ЛІПІДНИЙ СКЛАД ТА ВІРУЛЕНТНІСТЬ MYCOBACTERIUM BOVIS, ВИДІЛЕНИХ ВІД ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ СТЕПОВОЇ ЗОНИ УКРАЇНИ

Краткое описание

Дніпропетровський державний аграрний університет

На правах рукопису

ЗЕЛЕНСЬКА МАРИНА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 619:616.98:579.873.21:57.083.32:636.5

ЛІПІДНИЙ СКЛАД ТА ВІРУЛЕНТНІСТЬ MYCOBACTERIUM BOVIS, ВИДІЛЕНИХ ВІД ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ СТЕПОВОЇ ЗОНИ УКРАЇНИ
16.00.03. ветеринарна мікробіологія та вірусологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата ветеринарних наук

Науковий керівник
Ткаченко Олексій Андрійович
доктор ветеринарних наук, професор

Дніпропетровськ 2006

ЗМІСТ

ВСТУП.............................................................................................................

5

РОЗДІЛ 1

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ....................................................................................

11

1.1. Епізоотологічні аспекти розповсюдження збудника
туберкульозу великої рогатої худоби.............................................

11

1.2. Загальні ознаки патогенних та атипових мікобактерій......................................................................................

13

1.3. Морфологія та біохімічний склад окремих структур мікобактерій......................................................................................

16

1.4. Фактори, які впливають на синтез сполук ліпідного складу мікобактерій.....................................................................................

24

1.5. Вплив факторів на вірулентність мікобактерій.....................

29

1.6. Методи діагностики туберкульозу..........................................

30

РОЗДІЛ 2

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ............................................

38

РОЗДІЛ 3

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ.................................................

47

3.1. Епізоотична ситуація щодо туберкульозу великої рогатої худоби в окремих господарствах Дніпропетровської області.....

47

3.2. Видова належність мікобактерій, виділених від реагуючої на ППД-туберкулін для ссавців великої рогатої худоби, небла-гополучних щодо туберкульозу господарств................................

49

3.2.1. Дослідження біологічних властивостей ізольованих мікобактерій.....................................................................................

50

3.2.1.1. Культурально-морфологічні та ферментативні власти-вості ізольованих культур мікобактерій........................................

51

3.2.1.2. Патогенні та вірулентні властивості мікобактерій..........

54

3.2.2. Біологічні властивості швидкорослих штамів M. bovis.....

58

3.2.2.1. Культурально-морфологічні та ферментативні власти-вості швидкорослих штамів M. bovis.............................................

58

3.2.2.2. Сенсибілізуючі та патогенні властивості швидкорос-лих штамів M. bovis.........................................................................

61

3.3. Вивчення ліпідного складу штамів мікобактерій..................

64

3.3.1. Ліпідний склад еталонного штаму Valleе та
вакцинного BCG...............................................................................

65

3.3.2. Ліпідний склад епізоотичного повільнорослого штаму
M. bovis та атипових мікобактерій.................................................

69

3.3.3. Ліпідний склад епізоотичних штамів M. bovis повіль-норослого та швидкорослого..........................................................

73

3.4. Дослідження впливу окремих факторів на ліпідний склад мікобактерій......................................................................................

77

3.4.1. Вплив складу живильного середовища на ліпідний склад
еталонного штаму Valleе.................................................................

77

3.4.2. Ліпідний склад швидкорослого штаму М. bovis, культи-
вованого на різних живильних середовищах.................................

81

3.4.3. Залежність ліпідного складу мікобактерій від рН штучного живильного середовища.................................................

85

3.4.3.1. Ліпідний склад мікобактерій штаму Valleе, накопиче-них на яєчному живильному середовищі з рН 7,1 та 6,5..............

85

3.4.3.2. Ліпідний склад мікобактерій швидкорослого штаму
М. bovis, накопичених на яєчному живильному середовищі з рН 7,1 та 6,5......................................................................................

88

3.4.3.3. Ліпідний склад мікобактерій швидкорослого штаму
M. bovis, накопичених на синтетичному живильному середо-вищі з різним рН...............................................................................

91

3.4.4. Залежність ліпідного складу мікобактерій від тривалості пасажування через штучні живильні середовища.............................

95

3.4.4.1. Ліпідний склад, сенсибілізуючі та вірулентні власти-вості еталонного штаму Valleе, пасажованого 21 раз...................

95

3.4.4.2. Вплив тривалого пасажування епізоотичного швидко-рослого штаму М. bovis через щільне живильне середовище з рН 6,5 на ліпідний склад, сенсибілізуючі та вірулентні властивості........................................................................................

99

3.4.4.3. Вплив тривалого пасажування епізоотичного швидко-рослого штаму М. bovis через щільне живильне середовище з рН 7,1 на ліпідний склад, сенсибілізуючі та вірулентні властивості........................................................................................

106

3.4.5. Ліпідний склад швидкорослого штаму M. bovis, виділе-ного з ґрунту.....................................................................................

112

3.5. Ліпідний склад мікобактерій, виділених від морських свинок, заражених різновіковою культурою швидкорослого штаму M. bovis..................................................................................

117

3.5.1. Вірулентність різновікової культури швидкорослого штаму M. bovis..................................................................................

121

АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ.........................................

124

ВИСНОВКИ....................................................................................................

134

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ..............................................................

137

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.......................................................

138

ДОДАТКИ.......................................................................................................

164

ВСТУП
Актуальність теми. Серед соціальних і медичних проблем суспільства туберкульоз, відомий людині з давніх часів, посідає особливе місце. Хвороба, яка супроводжує людство впродовж його існування досі не подолана, а з 90-х років ХХ сторіччя помітно зросла її поширеність в усіх країнах світу. На земній кулі нараховується понад 60 млн хворих на туберкульоз, щорічно від цієї хвороби помирає 35 млн осіб, реєструється 710 млн нових випадків захворювання, а щосекунди одна людина інфікується мікобактеріями туберкульозу [22].
В Україні неухильно погіршується ситуація щодо туберкульозу. З 1997 року спостерігається різке зростання рівня захворюваності людей, а 2000 року почалася епідемія туберкульозу, яку призупинити і досі не вдається [22, 115, 140].
Серед тварин частіше хворіє туберкульозом велика рогата худоба, що наносить великі матеріальні збитки [51, 72, 153].
Основними причинами розповсюдження туберкульозу тварин є, з одного боку, здатність мікобактерій пристосовуватися з часом до дії згубних факторів внутрішнього середовища макроорганізму і довкілля, а з іншого зниження рівня природніх факторів захисту організму, поширення та зростання частоти мікобактеріозів, а також виділення від людей та тварин не тільки типових, а й змінених форм збудника, у тому числі і L-форм мікобактерій різних видів, що пов’язано зі зростанням частоти їхньої мінливості в сучасних умовах. Крім того, недостатність знань щодо латентної інфекції, відсутність високоспецифічних методів ранньої діагностики і профілактики туберкульозу не дає можливість ефективно проводити епізоотологічний моніторинг щодо туберкульозу [65, 67, 71, 118, 126, 135, 142, 167]. Це, безперечно, потребує цілеспрямованого вивчення проблеми туберкульозу, особливо в умовах конкретної природно-географічної зони, біотичні та абіотичні фактори якої можуть суттєво впливати не тільки на видовий склад мікобактерій, у тому числі і атипових, але й на вірулентні властивості збудника.
Інтенсивність розмноження мікобактерій [165, 173], а звідси і тяжкість прояву хвороби, залежить від середовища в якому вони знаходяться, а вірулентність і тропізм мікобактерій до певних тканин в значній мірі пов’язані з хімічним складом і будовою клітинної стінки збудника туберкульозу [86, 133, 146].
Обмеженість даних з хімічної структури мікобактерій у ветеринарній науці взагалі, і особливо у вітчизняній, вказує на необхідність вивчення цього питання, зокрема ліпідного складу на фоні впливу деяких факторів зовнішнього середовища.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є розділом теми науково-дослідної роботи кафедри епізоотології та інфекційних хвороб Дніпропетровського державного аграрного університету „Вивчення епізоотології та інфекційного процесу туберкульозу, мікобактеріозної інфекції великої рогатої худоби та вдосконалення методів діагностики”.
Мета і завдання роботи. Метою досліджень було визначення ліпідного складу та вірулентності M. bovis, виділених від тварин степової зони України.
Для досягнення мети поставлені завдання, до яких входило вивчення:
· видової належності мікобактерій, виділених з організму великої рогатої худоби;
· ліпідного складу штамів мікобактерій: еталонного Vallee, BCG, епізоотичних патогенних та атипових;
· ліпідного складу мікобактерій:
− культивованих на середовищах різних за складом та вмістом кислотних грам-еквівалентів;
− за багаторазового пасажування через штучні живильні середовища з різним рН;
− після тривалого перебування в ґрунті;
− виділених від морських свинок, заражених різновіковою швидкорослою культурою M. bovis.
Об’єкт дослідження: епізоотичні, музейні штами M. bovis та атипові мікобактерії.
Предмет дослідження: культуральні, морфологічні, біохімічні, вірулентні, сенсибілізуючі властивості, ліпідний склад M. bovis та атипових мікобактерій.
Методи дослідження: алергічні, патолого-анатомічні, мікроскопічні, культуральні, біохімічні, біологічні (для виділення, визначення видової належності мікобактерій та їх накопичення); тонкошарова та газорідинна хроматографія (для вивчення ліпідного складу мікобактерій); статистичні (для обчислення та статистичної обробки результатів досліджень).
Наукова новизна одержаних результатів. Від великої рогатої худоби виділені та ідентифіковані як повільнорослі, так і швидкорослі штами M. bovis. Частота персистенції в організмі тварин швидкорослих штамів (37,50 %) може стимулювати значне розповсюдження туберкульозу: в трьох досліджуваних неблагополучних щодо туберкульозу пунктах практично при кожному дослідженні виділяється 10 % і більше реагуючих на ППД-туберкулін для ссавців інфікованих та хворих на туберкульоз тварин. Встановлено, що швидкорослий штам M. bovis інтенсивно росте на штучних середовищах та формуює колонії на другу добу культивування, володіє високою вірулентністю та здатністю розмножуватися на яєчному живильному середовищі з 0,5 мг/см3 саліцилату натрію.
Уперше досліджено ліпідний склад швидкорослого штаму мікобактерій бичачого виду, у якого на відміну від повільнорослого переважала кількість фракцій фосфоліпідів, триацилгліцеролів та насичених жирних кислот.
Уперше досліджені зміни ліпідного складу швидкорослого штаму M. bovis, культивованого на середовищах різних за складом та вмістом кислотних грам-еквівалентів. Показано, що склад середовища впливає на синтез загальних ліпідів, їх фракцій, насичених, ненасичених жирних кислот і кислот з непарним числом атомів вуглецю. При культивуванні мікобактерій на живильних середовищах з різним рН виявлені відмінності окрім цього у співвідношенні ненасичених та насичених жирних кислот, коротколан-цюгових та довголанцюгових жирних кислот.
Уперше в умовах багаторазового пасажування через штучне живильне середовище з різним рН досліджено динаміку змін ліпідного складу M. bovis. Відмічено, що зі збільшенням кількості пасажів у мікобактерій знижувався вміст загальних ліпідів, фосфоліпідів, триацилгліцеролів, ефірів стеринів, окремих жирних кислот та ступінь вірулентності.
Уперше досліджено зміни структури ліпідів мікобактерій швидкорослого штаму бичачого виду після тривалого перебування у ґрунті. Виявлено, що умови зовнішнього середовища впливають на синтез загальних ліпідів, фосфоліпідів, триацилгліцеролів, ефірів стеринів та окремих жирних кислот. Зменшення їхньої кількості супроводжувалося зниженням вірулентності швидкорослого штаму M. bovis.
Доведено, що 9- та 30-добові культури швидкорослого штаму M. bovis, пасажовані через організм морських свинок, практично не відрізняються між собою за ліпідним складом і вірулентністю.
Практичне значення одержаних результатів. Встановлені особли-вості біологічних властивостей швидкорослого штаму M. bovis (швидкість формування колоній на штучних живильних середовищах, ріст культури збудника на середовищі з 0,5 мг/см3 саліцилату натрію) визначають необхідність поглиблених досліджень біології збудника і, можливо, внесення необхідних змін у систему профілактики і боротьби з туберкульозом. Швидкорослий штам M. bovis може бути використаний у біологічній промис-ловості, в науково-дослідних закладах ветеринарної та гуманної медицини.
Результати дисертації увійшли в методичні рекомендації щодо строків знезараження ґрунту неблагополучних по туберкульозу господарств степової зони України (Дніпропетровськ, 2006, 7 с.), затверджені колегією управління ветеринарної медицини в Дніпропетровській області.
Матеріали дисертації використовуються викладачами кафедри епізоотології та інфекційних хвороб на лекціях та лабораторно-практичних заняттях в Дніпропетровському державному аграрному університеті.
Особистий внесок здобувача. Дисертант самостійно підібрав і опрацював наукову літературу, проаналізував, зробив інтерпретацію одержаних даних, їхню статистичну обробку та оформив рукопис.
Експериментальні дослідження виконані автором особисто та при безпосередній участі співробітників навчально-дослідної лабораторії кафедри епізоотології Дніпропетровського державного аграрного універ-ситету та НДІ біології Дніпропетровського національного університету.
Виділення штамів мікобактерій з біологічного матеріалу тварин, реагуючих на ППД-туберкулін для ссавців, та об’єктів зовнішнього середо-вища, вивчення їх сенсибілізуючих та вірулентних властивостей проводили спільно з доктором ветеринарних наук, професором О.А. Ткаченком, аспірантом кафедри епізоотології та інфекційних хвороб Г.І. Хільченком.
Дослідження ліпідного складу мікобактерій проводили у співпраці з кандидатами біологічних наук І.О. Філоник, Л.В. Кравцовою.
Вивчення впливу перебування у ґрунті на вірулентні властивості швидкорослого штаму M. bovis проводили разом з доктором ветеринарних наук, професором О.А. Ткаченком, аспірантом Г.І. Хільченком.
Апробація результатів дисертації. Основні матеріали дисертації були повідомлені та обговорені на засіданнях кафедри епізоотології та інфекційних хвороб, доповідались на аспірантсько-викладацьких наукових конференціях факультету ветеринарної медицини Дніпропетровського державного аграрного університету (20022005 рр.); Міжнародній науковій конференції „Шляхи підвищення резистентності та продуктивності тварин” (м. Дніпропетровськ, 1718 травня 2001 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Забезпечення ветеринарно-санітарного благопо-луччя тваринництва, якості і безпеки продукції” (м. Одеса, 2729 жовтня 2004 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Ветеринарна медицина2005: сучасний стан та актуальні проблеми забезпечення ветеринарного благополуччя тваринництва” (м. Ялта, АР Крим, 30 травня4 червня 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Досягнення та перспективи розвитку ветеринарної науки” (м. Полтава, 1920 вересня 2002 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Сучасні проблеми біохімії, фізіології та функціональної морфології продуктивних тварин” (м. Дніпропетровськ, 2425 листопада 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Епізоотологія і профілактика інфекційних хвороб великої рогатої худоби” (м. Київ, 1416 березня 2006 р.).
Публікації. Опубліковано 13 наукових праць у фахових виданнях, затверджених ВАК України, у тому числі за матеріалами дисертації 10.

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. У стадах великої рогатої худоби господарств степової зони України, неблагополучних щодо туберкульозу, циркулюють як M. bovis (33,33 %), так і атипові швидкорослі мікобактерії (8,33 %). 37,5 % штамів M. bovis володіють незвичайними властивостями: формують перші колонії на другу добу культивування.
У ліпідному складі швидкорослих мікобактерій, культивованих на штучних живильних середовищах із різним рН, за численних пасажів на штучному живильному середовищі та тривалого перебування у ґрунті встановлені суттєві динамічні зміни, які корелюють з вірулентністю досліджуваних штамів. Надані пропозиції позитивно впливають на підвищення ефективності діагностики мікобактеріальних інфекцій.
2. Епізоотичний швидкорослий штам M. bovis відрізняється від повільнорослого не тільки строками появи колоній на штучних живильних середовищах (на 2-гу добу після посіву), але й культуральними і біохімічними властивостями: здатністю рости на середовищі з 0,5 мг/см3 саліцилату натрію, кількістю загальних ліпідів, підвищеним вмістом фракцій фосфоліпідів (27,97±0,26 проти 22,70±0,41 %) та триацилгліцеролів (18,32±0,16 проти 10,43±0,28 %).
3. За якісним ліпідним складом мікобактерії не відрізняються, за винятком швидкорослих атипових мікобактерій, у той час як кількісний склад їх різний. Максимальний вміст загальних ліпідів виявлено в епізоотичного повільнорослого штаму M. bovis, дещо нижчий в атипових мікобактерій та найнижчий у BCG. Високий вміст пальмітинової кислоти фіксується в усіх зразках досліджуваних мікобактерій, арахінової кислоти у М. bovis, бегенової в атипових мікобактерій. Арахідонову кислоту виявлено лише в атипових мікобактерій (АТ-1 7,64±0,23 %, АТ-2 1,94±0,04 %).
4. У швидкорослого штаму М. bovis на яєчному живильному середовищі (рН 7,1) переважає вміст загальних ліпідів, фосфоліпідів, ненасичених жирних кислот, тоді як на синтетичному живильному середовищі діацилгліцеролів, стеринів, вільних жирних кислот, триацилгліцеролів, ефірів стеринів та насичених жирних кислот.
5. У швидкорослого штаму М. bovis на яєчному живильному середовищі з рН 6,5 відзначається вищий вміст фракцій фосфоліпідів, триацилгліцеролів, ефірів стеринів і окремих вільних жирних кислот (стеаринової, нонадеканової, арахінової, генейкозанової, трикозанової, тетракозанової, пентакозанової), а на середовищі з рН 7,1 домінування загальних ліпідів, діацилгліцеролів, стеринів та ненасичених жирних кислот, скорочення довжини ланцюга жирних кислот, зменшення синтезу кислот з непарним числом атомів вуглецю.
6. У швидкорослого штаму M. bovis на синтетичному живильному середовищі з рН 7,1 виявлено більше загальних ліпідів (у 1,5 раза) та довголанцюгових жирних кислот (1,41 раза), на середовищі з рН 6,5 триацилгліцеролів (у 1,18 раза), ненасичених (у 1,51 раза) та коротколанцюгових жирних кислот (1,34 раза), а кількість бегенової кислоти (38,46±1,16 та 32,41±1,05 % відповідно) не залежала від рН.
7. Багаторазове пасажування швидкорослого штаму M. bovis через щільне живильне середовище з рН 6,5 супроводжується зменшенням вмісту загальних ліпідів, фосфоліпідів, триацилгліцеролів, ефірів стеринів на фоні зниження вірулентності культури мікобактерій, збільшенням кількості насичених жирних кислот (пальмітинової, стеаринової) і зменшенням ненасичених.
Зі збільшенням кількості пасажів зменшується вміст нонадеканової, арахінової, генейкозанової, бегенової, трикозанової, тетракозанової, гекса-козанової та гептакозанової кислот.
8. Багаторазове пасажування швидкорослого штаму M. bovis через щільне живильне середовище з рН 7,1 супроводжується зменшенням вмісту загальних ліпідів, фракцій фосфоліпідів, триацилгліцеролів, ефірів стеринів на фоні зниження вірулентності мікобактерій. У складі насичених жирних кислот найбільший вміст мають пальмітинова, арахінова, генейкозанова кислоти на 2-му пасажі, тетракозанова, гексакозанова на 40-му і маргаринова, стеаринова, бегенова, пентакозанова на 59-му. У складі ненасичених жирних кислот домінує олеїнова кислота.
Зі збільшенням кількості пасажів збільшується вміст пентадеканової, маргаринової, стеаринової, бегенової, пентакозанової, лінолевої та ліноле-нової кислот, проте зменшується кількість арахінової, генейкозанової, гептакозанової та олеїнової кислот.
9. Тривале перебування M. bovis у ґрунті супроводжується подовженням терміну утворення колоній у першій генерації з 2 до 28-и діб та зменшенням вмісту загальних ліпідів у 1,34 раза, фракцій фосфоліпідів та триацил-гліцеролів у 1,43 та 1,2 раза відповідно і зниженням вірулентності.
10. У M. bovis, виділених з організму морських свинок, які були заражені 9- та 30-добовою культурою, вміст фракцій фосфоліпідів, діацилгліцеролів, вільних жирних кислот не залежить від строку культивування та не впливає на ступінь вірулентності.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
1. Як критерій оцінки ступеня вірулентності M. bovis використовувати рівень вмісту фосфоліпідів, триацилгліцеролів, ефірів стеринів та кількості ненасичених жирних кислот.
2. Методичні рекомендації щодо строків знезараження ґрунту небла-гополучних по туберкульозу господарств степової зони України (Дніпропетровськ, 2006, 7 с.), затверджені колегією управління ветеринарної медицини в Дніпропетровській області (3 березня 2006 р., протокол № 2).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Авербах М.М. Иммунология и иммунопатология туберкулёза. М.: Медицина, 1976. 312 с.
2. Автоматизированные методы культурального определения M. tuberculosis на жидких средах / О.А. Иртуганова, Н.С. Смирнова, Л.В. Слогоцкая и др. // Проблемы туберкулёза. 2001. № 3. С. 5355.
3. Адаптивна здатність M. bovis на щільних яєчних живильних середовищах з різним рН / Г. Хільченко, М. Зеленська, Л. Ковальова та ін. // Ветеринарна медицина України. 2004. № 7. С. 1821.
4. Александров Н.А., Кудряшов Г.В. Патологоанатомическая выраженность рецидивирующего туберкулёза крупного рогатого скота в длительно неблагополучных хозяйствах // Диагностика, профилактика и терапия заболеваний сельскохозяйственных животных. Саратов, 1977. Вып. 102. С. 1519.
5. Аликаева А.П. Туберкулёз / Лабораторные методы исследования в ветеринарии. М.: Госсельхозиздат, 1954. Т. 1. С. 238254.
6. Алимова Е.К., Аставацитурян А.Т. Исследование жирных кислот и липидов методом хроматографии. М.: Изд-во «Медицина», 1967. 108 с.
7. Алимова Е.К., Аставацитурян А.Т. Функция и структура липидов патогенных микроорганизмов (Обзор) // Сравнительная физиология микроорганизмов: Ученые записки. Горький, 1970. Вып. 110. С. 4146.
8. Андреев Л.В., Склифас А.Н. О хематаксономических аспектах липидного обмена бактерий // Биохимия и биофизика микроорганизмов. Горький, 1977. № 5. С. 1015.
9. Андроникашвили Е.Д., Исмагулова Г.Д., Кочанова Н.К. Улучшение бактериологической диагностики туберкулёза с помощью новых питательных сред // Проблемы туберкулёза. 1987. № 12. С. 4346.
10. Антонов В.Ф. Липиды и ионная проницаемость мембран. М.: Наука, 1982. 151 с.
11. Ауштрова К.Н. Зависимость свойств возбудителя туберкулёза при многократном пересеве // Контроль качества биологических ветеринарных препаратов: Сб. науч. тр. М.,1987. С. 146.
12. Ахрем А.А., Кузнецова А.И. Тонкослойная хроматография. М.: Наука, 1964. 176 с.
13. Байтерякова Т.И., Макаров Ю.А. Результаты исследований на туберкулёз в разных эпизоотических ситуациях // Ветеринария. 1982. № 10 С. 6162.
14. Бараускене Л.П. Условно патогенные микобактерии и микобактериозы // Вопросы инфекционной патологии в Литовской ССР: Матер. республ. науч. конф. микробиологов, эпидемиологов и инфекционистов. Вильнюс, 1984. С. 135141.
15. Батраков С.Г. Специфические липиды микобактерий и родственных микроорганизмов // Химия природных соединений. 1985. № 2. С. 147172.
16. Бехтерева М.Н., Герасимова Н.М., Донец А.Т. Липиды сапрофитных микобактерий, выращенных на средах с жирными кислотами // Микробиология. 1971. Т. XL. Вып. 5. С.813819.
17. Бибергаль Е.А. Типирование микобактерий методом специфических ингибиторов // Лабораторное дело. 1991. № 6. С. 4749.
18. Біологічна активність мікобактерій і резервна лужність живильного середовища / Ткаченко О.А., Орлов М.І., Хозей В.Ю. й ін. // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. Львів, 2001. Т. 3 (№ 4), вип. 3. С. 107115.
19. Бондаренко Б.Н. Количественное определение липидов // Вопросы мед. химии. 1973. Т. 41. № 1. С. 1720.
20. Бурлакова Е.Б. Механизмы реактивации липидзависимых ферментов при патологических состояниях // Липиды биологических мембран: Тезисы докладов Всесоюзн. симпозиума. Ташкент, 1980. С. 7.
21. Буряк Є.І. Застосування РМК як допоміжного методу діагностики туберкульозу великої рогатої худоби // Забезпечення ветеринарно-санітарного благополуччя тваринництва, якості і безпеки продукції: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (2729 жовтня, 2004 р.). Одеса, 2004. Частина 1. С. 2832.
22. Вартанян Ф.Е., Шаховский К.П. Туберкулёз: проблемы и научные исследования в странах мира // Проблемы туберкулёза. 2002. № 2. С. 4850.
23. Васильев В.Н. Микобактериозы и микозы лёгких. София: Медицина и физкультура, 1971. 382 с.
24. Вейсфейлер Ю.К. Биология и изменчивость микобактерий туберкулёза и атипичные микобактерии. Будапешт: Изд-во АН Венгрии, 1975. 336 с.
25. Верещагин А.Г. Биохимия триглицеридов. М.: Наука, 1972. 308 с.
26. Видовая принадлежность микобактерий, выделяемых от крупного рогатого скота и из объектов внешней среды / Н.П. Овдиенко, В.И. Косенко, А.Х. Найманов и др. // Проблемы туберкулёза. 1990. № 2. С. 4648.
27. Влияние аэрации и концентрации фосфора в среде на рост S-, R- и M-форм Mycobacterium lacticolum в смешанных культурах / Е.С. Милько, Н.С. Егоров, В.Н. Максимов, А.Н. Недбайло // Микробиология. 1977. Т. ХLXI. Вып. 3. С. 490495.
28. Возможности и перспективы бактериологической диагностики микобактериоза / Т.Ф. Оттен, И.В. Мокроусов, О.В. Нарвская, Б.И. Вишневский // Проблемы туберкулёза и болезней лёгких. 2004. № 5. С. 3235.
29. Гайдамонене Д.Т., Сосновская А.В. Случай микобактериоза лёгких, вызванный Mycobacterium fortuitum // Клиническая медицина. 1981. № 4. С. 8688.
30. Гельман Н.С., Лукоянова М.А., Островский Д.Н. Мембраны бактерий и дыхательная цепь. М.: Наука, 1972. 248 с.
31. Гизатулина Н.М. Липидные и углеводные компоненты микобактерий и методы их определения // Проблемы туберкулёза. 1996. № 4. С. 5962.
32. Горбань М.І. Туберкульоз тварин і заходи боротьби з ним. К.: Вища школа, 1986. 96 с.
33. Горяев М.И., Евдакова Н.А. Справочник по газожидкостной хроматографии органических кислот. Алма-Ата: „Наука” Каз. ССР 1977. С. 421423.
34. Грачева М.М., Гаврилова Н.Н., Иванова Л.А. Технология микробных белковых препаратов, аминокислот и жиров. М.: Пищевая промыш-ленность, 1980. 448 с.
35. Губарев Е.М. Основные процессы обмена веществ у микробов. М.: Медгиз, 1961. С. 266295.
36. Девятова А.И. Идентификация микобактерий с помощью метода тонкослойной хроматографии // Проблемы туберкулёза. 1986. № 4. С. 6367.
37. Девятова А.И. Использование метода тонкослойной хроматографии липидов для идентификации клинических штаммов микобактерий туберкулёза // Проблемы и перспективы развития бактериологии во фтизиатрии: Труды Московского НИИ туберкулёза. М., 1988. СХІІ. С. 4448.
38. Демиховский Е.И. Значение некоторых липидов микобактерий туберкулёза (обзор) // Проблемы туберкулёза. 1974. № 1. С. 5962.
39. Диагностическая ценность исследования молока на микобактерии туберкулёза / Э.Х. Нигматуллин, А.А. Егошина, А.С. Сулайманов и др. // Меры профилактики и терапии заболеваний сельскохозяйственных животных. Фрунзе, 1979. С. 3436.
40. Динамика некоторых иммунобиологических и бактериологических показателей при микобактериозе и туберкулёзе / А.А. Ткаченко, М.И. Орлов, Л.В. Кравцова, О.Э. Дорошенко // Основные научные исследования по проблеме туберкулёза и бруцеллёза с.-х. животных, профилактике и ликвидации болезней в регионе Сибири: Тезисы докл. науч.-практ. конф. г. Новосибирска (1213 июля 1995 г.) / РАСХН Сиб.отд-ние ИЭВС и ДВ. Новосибирск, 1995. С. 2930.
41. Динамика различных фракций в составе липидов в процессе развития Mycobacterium rubrum и Mycobacterium album / А.Т. Донец, Н.М. Герасимова, В.В. Котелев, М.Н. Бехтерева // Микробиология. 1970. Т. XXXIX. Вып. 5. С. 776778.
42. Диференціація бактерій родів Nocardia і Mycobacterium на основі досліджень ліпіду LCN-A / С.О. Касаумова, О.О. Нестеренко, Є.І. Квасников, З.І. Лойко // Мікробіологічний журнал. 1975. Т. 37. Вип. 5. С. 552555.
43. Дифференциальная диагностика микобактерий методом ПЦР / Т.В. Гребенникова, В.В. Грабовецкий, С.Л. Кальнов и др. // Ветеринария. 1999. № 3. С. 1720.
44. Дифференциация M. tuberculosis и M. bovis с помощью салицилатного теста и редукции нитратов / Т.Б. Ильина, Э.С. Шаппо, Б.Я. Цимляр, Т.Ф. Оттен // Проблемы туберкулёза. 1987. № 1. С. 5760.
45. Донец А.Т., Котелев В.В., Бехтерева М.Н. Качественный состав и количественное содержание липидов у микобактерий // Микробиология. 1970. Т. ХХХІХ. С. 300304.
46. Донченко А.С., Сыртланов Р.М., Дорожанский П.А. Причины рецидивов туберкулёза крупного рогатого скота в ранее оздоровленых хозяйствах // Научно-технический бюллетень / ВАСХНИЛ Сибирское отделение. Новосибирск, 1980. Вып. 19. С. 1719.
47. Донченко А.С. Основные принципы борьбы с туберкулёзом крупного рогатого скота. Новосибирск, 1984. С. 5863.
48. Дослідження ліпідного складу сапрофітних мікобактерій / Б.Д. Івасик, О.Я. Захарів, О.В. Куляба, В.Й. Скорохід // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. Львів, 2001. Т. 3. № 4. Вип. 3. С. 4953.
49. Драбкина Р.О. Микробиология туберкулёза. М.: Медгиз, 1963. 256 с.
50. Дюбо Р. Бактериальная клетка. М., Гос. Изд-во Иностр. литературы, 1948. 460 с
51. Економічні збитки від туберкульозу великої рогатої худоби / О. Ткаченко, В. Хозей, М. Орлов, Л. Короленко // Ветеринарна медицина України. 1999. № 2. С. 2223.
52. Епізоотологічний моніторинг. Туберкульоз / В. Бусол, В. Постой, В. Ситнік, А. Коваленко // Ветеринарна медицина України. 2002. № 1. С. 810.
53. Епізоотологічні паралелі та особливості прояву туберкульозу і міко-бактеріозної інфекції великої рогатої худоби / О. Ткаченко, Н. Драган, О. Мігур та ін. // Ветеринарна медицина України. 1999. № 10. С. 1719.
54. Епізоотологічне спостереження засіб прогнозування епізоотичної ситуації, керування нею та вдосконалення заходів боротьби з туберкульозом / Ю. Кассіч, А. Завгородній, В. Кассіч та ін. // Ветеринарна медицина України. 2003. № 3. С. 1517.
55. Ерохин В.В. Строение микобактерий туберкулёза по данным электронной микроскопии // Проблемы туберкулёза. 1982. № 3. С. 5559.
56. Ефимова Т.П., Цыганов В.А. Жирные кислоты низших форм лучистых грибов и родственных организмов Изв. АН СССР. Сер. биол. 1977. Вып. 6. С. 879885.
57. Жирнокислотні профілі бактерій, патогенних для людини та тварин / З.П. Васюренко, А.Ф. Фролов, В.В. Смирнов, Н.М. Рубан К.: Наукова думка, 1992. 264 с.
58. Завгородній А.І. Види мікобактерій, розповсюджені в господарствах України, та їх епізоотологічне значення: Автореф. дис... д-ра вет наук: 16.00.03 / Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН. Харків, 1997. 32 с.
59. Зависимость роста и окисляющая способность Mycobacterium lacticolum от содержания фосфора в среде / Е.С. Милько, Н.С. Егоров, С.В. Быковская, Т.Г. Корженевская // Микробиология. 1974. Т. ХLIII. Вып. 6. С. 10221027.
60. Залашко М.В. Биосинтез липидов дрожжами. Минск: Наука и техника, 1971. 216 с.
61. Зелинский Н.Д., Бондарь Л.С. Высшие жирные кислоты и их отношение к туберкулёзным бациллам. М.: Изд-во Моск. общества испытательной природы, 1951. 84 с.
62. Зыков М.П. Микробиология туберкулёза. Л.: Медицина, 1976. 160 с.
63. Зыков М.П., Ильина Т.Б. Потенциально-патогенные микобактерии и лабораторная диагностика микобактериозов. М.: Медицина, 1978. 176 с.
64. Идентификация микобактерий методом газожидкостной хроматографии / А.А. Воробьев, Н.М. Бадукшанова, И.Р. Дорожкова и др. // Проблемы туберкулёза. 1990. № 7. С. 4650.
65. Изменчивость возбудителя туберкулёза в организме несвойственного хозяина / В.Ф. Романенко, А.М. Дяченко, В.С. Козлов, В.А. Матузенко // Ветеринария. 1997. № 1. С. 2024.
66. Ильина Т.Б. Бактериологическая и биохимическая идентификация микобактерий: Метод. рекомендации // Проблемы туберкулёза 1981. № 7. С. 6873.
67. Ильина Т.Б., Княжецкая Е.И. Случай замещения M. avium микобактериями туберкулёза у человека // Вопросы взаимосвязи туберкулёза человека и животных. Алма-Ата, 1981. С. 143147.
68. Ильина Т.Б., Шаппо Э.С., Циммер Б.Я. Дифференциация M. tuberculosis и M. bovis с помощью салицилатного теста и редукции нитратов // Проблемы туберкулёза. 1987. № 1. С. 5760.
69. Имшеницкая А.А., Козлова К.Х., Ширшова Г.А. Влияние источников азота на рост и холестеринразрушающую способность культур Mycobacterium rubrum и Achromobacter candicans // Микробиология. 1976. Т. XLV. Вып. 6. С. 973978.
70. Использование методов газожидкостной хроматографии для исследования резистентных штаммов микобактерий туберкулёза / С.А. Попов, Т.Н. Левченко, Л.Ф. Линберг // Биохимия и биофизика микроорганизмов: Межвуз. сбор. Горький, 1987. С. 100104.
71. Івченко В., Панченко І., Горбатюк О. Варіабельність патолого-анатомічних змін та причини рецидивів захворювання великої рогатої худоби на туберкульоз в оздоровлених господарствах // Ветеринарна медицина України. 2005. № 7. С. 1113.
72. Ільченко А. Стабільність це успіх // Ветеринарна медицина України. 2004. № 9. С. 69.
73. Інструкція про заходи з профілактики та оздоровлення тваринництва від туберкульозу / О.В. Бусол, А.І. Завгородній, Ю.Я. Кассіч та ін. // Ветеринарна медицина України. 1996. № 3. С. 4044.
74. Кадочкин А.М. Дифференциация и идентификация микобактерий // Ветеринария. 1984. № 9. С. 6263.
75. Кадочкин А.М., Иванова Н.А. Современные данные о возбудителе туберкулёза // Ветеринария. 1983. № 3. С. 30 32.
76. Кадочкин А.М., Ткачев-Кузьмин А.В. Атипичные микобактерии и их роль в сенсибилизации животных к туберкулину // Бюл. ВИЭВ. М., 1983. Вып. 51. С. 5052.
77. Калачева Г.С. Сравнительная характеристика липидов гетеро-, хемо- и фототрофных микроорганизмов в норме и при экспериментальных воздействиях: Автореф. дисс. канд. биолог. наук: 03.00.07 / Ленинградский ветеринарный институт. Л., 1986. 18 с.
78. Калина Г.П. Изменчивость патогенных микроорганизмов. К.: Мед. изд., 1949. 152 с.
