МОРФОФУНЦІОНАЛЬНИЙ СТАН ЕНДОКРИННИХ ЗАЛОЗ В СИСТЕМІ ГІПОФІЗ-НАДНИРНИКИ-ЯЄЧНИКИ У ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ В УМОВАХ РАДІОАКТИВНОГО ЗАБРУДНЕННЯ : МОРФОФУНКЦИОНАЛЬНОЕ СОСТОЯНИЕ эндокринных желез В системе гипофиз-надпочечники-яичники у крупного рогатого скота в условиях радиоактивного загрязнения

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • МОРФОФУНЦІОНАЛЬНИЙ СТАН ЕНДОКРИННИХ ЗАЛОЗ В СИСТЕМІ ГІПОФІЗ-НАДНИРНИКИ-ЯЄЧНИКИ У ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ В УМОВАХ РАДІОАКТИВНОГО ЗАБРУДНЕННЯ
  • Альтернативное название:
  • МОРФОФУНКЦИОНАЛЬНОЕ СОСТОЯНИЕ эндокринных желез В системе гипофиз-надпочечники-яичники у крупного рогатого скота в условиях радиоактивного загрязнения
  • Кол-во страниц:
  • 169
  • ВУЗ:
  • Державний агроекологічний університет
  • Год защиты:
  • 2005
  • Краткое описание:
  • МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
    Державний агроекологічний університет

    На правах рукопису

    Заїка Світлана Сергіївна

    УДК 636.22/.28:611.4:612.432:612.45:612.014.482


    Морфофунціональний стан ендокринних залоз в системі гіпофіз-наднирники-яєчники у великої рогатої худоби в умовах радіоактивного забруднення


    16.00.02 патологія, онкологія і морфологія тварин


    Дисертація
    на здобуття наукового ступеня
    кандидата ветеринарних наук


    Науковий керівник:
    Горальський Леонід Петрович
    доктор ветеринарних наук, професор





    Житомир 2005









    Зміст
    Стор.

    Вступ................................................................................................................. 5
    Розділ 1 Огляд літератури...................................................................... 11
    1.1. Морфологічна характеристика залоз внутрішньої секреції................. 11
    1.1.1. Гіпофіз......................................................................................... 11
    1.1.2. Надниркові залози...................................................................... 16
    1.1.3. Яєчники....................................................................................... 21
    1.2. Вплив іонізуючої радіації на організм.................................................. 27
    1.2.1. Морфофункціональні зміни в залозах внутрішньої секреції (в системі гіпофіз-наднирники-яєчники) під впливом іонізуючої радіації..................................... 30
    1.3. Заключення з огляду літератури.......................................................... 36
    Розділ 2 ВИБІР НАПРЯМКІВ ДОСЛІДЖЕНЬ. Матеріал і методи досліджень............................................................................................................................ 38
    Розділ 3 результати власних досліджень...................................... 43
    3.1. Радіологічна характеристика господарств, де вирощувались дослідні
    тварини.............................................................................................................. 43
    3.2. Гістологічна характеристика ендокринних органів великої рогатої худоби, вирощеної на умовно чистій щодо радіонуклідів території.............................. 47
    3.2.1. Гістологічна характеристика гіпофіза великої рогатої худоби, вирощеної на умовно чистій щодо радіонуклідів території..................................................... 47
    3.2.2. Гістологічна характеристика надниркових залоз великої рогатої худоби, вирощеної на умовно чистій щодо радіонуклідів території.............................. 57
    3.2.3. Гістологічна характеристика яєчників великої рогатої худоби, вирощеної на умовно чистій щодо радіонуклідів території..................................................... 64
    3.3. Гістохімічна характеристика ендокринних органів великої рогатої худоби, вирощеної на умовно чистій щодо радіонуклідів території.............................. 73
    3.3.1. Гістохімічна характеристика гіпофіза великої рогатої худоби, вирощеної на умовно чистій щодо радіонуклідів території..................................................... 73
    3.3.2. Гістохімічна характеристика надниркових залоз великої рогатої худоби, вирощеної на умовно чистій щодо радіонуклідів території.............................. 77
    3.3.3. Гістохімічна характеристика яєчників великої рогатої худоби, вирощеної на умовно чистій щодо радіонуклідів території..................................................... 80
    3.4. Гістологічна характеристика ендокринних органів великої рогатої худоби, вирощеної на радіоактивно забрудненій території............................................ 84
    3.4.1. Гістологічна характеристика гіпофіза великої рогатої худоби, вирощеної на радіоактивно забрудненій території................................................................... 84
    3.4.2. Гістологічна характеристика надниркових залоз великої рогатої худоби, вирощеної на радіоактивно забрудненій території............................................ 93
    3.4.3. Гістологічна характеристика яєчників великої рогатої худоби, вирощеної на радіоактивно забрудненій території ................................................................ 103
    3.5. Гістохімічна характеристика ендокринних органів великої рогатої худоби, вирощеної на радіоактивно забрудненій території.......................................... 111
    3.5.1. Гістохімічна характеристика гіпофіза великої рогатої худоби, вирощеної на радіоактивно забрудненій території................................................................. 111
    3.5.2. Гістохімічна характеристика надниркових залоз великої рогатої худоби, вирощеної на радіоактивно забрудненій території.......................................... 115
    3.5.3. Гістохімічна характеристика яєчників великої рогатої худоби, вирощеної на радіоактивно забрудненій території................................................................. 118
    3.6. Показники кореляції ......................................................................... 123
    3.6.1. Показники кореляціі між масою тіла та масою ендокринних
    органів великої рогатої худоби........................................................................ 123
    3.6.2. Показники кореляціі між тканинними компонентами ендокринних
    органів великої рогатої худоби........................................................................ 125
    Розділ 4 АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ результатІВ досліджень...... 127
    Висновки .................................................................................................... 142
    пропозиції виробництву ..................................................................... 144
    список використаних джерел ......................................................... 145
    Додатки ...................................................................................................... 169







