МІКРОМІЦЕТИ ЗЕРНА ВІВСА, ЇХ ТОКСИГЕННІ ВЛАСТИВОСТІ ТА ВПЛИВ ФУМОНІЗИНУ В1 НА КУРЧАТ.

Краткое описание

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

БІЛАН АНДРІЙ ВАЛЕРІЙОВИЧ

УДК 619:615.918:633.15:582.28

МІКРОМІЦЕТИ ЗЕРНА ВІВСА, ЇХ ТОКСИГЕННІ ВЛАСТИВОСТІ ТА ВПЛИВ ФУМОНІЗИНУ В1 НА КУРЧАТ.

16.00.03 ветеринарна мікробіологія та вірусологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук

Науковий керівник
Рухляда Валентин Васильович
доктор ветеринарних наук, професор,
дійсний член Нью-Йоркської академії
наук

Біла Церква 2009

З М І С Т

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 4
ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1. Огляд літератури
1.1. Розповсюдження мікроміцетів 14
1.2. Біологічна дія мікотоксинів 22
1.3. Мікотоксини грибів роду Fusarium 25
1.4. Вплив токсинів гриба Fusarium moniliforme Sheldon на організм тварин 28
1.5. Методи визначення токсигенності мікpоміцетів 33
1.6. Методи нейтралізації мікотоксинів 40
РОЗДІЛ 2. Вибір напрямів досліджень. Матеріали і методи досліджень
2.1. Методи мікологічних досліджень 43
2.2. Методи мікотоксикологічних досліджень 46
2.3. Методи біохімічних і патоморфологічних досліджень 52
РОЗДІЛ 3. Визначення кількісного та якісного складу мікобіоти зерна вівса 55
РОЗДІЛ 4. Вивчення токсигенних властивостей виділених грибів
4.1. Визначення здатності фузаріїв продукувати Т-2 і F-2 токсини, моніліформін, фумонізин В, фузарин С та фузарієву кислоту 62
4.2. Токсигенні властивості грибів Aspergillus flavus та Alternaria alternata 80
4.3.Вплив факторів зовнішнього середовища на біосинтез моніліформіну та фумонізину Вı грибом F. moniliforme Sheldon 82
4.4. Вивчення характеру дії культуральної рідини гриба Fusarium moniliforme Sheldon на білих мишей 88
4.5. Вивчення впливу фумонізину В на організм курчат та протективної дії мікосорбу 91
РОЗДІЛ 5. Розробка методики експресного визначення здатності грибів роду Fusarium продукувати зеараленон (F-2 токсин) 102
РОЗДІЛ 6. Аналіз та узагальнення результатів дослідження 109
ВИСНОВКИ 120
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 123
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 124
ДОДАТКИ 148

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ТШХ тонкошарова хроматографія
МДР максимально допустимий рівень
ТТМТ трихотеценові мікотоксини
АТА аліментарна токсична алейкія
ДОН дезоксиніваленол
УФ ультрафіолетове світло
ВЕРХ високоефективна рідинна хроматографія
ЛЕМ лейкоенцефаломаляція
ПЛР полімеразна ланцюгова реакція
КУО колонієутворювальні одиниці
ЦДС − цукрово-дріжджове середовище
Rf хроматографічна рухливість
ІФА імуноферментний аналіз
АЛТ аланінамінотрансфераза
АСТ аспартатамінотрансфераза
ЛДГ лактатдегідрогеназа
МОN моніліформін
ЛФ лужна фосфатаза
КФ кисла фосфатаза

