Порівняльна характеристика методів діагностики та їх удосконалення при хламідіозі сільськогосподарських тварин

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Неволько Олег Михайлович

УДК 619:616.988.98:578.831

Порівняльна характеристика методів діагностики та їх удосконалення при хламідіозі сільськогосподарських тварин

16.00.03 ветеринарна мікробіологія та вірусологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук

Науковий керівник
Бортнічук Володимир Андронович,
доктор ветеринарних наук,
професор

Київ 2008

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

4

ВСТУП

5

РОЗДІЛ 1 ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

11

1.1. Загальна характеристика збудника хламідіозу тварин

11

1.2. Клініко-епізоотологічні особливості хламідіозу тварин

19

1.3. Лабораторна діагностика хламідіозу тварин

31

1.3.1. Виділення збудника і його ідентифікація

42

РОЗДІЛ 2 ВИБІР НАПРЯМКІВ ДОСЛІДЖЕНЬ, МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ

48

РОЗДІЛ 3 РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

60

3.1. Клініко-епізоотологічні та патологоанатомічні особливості великої рогатої худоби і свиней

60

3.2. Діагностична оцінка методів світлової та люмінесцентної мікроскопії при хламідіозі

87

3.3.Діагностичне значення реакції зв’язування комплементу (РЗК) при хламідіозі великої рогатої худоби і свиней

92

3.4. Розробка модифікованого варіанту реакції імуноферментного аналізу (ІФА) для діагностики хламідіозу сільськогосподарських тварин

99

3.5. Виділення та ідентифікація штамів хламідій від великої рогатої худоби і свиней

103

3.6. Визначення спектру патогенності для лабораторних тварин штамів хламідій, виділених від великої рогатої худоби та свиней

110

3.7. Визначення патогенності хламідій для поросят-гнотобіотів при їх експериментальному зараженні

113

3.8. Імунологічні особливості штамів хламідій, виділених від великої рогатої худоби та свиней

115

3.9. Порівняльна характеристика штамів хламідій, виділених від великої рогатої худоби та свиней, в реакції нейтралізації на білих мишах

