ПОШИРЕННЯ, БІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ЗБУДНИКА ТА УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОФІЛАКТИКИ ПАСТЕРЕЛЬОЗУ КРОЛИКІВ

Краткое описание

ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Руденко Андрій Анатолійович

УДК 619:616.98:579.84:636.92 (043)

ПОШИРЕННЯ, БІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ЗБУДНИКА ТА УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОФІЛАКТИКИ ПАСТЕРЕЛЬОЗУ КРОЛИКІВ

16.00.03 ветеринарна мікробіологія та вірусологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
ветеринарних наук

Науковий керівник
Стегній Б. Т., доктор ветеринарних наук, професор, член-кореспондент УААН

м. Луганськ 2007

З М І С Т

ВСТУП
1 ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
1.1 Мікробні асоціації в інфекційній патології кроликів
1.2 Біологія збудника, патогенез та діагностика пастерельозу кроликів
1.2.1 Культурально-морфологічні та біологічні властивості P.multocida
1.2.1.1 Морфологія та тинкторіальні властивості
1.2.1.2 Антигенні, імуногенні та вірулентні властивості
1.2.1.3 Біохімічні властивості
1.2.1.4 Культуральні властивості
1.2.1.5 Чутливість пастерел до антибактеріальних препаратів та їх антагоністичні властивості
1.2.1.6 Стійкість до фізичних та хімічних чинників
1.2.2 Інфекційний процес при пастерельозі кроликів
1.2.3 Діагностика P. multocida-інфекції кроликів
1.3 Профілактика та заходи боротьби з респіраторними та шлунково-кишковими захворюваннями кроликів
2 МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1 Умови і місце проведення досліджень
2.2 Бактеріологічні дослідження
2.3 Обчислення показників LD50 та ImD50
2.4 Визначення антибіотикограм та інгибуючих властивостей анілінових барвників
2.5 Визначення інтенсивності росту досліджуваних культур
2.6 Пошук стимуляторів росту P. multocida
2.7 Провокація пастерельозу у кроликів-мікробоносіїв
2.8 Виготовлення і застосування вакцин
2.9 Гематологічні, серологічні, біохімічні та імунологічні дослідження
2.10 Статистична обробка
3 РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ
3.1 Роль P. multocida в етіології пневмоентеритів кроликів у господарствах південно-східної частини України.
3.1.1 Характеристика епізоотичної ситуації
3.1.2 Вивчення бактеріального фону при пневмоентеритах кроликів
3.1.3 Вивчення локалізації та асоціацій умовно патогенних бактерій в організмі хворих кроликів
3.2 Біологічні властивості культур P. multocida, ізольованих від хворих і загиблих кроликів
3.2.1 Культурально-морфологічні та біохімічні властивості P.multocida
3.2.2 Визначення сероваріантної належності
3.2.3 Патогенність ізольованих культур пастерел для білих мишей
3.2.4 Чутливість культур P.multocida до антибактеріальних засобів
3.3 Удосконалення діагностики P.multocida-інфекції кроликів
3.3.1 Вивчення перебігу прихованої інфекції у кроликів-пастерелоносіїв
3.3.2 Пошук стимуляторів росту P. multocida
3.3.3 Пошукові дослідження з удосконалення засобів діагностики пастерельозу
3.4 Удосконалення специфічної профілактики асоційованого перебігу пастерельозу кроликів
3.4.1 Вибір культур та накопичення бакмаси для виготовлення вакцин
3.4.2 Інактивація мікробів
3.4.3 Вивчення нешкідливості, імуногенності антигенів
3.4.4 Виготовлення експериментальних серій вакцин та випробування їх в кролівницькому господарстві
3.5 Вивчення біологічних властивостей інактивованих вакцин
3.5.1 Реактогенні властивості
3.5.2 Антигенні властивості
3.5.3 Вплив на гематологічні показники
3.5.4 Імуногенність
4 АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
ВИСНОВКИ
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ
Ig імуноглобулін
ImD50 п’ятдесятивідсоткова імунізуюча доза
K50 доза інактиванту, яка стерилізує 50 % досліджуваних проб
LD50 п’ятдесятивідсоткова летальна доза
lg логарифм з основою 10
log2 логарифм з основою 2
LT50 час, протягом якого інактивується 50 % культури
MIC50 мінімальна інгибуюча концентрація протимікробного препарату, яка поширюється на 50 % культур пастерел
MIC90 мінімальна інгибуюча концентрація протимікробного препарату, яка поширюється на 90 % культур пастерел
А/Г альбумін-глобулінове співвідношення
АКФ аматорська кролеферма
АЛТ аланінова амінотрансфераза
АСТ аспарагінова амінотрансфераза
ВГХК вірусна геморагічна хвороба кроликів
ДАК дріжджований аутолізат крові
ДЕІ дімер етиленіміну
ЕАКТ-РУК «активні» (ранні) Т-лімфоцити
ЕАС-РУК В-лімфоцити
Е-РУК Т-лімфоцити
ж.м.к. живих мікробних клітин
ІРІ імунорегуляторний індекс
КУО колонієутворюючі одиниці
м.к. загальна кількість мікробних клітин
МПА м’ясо-пептонний агар
МПБ м’ясо-пептонний бульйон
МПНА м’ясо-пептонний напіврідкий агар
НАУ Національний аграрний університет
НВЧ найбільш вірогідне число
ПВ пероксид водню
РА реакція аглютинації
рН концентрація водневих іонів
РНГА реакція непрямої гемаглютинації
Т ректальна температура тіла
ТОВ товариство з обмеженою відповідальністю
ТФР-РУК теофілінрезистентні клітини (Т-хелпери)
ТФЧ-РУК теофілінчутливі клітини (Т-супресори)
ФА формальдегід
ЧДР частота дихальних рухів
ЧСС частота серцевих скорочень
ШОЕ швидкість осідання еритроцитів

В С Т У П
Кролівництво є однією з перспективних галузей приватного тваринництва. В Україні, зокрема в Луганській, Донецькій та Запорізькій областях, значного поширення набули дрібні та середні кролівницькі ферми з маточним поголів’ям від 10 до 100 кролематок. Більшість таких кролеферм не мають елементарного ветеринарного обслуговування, профілактичні заходи проводяться безсистемно або взагалі відсутні. Усе вищенаведене призводить до виникнення інфекційних хвороб, які переважно вражають органи шлунково-кишкового та респіраторного трактів кроликів і завдають значних економічних збитків власникам.
Багатьма дослідниками [39, 61, 121, 172, 178, 287, 292] висловлюється припущення, що пневмоентерити кроленят спричиняються не одним, а асоціацією умовно патогенних мікроорганізмів. В бактеріальних паразитоценозах кроликів значне місце займає такий збудник, як Pasteurella multocida [83, 85, 87, 107, 109, 350].
Актуальність теми. Вивченню асоціацій умовно патогенних бактерій у кролівницьких господарствах до цього часу приділялося мало уваги. У доступній літературі виявлені тільки поодинокі повідомлення [162, 185, 208, 322] про те, що респіраторні, кишкові та змішані хвороби кроликів спричиняються або ускладнюються умовно патогенними бактеріями. Є також окремі повідомлення [247, 271], в яких стверджується, що мажорним патогеном у кишково-респіраторних паразитоценозах кроленят є P.multocida.
Дослідження в зазначеному напрямку в кролівницьких фермах південно-східного регіону України не проводились. Етіологія, патогенез, діагностика та профілактика пневмоентеритів у кроликів, спричинених пастерелами та асоціаціями умовно патогенних бактерій, залишаються недостатньо вивченими. Визначення мікробного ценозу в кролівницьких фермах та з’ясування ролі пастерел в асоціаціях умовно патогенних бактерій, які спричиняють масові пневмоентерити кроликів, є актуальним і сприятиме підвищенню ефективності лікувально-профілактичних заходів у кролівництві України.
Зв'язок роботи з науковими програмами. Тема дисертації є частиною науково-дослідної роботи кафедри якості та безпеки продукції АПК Луганського національного аграрного університету, яка виконувалась згідно програми УААН «Вивчення інфекційної патології молодняка сільськогосподарських тварин і птиці і розробка ефективних заходів боротьби в господарствах південно-східної частини України» (0104U005403, 20032007 рр.).
Мета і завдання дослідження. Метою даної роботи є вивчення ролі P.multocida і бактеріальних асоціантів при пневмоентеритах кроликів та розробка засобів профілактики зазначених хвороб на основі протективних антигенів збудників.
Для досягнення цієї мети були поставлені такі задачі:
- провести патентний пошук та вивчення літературних джерел щодо теми дисертації;
- провести аналіз епізоотичної ситуації щодо захворювань кроликів, спричинених умовно патогенними бактеріями в господарствах Луганської, Донецької та Запорізької областей;
- вивчити бактеріальний спектр збудників у паразитоценозах кроленят при респіраторних, шлунково-кишкових та змішаних захворюваннях і визначити етіологічне значення пастерел у зазначеній патології;
- вивчити біологічні властивості культур P. multocida, виділених від тварин в аматорських кролівницьких фермах (АКФ) південно-східного регіону України;
- вдосконалити метод виявлення кроликів-пастерелоносіїв;
- провести пошук стимуляторів росту P. multocida з метою накопичення бактеріальної біомаси для виготовлення вакцин;
- розробити доступний і ефективний спосіб інактивації пастерел та деяких асоціантів (стафілококів, ешерихій та бордетел) для виготовлення профілактичних препаратів;
- виготовити експериментальні зразки моно- і асоційованої вакцин проти пастерельозу і дослідити їх на стерильність, нешкодочинність та протективні властивості;
- визначити реактогенність, антигенність, імуногенність та гематологічні зміни в організмі тварин, щеплених виготовленими вакцинами;
- розробити нормативну документацію на виготовлення інактивованої вакцини проти пастерельозу кроликів.
Об’єкт дослідження пастерельоз кроликів, ускладнений умовно патогенними бактеріями.
Предмет дослідження ступінь поширення і роль пастерел та інших умовно патогенних бактерій при пневмоентеритах кроликів, біологічні властивості пастерел, засоби діагностики та профілактики пастерельозу.
Методи досліджень. Робота виконувалась із використанням методів бактеріологічних, серологічних, гематологічних, біохімічних, імунологічних досліджень та статистичного аналізу експериментальних даних.