ВСТУП

Проблема забезпечення населення якісними продуктами харчування основна задача агропромислового комплексу. Це питання вирішується впровадженням новітніх технологій у рослинництві, що забезпечують високі врожаї зернових, а у тваринництві підвищенням продуктивності тварин. При цьому велике значення має забезпечення тваринництва якісними зерно-фуражними кормами, а також увага приділяється зерну, що закладається на тривале зберігання для подальшого його використання. Умови зберігання визначаються комплексом взаємодій в зерні, макро- і мікро середовищем, а також різноманітними організмами, що включають мікроорганізми, комах, гризунів і птахів. Актуальність цього питання зумовлена біологічними властивостями зерна, що являє собою багате джерело різних висококалорійних поживних органічних сполук, макро- і мікроелементів. Навіть після збирання врожаю зерно все ще залишається живим організмом, в якому відбуваються процеси метаболізму і дихання. Серед небезпечних контамінантів зерна особливе місце займають мікроскопічні гриби та продуковані ними мікотоксини. Ураження зерна мікроскопічними грибами може відбуватися під час цвітіння, росту, дозрівання та зберігання. Це зумовлено широким розповсюдженням грибів у природі, які за сприятливих умов уражують корма, в тому числі і зернові, продукти харчування та продукують різноманітні мікотоксини. Ступінь колонізації зерна мікроміцетами при зберіганні залежить від умов навколишнього середовища температури, вологості та концентрації кисню і вуглекислого газу [1].
Підвищення виробництва зерна високої якості та створення належних умов зберігання і переробки з метою попередження мікотоксикозів є одним з основних завдань сучасного сільського господарства України, як вирішальної умови поліпшення забезпечення населення продуктами харчування та подальшого економічного розвитку країни.
Актуальність теми. Овес є однією з цінних зернових культур для годівлі сільськогосподарських тварин, а продукти його промислової переробки використовуються в харчуванні людей, косметологічній та фармацевтичній галузях. Це культура помірного клімату, не вибаглива до тепла, більш поширена в Поліссі і Лісостепу.
Зерно вівса цінний дієтичний корм, який частіше використовують у годівлі молодняку та дорослих племінних тварин, особливо коней. Це зумовлено високою розчинністю його протеїну, вмістом водо- і солерозчинних фракцій, які становлять 55 60 %, якісним амінокислотним складом (в 1 кг зерна міститься 5,3 г лізину, 1,7 г метіоніну, 0,7 г триптофану, 2,3 г цистину та легкорозчинні вуглеводи). Клітковини у зерні вівса удвічі більше, ніж у зерні інших культур (97 г/кг) [2]. Завдяки цьому зерно вівса входить до складу комбікормів і широко використовується у годівлі сільськогосподарських тварин та птиці. Однак, цінні якості зерна вівса можуть погіршуватись при ураженні його мікроскопічними грибами, за рахунок зниження вмісту крохмалю і білка.
Оскільки різні види мікроскопічних грибів, що здатні синтезувати мікотоксини, знаходяться у грунті та можуть вражати зернові культури, у тому числі і зерно вівса, існує небезпека накопичення мікотоксинів. Згодовування такого зерна сільськогосподарським тваринам спричиняє мікотоксикози, які характеризуються зниженням або втратою продуктивності та загибеллю тварин [3, 4].
У нашій державі серед мікотоксикозів періодично діагностуються фузаріотоксикози сільськогосподарських тварин, викликані споживанням кормів, уражених Т-2 та F-2 токсинами. Зареєстровані випадки захворювання свиней та великої рогатої худоби у Київській, Кіровоградській, Вінницькій, Миколаївській, Черкаській та Одеській областях. Із підозрюваних в захворюванні кормів були ізольовані продуценти зеараленону F. graminearum, F. moniliforme, F. culmorum, F. sporotrichiella, F. lateritium та F. sambucinum [5, 6].
В 40-вих роках минулого століття в Росії фузаріотоксини стали причиною епідемії аліментарної токсичної алейкії. Симптоми включали прогресуючу лейкопенію, септичну ангіну, некротичні пошкодження ротової порожнини і стравоходу. Затримки при збиранні врожаю, порушення вимог зберігання зерна стали причиною годівлі коней запліснявілим зерном, які надзвичайно чутливі до мікотоксинів, і викликали загибель тварин [7]. Нами також досліджено і проаналізовано випадок захворювання коней на фузаріотоксикоз в приватному господарстві Донецької області, а також ми порівняли клінічні ознаки та біохімічні показники хворих тварин.
Встановлення фузаріо-F-2-токсикозу передбачає проведення мікотоксикологічного дослідження проб кормів, що спричинили захворювання, в яких визначають вміст F-2 токсину та проводять їх мікологічне дослідження, висіваючи на агар Чапека з метою виділення чистих культур грибів-продуцентів. Вміст F-2 токсину в екстракті з культури встановлюють методом тонкошарової хроматографії (ТШХ) [8, 9], що має певні недоліки довготривалість культивування та присутність в екстракті коекстрактивних речовин (ліпідів і пігментів), які заважають виявляти токсин методом ТШХ. Тому актуальною є необхідність розробки швидкого способу визначення здатності грибів роду Fusarium продукувати зеараленон.