117

3.10. Визначення економічних збитків при хламідіозі сільськогосподарських тварин

118

РОЗДІЛ 4 АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ

122

ВИСНОВКИ

140

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

144

ДОДАТКИ

145

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

146

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

РІФ

реакція імунофлуоресценції

ІФА

імуноферментний аналіз

ПЛР

полімеразна ланцюгова реакція

РНГА

реакція непрямої гемаглютинації

РГА

реакція гемаглютинації

РЗГА

реакція затримки гемаглютинації

РН

реакція нейтралізації

РЗК

реакція зв’язування комплементу

РНЗК

реакція непрямого зв’язування комплементу

РДП

реакція дифузійної преципітації

РА

реакція аглютинації

ФІТЦ

флуоресцеїну ізотіоціанат

КЕ

курячі ембріони

ХАО

хоріоналантоїсна оболонка

КСП

колективне сільськогосподарське підприємство

СПП

спільне приватне підприємство

СТОВ

спільне товариство з обмеженою відповідальністю

ТОВ

товариство з обмеженою відповідальністю

ДСП

державне сільськогосподарське підприємство

МТФ

молочно-товарна ферма

ВСТУП

Не дивлячись на те, що перші повідомлення стосовно наявності хламідіозу серед різних видів тварин з’явились ще в 60-70-х роках минулого століття [1-9], інфекція не втрачає актуальності і в наш час. Спостерігається подальше поширення захворювання в різних країнах світу, створюються природні вогнища інфекції, виникає пряма загроза її передачі від тварин людям [10-14]. Якщо антропозоонозна роль збудника орнітозу достовірно підтверджена, то значення хламідій, які виділяються від ссавців, в патології людини практично не вивчена.
Актуальність теми. Хламідіози набули значного поширення в різних країнах світу не тільки серед сільськогосподарських, але й багатьох видів диких, промислових та домашніх тварин. Як антропозоонози ця група хвороб представляє реальну загрозу здоров’ю людей.
Хламідії, як облігатні внутрішньоклітинні паразити, здатні обумовити полісистемне ураження організму з поширенням патологічного процесу на репродуктивну, центральну нервову систему, органи дихання та травлення, внаслідок чого неблагополучним господарствам наносяться значні економічні збитки від недоотримання приплоду, загибелі тварин, передчасної вибраковки елітних плідників, відставання молодняку в рості і розвитку.
Починаючи з 70-80-х років минулого та початку цього століття, були описані більшість хламідійних інфекцій тварин. Значний внесок у вивчення хламідіозів здійснили Бортнічук В.А. і співроб., 1970, 1991, 2006; Щербань Г.П., Фирсова Г.Д., 1974, 1981, 2000; група казаньських вчених (Хамадеев Р.Х., Хусаинов Ф.М., Гаффаров Х.З., Равилов А.З., 1975, 2001, 2005, 2007); Ковальов В.Л. і співроб., 1987, 1988, 2003; Митрофанов П.М., 1987, 1990, 2005; Караваев Ю.Д., 1990, 2003; Лук’янчук В.О., 1994; Kaleta E.F., 1997; Косенко М. і співроб., 2001; Henning K., 2001; Ушаков В.М., Атамась В.Я., 2002; Longbottom D., 2002; Ксьонз І.М., 2004, 2006; Бабкін А.Ф., Стегній Б.Т., 2005; Bagdonas I., 2005; і ін.
Не дивлячись на значні успіхи у вивченні хламідіозу, потребують істотного поліпшення та удосконалення методи діагностики, визначення видового складу хламідій з характеристикою їх загальнобіологічних та імунологічних особливостей. Залишається до кінця не з’ясованою роль клініко-епізоотологічних та патологоанатомічних даних в системі діагностики хламідіозу, особливо при його гострій та латентній формах прояву. Відсутня порівняльна характеристика існуючих методів діагностики, зокрема, при виявленні хламідій з використанням традиційних методів фарбування препаратів, що істотно впливає на достовірність одержаних результатів.
Виділення хламідій є однією з провідних ланок діагностики хламідіозу, проте цей напрямок має істотний недолік. Використання білих мишей, морських свинок, кролів при дослідженні безпосередньо патологічного матеріалу не дає гарантій на одержання позитивного результату у зв’язку з тим, що різні види хламідій значно відрізняються за ступенем патогенності по відношенню до лабораторних тварин.
Потребують значного удосконалення серологічні методи діагностики хламідіозу з переглядом, зокрема, діагностичної значимості реакції зв’язування комплементу (РЗК) в порівнянні з іншими серологічними реакціями [15-27].
Особливого значення набувають дані відносно видового складу хламідій в конкретному регіоні. На території України відсутні відомості стосовно видів хламідій, які уражають сільськогосподарських тварин та птицю. Якщо врахувати, що точна діагностика хламідіозів та їх специфічна профілактика в значній мірі залежать від вміння не тільки виділяти хламідії, але й визначати їх видовий склад, то стає очевидним, наскільки актуальними є напрямки подальшого поглибленого вивчення цих мікроорганізмів.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом наукової тематики кафедри мікробіології, вірусології та біотехнології ННІ ВМЯБПТ НАУ „Клініко-епізоотологічні особливості хламідіозу сільськогосподарських тварин та удосконалення методів його діагностики” (державний реєстраційний номер 0107U004867).
Мета та завдання дослідження. В порівняльному аспекті оцінити клініко-епізоотологічні, патологоанатомічні особливості хламідіозу у великої рогатої худоби та свиней, удосконалити деякі методи лабораторної діагностики інфекції.
Для досягнення мети необхідно було виконати наступні завдання:
- порівняти клініко-епізоотологічні, патологоанатомічні дані у великої рогатої худоби та свиней і оцінити діагностичне значення цих показників при хламідіозі;
- оцінити діагностичне значення реакції зв’язування комплементу (РЗК) в порівнянні з іншими імунологічними методами діагностики хламідіозу;
- розробити поліпшений варіант реакції імуноферментного аналізу (ІФА) та здійснити виробниче випробування цієї реакції при діагностиці хламідіозу сільськогосподарських тварин;
- виділити штами хламідій від великої рогатої худоби та свиней, здійснити їх ідентифікацію з використанням полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР);
- вивчити біологічні властивості виділених штамів;
- одержати проти виділених штамів гіперімунні сироватки і порівняти ці штами шляхом постановки реакції нейтралізації (РН);
- визначити рівень економічних збитків в господарствах, неблагополучних з хламідіозу;
- прийняти участь у написанні і підготовці до друку Настанови з лабораторної діагностики хламідіозу сільськогосподарських тварин”.
Об’єкт дослідження: методи діагностики хламідіозу сільськогосподарських тварин в порівнянні; велика рогата худоба та свині з господарств, неблагополучних щодо хламідіозу.
Предмет дослідження: особливості прояву хламідіозу у великої рогатої худоби та свиней, критична оцінка методів діагностики хламідіозу; біологічні властивості штамів хламідій.
Методи дослідження: епізоотологічні (епізоотологічне обстеження), клінічні (огляд і пальпація сільськогосподарських тварин і птахів), патологоанатомічні (патолого-анатомічний розтин), вірусологічні (ізоляція, ідентифікація та культивування збудника на курячих ембріонах, білих мишах, морських свинках), молекулярно-біологічні (ідентифікація та молекулярно-генетична оцінка збудника в ПЛР), імунологічні (дослідження в РНГА, РЗК, ІФА, РТЗК, РНЗК), статистичні.
Наукова новизна отриманих результатів. Визначено широту розповсюдження хламідіозу серед сільськогосподарських та промислових тварин на території Черкаської області. Показано, що хламідіоз серед тварин може перебігати не лише в хронічній, але й гострій формах, підтверджена міжвидова передача хламідіозу. В порівняльному аспекті оцінені методи світлової та люмінесцентної мікроскопії при діагностиці хламідіозу, доведена низька діагностична цінність реакції зв’язування комплементу, розроблено модифікований варіант реакції імуноферментного аналізу з використанням рекомбінантного білка. Виділено та вперше ідентифіковано з визначенням роду за допомогою полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) 4-х штамів хламідій, які підготовлені для офіційного депонування. Показано, що штами хламідій, виділені від великої рогатої худоби, за імунологічними характеристиками були близькими між собою, проте виявились значно віддаленими від тих, які були виділені від свиней. Вперше описано таку клінічну ознаку хвороби як артрити у корів.
Практичне значення одержаних результатів. Критично оцінені відомі методи світлової та люмінесцентної мікроскопії при виявленні хламідій в досліджуваних матеріалах. Рекомендовано мазки безпосередньо із патологічного матеріалу фарбувати модифікованим методом Романовського Гімза, в інших випадках застосовувати методи Стемпа, Маккіавелло та акридиновим оранжевим для люмінесцентної мікроскопії. Визначені можливі артефакти при використанні цих методів. Провідне значення при виявленні хламідій має реакція імунофлуоресценції (РІФ) як в прямому, так і в непрямому варіантах. Матеріали використані при написанні «Настанови із лабораторної діагностики хламідійних інфекцій сільськогосподарських тварин» (додаток А). При проведенні імунологічних досліджень, спрямованих на виявлення антитіл проти хламідій в сироватці крові, в першу чергу доцільно застосовувати реакцію імуноферментного аналізу (ІФА) в нашій модифікації (додаток Б) та реакцію непрямої гемаглютинації (РНГА). Реакцію зв’язування комплементу застосовувати як другорядний діагностичний тест, особливо при діагностиці хламідіозу у свиней. Клініко-епізоотологічні та патологоанатомічні дані при хламідіозі самостійного діагностичного значення не мають і можуть використовуватись при комплексній діагностиці хламідіозу.
Результати досліджень використовуються в практиці роботи Черкаської, Сумської, Херсонської, Дніпропетровської, Донецької та Запорізької державних обласних лабораторій ветеринарної медицини (додаток В), під час проведення занять зі студентами та на курсах підвищення кваліфікації вірусологів на кафедрі мікробіології, вірусології та біотехнології Національного аграрного університету (м. Київ).
Особистий внесок здобувача. Автором самостійно сформульована мета і задачі досліджень, розроблена схема основних дослідів, проведено науково-виробничі та лабораторні дослідження, проаналізовано і узагальнено літературні дані та статистично оброблено результати власних досліджень. Аналіз та обговорення результатів досліджень, підготовка їх до друку, написання дисертації й автореферату здійснено самостійно та за допомогою наукового керівника.
Здобувач приймав безпосередню участь у розробці модифікованого варіанту ІФА (кафедра мікробіології, вірусології та біотехнології НАУ) та типізації виділених штамів хламідій з використанням полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) під керівництвом старшого наукового співробітника Полтавського філіалу Інституту ветеринарної медицини УААН Ксьонза І.М.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертації доповідались і обговорювались на:
- щорічних наукових конференціях викладачів та аспірантів факультету ветеринарної медицини Навчально-наукового інституту ВМЯБПТ НАУ в 2005-2007 роках;
- міжнародній науково-практичній конференції «Епізоотологія і профілактика інфекційних хвороб великої рогатої худоби» (14-16 березня 2006 р., Київ, НАУ);
- міжнародній науково-практичній конференції «Наукові та практичні аспекти ветеринарної медицини в Україні», присвяченої 75-річчю заснування факультету ветеринарної медицини Білоцерківського ДАУ (27-28 вересня 2006 р., Біла Церква);
- міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми ветеринарної медицини у свинарстві» (2-4 жовтня 2006 р., Київ, Інститут ветеринарної медицини УААН);
- науково-практичній конференції «Перспективи розвитку ветеринарної медицини України» (26-28 вересня 2007 р., Луганськ, ЛНАУ).
Публікації. Основні результати досліджень викладені у 9 друкованих працях, з них 8 статей опубліковані у фахових виданнях згідно переліку ВАК України.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у встановленні наявності хламідіозу серед великої рогатої худоби і свиней, інших видів тварин в господарствах Черкаської області на підставі проведеного епізоотологічного моніторингу та результатів комплексних лабораторних досліджень. Визначено діагностичну цінність клініко-епізоотологічних та патологоанатомічних даних, оцінені методи діагностики хламідіозу з використанням світлової, люмінесцентної мікроскопії, серологічних реакцій, розроблено удосконалений варіант реакції імуноферментного аналізу (ІФА). Вивчено імунологічні, загальнобіологічні властивості виділених штамів хламідій, здійснено їх ідентифікацію з використанням полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) та реакції імунофлуоресценції (РІФ).
2. Із епізоотологічних особливостей для хламідіозу тварин в умовах Черкаської області характерно: інфекція уражає всі вікові і статеві групи тварин, між якими чітко простежується міжвидова передача. Доведена можливість виникнення природних вогнищ хламідіозу, стаціонарність яких підтримується голубами та деякими видами диких тварин (косулі, дикі свині). Із організму хворих тварин збудник виділяється через шлунково-кишковий тракт, з бронхіальним, вагінальним та кон’юнктивальним слизом, абортованими плодами, молоком, спермою плідників. Зараження тварин відбувалось через інфіковані корми, повітря, воду, предмети догляду, аліментарним, аерогенним, статевим та контактним шляхами.
3. Хламідіоз проявляється як змішана інфекція, одночасно з хламідіями виділялись ротавіруси, віруси ІРТ, парагрипу-3. Змішаний характер інфекції підтверджувався вірусологічними і серологічними дослідженнями. При дослідженні парних сироваток титри антитіл до названих збудників підвищувались в діагностично достовірних величинах.
4. Клінічні ознаки та патологоанатомічні зміни при хламідіозі у великої рогатої худоби та свиней наближені за системністю ураження організму, інфекція може проявлятись у генітальній, респіраторній, нервовій і змішаній формах, виразність яких знаходиться в прямій залежності від інтенсивності прояву патологічних процесів. При гострій формі хвороба проявляється клінічними ознаками, які стушовуються при хронічній формі і не проявляються при латентній формі. Такий стан необхідно враховувати при комплексній діагностиці хламідіозу, розцінюючи клініко-епізоотологічні та патологоанатомічні дані як передмову до постановки діагнозу, остаточний висновок відносно якого здійснюється після проведення лабораторних досліджень.
5. При порівняльній характеристиці методів, які використовують для виявлення хламідій, встановлено, що метод Романовського-Гімза знаходить внутрішньоклітинні структури хламідій, проте показав низьку інформативність при виявленні позаклітинно розташованих хламідій, які можуть бути подібними до різних клітинних елементів, в мазках із стінки жовткового мішка курячих ембріонів. Більш результативні методи Стемпа і Маккіавелло, при яких хламідії і різні можливі артефакти фарбуються диференційовано.
6. Реакція імунофлуоресценції (РІФ) дозволяє швидко виявити та ідентифікувати хламідії за рахунок високої її специфічності. Провідного діагностичного значення набуває полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР), яка дозволяє дати позитивний висновок відносно хламідіозу за наявності мінімальної кількості збудника в досліджуваному матеріалі та визначити його не тільки рід, але й вид.
7. Порівняльна оцінка серологічних методів діагностики хламідіозу показала низьку чутливість реакції зв’язування комплементу (РЗК) в порівнянні до реакцій РНГА та ІФА. Зокрема, при дослідженні 4990 проб сироватки крові великої рогатої худоби позитивними в РЗК виявились лише 350 (7%) проб, в ІФА 67,3% проб. Граничні титри антитіл в РЗК також були відносно низькими (5-6 log2), на фоні до 8 log2 в ІФА та РНГА. При дослідженні 2541 проби сироватки крові свиней позитивними в РЗК виявились лише 3,0% проб, в той час як в РНГА позитивних проб було 21,52%, в ІФА 24,3%.
8. Удосконалено лабораторну діагностику хламідіозу сільськогоспо-дарських тварин. Результати досліджень використані в процесі конструювання тест-системи «ІФА Chlamyliso test AB», яка впроваджена в практику ветеринарної медицини України. Нами виділено штам хламідій, який використали для приготування антигену, одержали позитивну хламідіозну і негативну сироватки. Система пройшла виробниче випробування в ряді обласних лабораторій ветеринарної медицини України і рекомендована для практичного використання. На одержану систему розроблено технічні умови ТУУ 24.4-23524007-066:2006.
9. Від великої рогатої худоби і свиней виділено по 2 штами хламідій, ідентифікація яких здійснювалась за морфологічними, культуральними і антигенними характеристиками з використанням прямого варіанту РІФ. За даними ПЛР-аналізу штами віднесені до роду Chlamydophila. Штами серійно культивувались у жовтковому мішку курячих ембріонів, середньостатистична загибель яких коливалась в межах 4,1-4,5 діб. Титр штамів наростав з пасажами і склав для штамів ВС-2099 і Т-1549 в 9-му пасажі 10-5,5 і 10-5,33 ELD50/0,4 мл, відповідно; для штаму А-2536 в 6-му пасажі 10-4,16 ELD50/0,4 мл; для штаму ДС-2562 в 11 пасажі 10-6,3 ELD50/0,4 мл.
10. При різних способах зараження білих мишей виділені штами хламідій в І-му пасажі практично не викликали загибелі тварин і 100% летальність наставала тільки в 5-8-му пасажах після зараження в черевну порожнину або інтраторакально. Білі миші проявляли відносну резистентність до інтрацеребрального зараження, при якому загибелі не спостерігалось в І-му пасажі, але летальність поступово наростала в наступних пасажах. У вагітних морських свинок штам Т-1549 після зараження в черевну порожнину викликав аборти вже в І-му пасажі, решта штамів абортогенність проявляли в наступних пасажах. Летальність морських свинок складала 30-40%.
11. При визначенні імунологічних властивостей штамів хламідій в дослідах перехресного зараження білих мишей, які попередньо були імунізовані цими штамами, встановлена спорідненість штамів ВС-2099 і Т-1549, виділених від великої рогатої худоби, в той час як штами А-2536 і ДС-2562, виділені від свиней, виявились між собою наближеними, але значно віддаленими від штамів великої рогатої худоби. Аналогічні результати були одержані і при постановці реакції нейтралізації на білих мишах з використанням сироватки крові півнів, гіперімунізованих названими вище штамами.
12. При зараженні штамом А-2536 3-х груп поросят-гнотобіотів різними способами відмічали зниження апетиту, незначне пригнічення, субфебрильна температура тіла. В одного поросяти хвороба проявилась гостро і воно загинуло на 21-шу добу. Позитивність експерименту підтверджувалась патологоанатомічними змінами, наявністю в них хламідій, виявлених мікроскопічними методами, ПЛР, РІФ, Романовського-Гімза, виділенням хламідій на курячих ембріонах, білих мишах і морських свинках.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Діагностику хламідіозу сільськогосподарських тварин здійснювати з використанням комплексних досліджень, в яких на підставі клініко-епізоотологічних та патологоанатомічних даних ставиться попередній діагноз.
2. При проведенні лабораторних досліджень з метою виявлення збудника безпосередньо в патологічному матеріалі використовувати в першу чергу реакцію флуоресценції (РІФ) та полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). Методам світлової мікроскопії з фарбуванням препаратів за Романовським-Гімза, Стемпом, Маккіавелло відводиться другорядне значення.
3. При проведенні серологічної діагностики сироватку крові досліджувати з використанням непрямої гемаглютинації (РНГА) та імуноферментного аналізу (ІФА). Реакцію зв’язування комплементу (РЗК), як низько чутливу, рекомендуємо ставити лише в окремих випадках, особливо при дослідженні сироватки крові свиней.
4. При постановці реакції ІФА доцільно використовувати набір компонентів «Chlamyliso test AB», розроблений колективом співробітників НАУ за нашою участю. Запропонований варіант ІФА є уніфікованим і дозволяє досліджувати сироватку крові всіх сільськогосподарських тварин на тій підставі, що в реакції використано рекомбінантний білок G мічений пероксидазою, який здатний зв’язуватись з широким спектром Іg G ссавців. На одержану систему розроблено ТУУ 24.4-23524007-066:2006. Система пройшла виробничі випробування (додатки Б, В).
5. При проведенні комплексної діагностики на хламідіоз використовувати «Настанову із лабораторної діагностики хламідійних інфекцій сільськогосподарських тварин», розробленої за нашою участю і затверджену Департаментом ветеринарної медицини МінАПК України (додаток А).

Порівняльна характеристика методів діагностики та їх удосконалення при хламідіозі сільськогосподарських тварин

ДОДАТКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Enzootic abortion in ewes. Transmission of the disease / Stamp F.T., Mc Ewen A.D., Watt F.A. et al. // Vet.Rec.-1950.-62.-Р.251-254.
2. Schoop G. Infektion eines Rinderbestandes durch ein virus der Psittakasis Lymphogranuloma Gruppe. Gehäufte Aborte im verlauf der Erkrankungen / G. Schoop, E. Kauker. Dtsch. tierärztl. Wschr.-1956.-№23/24.-S.233-235.
3. French E.Y. The occurence of sporadic bovine encephalomyelitis in Australia / E.Y. French, W. Snowdon. Aust. Vet. J.-1960.-36.-P.444-445.
4. Storz J. Etiological studies on epizootic bovine abortion / J. Storz, D.G. McKercher. Zbl. Vet.Med.-1962.-Bd.9.-H4.-P.411-427.
5. Wilson M.R. Chlamydial pneumonia of calves / M.R. Wilson, R.G. Thomson. Res. Vet. Sci.- 1968.-P.467-473.
6. Ковалев В.Л. Выделение и изучение некоторых биологических свойств возбудителя энзоотического аборта овец: автореф. дисс. на соискание учен. степени канд.вет.наук: спец. 16.00.03 «Ветеринарная микробиология, вирусология, эпизоотология и микология» / В.Л. Ковалев. Покров, 1971. 15с.
7. Щербань Г.П. К этиологии абортов свиней в Ставропольском крае / Г.П. Щербань И.М. Канеев. Сб.науч.работ СКЗНИВИ.-1972.-вып.15.-С.96-99.
8. Ензоотичний аборт свиней (природа захворювань) / [Бортнічук В.А., Яцишин А.Й., Затуловський Б.Г., Попович Г.Г.]. Вісник с-г науки.- 1975.-№9.-С.96-99.
9. Кирьянов Е.А. Хламидоз животных / Е.А. Кирьянов. Земля сибир., дальневосточ.-1976.-6.-С.96-97.
10. Schachter J. Human infection with the agent of feline pneumonitis / Schachter J., Ostler H., Meyer K. Lancet.-1969.-1.-Р.1063-1065.
11. Ерохина С.Г. К вопросу инфицирования людей и животных возбудителем энзоотического аборта овец / С.Г. Ерохина. Сб. науч. трудов Киргиз. мед.ин.та.-1971.-70.-С.273-277.
12. Терских И.И. Хламидийные инфекции человека и животных. Обзор / И.И. Терских. Вопр. вирусол.-1976.-№5.-С.515-520.
13. Попович Г.Г. Хламідії в патології людини і тварин / Попович Г.Г., Затуловський Б.Г., Бортнічук В.А. Мікробіол. журн.,-1976.-т.38.-в.1.-С.117-121.
14. Mc Ewen Scott A. Zoonoses in the slaughterhouse / A. Mc Ewen Scott. Can. Vet.J.-1987.-28.-№5.-Р.269-270.
15. Evans R.T. An enzyme-linked immunosorbent assay (ELISA) for the detektion of chlamydia antibody in duck sera / Evans R.T., Chalmes W.S., Woolcock P.R. Avian Pathol.-1983.-v.12.-№1.-Р.117-124.
16. Использование имунноферментного метода для иследования атихламидийных сыроваток / [Домейка М.А., Абрамова Л.Н., Мальцева Н.Н., Терских И.И.]. Вопр. вирусол.- 1985.-№4.- С.474-477.
17. Coons A.H. Localization of antigen in tissue cells. II. Improvements in a method for the detektion of antigen by means of fluorescent antibody / A.H. Coons, M.H. Kaplan. J. Exper.Med.-1950.-Р.91.-1.
18. Голдин Р.Б. Применение флуоресцирующих антител для обнаружения вируса орнитоза / Р.Б. Голдин, Ф.И. Красник. Вопр. мед. вирусол.-1964.-10.-С.55-62.
19. Hewinson R.G. Detektion of chlamydia psittaci DNA in avian clinical samples by polymerase chain reaction / Hewinson R.G., Griffits P., Bevan B.J. Veter. Mikrobiol.-1997.-v. 54.-№2.-Р.155-166.
20. Обухов И.Л. Методы прямого обнаружения хламидий при орнитозе / И.Л. Обухов. Ветеринария.-1998.-№9.-С.22-24.
21. Ксьонз І.М. Діагностика хламідіозу свиней та великої рогатої худоби за методом ПЛР при порівнянні із загальноприйнятими методами лабораторної діагностики / І.М. Ксьонз. Вет. біотехнол. 2004.-№4.-С.123-130.
22. Friіs N.F. Occurrence of antibodies agains agents of the ornithosis group in domestis animals in Denmark / N.F. Friіs. Nord. Vex. Med.-1967.-19.-№12.-Р.572-577.
23. Chlamydia as agent of human and animal disease / [Schachter J., Storz J., Tarizzo M.L., Bögel K.]. Bull. WHO.-1973.-49.-Р.443-449.
24. Хамадеев Р.Х. Накопление комплементсвязывающих антител при вирусном аборте овец / Хамадеев Р.Х., Гаффарив Х.З., Докукина А.А. Ветеринария.-1973.-№5.-С.113-115.
25. Результаты РСК с орнитозным антигеном и сыворотками крови свиноматок, давших мертворожденный приплод / [Сологуб Т.И., Болоцкий И.А., Щербань Г.П., Бондаренко А.Ф.]. Сб. научних работ СКЗНИВИ.-1973.-вып.16.-С.37-38.
26. Попович Г.Г. Оценка серологических методов диагностики хламидиозов / Г.Г. Попович. Микробиол. журнал.-1981.-т.43.-№2.-С.188-192.
27. Байтурина О.Ш. Серологические реакции при хламидиозе овец / Байтурина О.Ш., Мырзабекова Ш.Б., Арзымбетов Д.Е. Ветеринария.-1984.-№4.-С.60-61.
28. Кузьменко В.П. Особенности взаимодействия хламидий с клетками / В.П. Кузьменко. Микробиол. журнал.-1980.-№2.-С.250-259.
29. Бортничук В.А. Электронно-микроскопическое иследование развития хламидий, выделенных от свиней, в клетках желточного мешка куринных эмбрионов / В.А. Бортничук, Г.А. Иванченко. Микробиол. журн. 1984.-т.46.-в.1.-С.56-61.
30. Бортнічук В.А. Хламідіоз тварин / В.А. Бортнічук, В.Й. Любецький. Вет. мед. України. 2003.-№5.- С.13-15.
31. Попов В.Л. Ультраструктура гальпровий (хламидий). Гальпровиозы (хламидиозы) человека и животных / В.Л. Попов. Сб.трудов ин-та эпидемиол. и микробиол.- 1979.-вып 1.-С.12-17.
32. Walz A. Morphologische studien an einem Рsittacose-stamm und seine Veränderungen unter dem Einflus von penicillin. I. Mitt. Morphologische sfudien an einem psittacose stamm / A. Walz. Zbl. Bakt.-I.Abt.-Orig.-1963.-S.188,29.
33. Structur und Transformation der Ornithose-Erreger / Stelzner A., Linss W. et al. // Zbl. Bakt.1Abt.-1970.-215.-1.-S.115-122.
34. Cutlip R.C. Electron microskopy of cell cultures infected with a chlamydial agent causing polyarthritis of lambs / R.C. Cutlip. Infect.a.Immun.-1970.-1.-№5.-Р.199-202.
35. Blanco L. Ultrastructura de un agente de tipo clamidial en infecciones equinas / L. Blanco, M. Marcotegni. An.Inst.Nac.Invecting, Agr.Ser. Hig sanid. anim.-1975.-2.-Р.57-89.
36. Кузьменко В.П. Ультраструктурные особенности размножения хламидий / Кузьменко В.П., Купчинський Л.Г., Барштейн Ю.А. Микробиол. журнал.-1978.-т.40.-№1-С.64-68.
37. Попов В.Л. Электронномикроскопическое определение локализации группоспецифического антигена гальпровий (хламидий) прямым имуннопероксидазным методом / Попов В.Л., Бескина С.Р., Шаткин А.А. ЖМЭИ.-1976.-№12.-С.70-73.
38. Volkert M. Two ornithosis complement-fixing antigens from intected, yolk sacs. I. The phosphatide antigen, the virus antigen and methods for their preparation / M. Volkert, P. Сhristensen. Acta path. et micr. Scandinav.-1955.-37.-2.-Р.211-218.
39. Preparation of group specific Bedsonia antigens for use in complement fixation reactions / [Terzin A.L., Matuka S., Fornazaric M.R., H’laca D.M.]. Acta virol.- 1961.-5.-Р.78-83.
40. Jenkin H.M. Species specific antigens from the cell walls of the agents of meningopneumonitis and feline pneumonitis / Jenkin H.M., Ross M.R., Moulder J.W. J.Immunol.-1961.-86.-Р.123-127.
41. Dhingra P.N. Chlamydial group antigen: its preparation and use in complement fixation test for measuring chlamydial group antibodies in animals / Dhingra P.N., Agarwal G.P., Mahajan V.M. Zbl. Vet. Med.-1981.-B28, №4.-Р. 336-340.
42. Червонский В.И., Попова О.М. Антиген для реакции связывания комплемента при орнитозе-пситтакозе / В.И. Червонский, О.М. Попова. Воспр. вирусол.-1959.-№1.- С.69 -71.
43. Benedict A.A. Antigenic studies of the prittacosis-lymphogranulama venerum group of viruses / A.A. Benedict, E. O’brien. Characterization of complement fixing antigens extracted with sodium lauril sulfate. // J. Immunol.-1956.-76.-№4.-Р.293-300.
44. Получение антигена для диагностики энзоотического аборта овец с помощью РСК / [Боровик Р.В., Хамадеев Р.Х., Гаффаров Х.З., Шафинова Р.А.]. Ветеринария. 1975. - №6. С. 51-53.
45. Rake G. Similarities and possible relationship among viryses of psitticosis meningopnеumonitis and lymphogranuloma venerum / Rake G., Eaton M.D., Schaffer M.F. Proc. Soc. Exp. Biol. Med.- 1941.- 48. Р.528 -531.
46. Barwell C. F. Some observation on the antigenic structure of psittacosis and lymphogranuloma venerum viruses. 1. Preparation and use in complement fixation tests of antisera from different sources / C. F. Barwell. Brit. J. Exp. Path. 1952.- 33. Р. 258-267.
47. Dhir S.P. Immunochemical studies on chlamydial group antigen (presence of a 2-keto-3-desoxycarbohydrate as immunodominant group) / Dhir S.P., Hacomory S., Kenny G.E. J.Immunol.- 1972.-109.-Р.116-122.
48. Osborn M.I. Studies on the gramnegative cell wall. 1. Evidence for the role of 2-keto-3-desoxyoctonate in the lipo-polysaccharide of Salmonella typhimurium / M.I. Osborn. Prec. Nath. Acad. Sci.U.S. 1963. 50, №3. Р.499-506.
49. Nongonococcal uretritis and related infections / [Kuo C.C., Caldwell H.D., Wang S.P., Grayston J.T.]. Washington, D.C. 1977. Р. 176-185.
50. Терских И.И. Видоспецифический антиген возбудителя орнитоза / Терских И.И., Попова О.М., Савасима Н.С. Вопр. вирусол. 1974. - №3. С. 304-307.
51. Alexander E.R. Futher classification of TRIC agents from ocular trachoma and other souces by the mouse toxicity prevention tests / Alexander E.R., Wang S.P., Grayston J. Am. J. Ophthalmol. 1967. 63. Р. 1469-1478.
52. Wang S.P. Trachoma and related disorders caused by chlamydial agents / S.P. Wang J.T. Grayston. Amsterdam, 1971. Р. 305-321.
53. Fraser C.E. Typespecific antigen in the PLV group of organism / C.E. Fraser, O.T. Berman. J. Bact. 1965. 89. Р. 943-948.
54. Schachter J. Serotyping of Chlamydia: isolation of ovine origin / Schachter J., Banks J., Sugg N. Infect. a. Immun. 1974. 9. P.92-94.
55. Schachter J. Serotyping of Chlamydia: isolates of bovine origin / Schachter J., Banks J., Sugg N. Infect. Immun. 1975. v. 11. - №5. P.904-907.
56. Абрамова Л.Н. Некоторые биологические свойства возбудителя бычьего энтерита как представителя группы ОЛТ (орнитоз лимфогранулома-трахома) / Абрамова Л.Н., Громыко А.И., Терских И.И. Воспр. вирусол. 1973. - №5. С. 603-606.
57. Абрамова Л.Н. Характеристика хламидий выделенных от домашних животных / Абрамова Л.Н., Оболадзе Д.Б., Терских И.И Вопр. вирусол. 1974. - №6. С. 737-739.
58. Абрамова Л.Н. Сравнительное изучение хламидий, патогенных для млекопитающих и птиц: автореф. дисс. на соискание учен. степени канд.биол.наук: спец. «» / Л.Н. Абрамова. Москва, 1975. 18 с.
59. Попович Г.Г. Антигенные свойства хламидий разного происхождения / Г.Г. Попович. Микробиол. журн. 1978. 40. 1. С. 69-72.
60. Jörg Wehr. Zu einigen Charakteristica von Rinderchlamydiens tämmen / Wehr Jörg. Wissensch. Zeitschr. Humboldt Univ. zu Berlin. 1980. - №1. S. 25-32.
61. Бортничук В.А. Выделение хламидий от сельскохозяйственных животных и их идентификация / В.А. Бортничук, Г.Г. Попович. Микробиол. журнал. 1981. т. 43. - №2. С. 183-187.
62. Домейка М.А. Биологическая характеристика хламидий возбудителя энтерита телят: автореф. дисс. на соискание учен. степени канд.вет.наук: спец. 16.00.03 «Ветеринарная микробиология, вирусология, эпизоотология, микология и иммунология» / М.А. Домейка. - Тарту, 1986. 26с.
63. Корнієнко Л.Є. Інфекційні хвороби рикетсіозної і хламідійної етіології / Корнієнко Л.Є., Ярчук Б.М., Корнієнко Л.М. Метод. рекомендації. Біла Церква, 2005. 85 с.
64. Andersen A.A. Serotyping of chlamydial clinical isolates from birds with monoclonal antibodies / Andersen A.A., Rodolakis A., Duant Y.I. Avian Dis. 1999. v. 43. - №1. Р. 22-28.
65. Pudjiatmoko O. Diversiti of feline Chlamydia psittaci revealed by random amplification of polymorphic DNA / Pudjiatmoko O., Yamaguchi. Т., Hirai K. Veter. Microbiol. 1997. vol. 54. - №1. Р. 73-83.
66. Бортничук В.А. Чувствительность хламидий, выделенных от свиней, к действию некоторых физико-химических и биологических факторов / В.А. Бортничук, В.И. Любецкий. Микробиол. журн. 1983. т. 45. В.1. С. 53-56.
67. Бортничук В.А. Хламидиоз свиней / В.А. Бортничук. К. «Урожай», 1991. 191 с.
68. Чутков Н.А. Действие ультрафиолетового излучения на развитие возбудителя орнитоза / Н.А. Чутков, А.Ю. Беклешова. Вестник с. х. науки. 1969. - №7. С.91-92.
69. Сумарокова Н.И. Изучение чувствительности гальпровий (микроорганизмов группы ОЛТ), выделенных при суставной патологии, к антибиотикам и сульфапиридазину натрия в опытах in vivo / Н.И. Сумарокова. Антибиотики. 1975. 20. - №7. С. 633-635.
70. Бурова А.А. Основные свойства возбудителя хламидиоза и его роль в развитии инфекций урогенитального тракта / Бурова А.А., Абдуллаева С.А., Торганова Е.Н. ЖМЭИ. 1999. - №4. С. 107-111.
71. Косенко М. Супозиторії хламіциду ефективний препарат при генітальних формах хламідіозу корів / Косенко М., Петрух Л., Авдосьева І. Вет. мед. України. 2001. - №5. С. 14-15.
72. Волинський Л.Я. Хламідіозна бронхопневманія молодняку великої рогатої худоби / Л.Я. Волинський, О.А. Авраменко. Вет. медицина України. 2002. - №5. С. 47.
73. Бойко А.В. Новое поколение препаратов ветврачам практикам / А.В. Бойко. Вет. консультант. 2003. - №3 (51). C.7-8.
74. Бойко А.В. Препараты тетрокси Л.А. и тетрокси 10 % новая эффективная форма тетрациклина / А.В. Бойко. Ветеринария. 2003. №3. C. 9-10.
75. Ліквідація хламідіозу свиней в господарстві / [Корнієнко Л.Є., Корнієнко Л.М., Домбровський О.Б., Ярчук Б.М.]. Арарні вісті. 2003. - №1. C.27-28.
76. Примeнение сульфатетрина М и окарина для профилактики гастроэнтерита хламидийного телят / [Зоткин Г.В., Сисягин П.Н., Косорлукова З.Я., Кульчицкая М.А.]. Науч. основы профил. и леч. инфекцион., инваз. и незараз. б-ней с-х ж-тных. Н. Новгород, 2004. С. 78-89.
77. Зоткин Г.В. Изыскание эффективных дезинфектантов против возбудителей хламидиозов крупного