НЕФРОТИЧНИЙ СИНДРОМ У ВИСОКОПРОДУКТИВНИХ КОРІВ І НОВОНАРОДЖЕНИХ ТЕЛЯТ (ПАТОГЕНЕЗ, ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ) : Нефротический синдром у высокопродуктивных коров и новорожденных телят (патогенез, ДИАГНОСТИКА И ЛЕЧЕНИЕ)

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • НЕФРОТИЧНИЙ СИНДРОМ У ВИСОКОПРОДУКТИВНИХ КОРІВ І НОВОНАРОДЖЕНИХ ТЕЛЯТ (ПАТОГЕНЕЗ, ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ)
  • Альтернативное название:
  • Нефротический синдром у высокопродуктивных коров и новорожденных телят (патогенез, ДИАГНОСТИКА И ЛЕЧЕНИЕ)
  • Кол-во страниц:
  • 215
  • ВУЗ:
  • Білоцерківський державний аграрний університет
  • Год защиты:
  • 2005
  • Краткое описание:
  • Білоцерківський державний аграрний університет


    на правах рукопису

    ВОВКОТРУБ НАТАЛІЯ ВОЛОДИМИРІВНА




    НЕФРОТИЧНИЙ СИНДРОМ У ВИСОКОПРОДУКТИВНИХ КОРІВ І НОВОНАРОДЖЕНИХ ТЕЛЯТ (ПАТОГЕНЕЗ, ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ)



    16.00.01 - діагностика і терапія тварин


    Дисертація
    на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук


    Науковий керівник - Левченко Володимир Іванович,
    доктор ветеринарних наук,
    професор, академік УААН


    Біла Церква - 2005











    ЗМІСТ

    Перелік умовних позначень....4
    Вступ.5
    Розділ 1. Огляд літератури.............11
    1.1.Класифікація хвороб нирок у великої рогатої худоби,
    їх поширення, етіологія та патогенез.
    1.2. Діагностика захворювань нирок у великої рогатої худоби.
    1.3. Лікування хвороб нирок у великої рогатої худоби..
    Розділ 2. Вибір напрямів досліджень, матеріал та методи
    виконання роботи........45
    Розділ 3. Функціональний стан нирок у клінічно здорових
    високопродуктивних корів.51
    3.1. Функціональний стан нирок у клінічно здорових
    глибокотільних корів
    3.2. Функціональний стан нирок у клінічно здорових
    високопродуктивних корів періоду ранньої лактації (1-3 місяці
    після отелення)
    Розділ 4. Нефротичний синдром у високопродуктивних корів63
    Розділ 5. Гепаторенальний синдром у високопродуктивних корів..79
    5.1. Етіологія і діагностика гепаторенального синдрому у
    високопродуктивних корів.
    5.2. Відновлення функціонального стану нирок при лікуванні
    високопродуктивних корів з ознаками
    гепаторенального синдрому...
    Розділ 6. Функціональний стан нирок у клінічно здорових телят..112
    Розділ 7. Нефротичний синдром у телят, хворих на колібактеріоз131
    Розділ 8. Узагальнення результатів роботи..156
    Висновки..187
    Пропозиції виробництву191
    Список використаних джерел192
    Додатки217






    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

    ГГТ - гамма-глутамілтрансфераза
    ДАУ - державний аграрний університет
    НДІ - науково-дослідний інститут
    ГНН - гостра ниркова недостатність
    ХНН - хронічна ниркова недостатність
    рН - водневий показник
    АСТ - аспарагінова трансфераза
    АЛТ - аланінова трансфераза
    ЛФ - лужна фосфатаза
    ІВМ - інститут ветеринарної медицини
    ДПЗ - державний племінний завод
    ПСП - приватне сільськогосподарське підприємство
    КСП - колективне сільськогосподарське підприємство
    ВГЕ - вміст гемоглобіну в одному еритроциті
    КІ - концентраційний індекс
    ФКС - фактор концентрації сечовини