Мікологічні дослідження зернових кормів та комбікормів на території України проводилися різними науковцями [3, 4, 10, 11, 12, 13, 14], але окреме встановлення мікобіоти зерна вівса не проводилося. Дослідження були недостатні і не могли повною мірою висвітлити мікроміцети, що контамінують зерно цієї культури. Також дослідники не встановлювали зонального розповсюдження грибів на зерні вівса, вирощеного на території України, та стійкості культивованих сортів вівса до ураження мікроскопічними грибами. Не проводилося дослідження токсигенних властивостей грибів, виділених із зерна вівса, і вивчення видів мікотоксинів, що вони продукують. Вивчення цих питань є актуальним і дозволить покращити профілактику та діагностику мікотоксикозів сільськогосподарських тварин.
В 1991 році А. Н. Леоновим та іншими дослідниками [15] встановлена здатність усіх 37 штамів Fusarium moniliforme var. lactis, що були ізольовані із кукурудзи та пшениці в південних областях України, продукувати моніліформін і 1/4 частина штамів продукувала цей токсин в кількості > 130 мг/кг. Оскільки гриб F. moniliforme є потенційним продуцентом фузарину С, зеараленону, фузарієвої кислоти, моніліформіну та фумонізинів, дослідження фузаріїв на здатність продукувати ці токсини є актуальними.
Мікотоксини − низькомолекулярні сполуки, які мають здатність до кумуляції в організмі та не викликають іммунної відповіді, а досягаючи порогового рівня викликають прояв клінічних ознак хвороби. Накопичення мікотоксинів в різних органах залежить від їх специфіки та виду тварин, наприклад: моніліформін при проникненні в організм тварин та птиці викликає ураження клітин міокарду, а фумонізин В1 впливає на обмін сфінголіпідів і з його дією пов'язують розвиток лейкоенцефаломаляції конячих, набряку легенів у свиней, первісного раку стравоходу та аненцефалії у людини [9]. Незважаючи на небезпечність цих фузаріотоксинів, залишаються не вивченими окремі питання їх біосинтезу, біологічної дії та окремі аспекти профілактики і лікування.
Вищезгадане підтверджує гостроту проблеми мікотоксинів та мікотоксикозів для сільського господарства.
Обрана тема дисертаційної роботи спрямована на вивчення мікобіоти зерна вівса, вирощеного на території України, дослідження здатності ізольованих мікроміцетів продукувати різні види мікотоксинів, визначення оптимальних умов біосинтезу фузаріотоксинів моніліформіну та фумонізину В1 і впливу останнього на організм курчат, що є актуальними в практичному і науковому плані.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є розділом науково-дослідної роботи кафедри мікробіології та вірусології Білоцерківського національного аграрного університету ”Вивчення ролі мікроскопічних грибів та мікотоксинів у патології сільськогосподарських тварин” (№ держреєстрації 0103U004470).
Мета роботи вивчити розповсюдження мікроміцетів на зерні вівса в різних регіонах України, та їх токсигенні властивості. Дослідити вплив фумонізину В1 на організм курчат і протективну дію мікосорбу.
Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:
- вивчити кількісний та якісний склад мікобіоти зерна вівса урожаю 2004 2005 років з різних регіонів України;
- дослідити токсичні властивості грибів родів Fusarium та Aspergillus та види мікотоксинів, що вони продукують;
- вивчити вплив факторів навколишнього середовища на біосинтез моніліформіну та фумонізину Вı грибом Fusarium moniliforme;
- провести дослідження з вивчення дії культуральної рідини гриба F. moniliforme на організм білих мишей, а також вплив фумонізину В1 на курчат і протективну дію мікосорбу;
- розробити експрес-метод визначення здатності грибів роду Fusarium продукувати F-2 токсин.
Об'єкт дослідження мікобіота зерна вівса та біосинтез мікотоксинів.
Предмет дослідження мікроміцети зерна віса, їх токсигенні властивості та вплив фумонізину Вı на курчат. Мікотоксини, біохімічні, патологоанатомічні та гістологічні показники, як критерії оцінки токсичного впливу моніліформіну та фумонізину Вı та протективної дії мікосорбу, щодо впливу токсинів.
Методи дослідження. Мікологічні визначення кількісного та якісного складу епіфітної та ендофітної мікобіоти зерна вівса. Мікотоксикологічні вивчення здатності виділених грибів продукувати мікотоксини. Клінічні та біохімічні дослідження показників клінічного статусу та активності аспарагінової трансферази (АСТ), аланінової трансферази (АЛТ), загальної лактатдегідрогенази (ЛДГзаг) та її серцевої фракції (ЛДГ1), загальної лужної фосфатази (ЛФ) та її кісткового й кишкового ізоферментів, вміст загального, ультрафільтрованого, іонізованого, нейтрального та білокзв’язаного кальцію та рівень сечовини і креатиніну. Патологоанатомічні та гістологічні вивчення характеру морфологічних змін в організмі тварин при мікотоксикозах та математично-статистичний метод для опрацювання отриманих експериментальних даних.
