СИНДРОМ ДИСЕМІНОВАНОГО ВНУТРІШНЬОСУДИННОГО ЗГОРТАННЯ КРОВІ ПРИ ВАГІТНОСТІ І ПІОМЕТРІ У СОБАК : СИНДРОМ диссеминированного внутрисосудистого СВЕРТЫВАНИЕ КРОВИ ПРИ БЕРЕМЕННОСТИ И ПИОМЕТРЕ У СОБАК

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Державний агроекологічний університет

На правах рукопису
УДК: 619:618:636.7:636:612.1

ДУБОВА Оксана Анатоліївна

СИНДРОМ ДИСЕМІНОВАНОГО ВНУТРІШНЬОСУДИННОГО
ЗГОРТАННЯ КРОВІ ПРИ ВАГІТНОСТІ І ПІОМЕТРІ У СОБАК

16.00.07 ветеринарне акушерство

Д и с е р т а ц і я
на здобуття наукового ступеня
кандидата ветеринарних наук

Науковий керівник
КАЛИНОВСЬКИЙ Григорій Миколайович
доктор ветеринарних наук, професор

м. Житомир - 2003

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

АДФ

- аденозиндифосфорна кислота

АКЧ

активований каоліновий час плазми

АТ ІІІ

- антитромбін ІІІ

АТФ

- аденозинтрифосфорна кислота

АЧТЧ

активований частковий (парціальний) тромбопластиновий час плазми

Г/л

- одиниця виміру кількості формених елементів, що дорівнює 109 клітин в одному літрі крові

г/л

- одиниця виміру концентрації (рівню) речовини у крові, дорівнює 1 грам речовини в одному літрі крові

ДВЗ

- дисеміноване внутрішньосудинне згортання крові

ЕТ

етаноловий тест

мм/год

- одиниця виміру швидкості осідання еритроцитів, дорівнює зниженню стовпчика формених елементів на 1 мм за годину

РФМК

- розчинні фібрин-мономерні комплекси

ПДФ

- продукти деградації фібриногена/фібрина

ПОН

поліорганна недостатність

ПТЧ

протромбіновий час плазми

ТФ-3

- тромбоцитрний фактор 3, ліпопротеїд класу a-глобулінів, що приймає участь в активації кров’яного тромбопластину

ТЧ

- тромбіновий час плазми

Т/л

- одиниця виміру кількості формених елементів крові, дорівнює 1012 клітин в одному літрі крові

ФТ

фосфатний тест

цАМФ

циклічний аденозинмонофосфат

ЧТЧ

- частковий (парціальний) тромбопластиновий час плазми

ШОЕ

швидкість осідання еритроцитів

ЗМІСТ

ВСТУП .....................................................................................................................

5

РОЗДІЛ 1 ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ ........................................................................
1.1. Система гемостазу та її значення в організмі ................................

10
10

1.2. Етіопатогенез синдрому дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові......................................................................................

14

1.3. Клініко-морфологічні ознаки та критерії діагностики синдрому дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові............................

19

1.4. Синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові в акушерсько-гінекологічній практиці ......................................................

24

1.5. Синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові як ускладнення у післяопераційний період ...............................................

29

1.6. Заключення з огляду літератури ......................................................

32

РОЗДІЛ 2 ВИБІР НАПРЯМІВ ДОСЛІДЖЕНЬ, МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ ...........................................................................

34

2.1. Вибір напрямів, матеріал та схема проведення досліджень.......

34

2.2. Клініко-гематологічні методи досліджень ..................................

35

2.3. Гемостазіологічні методи досліджень .........................................

37

2.4. Статистична обробка результатів досліджень

39

РОЗДІЛ 3 РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ .................................

41

3.1. Клініко-гематологічний статус клінічно здорових собак .............

41

3.1.1. Гематологічні показники клінічно здорових собак .............

41

3.1.2. Показники гемостазіограми клінічно здорових собак ........

44

3.2. Зміни системи гемостазу при вагітності сук .................................

54

3.2.1. Загальні гематологічні та судинно-тромбоцитарні показники у динаміці вагітності .................................................................

54

3.2.2. Показники гемостазіограми сук при перебігу вагітності .....

60

3.3. Синдром ДВЗ як ускладнення при піометрі сук ............................

77

3.3.1. Клінічні ознаки сук, хворих на піометру ..............................

77

3.3.2. Лабораторні показники крові сук, хворих на піометру .........

77

3.4.Синдром ДВЗ як ланка патогенезу при неускладненому перебігу післяопераційного періоду ..........................................................................

87

3.4.1. Клінічні прояви після оваріогістеректомії сук.......................

88

3.4.2. Лабораторні показники крові собак у післяопераційний період

90

РОЗДІЛ 4 АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ ........

116

ВИСНОВКИ ...........................................................................................................

140

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ............................................................................

142

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ .......................................................

143

ДОДАТКИ ..............................................................................................................

162

ВСТУП

За останні роки кількість домашніх тварин, особливо у густонаселених містах, стрімко зростає. Важливе місце серед них посідають собаки. В умовах домашнього утримання собаки хворіють на різноманітні захворювання, серед яких є і невиліковні. У процесі обстеження тварин з важкими патологіями, поряд з клінічними ознаками основного захворювання, часто спостерігається однотипова клінічна картина ускладнення, що проявляється ознаками ішемічних та гіпоксичних уражень життєво важливих органів з подальшими тотальними геморагіями і переважно завершується летально. Найчастіше вона пов’язана з надходженням у кров’яне русло ендо- та екзогенних активаторів згортання крові і агрегації тромбоцитів. Іноді це може бути викликане також масивною контактною активацією утворення множинних мікрозгустків фібрину, що тромбують мікросудини. Так виникає набута гемостазіопатія синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові (ДВЗ). Він розвивається при порушенні таких основних процесів забезпечення гемостазу як гемодинаміка, згортання крові та реакція судин [14].
Екстремальні ситуації у тварин, що виникають на фоні недостатності функцій життєво важливих органів (шоковий стан, інтоксикації та дистрофічні процеси) викликають зміни в усіх тканинах і органах. Найчутливішою у цьому відношенні є кров, оскільки вона досить лабільна. Зрушення гемостазу при важких патологіях можуть мати важливу діагностичну цінність. У медичній патології гемостазу приділяється велика увага, але ще багато питань залишаються невивченими і дискусійними і їх вирішення є справою майбутнього [8 14, 16, 17, 61]. У ветеринарній медицині явище гемостазу розглядається досить вузько та обмежено і не виходить за рамки загальноприйнятих понять фізіології [48, 49, 61, 64, 74, 75, 92, 110, 111].
Отже, як у гуманній, так і у ветеринарній медицині необхідно розробляти прості і загальнодоступні методи визначення компонентів системи гемостазу, розкривати діагностичну значимість окремих лабораторних тестів при різних захворюваннях.
Актуальність теми. Важкі ускладнення, що зустрічаються у дрібних домашніх тварин при перебігу основного захворювання, найчастіше зумовлені факторами виникнення синдрому дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові (ДВЗ). Лікарі клінік ветеринарної медицини, які обслуговують дрібних тварин, через відсутність методів діагностики не виявляють цього важкого ускладнення. Ефективність лікування хворих тварин знижується, а саме ДВЗ часто є основною причиною смерті.
Отже, при ускладненні основного захворювання синдромом ДВЗ зниження летальності хворих тварин можливе при чіткому і своєчасному використанні сучасних методів його діагностики і диференціації, ефективного контролю за лікуванням хворих тварин. За таких умов вивчення патогенезу синдрому ДВЗ як виду набутих гемостазіопатій у тварин є проблемою актуальною і своєчасною у ветеринарній медицині.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Матеріали дисертаційної роботи є окремим підрозділом Перспективного плану наукових досліджень колективу факультету ветеринарної медицини ДАУ м.Житомира на 2000 2005 рр.” (вивчити синдром ДВЗ при акушерській і хірургічній патології у собак) - номер державної реєстрації 0199U001822.
Мета і завдання досліджень. Метою досліджень було розробити, обгрунтувати і апробувати методи діагностики і лікування хворих з синдромом ДВЗ собак та його профілактики як важкого ускладнення у патології собак.
Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:
- виявити причини і вивчити механізм розвитку та лабораторні методи діагностики синдрому ДВЗ у сук;
- вивчити зміни системи гемостазу та передумови виникнення синдрому ДВЗ при фізіологічній вагітності собак;
- дослідити роль синдрому ДВЗ в патогенезі піометри і його прояв у післяопераційний період при лікуванні піометри;
- встановити спільність і відмінність патогенезу синдрому ДВЗ при патологіях різного походження;
- розробити способи експрес-діагностики синдрому ДВЗ, рекомендації щодо його профілактики, запропонувати ефективні методи терапії хворих собак з синдромом ДВЗ.
Об’єкт дослідження: система гемостазу клінічно здорових собак, вагітних та хворих піометрою сук.
Предмет дослідження: методи діагностики, лікування і профілактики синдрому ДВЗ.
Методи дослідження: цитогематологічні, біохімічні, гемостазіологічні, біометричні.
Наукова новизна одержаних результатів
Установлені звужені нормативні величини гематологічних і гемостазіологічних показників гомеостазу у собак. Виявлено розвиток синдрому ДВЗ у патогенезі піометри. Вивчено закономірність розвитку синдрому ДВЗ після операції при лікуванні піометри. Обґрунтовано та запропоновано способи експрес-діагностики синдрому ДВЗ та його стадійності, ефективні методи лікування хворих собак з синдромом ДВЗ, заходи щодо профілактики його розвитку. Виявлено передумови виникнення синдрому ДВЗ у вагітних сук.
Практичне значення одержаних результатів. Вперше обґрунтовано і запропоновано для впровадження у практику ветеринарної медицини методи діагностики і диференціації набутої гемостазіопатії синдрому ДВЗ, способи і засоби ефективного лікування хворих тварин та його профілактики при перебігу і лікуванні піометри.
Результати роботи впроваджені в клінічну практику у навчальній науково-дослідній клініці патології дрібних тварин Державного агроекологічного університету м.Житомира, приватній клініці м.Житомира Багіра”, державних підприємств ветеринарної медицини міст Житомира та Коростишева Житомирського району, лікарні ветеринарної медицини № 4 Ленінського району м.Одеси, у навчальному процесі при вивченні дисциплін Клінічна діагностика хвороб тварин”, Внутрішні хвороби тварин”, Ветеринарне акушерство і гінекологія” Державного агроекологічного університету (м.Житомир), Національного аграрного університету, Сумського національного аграрного університету, Львівської Державної академії ветеринарної медицини, Білоцерківського Державного аграрного університету (див.додатки).
Особистий внесок здобувача. Автором особисто підібрані і сформовані групи досліджуваних тварин, виконані експериментальні дослідження, встановлені зміни системи гемостазу при фізіологічному перебігу вагітності у сук, вивчена поширеність і особливості патогенезу та критерії діагностики синдрому ДВЗ як ускладення при перебігу піометри і лікуванні хворих собак, запропоновані ефективні методи лікування хворих та профілактики ускладнення.
Апробація роботи. Матеріали дисертації викладені, обговорені і схвалені на науково-практичних конференціях з проблем ветеринарної медицини:
- Міжнародній науковій конференції С.З. Гжицький і сучасна аграрна наука”, присвяченій 100-річчю від дня народження С.З. Гжицького, що відбулася у Львівській Державній академії ветеринарної медицини 4 6 травня 2000 р., м. Львів;
- Міжнародній науково-практичній конференції Ветеринарна наука на порозі ХХІ століття”, присвяченій 85-річчю з дня народження академіка ВАСГНІЛ І.Н.Гладенка, що відбулася в Інституті експериментальної і клінічної ветеринарної медицини 14 15 листопада 2000 р., м. Харків;
- VІ-й Міжнародній науково-практичній конференції Проблеми ветеринарного обслуговування дрібних домашніх тварин”, що відбулася в Національному аграрному університеті 27 28 вересня 2001 р., м. Київ;
- Міжнародній науково-практичній конференції Актуальні проблеми розвитку сучасної аграрної науки”, присвяченій 120-річчю від часу заснування Ветеринарної школи у Львові, що відбулася у Львівській Державній академії ветеринарної медицини 4 6 жовтня 2001 року, м. Львів.
- Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених, що відбулася у Львівській Державній академії ветеринарної медицини 26 27 червня 2002 р, м. Львів;
- Міжнародній науково-практичній конференції Досягнення та перспективи розвитку ветеринарної медицини”, присвяченої 10-річчю факультету ветеринарної медицини Полтавської Державної аграрної академії, що відбулася у Полтавській Державній аграрній академії 19 20 вересня 2002 р., м. Полтава;
- VІІ-й Міжнародній науково-практичній конференції Проблеми ветеринарного обслуговування дрібних домашниіх тварин”, що відбулася в Національному аграрному університеті 2 5 жовтня 2002 р., м. Київ.
Публікації. Основні результати експериментальних досліджень опубліковані у 7 наукових працях, надрукованих у фахових виданнях.
Структура і обсяг дисертації. Дисертація викладена на 141 сторінці машинописного тексту, ілюстрована 12 таблицями, 17 рисунками.
Робота складається зі вступу, огляду літератури, результатів власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів досліджень, висновків, пропозицій виробництву та списку використаних джерел, який включає 213 джерел, в тому числі 73 англійською, німецькою і французькою мовами.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в установленні фізіологічного статусу гематологічних і гемостазіологічних показників невагітних та вагітних собак, а також патофізіологічних особливостей у хворих піометрою сук.
2. Встановлені нами звужені нормативні величини показників системи гемостазу характеризують функціональні константи нормальної життєдіяльності близько 70% здорових собак і не залежать від статі і віку, окрім показнику гематокриту та активності фактору 3 тромбоцитів, які вірогідно знижені у молодняка собак віком до 1 року. Циркуляція у крові клінічно здорових собак розчинних фібрин-мономерних комплексів (РФМК) та продуктів деградації фібриногена/фібрина (ПДФ) свідчить про те, що в організмі існує процес фізіологічного внутрішньосудинного мікрозгортання крові та вторинного фібринолізу.
3. Зміни системи гемостазу при фізіологічному перебігу вагітності сук якісно подібні за своїми характеристиками до показників, які проявляються у хворих піометрою тварин при синдромі дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові (ДВЗ) на стадії коагулопатії споживання підгострої форми. Наявність внутрішньосудинного згортання крові визначає стан нестабільного гомеостатичного балансу, який може бути виведений з рівноваги дією будь-якого стимулу як екзогенного, так і ендогенного походження.
4. Система гемостазу сук при піометрі характеризується змінами, що вказують на розвиток синдрому ДВЗ підгострої форми септичного характеру.
5. Період після оваріогістеректомії, проведеної з метою лікування хворих піометрою сук, закономірно супроводжується синдромом ДВЗ, спричиненим як основною хворобою, так і оперативним втручанням, перебігає у підгострій формі стадії коагулопатії споживання. Він має тенденцію до загострення на 3-ю добу після операції і не ліквідується повністю до кінця післяопераційного періоду.
6. Вірогідними критеріями діагностики синдрому ДВЗ є збільшення у циркуляції ПДФ і РФМК, спонтанної агрегації тромбоцитів, тромбоцитопенія споживання, гіпофібриногенемія. Різнобічність у коагуляційних тестах є патогномонічною для стадії коагулопатії споживання синдрому ДВЗ.
7. Зміни системи гемостазу при фізіологічному перебігу вагітності якісно подібні до зрушень при піометрі і в післяопераційний період. Отже, незалежно від причини і стану тварин, це визначає і доводить, що зміни системи гемостазу організму є процес загальнобіологічний.
8. З метою лікування хворих собак з підгострою формою синдрому ДВЗ та профілактики розвитку його гострої форми ефективне застосування комплексу лікарських засобів:
- для нормалізації реологічних властивостей та зниження набряків реополіглюкіну у дозі 5 мл на 1 кг маси тіла у два етапи, 0,5%-вого розчину дипіридамолу у дозі 1 мл на 100 мл фізіологічного розчину глюкози або натрію хлориду;
- для детоксикації організму та забезпечення організму поживними речовинами ізотонічних розчинів солей та глюкози у дозі 10 20 мл на 1 кг маси тіла;
- для загальної стимуляції організму вітамінів та тканинних препаратів;
- для боротьби з септичними явищами антибіотиків широкого спектру дії у комбінації з сульфаніламідами та 5%-вим розчином метронідазолу у дозі 10 50 мл.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Встановлений нами синдром ДВЗ септичного генезу як основну патогенетичну ланку при перебігу піометри та після оваріогістеректомії сук враховувати при лікуванні і у визначенні прогнозу хвороби.
2. Наявність фізіологічних передумов до розвитку синдрому ДВЗ при вагітності сук враховувати для оцінки її перебігу і прогнозу завершення.
3. З метою лікування підгострої форми та профілактики гострої форми синдрому ДВЗ застосовувати запропоновану нами схему:
- інфузії розчинів декстранів, ізотонічних розчинів солей або глюкози;
- інфузії антиагрегантів і вазоділататорів (дипіридамол, трентал та ін.);
- ін’єкції вітамінних і тканинних препаратів;
- ін’єкції та інфузії антибіотиків широкого спектру дії у комбінації з сульфаніламідами та антианаеробними препаратами.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдоминальный сепсис. Б.Р.Гельфанд, М.И.Филимонов, С.З.Бурневич // Русский медицинский журнал. Т.6, № 11. 1998. С.11-16.
2. Агеев А.К. Реакции гиперчувствительности и их значение в патологии человека. Аутоиммунные болезни. // Архив патологии. 1983, № 11. С.22-29.
3. Акушерские кровотечения. / В.И.Кулаков, В.Н.Серов, А.М.Абубакирова, И.И.Баранов. М.: Триада-Х”. 1998. С.14.
4. Аллен В.Е. Полный курс акушерства и гинекологии собак. М.: Аквариум. 2002. С.138-141.
5. Амирасланов Ю.А., Титова М.И. Активность фибринстабилизирующего фактора ХІІІ у больных с гнойными ранами в процессе заживления. В кн.: Актуальные вопросы современной хирургии. М.: Медицина. 1975. С.202-204.
6. Андреенко Г.В., Карабасова М.А., Лютова Л.В. и др. Методы исследования фибринолитической системы крови. М.: Изд-во Московск.ун-та. 1981. С.40-42.
7. Анестезиология и реаниматология. Чепский Л.П., Жалко-Титаренко В.Ф. Киев: Выща школа. Головное изд-во. 1983. С.320-321.
8. Ашкинази И.Я. Эритроцит и внутреннее тромбопластинообразование. Л.: Наука. 1977. 155 С.
9. Балуда В.П. Механизм внутрисосудистого свертывания крови и общие закономерности развития синдрома диссеминированного внутрисосудистого свертывания крови // Терапевтический архив. 1979, № 9. С.19-25.
10. Балуда В.П., Баркаган З.С., Гольдберг Е.Д., Кузник Б.И., Лакин К.М. Лабораторные методы исследования системы гемостаза. / Под ред.проф.Гольдберга Е.Д. Томск: Изд-во ТГУ. 1980. С.7-30, 46-52, 55-61, 69, 104, 124, 135, 258-268.
11. Балуда В.П., Михайлов В.Д., Эристави З.А., Сушкевич Г.Н., Радионченко А.А. и др. Профилактика тромбоэмболических осложнений в хирургии и акушерстве. Томск: Изд-во ТГУ. 1976. С.8-51, 70-72, 78-103.
12. Баркаган З.С. Геморрагические заболевания и синдромы. М.: Медицина. 1988. С.10-86, 285-312.
13. Баркаган З.С. Исследование системы гемостаза в клинике. Барнаул. 1975. С.57-75.
14. Баркаган З.С. Тромбогеморрагический синдром / БМЭ. Под ред.акад.Б.В.Петровского. Т.29, доп. М.: Совет.энцикл-я. 1988. С.527-529.
15. Белицер В.А., Варецкая Т.В., Бутылин Ю.П. и др. Определение содержания фибриногена в плазме крови. // Лабораторное дело. 1983, № 4. С.38-42.
16. Бокарев И.Н. Тромбофилические состояния и их клинические аспекты. // Клиническая медицина. 1991. - № 8. С.11-17.
17. Бокарев И.Н., Щепотин Б.М., Ена Я.М. Внутрисосудистое свертывание крови. К.: Здоров’я. 1989. С.6-7, 162-163.
18. Болезни собак: А.Д.Белов, Е.П.Данилов, И.И.Дукур и др. 2-е изд. М.: Колос”. 1995. С.233-237.
19. Борисевич В.Б., Борисевич Б.В. Болезни собак. Клиническая диагностика. Внутренние незаразные болезни. Хирургические болезни. Акушерские и гинекологические болезни. Киев. 1996. С.355-357.
20. Братусь В.Д., Бутылин Ю.П., Дмитриев Ю.Л. Интенсивная терапия в неотложной хирургии. Киев: Здоров´я. 1980. С.51-70.
21. Варецкая Т.В., Михаловская Л.И., Свитальская Л.А., Ена Я.М. Определение растворимого фибрина в плазме крови. / Лабораторное дело, № 7-8. 1992. С.10-14.
22. Вейль М.Г., Шубин Г. Диагностика и лечение шока: Пер. с англ. М.: Медицина. 1971. С.17-18, 71-72.
23. Вихляева Е.М. Особенности изменений волемических параметров кровообращения у женщин в связи с беременностью. // Акушерство и гинекология 1974, № 1. С.12-18.
24. Власенко В.М., Тихонюк Л.А. Ветеринарна анестезіологія. Біла Церква. 2000. С.57.
25. Гаврилов О.К. Биологические закономерности регулирования агрегатного состояния крови и задачи её исследования. // Проблемы гематологии. 1979, № 7. С.16-24.
26. Ганзен Т.Н. Патогенез и морфология нефропатии беременных. // Архив патологии. 1982. С.84-90.
27. Гмурман В.Е. Теория вероятностей и математическая статистика. Учеб.пособие для вузов Изд.5-е, перераб. и доп. М.: Высшая школа”. 1977. С.305-308.
28. Говалло В.И. О преодолении невосприимчивости к гомотрансплантатам. // Успехи современной биологии”. Т.60, № 2(5) 1965. С.257-270.
29. Гольдберг Е.Д. Справочник по гематологии с атласом микрофотограмм. Томск: Изд-во ТГУ. 1989. С. 62-83, 208-268.
30. Горбунова Н.А. Эритродиерез при экстремальных воздействиях и его роль в регенерации крови. / Гематология и трансфузиология. 1985, №2 С.23-27.
31. Гордиенко А.Н. К механизму возникновения и лечения патологических процессов. В кн.: Вопросы аллергии. М. 1961. С.89-98.
32. Гридчик А.Л. Эклампсия фактор риска в жизни женщины. // Проблемы беременности. 2001, № 3. С.23-26.
33. Грицюк А.И. Тромбозы и эмболии при ревматизме. К.: Здоров´я. 1973. 280 с.
34. Грицюк А.И., Иванова Н.В., Шевчук М.И. и др. Лабораторная диагностика гемостазиопатий (коагулопатий). Метод. рекомендации. Киев. 1987. С.11.
35. Грищенко В.И. Роль некоторых гуморальных факторов в регуляции сократительной деятельности матки. В кн.: Материалы VІІ Международного конгресса акушеров-гинекологов. М. 1973. с.66.
36. Громов А.С. Аллергия и иммунитет. // Бюллетень экспериментальной биологии” 1954, № 3. С.54-56.
37. Гуртовой Б.Л., Серов В.Н., Макацария А.Д. Гнойно-септические заболевания в акушерстве. М.: Медицина. 1981. С.78-83, 161-184.
38. Детинкина Г.Н., Дынкина И.М., Торик Ж.Н. Предложения по унификации методов исследования системы гемостаза. / Лабораторное дело. 1984, № 4. С.227.
39. Допінги у собаківництві: Фармакофізіологічна корекція екстер’єру і продуктивності / Е.Г.Гурман, В.Г.Кассіль І.М., І.М.Годзієва, І.Р.Бродецький. Одеса: Все живе. 1995. С.191-200.
40. Дубова О.А. Критерії та методологія експрес діагностики синдрому ДВЗ у собак. / Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького. Т.3 (№ 2). Львів. 2001. С.34-39.
41. Дубова О.А., Омеляненко М.М. Клінічні та патоморфологічні ознаки синдрому ДВЗ у собак. / Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького. Т.2 (№ 2), ч.4. Львів. 2000. С.172-176.
42. Дубова О.А. Оцінка статусу гемостазу та нормативні показники у собак м.Житомира. / Міжвідомчий тематичний науковий збірник Ветеринарна медицина”. В.78, т.ІІ. Харків. 2000. С.69-76.
43. Дубова О.А. Синдром ДВЗ в акушерсько-гінекологічній патології собак. / Науковий вісник Національного аграрного університету. В.55. Київ. 2002. С.204-207.
44. Дубова О.А. Синдром ДВЗ як ланка патогенезу при перебігу піометри у сук. / Науковий вісник Національного аграрного університету. В.42. Київ. 2001. С.136-141.
45. Дубова О.А. Синдром ДВЗ як ускладнення після оваріогістеректомії у собак: лікування та профілактика. / Наукові праці Полтавської державної аграрної академії. Т.2 (21). Ветеринарні науки. Полтава. 2002. С.315-318.
46. Дубова О.А. Стан системи гемостазу при вагітності собак: загально патологічні закономірності. / Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького. Т.4 (№ 2). Ч.1. Львів. 2002. С.219-223.
47. Дьяконов В.П., Абраменкова М.В. MathCAD 7.0 в математике, физике и в Internet. М.: «Нолидж». 1999. С.131-133.
48. Ермолаев В.А. Свертывание и фибринолиз крови крупного рогатого скота при электрообезболивании. // Ветеринария. 1986, № 6. С.66-67.
49. Ермолаев В.А. Состояние системы гемостаза у крупного рогатого скота при гнойных заболеваниях и операциях под электрообезболиваниеми обезболиванием новокаином с аминазином: Автореф.дисканд.вет.наук: 16.00.05. Ленинград. 1986. 23 с.
50. Ершова Л.И., Горбунова Н.А. Методика прогнозирования эффективности инфузии эритромассы. Метод.рекомендации. М.: Медицина. 1992. 15 с.
51. Есипова И.К. Синдром острой респираторной недостаточности взрослых (шоковое легкое”) // Архив патологии. 1979, № 1. С.66-72.
52. Загородняя Э.Д. Свертываемость крови и активность тромбоцитарных факторов у беременных, рожениц и родильниц с нормальным и осложненным течением послеродового периода: Автореф. дис...канд. мед.наук: 14.750. Чита. 1974. 23 с.
53. Здродовский П.Ф. О физиологических стереотипах защитных механизмов организма. В кн.: Вопросы инфекционной патологии и иммунологии. М.: Медгиз. 1963. С.3-8.
54. Зербино Д.Д., Лукасевич Л.Л. Диссеминированное внутрисосудистое свертывание крови: Факты и концепции. М.: Медицина. 1989. 268 с.
55. Зильбер А.П. Клиническая физиология для анестезиологов. М.: Медицина. 1977. 431 с.
56. Зильбер А.П. Коагулопатия как компонент терминальніх состояний в повседневной клинической практике. // Терапевтический архив. 1978, № 7. С.107-112.
57. Зубаиров Д.М. Биохимия свертывания крови. М.: Медицина. 1978. 176с.
58. Зубаиров Д.М. Свертываемость крови. Очерк физиологических и биохимических механизмов регуляции. Казань: Изд-во КГУ. 1966 317 с.
59. Зубик Т.М. Неотложная помощь инфекционным больным. // Военно-медицинский журнал 1979, № 12. С.58-61.
60. Иванов К.П. Успехи и спорные вопросы в изучении микроциркуляции / Физиологический журнал им.И.М.Сеченова. Т.81, № 6. 1995. С.48-53.
61. Издепский В.И. Патогенез и патогенетическая терапия при артритах у свиней. // Проблемы хирургической патологии сельскохозяйственных животных: Тез. докл. Всесоюз.научной конференции. Б.Церковь. 1991. С.76.
62. Инфекционно-токсический шок / Малая мед.энциклопедия: в 6-ти т. АМН СССР. Гл.ред.В.И.Покровский. М.: Советская энциклопедия. Т.2. 1991. С.318.
63. Исследования системы крови в клинической практике / Под ред Г.И.Козинца и В.А.Макарова. М.: Триада-Х. 1997. С.80, 109, 374.
64. Іздепський В.Й. Артрити у свиней: патогенез і патогенетичні методи лікування: Автореф. дисд-ра вет.наук: 16.00.05. Київ. 1993. 41 с.
65. Казакова Л.А., Мищенко А.Л., Макацария А.Д. Гепаринотерапия при патологических состояниях в акушерстве, протекающих с различными формами синдрома ДВС // Акушерство и гинекология 1987, № 12. С.28.
66. Казначеев В.П. Основные ферментативные процессы в патологии и клинике ревматизма. Новосибирск. 1960. 664 с.
67. Каньшина Н.Ф., Полянский В.И. Патологоанатомическая диагностика синдрома диссеминированного внутрисосудистого свертывания крови: Методические рекомендации. М.: Медицина. 1981. 15 с.
68. Кассирский И.А., Алексеев Г.А. Клиническая гематология. М.: Медицина. 1970. 800 с.
69. Клиническая гематология. Даштаянц Г.А. К.: Здоров’я. 1978. С.19-20.
70. Клиническая иммунология и аллергология. / Под ред. Г.Лолора-младшего, Т.Фишера, Д.Адельмана. Пер.с англ. М.: Практика”. 2000. С.38-63.
71. Клиническая оценка лабораторных тестов: Пер. с англ. / Под ред. Н.У.Тица. М.: Медицина. 1986. 480 с.
72. Кост Е.А. Справочник по лабораторным методам исследования. М.: Медицина. 1975. С.57.
73. Котик Н.В. Состояние капиллярной системы при токсикозах беременности: Автореф.дисканд.мед.наук: 14.750. Ивано-Франковск. 1963. 21 с.
74. Краєвський А.Й., Рубленко М.В. Вплив протеїназно-інгібіторного потенціалу плазми крові сухостійних корів на перебіг післяродового періоду. / Вісник Білоцерківського Державного аграрного університету. Вип.9 1999. Біла Церква. С.91-95.
75. Краєвський А.Й., Рубленко М.В. Метаболізм фібриногену у сухостійних корів та його вплив на перебіг родів і післяродового періоду / Вісник Былоцеркывського Державного аграрного уныверситету. В.5, ч.2. Біла Церква. 1998. С.45-50.
76. Креминский Я.Н. Антигепариновая и гепариновая активность крови в различные сроки нормально протекающей беременности: Автореф. дисканд.мед.наук: 14.750. Киев. 1970. 21 с.
77. Криштофорова Б.В. Неонатология телят. Симферополь: Таврия. 1999. С.77-78.
78. Кудряшов Б.А. Биологические проблемы регуляции жидкого состояния крови и ее свертывания. М.: Медицина. 1975. 488 с.
79. Кузин М.И. Раны и раневая инфекция: Рук-во для врачей. 2-е изд., перераб. и доп. М.: Медицина. 1990. С.5-12.
80. Кузнецова О.П. К патогенезу кровотечений в родах и раннем послеродовом периоде. Автореф. дисканд.мед.наук: 14.750. Душанбе. 1966. 19 с.
81. Кузник Б.И., Скипетров В.П. Форменные элементы крови, сосудистая стенка, гемостаз, тромбоз. М.: Медицина. 1979. 273 с.
82. Лакин К.М., Шеметов В.Д., Ефимов В.С.и др. Фармакологическая регуляция свертывания крови при пересадке органов и тканей. В кн.: Актуальные проблемы пересадки органов. М. 1974. с.78-111.
83. Левицкая С.В. Гиперкоагулемические нарушения гемостаза и синдром ДВС (вопросы этиологии и патогенеза) / Педиатрия. 1984, № 5. С.64-68.
84. Левицкий Э.Р., Пахомов В.И., Лобанова Е.Д.и др. Диагностика септических осложнений при иммунодепрессивной терапии у больных после аллотрансплантации почки. / Клиническая медицина. 1976, № 8. с.90-96.
85. Линг Н.Р. Стимуляция лимфоцитов. Пер. с англ. И.К.Коцелло, В.И.Литвинова. Ред.М.М.Авербах. М. 1971. 292 с.
86. Лыткин М.Я., Костин Э.Д., Костюченко А.Д.и др. Септический шок. Л.: Медицина. 1980. 240 с.
87. Макаричева А.Д. Иммунологические процессы и беременность. Новосибирск: Наука. 1979. с.47, c.125-126.
88. Макацария А.Д. Гемостазиологические аспекты акушерских кровотечений. / Акушерство и гинекология. 1985, № 1. С.22-28.
89. МакНелли П.Р. Секреты гастроэнтерологии / Пер. с англ. М. Спб.: ЗАО Издательство БИНОМ”, Невский диалект”. 1998. С.598-602.
90. Маркосян А.А. Физиология свертывания крови. М.: Медицина. 1966. 74с.
91. Мачабели М.С. Коагулопатические синдромы. М.: Медицина. 1970. 304 с.
92. Метаболізм фібриногену у сухостійних корів та його вплив на перебіг родів і післяродового періоду. А.Й.Краєвський, М.В.Рубленко. / Вісник Білоцерківського Державного аграрного університету. Вип.5, ч.2. Біла Церква. 1998. С.45-49.
93. Мухин Н.А., Тареева И.Е. Диагностика и лечение болезней почек. М.: Медицина. 1985. С.10-15.
94. Мчедлишвили Г.И. Концепция структурирования кровотока в микрососудах. / Физиологический журнал им.И.М.Сеченова. Т.81, № 6. 1985. С.53 58.
95. Мясников А.Л. Внутренние болезни. М.: Медицина. 1967. С.612-613.
96. Неотложные состояния в клинике внутренних болезней / Грицюк А.И., Голиков А.П., Мерзон А.К. и др.; под ред.А.И.Грицюка. К.: Здоров´я, 1985. С.430.
97. Общая ветеринарная хирургия / А.Д.Белов, М.В.Плахотин, Б.А.Башкиров и др.; Под ред.А.Д.Белова, В.А.Лукьяновского. М.: Агропромиздат. 1990. С.562-563.
98. Оводов Ю.С., Васьковский В.Е. Некоторые аспекты биологической роли и активности полисахаридов. // «Успехи современной биологии». 1968. Т.66, № 1(4). С.51-65.
99. Павловский Д.П. Нарушение гемостаза при гнойно-септических заболеваниях // Клиническая хирургия. 1978, № 3. С.71-75.
100. Павловский Д.П. Патогенез, профилактика и лечение коагулопатических кровотечений. / Врач.дело. 1987, № 7. С.32-37.
101. Павловский Д.П. Свертывание крови в хирургии. Киев: Здоровье”. 1973. 91 с.
102. Пак С.Г., Турьянов М.Х., Пальцев М.А. Сальмонеллез. М.: Медицина. 1988. 302 с.
103. Паршина Л.А. Свертывающая и фибринолитическая система крови у женщин, страдающих токсикозом 2-й половины беременности: Автореф. дисканд.мед.наук: 14.750. Томск. 1965. 21 с.
104. Патологічна анатомія: (Загально-патологічні процеси) / В.М.Благодаров, П.І.Черв’як, К.О.Галахін, Л.О.Стеченко, В.А.Діброва, М.Б.Хомінська, М.А.Конончук; / За ред. В.М.Благодарова та П.І.Черв’яка/. К.: Генеза. 1997. С.200-201.
105. Подгаевская Л.В. Состояние свертывающей системы крови и резистентность сосудов при беременности в условиях Крайнего Севера: Автореф. дис...канд.мед.наук: 14.750. Якутск. 1970. 21 с.
106. Послеоперационная интенсивная терапия. / Шанин Ю.Н., Волков Ю.Н., Костюченко А.Л., Плешаков В.Т. Л.: Медицина”. 1978. 224 с.
107. Послеоперационный период // Большая мед.энциклопедия: [В 30-ти т./ АМН СССР]. Гл.ред. Б.Н.Петровский. 3-е изд. М.: Советская энциклопедия. Т.20. 1983. С.355-365.
108. Репина М.А. Состояние системы свертывания крови у беременных и рожениц: Автореф.дисканд.мед.наук: 14.750. Л., 1963. 21 с.
109. Ретракция / Вет.энциклопедия. Под ред. К.И.Скрябина. Т.5. М.: Советская энциклопедия. 1975. С. 395
110. Рубленко М.В. Диссеміноване внутрішньосудинне мікрозгортання крові у свиней з хірургічною інфекцією./ Вісник Білоцерківський Державний аграрний університет. Вип.13, ч.1. Біла Церква. 2000. С.78-81.
111. Рубленко М.В. Патогенетичні особливості запальної реакції у свиней при хірургічних хворобах та методи їх лікування: Автореф.дисд-ра вет.наук: 16.00.05. Б.Церква. 2000. 35 с.
112. Руководство по гематологии / Под ред.А.И.Воробьева. Т.2. М.:Медицина. 1985. С.155-182, 140-148.
113. Руководство по клинической диагностике. Учеб.пособие. / М.А.Базарнова, А.И.Воробьев, З.С.Баркаган и др. / Под ред.М.А.Базарновой. 2-е изд., перераб.и доп. К.: Выща школа. 1991. С.450-478.
114. Руководство по клинической лабораторной диагностике. / Под ред.В.В.Меньшикова. М.: Медицина. 1982. 576 с.
115. Сааков Б.А., Бардахчьян Э.А., Гульянц Э.С., Гаврилова Т.М. К патогенезу генерализованного феномена Шварцмана. М.: Медицина. 1969. 240 с.
116. Савельев В.С. Послеоперационные венозные тромбоэмболические осложнения: фатальная неизбежность или контролируемая опасность? // Хирургия. 1999, № 6. С.60-63.
117. Савкив Б.Т. Характеристика свертывающей системы крови в условиях оперативного вмешательства: Автореф.дисканд.мед.наук: 14.750 Ив.-Франковск. 1964. 21 с.
118. Сергеев П.В., Чистяков В.А., Кострыкин В.И. Гистогематические барьеры при гемотрансплантации. // Актуальные проблемы пересадки тканей и органов. М. 1969. С.119-145.