная академия микологии, 2005. Том VI. С.43.
4. Анализ заболеваемости дерматофитеий в Российской Федерации за 1999-2001 гг.: материалы первого всероссийского конгресса по медицинской микологии [«Успехи медицинской микологии»] / М.В. Яцуха, М.А. Иванова; под. ред. Ю.В. Сергеева. М. : Национальная академия микологии, 2003. Том II С. 198200.
5. Анализ заболеваемости микроспорией детей за 1997-2002 гг. : материалы первого всероссийского конгресса по медицинской микологии [«Успехи медицинской микологии»] / [В.И. Кулагин, И.В. Хамаганова, З.В.Войнич, С.А. Хейдар, А.Г. Шекрота, Г.Д. Никифорова] ; под. ред. Ю.В.Сергеева. М. : Национальная академия микологии, 2003. Том II С.79.
6. Андреев Г.М. Справочник ветеринарного врача / [Г.М. Андреев, В.У. Давыдов, А.Ф. Кузнецов и др]. СПб. : «Лань», 2000. 896 с.
7. Антимикотическая активность некоторых пробиотиков в отношении дерматофитов in vitro : материалы второго Сьезда микологов России [«Современная микология в России»] / С.Н. Харченко, А.Н. Волков. М. : Национальная академия микологии, 2008. Том II С. 307.
8. Асонов Н.Г. Микробиология / Н. Г. Асонов М. : Колос, 2001. 352 с.
9.Бакулов И.А. Эпизоотология с микробиологией / В.А. Ведерников, А.Л. Семенихин ; под ред. И.А. Бакулова. М. : Колос, 2000. 481 с.
10. Барадиев Б.Н. Трихофития северных оленей / Б.Н. Барадиев // ВИЭВ. Бюл. М., 1981. Вып. 42. С. 1820.
11. Безнос Т.И. Прерывистый метод лечения микроспории гризеофульвином / Т.И. Безнос // Вестн. дерматологии и венерологии. 1966. № 6. С.23.
12. Белых Г. Борьба со стригущим лишаём сельскохозяйственных животных в Молдавской ССР / Г. Белых М. : ВНИИВС, 1964. 61-65 с. (Труды / ВНИИВС ; т. 23).
13. Богданов Н. Н. Курс кожных болезней домашних животных / Н.Н.Богданов М. : Сельхозгиз, 1936. С. 277.
14. Будумян Т.М. Этиология и терапия зооантропонозной микроспории / Т.М. Будумян, Е.О. Панова // Российский журнал кожных и венерических болезней. 2003. № 6. С. 3335.
15. Бурмистров С. Зооантропонозы — общая беда / С. Бурмистров // Справочник для владельцев домашних животных. — М. : Зооинформ, 2000. С. 2627.
16. Васюков Л.И. Меры борьбы и профилактики при трихофитии крупного рогатого скота в Псковской области: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. вет. наук : спец. 16.00.03 «Ветеринарная микробиология, вирусология, эпизоотология, микология с микотоксикологией и иммунология» /Л.И. Васюков. Л., 1967. С.19.
17. Вербицький П.І. Довідник лікаря ветеринарної медицини / П.І.Вербицький, П.П. Достаєвський, В.О. Бусол К. : Урожай, 2004. 1280с.
18. Винокуров В.В. Состояние и перспективы экономических исследований в ветеринари / В.В. Винокуров М. : Знание, 1982. С.64
19. Волкославская В.Н. Состояние заболеваемости инфекционной, паразитарной и грибковой патологией кожи в Украине / В.Н.Волкославская// Дерматологiя та венерологiя. 2002. № 3. С. 6770.
20. Воронов Д.Л. Принципы лечения стригущего лишая у сельскохозяйственных животных / Д.Л. Воронов Х. : Медицина, 1941. С.2832.
21. Галатюк О.Є. Епізоотологія та інфекційні хвороби тварин : навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закладів] / О.Є. Галатюк, Л.М. Цимбалюк Житомир : Видавництво «Державний агроекологічний університет», 2005. 564 с.
22. Гервек Г. Психология лошади. Нрав, чувства, поведение / Г.Гервек; пер. с нем. С. Казанцева. М. : ООО «Аквариум Принт», 2006. С. 3641.
23. Глауберзон С.А. Некоторые данные экспериментальной микологии/ С.А. Глауберзон, Е.О. Блиндман // Вестн. дерматологии и венерологии. 1939. № 4. С.4043.
24. Глотова Т.И. Вспышка микроспории у домашних собак и кошек / Т.И.Глотова // Ветеринария. 1997. № 11. С. 4750.
25. Голубев А.И. Дерматофитозы животных / А.И. Голубев. М. : Колос, 1970. 190 с.
26. Гопка Б.М. Конярство / Б.М. Гопка, М.П. Хоменко, П.М.Павленко К. : Вища освіта, 2004. С. 258.
27. Гора Н. Доктор лошадь / Н. Гора // Конный мир. 2003. № 1. С.1214.
28. Горбатов А.В. Спонтанная микроспория собак / А.В.Горбатов // ВИЭВ. Бюл. 1983. Вып. 50. С. 45.
29. Гракович Р.И. Особенности эпидемиологии и прогнозирования заболеваемости зооантропонозной микроспорией, обусловленной Microsporum canis: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. вет. наук : спец. 16.00.03 «Ветеринарная микробиология, вирусология, эпизоотология, микология с микотоксикологией и иммунология» // Р.И. Гракович. М., 1981. С. 22.
30. Дембович А.И. Почвенные грибы из нор мышевидных грызунов и их патогенность / А.И. Дембович // Вестник дерматологии и венерологии. 1964. № 4. С. 15-17.
31. Дерматофиты: биологическое разнообразие и эволюция патогенности : материалы третьего всероссийского конгресса по медицинской микологии [«Успехи медицинской микологии»] / М.С.Евсенко, А.Ю. Сергеев ; под. ред. Ю.В. Сергеева.. М. : Национальная академия микологии, 2005. Том VI С. 16.
32. Джупина С.И. Новые фундаментальные знания на службу профилактики инфекционных болезней животных / С.И. Джупина // Ветеринария 2006. №8. С. 16 22.
33. Диагностические подходы в дерматологии животных : збірник матеріалів третьої міжнародної науково-практичної конференції з утримання, годівлі та лікування диких тварин (Київ, 18-19 квітня 2007 р.) / К.С. Медведев К. : Київський зоологічний парк, 2007. С. 49.
34. Докудовский Е.Г. Вакцинация животных метод борьбы со стригучим лишаем / Е.Г.Докудовский // Ветеринария. 1961. № 3. С.53.
35. Домарадский И. В. Очерки микологии для экологов / И.В.Домарадский, Н.Б. Градова ; под ред. члена-корреспондента РАН и академика РАМН И.Б. Ушакова М. : Истоки, 2007 С. 60.
36. Заболеваемость микроспорией и микозами стоп в Москве за 1991 и 2001 гг. : материалы первого всероссийского конгресса по медицинской микологии [«Успехи медицинской микологии»], / В.М. Яцуха, И.А. Тоскин, М.А. Иванова; под. ред. Ю.В. Сергеева.. М. : Национальная академия микологии, 2003. Том II С. 197.
37. Залкан П.М. Материалы к изучению аллергии и иммунитета при дерматомикозах / П.М. Залкан // Проблемы дерматологии. Харьков, 1941. № 6. С. 12.
38. Зооантропофильные дерматофиты, поражающие наружные покровы плотоядных пушных зверей : материалы третьего всероссийского конгресса по медицинской микологии [«Успехи медицинской микологии»] / В.С. Слугин, А.Ю. Ханис ; под. ред. Ю.В. Сергеева. М. : Национальная академия микологии, 2005. Том VI С. 13.
39. Иванчиков М.Ф. Стригущий лишай сельскохозяйственных животных / М.Ф. Иванчиков М. : Сельхозгиз, 1952. С. 40.
40. Изменение спектра зооантропофильных дерматофитов, поражающих лошадей : материалы первого всероссийского конгресса по медицинской микологии [«Успехи медицинской микологии»] / А.Н. Панин, М.Г. Маноян, Р.С. Овчинников, М.Е. Савицкая ; под. ред. Ю.В. Сергеева. М. : Национальная академия микологии, 2003. Том II С.118119.
41. Изучение возможностей создания эритроцитарного диагностикума на основе группо- и видоспецифических гистоплазмозных антител : материалы третьего всероссийского конгресса по медицинской микологии [«Успехи медицинской микологии»] / А.В. Липницкий, И.В. Новицкая, М.Я.Кулаков, В.Г. Пушкарь ; под. ред. Ю.В. Сергеева.. М. : Национальная академия микологии, 2005. Том VI С. 26.
42. Иммуноферментный анализ как метод диагностики особо опасных микотических инфекций : материалы третьего всероссийского конгресса по медицинской микологии [«Успехи медицинской микологии»] / И.В.Новицкая, А.В. Липницкий, Ю.В. Антонов, Е.К. Дурихина ; под. ред. Ю.В. Сергеева. М. : Национальная академия микологии, 2005. Том VI С. 32.
43. Информативность методов лабораторной диагностики онихомикозов : материалы третьего всероссийского конгресса по медицинской микологии [«Успехи медицинской микологии»] / В.Е.Маликов; под. ред. Ю.В. Сергеева. М. : Национальная академия микологии, 2005. Том VI С.16.
44. Использование метода ПЦР-диагностики у пациентов с микотической патологией : материалы четвёртого всероссийского конгресса по медицинской микологии [«Успехи медицинской микологии»] / С.Г.Лыкова, С.В. Липатникова, О.Н. Гришаева. и др. ; под. ред. Ю.В.Сергеева. М. : Национальная академия микологии, 2006. Том VIІІ С. 100101.
45. Использование фармайода для лечения больных трихофитией животных : материалы второго Сьезда микологов России [«Современная микология в России»] / В.Н. Алешкевич М. : Национальная академия микологии, 2008. Том II С. 347.
46. Кабак К.С. Изменение периферической нервной системы кожи при микроспории / К.С. Кабак // Вестник дерматологии и венерологии. 1959. № 2. С. 37.
47. Каришева А.Ф. Спеціальна епізоотологія : підручник [для студентів вищих аграрних закладів освіти ІІІ-ІV акредитації зі спеціальності «Ветеринарна медицина»] / А.Ф. Каришева К.: Вища освіта, 2002. С. 185192.
48. Кашкин П.Н. Дерматомикозы / П.Н. Кашкин Л. : Медицина, 1960. С. 3749.
49. Кашкин П.Н. Иммунитет к грибковым заболеваниям / П.Н.Кашкин// Основы иммунологии. М. : Медицина, 1964. С. 349361.
50. Кашкин П. Н. Определитель патогенных, токсигенных и вредных для человека грибов / П.Н. Кашкин, М.К. Хохряков, А.П. Кашкин. Л. : Медицина, 1979. 272с.
51. К вопросу разработки средств и методов специфической профилактики дерматомикозов животных: материалы второго Сьезда микологов России [«Современная микология в России»] / К.А. Саркисов М. : Национальная академия микологии, 2008. Том II. С. 360.
52. К истории разработки методов генодиагностики онихомикозов. Зарубежные исследования : материалы четвёртого всероссийского конгресса по медицинской микологии [«Успехи медицинской микологии»] / А.Ю.Сергеев, С.Н. Щербо, П.Г. Богуш, Ю.В. Сергеев ; под. ред. Ю.В.Сергеева. М. : Национальная академия микологии, 2006. Том VIІІ. С. 9496.
53. К истории разработки методов генодиагностики онихомикозов. Достижения России : материалы четвёртого всероссийского конгресса по медицинской микологии [«Успехи медицинской микологии»] / А.Ю.Сергеев, С.Н. Щербо, П.Г. Богуш, Ю.В. Сергеев ; под. ред. Ю.В.Сергеева. М. : Национальная академия микологии, 2006. Том VIІІ. С.9697.
54. Колина С. О верховой езде и ее действии на организм человека / С.Колина М. : Московский конноспортивный клуб инвалидов, 2000. С.12.
55. Корсунская И.М. Дерматофитии с поражением волос у детей / И.М.Корсунская, О.Б. Тамразова. М., 2005 С. 31.
56. Культуральна діагностика дерматомікозів : метод. рек. [уклад. І.І.Мавров та ін.]. К. : Т-во «Знання» України, 2004. C. 21.
57. Кутасевич Я.Ф. Микроспория сегодня: эпидемиология, особенности клиники, диагностики, лечения / Я.Ф. Кутасевич, Т.В. Зимина, И.А. Пятикоп // Дерматологія та венерологія. 2003. − №2 С. 4347.
58. Крепышев Б.М. Условия возникновения клиники и лечения стригущего лишая у лошадей / Б.М. Крепышев К. : Красноярский сельхозинститут, 1959. (Труды Красноярского сельхозинститута ; т. 3 С.2739).
59. Лечебная верховая езда как эффективный восстановительной терапии : материалы третьей региональной конференции [Проблемы валеологии] / Н.В. Жердева, И.В. Соболева М., 2002. С. 15.
60. Ливнова Т. Это должен знать каждый (работа, поение, амуниция, копыта, профилактика болезни лошадей) / Т. Ливнова // Конный мир. 2002. № 1. С. 4445.
61. Литвин В.П. Загальна епізоотологія / В.П. Литвин, Б.М. Ярчук. К.: Урожай, 1995. С. 256.
62. Литвинов А.М. Ветеринарные проблемы звероводства / А.М.Литвинов, Н.А. Яременко // Ветеринария. 2001. №5. С. 35.
63. Литвинов А.М. Встречаемость дерматофитозов / А.М. Литвинов // Кролиководство и звероводство. 1999. № 4. С. 2425.
64. Литвинов А.М. Дерматофитозы кошек и собак / А.М.Литвинов // Ветеринария. 2000. № 11. С. 5153.
65. Литвинов А.М. Дерматофитозы нутрий и пушных зверей семейства куньих / А.М. Литвинов // Кролиководство и звероводство. 1999. № 5. С. 3031.
66. Литвинов А.М. Диагностика дерматофитозов животных / А.М.Литвинов, Л.И. Никифоров. М. : РосАКОагро, 2006. С. 320.
67. Литвинов А.М. Эпизоотология трихофитии нутрий / А.М.Литвинов// ВИЭВ. Бюл. М., 1984. Вып. 54. С. 2830.
68. Литвинов А.М. Лечебно-профилактическая эффективность вакцины «МИКОЛАМ» при дерматофитозах (трихофитии, микроспории) пушных зверей, собак и кошек / А.М. Литвинов // Ветеринария в звероводстве. 2001. № 3. С. 14.
69. Литвинов А.М. Специфическая профилактика трихофитии нутрий / А.М.Литвинов // Пушное звероводство. 1983. № 8. С. 10.
70. Литвинов, А.М. Трихофития нутрий и меры борьбы с ней : дис. кандидата вет. наук : 16.00.03 / Литвинов Алексей Михайлович. М., 1984. 173 с.
71. Маноян М.Г. Дерматофитозы / М.Г. Маноян // Зооиндустрия. 2001. № 11. С. 89.
72. Медведев К.С. Болезни кожи собак и кошек / К.С. Медведев К. : ВИМА, 1999. 137 с.
73. Медведева Е.А. К эпидемиологии заболеваний, обусловленных зоофильными грибами / Е.А. Медведева // Вестник дерматологии и венерологии. 1966. № 5. С. 3945.
74. Методика епізоотологічного обстеження господарств та вивчення епізоотичної обстановки : [В.П. Литвин, В.В. Поліщук]. К. : Видавничий центр НАУ, 1997. С. 333.
75. Микробиологические и вирусологические методы исследования в ветеринарной медицине : Справочное пособие / [авт. тексту А.И. Головко, В.А. Ушкалов, В.Г. Скрыпнык, Б.Т. Стегний и др.] ; под ред. А.Н. Головко. Х. «НТМТ», 2007. 512 с.
76. Микобиота у больных дерматомикозами г. Москвы в 2006 году : материалы пятого всеросийского конгресса по медицинской микологии [Успехи медицинской микологии] / П.Г. Богуш, В.М. Лщенко, И.М.Бондарев ; под. ред. Ю.В. Сергеева. М. : Национальная академия микологии, 2007. Том Х. С. 22.
77. Никитин Е.Е. Замораживание и высушивание биологических препаратов / Е.Е. Никитин, И.В. Звягин. М., 1971. 343 с.
78. Никитин Н.М. Организация и экономика ветеринарного дела / Н.М.Никитин, М.Х. Шайхаманов, В.Ф. Воскобійник. М. : Колос, 1996. С. 272.
79. Никифоров Л.И. Иммунитет при спонтанной и экспериментальной трихофитии кроликов, вызванной гипсовидным трихофитоном / Л.И.Никифоров, О.В. Кузнецова, Г.А. Чимакадзе // ВИЭВ. Бюл. 1976. Вып. 25. С. 7677.
80. Никифоров Л.И. Резистентность норок к дерматомикозам / Л.И.Никифоров, Т.В. Чучина // Кролиководство и звероводство. 1987. №4. С. 23.
81. Новое в биотехнологии живых грибных вакцин : материалы второго всероссийского конгресса по медицинской микологии [«Успехи медицинской микологии»], / П.Н. Головина, Л.А. Красота, Е.И. Горячкина, Л.Х. Галушко ; под. ред. Ю.В. Сергеева. М. : Национальная академия микологии, 2001. Том I С. 270.
82. Новое в систематике и номенклатуре грибов ; под. ред. Ю.Т.Дьякова, Ю.В. Сергеева. М., - 2003. С. 164192.
83. Носков А.И. Некоторые данные по иммунитету при трихофитии крупного рогатого скота / А.И. Носков // ВНИИВС. Бюл. науч.-техн. информ. 1957. Вып. 2. С. 54.
84. Оптимизация терапии микроспориоза : материалы третьего всероссийского конгресса по медицинской микологии [«Успехи медицинской микологии»] / А.Д. Юцковский, Н.В. Морозенко, Л.М.Кулагина, Л.К. Романова ; под. ред. Ю.В. Сергеева. М. : Национальная академия микологии, 2005. Том VI С. 261.
85. Панкратьев В.М. Опыт применения вакцины против стригущего лишая / В.М. Панкратьев, С.В. Богоявленский // ВНИИВС. Труды. 1964. Вып. 23. С. 9497.
86. Парманов М.П. Источники и факторы передачи трихофитии овец / М.П. Парманов. С. : Самарканд. СХИ, 1984. (Труды Самарканд. СХИ ; т.43 С. 129130).
87. Пастерев П.Н. О скрытом носительстве Trichophyton gypseum дикими мышевидными грызунами / П.Н. Пастерев, О.В. Стадухин. // Вестник дерматологии и венерологии. 1974. № 6. С. 5254.
88. Пастерев П.Н. Эпизоотология трихофитии собак / П.Н. Пастерев. // Вестник дерматологии и венерологии. 1974. № 3. С. 1417.
89. Пат. 2020959 Российской Федерации НПК С1 А 61К 39/02. Вакцина Поливак-ТМ для профилактики и лечения дерматофитозов животных / И.Д. Поляков, Л.Г. Иванова - № 5006861/13 ; заявл. 21.10.91 ; опубл.15.10.94. Бюл. № 19.
90. Пестерев П.Н. Зависимость заболеваемости населения трихофитией, вызванной Trichophyton mentagrophytes var. gypseum, от численности диких мышевидных грызунов и насекомоядных / П.Н.Пестерев, О.В. Стадухин // Вопросы микологии : сб.- Горький, 1976. Вып. № 11. С. 109112.
91. Петрович С.В. Дерматомикозы мелких домашних животных / С.В.Петрович, А.В. Горбатов // Ветеринария. 1984. № 3. С. 48.
92. Петрович С.В. Микозы животных /С.В. Петрович. М. : Росагропромиздат, 1989. 174 с.
93. Петрович С.В. Микотические заболевания животных / С.В.Петрович. М. : Россельхозиздат, 1982. 192 с.
94. Петрович С.В. Формирование иммунитета при трихофитии лошадей / С.В. Петрович // ВИЭВ. Бюл. М., 1976. Вып. 25. С. 6567.
95. Планирование контролируемого эпизоотического опыта по испытанию биологических препаратов : материалы всесоюзн. конф [Научные основы технологии промышленного производства ветеринарних биологических препаратов] / В.М. Константинов, П.П. Кузнєцов, М.Г.Таршис. М., 1978. С. 8991
96. Планирование противоэпизоотических мероприятей на основе эпизоотического районирования : Сб. науч. тр. СО ВАСХНИЛ [Эпизоотология, диагностика, и меры борьбы с инфекционными болезнями сельськохозяйственных животных] / А.А. Колосов Новосибирск, 1986. С.8996.
97. Подвысоцкая О.М. Дерматомикозы / О.М. Подвысоцкая М. : Сельхозиздат, 1928. С. 3749.
98. Пономаренко Н.Н. Коневодство / Н.Н. Пономаренко, Н.В.Черный. Х. : Эспада, 2001. С. 302.
99. Попов И.С. Проблемы дерматологии / И.С. Попов Х. : Медицина, 1941. С. 1321.
100. Практикум із загальної епізоотології : навч. посібник / [В.П.Литвин, В.В. Недосєков, Т.В. Мазур, та ін..] ; під редакцією В.П.Литвина К.: «Київський університет»., 2008. С. 154.
101. Проблема безсимптомного миконосительства у домашних животных, её социальная значимость и пути решения: материалы второго Сьезда микологов России [«Современная микология в России»] / М.Г.Маноян, Р.С. Овчинников, А.Н. Панин. М. : Национальная академия микологии, 2008. Том II С. 353.
102. Распространенность заболеваемости микроспорией за период 19932004 годы в республике Северная Осетия-Алания : материалы пятого всеросийского конгресса по медицинской микологии [Успехи медицинской микологии] / Э.А. Баткаев, Т.И. Исаева, Л.М. Кобаидзе ; под. ред. Ю.В.Сергеева. М. : Национальная академия микологии, 2007. Том Х. С. 67.
103. Расулев Ш.Т. Изучение иммуногенных свойств фармолквасцовой вакцины против стригущего лишая / Ш.Т. Расулев. Ташкент. : Узб. НИВИ, 1971. (Труды / Узб. НИВИ ; т. 19 С. 8993).
104. Розенталь А.С. Практическое значение и методы люминесцентного исследования в дерматологии /А.С. Розенталь // Вестн. венерологии и дерматологии. 1952. - № 1. С. 20.
105. Руководство по лабораторной диагностике онихомикозов ; под ред. А.Ю. Сергеева. М. : ГЭОТАР. Медицина, 2000. 154 с.
106. Саркисов А.Х. Дерматомикозы животных и современные средства их профилактики / А.Х. Саркисов // ВИЭВ. Бюл. 1981. Вып. 42. С. 310.
107. Саркисов А.Х. Иммунитет и специфическая профилактика трихофитии крупного рогатого скота / А.Х. Саркисов // Вестн. с.-х. наук. 1973. № 11. С. 4758.
108. Саркисов А.Х. Итоги работы по ветеринарной микологии за 1971 1975 / А.Х. Саркисов // ВИЭВ. Бюл. 1976. Вып. 25. С. 36.
109. Саттон Д. Определитель патогенных и условно-патогенных грибов/ Д. Саттон, А. Фотергилл, М. Ринальди. М. : Мир, 2001. 468 с.
110. Сергеев А. Ю. Грибковые инфекции : учебник [Руководство для врачей] / А.Ю. Сергеев, Ю.В. Сергееев. М. : «Бином-Пресс», 2003. 440 с.
111. Современные дезинфектанты при трихофитии крупного рогатого скота : материалы второго Сьезда микологов России [«Современная микология в России»] / В.Н. Алешкевич М. : Национальная академия микологии, 2008. Том II С. 349.
112. Современные средства специфической профилактики и терапи дерматофитозов животных : материалы второго Сьезда микологов России [«Современная микология в России»] / М.Г. Маноян, Р.С. Овчинников, А.Н.Панин. М. : Национальная академия микологии, 2008. Том II. С.354355.
113. Соловьев Н.П. Применение и развитие новых подходов в профилактике и вакцинотерапии дерматомикозов крупного рогатого скота и северных оленей в республике Саха / Н.П. Соловьев // Ветеринарная патология. 2003. № 1. С. 166167.
114. Сольди А. Лошади / А. Сольди ; пер. с итал. Н.В. Ярош. М. : АСТ Астрель, 2005. С. 10.
115. Спесивцева Н.А. Инфекционные болезни крупного рогатого скота / Н.А. Спесивцева. М. : Колос, 1974. 524 с.
116. Спесивцева Н.А. Материалы к изучению краевой микологии и эпизоотологии дермтомикозов / Н.А. Спесивцева М. : ВНИИВС