МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН ОРГАНІВ ІМУННОЇ СИСТЕМИ ЩУРІВ І КУРЕЙ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ РОЗЧИНУ НАТРІЮ ГІПОХЛОРИТУ НА ТЛІ Т-2 ТОКСИКОЗУ : МОРФОФУНКЦИОНАЛЬНОЕ СОСТОЯНИЕ ОРГАНОВ ИММУННОЙ СИСТЕМЫ КРЫС И КУР ПРИ ПРИМЕНЕНИИ РАСТВОРА Гипохлорита натрия НА ФОНЕ Т-2 токсикоза

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН ОРГАНІВ ІМУННОЇ СИСТЕМИ ЩУРІВ І КУРЕЙ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ РОЗЧИНУ НАТРІЮ ГІПОХЛОРИТУ НА ТЛІ Т-2 ТОКСИКОЗУ
  • Альтернативное название:
  • МОРФОФУНКЦИОНАЛЬНОЕ СОСТОЯНИЕ ОРГАНОВ ИММУННОЙ СИСТЕМЫ КРЫС И КУР ПРИ ПРИМЕНЕНИИ РАСТВОРА Гипохлорита натрия НА ФОНЕ Т-2 токсикоза
  • Кол-во страниц:
  • 212
  • ВУЗ:
  • ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ КОНТРОЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ВЕТЕРИНАРНИХ ПРЕПАРАТІВ ТА КОРМОВИХ ДОБАВОК
  • Год защиты:
  • 2008
  • Краткое описание:
  • МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
    ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ КОНТРОЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ВЕТЕРИНАРНИХ ПРЕПАРАТІВ ТА КОРМОВИХ ДОБАВОК


    На правах рукопису


    ЩЕБЕНТОВСЬКА
    Ольга Миколаївна


    УДК: 619:611.8:616-091:615:636.4.5:576.31:599.23


    МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН ОРГАНІВ ІМУННОЇ СИСТЕМИ ЩУРІВ І КУРЕЙ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ РОЗЧИНУ
    НАТРІЮ ГІПОХЛОРИТУ НА ТЛІ Т-2 ТОКСИКОЗУ

    16.00.02- патологія, онкологія і морфологія тварин


    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата ветеринарних наук











    Науковий керівник −
    Коцюмбас Галина Іванівна,
    доктор ветеринарних наук, доцент





    Львів 2008








    ЗМІСТ







    Стор.




    Перелік умовних позначень



    4




    Вступ



    5




    Розділ 1. Огляд літератури



    11







    1.1. Морфофункціональна характеристика та структурні особливості імунної системи тварин та птиці




    13







    1.2. Клітини імунної системи



    28







    1.3. Т-2 токсин і його біологічна дія на живий організм



    29







    1.4. Морфофункціональні зміни в органах імунної системи тварин і курей за впливу Т-2 токсину



    35








    1.5. Застосування розчину натрію гіпохлориту у ветеринарній практиці



    38




    Розділ 2. Вибір напрямків досліджень. Матеріали і методи виконання роботи




    43




    Розділ 3. Результати досліджень. Визначення ЛД50 Т-2 токсину для постановки дослідів на білих щурах і курях




    50




    Розділ 4. Клінічні симптоми та морфогенез змін у органах імунної системи щурів за тривалої дії Т-2 токсину і впливу розчину натрію гіпохлориту (НГХ), виготовленого на установці ДЕО-01-МЕДЕК





    53







    4.1. Клінічні симптоми, маса тіла, гематологічні та біохмічні показники крові щурів на 10, 20 і 30 доби Т-2 токсикозу та за впливу розчину НГХ



    53









    4.2. Макроскопічна, гістологічна, гістохімічна характеристика та морфометричні показники тимуса щурів на 10, 20 і 30 доби експериментального Т-2 токсикозу і при застосуванні розчину НГХ




    63







    4.3. Динаміка структурно-функціональних змін селезінки щурів за експериментального хронічного Т-2 токсикозу та за впливу розчину НГХ





    75







    4.4. Динаміка структурних змін мезентеріальних лімфатичних вузлів за експериментального хронічного Т-2 токсикозу та за умов застосування розчину НГХ





    89




    Розділ 5. Морфологічна характеристика органів імунної системи курей за Т-2 токсикозу та впливу розчинів НГХ і „Септокс”, застосованих у різних концентраціях




    98








    5.1. Симптоми, морфологічні та імунологічні показники крові курей за Т-2 токсикозу та впливу розчинів „Септокс” і НГХ




    98







    5.2. Патоморфологічні зміни в органах і тканинах курей за експериментального Т-2 токсикозу




    106







    5.3. Гістологічні, гістохімічні та електронно мікроскопічні зміни в органах імунної системи курей за експериментального Т-2 токсикозу та впливу розчинів „Септокс” і НГХ




    115







    5.3.1. Вплив різних концентрацій розчинів „Септокс” і НГХ на структурно-функціональний стан тимуса курей за Т-2 токсикозу




    115







    5.3.2. Вплив різних концентрацій розчинів „Септокс” і НГХ на структурно-функціональний стан фабрицієвої бурси курей



    121







    5.3.3. Вплив різних концентрацій розчинів „Септокс” і НГХ на структурно-функціональний стан селезінки курей



    135




    Розділ 6. Аналіз і узагальнення результатів досліджень


    143




    Висновки


    172




    Пропозиції виробництву


    176




    Список використаних літературних джерел


    177




    Додатки


    203








    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ





    АлАТ


    аланінамінотрансфераза




    АсАТ


    аспартатамінотрансфераза




    ААТ


    a1-антитрипсин




    БАСК


    бактерицидна активність сироватки крові




    ФБ


    фабрицієва бурса




    НГХ


    натрію гіпохлорит




    ДНК


    дезоксирибонуклеїнова кислота




    ДНДКІ


    Державний науково-дослідний контрольний інститут ветеринарних препаратів та кормових добавок




    ІФ


    інтенсивність фагоцитозу




    ЛАСК


    лізоцимна активність сироватки крові




    ЛД50 (LD50)


    летальна доза токсину, при якій гине 50 % тварин




    ЛФ


    лужна фосфатаза




    РНК


    рибонуклеїнова кислота




    СК


    сироватка крові




    СМФ


    система мононуклеарних фагоцитів




    ТТМТ


    трихотеценові мікотоксини





    ВСТУП

    Актуальність теми. Дослідження вітчизняних та зарубіжних вчених останніх років свідчать про часті випадки виникнення мікотоксикозів у тварин та птиці, які не дозволяють повністю реалізувати генетичний потенціал тварин [145, 208, 243, 269]. Основними причинами забруднення кормів мікотоксинами, що виникають в Україні протягом останніх десятиліть, є недосконалість технології виробництва зерна і комбікормів, недостатня кількість зерносховищ та багато інших чинників[159].
    Висока контамінація зерна мікроскопічними грибами і недосконалість засобів лікування мікотоксикозів вимагають проведення певних заходів, спрямованих на їх профілактику. Однак, в Україні такі заходи не виконуються належним чином через брак коштів і відсутність інформації про розміри збитків від контамінації кормів грибами та їх метаболітами, що не дозволяє оцінити небезпечні наслідки їхнього використання. У зв’язку з цим, стан забруднення кормів і вплив мікотоксинів на організм тварин залишаються вагомою проблемою для ветеринарних спеціалістів. Останнім часом у птахівництві зростає кількість випадків прояву різних синдромів: зниження несучості, заплідненості та виводимості яєць, життєздатності потомства, погіршення імунного стану тощо [42, 76, 100, 234, 273]. Тому набуває актуальності проблема вивчення впливу мікотоксинів на імунітет. Це визначається кількома факторами, а саме: високим рівнем ураженості кормів, індивідуальною чутливістю тварин до мікотоксинів, тривалим збереженням дефектів імунної системи на тлі нормалізації фізіологічних, біохімічних і цитолітичних показників життєдіяльності організму після припинення їхнього впливу. Послаблення імунологічного контролю тварин може привести до виникнення інфекційних, автоімунних та онкологічних захворювань. Вивчення дефектів імунної системи при мікотоксикозах є важливою умовою ефективної боротьби з вищезазначеними патологічними станами тварин[187].
    Кожний живий організм захищає себе від вторгнення мікроорганізмів, грибів, паразитів, вірусів та інших чужорідних молекул. Рівень захисту залежить від ефективності роботи імунної системи, яка є найважливішою складовою здоров’я і продуктивності тварин. Здатність імунної системи розрізняти свої і чужорідні тіла є великим досягненням еволюції тварин. Сучасне тваринництво базується на збалансованій повнораціонній годівлі, забезпеченні потреб тварин у поживних речовинах та відповідних умовах утримання. Тим не менше, дуже важко уникнути стресів годівлі або утримання, які викликають імуносупресію та підвищену чутливість до різних захворювань, що сприяє пониженню продуктивності тварин. Мікотоксини є одними з основних імунодепресивних речовин у кормах для тварин і птиці [167]. Тому особлива увага стала приділятись експериментальному вивченню імунних механізмів, переважно при субхронічних та хронічних токсикозах. Слід відмітити, що система детоксикації організму ефективна тільки при одноразовій або короткотерміновій дії токсину на організм, а при постійному надходженні вона не в змозі справитись з наростаючою концентрацією токсичних речовин, тому токсини починають руйнувати організм. Крім блокування процесу всмоктування поживних речовин, мікотоксини порушують синтез білка, пригнічуючи функцію імунної системи, що супроводжується зниженням опірності організму і підвищенням чутливості тварин та птиці до інфекційних захворювань [179].
    Компенсаторно-пристосувальні можливості імунної системи організму, а також процеси, що розвиваються в цих органах і тканинах за довготривалої дії токсинів, є найменше вивченими та відносяться до категорії актуальних для сучасної науки.
    На сьогоднішній день залишаються не вирішеними питання знешкодження мікотоксинів у кормах і лікування тварин від мікотоксикозів. Тому існує потреба в пошуку ефективних екологічно чистих лікарських засобів для нормалізації функціонування органів і систем, нейтралізації та виведення токсичних речовини, посилення природних механізмів захисних сил організму та методів профілактики і лікування мікотоксикозів.
    За аналізом наукової літератури встановлено, що ефективним дезінтоксикаційним засобом, який широко використовується у гуманній медицині є розчин натрію гіпохлориту (НГХ). В організмі НГХ утворюється природнім шляхом у фагоцитах під час дезактивації чужорідного збудника. Саме цей факт і дозволяє пояснити високу ефективність використання розчину НГХ. Окиснювальні властивості НГХ зумовлені появою, при його розкладанні, атомарного кисню, який в момент утворення активно окиснює органічні сполуки, спричиняючи, зокрема, їх гідроксилювання [32, 44, 147]. У Російській Федерації розроблені та широко використовуються електролізери різних марок (ЕДО-4, ДЕО-01-МЕДЕК, СТЕЛ і ін.), за допомогою яких отримують різні розчини НГХ. Проте, ці розчини неможливо стандартизувати, оскільки вони нестабільні та використовуються тільки свіжоприготовленими [149, 183].
    На сьогоднішній день в Українському державному хіміко-технологічному університеті (УДХТУ, м. Дніпропетровськ) розроблена технологія промислового виробництва стабільного високочистого розчину НГХ під комерційною назвою „Септокс” [182, 184], вплив різних концентрацій якого на організм ще не відомий. Вивчення морфофункціонального стану органів імунної системи курей за впливу різних концентрацій розчину „Септокс” на тлі Т-2 токсикозу дозволить визначити оптимальну концентрацію досліджуваного розчину з терапевтичним ефектом.
    Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
    Дисертаційна робота є окремим самостійним фрагментом наукових програм лабораторії токсикології та імуноморфології Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок (ДНДКІ) „Розроблення методів контролю нових хіміотерапевтичних ветеринарних препаратів і кормових добавок, вивчення їх ефективності та залишкових кількостей в продуктах тваринного походження” за період 20052007 рр. (Державна реєстрація №0105U005119) і державної програми підготовки спеціалістів вищої кваліфікації на базі Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького в межах комплексних наукових робіт кафедри патологічної анатомії і гістології „Морфофункціональний стан органів і тканин тварин та птиці при мікотоксикозах і за впливу дезінтоксикантів” (Державна реєстрація №0106U011969).
    Мета роботи вивчити патоморфологію і морфогенез змін в органах імунної системи білих щурів і курей за експериментального Т-2 токсикозу та впливу розчину НГХ, виготовленого на технічній установці ДЕО-01-МЕДЕК (Росія), і високочистого розчину НГХ під комерційною назвою „Септокс”.
    Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання:
    1. Вивчити симптоми, морфологічний склад та імунологічні показники крові щурів за дії Т-2 токсину в дозі 1/10 та 1/20 ЛД50 і впливу розчину НГХ, виготовленого на технічній установці ДЕО-01-МЕДЕК.
    2. Визначити вагові коефіцієнти, патологоанатомічні, гістологічні, гістохімічні зміни та морфометричні показники імунних органів щурів за дії Т-2 токсину в дозі 1/10 і 1/20 ЛД50 на 10, 20 і 30 доби досліду та впливу розчину НГХ.
    3. Вивчити симптоми, морфологічний склад та імунологічні показники крові курей за впливу розчинів НГХ і „Септокс”, застосованих у різних концентраціях на тлі хронічного Т-2 токсикозу.
    4. З’ясувати вагові коефіцієнти, патологоанатомічні зміни у курей за дії Т-2 токсину в дозі 1/20 ЛД50 і впливу розчинів НГХ і „Септокс”.
    5. Вивчити гістологічні, гістохімічні, електронно-мікроскопічні зміни і морфометричні показники в органах імуногенезу курей на 7, 14 доби Т-2 токсикозу та впливу розчинів НГХ і „Септокс”, визначити їх оптимальну концентрацію з лікувальним ефектом.
    Об’єкт дослідження морфогенез змін в органах імунної системи та патогенез мікотоксикозів тварин.
    Предмет дослідження симптоми, патоморфологія і морфогенез змін в оганах імуногенезу білих щурів і курей за експериментального Т-2 токсикозу та впливу розчинів НГХ різної концентрації.
    Методи дослідження: токсикологічні (встановлення ЛД50 Т-2 токсину); клініко-анатомічні (визначення загального клінічного стану щурів і курей та патологоанатомічні зміни в органах і тканинах); гематологічні (визначення кількості еритроцитів, лейкоцитів і лейкограма), біохімічні (вміст гемоглобіну, загального білка, білкових фракцій, активність лужної фосфатази), імунологічні (БАСК, ЛАСК і фагоцитарна активність нейтрофілів крові); гістологічні тканини тимуса, лімфатичних вузлів, селезінки у щурів та фабрицієвої бурси у курей (фарбування гематоксиліном та еозином, за Ван-Гізоном); гістохімічні (за методиками Браше, Мак-Мануса, Гоморі); електронно-мікроскопічні (тканини фабрицієвої бурси); морфометричні (встановлення структурно-функціональних одиниць на мікроскопічному рівні); статистичні (вірогідність отриманих результатів).
    Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено порівняльне дослідження імунологічних показників та морфофункціональних змін в органах імунної системи щурів та курей за впливу різних концентрацій розчинів „Септокс” і НГХ на тлі експериментального хронічного Т-2 токсикозу. З’ясований морфогенез змін тимуса, селезінки, лімфатичних вузлів щурів та фабрицієвої бурси, тимуса, селезінки курей за хронічного Т-2 токсикозу. Показано, що застосування щурам 25 діб поспіль розчину НГХ (одержаного на установці ДЕО-01-МЕДЕК) у концентрації 30 мг/л на тлі Т-2 токсикозу зумовлює імунокорегуючу дію. Одержані нові дані про те, що застосування курям розчину НГХ у концентрації 30 мг/л мінімізує структурні порушення в органах імуногенезу, частково пригнічує аутоімунні процеси, але не забезпечує швидкого відновлення тканин, пов’язаних з токсичним ураженням організму, тоді, як випоювання розчину „Септокс” у концентрації 20 мг/л сприяє швидкій стабілізації загального стану організму та покращенню імунологічних показників. На основі проведених досліджень науково обґрунтовано застосування розчину НГХ і „Септокс” для лікування курей при Т-2 токсикозі.
    Випоювання курям розчину „Септокс” у концентрації 20 мг/л 7 діб поспіль, на тлі Т-2 токсикозу, зменшувало прояви захворювання, сприяло швидшій стабілізації загального стану організму, покращенню гематологічних та імунологічних показників крові, імуноморфологічній перебудові органів, зростанню БАСК, ЛАСК й підвищенню резистентності організму.
    Встановлено, що концентрація 20 мг/л розчину „Септокс” проявляє виражену імунокорегуючу дію в умовах циркуляції Т-2 токсину в крові.
    Практичне значення роботи полягає в тому, що на підставі вивчення морфогенезу уражень імунної системи за хронічного Т-2 токсикозу розкриті патогенетичні механізми розвитку імунодефіцитів та встановлені характерні особливості морфологічних і біохімічних змін у досліджуваних органах імунної системи. За результатами досліджень розроблені та рекомендовані до впровадження методи лікування та профілактики Т-2 токсикозу в курей. Аналіз результатів структурно-функціональних змін у органах імунної системи за впливу розчинів НГХ і „Септокс” дозволило науково обгрунтувати їх терапевтичну концентрацію з імунокорегуюючим ефектом за тривалого Т-2 токсикозу.
    Матеріали дисертаційної роботи використані під час написання методичних рекомендацій: „Т-2 токсикоз птиці”, „Мікотоксикози тварин” та „Патоморфологічна діагностика Т-2 токсикозу курей та поросят”, які розглянуті, схвалені та затверджені науково-методичною комісією Державного департаменту ветеринарної медицини України (відповідно, протокол №4 від 05.09.2004 р.; №5 від 19.12.2006 р. та №1 від 20.12.2007р., схвалений науково-методичною радою Державного комітету ветеринарної медицини України).
    На підставі проведених досліджень розроблені та затверджені головою Державного департаменту ветеринарної медицини технічні умови України „Розчин натрію гіпохлориту” (ТУ У 24.4-00485670-047-2004).
    Отримані результати досліджень дали можливість впровадити лікувально-профілактичні заходи при отруєннях Т-2 токсином курей у господарствах Львівської області.
    Матеріали дисертаційної роботи використовуються під час читання лекцій з патологічної анатомії, включені до навчального плану інституту післядипломної освіти та перепідготовки лікарів ветеринарної медицини у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького, Національному аграрному університеті за спеціальністю 7.130501 Ветеринарна медицина”.
    Особистий внесок здобувача. Дисертантка особисто підготувала обґрунтування дисертаційної роботи, здійснила пошук і аналіз літературних джерел, підбір груп лабораторних тварин і курей, проводила клінічні спостереження, відбір дослідного матеріалу та його подальші гематологічні, імунологічні, патологоанатомічні, гістологічні, гістохімічні, морфометричні дослідження, статистичну обробку та оформила дисертаційну роботу. Електронно-мікроскопічні дослідження проводили в лабораторії електронної мікроскопії Львівського національного Університету імені Івана Франка, за консультативної допомоги кандидата біологічних наук Кулачковського О.Р. Весь обсяг роботи виконувався під керівництвом доктора ветеринарних наук, доцента Коцюмбас Г.І.
    Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались та обговорювались на міжнародних науково-практичних конференціях: Сучасні аспекти розробки, маркетингу і виробництва ветеринарних препаратів” (м. Харків, 2004), Ветеринарні препарати: розробка, контроль якості та застосування” (м. Львів, 2005, 2007), Сучасні проблеми біохімії, фізіології та функціональної морфології продуктивних тварин” (м.Дніпропетровськ, 2005), Сучасні проблеми здоров’я і патології тварин” (м.Львів, 2006), Актуальні проблеми біології тварин та ветеринарної медицини” (м. Львів, 2007), Актуальні проблеми патології, імунології та морфології” (м. Харків, 2008), Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини” (м. Харків, 2008), Международной научной конференции по патофизиологии животных посвященной 200-летию ветеринарного образования в России и 200-летию СПбГВМ (г. Санкт-Петербург, 2008) та на річних звітах наукових співробітників ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок.
    Публікація результатів досліджень. Результати досліджень викладені у наукових виданнях, перелік яких затверджений ВАК України (11), методичних рекомендаціях (3), матеріалах і тезах конференцій (1) і технічних умовах (1).
    Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, огляду літератури, вибору напрямків досліджень, матеріалів і методів, результатів досліджень, аналізу і узагальнення, висновків, пропозицій виробництву, списку використаних літературних джерел.

    Дисертація викладена на 176 сторінках комп’ютерного тексту, проілюстрована 100 рисунками, 12 таблицями. Список використаної літератури включає 273 джерел, у тому числі іноземних 79.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    У дисертації наведено науково-теоретичне обґрунтування і нове вирішення проблеми, яка полягає у з’ясуванні імунологічних показників крові, динаміки морфофункціональних змін тимуса, селезінки та лімфатичних вузлів щурів, ФБ, тимуса і селезінки курей за експериментального хронічного Т-2 токсикозу і впливу розчинів НГХ і „Септокс”. За результатами проведених досліджень теоретично обгрунтовано і узагальнено структурно-функціональні зміни в органах імуногенезу та встановлено імунокорегувальний вплив досліджуваних розчинів. Визначено оптимальну концентрацію розчину „Септокс” з лікувальним ефектом.
    1. Визначено, що ЛД50 отриманого кристалічного Т-2 токсину становило для щурів 6,75 мг/кг, для курей 5,6 мг/кг маси тіла.
    2. Клінічні ознаки Т-2 токсикозу в щурів і курей залежали від введеної дози Т-2 токсину та тривалості експерименту. У щурів Т-2 токсикоз проявлявся пригніченням, зниженням маси тіла, втратою блиску шерсті, тремором скелетних м'язів, а в курей опущенням крил, блідістю і синюшністю гребеня, борідок, почорнінням язика. Типовими патолого-анатомічними змінами у курей є некроз слизової оболонки язика та вола, смугасті крововиливи в грудних і стегнових м’язах, катаральний гастрит та ентерит, акцидентна інволюція тимуса, атрофія фабрицієвої бурси і селезінки.
    3. За тривалого введення щурам Т-2 токсину в дозі 1/10 і 1/20 ЛД50 на 20 і 30 доби експерименту встановлено вірогідне зменшення кількості еритроцитів і лейкоцитів, вмісту гемоглобіну, загального білка та a2 глобулінів. Випоювання щурам НГХ в концентрації 30 мг/л сприяло вирівнюванню та наближенню до показників контролю кількості лейкоцитів, еритроцитів, вмісту гемоглобіну, загального білка і g- глобулінової фракції сироватки крові.
    4. Тривале введення щурам Т-2 токсину (30 діб) зумовлювало зменшення і зміну співвідношення кіркової та мозкової речовин тимуса з розвитком акцидентної інволюції органу. Випоювання розчину НГХ сприяло достовірному збільшенню загальної маси тимуса за рахунок потовщення кіркової речовини, зумовленого інтенсивною проліферацією Т-лімфоцитів та регенераторними процесами в органі.
    5. Морфогенез змін селезінки щурів на 10 добу Т-2 токсикозу характеризувався порушенням гемодинаміки, явищами стромального і периваскулярного набряків, деструкцією ендотеліоцитів, збільшенням вмісту червоної пульпи, що в свою чергу сприяло зростанню вагових коефіцієнтів органу; на 20 добу зростанням кількості мегакаріоцитів, що вказувало на включення компенсаторно-пристосувальних механізмів, а на пізніх етапах (30 доба) оголенням ретикулярного каркасу, набряком, і фібриноїдним набуханням стінок судин, надмірним виселенням з органу лімфоїдних клітин і різким зменшенням лімфатичних вузликів, що вело до зниження вагових коефіцієнтів.
    6. Встановлено, що застосування розчину НГХ сприяє збільшенню кількості та розмірів лімфатичних вузликів у селезінці з ознаками посилення гермінативної активності, накопиченням піронінофільних лімфоцитів та плазматичних клітин в пульпарних тяжах, зростанням кількості мікро- і макрофагів, підвищенням активності лужної фосфатази, що свідчило про посилення бар’єрно-фільтраційної функції клітин та виражені гіперпластичні процеси в органі.
    7. У лімфатичних вузлах щурів, на тлі Т-2 токсикозу, відзначали зменшення площі як кіркової, так і мозкової зон, потовщення строми органу. Застосування розчину НГХ вже на ранніх етапах Т-2 токсикозу сприяло зростанню величини лімфатичних вузликів, збільшенню кількості мікро- і макрофагів та плазмоцитарних клітин. При цьому клітинні елементи збагачувались РНК, глікогеном, у них посилювалась активність лужної фосфатаз.
    8. У курей, при щоденному введенні Т-2 токсину в дозі 0,28 мг/кг, на 7 добу досліду встановлено збільшення кількості еритроцитів, лейкоцитів, вмісту альбуміну, b-і a2-глобулінів, а на 14 добу зниження концентрації гемоглобіну, кількості еритроцитів, лейкоцитів, вмісту загального білка. Застосування розчину Септокс” у концентрації 20 мг/л сприяє поступовому зменшенню клінічних проявів Т-2 токсикозу, наближенню гематологічних показників до контрольних значень, підвищенню ЛАСК, БАСК та фагоцитарної активності нейтрофілів, морфофункціональній перебудові органів імунної системи в умовах імунодефіцитного стану організму, яка проявлялась морфофункціональною перебудовою тимуса, фабрицієвої бурси, селезінки, тобто мало виражену імунокорегувальну дію.
    9. З’ясовано, що у плазматичних клітинах фабрицієвої бурси на 14 добу Т-2 токсикозу, на тлі збереження структур ядра і мембран ендоплазматичної сітки, вираженим було повна дегрануляція, закриття ядерних пор в каріолемі, порушення крист мітохондрій, що спричинило інгібування синтезу білка плазмоцитами. За впливу розчинів НГХ і „Септокс” зростала кількість рибосом на мембранах ендоплазматичної сітки, відновлювалась ультраструктура клітин, в каріолемі рівномірно розміщувались відкриті ядерні пори, відновлювалась структура мітохондрій, що сприяло синтезу білків плазматичними клітинами.
    10. Застосування розчину „Септокс” у концентрації 20 мг/л сприяло поступовому зменшенню клінічних проявів Т-2 токсикозу, вирівнюванню гематологічних показників до контрольних значень, підвищенню лізоцимної активності сироватки крові та фагоцитарної активності нейтрофілів, морфофункціональній перебудові органів імунної системи в умовах імунодефіцитного стану організму, яка проявлялась у вигляді потовщення кіркової речовини часточок тимуса, фолікулів фабрицієвої бурси та збільшення об’ємів лімфатичних вузликів і гермінативних зон селезінки за рахунок збагачення клітинними елементами лімфоцитарного ряду.
    11. Встановлено, що різні концентрації розчинів „Септокс” і НГХ здатні нейтралізувати Т-2 токсин в організмі щурів і курей, активізувати проліферацію клітин лімфоїдного ряду в органах імуногенезу, однак застосування розчину „Септокс” у концентрації 20 мг/л сприяло швидшій стабілізації загального стану організму та покращенню імунологічних показників.





    ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
    1. Для встановлення діагнозу Т-2 токсикозу курей і тварин рекомендуємо враховувати клінічні та патоморфологічні зміни, описані в методичних рекомендаціях Т-2 токсикоз птиці”, Мікотоксикози тварин” та „Патоморфологічна діагностика Т-2 токсикозу курей та поросят”, які розглянуті, схвалені та затверджені науково-методичною комісією Державного департаменту ветеринарної медицини України.
    2. Для лікування Т-2 токсикозу курей, рекомендуємо випоювати розчин „Септокс” у концентрації 20 мг/л циклами у 5-7 діб поспіль з перервою у 5 діб до повного одужання (позитивне рішення на патент про винахід Спосіб лікування мікотоксикозів птиці розчином високочистого гіпохлориту натрію” (реєстраційний номер № 2007 09304)).
    3. На розчини ГХН розроблені та затверджені головою Державного департаменту ветеринарної медицини технічні умови України Розчин натрію гіпохлориту” (ТУ У 24.4-00485670-047-2004).
    4. Результати дисертаційної роботи рекомендовано використовувати при написанні наукової, навчальної, методичної та довідкової літератури для спеціалістів ветеринарної медицини і біології.





    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Абрамов С.С. Влияние натрия гипохлорита на клеточный и гуморальные показатели естественной резистентности организма телят, больных диспепсией / С.С. Абрамов, Ю.К. Коваленок // Весці Академии аграрных наук Рес. Бел. — 1998. — №3. — С. 8487.
    2. Абрамов С.С. Гипохлориты натрия как патогенетическое средство при лечении телят, больных диспепсией / С.С. Абрамов, Ю.К. Коваленок // Весці Академии аграрных наук Рес. Бел. — 1997. — № 3. — С. 5860.
    3. Аврунин О.Г. Программное обеспечение для автоматического распознавания объектов на гистологических изображениях / О.Г. Аврунин, С.Ю. Масловский //Вісник проблем біології і медицини. — 2003. — № 2. — С. 1920.
    4. Автандилов Г.Г. Введение в количественную патологическую морфологию / Г.Г. Автандилов. — М.: Медицина, 1980. — 216 с.
    5. Автандилов Г.Г. Медицинская морфометрия / Г.Г. Автандилов. — М.: Медицина, 1990. — 384 с.
    6. Автандилов Г.Г. Проблемы патогенеза и патологоанатомической диагностики болезней в аспекте морфометрии / Г.Г. Автандилов. — М.: Медицина, 1984. — 288с.
    7. Автандилов Г.Г. Системная стереометрия в изучении патологического процесса / Автандилов Г.Г., Яблучанский Н.И., Губенко В.Г. — М.: Медицина, 1981. — 192 с.
    8. Агеев А.К. Т- и В- лимфоциты. Распределение в организме, функционально-морфологическая характеристика и значение / А.К. Агеев // Архив патологии. — 1976. — Т.36. — С. 311.
    9. Александровская О.В. Цитология, гистология, эмбриология / Александровская О.В., Радостина Т.Н., Козлов Н.А. — М.: Агропромиздат, 1987. — 448 с.
    10. Ангєльскі С. Клінічна біохімія / Ангєльскі С., Якубовскі З., Домінічак М. — Сопот, 1998. — 451с.
    11. Антонов В.С. Динамика классов иммуноглобулинов и других сывороточных белков у крупного рогатого скота / В.С. Антонов // Пробл. вет. иммунол. — Л. — 1995. — С. 4952.
    12. Апатенко В.М. Ветеринарна імунологія та імунопатологія / В.М. Апатенко. — К.:Урожай, 1994. — 128 с.
    13. БардовВ.Г. Токсико-гигиеническая оценка электролизного кислорода, полученного из воды / В.Г. Бардов, С.П. Казарян // Врачебное дело. — 1991, №1. — С. 108119.
    14.Беленький М.Л. Элементы количественной оценки фармакологического эффекта / М.Л. Беленький. — Л.: Медицина, 1963. — 152 с.
    15. Белецкая Л.В. Структурно-функциональная организация тимуса / Л.В. Белецкая // Усп. Совр. Биол. — 1986. — Т. 102. — С. 8296.
    16. Бережная Н.М. Нейтрофилы и иммунологический гомеостаз / Н.М. Бережная. — К.:Наукова думка, 1998. — 187 с.
    17. Билай B.Й. Koмпонентный состав трихотеценовых микотоксинов, продуцируемых F. sporotrichiella Bilаі / B.Й. Билай, В.A. Tyтeльян, И.А. Элланская //Микробиологический журнал. — 1983. — T.43, Вып. 5. — С. 4549.
    18. Билай В.Й. Фузарии / В.Й. Билай. — К.: Hayк. Дyмка., 1977. — 2 изд. — 360 c.
    19. Болотников И.А. Иммунопрофилактика инфекционных болезней птиц / И.А. Болотников. — М.: Россельхозиздат, 1982. — 183 с.
    20. Болотников И.А. Стресс и иммунитет у птиц / Болотников И.А., Михкиева В.С., Олейник Е.К. — Л.: Наука, 1983. — 118 с.
    21. Бойко Ю. Фузариотоксикоз кур / Ю.Бойко, Э. Xacaнoвa //Птицеводство. — 1986. — № l. — C. 41.
    22. Болтянская Э.B. Изучение распространенности токсигенных штаммов грибов рода Fusarium и факторов влияющих на их токсинообразование / Э.B. Болтянская, M.B. Kyвaeвa, E.A. Kpоякова //Cб. нayч. тp. Ин-та питания AMH CCP., 1989. — T. 9. — С. 256262.
    23. Бутенко З.А. Стволовые кроветворные клетки и лейкоз / З.А. Бутенко. — К.:Наукова думка, 1978. — 182 с.
    24.Бутенко Г.М. Современные фармакологические подходы к иммунокоррекции / Г.М Бутенко //Журн. практического врача. — 1997. — № 4. — С. 810.
    25.Васянович О.М. Хронічний Т-2 токсикоз телят / О.М. Касянович, А.Ф. Ображай, О.Ф. Корзуненко //Сучасні проблеми біології, ветеринарної медицини, зооінженерії та технології продуктів тваринництва: збірник статей міжнар. наук.-практ. конф.. — Львів, 1997. — С. 4042.
    26. Вершигора А.Е. Общая иммунология / А.Е. Вершигора. — К.:Вища школа, 1990. — 735 с.
    27. Вершигора А.Е. Основы иммунологии / А.Е. Вершигора. — К.: Вища школа, 1975. — 320 с.
    28.Винницкий Л.И. Проблемы клинического применения иммунокорректоров в хирургической клинике / Л.И. Винницкий //Антибиотики и химиотерапия. — 2000. — № 45. — С. 1216.
    29. Виноградова Р.П. Біологічна хімія / Виноградова Р.П., Кучеренко Н.Е., Литвиненко А.Р. — Київ: Вища школа, 1977. — 285 с.
    30. Вплив Т-2 токсину на активність протеїназ і вміст білка в тканинах шлунково-кишкового тракту курей-несучок та ефект гепаренолу на цьому фоні / Ю.Я. Пасічна, В.Г. Стояновський, О.М. Щебентовська [та ін.] // Науковий вісник Львів. нац. акад. вет. медицини ім. С.З.Гжицького. — Львів, 2006. — Т. 8, № 4 (31), ч. 2. — С.277−281.
    31. Голубев Д.С. Влияние иммуностимулятора калия оротата на иммуноморфогенез при пероральной ассоциированной и раздельной вакцинации кур против Ньюкаслской болезни и инфекционного бронхита : автореф. дис. на соиск. ученой степени канд. вет. наук : спец. 16.00.02 „Патология, онкология и морфология животных” / Д.С. Голубев. — Витебск, 2002. — 21 с.
    32. Гольдфарб Ю.С. Методические рекомендации по применению растворов гипохлорита натрия, получаемых на аппарате ЭДО-4, для лечения острых экзогенных отравлений / Ю.С. Гольдфарб. — М.: НИИСП им. Н.В. Склифосовского, 1997. — 4 с.
    33. Горальський Л.П. Гісто та цитоморфометрична характеристика селезінки великої рогатої худоби та овець / Л.П. Горальський //Морфологія — практичній ветеринарії та медицині: вісник Білоцерківського держ. аграр. у-ту. — Біла Церква, 1998. Вип. 6.— Ч.2. — С. 1720.
    34. Горальський Л.П. Основи гістологічної техніки і морфофункціональні методи дослідження у нормі та при патології: навч. посібн. / За ред. Л.П. Горальського, В.Т. Хомич, О.І. Кононський. — Житомир: Полісся, 2005. — 288с.
    35. Горбатенко А.Е. Свойства производных пероксидаз и каталаз полученых непрямым єлектрохимическим окислением / А.Е. Горбатенко, К.В. Науменко, В.И. Сергиенко // Электрохимические методы в медицине: тезы докладов НИИ физ-хим. Медицины — Москва, 1991. — С. 56.
    36. Головко Н.Я. Некоторые аспекты биохимии, химии, молекулярной биологии и генетики цитохром Р-450 / Н.Я. Головко // Соврем. пробл. токсикол. — 2001. — № 3. — С.1723.
    37. Григорьев В.С. Возрастные изменения макро-, микроструктуры и клеточного состава вилочковой железы у телят / В.С. Григорьев // Уч. зап. Казанского гос. Вет. Ин-та имени Н.З. Баумана. — Казань, 1972. — Т. 114. — С. 155160.
    38. Гриневич Ю.А. Современные представления о взаимодействии эндокринной и имунной систем организма / Ю.А. Гриневич, В.А. Ельчич //Физиологический журнал. — 1981. — Т. 27, № 2. — С. 228236.
    39. Гурянов Н.И. Качество сыворотки крови коров и телят / Н.И. Гурянов //Ветеринария. — 2000. — № 4. — С. 2427.
    40. Давтян Т.К. Эволюция интегративной функции иммунной системы / Т.К. Давтян, Г.А. Геворкян, Д.А. Погосян //Успехи современной биологии. — 2005. —Т. 125, № 1. — С. 3440.
    41. Данилова Л.А. Анализы крови и мочи / Л.А. Данилова. — Санкт-Петербург: Медицинская книга, 2003 — 124 с.
    42. Два випадки Т-2 токсикозу y кypeй /Л. Гpизунова, T. Poзлог, B.Гаврикова [та ін.] // Beтеринарна медицина України. — l998. — № 3. — C.22.
    43. Динаміка морфологічних змін у нирках щурів при експериментальному Т-2 токсикозі / Г.І. Коцюмбас, Р.С. Данкович, О.М.Щебентовська [та ін.] // Наук. вісник Львів. націон. акад. вет. медицини імені С.З. Гжицького. — Львів, 2006. — Т. 8, № 4 (31). Ч. 2. — С. 261−270.
    44. Дiя активного розчину гiпохлориту натрiю на курей та курчат, уражених Т-2 токсином / Г. Зон, А. Котик, Н. Братишко [та ін.] // Вет. медицина України. — 2001. — № 6. — С. 2223.
    45. Дорофеев В.И. Влияние ионизированной кислой и щелочной воды на некоторых возбудителей инфекционных болезней и микробов сапрофитов / В.И. Дорофеев //Диагностика, лечение, профилактика инф. и паразитарных заболеваний с-х животных: сб. научн. тр. — Ставрополь: СХИ, 1987. — С. 2529.
    46.Елизарова О.Н. Пособие по токсикологии для лаборантов / О.Н. Елизарова, Л.В. Жидкова, Т.А. Кочеткова. — М.: Медицина, 1974. — 165 с.
    47. Елистратов И.С. Естественная резистентность организма животных при аспергилло- и фузариотоксикозе / И.С. Елистратов, В.Л. Беспалов //Ветеринария. — 1983. — № 1. — С. 5759.
    48. Елистратов И.С. Фузариотоксикоз свиней и меры профилактики / И.С. Елистратов, В.Л. Беспалов, В.И. Каплун // Ветеринария. — 1984. — № 5. — С. 6365.
    49. Жаков М.С. Система иммунитета / М.С. Жаков // Ветеринария. — 1978. — № 8. — С. 3843.
    50. Жолнерович М.Л. Антимикробное и детоксицирующее действие гипохлорита натрия при лечении операционных ран у свиней / М.Л. Жолнерович //Актуал. пробл. вет. хирургии. — Воронеж, 1999. — С. 5961.
    51. Жолобова И.С. Токсикологические свойства гипохлорита натрия / И.С. Жолобова, В.И. Дорошкин //Новые фармакологические средства в ветеринарии: материалы 11-ой межгосударственной научно-практической конференции. — Санкт-Петербург, 1990. — С. 8182.
    52. Захаров П.Г. Терапевтическая эффективность гипохлорита натрия / П.Г. Захаров //Ветеринария. — Москва, 2000. — № 11. — С. 1415.
    53. Зубащенко П.А. К вопросу о применении электрохимически активированных растворов при лечении и профилактике внутренних незаразных болезней животных / П.А. Зубащенко // Проблемы и перспективы развития АПК в условиях рыночных отношений. — Мичуринск, 1998. — Ч. 3. — С. 4950.
    54.Зубащенко П.А. Лечение телят электрохимически активированными растворами хлорида натрия / П.А. Зубащенко // Сбор. Воронежского ЦНТИ. / Воронежский ЦНТИ — Воронеж:,1999. — № 73. — 3 с.
    55. Зубащенко П.А. Применение католита раствора натрия хлорита / П.А. Зубащенко // Сбор. Воронежского ЦНТИ. / Воронежский ЦНТИ —Воронеж:,1999. — №117. — 4 с.
    56. Іваницький М.Е. Патоморфологічна діагностика мікотоксикозів свиней / М.Е. Іваницький // Вет. медицина України. — 2002. — № 2. — С. 2627.
    57. Іваницький М.Е. Патоморфологічні зміни кровотворних органів при мікотоксикозах свиней / М.Е. Іваницький // Наук. вісник НАУ. — К., 2001. — № 42. — С. 178179.
    58. Иванов A.T. Распpocтранение токсинообразующих грибов на кормах в условиях Беларуссии / A.T. Иванов, Д.A. Гирис //Beтеринарная наука производству. — 1985. — Вып. 23. — C. 194195.
    59. Ивановская Т.Е. Структура тимуса, иммунный статус и патологический процесс / Т.Е. Ивановская, Л.П. Катасонова //Архив патологи. — 1986. — № 1. — С.38.
    60. Изучение влияния электролизной воды, используемой для питья и обработки кормов, на клиническое состояние животных /М.Ф. Васильев, Т.А. Дунен, И.В Никитина [и др.] //Заключит. отчет Ленинград. вет. ин-та. — 1986. — 116 с.
    61. Імунологічний контроль ветеринарних лікарських засобів: методичні рекомендації / [М.В. Косенко, І.Я. Коцюмбас, Ю.С. Клос та ін.]. — Львів: ДНДКІ ветпрепаратів і кормових добавок, 2002. — 40 с.
    62. Имуннодефицитные состояния /[ Гофман В.Р., Калинина Н.М., Кетлинский С.А. и др.]; под ред. В.С. Смирнова и И.С.Фрейдлина. — СПб.: Фолиант, 2000. — 568 с.
    63. Исаев Б.У. Возрастная морфология зобной железы овцы: автореф. дис. на соиск. ученой степени канд. биолог. наук: спец. 16.00.02 Патология, онкология и морфология животных” / Б.У. Исаев. — Алма-Ата, 1967. — 21 с.
    64. Йокаускене И. Pacnpocтраненность микотоксинообразующих грибов в сырье и комбикормах / И. Йокаускене //Лaбopaторные животные. — 1993. — T. 3. — № 3, — C. 145145.
    65. Караваев О.Ю. Действие Т-2 токсина на куриные эмбрионы / О.Ю. Караваев //Ветеринария. — 1986. — № 8. — С. 7274.
    66. Карупу В.Я. Электронная микроскопия / В.Я. Карупу. — К.: Вища школа, 1984. — 180с.
    67.Карпуть И.М. Гематологический атлас сельскохозяйственных животных / И.М. Карпуть. — Минск: Ураджай, 1986. — 183 с.
    68. Карпуть И.М. Иммунология и иммунопатология болезней молодняка / И.М. Карпуть. — Минск: Ураджай, 1993. — 288 с.
    69. Кемелева З. Вилочковая железа / З. Кемелева. — М.: Медицина, 1984. — 246 с.
    70. Кирюткин Г.В. Гипохлориты, их антимикробные и дизинфицирующие свойства: автореф. дис. на соиск. ученой ст. канд. мед. наук / Г.В. Кирюткин — М., 1969. — 21 с.
    71. Кирюткин В.Г. Гипохлориты / В.Г. Кирюткин, И.Ф. Горлов. — Волгоград, 2002. — 484с.
    72. Киселева А.Ф. Морфофункциональные методы исследования в норме и при патологии / А.Ф. Киселева. — К.: Здоровье, 1988. — 165 с.
    73. Кисленко В.Н. Микозы и микотоксикозы / В.Н. Кисленко //Тр. НМУ. — Новосибирск:НМУ, 1992. — 24 с.
    74. Кладь Е.А. Эффективность гипохлорита натрия при кишечной форме чумы собак и его влияние на функцию пищеварительных желез / Е.А. Кладь, И.П. Диких, С.Н. Михеева // Тезиcы докл. конгресса по болезням мелких животных. — М., 2000. — С. 23.
    75. Кленіна Н.В. Вплив мікотоксинів на резистентність сільськогосподарської птиці та якість інкубаційних яєць / Н.В. Кленіна , О.П. Руденко, А.М. Котик //Ветеринарія. — Київ, 1992. — Вип. 67. — С. 6970.
    76. Клименко О.М. Материалы по химической характеристике тимуса КРС и влияние его препарата на биохимические показатели крови телят : дис. ... канд. біолог. наук / О.М. Клименко. — Л., 1987. — 116 с.
    77. Клинико-морфологическая характеристика экспериментальных микотоксикозов животных / М.Е. Иваницкий, А.Ф. Ображей, В.В. Рухляда [та ін.] //Диагностика, патоморфология, патогенез и профилактика болезней в пром. Животноводстве : сб. труд. — Ч. 2. — Саратов, 1990. — С. 3639.
    78. Кожем’якін Ю.М. Лабораторні тварини. Умови утримання і годівлі / Ю.М. Кожем’якін. — М.: Зоотехния, 2002. — 190 с.
    79. Козырь Н.И. Вены и артерии вилочковой железы человека и некоторых животных : автореф. дис. на соиск. ученой ст. канд. мед. наук / Н.И. Козырь. — Киев, 1958. — 24 с.
    80. Колыванова Г.Е. Фагоцитарная активность лейкоцитов крови кроликов и свиней при экспериментальном фузарио- и Т-2-токсикозе / Г.Е. Колыванова // Меры повышения резистентности организма животных: сб. науч. труд. — М., 1987. — С. 2731.
    81. Коляков Я.Е. Ветеринарная иммунология / Я.Е. Коляков. — М.: Агропромиздат, 1986. — 272 с.
    82. Комахидзе М.Э. Селезенка / М.Э. Комахидзе. — М.: Наука, 1971. — 256 с.
    83. Кононський А.И. Гистохимия / А.И. Кононський. — К.: Вища щкола, 1976. — 280 с.
    84. Koнтаминация комбинированных кормов грибами на птицефабриках низменной зоны Армении / P.A. Xaпбегян, Ж.A. Лугина, A.M. Xapaтян [и др.] // Mикология и фитопатология. — 1985. — T. 19. — Вып. l. — C. 2529.
    85. Кораблев Е.Ю. Некоторые механизмы действия радиации и Т-2 токсина при комбинированном поражении и выбор средств защиты: автореф.дис. на соиск. ученой ст. канд. биол. наук / Е.Ю. Кораблев. — Казань, 2004. — 19 с.
    86. Кортил М. Существуют ли безопасные уровни содержания микотоксинов? / М. Кортил, Д. Хейдлер // Комбикорма. — 2004. — № 1. — С.7374.
    87.Котик А.М. Мікотоксикози птиці: етіологія, діагностика, профілактичні засоби і методи / А.М. Котик, В.О. Труфанова. — Харків: НТМТ, 2005. — 124 с.
    88. Котик А.Н. Микотоксикозы птиц / А.Н. Котик. — Борки, 1999. — 267с.
    89. Котик А.Н. Этиология, методы диагностики и меры профилактики фузариотоксикозов сельскохозяйственных птиц: автореф. дис. на соиск. ученой ст. д-ра вет. наук: спец. 16.00.03 Ветеринарная микробиология и вирусология” / А.Н. Котик. — Борки, 1992. — 33 с.
    90.Котик А.Н. Случаи микотоксикозов сельскохозяйственных птиц в Украине в 1974-1996 гг. / А.Н. Котик, В.А. Труфанова // Птахівництво: міжвідомчий темат. наук. зб. — Борки, 1997. — Вип. 47. — С. 92101.
    91. Котик А.Н. Диагностика и профилактика фузариотоксикоза сельскохозяйственной птицы / А.Н. Котик, В.А. Труфанова // Науч.-техн. бюл. Укр. НИИ птицеводства. — 1983. — Т. 15. — С. 4546.
    92. Кохан І. Імунологія: Підручник імунності, серології, імунохімії, імунобіології, імуногенетики / І. Кохан. — К.: УКСП Кобза, 1994. — 444 с.
    93. Коцюмбас Г.И. Влияние раствора гипохлорита натрия на экспериментальный Т-2 токсикоз у крыс и птицы / Г.И. Коцюмбас, И.Я. Коцюмбас, О.М. Брезвын // Ветер
  • Стоимость доставки:
  • 70.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины