Поширення маститів у корів, розробка засобів їх профілактики і терапії з використанням йодофорів : Распространение маститов у коров, разработка средств их профилактики и терапии с использованием йодофорам

Краткое описание

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК
ІНСТИТУТ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ І КЛІНІЧНОЇ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

На правах рукопису
УДК: 619:618. 19-002: 636. 22 /.28

Балим Юрій Петрович

Поширення маститів у корів, розробка засобів їх профілактики і терапії з використанням йодофорів

16.00.03 — ветеринарна мікробіологія і вірусологія

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук

Наукові керівники:
Доктор ветеринарних наук, професор Конаржевський К. Є.,
Доктор ветеринарних наук, професор, академік УААН
Малинін О. О.

Харків — 2004

ЗМІСТ

Вступ 4
Розділ 1. Огляд літератури 11
1.1.Поширення субклінічного (прихованого) маститу в корів
і економічний збиток від нього 11
1.2. Етіологія виникнення субклінічного маститу 15
1.3. Фактори, що сприяють виникненню маститів у корів 18
1.4. Профілактика маститів у корів 30
1.5. Лікування корів, хворих на мастит 38
1.6. Специфічна профілактика маститу 41

Розділ 2. Власні дослідження 44
2.1. Матеріали і методи дослідження 44
2.2. Результати досліджень 55
2.2.1. Вивчення поширення маститу в корів у сухостійний
і лактаційний періоди 55
2.2.2. Бактеріологічні дослідження молока і секрету при
маститах у корів 58
2.2.3. Вивчення впливу субклінічного маститу в корів на
санітарну якість молока 61
2.2.4. Вивчення ролі запропонованих ветеринарно-санітарних
заходів на підвищення якості молока, застосовуваних у
господарствах з різною технологією утримання корів 68
2.2.5. Вивчення токсичної, місцево-подразнюючої і
сенсибілізуючої дії синтайоду 71
2.2.6. Вивчення протизапальних властивостей 0,5% синтайоду
(за активним йодом), а також вплив його на регенерацію
ушкоджених тканин 79

2.2.7. Результати досліджень із визначення вмісту йоду в
молоці і крові корів, вим’я яких оброблено 0,5%
синтайодом із профілактичною метою 79
2.2.8.Вивчення ефективності застосування синтайоду з метою
профілактики маститу в корів у виробничих умовах 81
2.2.9. Виробнича перевірка методу профілактики маститу
в корів за допомогою синтайоду 87
2.2.10. Широке випробування синтайоду у виробничих умовах
і розробка технологічного процесу профілактики маститу
в корів 92
2.2.11. Розробка нових композицій йодофорів для
використання у ветеринарній практиці 112

Розділ 3. Обговорення результатів дослідів 117
Висновки 137
Пропозиції для практики 140
Список використаних джерел 141
Додатки 168

Вступ
Законодавство України, що буде гармонізовано до вимог Євросоюзу, визначило нові, більш складні завдання у справі охорони здоров’я тварин і населення щодо забезпечення системи виробництва високоякісних продуктів тваринництва. Найважливішу роль у вирішенні цих завдань мають відігравати заходи, спрямовані на забезпечення виробництва молока, яке має відповідати міжнародним стандартам якості та безпеки, бути вільним від залишків токсичних речовин, патогенних мікроорганізмів тощо.
Згідно з даними міжнародних ветеринарних організацій, виникнення маститів у корів наносить більше збитків, ніж усі інші захворювання цих тварин [38, 39, 40, 41].
Відповідно до численних повідомлень дослідників із різних країн світу, кількість корів, хворих на субклінічний мастит, у багато разів перевищує кількість тварин із клінічним маститом, який, як правило, починається із субклінічного. Клінічна форма маститу в корів реєструвалася різними дослідниками в 0,8 - 28,9 % тварин [64, 117]. Крім того є відомості про ураження субклінічним маститом від 70 до 80 % тварин. Більшість авторів сходиться на думці, що субклінічна форма маститу трапляється в 35 разів частіше, ніж клінічний мастит [1, 12, 47, 37, 64, 84, 86, 101, 133, 255]. При цьому більшість авторів звертають увагу на різні фактори, що сприяють виникненню захворювання, зокрема на технологічні.
Економічний збиток від захворювання корів на мастит складається зі зниження молочної продуктивності і якості молока, затрат на ветеринарне обслуговування і лікування тварин. Телята, отримані від хворих на субклінічний мастит корів, значно частіше хворіють з ознаками розладу функції шлунково-кишкового тракту [26, 27, 50, 119, 160, 183, 190].
Актуальність теми. Вчені, які працюють в галузі боротьби з маститом корів, прийшли до спільної думки, що перебіг запального процесу у вимені майже завжди супроводжується інфекцією. Мікроорганізми можуть бути безпосередньою причиною як виникнення, так і ускладнення маститів, що виникають у результаті впливу на молочну залозу несприятливих факторів зовнішнього середовища [14, 17, 47, 159, 160, 162, 188, 189, 193, 225]. Від корів, хворих на мастити, виділялися різні патогенні мікроорганізми. Слід зазначити, що якщо раніше був більш розповсюджений мастит стрептококової етіології, то в останні роки домінує стафілококовий мастит [21, 45, 57, 71, 130, 135, 145, 156, 169, 181, 196, 197, 199, 207, 208, 209, 210, 258]. Однак, роль різних видів мікроорганізмів в етіології маститів дотепер з’ясована.
Це обумовлено, у значній мірі, широким застосуванням антибіотиків і сульфаніламідних препаратів, що використовуються для лікування і профілактики маститів у корів. Застосування їх тваринам сприяє появі антибіотико-стійких штамів мікроорганізмів і отже захворювань, які важко лікувати традиційними методами.
При захворюванні корів на мастит у молоці з’являється значна кількість не тільки мікроорганізмів, але й їх токсинів. Уживання такого молока людьми, а також новонародженими телятами і поросятами призводить до різних захворювань. Установлено пряму корелятивну залежність між стрептококовим маститом і стрептококовими захворюваннями в людей — ангіною, скарлатиною. Молоко хворих на мастит корів коліформної і сальмонельозної етіології становить серйозну небезпеку здоров’ю людини і тварин. Особливу небезпеку для здоров’я людей мають залишки лікарських препаратів у молоці тварин, особливо антибіотиків. Нові жорсткі вимоги до санітарної якості молока, що виключають наявність у ньому залишків антимікробних препаратів, викликають пекучу потребу в створенні нових, екологічно безпечних форм препаратів і способів їх використання.
Особливий інтерес у дослідників деяких країн у цих умовах викликав йод, який в різних сполученнях і комбінаціях використовується як дуже ефективний препарат, що має системну бактерицидну властивість стосовно багатьох видів мікроорганізмів. Тривалий час широке його застосування стримувалось наявністю побічної дії, яка виявлялася у формі йододерми, екземи й ін. Усунення цього негативного впливу можливо шляхом одержання солюбілізованого йоду (йодофорів). Однак вітчизняні препарати цього плану не розроблялися і не вивчалися. У той же час упровадження їх у ветеринарну практику може вирішити цілу низку складних завдань із профілактики і лікування маститів, знизити небезпеку появи антибіотико-стійких штамів мікроорганізмів, підвищити санітарну якість молока, яке не буде містити залишки антибіотиків й інших антимікробних препаратів, що перешкоджають просуванню вітчизняної продукції на міжнародний ринок.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалася згідно із завданням № 0.51.09.08.07.02.Д15 «Розробити та видати Держагропрому СРСР ветеринарно-санітарні науково обґрунтовані заходи, спрямовані на боротьбу з маститом корів», номер державної реєстрації « 01. 87. 0 093646 ».
Мета і завдання досліджень. Робота виконувалася з метою вивчення поширення клінічних і субклінічних форм маститів корів у господарствах Харківської області, їх етіологічних факторів, впливу на санітарні показники якості молока, ветеринарно-санітарної оцінки ефективності проведених заходів щодо боротьби з маститами, розробки нових засобів їх терапії і профілактики із застосуванням препаратів із групи йодофорів.
При цьому для вирішення були поставлені такі завдання:
— провести моніторингові дослідження клінічно вираженого та субклінічного маститу в корів, проаналізувати етіологічні фактори їх виникнення;
— вивчити ветеринарно-санітарні показники якості молока корів, хворих на мастити, дати об’єктивну характеристику видовому спектру мікроорганізмів, що виділяються з молока;
— вивчити фармако-токсикологічні характеристики нового препарату з групи йодофорів, визначити можливість його використання в практиці для лікування і профілактики маститів;
— розробити, затвердити та впровадити в практику комплект науково-технічної документації на новий засіб із групи йодофорів для профілактики і лікування маститів у корів;
— розробити та впровадити в практику систему профілактики та лікування маститів у корів з використанням йодофорів, дати їй ветеринарно-санітарну та економічну оцінку.
Об’єкт досліджень: клінічні та субклінічні мастити в корів, обсіменіння молока мікроорганізмами, системи діагностики, профілактики і лікування маститів у корів.
Предмет дослідження: корови, молоко, мікроорганізми, доїльне обладнання, йодофори.
Методи досліджень. При проведенні досліджень були використані різні методики ідентифікації мікроорганізмів, бактеріологічні методики виявлення патогенних мікроорганізмів із молока, клінічні і спеціальні методи діагностики маститів у корів; різні методи профілактики і терапії маститів, профілактичної і лікувальної ефективності фармакологічних препаратів; методи токсикологічної і фармакологічної оцінки нових препаратів, спеціальні методи з технологічного регламентування ветеринарних заходів та їх економічної оцінки.
Наукова новизна отриманих результатів. Проведені системні моніторингові дослідження молока від здорових та хворих на мастит корів, визначені групи мікроорганізмів, що відіграють переважну роль у виникненні маститів. Визначена ступень поширення і роль мікроорганізмів у етіології маститів. На підставі проведених досліджень зроблено аналіз санітарного стану якості молока, що одержали в спеціалізованих господарствах Харківської області. Дано теоретичне обґрунтування необхідності пошуку і розробки нових препаратів із групи йодофорів, використання яких дає можливість лікувати мастити і проводити їх профілактику та одержувати молоко, що не містить залишків токсичних речовин.
Уперше в Україні розроблені та вивчені антимікробні та фармако-токсикологічні характеристики нових лікувально-профілактичних засобів із групи йодофорів: «Синтайод», «Савейодим», «Йод-неонол», розроблено систему застосування їх у виробництві при профілактиці та лікуванні усіх форм маститів. Доведено, що розроблені препарати не викликають накопичення токсичних залишків у молоці. Наукову новизну проведених досліджень підтверджено двома деклараційними патентами України.
Практичне значення отриманих результатів. На підставі проведених досліджень показано, що переважну роль у виникненні маститів у корів, які утримуються на молочнотоварних комплексах у Харківський області, відіграють порушення технологічних факторів утримання тварин, а також комплексу ветеринарно-санітарних заходів.
Визначені види мікроорганізмів, які найчастіше виділяються від хворих на мастит корів і обсіменяють молоко на всьому шляху: від корови до місця реалізації.
Дано оцінку комплексу лікувально-профілактичних засобів у системі боротьби з маститами. Вивчені і запропоновані для боротьби з маститами нові препарати з групи йодофорів — «Синтайод», «Савейодим», «Йод-неонол».
Отримані патенти та розроблено комплект науково-технічної документації на протизапальний засіб «Савейодим» (У співавторстві: В.С. Білокінь, Б.Т. Стегній, Ю.П. Балим, М.І. Калеберда), отримано деклараційний патент (UA), 59974 А; 7, А 61К9/08, 15.09.2003. Для виробництва препарату «Савейодим» розроблені Технічні умови, ТУ У 46.15. 580-2001, Вводяться вперше. Термін дії — з 2001 07.10 — до 2006 07.10. (У співавторстві П.П. Фукс, Є.В. Руденко, В.С. Білокінь, С.Т.Соловйов, Ю.С. Голуб, К. Є. Конаржевський, Ю.П. Балим). Відповідна розробка впроваджена у виробництво на ДП «Ветеринарна медицина» ІЕКВМ.
На підставі досліджень автора розроблена «Настанова по застосуванню препарату Савейодим», яка затверджена Головним державним інспектором ветеринарної медицини України П.І. Вербицьким. 22.05.01. №. 1514/104. Впровадження розробленої системи профілактики та лікування маститів дозволяє отримати економічний ефект з розрахунку 1040 грн. на 1 грн. затрат.
На протизапальний засіб «Йод-неонол» (У співавторстві Б. Т. Стегній, Н. П. Чечоткіна, В.І.Стеценко, О. Г. Кузнєцов, Ю. П. Балим) отримано деклараційний патент (UA), 60088 А; 7, А61К33/18, 15.09.2003. Препарат впроваджено у виробництво на ДП «Ветеринарна медицина» ІЕКВМ.
Особистий внесок здобувача. Особисто виконав основний обсяг представлених у роботі клінічних та більшу частку мікробіологічних досліджень з оцінки якості молока, одержуваного на молочнотоварних фермах у Харківській області. (Мікробіологічні дослідження проводилися за методичної підтримки співробітників групи санітарії молока ІЕКВМ Новикова В. М., Бабій Л. І. та ін. Токсикологічні та біохімічні дослідження проводилися за методичної підтримки співробітника лабораторії токсикології ІЕКВМ Шуляка В.Д.). Автор особисто узагальнив дані з організації санітарно-профілактичних заходів щодо боротьби з маститами в Харківській області. Випробував і впровадив у виробництво новий препарат із групи йодофорів «Синтайод», брав участь у розробці його аналогів: «Савейодим» та «Йод-неонол», відповідних нормативно-правових документів на його виробництво (Технічні умови і Настанови із застосування).
Самостійно проведено весь обсяг методичної, аналітичної та організаційної роботи із впровадження системи профілактичних і лікувальних препаратів із застосуванням «Синтайоду» і «Савейодиму» у практику.
Апробація результатів досліджень. Основні результати досліджень і розроблені на їх підставі матеріали доповідались і отримали схвалення на засіданнях вченої ради Інституту експериментальної та клінічної ветеринарної медицини УААН (м. Харків), на Науково-технічній раді при Державному департаменті ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України.
За результатами досліджень і розробок, пов’язаних з темою дисертаційної роботи, зроблені доповіді:
— на Всесоюзній науковій конференції, 2628 жовтня 1988 р., м.Воронеж. «Проблемы диагностики, терапии и профилактики незаразных болезней сельскохозяйственных животных в промышленном животноводстве»;
— Республіканській науково-практичній конференції «Ветеринарні проблеми промислового тваринництва», 1719 жовтня 1985 р., м. Біла Церква;
— Міжнародній конференції «Актуальні проблеми ветеринарної медицини в умовах сучасного ведення тваринництва, 26 травня — 2 червня 2003 р., м. Феодосія, АР Крим;
— Міжнародній науково-виробничій конференції, присвяченій 25-річчю утворення Бєлгородської державної сільськогосподарської академії, 2730 жовтня 2003 р., м. Бєлгород.
Публікації. Основні положення дисертації викладено в 8 друкованих роботах, із них 5 статей опубліковано у фахових наукових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України, 3 тезах та методичних рекомендаціях.

Список литературы

Висновки
1. Установлено широке поширення клінічно виражених і субклінічних форм маститу в господарствах Харківської області, їх вплив і зв’язок з інтенсивністю обсіменіння молока мікроорганізмами. Показана домінуюча роль агалактійних стрептококів у виникненні маститів і тенденція до погіршення ситуації в літній і осінній періоди, особливо при наявності несприятливих погодних умов. Установлено зв’язок порушень технологічного процесу одержання молока і виконання ветеринарно-санітарних заходів щодо забезпечення системи виробництва молока високої якості. Теоретично обґрунтована і розроблена система ветеринарно-санітарних заходів щодо профілактики і лікування маститів із використанням вітчизняних йодофорів (Синтайод, Савейодим, Йод-неонол). Установлено їх нешкідливість і безпеку застосування в рекомендованих дозах, лікувально-профілактичну й економічну ефективність зазначених заходів в умовах виробництва.
2. Результати досліджень показали, що в господарствах Харківської області клінічна форма маститу в лактуючих корів виявляється в 3,5 % (0,56,2 %), а субклінічна у 18,6 % (12,634 %) тварин. У сухостійний період кількість корів із клінічною формою маститу збільшується до 7,2% (5,012,5 %), а із субклінічною — до 28,9 % (1935 %).
3. При бактеріологічному дослідженні молока від позитивно реагуючих на димастин корів виявляється в основному агалактійний стрептокок — 29,6 %, гемолітичний стафілокок — 7,5 % і спорова мікрофлора, що викликає гемоліз кров’яного агару. Ця закономірність просліджується у всіх господарствах Харківської області.
4. На ступінь забруднення молока мікроорганізмами істотний вплив має технологія одержання, обробки і транспортування молока на всьому шляху від місця його виробництва до місця його реалізації. При цьому ступінь осіменіння молока на шляху від доїльної фляги до приймального пункту зростає в 10 і більше разів (з 180 тисяч мікроорганізмів у 1 см3 молока в доїльному відрі — до 1800 тисяч у 1 см3 під час приймання).
5. Кількість мікроорганізмів, що виявляються в збірному молоці, має чіткий взаємозв’язок із рівнем поширення субклінічного маститу в групі. При збільшенні кількості хворих на мастит тварин у 23 рази кількість мікроорганізмів, що виділяються з молока, збільшується в 22,5 рази. У 1 см3 молока, отриманого від корів із субклінічним маститом, містилося до 12 млн. мікробних тіл гемолітичного стрептокока, або 4060 % від загальної кількості виділених мікроорганізмів.
6. При використанні для доїння високопродуктивних корів переносних доїльних апаратів і виконання повного обсягу ветеринарно-санітарних заходів щодо профілактики маститу за кожним оператором необхідно закріплювати не більше 2530 тварин. Збільшення кількості тварин у групі в момент максимальних навантажень приводить до порушення технологічного процесу, збільшення захворюваності корів на мастит і зниження ветеринарно-санітарної якості молока.
7. Вивчення параметрів токсичної дії синтайоду показало, що він може бути віднесений до препаратів середньої токсичності: ЛД50 для мишей — 268 мг/кг, ЛД16 — 41 мг/кг, ЛД84 — 578 мг/кг. Установлено, що препарат не має вираженої токсичної, сенсибілізуючої, алергенної, мутагенної і тератогенної дії при багаторазовому нанесенні на шкіру в 0,1; 0,5 і 1% концентраціях активного йоду. Лише в деяких випадках при систематичному і багаторазовому нанесенні на шкіру препарату в 1% концентрації можна спостерігати слабко виражений подразнюючий ефект.
При систематичному 2-місячному нанесенні на шкіру кроликів синтайоду в 0,5% концентрації достовірних, стабільно виражених змін з боку гематологічних показників (гемоглобін, еритроцити, лейкоцити, лейкоцитарний профіль), а також активності тканинних індикаторних ферментів (лужна фосфатаза, АЛТ і АСТ) не було виявлялено.
8. Вивчення терапевтичної ефективності йодофорів при використанні їх як протизапальних засобів показало, що вони сприяють регенерації ушкоджених тканин і дають можливість скоротити на 34 доби термін загоєння ран.
9. При використанні синтайоду в 0,5% концентрації для профілактики маститів у корів удається знизити захворюваність тварин на мастит у 22,5 рази. При обробці шкіри вимені корів 0,5% розчином синтайоду з лікувально-профілактичною метою в молоці вміст мікроорганізмів знижувався в 10 разів, а в змивах зі шкіри вимені — 200 разів. Вміст йоду в крові через 1530 діб збільшувався на 2025 %, а в молоці з 30,8 мкг/л до 7182 мкг/л, але не перевищував припустимої норми (для молока — 300 мкг/л; для крові — 60150 мкг/л).
10. Економічна ефективність впровадження технологічного процесу з профілактики маститу за допомогою синтайоду (Совейодиму) дозволяє збільшити валовий надій молока на 1011 %, знизити захворюваність корів на мастит у 23 рази, підвищити санітарну якість молока (1 сорту до 9697 %), що відповідає 4060 карбованцям на 1 карбованець затрат (за цінами 1986 року).

ПРОПОЗИЦІЇ ДЛЯ ПРАТИКИ
1. Протизапальний засіб «САВЕЙОДИМ» / В. С. Білокінь, Б. Т. Стегній, Ю. П. Балим, М. І. Калеберда. Інститут експериментальної та клінічної ветеринарної медицини. Україна. (19) (UA), 59974 А, 7, А 61К9/08, 15.09.2003. Бюл. № 9.
2. «САВЕЙОДИМ». Технічні умови, ТУ У 46.15. 580-2001, Вводяться вперше, Термін дії — з 2001 07.10 — до 2006 07.10. Розроблено Інститутом експериментальної і клінічної ветеринарної медицини / П. П. Фукс, Є. В. Руденко, В. С. Білокінь, С. Т. Соловйов, Ю. С. Голуб, К. Є. Конаржевський, Ю. П. Балим.
3. Настанова по застосуванню препарату савейодим Інституту експериментальної та кліничної ветеринарної медицини УААН, м. Харків: Затверджена Головним державним інспектором ветеринарної медицини України П. І. Вербицьким. 22.05.01. № 15-14104.
4. Протизапальний засіб «Йод-неонол» / У співавторстві Б. Т. Стегній, Н. П. Чечеткіна, В. І. Стеценко, О. Г. Кузнєцов, Ю. П. Балим. Отримано деклараційний патент (UA), 60088 А; 7, А 61К33/18, 15.09.2003.

Список використаних джерел

1. Абзалова А.Г., Погребняк М. Распространение и причины маститов у коров при промышленном производстве молока // Науч. работы Сиб. НИВИ. 1977. Вып. 30. С. 124129.
2. Баданов Н.П., Евдокимов П.Д. Йодополимер Е в профилактике мастита у коров // Диагностика, лечение и профилактика незаразных болезней сельскохозяйственных животных и птиц. 1987. С. 21 23.
3. Балковой И.И. Эффективность борьбы с маститом коров // Вопросы вет. фармации и фармакотерапии: Тез. докл. конф. Рига, 1982. С. 73 75.
4. Беляев В.И., Трусова О.С. Устойчивость коров различных пород к маститу //VI Всесоюзный симпозиум по машинному доению сельскохозяйственных животных: Тез. докл., Таллин, 13 16 сент. 1983 г.- М., 1983. С.110 112.
5. Богатов О.Г. Современные методы диагностики мастита коров //Проблемы ветеринарной санитарии. М., 1992. Вып 2. С. 21 24.
6. Болгов А.Е., Карманова Е.П., Макарова В.Е. Влияние факторов окружающей среды на заболеваемость коров маститом // Проблемы и перспективы паразитоценологии. Х.;Луганск, 1997. С. 21 22.
7. Болезни сельскохозяйственных животных и меры борьбы с ними в Забайкалье и на Дальнем Востоке: Сб. науч. тр. / Благовещенский СХИ. Благовещенск, 1981. С.34 36.
8. Бояринцев Л.Е., Варганов А.И., Конопельцев И.Г. Микрофлора молока при мастите у коров и её чувствительность к антибиотикам // Вопросы инфекционной патологии животных.- Казань, 1994. С.75 81.
9. Боярышников П.И. Микоплазмы в патологии крупного рогатого скота // Ветеринария. 1997. № 10. С.11 15.
10. Брейтерман С.Б. К вопросу профилактики бесплодия коров // Профилактика незаразных и паразитных болезней животных. М., 1983. С. 106108.
11. Карташова В.М., Самоволова Т.Н.. Заклеивание сосков эффективный метод профилактики мастита // Всесоюзный симпозиум по машинному доению. Таллин, 1983. С. 126 127.
12. Валюшкин К.Д., Медведев Г.Ф. Акушерство, гинекология и биотехнология размножения животных. Минск: Урожай, 1997. 718 с.
13. Васильев В.Г. Доение коров, больных маститом // Ветеринария. 1998. № 5. С. 33 35.
14. Васильев В.Г. Машинное доение и мастит // Ветеринария. 1998. № 12. С. 36 37.
15. Васильев В.Г. Прогнозирование мастита у коров с учетом размера сосков вымени // Ветеринария. 1996. № 9. С. 43 44.
16. Васильев В.Г. Факторы, обуславливающие возникновение мастита у коров // Ветеринария. 1996. № 6. С. 36 37.
17. Винников И.К., Рудая О.И. Система технических средств для профилактики и диагностики мастита в процессе доения коров //Разработка и использование средств электромеханизации в животноводстве. 1987. С. 29 37.
18. Воскобойник В.Ф. Компьютерная оценка экономической эффективности противомаститных мероприятий (схема лечения коров) // Диагностика, лечение и профилактика акушерско-гинекологических патологий у животных. М., 1994. С.162 165.
19. Вплив прихованої форми маститу на санітарні та харчові якості молока корів / В.Хоменко, П. Роговський, Г. Риженко та ін. // Вет. медицина України. 1997. № 11. С. 42 44.
20. Гавриш В.Г., Егунова А.В., Семенов С.В. Септогель для лечения коров при мастите // Ветеринария.- 2000. № 6. С. 33 36.
21. Гасанов Н.Г. Усовершенствованные лабораторные методы диагностики мастита стафилококковой этиологии у коров // Диагностика, терапия и профилактика акушерско-гинекологической патологии у животных. М.,1994. С. 92 97.
22. Гасанов Н.С., Черепахин Д.А., Кордюков А.П. Диагностика и лечение маститов у коров с применением неантибиотических препаратов диоксидин, Лизомаст, ДМСО 90, саурелизин // Диагностика, терапия и профилактика акушерско-гинекологической патологии у животных.- М., 1994. С.97 100.
23. Гирина В.П., Нурдинова Л.Г., Казанцев А. Влияние гигиены содержания в летний период на заболеваемость маститом у коров // Технологические проблемы молочно-мясного скотоводства в зоне Урала и Северного Казахстана: Материалы междунар. науч. практ. конф. Троицк; Карабалык, 1998. С. 126 127.
24. Горбатова К.К. Биохимия молока и молочных продуктов. М., 1984. 336 с.
25. Гринько И.Н. О пробе отстаивания для диагностики субклинического мастита у коров // Меры борьбы с болезнями крупного рогатого скота: Сб. науч. тр. / Украинская СХА. К., 1984. С. 10 85.
26. Демидова Л.Д. Ветеринарно-санитарные аспекты борьбы с маститом коров и повышение санитарного качества молока: Автореф. дис. д-ра вет. наук. М, 1997. 49 с.
27. Демидова Л.Д. Влияние лечения мастита и эндометрита коров на санитарное качество молока. Определение остаточного количества лекарственных веществ в молоке // Диагностика, терапия и профилактика акушерско-гинекологической патологии у животных. М., 1994. С. 85 86.
28. Демидова Л.Д. Диагностика и профилактика мастита у коров // Животновод. 1997. № 9. С. 16 17
29. Демидова Л.Д., Реброва Т.Б., Балибалова Е.Н. Лечение коров, больных маститом и эндометритом, при помощи прибора Кентавр” // Диагностика, терапия и профилактика. М., 1994. С. 120 123.
30. Демидова Л.Д., Юрков В.М., Балковой И.И. Применение лазерного ветеринарного аппарата Вега МВ” при мастите коров // Ветеринария.- 1996. № 5. С. 9 12.
31. Екончинцева О.С., Дуплищев В.Л. Применение лактобактерина при лечении коров с субклиническими маститами // Морфология, физиология, патология и терапия животных и пушных зверей клеточного содержания. Омск, 1997. С. 58 59.
32. Жмурко Т.В., Бриль В.С., Ковинько М.В. Профілактика миститів у корів на промислових комплексах. К.: Урожай, 1981. 86 с.
33. Жуженова Д.У., Джулонов М.Н. Лечение субклинического мастита у коров // Информационный листок. 1988. С. 3.
34. Загаевский И.С. Ветеринарно-санитарная экспертиза с основами технологии переработки продуктов животноводства. М.: Агропромиздат, 1989. С. 207.
35. Загаевский И.С. Профилактика пищевых токсикоинфекций и токсикозов по линии ветеринарной службы. К.: УСХА, 1976. 76 с.
36. Загаевский И.С., Якубчак О.Н. Субклинический мастит коров с основами ветсанэкспертизы санитарной оценки молока // Повышение качества продуктов животноводства. К., 1988. С. 29 32.
37. Задвирный Ю.Ф. Сравнительная оценка существующих и разработка нового метода и технологии экспресс-диагностики субклинического мастита у коров молочных комплексов: Автореф. дис канд. вет. наук. Х., 1987. 16 с.
38. Законодавство України про ветеринарну медицину /За ред. П.П.Достоєвського, В.І. Хоменка. К.: Урожай, 1999. 592 с.
39. Закон України „Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини” // Відомості Верховної Ради. 1998. №19. С. 298-312.
40. Закон України Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції // Відомості Верховної Ради. 2000. № 12. С.314-318.
41. Закон України „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”// Відомості Верховної Ради. 1994. №27. С. 815-816.
42. Заянчиковский И.Ф. Профилактика маститов у коров // Животноводство. 1981. №6. С. 59 60.
43. Зверева Г.В., Олексеев В.Н., Качур Д.Е. Частота и течение маститов у коров в молочных комплексах // Научные труды УСХА. К., 1979. Вып. 216. С. 74 76.
44. Иванова О.Р. Взаимосвязь быстрого маститного теста, пробы отстаивания и бактериологического исследования секрета вымени при мастите коров //Проблемы ветеринарной санитарии. М., 1992. Вып 2. С. 25 30
45. Ивченко В.М. Роль коагулазоотрицательных стафилококков в этиологии маститов коров //Технология и ветеринарное обеспечение животноводства. 1988. С. 125 127.
46. Иноземцев В.П., Балковой И.И., Юрнов В.М., Демидова Л.Д. Ветеринарно- санитарные аспекты получения экологически чистого молока // Ветеринария. 1999. № 3. С. 3 8.
47. Карташова В.М., Ивашура А.И. Маститы коров. М., 1988. 256 с.
48. Карташова В.М. Национальная программа по борьбе с маститом коров // Аграрная наука. 1995. № 6. С. 36 37.
49. Карташова В.М., Проскурин Ю.Н., Кузьмин Г.Н. Быстрые маститные тесты // Ветеринария. 1998. № 5. С. 32 33.
50. Карташова В.М., Юрков В.М. Лаборатория санитарии молока и профилактика мастита, её достижения и задачи на перспективу // Сб. науч. тр. Всерос.НИИ санитарии, гигиены и экологии. М., 1995. Т. 98, ч. 1. С. 84 91.
51. Карякина С.П. Заклеивание соскового отверстия вымени как метод профилактики мастита //Актуальные проблемы ветеринарной науки и практики: Тез. науч.-практ. конф. Самарканд, 1987. С. 87.
52. Клос Ю.С., Лагодюк П.З. К определению субклинических маститов у коров // Науч.- техн. бюл. Укр. НИИ физиологии и биохимии с.-х. животных. 1989. № 11. С. 27 29.
53. Коровушкин А.А. Оценка и отбор коров черно-пестрой породы и ее помесей по устойчивости к маститу: Автореф. дис канд. с.х. наук./ Всерос. НИИ коневодства. Рязань, 1997. 17 с.
54. Костына М.А. Влияние субклинического мастита коров на качество молозива и заболеваемость телят // Итоги и перспективы научных исследований по проблеме патологии животных и разработке средств и методов терапии и профилактики.- Воронеж, 1995. С. 288 289.
55. Кочергина-Никитская Е.В. Изучение некоторых аспектов возникновения мастита псевдомонозной природы у коров // Вопросы зоогигиены и ветеринарной санитарии при различных технологиях содержания животных. М., 1987. С. 79 81.
56. Крижанівський Я.Й. Вплив технологічних властивостей підлоги на фізіологічний стан молочної залози корів // Вісн. аграр. науки . 1996. № 6. С. 51 52.
57. Кузьмин Г.Н., Париков В.А., Слободняк В.И. Роль эпидермального стафилококка в этиологии мастита у коров // Итоги и перспективы научных исследований по проблеме патологии животных и разработке средств и методов терапии и профилактики. Воронеж, 1995. С. 215 216.
58. Лигерс Я.А. Комплексная терапия коров, больных маститом //Теоретические и практические вопросы ветеринарии. 1988. Т. 1. С. 91 92.
59. Лигерс Я.А. Лечебно-профилактические мероприятия по борьбе с воспалением вымени коров в сухостойный период // Рекомендации по профилактике и лечению заболеваний молодняка с.-х. животных. Рига, 1982. С. 70 72.
60. Максимов В.И., Циганков П.Б. Влияние скрытого мастита на молочную продуктивность молочных коров //Совершенствование технологии производства молока и говядины. Персиановка, 1995. С. 72 75.
61. Мамацишвили Г.Э. Комплекс мероприятий по снижению мастита и улучшению качества молока в молочных хозяйствах Грузинской ССР //Вопросы зоогигиены и ветеринарной санитарии при различных технологиях содержания животных. М., 1987. С. 81 87.
62. Манасян А.О., Арутенян Д.Б., Серонян Г.Б. Применение моющего средства ”Айна” для экспресс-диагностики субклинического мастита коров // Ученые записки Ереванского зоовет. ин-та. Ереван, 1986. С.33 34.
63. Манойленко С.В. Диагностика скрытого мастита у коров в период запуска и сухостоя // Повышение продуктивности с.- х. животных Полесья и Лесостепи УССР: Науч. тр./ УСХА. К., 1980. С. 6 8.
64. Манойленко С. Мастити дородового періоду у корів //Тваринництво України. 1997. № 11. С. 18 19.
65. Маслянко Р.П., Дзивык О.И. Заболеваемость коров скрытым маститом в условиях промыщленной технологии и перспективы её снижения // Тез. докл. науч.-практ. конф. Б. Церковь, 1985. С.17.
66. Миляновский А.Г., Краль М.Ю. К изучению активности некоторых катионных детергентов в составе мазевих препаратов (Антисептическая эмулься для обработки сосков вымени как профилактика маститов) // Сб. науч. тр. ВНИИ ветсанитарии, гигиены и экологии. М., 1994. Т. 93., ч. 2. С. 84 87.
67. Михедов Н.Т. Факторы, влияющие на устойчивость коров к маститам //Наука- производству.- Гродно, 1996. С. 136 137.
68. Монастырский О.А. Скрытая токсичность продуктов питания и кормов //Агрохимия. 1995. № 7. С. 100-106.
69. Морев М.В., Береснева А.П., Корякина А.Р. Лечение коров в сухостойный период // Респ. науч.-производ. конф. по профилактике бесплодия и болезней молочной железы с.-х. животных: Тез. докл. конф. Казань, 1984. С. 50 51.
70. Мосьяков Л., Шаштакауснас Ю., Ешмантас В. Некоторые данные о патоморфологии воспаления вымени у коров // Труды Литовского НИИ ветеринарии. Вильнюс, 1981. С. 97 107.
71. Мохамед Э.Х. Влияние субклинического мастита на молочную продуктивность коров, санитарные и пищевые качества молока // Труды Московской вет. академии. М., 1990.17 с.
72. Мохнач В.С. Йодвысокополимеры и их применение в медицине и ветеринарии. Л.: Наука, 1967. С. 5 20.
73. Мохнач В.С, Йод и проблемы жизни: теорія биологической активности йода и проблеммы практического применения соединений йода с высокополимерами. Л.: Наука, 1974. 254 с.
74. Мутовин В.И. Борьба с маститами коров. М.: Колос, 1974. 254 с.
75. Мухлынин В.С., Овчинникова Л.Ю., Авхадиев А. Влияние технологии доения коров на их продуктивность, качество молока и заболеваемость маститами // Материалы междунар. науч.-практ. конф. Троицк, 1998. С. 134 135.
76. Надтонка В.Л., Фукс П.П., Пономарёва Г.Ф. Новые направления в лечении субклинических маститов у коров // Общая эпизоотология: иммунологические, экологические и методологические проблемы: Материалы междунар. конф., 20, 21, 22 сент. 1995 г. Х., 1995. С. 278 281.
77. Надточий О.О. Этиопатогенез и разработка эффективного лечения мастита у коров и острых расстройств пищеварения у телят // Труды Кубанского СХИ. 1989. Т. 29. С.20 25.
78. Незавитин А.Г., Кочнев А.А., Макеева Т.В. Устойчивость крупного рогатого скота разного экзогенеза к лейкозу, маститу и кетозам // Проблемы науки и производства в условиях аграрной реформы. Новосибирск, 1993. С.115 116.
79. Никаноров П.Н. Профилактика болезней и бесплодия в промышленном скотоводстве Сибири . М.: Россельхозиздат, 1987. 181 с.
80. Никаноров П.Н., Юшков Ю.Г., Смертина Е.Ю. Распространение маститов у коров и эффективность новых способов их терапии //Эпизоотология, диагностика, профилактика и меры борьбы с болезнями животных. Новосибирск, 1997. С. 287 292.
81. Никитин В.Я., Кузьменко П.И., Кучерук Н.Х. Йодинол при лечении коров, больных маститом // Вестн. ветеринарии.- 1998. №9(3). С. 101 102
82. Огнев Ю.М., Кобцев М.Ф., Захаров Н.Б. Устойчивость коров черно-пестрой породы к маститу //Проблемы науки и производства в условиях аграрной реформы. Новосибирск, 1993. С. 116 117
83. Оксамитний М.К., Векслер С.А., Олександров С.М. Профілактика і лікування маститів у корів. К.: Урожай, 1988. 120 с.
84. Оксамитний Н.К. Субклінічни мастити у корів. К.: Урожай, 1973. 144 с.
85. Определение безопасности и эффективности биологически активных добавок в пище: Методические указания. М.: Федеральный центр Госсанэпиднадзора мин. здравоохранеия России, 1999. 87с.
86. Париков В.А., Слободняк В.И. Итоги исследований по изучению этиопатогенеза и разработке способов, приборов и средств по диагностике, лечению и профилактике мастита у коров // Итоги и перспективы научных исследований по проблеме патологии животных и разработке средств и методов терапии и профилактики. Воронеж, 1995. С. 77 82.
87. Париков В.А., Смирнова Л.В., Сапожникова Н.А. Влияние препарата деполен на состояние системы антиоксидантной защиты и неспецифической резистентности организма коров в послеродовом периоде // Информационный бюллетень ИЭКВМ. Х., 1995. С. 225.
88. Пещук Я В. Влияние генотипа и некоторых факторов на заболеваемость коров маститом // Проблемы сохранения редких пород домашних животных и близкородственных диких видов: Тез. докл. междунар. конф. Пущино, 1996. С. 55 57.
89. Подберезный В.В., Париков В.А., Полянцев Н.И. Превентивная терапия при послеродовых болезнях и мастите коров // Ветеринария.- 1996. № 2.- С. 40 42.
90. Подберезный В.В. Терапевтическая эффективность эндобактерина при мастите у коров // Итоги и перспективы научных исследований по проблеме патологии животных и разработка средств и методов терапии и профилактики. Воронеж, 1995. С. 229 230.
91. Полянцев Н.И., Векслер А. Применеие ИВС в качестве лечебно профилактического средства при маститах у коров // Ветеринарные проблемы промышленного животноводства. Белая Церковь, 1985. С. 10.
92. Полянцев Ю.Н. Фармакопрофилактика мастита у коров в сухостойный период // Всесоюзный симпозиум по машинному доению с.-х. животных. Таллин, 1983. С.148 149.
93. Попов Л.К. Наследственная устойчивость коров к маститу // Молочн. и мясное скотоводство. 1998. № 5. С. 25 26.
94. Попов Л.К., Смагин Н.П., Попов Ю.Л. Скрытая форма мастита и гинекологические болезни у коров // Ветеринария. 1998. № 4. С.39 40.
95. Попов Л., Попова М. Влияние внешних факторов на заболеваемость скрытым маститом // Молочн. и мясн. скотоводство. 1995. № 5. С. 38 40.
96. Родин И.А. Этиология и профилактика мастита у коров в условиях Краснодарского края // Труды Кубанского гос. аграр. ун-та. 1995. Вып. 349. С. 85 90
97. Родионов В.И., Турченко А.Н., Попов Ю.И. Методы экспресс-диагностики скрытого мастита у коров. // Труды Кубанского гос. аграр. ун-та. 1995. Вып. 349. С. 60 61.
98. Рыженко Г.Ф., Рыженко В.П. Проблемы специфической профилактики маститов //Общая эпизоотология: иммунология, экология и методологические проблемы: Материалы междунар. науч. конф., 20, 21, 22 сент. 1995 г. Х., 1995. С. 492 493.
99. Савостин А.Н. Применение фурахина для лечения и профилактики субклинического мастита у коров в сухостойном периоде: Автореф. дис канд. вет. наук. Воронеж, 1988. 22 с.
100. Себряков Е.В., Афанасьев А.И., Олейникова Л.Г. Кандидомикозные маститы коров и ветеринарно-санитарная экспертиза молока // Проблемы оптимизации воспроизводства стада и повышения сохранности приплода. 1993(1994). С. 27 31.
101. Себряков Є.В., Веліток І.Г. Боротьба з матситами при машинному доїнні корів. К.: Урожай, 1969. 128 с.
102. Сидоров И.В. Основные направления и достижения научных исследований по ветеринарной фармакологии и токсикологии: Состояние, проблемы и перспективы развития ветеринарной науки России. М., 1999. Т. 2. С.151-155.
103. Симецкий О.А. Влияние современной терапии больных маститом сухостойных коров на сохранение их продуктивности после отела // Вопросы ветеринарной фармации и фармакотреапии: Тез. докл. конф. Рига, 1982. С.38 39.
104. Симецкий О.А. Ветеринарно-санитарные и лечебно-профилактические аспекты борьбы с маститом коров: Автореф. дис канд. вет. наук. М., 1980. 19 с.
105. Слободяник В.И., Варганов А.И., Конопельцев И.Г. Биосан при мастите у коров // Актуальные проблемы ветеринарии. Барнаул, 1995. С.186.
106. Слободяник В.И., Париков В.А., Смирнова Л.В. Профилактика мастита у коров // Зоотехния. 1995. № 10. С. 22 24.
107. Смирнова Л.И. Реактивность эпидермиса на месте смазывания кожи раствором йода // Гистогенез и реактивность тканей. М., 1988. С. 54 65.
108. Сперанский Г.Г., Зельцер М.Е. Содержание йода в животных и растительных продуктах питания Северного Казахстана // Проблемы биологического значения дефицита йода в биосфере: Тр. ин-та краевой патологии МЗО Казахской ССР. 1972. Т. 24. С. 47 54.
109. Старков В.В. Удой и скорость молоковыделения по четвертям вымени у здоровых и переболевших маститом коров в условиях интенсивной технологии // Физиологические проблемы интенсивного животноводства. 1985. С. 105 110.???
110. Стрельников Л.С., Сало Д.П., Дикий И.Л. Сравнительное изучение антибактериальной активности йодофоров // Актуальные вопросы поиска и технологии лекарств. Х., 1981. С. 244.
111. Студженс А., Норвайца Ю., Шлитакаускас. Изучение йодистого препарата для профилактики маститов у коров // Труды Латвийского НИИ ветеринарии.- Вильнюс, 1981. № 8. С. 107 112.
112. Тарасевич Л.Ф., Павлюченко Т.А. К вопросу о диагностике субклинических форм мастита и их влияние на молочную продуктивность // VI Всесоюзный симпозиум по машинному доению сельскохозяйственных животных: Тез. докл., Таллин. М., 1983. Ч. II. С. 155 156.
113. Тилга В. Нокардиозный мастит коров // Сб. науч. трудов Эстонского НИИЖВ.- 1986. Т. 57. С.11 15.
114. Трошин А.Н. Усовершенствование лечебных и профилактических мероприятий при мастите у коров: Автореф. дис. канд. вет. наук. Ставрополь, 1996. С. 24.
115. Федорова Л.С., Арефьева Л.И., Путинцева Л.С. Современные средства дезинфекции и дезинсекции. М., 1991. С. 1 18.
116. Филоненко А.И., Голубина Л.Т. К вопросу о диагностике субклинических маститов коров и комплекс мероприятий по их профилактике и ликвидации // Труды ТСХА. 1987. С. 1 6.
117. Хилькевич Н.М. Болезни молочной железы у коров // Ветеринария. 1972. № 1. С. 88 90.
118.