ПОЛІМОРБІДНІСТЬ ВНУТРІШНЬОЇ ПАТОЛОГІЇ У ВИСОКОПРОДУКТИВНИХ КОРІВ (експериментальне та теоретичне обґрунтування патогенезу, методів діагностики, лікування і профілактики) : Полиморбиднисть внутренней патологии у высокопродуктивных коров (Экспериментальное и теоретическое обоснование патогенеза, методов диагностики, лечения и профилактики)

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Білоцерківський національний аграрний університет

На правах рукопису

САХНЮК ВОЛОДИМИР ВОЛОДИМИРОВИЧ

УДК 619:616.33-008.4/.153.284/.36-007.17:636.2

ПОЛІМОРБІДНІСТЬ ВНУТРІШНЬОЇ ПАТОЛОГІЇ У ВИСОКОПРОДУКТИВНИХ КОРІВ
(експериментальне та теоретичне обґрунтування патогенезу, методів діагностики, лікування і профілактики)

16.00.01 діагностика і терапія тварин

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
доктора ветеринарних наук

Науковий консультант
доктор ветеринарних наук,
професор, академік УААН
Левченко Володимир Іванович

м. Біла Церква 2009

З М І С Т
Перелік умовних позначень 4
Загальна характеристика роботи.. 5
Розділ 1. Огляд літератури ............................................................................. 12
1.1. Поширення та етіологія кетозу і гепатодистрофії у
високопродуктивних корів ..................................................................... 12
1.2. Функціональний стан печінки, передшлунків, щитоподібної і
підшлункової залоз за кетозу та гепатодистрофії у
високопродуктивних корів ...................................................................... 23
1.3. Діагностика, лікування та профілактика кетозу
високопродуктивних корів ..................................................................... 36
1.4. Діагностика, лікування та профілактика гепатодистрофії
високопродуктивних корів .................................................................... 51
Розділ 2. Вибір напрямів досліджень. Матеріал та методи
виконання роботи ............................................................................. 65
Розділ 3. Клініко-функціональний стан передшлунків у клінічно
здорових високопродуктивних корів ............................................. 74
Розділ 4. Біохімічний моніторинг функціонального стану печінки у
клінічно здорових високопродуктивних корів ............................. 94
4.1. Білковий обмін у клінічно здорових високоудійних корів 94
4.2. Активність ферментів у високопродуктивних корів 114
4.3. Показники вуглеводно-ліпідного обміну для оцінки
функціонального стану печінки у високоудійних корів ... 123
Розділ 5. Поширення, етіологія, особливості перебігу та діагностики
поліморбідної внутрішньої патології у високопродуктивних
корів ..................................................................................................... 135
5.1. Поширення та етіологія поліморбідної внутрішньої патології 135
5.2. Функціональний стан і структура рубця за поліморбідної
внутрішньої патології у високопродуктивних корів .................... 146
5.3. Морфо-функціональний стан печінки за поліморбідної
внутрішньої патології у високопродуктивних корів ................... 161
5.3.1. Білковий обмін у високопродуктивних корів за
поліморбідної внутрішньої патології . 165
5.3.2. Активність ферментів у хворих високопродуктивних корів
за поліморбідної внутрішньої патології ..... 180
5.3.3. Вуглеводно-ліпідний обмін за поліморбідної внутрішньої
патології у високопродуктивних корів .. 187
5.4. Функціональний стан щитоподібної залози за поліморбідної
внутрішньої патології у високоудійних корів .............................. 196
Розділ 6. Ефективність лікувальних заходів за поліморбідної
внутрішньої патології, спричиненої розвитком кетозу,
гепатодистрофії та дистонії рубця............................. 202
Розділ 7. Експериментальне обгрунтування профілактики
поліморбідної внутрішньої патології у
високопродуктивних корів ........................................................... 222
Розділ 8. Узагальнення результатів роботи та їх аналіз .......................... 237
Висновки ............................................................................................................ 263
Пропозиції виробництву ................................................................................. 269
Список використаних джерел ...................................................................... 270
Додатки .............................................................................................................. 324

Перелік умовних позначень

АлАТ аланінова трансфераза
АКТГ адренокортикотропний гормон
АсАТ аспарагінова трансфераза
Ацетил-КоА ацетил-коензим А
β-ліпопротеїни бета-ліпопротеїни
ВЖК вільні жирні кислоти
ГГТП гамма-глутамілтранспептидаза
г/л грам в 1 л
ГЛДГ глутаматдегідрогеназа
ІФА імуноферментний аналіз
КЖК коротколанцюгові жирні кислоти
ЛДГ лактатдегідрогеназа
ЛЖК леткі жирні кислоти
ЛП ліпопротеїни
ЛПНГ ліпопротеїни низької густини
НЕЖК неетерифіковані жирні кислоти
мккат/л мікрокатал в 1 л
ммоль/л мілімоль в 1 л
Од/л одиниця в літрі
рН водневий показник
СДГ сорбітолдегідрогеназа
ТГ триацилгліцероли
Т/л тера в 1 л
Т3-гормон трийодтиронін
Т4-гормон тироксин
ТТГ тиреотропний гормон гіпофіза

ЩОК щавлевооцтова кислота

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасний стан розвитку молочного тваринництва в світі характеризується подальшим підвищенням продуктивності корів, зниженням витрат кормів на одиницю продукції, покращенням її якості. В останні роки в нашій країні намітилася тенденція щодо покращення генетичного потенціалу корів молочного напряму. Результатам цього є створення у багатьох колективних господарствах високопродуктивних стад, де надої на корову становлять 6-8 і навіть 1012 тис. кг молока за лактацію [17].
Ці досягнення були б неможливими без розвитку біологічної науки, яка забезпечила теоретичну основу сучасної селекції, розведення і відтворення тварин, розробку нових систем їх живлення і технології утримання. Це потребує більш глибокого вивчення основних фізіологічних і біохімічних механізмів енергозабезпечення організму тварин, трансформації поживних та біологічно активних речовин кормів [6, 815].
Високий рівень обміну речовин в організмі високоудійних корів неможливий без організації повноцінної годівлі, яка передбачає оптимальне забезпечення тварин енергією, поживними і біологічно активними речови-нами. При цьому досягається рівень продуктивності, близький до генетично запрограмованого, зберігається здоров’я тварин і збільшується тривалість їх експлуатації. Будь-які порушення технології утримання і живлення високо-продуктивних корів, особливо в період, близький до отелення і в перші тижні післяродового періоду, призводять не лише до зниження продуктивності, а й спричинюють розвиток кетозу, патології печінки, ацидозу та алкалозу рубця, румініту, зміщення та виразки сичуга, післяродової гіпокальціємії, вторинної остеодистрофії та гіповітамінозів [4, 7, 1620]. Отже, за несприятливих умов годівлі, утримання та інтенсивної продуктивності у високоудійних корів розвивається поліморбідна (множинна) внутрішня патологія [7, 8].
Проте в останні десятиліття особливості перебігу хвороб внутрішніх органів, їх діагностика, ефективність лікувальних і профілактичних заходів за множинної внутрішньої патології вивчалися лише поодинокими вченими [7, 1618, 2023]. Зокрема, це роботи професорів В.І. Левченка та І.П. Кондрахіна [3, 7]. Й дотепер залишаються маловивченими багато питань патогенезу, зокрема функціональний стан залоз внутрішньої секреції, у тому числі щитоподібної, особливостей діагностики поліморбідної патології, лікування хворих корів та профілактики патології.
У зв’язку з цим, вивчення етіологічного і патогенетичного зв’язків поєд-наних хвороб, ранніх та інформативних методів їх діагностики є актуальним, оскільки дозволить вирішити питання проведення комплексного лікування та профілактики поліморбідної внутрішньої патології у високопродуктивних корів.
Зв’язок роботи з науковими програмами. Дисертаційна робота є частиною наукової тематики кафедри терапії та клінічної діагностики Білоцер-ківського державного аграрного університету, яка є складовою галузевої науково-технічної програми УААН Забезпечення ветеринарно-санітарного благополуччя в Україні” (розділ 13113), та держбюджетних угод №1/16 Поліморбідність внутрішніх хвороб високопродуктивних корів: структура, етіологія, патогенез, методи діагностики, терапії та профілактики” (номер держреєстрації 0100U001534), № 1/27 Теоретичне та експериментальне обґрун-тування методів ранньої діагностики, профілактики і терапії хвороб, спричи-нених розладами метаболізму (кетоз, міокардіо-, гепато- і остеодистрофія, нефротичний синдром) у високопродуктивних корів та впровадження їх у виробництво” (номер держреєстрації 0103U004460), № 1/41 Розробити діагнос-тичні критерії та систему лікувально-профілактичних заходів при множинній внутрішній, акушерській та хірургічній патології у жуйних” (номер держреєстрації 0107U007956).
Мета роботи експериментально та теоретично обґрунтувати патогенез, методи діагностики, лікування і профілактики поліморбідної внутрішньої патології у високопродуктивних корів.
Для досягнення мети необхідно було вирішити наступні завдання:
а) вивчити клініко-біохімічний статус клінічно здорових високопродуктивних корів;
б) вивчити поширення, етіологію, клінічний перебіг поліморбідної внутрішньої патології у високопродуктивних корів;
в) вивчити функціональний стан передшлунків, печінки та щитоподібної залози, вуглеводно-ліпідний обмін; експериментально і теоретично обґрунтувати механізми розвитку поліморбідної внутрішньої патології у високопродуктивних корів;
г) встановити інформативні лабораторні тести діагностики полімор-бідної внутрішньої патології у високопродуктивних корів;
д) експериментально обґрунтувати ефективність лікувально-профілак-тичних заходів за множинної внутрішньої патології у високопродуктивних корів.
Об’єкт дослідження поліморбідна внутрішня патологія у тварин.
Предмет дослідження патогенез, методи діагностики, лікування і профілактики поліморбідної внутрішньої патології у високопродуктивних корів.
Методи дослідження клінічні, біохімічні (загальний білок та білкові фракції, імуноглобуліни, колоїдно-осадові проби, сечовина, креатинін, глюкоза, загальні ліпіди, холестерол, триацилгліцероли, b-ліпопротеїни, вітамін А, каротин, активність АсАТ, АлАТ, ГГТП, ЛДГ, a-амілази в сироват-ці крові, кетонові тіла в сечі, редуктазна, целюлазна та амілазна активність умісту рубця), фізичні (величина рН сечі і вмісту рубця, кількість інфузорій), хроматографічні (ЛЖК умісту рубця), імуноферментні (тироксин, трийодтиронін, ТТГ), гістологічні (рубець, печінка).
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше була сформульована ідея щодо поліморбідності внутрішньої патології у високопродуктивних корів. Вперше в Україні на основі вивчення функціо-нального стану рубця, печінки, нирок, щитоподібної залози і гіпофіза, білкового і вуглеводно-ліпідного обмінів у високопродуктивних корів у найбільш критичні фізіологічні періоди (закінчення сухостою перші місяці після родів) експериментально та теоретично обґрунтовано її патогенез. Встановлені початкові патогенетичні ланки поліморбідної патології: порушення травлення у передшлунках, що супроводжується накопиченням масляної кислоти, зниженням величини рН та активності ферментів мікроорганізмів вмісту рубця. Посилюється кетогенез, паралельно зменшується вміст глюкози основного джерела синтезу щавлево-оцтової кислоти і, як наслідок, порушується енергетичний цикл Кребса. За дефіциту вуглеводів зростає роль жирів як джерела енергії, що спричинює ліпомобілізацію, підтвердженням чого є збільшення умісту загальних ліпідів у сироватці крові, ліпіди відкладаються в гепатоцитах, розвивається жирова гепатодистрофія.
На основі вивчення оптимальних параметрів функціонального стану печінки, нирок, рубцевого травлення встановлені основні діагностичні критерії поліморбідної патології, визначення яких є достатньо інформативними параметрами контролю ефективності лікувально-профілактичних заходів.
За тяжкого перебігу поліморбідної патології збільшується вміст холесте-ролу та активність ГГТП, розвивається холестаз і зменшується секреція жовчі, що спричиняє зниження перетравлювання жирів й абсорбції жиророзчинних вітамінів і зумовлює розвиток ендогенних А- і D-гіповітамінозів. Зниження функціональної активності щитоподібної залози характеризується зменшенням секреції трийодтироніну і тироксину і, за принципом зворотного зв’язку, зростає синтез тиреотропного гормону гіпофіза.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що на основі вивчення фізіологічних лімітів клініко-функціонального статусу клініч-но здорових корів (білковий, вуглеводно-ліпідний обміни речовин, функціо-нальний стан печінки і нирок, показники рубцевого травлення) розроблені ранні інформативні методи діагностики і ефективні лікувально-профілактичні заходи за множинної внутрішньої патології у високопродуктивних корів та впроваджено їх у виробництво.
За матеріалами досліджень у 2007 році видано методичні рекомендації Внутрішні хвороби високопродуктивних корів (етіологія, діагностика, лікування і профілактика)”, які затверджені НМК Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України (протокол № 3 від 20.12.2006 р.). Матеріали досліджень увійшли до методичних рекомен-дацій Біохімічні методи дослідження крові тварин”, затверджених Державним департаментом ветеринарної медицини України (наказ № 115 від 7 жовтня 2004 р.), Диспансеризація великої рогатої худоби”, що схвалені НТР Головного управління ветеринарної медицини з держветінспекцією МСГ і продовольства України (протокол № 4а від 19.12.1996 р.); у підручники Ветеринарна клінічна біохімія” (2002) (розділи Клініко-біохімічна оцінка обміну ліпідів при патології внутрішніх органів”, Клінічна ферментологія” та Клінічна біохімія при хворобах серця”) і Клінічна діагностика внутрішніх хвороб тварин” (2004) (розділи Дослідження серцево-судинної системи”, Дослід-ження системи крові”, Дослідження печінки”, Діагностика порушень обміну речовин”), затверджених Міністерством аграрної політики України для підготовки фахівців вищих аграрних навчальних закладів 34 рівнів акриди-тації за спеціальністю Ветеринарна медицина”; у Довідник лікаря ветери-нарної медицини” (К.: Урожай, 2004) (розділи Хвороби печінки, очеревини і підшлункової залози”, Хвороби, спричинені порушенням обміну речовин”, Хвороби ендокринних органів”), у довідник Методы ветеринарной клини-ческой лабораторной диагностики” (розділ Иммуноферментные методы опре-деления гормонов”) за редакцією проф. І.П. Кондрахіна (М.: КолосС, 2004).
Особистий внесок здобувача. Автором самостійно виконано, проаналі-зовано та узагальнено весь обсяг експериментальних досліджень. Дослідження вмісту рубця проводили спільно з доцентом кафедри терапії та клінічної діагностики О.В.Чубом. Гістологічні дослідження виконували на кафедрі ветеринарно-санітарної експертизи і патологічної анатомії за консультативної допомоги кандидатів ветеринарних наук, доцентів І.В. Папченка й М.В.Уте-ченка. Уміст гормонів у сироватці крові визначали методом імуноферментного аналізу (ІФА) в науково-дослідній лабораторії новітніх методів досліджень Білоцерківського НАУ спільно з старшим лаборантом О.Ю. Голуб.
Апробація результатів. Матеріали дисертації доповідалися та обгово-рювалися на міжнародних наукових і науково-практичних конференціях: Гжицький С.З. і сучасна аграрна наука”, присвяченій 100-річчю від дня народження С.З. Гжицького (Львів, 2000); Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики” (Львів, 2002, 2008, 2009); Актуальні проблеми розвитку тваринництва” (Львів, 2003); Проблеми неінфекційної патології тварин” (Біла Церква, 2003, 2005, 2008); Наукові та практичні аспекти ветеринарної медицини в Україні” (Біла Церква, 2006); Досягнення та перспективи ветеринарної медицини” (Полтава, 2002); ІЕКВМ 80 років на передовому рубежі ветеринарної науки” (Харків, 2002); Актуальные проблемы диагностики и профилактики болезней, селекции, кормления и воспроизводства животных” (Вітебськ, Республіка Білорусь, 2003); Біологічні основи продуктивності та здоров’я тварин” (Львів, 2004); Ветеринарні препарати: розробка, контроль якості та застосування” (Львів, 2005); Актуальні проблеми ветеринарної медицини” (Харків, 2007); Наукові пошуки молоді у третьому тисячолітті (Біла Церква, 2008); міжнародному симпозіумі Österreich-Ukraine /Landwirtschaft”, м. Відень (Австрія, 1998); науково-практичній конференції Новітні методи досліджень біологічних об’єктів” (Біла Церква, 2004); наукових конференціях докторантів і аспірантів Тиждень науково-дослідної роботи молодих учених та студентської молоді” (Біла Церква, 2002); Наукові пошуки молоді на початку XXI століття” (Біла Церква, 2004); Наукові пошуки молоді у третьому тисячолітті” (Біла Церква, 2006, 2009); наукових конференціях науково-педагогічних працівників факультету ветеринарної медицини Сучасні проблеми ветеринарної меди-цини” (Біла Церква, 2003, 20052007), на міжнародній виставці Золота нива 2002” (АТЗТ Агро-Союз” Дніпропетровська обл., 2002); науково-практичних семінарах Технологія годівлі, утримання високопродуктивних тварин” (Київ, Агро-2004); XVIII Міжнародній агропромисловій виставці-ярмарку Агро-2006” (Київ, 2006); Ветеринарна медицина стан та перспектива кадрового забезпечення галузі” (Київ, 2008).
Публікації. Результати досліджень опубліковані у двох підручниках (Ветеринарна клінічна біохімія”, 2002; Клінічна діагностика внутрішніх хвороб тварин”, 2004) для студентів факультетів ветеринарної медицини вищих аграрних навчальних закладів IIIIV рівнів акредитації; у Довіднику лікаря ветеринарної медицини” (2004), у 24 статтях, що вийшли у фахових виданнях: журналах Ветеринарна медицина України” (4), Вісник аграрної науки” (1), Віснику Білоцерківського державного аграрного університету (12), науково-практичному журналі Аграрні вісті” (м. Біла Церква) (2), Науковому віснику Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького (2); Науково-технічному бюлетні Інституту біології тварин (1), збірнику наукових праць Полтавської державної аграрної академії (1); у міжнародних збірниках наукових праць міжнародного симпозіуму Österreich-Ukraine/Landwirtschaft” (м. Відень, Австрія, 1998) (1) і Вітебської державної академії ветеринарної медицини Республіки Білорусь (1); у 3 науково-методичних рекомендаціях: а) Внутрішні хвороби високопродуктивних корів (етіологія, діагностика, лікування і профілактика)”, затверджених НМК Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України (протокол № 3 від 20 грудня 2006 р.) (1); б) Біохімічні методи дослідження крові тварин”, затверджених наказом Голови Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України № 115 від 7 жовтня 2004 р. (1); в) Диспансеризація великої рогатої худоби”, що затверджені НТР Головного управління ветеринарної медицини з держветінспекцією МСГ і продовольства України (1); періодичному виданні для спеціалістів ветеринарної медицини Здоров’я тварин і ліки” (5).

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. У дисертації на основі вивчення функціонального стану рубця, печінки, нирок, щитоподібної залози та гіпофіза, білкового і вуглеводно-ліпідного обмінів сформульована ідея поліморбідності внутрішньої патології у високопродуктивних корів, проведено теоретичне та експериментальне обґрунтування її патогенетичних механізмів, методів лабораторної діагностики, комплексної терапії і профілактики, що є новим розв’язанням наукової проблеми. Встановлені фізіологічні ліміти біохімічних показників сироватки крові, вмісту рубця, що дає можливість своєчасно визначати клінічний статус і стан обміну речовин, проводити ранню діагностику множинної внутрішньої патології, спричиненої розвитком кетозу, гепатодистрофії та дистонії рубця, розробляти і впроваджувати ефективні комплексні лікувально-профілактичні заходи.
2. Встановлені оптимальні ліміти вмісту рубця для клінічно здорових високопродуктивних корів: величина рН 6,27,2; кількість інфузорій не менше 412,0 тис/мл; редуктазна активність мікроорганізмів до 180 с; целюлозна до 103,0 год; амілазна 36,571,0 мг крохмалю за 1 год; загальна кількість коротколанцюгових жирних кислот 80,0144,0 ммоль/л; у тому числі оцтова кислота 40,056 %, пропіонова 22,032,0, масляна 16,526,3, ізовалеріанова 0,272,7, валеріанова 0,184,2 %.
3. Фізіологічні ліміти біохімічних показників сироватки крові високо-продуктивних корів наступні: загальний білок 70,086,0 г/л, альбуміни 36,050,0 %, a1-глобуліни 3,09,0, a2-глобуліни 4,010,0, b-глобуліни 19,030,0, g-глобуліни 17,329,3 %; імуноглобуліни 15,624,0 г/л; залишковий азот 18,032,0 ммоль/л, сечовина 3,05,0 ммоль/л, креатинін 80,0180,0 мкмоль/л. Між оптимальним умістом загального білка та альбумінів у сироватці крові клінічно здорових корів встановлений прямий корелятивний зв’язок: у новорозтелених r = + 0,53; корів ранньої лактації r = + 0,61.
Активність індикаторних для печінки ферментів у нормі становить: АсАТ 1,422,14 ммоль/лхгод, АлАТ 0,451,03 ммоль/лхгод, ГГТП 0,250,45 мккат/лхгод, ЛДГзаг. 245,0344,0 од/л; коефіцієнт Де-Рітіса 2,4:1.
Фізіологічні параметри вуглеводно-ліпідного обміну у високоудійних корів наступні: глюкози 2,043,36 ммоль/л, альфа-амілази 0,73,6 мг/схл; бета-ліпопротеїнів 0,250,50 од. екстинції, загальних ліпідів 4,58,5 г/л, холестеролу 2,34,0 ммоль/л, триацилгліцеролів 0,180,64 ммоль/л.
4. Поліморбідна внутрішня патологія має значне поширення серед поголів’я лактуючих високопродуктивних корів: патологію діагностували у 217 із 902 досліджених тварин, що становить 32,0 %, у тому числі в 34,7 % корів за 114 днів після родів та в 31,2 % у технологічній групі роздою (1590 днів після отелення). У сухостійних корів діагностували лише окремі хвороби: гепато- та остеодистрофію.
5. Основні причини поліморбідної внутрішньої патології у високо-продуктивних корів наступні: а) порушення структури раціону, зокрема зниження частки грубих і соковитих кормів за обмінною енергією та збільшення частки концентратів від 48,0 до 61,5 %; б) дефіцит у раціоні легкоферментованих вуглеводів цукру і крохмалю, особливо на фоні надлишку протеїну, низьке співвідношення їх з перетравним протеїном 1,31,8:1 (2,02,5:1 за нормою); в) нерівномірне згодовування тваринам великої кількості концентрованих кормів (120,0136,0 г на 1 корм. од.) за дватри прийоми (по 3,54,0 кг), часто в першу половину дня; г) дисбаланс раціонів за макро- і мікроелементами, вітамінами А і D; д) ожиріння у період сухостою та гіподинамія.
6. Поліморбідна внутрішня патологія у високопродуктивних корів прояв-ляється пригніченням загального стану, сонливістю, кетонурією (2,015,0 ммоль/л), тахікардією (86110 ударів за 1 хв), тахіпное (2837 дих. рухів за 1 хв), зниженням апетиту, відмовою від концентрованих кормів, гіпотонією передшлунків (36 скорочень рубця за 5 хв), гепатомегалією, у тому числі в 9,7 % в 11-му міжреберному проміжку нижня межа печінки збігається з реберною дугою, а ширина зони притуплення сягає 2030 см. У хворих тварин відмічали швидке зниження надоїв молока (у 1,52 раза) і маси тіла (на 6080 кг).
Печінка хворих корів збільшена в 1,51,9 раза (1121 кг; у нормі не більше 910 кг), в’ялої консистенції, частіше жовто-коричневого, жовто-сірого, а за значно вираженої інфільтративної жирової дистрофії жовтого забарвлення, на розрізі сухувата, рисунок слабовиражений або стертий.
7. За поліморбідної внутрішньої патології у високопродуктивних корів знижуються водневий показник вмісту рубця (6,29±0,02; p < 0,01), загальна кількість інфузорій (467,8±13,84 тис./мл) (у клінічно здорових, відповідно, 6,7±0,02 і 657,7±14,70 тис./мл), редуктазна і целюлазна активність мікрофлори рубця, зменшується загальна кількість КЖК (102,6±2,14 ммоль/л; p < 0,1), частка оцтової кислоти (42,0±0,48 проти 47,9±0,45 % у здорових; p < 0,001), зростає вміст бутирату (28,0±0,33 %; у клінічно здорових 21,4±0,31 %; p < 0,01) за незмінної частки пропіонату. Співвідношення між пропіоновою і масляною кислотами становить 1:1 (у клінічно здорових 1,3:1).
8. Значні порушення клінічного статусу високопродуктивних корів, спричинені розвитком кетозу, дистонії рубця та гепатодистрофії, підтвердь-жуються результатами біохімічного дослідження крові: гіперпротеїнемію діагностували у 77,4 % хворих тварин (91,6±0,71 г/л), з яких у 20,7 % корів уміст загального білка перевищував 100,0 г/л і сягав 115,5117,7 г/л; гіпопротеїнемію у 10,2, гіпоальбумінемію у 97,8 % хворих тварин (26,8±0,62 %). Між умістом загального білка та альбумінів у хворих високопродуктивних корів установлений негативний корелятивний зв’язок: у новорозтелених r = 0,51; корів ранньої лактації r = 0,63. Найбільш виражена непряма залежність у групі тварин з гіперпротеїнемією та гіпоальбумінемією (r = 0,72).
9. Диспротеїнемія у хворих корів підтверджується результатами колоїдно-осадових проб: позитивну сулемову встановили у 94,9 % корів (1,28±0,01 мл), у тому числі у 96,9 % ранньої лактації (переважно 3045 днів після родів). Між умістом альбумінів і позитивною сулемовою пробою встановлена пряма корелятивна залежність (r = +0,59). Позитивну формолову пробу (від ++ до ++++) діагностували у 97,2% хворих корів. У 94,9 % проб (206 гол.) позитивні результати формолової та сулемової (менше 1,5 мл) проб збігалися з гіпоальбумінемією, що свідчить про високу чутливість та діагностичну цінність цих реакцій, особливо у корів з гіперпротеїнемією. Коагуляційна проба з міді сульфатом була позитивною (менше 2,0 мл) у 80,3% хворих корів (1,84±0,02 мл; p < 0,001 порівняно з клінічно здоровими).
10. У хворих високопродуктивних корів з поліморбідною внутрішньою патологією розвивається синдром цитолізу гепатоцитів, що спричинює підвищення активності індикаторних (для печінки) ензимів: аспарагінової (АсАТ) трансферази у 97,7 % тварин (1,365,2 ммоль/лхгод; 2,46±0,04;); аланінової (АлАТ) у 32,3 % корів (0,133,46 ммоль/лхгод; 0,94±0,03), збільшується коефіцієнт Де Рітіса, що свідчить про ушкодження не лише цитоплазми, а й мітохондрій. У 108 з 217 хворих корів (49,8 %) розвивається синдром інтрагепатичного холестазу, який діагностували за гіперфермен-темією ГГТП (0,11,25 мккат/лхгод; 0,48±0,012), що є наслідком пошкодження канікулярних мембран гепатоцитів та епітеліальних клітин просвіту жовчних протоків, у 39,6 % корів знижується сечовиносинтезувальна функція печінки, що призводить до порушення нейтралізації аміаку і розвитку гепато-церебрального синдрому.
11. У сироватці крові корів із множинною внутрішньою патологією, особливо в перші 1420 днів післяродового періоду, вірогідно знижується вміст глюкози, загальних ліпідів, холестеролу, триацилгліцеролів та бета-ліпопротеїнів: гіпоглікемію діагностували у 37,8 % хворих корів (0,643,66 ммоль/л; 2,18±0,04), гіполіпемію у 23,5 % ( 2,8312,76 г/л; 5,73±0,25). У тварин з високим ступенем жирової інфільтрації печінки вміст загальних ліпідів і холестеролу перевищував максимальну фізіологічну межу.
12. За множинної внутрішньої патології у високопродуктивних корів зни-жується функціональна активність фолікулярних клітин щитоподібної залози, що спричинює зменшення секреції трийодтироніну і тироксину, відповідно в 1,6 та 2,1 раза порівняно з клінічно здоровими тваринами (p < 0,001). Зменшення концентрації Т3- і Т4-гормонів за принципом зворотного зв’язку поєднувалося із зростанням синтезу ТТГ, уміст якого був у 4,2 рази більшим (100850 нМО/мл; 330,0±88,24), ніж у клінічно здорових корів.
13. Найбільш інформативними лабораторними тестами для діагностики поліморбідної внутрішньої патології у високопродуктивних корів, спричиненої кетозом, гепатодистрофією та гіпотонією рубця, є визначення вмісту кетонових тіл у сечі, величини рН вмісту рубця, частки масляної кислоти (підвищення у 66,9 %), загального білка та альбумінів сироватки крові (зниження у 97,8 %), формолової і сулемової колоїдно-осадових проб (позитивні у 97,2 і 94,9 %), підвищення активності АсАТ (гіперферментемія у 97,7 %).
14. Комплекс технологічних та терапевтичних заходів, який передбачав запровадження фазної годівлі, збалансування структури раціону і режиму годівлі, оптимізацію співвідношень цукор: перетравний протеїн” та цукор+крохмаль: перетравний протеїн”, використання засобів патогенетичної й замінної терапії (глюкоза, катозал, гепатопротектори, аміридин, суміш за С.І.Смирновим, вітаміни А, D, E, макро- та мікроелементи), згодовування щодня протягом 5060 днів вітамінно-мінерального преміксу сприяли оптимізації рубцевого травлення, зокрема рН вмісту (p < 0,001), кількості інфузорій (p < 0,01), зростанню частки оцтової (p < 0,001) і зниженню масляної (p < 0,01) кислот, відновленню синтезу альбумінів та сечовини (p < 0,001), зниженню активності АсАТ і ГГТП (p < 0,001; p < 0,01), нормалізації сулемової (1,54±0,02 мл) і формолової (у 93,2 %) колоїдно-осадових проб та вуглеводно-ліпідного обміну. Молочна продуктивність відновилася у 73,4 % хворих тварин, у 19,2 % 8694 % від продуктивності до захворювання. Ефективність лікування становила 93,1 %.
15. Системне впровадження комплексу організаційних, технологічних і лікувально-профілактичних заходів, фазної годівлі, оптимізація режиму живлення, залежно від фізіологічного стану і періоду лактації, згодовування вітамінно-мінерального преміксу упродовж 4550 днів нормалізує синтез КЖК (p < 0,001), ацетату й пропіонату (p < 0,001) та співвідношення між пропіоновою і масляною кислотами; альбуміно- та сечовиноутворювальну функції гепатоцитів (p < 0,001; p < 0,01), сприяє зниженню активності АсАТ та ГГТП (p < 0,001), підвищує молочну продуктивність на 19,7 % і вміст жиру до 4,31±0,11 (p < 0,001) та запобігає виникненню поліморбідної внутрішньої патології у високопродуктивних корів.

Пропозиції виробництву

1. Диспансеризацію високопродуктивних корів проводити згідно з мето-дичними рекомендаціями Диспансеризація великої рогатої худоби”, схваленими НТР Головного управління ветеринарної медицини з держветінспекцією Мінсільгосппроду України 19 грудня 1996 р.).
2. Діагностику, лікування і профілактику множинної внутрішньої патології високопродуктивних корів проводити, дотримуючись методичних рекомендацій ”Внутрішні хвороби високопродуктивних корів (етіологія, діагностика, лікування і профілактика)”, затверджених НМК Державного департаменту ветеринарної медицини Мінагрополітики України (протокол № 3 від 20.12.2006 р.)

3. Лабораторне дослідження крові виконувати згідно з методичними рекомендаціями ”Біохімічні методи дослідження крові тварин”, затвердженими наказом Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України № 115 від 07.10.2004 р.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Буркат В.П. Деякі аспекти наукового обгрунтування розвитку скотарства в Україні / В.П. Буркат // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. Вип. 7, ч. 1. Біла Церква, 1998. С. 153161.
2. Буркат В.П. До питання про породоутворювальні процеси в молоч-ному скотарстві в Україні / В.П. Буркат, М.В. Зубець // Вісник аграр. науки.1997. № 2. С. 7980.
3. Кондрахін І.П. Фізіологічні основи профілактики внутрішніх хвороб / І.П. Кондрахін, В.І. Левченко // Вісник аграрної науки.2000.№ 2.С. 3335.
4. Левченко В.І. Діагностика, лікування та профілактика хвороб печінки у великої рогатої худоби: Методичні рекомендації / В.І. Левченко, В.В. Влізло. К., 1998. 22 с.
5. Зубець М.В. Реформування агропромислового комплексу України / М.В. Зубець // Вісник аграр. науки. 1999. № 1. С. 510.
6. Зубець М.В. Актуальні питання наукових досліджень з фізіології і біохімії сільськогосподарських тварин / М.В. Зубець // Наук. вісник Львів. держ. акад. вет. медицини ім. С.З. Гжицького. Т. 2 (№ 2), ч. 2. Львів, 2000.С. 6164.
7. Кондрахін І. Етіологічний та патогенетичний зв’язок множинної патології, особливості лікування і профілактики / Іван Кондрахін // Вет. меди-цина України. 2006. № 2. С. 910.
8. Янович В.Г. Біологічні основи трансформації поживних речовин у жуйних тварин / В.Г. Янович, Л.І. Сологуб. Львів, 2000. 384 с.
9. Янович В.Г. Обмен липидов у животных в онтогенезе / В.Г.Янович, П.З.Лагодюк // М.: Агропромиздат, 1991. 317 с.
10. Диспансеризація сільськогосподарських тварин / Загальна терапія і профі-лактика внутрішніх хвороб тварин: практикум // В.І.Левченко, І.П.Кондрахін, Л.М.Богатко та ін.; за ред. В.І. Левченка. Біла Церква, 2000. С. 176205.
11. Левченко В.І. Профілактика захворювання печінки у корів / В.І. Лев-ченко, В.В. Влізло // Тваринництво України. 1998. № 6. С. 1618.
12. Кравців Р.Й. Вплив важких металів на метаболізм вуглеводів та активність ферментів у крові корів / Р.Й. Кравців, В.І. Буцяк // Вісник аграрної науки. 2003. № 2. С. 4346.
13. Гавриленко М.С. Годівля високопродуктивних молочних корів / М.С. Гавриленко. К., 1998. 59 с.
14. Шевченко М.І. Аспекти протеїнового живлення жуйних / М.І. Шев-ченко // Вісник аграрної науки. 1999. № 10. С. 4648.
15. Проблемні питання відтворення великої рогатої худоби / Й.З. Сіраць-кий, С.Ю. Демчук, Є.І. Федорович та ін. // Вісник аграр. науки. 2005. № 1. С. 2428.
16. Кондрахин И.П. Кетоз, остеодистрофия и ожирение коров в условиях интенсивного животноводства (этиология, диагностика, профилактика и лече-ние): автореф. дисс. на соискание уч. степени д-ра вет. наук: спец. 16.00.01. Диагностика и терапия животных” / И.П. Кондрахин. М., 1980. 36 с.
17. Кондрахин И.П. Алиментарные и эндокринные болезни животных / И.П. Кондрахин. М.: Агропромиздат, 1989. 1989. 256 с.
18. Кондрахин И.П. Полиморбидность внутренней патологии / И.П.Кондрахин // Ветеринария. 1998. № 12. С. 3840.
19. Павлов М.Є. Структура раціону і кетоз корів / М.Є. Павлов // Вісник с.-г. науки. 1982. № 6. С. 4445.
20. Павлов М.Є. Особливості діагностики і профілактики хвороб, спричине-них порушенням обміну речовин / М.Є. Павлов, М.Л. Маслій, В.Ф. Писаренко // Вет. медицина: Міжвід. темат. наук. зб.Вип. 85. Т. 2. Харків, 2005. С. 885887.
21. Левченко В.И. Болезни печени у молодняка крупного рогатого скота при выращивании и откорме в специализированных хозяйствах: автореф. дис. на соискание уч. степени д-ра вет. наук: спец. 16.00.01 ”Диагностика и терапия животных / В.И.Левченко. М., 1986. 28 с.
22. Кумар Ю. О поражении печени у высокопродуктивных коров / Ю.Кумар // Теоретические и практические вопросы ветеринарии: Ветеринар-ные проблемы индустриального животноводства: Материалы. Республ. конф. Тарту, 1983. Т. 1. С. 5662.
23. Левченко В.І. Патологія печінки у великої рогатої худоби / В.І.Левченко, В.В.Влізло, В.І.Головаха // Вісник аграр. науки. К.: Урожай, 1996. № 9. С. 5054.
24. Чечоткін О.В. Біохімія сільськогосподарських тварин / О.В.Чечоткін, В.І.Воронянський, М.І.Карташов. Харків, 2000. 466 с.
25. Горжейши Я. Основы клинической биохимии в клинике внутренних болезней / Я. Горжейши. Прага, 1967. 680 с.
26. Ветеринарна клінічна біохімія [текст]: підручник / В.І.Левченко, В.В.Влізло, І.П.Кондрахін та ін.; за ред. В.І.Левченка і В.Л.Галяса. Біла Церква, 2002. 400 с.
27. Топарская В.Н. Физиология и патология углеводного, липидного и белкового обмена / В.Н.Топарская. М.: Медицина, 1970. 248 с.
28. Біохімія тварин [текст]: підручник / О.І.Кононський; за ред. О.І.Кононського. К.: Вища шк., 1994. 439 с.
29. Ангельські С. Клінічна біохімія / С.Ангельські, М.Г.Домінічак, З.Якубовські; пер. з пол. Сопот, 1998. 451 с.
30. Алиев А.А. Липидный обмен и продуктивность жвачных животных / А.А. Алиев. М.: 1980. 364 с.
31. Krebs H.A. The regulation of the release of ketone bodies by the liver / H.A. Krebs // Adv. Enzyme Regul. 1966. Vol. 4. P. 339353.
32. Mulder J. Conversion of acetoacetyl-coenzyme A into acetoacetate in subcellular liver preparations / J. Mulder, S.D. Van den Berg // Int. J. Biochem. 1977. Vol. 8. P. 227235.
33. Williamson D.H. Metabolism and function of ketone bodies /D.H. Williamson, R. Hems // In: Essaus in cell metabolism. London, 1970. P. 257281.
34. Bailey E. Some aspects of fatty acid oxidation and ketone body formation and utilization during development of the rat / E. Bailey, E.A. Lockwood // Enzyme. 1973. Vol. 115. P. 239253.
35. Янович В.Г. Онтогенетические особенности обмена кетоновых тел у жвачных животных / В.Г. Янович, С.Й. Кусень // С.-х. биология. 1975 Т. 10, № 4. С. 555562.
36. Особливості кетогенезу у великої рогатої худоби і свиней / В.Г. Яно-вич, П.З. Лагодюк, В.В. Снітинський та ін. // Вісник с.-г. науки. 1981. № 4. С. 3941.
37. Янович В.Г. Возрастные особенности липидного обмена у жвачных / В.Г.Янович // С.-х. биология. 1976. Т. 11, № 6. С. 817825.
38. Saarinen P. Studies on ketosis in dairy cattle. XIII. Lipids and ascorbic acid in the liver and adrenals of cows with spontaneous and fasting ketosis / P.Saarinen, J.S. Shaw // J. Dairy Sci. 1950. Vol. 33. P. 515525.
39. Kronfeld D.S. Hypoglicemia in Ketosis Cows: Symposium Ketosis in Dairy Cows / D.S. Kronfeld // J. of Dairy Science. 1971. № 54, Vol. 6. P. 949961.
40. Prepartum intake postpartum induction of ketosis and periparturient disorders affect the metabolic status of dairy cows / H.M. Dann, D.E. Morin, G.A. Bollero et al. // J Dairy Sci. 2005. № 88. Р. 32493264.
41. Metabolic changes in dairy cows with ketonemia in response to feed restriction and dietary 1,3-butanediol / J.K. Drackley, D.C. Beitz, M.J. Richard, J.W. Young // J. Dairy Sci. 1992. Vol. 75. P. 16221634.
42. Jordan E.R. Characterization of the management practices of the top milk production herds in the country / E.R. Jordan, R.H. Fourdraine // J. Dairy Sci. 1993. Vol. 76. P. 32473256.
43. Rajala-Schultz P.J. Effects of milk fever, ketosis, and lameness on milk yield in dairy cows / P.J.Rajala-Schultz, Y.T.Gröhn, C.E.VcCulloch // J. Dairy Sci. 1999. Vol. 82. P. 288294.
44. Содержание, кормление и важнейшие ветеринарные вопросы при разведении голштино-фризской породы скота / А.Балаш, Г.Батиз, Е.Бридл и др.; под ред. Е.Бридл. ООО Агрота”, 1994. 238 с.
45. Патология обмена веществ у высокопродуктивного крупного рога-того скота / Д.Я.Луцкий, А.В.Жаров, В.П.Шишков и др.; под ред. В.П.Шиш-кова. М.: Колос, 1978. 384 с.
46. Коропов В.М. О токсемиях молочных коров / В.М. Коропов //Ветеринария. 1955. № 11. С. 4354.
47. Коропов В.М. Об алиментарных токсемиях (кетозах) молочных коров и мерах борьбы с ними / В.М. Коропов // Ветеринария. 1958. № 7. С. 5765.
48. Савойский А.Г. Углеводная терапия при растройстве обмена веществ у высокопродуктивных коров / А.Г. Савойский // Ветеринария.1960.№ 1.С. 3640.
49. Коропов В.М. О нарушении обмена веществ у продуктивных молоч-ных коров при токсемии (кетозах) / В.М. Коропов, Ф.С. Полухин // Труды МВА. Том XXXX. М., 1961. С. 125132.
50. Кондрахин И.П. Кетоз молочных коров / И.П.Кондрахин // Ветери-нария. 1981. № 8. С. 5658.
51. Смирнов С.И. О кетозе коров / С.И. Смирнов // Ветеринария. 1965. № 10. С. 5254.
52. Смирнов А.М. Натрия гидрокарбонат и кокарбоксилаза при кетозе коров/ А.М. Смирнов, С.В. Абдулхамидова // Ветеринария.1983.№ 6. С. 5152.
53. Внутрішні хвороби тварин [текст]: підручник [для вищих навч. закл.] / В.І.Левченко, І.П.Кондрахін, В.В.Влізло та ін.; за ред. В.І. Левченка. Біла Церква, 2001. Ч. 2. 544 с.
54. Синев А.В. Кетозы молочных коров / А.В. Синев, М.Н. Феклистов // Незаразные болезни сельскохозяйственных животных и их лечение. М., 1959. С. 5460.
55. Синев А.В. Ацетонемия крупного рогатого скота / А.В.Синев, В.А.Бицкий // Вестник соврем. ветеринарии. 1927. № 12. С. 46.
56. Смирнов С.І. Довідник ветеринарного лікаря / С.І. Смирнов // К.: Держвидав. с.-г. літератури, 1963. С. 152156.
57. Смирнов С.И. Лечение коров со скрытой формой кетоза / С.И.Смирнов // Ветеринария. 1984. № 1. С. 5557.
58. Чумак М. Щодо етіології й патогенезу кетозу молочних корів / М.Чумак // Вет. медицина України. 2001. № 9. С. 22.
59. Коропов В.М. Обмен веществ при токсемиях (кетозах) молочного скота / В.М. Коропов // Тр. Москов. вет. акад. Т. XXXVI. 1961. С. 317.
60. Вертинский К.И. Диагностика и патогенез тяжелых форм ацетонемии / К.И. Вертинский, В.П. Шишков // Ветеринария. 1962. № 2. С. 4345.
61. Валге Л.А. Биохимические изменения в организме молочных коров при ацетонемии / Л.А. Валге // Ветеринария. 1967. № 6. С. 7476.
62. Матчугова Л.Н. К вопросу оценки состояния животных, больных ацетонемией по титруемой кислотности молока в процессе лечения / Л.Н.Матчугова // Материалы докл. Всесоюзн. науч.-практ. конф. терапевтов и диагностов, посвящ. 100-летию проф. Н.П. Рухлядева. Т. 1. Казань, 1969. С. 442445.
63. Kaufmann W. Ursache und Verhütung der Azetonurie bei Weidegang / W. Kaufmann, G. Dirksen // Berliner und münchener tierärztl. Wochenschr. 1969. Vol. 82, № 15. S. 281283.
64. Смирнов С.И. Клинические особенности кетозов крупного рогатого скота и лечебно-профилактические мероприятия при них / С.И. Смирнов // Профилактика и лечение незаразных болезней сельскохозяйственных живот-ных. М., 1964. С. 167169.
65. Смирнов С.И. Кетоз коров и его этиопатогенетические формы /С.И.Смирнов // Материалы докл. Всесоюзн. науч.-практ. конф. терапевтов и диагностов, посвящ. 100-летию проф. Н.П.Рухлядева. Казань, 1969. Т. 1. С. 485488.
66. Смирнов С.И. Клиническое значение кетогенных и антикетогенных факторов / С.И.Смирнов // Ветеринария. 1975. № 10. С. 8488.
67. Шарабрин И.Г. О лечении кетоза молочных коров / И.Г. Шарабрин, М.Х. Шайхаманов // Ветеринария. 1972. № 1. С. 6265.
68. Павлов М.Є. Вплив оцтової кислоти на кетогенез і клінічний стан корів / М.Є. Павлов // Ветеринарія: Міжвід. темат. наук. зб. Київ, 1970. Вип. 26. С. 107111.
69. Применение осимола при скрытом кетозе коров / С.И.Смирнов, М.Е.Павлов, А.С.Яковлев, В.А.Пасечник // Ветеринария.1978.№ 7.С. 7273.
70. Кондрахин И.П. Профилактика кетоза у высокопродуктивных коров / И.П. Кондрахин // Ветеринария. 1975. № 12. С. 8992.
71. Жаров А.В. Кетоз высокопродуктивных коров / А.В.Жаров, И.П.Кондрахин. М.: Россельхозиздат, 1983. 102 с.
72. Кондрахін І.П. Кетоз корів // Внутрішні хвороби тварин / В.І. Лев-ченко, І.П. Кондрахін, В.В. Влізло та ін.; за ред. В.І. Левченка: підручник [для вищих навч. закл.]. Біла Церква, 2001. Ч. 2. С. 160170.
73. Методы ветеринарной клинической лабораторной диагностики: Справочник / И.П.Кондрахин, А.В.Архипов, В.И.Левченко и др.; под ред. И.П.Кондрахина. М.: КолосС, 2004. 520 с.
74. Кумар Ю.А. Профилактика и лечение при кетозе коров / Ю.А. Кумар, М.-А.Э. Кумар, Г.В.Чернова и др. // Ветеринария. 1989. № 1. С. 4849.
75. Fürll M. Einflub von Glucocorticosteroiden auf die Leberfunktion fastender Schafe / M. Fürll, B. Knobloch // Dtsch. tierrz. tl. Wschr. 1994. № 101. S. 460462.
76. Кондрахин И.П. Комплексная лечебная добавка при кетозе и вторичной остеодистрофии у коров / И.П. Кондрахин // Ветеринария. 1978. № 8. С. 7982.
77. Кондрахин И.П. Вторичная остеодистрофия коров / И.П. Кондрахин // Ветеринария. 1980. № 9. С. 5254.
78. Кузьмина Л.Н. Клиническое значение кетонолактии при диспансери-зации высокопродуктивных коров / Л.Н. Кузьмина // Ветеринария: Межвед. Респ. темат. науч. сб. К.: Урожай, 1988. Вып. 63. С. 7074.
79. Влізло В.В. Ураження печінки у корів, хворих на кетоз / В.В. Влізло // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. Вип. 2, ч. 1. Біла Церква, 1997. С. 1922.
80. Емельянов А.М. Послеродовой кетоз у коров / А.М.Емельянов, Г.И.Кашигин, Л.А.Просина // Профилактика незаразных болезней с.-х. живот-ных: Науч. тр. ВАСХНИЛ. М., Колос, 1977. С. 6768.
81. Смирнов С.И. О действии масляной и уксусной кислот на кетогенез и клиническое состояние коров / С.И. Смирнов // Науч. труды Харьков. зоо-вет. ин-та, 1967. Том II (XXVI). С. 9298.
82. Бырка В.И. Клиническое значение некоторых показателей обмена веществ и методов их определения при субклиническом кетозе коров: автореф. дис. на соискание уч. степени канд. вет. наук: спец. 16.00.01 ”Диагностика и терапия животных / В.И.Бырка Харьков, 1972. 23 с.
83. Duffield T. F. Subclinical ketosis in lactating dairy cattle: Metabolic disorders of ruminants / T.F. Duffield // Vet. Clin. North Am. Food Anim. Pract. 2000. № 16. P. 231253.
84. Кондрахин И.П. Профилактика нарушений обмена веществ / И.П.Кондрахин // Ветеринария. 1982. № 10. С. 710.
85. Baird G.D. Effects of starvation on intermediary metabolism in the lactating cow. A comparison with metabolic changes occurring during bovine ketosis / G.D. Baird, R.J. Heitzman, K.G. Hibbitt // Biochem. J. 1972. Vol. 128. P. 13111318.
86. Dracley J.K. Milk composition, ruminal characteristics and netrient ufilization in dairy cows fed partially hudrogenated tallow / J.K. Dracley, J.P. Elliott // J. Dairy Sci. 1993. Vol. 76. P. 183196.
87. Влізло В.В. Жировий гепатоз у високопродуктивних корів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра вет. наук: спец. 16.00.01 Діагностика і терапія тварин” / В.В.Влізло К., 1998. 34 с.
88. De Boer G. Glucagon, insulin, growth hormone and some blood metabolites during energy restrriction ketonemia of lactating cows / G.De Boer, A.Trenkll, J.W.Young // J. Dairy Sci. 1985. Vol. 68. P. 326337.
89. Metabolic changes in blood and liver of dairy cows during lither feed restriction or administration of 1,3-butanediol / J.K. Drackley, J.J. Veenhuizen, M.J. Richard, J.W.Young // J. Dairy Sci. 1991. Vol. 74. P. 42544264.
90. Dorenkamp B. Prophylaktische Stoffwechselbehandlung bei Milchkühen in der Trockenstezeit / B. Dorenkamp // Biologische Tiermedizin. 1993. № 3. S. 8389.
91. Суходольська М.І. Дослідження кислотно-основного балансу сечі / М.І. Суходольська // Наук. вісник Львів. нац. акад. вет. медицини ім. С.З. Гжицького. Том 6 (№ 3), ч. 2. Львів, 2004. С. 132135.
92. Тараканов Б. Формирование и метаболическая активность целюлозо-литической микрофлоры в рубце коров при разных уров