Наукова новизна отриманих результатів Вперше встановлений кількісний та якісний склад мікобіоти зерна вівса з різних регіонів України та виявлена достовірна різниця у контамінації грибами родів Aspergillus та Penicillium в зонах Полісся, Лісостепу та Степу. Серед грибів роду Fusarium виявлені продуценти Т-2 токсину, F-2 токсину (зеараленону), моніліформіну, фумонізину Вı, фузарину С та фузарієвої кислоти, а серед грибів роду Aspergillus продуценти коєвої кислоти, та не виявлено продуцентів афлатоксинів. Встановлено здатність культур гриба Alternaria alternata продукувати фумонізин Вı.
Із десяти досліджуваних зернових субстратів найкращий біосинтез моніліформіну штамом 608/2 гриба F. moniliforme відбувався на зерні пшениці та ячменю, а фумонізину В на зерні пшениці та рису. Токсини не утворювалися на зерні сої, насінні соняшнику, а моніліформін ще й на субстраті з гороху. Синтез фумонізину В був найкращим на рисовому субстраті в обох культур, а моніліформіну штамом 1170/5 на зерні рису та ячменю.
Культуральна рідина 7 ізолятів F. moniliforme із 12 досліджених володіла токсичними властивостями, і викликала загибель білих мишей з ознаками кардіо- та гепатотоксичності.
Під дією токсину фумонізину В1 в дозі 8 мг на голову у курчат виникав гепатоз, порушувався мінеральний обмін, а використання мікосорбу покращило біохімічні показники та зменшило негативний вплив токсину на печінку курчат.
Розроблений експрес-метод визначення здатності грибів роду Fusarium продукувати F-2 токсин, на який отримано деклараційний патент на корисну модель № u 200508728 від 15.02.2006 Спосіб експресного визначення здатності грибів роду Fusarium продукувати F-2 токсин”.
Практичне значення одержаних результатів Одержані результати щодо видового і кількісного складу мікобіоти зерна вівса різних фізико-географічних регіонів України. та токсичних властивостей виділених грибів родів Fusarium та Aspergillus будуть використані для об’єктивної оцінки якості зернової продукції. Встановлена забрудненість зерна вівса з різних регіонів України грибами роду Fusarium, що продукують різні фузаріотоксини Т-2 токсин, F-2 токсин (зеараленон), моніліформін, фумонізин Вı, фузарин С та фузарієву кислоту; грибами роду Aspergillus продуценти коєвої кислоти, та Alternaria alternata продуцент фумонізину Вı.
Встановлені оптимальні умови біосинтезу моніліформіну та фумонізину Вı дозволять використовувати ці результати з метою профілактики ураження зернових кормів при зберіганні, а також для напрацювання токсинів з метою постановки дослідів.
Використання мікосорбу в кількості 2 % на кг корму практичними лікарями ветеринарної медицини дозволить профілактувати фузаріотоксикози та зменшувати негативний вплив мікотоксинів на організм тварин та птиці.
Розроблений експрес-метод визначення здатності грибів роду Fusarium продукувати F-2 токсин, який придатний для застосування у районних та обласних лабораторіях ветеринарної медицини країни, а також у Республіканській державній лабораторії ветеринарної медицини АР Крим та наукових установах під час діагностики фузаріотоксикозів сільськогосподарських тварин. Запропонований спосіб дозволяє значно скоротити термін дослідження фузаріїв на здатність продукувати зеараленон з чотирьох тижнів до двох і знайде використання в лабораторіях ветеринарної медицини при діагностиці зеараленонтоксикозу сільськогосподарських тварин.
Отримані результати досліджень застосовуються в навчальному процесі під час підготовки фахівців ветеринарної медицини у Білоцерківському національному аграрному університеті та у наукових дослідженнях ветеринарних і токсикологічних лабораторій.
Особистий внесок дисертанта. Особистий внесок здобувача полягає в аналізі вітчизняних та іноземних літературних джерел відповідно до теми дисертаційної роботи, розробці планів та схем експериментальних досліджень, їх організації і виконанні, статистичній обробці одержаних результатів, їх аналізі, узагальненні, формулюванні висновків та практичних рекомендацій.
Видова ідентифікація мікроміцетів проводилась мною у відділі фізіології і систематики мікроміцетів Інституту мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України спільно з кандидатом біологічних наук О.В. Соколовою.
Біохімічне дослідження сироватки крові дослідних тварин та птиці, інтерпритація результатів проводились мною спільно із співробітниками кафедри терапії та клінічної діагностики Білоцерківського НАУ: к.в.н. асистентом І.А. Жилою (10%), аспірантами П.В. Шарандаком та А.Ю. Мельником (по 10%), та за консультативної допомоги академіка УААН, доктора ветеринарних наук, професора В.І. Левченка.
Діагностування гістопрепаратів, за консультативної допомоги доцентів кафедри ветсанекспертизи та патанатомії І.В. Папченка та М.В. Утеченка.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідались на міжнародній науково-практичній конференції Наукові та практичні аспекти ветеринарної медицини в Україні”, (Білоцерківський ДАУ, м. Біла Церква, 2006), та на чотирьох державних наукових конференціях аспірантів та докторантів.
Публікації. Основні положення і результати досліджень дисертаційної роботи опубліковані в 6 наукових статях у фахових виданнях, а саме: Наук. Вісник БДАУ” (4), Наук. вісн. НАУ (1), Бюл. Ветеринарна біотехнологія” ІВМ (1).

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, огляду літератури, загальної методики та основних методів дослідження, результатів досліджень та їх обговорення, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел і додатків. Робота містить 5 розділів, викладена на 125 сторінках комп’ютерного набору, містить 23 таблиці та 15 рисунків. Список літератури включає 227 джерел, із яких 112 іноземних авторів.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. У дисертації наведені результати вивчення кількісного та якісного складу епіфітної та ендофітної мікобіот зерна вівса урожаю 2004 та 2005 рр. з різних фізико-географічних регіонів України, виявлені продуценти Т-2 токсину, зеараленону, фумонізину Вı, моніліформіну, фузарину С, фузарієвої та коєвої кислот. Експериментально встановлені оптимальні умови біосинтезу фумонізину Вı та моніліформіну грибом Fusarium moniliforme, вивчено вплив цих токсинів на організм білих мишей та фумонізину Вı на організм курчат і встановлено протективну дію мікосорбу.
2. В одному грамі зерна вівса урожаю 2004 та 2005 років кількість колонієутворювальних одиниць (КУО) грибів коливалась від 1,8•10³ до 8,7•104 і в середньому становила 1,78•104±4,55•10³. При цьому у 2004 році кількість КУО становила 2,16•104±8,1•10³, а у 2005 році 1,5•104±2,6•10³, що свідчить про відсутність суттєвої різниці.
3. Зі 100 зразків зерна виділено 562 культури грибів, віднесених до 2-х класів 9 родів, 418 з яких були ідентифіковані і представлені 16-ма видами і 4-ма різновидами. Найчастіше на зерні вівса виявлялися гриби родів Alternaria, Aspergillus, Mucor та Fusarium. На Поліссі переважали гриби родів Alternaria та Fusarium; в регіонах Лісостепу та Степу родів Mucor та Aspergillus, а також в останньому фузарії.
4. Із токсикологічно досліджених 74 культур фузаріїв 53 володіли токсигенними властивостями: у тому числі по 9 ізолятів продукували Т-2 токсин і зеараленон, 8 фузарієву кислоту, 13 моніліформін, 7 фумонізин В та 4 фузарин С. Вперше на Україні встановлена здатність F. moniliforme, F. moniliforme var. lactis, F. oxysporum та Alternaria alternatа продукувати фумонізин В.
5. Найкращим з 10 досліджених зернових субстратів для синтезу моніліформіну грибом F. moniliforme виявились зерна рису та ячменю вологістю від 50 до 70 %, у процесі культивування 21 добу за температури 24 ºС, а фумонізину В зерна пшениці, рису та вівса з вологістю 5060 %, у ході культивування 14 діб за 24 ºС та 7 діб за 4 ºС, або 21 добу за 24 ºС. Токсини не виявляли в зерні сої і соняшнику, а моніліформіну − ще й на зерні гороху.
6. Культуральна рідина 13 ізолятів фузаріїв із 21 дослідженого, у тому числі семи культур виду F. moniliforme, по два F. oxysporum і F. semitectum та по одному F. culmorum і F. gibbosum, викликала загибель мишей у перші три доби. В міокарді та печінці встановлено зміни, притаманні дії моніліформіну та фумонізину В.
7. Пероральне введення п’ятитижневим курчатам фумонізину Вı у дозі 8 мг на голову впродовж трьох тижнів призводило до ураження печінки, міокарда та нирок.
8. Включення в раціон курчат мікосорбу в кількості 2 % на кілограм корму, зменшує негативний вплив токсину.
9. Розроблений метод дослідження зеараленонпродукуючих властивостей культур Fusarium spp. шляхом вирощування їх на сусло-агарі з глутаміновою кислотою протягом 8 діб за 24°С і 4 доби за 4 °С, без культивування на зернових субстратах скорочує дослідження до 12 діб (новизна методу підтверджена деклараційним патентом на корисну модель № u 200508728).

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Контамінацію зерна вівса продуцентами Т-2 токсину, зеараленону, фумонізину В, моніліформіну, фузарину С, фузарієвої та коєвої кислот враховувати під час постановки діагнозу на мікотоксикоз.
2. У випадку ураження зерна вівса грибами Fusarium moniliforme та Alternaria alternatа досліджувати зерно на наявність фумонізину В1, а культури на здатність синтезувати цей мікотоксин.
3. З метою скорочення терміну мікотоксикологічного дослідження використовувати розроблений експрес-метод визначення здатності грибів Fusarium spp. продукувати зеараленон (деклараційний патент на корисну модель № u 200508728) скорочує термін дослідження.
4. Для зменшення негативного впливу фумонізину В на організм курчат використовувати мікосорб із розрахунку 2 % на кілограм корму.
5. Матеріали дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі з курсів Ветеринарна мікробіологія” і Ветеринарна токсикологія” під час підготовки фахівців ветеринарної медицини, для підвищення кваліфікації слухачів післядипломної освіти та в науково-дослідній роботі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Tuite J. Epidemiology of moulds in grain. In: Moulds, Mycotoxins and Food Preservatives in the Food Industry / Tuite J. Parsipany, New Jersey: BASF Corporation, 1994. P. 5 8.
2. Практикум з годівлі сільськогосподарських тварин / [Ібатулін І.І., Панасенко Ю.О., Кононенко В.К. та ін.] К., 2000. 371с.
3. Рухляда В.В. Виды Fusarium Lk. ex Fr. на кормах и их токсикологическая характеристика / Рухляда В.В., Элланская И.А., Шайда Д.А. Микроб. журн. 1981. 43, № 4. С. 468 474.
4. Харченко С.Н. Справочник по микозам и микотоксикозам сельскохозяйственных животных / Харченко С.Н. К : Урожай, 1982. 162 с.
5. Рухляда В., Малохатько І. Фузаріо-Т-2 токсикоз сільськогосподарських тварин / В. Рухляда, І. Малохатько Вет. медицина України. 2002. № 3. С. 12 14.
6. Рухляда В. Фузаріотоксикоз сільськогосподарських тварин з естрогенним синдромом / В. Рухляда, М. Кулініч Вет. медицина України. 1998. № 5. С. 36 37.
7. Давыдовский И.В. О так называемой септической ангине” (Морфология и патогенез) / И.В. Давыдовский, А.Г. Кестнер Архив патолого-анатом. анатомии и патолог. физиологии. 1935. Т.1., вып. 3. С. 11 30.
8. Pitt J. Toxigenic fungi and mycotoxins / Pitt J. Brit. med. bull. 2000. № 1. P. 184 192.
9. D’Mello J.P.F. Mycotoxins / J.P.F. D’Mello, and A.M.C. Macdonald Anim. Feed Sci. Tech. 1997. Vol.69. P. 155 166.
10. Рухляда В.В. Поширення мікроміцетів на зернових кормах та їх токсигенні властивості / Рухляда В.В., Кулініч М.М., Тарануха С.І. Вет. медицина України. 2001. № 6. С. 44 45.
11. Труфанова В. Частота контамінації мікотоксинами кормів для птиці / Труфанова В. Вет. медицина України. 2004. № 9. С. 26 28.
12. Мікотоксикологічний моніторинг концентрованих кормів лісостепу України / О. Малінін, О. Куцан, Г. Шевцова, О. Семеріна // Тваринництво України. 2003. № 12. С. 26 28.
13. Котик А.Н. Случаи микотоксикозов сельскохозяйственных птиц в Украине в 1974 1996 гг. / А.Н. Котик, В.А. Труфанова Птахівництво (Борки, Харків. обл.): Міжвідом. тем. наук. зб. 1997. Вип.47. С.92 100.
14. Харченко С.М. Методичні рекомендації прискореного визначення токсигенних грибів та мікотоксинів в кормах / С.М. Харченко, О.В. Башта К.: 2003. 11с.
15. Леонов А.Н. Характеристика токсигенности изолятов Fusarium moniliforme var. lactis (Pir. Et Rib.) / Леонов А.Н., Кононенко Г.П., Соболева Н.А. Доклады ВАСХНИЛ. 1991. № 7. С. 25 27.
16. CAST (Council for Agricultural Science and Technology). Mycotoxins: Risks in plant, animal and human system. Ames, Iowa, USA. 2003. 350.
17. Ситник К.М. Порядок денний на ХХІ ст. : Мікологія / К.М. Ситник, І.О. Дудка. Укр. ботан. журнал. 2000. 57, № 6. С. 625 635.
18. Hawksworth D.J. The relevance of fungal biodiversity / Hawksworth D.J.; 6 th Int. Congr. Mycol. 1998. Aug. Israel.
19. Борисова В.Н. Гифомицеты лесной подстилки в различных экосистемах / Борисова В.Н. К.: Наук. думка, 1988. 251 с.
20. Жданова Н.Н. Разнообразие микромицетов, изолированных из различных экониш Украины и других регионов / Жданова Н.Н. Збереження біорізноманітності в Україні: Національна конференція. Канів, 1997. 33с.
21. Жданова Н.Н. Микромицеты почв, загрязненных в результате Чернобыльской катастрофы, и их вклад в процессы миграции радионуклидов / Жданова Н.Н., Василевская А.И., Захарченко В.А.; Биоиндикация радиоакт. загрязн. М.: Наука, 1999. С. 352 356.
22. Иванушкина Н.Е. Микромицеты древних многолетнемерзлых отложений Арктики и Антарктиды / Иванушкина Н.Е., Кочкина Г.А., Озерская С.М.; Современная микология в России: Тез. I съезда микологов России. М, 2002. С. 56.
23. Каратыгин М.В. История и предварительные итоги исследования микофлоры российской Арктики / М.В. Каратыгин, Э.Л. Нездаймин Микол. и фитопат. 1994. 28, № 3. С. 70-83.
24. Schmidt N. Microbial properties and habitals of perma-frost soils on taimyr peninsula, central Siberia / Schmidt N. Ber. Polarforsch. 1999. № 340. P. 180 183.
25. Мирчинк Т.Г. Почвенная микология / Мирчинк Т.Г. М.: МГУ, 1988. 220 с.
26. Ainsworth G.C. The Fungi Advanced treatisc / Ainsworth G.C., Sparrow F.K., Sussman A.S. V. IV A. Acad. Press New York 1973. P.230.
27. Докучаев В.В. Место и роль современного почвоведения в науке и жизни / Докучаев В.В. Избр. соч. М.: Сельхозгиз, 1949. Т. 3. С. 330 337.
28. Звягинцев Д.Г. Почва и микроорганизмы / Звягинцев Д.Г. М.: Изд-во Моск. Ун-та, 1987. 255 с.
29. Moore D. Fungal morphogenesis / Moore D. Cambridge University press. 1988. 469 p.
30. Деякі теоретичні питання мікоценології / [Дудка І.О., Сміцька М.Ф., Смик Л.В., Мережко Т.О.] / Укр. ботан. журн. 1976. 33, № 1. С. 12 20.
31. Жданова Н.Н. Видовой состав почвенных микроскопических грибов пойменно-луговых и луговых почв Украины / Жданова Н.Н. Микромицеты почв. К.: Наук. думка, 1984. С. 129 139.
32. Каламеес К.А. Положение грибных группировок в структуре экосистемы / Каламеес К.А. Изучение грибов в биогеоценозах. Тез. докл. Л.: Наука, 1977. С. 6 7.
33. Билай В.Й. Микромицеты компоненты почвенных биогеоценозов (фрагменты к экологии почвенных микромицетов) / Билай В.Й. Микромицеты почв. К.: Наук. думка, 1984. С. 5 33.
34. Білай В.Й. Динаміка вмісту вітамінів у різних штамів фузаріїв / В.Й. Білай, С.М. Щербина Мікроб. журн. 1977. 39, № 5. С. 597 560.
35. Дьяков Ю.Т. Жизненные стратегии фитопатогенных грибов и их эволюция / Дьяков Ю.Т. Генетика популяций. 1992. 26, № 4. С. 309 318.
36. Великанов Л.Л. Некоторые вопросы экологии грибов (пути формирования основных экологических групп грибов, их место и роль в биоценозах) / Л.Л. Великанов, Г.Д. Успенская; Итоги науки и техники. Ботаника. 1980. Т. 4. С. 19 105.
37. Карасевич Ю.Н. Экспериментальная адаптация микроорганизмов / Карасевич Ю.Н. М.: Наука, 1975. 179 с.
38. Берестецкий О.А. Фитотоксины почвенных микроорганизмов и их экологическая роль / Берестецкий О.А. Фитотоксичесие свойства почвенных микроорганизмов. Л., 1978. С. 7 30.
39. Мерецкая Е. Ф. Влияние сельскохозяйственных культур на формирование почвенных микробоценозов в полях севооборотов и их продуктивность / Мерецкая Е. Ф. Поволж. экол. вестн.. 1999. № 6. С. 136 139.
40. Методы экспериментальной микологии. Справочник / Под. ред. В.Й. Билай. К.: Наук. думка, 1982. 550 с.
41. Мирчинк Т.Г. Фитотоксины почвенных сапрофитных грибов и их роль в синтезе почва-растение / Мирчинк Т.Г. Фитотоксические свойства почвенных микроорганизмов. Л., 1978. с. 3139.
42. Берестецкий О.А. Выделение и характеристика фитотоксического вещества Fusarium lateritium Nees / Берестецкий О.А., Надкерничный С.П., Патыка В.Ф. Микол. и фитопатол. 1975. 9, № 4. С. 325-327.
43. Харченко С.Н. Справочник по микозам и микотоксикозам сельскохозяйственных животных / Харченко С.Н. К : Урожай, 1982. 162 с.
44. Элланская И.А. Видовой состав и токсигенные свойсва грибов рода Fusarium Lk : Fr., контаминирующих кукурузу / Элланская И.А. Мікроб. журн. 1995. 57, № 4. С. 35 42.
45. Захарова Л.П. Фузариотоксины в продовольственном зерне и продуктах его переработки / Захарова Л.П., Седова И.Б., Обольский О.Л. // Угрозы здоровью человека: современные гигиенические проблемы и пути их решения: Материалы Пленума Межведомственного научного совета по экологии человека и гигиене окружающей среды Российской Федерации, (Москва, 15 16 дек., 2002.) М., 2002. С. 94 96.
46. Cler R.M. Prevalence of fungi and fusariotoxins on oat seed from western Canada, 1995 1997 / Cler R.M., Patrick S.K., Gaba D. // Can. J. Plant Pathol. 2000. 22, № 3. C. 310 314.
47. Lugauskas A. Micromycetes affecting nuts, maize and oats used for food and animal feed / Lugauskas A., Repeciene J., Krasauskas A. // Bot. Lithuan. 1999. 5, № 2. C. 165 170.
48. Medinamartines M.S. Mold occurrence and aflatoxin-B1 and fumonisin B1 determination in corn samples in Venezuela / M.S. Medinamartines, A.J. Martines // J. Agr. and Food Chem. 2000. 48, № 7. C. 2833 2836.
49. Монастырский О.А. Токсинообразующие грибы, паразитирующие на зерне / Монастырский О.А. Агро XXІ. 2001. №11. С. 6 7.
50. Алейников И.Н. Экологизация фузариозного зерна / И.Н. Алейников, М.К. Яковлев // Матер. Междунар. науч. конф. Биологические ресурсы и устойчивое развитие”, Пущино, Моск. обл. 29 окт. 2 нояб., 2001. М., 2001. С.8.
51. Qasem S.A., Christensen M. Influence of moisture content, temperature and time on the deterioration of stored corn by fungi / S.A. Qasem, M. Christensen Phytopath. 1958. 48:544 549.
52. Jay J.M. Modern Food Microbiology / Jay J.M. An Aspen Publication, Maryland. 2000.
53. Микотоксины и микотоксикозы / Под редакцией Дуарте Диаза М.: Печатный город, 2006. 382с.
54. Лагаускас А. Продуцирующие токсины микромицеты на пищевых продуктах растительного происхождения / А. Лагаускас, Ю. Стакенене Успехи медицинской микологии. 2003. Т.1. С. 152 153.
55. Левитин М.М. Микотоксины фитопатогенных грибов и микотоксикозы человека / Левитин М.М. Успехи медицинской микологии. 2003. Т.1. С. 148 150.
56. Ретьман С. Зерно після збирання врожаю / Ретьман С., Кислих Т., Коломієць С. Пропозиція. 2001. № 11. С. 27 31.
57. Рухляда В.В. Поширення мікроміцетів на зернових кормах та їх токсигенні властивості / Рухляда В.В., Кулініч М.М., Тарануха С.І. Вет. медицина України. 2001. № 6. С. 44 45.
58. Труфанова В. Частота контамінації мікотоксинами кормів для птиці / Труфанова В. Вет. медицина України. 2004. № 9. С. 26 28.
59. Johnson P. J. Sudden death of two horses associated with pulmonary aspergillosis / Johnson P. J., Moore L. A., Mrad D. R. Veter. Rec. 1999. V. 145. № 1. P. 16 20.
60. Nelson P.J. Taxonomy, Biology, and Clinical Aspects of Fusarium Species. / Nelson P.J., Dignani M.C., Anaissie E.J. Clinical Microbiology Reviews. 1994. Vol. 7, №4. P. 479 504.
61. Kriek N.P.J.Hepato and cardiotoxicity of Fusarium verticillioides (F. moniliforme) isolates from southern African maize / Kriek N.P.J., Marasas W.F.O., Thiel P.G. Food Cosmet. Toxicol. 1981. 19. P. 447 456.
62. Kanisawa M. Synergistic effect of citrinin on hepatorenal carcinogenesis of OA in mice / Kanisawa M. Toxigenic Fungi—Their Toxins and Health Hazard, Tokyo: Kodansha and Amsterdam: Elsevier, 1984 P. 245 254.
63. Kaurinovic B. Effects of laurel and berries ether oil and fulerene derivatives on production of radicals and lipid peroxidation of liposomes / Kaurinovic B., Popovic M., Djordjevic A. cong. toxicol. EUROTOX 2003”. 2003. № 144. P. 356 358.
64. Trucksess M.W. Evaluation and application of mycotoxins in food / M.W. Trucksess, D.E. Koeltzow American Chemical Society, Washington International, Gaithersburg, Maryland, 1995. 326p.
65. Гигиенические критерии состояния окружающей среды. Микотоксины. // Совместное издание программы ООН по окружающей среде Всемирной организации здравоохранения. Всемирная организация здравоохранения. Женева, 1982. № 11. С. 31 46.
66. Иващенко В.Г. Видовой состав грибов рода Fusarium на злаках в азиатской части России / Иващенко В.Г., Шипилова Н.П., Левитин М.М. Миколог. и фитопатолог. 2000. Т.34, № 4. С.54 58.
67. El-Nageraby S. Determination of seed borne fungi and detection of aflatoxins in sudanese fenugreek seeds / El-Nageraby S. Phytoparasitica. 2001. № 1. C. 61 66.
68. Билай В.И. Фузарии / Билай В.И. К., 1977. 443 с.
69. Монастырский О.А. Развитие и токсигенность плесневых и сопутствующих грибов при совместном поражении зерна злакових культур / Монастырский О.А. Докл. Рос. акад. с. х. наук. 2002. № 2. С. 24 26.
70. Павлов В.П., Алеев В.Д., Ахметов Ф.Г. Случай зеараленонтоксикоза у свиней / Павлов В.П., Алеев В.Д., Ахметов Ф.Г. Ветеринария. 2003. №8. С.10 11.
71. Toursel P. It faut systematiser les controles / Toursel P. Process. 1998. № 1134. P. 24 26.
72. Зайченко А.М. Макроциклические трихотеценовые микотоксины: продуценты, распределение, определение, физиология токсинообразования, токсигенный потенциал / Зайченко А.М., Рубежняк И.Т., Кобзистая О.П. Современные проблемы токсикологии. 2001. № 2. С. 56 62.
73. Монастырский О.А. Зараженность семян токсинообразующими грибами / Монастырский О.А. Агро ХХI. 2000. № 4. С. 6 7.
74. Папазян Р. Микотоксины: экономический риск и контроль / Папазян Р. Животноводство России. 2002. № 7. С. 16 20.
75. Eugenio C.P. Factors affecting production of the mycotoxins F-2 by Fusari