АЛЕРГІЧНІ РЕАКЦІЇ В ОРГАНІЗМІ СОБАК ПРИ ЗГОДОВУВАННІ БІЛКОВИХ КОРМІВ (КЛІНІКО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ) : Аллергические реакции в организме СОБАК При скармливании белковых кормов (Клинико-экспериментальное исследование)

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

На правах рукопису

ЖУРАВЕЛЬ Олена Миколаївна

УДК 619:57.083.32:636.7/8.084

АЛЕРГІЧНІ РЕАКЦІЇ В ОРГАНІЗМІ СОБАК
ПРИ ЗГОДОВУВАННІ БІЛКОВИХ КОРМІВ
(КЛІНІКО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ)

16.00.02 патологія, онкологія і морфологія тварин

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата ветеринарних наук

Науковий керівник:
доктор ветеринарних наук, професор
Сорока Н.М.

Київ 2009

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, символів, одиниць, скорочень і термінів .4
ВСТУП..5
РОЗДІЛ 1 ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ....10
1.1. Етіологічні чинники, що спричинюють алергію у тварин і людини.10
1.2. Класифікація та клінічні прояви алергії у тварин
і людини...14
1.3. Механізм розвитку та патофізіологічні зміни в організмі тварин
і людини за алергії..20
1.4. Діагностика та диференціальна діагностика алергії...31
1.5. Заключення до огляду літератури.34
РОЗДІЛ 2 ВИБІР НАПРЯМІВ ДОСЛІДЖЕННЯ, МАТЕРІАЛИ ТА
МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ..36
РОЗДІЛ 3 РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ...45
3.1. Характер морфофункціональних змін в організмі собак за алергії, спричиненої згодовуванням білкових кормів.45
3.1.1. Особливості етіологічного фактора алергії у собак 45
3.1.2. Динаміка прояву окремих клінічних показників за алергії у собак.....................................49
3.1.3. Морфологічні та імунологічні показники крові у собак за
алергії.60
3.1.3.1. Морфологічні показники крові...60
3.1.3.2. Лімфоцитарний спектр крові...64
3.1.3.3. Імуноглобуліни та циркулюючі імунні комплекси
крові.......................................................................................68
3.1.4. Біохімічні показники крові у собак за алергії.71
3.2. Вплив білка курячого яйця та сироватки крові коня на організм цуценят після разового введення алергенів...75
3.2.1. Клінічний стан організму цуценят.....76
3.2.2. Імунологічні показники крові у піддослідних цуценят...79
3.2.2.1. Лімфоцитарний спектр крові...79
3.2.2.2. Імуноглобуліни та циркулюючі імунні комплекси
крові...85
3.3. Реакція організму цуценят на повторне введення білка курячого яйця та
сироватки крові коня..89
3.4. Вплив білка курячого яйця та сироватки крові коня на організм цуценят після повторного введення алергенів..90
3.4.1. Клінічний стан організму цуценят...90
3.4.2. Морфологічні та імунологічні показники крові
у піддослідних цуценят.93
3.4.2.1. Морфологічні показники крові...93
3.4.2.2. Лімфоцитарний спектр крові..99
3.4.2.3. Імуноглобуліни та циркулюючі імунні комплекси
крові.105
3.4.3. Біохімічні показники крові у піддослідних цуценят.109
РОЗДІЛ 4 АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
ДОСЛІДЖЕННЯ...116
ВИСНОВКИ...149
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ..151
ДОДАТКИ..152
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.165

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, символів, одиниць, скорочень і термінів

АЗ алергічне захворювання;
АР алергічна реакція;
АТ антитіло;
АГ антиген;
АЛ алерген;
АГ-АТ комплекс антиген-антитіло;
АлАТ аланінамінотрансфераза (К.Ф. 2.6.1.2);
АсАТ аспартатамінотрансфераза (К.Ф. 2.6.1.1);
БАР біологічно активні речовини;
ІФА імуно-ферментний аналіз;
ІРІ імунорегуляторний індекс;
ІФ індекс фагоцитозу;
КА кормова алергія;
КГ кормова гіперчутливість;
РІД радіальна імунодифузія;
ТК тучні клітини;
ТБ тканинні базофіли;
ФА фагоцитарна активність;
ЦІК циркулюючі імунні комплекси;
ШКК шлунково-кишковий канал;
Ig імуноглобулін.

ВСТУП
Алергічні захворювання у собак набувають все більшого розповсюдження на території України. Вивчення патогенезу даної хвороби дає можливість лікарю ветеринарної медицини правильно поставити діагноз та призначити ефективне лікування тварин.
Слід зазначити, що в Україні вивчення алергії собак, яка виникає при згодовуванні білкових кормів, не проводилось. Тому, дослідження цієї групи захворювань є досить важливим для ветеринарної медицини.
Актуальність теми. Нині значної актуальності у ветеринарній медицині набуває питання своєчасної діагностики та ефективності лікування тварин, хворих на алергію. Як відомо, кількість тварин, схильних до алергічних захворювань, постійно зростає (Поляков І.Д., Іванова Л.Г., 2004). Це пов’язано з неправильною їх діагностикою та лікуванням, підвищенням алергенного навантаження на організм, негативним впливом чинників довкілля на характер імунної відповіді [66]. Серед останніх найбільше значення мають промислові, транспортні та інші викиди, до складу яких входять сполуки, що мають імунотоксичні, імуносупресорні та імуносенсибілізуючі властивості. Це сприяє розвитку в організмі тварин алергічної патології [294, 295]. І хоча досягнуті певні успіхи у вивченні алергій, збільшується число ускладнень розвитку цієї групи захворювань [29].
Вивченню алергічних станів тварин і людини в Україні і за її межами присвячені роботи Ж.Ж. Раппорта і А.М. Ногаллєра (1990), L.M. Reedy (1997), К.С. Медведєва (2000), Б.М. Пухлика (2002), Г.М. Дранніка (2003) та ін.
У свою чергу вивчення особливостей змін клінічних, морфологічних, біохімічних та імунологічних показників в організмі собак за розвитку алергії, спричиненої згодовуванням білкових кормів та факторів, що є сприятливим фоном для її розвитку, є актуальним для науки та практики лікаря ветеринарної медицини.
Отримані результати дозволять розробити науково обґрунтовані підходи щодо діагностики та лікування собак за виникнення алергії, спричиненої згодовуванням білкових кормів.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи є фрагментом науково-дослідної роботи кафедри паразитології та тропічної ветеринарії Національного університету біоресурсів і природокористування України з ініціативної теми Розробка методів діагностики та профілактики алергії у м’ясоїдних тварин” (номер державної реєстрації 0108U011144).
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягала у вивченні клініко-гематологічних та імунологічних аспектів патогенезу алергії собак за спонтанного та експериментального білкового навантаження.
Для досягнення мети поставлені такі завдання досліджень:
− встановити клінічний прояв спонтанної та експериментальної алергії у собак;
− визначити білкові корми з найбільшим вмістом алергенів для собак;
− з’ясувати породні, вікові та статеві особливості прояву алергії у собак, спричиненої білковими кормами;
− дослідити зміни клінічних, морфологічних, імунологічних і біохімічних показників крові собак за алергії, спричиненої надмірним згодовуванням білкових кормів;
− вивчити особливості клінічного прояву та імунологічних показників крові цуценят при окремому разовому підшкірному введенні білка курячого яйця та сироватки крові коня;
− з’ясувати особливості змін клінічних, морфологічних, імунологічних і біохімічних показників крові цуценят після повторного внутрішньовенного введення білка курячого яйця та сироватки крові коня;
− на основі результатів клініко-гематологічних та імунологічних досліджень обґрунтувати загальні закономірності перебігу алергії у собак, спричиненої білковим навантаженням на організм.
Об’єкт дослідження: патогенез алергії у собак за білкового навантаження.
Предмет дослідження: клінічні, морфологічні, імунологічні і біохімічні показники крові у собак різного віку за спонтанного та експериментального білкового навантаження.
Методи дослідження: клінічні (вимірювання температури тіла, частатоти серцевих скорочень і підрахунок кількості дихальних рухів), морфологічні (виведення лейкограми крові та визначення швидкості осідання еритроцитів), біохімічні (вміст загального білка, глюкози, загального та прямого білірубіну, активність α-амілази, аспартат- та аланінамінотрансфераз), імунологічні (рівень імуноглобулінів А, М, G, загального імуноглобуліну Е, алергенспецифічні-Ig Е-антитіла, вміст ЦІК, ФА, ІФ, Т- і В-лімфоцити), статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів. Уперше в Україні досліджено закономірності розвитку алергії в організмі собак, спричиненої згодовуванням білкових кормів, шляхом моніторингу змін клінічних, морфологічних, біохімічних та імунологічних показників крові. При цьому встановлено, що курячі яйця та молочні продукти це найбільш вживані корми, які викликають алергію у собак.
Досліджено, що алергія у собак на білкові корми характеризується підвищенням у сироватці крові вмісту Ig E та циркулюючих імунних комплексів.
Встановлено, що при експериментальному внутрішньовенному введенні цуценятам білка курячого яйця та сироватки крові коня відмічаються зміни клінічних, морфологічних та біохімічних показників крові, подібні до таких, що виникають при згодовуванні дорослим собакам білкових кормів. Але, окрім змін імунологічних показників.
Показано, що при повторному внутрішньовенному введенні білка курячого яйця та сироватки крові коня у цуценят виникає анафілактичний шок. Слід зазначити, що при повторному введенні білка курячого яйця цуценятам спостерігається більш ускладнений перебіг анафілактичного шоку.
Уперше в Україні проведено комплексне вивчення особливостей змін клінічних, морфологічних, біохімічних та імунологічних показників крові у собак під впливом білка курячого яйця, які є аналогічні змінам в організмі собак за спонтанної алергії, спричиненої білковими кормами.
Практичне значення одержаних результатів. Встановлена однотипність змін клінічних, морфологічних, біохімічних та імунологічних показників крові у собак за спонтанної та експериментальної алергії при білковому навантаженні на організм. Результати досліджень можуть бути використані у розробці науково обґрунтованої системи діагностики, профілактики та лікування собак, хворих на алергію, при згодовуванні білкових кормів.
Розроблено науково-практичні рекомендації для фахівців ветеринарної медицини: Рекомендації з діагностики та лікування кормової алергії собак”, які затверджено науково-методичною радою Державного департаменту ветеринарної медицини України (протокол № 3 від 20 грудня 2006 року).
Особистий внесок здобувача. Здобувач самостійно провела аналіз першоджерел наукової літератури, освоїла методи та виконала весь запланований обсяг клініко-експериментальних досліджень, статистичну обробку, а також узагальнила одержані результати, сформулювала висновки та пропозиції виробництву.
Ряд експериментів провела спільно з іншими дослідниками, які є співавторами окремих публікацій.
Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень доповідались та обговорювались на наукових конференціях професорсько-викладацького складу, наукових співробітників та аспірантів Навчально-наукового інституту ветеринарної медицини та якості і безпеки продукції тваринництва Національного аграрного університету (нині Національний університет біоресурсів і природокористування України (м. Київ, 2005, 2006, 2008); Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 100-річчю з дня народження академіка Р.С. Чеботарьова (м. Київ, 2006); Міжнародній науково-практичній конференції Наукові та практичні аспекти ветеринарної медицини в Україні” (м. Біла Церква, 2006).

Публікації. Основний зміст дисертації викладено у дев’яти наукових працях: шести статтях (три однооосібні) у фахових наукових виданнях, що входять до переліку ВАК України, двох тезах за матеріалами доповідей на наукових конференціях і одних рекомендаціях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у вивченні патогенезу алергії у собак, спричиненої згодовуванням білкових кормів. За результатами клініко-експериментальних досліджень вивчено виникнення та розвиток алергії у собак, спричиненої згодовуванням білкових кормів. За допомогою загальноклінічних, морфологічних, біохімічних та імунологічних методів досліджено особливості патогенезу цього захворювання.
1. За алергії у собак на білкові корми виявлені характерні клінічні прояви: свербіж шкіри, дерматити, випадіння шерсті з утворенням алопецій, отит, порушення функцій травного каналу (періодичний пронос, блювання, рідко запор), які зустрічалися як окремо, так і в комплексі. У собак найчастіше уражується шкіра в ділянці пахвинних впадин, внутрішньої поверхні стегна, живота, голови, хвоста та спини.
2. Найчастіше алергічні захворювання у собак викликають курячі яйця і молочні продукти. Клінічні прояви алергії на білкові корми переважно зустрічаються у собак таких порід, як спанієль, стаффордширський бультер’єр, далматин, німецька вівчарка, шар-пей, пудель, французький бульдог віком від 1 до 5-ти років. Більш схильними до цієї патології є самки.
3. Застосування гіпоалергенної дієти, а також проведення імунологічного дослідження сироватки крові для визначення загального рівня Ig E та Ig-E-специфічних антитіл дозволяє встановити наявність алергії у собак на білкові корми.
4. Алергія у собак, спричинена згодовуванням білкових кормів, характеризується змінами в лейкограмі: вірогідним підвищенням відносної кількості базофілів (до 2,4±0,9), еозинофілів (до 11,8±4,3) порівняно з контролем (0,3±0,1 та 4,1±0,8 відповідно), що є характерним для розвитку алергічного процесу в організмі.
5. Розвиток алергії у собак на білкові корми виникає в результаті високої сенсибілізації організму на фоні пригнічення показників неспецифічної резистентності (величина фагоцитарної активності крові зменшується на 10 %, а індексу фагоцитозу на 33,3 % порівняно з контролем), вірогідного зменшення кількості Т-супресорів (до 11,6±0,6), порушення співвідношення Т-хелперів/Т-супресори з переважанням Т-хелперів, вірогідного збільшення кількості В-лімфоцитів (до 25,3±0,6), підвищеної секреції імуноглобуліну E (до 172,6±21,8) та утворення циркулюючих імунних комплексів (до 60,4±3,1).
6. Зміни біохімічних показників сироватки крові собак за алергії, спричиненої згодовуванням білкових кормів, характеризуються збільшенням умісту загального та прямого білірубіну на 29,5 і 32,6 % відповідно, вірогідним зменшенням концентрації глюкози на 26,7 % та вмісту загального білка на 12,7 %, вірогідним підвищенням активності аспартатамінотрансферази в 2,7 раза, аланінамінотрансферази в 2,5 раза і α-амілази в 1,6 раза порівняно з контролем, що свідчить про наявність порушень функцій органів травної системи за розвитку алергії.
7. Введення цуценятам білка курячого яйця викликає типові для спонтанної алергії, спричиненої згодовуванням білкових кормів, зміни клінічних, морфологічних, біохімічних та імунологічних показників крові. Повторне введення алергену цуценятам призводить до розвитку алергії в їх організмі у вигляді анафілактичного шоку.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Для діагностики та лікування алергії у собак, спричиненої згодовуванням білкових кормів, слід використовувати: Рекомендації з діагностики та лікування кормової алергії собак”, авторів Н.М. Сороки, О.М. Журавель, які затверджені науково-методичною радою Державного департаменту ветеринарної медицини України (протокол № 3 від 20 грудня 2006 року).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Адо В.А. Атопия и иммуногенетика / В.А. Адо, М.А. Мокроносова // Иммунология. 1997. № 2. С. 4952.
2. Адо А.Д. Общая аллергология / А.Д. Адо. М.: Медицина, 1970. 544 с.
3. Абдуллаев Н.Ч. Особенности реактивности нейтрофильных лейкоцитов и перитонеальных макрофагов у морских свинок разного возраста при аллергии анафилактического типа: автореф. дис. на соиск. ученой степени канд. мед. наук: спец. 14.00.36 аллергология и иммунология / Н.Ч. Абдулаев. Ташкент, 2001. с. 17.
4. Адо В.А. Аллергия // В.А. Адо. М.: Знание, 1984. 160 с.
5. Аллергические болезни у детей / [под ред. М.Я. Студеникина, И.И. Балаболкина]. М.: Медицина, 1998. 348 с.
6. Аллергия и аллергические заболевания / [под ред. Э. Райка]. Т. 1 и 2. Будапешт, 1966. 1526 с.
7. Аллергические болезни: справочник участкового терапевта / [под ред. Г.П. Матвейкова]. Москва, 1975. С. 247.
8. Алергологія і алергени проблема сьогодення / Д.І. Заболотний, Б.М. Пухлик, І.В. Гогунська [та ін.] [Електронний ресурс] // Здоров’я України (медична газета). 2004. № 106 (11). Режим доступу до журн.: http://www.health-ua.com/articles/825.html.
9. Антоньев А.А. Об общебиологических закономерностях патогенеза аллергических дерматозов / А.А. Антоньев, В.И. Прохоренков // Вест. дерматол. и венерол. 1995. № 2. С. 2022.
10. Астафьев Б.А. Иммунологические реакции в патогенезе и клинике гельминтозов / Б.А. Астафьев // Иммунологические и биохимические аспекты взаимоотношений гельминта и хозяина. М.: Наука, 1988. С. 416.
11. Актуальные проблемы аллергологии и иммунологии: тезисы докладов IV конф. аллергологов и иммунологов республик Средней Азии и Казахстана. Душанбе, 1983. С. 181182, 186187.
12. Балаболкин И.И. Особенности иммунного ответа у детей с аллергическими заболеваниями и их иммунокоррегирующая терапия / И.И. Балаболкин // Педиатрия. 1994. № 5. С. 6266.
13. Балаболкин И.И. Современные проблемы детской аллергологии / И.И. Балаболкин // Педиатрия. 1997. № 2. С. 58.
14. Балаболкин И.И. HLA у детей с атопической бронхиальной астмой / И.И. Балаболкин, А.Г. Гапанов, А.М. Жуковский [и др.] // Педиатрия. 1988. № 6. С. 108.
15. Балаболкин И.И. Бронхиальная астма у детей / И.И. Балаболкин. М.: Медицина, 1985. 176 с.
16. Балаболкин И.И. Терапия острых аллергических состояний на догоспитальном этапе / И.И. Балаболкин, Л.С. Намазова, И.В. Сидоренко [и др.] //Новости медицины и фармации в Украине. 2008. № 1314 (249250). С. 79.
17. Беюл Е.А. Хронические энтериты и колиты / Е.А. Беюл, Н.И. Екисенина. М.: Медицина, 1975. 240 с.
18. Бронхиальная астма у детей / [под ред. Ж.Ж. Раппорта]. Красноярск, 1980. 218 с.
19. Брандис Т. Современная терапия атопического дерматита у детей: взгляд на проблему с позиции дерматолога и педиатра / Т. Брандис // Новости медицины и фармации в Украине. 2008. № 16 (255). С. 34.
20. Белоусов А.С. Очерки функциональной диагностики заболеваний пищевода и желудка / А.С. Белоусов. М.: Медицина, 1971. 432 с.
21. Биохимические показатели крови у собак при гастрите // Б.В. Уша, Г.М. Крюковская, Т.Б. Горовая [и др.] / Ветеринария. № 12. 2006. С. 5456.
22. Богомильский М.Р. Аллергические риниты и современные методы их медикаментозной терапии в детском возрасте / М.Р. Богомильский, Т.И. Гаращенко // Рос. вестник перинатологии и педиатрии. 1999. № 3. С. 1722.
23. Бабаева А.Г. Иммунология процессов адаптивного роста, пролиферации и их нарушения / А.Г. Бабаева, Е.А. Зотиков. М.: Наука, 1987. 206 с.
24. Беклемишев Н.Д. Иммунопатология и иммунорегуляция при инфекциях, инвазиях и аллергиях / Н.Д. Беклемишев. М.: Медицина, 1986. 256 с.
25. Бондар Л.С. Механізми розвитку і патогенетична терапія харчової алергії у дітей: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня док. мед. наук / Л.С. Бондар К, 1996. 48 с.
26. Бережная Н.М. Иммунорегуляция при аллергических заболеваниях и ее коррекция / Н.М. Бережная // Биохимия человека и животных. Киев: Наукова думка, 1986. Вып. 9. С. 2838.
27. Бережная Н.М. Нейтрофилы и иммунный гомеостаз / Н.М. Бережная. Киев: Наукова думка, 1988. 187 с.
28. Беш Л. Харчова алергія перший тривожний дзвіночок алергії / Л. Беш // Алергія у дитини. 2006. № 1. С. 35.
29. Белозеров А.П. Циркулирующие иммунные комплексы различного размера у больных псориазом, экземой и нейродермитом / А.П. Белозеров // Журнал дерматологии и венерологии. 2000. № 1(9). С. 1720.
30. Бекназов Р.У. В мире аллергенов / Р.У. Бекназов, Ю.В. Новикова. Ташкент: Медицина, 1985. С. 315.
31. Баранов А.А. Факторы риска и этиологическая структура перекрестных аллергических реакций на пищевые продукты у детей / А.А. Баранов, О.А. Субботина, И.В. Борисова // Вопросы питания. 2004. Т. 73. № 3. С. 1519.
32. Баранов А.А. Гастроинтестинальная пищевая аллергия у детей / А.А. Баранов, И.И. Балаболкин, О.А. Субботина. М.: Династия, 2002. 180 с.
33. Бутов Ю.С. Атопический дерматит: вопросы этиологии, патогенеза, методы диагностики, профилактики и лечения / Ю.С. Бутов, О.А. Подолич // Рус. мед. журнал. 2002. Т. 10. № 4. С. 176181.
34. Булгакова В.А. Оценка функциональной активности иммунокомпетентных клеток при атопической бронхиальной астме у детей / В.А. Булгакова // Иммунология. 2008. Т. 29. № 5. С. 284289.
35. Ботвиньева В.В. Участие клеточных механизмов и цитокинов в течении бронхиальной астмы у детей / В.В. Ботвиньева, Е.Г. Филянская, И.В. Рылеева // Материалы 1-го Всерос. конгресса по детской аллергологии. М., 2001. С. 22.
36. Бронхиальная астма у детей / [под ред. С.Ю. Каганова]. М.: Медицина, 1999. 367 с.
37. Васильев А.В. Гематология сельскохозяйственных животных / А.В. Васильев. М.: СЕЛЬХОЗГИЗ, 1948. С. 386387.
38. Васильев Н.В. Аллергия и экология: научно-познавательный очерк / Н.В. Васильев. Х.: Основа, 1994. С. 37.
39. Васильева Е.А. Клиническая биохимия сельскохозяйственных животных / Е.А. Васильева. М.: Россельхозиздат, 1982. 254 с.
40. Воронцов И.М. Болезни, связанные с пищевой сенсибилизацией / И.М. Воронцов, О.А. Маталыгина. Л.: Медицна, 1986. 272 с.
41. Воробьев А.А. Медицинская и санитарная микробиология / А.А. Воробьев, Ю.С. Кривошеин, В.П. Широбоков. Москва: Академа, 2003. С. 2324.
42. Внимание: аллергия / [пер. с англ. Е. Кобановой]. М.: ЭКСМО-Пресс, 2001. С. 1516, 2425.
43. Волкославская В.Н. Экологическая обусловленность заболеваемости дерматозами в Украине. Синдром экологической дезадаптации больных и оптимальная врачебная практика / В.Н. Волкославская // Журнал дерматологии и венерологии. 2000. № 1 (9). С. 5357.
44. Васнева Ж.П. Комплексное иммунологическое обследование больных с аллергическими заболеваниями / Ж.П. Васнева, Н.Е. Торопова, В.Ф. Шарапов // Клиническая лабораторная диагностика. 1997. № 3. С. 47.
45. Васнева Ж.П. Оценка иммунограмм детей с аллергическими заболеваниями / Ж.П. Васнева, С.В. Смирнова, Н.Е. Торопова // Клин. лаб. диагностика. 1995. № 2. С. 1619.
46. Вайсфельд И.Л. Гистамин в биохимии и фармакологии / И.Л. Вайсфельд, Г.Н. Кассиль. М.: Медицина, 1981. С. 277.
47. Вершигора А.Е. Общая иммунология / А.Е. Вершигора. К.: Вища школа, 1990. С. 169, 736.
48. Введение в клиническую биохимию / [под ред. И.И. Иванова]. Л.: Медицина, 1969. C. 115, 221, 254.
49. Волков Д.Г. Новые методы и модификации биохимических исследований в животноводстве / Д.Г. Волков. М.: Колос, 1970. 294 с.
50. Генис Д.Е. Медицинская паразитология / Д.Е. Генис. М.: Медицина, 1975. С. 111115.
51. Гущин И.С. Немедленная гиперчувствительность (аллергические реакции 1 типа) / И.С. Гущин // Патол. физиол. и эксперимент. терапия. 1993. № 1. С. 5160.
52. Гущин И.С. Аллергия / И.С. Гущин. М.: Знание, 1973. С. 2731, 50.
53. Гущин И.С. Аллергическое воспаление и его фармакологический контроль / И.С. Гущин. М.: Фармарус принт, 1998. 252 с.
54. Гормональные расстройства и аллергические процессы: сборник научных статей / науч. редколлегия: В.Н. Анохин и др. Москва, 1969. C. 37.
55. Гущин И.С. Немедленная аллергия клетки / И.С. Гущин. М.: Медицина, 1976. 176 с.
56. Гюллинг Э.В. Механизмы развития аллергии / Э.В. Гюллинг // Журнал практического врача. 1997. № 4. С. 1720.
57. Головин Г.Г. Разработка мультиаллергенного ИФА на основе моноклональных антител для диагностики аллергии к пыльце злаковых трав / Г.Г. Головин, Л.Н. Стаценко // 1 Нац. конф. Рос. ассоц. аллергол. и клин. иммунологов и иммунофармакологов: сб. трудов. М., 1997. 591 с.
58. Герасимов С.В. Гістамін та блокатори H1-гістамінових рецепторів / С.В. Герасимов. Львів, 2001. Вип. 4. С. 8.
59. Гордиенко А.Н. Механизмы аллергических реакций / А.Н. Гордиенко. К.: Госиздат, 1961. 264 с.
60. Гомберг М.А. Атопический дерматит (обзор литературы) / М.А. Гомберг, А.М. Соловьев, В.А. Аковбян // Русский медицинский журнал. 1998. № 20. С. 13281335.
61. Горячкина Л.А. Пищевая аллергия / Л.А. Горячкина, А.И. Поляк, В.А. Адо. Ростов-на-Дону: Знание, 1980. 44 с.
62. Горячкина Л.А. Клиника и специфическая диагностика лекарственной аллергии / Л.А. Горячкина. М.: Изд. ЦИУ, 1979. С. 20.
63. Голубева С.Н. Опыт диагностики пищевой аллергии и ее лечения соланином / С.Н. Голубева // Вестник отоларингологии 1966. № 6. С. 2324.
64. Горбунов Ю.В. Определение свободных и фиксированных антител к пищевым продуктам у больных с патологией органов пищеварения / Ю.В. Горбунов, А.М. Ногаллер. Москва, 1969. С. 112.
65. Гриднева В.А. Пищевая аллергия с обширными отеками лица, шеи, глотки, гортани / В.А. Гриднева // Клиническая медицина 1966. Т. 44. № 1. С. 139.
66. Горовенко Н.Г. Найважливіші питання невідкладних станів у алергології та шляхи їхнього вирішення / Н.Г. Горовенко // Астма та алергія. 2003. № 1. С. 57.
67. Гельцер Б.И. Система цитокинов и болезни органов дыхания / Б.И. Гельцер, Е.В. Маркелова, Е.В. Просекова [и др.] // Тер. арх. 2002. № 11. С. 9499.
68. Давидов Р.Б. Молоко и молочные продукты в питании человека / Р.Б. Давидов, В.П. Соколовский. М.: Медицина, 1968. 236 с.
69. Дранник Г.Н. Клиническая иммунология и аллергология / Г.Н. Дранник. Одесса: Астро Принт, 1999. 604 с.
70. Дранник Г.Н. Клиническая иммунология и аллергология / Г.Н. Дранник. М.: МИА, 2003. С. 406.
71. Дранник Г.Н. Иммунотропные препараты / Г.Н. Дранник, Ю.А. Гриневич, Г.М. Дизик. К.: Здоров’я, 1994. 288 с.
72. Даштаянц Г.А. Клиническая гематология / Г.А. Даштаянц. К.: Здоровье, 1968. С. 2021, 303, 31131.
73. Денисов М.Ю. Практическая гастроэнтерология для педиатра: [справочное руководство] / М.Ю. Денисов. М.: Изд-во Мокеева, 1999. 296 с.
74. Денисов М.Ю. Реактивность и функциональное состояние верхних отделов пищеварительного тракта у детей с атопическом дерматитом / М.Ю. Денисов, Л.Ф. Козначеева, А.В. Молокова // Аллергология. 1999. № 2. С. 79.
75. Денисов М.Ю. Клинические и патологические аспекты гастроинтестинальной гиперчувствительности у детей с атопическим дерматитом / М.Ю. Денисов, В.А. Шкурутий, Л.Ф. Казначеева // Аллергология. 2001. № 2. С. 1216.
76. Диагностика заболеваний по анализам крови и мочи / [под ред. Т.Ф. Цынко]. Ростов-на-Дону: Феникс, 2001. С. 7375.
77. Диагностика заболеваний по анализам крови и мочи (2-е издание) / [под ред. Т.Ф. Цынко]. Ростов-на-Дону: Медицина, 2002. С. 9.
78. Дутка Р.Я. Аденозинтрифосфатазная активность как показатель биохимических процессов в сердце при разных формах действия на организм чужеродного белка / Р.Я. Дутка // Проблемы патологии в эксперименте и клинике [под ред. Т.В. Митиной]. М.: Медицина, 1974. С. 140145.
79. Єфімова С.В. Специфічна алергодіагностика in vitro в діагностиці бронхіальної астми в дітей раннього віку / С.В. Єфімова // Укр. пульмонол. журнал. 2000. № 4. С. 4243.
80. Екисенина Н.И. Энтерогенная сенсибилизация к белкам молока при хронических энтероколитах и колитах / Н.И. Екисенина // Вопросы питания. 1968. Т. 27. № 3. С. 5257.
81. Емельянов А.В. Современные представления о механизмах развития и лечения крапивницы (по материалам международного симпозиума) / А.В. Емельянов, Л.А. Горячкина // Аллергология. 2006. № 1. С. 4548.
82. Журавель О.М. Зміни морфологічних показників крові собак при експериментальній алергії / О.М. Журавель // Науковий вісник Національного аграрного університету. 2008. Вип. 118. С.168173.
83. Журавель О.М. Імунологічні дослідження крові собак за кормової алергії / О.М. Журавель // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: збірник наукових праць Харківської державної зооветеринарної академії. Х.: РВВ ХДЗВА, 2007. Вип. 15 (40). Ч. 2. Т. 2 Ветеринарні науки”. С. 203206.
84. Журавель О.М. Зміни біохімічних показників крові цуценят при експериментальній алергії / О.М. Журавель // Науковий вісник Національного аграрного університету. 2008. № 127. С. 98102.
85. Журавель О.М. Експериментальне дослідження перебігу алергічної реакції в організмі собак при введенні курячого білка та сироватки крові коня / О.М. Журавель // Тези доп. конф. проф.-викладацького складу, наук. співробітників і аспірантів ННІВЯБПТ (Київ, 11-12 березня 2008 р.). К.: НАУ, 2008. с. 4748.
86. Заболотний Д.І. Алергічний риніт / Д.І.Заболотний, Б.М. Пухлик // Лікування та діагностика. 2000. № 3. С. 2025.
87. Зайцева О.В. Роль некоторых цитокинов при бронхиальной астме у детей / О.В. Зайцева, А.В. Лаврентьев, Г.А. Самсыгина // Педиатрия. 2001. № 1. С. 1319.
88. Зайков С.В. Биофизические методы диагностики гиперчувствительных реакций / С.В. Зайков, А.А. Зайкова, А.И. Барвинок // Імунологія та алергологія. 1998. № 12. С. 104108.
89. Заровный Ю.П. Вспомагательные методы диагностики пищевой аллергии / Ю.П. Заровный. Москва, 1977. С. 5456.
90. Земсков А.М. Иммунологические расстройства при сочетанной патологии / А.М. Земсков, В.М. Земсков, А.В. Караулов // Иммунология. 1998. № 11. С. 92108.
91. Зубова С.Г. Молекулярные механизмы действия фактора некроза опухолей α и трансформирующего фактора роста β в процессе ответа макрофага на активацию / С.Г. Зубова, В.Б. Окулов // Иммунология. 2001. № 5. С. 1822.
92. Иммунология и аллергология: проблемы диагностики и лечения / [под ред. Р.М. Хаитова]. М.: ГЭО-ТАР-МЕД, 2003. С. 615.
93. Иммунологический статус, критерии его оценки, принцип назначения иммунокоррегирующих препаратов (методические указания) / А.М. Земсков, Е.Б. Войтекунас, А.В. Никитин [и др.]. Воронеж, 1989. 40 с.
94. Иммунопатология и аллергия / [под ред. Е.С. Белозерова] Алма-Ата, 1991. 200 с.
95. Изучение пищевой аллергии при неспецифическом язвенном колите / В.Н. Дроздов, С.М. Болотин, Л.В. Максимова [и др.] // Современная медицина. 1974. № 3. С. 710.
96. Исаченко Е.Г. Способ оценки резервных возможностей иммунокомпетентных клеток / Е.Г. Исаченко // Аллергология. 2006. № 2. С. 4447.
97. Ильина Н.Н. Сывороточное содержание растворимых антигенов адгезии и молекул гистосовместимости у детей с бронхиальной астмой / Н.Н. Ильина, Л.М. Огородова, О.С. Кобякина // Аллергология. 2005. № 4. С. 3034.
98. Иванов К.П. Физиология системы крови и иммунной системы / К.П. Иванов // Успехи физиол. наук. 1994. Т. 25. № 2. С. 7576.
99. Йегер Е.П. Клиническая иммунология и аллергология / Е.П. Йегер. М.: Мир, 1990. Т. 2. С. 2368.
100. Кац П.Д. Пищевая аллергия у детей / П.Д. Кац, А.А. Эюбова. Баку: Азернет, 1988. 136 с.
101. Караулов А.В. Клиническая иммунология и аллергология / А.В. Караулов. М.: Медицинское информ. агентство, 2002. 651 с.
102. Коганов С.Ю. Решенные и нерешенные проблемы аллергических болезней легких у детей / С.Ю. Коганов // Рос. вестник перинатологии и педиатрии. 1995. № 1. С. 1115.
103. Коен С. Механизмы иммунопатологии / С. Коен, П.А. Уорд, Р.Т. Мак Клакси. М.: Медицина, 1983. 398 с.
104. Коляков Я.Е. Ветеринарная иммунология / Я.Е. Коляков. М.: Агропромиздат, 1986. С. 202214.
105. Кормейн Л.Х. Иммунология и болезни кожи / Л.Х. Кормейн, С.С. Астар. М.: Медицина, 1983. 255 с.
106. Косман И.Д. Медико-биологические факторы риска развития пищевой аллергии у новорожденных / И.Д. Косман // Экология детства: социальные и медицинские проблемы (сборник под ред. М.Я. Студеникина). СПб., 1994. С. 165167.
107. Кондрахин И.П. Алиментарные и эндокринные болезни животных / И.П. Кондрахин. М.: Агропромиздат, 1989. С. 1059.
108. Конопатов Ю.В. Биохимические показатели у кошек и собак / Ю.В. Конопатов, В.В. Рудаков. Санкт-Петербург, 2000. С. 4, 812, 2527.
109. Константинова Н.А. Иммунные комплексы и повреждение тканей / Н.А. Константинова. М.: Медицина, 1996. 256 с.
110. Кубанова А.А. Состояние иммунной системы у больных экземой / А.А. Кубанова, И.Л. Васильева, Л.В. Алениева [и др.] // Вестник дерматологии. 1983. № 8. С. 1619.
111. Куртасова Л.М. Особенности функциональной активности нейтрофильных гранулоцитов у больных атопическим дерматитом / Л.М. Куртасова, Н.А. Шакина, Ю.В. Задорова // Аллергология. 2005. № 1. С. 3539.
112. Кудрявцев А.А. Клиническая гематология животных / А.А. Кудрявцев, Л.А. Кудрявцева. М.: Колос, 1974. С. 376.
113. Крайп Л. Клиническая иммунология и аллергия / Л. Крайп. Москва, 1966. С. 17.
114. Кетлинский С.А. Цитокины мононуклеарных фагоцитов в регуляции реакции воспаления и иммунитета / С.А. Кетлинский, Н.М. Калинина // Иммунология. 1995. № 1. С. 410.
115. Клиническая оценка лабораторных тестов / [пер. с англ.: под ред. Н.У. Тица]. М.: Медицина, 1986. С. 322.
116. Клиническая иммунология и аллергология / [под ред. Г. Лолора, Т. Фишера, Д. Адельмана]. М.: Практика, 2000. С. 3963, 395409.
117. Клиническая иммунология и аллергология / [пер. с нем.: под ред. П. Йегера]. М.: Медицина, 1986. Т. 2. 512 с.
118. Клинические реакции на пищу / [пер. с англ.: под ред. М.Х. Лессофа]. М.: Медицина, 1986. 254 с.
119. Клиническое изучение методов определения иммуноглобулина Е при аллергии / Ю.Н. Касаткин, Л.В. Ковтюх, А.С. Аметов [и др.] // Клиническая медицина. 1976. Т. 54 № 8. С. 6772.
120. Костурков Г. Хроническая аллергия / Г. Костурков, Б. Божков, Ж. Милева. София: Медицинская академия, 1982. 76 с.
121. Кузнецова М.М. Клиника и неотложная помощь при пищевой аллергии / М.М. Кузнецова // Современная медицина. 1977. № 7. С. 143145.
122. Куваева И.Б. Аллергические реакции на пищевые антигены и их связь с функциональным состоянием желудочно-кишечного тракта и иммунной системы организма / И.Б. Куваева, Н.Г. Максимова // Вестник АМН СССР. 1978. № 3. С. 8290.
123. Куприненко Н. Атопический дерматит у детей: концепция лечения / Н. Куприненко // Новости медицины и фармации в Украине. 2008. № 20 (262). С. 34.
124. Клінічна біохімія / [ред. колегія, пер. з польськ.: С. Ангельські, М. Домінчак, З. Якубовські;]. Сопот, 1998. 451 с.
125. Клиническая лабораторная диагностика в ветеринарии: справочное издание / И.П. Кондрахин, Н.В. Курилов, А.Г. Малахов [и др.] М.: Агропромиздат, 1985. 287 с.
126. Кобринский Б.А. // Вестник перинатологии и педиатрии. 1995. № 1. С. 1720.
127. Лабораторные методы в клинике / [под ред. В.Д. Меньшикова]. М.: Медицина, 1987. 348 с.
128. Лусс Л. Пищевая аллергия: проблемы диагностики и терапии / Л. Лусс // Врач, 2003. № 11. С. 1620.
129. Лусс Л.В. Роль аллергии к коровьему молоку и вопросы построения диеты / Л.В. Лусс // Педиатрия. 1971. № 12. С. 4649.
130. Леутская З.К. Некоторые аспекты иммунитета при гельминтозах (роль витаминов и гормонов в иммунологическом процессе) / З.К. Леутская. М.: Наука, 1990. С. 210.
131. Лабораторные животные (разведение, содержание, использование в эксперименте) / [И.П. Западнюк, В.И. Западнюк, Е.А. Захария, &