МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЛІМФАТИЧНИХ ВУЗЛІВ І СЕЛЕЗІНКИ ГУСЕЙ ТА КАЧОК : Морфофункциональная характеристика лимфатических узлов и СЕЛЕЗЕНКИ гусей И УТОК

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЛІМФАТИЧНИХ ВУЗЛІВ І СЕЛЕЗІНКИ ГУСЕЙ ТА КАЧОК
  • Альтернативное название:
  • Морфофункциональная характеристика лимфатических узлов и СЕЛЕЗЕНКИ гусей И УТОК
  • Кол-во страниц:
  • 157
  • ВУЗ:
  • НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • Год защиты:
  • 2008
  • Краткое описание:
  • НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ



    На правах рукопису


    МЕЛЬНИК ВОЛОДИМИР ВАСИЛЬОВИЧ


    УДК 619:611.428:636.597/.598



    МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЛІМФАТИЧНИХ ВУЗЛІВ І СЕЛЕЗІНКИ ГУСЕЙ ТА КАЧОК



    16.00.02 патологія, онкологія і морфологія тварин


    Дисертація
    на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук



    Науковий керівник
    доктор ветеринарних наук, професор
    Хомич Володимир Тимофійович



    Київ 2008










    ЗМІСТ

    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ. 4
    ВСТУП.. 5
    РОЗДІЛ 1 ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ.. 11
    1.1. Загальна характеристика органів імуногенезу. 11
    1.2. Топографія, класифікація і макроструктура лімфатичних вузлів ссавців. 12
    1.3. Мікроструктура і клітинний склад лімфатичних вузлів ссавців. 13
    1.4. Загальна характеристика і морфологія лімфатичних вузлів птахів. 22
    1.5. Топографія і макроструктура селезінки ссавців. 26
    1.6. Мікроструктура і клітинний склад селезінки ссавців. 28
    1.7. Топографія і морфологія селезінки птахів. 31
    1.8. Заключення з огляду літератури. 34
    РОЗДІЛ 2 ВИБІР НАПРЯМКІВ ДОСЛІДЖЕНЬ, МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ 35
    2.1. Матеріал і методи досліджень. 35
    2.1.1. Матеріал дослідження. 35
    2.1.2. Методи дослідження. 36
    РОЗДІЛ 3 РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ. 40
    3.1. Топографія і макроструктура селезінки свійських гусей і качок. 40
    3.2. Мікроскопічна будова селезінки свійських гусей і качок. 43
    3.3. Основа паренхіми селезінки свійських гусей і качок. 57
    3.4. Клітинний склад паренхіми селезінки свійських гусей і качок. 63
    3.4.1. Клітинний склад білої пульпи селезінки свійських гусей і качок. 73
    3.4.2. Клітинний склад червоної пульпи селезінки свійських гусей і качок. 77
    3.5. Топографія і макроструктура грудо-шийних лімфатичних вузлів свійських гусей і качок. 78
    3.6. Мікроструктура грудо-шийних лімфатичних вузлів свійських гусей і качок 83
    3.7. Клітинний склад паренхіми грудо-шийних лімфатичних вузлів свійських гусей і качок 92
    РОЗДІЛ 4 УЗАГАЛЬНЕННЯ І АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ. 98
    ВИСНОВКИ.. 115
    ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ.. 118
    ДОДАТКИ.. 119
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.. 129








    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ





    ам





    абсолютна маса




    ВМ





    відносна маса




    КР





    кіркова речовина




    МР





    мозкова речовина




    ЛВ





    лімфатичний вузол




    ЛВк





    лімфоїдні вузлики




    М





    середнє арифметичне




    m





    похибка середнього арифметичного







    ВСТУП

    Пізнання закономірностей будови і функції органів імуногенезу різних видів і класів свійських тварин є однією з фундаментальних проблем сучасної ветеринарної медицини.
    Актуальність теми. Органи імуногенезу забезпечують постійність внутрішнього середовища організму тварин, звільняючи його від всього генетично чужого. За допомогою складних механізмів розпізнавання свого” від чужого”, на основі їх хімічної структури, вони продукують клітини і молекули речовин, які здатні зв’язувати і знищувати генетично чужорідний матеріал. Ці процеси відбуваються переважно в периферичних органах імуногенезу, до складу яких належать селезінка і лімфатичні вузли [1−7].
    Топографія, макро- і мікроструктура селезінки та її функціональні особливості порівняно добре вивчені в різних видів ссавців, у тому числі і свійських [813]. Разом з цим, будова селезінки птахів, особливо мікроскопічна, досліджена недостатньо. Нечисленні літературні джерела з цього питання стосуються окремих видів свійських птахів [14, 15]. Дані, викладені в них, неповні і часто суперечливі. До цього часу точно не з’ясований склад сполучнотканинного остова селезінки птахів та його будова, не з’ясовані складові білої пульпи, їх топографія, структура і співвідношення, не встановлений клітинний склад паренхіми цього органа. У зв’язку з цим дані про функціональні особливості селезінки птахів, крім функції периферичного органа імуногенезу, суперечливі [14, 15].
    Лімфатичні вузли у філогенезі вперше виникають у водоплавних птахів і найкращого свого розвитку досягають у ссавців [16]. Лімфатичним вузлам ссавців присвячена велика кількість наукових праць, у тому числі і монографій [16, 17, 18]. У них досить повно описані становлення цих органів у процесі онтогенезу, їх кількість і топографія в окремих видів ссавців, особливості будови і функції у нормі та при патології і критерії класифікації. Лімфатичні вузли, як відмічено вище, є не у всіх видів птахів. Їх виявили тільки у гусей, качок і фламінго [19, 20, 21]. Вони представлені двома парами: грудо-шийними і поперековими. Літературні джерела про їх топографію і будову представлені роботами окремих авторів [14, 15]. Дані, викладені у них, розрізнені та суперечливі. У зв’язку з цим, відсутні точні відомості про постійність лімфовузлів у гусей і качок, їх топографію, зв’язок з оточуючими органами, структурну організацію і клітинний склад паренхіми, будову стінки синусів та їх галуження.
    Літературні джерела, які були б присвячені морфофункціональним особливостям селезінки і лімфатичних вузлів птахів у процесі індивідуального розвитку, взагалі відсутні.
    Таким чином, вивчення морфофункціональних особливостей селезінки і лімфатичних вузлів качок і гусей є актуальним.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є окремим фрагментом наукової теми кафедри гістології, цитології та ембріології Національного аграрного університету Розвиток, топографія, макро- і мікроструктура органів імуногенезу ссавців та птахів” (номер державної реєстрації 0102U007340).
    Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи було встановити морфологічні і функціональні показники лімфатичних вузлів і селезінки гусей та качок у віці настання статевої зрілості.
    Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання:
    — уточнити форму і топографію селезінки свійських гусей і качок та визначити їх макроскопічні морфометричні показники;
    — з’ясувати склад і особливості мікроскопічної будови сполучнотканинного остова та пульпи селезінки свійських гусей і качок;
    — дослідити клітинний склад складових паренхіми селезінки досліджуваних птахів і у зв’язку з цим виявити їх функціональні особливості;
    — встановити наявність, а також з’ясувати форму, розміри, абсолютну (АМ) і відносну масу (ВМ) лімфатичних вузлів у свійських гусей і качок;
    — провести дослідження мікроскопічної будови лімфатичних вузлів досліджуваних птахів;
    — встановити клітинний склад паренхіми лімфатичних вузлів свійських гусей і качок та з’ясувати її функціональні особливості.
    Об’єкт дослідження − селезінка та лімфатичні вузли гусей і качок.
    Предмет дослідження − макро- і мікроструктура селезінки та лімфовузлів і клітинний склад їх паренхіми.
    Методи дослідження. Морфологічні: макроскопічні для визначення маси тіла птахів, препарування селезінки та лімфатичних вузлів, встановлення їх топографії, абсолютної і відносної мас та розмірів; мікроскопічні та електронно-мікроскопічні дослідження для встановлення особливостей мікроскопічної будови органів та з’ясування клітинного складу їх паренхіми; статистичні для обробки цифрових показників результатів досліджень.
    Наукова новизна одержаних результатів. Уперше в Україні проведено порівняльне дослідження морфології селезінки та лімфатичних вузлів гусей і качок у віці настання статевої зрілості. З’ясовані форма, розміри, абсолютна і відносна маси селезінки та грудо-шийних лімфатичних вузлів. Показано, що сполучнотканинний остов селезінки представлений капсулою і трабекулами. Встановлено, що біла пульпа селезінки утворена не тільки лімфоїдними вузликами (ЛВк) і періартеріальними лімфоїдними піхвами, а й і періеліпсоїдними піхвами. Показано, що в пульпі селезінки є не тільки клітини, які зумовлюють її функцію периферичного органа імуногенезу, a й клітини гранулоцитопоезу. Одержані нові дані про те, що в грудо-шийних лімфатичних вузлах є тільки центральний синус, з’ясовані особливості будови його стінки. Встановлений клітинний склад паренхіми грудо-шийних лімфатичних вузлів, який свідчить, що в них не утворюються лімфоцити, а відбувається їх диференціація в ефекторні клітини. Уперше описана архітектоніка основи паренхіми селезінки і лімфовузлів.
    Практичне значення одержаних результатів. Результати проведених досліджень будуть використовувати в науковій роботі морфологи, фізіологи та імунологи.
    Результати досліджень також знайдуть застосування в навчальній роботі. Їх вже використовують у науковій і навчальній роботі на кафедрах вищих аграрних закладів України: гістології, цитології та ембріології Національного аграрного університету, анатомії і гістології Вищого навчального закладу Державний агроекологічний університет” (м. Житомир), нормальної і патологічної анатомії сільськогосподарських тварин та проблемній науково-дослідній лабораторії фізіології та функціональної морфології продуктивних тварин Дніпропетровського державного аграрного університету, анатомії і гістології сільськогосподарських тварин Харківської державної зооветеринарної академії, патологічної анатомії і гістології Львівського національного університету ветеринарної медицини і біотехнологій ім. С.З. Ґжицького, анатомії та фізіології тварин Південної філії Кримський агротехнологічний університет” Національного аграрного університету, біології тварин Луганського національного аграрного університету, анатомії і гістології ім. П.О. Ковальського Білоцерківського національного аграрного університету, анатомії і фізіології сільськогосподарських тварин Полтавської державної аграрної академії, нормальної і патологічної анатомії та
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    1. У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в з’ясувані особливостей будови селезінки та грудо-шийних лімфатичних вузлів свійських гусей і качок у віці настання статевої зрілості. Встановлено, що в них відсутні поперекові лімфатичні вузли. Під час аналізу клітинного складу паренхіми селезінки і лімфовузлів свійських гусей і качок доведено, що вони виконують функції, які властиві периферичним органам імуногенезу, а в селезінці ще й відбувається утворення гранулоцитів.
    2. Селезінка гусей і качок має трикутну плоску форму. На ній чітко виражені розширена основа, звужена верхівка, дорсальна і вентральна плоскі поверхні, краніальний та каудальний краї. Основа селезінки прилягає до передньої ділянки дорсальної стінки м’язової частини шлунка, а верхівка, яка дещо зміщена вліво − до вісцеральної поверхні залозистої частини шлунка. Вентральна поверхня селезінки спрямована до перешийку, який з’єднує частини шлунка, і, частково, до їх дорсальних стінок, а дорсальна поверхня прилягає до порожньої кишки і яєчника. Краніальний край спрямований в передній відділ грудо-черевної порожнини, а каудальний у задній.
    3. Абсолютна і відносна маси та розміри селезінки свійських гусей і качок прямо залежать від маси і розмірів їх тіла. У гусей абсолютна маса цього органа становить 1,73±0,19 г, а у качок 0,88±0,07 г. Відносна маса селезінки у гусей (0,06±0,006 %) дещо більша ніж у качок (0,05±0,004 %). Більшими у гусей є і розміри селезінки.
    4. Сполучнотканинний остов селезінки свійських гусей і качок представлений капсулою і нечисленними трабекулами. Він утворений щільною волокнистою сполучною тканиною і містить пучки міоцитів.
    5. Біла пульпа селезінки свійських гусей і качок представлена лімфоїдними вузликами, періартеріальними і періеліпсоїдними лімфоїдними піхвами. Останні виявляються не у всіх досліджуваних птахів.
    6. У білій пульпі селезінки свійських гусей і качок виявляються ретикулоцити, лімфоцити, імунобласти, плазмоцити, макрофаги, які необхідні для розвитку імунної реакції, а у червоній ще й еритроцити, нейтрофіли і еозинофіли та їх попередники: мієлоцити, юні і паличкоядерні. Наявність у червоній пульпі попередників гранулоцитопоезу вказує на можливість цього процесу в селезінці. У складових білої пульпи, за винятком періеліпсоїдних лімфоїдних піхв, міститься найбільше лімфоцитів, а в червоній еритроцитів.
    7. У статевозрілих свійських гусей і качок постійно виявляються парні грудо-шийні лімфатичні вузли, а поперекові відсутні. Грудо-шийні лімфатичні вузли мають переважно веретеноподібну форму, рідше конічну. Їх абсолютна і відносна маси та розміри теж залежать від маси і розмірів тіла птахів. У гусей абсолютна маса лівого грудо-шийного лімфатичного вузла становить 0,28±0,06 г, правого 0,28±0,06 г, а у качок відповідно 0,17±0,05 і 0,14±0,03 г. Відносна маса правого грудо-шийного лімфатичного вузла у гусей дорівнює 0,009±0,001 %, лівого 0,008±0,001 %, а у качок відповідно 0,007±0,0015 і 0,009±0,0027 %.
    8. Грудо-шийні лімфатичні вузли свійських гусей і качок утворені сполучнотканинною стромою, паренхімою та центральним синусом. Кіркова речовина паренхіми знаходиться на периферії, а мозкова оточує синус. Перша утворена лімфоїдними вузликами і дифузною лімфоїдною тканиною, а друга − тільки дифузною лімфоїдною тканиною.
    9. У складі паренхіми грудо-шийних лімфатичних вузлів крім клітин, які зумовлюють їх функцію периферичного органа імуногенезу (ретикулоцити, імунобласти, лімфоцити, плазмоцити, моноцити та макрофаги) є тучні та міоїдні клітини. Серед них найбільше лімфоцитів: у гусей 79,51±2,73 %, у качок 77,68±2,84 %.
    10. Архітектоніка ретикулярних волокон паренхіми селезінки і грудо-шийних лімфатичних вузлів неоднакова в окремих її складових. У червоній пульпі і лімфоїдних піхвах селезінки та дифузній лімфоїдній тканині лімфовузлів вони утворюють дрібнокоміркові сітки, на периферії лімфоїдних вузликів сітки ретикулярних волокон крупнокоміркові, а в їх центрі − волокна розміщені поодиноко.








