ЕКОЛОГІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ МЕТОДІВ ПРОГНОЗУ ЗВИЧАЙНОГО ТА СІРОГО БУРЯКОВИХ ДОВГОНОСИКІВ В УМОВАХ ЦЕНТРАЛЬНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ : ЭКОЛОГИЧЕСКОЕ ОБОСНОВАНИЕ МЕТОДОВ прогноз обычно И СЕРОГО свекловичного долгоносика В УСЛОВИЯХ ЦЕНТРАЛЬНОГО Лесостепи УКРАИНЫ

Краткое описание

Українська академія аграрних наук
інститут захисту рослин

На правах рукопису

Стригун Олександр Олексійович

УДК: 595.7+623.7+91

екологічне ОБҐРУНТУВАННЯ методів прогнозу звичайного та сірого бурякових довгоносиків в умовах
центрального лісостепу україни

16.00.10 ентомологія
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук

Науковий керівник

трибель Станіслав Олександрович, доктор сільськогосподарських наук, професор

Київ - 2004

Зміст
ВСТУП. 2
РОЗДІЛ 1 СТАН ВИВЧЕНОСТІ ПИТАННЯ (ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД) 2
1.1. Агрокліматична характеристика зон бурякосіяння. 2
1.2. Історичний нарис щодо шкодочинності довгоносиків в Україні, розвитку засобів захисту посівів. 2
1.3. Біологічні особливості звичайного бурякового довгоносика (Bothynoderеs punctiventris Germ.) 2
1.4. Біологічні особливості сірого довгоносика (Tanymecys palliatus F.) 2
1.5. Прогноз та його роль в сучасних інтегрованих системах захисту рослин 2
1.6. Алгоритми та методи прогнозування шкідників.........................................34
РОЗДІЛ 2 МІСЦЕ, УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ. 2
2.1. Місце проведення досліджень. 2
2.2. Умови проведення досліджень. 2
2.3. Методики досліджень. 2
РОЗДІЛ 3 ОСОБЛИВОСТІ ДИНАМІКИ ЧИСЕЛЬНОСТІ ЗВИЧАЙНОГО БУРЯКОВОГО ТА СІРОГО ДОВГОНОСИКІВ У РОКИ ДОСЛІДЖЕНЬ. 2
РОЗДІЛ 4 ПОШИРЕНІСТЬ ТА ЗОНАЛЬНИЙ РІВЕНЬ ШКІДЛИВОСТІ ЗВИЧАЙНОГО БУРЯКОВОГО ТА СІРОГО ДОВГОНОСИКІВ В УКРАЇНІ 2
4.1. Звичайний буряковий довгоносик. 2
4.2. Сірий довгоносик. 80
РОЗДІЛ 5 ВПЛИВ АНТРОПІЧНИХ ЧИННИКІВ НА БАГАТОРІЧНУ ДИНАМІКУ ЧИСЕЛЬНОСТІ БУРЯКОВИХ ДОВГОНОСИКІВ, ЗМІНУ ТРОФІЧНОЇ ОРІЄНТАЦІЇ ТА ЇХ АДАПТАЦІЮ... 2

5.1. Вплив систем захисту сходів цукрових буряків на зміну трофічної орієнтації шкідників. 2
5.2. Адаптація звичайного бурякового довгоносика до токсикованих сходів цукрових буряків. 2
РОЗДІЛ 6 ОБГРУНТУВАННЯ МЕТОДІВ МОДЕЛЮВАННЯ БАГАТОРІЧНОЇ І РІЧНОЇ ДИНАМІКИ ЧИСЕЛЬНОСТІ БУРЯКОВИХ ДОВГОНОСИКІВ. 2
6.1. Звичайний буряковий довгоносик. 2
6.2. Сірий довгоносик. 2
РОЗДІЛ 7 ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ. 2
ВИСНОВКИ.. 2
рекомендації виробництву......................................................................141
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.. 2
ДОДАТКИ.. 2

ВСТУП

Актуальність теми. В 1995-2003 рр. проблема захисту посівів цукрових буряків від звичайного бурякового та сірого довгоносиків набула надзвичайно важливого значення, оскільки сумарний коефіцієнт заселеності (Кз) ними бурякових полів в порівнянні з періодом 1970-90 років збільшився в 3,35 разів, почастішали випадки значного пошкодження посівів. За таких умов прогноз цих шкідників сходів, є надзвичайно важливою проблемою і необхідною складовою інтегрованого захисту посівів.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках робочої програми лабораторії прогнозів і економіки Інституту захисту рослин УААН із завдання 04.01 „Розробити методи обліків та системи моніторингу і прогнозування шкідливих організмів на основі моделювання їх розвитку” (номер державної реєстрації 0104U002895).
Мета і завдання досліджень. Уточнити екологічні особливості розвитку і розмноження звичайного бурякового і сірого довгоносиків в сучасних умовах господарювання та розробити методи багаторічного та довгострокового їх прогнозування.
Для досягнення поставленої мети виконували такі завдання:
- уточнення зон з різною чисельністю та частотою спалахів розмноження бурякових довгоносиків;
- проведення системного аналізу ефективності окремих елементів хімічного захисту та їх комплексу на розмноження довгоносиків;
- формування бази даних про багаторічну динаміку чисельності;
- проведення ретроспективного аналізу залежності динаміки чисельності довгоносиків від абіотичних чинників, системи захисту культури;
- уточнення впливу метеорологічних умов на життєвість популяції звичайного бурякового довгоносика;
- встановлення резервацій ,,непомітного” накопичення довгоносиків;
- розробка алгоритмів та моделей багаторічної і річної динаміки чисельності довгоносиків.
Об’єкт досліджень. Посіви цукрових буряків, звичайний буряковий та сірий довгоносики.
Предмет досліджень. Динаміка чисельності звичайного бурякового та сірого довгоносиків, її залежність від ряду факторів (системи захисту посівів, САТ, ГТК, сонячного сяйва, сонячної активності).
Методи досліджень. Лабораторні формування бази даних, системний аналіз, статистична обробка, комп’ютерне моделювання. Польові уточнення екологічних факторів, що впливають на динаміку чисельності фітофагів.
Наукова новизна результатів досліджень. Уточнено вплив різних систем захисту цукрових буряків на динаміку чисельності і трофічну орієнтацію бурякових довгоносиків. Вперше введений коефіцієнт зосередженості (Кб) популяції звичайного бурякового довгоносика на посівах буряків, що дає змогу вносити поправку до оцінки ступеня загрози від фітофага. Уточнені і доповнені екологічні параметри стадій розвитку звичайного бурякового довгоносика, які є вихідними даними для моделювання строків появи окремих стадій. Встановлені екологічні параметри (САТ, ГТК, тривалість сонячного сяйва, сонячної активності), що обумовлюють різну інтенсивність розмноження звичайного бурякового довгоносика (Кр) в багаторічному циклі динаміки чисельності. Проведено районування території України за різним рівнем чисельності звичайного бурякового та сірого довгоносиків, що є підґрунтям до розробки зональних систем захисту посівів цукрових буряків. Встановлено, що токсикація сходів способом обробки насіння впродовж останніх років суттєво вплинула на структуру популяції фітофагів бурякового агроценозу в період „сім’ядолі - дві пари листків”. Частка популяції, звичайного бурякового довгоносика, що пристосувалася до розвитку на цій культурі зменшилася, а частка, що залишилася на лободових бур’янах інших агроценозів збільшилася, за останні вісім років з 5-10% до 34%. Розроблені алгоритми і рівняння математичного моделювання, які дають змогу перейти до комп’ютерного методу довгострокового прогнозування звичайного бурякового довгоносика з вірогідністю до 90%, сірого до 52%.
Практичне значення одержаних результатів. Встановлені екологічні параметри (САТ, ГТК, тривалість сонячного сяйва, сонячна активність), що обумовлюють різну інтенсивність розмноження (Кр) в багаторічній динаміці чисельності звичайного бурякового довгоносика, що дає змогу за аналізом метеоумов встановити фази багаторічного циклу розмноження: депресії, підняття чисельності, масового розмноження, піку спалаху. Оцінка впливу токсикації сходів системними препаратами для захисту посівів цукрових буряків на зміну трофічної орієнтації та адаптації популяцій фітофагів, вимагає корекції існуючої системи та обов’язкового застосування засобів обмеження чисельності звичайного бурякового довгоносика в період відкладання жуками яєць. Розроблені алгоритми та математичні моделі динаміки чисельності звичайного бурякового і сірого довгоносиків для комп’ютерного прогнозування, які дають змогу визначити ступінь загрози для посівів цукрових буряків та уникнути непередбаченої” масової появи шкідників на значних площах посіву, своєчасно застосувати необхідні засоби захисту посівів.
Особистий внесок здобувача. Безпосередня участь у плануванні, складанні схем, підготовці та проведенні досліджень, спостережень, обліків, аналізів та обробці отриманих даних, апробації і впровадженні результатів у виробництво, підготовці матеріалів до друку.
Апробація результатів досліджень. Основні положення дисертаційної роботи доповідались на науково-практичній конференції молодих вчених „Проблеми сучасного землекористування” (Чабани, 2002 р.), VIму з’їзді Українського ентомологічного товариства (м. Біла Церква, 2003 р.), четвертій міжвузівській науково-практичній конференції аспірантів „Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи” (Вінниця, 2004 р.), розширеній нараді лабораторії прогнозів і економіки, на засіданнях вченої ради Інституту захисту рослин у 2001-2004 рр.
Публікації. Матеріали дисертації опубліковані у п’яти статтях і чотирьох тезах конференцій.
Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота викладена на 175 сторінках комп’ютерного набору, складається із вступу, семи розділів, висновків, рекомендацій виробництву, списку використаної літератури та додатків. Містить 46 таблиць та 35 рисунків. Список літератури включає 298 джерел, у тому числі 28 зарубіжних авторів.

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. В 1995-2003 рр. проблема захисту посівів цукрових буряків від звичайного бурякового та сірого довгоносиків набула надзвичайно важливого значення, оскільки сумарний коефіцієнт заселеності (Кз) ними бурякових полів в порівнянні з періодом 1970-90 років збільшився в 3,35 разів, а інших стацій в 5,78 рази.
2. Чисельність жуків звичайного бурякового довгоносика в СТОВ „Перемога” Полтавської області восени 2001-2003 рр. становила: на бурякових полях, відповідно, 2,6; 0,3 і 1,9 екз./м2, на полях під посів цукрових буряків 2,6; 0,4 і 1,8 екз./м2. Чисельність сірого довгоносика на бурякових полях восени у ланці сівозміни з горохом в середньому за роки досліджень становила 0,16 екз./м2, з багаторічними травами 0,42 екз./м2; на полях під посів цукрових буряків, відповідно, 0,26 і 0,63 екз./м2, що в доповненні до чисельності звичайного бурякового довгоносика складає загрозу значного пошкодження сходів цукрових буряків.
3. В 2001-2003 рр. при САТ за IY-IX місяці попереднього року, відповідно 2958,6; 3032,1 і 3051,6 0С та ГТК - 1,4; 1,7 і 1,2 за зимовий період загинуло 34,6; 24,8 та 20,1 % популяції звичайного бурякового довгоносика. Тривалість виходу жуків на поверхню ґрунту та строки заселення фітофагом бурякових плантацій у ранньовесняний період (II декада квітня) залежала від зволоженості попереднього вегетаційного періоду, глибини промерзання ґрунту та температурних умов квітня.
4. В період появи сходів цукрових буряків щільність жуків звичайного бурякового довгоносика становила: у 2001 р. 3,1 екз./м2, 2002 р. 5,2 екз./м2 і 2003 р. 3,3 екз./м2, якими за 1-2 доби було пошкоджено токсикованих рослин, відповідно - 24,8 %; 79,0 % і 35,2 %. Найбільша загибель рослин (54,8 %) спостерігалась у 2002 р, що обумовлено температурним режимом та тривалістю періоду „посів-сходи” 12 діб. Одноразове обприскування сходів, токсикованих обробкою насіння карбофурановими препаратами не дає змоги утримати чисельність звичайного бурякового довгоносика на рівні ЕПШ.
5. Коефіцієнти розмноження (Кр) за роки досліджень на токсикованих сходах і одноразового застосування інсектицидів для обприскування посівів становили: у 2001 р. (за чисельності у весняний період 3,1 екз./м2) 0,13; у 2002 р.(5,2 екз./м2) 0,42; у 2003 р. (3,3 екз./м2) 0,18, а в середньому за 3 роки 0,28.
6. За період розвитку звичайного бурякового довгоносика від L2 до жуків нової генерації виживання популяції фітофага за роки досліджень становило 3,65 27 %, найбільша смертність (96,35 %) відмічена в 2001 р. (за ГТК вегетаційного періоду 1,7), а найменша (73,0 %) в 2002 р. (ГТК 1,2). Найбільш чутливою до біотичних і абіотичних чинників є стадія лялечки.
7. Підґрунтям до розробки зональних систем захисту посівів цукрових буряків є районування території України за різним рівнем чисельності та шкодочинності фітофагів. Зона сталої високої чисельності звичайного бурякового довгоносика (1,2-1,9 екз./м2) та тривалості спалахів розмноження 4-6 років охоплює південно-західні райони Сумської, південні - Чернігівської, західні і центральні - Полтавської, східні - Київської, центральні і східні - Черкаської, північні - Кіровоградської областей; зона з чисельністю 0,6-0,9 екз./м2, з тривалістю спалахів 3-4 роки відмічена у південно-західних районах Харківської, східних - Полтавської, північних - Дніпропетровської і Миколаївської, центральних - Кіровоградської, Черкаської і Сумської, південних - Київської і Чернігівської областей. Зона постійної шкодочинності і підвищеної чисельності сірого довгоносика (0,4-0,5 екз./м2) охоплює південно-східні райони Сумської, північно-західні - Харківської, Полтавську, центральні - Київської, Черкаської, Хмельницької, Тернопільської, південні - Житомирської, північні - Вінницької областей; кордон із середньою багаторічною чисельністю 0,3-0,4 екз./м2 проходить через південно-східні райони Харківської, центральні - Дніпропетровської, Кіровоградської, Вінницької, Житомирської, Київської, Чернігівської, Сумської, південні - Черкаської і Хмельницької, південно-західні - Тернопільської і Рівненської областей.
8. Частка популяції звичайного бурякового довгоносика до застосування токсикації сходів системними інсектицидами, що розвивається за межами бурякового поля, становила 5-10%. За токсикації сходів цукрових буряків системними інсектицидами впродовж останніх років частка популяції, що пристосувалася до розвитку на цій культурі зменшилася, а та, що залишилася на лободових бур’янах збільшилася за останні вісім років до 34%, що слід враховувати при прогнозуванні ступеня загрози посівам та організації системи захисту культури.
9. Тривале застосування (з 1987 р.) карбофуранових препаратів для обробки насіння цукрових буряків спричинило адаптацію популяції звичайного бурякового довгоносика та сприяло більш інтенсивному розмноженню цього фітофага в зоні підвищеної його шкодочинності. Це вимагає як заміни препаратів для обробки насіння на інші, так і обов’язкового обприскування посівів інсектицидами у період сходів за масової появи шкідника та профілактичного перед відкладанням яєць (середина травня).
10. Токсикація сходів цукрових буряків зменшує їх пошкодженість сірим довгоносиком, проте не впливає на інтенсивність розмноження фітофага, а навпаки сприяє, оскільки розвиток шкідника відбувається в період токсичності сходів буряків на інших рослинах та за межами бурякового поля, на стаціях з осотовими бур’янами, де інсектициди проти фітофага не застосовуються.
11. Встановлені середньобагаторічні параметри гідротермічного і світлового режимів, що сприяють чи обмежують життєвість звичайного бурякового довгоносика, а також критичні періоди в багаторічному циклі його розмноження. Депресивний стан популяції (Кр <1) обумовлюють такі параметри абіотичних чинників: САТ за травень 480,6 °С, червень 542,6 °С, квітень-вересень 2834,6 °С, ГТК, відповідно - 1,04; 1,3 і 1,09; тривалість сонячного сяйва 268,9 годин, 261,5 та 1160,5; числа Вольфа за квітень-вересень 72,2, що характерно для гілок спаду і початку підняття сонячної активності; масове розмноження (Кр 2-8) спостерігається за САТ травня 447 °С, червня 606,3 °С, квітня-вересня 3064,9 °С; ГТК, відповідно - 0,9; 0,6 і 0,86; тривалості сонячного сяйва 255,9; 278,7; 1363,3 годин і середньорічних чисел Вольфа 126,4, що характерно для гілки сонячної активності ближче до максимуму. Спалах розмноження спостерігається за САТ травня 445,3 °С, квітня-вересня 3173,4 °С, ГТК травня 1,9, квітня-вересня 1,1; тривалості сонячного сяйва за квітень-вересень 1664,1 годин, середньорічних чисел Вольфа 139,05, що характерно для високої сонячної активності.
12. Розроблені рівняння регресії і алгоритми математичного моделювання динаміки чисельності звичайного бурякового і сірого довгоносиків, що ґрунтуються на показниках весняної чисельності фітофагів та розрахованими коефіцієнтами розмноження, які легко вводяться в ЕОМ для комп’ютерного прогнозування і дають змогу з мінімальними затратами часу і засобів визначити ступінь загрози

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Довгострокове прогнозування динаміки чисельності звичайного бурякового довгоносика слід проводити за рівняннями:
Чв = Чн × (-5,5885 × ГТКт6) + (54,501 × ГТКт5) - (192,76 × ГТКт4) + (317,71 × ГТКт3) - (252,86 × ГТКт2) + (89,099 × ГТКт) - 8,6042.
Чв = Чн × (-16,31) - (9 × Тсч4) + 24,46 - (6 × Тсч3) - (0,0044 × Тсч2) + 2,51-70,232.
Сірого довгоносика:
Чв-1 = Чн+1 × (-24,46) - (12 × САТл6) + 8,15 - (9 × САТл5) - 5,43 - (7 × САТл4) - 2,718 (5 × САТл3) + (0,0028 × САТл2) - (0,1417 × САТл) + 3,3279,
де Чв чисельність жуків звичайного бурякового довгоносика восени, екз./м2;
Чн - чисельність жуків звичайного бурякового довгоносика навесні, екз./м2;
ГТКт - гідротермічний коефіцієнт за травень;
Тсч тривалість сонячного сяйва за червень, годин;
Чв-1 чисельність жуків сірого довгоносика восени, екз./м2;
Чн+1- чисельність жуків сірого довгоносика навесні, екз./м2;
САТл сума активних температур за липень.
2. В зоні підвищеної чисельності звичайного бурякового довгоносика сівбу цукрових буряків проводити лише насінням, обробленим системними інсектицидами: Гаучо, 70% з.п., Круїзер 350 FS, т.к.с., Промет 400 CS, мк.с., Семафор 20 ST, т.к.с., до яких шкідник не набув адаптації.
3. Для контролю чисельності звичайного бурякового і сірого довгоносиків у роки сприятливі для їх розмноження (підняття чисельності - спалах) незалежно від токсикації сходів обов’язково перед початком відкладання яєць цими фітофагами (середина травня) провести обприскування плантацій цукрових буряків препаратами, рекомендованими для боротьби з ними, із класів сполук, які відрізняються від тих, що застосовувались для обробки насіння.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Українська інтенсивна технологія виробництва цукрових буряків // За ред. О.М. Ткаченка, М.В. Роїка. Київ: "Академпрес", 1998. - 240 с.
2. Зубенко В.Ф. Защита сахарной свеклы и других культур от вредителей. - Киев: ВНИС, 1972. - С. 28-30.
3. Барштейн Л.А., Шкаредний І.С., Якименко В.М. Сівозміни, обробіток ґрунту та удобрення в зонах бурякосіяння. - Київ.: Тенер, 2002. - 488 с.
4. Агрономическая тетрадь по индустриальной технологии производства сахарной свеклы / Под ред. А.Н.Ткаченко. К.: Урожай, 1986. - 144 с.
5. Васильєв В.П., Чайка В.М., Зацерківський В.А. Комплексний показник шкодочинності угруповання фітофагів на посівах сільськогосподарських культур // Захист рослин. 1997. - № 8. С. 2-3.
6. Гавронский Ф.А. О свекловичном жуке // Труды Киевского Общества Сельского хозяйства и Сельскохозяйственной промышленности. - 1883. - С. 88.
7. Гавронский Ф.А. Руководство к разведению сахарной свекловицы. Насекомые, вредящие свекловице и болезни листьев и корня // Сельское хозяйство и лесоводство. Журнал Министерства Государственных Имуществ - С-Петербург, 1883. Ч. СХП. - С. 88-90.
8. Горденин И. Образ жизни долгоносика в связи со свекловичной культурой // Вестник сахарной промышленности. - Киев, 1903. - № 27-52. - С. 945-951, 983-989, 1017-1075.
9. Калитаев П.Г. Убытки плантаторов от личинки свекловичного долгоносика // Оттиск из журнала Земледелие. - Киев, 1893. - С. 32 - 35, 50, 61 - 63.
10. Кеппен Ф.П. Насекомые, вредящие в России свекловице // Сельское хозяйство и лесоводство. СПБ, 1880. - Т. XII. - С. 401 - 402.
11. Линдеман К.Э. Несколько слов по поводу насекомых, уничтожавших всходы свекловицы в Киевской губернии весной 1869 // Русское сельское хозяйство, - 1869. - С. 306-310.
12. Топорков С.Г. Свекловичный долгоносик и зелёная мюскардина // Журнал опытной агрономии. - 1902. - Т. 35 .- Кн. 1. - С. 134-171.
13. Журнал Министерства внутренних дел, 1851. - Т VIII. - С. 325.
14. Трибель С.О., Смірних В.М. Бурякові довгоносики // Захист рослин. 1997. - № 4. - С. 26-28.
15. Трибель С.А., Смирних В.М. Свекловичные долгоносики // Защита и карантин растений. М., 2000. - № 4. - С. 40-41.
16. Федоренко В.П. Ентомокомплекс на цукрових буряках. К.: Аграрна наука, 1998. 464 с.
17. Федоренко В.П. Ефективний захист бурякових плантацій від шкідників // Вісник аграрної науки. 1992. - № 4. - С. 23-28.
18. Федоренко В.П. Звичайний буряковий довгоносик. К.: Світ, - 2002. 30 с.
19. Bogdanow W. Bothynoderes punctiventris Germ. Cr. I. Biologia I gospodarcze znaczenie w Bulgarii // Nakl. Uniwersyt. Marii-Sklodowskoj. Lublin Polonia, 1959. 13. 83 s.
20. Житкевич О.Н. Про деякі особливості розвитку бурякового довгоносика в ґрунті // Проблеми ентомології на Україні. К.: Вид-во АН УРСР, 1959. С. 165-167.
21. Зверезомб-Зубовский Е.В. Вредители сахарной свеклы. К.: Изд-во АН УССР, 1956. С. 195-230.
22. Бруннер Ю.Н. Долгоносики, повреждающие сахарную свеклу в Средней Азии и в Казахстане: Автореф. дис канд. биол. наук. Фрунзе, 1956. 17 с.
23. Петруха О.Й. Причини коливання чисельності бурякового довгоносика // Боротьба з буряковим довгоносиком: Зб. наук. пр. УАСГН. К., 1959. - С. 24-28.
24. Коковихин А.И. Вредители сахарной свеклы (Coleoptera, Chrysomelidae-Halticinae, Cassidinae, Curculionidae) в лесостепной и степной зонах Западной Сибири: Автореф. дис... канд. биол. наук. К, 1969. 28 с.
25. Мельник Л.М. Обыкновенный свекловичный долгоносик в западных областях УССР: Автореф. дис... канд. биол. наук. Львов, 1971. 22 с.
26. Беловодский П. Свекловичный долгоносик и меры борьбы с ним // Земледельческая газета. - С. - Петербург, 1900. - № 33. - С. 525, 715-716.
27. Зверезомб-Зубовский Е.В. Насекомые, вредящие сахарной свекле. Киев.: Изд. ССУ Сахаротреста, 1928. - 144 с.
28. Кеппен Ф.П. Вредные насекомые // Издание Департамента Земледелия и сельскохозяйственной промышленности СПБ, 1882, - С. 112-148.
29. Мищенко А.С., Любомудров И.С. О системе мероприятий по борьбе с свекловичным долгоносиком // Сб. н. и. р. по борьбе со свекловичным долгоносиком. Киев - Харьков: Госиздат колхозной и совхозной литературы УССР, 1941. - С. 5-23.
30. Мокржецкий С.А. Вредители корнеплодов // Оттиск из Полтавской энциклопедии Русского с. х. южной России. Одесса, 1900. - № 2. - С. 48 - 52.
31. Мокржецкий С.А. Размеры потерь свекловичных плантаций от насекомых и необходимость систематической борьбы с ними // Записки Императорского общества сельского хозяйства Южной России. - Одесса, 1900. - № 2. - С. 48 - 52.
32. Таран Н.А. О массовых размножениях свекловичного долгоносика /Bothynoderеs punctiventris/, динамика численности насекомых, повреждающих сельскохозяйственные культуры // Тр. Харьковского СХИ. - Киев, 1966. - Т. XV /ХСП/. - С. 71-79.
33. Трибель С.А. Рациональное применение инсектицидов на сахарной свекле // Защита растений. - 1990. - № 5. - С. 34-37.
34. Чефранов П. Земледельческая газета. - 1899. - № 41. - С. 849-856.
35. Штос. Сельское хозяйство и лесоводство. - 1865. - июнь - С. 237.
36. Нестеренко Н.И. Основы химической защиты сахарной свеклы от вредителей. - К.: Урожай, 1971. - 184 с.
37. Силантьев А.А. Свекловичный долгоносик и другие враги сахарной свеклы // Труды Бюро по энтомологии. - СПБ, 1897. - Т. 1, № 2. - 21 с.
38. Васильев Е.Н. Результаты систематической борьбы с обыкновенным свекловичным долгоносиком (Cleonus punctiventris) // Оттиск из Вестника сахарной промышленности. - К., 1908. - № 20 и 22. 15 с.
39. Силантьев А.А. Обыкновенный свекловичный долгоносик (Cleonus punctiventris Germ.) и другие виды долгоносиков, вредящих сахарной свекле в пределах России, описание их, образ жизни и борьба с ними. С.-Петербург, 1903. - С. 3-10.
40. Мокржецкий С.А. Вредители корнеплодов // Отдельные оттиски из полной энциклопедии русского сельского хозяйства. - Симферополь, 1901. - С. 15-16.
41. Поспелов В.П. Зависимость размножения свекловичного долгоносика от культуры сахарной свеклы // Ведомости с. х. пром., 1905. - № 1-3. - С. 6-8.
42. Поспелов В.П. Свекловичный долгоносик (Cleonus punctiventris Germ.) и меры борьбы с ним / Издан. второе. - СПБ, 1913. - 118 с.
43. Поспелов В.П. Свекловичный долгоносик и меры борьбы с ним. С.-Петербург. 1913. - С. 67-78.
44. Васильев В.П., Лесовой М.П. История защиты растений от вредителей и болезней в Украине. К.: Аграрная наука, 1996. - 132 с.
45. Медведев С.И., Савченко Е.Н. Сравнительные испытания сульфатов анабазина и никотина на личинок свекловичного клопа // Основные итоги НИР ВИЗР за 1937 год. М.- Л.: Пищепромиздат, 1939. - С. 250 - 251.
46. Савченко Е.Н., Ярмоленко И.М. Сероуглерод и сероуглеродные фракции как средство борьбы с личинками свекловичного долгоносика // Основные выводы НИР ВНИС за 1937 год. - М.-Л.: Пищепромиздат, 1939. - С. 240 - 241.
47. Белановський І.Д. Нові досягнення в боротьбі з шкідливими комахами. К.: Наркомпостач УРСР, 1934. - 68 с.
48. Китицин Е.Н., Петруха О.И. Приманочный метод борьбы со свекловичным долгоносиком // Сб. н. и. р. по борьбе с свекловичным долгоносиком. - Киев - Харьков: Госиздат колхозной и совхозной литературы УССР, 1941. - С. 34 - 53.
49. Будницкий С.М. Получение привлекающих свекловичного долгоносика веществ из отходов свеклосемян и паточной барды // Сб. н. и. р. по борьбе с свекловичным долгоносиком.- Киев-Харьков: Госиздат колхозной и совхозной литературы УССР, 1941. - С. 54-65.
50. Васильєв В.П. Хімічні засоби боротьби з шкідниками. Київ: Держвидав. с.-г. літератури УРСР, 1964. - 39 с.
51. Васильев В.П. Современные химические средства защиты растений от вредителей // Доклад на пленарном заседании IX Менделеевского съезда по общей и прикладной химии. М.: Наука, 1965. - 36 с.
52. Майер-Боде Г. Остатки пестицидов. Инсектициды / Перевод с немецкого А.Г. Зинькевича. М.: Мир, 1966. -354 с.
53. Петруха О.И. Достижения ВНИСа и опытно-селекционных станций системы в борьбе с вредителями сахарной свеклы и других культур свекловичного севооборота // Хим. защита сах. свеклы и др. культур свекловичного севооборота от вредителей. К.: ВНИС, 1967. - С. 5-11.
54. Бутовський А.П. Про принадний метод боротьби з буряковим довгоносиком // Боротьба з буряковим довгоносиком. К.: УАСГН, 1959. - С. 31-135.
55. Жигаєв Г.Н. Вплив кормових рослин на розмноження бурякового довгоносика і бурякової попелиці //Шкідники сільськогосподарських культур: Зб. наук. пр. УАСГН. К., 1960. - Т. 10. - С. 46-51.
56. Житкевич Е.Н. Экологические особенности свекловичного долгоносика (Bothynoderеs punctiventris) и их значение в обосновании мероприятий по борьбе с ним: Автореф. дис канд. биол. наук. К., 1959. - 18 с.
57. Житкевич Е.Н. Массовое размножение, районирование и прогноз появления вредителей сахарной свеклы // Свекловодство. Вредители сахарной свеклы и меры борьбы с ним. - Киев: Госиздат с.-х. литературы УССР, 1960. Т. 3 - Ч. 1. - С. 12-23.
58. Орлачова К.А. Гістологічні показники стійкості бурякового довгоносика проти отрут // Нові методи боротьби з буряковим довгоносиком. - К.: Вид-во АН УРСР, 1955. С. 130-148.
59. Петруха О.И. Комплексная система мероприятий по борьбе с вредителями сахарной свеклы // Свекловодство. К.: Госиздат с.-х. лит., 1959. - Т. 3. - С. 309-315.
60. Тарануха М.Д. Плодовитость и физиологическая характеристика свекловичного долгоносика в зависимости от питания // Свекловичный долгоносик и меры борьбы с ним. - К.: Издательство АН УССР, 1956. - Т.7. - С. 195-207.
61. Бутовский А.П. Влияние физического состояния почвы на развитие преимагинальных стадий свекловичного долгоносика (Bothynoderes punctiventris Germ.) // Основные выводы научно-исследовательских работ за 1959-1960 гг.: Сб. науч. тр. УАСХН. К., 1962. С. 252-257.
62. Григоръева Т.Г., Персин С.А., Танский В.И. Влияние жидких азотных удобрений на личинок свекловичного долгоносика (Bothynoderes punctiventris Germ.) (Coleoptera, Curculionidae) // Зоологический журнал. - 1961. - Т. 47, - вып. 3. - С. 369-375.
63. Зражевский А.И. Влияние агрофизических свойств почв на выживаемость свекловичного долгоносика // Сб. науч. трудов. по борьбе с свекловичным долгоносиком. Киев-Харьков: Госиздат колх. и совхоз. лит. УССР, 1941. - С. 158-163.
64. Невкрита А.Н. К вопросу о влиянии агротехнических приемов на численность свекловичного долгоносика // Свекловичный долгоносик и борьба с ним: Сб. науч. тр. Института энтом. - К.:АН УССР, 1956. - С. 148-157.
65. Петруха О.И., Бутовский А.П. Значение междурядного рыхления почвы в борьбе со свекловичным долгоносиком // Нові методи боротьби з буряковим довгоносиком. - К.: АН УРСР, 1955. - С. 98-109.
66. Бобинська С.Г. Токсичність рослин цукрових буряків для жуків бурякового довгоносика при різних способах застосування гексахлорану // Нові методи боротьби з буряковим довгоносиком. - К.: Вид-во АН УРСР, 1955. - С. 46-50.
67. Цыбульская Н.П. Эффективность внесения гексахлорана в рядки при посеве свеклы для борьбы со свекловичным долгоносиком в колхозах Белоцерковского р-на Киевской области // Свекловичный долгоносик и борьба с ним. - К.: АН УССР, 1956. - С. 109-111.
68. Нестеренко Н.И. Оценка механических и разработка химических методов борьбы со свекловичным долгоносиком на свеклянище в очагах массового размножения: Атореф. дисс... канд. биол. наук. К., 1960. - 17 с.
69. Пучков В.Г. О применении суспензий ДДТ и гексахлорана для борьбы со свекловичным долгоносиком // Труды по агротехнике, селекции, защите растений сахарной свеклы и других культур. М.: Госиздат с.-х. литературы, 1952. - Т. 34. - С. 232-236.
70. Соболь Г.Є. Емульсії та суспензії ДДТ і гексахлорану в боротьбі з буряковим довгоносиком // Нові методи боротьби з буряковим довгоносиком. - К.:АН УРСР, 1955. - С. 63-82.
71. Соболь Г.Е. Испытание эмульсий хлоритена, полихлорпинена и хлорфинуана // Защита растений. - 1958. - № 2.- С. 41-42.
72. Дегтяръова А.С. Эффективность хлорированных терпенов в борьбе со свекловичным долгоносиком: Автореф. дис канд. с.-х. наук. Харьков, 1959. - 16 с.
73. Кітіцін Є.Н., Орлачова К.А. Боротьба з буряковим довгоносиком. К.: Вид-во АН УРСР., 1955. С. 3-44.
74. Резнік В.М. Внесення гексахлорану в грунт для боротьби з личинками бурякового довгоносика // Нові методи боротьби з буряковим довгоносиком. - К.: Вид. АН УРСР, 1955. - С. 86-93.
75. Ассаул Н.Ф.Эффективные мероприятия в борьбе со свекловичным долгоносиком и др. почвообитающими вредителями // Пути получения высоких урожаев сахарной свеклы, зерновых и зернобобовых культур. К.: Госиздат. с.-х. литературы УССР, 1963. - С. 156-160.
76. Жигаев Г.Н. Опыт применения гексахлорана для борьбы с личинками свекловичного долгоносика в колхозах Александровского р-на, Кировоградской обл. // Свекловичный долгоносик и борьба с ним.: Сб. науч. тр. Института энтомологии и фитопатологии АН УССР. К., 1956. Т. 7 - С. 104-108.
77. Неграш К.А., Адамчук И.Л., Гавриш К.П. Изыскание новых препаратов в борьбе с личинками свекловичного долгоносика (Bothynoderes punctiventris Germ.) // Научные труды, К.: УСХА, 1958. Т. 8 - С. 163-170.
78. Полиоха И.В. Внесение гексахлорана в почву для борьбы с личинками свекловичного долгоносик // Свекловичный долгоносик и борьба с ним. - К.: Изд-во АН УССР, 1956. - С. 99-103.
79. Гапонова А.Ф. Влияние химических инсектицидов в сублетальных дозах на жуков обыкновенного свекловичного долгоносика. (Bothynoderes punctiventris Germ.): Автореф. дис... канд. биол. наук. - К., 1968. - 22 с.
80. Бичук Ю.П. Биологические особенности мюскардинных грибов в связи с возможным использованием их для борьбы со свекловичным долгоносиком (Bothynoderes punctiventris Germ.) Автореф. дис канд. биол. наук. К., 1965. 21 с.
81. Петруха О.Й., Житкевич О.Н. Боротьба з буряковим довгоносиком. К.: Держсільгоспвидав УРСР, 1953. 43 с.
82. Петруха О.И. Вредители сахарной свеклы и меры борьбы с ними // Руководство по борьбе с вредителями и болезнями сахарной свеклы. М.: Изд-во МСХ СССР, 1956. С. 5-56.
83. Кітіцін Є.Н., Орлачова К.А. Боротьба з буряковим довгоносиком. К.: Вид-во АН УРСР, 1955. С. 3-44.
84. Палий В.Ф., Попова И.В. Вредители и болезни сахарной свеклы и меры борьбы с ними. Воронеж, 1956. 96 с.
85. Петруха О.І. Бурякові довгоносики та заходи боротьби з ними. - К.: Держвидавництво с.-г. літ. УРСР, 1957. - 24 с.
86. Васильєв В.П., Кітіцин Є.М. Токсикація сходів цукрових буряків різними інсектицидами // Шкідники с.- г. культур: Зб. наукових праць УАСГН. К., 1960. Т. 10. С. 3-8.
87. Петруха О.И., Пожар З.А. Шевченко В.Н. Рекомендации по борьбе с основными вредителями и болезнями сахарной свеклы. М.: Колос, 1975. 45 с.
88. Петруха О.И. Система мероприятий по борьбе с вредителями сахарной свеклы в период появления всходов и в начале вегетации // Sbornik referat. Mezinarodni konference o ochrane cunrovkу.- Semcice. 9-12.11.1976. - S. 89-94.
89. Петруха О.И., Бутовский А.П. Рекомендации по учету и прогнозу вредителей сахарной свеклы и сигнализации сроков борьбы с ними. - К.: Урожай, 1981. - С. 3-13.
90. Петруха О.И., Пожар З.А. Шевченко В.Н., Матушкин С.Н. Система мероприятий по защите сахарной свеклы от вредителей, болезней и сорняков по зонам свеклосеяния СССР. - М.: Колос, 1981. - 48 с.
91. Петруха О.И., Пожар З.А., Трибель С.А. и др. Рекомендации по защите сахарной свеклы от вредителей и болезней при индустриальной технологии возделывания. - М.: Колос, 1982. - 56 с.
92. Петруха О.И., Пожар З.А., Трибель С.А. и др. Система защиты сахарной свеклы при индустриальной технологии // Защита растений. - 1983. - № 3. - С. 46-52.
93. Трибель С.А. Вредители сахарной свеклы (система мероприятий) // Вредители с.-х. культур и лесных насаждений. - К.: Урожай, 1989. Т. 3. - С. 207-215.
94. Трибель С.А., Береговой Д.К. Факторы, понижающие чувствительность свекловичного долгоносика к инсектицидам // Борьба с вредителями сахарной свеклы при возделывании ее по индустриальной технологии: Сб. н. трудов. ВНИС. - К.: ВНИС, 1984. - С. 60-67.
95. Трибель С.А., Бичук Ю.П., Быстрова В.Л. и др. Прогноз развития вредителей на 1983 год // Сахарная свекла. - 1983. - № 3. - С. 36-38.
96. Трибель С.А., Смирных В.М. Свекловичные долгоносики // Защита растений. -1988. - № 4. - С. 29-31.
97. Санин В.А., Когосова Э.Я. Уровень устойчивости популяций свекловичного долгоносика к применяемым инсектицидам // Кн. Устойчивость вредителей к химическим средствам защиты растений. М.: ВАСХНИЛ, 1979. С. 58-62.
98. Трибель С.А. Гранулированные пестициды в борьбе со свекловичной тлей // Защита растений. 1973. - № 9. С. 23.
99. Трибель С.О. Гранульовані препарати в боротьбі з шкідниками цукрових буряків // Захист рослин. К.: Урожай, 1974. Вип. 19. С. 33-39.
100. Трибель С.А. Применение гранулированных препаратов // Вредители сельскохозяйственных культур и лесных насаждений. К.: Урожай, 1975. Т. 3. С. 113-116.
101. Бичук Ю.П., Трибель С.А., Сорочинская Н.Ф. Применение гранулированных инсектицидов для защиты сахарной свеклы от вредителей // Химия в сельском хозяйстве. 1985. - Т. 6. - С. 7-8.
102. Berbos E., Zolnerrzyk Cs. Sposoby stosowania i fitotokcenosc grenulowanych insekticydow systemicznych // Biolotyn Instytutu Hodowli i Aklimatyzacji Roslin. - 1970. - № 5-6. S. 69-71.
103. Rao P.R.M., Rao P.C.D. Effects of rootsone placement of some granular insecticides on the brown planthopper (Nipula rvotus lugens Stal.) in rice // Oryza. 1980. - № 6. S. 179-180.
104. Ramsa V., Pfeiferova D. Zabezpecni vzchazejici cukrowky granulovanymi insekticidami // Uroda. 1978. R. 26, № 3. S. 117-119.
105. Sali A., Vinduska L. Uplyv granulovanych insekticidov na populacie podnych hadatiek // Ochrana roslin. 1978. T. 14, № 1. S. 51-61.
106. Didriksen B.A., Lilly S.H. Granulated insecticide formulations wireworm control // J. Econ. Entom. 1959. Vol. 51, № 4. P. 463.
107. Трибель С.А., Воблов А.П. Опыт обработки семян // Сахарная свекла: производство и переработка. - 1989. -№ 4. - С. 42-45.
108. Саблук В.Т. Токсикация всходов системными инсектицидами // Сахарная свекла, 1989. - № 1 С. 36-37.
109. Федоренко В.П., Саблук В.Т. Результаты испытания 35% фурадана в борьбе с вредителями всходов сахарной свеклы // Тез. докл. III съезда УЭО. - К., 1987. - С. 208-209.
110. Rabin Z. Mogucnost primene sistemicnih zemljisnih insekticida u surbijanju repine pipe (Bothynoderes punctiventris Germ) // Zastita Bilja. 1986. 37, № 176. S. 117-129.
111. Саблук В.Т., Гресь Ю.А., Пшеничук Р.Ф. та ін. Пошук триває // Захист рослин. 1997. - № 6. С. 3-4.
112. Саблук В.Т., Гресь Ю.А., Головаш Л.І. Основні шкідники та заходи регулювання їх чисельності // Захист рослин. 1998. - № 3. С. 18-19, 28-30.
113. Саблук В.Т. Токсикація рослин цукрових буряків забезпечує надійний захист сходів від шкідників // Захист рослин. 1996. - № 11. С. 4-5.
114. Саблук В.Т. Загроза сходам // Захист рослин. - 2000. - № 12. - С. 12-13.
115. Федоренко В.П. Сучасний погляд на застарілі проблеми // Захист