Наукова новизна одержаних результатів. Уперше теоретично та експериментально обґрунтовано спосіб виявлення кроликів-пастерелоносіїв шляхом провокації проявлення клінічних ознак хвороби за модифікованим нами методом Н. И. Розанова, що передбачає додаткове введення кроликам дексаметазону. Розроблено і апробовано селективне поживне середовище з м'ясо-пептонного бульйону, біоактиваторів росту пастерел та анілінових барвників-інгібіторів росту кокової мікрофлори у концентрації кристалвіолету 1:54000, метилвіолету 1:64000 і бриліантгрюну 1:100000. За регресійною моделлю різних концентрацій досліджуваних стимуляторів росту (аутолізат дріжджів, дефібринована кров, сироватка крові та дріжджований аутолізат крові) визначено ефективність накопичення біомаси пастерел у середовищі з дріжджованим аутолізатом крові, що має переваги за простотою виготовлення, стерилізації та застосування.
Вивчено режими інактивації пастерел, стафілококів, ешерихій та бордетел за допомогою пероксиду водню з метою отримання активних протективних антигенів. Уперше вивчено вплив вакцин, виготовлених на основі протективних антигенів, інактивованих пероксидом водню культур бактерій, на зменшення захворюваності кролепоголів’я. У порівняльному аспекті досліджено імунокорегуючі властивості вакцин на гематологічні та імунологічні показники крові у щеплених проти пастерельозу тварин.
Наукова новизна виконаної роботи підтверджена деклараційними патентами на корисну модель (11612. Спосіб ізоляції пастерел від кролів-пастерелоносіїв, опубл. 16.01.2006 р.; 18446. Епізоотичний штам Pasteurella multocida серовару Д, опубл. 15.11.2006 р.; 21254. Епізоотичний штам Pasteurella multocida серовару А для виготовлення інактивованого бактерину проти інфекційних пневмоентеритів кролів, опубл. 15.03.2007 р.).
Практичне значення одержаних результатів. Розроблено технологію виготовлення інактивованої вакцини проти пастерельозу кроликів із застосуванням епізоотичних штамів Pasteurella multocida сероварів А і Д та Staphylococcus aureus, Escherichia coli O111 і Bordetella bronchiseptica, що найбільш часто ускладнюють перебіг хвороби та спосіб їх інактивації за допомогою пероксиду водню, теоретичні положення яких підтверджено експериментальними даними в лабораторних і виробничих умовах.
За результатами проведених досліджень розроблено і запропоновано для практичного використання:
- нормативну документацію на інактивовану вакцину проти пастерельозу кроликів (ТУ У 24.4-00493669-002:2007, інструкція з виготовлення і контролю вакцини за показниками якості та листівка-вкладка щодо застосування препарату), яка затверджена Державним департаментом ветеринарної медицини МАП України 16 січня 2007 р.;
- настанову з діагностики пастерельозу тварин;
- методичні вказівки з діагностики та організації протиепізоотичних заходів при патологіях кроликів, які викликаються умовно патогенними бактеріями, та методичні рекомендації щодо одержання біомаси пастерел при стаціонарному та глибинному культивуванні, що затверджені науково-методичною радою Державного департаменту ветеринарної медицини МАП України (протокол № 3 від 20.12.2006 р.).
Для практичної ветеринарної медицини розроблено спосіб ізоляції пастерел від кролів-пастерелоносіїв та запропоновано епізоотичні штами P.multocida сероварів А і Д.
Основні положення дисертації використовуються в навчальному процесі на факультетах ветеринарної медицини Національного аграрного університету України, Державного агроекологічного університету, Дніпропетровського державного аграрного університету, Луганського національного аграрного університету, Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького, Сумського національного аграрного університету, Харківської державної зооветеринарної академії.
Особистий внесок здобувача. Автором обґрунтовано науковий напрямок, визначена програма досліджень, проведено аналіз літературних даних, виробничі та лабораторні досліди, виконано статистичну обробку матеріалів, аналіз отриманих результатів та їх інтерпретацію, сформульовано висновки і практичні пропозиції. Імунологічні дослідження здійснено на базі лабораторії імунології при обласній педіатричній лікарні м. Луганська спільно з канд. мед. наук Т.В Ричковою. Гематологічні та біохімічні дослідження крові піддослідних тварин виконано на базі приватної ветеринарної клініки ТОВ «Мауглі» м.Луганська. Експериментальні серії інактивованих вакцин із культур умовно патогенних бактерій, що циркулюють у господарстві, виготовлено разом із співробітниками кафедри епізоотології, патанатомії та судової ветеринарії Луганського НАУ, а саме за участю завідувача кафедри, канд. вет. наук, доц. А.Ф. Руденка та асистента С. С. Кліменка.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідалися і схвалені на:
- засіданнях і звітних сесіях вченої ради факультету ветеринарної медицини ЛНАУ, засіданнях методичних комісій факультету ветеринарної медицини (2005-2007 р.);
- міжнародній науковій конференції «Ветеринарні препарати: розробка, контроль якості та застосування» (м. Львів, 2005 р.);
- міжнародній науково-практичній конференції «Здобутки і перспективи розвитку ветеринарної медицини» (м. Суми, 2005 р.);
- міжнародній науковій конференції «Актуальные вопросы борьбы с инфекционными заболеваниями в гуманной и ветеринарной медицине» (м. Харків, 2005 р.);
- міжнародній науковій конференції «Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини» (м. Харків, 2006).
Публікації. Основні положення дисертаційної роботи викладені в 13 наукових працях, 10 із них у статтях (6 одноосібних, 5 з яких у фахових виданнях, затверджених ВАК України) і описах 3 деклараційних патентів на винахід.

Обсяг і структура дисертації. Основний зміст роботи викладений на 112 сторінках комп’ютерного друку. Дисертація складається з вступу, огляду літератури, матеріалів і методів виконання роботи, результатів експериментальних досліджень, аналізу та узагальнення результатів власних досліджень, висновків, списку використаних джерел та додатків. Робота ілюстрована 18 рисунками та 35 таблицями. Список використаних літературних джерел включає 363 найменування, в тому числі 251 зарубіжних авторів.

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. У дисертації на підставі клініко-епізоотологічного обстеження та аналізу епізоотичного стану кролеферм, бактеріо­логічних і серологічних досліджень вивчено особливості захворювання пастерельозом кроликів та впливу бактеріальних асоціантів на характер перебігу хвороби, експериментально обґрунтовано режим інактивації виділених збудників з метою виготовлення інактивованих препаратів, розроблено і випробувано з позитивним результатом експериментальні зразки моно- та асоційованої вакцин.
2. Перебіг пастерельозу кроликів на кролефермах Донецької, Запорізької та Луганської областей характеризується ураженням респіраторних органів і шлунково-кишкового тракту, або протікає в асоціації з іншими бактеріозами, що залежить від умов утримання, годування, сезону року. Встановлено, що серед кролепоголів’я поряд із пастерелами циркулюють 13 видів умовно патогенних бактерій, а саме: Staphylococcus aureus, Escherichia coli (серогрупи О111, О78, О8 і О126), Staphylococcus epidermidis, Bordetella bronchiseptica, Klebsiella pneumoniae, Streptococcus pyogenes, Streptococcus pneumoniae, Staphylococcus saprophyticus, Pseudomonas aeruginosa, Proteus vulgaris, Streptococcus faecalis, Proteus mirabilis та Micrococcus luteus. У кожній з обстежених ферм асоціація включає від 3 до 9 видів умовно патогенних мікроорганізмів.
3. За бактеріологічним дослідженням патологічного матеріалу від загиблих кроликів виділено 294 культури Pasteurella multocida, 204 S.aureus, 119 E. coli, 65 S. epidermidis, 36 B. bronchiseptica, 33 K.pneumoniae, 33 S. pyogenes, 23 S.pneumoniae, 20 S. saprophyticus, 18 P.aeruginosa, 9 P. vulgaris, 4 S. faecalis, 3 P.mirabilis та 2 M.luteus. Провідну роль у виникненні маніфестальних форм захворювання відіграють пастерели сероварів А і Д.
4. В організмі хворих на пастерельоз кроликів формується сталий бак­теріальний ценоз, що складається з асоціації P. multocida + S. aureus (20,9 %), P. multocida + S. epidermidis (19,2 %), P. multocida + E. coli (11,8 %), E. coli + S.aureus (10,5 %), S. aureus + S. epidermidis (7,8 %), P.multocida + S.pneumoniae (6,9 %) та P. multocida + B. bronchiseptica (5,0 %); рідше P.multocida + B.bronchiseptica + S.aureus (3,2 %), S.aureus + S.pyogenes (2,3%), P. multocida + E. coli + S. aureus (2,7 %), E. coli + S. pyogenes (1,4%), P. multocida + K. pneumoniae (1,4 %), E.coli + S. saprophyticus (0,9 %), S.aureus + M.luteus (0,9 %), E. coli + B. bronchiseptica (0,9%), P. multocida + S. saprophyticus (0,9 %), P.multocida + S. pyogenes (0,9 %), B. bronchiseptica + S.aureus (0,9 %), B.bronchiseptica + S.epidermidis (0,5 %), K.pneumoniae + S.epidermidis (0,5 %) та S.pneumoniae + S.saprophyticus (0,5 %).
5. За серологічною ідентифікацією 294 ізолятів пастерел до серовару А віднесено 173 (58,8 %), до серовару Д 98 (33,4 %) і 23 культури (7,8%) не типовано. Виділені культури пастерел ідентичні за тінкторіальними, культурально-морфологічними та мають виражену варіабельність біохімічних властивостей. На твердих поживних середовищах вони ростуть у вигляді S- (43,9 %), M- (47,9 %) та R- (8,2%) колоній; 79,6 % культур утворюють капсулу.
6. Внесення до м'ясо-пептонного бульйону 15 % аутолізату дріжджів, 10 % дефібринованої крові, 15 % сироватки крові або 15 % дріжджованого аутолізату крові стимулює накопичення пастерел відповідно в 1,8; 10,0; 4,5 і 4,6 рази.
7. Модифікований спосіб провокації пастерельозної інфекції у тварин-бактеріоносіїв шляхом інтраназального інстилювання 0,2 см3/гол 0,5 %-го розчину бриліантгрюну один раз на добу впродовж 3 діб та додаткової імуносупресії дексаметазоном у дозі 2 мг/кг маси тварини 2 рази на добу протягом 3 діб підвищує ізоляцію культур P. multocida у 5 разів порівняно з методом Н.И.Розанова.
8. Теоретично і експериментально обґрунтовано переваги застосування 0,5 %-го пероксиду водню порівняно з 1 %-ним дімером етиленіміну та 0,25%-ним формальдегідом щодо інактивації P. multocida сероварів А і Д, S.aureus, E.coli та B.bronchiseptica, повна інактивація інфекційності настає відповідно впродовж 7,7 і 7,8; 10,6; 7,3 та 7,8 годин. Величина вірогідності апроксимації (R2) кінетики інактивації досліджуваних бактерій відповідно сягає 0,98; 0,92; 0,81; 0,82 та 0,86 при використанні 0,5 %-го розчину пероксиду водню; 0,91; 0,89; 0,88; 0,92; 0,86 при інактивації культур 1 %-ним розчином дімеру етиленіміну і 0,81; 0,78; 0,83; 0,85 при стерилізації 0,25 %-ним розчином формальдегіду, що вказує на близькість значень теоретично розрахованих ліній регресій до фактичних експериментальних даних.
9. Застосування інактивованих моно- та асоційованої вакцин у комплексі протиепізоотичних заходів щодо профілактики респіраторних, кишкових та змішаних хвороб кроликів, сприяє збереженості і зниженню захворюваності кроленят у 3,0 рази в порівнянні з невакцинованими тваринами.
10. Введення кроликам експериментальних зразків вакцин в об’ємі 1,0 см3 підшкірно (5×109 м. к.) активізує як клітинний, так і гуморальний імунітет, про що свідчить збільшення в популяції лімфоцитів кількості Т-хелперів у 2,5 і 3,1 рази, в сироватці крові імуноглобулінів класів G, A, M у 1,5 рази та титрів аглютинуючих антитіл у 1,9 рази. Протективна ефективність експериментальних зразків моно- і асоційованої вакцин сягає 98,9 і 100,0 %, відповідно.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Розроблено і запропоновано для ветеринарної медицини:
- «Методичні вказівки з діагностики та організації протиепізоотичних заходів при патологіях кроликів, які викликаються умовно патогенними бактеріями», «Методичні рекомендації щодо одержання біомаси пастерел при стаціонарному та глибинному культивуванні», «Настанову з діагностики пастерельозу тварин», що затверджені науково-методичною радою Державного департаменту ветеринарної медицини МАП України (протокол № 3 від 20.12.2006 р.);
- «Вакцину інактивовану проти пастерельозу кроликів» (ТУУ24.4-00493669-002:2007); «Листівку-вкладку із застосування вакцини інактивованої проти пастерельозу кроликів»; «Інструкцію щодо виготовлення та контролю вакцини інактивованої проти пастерельозу кроликів»;
- спосіб ізоляції пастерел від кроликів-пастерелоносіїв;
- епізо­отичні штами 99 P. multocida серовару D та 127 P. multocida серовару А.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Агаева Э.М. Иммунохимические свойства капсульного антигена и серологические типы Pasteurella multocida: Автореф. дис ... канд. вет. наук: 16.00.03/ ВАСХНИЛ. М. - 1981. 16 с.
2. Айрапетян В.Г. Противопастереллезная сапонин-вакцина // Тр. АрмНИВИ. Ереван. - 1949. Вып. 6. С. 23-25
3. Андросик Л.Д. Влияние повышенных доз микроэлементов на напряженность поствакцинального иммунитета // Изв. АН БССР, сер. с.-х. наук. Минск. - 1987. С. 7
4. Андросик Л.Д., Иванов Д.П. Напряженность поствакцинального противопастереллезного иммунитета на фоне применения микроанемина и ДИФ-3 // Вет. наука пр-ву. 1989. Т.27. С. 117-123
5. Апатенко В.М. Парадигмальная паразитоценология и научно-прикладные задачи // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини. Матеріали 5 з’їзду паразитоценологів України. Харків.- 2001. Вип.1 (31). С. 3-10
6. Апатенко В.М. Проблема паразитоценозов и задачи паразитоценологии // Проблемы и перспективы паразитоценологии: Материалы 5 межсъездовской конференции паразитоценологов Украины (29-30 октября 1997 г.). Харьков-Луганск. - 1997. С. 4-10
7. Апатенко В.М. Смешанные инфекции сельскохозяйственных животных. К.: Урожай. 1990. 170 с.
8. Апатенко В.М. Структурные уровни паразитоценозов // 5 з’їзд паразитоценологів України. Харків. - 2001. С. 16-17
9. Ашмарин И.П., Воробьев А.А. Статистические методы в микробиологических исследованиях. Л.: Медгиз. - 1962. 178 с.
10. Бактерін інактивований ефективний біопрепарат для специфічної профілактики пастерельозу птиці / Короленко Л., Зорін Я., Сімох П. та ін. // Ветеринарна медицина України. 2001. - № 3. С. 15
11. Биологические свойства вакцинного штамма пастерелл в динамике роста / Ярцев М.Я., Сапегина Е.П., Блехерман Б.Е., Душук Р.В., Лордкипанидзе Н.Р. // Ветеринария. 1986. - № 9. С. 32-37
12. Бовкун Г.В. Биологические особенности и антигенная структура возбудителя пастереллеза (Pasteurella multocida): Автореф. дис канд. вет. наук: 16.00.03/ ВАСХНИЛ. М. - 1977. 14 с.
13. Боровиков В.П. STATISTICA: искусство анализа данных на компьютере. Для профессионалов. 2-е изд. (+CD) Санкт-Петербург: Питер. - 2003. - 688 с.
14. Буткин Е.И. Пастереллез (холера) птиц. М.: Колос. 1972. 183 с.
15. Бушуева Н.Б., Яровцев М.Я. Инактивация пастерелл и сальмонелл при изготовлении биопрепаратов // Ветеринария. 1997. - № 11. С. 23-25
16. Бушуева Н.В. Разработка режимов инактивации пастерелл: Дис... канд. биол. наук: 03.00.07. Шелково. - 1993. С. 46-79
17. Вайсман Э.И. Иммунобиологическая характеристика полных антигенов пастерелл, выделенных от свиней: Автореф. дис канд. вет. наук: 16.00.03. Минск. - 1979. 18 с.
18. Волколупова В.А. Влияние химиотерапевтических средств на иммунитет кроликов, вакцинированных против пастереллеза // Ветеринария. 1979. - № 3. С. 38
19. Волколупова В.А. Вплив хлортетрацикліну на морфологічний склад та білки сироватки крові здорових і хворих пастерельозом кролів // Зб. Ветеринарія”. К.: Урожай”. 1976. - Вип. 44. С. 74-78
20. Волколупова В.А. Застосування дібіоміцину при пастерельозі кролів // Кролівництво. К.: Урожай. 1976. - Вип. 4. С. 46-48
21. Волколупова В.А. Профілактика пастерельозу кролів на великих фермах // Зб. Ветеринарія”. К.: Урожай”. 1980. - Вип. 51. С. 52-55
22. Газарян В.С., Погосян Л.С. Вакцинация крупного рогатого скота и буйволов против пастереллеза убитой вакциной // Тр. АрмНИВИ. 1949. Вып. 6. - С. 9-22
23. Горжеев В.М., Апатенко В.М. Ассоциативные болезни проблемы паразитологии // // 5 з’їзд паразитоценологів України. Харків. - 2001. С. 30
24. Домрадский И.В. Возбудители пастереллезов и близких к ним заболеваний. М.: Медицина. - 1971. 288 с.
25. Душук Р.В., Лазарян С.Л. Изыскание адъюванта для противопастереллезных вакцин // Повышение продуктивности с.-х. животных и совершенствование мер борьбы с болезнями в условиях интенсивного ведения животноводства и создания фермерских хозяйств. Харьков. - 1991. С. 117-118
26. Евглевская И.Н. Антагонистические взаимоотношения между пастереллами и синегнойной палочкой // Иммунитет с.-х. животных. Тр. ВИЭВ. М, 1989. - Т.67. С. 156-158
27. Евтушенко А.Ф. Болезни кроликов. - К.: «Урожай». - 1992. 160 с.
28. Заболотняя В.П. Биологические свойства и клинико-эпизоотологическая значимость P.multocida в респираторной патологии телят: Дис. дисканд. вет. наук. Симферополь. - 2002. - 174 с.
29. Заерко В.И. Разработка и внедрение универсальной технологии изготовления, контроля и применения вакцин против пастереллеза животных: Автореф. дис канд. вет. наук. М. - 2000. 47 с.
30. Зелютков Ю.Г.. Прудников В.С., Рыбаков И.В. О лечении и профилактике пастереллеза кроликов // Сб. науч. работ Ленинградский ветеринарный институт. Ленинград. 1984. - Т.84. С. 34-37
31. Иммуногенность вакцин против пастереллеза свиней / Душук Р.В., Белкин З.П., Егорова Г.П. и др. // Ветеринария. 1997. - № 10. С. 18-21
32. Иммуногенные и антигенные свойства вакцины против пастереллеза птиц инактивированной эмульсионной / Русалеев В.С., Прунтова О.В., Гневашев В.М., Селивестров В.В., Колотилова Т.Г., Потехин А.В., Семенова Г.М., Бородина О.В. // Зб. наук. праць Луганського НАУ. Ветеринарні науки. - 2003. № 27/39. - С. 463-466
33. Инактивация Pasteurella multocida димером этиленимина / Прунтова О.В., Русалеев В.С., Гневашев В.М., Селивестров В.В., Колотилова Т.Г., Потехин А.В. // Ветеринария. 2003. - № 7. С. 23-24
34. Использование щадящего режима инактивации для получения антигенов Pasteurella multocida / Бушуева Н.Б., Коломина Г.Ф., Немчинов Н.Н., Галибина Н.В. // Науч. основы пр-ва вет. препаратов. М. - 1989. С. 91-95
35. Караиванов Л. Биохимични тестове за идентифициране на Pasteurella multocida // Ветер. мед. науки. - София. - 1984. Т.21. - №9. С. 38-44
36. Каришева Л.П. Використання м’ясокісткового пептонного бульону для накопичення бактеріальної маси виробничих штаммів Salmonella cholerae suis TC-177, Pasteurella multocida 115 в біореакторах // Вісник Полтавської державної академії. Полтава, 2003. - № 1-2. С. 102-103
37. Касьян Г.Г., Чепуров К.П. Методы получения пастереллезных вакцин // Ветеринария. 1965. - № 1. С. 25-27
38. Каширин В.В. Иммуногенные свойства штаммов P.multocida // Ветеринария. 1995. - № 10. С. 25-28
39. Кирилов А.К. Желудочно-кишечные болезни кроликов // Кролиководство и звероводство. 1997. - № 4. С. 24
40. Кирилов А.К. Пастереллез кроликов // Кролиководство и звероводство. 2002. - № 6. С. 20-21
41. Кирилов А.К. Сальмонеллез кроликов // Кролиководство и звероводство. 2004. - № 5. С. 26-27
42. Клинические лабораторные исследования / А.Я. Любина, Л.П. Ильичова, Т.В. Катасонова, С.А. Петросова. М.: Медицина. - 1984. 288 с.
43. Количественная оценка иммуногенной и антигенной активности ассоциированной вакцины против пастереллеза свиней / Потехин А.В., Русалеев В.С., Гневашев В.М., Прунтова О.В., Сосницкий А.И., Колотилова Т.Г., Шадрова Н.Б. // Достижения молодых ученых в вет. практику. Владимир. - 2000. С. 96-101
44. Корольков В.И., Щемелева Е.Н., Соколов С.Г. Результаты испытания бивалентной инактивированной вакцины против аденовирусной инфекции и пастереллеза крупного рогатого скота на лабораторных животных // Вет. наука пр-ву. 1989. Т.27. С. 11-12
45. Коротеева Л.А. Питательные среды на основе ферментативного казеиново-дрожжевого гидролизата (ФКДГ) для культивирования вакцинных штаммов кампилобактерий и пастерелл: Автореф. дис канд. биол. наук: 03.00.07 / ВИЭВ. М. - 1984. 22 с.
46. Костенко Т.С., Родионова В.Б., Скородумов Д.И. Практикум по ветеринарной микробиологии и иммунологии. М.: Колос. - 2001. С. 119-123
47. Лабораторные исследования в ветеринарии. Бактериальные инфекции: Справочник / Сост. Б.И. Антонов, В.В.Борисова, П.М.Волкова и др.: Под ред. Б.И.Антонова. М.: Агропромиздат. - 1986. С. 175-177
48. Леонтюк С.В. Пастереллез кроликов и меры борьбы с ним // Сов. ветеринария. 1938. - №12. С. 24-27
49. Литвинов В.Ф. Некоторые ассоциативные болезни пушных зверей в хозяйствах Белоруссии // Паразитоценозы диких и домашних животных Белоруссии. - 1987. С.96-101
50. Лябин С.В. Культивирование пастерелл в куриных эмбрионах // Сб. науч. тр. Ленинградского НИВИ. Вып. 11. Л. - 1965. С. 183-196
51. Лях Ю.Г. Пастереллез крупного рогатого скота (эпизоотология и специфическая профилактика): Автореф. дис канд. вет. наук: 16.00.03. Минск. - 1994. 20 с.
52. Лях Ю.Г., Крот Л.А. Разработка и лабораторные испытания инактивированной вакцины против пастереллеза свиней и крупного рогатого скота // Уч. зап. Витебской ордена «Знак Почета» ГАВМ. Витебск, 2004. - Т.40. Ч.1. С. 243-244
53. Мазур Т.В. Пастерельоз свиней. Розробка нових засобів діагностики і специфічної профілактики: Автореф. дис докт. вет. наук: 16.00.03 / НАУ. К. - 2004. 38 с.
54. Макарян Э.А. Левоэритроциклин при пастереллезе кроликов // Тр. ВИЭВ - М. - 1984. Т.60. С. 120-123
55. Масимов Н.А. Пастереллез животных: Лекция. М. - 1995. 26 с.
56. Мейнелл Дж., Мейнелл Э.: Экспериментальная микробиология / М.: Мир. 1967. 234 с.
57. Методы общей бактериологии / Под ред. Герхардта Ф. в 3 томах. Москва «Мир». - 1983. - Т.1. 536 с.
58. Микробиологическая диагностика заболеваний сельскохозяйственных животных / Розанов Н.И. М.: Государственное издательство сельскохозяйственной литературы. 1952. 508 с.
59. Миланко А.Я., Настенко В.Д. Характеристика и методы идентификации пастерелл, возбудителей инфекционной пневмонии свиней // Тезисы докл. науч.-практ. конф. «Ветеринарные проблемы промышленного животноводства». Белая Церковь, 1985. - Ч.1. С. 54-55
60. Мухитов А.З. Бактериофаги микроорганизма Pasteurella multocida (выделение, изучение биологических свойств) и технология их практического применения: Дис. дис канд. вет. наук. Ульяновск. - 2001. 162 с.
61. Наймитенко Е.П., Павлюк Я.С. Система ветеринарно-санитарных мероприятий в промышленном кролиководстве. К.: Урожай. -1980. С. 50-71
62. Некоторые вопросы вирусных пневмоентеритов телят / М.Д. Бакуменко, В.И. Стеценко, Л.И. Кучерявенко и др. // Вісн. аграр. науки. 1991. - № 4. С. 23-27
63. Определитель бактерий Берджи. В 2-х т. Т. 1: Пер. с англ. / Под ред. Дж. Хоула, Н. Крига, П. Снита, Дж. Стейли, С. Уилльямса. М .: Мир. - 1997. - С. 200-203; 281-289.
64. Определитель зоопатогенных микроорганизмов / Сидоров М.А., Скородумов Д.И., Федотов В.Б. Под ред. Сидорова М.А. Колос. - 1995. 319 с.
65. Паразитология и инвазионные болезни животных / М.Ш.Акбаев, А.А.Водянов, Н.Е.Косминков и др. / под ред. М.Ш.Акбаева. М.: Колос. - 2000. 743 с.
66. Пастереллезы животных и птиц: специфическая профилактика, лечение и методы борьбы. Обзорная информация./ М.Я. Ярцев, В.И. Белоусов О.В. Главацкая, Л.А. Елисеева, Г.П. Дубинина. М. - 1988. 57 с.
67. Пинчук В.А. Предупреждение стрессового состояния кроликов в условиях интенсивного выращивания // Кролиководство. К.: Урожай. 1982. - Вып. 6. С. 42-43
68. Пинчук В.А. Этиология респираторных болезней кроликов и их профилактика на крупных фермах Крыма // Кролиководство. К.: Урожай. - 1984. Вып.8. С. 30-34
69. Пинчук В.А., Волколупова В.А. Выживаемость пастерелл во внешней среде крольчатников и дезинфекция объектов кролиководства // Ветеринария. 1982. Вып. 56. С. 48-50
70. Пинчук В.А., Волколупова В.А. Паразитоценозы и ассоциацивные болезни кроликов // Кролиководство и звероводство. 1985. - № 2. С. 24-25
71. Пинчук В.А., Пономаренко А.Н., Волколупова В.А. Приготовление полноценных комбикормов в промышленном кролиководстве // Кролиководство. 1984. - № 8. С. 11-12
72. Пінчук В.А., Волколупова В.А. Бактеріальна забрудненість повітря крільчатників // Кролівництво. К.: Урожай, 1976. - Вип. 4. С. 46-48
73. Пінчук В.А., Волколупова В.А. Вивчення імуногенних властивостей польових штамів пастерел методом біологічного контролю на білих мишах // Ветеринарія, К.: Урожай. - 1981. Вип.54. С. 51-53
74. Пінчук В.А., Волколупова В.А. Роль пастерелоносіїв в епізоотології пастерельозу кролів // Кролівництво. К.: Урожай. - 1976. - Вип. 4. С. 60-62
75. Пінчук В.А., Волколупова В.А., Пономаренко А.М. Проведення лікувально-профілактичних заходів при пастерельозі та кокцидіозі кролів на великих фермах // Ветеринарія. К.: Урожай. 1979. - Вип. 49. С. 65-68
76. Пінчук В.А., Халла Д.Ю., Волколупова В.А. Ветеринарно-санітарні заходи основа профілактики масових хвороб кролів // Кролівництво. К.: Урожай. - 1982. - Вип. 7. С. 32-33
77. Плохинский Н.А. Биометрия. М.: Изд-во гос. ун-т. 1970. C. 89-273
78. Получение и оценка свойств аттенуированного штамма P.multocida SM1 / Степаншин Ю.Г., Мазенюк И.Н., Светоч Э.А., Гусев В.В., Душук Р.В. // Ветеринария. 1998. - № 9. С. 16-18
79. Получение сухих вакцин против пастереллеза птиц непрерывным способом / Раевский А.А., Ярцев М.Я., Анисимова Л.В., Нежута А.А., Сербис Е.С., Ситьков В.И., Заерко В.И., Каменский Н.И., Жаренко Л.Ю. // Ветеринария. 1999. - № 3. С. 24-25
80. Попова Т.Е., Шегидевич Э.А., Клицунова Н.В. Характеристика поверхностных антигенов Pasteurella multocida сероварианта В // Ветеринария. 1998. - № 3. С. 24-27
81. Попова Т.Е., Шегидевич Э.А., Клицунова Н.В. Характеристика поверхностных антигенов Pasteurella multocida, выделенных методом водно-солевой экстракции // Биотехнология. - 2000. - № 4. С. 15-21
82. Потехин А.В. Разработка ассоциированной вакцины против пастереллеза и сальмонеллеза свиней инактивированной эмульсионной: Дис канд. вет. наук. М. - 2001. 131 с.
83. Профилактика и лечение болезней кроликов// Сост. Т. Зубченко. Донецк: ООО ПКФ «БАО». - 2002. С. 7-11
84. Реброва О.Ю Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладных программ STATISTICA. М.: Меди Сфера. - 2002. 312 с.
85. Ружуаускас М., Снарските А. Разработка инактивированной вакцины против пастереллеза кроликов из местных штаммов пастерелл // Уч. зап. Витебской ордена «Знак Почета» ГАВМ. Витебск. - Т. 40. - Ч.1. - 2004. С. 286
86. Руководство к лабораторным занятиям по микробиологии / Борисов Л.Б., Кузьмин-Соколов Б.И., Фрейлин И.С., Федорова З.Ф. / под ред. Л.Б.Борисова. &nda