    R - коефіцієнт канальцевої реабсорбції








    ВСТУП
    Актуальність теми. Однією з головних галузей сільськогосподарського виробництва в Україні завжди було тваринництво. Останніми роками в нашій країні намітилася тенденція щодо поліпшення генетичного потенціалу корів молочного напряму. У багатьох колективних господарствах створені високопродуктивні стада, де надої на корову становлять 6 - 8 і навіть 10 тис. кг молока за лактацію [1, 2]. Високоудійні корови вибагливі до умов утримання та годівлі, які, на жаль, часто порушуються, що призводить до розвитку такої патології тварин, як кетоз, хвороби печінки, ацидоз та алкалоз рубця, румініт, зміщення сичуга, післяродова гіпокальціємія, вторинна остеодистрофія, гіповітамінози та інші хвороби [3-5]. Певна частина у цій захворюваності припадає на хвороби нирок.
    Патологія нирок у великої рогатої худоби найчастіше має латентний перебіг і виникає як вторинна при різних хворобах. Так, у високопродуктивних корів вона поєднується з жировою гепатодистрофією [5], а у телят є наслідком катаральної бронхопневмонії чи гастроентериту [6]. Це значно утруднює постановку діагнозу, а отже і своєчасне призначення патогенетично обгрунтованого лікування. Оскільки хвороби нирок перебігають здебільшого малосимптомно, зростає необхідність удосконалення їх лабораторної діагностики. Тому проблема нефропатій залишається актуальною як у плані подальшого вивчення етіології та патогенезу, так і пошуку нових інформативних методів оцінки функціонального стану нирок, діагностики їх патології та експериментального обгрунтування ефективних засобів терапії.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є частиною наукової тематики кафедри терапії та клінічної діагностики Білоцерківського державного аграрного університету (номер держреєстрації 0103U004460), яка є складовою галузевої науково-технічної програми УААН Забезпечення ветеринарно-санітарного благополуччя в Україні” (розділ 13-113), та держбюджетних угод №№ 1/16 і 1/27 з Міністерством аграрної політики України.
    Мета роботи полягає в експериментальному і теоретичному обгрунтуванні методів діагностики нефротичного синдрому у високопродуктивних корів, а також у телят, хворих на колібактеріоз.
    Для досягнення мети були визначені такі задачі:
    а) вивчити показники функціонального стану нирок у клінічно здорових високопродуктивних корів;
    б) вивчити інформативні показники функціонального стану нирок у високопродуктивних корів при нефротичному синдромі;
    в) вивчити функціональний стан нирок при гепаторенальному синдромі у високопродуктивних корів, хворих на жирову гепатодистрофію, обгрунтувати механізми його розвитку та інформативні методи діагностики;
    г) вивчити вплив паранефральної новокаїнової блокади на функціональний стан нирок у високопродуктивних корів з ознаками гепаторенального синдрому;
    д) вивчити функціональний стан нирок у клінічно здорових і хворих на колібактеріоз новонароджених телят у динаміці розвитку патологічного процесу, теоретично обгрунтувати патогенез нефротичного синдрому і розробити інформативні методи його діагностики;
    є) вивчити відновлення під впливом лікування функціонального стану нирок у телят, хворих на колібактеріоз.
    Наукова новизна одержаних результатів. Уперше встановлені фізіологічні ліміти показників, що характеризують екскреторну, фільтраційну, реабсорбційну і концентраційну функції нирок у високопродуктивних корів, що є основою для діагностики нефропатології.
    Нефротичний синдром у високопродуктивних корів характеризується порушенням екскреторної, фільтраційної, реабсорбційної і концентраційної функцій нирок, гіпопротеїнемією, гіпоальбумінемією, протеїнурією, глюкозурією і гіперазотемією, зменшенням умісту сечовини і креатиніну в сечі.
    Уперше досліджено склад мікрофлори, виділеної з нирок і сечі корів при гепаторенальному синдромі, та встановлено корелятивний зв’язок між кількостю бактерій у сечі та інтенсивністю протеїнурії, глюкозурії, зростанням активності ГГТ та кількістю лейкоцитів в осаді сечі. Протеїнурія є наслідком порушення ниркової гемодинаміки, що підтверджується збільшеним умістом креатиніну і сечовини в сироватці крові, та пошкодження базальної мембрани. За результатами визначення білка і глюкози в сечі, креатиніну в сироватці крові і сечі встановлено зниження реабсорбційної функції ниркових канальців, що підтверджується збільшеною активністю ГГТ в сечі та гістологічним дослідженням нирок.
    Вперше доведено, що зменшення виділення сечовини і креатиніну з сечею може служити індикатором порушення фільтраційної, екскреторної та реабсорбційної функцій нирок у корів з гепаторенальним синдромом. Оскільки у 100% дійних корів визначається зниження концентраційного індексу креатиніну та коефіцієнта канальцевої реабсорбції, то їх можна розглядати як інформативні показники для діагностики гепаторенального синдрому. Встановлено, що величина вмісту залишкового азоту і сечовини в сироватці крові не може служити об’єктивним критерієм гепаторенального синдрому.
    Морфофункціональна незрілість клубочко-канальцевого апарату нирок у телят 35-денного віку зумовлює високий рівень глюкозурії та протеїнурії. Стабілізація вмісту сечовини в сироватці крові з 5-денного, залишкового та амінного азоту і фактора концентрації сечовини - з 15-денного, вмісту креатині ну, величини концентраційного індексу креатиніну та коефіцієнта канальцевої реабсорбції з 20-денного віку є результатом поступової адаптації екскреторної, фільтраційної і реабсорбційної функцій нирок до умов постнатального періоду онтогенезу.
    У телят, хворих на колібактеріоз, розвивається гломерулонефрит, який характеризується ретенційною гіперазотемією, в основному внаслідок затримання екскреції сечовини, гіперкреатинінемією на рівні функціонування 1020 % нефронів, протеїнурією і глюкозурією внаслідок порушення фільтраційної функції клубочків нефронів та реабсорбційної - ниркових канальців.
    Практичне значення одержаних результатів. Встановлені фізіологічні ліміти залишкового й амінного азоту, сечовини, креатиніну, білка та інших показників крові й сечі у високопродуктивних корів і телят до одномісячного віку, які характеризують екскреторну, фільтраційну, реабсорбційну та концентраційну функції нирок і є основою для діагностики їх патології. Експериментально встановлені критерії діагностики нефротичного і гепаторенального синдромів. Діагностика нефротичного синдрому грунтується на визначенні вмісту креатиніну в сечі і крові, сечовини і білка в сечі, розрахунках коефіцієнта ниркової канальцевої реабсорбції, концентраційного індексу креатиніну і фактора концентрації сечовини. Критеріями діагностики гепаторенального синдрому у високопродуктивних корів є: гіперпротеїнемія, гіпоальбумінемія, позитивні результати колоїдно-осадових проб, протеїнурія, глюкозурія, знижений вміст креатиніну та сечовини в сечі, підвищення відношення білок/креатинін, зменшення у 100 % корів концентраційного індексу креатиніну та коефіцієнта ниркової канальцевої реабсорбції. Експериментально обгрунтовано критерії діагностики нефротичного синдрому у телят, хворих на колібактеріоз. Встановлено позитивний вплив урсоліту в комплексній схемі лікування хворих телят для відновлення функціонального стану нирок. Результати досліджень, що викладені в дисертаційній роботі, увійшли до підручників Клінічна діагностика хвороб тварин”/В.І.Левченко, В.В.Влізло, І.П.Кондрахін та ін. - Біла Церква, 2004. 608 с. (розділ Дослідження сечової системи”. - С. 371 - 372) та Ветеринарна клінічна біохімія”/В.І.Левченко, В.В.Влізло, І.П.Кондрахін та ін. Біла Церква, 2002. 400 с. (розділ ”Клінічна біохімія при патології сечової системи”. С. 326 347), які затверджені Міністерством аграрної політики України як підручники для підготовки фахівців у аграрних вищих навчальних закладах III - IV рівнів акредитації з напряму 1305 Ветеринарна медицина”, та методичних рекомендацій Біохімічні методи дослідження крові тварин”/В.І. Левченко, Ю.М. Новожицька, В.В. Сахнюк та ін. - К., 2004. 105 с., затверджені наказом Державного департаменту ветеринарної медицини Мінагрополітики України № 115 від 07.10.2004 р.
    Особистий внесок здобувача. Дисертантка самостійно виконала всі експериментальні дослідження, проаналізувала одержані результати, теоретично обгрунтувала їх та узагальнила у висновках і пропозиціях. Гістологічні дослідження печінки та нирок проведені разом з кандидатом ветеринарних наук, в. о. доцента кафедри патологічної анатомії та ветеринарно-санітарної експертизи Білоцерківського ДАУ М.В. Утеченком, бактеріологічне дослідження нирок та сечі проводилося у співробітництві з кандидатом ветеринарних наук Л.В. Зоценко (Інститут ветеринарної медицини УААН) під керівництвом члена-кореспондента УААН В.П. Риженка.
    Апробація результатів дисертації. Одержані результати доповідалися на міжнародних науково-практичних конференціях молодих учених Стан та перспективи розвитку ветеринарної науки” (м. Харків, 6-7 жовтня 1999 р.), Гжицький С.З. і аграрна наука”, присвяченій 100-річчю від дня народження С.З. Гжицького (м. Львів, 4-6 травня 2000 р.), з проблем неінфекційної патології тварин (м. Біла Церква, 3-4 листопада 2000 р.), Актуальні проблеми та інновації в тваринництві, ветеринарній медицині і харчових технологіях” (м.Львів, 25-26 листопада 2004 р.), Всеукраїнській конференції молодих учених, докторантів, аспірантів Наукові пошуки молоді на початку XXI століття” (м. Біла Церква, 11-14 травня 2004 р.), конференції науково-педагогічних працівників (м. Біла Церква, 25-27 жовтня 2004 р.) та аспірантів і докторантів Білоцерківського ДАУ (м. Біла Церква, 2000 р.).
    Публікації. Результати експериментальних досліджень опубліковані в 10 статтях, що вийшли у фахових виданнях: Віснику Білоцерківського державного аграрного університету” (7), Науковому віснику Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького” (2) та міжвідомчому тематичному науковому збірнику Ветеринарна медицина” (1).
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ
    1. У дисертації на основі результатів досліджень функціонального стану нирок експериментально і теоретично обгрунтовані механізми розвитку нефротичного і гепаторенального синдромів у високопродуктивних корів і новонароджених телят, методи їх діагностики та вивчена ефективність застосування засобів патогенетичної терапії для відновлення функціонального стану нирок. Одержані результати є новим розв’язанням важливих питань ветеринарної нефрології.
    2. Функціональний стан нирок у високопродуктивних корів у перші 3 місяці лактації характеризується такими показниками: вміст у сироватці крові залишкового азоту становить 25,0-38,0 мг/100 мл, сечовини - 2,65-7,7 ммоль/л, креатиніну - 93,0-207,0 мкмоль/л, амінного азоту - 2,24-3,36 мг/100 мл, активність ГГТ у сечі - 0,12-0,9 мккат/л, вміст білка - 0-0,3 г/л, глюкози- 0,13-0,51 ммоль/л, фактор концентрації сечовини (ФКС) - 31,0-90,0, концентраційний індекс креатиніну (КІ) - 51,0-99,7, коефіцієнт ниркової канальцевої реабсорбції - 98-99 %. У сухостійний період у сироватці крові корів менше амінного азоту, сечовини та більше глюкози в сечі.
    3. У 19,9 % високопродуктивних корів протягом перших 3-х місяців лактації розвивається нефротичний синдром, який ускладнює перебіг таких захворювань, як ендометрит, некробактеріоз, кетоз, гнійно-запальні процеси в ділянці пальців. Нефротичний синдром проявляється порушенням фільтраційної, реабсорбційної, екскреторної та концентраційної функцій нирок і характеризується зростанням у сироватці крові вмісту залишкового азоту, у тому числі сечовини і креатиніну, білка (в 6,4 рази) і глюкози (в 3,07 рази) та підвищенням активності ГГТ у сечі, вірогідним зниженням концентраційних індексів (ФКС і КІ креатиніну) та коефіцієнта канальцевої реабсорбції. Подібні зміни виявлені у корів у період сухостою.
    4. Діагностика нефротичного синдрому у високопродуктивних корів грунтується на результатах дослідження сечі (протеїнурія, гіпокреатинінурія, гіпоазотурія, глюкозурія) та крові (гіперазотемія, гіперкреатинінемія, гіпоальбумінемія).
    5. У 46,5 % високопродуктивних корів у перші 3 місяці лактації виявлено ураження печінки і нирок (гепаторенальний синдром). Функціональний стан нирок характеризується порушенням фільтраційної та екскреторної функцій клубочків і реабсорбційної та концентраційної функцій канальців: уміст креатиніну в сироватці крові підвищується в 1,4 рази, а в сечі - знижується удвічі; в сечі зростає вміст білка (в 4,8 рази), глюкози (у 2,3 рази), знижується вміст сечовини (в 1,7 рази); коефіцієнт канальцевої реабсорбції, фільтраційний коефіцієнт сечовини (ФКС) і концентраційний індекс креатиніну (КІ) менші від норми у 100 % корів, а співвідношення білок/креатинін зростає у 12 разів, порівняно з нормою.
    6. З нирок корів, у яких виявлені зміни, типові для гепаторенального синдрому, були виділені патогенні культури E. coli, Clostridium spp., F. necrophorum, Staphylococcus aureus, Streptococcus spp., а з сечі хворих - Proteus vulgaris (70 % проб), E. coli (30 %), St. aureus (20 %), St. album (10 %). Кількість бактерій в 1 мл сечі корелює з рівнем протеїнурії, глюкозурії, активністю ГГТ та кількістю лейкоцитів (10-13 в полі зору мікроскопа).
    7. При гістологічному дослідженні біоптатів нирок та патологічного матеріалу виявлено каламутне набухання та білкову зернисту дистрофію епітеліальних клітин звивистих канальців, в окремих випадках (38,5 %) розвивається жирова інфільтрація та гіаліново-крапельна дистрофія нефроепітелію, амілоїдоз мальпігієвих тілець нирок. Структурні зміни канальців нирок супроводяться підвищенням активності ГГТ в сечі.
    8. Діагностика гепаторенального синдрому грунтується на результатах паралельного визначення в сироватці крові і сечі вмісту креатиніну, сечовини та білка і обчислення за цими даними концентраційного індексу креатиніну (КІ), коефіцієнта ниркової реабсорбції, визначення фактора концентрації сечовини (ФКС) та співвідношення білок/креатинін, зміни яких виявлені у 95-100 % корів. Ураження печінки підтверджується зниженням умісту альбумінів, підвищенням активності АСТ та позитивними результатами сулемової і формолової проб. За необхідності проводять дослідження біоптатів печінки та нирок.
    9. Одно- та дворазове застосування паранефральної новокаїнової блокади при гепаторенальному синдромі у високопродуктивних корів нормалізує лише деякі показники сечі (величина рН, вміст білка, глюкози, активність ГГТ), проте функція нирок повністю не відновлюється (залишається високим рівень креатиніну в крові, знижені вміст сечовини та креатиніну в сечі, концентраційні індекси).
    10. Морфофункціональна незрілість клубочко-канальцевого апарату нирок у телят 35-денного віку зумовлює високий рівень глюкозурії та протеїнурії. Стабілізація вмісту сечовини в сироватці крові з 5-денного віку, залишкового та амінного азоту і фактора концентрації сечовини - з 15-денного, вмісту креатиніну, величини концентраційного індексу креатиніну та коефіцієнта канальцевої реабсорбції - з 20-денного віку є результатом поступової адаптації екскреторної, фільтраційної і реабсорбційної функцій нирок до умов постнатального періоду онтогенезу. У телят до одномісячного віку сеча низької відносної густини, середня величина рН її менше 7,0.
    11. У телят, хворих на колібактеріоз, розвиваються зміни, характерні для гострого гломерулонефриту, а саме: гіперазотемія (середній уміст креатиніну підвищується у 2,7 рази, а в 15% телят він більше 700 мкмоль/л; залишкового азоту - на 42 %, сечовини 67 %), зменшення концентрації сечовини і креатиніну в сечі, зниження реабсорбційної функції нирок (вміст глюкози в сечі зростає на 63 %, білка - у 3 рази, активність ГГТ - у 2, співвідношення білок/креатинін - у 4 рази, а коефіцієнт канальцевої реабсорбції знижується до 94,7±1,7 %). Перераховані показники є інформативними для діагностики нефротичного синдрому у телят, хворих на колібактеріоз.
    12. Застосування в комплексній схемі терапії колібактеріозу урсоліту, починаючи з 10-ї доби від початку лікування, сприяло поступовому відновленню фільтраційної, реабсорбційної та концентраційної функцій нирок, але воно не було повним, оскільки активність ГГТ і коефіцієнт канальцевої реабсорбції не досягали рівня здорових телят.





    ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
    1. З метою діагностики нефротичного синдрому у високопродуктивних корів слід визначати у сироватці крові вміст залишкового азоту, креатиніну та амінного азоту, у сечі - вміст білка, глюкози, креатиніну, сечовини, досліджувати осад на наявність клітин ниркового епітелію, проводити підрахунок концентраційних індексів (ФКС і КІ), співвідношення білок/креатинін, коефіцієнта канальцевої реабсорбції.
    2. Для діагностики гепаторенального синдрому у високопродуктивних корів, хворих на жирову гепатодистрофію, рекомендується визначати в крові показники, що характеризують ураження печінки (активність АСТ, вміст загального білка і альбумінів, виконувати формолову і сулемову проби) та показники, які свідчать про порушення функцій нирок (вміст креатиніну, сечовини і амінного азоту в сироватці крові, вміст креатиніну, сечовини і білка в сечі), а також обраховувати фактор концентрації сечовини (менше 50) і концентраційний індекс креатиніну (менше 66), співвідношення білок/креатинін (більше 0,2), коефіцієнт канальцевої реабсорбції (менше 98 %).
    3. В діагностиці нефротичного синдрому у телят, хворих на колібактеріоз, необхідно використовувати показники вмісту залишкового азоту (більше 40 мг/100 мл), креатиніну (більше 150 мкмоль/л) та сечовини (більше 4,5 ммоль/л) у сироватці крові, визначати кількість білка і глюкози та активність ГГТ в сечі, співвідношення білок/креатинін, коефіцієнт канальцевої реабсорбції, компоненти осаду сечі (лейкоцити, еритроцити, циліндри).
    4. Для відновлення функціонального стану нирок у телят, що хворіють на колібактеріоз, пропонуємо, разом із традиційним для цієї хвороби лікуванням, застосовувати введення в черевну порожнину розчину урсоліту по 1 л 2-3 рази на добу протягом 35 днів.









    СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

    1. Буркат В.П. Деякі аспекти наукового обгрунтування розвитку скотарства в Україні // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. Вип. 7, ч. 1. Біла Церква, 1998. С. 153 161.
    2. Левченко В.І., Влізло В.В. Діагностика, лікування та профілактика хвороб печінки у великої рогатої худоби//Методичні рекомендації. - Київ, 1998. 22 с.
    3. Кондрахин И. П. Полиморбидность внутренней патологии // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. Біла Церква, 1998. Вип. 5, ч. 1 С. 79 83.
    4. Левченко В.І., Сахнюк В.В. Поліморбідність патології у високопродуктивних тварин // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. Вип. 3, ч.1. Біла Церква, 1997. С. 89 92.
    5. Влізло В.В. Жировий гепатоз у високопродуктивних корів : Автореф. дис. ... д-ра вет. наук. К., 1998. 34 с.
    6. Федюк В.И. Нефриты у телят (этиология, патогенез, диагностика, лечение и профилактика): Автореф. дис. д-ра вет. наук. Санкт Петербург, 1992. 34 с.
    7. Мостофи Ф.К., Смит Д.Е. Почки. М.: Медицина, 1972. С. 197 223.
    8. Вандер А. Физиология почек. С-Пб.: Питер, 2000. 266 с.
    9. Bohle A., Bartner H., Labarke H. The Kidney: Structure and Function. - NewYork, 1989. 400 p.
    10. Дудар І.О. Вікові морфологічні, структурні та функціональні зміни у
    нирках здорових людей // Урологія. 1999. № 3. С. 102 106.
    11. Guder WG., Morel F. Biochemical characterization of individual nephron segments. New York, 1992. Vol. 2. P. 46.
    12. Morel F., Douset A. Functional segmentation of the nephron. New York: Raven Press, 1992. Vol. 1. 31 p.
    13. Наточин Ю.В. Основы физиологии почки. Л.: Медицина,1982.208 с.
    14. Левченко В.І., Стадник А.М., Мельник Й.Л. Хвороби нирок і сечових шляхів//Внутрішні хвороби тварин / В.І. Левченко, І.П. Кондрахін, В.В.Влізло та ін.; За ред. В.І. Левченка. Біла Церква, 2001. Ч. 2. С. 13 - 57.
    15. Ратнер Л.А. Классификация болезней почек // Материалы 7-го Воронежского обл. съезда терапевтов. Воронеж, 1968. С. 137 139.
    16. Markusfeld O., Nahari N., Kessner D. Observations on bovine pyelonephritis // Brit. veter. J. 1989. T. 145, № 6. P. 573 579.
    17. Локес П.І., Дмитренко Н.І. Поширеність та диференційна діагностика захворювань сечовидільної системи в котів // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - Біла Церква, 2003 Вип. 25, ч. 2. С. 148 151.
    18. Петров И.И., Петров Р.А. Структура заболеваний почек // Вопросы краевой патологии. Якутск, 1973. Вып. 2. С. 80 82.
    19. Голдфарб С., Хенрик У.Л. Новое в нефрологии // Междунар. журн. мед. практики. - 1999. - № 2. С. 37 44.
    20. Бакалюк О. Вибрані питання нефрології в клініці внутрішніх хвороб. Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. 344 с.
    21. Cotran R.S. Tubulo-Interstitial Nephropathies. New York, 1993. 340 p.
    22. Величко М.Б., Дудар І.О., Колесник М.О. Лікування і диспансеризація хворих на гломерулонефрит: Методичні рекомендації. К., 1993. 26 с.
    23. К проблеме нефритов у лиц пожилого и старческого возрастов / И.А. Борисов, В.В.Сура, Л.П.Попова, Е.А.Маркина // Терапевт. архив. 1995. - № 5. С. 5 9.
    24. Arieff H. Glomerulonephritis in old men // Geriatries. 1997. Vol. 28, №4. P. 48 52.
    25. Гертман А.М. Этиология, патогенез и лечебно-профилактические мероприятия при мочекаменной болезни крупного рогатого скота : Автореф. дис. канд. вет. наук. Казань, 1990. 26 с.
    26. Дзюрак В.С., Возианов С.А. Патогенез, диагностика и лечение мочекаменной болезни // Лікування та діагностика. 2001. - № 2. С. 13 20.
    27. Скворцов Ф.Ф. О почечно-каменной болезни крупного рогатого скота// Ветеринария. 1965. - № 7. С. 60 62.
    28. Kardevan A. A Bowmann-fele tokokbol kialakulo cystas vese szarvasmarhaban // Magyar allatorv. Lapja, 1964. Evf. 19, Sz. 10. P. 444 446.
    29. Дмитряков В.О. Оптимізація діагностики та лікування уроджених вад розвитку нирок у дітей : Автореф. дис. д-ра мед. наук. Київ, 1999. 34 с.
    30. Murrey T., Goldberg H. Tubulo-Interstitial Nephropathies // Ann. Intern. Med. 1995. Vol. 82, № 5. P. 345 347.
    31. Хирик М.Г. О поражении почек крупного рогатого скота // Ветеринария. - 1968. - № 12. С. 82 83.
    32. Хирик М.Г. Данные о заболевании почек у убойных животных // Ветеринария. - 1974. - № 7. С. 94 97.
    33. Федюк В.И. Лечение и профилактика нефритов у крупного рогатого скота // Сборник науч. трудов Донского с.-х. ин-та. Т. 9, вып. I. Новочеркасск, 1974. - С. 190 192.
    34. Теблоева Л.Т. Актуальные вопросы детской нефрологии // Педиатрия. 1997. - № 6. С. 4 7.
    35. Фактори, що сприяють розвитку нефрологічних захворювань у дітей / О.О.Добрик, С.Л.Няньковський, М.О.Секунда та ін.// Педіатрія, акушерство, гінекологія. 2000. - № 6. С. 69.
    36. Екологія і диспансерне обстеження дітей / О.С.Копилов, М.В.Курик, В.І.Лимар, Л.Р.Овражко // Педіатрія, акушерство, гінекологія. 1995. - № 4. С. 19 21.
    37. Поширеність нефропатій та їх факторів ризику у дітей, мешканців екологічно несприятливих регіонів ( за матеріалами Івано-Франківської області) / О.В.Лесюк, Л.П.Павлова, І.В.Багдасарова та ін. // Урологія. 1999. Т. 3, № 3. С. 41 45.
    38. Гоженко А.И., Федорук А.С. Классификация почечной недостаточности // Урология. 2001. - № 5. С. 35 38.
    39. Зміни з боку сечовидільної системи у дітей з хронічним гастродуоденітом / В.Ф.Лобода, О.Р.Боярчук, О.Р.Ясній та ін.// Педіатрія, акушерство, гінекологія. 2000. - № 6. С. 70.
    40. Кардаш В.А., Чиж А.С., Жлоба А.П. Некоторые вопросы диагностики и лечения больных с патологией почек : О реабилитации нарушенных функций организма человека. Минск, 1974. С. 92 93.
    41. Ultrastrukturelle Nierenveranderungen wahrend der Diarrhoe und die Nierenfunktion nack Infusionsbehandlung bei durchfallkranken Kalbern / H. Hartmann, V. Bergmann, H. Gunther // Arch. Exper. Veter. Med. 1988. Bd. 42, H. 5. S. 693 701.
    42. Утеченко М.В. Симптоми і функціональний стан печінки у великої рогатої худоби залежно від структурних змін її паренхіми: Автореф. дис. канд. вет. наук. Біла Церква, 2003. 18 с.
    43. Функціональний стан нирок у корів, хворих на аліментарну дистрофію / М.Я. Тишківський, В.В. Влізло, В.І. Головаха та ін.// Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. Вип. 4, ч. 1. Біла Церква, 1997. С. 121 124.
    44. Enterohemorrhagie Escherichia coli and hemolytic-uremic syndrome / F. Allerberger, B. Solder, A. Caprioli, H. Korch // Wien. Klin. Wochenschr. - 1997. - № 19. P. 203 205.
    45. Nephrotoxicity of Narthecium ossifragum in cattle in Norway / A. Flaoyen, M. Binde, B. Bratberg et al. // Vet. Rec., 1995. -№ 9. P. 138 139.
    46. Иванов Ю.И. Патологическая физиология почек// Патологическая физиология/ Г.И. Буженко, Ю.В. Быць, В.А. Горбань; Под ред. Н.Н.Зайко. К.: Вища школа, 1977. С. 492 512.
    47. Зайчик А.Ш., Чурилов Л.П. Основы общей патологии. Основы патохимии. Санкт-Петербург : ЭЛБИ, 2000. Ч. 2. 688 с.
    48. Солонін П.К. Порушення обміну речовин між нирками і кров’ю в організмі великої рогатої худоби під впливом нітратів (за даними ангіостомії) : Автореф. дис. канд. вет. наук. Київ, 1998. - 18 с.
    49. Новожицька Ю.М. Якість кормів і стан обміну речовин у корів в господарствах України // Неінфекційна патологія тварин : Матеріали. наук.-практ. конф. Ч. 1. Біла Церква, 1995. С. 82 83.
    50. Bratberg B. Nephrotoxicity and hepatotoxicity in calves apparently caused by experimental feeding with Narthecium ossifragum // Vet. Res. Commun. - 1995. - № 11. P. 113 114.
    51. Нефрологія / Л.А.Пиріг, О.І.Дядик, Ж.Д.Семідоцька та ін.; За ред. Л.А.Пирога. К. : Здоров’я, 1995. 280 с.
    52. Приховане” ушкодження проксимального відділу нефрону / А.І.Гоженко, Ю.Є.Роговий, О.С.Федорук та ін. // Одеський медичний журнал: наук.- практ. журн. Одеса. - 2001. - № 5. С. 16 19.
    53. Плоткин В.Я. Один из возможных механизмов развития и прогрессирования хронического гломерулонефрита // Терапевт. архив. 1988. Т. 60, № 6. С. 19 24.
    54. Cogan M.G. Disorders of proximal nephron function // Amer. J. Med. 1982. Vol. 72, № 2. P. 275 288.
    55. Рябов С.И., Наточин Ю.В. Функциональная нефрология. СПб.: Лань, 1997. 304 с.
    56. Intranephron distribution and properties of xanthine oxidase, super oxide dismutase and guanase activities in control and nephrotic rats / H. Endou, H.Yamada, T.Takahashi et al. // Mol. Nephrol. : Biochem. Aspects Kidney Funct. : Prog. 8-th Int. Symp. Dubrovnic Oct. 5 8. Berlin, New York, 1986. P. 347 352.
    57. Хмельницкий Г.А. Отравление животных карбамидом: механизм токсического действия и принципы лечения // Ветеринария. 1984. - № 1. С. 64 65.
    58. Хмельницкий Г.А. Терапия животных при отравлениях. К.: Урожай, 1990. 216 с.
    59. Пиріг Л.А. Нирки й ліки, ліки й нирки // Ліки. 1996. - № 5. С. 3 10.
    60. Урбанович П., Данкович Р. Морфологічна характеристика органів сечовиділення великої рогатої худоби, вирощеної на території, забрудненій радіонуклідами // Вет. медицина України. 2004. - № 3. С. 32 34.
    61. Коцюмбас Г.І. Гістологічні та деякі гістохімічні зміни в нирках худоби, вирощеної в третій зоні радіоактивного забруднення // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. Біла Церква, 2003. Вип. 25. С. 110 113.
    62. A study of white spotted kidneys” in cattle / F.A.Uzal, A.B.Dobrenovb, L.Smithec et al. // Veter. Microbiology. 2002. Vol. 86, Issue 4. P. 369 375.
    63. Setala K. Bakterial enzymes in uremia management // Kidney Int. 2001. Vol. 35. P. 41 42.
    64. Прус М.П. Клініко-функціональні та патолого-морфологічні зміни в нирках собак, хворих на бабезіоз // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. Вип. 21. Біла Церква, 2002. С. 179 182.
    65. Костенко Л.О. Мікробне забруднення сечі та його зв’язок із змінами її фізичних та хімічних властивостей // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. Вип. 21. Біла Церква, 2002. С. 111 119.
    66. Takashi M. Renal Lesions in Multiple Myeloma and Related Disorders // Acta Med. Et Biol. 1995. Vol. 43, № 4. P. 173 196.
    67. Влізло В.В. Порушення функції нирок при патології печінки у корів // Вет. медицина України. 1996. - № 8. С. 22 23.
    68. Павлов М.Е. Функціональний стан нирок у хворих на субклінічний кетоз корів // Вісник сільськогосподарської науки. - 1987. - № 1. С. 57 58.
    69. Богомолов Б.П. Поражение почек при инфекционных болезнях // Терапевт. архив. 1997. - № 6. С. 70 72.
    70. Особливості ураження нирок у дітей з тяжкими формами гострих кишкових інфекцій/Л.І.Шостакович-Корецька, О.В.Люлько, Л.В.Волик, С.О.Павлюк // Педіатрія, акушерство, гінекологія. 2000. - № 6. С. 86.
    71. Infections with verocytotoxinproducting Escherichia coli and hemolytic-uremic syndrome / N.C.Van de Kar, A.E. Heuvelink, E. Boer, L.A. Monnens // Ned. Tijdschr. Geneeskd., 1996. - № 20. P. 31 35.
    72. Люлько О.В., Шостакович-Корецька Л.Р., Павлюк С.О. Ураження нирок при кишковій інфекції сальмонельозної та клебсієльозної етіології // Урологія. 2000. - № 1. С. 33 38.
    73. Бабичев А.В. Некоторые вопросы патогенеза и морфогенеза диффузного гломерулонефрита // Сб. статей к 70-летию Засл. деятеля науки РСФСР, д-ра мед. наук, проф. В.Г.Молоткова. Смоленск, 1974. С. 17 22.
    74. Колесник М.О., Лапчинська І.І. Невідкладні стани в нефрології. 1.Первинно-ренальні стани // Лікування та діагностика. - 2001. - № 2. С. 33 39.
    75. Минкин Р.Б. Болезни почек С-Пб. : Дорваль, 1994. 166 с.
    76. Peten E.P., Striker L.J. Progression of gllomerular diseases // J. Intern. Med. - 1994. Vol. 236, № 3. P. 241 249.
    77. Шульцев Г.П. Нефротический синдром. М. : ЦОЛИУВ, 1975. 19 с.
    78. Никулина Г.Г. Метаболизм липидов и его связь с функциональным состоянием почек : Автореф дис. д-ра биол. наук. К., 1992. 35 с.
    79. Myers B.D., Horan S.M. Acute renal failure // N. Engl. J. Med. - 1986. Vol. 314. P. 96.
    80. Наточин В.И. Гомеостаз кальция и почки // Терапевт. архив. 1987. - № 8. С. 7 14.
    81. Дудар І.О. Міжклітинні взаємодії в патогенезі гломерулопатій // Урологія. 1999. - № 2. С. 83 87.
    82. Игнатова М.С., Вельтищев Ю.Е. Функциональное состояние почек при нефропатиях у детей и проблема почечной недостаточности // Педиатрия. - 1977. - № 2. С. 47 52.
    83. Средние молекулы мочи в оценке состояния почек у новорожденных / С.Л.Нестеров, И.Г.Шеленок, Е.М.Козлова и др. // Клинич. лаборат. диагностика. 2003. - № 10. С. 12 14.
    84. Малахова М.Я. Метод регистрации эндогенной интоксикации: Метод рекомендации. С-Пб., 1995. 67 с.
    85. Шутов А.М. Оценка детоксикационной функции почек по клиренсу средних молекул // Клинич. лаборат. диагностика. 1996. - № 6. С. 28.
    86. Климов А.Н., Никульчева Н.Г. Обмен липидов и липопротеидов и его нарушения. СПб : Питер Ком, 1999. 512 с.
    87. Манчин Р.Б. Болезни почек. Санкт-Петербург, 1994. 167 с.
    88. Kamper A.L., Strandgeard S., Leyssac P.P. Late outcome of a controlled trial of enalapril treatment in progressive chronic renal failure. Hard and poind and influence of proteinuria // Nephrology, Dyalisis, Transplantation. 1995. Vol. 10. - № 24. P. 1182 1188.
    89. Сокол А.С., Карманова Е.Е., Киселева А.Ф. Печеночно-почечная недостаточность. К. : Здоров’я, 1977. 134 с.
    90. Холод В.М. Биохимические изменения при патологии поджелудочной железы и почек у крупного рогатого скота// Неінфекц. патологія тварин: матеріали наук.-практ. конф. Ч. I. Біла Церква, 1995. С. 103 104.
    91. Шулутко Б.И. Гепаторенальный синдром. Л.: Медицина, 1976. 192 с.
    92. Epstein M. The kidney in liver disease. New York, Amsterdam, Oxford : Elserier Biomedical. - 1983. 2 Aufl.
    93. Всеволодов Б.П., Вертинский К.И., Стрельников А.П. Патологическая морфология болезней мочеполовой системы. //Патологическая анатомия сельскохозяйственных животных / В.П. Шишков, Н.А. Налетов, А.В.Жаров и др.; Под ред. В.П.Шишкова. М.: Колос, 1980. С. 20 57.
    94. Франкфурт А.И. Гепаторенальный синдром Киев, 1940. 300 с.
    95.Структурно-функциональные основы печеночно-почечной недостаточности// Сб. статей Минск: НЗ СССР, 1978. 104 с.
    96. Береснев А.В. Функциональное состояние почек при острой патологии органов брюшной полости К.: Здоров’я, 1985. 85 с.
    97. Бурневич Э.З., Лопаткина Т.Н. Поражение почек при первичном билиарном циррозе // Терапевт. архив. 2000. Т. 72, № 6. С. 69 71.
    98. Джеймс А. Шейман. Патофизиология почки. М. СПб.: Издательство БИНОМ Невский Диалект, 1999. 206 с.
    99. Диагностика и лечение внутренних болезней : Руководство для врачей в 3-х томах. Болезни органов дыхания, почек, эндокринной системы. Т. 2 - М.И.Балаболкин, Е.В.Гембицкий, Е.Е.Гогин и др.; Под ред. Е.В.Гембицкого. М.: Медицина, 1996. 512 с.
    100. Пелещук А.П., Пиріг Л.А. Хвороби нирок. К.: Здоров’я, 1972. 44 с.
    101. Федюк В.И. Почечная недостаточность при бронхопневмонии у телят, патогенез и лечение : Автореф. дис. канд вет. наук. Белая Церковь, 1967. 24 с.
    102. Карпуть И.М., Морхан И.Б. Приобретенная имунная недостаточность при нефрозе телят, больных пневмоэнтеритами // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. Вип. 5, ч. 1. Біла Церква, 1997. С. 77 78.
    103. Василюк В.М. Семіотика і діагностика внутрішніх хвороб. Тернопіль: Укрмедкнига, 1997. С. 195 213.
    104. Мельман Н.Я. Методы исследования почек / Практическая нефрология. К.; 1973. С. 5 44.
    105. Внутренние незаразные болезни сельскохозяйственных животных / Б.М.Анохин, В.М.Данилевский, Л.Г.Замарин и др.; Под ред. В.М.Данилевского. М.: Агропромиздат, 1991. 575 с.
    106. Влізло В.В., Левченко В.І. Дослідження сечової системи// Клінічна діагностика внутрішніх хвороб тварин / В.І.Левченко, В.В. Влізло, І.П.Кондрахін та ін.; За ред. В.І. Левченка. К.: Урожай,2004. С. 324 377.
    107. Filar J. Zachowanie sie ukladu czerwono- I bialokrwinkowego krwi obwodowej w przebiegu chorob nerek u bydlo // Med. Weter. 1968. - R. 24, Nr. 7. S. 414 417.
    108. Spivak J.L., Watson A. J. Hematopoesis and the kidney // New York Raven Press. - 1992. Vol. 2. P. 42.
    109. Fisher J.W. Regulation of erythropoetin production // New York Oxford University Press. - 1992. Vol. 2. P. 51.
    110. Рудаков В.В. Биохимия и патобиохимия почек / Введение в клиническую биохимию. Л., 1969. С. 258 278.
    111. Dore M., Morin M., Gagnon H. Proliferative glomerulonephritis leading to nephrotic syndrome in a cow // Canad. Veter. J.. - 1987. T. 28, № 1. P. 40 41.
    112. White M.R., Growell W.A., Blue J.L. A nephrotic-like syndrome with an associated mesangio-proliferative glomerulopathy in a cow // Vet. Patol. 1986. Vol. 23, № 4. P. 439 442.
    113. Wiseman A., Spencer A., Petrie L. The nephrotic syndrome in a heifer due to glomerulonephritis // Res. Vet. Sci. 1980. Vol. 28, № 3. P. 325 329.
    114. Крот В. Причини ниркової недостатності // Будьмо здорові. 2001. - № 7. С. 12 13.
    115. Федюк В.И. Диагностика, лечение и профилактика почечной недостаточности у крупного рогатого скота // Сб. науч. тр. Донск. СХИ. Т. 13, вып. 4 Новочеркасск, 1978. - С. 9 13.
    116. Мельник М.В., Земченков Ю.П. Ранняя диагностика хронической почечной недостаточности // Материалы конф. Калинин, 1978. С. 50 52.
    117. Герман Й. Запобігання і раннє виявлення кінцевої стадії ниркових захворювань // Медицина світу. 1998. Т. 5, № 3. С. 152 154.
    118. Frimann C. D. Earlydetection, diagnosis and management of kidney disease : Guidelines and recommendations. Westwood: NKF, 2002. 21 p.
    119. Нефрология : Руководство для врачей / Под ред. И.Е.Тареевой. М. : Медицина, 2000. 688 с.
    120. Заболевания почек и мочевыводящих путей / В.М.Ярмоленко, О.Б.Лоран, Д.Ю.Пушкарь, П.И.Раснер. М.: Здоровье, 2002. 62 с.
    121. Урология/ Ю.Я. Глейзер, В.Г.Горюнов, А.Ф. Даренков и др.; Под ред. И.А.Лопаткина. М. : Медицина, 1977. 431 с.
    122. Чиж А.С., Чиж К.А. Почки. Болезни, профилактика и лечение : Справ. пособие. Минск : Беларус Навука, 2000. 239 с.
    123. Маждракова Г., Попова Н. Болезни почек София: Медицина и физкультура, 1973. 782 с.
    124. Рухлядев Н.П. Материалы к клиническому диагнозу и патологической гистологии острого нефрита лошади и собаки // Экспериментальное исследование. Казань, 1902. 204 с.
    125. Юрковский О.И., Грицюк А.М. Общеклинические анализы в практике врача. К. : Техніка, 2000. 112 с.
    126. Лабораторные методы исследования в клинике /В.В. Меньшиков, Л.Н. Делекторская, Р.П. Золотницкая и др.; Под ред. В.В.Меньшикова. М. : Медицина, 1987. С. 48 51.
    127. Руководство по клинической лабораторной диагностике / М.А. Базарнова, З.П. Гетте, Л.И.Кальнова и др.; Под ред. М.А.Базарновой. К. : Вища школа, 1986. Т. 1. С. 61 63.
    128. Чиж А.С., Пилотович В.С., Колб В.Г. Методы исследования в нефрологии и урологии. Минск: Выш. шк., 1992. С. 31 68.
    129. Козинец Г.И. Интерпретация анализов крови и мочи и их клиническое значение. М.: Триада Х, 1998. С. 80 90.
    130. Данилова Л.А. Анализы крови и мочи. С-Пб, 1999. 128 с.
    131. Лабораторная и инструментальная диагностика. Спутник интерниста / П.А.Воробьев, С.Г.Горохова, А.И.Дворецкий и др. М.: Ньюдиамед, 2001. 288 с.
    132. Нирки. Лабораторні методи дослідження/М.Р.Гжегоцький, О.Г.Мисаковець, Ю.С.Петришин та ін. Львів: Світ, 2002. 86 с.
    133. Холод В.М., Пушняков В.А., Вантеев В.В. Лабораторно-биохимическая диагностика заболеваний почек у сельскохозяйственных животных // Материалы II междунар. научн.-практ. конф. Минск, 1997. С. 154 156.
    134. Cohen E.P., Lemann J.J. The role of the laboratory in evaluation of kidney function // Clin. Chem., 1991. Vol. 37. P. 785.
    135. Эмануэль В.Л. Лабораторная оценка функционального состояния почек // Клинич. лаборат. диагностика. - 1997. - № 10. С. 25 32.
    136. Мовсум-Заде К.К. Функциональные пробы почек при диагностике и лечении заболеваний лошадей и крупного рогатого скота : Автореф. дис. д-ра вет. наук. Кировоград, 1949. 30 с.
    137. Шюк Ота. Функциональное исследование почек. Прага : Авиценум, 1975. 333 с.
    138. Каледин И.С. Функциональное состояние почек при некоторых их заболеваниях и оперативных вмешательствах : Автореф. дис. канд. мед. наук, 1963. 24 с.
    139. Определение почечного функционального резерва / И.Л.Денисенко, Л.Н.Акимова, Т.О.Абисова // Клинич. лабор. диагностика. - 2000. - № 1. С. 17 18.
    140. Багдасарова І.В., Іванов Д.Д. Функціональні методи діагностики в дитячій нефрології // Педіатрія, акушерство, гінекологія. 2000. - № 6. С. 69 70.
    141. Новикова В.Г. Лабораторная диагностика заболеваний почек // Состояние, пути развития и приближение к спец. мед. помощи населению Калининской области : Материалы конф. Калинин, 1978. С. 50 52.
    142. Дядик О.І. Роль дослідження сечового синдрому в клінічній практиці // Лаборат. диагностика. 2000. - № 2. С. 61 68.
    143. Значение изучения мочевого синдрома в клинической практике. Протеинурия / А.И.Дядик, М.В.Хоменко, И.Н.Цыба и др. // Клинич. медицина. 1999. - № 2. С. 30 33.
    144. Лоп
  • Стоимость доставки:
  • 70.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины