ЕТІОПАТОГЕНЕТИЧНИЙ ЗВ’ЯЗОК ПАТОЛОГІЇ ОРГАНІВ РОЗМНОЖЕННЯ КОРІВ І ТЕЛИЦЬ З МІКРОЕЛЕМЕНТОЗАМИ ТА ГІПОВІТАМІНОЗАМИ ГРУПИ В (МЕТОДИ ЛІКУВАННЯ І ПРОФІЛАКТИКИ) : Этиопатогенетическая СВЯЗЬ ПАТОЛОГИИ Органов размножения коров и телок С Микроэлементозы и гиповитаминоза ГРУППЫ В (МЕТОДЫ ЛЕЧЕНИЯ И ПРОФИЛАКТИКИ)

Краткое описание

ЛЬВІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ
імені С.З.ГЖИЦЬКОГО

На правах рукопису

МЕЛЬНИК ПЕТРО ГРИГОРОВИЧ

УДК: 619:618, 1: 636,2

ЕТІОПАТОГЕНЕТИЧНИЙ ЗВ'ЯЗОК ПАТОЛОГІЇ
ОРГАНІВ РОЗМНОЖЕННЯ КОРІВ І ТЕЛИЦЬ З
МІКРОЕЛЕМЕНТОЗАМИ ТА
ГІПОВІТАМІНОЗАМИ
ГРУПИ В
(МЕТОДИ ЛІКУВАННЯ І ПРОФІЛАКТИКИ)

16.00.07 ветеринарне акушерство

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата ветеринарних наук

Науковий керівник:
Завірюха Володимир Іванович
доктор ветеринарних наук,
професор

Львів 2002

ЗМІСТ

ВСТУП 3

Розділ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

1.1. Диспансеризація в системі заходів проти симптоматичної
неплідності худоби 8
1.2. Біологічна активність мікроелементів йоду, цинку, селену
та їх роль у процесах розмноження великої
рогатої худоби . 16
1.3. Вітаміни групи В і їх роль у процесах
розмноження худоби 25

Розділ 2. ВЛАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1. Вибір напрямків, матеріал і методи досліджень. 31
2.1.1. Характеристика дослідів. 31
2.1.2. Лабораторні дослідження 37
2.1.3. Гістоморфологічні дослідження. 38
2.2. Результати досліджень.. 39
2.2.1. Результати акушерської і гінекологічної
диспансеризацій в опорних господарствах окремих
регіонів Чернівецької області 39
2.2.2. Виготовлення мікроелементного препарату
для парентерального застосування. 50
2.2.3. Реакція ендокринних залоз великої рогатої худоби
на парентеральні введення мікроелементів та ефективність їх
при симптоматичній неплідності корів........... 51
2.2.4. Стимулююча ефективність мікроелементних
препаратів та вітамінів групи В у системі
заходів при гіпофункції яєчників у корів і телиць 60
2.2.5. Терапевтична ефективність мікроелементів йоду
і цинку та УФ-крові при лікуванні ендометритів
у корів .. 67
2.2.6. Вплив парентеральних ін’єкцій мікроелементів
йоду, цинку селену на спермогенез та якість
сперми у бугаїв-плідників.. 72

Розділ 3. АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ
ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ..................................................... 80

Висновки....... 115
Пропозиції виробництву 117
Список використаних джерел літератури.. 118

ВСТУП
Актуальність теми. Продуктивність молочного скотарства незалежно від характеру його виробничої технології у значній мірі залежить від стану плодючості тварин, ритмічного відтворення стада, здійснення заходів з профілактики неплідності тварин [88].
Патологія органів розмноження та розлади їх функції у корів і телиць на грунті невідповідності норм годівлі та умов утримання, в останнє десятиріччя, має тенденцію до поширення у всіх регіонах Буковини і в господарствах з різною формою власності.
Вивченню причин неплідності худоби на основі регулярного проведення акушерської і гінекологічної диспансеризації корів і телиць та розроблення на цій основі методів терапії і профілактики неплідності присвятили свої праці цілий ряд вчених [3, 84,83, 80, 231, 190, 240, 242, 243, 213, 215, 214, 107, 102, 218, 220 та багато інших].
Реалізація традиційних планових лікувальних і профілактичних заходів проти неплідності худоби, які наведено у багатьох рекомендаціях свідчить, що терапевтична та господарська ефективність їх не скрізь має достатню результативність. Тому, поряд із виконанням методів, які пропонуються, нами проведено пошук нових підходів з аналізом рівня вітамінно-мінерального живлення тварин у кожному окремому природньо-геохімічному регіоні Чернівецької області. При цьому зроблено акцент на забезпеченість тварин такими важливими для нормальної функції статевих органів мікроелементами як: йод, цинк, селен та вітамінами групи В ( В1; В2; В6; Вс). Проводячи дослідження, ми виходили з положення про те, що неплідність корів внаслідок мінеральної та вітамінної недостатності виникає через місяць, а нормалізація процесів оогенезу та фолікулогенезу досягається тільки після тривалого, протягом трьох-п”яти місяців, згодовування вітамінно-мінеральних преміксів (Мuпк Н. 1965).
Одним із перспективних методів лікування тварин при мікроелементозах (I, Zn) є застосування парентеральних введень їх олійних розчинів у поєднанні із введенням комплексу вітамінів групи В [251, 112, 117], а в зонах з недостатнім вмістом в ґрунтах селену, поєднання обробок з підшкірним введенням препаратів селену [99].
Особливо актуальними ці питання є на території Буковини, де вміст селену в ґрунтах коливається в межах від 0,20 до 0,60 мг/кг ґрунту , а трава альпійських лугів вміщує всього йоду 0,01 мг/кг зеленої маси і біля 6 мг цинку; злакове різнотрав’я передгірних та рівнинних лугів вміщує 4,4 мг цинку і 0,015 мг йоду на кг зеленої маси [184].
Про позитивний вплив мікроелементів йоду, цинку, селену на організм тварин відомо багато публікацій в яких ґрунтовно висвітлено фізіологічну дію і механізм впливу кожного зокрема мікроелементу: йоду [193, 194, 204, 206, 95, 96, 112, 113, 187, 157, 57]; цинку [35, 96, 112, 114, 48, 13, 297, 296, 323, 210, 160, 328, 196], селену [297, 244, 323, 210, 160, 328, 196].
Думку про те, що гіповітамінози групи В в комплексі з мікроелементозами можуть відігравати у патогенезі хвороб органів розмноження важливу роль опубліковано ще у 1964 році П.А.Волосковим з співробітниками. Пізніше, роботами багатьох авторів [197, 198, 199, 200, 37, 38, 299, 321, 29, 174, 175, 130, 117, та інші] було розширено дослідження і підтверджено важливу роль вітамінів групи В для нормальної функції статевих органів худоби.
Враховуючи багаточислені розробки про синергізм у дії на функцію статевих органів мікроелементів йоду, цинку, селену і вітамінів групи В ми провели дослідження з оцінки комплексного застосування названих мікроелементів та вітамінів при лікуванні захворювань і стимуляції функції статевих органів у боротьбі з неплідністю худоби в умовах окремих регіонів Буковини.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є розділом комплексної теми лабораторії відтворення і біотехнології Буковинського інституту агропромислового виробництва Розробити та впровадити нові біотехнологічні методи підвищення відтворної функції тварин та отримання здорового приплоду” н/р № 18-23.
Мета і задачі досліджень. Метою роботи було розробити ефективні, патогенетично обґрунтовані методи лікування і профілактики захворювань та стимуляції функції статевих органів великої рогатої худоби із застосуванням нового мікроелементного препарату та вітамінів групи В.
Для досягнення цієї мети були поставлені такі задачі:
- провести акушерську і гінекологічну диспансеризацію корів і телиць у господарствах різних регіонів області;
- провести хімічне дослідження ґрунтів, кормів і крові тварин із трьох регіонів області: Покутсько-Буковинських Карпат гірська зона; Прут Сіретське межиріччя передгірна зона; Прут Дністровське межиріччя лісостепова зона;
- вивчити окремі показники білкового, мінерального і вітамінного обміну у тварин з господарств різних регіонів області;
- розробити технічні умови на мікроелементний препарат для профілактики та лікування акушерських і гінекологічних захворювань, стимуляції функції статевих органів великої рогатої худоби;
- дослідити характер реакції ендокринних залоз: щитовидної, наднирників, гіпофізу та зміни біохімічних показників сироватки крові корів під впливом введення мікроелементного препарату йоду з цинком;
- вивчити терапевтичну ефективність сумісного застосування мікроелементів йоду, цинку, селену з комплексом вітамінів групи В для стимуляції функції яєчників неплідних корів і телиць;
- провести терапевтичну оцінку мікроелементного препарату та УФ-опроміненої крові (їх антитоксичну дію) при гнійно-некротичних ендометритах у корів;
- дослідити характер впливу внутрішньом'язових ін'єкцій йоду з цинком та селенітом натрію на мікроструктуру щитовидної залози, наднирників та сім'яників і якість сперми у племінних бугаїв;
- розробити рекомендації з профілактики неплідності худоби та лікування запальних процесів статевих органів корів і телиць з використанням мікроелементів та вітамінів групи В.
Об'єкт досліджень корови, телиці, племінні бугаї, ґрунти, корми.
Предмет досліджень біохімічні показники крові, сироватки крові, оцінка сперми, структури ендокринних залоз, хімічний склад ґрунтів, кормів.
Методи досліджень: клінічні акушерська і гінекологічна диспансеризація, біохімічні, хімічні, гормональні, гістоморфологічні.
Наукова новизна одержаних результатів. Комплексних робіт з вивчення впливу мікроелементів йоду, цинку, селену та вітамінів групи В на відновлення функції статевих органів при їх захворюваннях у конкретних геохімічних регіонах Буковини не проводилось. Вперше з'ясовано вплив мікроелементів (йоду, цинку, селену) та вітамінів групи В на відновлення функції статевих органів при симптоматичній неплідності корів і телиць у конкретних геохімічних регіонах Буковини.
Проаналізовано залежність процесів відтворення худоби від хімічного складу ґрунтів, кормів, біохімічних показників крові корів і встановлено патогенетичний зв'язок розладів репродуктивної функції з рівнем забезпечення тварин мікроелементами: йодом, цинком, селеном та вітамінами групи В (В1, В2, В6, Вс); розроблено схему застосування даних речовин для лікування тварин при акушерській та гінекологічній патології, у різних регіонах Буковини, спрямованої на підвищення терапевтичної і стимулюючої ефективності заходів ліквідації неплідності худоби.
Практичне значення одержаних результатів. За даними проведених досліджень доведено, що умови виготовлення, дозування і застосування мікроелементного препарату, який вміщує йод і цинк, є доступними для виробництва в умовах лабораторій ветеринарної медицини. На препарат затверджено тимчасові технічні умови України (ТУ У 24.4 00492990 001.2002). Даний препарат значно підвищує лікувальну ефективність патогенетичної терапії при ендометритах та гіпофункції яєчників у корів і телиць. Застосування крові, опроміненої УФ-променями, має позитивний вплив на загальний стан тварини і сприяє зниженню інтоксикації організму при гнійно-некротичних процесах в матці.
Уведення мікроелементного препарату йоду з цинком племінним бугаям в дозі 15-20 мл чотири рази впродовж місяця з однією ін'єкцією селеніту натрію на початку курсу, збільшує об'єм еякуляту та покращує якість сперми.
Особистий внесок здобувача. Весь обсяг клінічних та експериментальних досліджень за темою дисертаційної роботи - проведення акушерської і гінекологічної диспансеризації, підбір груп тварин, розроблення схем лікування хворих тварин і схем застосування стимулюючих засобів, статистичний аналіз, огляд літератури проведено пошукачем особисто. Обговорення результатів досліджень та формування висновків проведено під науковим керівництвом доктора ветеринарних наук, професора Завірюхи В.І.
Апробація результатів досліджень. Матеріали дисертації доповідалися і схвалені на наукових конференціях:
- III-му Міжнародному симпозиумі Україна Австрія Сільське господарство, наука і практика.”-м. Чернівці, 14-16 вересня 2000 р.;
- Міжнародній науковій конференції, присвяченій 120-річчю від дня заснування ветеринарної школи у м. Львів: Сучасна аграрна наука: напрямки, проблеми і шляхи їх вирішення” м. Львів, 4-6 жовтня 2001 р.;
- Міжнародній науковій конференції, присвяченій 100-річчю від дня народження професора Поваженка І.О. м. Київ, 22-23 вересня 2001р.;
- На науково-технічних нарадах лікарів ветеринарної медицини і спеціалістів тваринництва Чернівецької області у 1999-2001рр.
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 10 наукових праць, з яких: 7 статей у наукових виданнях, що входять до переліку затвердженого ВАК України. Інформаційний листок Чернівецького державного центру науко-во-технічної та економічної інформації №2-2000 та Рекомендації з питань профілактики неплідності корів ”, затверджені Держдепартаментом ветеринар-ної медицини Міністерства аграрної політики України, 20.02.2001року.

Розділ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
1.4. Диспансеризація в системі заходів проти симптоматичної
неплідності худоби
Питанням акушерської і гінекологічної диспансеризації у молочному скотарстві провідні вчені нашої держави: Зверева Г.В., Логвінов Д.Д., Яблонський В.А., Косенко М.В., Сергієнко О.І., Хомин С.П., Харута Г.Г., Калиновський Г.М., Любецький В.Й. та інші надають виключно важливого значення при проведенні заходів проти неплідності худоби, зокрема в кожному господарстві.
Акушерська диспансеризація, як вказують дані автори, тісно пов”язана із терміном вагітності і проводиться вперше у період запуску та сухостою корів. У цей час проводять повне клінічне обстеження корів і від 10% тварин беруть кров для біохімічного дослідження. Згідно одержаних результатів досліджень проводять корекцію раціонів годівлі [4, 84, 86, 85, 107, 190].
Гінекологічна диспансеризація розпочинається проводитися з 25-30-го дня після родів [83, 67, 86, 107] за відсутності у тварин статевої циклічності або при перегулах, з обов’язковим обстеженням біохімічного складу крові, сечі. На основі цього проводять корекцію раціонів, вибір методів терапії та стимуляції функції органів розмноження.
Аналізуючи проблеми відтворення тварин на рубежі ХХІ століття вчені [80, 139, 241] акцентують увагу спеціалістів на тому, що нераціональна господарська діяльність людини поставила тварин у невідповідні умови існування. Внаслідок недостатньої годівлі тварини постійно перебувають в умовах кормового стресу на основі чого у них спостерігаються різні види імунної недостатності.
Дослідженнями проведеними вченими було доведено, що післяродові гострі гнійно-катаральні ендометрити є найчастішою причиною тимчасової неплідності корів, і все це проходить на тлі зниження резистентності організму тільних тварин в результаті недостатньої та неповноцінної годівлі, відсутності моціону, виснаження та захворювань інших систем, що ослаблюють організм [131, 133, 134, 246, 146, 149]. Серед багаточисленних причин неплідності худоби морфофункціональні розлади органів розмноження є основними. В роботі [246] приводяться дані, що в зоні нечорнозем'я 36-44% корів після отелення хворіє ендометритами, субінволюція та атонія матки зустрічається у 11-14;, дисфункція яєчників 9-12%. В дослідах вивчали профілактичну ефективність внутрішньом'язового введення 6 мл. АСД-фр.2., яку вводили за 20 і 10днів до родів і 10 та 20 днів після родів, це сприяло зменшенню кількості виникнення ендометритів у 6 разів. А період від отелення до запліднення у цих тварин зменшився у 2,4 рази.
Симптоматична неплідність виникає здебільшого внаслідок затримання посліду, післяродових гострих гнійно-катаральних ендометритів, субінволюції матки, функціональних розладів яєчників. Оскільки неповноцінна годівля, як правило, є у більшості господарств, тому акушерська і гінекологічна патології стають стаціонарними хворобами [241, 242, 133, 62, 134, 217, 218, 80, 139]. Аналіз даних літератури свідчить, що симптоматична неплідність є найбільш розповсюдженою формою неплідності у молочному скотарстві [239, 240, 30, 31].
Тепер запропоновано [54] замкнену систему профілактики акушерських захворювань у корів і підвищення життєздатності новонароджених телят. Автори вважають, що попереджувати розлад репродуктивної функції у тварин потрібно розпочинати не зважаючи на стадії перебігу статевого циклу. Проте, найбільш раціональним є випадки, коли корові вже у перші години після родів застосовують стимулюючі засоби. Досить важливим, як вказують автори, є підшкірне введення 30-40 мл власного молозива тваринам, це найдешевший стимулюючий засіб, а ефективність його надто висока, бо у 2-3 рази зменшується кількість затримання посліду, у 4-рази зменшується захворюваність на післяродові ендометрити, у 3-рази - субінволюція матки.
Аналізуючи причини неплідності тварин на Хмельниччині автори [20] відмічають, що в даному регіоні в останні роки на перший план виступають розлади функції яєчників, що супроводжується депресією статевої циклічності. До них належать гіпофункція яєчників, атрофія, склероз, персистентні жовті тіла.
За даними дослідників [231, 162], неплідність корів пов'язана з хворобами яєчників буває у 5-7,4%. Інші автори [30] приводять результати власних досліджень і відмічають, що неплідність через хвороби яєчників була зареєстрована у 20-30% тварин. В господарствах Молдови хворобами яєчників уражується до 40% і більше тварин [141]. З лікувальною метою автори застосовували сироватку крові, яку готували з крові тварин забитих на м'ясокомбінаті. Таку сироватку вони вводили один раз у три дні в дозі 30-50 мл підшкірно та внутрішньом'язово. Одночасно з останньою ін'єкцією сироватки тваринам вводили естрофан і це забезпечувало 94% стимулюючу ефективність проти 87% в контролі.
Гіпофункцію яєчників вважають однією з головних причин симптоматичної неплідності [169, 170, 171]. Грунтуючись на власних клінічних спостереженнях автори виділяють три фази даної патології.
Перша фаза характеризується гальмуванням активності яєчників після родів і характеризується тим, що на 30-й день після родів обидва яєчника мають розміри від лісового горіха до дрібної сливки, плоско-овальної форми з гладенькою інколи шорсткою поверхнею, в окремих тварин виявляли залишки регресії жовтого тіла. У таких корів строк від отелу до запліднення складає 59-139 (в середньому 99 днів) переважно при цьому відмічали субінволюцію матки.
Друга фаза гіпофункції яєчників проявляється через 2-4 місяці після родів. Ректально при цьому виявляли яєчники величиною від лісового горіха до невеликої сливи, овально-плоскої форми, щільної консистенції, з гладенькою поверхнею. Топографія і величина матки була в нормі. При появі статевого збудження жовте тіло в яєчнику не утворювалося.
Продовжується друга фаза від декількох неділь до декількох місяців.
Третя фаза клінічно проявляється відсутністю циклів ациклія. Матка зменшена в розмірах і переміщується у каудальну частину тазу. Яєчники мають величину фасолини чи боба, щільні з гладенькою поверхнею.
У первісток третя фаза гіпотрофії яєчників виникає швидко і триває 6-9 місяців.
Крім зимово-стійлового періоду аліментарна неплідність може бути і в літньо-осінній період року, коли коровам згодовують в межах 60 кг зеленої маси з непостійним додаванням невеликої кількості концентратів [244]. Як вказують дані дослідники такі раціони відзначаються надлишком протеїну та вітамінів при нестачі цукрів, фосфору, кальцію, цинку, кобальту і отже є дефіцитними за енергією. Як наслідок поживні речовини погано засвоюються , що призводить до порушення обміну речовин.
Значну роль серед причин неплідності багато дослідників [84, 82, 107, 190, 215 та ін.] відводять акушерським і гінекологічним захворюванням. Незалежно від того у якому органі статевої системи виникає патологічний процес, він негативно позначається на відтворювальній здатності тварини.
Вивчаючи стан обміну речовин та репродуктивного циклу у корів при аліментарній дистрофії автори відмічають, що недостатнє забезпечення великої рогатої худоби кормами і поживними речовинами спричиняє виникнення аліментарної дистрофії, при якій розвиваються атрофічні процеси в органах і системах, зокрема у статевій, що веде до порушення репродуктивного циклу і відтворювальної здатності тварин [172].
Неспецифічна імуностимуляція та гормональна регуляція в системі заходів профілактики неплідності корів відіграє важливу роль у профілактиці акушерських хвороб стверджують автори [222,243] .
В дослідах на коровах було доведено, що в зоні йодної, кобальтової, цинкової і мідної недостатності кількість катіонних білків в нейтрофілах крові значно знижується, що вказує на пониження неспецифічної резистентності організму. Підвищення вмісту катіонних білків у нейтрофілах вказує на підвищення неспецифічної резистентності тварин при підгодівлі їх йодом і другими елементами і є благоприємним прогностичним тестом [205].
В патогенезі неплідності корів велику увагу приділяють порушенню мікроциркуляції крові у стінці матки та методам її відновлення [75, 76, 19, 134, 119, 65, 79, 42].
Авторами [144] доведено, що згодовування тваринам у сухостійний період мікроелементів прискорює запліднення тварин у післяотельний період.
Аналогічні результати отримані при згодовуванні коровам у сухостійний період хумоліту і цеоліту [138].
Дослідники [133, 134, 97] та інші відмічають, що білки плазми крові приймають активну участь у механізмах адаптації організму тварин до умов зовнішнього середовища, виконуючи при цьому транспортні, захисні та інші важливі фізіологічні функції. Саме за їх кількістю можна контролювати хід обмінних процесів в організмі як в нормі, так і при патології [147]. Встановлено, що під час родів у тварин, перш за все, чітких змін зазнають білки, які виконують транспортну, імунозахисну, імуносупресорну функції. Так при гострих гнійно-катаральних ендометритах в крові знижується вміст фібриногену, церулоплазміну, ά2- макроглубінів [133, 134].
Особливу увагу приділяють гаптоглобулінам, так як вони зв’язують вільний гемоглобін крові, що утворюється під час розпаду еритроцитів і цим попереджується гемоглобінурія, оскільки комплекс гаптоглобін не проходить через нирки і таким чином не допускається втрата заліза з сечею [140].
Вивчаючи поширення субінвалюції та ендометритів залежно від перебігу родів у корів автори [109, 158] важливого значення у виникненні післяродових хвороб надають зниженню скоротливої активності матки, затриманню посліду та стверджують, що патологія родів супроводжується підвищенням вірогідності розвитку субінволюції і запалення слизової оболонки геніталій [52, 53].
Для лікування і профілактики ендометритів Косенко М.В. рекомендує супозиторії меркабену [108].
Бортнічук В.А., Любецький В.Й. повідомляють про поширення хламідіозу серед худоби в Україні та вважають, що хламідіоз є типова генітальна інфекція наявність якої запідозрюють на підставі абортів, мертво народжень [21]. Аборти переважно бувають у нетелів в період першої вагітності на 7-8 місяці тільності. У тварин хворих на хламідіоз спостерігаються вагініти, ендометрити наслідком яких є тривала неплідність [150, 216]. Для лікування хламідіозу запропоновано супозиторій хламіциду, оскільки він має найкращу дію [108].
Наявність кетонових тіл у крові тварин також має негативний вплив на вміст загального білку та нормальний перебіг репродуктивних процесів [102, 71, 103, 51, 12]. При дослідженні сироватки крові корів з нормальним перебігом статевого циклу в стадію збудження (день осіменіння) виявлено, що вміст загального білка був 79,0±1,10 г/л, альбумінів - 33,41 г/л., глобулінів - 10,9 г/л , b-глобулінів - 6,56 г/л, g-глобулінів - 27,80 г/л, альбуміново-глобуліновий коефіцієнт дорівнював 0,73 [39]. У тварин з гіпофункцією яєчників автором встановлено зниження вмісту загального білку та - γ -глобулінів. Чим сильніше депресія статевої функції нижчим був і рівень названих показників, але альбумінова фракція не зазнавала значних коливань. При введенні СЖК не нормалізувався білковий обмін. При зниженні рівня загального білка до 60 і нижче г/л заплідненість корів значно знижується [102, 103].
Порівнюючи біохімічні показники крові при нормальному отеленні і при затриманні посліду доведено, що в нормі загальний білок був 84,68±0,82 г/л, неорганічний фосфор 2,24±0,18 ммоль/л, глюкоза 3,74±0,11 ммоль/л, а в корів при затриманні посліду вміст загального білку був 92,37±0,17, фосфору - 1,85± 1,16, цукру - 1,94±0,03 ммоль/л. Ацидоз призводить до втрати електролітів Na+ i Ca++ , тому попередження подібних метаболічних зрушень попереджує затримання посліду [14].
Оцінюючи результати біохімічних досліджень автори [61, 254] наводять дані про те, що кальцій є необхідний для активації клітин і запліднення як у тварин так і в риб.
Нормальним вважається вміст загального кальцію у сироватці крові в межах 10-12 мг%. Згідно проведених досліджень коливання вмісту кальцію у сироватці крові залежить від багатьох причин, перш за все, від вмісту його в кормах та інтенсивності травлення [34, 285, 188, 58, 316] . За даними багатьох авторів вміст кальцію у сироватці крові становить від 8,5 мг% до 15,20 мг% [4, 27, 103, 106].
Багато вчених стверджує, що вміст неорганічного фосфору у сироватці крові відображає стан фосфорного обміну і дає можливість судити про ступінь забезпечення організму сполуками фосфору. Вміст його у сироватці крові знаходиться в межах 4,5 - 5,5 мг% [27, 60, 250].
Велике діагностичне та патогенетичне значення у неплідності корів має не вміст, а співвідношення між Са і Р неорганічним, а для нормального перебігу фізіологічних процесів в організмі сільськогосподарських тварин необхідне певне співвідношення кальцію та фосфору в крові [13]. Переважна більшість тварин з неправильним співвідношенням Са і Р довго не приходить в охоту, а заплідненість у них наступає тільки через 3-5 місяців після родів [8,282, 207].
У процесі обміну речовин кетонові тіла постійно утворюються в тканинах організму, але попадаючи з кров’ю до легень, м’язів та нирок вони окислюються до СО2 і Н2О. Тому в нормі кетонові тіла виявляють у крові в мінімальній кількості 1 6 мг% [226, 227]. Проте інші автори допускають більш високий фізіологічно нешкідливий вміст кетонових тіл у крові до 10 мг% [325].
У крові неплідних корів вміст кетонових тіл був 15,67 мг ± 0,32, а у 77,24% їх вміст коливався від 11 до 60 мг%, що у декілька разів перевищувало фізіологічну норму [12] . Автор вважає, що при збільшенні концентрації кетонових тіл до 20,1 мг% різко понижується заплідненість тварин.
Встановлено, що при субклінічному і клінічному кетозі понижується загальна та місцева стійкість організму і особливо матки до мікрофлори, що є причиною післяродового ендометриту та неплідності [278].
За даними багатьох дослідників вміст кетонових тіл є не постійним, що пояснюється конкретними умовами годівлі, утримання та фізіологічним станом тварин [13, 278, 103].
Кетоз може проявлятись у клінічній і субклінічній формі. Особливо небезпечною для відтворення та збереження молодняку є субклінічна форма, при якій порушується заплідненість тварин та загальна резистентність організму. Тому тварини стають схильними до розвитку запальних процесів, переважно, ендометритів та маститів [76, 278].
Отже, проведений аналіз наукових п

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. На підставі результатів експериментальних, біохімічних та гістоморфологічних досліджень доведено, що у етіопатогенезі симптоматичної неплідності корів і телиць в умовах різних геохімічних зон Буковини важливе значення займають мікроелементози (I, Zn, Se) і гіповітамінози групи В .
2. Головною причиною симптоматичної неплідності корів є хронічне запалення тканин матки, яке перебігає у більшості тварин субклінічно і розвивається на тлі мікроелементозів (I, Zn, Se) та гіповітамінозу групи В, що підтверджено наслідками акушерської та гінекологічної диспансеризації. У хворих корів наступає атонія матки та гальмування секреторної здатності ендометрію і маткових залоз, відновлення якої при застосуванні традиційних методів симптоматичного лікування буває недостатнім.
3. Етіопатогенез неплідності телиць грунтується на гальмуванні реакції яєчників на дію гонадотропних гормонів, що супроводжується відсутністю фолікуло- і овогенезу. У патогенезі гіпофункції, як наслідку аліментарної гіпотрофії яєчників у телиць, вагоме місце займають мікроелементози (I, Zn, Se) та гіповітамінози групи В.
4. Розроблено умови виготовлення нового мікроелементного препарату, що містить оптимальні дози йоду і цинку, які використовували в комплексі з методами патогенетичної та неспецифічної терапії корів при акушерській і гінекологічній патології. Відновлення репродуктивної функції у корів, яким застосовували комплекс методів терапії, було вищим 22-35%, а тривалість лікування на 8-12 днів меншим.
5. Стимулююча дія ГСЖК і фолікулотропіну, застосованих у мінімальних дозах при гіпофункції яєчників у телиць, підвищується у 2-3 рази на фоні використання мікроелементів I, Zn, Se та вітамінів групи В. Заплідненість телиць дослідної групи складала 55-75% проти 24-27 у контрольній групі.
6. Дія мікроелементів I, Zn на стан ендокринної системи у тварин в умовах Буковини, де ґрунти і корми бідні на дані мікроелементи, здійснюється через щитовидну залозу, гіпофіз та наднирники. Після введення коровам цинку і йоду, вміст тироксину у крові досягав 115%, трийодтироніну 170%, тіреотропного гормону гіпофізу 182%, а вміст кортизолу збільшився у 2,5 рази. У сироватці крові тварин відмічено збільшення каротину, фракції альбумінів та зменшення кетонових тіл, що має позитивне значення у патогенезі неплідності худоби.
7. В умовах Кіцманського облплемпідприємства доведено позитивний вплив мікроелементів йоду, цинку та селеніту натрію на генеративну і ендокринну функцію сім’яників, що підтверджено показниками гістоморфологічних досліджень та мікроскопічної оцінки сперми до і після застосування мікроелементів.
8. У програму заходів профілактики акушерської та гінекологічної патології, яка спричиняє тривалу неплідність корів і телиць, доцільно включити симптоматичне використання мікроелементів і вітамінів групи В за розробленими нами схемами, що висвітлені у Рекомендаціях з питань профілактики неплідності, лікування запальних процесів та стимуляції функції статевих органів у корів і телиць в господарствах Чернівецької області” (2001р.).
9. Грунти і корми у окремих регіонах Буковини вміщують не однакову кількість мінеральних речовин, тому при годівлі худоби необхідно проводити корекцію раціонів згідно результатів хімічного аналізу кормів.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ.

1. Для стимуляції функції органів розмноження неплідних корів і телиць у зонах йодної недостатності, доцільно поєднувати введення гормональних препаратів з мікроелементами у ліпосомній емульсії. Ін’єкції виконувати підшкірно чи внутрішньом’язово в дозі 15-20 мл три рази з проміжком у 2-3 дні.
2. У другу половину зимово-стійлового періоду виконання профілактичних, стимулюючих, лікувальних заходів при хворобах органів розмноження худоби проводити комплексно, поєднуючи ін’єкції гормонів, мікроелементів (йоду, цинку, селену) з комплексом вітамінів групи В. В одну дозу комплексу вітамінів включати вітаміну В1 500 мг, вітаміну В2 50 мг, вітаміну В6 300 мг, вітаміну Вс 50-100 мг і вводити по одній ін'єкції впродовж 3-4 днів.
3. Отримані результати досліджень з лікування мікроелементозів та обґрунтування їх ролі і ролі вітамінів групи В у етіології неплідності худоби рекомендуємо включити у навчальні програми для студентів факультетів ветеринарної медицини та слухачів післядипломного навчання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ЛІТЕРАТУРИ
1. Абдулаев Д.В. Содержание меди и цинка в органах и тканях каракульских овец в условиях физиологической нормы. /В кн. Микроэлементы в сельском хозяйстве и медицине. Улан-Уде,1986, т.2.-199 с
2. Авцин А.П., Жарников А.А. и др. Микроэлементы человека - М.: Медицина, 1991. 496 с.
3. Акатов В.А. Гинекологическая диспансеризация крупного рогатого скота в колхозах и совхозах. - Воронеж. 1973. 111 с.
4. Аликаев В.А. и др. Методические указания по диспансеризации крупного рогатого скота, М. Колос. 1970 36 с.
5. Андрієвський В.Я. Неплідність корів та заходи боротьби з нею. - К. - 1962. 150 с.
6. Антал Я., Благов Р., Була Я. Выращивание молодняка крупного рогатого скота. - М.: Агропромиздат, 1986. 185 с.
7. Антонов В.Я., Блинов П.Н. Лабораторные исследования в ветеринарии. М.:Колос, 1971.-С. 420-494.
8. Анюлис Є.Ю. и др. Стимуляция половой охоты у коров. // Мат. науч. конф. "Научные основы профилактики и лечения патологии воспроизводства функции с-х животных." Тез. докл. -Воронеж. 1988,-С. 8-9.
9. Апетов С.А. Состояние щитовидной железы у больных с функциональными нарушениями матки // Акушерство и гинекология. - М., 1987.-№9-С.21-24.
10. Арешкина Л.А. Витамин В12 в животноводстве. - М.: Наука, 1976. 110 с.
11. Асташева Н.П., Лазарев Н.М., Дрозденко В.П. Влияние добавок микроэлементов на некоторые показатели обмена веществ и продуктивность у КРС на территории с повышенным уровнем радиоактивного загрязнения //Проблемы сельскохозяйственной радиобио-логии: Сб. науч. Трудов - Л., 1992.-Вып 2.- С. 141-145.
12. Афанасьев И.Н. Оплодотворяемость коров и телок в зависимости от концентрации кетоновых тел в их крови. //Маститы и болезни обмена веществ с-х. животных. — Рига, 1973. - С.101-10
13. Афанасьев И.Н., Дзените А.Я. Содержание кальция, фосфора и микроэлементов в крови плодовитых и бесплодных коров. // Тр. Латвийской с-х академии. Вып. 41. Диагностика, лечение и профилактика болезней с-х животных. -Елгава, 1970 - С.102-109.
14. Бадалян А.М. Манасян А.О., Камалян Р.Г Биохимические показатели крови при нормальном отеле и задержании последа у коров. //Ветеринария. М. - 1989. - №1. - С. 43-45.
15. Бауман В.К. Всасывание двухвалентных катионов. // Физиология всасывания. — Л. Наука, 1977. - С. 152-222.
16. Безуглый И.П. Витаминное питание телят при использовании комбикормов заменителей молока // Витаминное питание с-х животных. -М., 1973. -С. 427-435.
17. Березовский В.М. Химия витаминов. - М.: Пищепромиздат, 1959. — 599 с.
18. Благов В.И. Влияние подкормки йодом на воспроизводительную способность и молочную продуктивность КРС в центрально­черноземной зоне: Автореф. дис... канд... вет. наук. -Фрунзе, 1968.- 20 с.
19. Борисевич В.Б., Бесараб В.В. Етіопатогенетичні механізми та раціональні методи лікування гінекологічного сепсісу у собак. // Науковий вісник НАУ - К. 2000. т. 22. - С. 91-101.
20. Боднар 0.0., Ратушняк М.П. Ефективність серотерапії по-Беленькому при лікуванні функціональних розладів яечників у корів. // Науковий вісник НАУ. - К. 2000. т.22 - С. 54-55.
21. Бортнійчук В.А., Любенький В.И. Роль хламідій в патології відтворення тварин. // Науковий вісник НАУ. -К. 2000. т 22. - С. 31-34.
22. Букин В.Н. Арешкина Л.Я. Химия и биохимия витаминов В 12. / В кн. Витамины В12 и их клиническое применение. - М., 1956.-С.5-33.
23. Буянов А.А. Рекомендации по диагностике, гормональной профилактике и терапии дисфункций яичников у коров. - Л., 1984. 21 с.
24. Буянов А.А., Седова Е.В. Эндокринные механизмы морфофункциона-льных изменений при кистозной дистрофии яичников у коров // Мат. Всес. науч. конф. "Научные основы профилактики лечения и патологии воспроизв. функции с.-х. животных". Тез. докл. — Воронеж, 1988. - С. 43.
25. Вальдман А.Р. Витамины в животноводстве. - Рига, 1977. 200 с.
26. Вальдман Э.К., Пряна Э.А. Ранее прогнозирование продуктивности животных //33 ежегодная конф. Европейской ассоциации по животноводству. - Л., 1982. — С. 1-3.
27. Валге Л.А. Характеристика биохимических показателей крови КРС и восстановление кислотно-щелочного равновесия: Автореф. дис. к-д. вет. наук. Тарту. - 1971.- 20 с.
28. Величко В.А. Особенности обменных процессов у бычков в разрезе полного технологического цикла производства говядины. / Тез. докл. научн.-произв. конф.- Львов., 1986. 13 с.
29. Величко В.А. Особенности обмена веществ у бычков в условиях промышленной технологии производства говядины:Автореф. дис...к-д. биол. наук. - Львов. 1987.- 20 с.
30. Вельбівець М.В., Краєвський А.Й., Харута Г.Г. Корекція статевої функції при анафродизії у корів. // Вісник БДАУ - Біла Церква, 1988.-Вип. 5.-ч. 2.-С. 9-11.
31. Вельбівець М.В. Лікування корів при гострому ендометриті. // Мат. наук.-практ. Конф. "Неінфекційна потологія" Біла Церква, 1995. 4.2.-С. 11-12.
32. Визнер Э. Кормление и плодовитость с-х животных - М., 1976. - С. 98-146.
33. Вельбівець М. В., Красовський А.Й., Подвалюк Д.В. Поширення субінволюції та ендометриту залежно від перебігу родів у корів.//Науковий вісник НАУ.-2000.- т.22. - С. 40-42.
34. Вишняков С.И.Обмен микроэлементов у с-х животных.М.:Колос,1967 -
35. Войнар А.И. Биологическая роль микроэлементов в организме животных и человека-М.: Высш. школа, 1960. -С. 335-338.
36. Волкова О.И. Фармакология пиридоксина: Автореф. дис...канд. вет. наук. М., 1981.- 16 с.
37. Волкова О.И. Действие пиридоксина на лабораторных животных при стрессе. / Изучение физиологических изменений в организме с-х животных, сб. научн. тр. - М., 1982. - т. 112. - С. 78-80.
38. Волкова О.И. Влияние пиридоксина на рост и развитие животных //Экология, диагностика и профилактика патологии обмена веществ высокопродуктивных ж-н. - М., 1982. - С. 40-42.
39. Власов С.А. Содержание белков в крови коров при гипофункции яичников и воздействии СЖК. //Ветеринария. -М., 1991. - №7.- С. 52-54.
40. Влізло В.В., Костюк М.М. Щуревич Г.О. Мікроелементна забезпеченість високопродуктивних корів //Вісник БДАУ, Б. Церква, 1999. Вип.9.-С. 14
41. Влізло В.В. Стан обміну речовин та репродуктивного циклу у корів при аліментарній дистрофії //Науковий вісник НАУ.-К.2000.т.22.-С. 112-114
42.Воловець І.В. Результати застосування вакцини "Антиносан" для поліпшення відтворення стада. // Науковий вісник НАУ. - К. -2000. т.22.-С. 69-71.
43.Волосков П.А., Михайлов Н.Н., Чистяков И.Я. Алиментарно-трофические нарушения половых функций у животных. //Ветеринария. -М.-1964.-№4.-С.81-82.
44. Воскобойник В.Ф. Лечение коров больных послеродовым эндометритом. //Ветеринария. - М.- 1987. -№5. - С. 54-56.
45. Врзгула Л. Профилактика нарушений обмена веществ у с-х животных.: Пер. со словацкого - М., 1986 367 с.
46. Гамборов Г.Г. К вопросу о влиянии экстракта яичников на сосудистую систему и его отношение к g1. Тhугеоidеа.: Автореф. дис. д-ра мед. наук М. 1912. 40 с.
47. Гжицький С.З. Про роль рубця в процесах травления і обміну речовин у жуйних. //Укр. біохім. журнал. -1970. т.42. №2. - С. 201-206.
48. Георгиевский В.И. и др. Минеральное питание животных. - М., 1979.-471с.
49. Герасименко В.Г. Биохимия продуктивности и резистентности животных -К.: Высшая школа. 1987.- 224 с.
50. Голиков А.И. Адаптационный синдром у коров в молочном комплексе. // Новое в диагностике, лечении и профилактике болезней животных. -М. 1996. - С. 48-50.
51. Головацький 1.Д. Обмін вуглеводів у с-г тварин. - К. Вид. УАСГН, 1961.- С. 5-50.
52. Гончаров В.П., Карпов В.А. Профилактика и лечение гинекологических заболеваний коров. -М. Госагропромиздат. 1991.- 151 с.
53. Григориева Т.Е. Лечение и профилактика эндометритов у коров. Росагропромиздат, 1983. 63 с.
54. Гришко Д.С., Жидков Д.М. Замкнена система профілактики акушерських захворювань у корів і підвищення життездатності новонароджених телят. // Науковий вісник НАУ. 2000. т.22. -С. 58-60.
55. Гришко Д.С. Патогенетичне обгрунтування терапії корів хворих на післяпологову субінволюцію матки.//Вісник Білоцерковського ДАУ. 1998. Вип.5.-ч.2.- С.13-15.
56. Давидова Р.Б., Гулько Л.Е. Молоко и молочные продукты как источник витаминов.-М., Пищ. пром., 1972. 181 с.
57. Давыдов В.У. Профилактика тиреоидной недостаточности и лечение коров. //Ветеринария - М., 1983.-№3. - С. 57-59.
58. Давиденко В. К. Динамика электролитов в артериальной крови и моче в связи с различным источником и уровнем протеинового питания. // Бюлл. Всесоюз. науч.-исслед. и-та физиол. И биохимии с-х животных, 1968. Вып.2. - С. 18-20.
59. Дашукова К. Г. Эндокринные аспекты фетоплацентарной недостаточности у коров в связи с гипофункцией половых желез и ее профилактика.: Автореф. дис. д-ра вет. наук. Ставрополь. -1997.- 39 с.
60. Джанашия Х.Т., Салалов Ю.Г. Минеральные вещества в профилактике бесплодия коров. // Ветеринария. 1967. - №7.- С. 91.
61. Детлаф Т.А., Турпаев Т.М. Специфичность действия кальция в процессах оплодотворения, активации мышечного сокращения. // Изв. АН. СССР. Сер. биол. науки., 1957. -№5. -С. 572-577.
62. Доброволаский Б.Г. Влияние витаминно-минеральных кормов на воспроизводительную способности коров. // Зоотехния. - М., 1998.-№2.-С. 25-29.
63. Дубинина Т.Л. О возрастных изменениях в содержании цинка в крови крысы. // Докл. АН. БССР., 1964. - 541 с.
64. Дубинина Т.Л. Цинк в организме животных и человека.— Минск. 1971. -200 с.
65. Дубова О.А. Стан гемостазу та фібринолізу при піометрі у собак. //Вісник БцДАУ. Вип.З - 2000. - С. 149-155.
66. Думбрава Л.М. Влияние йода на физиологическое состояние и воспроизводительную способность коров: Сб. науч. статтей "Защита животных от инфекц. болезней в комплексах Молдавии". Кишинев. 1980.- С. 98-102.
67. Дюденко В. С. О ранней гинекологической диспансеризации коров. // Профилактика бесплодия с-х животных. - Новочеркаск. 1974.-С. 179-181.
68. Єлізарова О.А. Вплив вітамінного преміксу на обмін речовин у сухо-стійних корів.//Тез. доп. наук.-практ. конф. Кам.-Подільський.-1990.-С. 47.
69. ЄрьоменкоВ.І.Перед- і післяотельні взаємовідносини гормонів у крові чорно-рябої, швіцької і лебединської порід. // Науковий вісник НАУ.т.22. - 2000. - С. 117-123.
70. Жарников И.И. Динамика микроэлементов в крови суягных овцематок. // Микроэлементы Сибири, инф. бюлл. 1964. №3. - С. 59-60.
71. Жаров А.В., Лупкий Д.Я., Шишков В.Г. Проблема кетозов у КРС. // В кн. Животноводство и Ветеринария (биологические основы). -М. - 1970. -С. 35-116. (ВИНИТИ итоги науки).
72. Желавський М.М. Деякі питания антибіотикотерапії післяродових ускладнень у корів. // Науковий вісник. НАУ. - К. 2000. т.22. -С. 56-57.
73. Журбенко А.М. Гормоны и продуктивность животных. - К.: Урожай, 1983. 127 с.
74. Журбенко А.М., Венцківська Т.О. Підвищення продуктивності молодняка ВРХ шляхом застосування дийодтирозину та мікроелементів. // Укр. конф. молодих вчених. "Сучасні проблеми вет. медицини" - К., 1994.- С. 59-60.
75 Завірюха В.І. Регуляція трофічних процесів - основа патогенетичної терапії при стимуляції функції яечників корів і телиць. // 36. Наук. праць БДАУ, - 1995.- С. 31-32.
76. Завірюха В.І., Куртяк Б.М. Патологія органів розмноження та стимуляція продуктивності корів. - Львів. 1999. 150 с.
77. Завірюха В.І., Мисак А.Р., Крупник Я.Г. Препарат "Гематон" для профілактики аліментарної анемії поросят і телят. // Інформ.бюлл. завершених науково-технічних розробок. ЛДАВМ. - Львів. 1998 С. 11.
78. Задерий Е.И. Эффективность подкормки коров микроэлементами на их молочную продуктивность. // Повышение продуктивности и борьба с болезнями в условиях промышленного ж-ва.: Тез. докл. Всесоюз. науч.-произ. конф. посвящ. 100-летию Львов. зоовет. и-та.- Львов. 1982. - С. 61
79. Зажарский В.В. Вплив лазера та антибіотиків на імунні показники корів хворих гострим післяродовим ендометритом. // Науковий вісник НАУ. - К. 2000, т.22. - С. 45-47.
80. Заянчковский И.Ф. Профилактика и лечение акушерско-гинекологических заболеваний у коров. - Уфа. 1982. 229 с.
81. Зверева Г.В. и др. Справочник по ветеринарному акушерству - К.: Урожай. 1985.- 278 с.
82. Зверева Г.В. Современные проблемы бесплодия крупного рогатого скота. // Вестник с-х науки. 1982. - №4. - С. 116-125.
83. Зверева Г.В., Хомин С.П., Олеськив В.Н. и др. Методика акушерской и гинекологической диспансеризации коров и телок. - Львов, 1989.- 39 с.
84. Зверева Г.В., Хомин С.П. Гинекологические болезни коров. - К.: Урожай, 1975.- 152 с.
85. ЗвереваГ.В. та ін. Основні принципи лікування корів при симптоматичній неплідності // Науковий вісник НАУ. - К., 2000, т.22.- С. 28-30.
86. Зверева Г.В., Хомин С.П., Тиреновець В.І. та ін. Акушерська і гінекологічна диспансеризація у системі профілактики неплідності та маститів у корів. // Науковий вісник НАУ. —. 2000. Т.22. - С. 21-23.
87. Зельцер М.Е. Эндемический зоб животных.-Алма-Ата:Кайнар, -1978.104
88. Зубець М.В., Остапчук П.П. Проблеми твариництва - завдання вчених. //Вісник с-г науки. - К., 1962, - №6. - С. 18-22.
89. Иванов А.А. Георгиевский В.И. Синтез витаминов групы В в рубце коров, кормление и обмен веществ у жвачных животных. Сб. научн. тр.-М., 1983.-С. 59-65.
90. Ильин Л.А„ Архангельская Г.В. и др. Радиоактивный йод в проблеме радиационной безопасности. - М.: Агропромиздат, 1972 270 с.
91. Иноземцев В.П., Нежданов А.Г. Физиотерапия коров при воспалительных заболеваниях матки и молочнной железы. //Науковий вісник НАУ. - К. 2000. т.22. - С. 67-69.
92. Ирикин В.Ф. Опыт борьбы с яловостью коров - М. - 1955.
93. Ирикин В.Ф. Особенности инволюции половой системы коров при отсутствии моциона. //Ветеринария. - М. 1962. - №3. — С. 6-8.
94. Калашник И.А. Стимулирующая терапия в ветеринарии. — К.: Урожай, 1990.- 160 с.
95. Кальницкий Б.Д. Биологическая доступность минеральных веществ и обеспечение ими животных //С-х за рубежом-1979.-№7.-С.33-36.
96. Кальницкий Б.Д. Минеральные вещества в кормлении животных. -Л.1985.- 207 с.
97. Каплінський В.В. Білковий спектр сироватки крові корів у зв»язку з акушерською і гінекологічною патологією. // Сільський господар Львів. - 1999. - №7-8. - С. 45-47.
98. Клюсова Т., БашковаЛ. Вопросы гигиены и охраны окружающей среды. -М., 1979.- 45 с.
99. Ковальский В.В. Современные направления и задачи биогеохимии // Биологическая роль микроэлементов - М. 1983. - С. 3-7.
100. Колотов А.И., Глушков Е.Л. Витамины. - Л. 1976. 248 с.
101. Коломойцева М.Г., Габович В.Д. Микроэлементы в медицине- М.:Медицина. 1970.- 288 с.
102. Кондрахин И.П. Диспансеризация коров в крупном хозяйстве. Методика МСХ СССР. - М.: Колос. 1977. С. 6.
103. Кондрахин И.П. Клиническая лабораторная диагностика в ветеринарии -М., 1985.-С. 57-150.
104. Кондрахин И.П. Алиментарные и эндокринные болезни животных. - М.:
Агропромиздат, 1989.- 256 с.
105. Кононов Г.А. Нейрогуморальная регуляция полового цикла // В кн. Ветеринарное акушерство и гинекология. - Л., 1977. - С. 29-32.
106. Кононський 0.1. Біохімія тварин. - К.: Вища школа. 1994. - С. 173-193, - С. 194-234.
107. Косенко М.В. Диспансеризація в системі профілактики неплідності і контролю відтворної функції с-г тварин - К.: Урожай, 1995. 230 с.
108. Косенко М.В. і ін. Супозитарії хламіциду - ефективний препарат для лікування генітальних форм хламідіозу корів. // Науковий вісник НАУ. - К. 2000. т.22. С. 35-36.
109. Косенко М.В., Чайковська О.Т. Панич О.П. "Метрофлок" новий препарат для лікування післяродових ендометритів корів. //Науковий вісник НАУ. - К. 2000.т.22. - С. 52-53.
110. Коропов В.М. Об алиментарных токсемиях (кетозах) молочных коров и меры борьбы с ними. //Ветеринария, 1958, - №7. - С. 57-65.
111. Кормовые добавки (Информационный справочник фирмы ВАSР) - 1994. 112 с.
112. Кравцив Р.И. Обмен веществ и мясные качества молодняка КРС при оптимизации системы микроэлементного питания: Дис. в форме научн. докл. докт. биол. наук. - Львов. 1992. 88 с.
113. Кравцив Р.Й. Деякі механізми впливу мікроелементів на ендокринну регуляцію, продуктивність тварин і якість яловичини. // Експерим. та клін. фізіол. - Львів, 1995. - С. 187-189.
114. Кравців Р.Й., Осередчук Р.С., Сенечин В.В. Мікроелементеий склад кормів ТзОВ "1 травня" Дрогобицького району Львівсько'ї області. // Сільський господар. - Львів, 2001: №5-6. - С. 19-20.
115. Кравців Р.И. Мінеральний склад кормів деяких біогеохімічних зон Львівщини: 36. наук. праць до 100-річчя каф. фізіології. мат. Міжнарод. конф.-Львів, 1995.-С. 189-191.
116. Кравців Р.Й., Завірюха В.І., Крупник Я.Г. Вирощування молодняка ВРХ на території забрудненій радіонуклідами. //Вісник с-н науки -К. 1998.-№3.-С. 49-51.
117. Кравців Р.Й., Панчишин В.Г. Вплив вігамінів групи В на функціональну активність репродуктивних органів телиць. // Сільський господар - Львів, - 1998. №2 - С. 10-11.
118. Кравців Р.Й., Дашковський 0.0. Особливості мікроелементного складу кормів у господарствах Львівщини, розміщених у зоні обмеженого забруднення. // Науковий вісник ЛДАВМ -Львів, 1999.-С. 154-159.
119. Краєвський А.Й., Рубленко М.В. Стан системи фібринолізу у сухостійних корів. //Вісник БцДАУ. - 2000. Вип. 13.ч.1. - С. 146-149.
120. Кузнецов С.Г. Биологическая доступность минеральных веществ для животных из корма, добавок и химических соединений // С-х биология животных - 1991. -№6. - С. 150-160.
121. Лавров В.И. Синтез витаминов группы В и образование летучих жирных кислот в рубце овец при введении в рацион гидролизного сахара: Автореф...дис...канд. с-х. наук. - Боровск, 1982, - 20 с.
122. Лапшин С.А., Кальницкий Б. Д., Кокорев В.А. Новое в минеральном питании с-х животных. - М. - 1988. 280 с.
123. Лебедев Н.И. Использование микродобавок для повышения продуктивности жвачных животных — Л.: Агропромиздат, 1990.- 94 с.
124. Лакатош В.М. Рівень гормонально-метаболічних показників крові корів під час охоти. // Науковий вісник НАУ, - 2001. Т.38 - С. 185-188.
125. Левченко В.1., Романюк В., Симиренко Л. Функція щитовидної залози у телят з уродженим зобом. // Ветер. медиц. України. - 1999. -№11.-С. 8-10.
126. Левченко В.1., Кондрахін 1.П., Харута Г.Г. Диспансеризація великої рогатої худоби // Методичні рекомендації. - К., 1998. 60 с.
127. Ливак И.И., Гжицкий С.З. Биосинтез тиамина и кобаламинов в рубце жвачных // Первый всесоюзный биохимический съезд. Тез. докл., январь 1964. - Изд-во Академии наук ССР, 1964. 55 с.
128. Лиленко А.В. Гормональные показатели крови телок и интенсификация воспроизводства в зоне йодной недостаточности: Автореф. дис.канд. биол. наук. - Воронеж, 1989. 20 с.
129. Литвин И.И. Роль йода и некоторых других факторов в этиологии эндемического зоба во Львовской области : Автореф. дис. д-ра мед.наук. - Львов. 1973, - 40 с.
130. Лящук О.Г. Рівень вітамінів групи В у вмісті рубця бичків за умов тривалого випасання на гірських пасовищах. // Сучасні проблеми біології, ветер, медицини, зооінженерії 36. стат. міжнарод. наук. практ. конф. - Львів, 1997. 349 с.
131. Любецький В.И. До етіоатогенезу післяродового ендометриту в корів. // Вет. медицина України, 1997. - №6. - С. 20-22.
132. Любецький В.И. Білкові фракції сироватки крові глибокотільних корів в умовах розвитку післяродового ендометриту. //Вісник аграрної науки - К. 1997. - №6. - С. 28-33.
133. Любецький В.И., Любецька Т.В. Перебіг післяродового періоду у корів-первісток при попередженні зниження лужного резерву в їх організмі. // Науковий вісник НАУ. - К. 2000. Т.22, - С. 42-45.
134. Любецький В.И., Любецька Т.В. Зміни білкового профілю плазми крові корів, які схильні до післяродового метриту. // Науковий вісник НАУ. - К. 2000. т.28, - С. 236-239.
135. Макушенко М.О., Нікольська О.М., Лящук О.Г. Вміст вітамінів групи В в організмі тварин при утриманні на гірських пасовищах Карпат // Вісник с-г. науки. - К., 1983. - №7. - С. 47-50.
136. Маркова Т.І. Вплив факторів взуттєвого виробництва на сезонні коливання забезпеченості водорозчинними вітамінами // Науково-методичні аспекти фізіології. - Львів, 1993. - 54 с.
137. Машкін М.І. Молоко і молочні продукти. - К.: Урожай, 1996. - С.21-38.
138. Малимін Р.Е. Профілактика акушерської патології шляхом корекції годівлі глибокотільних корів. // Науковий вісник НАУ. - К. 2000. т. 28.-С. 372-375.
139.Мартиненко Н.А. Эмбриональная смертность с-х животных и ее предупреждение. К."Урожай" - 1971. 297 с.
140. Митюшников В.М. Естественная резистентность сельськохозяйственной птицы.-М.:Россельхозиздат, 1988.- 160 с.
141. Мельник Б.Е., Буданцев А.И. Корреляция функции щитовидной железы и яичников коров в период восстановления полового цикла. // Изв. АН Молдавской ССР. Ср. биолог. и хим. наук. - 1989. -№3, - С. 40-44.
142. Нагорный И. С. Клинико-экспериментальные данные по этиологии и лечению некоторых гинекологических заболеваний у коров: Автореф. дис. док. вет. наук. - Козелец, 1983. 50 с.
143. Наконечна О.В., Панчишин В.Г., Розгош І.І. Залежність активності фосфатаз у тканинах телиць від способу введения вітамінів групи В. // Всеукр. конф. з фізіол. і біохімії тварин. Тез. доп. - Львів. 1994.-С. 98-99.
144. Наук В.А., Пузына Г.И., Бриль Э.Е. Содержание гормонов и воспроизводительная способность коров высокой молочной про-дуктивности. // С-х. биология. Ср. Биология животных. -1991.-№4-С. 66-71.
145. Недьялков К., Крыстов Е. Вырху приложението на цинка при бесплодисто до кравите. // Ветеринарно-медицинские науки. София, 1969. - №8.- С. 79-83.
146. Нежданов А.Г., Коняев М.Т. Лечение коров при эндометрите и субинволюции матки. // Ветеринария. - М. - 1982, - №1. - С.45-46.
147. Нежданов А.Г. Биохимический контроль за состоянием здоровья глубокотельных коров. // Профилактика, лечение и диагностика жел. кишечн. и респир. болезней ж-н. - Воронеж.1982. - С. 72-75.
148. Нежданов А.Г., Соловьев Н.А. Гормональная функция яичников в течении полового цикла. // Ветеринария. - М. 1986. - №4. - С. 56-58.
149. Нежданов А.Г. Физиология и патология родов и послеродового периода у с-х животных. - Воронеж. 1991. 60 с.
150. Небогатиков Г.В., Калашников С.В. и др. Генитальный хламидиоз у коров. // Акт. пробл. в обл. репродукции и биотехнологии размнож. животных. - Ставрополь. 1998. - С. 93-94.
151. Нежданов А.Г., Дашукаева К.Г. Эндокринные аспекты фетоплацетарной недостаточности и пренатальной патологии у коров. // Науковий вісник НАУ. - К. 2000. т. 22. - С. 115-117.
152. Ноздрюхина Л.Р. Биологическая роль микроэлементов в организме животных и человека. - М., - 1977. 207 с.
153. Овчаренко Э.В., Плишкина К.И., Нечипуренко Л.В. и др. Гормонметаболические взаимоотношения у высокопродуктивных коров в начале лактации. // 7-Всес. симп. по физиол. и биохим лактации. - Алма-Ата, 1986. - М. 1986.- С. 28.
154. Омеляненко М.М. Патоморфологічні зміни стінки матки сук при піометрі. // Науковий вісник НАУ. - К. 2000. т.22. - С. 83-85.
155. Окинчиц Л.Л. Русский врач. - 1909. - т. 8. - №14. С. 471.
156. Ойвин И.А. Статистическая обработка результатов экспериментальных исследований // Патологическая физиология и экспериментальная терапия. - 1960. - №4. - С. 76-85.
157. Оножев А.А. Обмен веществ у животных при различных состояниях щитовидной железы. // Ветеринария — М. - 1984. -№3.- С. 58-59.
158. Ордін Ю.М., Харута Г.Г. Поширення інволюції та ендометриту залежно від перебігу родів у корів. // Науковий вісник НАУ. - К. 2000. т.22.-С. 40-41
159. Островский Ю.М. Витамины. - М.: Медицина, 1974. 340 с.
160. Остапюк Ю.И. Влияние селена и витамина Е на обмен веществ и продуктивность откормочного молодняка крупного рогатого скота: Автореф. дис... канд. биол. наук. — Львов, 1987. 16 с.
161. Павленко О.И. Диагностика и профилактика йодной недостаточности у крупного рогатого скота в хозяйствах Украинского Полесья: Автореф. дис. канд. вет. наук. - К., 1974. 33 с.
162. Павлов В.А. Физиология воспроизводства крупного рогатого скота. - М.: Россельхозиздат, 1984. 204 с.
163. Падучева А.Л., Ионова Р.Н. Применение йодных препаратов для нормализации и активации половой функции коров при промышленных методах содержания: В сб. Эндокринология и трансплантация зародышей с.-х. животных. Тр. ВИЖа, 1983.-С. 12-16.
164. Паєнок С.М., Гусак Я.С. Вітаміни // Кормові і біологічні активні добавки для с.-г. тварин. - Львів. - Каменяр, 1983. - С. 5-49.
165. Палфій Ф.Ю. До питания стимуляції мікробіологічного синтезу вітамінів групи В // Всеукр. Конф. з фізюлогії і біохімії тварин. Тези доп.-Львів, 1994.-С. 105-106.
166. Палфий Ф.Ю., Козменко В.И., Малик О.Г. Влияние фитоэстрогенов на некоторые стороны обмена веществ, воспроизводительную способность и продуктивность телок // Тезисы докл. Всесоюз. Конф. "Проблемы эндокринологии с.-х. животных и гормон, препарат