79. Каришева А.Ф. Спеціальна епізоотологія: Підручник. К.: Вища освіта, 2002. С. 5470.
80. Кассіч Ю.Я., Завгородній А.І., Кассіч В.Ю. Удосконалення методів контролю якості сухого живильного середовища для культивування мікобактерій // Ветеринарна медицина України. 2003. № 2. С. 102104.
81. Кейтс М. Техника липидологии. Выделение, анализ и идентификация липидов. М.: Мир, 1975. 322 с.
82. Кислотоустойчивые микроорганизмы микобактерии, нокардии, родококки: химический состав, биологические свойства, антигенная структура / Р.А. Нуратинов, К.Р. Ургуев, М.О. Баратов, И.В. Эфендиева // Проблемы туберкулёза. 2001. № 5. С. 5458.
83. Ковалёв Г.К. О Дифференциации туберкулёза // Ветеринария. 1984. № 3. С. 7273.
84. Ковалёв Г.К. О гипотезе природной очаговости туберкулёза // Проблемы туберкулёза. 1993. № 3. С. 5861.
85. Козлов В.С. Биологические свойства микобактерий разных видов, выделенных из почвы // Проблемы туберкулёза. 1983. № 3. С. 6568.
86. Короленко Л.С. Епізоотологічні особливості туберкульозу великої рогатої худоби в умовах Степу України, удосконалення діагностики та боротьби: Автореф. дисс. канд. вет. наук: 16.00.08 / Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН. Харьків, 1999. 16 с.
87. Коронелли Т.В. Липиды микобактерий и родственных микроорганизмов. М.: Изд-во МГУ, 1984. 160 с.
88. Коронелли Т.В. Образование липидов микобактерий при использовании н-гексадекана и глюкозы // Микробиология. 1968. Т. ХХХVII. Вып. 6. С. 984.
89. Коронелли Т.В., Фадеева Р.И. Культивирование туберкулёзных и условно-патогенных микобактерий на среде с н-алканами // Проблемы туберкулёза. 1986. № 9. С. 4446.
90. Косенко В.И., Кадочкин А.М., Тажгалиев Н.М. Влияние обработки патологического материала на высеваемость микобактерий туберкулёза // Ветеринария. 1984. № 5. С. 6768.
91. Космодамианский В.Н. Бактериология и патогенез туберкулёза Л.: Медгиз, 1950. 200 с.
92. Красильников Н.А. Определитель бактерий и актиномицетов. М.Л.: Изд-во АН СССР, 1949. С. 43198.
93. Краткий определитель бактерий Берги / Пер. с англ. С.Ш. Тер-Казарьяна; Под ред. Г.А. Заварзина. М.: Мир, 1980. 496 с.
94. Кричевский Н.Л. Экспериментальное изучения авирулентных, иммунизирующих и пассажных свойств штамма Calmette-Guerin (BCG) на мелких лабораторных животных. Ростов-на-Дону: Изд-во «Северный Кавказ», 1930. 100 с.
95. Кузин А.И. Туберкулёз сельскохозяйственных животных и его профилактика. М.: Росагропромиздат, 1992. 189 с.
96. Кузин А.И. О латентном течении туберкулёза // Ветеринария. 1977. № 7. С. 4750.
97. Кузин А.М. Химия и биохимия патогенных микробов. М.: Медгиз, 1946. С. 79102.
98. Кулаев Н.С., Несмеянова М.А. Липиды и биосинтез ферментов у микроорганизмов // Липиды биологических мембран: Тезисы докладов Всесоюзн. симпозиума. Ташкент, 1980. С.1011.
99. Кучеренко Н.Е., Васильев А.Н. Липиды. К.: Вища школа, 1985. 247 с.
100. Лабораторная диагностика туберкулёза: Рекомендации. Омск, 1988. 66 с.
101. Лазовская А.Л., Блохина И.Н. Патогенные и условно-патогенные микобактерии. Горький, Волго-Вятское книж. изд-во, 1976. 116 с.
102. Лазовская А.Л. Таксономические аспекты микобактерий туберкулёза // Проблемы туберкулёза. 1989. № 5. С. 6871.
103. Лазовская А.Л., Финкельштейн Л.С. Быстрорастущие микобактерии, вызывающие микобактериозы у людей // Проблемы туберкулёза. 1989. № 12. С. 4650.
104. Лебедева Ж.Д., Волкова И.Т., Рубан Е.Л. Липиды и липазы микобактерий и близких к ним микроорганизмов. Изв. АН СССР. Сер. биол. 1976. Вып. 2. С. 221237.
105. Лебедева М.Н. Вопросы изменчивости туберкулёзных микобактерий // Вопросы патологии туберкулёза и изменчивости его возбудителя; Под ред. А.И. Струкова, М.Н. Лебедевой. М.: Медгиз, 1956. С. 115125.
106. Ледерер Э. Клеточная стенка микобактерий // Журнал Всесоюзного химического общества им. Д.И. Менделеева. 1971. Т. ХVI. № 2. С. 180196.
107. Ленинджер А. Биохимия: Молекулярные основы структуры и функции клетки. М.: Мир, 1976. С. 251254.
108. Липиды микобактерий. II „Корд-фактор” и масс-спектрометрический анализ миколовых кислот Mycobacterium paraffinicum / С.Г. Батраков, В.Л. Садовская, Б.В. Розынов и др. // Биоорганическая химия. 1978. Т. 4. № 5. С. 667681.
109. Липидный состав углеводородокисляющей микобактерии, выделенной из вод Арктики / Т. Коронелли, С. Стоева, Н. Ушакова, Б. Розынов // Микробиология. 1977. Т. ХLVI. Вып. 6. С. 10701073.
110. Литвинов Л.Д., Реденко Б.А. Газовая хроматография в биологии и медицине. М.: Медицина, 1971. 224 с.
111. Лукашов І.І. Туберкульоз сільськогосподарських тварин. К.: Держ. вид-во с/г літератури Української РСР, 1952. 100 с.
112. Луницин В.Г. Туберкулёз пант