    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

    СТГ соматотропний гормон;
    ЛТГ лактотропний гормон;
    ФСГ фолікулостимулюючий гормон;
    ЛГ лютеїнізуючий гормон;
    АКТГ адренокортикотропний гормон;
    ДНК дезоксирибонуклеїнова кислота;
    РНК рибонуклеїнова кислота;
    ВРХ велика рогата худоба;
    АМ абсолютна маса;
    МТ маса тіла;
    ПЧГ передня частка гіпофіза;
    ЗПГ загальна площа гіпофіза;
    КРНЗ кіркова речовина надниркових залоз;
    МРНЗ мозкова речовина надниркових залоз;
    КРЯ кіркова речовина яєчників;
    МРЯ мозкова речовина яєчників;
    ЧАЕС Чорнобильська атомна електростанція






    Вступ

    Актуальність теми. Усе живе на Землі з моменту зародження життя зазнає впливу іонізуючої радіації, внаслідок цього еволюція відбувається в умовах постійної дії радіоактивного випромінювання, що свідчить про пристосованість організмів до фонових доз і відсутність їх негативного ефекту. Проте за останні 80-90 років створено додаткові джерела іонізуючого випромінювання, які сприяють збільшенню рівня радіації, що негативно позначається на живих системах. Тому, питання, пов’язані з впливом радіації на організм людей, тварин і навколишнє середовище, викликають дедалі більший інтерес у зв’язку з інтенсивним використанням іонізуючого випромінювання у господарській діяльності і медицині.
    Не можна забути про аварію на Чорнобильській АЕС, яка спричинила вагоме радіоактивне забруднення навколишнього середовища в двадцяти областях України на площі близько 50 тис. км2. Не обминуло це лихо і Житомирську область, 56,7% загальної території якої забруднено радіонуклідами, що становить 16,1 тис. км2 [8, 149, 150, 151]. Перебування тварин на забрудненій радіонуклідами території, годівля кормами місцевого походження піддає їх організм постійному зовнішньому і внутрішньому опроміненню.
    У зв’язку з цим, надзвичайно важливою проблемою ветеринарної медицини є вивчення впливу іонізуючої радіації на організм тварин. Адже, в межах однієї популяції є організми, які уражуються низькими дозами, а також такі, що виживають при значно більших рівнях радіації [65]. Не всі органи в однаковій мірі можуть реагувати на вплив іонізуючого випромінювання [33, 67]. Активна участь ендокринної системи в загальних пристосувальних реакціях організму при різних дозах іонізуючої радіації супроводжується в окремих інкреторних органах рядом морфологічних змін, значення, постійність і специфічність яких далеко не завжди можна пояснити. Порушення функціональної активності залоз внутрішньої секреції під впливом іонізуючого випромінювання ведуть до патологічних змін в окремих органах, діяльність яких регулюється нейрогуморальним шляхом.
    На сьогоднішній день нагромаджена велика кількість різноманітних даних, що детально висловлюють системні та молекулярні механізми реакції залоз внутрішньої секреції на вплив іонізуючого випромінювання в сублетальних і летальних дозах. Також триває дискусія і про тривалий вплив на організм малих доз радіації. Одні науковці вказують, що малі дози опромінення можуть спричинити шкідливий вплив на організм [47, 119], інші акцентують увагу на результатах, що доказують стимулюючий його ефект на організм людей і тварин [11, 122, 129].
    Гістологічні особливості, які притаманні тій чи іншій залозі внутрішньої секреції, в значній мірі визначають морфологічні зміни, характерні для кожного із цих органів в умовах напруги, ослаблення або виснаження функціональної активності, які розвиваються при впливі іонізуючої радіації. Виявлення специфічних морфологічних змін для визначення впливу радіоактивного випромінювання на ендокринні залози потребує знання морфологічних критеріїв оцінки функціональної активності кожної залози і вікових змін в їх будові. У зв’язку з цим, визначення специфічності морфологічних змін ендокринних органів при впливі малих доз іонізуючої радіації є складним і не досить висвітленим питанням. Ця проблема відноситься до категорії актуальних для сучасної науки. Матеріал з даного питання, накопичений після Чорнобильської катастрофи, був одержаний переважно при дослідженні в експерименті та при вивченні у клініці наслідків дії на організм сублетальних та летальних доз іонізуючого випромінювання. Разом з тим значний фактичний матеріал, зібраний після аварії на Чорнобильській атомній електростанції, стосується, переважно, променевої патології щитоподібної залози. Лише у нечисленних роботах наводяться дані про порушення морфофункціонального стану інших органів ендокринної системи, але, здебільшого, у контексті обговорення можливої їх ролі у патогенезі післярадіаційних порушень стану окремих систем і апаратів імунної, серцево-судинної, органів дихання та травного каналу [9, 16, 85, 132, 134].
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є частиною наукової тематики факультету ветеринарної медицини Державного агроекологічного університету: Оцінка природної та відтворювальної здатності великої рогатої худоби та розробка методів їх корекції в умовах тривалого впливу на організм іонізуючого випромінення”, номер держреєстрації 0196 U 0118644.
    Мета і задачі дослідження. Визначити морфофункціональний стан гіпофіза, надниркових залоз та яєчників великої рогатої худоби, яка постійно знаходилась в умовах III зони радіоактивно забрудненої місцевості, та дати адекватну оцінку виявленим змінам ендокринних органів.
    Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання:
    - з’ясувати ступінь забрудненості радіонуклідами сільськогосподарських угідь, кормів, тваринницьких приміщень у господарствах, де знаходилися дослідні групи тварин;
    - визначити прижиттєвий радіаційний фон дослідних тварин і вміст радіонуклідів у досліджуваних органах після забою;
    - провести гістологічні дослідження гіпофіза, надниркових залоз і яєчників різних вікових груп клінічно здорової великої рогатої худоби, вирощеної в умовно чистій щодо забруднення радіонуклідами зоні;
    - провести гістологічні дослідження гіпофіза, надниркових залоз і яєчників різних вікових груп клінічно здорової великої рогатої худоби, вирощеної в радіоактивно забрудненій зоні;
    - провести гістохімічні дослідження гіпофіза, надниркових залоз і яєчників різних вікових груп клінічно здорової великої рогатої худоби, вирощеної в умовно чистій щодо забруднення радіонуклідами зоні;
    - провести гістохімічні дослідження гіпофіза, надниркових залоз і яєчників різних вікових груп клінічно здорової великої рогатої худоби, вирощеної в радіоактивно забрудненій зоні;
    - встановити корелятивні взаємозв’язки органометричних показників і морфологічного стану гіпофіза, надниркових залоз і яєчників у клінічно здорової великої рогатої худоби, вирощеної в радіоактивно забрудненій місцевості.
    Об’єкт дослідження: тривалий вплив малих доз іонізуючого випромінювання на організм великої рогатої худоби.
    Предмет дослідження: морфологічний стан та гістохімічна характеристика ендокринних органів великої рогатої худоби, вирощеної на території, забрудненій радіонуклідами.
    Методи дослідження: клініко-анатомічні (визначення загального клінічного стану тварин); гістологічні (оцінка мікроскопічної будови органів та морфологічних змін на клітинному і тканинному рівнях); гістохімічні (вияв­лення та локалізація окремих хімічних сполук у гістоструктурах органів); морфометричні (встановлення абсолютних (об’ємно-вагових) і відносних показників органів та їх структурно функціональних одиниць); радіологічні (визначення ступеня радіоактивного забруднення об’єкту дослідження, а також факторів, які мали безпосереднє до нього відношення); статистичні (оцінка достовірності цифрових показників результатів досліджень).
    Наукова новизна роботи. Вперше в Україні проведено комплексі дослідження будови гіпофіза, надниркових залоз та яєчників у великої рогатої худоби, вирощеної на території ІІІ зони радіоактивного забруднення з застосуванням гістологічних, гістохімічних та морфометричних методик, що дає можливість оцінити вплив малоінтенсивного іонізуючого опромінення на організм тварин в природних умовах. Встановлено, що малоінтенсивне іонізуюче опромінення викликає зміни мікроструктури, абсолютних і відносних величин морфометричних показників досліджуваних органів. Ці зміни свідчать про розвиток патологічних та компенсаторно-пристосувальних процесів у організмі великої рогатої худоби. Встановлені середні, тісні та зворотні показники кореляції між масою тіла тварин, органометричними та тканинними компонентами ендокринних залоз, що вказує на залежність розвитку організму тварин від морфофункціонального стану гіпофіза, надниркових залоз та яєчників великої рогатої худоби.
    Теоретичне і практичне значення. Отримані результати морфологічного, гістохімічного та морфометричного дослідження гіпофіза, надниркових залоз і яєчників великої рогатої худоби, яка зазнала постійного впливу низьких доз іонізуючого опромінення в природних умовах, значною мірою доповнюють та поглиблюють сучасні знання про морфофункціональний стан залоз внутрішньої секреції у тварин, вирощених на радіоактивно забруднених територіях.
    Матеріали дисертаційної роботи можна використовувати у навчальному процесі та у науково-дослідній роботі з розділів морфологічної та радіаційної патології. Результати досліджень рекомендується використовувати при розробці лікувально-профілактичних заходів та нових технологій утримання і годівлі великої рогатої худоби, що вирощується в умовах дії мало інтенсивного іонізуючого випромінювання.
    Отримані дані вже використовуються у навчальному процесі і науково-дослідницькій роботі на кафедрах гістології, патологічної анатомії, фізіології факультетів ветеринарної медицини Національного аграрного університету, Кримського державного агротехнологічного університету, Луганського національного аграрного університету, Дніпропетровського, Білоцерківського, Полтавського державних аграрних університетів, Омського державного університету, Харківської державної зооветакадемії, Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького, Казанської, Вітебської державних академій, в лабораторіях фізіології та функціональної морфології продуктивних тварин Дніпропетровського державного аграрного університету та в лабораторії патоморфології Інституту експериментальної і клінічної ветеринарної медицини.
    Особистий внесок здобувача. Здобувач самостійно провів пошук і аналіз даних літератури, підбір груп тварин, відбір матеріалу, його гістологічний, гістохімічний аналіз. Провів морфометричні та частково радіологічні дослідження, узагальнив та проаналізував одержані результати.
    Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались і схвалені на: ІІІ національному конгресі анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів України Актуальні питання морфології” (Київ, 2002); науково-практичній конференції Наука. Молодь. Полісся 2003” (Житомир, 2003); VII Міжнародній науково-практичній конференції Наука і освіта 2004” (Дніпропетровськ, 2004); VI Міжнародній науково-практичній конференції морфологів України, присвяченій проблемам функціональної морфології та 220-річчю академії ветеринарної медицини ім.С.З.Гжицького (Львів, 2004) та щорічних наукових конференціях факультету ветеринарної медицини Державного агроекологічного університету (2001-2004 рр.).
    Публікація результатів дослідження. Основні положення і результати наукових досліджень опубліковані у 9 наукових працях, із яких 5 статей у наукових виданнях, рекомендованих ВАК України, 2 тези доповідей, 2 інформаційні листки.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ


    1. У дисертаційній роботі, на основі радіологічних, гістологічних, гістохімічних та морфометричних досліджень показано вплив постійного малоінтенсивного іонізуючого опромінення на морфологію гіпофіза, надниркових залоз і яєчників великої рогатої худоби. Внаслідок цього впливу в досліджуваних органах виникають зміни, ступінь вираженості яких залежить від терміну перебування тварин на забрудненій радіонуклідами території.
    2. У великої рогатої худоби 6-ти місячного віку, яка утримувалась на радіоактивно забрудненій території, спостерігається зменшення абсолютної та відносної маси гіпофіза, відповідно до таких показників у тварин контрольної групи (р<0,05).
    3. Постійне мало інтенсивне іонізуюче опромінення не впливає на загальний план мікроскопічної будови гіпофіза і яєчників. Його дія проявляється кількісними змінами площі окремих структур гіпофіза, дискомплексацією ендокриноцитів аденогіпофіза і тенденцією до посилення фолікулогенезу в тварин 6-ти місячного віку.
    4. У надниркових залозах великої рогатої худоби віком 6 місяців і один рік, які піддавались впливу малоінтенсивного іонізуючого опромінення, збільшується площа кіркової і мозкової речовин за рахунок гіперплазії клітинних елементів. У тварин 3-4-х річного віку ці показники стають меншими, порівняно з такими тваринами, яких вирощували на умовно чистій території.
    5. У яєчниках дослідних тварин віком 6 місяців і 1 рік відмічається інтенсифікація процесів фолікулогенезу. У великої рогатої худоби 3-4-х річного віку ці процеси мають тенденцію до сповільнення і знаходяться майже на одному рівні, порівняно з такими тваринами контрольної групи.
    6. Характер гістохімічних особливостей гіпофіза, надниркових залоз, яєчників у великої рогатої худоби залежить від віку тварин. Підвищення в клітинах інтенсивності гістохімічних реакцій на вміст РНК співпадає з накопиченням у них білків. Отже, чинники, які впливають на їх характер, викликані змінами в обмінних процесах РНК.
    7. Результати гістохімічних досліджень свідчать про незначне порушення обмінних процесів в органах і тканинах великої рогатої худоби, яка утримувалася на забрудненій радіонуклідами території. У великої рогатої худоби під впливом малоінтенсивного іонізуючого опромінення, особливо тварин 6-ти місячного та однорічного віку, вони не досить стабільні й нечітко виражені, але в цілому ці результати підтверджують метаболічні порушення в організмі.
    8. Корелятивні взаємозв’язки між масою тварин та абсолютною масою гіпофіза, надниркових залоз та яєчників у тварин контрольної та дослідної груп всі середні, тісні та зворотні. Коефіцієнти кореляції між гістоструктурними компонентами ендокринних органів в системі гіпофіз-наднирники-яєчники у контрольних та дослідних тварин мають прямий та позитивний характер.






    ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

    Матеріал дисертаційної роботи може бути рекомендований для використання:
    1. При написанні відповідних розділів підручників, монографій, довідникових посібників з питань впливу іонізуючого опромінення на організм тварин, які вирощені в природних умовах. У навчальному процесі для підготовки лекційних матеріалів і при проведенні лабораторно-практичних занять з гістології, патологічної анатомії на біологічних, технологічних факультетах та факультетах ветеринарної медицини вищих навчальних закладів.
    2. При розробці лікувально-профілактичних заходів ведення тваринництва та при відтворенні поголів’я на територіях, забруднених радіонуклідами, необхідно враховувати, що малоінтенсивне іонізуюче випромінення суттєво впливає на морфологічний стан та морфометричні показники ендокринних (гіпофіз, надниркові залози) та репродуктивні органи (яєчники), що проявляється змінами їх гістоархітектоніки в залежності від терміну перебування тварин на забрудненій радіонуклідами території.







    Список використаних джерел
    1. Абагян А.А., Асманов В.Г., Гуськова А.К. Информация об аварии на Чернобыльской АЭС и ее последствиях для МАГАТЭ / Атом энергия. - М.: Атомиздат, 1986. Т. 61. Вып. 3. С. 301-302.
    2. Авария на Чернобыльской АЭС и сельскохозяйственное производство // Вестник с.-х. науки. 1990. - №10. С. 167-170.
    3. Акмаев И.Г. Аденогипофиз: его секреторная деятельность и нервная регуляция. М.: Наука, 1959. 254 С.
    4. Алеев Ю.Г. Экоморфология. К.: Наукова думка, 1986. 424 с.
    5. Альбертс Б., Брей Д. Молекулярная биология клетки. Пер. с англ. М.: Мир, 1994. С. 124-131.
    6. Андреева Н.Г., Обухов Д.К. Морфология эндокринной системы. Л.: Изд-во ЛГУ. 1985. С. 140-153.
    7. Ойвин И.А. Статистическая обработка результатов экспериментальных исследований // Пат. физиол. и эксп. терапия. - № 4. 1960. С. 76 85.
    8. Радіаційна небезпека в Україні: Бюлетень Національної комісії з радіаційного захисту населення України при Верховній Раді України. Київ, 1994. 42 с.
    9. Радиационная биология. Радиоэкология // Аптикаева Г.Ф., Ахмадиева А.Х., Баженов В.С. и др. 1993. Т. 33. Вып. 3 (6). С. 879-883.
    10. Радиобиология // Аптикаева Г.Ф., Ганасси Е.Э., Замчкина С.И., Эйдус Л.Х. 1976. Т. 16. Вып. 1. С. 35-38.
    11. Бабкин В.Ф., Касич А.Ю. Иммунный статус КРС, подверженного длительному воздействию малых доз ионизирующего излучения // Проблемы ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС в агропромышленном производстве пять лет спустя: итоги, проблемы и перспективы / Тез. докл. конф. Обнинск. 1991. Т. 2. С. 82-84.
    12. Бак З., Александер П. Основы радиологии. М.: Агропромиздат, 1963. 500 с.
    13. Балаболкин М.И. Секреция гормона роста в норме и патологии. М.: Медицина, 1978. С. 103-110.
    14. Балаболкин М.И. Эндокринология. М.: Медицина, 1998. С. 470-491.
    15. Белов А.Д., Киршин В.А. Ветеринарная радиология. М.: Агропромиздат, 1987. 287 с.
    16. Бернет Ф. Клеточная иммунология // Пер. с англ. под ред. А.Е. Гурвича. М. : Мир, 1971. 542 с.
    17. Бирштейн Н.В. Цитогенетические и молекулярные аспекты эволюции позвоночных / Отв. ред. Л.И. Корочкин: Институт биологии развития им. Н.К. Кольцова. М.: Наука, 1987. 283 с.
    18. Бляхер Л.Я. Проблемы морфологии животных. Истор. очерки. М.: Наука, 1976. АН СССР. Ин-т истории естествознания и техники 360 с.
    19. Богданов Г.О., Побяк Ю.Ю. Екологічні аспекти виробництва яловичини в забруднених радіонуклідами районах Полісся України // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. Львів, 2000. Т. 2. Ч. 2. С. 18-34.
    20. Бонд В.П., Флиндер Т.М., Ашалебо Д.О. Радиационная гибель млекопитающих: Пер. с англ. М.: Атомиздат, 1971. 223 с.
    21. Борисевич Б.В. Зміни губчастої кісткової тканини корів в зв’язку з аварією на Чорнобильській АЕС // Ветеринарна медицина України. 1997. - № 5. С. 31-33.
    22. Борисевич Б.В., Потоцкий Н.К. Радиационная дистрофия, обусловленная аварией на Чернобыльской АЭС // Биология опорно-двигательного аппарата: Материалы школы Климентово, 22 26 сент. 1992 г. Харьков. 1992. С. 26-28.
    23. Булдаков Л.А., Василенко И.Я. Токсикология продуктов ядерного деления. Т. 46. - № 1. С. 76 77.
    24. Булдаков Л.А., Москалев Ю.И. Проблемы распределения и экспериментальной оценки допустимых уровней цезия и стронция. М.: Атомиздат, 1968. 296 с.
    25. Бурлакова Е.Б. Особенности действия малых доз облучения // Энергия. 2000. - №2. С. 33-39.
    26. Буров Н.И. Вопросы миграции радиоактивного стронция в организме стельных коров // Биологическое действие радиации и вопросы распределения радиоактивных изотопов. М.: Госатомиздат, 1961. С. 88-94.
    27. Бусенко О.Т. Морфофункціональні особливості розвитку залоз внутрішньої секреції молодняка великої рогатої худоби, вирощуваного на м’ясо: Автореферат дис. доктора біологічних наук: на правах рукопису / Львівська академія вет. медицини: - Львів. 1993.-20 с.
    28. Бухман А.И. Эндокринология. М.: Медицина, 1995. 254 с.
    29. Быков В.Л. Функциональная морфология эндокринной и половых систем. СПб, ГПАБ. 1993. С. 97.
    30. Быков В.Л. Цитология и общая гистология: Функциональная морфология клеток и тканей человека. Спб.: СОТИС. 1998. С. 42-48, 52-60.
    31. Василенко И.Я. Малые дозы ионизирующей радиации // Медицинская радиология. 1991. - № 1. С. 48-51.
    32. Вельш У., Шторх Ф. Введение в цитологию и гистологию животных. М.: Мир, 1976. С. 115.
    33. Влияние низких доз ионизирующей радиации и других факторов окружающей среды на организм. Под. ред. М.И. Руднева. К. : Наукова думка, 1994. 214 с.
    34. Воккен Г.Г. Ветеринарная радиология. Изд. 2-е, доп. Л.: Колос, 1973. - 240 с.
    35. Волкова О.В., Пекарский М.И. Эмбриогенез и возрастная гистология внутренних органов животных. М.: Медицина, 1976. С. 121.
    36. Вредные химические вещества. Радиоактивные вещества: Справ. Изд. / В.А. Баженов, Л.А. Булдаков, И.Я. Василенко, Л.С Осадчук Л.: Химия, 1990. 464 с.
    37. Гинекологическая эндокринология / К.И. Жмакин, Е.М. Вихляева, М.Н. Кузнецова и др. М.: Медицина, 1980. 426 с.
    38. Голубев Б.П. Дозиметрия и защита от ионизирующих излучений. М.: Энергоатомиздат, 1986. 462 с.
    39. Гольберг Е.Д. Медицинская радиология. 1996. Т. 11. - № 8. С. 52-54.
    40. Горальский Л.П., Красников Г.А., Мандыгра Н.С. и др. Действие ионизирующего облучения на морфологическое состояние внутренних органов овец // Матер. Международ. науч. конф. Харьков. 1995. С. 206-211.
    41. Гордиенко В.М., Козирицкий В.Г. Ультраструктура желез эндокринной системы: - Киев: Проминь, 1998. 245 с.
    42. Гормональная регуляция размножения млекопитающих. Пер. с англ. / Под ред. Остина К., Шорта Р.М. М.: Мир, 1987. С. 115-121.
    43. Горышина Е.Н., Чага О.Ю. Сравнительная гистология тканей внутренней среды с основами иммунологии: Учебное пособие: для биол. спец. вузов / Под ред. А.А. Заварзина. Л.: Изд-во ЛГУ, 1990. 318 с.
    44. Гублер Е.В. Вычислительные методы распознавания патологических процессов. Л.: Медицина, Ленинградское отделение, 1970. С. 22-27.
    45. Гулюкин И.В., Юдинцева Е.В. Сельскохозяйственная радиобиология. М.: Колос, 1973. 272 с.
    46. Демидов В.Н. Эхолокация надпочечников // Клиническая медицина. 1981. - № 25. С. 69-70.
    47. Дяченко Т.Ф. Особливості будови яєчників великої рогатої худоби, які вирощувались на радіоактивно забрудненій місцевості Житомирського Полісся: Автореферат дис. канд. вет. наук. Київ, 2003. 18 с.
    48. Деркач М.П. Елементи статистичної обробки результатів біологічного експерименту. Видавництво Львівського державного університету, 1972. 102 с.
    49. Дертингер Р., Юнг Х. Молекулярная радиобиология. М.: Политиздат, 1973. 248 с.
    50. Дорошенко Т.А., Рольщиков И.М. Диагностика и морфология гормональнонеактивных опухолей надпочечников // Материалы VIII Российского симпозиума по хирургической эндокринологии. Казань, 1999. С. 124-127.
    51. Елисеев В.Г., Афанасьев Ю.И., Котовский Е.Ф. Атлас микроскопического и ультрамикроскопического строения клеток, тканей и органов. М.: Медицина, 1980. С. 89.
    52. Ефимов В.И. Комбинированное воздействие длительного ионизирующего излучения и гипокинезии на систему кроветворения и лимфоидные органы крыс // Авиакосмос и экологическая медицина. 1995. Т. 29. Вып. 5. С. 42-46.
    53. Железнов Б.И. Спорные и неясные вопросы терминологии, морфологии, диагностики и лечения склерокистозных яичников // Акушерство и гинекология. 1982. - № 2. С. 10-16.
    54. Жуковский М.А. Наша внутренняя секреция. М.: Знание, 1976.- 96 с.
    55. Журавлев В.Ф. Токсикология радиоактивных веществ. М.: Энергоиздат, 1990. 336 с.
    56. Иванов И.Ф., Ковальский П.А. Гистология с основами эмбриологии домашних животных. М.: Сельхозиздат, 1982. 678 с.
    57. Илюхин А.В., Шашков В.С., Бурковская Т.Е. Цитокинетика и морфология кроветворения при хроническом облучении. М.: Энергоиздат, 1982.- 136 с.
    58. Ильин Д.И., Москалев Ю.И. К вопросу об обмене цезия, стронция и смеси b-излучателей у коров // Атом энергия. М.: Атомиздат, 1967. Т. 2. Вып. 20. С. 163-168.
    59. Ильин Л.А., Баланов Л.А., Булдаков Л.А. Экологические особенности и медико-биологические последствия аварии на Чернобыльской АЭС // Медицинская радиология 1989. - № ІІ. С. 59-81.
    60. Иммунодефицитные состояния / Гофман С.А., Калинина Н.М., Кетлинский С.А. и др. / Под ред. В.С. Смирнова и И.С. Фрейдлина. СПб.: Фолиант, 2000. 568 с.
    61. Исамов Н.Н., Исамова Л.В., Исакова В.Н. Физиологическое состояние крупного рогатого скота на радиоактивно загрязненной территории // Ветеринария. 2000. - №3. С. 57-58.
    62. Калиновський Г.М., Високос М.П. Екологічний прогноз відтворення великої рогатої худоби в господарствах зони радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС // Вісник Білоцерківського держ. аграрн. ун-ту: Біла Церква, 1998. Вип. 5. Ч. 2. С. 18-20.
    63. Капульцевич Ю.Г. Количественные закономерности лучевого поражения клеток. М.: Атомиздат, 1978. 230 с.
    64. Касумова С.Б. Функциональная морфология гипофиза: Автореф. дис. д-ра мед. наук. М. 1985. 40 с.
    65. Кириленко С.И. Чернобыльский след. М.: Наука, 1992. Ч. 2. 252 с.
    66. Киршенблат Я.Д. Общая эндокринология: Учеб. пособ. для студентов институтов. М.: Высшая школа, 1965. 315 с.
    67. Киршин В.А., Белов А.Д., Бударков В.А. Ветеринарная радиобиология. М.: Агропромиздат, 1986. 175 с.
    68. Киселева А.Ф. Морфофункциональные методы исследования в норме и при патологии. К.: Здоровье, 1988. 165 с.
    69. Коваленко Л. Передзабійне обстеження, забій та первинна переробка тварин, забруднених радіонуклідами // Ветеринарна медицина України. 1996. - № 4. С. 36-38.
    70. Коваленко Л.И. Радиологический ветеринарно-санитарный контроль кормов, животных и продуктов животноводства. К.: Урожай, 1987. 89 с.
    71. Коваленко Л.І. Радіаційна ветеринарно-санітарна експертиза об’єктів ветеринарного контролю. К.: Вища школа, 1994. 318 с.
    72. Коггл Дж. Биологические эффекты радиации. М.: Энергоатомиздат, 1986. 184 с.
    73. Козак М., Завірюха В. Методика прижиттєвого визначення глибини радіаційного ураження тварин // Ветеринарна медицина України. - 2001. - № 3. - С. 23.
    74. Колендо Г.С. Ранние реакции клеток на ионизирующее излучение. М.: Энергоиздат, 1982. 97 с.
    75. Колос Ю.О., Токарев М.Ф. Вплив довготривалої дії радіоактивного опромінення на організм тварин // Вісник аграрної науки. 1996. - № 4. С. 28-31.
    76. Комар С.С. Переход стронция-90 в продукцию животноводства // Радиоактивность и пища человека. М.: Атомиздат, 1971. С. 184-205.
    77. Комиссаренко В.П., Резникова А.Г. Ингибиторы функции коры надпочечников. Киев: Здоровье, 1972. 375 с.
    78. Кононский А.И. Гистохимия. К.: Выща школа, 1976. 280 с.
    79. Корнеев Н.А., Сироткин А.Н. Основы радиологии сельскохозяйственных животных. М.: Энергоатомиздат, 1987. 208 с.
    80. Корнеев Н.А., Сироткин А.Н. Основы радиоэкологии сельскохозяйственных животных. М.: Энергоатомиздат, - 1997. 208 с.
    81. Котеров А.Н. Молекулярно-клеточные закономерности, обуславливающие эффекты малых доз ионизирующего излучения. 2000. Т. 45. - № 5. С. 5.
    82. Котляков В.М. Наука. Общество. Окружающая среда. М.: Наука, 1997. 410 с.
    83. Кудрявцев А.А. Исследование крови в ветеринарной диагностике. М.: Сельхозгид, 1953. 191 с.
    84. Кудряшов Ю.Б., Берендфельд Б.С. Радиационная биофизика. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1979. 240 с.
    85. Кузин А.М. Стимулирующее действие ионизирующего излучения на биологические процессы. М.: Атомиздат, 1997. 133 с.
    86. Кузин А.М., Каушанский Д.А. Прикладная радиобиология. М.: Энергоатомиздат, 1981. 222 с.
    87. Антиоксидантная защита тканей животных, при раздельном и сочетанном действии гамма-излучения и кадмия в различной дозе. / Кухта В.К., Морозова Т.С., Олецкий Э.И., Силкова Ю.В. // Военно медицинский журнал. 2000. - № 6 С. 21.
    88. Лабораторные методы исследования в клинике: Справочник. Под ред. В.В. Меньшикова. М.: Медицина, 1987. 368 с.
    89. Лазарев В.С. Медико-биологические аспекты аварии на ЧАЭС. 1999. - № 1. С. 8-15.
    90. Луппа Х. Основы гистологии / Пер. с нем. И.Б. Бухвалова, Е.Д. Вальтер; Под ред. Н.Т. Райхлина. М.: Мир, 1980. 343 с.
    91. Лясс Ф.М., Калантаров К.Д., Элькинд Э.Ю. Медицинская радиология. 1990. Т. 35. - № 6. С. 3-8.
    92. Маменко О.М. Екологічні проблеми виробництва, переробки та забезпечення високої якості продуктів тваринництва. Збірник наук. праць Вінницького державного аграрного університету. Вінниця, 2000. С. 3-8.
    93. Медицинские последствия Чернобыльской аварии. Научный отчет Международной программы по медицинским последствиям Чернобыльской аварии (АЙФЕКА). Всемирная Организация Здравоохранения. Женева, 1995. 196 с.
    94. Меркулов Г.А. Курс патологогистологической техники. Л.: Медицина, 1969. 423 с.
    95. Михайлов И.Н. Структура и функция эндокринной системы. М.: Медицина, 1989. С. 134-146.
    96. Морфологические исследования в практике здравоохранения и животноводства: Материалы конференции МОИП, МНОАГЭ и ИЭ МЭЖ АН СССР, проведенной 15-16 марта 1983 г. М.: Наука, 1984. 164 с.
    97. Морфология и физиология с. х. животных: Сб. науч. тр. / Редкол.: Батоев Ц.Т. (отв. ред.) и др. Благовещенский СХИ, 1989. 140 с.
    98. Морфофункциональные изменения в организме животных в норме и патологии: Межвуз. сб. науч. тр. / Редкол.: Ф.И. Мазеев (гл. ред.) и др. Пермь: Изд-во Свердловского СХИ. 1990. 144 с.
    99. Москалев Ю.И. Отдаленные последствия воздействия ионизирующих излучений. М.: Медицина, 1991. 464 с.
    100. Новое в морфологии, физиологии и биохимии домашних животных в условиях крупных ферм / Редкол.: Н.А. Жеребцов (отв. ред.) и др. Ульяновск: УСХИ, 1983. 68 с.
    101. Общее руководство по радиологии / Под ред. Х. Петтерсона в 2-х томах.: Пер. с англ. М.: Институт NICER, 1996. С. 1002-1018.
    102. Овчаренко Е.П. Переход радиоактивных веществ от матери к плоду // Медицинская радиология. 1968. - № 2. С. 61-69.
    103. Основы сельскохозяйственной радиологии / Б.С. Пристер. Н.А. Лощинов, О.Ф. Немец и др. К.: Урожай, 1991. 472 с.
    104. Патогенетическое обоснование развития костномозгового синдрома в условиях воздействия на животных малых доз ионизирующих излучений низких интенсивностей / Я.Б. Пинчук, Я.И. Серкиз, Г.Н. Коваль и др. // Тезисы докладов І Всесоюзного радиобиологического съезда. г. Москва. Пущино, 1989. С. 1092-1093.
    105. Патоморфологічні дослідження деяких органів внутрішньої секреції тварин в господарствах з різними радіаційними навантаженнями / М.М. Лазарев та ін. // Пробл. с.-г. радіології: Зб наук. праць / УНИИСХР. К., 1996. Вып. 4. С. 219-233.
    106. Первичные радиобиологические процессы / М.И. Амирагова, Н.А. Душенкова, Н.П. Крушинская и др. 2-е изд. М.: Атомиздат, 1973. - 336 с.
    107. Петин В.Г. Генетический контроль модификаций радиочуствительности клеток. М.: Энергоатомиздат, 1987. 208 с.
    108. Петин В.Г., Комаров В.П. Количественные оценки модификации радиочувствительности. М.: Энергоатомиздат, 1989. 192 с.
    109. Пилипская М.А., Шеметун А.М., Шеметун С.В. Цитология и генетика. 1995. Т. 29. - № 5. С. 3-12.
    110. Пирс Э. Гистохимия. М.: Издат. иност. лит., 1962. 962 с.
    111. Пристер Б.С., Препелятникова Л.С., Халеев В.В. Закономерности миграции радионуклидов в системе «почва-растение-животное» на территории, подвергшейся радиоактивному загрязнению в результате аварии на ЧАЭС // 1 Всесоюз. радиобиол. съезд. г. Москва, 1989. С. 507-508.
    112. Производство чистой сельскохозяйственной продукции в условиях радиоактивного загрязнения территории в 1990 году / Лошилов Н.А., Пристер В.С., Куринный В.Д. // К.: Урожай, 1990. С. 8.
    113. Радиационная иммунология / Троицкий В.Л., Каулен Д.Р., Туманян М.А и др. М.: Медицина, 1965. 200 с.
    114. Радиационная патология // Патологическая анатомия сельскохозяйственных животных. Под. ред. В.П. Шишкова, А.В. Жарова. М.: Колос, 1995. С. 317-321.
    115. Радиация и иммунитет человека / Комисаренко С.В., Зак К.П., Мельников О.Ф. и др. К.: Наукова думка, 1994. 112 с.
    116. Радиация. Дозы, эффекты, риск: Пер. с англ. М.: Мир, 1988. 79 с.
    117. Радиоактивное излучение и железы внутренней секреции / Н.Д. Тронько, Е.А. Беникова, В.А. Олейник и др. К.: Здоровье, 1991. 24 с.
    118. Радиобиологические аспекты аварии на Чернобыльской АЭС / Я.Н. Серкиз, В.Г. Пинчук, Л.В. Пинчук и др. К.: Наукова думка, 1992. 172 с.
    119. Радіаційна небезпека в Україні: Бюлетень Національної Комісії з радіаційного захисту населення України при Верховній Раді України. Київ, 1994. 42 с.
    120. Ракшеєв П.Д. Штучне опромінення тварин. (Практичні поради ветеринарним працівникам). К.: Урожай, 1980. 80 с.
    121. Резников А.Г. Половые гормоны и мозг. Киев: Наукова думка, 1982. С. 214-216.
    122. Резолюция 3-й международной конференции «Медицинские последствия Чернобыльской катастрофы»: итоги 15-летних исследований. 1995. Т. 46. - № 5. С. 31-33.
    123. Репин В.С., Сухих Г.Т. Медицинская клеточная биология. М.: Рос. академия мед. наук. БЭБИП. 1998. 199 с.
    124. Розен В.Б. Основы эндокринологии: Учебник для институтов по специальности «Биология» / 2-е издание, перераб. и дополн. М.: Высшая школа, 1984. 336 с.
    125. Романенко А.Ю. Медичні наслідки Чорнобильської катастрофи // Фармацевтичний журнал, - 1996. - №2. С. 3-11.
    126. Руднєв М.І. Проблема дії малих рівнів радіації у зв’язку з Чорнобильською катастрофою // Український кардіологічний журнал. 1997. - №1. С. 77-81.
    127. Руководство по ядерной медицине / Сиваченко Т.П., Мечев Д.С., Романенко В.А. и др. К.: Вища школа, 1991. 535 с.
    128. Рыжавский Б.Я. Постнатальный онтогенез коркового вещества надпочечника. Новосибирск: Наука, 1989. С. 11-47.
    129. Рябухин Ю.С. Низкие уровни ионизирующего излучения и здоровье: системный подход (Аналитический обзор). 2000. Т. 45. - № 42. С. 5.
    130. Савцова З.Д., Ковбасюк С.А. Биологические эффекты у животных в связи с аварией на ЧАЭС: Сообщение 10. Кооперативные иммунные реакции у различных поколений мышей // Радиобиология. 1991. Т. 31. Вып. 5. С. 687-693.
    131. Дискретні зміни імунного гомеостазу в популяції експериментальних тварин, що утримувались в 1989-1995 р. в 30-км зоні ЧАЕС /Савцова З.Д., Воєйкова И.М., Щербина О.В. и др. // Пятая международная научно-практ. конф. Чернобыль 96”: Сб. тезисов. Зеленый мыс, 1996. С. 475.
    132. Савченко І.Г. Вплив хронічного малоінтенсивного іонізуючого випромінювання на природну резистентність і імунологічну реактивність молодняка великої рогатої худоби: Автореф. дис канд. вет. наук: Харків, 1998. 22 с.
    133. Сапин М.Р., Этинген Л.Е. Эндокринные железы. М.: Новость, 1998. С. 124-135.
    134. Серкиз Я.И. Особенности биологических эффектов радиации низких интенсивностей // Тезисы докладов 1-го Всесоюзного радиобиологического съезда, 21-27 авг., 1989. / г. Москва. Пущино, 1989. С. 853-854.
    135. Серов В.Н., Кожин А.А. О патогенезе нарушений функции яичников // Акушерство и гинекология. 1974. - № 10. С. 62-64.
    136. Сироткин А.Н. Поступления продуктов деления в организм с.-х. животных и переход радионуклидов в продукцию животноводства // Радиобиология и радиоэкология с.-х. животных. М.: Атомиздат, 1973. С. 140-171.
    137. Смирнова-Замкова А.И., Мельниченко А.В. Некоторые данные о морфологии при действии ионизирующей радиации на организм животных // Медицинский журнал. 1954. - № 5. С. 26-37.
    138. Современные проблемы радиобиологии / Под. ред. А.М. Кузина. М.: Атомиздат, 1972. 204 с.
    139. Современные проблемы эволюционной морфологии / Отв. ред. Э.И. Воробьева. М.: Наука, 1988. 215 с.
    140. Спитковский Д.М. Гипофиз под воздействием ионизирующего излучения. // Радиобиология. 1992. Т. 32. Вып. 3. С. 328-400.
    141. Спитковский Д.М., Ермаков А.В., Горин А.И. Ионизирующее излучение и железы внутренней секреции // Радиационная биология. Радиоэкология. 1994. Т. 34. Вып. 1. С. 23-30.
    142. Стрельцова В.И., Москалев Ю.И. Отдаленные последствия радиационного поражения. Неопухолевые формы // Итоги науки и техники. ВИНИТИ. Радиационная биология. М.: ВИНИТИ. 1987. Т.6. 211 с.
    143. Теппермен Дж., Теппермен Х. Физиология обмена веществ и эндокринной системы. Вводный курс: Пер с англ. М.: Мир, 1989. С. 312-338, 632-647.
    144. Туков А.Р., Клеева Н.А., Шафранский И.Л. Социальные ас
  • Стоимость доставки:
  • 70.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины