РОЗПОВСЮДЖЕННЯ СЕРЕД ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ І СВИНЕЙ ШИГОТОКСИНПРОДУКУЮЧИХ ЕШЕРИХІЙ ТА ВИВЧЕННЯ ЇХ БІОЛОГІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ

Краткое описание

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК
ІНСТИТУТ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

На правах рукопису

ЗОЦЕНКО ЛЮДМИЛА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 619:616.612.017.33

РОЗПОВСЮДЖЕННЯ СЕРЕД ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ І СВИНЕЙ ШИГОТОКСИНПРОДУКУЮЧИХ ЕШЕРИХІЙ ТА ВИВЧЕННЯ ЇХ БІОЛОГІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ

16.00.03 - ВЕТЕРИНАРНА МІКРОБІОЛОГІЯ ТА ВІРУСОЛОГІЯ

ДИСЕРТАЦІЯ НА ЗДОБУТТЯ НАУКОВОГО СТУПЕНЯ КАНДИДАТА
ВЕТЕРИНАРНИХ НАУК

Науковий керівник
Волинець Леонід Кузьмич
доктор ветеринарних наук,
старший науковий співробітник

КИЇВ - 2003

ЗМІСТ
ВСТУП 7

РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

1.1.

Сучасна класифікація ешерихій

13

1.1.1.

Ентеротоксигенні E.coli

15

1.1.2.

Ентеропатогенні E.coli

17

1.1.3.

Ентероінвазивні E.coli

17

1.1.4.

Ентероагрегативні E.coli

18

1.1.5.

Дифузноагрегативні E.coli

19

1.2.

Шиготоксинпродукуючі ешерихії

19

1.2.1.

Початок дослідження шиготоксинпродукуючих ешериій

20

1.2.2.

Класифікація й номенклатура шиготоксинів

21

1.2.3.

Структура й механізм дії шиготоксинів

22

1.2.4.

Фактори патогенності STEC

23

1.3.

Методи виділення та ідентифікації STEC

27

1.3.1.

Виділення чистих культур STEC

31

1.3.2.

Характеристика ізолятів STEC

33

1.4.

Роль тварин у поширенні STEC збудників ентерогеморгагічних ешерихіозів людей

34

1.5.

Патогенність STEC для тварин

37

Узагальнення до огляду літератури

40

РОЗДІЛ 2. ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА Й ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

2.1.

Штами, культивування, вивчення морфологічних, тинкторіальних і біохімічних властивостей та О-серогрупової належності

42

2.2.

Визначення факторів патогенності STEC методом полімеразної ланцюгової реакції

44

2.3.

Ідентифікація шиготоксинпродукуючих E.coli в культурі
клітин Verо

47

2.3.1.

Підготовка культури клітин

47

2.3.2.

Зараження культури клітин

48

2.3.3.

Підготовка досліджуваної культури E.coli або зразка матеріалу

49

2.4.

Визначення ентерогемолітичних властивостей

49

2.5.

Отримання й концентрування токсинів. Приготування антитоксичних сироваток

50

2.5.1.

Отримання й концентрування токсинів

50

2.5.2.

Отримання антитоксичних сироваток

52

2.6

Визначення продукування термолабільного і
термостабільного ентеротоксинів

52

2.7.

Статистична обробка даних

53

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
РОЗДІЛ 3. РОЗПОВСЮДЖЕННЯ STEC СЕРЕД СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТВАРИН

3.1.

Розповсюдження STEC серед здорової великої рогатої худоби

54

3.2.

Визначення питомої ваги шиготоксинпродукуючих ешерихій в етіологічній структурі шлунково-кишкових хвороб телят

60

3.2.1.

Частота виділення шиготоксинпродукуючих ешерихій від телят з с
симптомом діареї

60

3.2.2.

Вік сприйнятливих тварин, клінічна характеристика захворювання, патолого-анатомічні зміни у загиблих з симптомом діареї телят

62

3.3.

Характеристика STEC-інфекції у свинарських господарствах

65

3.3.1.

Циркуляція STEC у свиногосподарствах

65

3.3.2.

Особливості перебігу ешерихіозу поросят, обумовленого STEC

67

3.4.

Дослідження продуктів харчування

69

3.5.

Результати досліджень ешерихій, виділених від птиці

70

РОЗДІЛ 4. ВЛАСТИВОСТІ ВИДІЛЕНИХ STEC

4.1.

Культуральні, морфологічні та ферментативні властивості

72

4.2.

Структура факторів патогенності, виділених від дорослої ВРХ

74

4.3.

Властивості штамів STEC, виділених від клінічно здорових телят

81

4.4.

Властивості штамів STEC, виділених від хворих на діарею телят

83

4.5.

Властивості STEC, виділених від свиней

87

4.5.1.

STEC у структурі токсигенних штамів, виділених від свиней

88

4.5.2.

Антигенна структура та біологічні властивості виділених STEC

89

4.5.3.

Характеристика штамів, включених у вакцину для профілактики пастерельозу, сальмонельозу та ешерихіозу

90

4.6.

Чутливість до антибактеріальних препаратів виділених штамів STЕС

92

Р104ОЗДІЛ 5. РОЗРОБКА МЕТОДІВ ДІАГНОСТИКИ STEC

5.1.

Розробка живильного середовища для виділення E.coli О157:Н7

96

5.2.

Вивчення впливу умов культивування на рівень продукування шиготоксинів ешерихій

104

РОЗДІЛ 6. СКРИНІНГ ШТАМІВ E.COLI, ЯКІ НАЛЕЖАТЬ
ДО СЕРОГРУПИ О157 106

АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ 111

ВИСНОВКИ 126

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ 129

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 130

ДОДАТКИ 159

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВРХ - велика рогата худоба
ГК - геморагічний коліт
ГКЗ - гострі кишкові захворювання
ГУС - гемолітичний уремічний синдром
ДНК- дезоксирибонуклеїнова кислота
ЗАТ закрите акціонерне товариство
КСП колективне сільськогосподарське підприємство
КУО - колоній-утворюючі одиниці
ЛПС ліпополісахарид
м.к. - мікробні клітини
МПА - м’ясо-пептонний агар
МПБ - м’ясо-пептонний бульйон
н.п. - нуклеотидні пари
ОНТ E.coli з не типованим соматичним антигеном
ПЛР - полімеразна ланцюгова реакція
ПП приватне підприємство
РА - реакція аглютинації
ТЛ термолабільний токсин
ТСБ - триптозо-соєвий бульйон
ТС термостабільний токсин
ФБР фосфатний буферний розчин
А/Е - attatching/effacing ( прикріплення/згладжування )
еае-- гени, відповідальні за прояв А/Е пошкодження
E.coli Escherichia coli
LD50 - cередня смертельна доза
ЕНЕС - ентерогеморагічні E.coli
ЕРЕС ентеропатогенні E.coli
ЕТЕС ентеротоксигенні E.coli
STEC - шиготоксинпродукуючі E.coli
Stx1, Stx2 --шиготоксини
stx1, stx2 - гени, відповідальні за продукування відповідного типу шиготоксину

ВСТУП
Escherichia coli є одним із найбільш вивчених видів мікроорганізмів. Незважаючи на це, ешерихії продовжують привертати до себе увагу багатьох мікробіологів, імунологів, епідеміологів і клініцистів різного профілю. Це обумовлено їх важливим значенням у нормальній життєдіяльності макроорганізму та розвитку ряду інфекційно-запальних захворювань у людей і тварин. Останніми роками ешерихіоз ретельно вивчається медичними й ветеринарними спеціалістами, оскільки важливу роль в інфекційній патології людей і тварин стали відігравати ентерогеморагічні E.coli [1,2,3].
Харчові токсикоінфекції, викликані STEC, реєструються в багатьох країнах світу. До певного часу ці захворювання переважали в основному в розвинутих країнах Північної Америки - США і Канаді. Але сьогодні кількість ентерогеморагічних ешерихіозів значно почастішала в країнах Європи. Ця проблема загострена в Німеччині та Великобританії, де люди часто інфікуються ешерихіями цієї патогенної групи [4,5,6,7,8,9]. Є повідомлення про враження людей ЕНЕС в Угорщині [10], Румунії, Чехії, Бельгії, Нідерландах [11], Франції [12], Австрії [13], Італії [14]. Дослідження з вивчення епізоотології та діагностики STEC розпочаті в 1994 році в Росії, де вперше на території СНД було виділено E.coli O157:H7 при захворюванні великої групи дітей з ускладненням ГУС [15]. Відсутність інформації про циркуляцію E.coli O157:H7 (домінуючого серотипу) та інших EHEC у решті країн обумовлена пасивністю бактеріологічних лабораторій у виконанні відповідних досліджень. Слід відмітити, що в дитячих центрах і клініках України досить часто реєструють ГУС на тлі гострої кишкової інфекції, при цьому звертають увагу не на етіологічний аспект захворювання, а на клінічний і патогенетичний [16].
Актуальність теми. Висока напруженість епідемічної ситуації у світі з ентерогеморагічних ешерихіозів зумовила необхідність всебічного й глибокого вивчення розповсюдження та біологічних особливостей збудників цих захворювань шиготоксинпродукуючих ешерихій (STEC).
Дослідження циркуляції шиготоксинпродукуючих ешерихій має важливе епізоотологічне значення. Висока частота екскреції STEC у популяціях тварин розглядається як основний фактор ризику можливого інфікування населення [17]. Беручи до уваги збільшення впливу цих мікроорганізмів на здоров’я людей, Всесвітня організація охорони здоров’я акцентувала увагу на всебічному й детальному вивченні джерел, факторів передачі й характеристик штамів STEC у кожній географічній зоні. Основним фактором передачі збудника є продукти харчування тваринного походження, а сільськогосподарські тварини є носіями цих небезпечних патогенів [5,8]. Дослідження з вивчення поширення STEC серед поголів’я сільськогосподарських тварин у багатьох країнах проводяться систематично. Оскільки жуйні ідентифіковані як основне джерело STEC, то саме вони, а також продукти харчування сире м’ясо й молоко, отримані від цієї групи тварин, вважаються потенційно контамінованими й обстежуються найбільш інтенсивно.
На сьогоднішній день багато питань стосовно шиготоксинпродукуючих ешерихій залишаються нез’ясованими. Особливо це стосується не-О157:Н7 STEC. На даний момент патогенний потенціал STEC остаточно не оцінено, адже захворювання у людей і тварин можуть викликати штами з неповним набором факторів патогенності. Невідомо, наскільки патогенними для людей можуть бути штами ешерихій даної групи, виділені не від великої рогатої худоби.
Особливо важливе значення на сучасному етапі досліджень має вивчення закономірностей прояву епізоотичного процесу, що дозволить контролювати поширення STEC у популяціях тварин і своєчасно розривати ланцюг передачі цих патогенів від тварин до людей. Фактично відсутня інформація про вплив різних факторів на рівень екскреції цих бактерій різними віковими групами окремих видів тварин. ВОЗ наголошує на необхідності ретельних досліджень щодо встановлення особливостей циркуляції бактерій даної патогенної групи у їхніх природних господарів. Ці дані необхідні для розробки оперативних методів розриву епізоотологічної ланки при STEC-ешерихіозах людей - попередження контамінування продуктів харчування.
Контроль за циркуляцією цих соціально небезпечних патогенів повинен бути обов’язковим компонентом епізоотологічного нагляду, а їх результат основою для епідеміологічного прогнозування STEC-інфекцій на контрольованій території й розробки програм забезпечення стабільного епідеміологічного благополуччя та ветеринарно-санітарної безпеки продуктів харчування [6,9,11].
Питання поширення й лабораторної діагностики STEC є актуальними для нашої країни і мають теоретичне й практичне значення. В Україні відсутня інформація щодо епізоотичної ситуації із шиготоксинпродукуючих ешерихій, не визначені їх антигенна структура й шляхи циркуляції, не встановлена їх роль у виникненні захворювань у тварин різних видів і не досліджені клініко-епізоотологічні характеристики ешерихіозів, викликаних STEC. Оскільки збудник локалізується в організмі сільськогосподарських тварин, то своєчасна діагностика є ключовим заходом у попередженні можливого контамінування продуктів харчування й інфікування споживачів. Результати епізоотологічних досліджень господарств України в подальшому стануть науковим підґрунтям для розробки програм попередження інфекційних захворювань людей, викликаних шиготоксинпродукуючими ешерихіями, і забезпечення населення якісними та безпечними продуктами харчування тваринного походження. В Україні не розроблені методи діагностування штамів STEC у різних зразках матеріалів від тварин, у продуктах харчування та об’єктах навколишнього середовища, відсутні методики, не розроблені схеми виділення й дослідження ешерихій даної патогенної групи, немає ефективних диференційно-діагностичних середовищ.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є частиною державного завдання № 0101U000820 Інституту ветеринарної медицини УААН із тематики Дослідити поширення й антигенну структуру шиготоксинпродукуючих Escherichia coli, виділених від тварин і з продуктів харчування тваринництва, розробити методи діагностики та заходи профілактики ” на період 2001-2005 року.
Мета й завдання досліджень. Мета роботи - визначити ступінь розповсюдження, антигенну структуру та біологічні властивості шиготоксин-продукуючих ешерихій серед сільськогосподарських тварин у господарствах України та розробити способи індикації штамів STEC у клінічних зразках та продуктах харчування.
Для досягнення поставленої мети потрібно було вирішити наступні завдання:
- відпрацювати й провести порівняльне вивчення ефективності різних методів індикації STEC;
- з’ясувати розповсюдження ешерихій, які продукують шиготоксини серед великої рогатої худоби, свиней, птиці в господарствах України;
- установити роль STEC у розвитку шлунково-кишкових захворювань у різних видів тварин, дослідити продукти харчування тваринного походження на наявність штамів STEC;
- визначити культурально-морфологічні, біохімічні властивості виділених штамів STEC, дослідити їх біологічні властивості й установити наявність факторів патогенності ентерогеморагічних ешерихій;
- розробити експрес-методи виділення та ідентифікації STEC серотипу О157:Н7 та провести його скринінг у досліджуваних матеріалах.
Об’єкт дослідження. Поголів’я великої рогатої худоби, свиней і птиці в різних господарствах України та продукти харчування тваринного походження.
Предмет досліджень. Рівень екскреції шиготоксинпродукуючих ешерихій різними віковими групами тварин; епізоотологічні особливості STEC-інфекції у ВРХ, свиней, птиці; фактори патогенності збудника та його біологічні властивості.
Методи досліджень. Епізоотологічний аналіз, бактеріологічні, серологічні, генетичні, біохімічні й статистичні методи.
Наукова новизна роботи. Уперше в Україні проведені дослідження з визначення циркуляції STEC серед поголів’я сільськогосподарських тварин і птиці господарств різних регіонів країни. Носії STEC виявлені серед поголів’я великої рогатої худоби у 43,75 % обстежених тваринницьких фермах та серед свиней у 13,6%. Визначено спектр домінуючих сероварів STEC - установлено здатність продукувати шиготоксини в E.coli серогруп О2, О8, О26, О111, О139, О141. За допомогою нових сучасних діагностичних методів отримано об’єктивну інформацію щодо факторів патогенності виділених штамів - штами STEC, циркулюючі в господарствах України, мають stx1, stx ½, stx2 та еае-гени. Визначена антигенна структура й вивчені біологічні властивості у STEC, ізольованих від хворих телят і поросят із симптомом діареї. У 100% штамів STEC, виділених від хворих із симптомом діареї телят, був присутній еае-ген. У штамів STEC, виділених від поросят, встановлено здатність одночасно продукувати шиготоксини й ентеротоксини.
Практичне значення одержаних результатів. Виділені провідні серогрупи STEC, які є етіологічним фактором захворювань травного каналу молодняку сільськогосподарських тварин. Отримані результати дали можливість підібрати штами і включити їх у вакцину для профілактики пастерельозу, сальмонельозу та ешерихіозу свиней Пасако”, ТУУ 24.4.19024865.677-2002 затверджені Державним департаментом ветеринарної медицини 18 грудня 2002 року. Розроблені й опубліковані Методичні рекомендації по профілактиці захворювань птиці колібактеріозом, які затверджені науково-технічною радою Головного управління ветеринарної медицини з державною-ветеринарною інспекцією Міністерства сільського господарства й продовольств

Список литературы

ЄВИСНОВКИ

1. Проведеними дослідженнями вперше в Україні вивчено розповсюдження шиготоксинпродукуючих ешерихій у тваринницьких господарствах, оцінено антигенну структуру та визначено спектр домінуючих сероварів STEC у різних видів сільськогосподарських тварин. Шиготоксинпродукуючі E.coli широко розповсюджені в господарствах різних адміністративних регіонів України циркуляція STEC виявлена серед поголів’я великої рогатої худоби у 43,75 % обстежених тваринницьких фермах та серед свиней у 13,6%.
2. При дослідженні поголів’я великої рогатої худоби встановлено, що носіями ешерихій даної патогенної групи є 6,9% дорослих тварин і 12,3% молодняку. Інтенсивність виділення STEC-позитивних тварин в кожному окремому господарстві варіювала від 2,9 до 30,6 %.
3. Визначенням питомої ваги шиготоксинпродукуючих ешерихій в етіологічній структурі шлунково-кишкових хвороб телят і поросят було виявлено, що Е. coli, здатні продукувати шиготоксини, виділяються від 12,9% хворих із симптомом діареї телят та 9,68% поросят.
4. Екскреція ешерихій, які мали властивість продукувати Stx2 встановлена у 41 % від загальної кількості всіх виявлених носіїв STEC серед великої рогатої худоби, Stx1 - у 6%, Stx1/2 - у 29%. 24% тварин характеризувалися одночасною екскрецією штамів STEC із різними токсигенними властивостями: у 6% обстеженого поголів’я великої рогатої худоби циркулювали E.coli, продуценти Stx1 та Stx2 токсинів, у 6% - Stx1 та Stx1/2, у 12% - Stx2 та Stx1/2.
5. Наявність еае-гену, відповідального за синтез інтиміну фактору колонізації макроорганізму, встановлено у 18,8% виділених від дорослої ВРХ і 52,2% від здорових телят штамів STEC. Цей ген був присутній у 100% штамів STEC, виділених від хворих тварин (р<0,05). 12,5% штамів STEC, виділених від дорослої великої рогатої худоби і 29% штамів, виділених із фекалій здорового молодняку, володіли ентерогемолітичними властивостями. У штамів STEC не виявлено продукування термолабільного й термостабільного ентеротоксинів й експресії фімбріальних адгезинів.
6. Для ВРХ характерною є одночасна екскреція STEC із різною антигенною структурою й типом токсинопродукування. При дослідженні проб фекалій, отриманих від корів і телят, STEC із різними соматичними антигенами були виділені від 4-х тварин (9,7%). Більшість досліджуваних культур STEC не типувалося аглютинуючими О-колі сироватками. Було ідентифіковано серогрупу E.coli з проб фекалій 8-ми корів (47%) і 14 телят (54,2%) у 4-х господарствах. Ідентифіковані штами належали до чотирьох серогруп О111, О8, О26 і О2.
7. У свиней E.coli, які здатні продукувати шиготоксини, становлять 14,3% від загальної кількості токсигенних штамів. Штами STEC, виділені від свиней, здатні одночасно продукувати ентеротоксини й шиготоксини: 66,7% культур одночасно продукують Stx2v і ТЛ і 33,3% продукують тільки Stx2v. Установлено належність ізолятів STEC від свиней до серогруп О139 і О141. У даних штамів не виявлено експресії адгезивних антигенів, сироватки до яких входять до складу діагностичного набору.
8. Уперше в Україні проведено скринінг і виділено штами E.coli серогрупи О157. Ці ешерихії складають 2% загальної кількості епізоотичних ізолятів мікроорганізмів даного виду в господарствах України, у тому числі вони становлять 0,54% від загальної кількості культур E.coli, виділених від ВРХ різних вікових груп і з різним клінічним статусом, і 1,46% від загальної кількості культур E.coli, виділених від свиней.
9. Додавання до 1л МПА 5 г жовчі ВРХ, 12 г сорбіту, 0,001 г кристал-віолету, 0,03 г нейтрального червоного, 1 г цитрату заліза, 5 г тіосульфату натрію забезпечує високу селективність та диференціацію росту ентерогеморагічних ешерихій серотипу О157:Н7. Значні інгібуючі властивості у відношенні мікробів-асоціантів забезпечують ефективність даного живильного середовища при дослідженні зразків із фекалій, патологічного матеріалу, об’єктів навколишнього середовища, продуктів харчування.
Ж
Д

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

На підставі проведених досліджень для практичного застосування пропонуються:
- вакцина для профілактики пастерельозу, сальмонельозу й ешерихіозу свиней Пасако”, ТУУ 24.4.19024865.677-2002 затверджені Державним департаментом ветеринарної медицини 18 грудня 2002 року;
- методичні рекомендації з діагностики та профілактики колібактеріозу птиці, затверджені науково-технічною радою Головного управління ветеринарної медицини з державною-ветеринарною інспекцією Міністерства сільського господарства й продовольства України 17 грудня 1999 року (протокол №2);
- селективне й диференційне живильне середовище для виділення штамів ентерогеморагічних Е. сoli - О157:Н7 агар, деклараційний патент на винахід № 53979А.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Illness associated with Escherichia coli O157:H7 infections a broad clinical spectrum / P. Griffin, S. Ostroff, R. Tauxe et al. // Ann. Intern. Med. V.109. 1988. P. 705-712.
2. ПЦР тест-системы для геноиндикации энтерогеморрагических эшерихий / А.А. Воробьев, В.М. Бондаренко, Н.А. Шабанова, С.В. Фиалкина // Журн.микробиол. 2000. № 6. С. 90-94.
3. Роль бактериальных токсинов в патогенезе гемолитико-уремического синдрома, вызываемого энтерогемморагическими эшерихиями / Егорова Т.Н., Бондаренко В.М., Зверев Д.В., Светоч Э.А // Журн.микробиол. 2001. № 1. С. 82-89.
4. Beutin L., Zimmerman K., Gleier. Zur epidemiological der infectionen durch enterohaemorrhagische E.coli in der Bundesrepublic Deutschland // Bundesges undheitsblatt. 1996a. V.9. P. 326-331.
5.Verotoxin-bildende E.coli in kot von Schlachtrindern aus Deutschland / H. Richter, H. Klie, M. Timm et al. // Berl.Munch.Tierarztl. Wschr . 1997. V.110. P. 121-127.
6. Vero cytotoxin producing Escherichia coli O157 in beef burgers linked to an outbreac of diarrhoea, hemorrhagic colitis and haemolytic uraemic syndrome in Britain / G.A.Willshal, J. Thirlwell, A.P. Jones et al. // Lett.Appl.Microbiol. 1994. V. 19. P. 304-307.
7. Escherichia coli O157:H7 infections in Scotland / J.C. Sharp, I.C. Coia, W.J. Curnow., H.L. Reilly // J. Med. Microbiol.- 1996. - V. 40. - P. 3-9.
8. Апиховский Р.О. Неожиданно возникающие и вновь появляющиеся инфекции // Журн. микробиол. 2001. № 6. С. 9-15.
9. Ратинер Ю.А., Бондаренко В.М., Siitonen A. Энтерогеморрагические кишечные палочки и вызываемые ими заболевания // Журн. микробиол. 1998.№ 5.- С.115-116.
10. Laboratory strategy in diagnosis of Shiga toxin producing Escherichia coli in Hungary / B.Johan national center for epidemiology //Acta Microbiol. Immunol. 2000. V. 47. P. 112.
11. Vero-cytotoxin producing Escherichia coli infections in hemolitic uremic syndrome in part of western Europe / van der Kar, H.G. Roelofs, H.L. Muytiens, J.J. Tolboom et al. // Eur. J. Pediatr. 1996. V. 155. P. 592-595.
12. Identification of a clone of Escherichia coli O103:H2 as a potential agent of hemolytic-uremic syndrome in France / P. Mariani-Kurkdjian, E. Denamur, A. Milon et al. // J. Clin. Microbiol. 1993. V. 31. P. 296-301.
13. Prevalence clinical manifestations of Shiga toxin producing Escherichia coli infections in Austrian children / F. Allerberger, M.P. Rossboth, M.P. Dierich et al. // Eur. J. Clin. Microbiol. Infect. Dis. 1996 V. 15. P. 545-550.
14. Hemolitic uremic syndrome and Vero cytotoxin-producing Escherichia coli infections in Italy. The HUS Italian Study group / A. Caprioli, I. Lussi, F. Rosmini et al // J. Infect. Dis. - 1992. V. 166. P. 154-158.
15. О выделении E.coli O157:H7 возбудителя ОКИ с ГУС в Тульской области / О.А. Попова, А.Я. Сыпченко, Н.М. Корнеева и др. // Журн. микробиол. 2000. - № 5. С. 115-116.
16. Шейман Б.С. Дослідження механізмів продукції токсинів у дітей з гострою нирковою недостатністю // Інф. хв-би. 2001. - № 4. С. 46-48.
17. Пирожков М.К., Тугаринов О.А., Малахов С.О. Роль веротоксинпродуцирующих эшерихий в желудочно-кишечных заболеваниях человека и животных // Совершенствование методов контроля стандартизации и сертификации ветеринарных препаратов: Тез. докл. Всероссийской науч. конф. Москва, 2001. С. 43-44.
18. Краткий определитель бактерий Берджи / Под ред. Заварзина Г.А. М.: Мир, 1980. 444 с.
19. Борисов Л.Б. Энтеропатогенные кишечные палочки и их фаги. Л.: Медицина, 1976. 191 с.
20. Зароза В.Г. Эшерихиоз телят. М.: Агропромиздат, 1991. 239 с.
21. Бондаренко В.М. Факторы патогенности бактерий и их роль в развитиии инфекционного процесса // Журн. микробиол. 1999. № 5. С. 34-39.
22. Salyers A.A., Whitt D.D. Bacterial patogenesis: a molecular approach. Washington: ASM Press, 1994. 385 p.
23. Гриценко В.А., Бухарин О.В. Экологические и медицинские аспекты симбиоза Escherichia coli и человека // Журн. микробиол. - 2000. - № 3. С. 92-99.
24. Бондаренко В.М. Острова” патогенности бактерий // Журн. микробиол. 2001. - № 4. С. 67-74.
25. Sack R., Gorbach S., Banwell J. Enterotoxigenic E.coli isolated from patient with severe cholera-like disease // J. infect. Disease. 1971. V. 123. - P.378.
26. Андрейчин М.А. Бактериальные диареи. К.: Здоров’я, 1998. С.103-123.
27. Ушкалов В.А. Этиологическая роль энтеротоксигенных эшерихий при неонатальных диареях телят: Автореф. дис. канд. вет. наук. Харьков, 1992. 23 с.
28. Светоч Э.А. Факторы патогенности возбудителей эшерихиозов сельскохозяйственных животных: Автореф. дис. д-ра вет. наук. М., 1992. 42 с.
29. Кабанков Ю.С., Соколова Н.А., Евглевская Н.И. Результаты изучения факторов патогенности эпизоотических штаммов эшерихий, выделенных от телят // Эпизоотология, эпидемиология. Средства диагностики и специфической профилактики болезней общих для человека и животных: Тез. докл. науч.- практ. конф. Львов, 1988. - С. 367-369.
30. Klemm P. Fimbrial adhesins of E.coli // Rev. Infect. Dis. 1985. V. 87. P. 321-340.
31. Головко А.Н. Средства диагностики и специфической профилактики колибактериоза телят на основе факторов патогенности возбудителя: Автореф. дис. д-ра вет. наук. Харьков, 1996. 33 с.
32. Волинець Л.К. Колібактеріоз поросят у господарствах України (епізоотологія, діагностика, лікування): Автореф.дис. ... д-ра вет. наук. Київ, 1994. 35 с.
33. Колибактериозы молодняка сельскохозяйственных животных и птицы / Е.Г. Павлов, Л.К. Волынец, А.Н. Головко, П.А. Нарожный; Под ред. Е.Г. Павлова. К.:УкрИНТЭИ, 1995. 184 с.
34. Schaechter M., Medoff G., Eigenstein B.I. Mechanisms of microbial diseases. Baltimore: Willians and Wilkins, 1993. P. 162-175.
35. Refined structure of Escherichia coli heat-labile enterotoxin, a close relative of cholera toxin / T.K Sixma, K.H. Kalk, B.A. van Zanten et al. // J. Mol. Biol. 1993. V.230. P. 890-918.
36. Diskinson B.L., Clements J.D. Dissociation of Escherichia coli heat-labile enterotoxin adjuvanticity from ADP-ribosyltransferase activity // Infect. Immun. 1995. V. 63. P. 1617-1623.
37. Бондаренко В.М., Мавзютов А.Р. Секретируемые факторы патогенности энтеробактерий // Журн. Микробиол. 2002. - № 1. С. 84-90.
38. Immunological non-identity of heat-labile enterotoxins from human and porcine enterotoxigenic E.coli / T. Honda, T. Tsuji, Y. Takeda, T. Miwatani // Infect. Immun. 1981. V. 34. P. 337-340.
39. Nair G.B., Takeda Y. The heat- stable enterotoxins // Microbiol. Pathog. 1998. V. 24. P. 123-131.
40. So M., Mc Cartthy B.J. Nucleotide sequence of the bacterial transposon TN 1681 encoding a heat-stable toxin and its identification // Proc. Natl. Acad. Sci. USA. 1980. V. 77. P. 4011-4015.
41. Purification of the STb enterotoxin E.coli and the role of selected amino acids on its secretion, stability and toxicity / L.A Dreyfus, R.C.Urban, S.C. Whipp et al. // Mol. Microbiol. 1992. V. 6. P. 2397-2406.
42. Distribution of heatstable enterotoxin gyanylin receptors in the intestinal tract of man and other mammals / W.J. Krause, G.L. Cullingford, J.H. Freeman et al. // J. Anat. 1994. V. 7. P. 356-361.
43. Role of cyclic GMP in the action of heat stable enterotoxin of E.coli / J. Hughes, F. Murab, B. Chang et al. // Natura. 1997. V. 271. P. 755-756.
44. Gianella R.A. E.coli heatstable enterotoxins gyanylins and their receptors: what a they and do they do? // J. lab. Clin. Med. 1995. V. 125. P. 173-181.
45. Edelman R., Levine M.M. Summary of a work shop on enteropathogenic E.coli // J. infect. Dis. 1983. V. 147. P. 1108-1118.
46. Levine M.M., Edelman R. Enteropathogenic E.coli of infantile diarrhea // Rev. Infect. Dis. 1987. V. 9. P. 28-53.
47. Attaching and effacing activities of rabbit and human enteropathogenic E.coli in pig and rabbit intestines / H.W. Moon, S.C. Whipp, R.A. Argensio et al. // Infect. Immun. 1983. V. 41. P. 1340-1351.
48. Esp A, a protein secreted by enteropathogenic E.coli is required to induce signals in epithelial cells / B. Kenny, L.C. Lai, B.B. Finlay, M.S. Donnenberg // Mol. Microbiol. 1996., - V. 20. P. 313-323.
49. Koster M., Bitter W., Tommassen J. Protein secretion mechanisms in the itestinal tract of man and other mammals // J. Anat. 1994. V. 184. P. 407-417.
50. Characterization of EspC, a 110-kilodalton protein secreted by enteropathogenic E.coli which is homologous to members of the immuniglobulin A proteasee-like family of secreted proteins / M. Stein, B. Kenny, M.A. Stein, B.B. Finlay // J. Bacteriol. 1996. V. 178. P. 6546-6554.
51. Enteropathogenic E.coli transfers its receptor for intimate adherence into mammalian cells / B. Kenny, R. DeVinney, M. Stein et al. // Cell. 1997. V. 91. P. 511-520.
52. A third secreted protein that is encoded by enteropathogenic E.coli pathogenicity islands is required for transduction of signals and for attaching and effacing activities in host cells / L.C. Lai, L.A. Wainwright, K.D. Stone, M.S. Donnenberg // Inf. Immun. 1997. V. 65. P. 2211-2217.
53. Plasmid-mediated adhesion in enteropathogenic E.coli / M.M. Baldini, J.B. Kaper, M.M. Levine et al. // J. pediatr. Gastroenterol. Nutr. 1983. V. 2. P. 534-538.
54. Levine M.M., Edelman R. Enteropathogenic E.coli of classic serotypes associated with infant diarrhea, epidemiology and pathogenesis // Epidemiol. Rev. 1984. V. 6. P. 31-51.
55. Attaching and effacing bacteria in the intestines of calves and cats with diarrhea / A. Pospischil, J.G. Mainil, G. Baliger et al. // Vet. Pathol. 1987. V. 53. P. 330-340.
56. Полоцкий Ю.Е., Вассер Н.Р. Экспериментальный кератоконьюнктивит, вызванный энтеропатогенными кишечными палочками (О124, О143, О28а, О28с, О136, О134) возбудителями дизинтериеподобных заболеваний у взрослых и детей // Журн. микробиол. 1971. - № 12. С. 76.
57. Цинзерлинг А.В. Внутриэпителиальное размножение энтеробактерий и его роль в патологии дизентерии и кишечной колиинфекции // Журн. микробиол. 1973. - № 3. С. 11.
58. Hale T.L., Sansonetti P.J., Schad P.A. Characterisotion of virulence plasmids and plasmid-associated outher membrane protein in Shigella flexneri, Shigella sonnei and E.coli // Inf. Immun. 1983.- V. 40. P. 340-350.
59. Plasmid mediated invasiveness of Shigella like E.coli / P.J. Sansonetti, H.d’Hauteville, S.B. Formal, M. В.Toucas // Ann. Microbiol. 1982. - V. 133 а. P. 352-355.
60. Shigella and enteroinvasive E.coli by amplification of the nvasion plasmid antigen H DNA sequence in patients with dysentery / J. Sethabutro, M. Venkatesan, G. Murphy et al. // J. Infec. Dis. 1993. V. 167. P. 458-461.
61. Sears C.L., Kaper j.B. Enteric bacterial toxins: mechanisms of action and linkage to intestinal secretion // Microbiol. Rev. 1996. V. 60. P. 167-215.
62. Cleary T.G., Murray B.E. Lack of SLT cytotoxin production by enteroinvasive E.coli // J. Clin. Microbiol. 1988. V. 26. P. 2177-2179.
63. Toxigenic Escherichia coli in Spanish piggeries from 1986 to 1991 / J.I. Garabal, E.A. Gonzales, F. Vazquez et al. // Vet. Microbiol. 1995. V. 47. P. 17-25.
64. A newly recognised cause of traveler’s diarrhea: enteroadherent E.coli / J.J. Mathewson, P.C. Jonson, H.L. DuPont et al. // J. Infect. Disease. 1985. V. 151. P. 471-475.
65. Pathogenicity of enteroadherent E.coli / J.J. Mathewson, P.C. Jonson, H.L. DuPont et al. // J. Infect. Disease. 1986. V. 154. P. 524-527.
66. Scaletsky I.C.A., Silva M.L.M., Trabulsi L.R. Distinctive patterns of adherence of enteropathogenic Escherichia coli to Hela cells // Infect. Immun. 1984. V. 1984. V. 45. P. 829-831.
67. Patterns of adherence of diarrheagenic Escherichia coli to Hep-11 cells / J.P. Nataro, J.B. Kaper, R. Robins-Browne et al. // Pediatr. Infect. Dis. J. 1987. V. 6. P. 828-831.
68. Detection of an adherence factor of enteropathogenic E.coli with a DNA probe / J.P. Nataro, M.M. Baldini, J.B. Kaper et al. // J. Infect. Dis. 1985.- V. 152. P. 560-565.
69. A sensitive and specific DNA probe to identify enteroaggregative Escherichia coli, a recently discovered diarrheal pathogen / B. Baudry, S.J. Savarino P. Vial et al. // J. Infect. Dis. 1990. V. 161. P. 1249-1251.
70. Characterizetion of Pic, a secreted protease of Shigella Flexneri and enteroaggregative Escherichia coli / I.R. Henderson, J. Czeczulin, C. Eslava et at. // Infect. Immun. 1999. V. 67. P. 5587-5596.
71. Pet, an autotransporter enterotoxin from enteroaggregative Escherichia coli / C. Eslava, F. Navarro-Garcia, J. Czeczulin et al. // Infect. Immun. 1998. V. 66. P. 3155-3163.
72. Navarro-Garcia F., Sears C., Eslava C. Cytoskeletal effects induced by Pet, the serine protease enterotoxin of enteroaggregative Escherichia coli // Infect. Immun. 1999. V. 67. P. 2184-2192.
73. Molecular characterization of a fimbrial adhesin, F 1845, mediating diffuse adherence of diarrhea-associated Escherichia coli to Hep-11 cells / S.S. Bilge, C.R. Clausen, W. Lau // J. Bacteriol. 1989. V. 171. P. 471-475.
74. Benz I., Schmidt M.A. Cloning and exression of an adhesin (AIDA-1) involved in diffuse adherence factor of enteropathogenic Escherichia coli // Infect. Immun. 1989. V. 57. P. 1506-1511.
75. Levine M.M. Escherichia coli that cause diarrhea: enterotoxigenic, enteropathogenic, enteroinvasive, enterohaemorrhagic and enteroadherent // J. Infect. Dis. 1987. V. 155. P. 377-389.
76. Shiga-like-toxin-producing Escherichia coli in retail meats and cattle in Thailand / O. Suthienkul, J.E. Brown, J. Seriwatana et al. // Appl. Environ. 1990. V. 56. P. 1135-1139.
77. Detection of Shiga-like toxin (stx-1 and stx-2), intimin (eaeA) and enterohemorrhagic Escherichia coli (EHEC) hemolysin (EHEC hlyA) genes in animal feces by multiplex PCR / P.K. Fagan, M.A. Hornitzky, K.A. Bettelheim et al. // Appl. Environ. Microbiol. 1999. V. 65. P. 868-872.
78. Hemorrhagic colitis associated with a rare Escherichia coli serotype / L.W. Riley, R.S. Remis, S.D. Heigerson et al. // N. Engl. J. Med. 1983. V. 308. P. 681-685.
79. Escherichia coli cytotoxin, hemolytic-uremic syndrome and hemorrhagic colitis / M.A. Karmali, M. Petric, C. Lim et al. // Lancet. 1983. ii. P. 1299-1300.
80. Konowalchuc J., Speirs J.I., Stavric S. Vero response to a cytotoxin of Escherichia coli // Infect. Immun. 1977. V. 18. P. 775-779.
81. Escherichia coli O157:H7 strains associated with haemorrhagic colitis in the USA produce a Shigella dysenteriae Shiga-like cytotoxin / A.D. O’Brien, T.A. Lively, M.E. Chen et al. // Lancet. 1983. i. P.702.
82. Purification of Shigella dysenteriae 1 Shiga-like cytotoxin from Escherichia coli O157 strains associated with hemorrhagic colitis / A.D. O’Brien, T.A. Lively, M.E. Chen et al. // Lancet. 1983. - i. P.702.
83. Johsson W.M., Lior H., Bezanson G.S. Cytotoxic E.coli O157:H7 associated with haemorrhagic colitis in Canada (letter) // Lancet. 1983. - i. P.76.
84. Nataro K., Kaper J.B. Diarrheagenic Escherichia coli // Clin. Microbiol. Rev. 1998. V. 11. P. 164-178.
85. Iнтернет
86. Antigenic heterogenity of Escherichia coli Verotoxins / A.D. O’Brien, G.D. LaVeck, M.R., M.P. Jackson, R.J. Neill // Lancet. 1986. i. P. 164-165
87. Scotland S.M., Smith H.R., Rowe B. Two distinct toxin active on Vero cells from Escherichia coli O157 // Lancet. 1985. i. P. 885-886.
88. Vero сytotoxcin production and presence of VT genes in Escherichia coli strains of animal origin / H.R. Smith, S.M. Scotland, G.A. Willshaw et al. // J. Gen. Microbiol. 1988. V. 134. P. 829-834.
89. Properties of Vero cytotoxin-producing Escherichia coli of human and animal origin belonging to serotypes other than O157:H7 / Doorn C.R., S.M. Scotland, H.R. Smith et al. // Epidem. Inf. 1989. V. 103. P. 83-95.
90. Virulence factors in Shiga-like toxin-producing Escherichia coli isolated from humans and cattle / T. J. Barett, J.B. Kaper, A.E. Jerse, I.K. Wachsmuth // J. Infect. Dis. 1992. V. 165. P. 979-980.
91. Vero cytotoxin-producing Escherichia coli in a herd of dairy cattle / G.A. Willshaw, T. Cheasty, B. Jiggle et al. // Vet. Rec. V. 132. P. 9.
92. Distribution and characeristics of verocytotoxigenic Escherichia coli isolated from Ontario dairy cattle / J.B. Wilson, S.A. McEwen, R.C. Clarke et al. // Epidem. Inf. 1992. V. 108. P. 423-439.
93. Purification and some properties of Shiga-like toxin from Escherichia coli O157:H7 that is immunologically identical to Shiga toxin / M. Noda, T. Yutsudo, N. Nakabayashi et al. // Microbiol. Pathog. 1987. V. 2. P. 339-349.
94. Production of Shigella dysenteriae type 1-like cytotoxin by Escherichia coli / A.D. O’Brien, G.D. LaVeck, M.R. Thompson, S.B. Formal // J. Infect. Dis. 1982. - V. 146. P. 763-769.
95. O’Brien A.D., LaVeck G.D. Immunochemical and cytotoxic activities of Shigella dysenteriae 1 (Shiga) and Shiga-like toxins // Infect. Immun. 1982. V. 35. P. 1151-1154.
96. O’Brien A.D., LaVeck G.D. Purification and characterization of Shigella dysenteriae 1-like toxin produced by Escherichia coli // Infect. Immun. V. 40. P. 675-683.
97. Purification and some properties of a vero toxin from Escherichia coli O157:H7 that is immunologically unrelated to Shiga toxin / T. Yutsudo, N. Nakabayaashi, T. Hirayama, Y. Takeda // Microb.Pathog. 1987. V. 3. P. 21-30.
98. Molecular cloning and nucleotide sequence of another variant of the Escherichia coli Shiga-like toxin 11 family / V.P.J. Gannon, C. Teerling, S.A. Masrei, C.L. Gyles // J. Gen. Microb. 1990. V. 136. P. 1125-1135.
99. Cloning and nucleotide sequence of a variant Shiga-like toxin 11 gene from Escherichia coli OX3:H21 isolated from a case of sudden infant death syndrome / A.W. Paton, J.C. Paton, M.W. Heuzenroeder et al. // Microb. Pathog. 1992. V. 13. P. 225-236.
100. Schmitt C.K., McKee M.L., O’Brien A.D. Two copies of Shiga-like toxin 11 related genes common in enterohemorrhagic Escherichia coli strains are responsible for the antigenic heterogeneity of the O157:H- strain E32511 // Infect. Immun. 1991. V. 58. P. 611-618.
101.Proposed new nomenclature for SLT (VT) family / S. Calderwood, W.K. Acheson, G.T. Keusch et al. // ASM News. 1996. V. 62. P. 118-119.
102. Lindgren S.W., Melton A.R., O’Brien A.D. Virulence of enterohemorrhagic Escherichia coli O91:H21 clinical isolates in an orally infected mouse model // Infect. Immun. 1993. V. 61. P. 3832-3842.
103. Cloning and nucleotide sequence of Vero toxin 2 variant genes from Escherichia coli O91:H21 isolated from a patient with hemolytic uremic syndrome / H. Ito, A. Terai, H. Kurazono et al. // Microb. Pathog. 1990. V. 8. P. 47-60.
104. Bertschinger H.U. Pathogenesis of porcine post-weaning Escherichia coli diarrhoea and of oedema disease // Pig News Inform. 1995. V. 16. P. 85-91.
105. Vaccination with genetically modified Shiga-like toxin 11e prevents edema disease in swine / B.T. Bosworth, J.E. Samuel, H.W. Moon et al. // Infect. Immun. 1996. V. 64. P. 55-60.
106. Salvadori M.R., Yamada A.T., Yano T. Morphological and intracellular alterations induced by cytotoxin VT2y produced by Escherichia coli isolated from chickens with swollen head syndrome // FEMS Microbiol. Lett. 2001. V. 197. P. 70-84.
107. Head S.C., Karmali M.A., Lingwood. Preparation of VT1 and VT2 hybrid toxins from their purified dissociated subunits. Evidence for B subunit modulation of A subfunction // J. Biol. Chem. 1991. V. 266. P. 3617-3621.
108. Globotriosyl ceramide is specifically recognized by the Escherichia coli verocytotoxin 2 / T. Wadell, S. Head, M. Petric et al. // Biochem. Biophys. Res. Commun. V. 152. P. 674-679.
109. Comparison of the glycolipid receptor specificities of Shiga-like toxin type 11 and Shiga-like toxin type 11 variants // Infect. Immun. 1990. V. 58. P. 611-618.
110. Site of action of Vero toxin from Escherichia coli O157:H7 and of Shiga toxin on eucaryotic ribosomes. RNA N- glycosidase activity of the toxins / Y. Endo, K. Tsurugi, T. Yutsudo et al. // Eur.J.Biochem. 1988. V. 171. P. 45-50.
111. Tesh V., O’Brien. The pathogenic mechanisms of Shiga toxin and and the Shiga-like toxin // Mol. Microbiol. 1991. V. 5. P. 1817-1822.
112. Saxena S.K., O’Brien A.D., Ackermman. Shiga toxin, Shiga-like toxin 11 variant, and ricin are all single-site RNA N-glycosidases of 28S RNA when injected into Xenopus oocystes // J. Bilo. Chem. 1989. V. 264. P. 596-601.
113.Cloning and sequencing of the genes for Shiga toxin from Shigella dysenteriae type 1 / N.A. Strockbine, M.P. Jackson, L.M. Sung et al. // J. Bacteriol. 1988. V. 170. P. 1116-1122.
114. Two toxin-converting phages from Escherichia coli O157:H7 strain 933 encode antigenically distinct toxins with similar biologic activities / N.A. Strockbine, L.R. Marques, J.B. Newland et al. // Infect. Immun. 1986. V. 53. P. 135-140.
115. Nucleotide sequence analysis and comparison of the structural genes for Shiga-like toxin 1 and Shiga-like toxin 11 encoded by bacteriophages from Escherichia coli 933 / M.P. Jackson, R.J. Neill, A.D. O’Brien et al // FEMS Microbiol. Lett. 1987. V. 44. P. 109-114.
116. Cloning of a verotoxin (VT2) gene from a VT2-converting phage isolated from Escherichia coli O157:H7 / T. Yutsudo, H. Kurazono, C. Sasakawa et al. // FEMS Microbiol. Lett. 1987. V. 48. P. 273-276.
117.Smith W.H., Green P. Parsell Z. Vero cell toxins in Escherichia coli and related bacteria: transfer by phage and conjugation and toxic action in laboratory animals, chickens and pigs // J. Gen. Microbiol. V. 129. P. 3121-3137.
118. Schmidt H., BielaszewskaM., Karch H. Transduction of enteric Escherichia coli isolates with a derivative of shiga toxin 2 encoding bacteriophage isolated from Escherichia coli O157:H7 // Appl.Environ. Microbiol. - V. 65. P. 3855-3861.
119. Kolling G.L., Matthews K.R. Export of virulence genes and Shiga toxin by membrane vesicles of Escherichia coli O157:H7 // Appl.Environ. Microbiol. - V. 65. P. 1843-1848.
120. Weinstein D.L., Holmes R.K., O’Brien A.D. Effects of iron and temperature on Shiga-like toxin 1 production by Escherichia coli // Infect.Immun. 1988. - V. 56. P. 106-111.
121. Paton A.W., Paton J.C. Enterobacter cloacae producing a Shiga-like toxin11-related cytotoxin associated with a case of hemolytic-uremic syndrome // J. Clin. Microbiol. 1996. V. 1996. V. 34. P. 463-465.
122. Shiga-like toxin 11-related cytotoxins in Citrobacter freundii strains from humans and beef samples / H. Schmidt, M. Montag, J. Bockemuhl et al. // Infect. Immun. 1999. V. 61. P. 534-543.
123. Verotoxigenic Citrobacter freundii associated with severe gastroenteritis and cases of haemolytic syndrome in a nursery school: grenn butter as the infection source / H. Tschape, R. Prager, W. Streckel et al. // Epidemiol. Infect. 1995. V. 144. P. 441-450.
124. Diarrheal and environmental isolates of Aeromonas spp. produce a toxin similar to Shiga-like toxin 1 / Haque Q.M., Sugiuama A., Iwade Y. et al. // Curr. Microbiol. 1996. V. 32. P. 239-245.
125. Tarr P.I., Neil M.A. Perspective: The problem of non O157:H7 Shiga toxin (verocytotoxin)-producing Escherichia coli // J. Infect. Dis. 1996. V. 174. P. 1136-1139.
126. Acheson D., Keusch G.T. Which Shiga toxin producing types of Escherichia coli are important ? / ASM News. 1996. V. 62. P. 302-306.
127. Virulence factors of Verocytotoxin-producing Escherichia coli isolated from raw meats / D. Pierard, L. van Damme, L. Moriau // Appl. Envoron. Microbiol. 1997. V. 63. P. 4585-4587.
128. Virulence factors in Shiga-like toxin-producing Escherichia coli isolated from humans and cattle / T.J. Barett, J.B. Kaper, A.E. Jerse, I.K. Wachsmuth // J. infect. Dis. 1992. V. 165. P. 979-980.
129. Virulence factors and phenotypical traits of verotoxigenic strains of Escherichia coli isolated from humans patient in Germany / L. Beutin, S. Aleksis, S. Zimmermann, F. Gleier // Med. Microbiol. Immunol. 1994. V. 183. P. 13-21.
130. World Health Organization. Scientific working group meeting on zoonotic non-O157 Shiga toxin-producing Escherichia coli (STEC). WHO CDS/VPH // 1998. Berlin, Germany.
131. Evaluation of the role of Shiga and Shiga like toxins in mediating direct damage to human vascular endothelial cells / V.L. Tesh, J.E. Samuel, L.P. Perera et al. // J. Infect. Dis. 1991. V. 164. P. 344-352.
132. Monoclonal antibody to shiga toxin 2 which blocks receptor binding and neutralizes cytotoxicity / H.Nakao, N. Kiyokawa, J.Fugimoto et al. // Infect.Immun. V. 67. P. 5717-5722.
133. Anticytotoxin-neutralising antibodies in immune globulin preparations: potential use in hemolytic-uremic syndrome // S. Ashkenazi, T.G. Cleary, E. Lopes et al. // J. Pediatr. 1988. V. 113. P. 1008-1014.
134. Tesh V.L., O’Brien A.D. Adherence and colonization mechanisms of enteropathogenic and enterohemorrhagic Escherichia coli // Microb. Pathog. 1992 V. 12. P. 245-254.
135. Jerse A.e., Yu J., Tall B.D. A genetic locus of enteropathogenic Escherichia coli necessary for the production of attaching and effacing lesions on tissue culture cells // Proc. Natl. Acad. Sci. 1990. V. 87. P. 7839-7843.
136. Surface properties of the Vero cytotoxin-producing Escherichia coli O157:H7 / P. Sherman, R. Soni, M. Petric, M. Karmali // Infect. Immun. 1987. V. 55. P. 1824-1829.
137. Actin accumulation at sites of bacterial adhesion to tissue culture cells: basic for new diagnostic test for enteropathogenic and enterohemorrhagic Escherichia coli / S.А.Р. Knutton, T. Baldwin, P.H. Williams, A.S. McNeish // Infect. Immun. 1989. V. 57. P. 1290-1298.
138. Elliot S.Т.,Wainwright О.О. The complete sequence of the locus of enterocyte effacement (Lee) from enteropathogenic Escherichia coli E2348/69 // Mol.Microbiol. 1998. V.28. P. 1-4.
139. Expression and characterization of the eaeA gene product of Escherichia coli serotype O157:H7 / M.Louie, C.S. de Azavedo, M.Y.C. Handelsman et al. // Infect. Immun. 1993. V. 61. P. 4085-4092.
140. McKee M.L., O’Brien. Investigation of enterohemorrhagic Escherichia coli O157:H7 adherence characteristics and invasion potential reveals a new attachment pattern shared by intestinal Escherichia coli / Infect.Immun. 1995. V. 63. P. 2070-2074.
141. Yu J., Kaper J.B. Cloning and characterization of the eae gene of enterohaemorrhagic Escherichia coli serotype O157:H7 // Mol. Microbiol. 1992. V. 6. P. 411-417.
142. Cloning and nucleotide sequence of the eae gene homologue from enterohaemorrhagic Escherichia coli serotype O157:H7 / G. Beebakhee, M. Louie, J. Azavedo, et al. // FEMS Microbiol Letters . 1992. V. 91. P. 63-68.
143. Sequence heterogeneity of the eae gene and detection of verotoxin-producing Escherichia coli using serotype-spesific primers / M.Louie, C.S. de Azavedo, R. Clarke et al. // Epidemiol. Infect. 1994. V. 112. P. 449-461.
144. Nature and distribution of mucosal lesions associated with enteropathogenic and enterohemorrhagic Escherichia coli in piglet and the role of plasmid-mediated factors / S. Tzipori, F. Gunzer, M.S. Donenberg // Infect. Immun. 1995. V. 63. P. 3621-3627.
145. The hictopathology of the hemolytic uremic syndrome associated with verotoxin-producing Escherichia coli infections / S.E. Richerdson, M.A. Karmali, L.E. Becker, C.R. Smith // Hnm. Pathol. 1988. V. 19. P. 1102-1108.
146. Griffin P., Olmstead L.C., Petras R. Escherichia coli O157:H7 associated colitis, a clinical and histological study of 11 cases // Gastroenerology 1990. V. 99. P. 142-149.
147. The role of eae gene of enterohemorrhagic Escherichia coli in intimate attachment in vitro and in a porcine model / M.S. Donnenberg, S. Tzipori, M.L. McKee et al. // J. Clin. Invest. 1993. V. 92. P. 1418-1424.
148. Pai C.H., Kelly J.K., Meyers G.L. Experimental infection of infant rabbits with verotoxin-producing Escherichia coli infections // Infect. Immun. 1986. V. 51. P. 16-23.
149. Wadolkowsky E., Burris J.A., O’Brien A.D. Mouse model for colonisation and disease caused by enterohemorrhagic Escherichia coli O157:H7 // Infect. Immun. 1990. - V. 58. P. 2438-2445.