РОЗРОБКА ЛАБОРАТОРНОГО РЕГЛАМЕНТУ КУЛЬТИВУВАННЯ ВАКЦИННОГО ШТАМУ ЛК-М ВІРУСУ КЛАСИЧНОЇ ЧУМИ СВИНЕЙ : РАЗРАБОТКА ЛАБОРАТОРНОГО РЕГЛАМЕНТА КУЛЬТИВИРОВАНИЕ вакцинного штамма К-М ВИРУСА классической чумы свиней

Краткое описание

Національний аграрний університет

На правах рукопису

БІЛОКОНЬ ВАЛЕРІЙ ІВАНОВИЧ

УДК 619:578.833.31

РОЗРОБКА ЛАБОРАТОРНОГО РЕГЛАМЕНТУ
КУЛЬТИВУВАННЯ ВАКЦИННОГО ШТАМУ
ЛК-М ВІРУСУ КЛАСИЧНОЇ ЧУМИ СВИНЕЙ

16.00.03 - ветеринарна мікробіологія та вірусологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата ветеринарних наук

Науковий керівник:
СКИБІЦЬКИЙ ВОЛОДИМИР ГУРІЙОВИЧ,
доктор ветеринарних наук, професор

Київ 2006

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ . 5
ВСТУП .. 6
РОЗДІЛ 1 ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ . 11
1.1.Поширення, етіологія, патогенез та клініка і перебіг класичної
чуми свиней 11
1.2. Засоби специфічної профілактики КЧС 19
1.3.Антигенна і патогенна варіабельність та антигенна
спорідненість штамів збудника КЧС . 26
1.4. Репродукція та культивування вірусів тварин у клітинних
культурах 34
РОЗДІЛ 2 ВЛАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Матеріал і методи дослідження .... 41
2.2. Штами вірусу КЧС . 40
2.3. Клітинні культури .. 40
2.4. Методика одержання тестикулярної тканини . 41
2.5. Методика зараження клітинних культур . 42
2.6. Методика отримання сироватки крові овець ... 43
2.7. Методика відбору крові у свиней 46
2.8. Методика одержання первинної культури клітин тестикул ягнят (ТЯ)... 46
2.9. Методика культивування перещеплювальних культур клітин
нирки поросяти (SK-6, РК-15) 47
2.10. Методика отримання перещеплювальної культури клітин
тестикул ягнят (ТЯ) 48
2.11. Методика проведення імунопероксидазного дослідження
для виявлення вірусу класичної чуми свиней 48
2.12. Визначення імуногенної активності зразка вакцинного
штаму ЛК-М вірусу КЧС 52
2.12.1. Проведення реакції інгібіції міграції лейкоцитів .. 52
2.12.2. Визначення кількості Т-, В та О лімфоцитів у
реакціях розеткоутворення Е РОК та ЕАК РОК
клітин 54
2.12.3. Дослідження впливу вакцинного штаму ЛК-М вірусу КЧС
на фагоцитарну активність нейтрофілів
свиней . 56
2.13. Визначення концентрації клітин . 56
2.14. Методика приготування препаратів хромосом .. 57
РОЗДІЛ 3 РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ
3.1. Розробка методики цитохімічного варіанту ІФА для індикації вірусу КЧС у клітинних культурах 59
3.2. Визначення оптимальної кількості ( інфікуючої дози ) вакцинного штаму ЛК-М вірусу КЧС при культивуванні його у клітинній
культурі ТЯ та SK-6 .. 65
3.3. Вплив зміни ростового середовища на підтримуюче середовище та процедури відмивання моношару перед зараженням на врожайність штаму ЛК-М вірусу КЧС 67
3.4. Вплив процедури адсорбція ” на титр інфекційної
активності вірусу КЧС у клітинних культурах . 70
3.5. Дослідження впливу трипсину на репродукцію вірусу КЧС та визначення оптимальної його дози.. 70
3.6. Результати дослідження динаміки накопичення вакцинного штаму ЛК М вірусу КЧС у клітинних культурах ТЯ та SК-6.. 73
3.7. Визначення залежності інтенсивності репродукції вірусу КЧС
( штам ЛК-М) від характеру підтримуючого середовища.. 74
3.8. Порівняльна характеристика культивування інфікованих вірусом КЧС штаму ЛК-М культур клітин ТЯ та SК-6 у стаціонарних та ролерних умовах. 76
3.8.1. Результати визначення впливу вакцинного штаму вірусу КЧС
на деякі показники гуморального та клітинного імунітету у свиней 77
3.8.2. Визначення імуногенності штаму ЛК-М вірусу КЧС,
репродукованого у гетерологічній клітинній культурі ТЯ на поросятах. 82
3.9. Отримання перещеплювальної культури з тестикул ягнят (ТЯ) ...... 92
3.9.1. Порівняльна характеристика чутливості клітинних культур ТЯ, ТК, ТЯ перещеплювальної, РК-15 та SК-6 до вакцинного штаму
ЛК-М вірусу КЧС та імуногенні властивості, отриманих таким
чином вірусних зразків. 96
3.9.2.Використання штаму ЛК-М вірусу КЧС, репродукованого у клітинній культурі ТЯ, з метою серійного виготовлення вірусвакцини та результати її застосування100
РОЗДІЛ 4 АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ.. 101
ВИСНОВКИ . 115
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ .117
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ЛІТЕРАТУРИ . .118
ДОДАТКИ ... .145

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

БУО бляшкоутворюючі одиниці
ВД вірусна діарея
ВКЧС вірус класичної чуми свиней
ВРХ велика рогата худоба
ГЛА гідролізат лактальбуміну живильне середовище
ЕБ - еритроцити барана
ІФА - імуноферментний аналіз
КК - культура клітин
ККК контроль клітинних культур
КЧС класична чума свиней
МФА метод флуоресціюючих антитіл
RРМІ живильне середовище
РН - реакція нейтралізації вірусу
SК 6 перещеплювальна культура клітин нирки свині
ТК - культура клітин тестикул козликів
ТЯ - культура клітин тестикул ягнят
РК - культура клітин нирки поросяти

ВСТУП
Класична чума свиней досить поширена інфекція, здатна спричиняти суттєві економічні збитки свинарським господарствам.
Так, збитки, нанесені епізоотією КЧС у країнах Європейського Союзу (ЄС), тільки в одному 1997 році оцінюються в 12 млрд. франків.
Боротьба з КЧС є важливим завданням, що вимагає вжиття комплексних заходів і мобілізації зусиль багатьох служб і ресурсів.
Незважаючи на те, що на території України нині спалахи хвороби ліквідовані, існує постійна загроза спалаху інфекції у звґязку з інтенсивними контактами у господарській та інших сферах людської діяльності з регіонами, неблагополучними щодо КЧС свиней.
Важливим елементом у профілактиці КЧС є створення несприйнятливості чутливих тварин шляхом їх імунізації. Необхідність та обґєм останньої визначаються епізоотичною ситуацією у регіоні. Основним засобом для забезпечення несприйнятливості свинопоголівґя до КЧС є вакцини. Оскільки останні в Україні були відсутні, виникла потреба у їх розробці.
Для специфічної профілактики КЧС застосовувались різні засоби і методи, зокрема інактивовані та живі вакцини, гіперімунні сироватки, практикувалось симультанне щеплення. Найбільших успіхів у галузі створення інактивованої вакцини досягли Каротин А.С.(1935), Дутамура (1935), Дорсет (1935), Кулеско І.І. (1944) та інші вчені. Застосування інактивованих вакцин проти КЧС зіграло позитивну роль у зниженні напруженості епізоотичної ситуації в регіонах, неблагополучних щодо КЧС. Проте недостатня імуногенність, висока вартість щеплень та незручності під час їх проведення сприяли тому, що дослідники віддали перевагу аттенуйованим препаратам. Ці препарати, як правило, високоімуногенні, оперативно забезпечують специфічну несприйнятливість, значно дешевші від інактивованих, проте вони не позбавлені реактогенних властивостей. Однак при певних обставинах такі вакцини здатні обумовлювати імуносупресію.
Було б важливим мати в розпорядженні вакцини обох типів - інактивовані й живі та використовувати їх залежно від конкретної епізоотичної ситуації у регіоні.

Актуальність теми дисертації та ступінь її дослідженості
Актуальність теми диктується відсутністю ефективних засобів специфічної профілактики класичної чуми свиней та постійною загрозою виникнення цієї хвороби, здатної заподіяти суттєві економічні збитки.

Звґязок роботи з науковими програмами, темами , планами
Дослідження виконані згідно з тематикою науково-дослідної роботи кафедри мікробіології, вірусології та біотехнології Національного аграрного університету. Вивчення клітинного імунітету тварин з метою теоретичного та експериментального обгрунтування засобів і методів імунопрофілактики (номер Держреєстрації - 0101U001755 ), тематикою лабораторії вакцинних препаратів Інституту ветеринарної медицини УААН (номер Держреєстрації 0101U000819).
Мета і завдання роботи
Метою роботи було експериментальне обгрунтування методики культивування вакцинного штаму в процесі розробки біотехнології вірусвакцини проти КЧС. Для досягнення мети необхідно було вирішити наступні наукові завдання:
- отримати первиннотрипсинізовані клітинні культури з тестикул овець і кіз та оптимізувати окремі етапи відповідних методик;
- здійснити дослідження в плані отримання постійної клітинної лінії ТЯ;
- розробити цитохімічний варіант імуноферментного аналізу для виявлення та титрування вірусу КЧС у клітинних культурах;
- оптимізувати методику культивування вакцинного штаму ЛК-М вірусу КЧС у первиннотрипсинізованих клітинних культурах;
- охарактеризувати імуногенні властивості вакцинного штаму ЛК-М вірусу КЧС, репродукованого у клітинній культурі ТЯ, при експериментальній інфекції у свиней.
Обґєкт дослідження—вакцинний штам ЛК-М вірусу класичної чуми свиней.
Предмет дослідження — культивування вакцинного штаму ЛК-М вірусу КЧС у клітинних культурах ТЯ і SК-6, вплив різних факторів на його врожайність, імуногенність вакцинного штаму ЛК-М вірусу КЧС, репродукованого у первиннотрипсинізованій клітинній культурі ТЯ.
Методи досліджень: вірусологічні (вивчення властивостей вірусного штаму), імунологічні (визначення впливу вірусного штаму на імунітет тварин), клінічні (визначення клінічного стану тварин під дією вакцинного та контрольного штаму класичної чуми свиней), патологоанатомічні (оцінка характерних змін при загибелі тварин від класичної чуми свиней), статистичні (визначення достовірності проведених досліджень).
Наукова новизна одержаних результатів
Вперше в Україні розроблено технологію культивування вакцинного штаму ЛК-М вірусу КЧС, яка забезпечує достатню його урожайність та високі імуногенні властивості.
Розроблено цитохімічний варіант імуноферментного аналізу (ІФА) з метою виявлення та титрування вірусу КЧС у заражених клітинних культурах.
Вперше охарактеризовано вплив штаму ЛК-М вірусу КЧС, репродукованого у первиннотрипсинізованій клітинній культурі тестикул ягнят, на деякі показники клітинного імунітету.

Практичне значення одержаних результатів
Розроблені оптимальні методики отримання первиннотрипси-нізованої клітинної культури із ТЯ, методика зараження клітинних культур вакцинним штамом вірусу КЧС, методика виявлення та титрування останнього у клітинних культурах, які були використані при створенні науково-технічної документації (НТД) на виготовлення та застосування вакцини ЛК-М проти КЧС, впровадженої у практику ветеринарної медицини України (ТУУ 46.15.079 95), додатки до ТУУ №1 (2000р.) та №2 (2005р.)
Особистий внесок здобувача
Здобувач особисто отримував біологічний матеріал (тестикули тварин, сироватку крові), здійснював трипсинізацію, культивував клітини, оцінював їх моношар, оптимізував параметри культивування та зараження клітинних культур, визначав титр вірусу й здійснював усі інші маніпуляції щодо експериментального обгрунтування результатів, одержаних під час вирішення поставлених у роботі наукових завдань; аналізував результати власних досліджень, робив наукові висновки та пропозиції для виробництва. Окремі дослідження виконував разом з іншими науковцями: Собком Ю. А., Панченком О. О., Вергун Л. Ю., Ситюком М. П.
У розробці цитохімічного варіанту ІФА для детекції вірусу брали участь: кандидат ветеринарних наук Собко Ю. А., кандидати біологічних наук Вергун Л.Ю. та Темніханов Ю. Д., доктор ветеринарних наук Прискока В. А., лікар ветеринарної медицини Левченко К. А.
Визначенню впливу вакцинного штаму ЛК-М, репродукованого в клітинній культурі ТЯ, на деякі показники імунітету сприяв кандидат ветеринарних наук Столюк В. В.
Експерименти на свинях виконували разом з головним інспектором ветеринарної медицини Васильківського району Хижняком М.М., приватним підприємцем Іващенком С.А., науковим співробітником Луком О.М., головним лікарем районного підприємства ветеринарної медицини Новоушицького району Візнюком С.П., приватним підприємцем Семеновим О.О., науковим співробітником ІВМ Ситюком М. П.
Апробація результатів дисертації
Основні результати досліджень, викладені у дисертації, були повідомлені й обговорені на щорічних конференціях професорсько- викладацького складу та аспірантів Національного аграрного університету ( 1998 - 2004 рр.), а також на Всеукраїнській конференції ветеринарних вірусологів у м. Маріуполі (2002 р.), Міжнародному конгресі спеціалістів ветеринарної медицини (3-4 серпня 2004 р.), і курсах підвищення кваліфікації головних спеціалістів вірусологічних відділів обласних державних лабораторій ветеринарної медицини (2001-2005рр.).
Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 7 наукових праць. Із них 6 статей - у фахових виданнях, перелік яких затверджений ВАК України.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Експериментально обґрунтовано методику культивування вакцинного штаму ЛК-М вірусу КЧС в гетерологічній клітинній культурі, отриманій з тканини тестикул ягнят, яка забезпечує інтенсивну репродукцію вірусу зі збереженням достатнього рівня його імуногенних властивостей.
2. Отримано перещеплювальну клітинну культуру з тестикул ягнят, чутливу до вірусу КЧС, Ауєскі.
3. Розроблено гістохімічний варіант непрямого імуноферментного аналізу, який дає змогу виявляти та титрувати вірус КЧС у клітинних культурах.
4. Оптимізовано методику отримання первиннотрипсинізованих клітинних культур з тестикул ягнят та козлят, які забезпечують високий врожай клітин.
5. Оптимізовано методику культивування вакцинного штаму ЛК-М вірусу КЧС у первиннотрипсинізованій клітинній культурі ТЯ та перещеплювальній КК SK-6, яка забезпечує стабільно високу його врожайність. Оптимальна інфікуючи доза вірусу становила 1 БУО/кл.
6. Встановлено що на врожайність штаму ЛК-М вірусу КЧС впливає доза зараження, вміст трипсину в підтримуючому середовищі, якість підтримуючого живильного середовища та умови культивування. Процедура адсорбції” та відмивання” не змінюють інфекційного титру вірусу. Трипсин у концентрації 0,002% у підтримуючому живильному середовищі сприяє закономірному підвищенню інтенсивності репродукції вірусу КЧС . Титр вірусу зростає на 1.0lg БУО/см3 (Р<0,05).
7. Встановлено оптимальну інфікуючу дозу - 1БУО/клітину (Р<0,05) та експозицію інкубації заражених клітинних культур штамом ЛК-М вірусу КЧС-108-132 години.
8. Охарактеризовано імуногенну активність штаму ЛК-М вірусу КЧС, репродукованого у первиннотрипсинізованій культурі клітин ТЯ. Поросята віком 2-4 місяці, яким було введено даний штам вірусу, не захворіли на КЧС при експериментальному зараженні вірулентним штамом збудника КЧС (шт. Ші-Минь) у дозі 4 lg ЛД50.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
1. Для промислового напрацювання вірусного матеріалу в умовах біофабрики рекомендуємо з цією метою використовувати ролерні установки .
2. Нагромадження антигену ВКЧС штаму ЛК М здійснювати на перещеплювальних або первинних культурах овечого або козячого походження , вільних від контамінації пестивірусами.
3. Періодично - через два-три пасажі - перевіряти перещеплювальну культуру на предмет контамінації пестивірусами та сторонньою мікрофлорою, а первинну культуру клітин додатково до вищезазначеного, в таких самих інтервалах повністю поновлювати, запобігаючи небажаній втраті чутливості.
4. Тестування напрацьованого вірусного матеріалу здійснювати на перещеплювальних культурах клітин свинячого походження з метою більшої достовірності показників інфекційної активності на клітинах господаря вірусу, а також для кращої наглядності в мікроскопічному дослідженні.
5. Сироватку для культивування клітин отримувати в літньо - осінній період від будь-яких ссавців, за винятком ВРХ та тварин, які мали з ними безпосередній контакт, і відразу перевіряти на предмет присутності віруснейтралізуючих антитіл до пестивірусів у реакції нейтралізації.
6. Відбір тестикулярної тканини проводити від клінічно здорових донорів у господарствах, вільних від інфекційних хвороб.
7. Кастрацію тварин виконувати закритим методом, а отриманий матеріал поміщати в ростове середовище, аналогічне тому, на якому далі відбуватиметься культивування клітин.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ЛІТЕРАТУРИ
1. Айрапетян В. Г. Реакция преципитации при диагностике заболевания, вызываемого фильтрующимся вирусом чумы свиней // Тр. Всесоюзн. совещ. по изучению ультрамикробов и фильтрирующихся вирусов. Изд. АН СССР. - 1937.- 88 с.
2. Анжапаридзе О. Г. Вопросы вирусологии.- 1987.- №1.- С. 113.
3. Бабкін М.В., Стеценко О.В. Спорідненість вірусів діареї великої рогатої худоби, класичної чуми свиней та прикордонної хвороби овець // Зб.Матер. міжнар. наук.- практ. конф. Розвиток ветеринарної науки в Україні: здобутки та проблеми.- Харків, 1997.- С. 136 143.
4. Бабкін М., Горжеєв В. Класична чума свиней: проблеми специфічної профілактики // Ветеринарна медицина України.-1996.-№5.- С.19-20.
5. Бакулов И.А. Новый этап в развитии зпизоотологии //Ветеринария. 1992 . - №2. С. 2-5 .
6. Бакулов И.А., Макаров В.В. Развитие учения об эпизоотическом процессе в свете современных эпидемиологических воззрений // Ветеринария. -1986.- №11.- С. 32-35.
7. Балышева В. И., Чурбанова Г. Н., Федоров Д. Г., Балышев В. М. Оценка штамма ”ЛК-М”вируса классической чумы свиней на безвредность, реверсию и контактную передачу // Тез. докл. конф., посвящ. 100 летию открытия вируса ящура. Владимир, 27 31 окт., 1997. С. 127.
8. Безбородова С.В. Усовершенствование генетических методов лабораторной диагностики КЧС: Автореф. дис. канд.биол.наук, Владимир, 2000.
9. Бойко А.А. Сохранение генетического фонда микроорганизмов, используемых для производства вакцин, диагностических и других препаратов - важная государственная задача коллектива ВГНКИ// Тр. ВГНКИ вет. преп. — 1975.- Т1. С. 60-68.
10. Бойко А.А. О теории и практике использования вирусвакцин в борьбе и искоренении вирусных болезней животных // Тр. ВГНКИ вет. преп.1972. -Т. 18. - С. 30-35.
11. Вишняков И.Ф., Цыбанова Л.Я. Новые методы диагностики классической чумы свиней // Матер.науч.-практ.конф. ВНИИВВиМ:
« Классическая чума свиней - неотложные проблемы науки и практики».- Покров, 1995.- С. 56-57.
12. Вишняков И.Ф., Хухоров И.Ю., Куриннов В.В. и др. Совершенствование лабораторной диагностики классической чумы свиней// Ветеринария.- 1990. - № 4. - С. 28-29.
13. Вишняков И.Ф., Куриннов В.В., Яшин А.Т.Некоторые особенности КЧС, затрудняющие ее диагностику // Ветеринария. -1985. - № 9. - С. 29-31.
14. Вишняков И.Ф., Куриннов В.В., Яшин А.Т. Иммунофлуоресцентное выявление разных штаммов вируса КЧС// Ветеринария. -1984.- № 3. -С. 34-36.
15. Вишняков И.Ф., Куриннов В.В., Яшин А.Т., Олейник Л.Я., Ногина Й.В. Особенности обнаружения и идентификации вируса КЧС из экспертизного материала // Вопросы ветеринарной вирусологии, микробиологии и эпизоотологии. Тез. докл. научн. конфер. ВНИИВВиМ.- Покров.-1983.- С. 97-100.
16. Герасимов В.Н., Дьяконов Л. П., Шажко Ж.А.Изучение чувствительности перевиваемых клеток культур к вирусу классической чумы свиней // Актуальные вопросы ветеринарной вирусологии. Мат. научн. конфер. Покров.- ВНИИВВиМ.- 1995.- С. 9.
17. Гребенникова Т. В., Забережный А. Д., Сергеев В. А., Бикетов С. Ф., Алипер Т. И., Непоклонов Е. А. // Молекулярная генетика, микробиология и вирусология 1999. №2. С. 34 40.- Рус.; рез. Анг.
18. Джупина С.И. Классическая чума свиней. Эпизоотический процесс и его контроль.- М., 2001.-172 с.
19. Джупина С.И., Прудников С.И., Брем А.К. Особенности классической чумы свиней в Сибири // Ветеринария.- 1995.-№8.- С. 8-12.
20. Ерохина Л.М., Архипов Н.И., Хухоров И.Ю., Вишняков И.Ф. Микроструктурные нарушения в органах свиней, зараженных низковирулентным штаммом вируса классической чумы // В сб. Вопросы ветеринарной вирусологии, микробиологии и эпизоотологии. Покров.- 1988. - С. 40-43.
21. Егорова А. И., Шажко Ж. А. и др. Изучение репродукции вируса КЧС в клеточных культурах // Актуальные вопросы ветеринарной вирусологии. Мат. научн. конфер. Покров.- ВНИИВВиМ.- 1995.-С. 6 7.
22. Ерохина Л.М., Архипов Н.И., Хухоров И.Ю., Вишняков И.Ф. Патологические изменения при классической чуме свиней, вызываемой низковирулентными штаммами // Сб.: Вопросы ветеринарной вирусологии, микробиологии и эпизоотологии. Покров. - 1990. - С. 43-44.
23. Жестеров В.И., Бальшева В. И., Чурбанова Г. Н., Устаров Р. Д., Зуев В.В. Изучение некоторых биологических свойств вируса КЧС // Актуальные вопросы ветеринарной вирусологии. Мат. научн. конфер. Покров.- ВНИИВВиМ.- 1995. -С. 3 4.
24. Илькив Р.П., Чермашенцев В.И., Рудобельский Э.В. Серологический контроль эффективности профилактических мероприятий против классической чумы свиней // Ветеринария. -1992. - №2. - С. 25-28.
25. Классическая чума свиней / И.Ф. Вишняков, Н.К.Мищенко, В.В.Куриннов и др.// Ветеринария.- 1998.-№11.-С.16-22.
26. Коломицев А.А., Павлов В.Х., Срибный Н.И. и др. Роль супоросных свиноматок в эпизоотическом процессе классической чумы свиней // Ветеринария. -1991. - №5. - С. 30-32.
27. Куриннов В.В., Вишняков И.Ф., Хухоров И.Ю., Бабкин М.В. и др. Современные эпизоотологические, патогенетические и диагностические особенности КЧС // Акт. вопр. вет. вир. микр. эпиз. Покров. -1992. - Ч.І. -С.75-85.
28. Куриннов В.В., Хухоров И.Ю., Балабанов В.А., Вишняков И.Ф., Олейник Л.Я., Коломицев А.А., Кушнир А.Т., Бабкин М.В. Результаты исследования гуморального иммунитета у свиней в условиях комплексов, благополучных и неблагополучных по классической чуме // В сб.: Вопросы ветеринарной вирусологии, микробиологии и эпизоотологии. Покров. -1990. -С. 158-161.
29. Эффективность применения лапинизированной вирусвакцины против КЧС в неблагополучном пункте / Т.З. Байбиков, А.А. Пронин, А.И. Рахманов и др. // Экологические аспекты эпизоотологии и патологии животных. Воронеж. 1999. С. 86 88.
30. Методические указания по иммунофлуоресцентной диагностике классической чумы свиней. Покров. -1984. -С.14.
31. Мищенко Н.К., Шарабрин О.И., Черняк И.Н. Контроль вирусвакцины против классической чумы свиней на остаточную вирулентность // Труды ВГНКИ ветеринарных препаратов. -1978. -Т.21. - С. 151-155.
32. Мищенко Н.К. Изучение безвредности культуральной вирусвакцины против КЧС (ВГНКИ) из штамма К” на супоросных свиноматках. // Труды ВГНКИ ветеринарных препаратов. -1975. -Т. 23. - С. 21-25.
33. Мищенко Н.К., Фусенко С.Ф. Вакцинация поросят против чумы культуральной вирусвакциной (ВГНКИ) из штамма К”. // Труды ВГНКИ ветеринарных препаратов. -1975. -Т.22. -С. 14-21.
34. Мищенко Н.К. Результаты исследований по изготовлению и изучению сухой культуральной вирусвакцины против чумы свиней // Труды ВГНКИ ветеринарных препаратов.1972. -Т. 18. -С. 55-62.
35. Непоклонов Е.А. КЧС: разработка методов лабораторной диагностики и средств специфической профилактики: Автореф. дис. докт. биол. наук, Москва, 2000.
36. Непоклонов Е.А., Сергеев В.А., Алипер Т.И. и др. Конструирование инфекционной копии генома вакцинного штамма вируса классической чумы свиней // Науковий вісник НАУ.- №36.- 2001.- С.278 281.
37. Непоклонов Е.А., Алипер Т. И., Линева И. А. Методы лабораторной диагностики классической чумы свиней // Вопросы вирусологии.- 1998. -№ 4.- С. 152-158.
38. Определение эффективности производственной серии вирусвакцины « ЛК- ВНИИВВиМ » против классической чумы свиней / А.С. Толокнов, А.А. Гусев, В.М. Захаров и др.// Матер.науч.-практ.конф.ВНИИВВиМ: «Классическая чума свиней - неотложные пролблемы науки и практики».- Покров, 1995.-С. 104-105.
39. Павлов В.Х. Вирусоносительство при классической чуме домашних и диких свиней и их роль как источника возбудителя инфекции // Дисс. канд.вет.наук. -Покров.- 1990. - С. 215.
40. Попов В.И. Обнаружение вируса классической чумы свиней методом флуоресцирующих антител // Ветеринария. -1984. -№1. - С. 37-39.

41. Притулин П.И., Душук В.В., Конопаткин А.А. Лапинизированная вирусвакцина К” против чумы свиней. // В сб.: Актуальные вопросы ветеринарной вирусологии. Москва.- 1965.- Ч.2. - С. 236-237.
42. Прискока В. А., Собко Ю. А., Аранчій С. В. Класична чума свиней (Проблеми та перспективи). Київ.-2000. 180 с.
43. Прискока В.А., Павленко М.С. Діагностика та імунопрофілактика класичної чуми свиней. Київ, 1995.- 40 с.
44. Прудников С.И., Брем А.К., Прудникова Т.М. Специфическая профилактика классической чумы свиней //Инфекционные болезни животных: эпизоотология, диагностика, профилактика и меры борьбы. Сборник иаучных трудов Сиб. отд. ИЗВСиДВ. Новосибирск. -1991.-С.39-44.
45. Сергеев В. А., Орлянский Б. Г. Структура и биология вирусов животных. Москва, 1983.- С.41-43.
46. Сергеев В.А. Вирусные вакцины.-К.: Урожай, 1993.- 368 с.
47. Сизонов П.К., Чуб Г.Г., Панов В.С. Изучение иммуногенной родственности между отечественным штаммом вируса чумы свиней и штаммом ІІІи-Мынь” // Сб.: Болезни свиней. Киев: Урожай”. -1967. 160 с.
48. Симонян Г.А., Хисамутдинов Г.Ф. Ветеринарна гематологія. М.:Колос,1995.- С.230-231.
49. Сироткин В. С. Проблемы инфекционной патологии с-х животных // Тез. докл. конф., посвящ. 100 летию открытия вируса ящура. Владимир. 27 31 окт., 1997.- С. 103 104.
50. Соловйов В.Д., Баландін І.Т. Клітина і вірус .М.- 1973.- 215 с.
51. Совершенствование профилактических и противоэпизоотических мероприятий при классической чуме свиней //Отчет по НИР тема 6-87.-1988.-ВНИИВВиМ.
52. Справочник по болезням свиней / А. И. Собко, В. Ф. Романенко, Г. К. Божко и др. ; Под ред. А. И. Собко. 2 е изд.., доп. и перераб. К. : Урожай, 1988. 360 с.
53. Хвороби свиней / Левченко В.І., Заярнюк В.П., Панченко І.В. та ін. Біла Церква: БДАУ. 2005. С.125 -126.
54. Чермашенцев В.И. Совершенствование средств и способов иммунизации поросят против классической чумы свиней // Дисс. канд.вет.наук. -1990. - С. 326.
55. Чермашенцев В.И., Кушнир А.Т., Попов В.И.. // Эффективность вирусвакцины ЛК-ВНИИВВиМ против классической чумы свиней для поросят-сосунов // Актуал. пробл. вет. вирусологии и микробиологии: Тез. докл. конф. молодых ученых и специалистов ВНИЯИ и ВНИИВВиМ. Владимир, 1987. - С. 24-26.
56. Шарабрин А.И., Агеева Л.И. Дальнейшее пассирование штамма Гудзон” на кроликах и клинико-цитоморфологические исследования у привитых свиней // Тр. ВГНКИ ветеринарных препаратов. -1971. Т.18.- С. 35-40.
57. Шарабрин А.И. Количественные изменения форменных элементов в крови и костном мозге у свиней при чуме и после противочумной иммунизации // Тр. ВГНКИ. -1967. -Т.24. - С. 60-66.
58. Шиков А.Т., Гришок Л.П., Бачинский В.П. и др. Эпизоотологические и иммунологичсские аспекты классической чумы свиней // Ветеринария. - 1991. - №5. -С. 29-30.
59. Шиков А.Т. Гришок Л.П. Эпизоотологическое районирование первооснова программы профилактики и контроля классической чумы свиней на Украине // Экологические аспекты эпизоотологии и патологии животных.- Воронеж.- 1999.- С. 43- 46.
60. Эпизоотология - пристальное внимание // Ветеринария.-1990.- № 4. -С. 8-13.
61. Эффективность применения лапинизированной вирусвакцины против КЧС в неблагополучном пункте / Т.З. Байбиков, А.А. Пронин, А.И. Рахманов и др.// Экологические аспекты эпизоотологии и патологии животных. Воронеж.- 1999.- С 86-88.
62. Ahl.R, Lorenz RJ, Valder, WA: Current situation of classical swine fever in the Federal Republic of Germany: Epizootioiogy and control. Report FAO/CEC Seminar on African Swine Fever and Hog Cholera, Rome, 22-25.10.1984.
63. Allison AC, Paton GR: Chromosome damage in human dlploid cells following activation of lysosomal enzymese. Nature (207): 1170-1173,1965.
64. Allison A.C., Valentine R.C. Biochem, Biopkys. Acta, 1940, 40. 393, 400.
65. Аlken J. М. Ноореs К. Н., Stаіг Е.L. еt а1 Rаріd dіаgпоsіs оf hog сhоlегаі A tіssuе-іmргеssion fluorrscent аntіbоdу Ьесhigue// 1. Аm. Уеі. Месі. Аззос.-1964-у. 144.-P. 1395-1397.
66. Апопуmus. Staudies on the avirulent lapinized hog cholera virus. The sasceptibiti of rebit to the lapinized hog cholera virus // Collected Papers of Veterinari Bioproducts and Fharmaceuticals. Ministry of Agriculture end forestry. Belding. China. 1978. V.4.- P. 62 63.
67. Archetti I., Horsfall F. L. Persistent antigenic varistion of influenza. Aviruses after incomollete netralization in ovowitth heterologus immune serum. I. Ekp. Med. 1950 .V. 92. P. 441.
68. Armstrong C; Publ Health Rep (54): 2302, 1939 (cit Koprowski H, James TR, Cox HR: Proc Soc Exptl Biol Med (63): 178-183, 1946).
69. Atwell I. K Veterinary services inemergencies. Epizootik and zoonotic diseases // I. Am Vet. Med. Ass. 1987. V.5. 190. N 6 P. 709 713.
70. Aynaud J. M. Perspektive de controle de porsine Massigus par Hembloi de vaccin a virus vivant // Frem. Vet. Med 1984 V. 2.- N 1-4. P. 115 120.
71. Aynaud J. M. Rigaud C., Le Turdu A. et al./ Feste porsine cloassiguei les variations serologigue du virus en Franse et leur role dans Revolution de la maladie sous sa forme sab clinigus on chroigue sur le terrain // Ann. Rech.,Veter. 1974. V.5. N I. P. 57 85.
72. Aynaud J. M., Texier C. Fouvoir immunogene et diffusibilite d`um mutant froid de la peste porcine utilise sur le terrain // Journess de la Recherche porcine. Franse. 1973. P. 19-22.
73. Aynaud J. M. , Galicher A. C., Lombard J. et al. Feste porsine classiguei les factus d`identification in viro (marcueurs genetigues ) du virus en relatioon avec le pouvoir patogene pors // Ann. Rech. Veter. 1972 V. 3.- N2.-P. 209-225.
74. Aynaud J. M. еt al. Edude des proporriedes de muttans a la vaccination // Bull. Off. Int Epiz 1971.- V. 75.- N9-10. P. 654 659.
75. Aynaud J.M., Rigaud C., Le Turdu Y., Galicher A.C., Lombard J., Corthier G., Laude H.: Peste porcine classique: les variations serologiques du virus en France et leur role dans Involution de la maladie sous sa forme subclinique ou chronique sur le terrain. Ann Rech Vet. (5):57-85, 1974.
76. Aynaud J.M., Asso J.: La souche lapinisee dite chinoise” du virus de la peste porcine classique. Rech Med. Vet. (146): 119-139, 1970.
77. Baker J.A., Sheffy B.E.: A persistent hog cholera vlraemia in young pigs.Proc Soc Exp Blol Med (105)-.675-678,1960.
78. Baker J. A., Sheffy B. E. A persistent hog cholera viramia in young pigs // Proc. Soc. Biol. Med. 1980. V. 105. P. 675 678.
79. Baker J. A., Serial passages of hog cholera virus in rabbit // Froc. Soc. Exp. Biol. Med. 1945. V. 63. P. 183 185.
80. Baker J.A., Coggins L., Robson D., Sheffy B.E. and Volenec F.J.: A possibility of decreasing the cost of Hog cholera eradication with use of a heterotypic BVD vaccine. Am. Vet. Med. Assoc. 155: 1866-1873, 1969.
81. Barnaure G., Popa M., Dimitrescu G. Recherches concernant la valeur immunogene d`une souche vaccinal attonuee antipeste porcine, culttivi sue cellues tripsinesees // Lucr. Inst., cecr. Vet. Bioprep. Pasteur , - 1977.- N12. P. 15 22.
82. Bass EP, Ray JD: Evaluation of a tissue culture hog cholera vaccine. J Am Vet Med Ass (142): 1112-1117, 1963.
83. Bee Harald A. Serologischye untersuchugen uber Hanfigkeit und verorreitung neutralisier nder Antihorpergegen das virus der Europaischen Schweinepestund das virus der Augeszky schen Krankheit bei Schwenen in Hessen // Inanugural disertetion. 1980. 84 р.
84. Bekenehauer W. H., Broun A. L., Indolph A. A.,et al. Immunisation or sinne against hog holera with a bovine enterovirus // Vet. Med. 1964. V. 56. P. 108 112.
85. Bendiken H. I. Schweinepest und Seweinepr in Europe Dtech Tiererti Wachenschr. 1985. V. 92.- N10. P. 425 440.
86. Birch R. R. Hog hollers transmiesich througn infected park I. Am. Vet. Med. Ass. 1917. V. 51.- P. 303 320.
87. Biront P., Leunen I., Vandeputte J. Ingibition or virus replikation in the tonsilsol pigs, previously vaccinsted with a chinese strain vaccine and chellenged otenasally with a virulent strain of classical swine fewer virus // Veter. Microbiol. 1997. V. 14.- N 2. P. 105 113.
88. Biront P., Leeunen I., Depirrux R. et al. La peste poraine, classigue: Diagnostic transmission et prolylaxie // Ann. Med. Vet. 1988. V. 127. P. 547 563.
89. Bodon L.: Occurrence of contaminant viruses in various hog cholera virus strains. I. Adenoviruses. Acta Vet Hung (16): 321-327, 1966.
90. Bolin S. R., et ol Amer. J. Vet. Res.,1985.- P. 46, 2385,2467.
91. Boynton WH: Preliminary report on the propagation of hog cholera virus in vitro. Vet. Med. (41): 346-347, 1946.
92. Брегов С. Патоморфологични пручвания на прявеки инфекции при свине след ваксинасия с лапинизирована ваксина щам К на чумата по свинете // Ветеринарно медю наукию. 1977.- V. 14.- №1.- Р. 35-41.
93. Bucnavoglia C., Falcona F. et al. Arapid serum neutralization test in microplates for the detection of antibodies to hog cholera virus // Virol J.Math. 1989. V.22.- P. 77 79.
94. Burge B.W., Strauss I.H. 1z (1970). Glycopeptides of the membrane glycoprotein of Sindbis virus, I. Mal. Biol, 47,449-466.).
95. Carbrey E.A., Stewart W.C., Young S.H. and Richard-son, G.C. Transmission of hog cholera by pregnant sows. J. Amer. Vet. Med. Ass. 149: 23-30, 1966.
96. Carbray E. A., Ericson G. F., Matz C. N. Diagnosis of hog cholera // Frev. Vet. Med. 1984. - №2. P.103 108.
97. Carbray E. A., Etewart W. C., Krass J.et al. Persistent hog holers infect on detected during virulense typing of 125 teld isolaters infactes / Am. J. Vet. Res. 1980. P. 945 949.
98. Carbray E. A., Stewart W. C. , Krasse J. I. Detection of hog cholers virus in normal pigs salvaged of rum infected herds and hiperimmuna, pigs from biological companies // Frez.71st Ann. Meeting United Stats Livestech Sanitar Assoc. 1987. P. 225 341.
99. De Castro MP: An infectious agent causing spontaneous” degeneration of swine cells in vitro. In Vitro (9): 8-16, 1973.
100. Charley B., Corthier G., Houdayer M., Rouzй P.: Modifications des reactions immunitaires au cours de la peste porcine classique. Ann Rech Vet. (11)s27-33,1980.
101. Ченчев И., Милев Н., Пеев Я. и др. Доказвание на вируса чумата по свинете трез заразяване на клетъчни культури с лимфоцити лизарини червени кръвки клетки // Ветер. Мед. Науки. 1985. V. 22.- № 10. P. 16 19.
102. Classical Swine Fever and Related Viral Infections // Ed: by Liess. Boston . Martinus Nijhoff Publishing. 1988.- 298 p.
103. Chaley B. еt al. Modifications des reactions immuitaras an cours de la peste porcine classique // Ann. Rech. Vet. 1990. V. 11.- № 1. P. 2733.
104. Charley D., Corthier G., Houdayer M. and Rouze P.: Modifications des reactions immunitaires au cours de la Peste Porcine classique. Ann.Rech.Vet.11:27-33,1980.
105. Cheville N.F. and Mengeling W.L.: The pathogenesis of chronic hog cholera (swine fever). Histologic, immunofluorescent, and electron microscopic studies. Lab. Invest. 20: 261-274, 1969.
106. Cheville N.F., Mengeling W.L., Zinober M.R.: UItrastructural and immunofluorescent studies of glomerulonephritis an chronic hog cholera. Lab Invest (22):458-467,1970.
107. Cheville N.F., Mengeling W.L. and Zinober M.R. Ultra-structural and immunofluorescent studies of glomerulo-nephritis in chronic hog cholera. Lab. Invest. 22: 458- 467, 1970.
108. Coggans L., Sheffe B. E. A serological neutralissation tast for hog cholera // Prog. US Livestock San. Ass. 1981. V. 65. P. 333 342.
109. Compans R.V., Choppin P.V.(1974)/ Reproduction of myxoviruses. In: Comprehensive Virology, Vol. IV (eds. H. Frankel-Conrat and R. Wagnner), eds.F.M. Plenum Press, New York, Р. 179-252.
110. Corthier G., Charley B. Ann. Rech // Vet., 1978, 9, 245.
111. Corthier G., Aynaud J.M., Galicher C., Gelfi J.: Activite antigenique comparee de deux togavirus: Le virus de la peste porcine et le virus de la maladie des muqueuses. Ann Rech Vet. (5): 373-393, 1974.
112. Gottschalk A. (1959). Chemistry of virus receptors. In: The Viruses Vol. III Burnet and W.M. Stanley, Academic Press, New York.- Р. 51-61.
113. Cranerc C. R. La lucha contra la Pestes Porcinas //Libro fubilar an honor del profesor Dr.Carlos Sanchez Botija of racido per sus diccipulos, colaboradores y amigos. Madred. 1983.
114. Cunliffe H. R., Rebers P. A. The purification and concentration of hog cholera virus with electron mikrografs // Can. J. Comp. Med. 1968. - №32. P. 409 411.
115. Dahle J., Liess B., A review on classical swine fever infections in pigs: epizootiology, clinical disease and pathology // Comp. lmmumn. Microbiol. Infect Dis. (1992) Vol. 15.- No.3.- P. 203 211.
116. Dahle J. , Liess B., Frey H. R. Neutralizing antibody development following sequential iniculation of pigs with strains of bovine viral dearrhea virus and hog holerra virus // J. Veter. Med. Ser. B. 1987. V. 34.- №10. P. 729 739.
117. Dahle J., Choening H.W., Cole C.G. et al. Variations (variants) or hog cholera virus // J. Am. Vet. Med. Ass. 1951.-V. 118 .- N 890. P. 279 286.
118. Dales S. (1973). Erly events in cell-animal virus interactions, Bocterial. Rev, 37, 103-105.
119. Darnell I.E., Sawyer T.K. (1960). The basis for variation in susceptibility to polivirus in Hela cells, Virology, II, 665-675.
120. Diderholm H., Dinter Z.: The use of SV 40-transformed cells for titrations of bovine viral diarrhoea and hog cholera viruses. Zbl Vet. Med. У (12): 469-475, 1965.
121. Dingeldein W., Becker W., Manz D. et al. Untersuchungen nach Einsatz der Schweinepest Lebendmaczine Suiferin C Bel Cuchttieren // Deutsche tierarztliche Wocnenschritr. 1975. - №23.- P. 129 168.
122. Done J.T. and Harding J.D.J. An experimentally-Induced congenital tremor of pigs, P.113-118. In: A. Bertelli and L. Donati (Eds.) Teratology. Int. Congress Seiries No. 173, Proc. Italian Soc. Exp. Teratology, Como, 1967.
123. Dorset M. , Mc. Eryde C. N. , Niles W. B. Furber experimants conserning the production of immunity from hog cholers. // USDA BAI BULL. 1908. V. 102.
124. Dorset M, Mc Bryde C.N., Nile W.B., Rietz J.H.: Observations concerning the dissemination of hog cholera by insects. J Am Vet Med. Assoc (14): 55-60,1919.
125. Dunne H.W.: Hog Cholera. In: Diseases of swine (Eds, Dunne HW, Leman AD), Iowa State Univ Press, P. 189-255,1975.
126. Dunne H.W., Reich C.V., Hokanson J.F., Lindstrom E.S.: Variations in the virus of hog cholera. Proc Book AVMA:148-153,1955.
127. Dunne H.W. Hog cholera (European swine fever). Adv. Vet. Med. 17: 315-359, 1-973.
128. Dunne H.W. Field and laboratory diagnosis of hog cholera. Vet. Med. 53: 222-239, 1963.
129. Dunne H.W. and Clark C.D. Emybryonic death, foetal mummification, stillbirth, and neonatal death in pigs of gilts vaccinated with attenuated live-virus hog cholera vaccine. Amer. J. Vet. Res. 29: 787-796, 1968.
130. Dunne H.W., Luedke A.J., Reich C.V., Hokanson J.F.: The in vitro growth of hog cholera virus in cells of peripheral blood. Am J Vet. Res (18): 502-507, 1957.
131. Dunne H.W., Luedke A.J., Hokanson J.F.: The growth of animal leukocytes and their use in the cultivation of animal viruses. Am J Vet. Res (19): 707-711, 1958.
132. Dunne H.W., Hokanson J.F., Luedke A.J.: The pathogenesis of hog cholera. I.Route of entrance of the virus into the animal body. Am 3 Vet Res (20): 615-618, 1959.
133. Ellis P.R., James A.D., Shaw A.P.: A review of the epidemiology and economics of swine fever eradication in the EEC. CEC Seminar on "Hog Cholera/Classical Swine Fever and African Swine Fever”, 1977, EUR 5904, P. 448-465.
134. Emerson J.L. and Delez A.L. Prenatal hog cholera infections a potential source of hog cholera. J. Amer. Vet. Med. Ass.147: 1346-1349, 1965.
135. Emerson J.L. and Delez A.L. Cerebellar hypoplasia, hypomyelogenesis, and congenital tremors of pigs, associated with prenatal hog cholera vaccination of sows. J. Amer. Vet. Med. Assoc. 147: 47-54, 1965.
136. Emerson J.L. and Delez A.L.: Cerebellar hypoplosia, hypomyelinogenesis and congenital tremors of pigs associated with prenatal hog cholera vaccination of sows. J. Am. Vet. Med. Ass. 147: 1346-1349, 1965.
137. Fazekas De St. Groth S. (1948). Viropexis, the mechanism of influenza virus infection, Nature, 1962, 294-295.
138. Frenkel S., van Bekkum J.G., Frenkel H.S.: On the cultivation of hog cholera virus in swine spleen tissue explanted in afluid medium. Bull Off Internet Epizoot (43): 327-330, 1955.
139. Fucsh F. Schweinepest. // Handbuch der Virusinfektionen bei Tieren (Ed. Rohrer ) VEB Gustav Fisher Verl. Jena. 1968. V. 111/1, Part 2.
140. Fuchs F.: Schweinepest. Handbuch der Virusinfektionen bel Tieren. Band III/I (Ed. Rohrer H), Gustav Fischer Verlag Jena, P. 1-250,1968.
141. Gratzek B., Segre D., Berman D.T.: Detection and isolation of a virus contaminating a stock of virus diarrhea virus. Am J Vet. Res (25): 374-379, 1964.
142. Guizzardi I. I., Vidor T., Martins R.M. еt. аl. Paste suia classica. 1. Retrospectiva de 1978 a 1987 no Estado do Rio Grande do Sul .// Arg. Bras. Mеd. Vet. e Zooteon. 1991 . -V. 43.- N 5. P. 297 403.
143. Hashigushi W., Hika U.: Immunologica1 studies on hog cholera virus. III. Read before the 10th session of the Japanese Society of Veterinary Science. Jap J. Vet. Sci (4): 304, 1942 (cit Kuroda S., Matsuzawa H. NIBS Bull Biol. Res (2): 23-27, 1957).
144. Have P.: Survival of swine fever virus in liquid manure. Report FAO/CEC Seminar on African Swine Fever and Hog Cholera, Rome, 22-25.10.1984.
145. Hirst G.H. (1965). Cell-virus attachment and the action of antibodies on viruses. In: Viral and Rickettsial Diseases of Man, 4 th ed (eds. F. Horsfall and I. Tamm), Lippincott, Philadelphia. P. 216.
146. Holland I.I., Mc Laren L.C. The mammalian cell-virus relaction ship. II. Adsorption, reception, and eclipse of poliovirus by Hela alls. I. Exp. Med., 109, 487-504.
147. Hochstein-Mintzel V. Die Leukozytenzahlen des Schweines nach Immunisierung und experimenteller Infektion mit Schweinepest. Monatshefte Tierheilk. 13: 312-316.-1961.
148. Horzinek M., Oberschдr S.: Charakterisierung eines Schweine-Adenovirus im Zusammenhang mit Untersuchungen ьber das Virus der europдischen Schweinepest. Arch ges Virusforsch (18): 406-421, 1966.
149. Horzinek M., Mussgay M., Maess J., Petzold K.: Nachweis dreier Virusarten (Schweinepest-, Adeno-, Picorna-Virus) in einem als cytopathogen bezeichneten Schweinepest-Virusstamm. Arch ges Virusforsch (21): 98-112, 1967.
150. Hoyll L.(1962). The entry of myxovirus into the cell, Cold Spring Harvor Simpasia Qant, Biol., 27,113-121.
151. Izava H., Nagabayashi T., Soecawa M. Amutant of hog cholera virus in the virus carrier cell cultivated at a low temperature // Zentralbe. Veterinarmed. 1971. - №18. P. 197 204.
152. Jerabek J. and Kolar P.: Immunity response in pigs following various routes of administration of vaccine TVM-1 against hog cholera. Acta.Vet. BRNO, 45: 199-203, 1976.
153. Johnson K.P., Ferguson L.C., Byington D.P. and Redman D.R. Multiple foetal malformations malformations due to persistent viral infection. I. Abortion, intrauterine death, and gross abnormalities in foetal swine infected with hog cholera vaccine virus. Lab. Invest. 30: 608-617, 1974.
154. Kamijo Y., Ohkuma S., Shimizu M., Shimizu Y.: Differences in pathogenicity and antigenicity among hog cholera virus strains. Nat Inst Anlm Hlth Quart (17):133-140,1977.
155. King A.A., Harkness J.W.: Viral contamination of foetal bovine serum. Vet. Rec (97): 16, 1975.
156. Knipe D.M., Lodish H.F., Baltimore D. (1977). Localization of twu cellular froms of the visicular stomatitis virol glicoprotein, I. Virol., 15, 1004-1011.
157. Koenen F., Van Caenegen G., Vermeersch J. P, Vandenheede J., Deluker H. Epidemiological characterisyics of an outbreak of classical swine fever in area of high pig density // The Veterinary Record, October 12, 1996, 139, 156.- P. 367 371.
158. Kojnok J., Palatha Z., Eognar K. Anfoderungen of die kaninchenadaptiers Schweinepestvazina // Archiv fur experimentelle Veterinarinarmedizin. 1980. V. 1. P. 67 72.
159. Korn G., Lorenz R. J. Zur correlation des Aufteretens von Soweinepestvirus und Chimotrypsin in vivo und vitro sowie zur serologichen Spazifitat dieses Chimotrypsin // Tierarztl.Umschau. 1979. V. 9. P. 1 7.
160. Korn G.: Uber die VerMnderung von Krankheitsverlaufsformen der Schweinepest und damit verbundene VirulenzverMnderungen des Virus nach Stiroulierung der "Lymphozyten". Berl Munch TierMrtzl Wsehr (86):447-449,1973.
161. Korn G.: Uber sensibllisierende Wirksamkeit sehr schwachvirulenten nicht immunisierenden Schweinepestvirus sowie einer hochgradigen Virulenzsteigerung durch den sensibilisierten Organlsmus. Zbl Vet. Med. В (11):119-134,1964.
162. Korn G.: Uber eme Abnahme der Serumvirustiter, zur Funktion der virusneutralisierenden sowie der Chymotrypsin prдzipitierenden Antikцrper im Krankheitsverlauf und zum Heilungsvorgang bei der Sdiweinepestkrankheit. Tierдrztl Umschau (35):19-27,1980.
163. Korn G., Zoeth B.: Ober die Vermehrung des Schweinepestvirus in einem Stamm von Lymphozyten-Phytozellen und elnem Monozytenzellstamm. Zbl Bakt Hyg 1 Abt Orig A (218): 407-416, 1971.
164. Korondi A., Surjan J.: Vergleichende Untersuchungen mit auslandischen Schweinepest-Virusstammen. Acta Vet. Acad Sci Hung (18): 187-192, 1968.
165. Kosmidou A., Buettner M., Meyers G. Isolation and characterization of cytopathogenic classical swine fever virus. // Archives of virology . Vol 143.- No 7.- 1998. - P. 1295 1309.
166. Kresse J.I., Stewart W.C., Carbrey E.A., Snyder M.L.: Sensitivity of swine buffy coat culture to infection with hog cholera virus. Am J Vet. Res (37): 1315-1318, 1976.
167. Kresse J.I., Stewart W.C., Carbrey E.A., Snyder M.L.: End-point dilution-fluorescent antibody technique for cloning hog cholera virus. Am J Vet Res (43): 497-498, 1982.
168. Kubin G.: Ergebnisse immunologischer Untersuchungen mit einem in Ferkelhodenzellkulturen modifizierten Schweinepestvlrusstamm. Zbl Vet. Med. В (11):373-378,1964.
169. Kuroda S., Matsuzawa H.: Serial passages of hog cholera virus in goats. NIBS Bull Biol Res (2): 23-27, 1957.
170. Lang R., Leftheriotis E., Mackowiak C.: Multiplication du virus lapinise de la peste porcine sur cellules de rein delapin et controle de son pouvoir immunigene. CR Acad Sci Paris (251): 1593-1594, 1960.
171. Laude H.: Virus de la peste porcine classique: Isolement d'une souche cytolytigue a partir de cellules IB-RS2. Ann Microbiol (Inst Past) (129A); 553-561, 1978.
172. Laver W.G., Wrigley N.G., Pertira H.D. (1969). Removal of pentons from partieles of adenovirus typer, Virology, 39, 599-605).
173. Leftheriotis E., Precausta P., Caillere F.: Etude, d'une souche modifiee de virus de la peste porcine adaptee a la culture cellulaire de rein de mouton et son utilisation comme virus vaccin. Rev Med Vet (122): 33-44, 1971.
174. Laude H., Cortier G. , Aynaud J. M. Subclinical hog cholera and other pestivirus infections. The approach tone differential diagnosis.
175. Lee RCT; Animal health and economics with special reference to hog cholera control in Taiwan, ROC. Bull Off Intern Epiz (93): 929-946, 1981.
176. Leunen J., Strobbe R. Capacity of attenuaced swine fever vaccines to prevent virus carriers in the vaccinated pigs after contact with field virus //Arh. Exp. Vet. Med. 1977. V.31. P. 533 536.
177. Liess B. Patogenesis and epidemiology or hog cholera. Ann. Rech. Vet. 1987. V. 18.- №2. P. 139 145.
178. Liess B. Persistent infections of hog cholera a review Preventive Veterinary Medicine. 1984.- V. 2. P. 109 113.
179. Lies B., Frey H. R., Prager D. Antibody response or pigs following experimental infections with strains of hog cholers, bovine viral diarrhea virus // In: Hog Cholera / Classical Swine fever and African Swine fever. CEC Publication EUR 5904. Luxembourg , 1997. P. 200 213.
180. Lies B., Frey H. R., Prager D. et al. The cours or natural swine fever infection in individual swine and investigation on the development of inapparent SF infections. In: Diagnosis and epizootology of classical swine fever. Amsterdam. EUR 5486. 1976.- P. 99 113.
181. Lin T., Shimizu Y., Kumagai T., Sasahara J.: Pathogenesis of hog cholera virus infection in experimentally inoculated swine. Nat Inst Anim Hlth Quart (9):20-27,1969.
182. Lin Tracy T.C. et al.: An overall report on the development of highly safe and potent lapinized hog cholera virus strain for hog cholera control in Taiwan. Special publication by National Science Council, Taipei, Taiwan, No.5.- P. 1-44, 1981.
183. Lipowski A. Isolation and identification of