    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Петров Р.В. Иммунология. М.: Медицина, 1987. 416 с.
    2. Маслянко Р.П. Основи імунобіології. Львів: Вертикаль, 1999. 472 с.
    3. Вершигора А.Е. Общая иммунология. К.: Вища шк., 1990. 736 с.
    4. Ройт А. Основы иммунологии: Пер. с англ. М.: Мир, 1991. 327 с.
    5. Сапин М.Р., Никитюк Д.Б. Иммунная система, стресс и иммунодефицит. М.: АПП «Джонгар», 2000. 184 с.
    6. Burnet F.M. Role of the thymus and rela ted organs In immunity // Вrit. Med. J. 1962. Vol. 2. P. 807−811.
    7. Бернет Ф. Целостность организма и иммунитет: Пер. с англ. − М.: Мир, 1964. 187 с.
    8. Жарикова Н.А. Периферические органы системы иммунитета. Минск: Беларусь, 1979. 207 с.
    9. Барта И. Селезенка. Анатомия, физиология, патология и клиника. Будапешт: Изд-во АН Венгрии, 1976. 263 с.
    10. Roitt J. et al. The cellular basis of immunologicae responsea // Lancet. 1979. Vol.2. №8616. P. 367.
    11. Сапин М.Р., Этинген Л.Е. Иммунная система человека. М.: Медицина, 1996. 304 с.
    12. Жаков М.С. Система иммунитета // Ветеринария. 1978. №8. С. 38−43.
    13. Козлов Н.А. Основы морфологии иммунной системы. М.: Изд-во Московской вет. академии, 1982. 22 с.
    14. Березина Е.А. Возрастная морфология и иммунологическая реактивность периферической лимфоидной ткани уток в норме, при тиэктомии и при бурсоэктомии: Дисс. канд. мед. наук. Новосибирск, 1981.
    15. Крок Г.С. Микроскопическое строение органов сельскохозяйственных птиц с основами эмбриологии. К.: УСХА, 1962. С 47-49.
    16. Сапин М.Р., Юрина Н.А., Этинген Л.Е. Лимфатический узел (структура и функции). М.: Медицина, 1978. 272 с.
    17. Сапин М.Р. Органы иммунной системы (анатомия и развитие). М.: Медицина, 1982. 23 с.
    18. Сапин М.Р. Лимфатические узлы. М.: Медицина, 1978. 371 с.
    19. Флоренсов В.А. Морфология лимфатических узлов в фило-онтогенетическом освещении // В кн.: Всесоюз. съезд анатомов, гистологов и эмбриологов, 6-й: Тр Харьков, 1961 Т.1. С. 364−366.
    20. Косицын И.И. Лимфатические узлы. Пермь, 1963. С. 49-52.
    21. Jolly J. Rehcerehes sur les ganglions lymphatiques des oiseaux. Arch. d’Anat. Micr. (Paris), 1909cc1910. Vol. 11. P. 179−290.
    22. Стрельников А.П. Тимус и его значение для организма птиц // Научн. труды Московской ветеринарной академии. 1975. T. 79. Ч.2. С. 48−51.
    23. Гладков Б.А. Функциональная морфология и возрастные изменения лимфоидных фолликулов селезенки кур // Науч. труды Воронежского сельскохозяйственного института. Воронеж, 1977. T.86. С. 38−42.
    24. Пилипенко М.К., Остривной И.М., Чернятин Д.С. Влияние степени развития вилочковой железы на рост и сохранность цыплят // Науч. труды Харьковского сельскохозяйственного института. 1978. T. 245. С. 143−148.
    25. Kendall M.D. The outer and inner thymus cortex is function syncytium. Cell. Biol. int repts, 1985. Vol.9, №1. P. 436.
    26. Селезнев С.В. Влияние двигательной активности на возрастную морфологию органов лимфоидной системы кур // X Всесоюзн. съезд анатомов, гистологов и эмбриологов: Тез. докл. Полтава, 1986. С. 304.
    27. Апатенко В.М. Ветеринарна імунологія та імунопатологія. К.: Урожай, 1994. 128 с.
    28. Купер Э. Сравнительная иммунология: Пер. с англ. М.: Мир, 1980. 422 с.
    29. Автократов Д.И. Курс анатомии домашних птиц. M.: Сельхозгиз, 1928. C. 52−76.
    30. Автократов Д.И. Лимфатическая система домашних птиц // Вестник Казанского государственного зооветеринарного института: Cб. научн. трудов. Казань. 1932. C. 65−77.
    31. Parrott D.M.V., Sousa M.A.B. East J. Thymus dependent areas in the lymphoid organs of neonatally thymectomized mice // J. Exp. Med. 1966. №123. P. 191.
    32. Красников Г.А., Келеберда Н.И. Некоторые морфофункциональные зависимости и гистоструктура центральных органов иммунитета кур // Ветеринарна медицина: Міжвід. тематич. наук. зб. Харків, 2000. Вип. 77. С. 199−206.
    33. Хомич В.Т. Макроструктура язычной миндалины новорождённых телят // Всесоюзный сб. тр. молодых ученных, изучающих морфологию иммунных органов. Запорожье, 1991. С. 33.
    34. Кораблёва Т.Р. Морфофункциональная характеристика лимфоидных бляшек кишечника новорожденных телят // Сб. научн. тр. Симферополь, 1997. С. 321−325.
    35. Лозовой В.П., Шергин С.М. Структурно-функциональная организация иммунной системы. Новосибирск: Наука, 1984. 225 с.
    36. Seto F. Early development of avian immune system // Poultry science. 1981. Vol.60, №9. P. 1981−1995.
    37. Van Bekkum D.W. The appearance of the of the multipotential haemopoitic stem cell // Experimental hematology today. New Jork: Springerverlag, 1977. Р. 3−10.
    38. Олейник Е.К. Т и В-системы иммунитета птиц // Биохимические и морфологические основы иммунитета птиц. Петрозаводск, 1982. С. 62−74.
    39. Пилипенко М.Е., Столяренко В.П. Морфологічна реакція вилочкової залози, сумки Фабріціуса та селезінки курчат при експериментальній хворобі Рауса // Інфекційні та незаразні хвороби с.-г. тварин. К.: Урожай. 1971. Вип. 28. С. 55−58.
    40. Бернет Ф. Клеточная иммунология. Пер. с анг. М.: Мир, 1971. 542 с.
    41. Christenses V.L. Magnesium, calcium and phosphorus content of stells from hatching turkeys eggs //Poultry S c. 1985. Vol.64, №5. P. 1020−1027.
    42. Cooper M.D., Peterson R.D.A., South N.A. The function of the thymus and the bursa system in the chicken //J. Exp. Med. 1966. №123. P. 75-102.
    43. Джаффе В. Значение фабрициевой сумки и тимуса в развитии иммунитета цыплят // Сельское хозяйство за рубежом. Сер. Животноводство. 1967. №3. С. 28−31.
    44. Glick B. The immune response in the chickens lymphoid development of the bursa of Fabricius and thymus and an immune response role for the gland of Harden //Poultry Sci. 1978. Vol. 57. P. 1441−1444.
    45. Rose M.E. The immune system in birds // J. Roy. So c. Med. 1979. Vol. 72, №9. P. 701−705.
    46. Tesseraux H. Physiologie und Patologie des Thymus. LeipzigMunchen, 1953. 1588 p.
    47. Warner N.L., Szenburg A., Burnet F.M. The immunological role of different lymphoid organs in the chicken //Austr. J. Exp. Biol. Med. Sci. 1962. P. 373−387.
    48. Warner N.L. The immunological role of the avian thymus and bursa of Fabricius // Folia Biol. (Praha). 1967. №13. P. 11−17.
    49. Мазуркевич Т.А. Постнатальний період онтогенезу клоакальної сумки курей кросу Ломан Браун”: Автореф. дис. канд. вет. наук: 16.00.02 / Білоцерківський державний аграрний університет. Біла Церква, 2000. 18 с.
    50. Хомич В.Т., Колич Н.Б., Мазуркевич Т.А. Морфологія клоакальної сумки птахів // Матеріали наук.-практ. конф. "Гістологія на сучасному етапі розвитку науки". Тернопіль, 2004. С.74−75.
    51. Хомич В.Т., Колич Н.Б. Морфофункціональні особливості клоакальної сумки птахів // Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету / Сучасні проблеми біохімії, фізіології та функціональної морфології продуктивних тварин. Дніпропетровськ, 2005. №2. С.24−28.
    52. Хомич В.Т., Колич Н.Б. До морфологи клоакальної сумки птахів // Проблеми ветеринарної медицини // Науковий вісник НАУ. К., 2004. Вип. 75. С. 221−225.
    53. Колич Н.Б. Морфологія клоакальної сумки цесарок // Актуальні проблеми ветеринарної медицини / Науково-виробничий фаховий журнал Кримського державного агротехнологічного університет. Сімферополь, 2004. Вип.85. С. 65−69.
    54. Хомич В.Т., Колич Н.Б., Мазуркевич Т.А. Морфологія клоакальної сумки качок // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Ґжицького / Актуальні проблеми розвитку тваринництва, ветеринарної медицини, харчових технологій, економіки та освіти. — Львів. 2004. Т.6. Ч.2. С.89−94.
    55. Петров Р. В. Беседы о новой иммунологии. М.: Молодая гвардия, 1978. 224 с.
    56. Бородин Ю.И., Сапин М.Р., Этинген Л.Е. и др. Общая анатомия лимфатической системы. Новосибирск: Наука. Сиб. отд-ние, 1990. 243 с.
    57. Красников Г.А., Маценко Е.В. Морфофункциональное зонирование иммунокомпетентных структур лимфатических узлов крупного рогатого скота // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: Зб. Наук. праць ХЗВІ, 2001. Вип. 8. − Ч. 2. С. 138141.
    58. Identification of cell types present in bovine haemolymph nodes and lymph nodes by immunostaining / Galeotti M., Sarli G., Eleni C. et al. // Vet. Immunol. Immunopathol. 1993 №36 (4). Р. 319−331.
    59. Vollmerhaus B., Roos H., The lymph nodes of the stomach of sheep (Ovis aries) and goats (capra hircus) // Anat., Histol., Embriol. 1989. №18 (4) C.374−380.
    60. Gray D. Understanding germinal centre // Res. Immunol. 1991. Vol.142, №3. P. 236−242.
    61. Leiber M. Der menschliche Lymphknoten. Anatomic und Pathalogic nach Ergebnissen d. vergl. histol. Zytodiagnosti c. Munchen, Berlin: Urban Schwarzenberg, 1961. 542 s.
    62. Hoerni B., Maree D. Le ganglion Lymphatique normal et pathologigue. Paris Librairie Maloine S. S. Editeur, 1973. 357 p.
    63. Болгова Л. Таємниці лімфатичних вузлів // Будьмо здорові. 2000. №8. С. 14−15.
    64. Фришень Г. Основы иммунологии. М.: Мир, 1986. 254 с.
    65. Сапин М.Р. Принципы организации и закономерности строения органов иммунной системы человека // Архив АГЭ. 1987. Т. 92. Вып.2. С. 5−16.
    66. Fossum S., Ford L.W. The organisation of cell populations within lymph nodes: their origin, life, histjry and functional relation ships // Histopathology, 1985. Vol. 9, №5. P.469−499.
    67. Parrott D.M.V. Cell populations within lymph nodes // Histopathology, 1985. − Vol.9, №5. P.561−566.
    68. Методические подходы морфологического изучения органов иммунной системы: Методические рекомендации / Под ред. М.Р. Сапина. М. Запорожье, 1990. 33 с.
    69. Жданов Д.А. Общая анатомия и физиология лимфатической системы. Л., 1952. 420 с.
    70. Трясучев П.М., Федько Е.М., Минаева Н.А. К морфофункциональной классификации лимфатических узлов // Лимфатические узлы. Новосибирск, 1973. С.24−31.
    71. Спиров М.С. Классификация лимфатических узлов брюшной полости человека. К.: Госмедиздат УССР, 1959. 140 с.
    72. Поляков В. Е. Лимфатическая система у детей. М.: Знание, 1985. 96 с.
    73. Рождественский Е.В. Локальные различия конструкции лимфатических узлов человека // Труды VI Всесоюзного съезда анатомов, гистологов и эмбриологов. Харьков, 1961. Т.1. С. 308−310.
    74. Безпалова Г.С. Материалы сравнительно-анатомического исследования лимфатических узлов брюшной полости млекопитающих и их значение в учении об эволюции лимфатической системы человека // Морфогенез сосудистой и нервной систем: Зб. научн. трудов. Киев.: Здоров’я, 1967. С. 19−33.
    75. Baum. H. Das lymphgefässystem des Rindes. Berlin, 1912. 152 s.
    76. Baum. H. Das lymphgefässystem des Hundes. Berlin, 1918. 118 s.
    77. Baum. H., Cyrau. H. Das lymphgefässystem des Schuseines. Berlin, 1938. 148 s.
    78. Ellenbergez W., Baum H. Handbuch der vergleichenden anatomie des Haustiere. Berlin, 1915. 1047 s.
    79. Берченко Н.В., Зыкин Л.А. Некоторые данные о величине, форме, весе и объеме подчелюстных лимфатических узлов КРС // Львовский ветеринарно-зоотехнический институт: Сб. научн. трудов. Львов, 1955. Т. III. С. 202−208.
    80. Флоренсов В.А. Морфология лимфатических узлов в фило-онтогенетическом освещении // Тр. 6-го Всесоюз. съезда АГЭ. К. 1958. Т.1. С.96−104.
    81. Functional capacities of high endothelial venules appear non to be controlled by recircalating lymphocytes / A.M. Duijvestijn, M. Rep, H.R. Hendriks, G. Kraal // Immunobiology. 1990. Vol. 180, N.45. P.295−307.
    82. Бородин Ю.И., Пупышев Л.В., Трясучев П.М. Экспериментальное исследование лимфатического русла. Новосибирск: Наука, 1975. 233 с.
    83. Yoffey J.M., Courtice F. C. Lymphatics, Lymph and the Lemphomyeloid Cjmplex. New York: Academis Press, 1971. 345 p.
    84. Сушко А.А., Чернышенко Л.В. Некоторые особенности функциональной анатомии лимфатической системы. К., 1966. 121 с.
    85. Поликар А. Физиология и патология лимфоидной системы. М.: Медицина, 1965. 212 с.
    86. Волков И.Н. Патология лимфатических узлов // Медицина и физкультура. София, 1980. 248 с.
    87. Котье А., Тюрк Ж., Собэн Л. Предложения по стандартизации описания гистологии лимфатического узла человека в связи с иммунологической функцией // Бюл. ВОЗ. 1973. Т.47, №3. С. 372−401.
    88. Аминова Г.Г. Современные данные о морфофункциональных особенностях лимфоидных фолликулов // Архив АГЭ. 1979. Т. 76. Вып. 1. С. 60−68.
    89. Григоренко Д.Е. Конструкция и клеточный состав печеночных лимфатических узлов у обезьян // Архив АГЭ. 1980. Т. 79. Вып. 8. С. 59−62.
    90. Русских Т.Г. Макромикроскопическое строение нижних трахеобронхиальных лимфатических узлов гамадрилов Papio Hamadrias // Арх. АГЭ. 1981. Т. LXXXI, №. 9. С. 84−88.
    91. Бородин Ю.И. Проблемы экологической лимфологии // Арх. АГЭ. 1989. Вып. 1, № 6. С. 5−14.
    92. Варламов А.Н. Структурные образования микроциркуляторного русла вилочковой железы человека в детском возрасте // Клинические аспекты морфогенеза лимфатической и кровеносной систем в норме, патологии и эксперименте: Сб. научных трудов. Пермь, 1988. С. 131−133.
    93. Трясучев П.М., Баланчук О.В. Микроанатомическое исследование конструкции подколенных и брыжеечных лимфоузлов человека // Функциональная морфология лимфатического русла. Новосибирск, 1981. С. 52−55.
    94. 3аварзин А.А. Курс микроскопической анатомии. М.: Госиздат, 1930. С. 12−56.
    95. Аминова Г.Г., Русина А.К., Григоренко Д.Е. Конструкция и цитоархитектоника лимфатических узлов обезьян // Первый Укр. съезд анатомов, гистологов, эмбриологов и топографоанатомов: Тез. докл Винница, 1980. С. 11.
    96. Афанасов В.И Лимфатические узлы грудной полости у свиньи // Профилактика и лечение болезней сельскохозяйственных животных: Сб. тр. Кировского СХИ. Пермь, 1978. Т. 61. С. 99106.
    97. Берюшева Е.А. Некоторые аспекты изучения лимфатических узлов // Укр. мед. альм. 1998. №2. С.18−20.
    98. Виноградова С.С., Юрина С.А. Строение лимфатических узлов в различные возрастные периоды // Тезисы 8-го Всесоюзного съезда анатомов, гистологов и эмбриологов. Ташкент, 1974. С. 74−75.
    99. Валиев Р.Ф. Влияние нарушений условий существования на иммунный статус поросят // Экол. пробл. сел. хоз-ва и пр-ва качеств. продукции. М., 1999. С. 31−33.
    100. Динамика функционально-морфологических показателей лимфоидной ткани в раннем постнатальном онтогенезе // Дифференцировка клеток в гисто- и органогенезах / Кабак К.С., Федотов А.Ф., Андрейченко В.И., Коломийцев А.К. К.: Наук. думка. 1975. С. 46−50.
    101. Гаврилін П.М. Структурнофункціональні особливості органів кровотворення телят неонатального і молочного періодів: Автоф. дис. ... док. вет. наук: 16.00.02 / Харківський зооветеринарний ін-т. Харків, 2001. 36 с.
    102. Современные данные о структурно-функциональной организации лимфатического узла // Морфология / Выренков Ю.Е., Шишло В.К., Антропова Ю.Г., Рыжова А.Б. 1995. №3. С. 84−90.
    103. Min Sin Joke. Histological and topographical studies of germinal centers of rabbit lymph node // J. Anat. 1972. Vol.112, N.2. P. 151−163.
    104. Liu N. F., Maldik J., Olszewski W. Mesenterik lymph node transplantation in syngeneic rats: changes in cellularity and architecture. Lymphology, 1992. Vol.25, №3. P. 139−144.
    105. Kroese F.G.M., Timens W., Nieuwehuis P. Germinal center reaction and Blymphocytes: Morphology and function. In: Reaction Patterns of the lymph node. Part 1. Berlin, Heidelberg, New-York, Springer-Verlag, 1990. Р. 55−87.
    106. Belisle C., SainteMarie G., Topography of the deep cortex of the lymph node of various mammalian species. // Anat. Res. 1981. Vol.201, №3. P. 553−561.
    107. Belisle C., SainteMarie G., Peng F.S. Tridimensional study of the deep cortex units of the germfree rat. // Amer. J. Path. 1982. − №107. P.70−78.
    108. Belisle C., SainteMarie G. Blood vascular network of the rat lymph node: tridimensional studies by light and scanning electron microscopy. Amer. J. Anat. 1990. Vol.189, №2. P. 111−126.
    109. Sainte-Marie G., Belisle C., Peng F.S. The deep cortex of the lymph node: morphological variations and functional aspects. In: Reaction Patterns of the lymph node. Berlin. Heidelberg. New-York. Springer-Verlag. 1990. Р. 32−77.
    110. SainteMarie G., Peng F.S. The formation of compartment relices” in the lymph nodes at athymic animals. Cell Tiss. Research. 1987. − №248, 2. P. 323−333.
    111. SainteMarie G., Peng F.S. Formation of morphologically unusual features, associated with immunodeficiencies, in lymph nodes of qnotobiotic rats exposed to a conventional milieu. Arch. Histol. Cytol. 1990. Vol. 53, №1. P. 55−61.
    112. SainteMarie G., Peng F.S. Retention of lymphocytes in the subcapsular sinus of lymph nodes: a physiological evens. Arch. Histol. Cytol. 1990. Vol. 53, №5. P. 531−541.
    113. SainteMarie G., Peng F.S. Mast cells and fibrosis in compartments of lymph nodes of normal, gnotobiotic, and athymic rats // Cell Tiss. 1990. Vol. 261, №1. P. 1−15.
    114. Измаилова Л.И., Керхер Н.О., Ли Ю.С. Современные данные о структуре и функции лимфатических узлов человека и животных // Здравоохр. Таджикистана. Такджикистан. 1991. №6. С. 7−11.
    115. Караганов Я.Л., Миронов А.А., Миронов В.А. Лимфатический узел // Атлас сканирующей электронной микроскопии клеток, тканей и органов М.: Медицина, 1987. С. 181−183.
    116. Castenholz A. Architecture of the lymph node with regard to its function. In: Reaction Patterns of lymph node. Part 1. Berlin, Heidelberg, New-York, Springer-Verlag. 1990. P. 1−32.
    117. Brado B., Moller P. The plasmacytoid monocyte a sessile lymphoid cell with unique immunophenotype and unknown function, still awaiting lineage affiliation. In: Reaction Patterns of lymph node. Part 1. Berlin, Heidelberg, New-York, Springer-Verlag. 1990. P. 179−193.
    118. SainteMarie G., Peng F.S. Atrophy of lymph node compartmens lacking lymphcarried lymphocytes in athymic rats. Arch. Histol. Cytol. 1990. Vol. 53, №5. P. 543−552.
    119. Гаврилин П.Н. Морфофункциональные особенности висцеральных лимфатических узлов неонатальных телят // Науковий вісник НАУ. К., 1998. Вип. 11. С. 138−140.
    120. Брыжеечные лимфатические узлы и лимфатические фолликулы в пренатальном и раннем постнатальном периодах / Липченко В.Я., Гегин И.Т., Дрокина М.П., Сузов М.Г. // Труды Крымского мед. ин-та. Симферополь: Таврида, 1983. Т.101. С. 149−150.
    121. Хэм А., Кормак Д. Гистология / Пер. с англ. М.: Мир, 1983. Т.2. 254 с; Т.3. 293 с.
    122. Kelly R.H. Functional anatomy of lymph nodes I. The paracortical cords. // Int. Arch. Allergy and Appl. Immunol. 1975. N 48. P. 836−849.
    123. Смоляк В.В. Морфофункціональний статус імунокомпетентних структур новонароджених телят при різному ступені внутрішньоутробного росту і розвитку: Автореф. дис. ... канд. вет. наук: 16.00.02 / НАУ. К., 2000. 20 с.
    124. Сапин М.Р. Закономерности строения лимфатических узлов и их прикладное значение // Актуальные проблемы лимфологии и ангиологии. М.: Медицина, 1981. С. 32−37.
    125. Чернышенко Л.В., Сушко А.А. Лимфатическая система в норме и патологии. К.: Здоров’я, 1973 200 с.
    126. Osteogenic competence / M.P. Urist., P.H. Hay., F.L. Dubuc., K. Buring // Clin. Orthop. 1969. Vol. 64. P. 194−200.
    127. Сапин М.Р. Анатомия соединительнотканного остова лимфатически
  • Стоимость доставки:
  • 70.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины